Проектування системи машин для комплексної механізації вирощування цукрового буряка по інтенсивній технології в ТОВ "Глухів-Агроінвест" Глухівського району з розробкою операційно-технологічної карти посіву цукрового буряка

Принцип максимального завантаження у всіх ланках виробничого процесу передбачає розчленування останнього з метою забезпечення найвищої продуктивності технічних засобів та виробничого персоналу. Це досягається за умови, коли ланки виробничого процесу незалежні одна від одної у часі. Максимум продуктивності агрегату може не співпадати з необхідністю мінімізувати енерговитрати у кожній ланці.

Важливо, домагаючись максимізації завантаження, обмежитися мінімумом енерговитрат для кожного процесу в цілому.

6.3 Резерви зменшення енергоємності в рослинництві

Концентрація як форма суспільного розподілу праці (енергії) -- це процес зосередження енергії праці і капіталу, що у певних межах забезпечує збільшення виробництва продукції. Виникають умови для використання високопродуктивної енергонасиченої техніки на основі розподілу виробничого процесу за операціями, для кооперації праці, об'єднання загально виробничих функцій та заощадження питомих витрат енергії. На межі концентрації впливають природно-економічні (регіональні) особливості, рівень розвитку продуктивних сил тощо. Мінімальний рівень концентрації сільськогосподарського виробництва з огляду на раціональність використання енергоресурсів є нижньою межею забезпечення енерговіддачі. Оптимальний рівень концентрації виробництва забезпечує мінімальну енергоємність вироблюваної продукції. Процеси концентрації і спеціалізації завжди відбуваються паралельно.

Спеціалізація як форма суспільного розподілу праці (енергії) характеризується зосередженням виробництва певної аграрної продукції в сільськогосподарському підприємстві, стимулює концентрацію виробництва і капіталу, збільшення розмірів підприємств, що забезпечує заощадження енергоресурсів на масштабах господарської діяльності. Уособлення виробництва одноманітної продукції (предметна спеціалізація) , окремих стадій єдиного технологічного процесу і розподілу, окремих технологічних стадій - самостійні виробництва (по стадійна спеціалізація), окремих виробничих функцій (технологічна чи функціональна спеціалізація) мають різні сфери дії в аграрному виробництві.

Перехід від предметної до стадійної і технологічної спеціалізації розширює інтервал розмірів виробництва, що зумовлює кумулятивний ефект організаційної структури нового типу.

Кооперування як форма суспільного розподілу праці (енергії), за якої кілька аграрних товаровиробників безпосередньо взаємодіють при виробництві однотипного продукту, забезпечує зменшення витрат енергії. Особливою формою кооперації є комбінування, що ґрунтується на технологічному (функціональному) поєднанні різних виробництв з метою отримання кінцевого продукту шляхом інтеграції послідовних стадій обробки сировини тощо. Специфічною формою комбінування виробництва є агропромислові об'єднання, де за рахунок поліпшення пропорційності між окремими ланками, високої міри концентрації сировинної бази тощо досягається зменшення витрат енергоресурсів на виробництво і транспортування продукції, знижується енергоємність її виробництва шляхом зменшення втрат сировини, комплексної переробки її та утилізації відходів.

Важливими принципами зменшення енергоємності в рослинництві є принципи: повноти забезпечення потреби у енергоресурсах; поєднання індивідуальних, внутрішньо колективних (корпоративних) та державних (суспільних) інтересів у енергоспоживанні; ефективного розподілу енергоресурсів; максимізації енергетичної ефективності аграрного виробництва; зацікавленості товаровиробників в енергозбереженні; нормативності енергоспоживання; цілеспрямованості енерговитрат; керованості енергетичними потоками; адекватності чинників виробництва та енергозбереженні системності показників енергетичної ефективності;, відповідно до розмірів підприємств вимогам енергетичної ефективної відповідності спеціалізації і концентрації виробництва умов; ефективної реалізації наявного енергетичного потенціалу; врахувань «ефекту запізнення»; відповідності реалізації енергетично потенціалу соціально-екологічним вимогам.

Хімізація неоднозначно впливає на сукупну енергоємність виробництва продукції рослинництва. З одного боку, використання хімічних засобів звужує енергетичні функції як людей, так і техніки, замінюючи використання енергії в прямій формі енергією у непрямій формі, що містяться в міндобривах, отрутохімікатах тощо. З іншого боку, зростають питомі сукупні енерговитрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, зберіганням і внесенням засобів хімізації.

Для зростання енергетичної ефективності засобів хімізації необхідно: підвищення ефективності використання поживних речовин добрив; поліпшення їх якості; усунення диспропорцій у співвідношенні поживних речовин при внесенні міндобрив; зменшення втрат хімічних засобів при транспортуванні, зберіганні та внесенні. Резервом заощадження пального при внесенні мінеральних добрив є використання тукосумішей.

З урахуванням енергетичного чинника, солому, яка подрібнюється зернозбиральними комбайнами, доцільно на віддалених полях розкидати. Енергетичний ефект цього заходу досягається за рахунок усунення енерговитрат на транспортування і скиртування соломи, навантаження, транспортування і розкидання гною, адже 1т соломи та 8--10кг азотних добрив рівноцінні 5т гною.

Велика кількість пального використовується на збиранні зернових. Аналіз свідчить, що витрата пального зернозбиральними комбайнами значною мірою визначається співвідношенням зерна і соломи, що з надходить в молотильно-сепаруючу систему. Так, для комбайна Дон-1500Б, укомплектованого з жниваркою шириною 5,7м, при прямому комбайнуванні (урожайність колоскових 50ц/га, IIгрупа господарств) енергоємність технологічного процесу при співвідношенні зерна до соломи 1 : 1 складає 5,7кг/т, при співвідношенні 1 : 1,5 -- 6,8кг/т (на 19,3% більше), а при співвідношенні 1:2 -- 8,0кг/т (на 40,4% більше). В 60--80 рр. у розвинених країнах проводилась селекційна робота, спрямована на створення мало соломистих сортів зернових. Якщо на початку цього періоду співвідношення зерна і соломи становило 1 : 1,5--2, то в 80-х рр. -- вже 1 : 0,5--1,2. Заданими англійських дослідників, зменшення такого співвідношення з 1 : 1,2 до 1 : 0,64 зумовлює зменшення питомої витрати пального зернозбиральним комбайном з 3,2--4,3 до 1,9--2,3л/т (в 1,8 рази менше). На наш погляд, в Україні треба висівати такі сорти зернових колоскових, які б з одного боку забезпечували потребу господарств в кормах, підстилці та гної, а з іншого боку -- максимально заощаджували пальне на збиранні біологічного врожаю. Тим паче, що в окремих господарствах Лісостепу постійно накопичується надлишок соломи, що знаходиться в 50--100-тонних скиртах по 3--4 роки, які потім спалюються як непотрібні, хоча лише на збирання 1 т соломи комбайном витрачається 2,2--2,5кг пального.

Отже, з наведених особливостей сільського господарства і, порівнявши їх з ефективними способами використання енергії можна зробити висновок, що ефективне використання енергії буде тоді, коли господарства розпочнуть використовувати енергозбережні та комбіновані агрегати, які використовуються

разом з енергонасиченими тракторами і сільськогосподарською технікою. Однією з важливих ознак є дотримання науково-обґрунтованих сівозмін, які за рахунок раціонального удобрення ґрунтів дозволяють заощаджувати енергоресурси.

7. Охорона праці

7.1 Загальні положення охорони праці

Охорона праці в Україні є важливим державним завданням, тому що в кожній державі проводиться велика робота з охорони здоров'я і життя.

Охорона праці механізаторів має велике значення. Зростає технічне оснащення, механізація, висувають більше вимоги до системи машин, організації і охорони праці, а також до правил з техніки безпеки під час використання МТП.

Під час роботи з сучасними високопродуктивними машинами необхідно користуватися новинками в галузі механізації, дотримуватись правил виробничої санітарії і користуватись засобами особистого захисту. Головним завданням охорони праці механізаторів є найшвидше усунення несправності машин, несприятливих умов на робочих місцях.

Перед початком руху машинно-тракторні агрегати повинні бути правильно відрегульовані, захищені всі їх основні вузли. Трактор і с/г машини повинні бути обладнані двосторонньою аварійною сигналізацією, вогнегасником, мітлою, лопатою, інструментами, аптечкою першої медичної допомоги.

На роботах пов'язаних із посівом цукрового буряку, діють усі згадані раніше правила охорони праці, пожежної безпеки тощо.

Не можна працювати на машинах, на яких не огороджені передачі.

Забороняється проводити очищення, регулювання, технічне обслуговування і ремонт при працюючому двигуні.

Не дозволяється виконувати повороти і розвороти при включеному валу відбору потужності і картоплезбиральною машиною в робочому положенні.

Забороняється сідати на перебиральні транспортери.

На одязі працівників не повинно бути довгих, що висять,кінців.

При роботі в суху погоду тракторист-машиніст, комбайнер і обслуговуючий персонал повинні бути забезпечені захисними окулярами.

Всі електродвигуни мають бути заземлені, проводи ретельно ізольовані, гнучкі кабелі підвішені на підпорах чи прокладені в трубах.

7.2 Визначення шкідливих і небезпечних факторів при посіві цукрового буряка

Під час виконання робіт у сільському господарстві (оранка, культивація, посадка сільськогосподарських культур, збирання врожаю і так далі), можливе виникнення шкідливих і небезпечних факторів та ситуацій, які можуть спричинити зупинку роботи сільськогосподарського агрегату, аварію машини або травму працівника.

Для уникнення та запобігання виникнення таких ситуацій, на підприємствах потрібно складати таблиці, в яких потрібно вказати можливі небезпечні ситуації, що можуть виникнути при виконанні певних сільськогосподарських робіт.

Нижче, в таблиці 7.1., наведено приклад 10 можливих небезпечних факторів, які можуть виникнути при вирощуванні цукрового буряку. Також в таблиці вказано умови, за яких виникла небезпечна ситуація, коли вона сталася,так до яких наслідків вона призвела.

Таблиця 7.1.- Шкідливі і небезпечні фактори

Технологічна операція	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпечна ситуація	Наслідки
1.Регулювання плуга	Необережність працівника	Закріплення корпуса плуга	Падіння корпуса	Травма
2.Оранка	Невідповідність навіски трактора технічним умовам	Оранка в полі	Обрив плуга під час роботи	Аварія
3.Посів цукрового буряку	Невідповідність агрегата технічним умовам	посів буряку	Поломка сошника	Аварія
4.Досходове боронування	Невідповідність технічного стану трактора	Робота в полі	Розрив патрубка радіатора	Аварія
5.Навантаження мінеральних добрив	Необережність працівника	Завантаження мін. добрив у розкидач	Потрапляння мін. добрив на відкриту шкіру	Травма
6.Культивація сходів	Невідповідність технічного стану трактора	Культивація в полі	Поломка гідронасоса, неможливість регулювання глибини роботи	Аварія
7.Внесення хімічних добрив	Необережнісь працівника	Прочищення забитої форсунки агрегата	Потрапляння хімікатів до очей	Травма
8.Скошення бадилля	Необережність працівника	Очищення ножів косарки	Поріз руки	Аварія
9.Збирання цукрового буряку	Невідповідність агрегата технічним умовам	Робота в полі	Розрив транспортера бурякозбирального комбайну	Аварія
10.Транспор-тування цукрового буряку	Невідповідність вантажного автомобіля технічним умовам	Перевезення цукрового буряку	Пробиття колеса, перекидання вантажівки	Аварія Травма

Ознайомившись з даною таблицею, робітники зможуть передбачити виникнення шкідливих факторів, своєчасно усуваючи несправності, та невідповідності в роботі сільськогосподарських агрегатів.

7.3 Розробка інструкції з охорони праці при посіві цукрового буряка трактором John Deere-8410 та сівалки RDA 400S

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці під час роботи на тракторі трактором John Deere-8410 та сівалки RDA 400S

1. Загальні положення.

1.1. До роботи працівники, які пройшли інструктаж безпосередньо на робочому місці.

1.2. Сівалка повинна бути технічно справною і відповідати вимогам з охорони праці.

1.3. На робочих місцях не повинно бути зайвих вузлів і механізмів.

1.4. На робочих місцях не має бути сторонніх осіб.

1.5. На робочі місця призначається старший ланки.

1.6. Робоче місце забезпечується аптечкою першої медичної допомоги.

1.7. Працівник несе персональну відповідальність за порушення інструкції.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи .

2.1. Працівники повинні з'явитися на роботу за розкладом, запізнення на роботу без об'єктивних причин не допускається.

2.2. Працівники повинні одягнути спеціальний одяг і застібнути всі ґудзики.

2.3. Перевірити агрегат на відповідність вимогам охорони праці.

2.4.Працівники повинні дотримуватись особистої гігієни, тримати в чистоті одяг та інші речі.

2.5. Працівники повинні знаходитися на закріпленому робочому місці, самовільне переміщення на інше робоче місце забороняється.

3. Вимоги безпеки під час посіву цукрового буряку.

3.1. Користуватися тільки справними інструментами, пристроями.

3.2. Бути обережним при підтягуванні кріплень вузлів і механізмів сівалки.

3.3. Перед встановленням сівалки на посів треба перевірити надійність підставки.

3.4. Усі регулювальні роботи повинні проводитися справним інструментом.

3.5. Під час руху агрегату забороняється сходити з трактора і виходити на нього.

3.6. Забороняється знаходитись під час повороту біля агрегату, регулювати і очищати робочі органи на ходу в транспортному положенні.

3.7. Забороняється проводити ремонт комбайна в робочому положенні і при працюючому двигуні, рухатися на зад.

3.8. Під час заправки агрегату забороняється користуватися відкритим вогнем і палити.

3.9. Заправку машинно-тракторного агрегату проводити тільки закритим способом.

4. Вимоги з техніки безпеки по закінченню роботи.

4.1. Працівники повинні повідомити керівника про всі порушення техніки безпеки в процесі виконання роботи.

4.2. Виконання вимоги особистої гігієни.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1. У випадку одержання травми припинити роботу або зупинити агрегат, повідомити керівника, надати першу медичну допомогу, а за потреби відправити потерпілого в медпункт або викликати швидку допомогу.

5.2. Під час виникнення пожежі зателефонувати за № 101, а самим приступити до гасіння пожежі.

Ця інструкція складена на підставі Правил безпеки при посіві, вирощуванні та післязбиральної обробки.

Складена інструкція затверджується головою господарства та погоджується з головним інженером, інженером з охорони праці та юристом.

Погоджено

1. Головний інженер-механік_______________

2. Інженер з охорони праці_______________

3. Юрист-консультант_______________

7.4 Вимоги пожежної безпеки під час виконання операції

Значення протипожежного захисту об'єктів АПК вимагає від працівників пожежної охорони широкого використання в боротьбі з вогнем , досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіту. Трактористи - машиністи, а також комбайнери повинні не лише знати правила пожежної безпеки, а і неухильно виконувати їх.

Відомо, що основною причиною виникнення пожежі в машинно-

тракторному агрегаті являється іскра від вихлопних газів тракторів, комбайнів і автомобілів. Причиною цього може бути відсутність або несправність іскрогасника. Підчас роботи на дизелі слід стежити за щільністю контактів приєднання проводів, що йдуть від магнето до запалювальної свічки пускового двигуна. На кожному тракторі , комбайні і автомобілі обов'язково повинен бути встановлені вогнегасники, лопата. Вони повинні бути в доступному місці і в полі зору механізатора. Збороняється робота трактора з піднятим капотом, заправка агрегатів здійснювати лише за межами поля. При збиранні врожаю тимчасові стоянки для техніки облаштовують не менше ніж за 100 м від будівель,токів. На території господарства встановлено пожежний щит який включає лопату, сокиру, відро, багор, ящик з піском.

7.5 Природоохоронні заходи

Значення природоохоронних заходів у сільському господарстві. На сьогоднішній день, охорона природи в світі є найважливішою проблемою суспільства. В умовах НТП, швидкого розвитку промисловості, сільського господарства, усіх галузей економіки величезного значення набуває поліпшення охорони природи та раціональне використання природних ресурсів. Головним джерелом забруднення є господарство і с/г техніка, особливо з використанням отрутохімікатів, а також пасивне відношення людей до ПММ, все це призводить до знищення природи. Спалюючи велику кількість палива, техніка викидає в повітря величезну кількість шкідливих газів, що спричиняє забрудненню атмосфери.

Охорона природи - система заходів, направлених на підтримання раціональної взаємодії між діяльністю людини і оточуючим середовищем: зберігання і відновлення природних багатств та розумне їх використання. Все це робиться для сьогоднішніх і майбутніх поколінь людей.

Усі ці заходи повинні науково обґрунтовуватись і здійснюватись на різних рівнях.

Охорона ґрунтів від ерозії. Ерозією називається руйнування ґрунту та гірських порід потоками води або вітру, а також технічними засобами. Кожен вид ерозії має свої особливості та умови розвитку .

Однак наслідками їх дій однаково є знищення родючості ґрунту та руйнування до повного знищення. Багатовікове використання землі без протиерозійних процесів призвели до значного впливу і видування ґрунтів, утворення ярів, наносів піску, замулення ставків, водойм і річок.

Ерозія може бути спричинена неправильним використанням худоби, безконтрольним вирубуванням лісів, прокладанням траншей, каналів, трубопроводів та іншими видами будівництва, неправильними методами землеробства .

На практиці маємо змогу переконатися в тому, що планове проведення комплексу протиерозійних заходів. Найбільш радикальними заходами для цього комплексу є організаційно-господарські, агротехнічні, агролісомеліоративні та гідротехнічні заходи. Організаційно-господарські протиерозійні заходи є обов'язковими. Вони передбачають в ерозійному відношенні с/г використання земель і найбільш ефективне використання різних способів і методів боротьби з ерозією.

Охорона ґрунтів від забруднення міндобривами і пестицидами. Науково-технічна революція значно розширила межі хімізації с/г виробництва. У землеробстві поряд з мінеральними добривами , вапнуванням і гіпсуванням ґрунтів широко застосовується хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, різні синтетичні матеріали. З кожним роком збільшується виробництво отрутохімікатів. Проте тривале внесення у великих дозах в грунт, особливо азотних і фосфорних, виникає забруднення оточуючого середовища нітратами. Тому з метою охорони грунтів від забруднення мінеральними добривами необхідно суворо дотримуватись норм внесення добрив, використовувати добрива у формі гранул, не залишати на полях невикористані добрива, зменшити використання швидкорозчинних добрив у зонах надмірного зволоження. Не менш швидкого впливу завдає нерозумне використання пестицидів, тому основою для включення в список того чи іншого пестициду є попередні державні випробування, їх токсикологічна і гігієнічна оцінка, визначення конкретних норм витрат, строків використання.

8. Охорона природи

8.1 Значення природоохоронних заходів у с/г виробництві

Охорона природи в світі стала найважливішою проблемою суспільства. В умовах науково-технічного прогресу, швидкого розвитку промисловості, сільського господарства, містобудівництва, усіх галузей економіки величезного значення набуває поліпшення охорони природи та раціональне використання природних ресурсів.

Головним з основних джерел є господарство і сільськогосподарська техніка, особливо з використанням отрутохімікатів, пасивне відношення до паливно-мастильних матеріалів призводить до знищення природи. Спалюючи велику кількість палива, техніка викидає в повітря величезну кількість шкідливих газів, що спричиняє забруднення атмосфери.

Охорона природи - це система заходів, направлених на підтримання раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнім середовищем: зберігання і відновлення природних багатств та розумне їх використання. Усе це робиться в інтересах сьогоднішніх і майбутніх поколінь людей.

Усі ці заходи повинні науково обґрунтовуватися і здійснюватися на різних рівнях.

8.2 Охорона ґрунтів від ерозії

Ерозія - це руйнування ґрунту та гірських порід потоками води чи вітру, а також технічними засобами. Кожен вид ерозії має свої особливості й умови розвитку. Однак наслідками їх дії, однаково, є знищення родючості ґрунту та руйнування аж до повного знищення.

Багатовікове використання землі без протиерозійних процесів призвели до значного змиву і видування ґрунтів, утворення ярів, наносів пісків, замулення ставків, водойм і річок. Ерозія може бути спричинена неправильним використанням худоби, безконтрольним вирубуванням лісів, прокладанням траншей, каналів, трубопроводів, шляховим та іншими будівництвами, неправильними методами землеробства.

Практика сільського господарства переконливо засвідчує, що проблема

боротьби з ерозією ґрунтів - це планове проведення комплексу протиерозійних засобів. Найбільш радикальними засобами для цього комплексу є організаційно-господарські, агротехнічні, агролісомеліоративні та гідротехнічні заходи. Організаційно-господарські протиерозійні заходи є обов'язковими. Вони передбачають безпечне в ерозійному відношенні сільськогосподарське використання земель і найбільш ефективне використання різних способів і методів боротьби з ерозією.

8.3 Охорона ґрунтів від забруднення міндобривами і пестицидами

Науково-технічна революція значно розширила межі хімізації сільськогосподарського виробництва. У землеробстві поряд з мінеральними добривами, вапнуванням і гіпсуванням ґрунтів широко застосовують хімічні засоби захисту рослин, стимулятори росту, різні синтетичні матеріали тощо. З кожним роком збільшується виробництво отрутохімікатів. Проте тривале внесення у великих дозах добрив у ґрунт, особливо азотних і фосфорних, викликає забруднення навколишнього середовища нітратами. Тому з метою охорони ґрунтів від забруднення мінеральними добривами необхідно суворо дотримуватися норм внесення добрив, використовувати добрива у формі гранул, не залишати на полях невикористані добрива, зменшити використання швидкорозчинних добрив у зонах підвищеної вологості.

Не менш шкідливого впливу завдає нерозумне використання пестицидів, тому основною для включення в список того чи іншого пестициду є попередні державні випробування, їх токсикологічна і гігієнічна оцінка, визначення конкретних норм витрати, строків використання тощо.

8.4 Заходи щодо збереження тваринного світу

Багатство тваринного світу є джерелом величезних матеріальних цінностей. Велике наукове, культурне та естетичне значення тварин в житті людини.

Однак діяльність людини відображається на тваринах як позитивно, так і негативно. Наприклад, сільськогосподарське виробництво спричиняє загибель тварин від хімічних речовин, які застосовуються для боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур і буряків. Особливістю сільського господарства є те, що на великих площах рослинність представлена одним чи кількома основними культурними видами. Це призводить до зменшення кількості видів тварин у культурних ценозах і створює виключно сприятливі умови для розмноження деяких видів комах та інших рослиноїдних тварин.

З метою охорони тварин під час сільськогосподарських робіт необхідно обладнувати машини і причіпні механізми відлякуючими установками. Розпочинати польові роботи необхідно з середини поля чи від населеного пункту до лісу, вибирати для кожного поля таку тактику механізованих робіт, яка максимально збереже диких тварин (наприклад, робота “в розгін”), сприяти збереженню рідкісних зникаючих видів тварин, дотримуватись особливих обмежень у застосуванні пестицидів і добрив, запобігати потраплянню у водойми нафтопродуктів тощо.

Заключна частина

Під час роботи над дипломним проектом на тему «Проектування системи машин для комплексної механізації вирощування цукрового буряка по інтенсивній технології в ТОВ «Глухів-Агроінвест» Глухівського району з розробкою операційно-технологічної карти посіву цукрового буряка», я запропонував нову, більш ефективну технологію по посіву цукрового буряка в даному господарстві.

В даному проекті я описав виробничо-господарську характеристику господарства, проаналізував наявну технологію організації посів цукрового буряка в господарстві.

Згідно організаційно-експлуатаційної частини для більш ефективного використання енергії я охарактеризував види і особливості енергії в сільському господарстві, а також ознайомився і запропонував економіко-організаційні принципи ефективного енергозбереження та резерви зменшення енергоємності в рослинництві.

Для безпечних умов праці і збереження навколишнього середовища запропонував основні заходи безпеки і охорони природи в рослинництві та заходи щодо зменшення шкідливого впливу на ґрунт (ерозія, забруднення хімічними препаратами), а також розробив інструкцію з охорони праці при виконанні операції посіву буряка.

В розрахунковій частині я оглянув варіанти технологій посіву, запроектував нову технологія по посіву цукрового буряка

В економічній частині я розрахував економічну ефективність від впровадження нової технології, що і було метою мого проекту.

Література

1. Білоконь Я.Ю. Нова мобільна сільськогосподарська техніка. Трактори. - ВКП “Аспект”, 1999.

2. Борхаленко Ю.О., Андрусик В.С., та ін. Методичні рекомендації щодо виконання дипломного проекту з дисципліни «Машиновикористання в землеробстві». - Немішаєв: НМЦ, 2006. - 148 с.

3. Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські та меліоративні машини. - К.: Вища школа, 2004. - 514с.

4. Геврик Є.О. Охорона праці. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 210с.

5. Гришко В.В. Енергозбереження в сільському господарстві. - Полтава, 1993. - 324с.

6. Дробота В.І. та ін. Бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства. - К.: Мета, 2003. - 336с.

7. Журнали: «Зерно», «Пропозиція» та «Техніка АПК». - 2006

8. Івашина М.Б. Машиновикористання в землеробстві. - Немішаєв: НМЦ, 2003. - 160 с.

9. Івашина М.Б., та ін. Машиновикористання в землеробстві. - К.: Урожай, 1989. - 320 с.

10. Ільченко В.Ю., Карасьов П.І., та ін. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві. - К.: Урожай, 1993. - 288 с.

11. Ільченко В.Ю., Нагірний Ю. П., та ін. Машиновикористання в землеробстві. - К.: Урожай, 1996. - 320 с.

12. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа, 1994. - 258с.

13. Мельник І.І. Машиновикористання в рослинництві. - К.: Кондор, 2004. - 286с.

14. Мотрук Б.Н. Рослинництво. - К.: Урожай, 1999. - 268с.

15. Погорілець О.М., Живолуп Г.І. Зернозбиральні комбайни. - К.: Український центр духовної культури, 2003. - 324с.

16. Типові норми виробітку і витрачання палива на механізовані польові роботи. Держагропром УРСР. - К.: Урожай, 1991. - 472 с.

17. Ружицький М.А., Ляшенко В.Д., та ін. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту з дисципліни «Машиновикористання в землеробстві». - Немішаєв, НМЦ, 2003. - 144 с.

18. Фортуна В.Й., Миронюк С.К. Технологія механізованих сільськогосподарських робіт. - К.: Вища школа, 1991. - 316 С.

19. Ярош Ю.М., Трусов Б.А. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції. - К.: Український Центр духовної культури.

20. Указ Президента України від 19.08.2008 року №775/2008 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”

21. Указ Президента України №459/2011 «Про Державну iнспекцiю сiльського господарства України».

Размещено на Allbest.ru