Удосконалення методів діагностики та терапії хламідіозу великої рогатої худоби в ЗАТ "Нива-плюс" Ічнянського району Чернігівської області

Для вирішення цього завдання були відібрані дві групи телят, що народилися від корів з ознаками післяпологових ускладнень і наявністю в сироватках крові специфічних антитіл до хламідійного антигену, а в мазках-відбитках із плаценти і плодових оболонок корів-матерів були виявленні - елементарні тільця хламідій.

Дослідна і контрольна групи тварин формувалися з числа телят, у яких відмічали підвищення температури тіла, ознаки ураження суглобів (набрякання, болючість, кульгавість), органів дихання (слизово-гнійні виділення з носу, кашель), органів травлення (діарея і наявність у сироватках крові специфічних антитіл до хламідійного антигену в РЗК.

Телятам першої дослідної групи з восьми голів оксиветин вводили внутрішньом'язово в дозі 1 мл на 10 кг живої маси, 3 рази з інтервалом 3 доби. Телята другої групи з восьми голів були контрольними тваринами і лікуванню не піддавалися.

Ефективність лікарської форми препарату оксиветину оцінювали за показниками клінічного статусу (зниження до норми температури тіла, відсутність кон'юнктивітів, кульгавості і набрякання суглобів, слизово-гнійних виділень з носу, сухого або вологого кашлю, крепитуючих хрипів), а також збереження телят у дослідній групі і поліпшення загального стану. Після проведеного курсу лікування у телят дослідної групи помітно покращився загальний стан, були відсутні клінічні ознаки захворювання, нормалізувалися гематологічні і біохімічні показники. Двоє телят контрольної групи загинуло, живими залишилися шість, з яких двоє - з ознаками ураження суглобів і чотири - з ознаками пневмоентеритів.

Протягом усього досліду в окремих телят, що не піддавалися лікуванню, відзначали лихоманку ремітуючого типу, діарею, послаблення дихання, сухий кашель, риніт, кон'юнктивіти. Після прогону хворих телят кашель підсилювався, дихання ставало важким.

На розтині у вимушено забитих телят, що не піддавалися лікуванню, з ознаками ураження суглобів знаходили зміни, характерні для серозно-фібринозного артриту. При цьому синовіальна оболонка гіперемійована, періартикулярна тканина набрякла, інфільтрирована серозно-геморагічним ексудатом. В інших випадках слизова оболонка носової перегородки, гортані і трахеї була набрякла з дифузними крововиливами. Легені темно-червоного кольору, щільної консистенції, з ознаками вогнищевої інтерстіціальної пневмонії. Просвіт бронхів заповнений слизистим або слизисто-гнійним ексудатом. У шлунково-кишковому тракті знаходили зміни в кінцевій частині клубової кишки (крапкові крововиливи, ерозії на слизовій). Бронхіальні і брижові лімфатичні вузли збільшені в об'ємі, набряклі, у синусах спостерігаються крововиливи. Печінка кровонаповнена, вишнево-глинистого кольору, в'ялої консистенції. З метою виявлення патологоморфологічних змін було забите теля дослідної групи. Результати досліджень показали, що у нього виражених змін, таких як у тварин контрольної групи, не виявлено.

Результати проведених досліджень свідчать про доцільність застосування препарату оксиветину для лікування і профілактики хворих телят, отриманих від корів, хворих хламідіозом, і дає підставу рекомендувати його для лікування телят, інфікованих збудником хламідіозу.

3.4 Обговорення результатів власних досліджень

Проведений аналіз показав, що в господарствах Чернігівської, Київської і Полтавської областей протягом 2008-2010 років відмічався низький вихід телят від 100 корів. Так, в Київській області він коливався в межах від 61 в 2008 р. до 77 - в 2010 р.; в Чернігівській області - від 61 в 2008 р. до 79 в 2010 р.; в Полтавській - від 66 в 2008 р. до 76 в 2009 і 2010 роках.

Звертає на себе увагу значна кількість неплідних корів, мертвонароджених телят і абортів в господарствах південного регіону України. Так, на молочно-товарних фермах Київської області кількість неплідних корів коливалась в межах 6,3% в 2010 р. до 10,3% в 2008 р.; в Чернігівській області - від 9,7% в 2008 р. до 11,3% в 2010 р.; в Полтавській області - від 3,3% в 2010 р. до 13,2% в 2008 р.

Кількість мертвонароджених телят в Київській області коливалась в межах 1,0% в 2010 р. до 2,1% в 2008 р.; в Чернігівській області - від 0,14% в 2008 р. до 0,74% - в 2010 р.; в Полтавській області - від 0,07% в 2010 р. до 0,35% в 2008 р.

Значною в господарствах півночі України є також кількість абортів у корів і нетелів. Так, в Київській області кількість абортів коливалась в межах від 0,49% в 2010 р. до 0,85% в 2009 і 2008 роках; в Чернігівській області - від 0,15% в 2008 р. до 0,74% - в 2010 р.; в Полтавській області - від 0,22% в 2010 р. до 0,45% в 2009 р.

Останніми роками в деяких господарствах Чернігівської області, переважно в спецгоспах, реєстрували захворювання молодняку великої рогатої худоби. Клінічно це захворювання супроводжувалося нервовими явищами. Етіологія тривалий час залишалась невстановленою. На підставі численних досліджень нами було доведено, що серед молодняку мала місце енцефалітна форма хламідіозу, яка відома в літературі під назвою спорадичний енцефаломієліт. Домінуючими ознаками захворювання були ураження нервової системи, але, як показали дослідження, в патологічний процес втягувалися всі органи і системи організму. У телят 4-7-місячного віку і старших перебігав у вигляді енцефаломієліту.

В головному мозку макроскопічно спостерігалася гіперемія судин і набряк субстанції, в субдуральному просторі, бокових шлуночках мозку і спинно-мозковому каналі скупчувався трансудат світло-рожевого кольору, у тканині великих півкуль, мозочку і довгастому мозку виявляли крововиливи.

Хвороба, як правило, супроводжувалася цирозом печінки, яка ставала дуже твердою (гумоподібна консистенція), жовчний міхур збільшувався у 10-20 разів і заповнювався тягучою рідиною.

У телят 2-3-місячного віку печінка ще не мала макроскопічних змін, але жовчний міхур був помітно збільшений. Очевидно, із порушенням функції печінки пов'язана надмірно виражена жовтушність підшкірної клітковини, м'язової та жирової тканини.

Часто реєструвався набряк легень з темно-червоними осередками гепатизації. Селезінка переважно не мала мікроскопічних змін. Передшлунки, сичуг, тонкий і товтий відділи кишечника були в стані катарального запалення з геморагічним ухилом. Нирки, як правило, були збільшені, застійні, з наявністю крапкових крововиливів і желеподібних інфільтратів у коханці. Сечовий міхур був переповнений сечею, розтягнутий.

Морські свинки і біли миші також виявилися чутливими до збудника хламідіозу. В умовах лабораторії ми серійно заражали тварин цих видів штамами хламідій, які були виділені від абортованих плодів. У білих мишей, заражених в черевну порожнину або інтраназально, відмічали пригнічення, скуйовдження шерсті, втрату апетиту і помітне схуднення. Тварини гинули на 7-24-й день після зараження.

При розтині в легенях трупів мишей виявляли сіро-червоні осередки запалення, застійні явища з осередками некрозу. Селезінка була збільшена у 1,5-2 рази. В шлунку і тонкому відділі кишечника діагностували ознаки катарального запалення, а в окремих випадках - фібринозний перитоніт.

При гістологічному дослідженні у селезінці виявляли осередки некрозу і гіперплазію лімфатичних фолікулів, у печінці - лімфогістіоцитарну проліферацію в зоні тріад, дискомплексацію балочної будови, осередковий некроз, у нирках - зернисту дистрофію епітелію канальців і осередкову проліферацію в стінках альвеол за типом інтерстиціальної пневмонії. Для більшості тварин характерним був поверхневий десквамативний гастроентерит. Штами хламідій при зараженні у черевну порожнину вагітних морських свинок не викликали у них клінічно вираженого захворювання. Температура тіла у тварин була нормальною. Але у 30 % інфікованих морських свинок наступали аборти і народження мертвих плодів. У ряді випадків у новонароджених через 2-3 дні розвивався катарально-гнійний кон'юнктивіт. Тварини були пригнічені, малорухливі, у деяких наступали парези тазових кінцівок, після чого через 1-2 дні вони гинули. В інших - на 6-7-й день після захворювання стан поліпшувався і вони повільно видужували.

При розтині трупів приплоду морських свинок виявляли дистрофію печінки, збільшення селезінки, застійні явища в легенях, набряк шкіри і підшкірної клітковини, запалення кишечника. Гістоморфологічні зміни характеризувались зернистою дистрофією гепатоцитів та їх жировою дрібно крапельною інфільтрацією. У печінці виявили також тромбоцитоз судин, дискомплексацію балочної будови, осередковий некроз. У легенях - гіперемію судин і капілярів стінок альвеол і їх геморагічну інфільтрацію. У нирках - зернисту дистрофію епітелію канальців, осередки ексиравазації. У селезінці - гіперплазію фолікулів, осередкові некрози.

Таким чином, порівняння патолого-анатомічних і гістоморфологічних змін у абортованих плодів морських свинок, а також експериментально заражених білих мишей, що загинули через хламідійну інфекцію, свідчать про одно типову і подібну реакцію органів. Розвиток дистрофічних і некробіотичних процесів у паренхіматозних органах, порушення гемодинаміки, активізація РЕС є типовими для хламідійної інфекції і в поєднанні з лабораторними дослідженнями можуть бути основою при діагностиці цього захворювання у тварин різних видів.

З метою лікування і профілактики хламідіозу великої рогатої худоби нами була випробувана лікарська форма препарату оксиветину, до складу якого входять: окситетрацикліна гідрохлориду -10,0 г; новокаїну -1,0 г; аскорбінової кислоти - 0,1 г; трилону Б - 0,1 г; 1,2-пропиленгліколю - до 100см3. Ця форма препарату характеризується тим, що вона має широкий спектр антимікробної дії у відношенні до більшості грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також має пролонговані властивості до збудника хламідіозу при парентеральному введенні тварині, стимулює зменшення запального процесу. Після однократного внутрішньом'язового введення оксиветину діючі компоненти препарату у бактеріостатичній концентрації утримуються в крові й органах тварин протягом 72-96 годин.

Для вирішення цього завдання були відібрані дві групи телят, що народилися від корів з ознаками післяпологових ускладнень і наявністю в сироватках крові специфічних антитіл до хламідійного антигену, а в мазках-відбитках із плаценти і плодових оболонок корів-матерів були виявленні - елементарні тільця хламідій.

Дослідна і контрольна групи тварин формувалися з числа телят, у яких відмічали підвищення температури тіла, ознаки ураження суглобів (набрякання, болючість, кульгавість), органів дихання (слизово-гнійні виділення з носу, кашель), органів травлення (діарея і наявність у сироватках крові специфічних антитіл до хламідійного антигену в РЗК.

Телятам першої дослідної групи з восьми голів оксиветин вводили внутрішньом'язово в дозі 1 мл на 10 кг живої маси, 3 рази з інтервалом 3 доби. Телята другої групи з восьми голів були контрольними тваринами і лікуванню не піддавалися.

Ефективність лікарської форми препарату оксиветину оцінювали за показниками клінічного статусу (зниження до норми температури тіла, відсутність кон'юнктивітів, кульгавості і набрякання суглобів, слизово-гнійних виділень з носу, сухого або вологого кашлю, крепитуючих хрипів), а також збереження телят у дослідній групі і поліпшення загального стану. Після проведеного курсу лікування у телят дослідної групи помітно покращився загальний стан, були відсутні клінічні ознаки захворювання, нормалізувалися гематологічні і біохімічні показники. Двоє телят контрольної групи загинуло, живими залишилися шість, з яких двоє - з ознаками ураження суглобів і чотири - з ознаками пневмоентеритів.

Протягом усього досліду в окремих телят, що не піддавалися лікуванню, відзначали лихоманку ремітуючого типу, діарею, послаблення дихання, сухий кашель, риніт, кон'юнктивіти. Після прогону хворих телят кашель підсилювався, дихання ставало важким.

На розтині у вимушено забитих телят, що не піддавалися лікуванню, з ознаками ураження суглобів знаходили зміни, характерні для серозно-фібринозного артриту. При цьому синовіальна оболонка гіперемійована, періартикулярна тканина набрякла, інфільтрирована серозно-геморагічним ексудатом. В інших випадках слизова оболонка носової перегородки, гортані і трахеї була набрякла з дифузними крововиливами. Легені темно-червоного кольору, щільної консистенції, з ознаками вогнищевої інтерстіціальної пневмонії. Просвіт бронхів заповнений слизистим або слизисто-гнійним ексудатом. У шлунково-кишковому тракті знаходили зміни в кінцевій частині клубової кишки (крапкові крововиливи, ерозії на слизовій). Бронхіальні і брижові лімфатичні вузли збільшені в об'ємі, набряклі, у синусах спостерігаються крововиливи. Печінка кровонаповнена, вишнево-глинистого кольору, в'ялої консистенції. З метою виявлення патологоморфологічних змін було забите теля дослідної групи. Результати досліджень показали, що у нього виражених змін, таких як у тварин контрольної групи, не виявлено.

Результати проведених досліджень свідчать про доцільність застосування препарату оксиветину для лікування і профілактики хворих телят, отриманих від корів, хворих хламідіозом, і дає підставу рекомендувати його для лікування телят, інфікованих збудником хламідіозу.

3.5 Розрахунок економічної ефективності

Економічну ефективність застосованих схем лікування розраховували згідно “Методичних рекомендацій з написання дипломної роботи ” (2009).

Користуючись цією методикою, нам необхідно було визначити наступні показники:

1. економічний збиток від загиблих тварин;

2. збиток від зниження продуктивності у хворих тварин;

3. загальний збиток;

4. попереджений економічний збиток;

5. економічний ефект, одержаний внаслідок лікування хворих тварин по групам.

Для обчислення цих показників нам необхідно було використати наступні дані, які відображені в табл.3.

Таблиця 3.

Показники розрахунку економічної ефективності

Показники	Група контролю	дослідна група
Кількість сприйнятливих тварин на початок досліду (гол.)	20	20
Кількість захворівших голів	12	12
Кількість тварин, які загинули	5	2
Середньодобовий приріст клінічно здорової тварини (кг)	0,372	0,372
Середньодобовий приріст хворої тварини (кг)	0,113	0,115
Ціна за 1 кг живої ваги клінічно здорової тварини (грн)	9,0	9,0
Середня жива вага однієї голови в групі (кг)	68,8	67,9
Витрати на ветеринарні заходи (грн.) в тому числі на одну голову (грн.) (Вб)	49,35 4,11	165,1 13,75

Збиток від загибелі розраховували за формулою:

З₁ = М ? (Вп+П?Т ? Ц) - Вф, де

М - кількість загиблих тварин (гол.);

Вп - умовна вартість однієї голови приплоду, при народженні, грн.;

П - середньодобовий приріст живої маси молодняку (кг);

Т- вік загинувшого молодняку (дні)

Ц - закупівельна ціна 1 кг живої ваги (грн);

Вф- виручка від реалізації продуктів забою

Підставляючи показники з табл. 4 ми розрахували збиток від тварин, що загинули по групам:

в групі контролю З₁ = 5? (441 +0,372?64? 9,0) - 0 = 3276,36 грн.;

в дослідній групі З₁ = 2 ? (441 +0,372?63? 9,0) - 0 = 1303,85 грн.

Збиток від зниження продуктивності тварин розраховували за формулою:

З₂ = М ? (В_з - В_хв) ? Т ? Ц, де

М - кількість хворих тварин, які одужали після проведеного лікування (гол.);

В_з - середньодобовий приріст клінічно здорової тварини (кг);

В_хв - середньодоюовий приріст однієї хворої тварини по групам (кг);

Т - тривалість курсу лікування.

в групі контролю З₂ = 7 ? (0,372 - 0,113) ? 7 ? 9,0 = 114,22 грн.;

в дослідній групі З₂ = 10 ? (0,372 - 0,115) ? 5 ? 9,0 = 115,65 грн.

3. Загальну суму економічного збитку розраховували за формулою:

З = З₁ +З₂

в групі контролю З = 3276,36 + 114,22 = 3390,58 грн. в т.ч на 1 гол. 282,55 грн;

в дослідній групі З = 1303,85 + 115,65 = 1419,5 грн.в т.ч на 1 гол. 118,29 грн;

4. Витрати на ветеринарні заходи складалися суми придбання антибактеріальних препаратів тетрациклінового ряду, а саме в групі досліду препарату Оксіветін з розрахунку 47,50 грн за 1 флакон (100 доз.), на придбання одноразових шприців в кількості 36 шт, з розрахунку 0,4 грн за шприц, вати, спирту та оплату фахівця ветеринарної медицини та обслуговуючого персоналу. Витрати на ветеринарні заходи в групі досліду становили всього 165,1 грн.

Аналогічно розраховували затрати на ветеринарні заходи і в групі контролю, в якій застосовували симптоматичне лікування, а саме внутрішньовенне введення розчину глюкози, відвари лікарських трав і т.п., отже підрахувавши витрати на ветеринарні заходи в групі контроль вони становили всього 49,35 грн.

4. Економічний ефект застосованих схем лікування на одну голову розраховували за формулою:

Е₁ = (З_б + В_б) - (З_заг + З_зах)

в дослідній групі Е₁ = (282,55 + 4,11) - (118,29 + 13,75) = 154,62 грн.;

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що вищий економічний ефект на одну голову в застосованих схемах лікування нами було отримано в дослідній групі в (порівнянні з группою контролю він був більний на 154,62 грн).

4. Охорона праці

Охорона праці - це система правових у соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно -- гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [16].

В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її мешканців, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція - основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції.

Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю (КЗпП).

До законодавчої бази також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків па виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про дорожній рух", "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" [16; 17].

Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Аналізуючи загальний стан охорони праці можна відмітити, що в ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області охорона праці організована на підставі колективного договору, розпоряджень директора товариства, інструкцій з виконання правил роботи. Ці документи є юридичною базою функціонування охорони праці в господарстві.

Головний лікар ветеринарної медицини і головний зоотехнік господарства несуть основну відповідальність за виконання робіт з охорони праці на молочно-товарних фермах. Для головного лікаря ветеринарної медицини існують чітко визначені обов'язки. А саме, він повинен здійснювати постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом на фермах, стежити за дотриманням Ветеринарного статуту України та інструкцій з охорони праці та техніки безпеки при проведенні обробок тваринницьких приміщень, інвентарю і тварин хімічними речовинами, контролювати використання лікарських препаратів, приладів, пристроїв та інших засобів, впроваджувати методи профілактики хвороб різної етіології, організовувати дезінфекційні бар'єри, забезпечувати працівників спецодягом в умовах карантину. Лікарем ветеринарної медицини ведеться сувора документація - амбулаторний журнал, журнал про проведення діагностичних і профілактичних заходів, журнал списування ветеринарних препаратів, журнал патологоанатомічного розтину трупів та ін.

Згідно законодавства України „Про охорону праці” при організації трудового процесу потрібно враховувати забезпечення нормального стану охорони праці, що може бути пов'язане з розробкою заходів безпеки при обслуговуванні поголів'я тварин.

Контроль з безпеки охорони праці. Він здійснюється уповноваженими особами, які обираються прфспілкою громадян і мають право безперешкодно перевіряти виконання правил з охорони праці та техніки безпеки. Таким чином, трудовий колектив здійснює громадський контроль за дотриманням правил з охорони праці. В ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області є обладнаний кабінет з техніки безпеки, в якому проводять інструктаж з питань охорони праці: вступний, первинний, повторний, цільовий. Але слід зауважити, що цей кабінет не достатньо забезпечений учбовим матеріалом (стенди, плакати, спеціальна література).

Для функціонування охорони праці проводиться комплексне планування робіт. Для цього укладається колективний договір, в якому визначаються обов'язки сторін, щодо регулювання виробничих та трудових відносин. На виробничій сільськогосподарській дільниці розроблений поточний план робіт, який включає такі питання, як механізація важких і ручних робіт, охорона праці жінок і неповнолітніх, обов'язкові ветеринарно-санітарні заходи та інше.

Для фінансування робіт з охорони праці в господарстві створений фонд охорони праці, в який перераховують кошти із власного бюджету у визначений строк. Але цих коштів не достатньо для повного забезпечення засобами індивідуального захисту працівників при виконанні робіт із шкідливими і небезпечними умовами. На стан виробничого травматизму потенційно впливають недоліки, але на цьому підприємстві випадки травматизму лікаря ветеринарної медицини протягом останніх 3 років не відмічали. Проаналізуємо виробничий травматизм в ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області за 2008-2010 роки (табл. 7).

Виходячи з таблиці рівень травматизму, як свідчить коефіцієнт частоти травматизму у 2008 році складав 1,34, що на 0,03 меньше, ніж у 2009, а в 2010 році випадків травматизму не було зовсім. Коефіцієнт втрати робочого часу свідчить про те, що втрати робочого часу від травматизму в 2008 році меньші в порівнянні до 2009 року у 1,6 рази, а у 2010 році вони відсутні. Причинами нещасних випадків, що мали місце в 2008 - 2010 році було невикористання засобів індивідуального захисту.

Таблиця 7.

Показники, які характеризують стан охорони праці в ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області за 2008-2010 роки

Показники травматизму	Одиниці виміру	Роки
		2008	2009	2010
Середньорічне число працівників (Р)	чол.	742	726	712
Кількість нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності (Т) в т. ч. з летальним наслідком (Тсм)	вип.	1	1	-
	вип.	-	-	-
Кількість днів непрацездатності (D)	днів	7	11	-
Матеріальна шкода від травматизму	грн.	65,31	134,27	-
Коефіцієнт частоти травматизму Кч = Т / P ? 1000		1,34	1,37	-
Коефіцієнт важкості Кв Кв = D / T ЇTcм		7	11	0
Коефіцієнт втрати робочого часу Кв.ч. Кв.ч. = D / P ? 1000		9,38	15,07	-
Виділено коштів на охорону праці	грн.	234,22	359,08	422,7
Витрачено коштів на охорону праці	грн.	203,74	332,11	365,29

Незалежно від виду робіт, працівники господарства, один раз на рік, на початку березня, проходять медичний огляд. Медичний огляд проводять за запрошенням спеціалісти із Ічнянської районної лікарні. Територія ферми з усіх боків обнесена парканом і оточена ровом, має 2 в'їзди (головний і запасний) для автотранспорту, при цьому дороги для транспорту потребують ремонту. Також є спеціальна дорога для прогону тварин на пасовище. На території ферми розміщені 2 приміщення для тварин, біля 2 із них обладнані майданчики для вигулу, санітарний забійний пункт, цех для приготування концентрованих кормів, навіси для зберігання сіна та соломи, 2 траншеї для силосу та сінажу і водонапірна башта.

Приміщення для утримання дійних корів являє собою дворядковий комплекс з прив'язним утриманням. Інше приміщення для тварин являє собою однорядний комплекс з прив'язним утриманням для молочних телят та телят старших вікових груп. Приміщення добре обладнані ліхтарями для штучного та здоровими вікнами для природного освітлення, і пристроями для природної вентиляції. Хоча штучна вентиляція відсутня, але рівень загазованості приміщення в межах норми. Приміщення взимку не опалюється, проте його не досить добре утеплюють. Система видалення гною у всіх приміщеннях механізована, а для доїння використовується стаціонарна вакуумна установка. У кожному приміщенні встановлені електричні нагрівачі води для обробки молочного посуду, прибирання приміщень та душу. Ветеринарне обслуговування тварин в господарстві відповідає вимогам ГОСТ 12.03.002.; ГОСТ 12.01.008.

Система протипожежної безпеки на даній фермі добре розроблена. Відповідальність за протипожежну безпеку покладена на завідуючого фермою. Також організована добровільна пожежна дружина не тільки виробничої сільськогосподарської дільниці, а й кожної окремої ферми. Регулярно проводиться інструктаж з протипожежної безпеки інженером з техніки безпеки виробничої сільськогосподарської дільниці. Для попередження пожеж у тваринницьких приміщеннях забороняється палити. Для паління організовані спеціальні місця, біля яких вивішені таблички: „Місце для паління”.

На кожному тваринницькому приміщенні ферми установлений щит з набором протипожежного інвентарю - лопати, відра, сокира, багор, вогнегасники та ящики з піском. Під час роботи слід використовувати спецодяг, для запобігання перенесення інфекції від однієї тварини до іншої, після кожної терапевтичної маніпуляції, проводити асептичну обробку рук, інструментів. Зокрема, необхідно забезпечити лікаря ветеринарної медицини всіма необхідними засобами. Відвести значну роль профілактиці хвороб, для цього потрібно регулярно проводити ретельну дезінфекцію приміщення, інвентарю та вигульних майданчиків, дезакаризацію, дезінсекцію, дератизацію, дегельмінтизацію тварин. Також потрібно звернути увагу на забезпечення тварин якісними кормами та чистою питною водою, особливо в літньо-весняний період. Задля цього необхідно, щоб сам керівник господарства був зацікавлений в цьому. Розглянемо основні небезпеки, наведені в структурно-логічній схемі (див. табл. 8). Також керівнику для покращення охорони праці на виробництві необхідно розглянути ряд невідкладних питань, таких як: ремонтування тваринницьких приміщень, вигульних дворів та поліпшити випасні площі з дотриманням пасовищної культури, забезпечення обслуговуючого персоналу новішим спецодягом, а також обов'язковій оплаті праці, ввести грошові премії.

На підставі наведеного матеріалу можна зробити висновок про те, що в ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області створюються умови для дотримання вимог з охорони праці та техніки безпеки. Необхідно надалі вести роботу по недопущенню нещасних випадків на виробництві.

Висновки: Умови праці в ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області є задовільними. Тому пропонуємо покращити умови та стан охорони праці:

· Збільшити кошти, які використовують на охорону праці і створити фонд охорони праці;

· Регулярно підвищувати рівень знань працівників у питаннях охорони праці і технічної безпеки;

· Посилити контроль за дотриманням працівниками правил безпеки при роботі з тваринами і обладнанням;

· Покращити умови для відпочинку працівників і обладнати для цього кімнати;

· Забезпечити засобами фіксації.

Запропоновані заходи зменшать виробничій травматизм, умови для захворювання працівників, а впроваджені заходи покращать стан охорони праці.

Таблиця 8

Структурно-логічна схема небезпек при проведенні лікувально-профілактичних заходів при хламідіозі великої рогатої худоби

№ п\п	Найменування технологічних операцій	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпечна ситуація	Наслідки	Заходи по усуненню небезпек
1.	Огляд тварин	1. Відсутність засобів фіксації. 2. Несправність фіксаційного устаткування 3. Відсутність ЗІЗ. 4. Хвора тварина. 5. Норовистий характер тварин	Фіксування, огляд тварини	Травмування ветеринарного працівника	Захворювання ветеринарного лікаря	Фіксація тварини, застосування седативних препаратів. Забезпечити ЗІЗ, провести інструктацію ЗОН
2.	Фіксація тварини	Травмування лікаря тазовими кінцівками, відсутність ЗІЗ	Фіксування, огляд тварини	Травмування ветеринарного працівника	Захворювання ветеринарного лікаря	Надійна фіксація, уважність, використання ЗІЗ
3.	Забір крові	1.Норов, характер тварини 2. Відсутність засобів фіксації 3. Відсутність ЗІЗ 4. Відсутність ветеринарної сумки 5. Хвора тварина 6. Слизька підлога	1. Грубе поводження з твариною. 2. Порушення правил фіксації. 3. Робота без ЗІЗ. 4. Зберігання голок у кишені. 5. Паління під час виконання робіт. Пересування по приміщенню.	1.Травмування твариною працівника. 2. Вплив шкідливих мікробів на працівника. 5. Пожежа. 6. Падіння.	Захворювання ветеринарного лікаря	1. Встановлення таблички про характер тварини. 2. Забезпечення засобами фіксації. 3. Забезпечення ЗІЗ. 4. Забезпечення ветеринарною сумкою. 5. Провести інструктаж на робочих місцях. 6. Привести у відповідність санітарний стан виробничих приміщень. 7. Обладнати місце для паління.
4.	Застосування препаратів для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів	Норов, характер тварин	Потрапляння препаратів на підлогу, зберігання голок у кишені	Забруднення навколишнього середовища, негативний вплив препаратів на людину	Виникнення умов для подальшого розповсюдження інфекції, виникнення інфекційних хвороб серед людей і тварин	Робота з компонентами, які мають різкий неприємний запах (білкові, лікарські домішки), повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевій вентиляції. Препарати для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів слід застосовувати тільки при наявності етикеток та супровідних документів, що посвідчують їх найменування, якість, вагу і термін використання.. До роботи, пов'язаної із зберіганням, відпусканням і застосуванням лікарських засобів, допускаються працівники, які мають вищу чи середню спеціальну ветеринарну або фармацевтичну освіту.
		Відсутність засобів фіксації
		Відсутність ЗІЗ, відсутність ветеринарної сумки
		Хвора тварина
5.	Проведення розтину трупа тварини	Відсутність ЗІЗ	Потрапляння інфекційного матеріалу на підлогу Негативний вплив хвороботворних мікробів на людину Паління під час виконання робіт	Забруднення навколишнього середовища, негативний вплив мікробів на людину	Виникнення умов для подальшого розповсюдження інфекції, виникнення інфекційних хвороб серед людей і тварин	У разі вимушеного забою тварин питання їх реалізації вирішується лише за узгодженням із органами санітарно-епідеміологічного нагляду. Розтин трупів тварин повинен проводитися ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції. Трупи тварин необхідно розтинати у спеціальних приміщеннях (прозекторіях, секційних залах тощо) або на діючих скотомогильниках. Під час розчленовування трупів не допускається розбризкування крові.
		Хвора тварина Слизька підлога
6.	Дезинфекція тваринницьких приміщень	Відсутність ЗІЗ Слизька підлога	Необережність, недотримання правил роботи з хімічними речовинами	Вплив дезрозчинів на організм людини	Захворювання лікаря: опіки, екземи, кон'юнктивіті	Наявність спецодягу, захисних окулярів, гумових рукавичок, гумових чобіт, уважність
7.	Дезинфекція інструментів, рук, спецодягу	Відсутність ЗІЗ Слизька підлога	Необережність, недотримання правил роботи з хімічними речовинами	Вплив дезрозчинів на організм людини	Захворювання лікаря: опіки, екземи, кон'юнктивіті	Наявність спецодягу, захисних окулярів, гумових рукавичок, гумових чобіт, уважність

5. 5. Екологічна експертиза ветеринарних заходів

Якість життя людини визначається, насамперед, отриманням повноцінного харчування. Сучасному населенню планети основне продовольство надають культурні рослини та свійські тварини.

Збільшення продовольчих ресурсів за останні десятиліття було досягнуто за рахунок інтенсифікації сільського господарства. Раціон людини включає чималу кількість продуктів тваринництва, м'яса та молока в першу чергу. З еколого-енергетичного погляду тваринництво не вигідне. Трансформація біомаси з рослинної у тваринну зменшує її кількість у 10 разів в енергетичному вираженні. Висока частка м'яса та молока в раціонах харчування вимагає великої продуктивності від агроекосистем.

Окрім кількості вироблюваного продовольства, велике значення має його якість. До поняття якості продовольства поруч з іншими показниками входить його екологічна чистота. У країнах Європи активно розроблюються стандарти щодо екологічної чистоти сільськогосподарської продукції.

Тому проведенню ветеринарно-санітарних заходів в в ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області приділяється особлива увага з метою одержання екологічно-чистої сільськогосподарської продукції.

Племінні тварини (хламідієносії) та контамінована збудником сперма самців-плідників є основним джерелом заносу збудника хламідіозу в благополучні стада та причиною повторних спалахів хвороби в оздоровлених господарствах. Розповсюдженню захворювання та рецидивам спалахів у стаціонарно не благополучних господарствах сприяє сумісне утримання різних статево-вікових груп, здорових і хворих тварин, постійне поповнення окремих груп худоби або отар овець ремонтним молодняком, недотримання вимог щодо загальних ветеринарно-санітарних правил до проведення дезінфекції.

Для дослідження на хламідіоз патологічний матеріал напрявляли в Чернігівську обласну державну лабораторію ветеринарної медицини.

Заходи щодо попередження хвороби

· Не допускається сумісне утримання тварин різних видів, обмежується контакт з домашніми та синантропними птахами.

· У господарстві постійно організовують заходи щодо знищення гризунів та ектопаразитів.

· Працівники тваринницьких та забійних підприємств суворо дотримуються санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

Заходи щодо ліквідації захворювання

За умов карантинних обмежень при хламідіозі забороняються:

- увезення та вивезення тварин, за винятком відправки поголів'я на санітарну бойню для забою;

- перегрупування тварин без дозволу лікаря ветеринарної медицини;

- забій тварин у господарстві на тваринницьких фермах;

- вільне парування тварин, отримання сперми від хворих плідників;

- реалізація сперми, яка була отримана від плідників до захворювання без дослідження на контамінацію хламідіями.

Сперму, контаміновану хламідіями, знищували. Молоко від корів неблагополучного щодо хламідіозу господарства пастеризували при 70 град. С протягом 30 хвилин. Молоко від клінічно хворих корів кип'ятили протягом 5 хвилин і використовували для годівлі тварин.

У період неблагополуччя проводили планову дезінфекцію приміщень, а також після кожного аборту або передчасних пологів місця, де виник аборт. Абортовані плоди, плодові оболонки, трупи своєчасно збирали у вологонепроникну тару і знезаражували. Гній, підстилку складали у бурти і знезаражували біотермічним методом.

Для дезінфекції приміщень і предметів догляду за тваринами застосовували гарячий (80 град. С) 3%-вий розчин їдкого натру. Посудину Дюара для збереження сперми чистили і дезінфікували 0,5%-вим розчином естостерилу впродовж 40 хвилин. Для дезінфекції рук обслуговуючого персоналу використовували 2%-вий розчин двовуглекислої соди. Спецодяг і взуття знезаражували у параформаліновій камері. Забій хворих тварин проводили на санбойні.

Обслуговуючий персонал забезпечувався спецодягом, мийними та дезінфекційними засобами, з ним проводилася роз'яснювальна робота щодо додержання правил особистої гігієни.

В ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області лікування хворих на хламідіоз тварин проводили ветеринарні спеціалісти, які мали вищу або середню спеціальну освіту, а також під їх керівництвом оператори з ветеринарної обробки тварин.

Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами користувалися станками для фіксації або розколами.

Розтин трупів тварин проводився ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції. Трупи тварин розтинали у секційному залі. Під час розчленовування трупів не допускалося розбризкування крові та інших рідин. Приміщення для розтину мало вентиляцію, душову, допоміжні кімнатами для зберігання патологоанатомічного матеріалу. Стіни і підлога у приміщенні були водонепроникними, легко милися та піддавалися дезінфекції. Під'їзд і двері були зручними для доставки трупів.

З метою визначення або підтвердження причин загибелі тварини направляли у лабораторію ветеринарної медицини з посильним патологічний матеріал.

Після розтину трупи знешкоджували в біотермічній, обладнаній огорожею з воротами, що закривалися на замок. Відповідальним за улаштування і обладнання біотермічних ям був роботодавець, за санітарний стан цих об'єктів -- головний/старший ветеринарний лікар. Спалювання трупів тварин проводили під наглядом ветеринарного працівника у спеціальній ямі. Трупи тварин перевозили транспортом з непроникними для рідин дном і бортами. Транспорт, місце розтину, інструмент, спеціальний одяг після закінчення роботи піддавався знезараженню.

Під час проведення дезінфекції та вакцинації з використанням аерозольних генераторів АГП, АГ-УД-2 працівників забезпечували засобами індивідуального захисту та первинними засобами пожежогасіння.

Установки для дезінфекції під час роботи розташовували на відкритому повітрі з навітряного боку, забезпечуючи при цьому зручність і безпеку їх обслуговування. Застосування фізичних методів дезінфекції (спалювання, обпалювання паяльними лампами, газовими пальниками тощо) здійснювали відповідно до НАПБ А.01.001-2004. Заходити в приміщення під час дезінфекції аерозолями або протягом експозиції знешкодження дозволялося тільки в протигазі з відповідним фільтром. По закінченні експозиції знешкодження відчинялися всі вікна та двері, провітрювалося приміщення, підметалася підлога, а все сміття з комахами, що осипалися, знищували.

Приготування дезінфікуючих і миючих розчинів проводили в гумових рукавичках та захисних окулярах у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні. Під час приготування миючих і дезінфікуючих розчинів та при пересипанні порошкових миючих засобів із заводської упаковки у витратні ємкості використовували респіратори, ватно-марлеві пов'язки, захисні окуляри, прогумовані фартухи, гумові рукавички і чоботи. На бочках та ємкостях з вихідною сировиною і приготовленими концентрованими розчинами були нанесені написи, які вказували назву речовини, ступінь концентрації розчину і заходи безпеки. Миючі препарати і сухе хлорне вапно зберігалося в упаковці заводу-виробника на стелажах, а поточний їх запас -- у посуді, що закривалася кришкою, в окремому сухому приміщенні, яке добре провітрювалося.

З метою зменшення забруднення навколишнього середовища в ЗАТ «Нива-плюс» Ічнянського району Чернігівської області» пропонуємо:

· організувати правильне оброблення, зберігання і використання гною;

· впровадити способи очищення повітря підприємства ВРХ за допомогою встановлення спеціальних фільтрів і припливно-витяжної вентиляції;

· виконувати відповідні профілактичні заходи у санітарно-захисних зонах підприємства;

· планомірно боротися з хворобами тварин, переносниками інфекційних захворювань, паразитуючими комахами;

· запровадити оборотні цикли використання стічних вод (стоки кормоцехів, вода, яка застосовується для охолодження молока).

6. Висновки і пропозиції виробництву

У дипломній роботі теоретично і експериментально обґрунтовано перебіг, симптоматику, патоморфологічні і гістоморфологічні зміни при енцефалітній формі хламідіозу великої рогатої худоби в господарствах Чернігівської області, удосконалено існуючі методи лікування хворих тварин.

В господарствах Чернігівської області протягом 2008-2010 років відмічався низький вихід телят від 61 в 2008 р. до 79 в 2010 р., кількість неплідних корів коливалась в межах від 9,7% в 2008 р. до 11,3% в 2010 р.; кількість мертвонароджених телят коливалась в межах від 0,14% в 2008 р. до 0,74% - в 2010 р., кількість абортів коливалась в межах від 0,15% в 2008 р. до 0,74% - в 2010 р.

В деяких господарствах Чернігівської області, переважно в спецгоспах, реєстрували захворювання молодняку великої рогатої худоби, яке супроводжувалося нервовими явищами (енцефалітна форма хламідіозу).

В головному мозку макроскопічно спостерігалася гіперемія судин і набряк субстанції, в субдуральному просторі, бокових шлуночках мозку і спинно-мозковому каналі скупчувався трансудат світло-рожевого кольору, у тканині великих півкуль, мозочку і довгастому мозку виявляли крововиливи.

У білих мишей, заражених штамами хламідій відмічали пригнічення, скуйовдження шерсті, втрату апетиту, схуднення і загибель на 7-24-й день після зараження. При розтині в легенях виявляли сіро-червоні осередки запалення, застійні явища з осередками некрозу, збільшення селезінки у 1,5-2 рази, ознаки катарального запалення в шлунку і тонкому відділі кишечника, а в окремих випадках - фібринозний перитоніт.

При гістологічному дослідженні у селезінці виявляли осередки некрозу і гіперплазію лімфатичних фолікулів, у печінці - лімфогістіоцитарну проліферацію в зоні тріад, дискомплексацію балочної будови, осередковий некроз, у нирках - зернисту дистрофію епітелію канальців і осередкову проліферацію в стінках альвеол за типом інтерстиціальної пневмонії. Для більшості тварин характерним був поверхневий десквамативний гастроентерит.

Штами хламідій при зараженні вагітних морських свинок викликали аборти у 30 % інфікованих тварин і народження мертвих плодів, у новонароджених через 2-3 дні розвивався катарально-гнійний кон'юнктивіт, у деяких наступали парези тазових кінцівок, після чого через 1-2 дні вони гинули.

При розтині трупів приплоду морських свинок виявляли дистрофію печінки, збільшення селезінки, застійні явища в легенях, набряк шкіри і підшкірної клітковини, запалення кишечника.

Гістоморфологічні зміни характеризувались зернистою дистрофією гепатоцитів та їх жировою дрібно крапельною інфільтрацією, у печінці виявили також тромбоцитоз судин, дискомплексацію балочної будови, осередковий некроз, у легенях - гіперемію судин і капілярів стінок альвеол і їх геморагічну інфільтрацію, у нирках - зернисту дистрофію епітелію канальців, осередки ексиравазації, у селезінці - гіперплазію фолікулів, осередкові некрози.

Порівняння патолого-анатомічних і гістоморфологічних змін у абортованих плодів морських свинок, а також експериментально заражених білих мишей, що загинули через хламідійну інфекцію, свідчать про одно типову і подібну реакцію органів - розвиток дистрофічних і некробіотичних процесів у паренхіматозних органах, порушення гемодинаміки, активізація РЕС.

Після проведеного курсу лікування оксиветином у телят дослідної групи помітно покращився загальний стан, були відсутні клінічні ознаки захворювання, нормалізувалися гематологічні і біохімічні показники. Ефективність лікування телят оксиветином хламідійної етіології склала ___ %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При появі на молочно-товарних фермах у молодняка гастроентеритів, кон'юнктивітів, бронхопневмоній, поліартритів, спорадичних енцефаломіелітів в обов'язковому порядку необхідно проводити лабораторні дослідження на хламідіоз.

2. При встановленні діагнозу на хламідіоз в господарстві необхідно проводити заходи згідно “ Інстурукції щодо заходів з профілактики та боротьби з хламідіохом сільськогосподарських тварин від 27 грудня 2004 року за №1652/10251.

урогенітальний хламідіоз велика рогата худоба

Список літератури

1. Акулова Т.А. К этиологии респираторных болезней телят в животноводческих хозяйствах Крыма //Сборник научных трудов ЛНАУ, - № 27/39, - Луганськ, - 2003, - С. 7-9.

2. Акулова Т.А., Ковалев В.Л. Хламидийные аборты коров // Сборник научных трудов, № 21,-Причорномор'я. - Одеса, 2003, - С. 158-160.

3. Акулова Т. А., Ковалев В.Л., Гуренко И.А. Хламидиоз крупного рогатого скота // Сборник научных трудов ЛНАУ. - № 31/43, - Луганск,- 2003, -С. 158-278.

4. Акулова Т.А., Ковалев В.Л., Гуренко И.А. Хламидиоз крупного рогатого скота в этиологическом ассоциате с вирусами и бактериями // Актуальні проблеми ветеринарної медицини. - Ветеринарні науки, Випуск 79, Наукові праці КДАТУ, - Сімферополь, 2003, - С. 53-63.

5. Акулова Т.А. Этиотропная терапия хламидиоза телят лекарственной формой препарата оксиветина //Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса, 2004. - Випуск 25,- С. 127-131.

6. Бабкин А.Ф., Горбатенко С.К. Роль вакцинопрофилактики при энцефалитном хламидиозе телят.// Актуальные проблемы ветеринарии: Материалы междунар. конференции./ Под ред. В.М. Жукова. - Барнаул, 1995.

7. Буракова С.О. Безпека праці у тваринництві. - К.: Урожай, 1989. - С. 65.

8. Воскобойник В.Ф. Эффективность проведения ветеринарных мероприятий. - М.: Агропромиздат, 1993. - 216 с.

9. Гадзюк М.П., Желибо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. К.: «Каравела». 2004.

10. Герасимов В.В. Метод получения хламидийного антигена для иммунологических тест-систем. http://vetfac.nsau.edu.Ru/new/ confer/t04/197.htm

11. Гряник Г.Н. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994 р.

12. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1995 г.

13. Елисеева О.И. Борьба с хламидиозом - проблема общая.//Ветеринарный консультант. - 2004. - №2. - с. 14.

14. Жидецький В.В. Основи охорони праці. - Львів «Афіша». 2001.

15. Зайцев С.В., Свердлов Д.Н. Охрана труда в животноводстве. Свердловск, 1994 г.

16. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 № 229-IV Ж. «Охорона праці», № 1. - 2003.

17. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 р. № 1105 - XIV.

18. Законодавство України про ветеринарну медицину / За ред. П.П. Достоєвського, В.І. Хоменка. - К., 1999.

19. Инфекция хламидийная (хламидиоз). http://www.zooclub.Ru/ wild/33.

20. Инфекционные болезни./ Под ред. Е.П. Шуваловой. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. - c. 472-480.

21. Исхаков Г.М., Равилов Р.Х., Хаертынов К.С., Герасимов В.В. Электрофоретический анализ конверсии белков сывороток сывороток крови быков, гипериммунизированных хламидиями.//Актуальные вопросы ветеринарной медицины: Материалы Сиб. Междунар. вет. конгр./Новосибирский гос. аграрн. ун-т.-Новосибирск, 2005.-с.133-134.

22. Как сохранить новорожденных телят. Практические рекомендации. - В.Л. Ковалев, Т.А. Акулова, И.А. Гуренко - Мин. Агропром. АР Крым, - Симферополь - 2004, 19 с.

23. Караваев Ю. Д. И др. Диагностика, профилактика и меры борьбы с хламидиозами животных.// Ветеринария. - 1999. - N 2. - c. 28-30.

24. Караваев Ю.Д., Маркин Ю.Н. Хламидиозы животных - меры борьбы и специфической профилактики.//Ветеринария. - 2003. - №6. - с. 3-6.

25. Катаман А.Б. Серологические реакции у коров, привитых инактивированной вакциной СКЗНИВИ против хламидиоза.// Актуальные проблемы инфекционных, паразитарных и незаразных болезней домашних животных и меры борьбы с ними: Сборник научных трудов. - Омск, 1998. - c. 143-145.

26. Катаман А.Б. Эффективность вакцинации крупного рогатого скота против хламидиоза.// Диагностика, профилактика и лечение заразных и незаразных болезней, вопросы токсикологии, анатомии животных и птиц: Сборник научных трудов ИВМ ОмГАУ. - Омск: издательство ОмГПУ, 1999. - c. 46-47.

27. Катаман А.Б., Ощепков В.Г. Динамика образования антител у коров, привитых против хламидиоза инактивированными вакцинами.//Инфекционная патология животных: Сб. науч. трудов. Юбилейный выпуск.//ВНИИБТЖ. - Омск, 2001. - с. 285-288.

28. Кирьянов Е.А. Природноочаговые болезни животных. - Владивосток: издательство Дальневосточного университета, 1990. - c.183-201.

29. Кодекс законів про працю.

30. Козій Б., Козак М., Кіссера Я. Комп'ютерна система визначення збитків від захворювань тварин та аналізу економічної ефективності ветеринарних заходів // Ветеринарна медицина України, 1998. - № 4. - С. 44-45.

31. Крисаченко В.С. Екологічна культура. К.-Заповіт - 1996. - 350с.

32. Куриленко А.Н., Крупальник В.Л. Инфекционные болезни молодняка сельскохозяйственных животных. - М.:Колос, 2000. - c. 35-38.

33. Куценко А.М., Писаренко В.Н. Охрана окружающей среды в сельском хозяйстве. К. «Урожай», -1992. - 263с

34. Лекарственные средства: свойства, применение, противопоказания: Справочник./ Под ред. М.А. Клюева. - Красноярск: Гротеск, 1993. - c.136-137.

35. Люткявичене В.Й. Диагностика хламидиоза крупного рогатого скота: Автореферат дис… канд. вет. наук. - СПб., 1992. - 17 c.

36. Мазур Т. Константні методи обробки кількісних показників // Ветеринарна медицина України, вересень 1997. - С. 35-37.

37. Максимович В.В., Синица Н.В., Фомченко И.В. Распространение хламидиоза в Республике Беларусь.// Учёные записки: Материалы научно-практической конференции, посвящённой 70-летию клинических кафедр.// Витебская гос. академия вет. медицины. - Т. 34. - Витебск, 1998.

38. Мананков В.В. и другие. Хламидиозы и смешанные инфекции у сельскохозяйственных животных.// Актуальные проблемы ветеринарии: Материалы междунар. конференции./ Под ред. В.М. Жукова. - Барнаул, 1995.

39. Мананков В.В., Рыбкина Р.А. и другие. Природные очаги лихорадки Ку и хламидиозов в Волгоградской области.// Актуальные проблемы ветеринарии: Материалы междунар. конференции./ Под ред. В.М. Жукова. - Барнаул, 1995.

40. Мананков В.В. и другие. О распространении хламидиоза и лихорадки Ку среди лиц “группы риска”.// Актуальные проблемы ветеринарии: Материалы междунар. конференции./ Под ред. В.М. Жукова. - Барнаул, 1995.

41. Методика определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий // Чулков П.А., Никитин П.М. и др. - М., 1982. - 55 с.

42. Митрофанов П.М. Патологоанатомическая диагностика малоизвестных инфекционных болезней с.-х. животных. - Саранск, 1997.

43. Митрофанов П.М. и др. Хламидиоз крупного рогатого скота и меры борьбы с ним. - Чебоксары, 2001.