Підвищення ефективності боротьби з хлібним жуком

Технічні продукти більшості речовин, що застосовують як пестициди, не розчиняються у воді і для практичного використання їх випускають у різноманітних препаративних формах: емульгуючи концентрати (е. к.), при розведенні водою утворюють водні емульсії; порошки, що змочуються (з. п.), при розбавленні водою утворюють повільно осідаючі суспензії; концентрати (к.) технічної речовини, що призначені для обприскування рослин; гранульовані препарати (г. п.), які містять діючу речовину і наповнювач (бентоніт, каолін, вермикуліт, трепел) або суперфосфат. Виготовляють гранули діаметром від 0.25 до 5 мм для наземного і внутрішньогрунтового застосування.

Способи застосування пестицидів залежать від їх призначення, Препаративної форми. Це обробка посівного матеріалу інсектицидами і Фунгіцидами, обприскування обпилювання, обробка гранульованими препаратами.

Національне застосування інсектицидів грунтується на різних тактичних відходах, зумовлених особливостями біології шкідників, і характером проявлення їх шкідливості.

При обробці сільськогосподарських угідь пестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері з потоками повітря, залежно від технології застосування і фізичних властивостей препаративної форми на рослини і фунт осідає 40-70% норми витрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багато пестицидів може поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менш тривалий час циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньо при їх застосуванні, а також внаслідок випаровування з поверхні грунту, рослин, води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплинорідких або твердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у грунт, на поверхню рослин і водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять з поверхневими і підґрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь.

Хімічні препарати, у зв'язку з токсичністю, шкідливі для людини і навколишнього середовища. Потенційна загроза від їх використання полягає як у гострій токсичності при потраплянні в організм людини або тварини, так і в хронічній дії, в кумулятивному ефекті, в міграції залишків пестицидів водними і повітряними шляхами на значні відстані.

Хрестоматійним прикладом глобальної міграції хлорорганічних пестицидів, зокрема ДДТ, є кумуляція їх у жирові пінгвінів, які живуть в Антарктиді. Так, за даними надрукованими в Німеччині, з атмосфери на території Північного моря щорічно випадає до 300 тон ДДТ. Нагромадження пестицидів в окремих тканинах відбувається непомітно. Але коли кількість їх Досягає певного рівня, вони призводять до порушення функцій найважливіших органів, захворювання і зниження стійкості організму.

Серед хвороб, які можуть з'явитися внаслідок токсикації організму, відмічають злоякісні пухлини (головним чином пухлини печінки), хромосомні порушення, підвищення інтенсивності мутаційного процесу, що пов'язано з підвищенням частоти прояву спадкових хвороб обміну, аномалій розвитку тощо.

Більше половини пестицидів належать до мутагенів - речовин, які змінюють спадкову хворобу рослин і тварин, включаючи людину. Відомо, що прометрин порушує не тільки білко утворюючу, але й протромбіноутворюючу функцію печінки, знижує кількість еротрецитів і гемоглобіну у крові. Крім порушень, які викликаються в організмі атразином і прометрином, пропазин порушує діяльність центральної нервової системи і терморегуляцію тіла. Основні зміни при отруєнні тварин похідними речовинами (лінурон, монурон) відбувається в печінці, нирках і селезінці. Крім того, вони несприятливо впливають на ендокринну систему і обмін речовин.

В останнє десятиріччя різко зросла кількість алергічних захворювань, що є одним із наслідків впливу пестицидів.

Внаслідок багато численних досліджень рослин, комах і тварин нагромаджено досить великий матеріал про мутагенні властивості гербіцидів. У хлор - ІФК, наприклад, інших карбаматах встановлено здатність підвищувати рівень поліплоїдії у рослин, а також мутагенну активність атразину, симазину і 2.4-Д.

За останні 20 років ряд масових отруєнь було викликано пестицидами. Це відбувалося, головним чином, з двох причин: внаслідок забруднення харчових продуктів під час їх перевезення і зберігання, а також у результаті використання в їжу протруєного насіння.

Нині поки що не спостерігається загрожуючого росту захворювання населення внаслідок прямого чи побічного впливу пестицидів, але, враховуючи тривалий латентний період появи ряду небезпечних захворювань

і порівняно недавній початок масового використання пестицидів, потрібна підвищена увага до цієї проблеми.

Забруднення навколишнього середовища пестицидами виступає як один з нових, тимчасово діючих факторів відбору і для природи в цілому Один із яскравих доказів шкідливого впливу пестицидів на фауну є різкі зменшення чисельності хижих птахів однієї з кінцевих ланок у ланцюга живлення. Орли, соколи, коршуни разом з тілами своїх жертв споживають максимальну кількість штучних речовин, яких раніше не було на планеті.

Таким чином, пестициди, що є одним з факторів впливу людини на навколишнє середовище, можуть мати і на неї різноманітний побічний вплив В залежності від ступеня прояву їх можна розділити на 4 категорії:

Поява нових шкідників. Цей процес спостерігається в таки; випадках, коли розповсюдження видів шкідливих комах, яких раніше стримували ентомофаги, набуває загрозливих розмірів після різкого скорочення останніх внаслідок хімічного захисту рослин. Класичний приклад - розмноження червоного павутинного кліща після зниження чисельності його природних ворогів, що було викликане застосуванням препарату ДДТ. Відомо також багато випадків зростання чисельності шкідників у плодових насадженнях (яблуневої плодожерки, листокруток, попелиць) після припинення обробок. При знищенні пестицидами хижих жуків, ще знаходяться у поверхневому шарі грунту, відбувається звичайно різке зростання щільності популяції попелиць.

Розвиток стійкості (резистентності) шкідливих організмів де пестицидів. Вона пов'язана із стійкістю та накопиченням залишків пестицидів і обумовлена зміною популяції в результаті переходу від чутливих особин до стійких організмів того ж виду внаслідок відбору, викликаного впливом пестициду.

Вплив пестицидів та їх залишків на рослини, тварин і навколишнє середовище (походження і зміна рослин, зміни в складі мікрофлори, загибель ссавців, птахів, риб або корисних комах). Такий вплив може призвести до розвитку вторинних шкідників внаслідок зникнення певних видів хижаків паразитів, які в нормальних умовах могли б підтримувати пoтeнцiaл шкідника на рівні, нижчому за його поріг економічної шкодо чинності. Іншими словами, пестициди можуть впливати на біоценози.

4. Накопичення і передача по харчових ланцюгах. Залишки пестицидів у навколишньому середовищі можуть бути поглинені рослинами тваринами, які, в свою чергу, стають поживою для більших тварин, і організмі яких концентрація пестицидів зростає. Це призводить до накопичення їх у продуктах харчування.

Потенціальна загроза пестицидів, їх накопичення у навколишньому середовищі вимагає наукового пошуку і розробки підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегровані системи захисту рослин, які мають природоохоронну направленість. Вони плануються і проводяться з урахуванням особливостей розвитку шкідливих організмів і рослин, що нині пошкоджуються, а також загальних особливостей їх застосування. Виконання комплексу профілактичних прийомів, які входять у системи, мають створювати умови, що пригнічують популяції шкідників і збудників хвороб та позбавляти їх можливості зберігатися у резерваціях у несприятливі періоди року. Поряд з цим системи мають передбачати використання стійких сортів і гібридів, а також активні методи боротьби з шкідливими організмами при умові зменшення негативної післядії хімічних препаратів. Необхідно дотримуватись регламентів використання, категорично забороняється використовувати препарати, які не дозволені відповідними державними установами. Отже, запобігання забрудненню навколишнього середовища хімічними засобами захисту рослин є однією з важливих проблем сучасного інтенсивного землеробства.

Таким чином, пестициди є одним з вагомих факторів забруднення навколишнього середовища, їх застосування є вимушеним заходом на дію шкідливих природних організмів, які конкурують з людиною за умови виживання. Та чи так необхідно завжди вдаватися до крайніх заходів захисту, чи є шляхи значного зниження обсягів застосування в сільськогосподарському виробництві пестицидів?[19]

РОЗДІЛ 7. Охорона праці

Стаття 12. “При застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної грунтово-кліматичної зони з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження грунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) і стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для продажу населенню та для застосування авіаційним методом, затверджується Укрдержхімкомісією за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України”.

Рамки цієї публікації не дають змоги викласти повніше зміст законодавства щодо захисту рослин в Україні, де передбачено права та обов'язки як посадових осіб, так і громадян у разі застосування пестицидів і агрохімікатів. Проте кожен, хто причетний до використання пестицидів, має знати, що пестициди та агрохімікати -- це небезпечні для здоров'я людей речовини, тому поводитися з ними слід украй обережно.

Відповідно до вимог ДСТ 8.8.1.2.001 -- 98 “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господар”, викладено основні правила з охорони праці під час роботи з пестицидами.

Інструкції

1. Вимоги до організації робіт із пестицидами

1.1. Правильна організація робіт -- одна з основних умов запобігання шкідливому впливу пестицидів на організм людини.

1.2. З пестицидами у великих колективних господарствах працюють на пунктах хімізації постійні бригади, які пройшли медогляд, навчені та проінструктовані з техніки безпеки, й оволодівають способами надання першої допомоги. Керівниками таких бригад (груп) призначають людей, які мають досвід роботи з пестицидами чи пройшли курс спеціальної підготовки.

1.3. Не допускаються до роботи особи, молодші 18-річного віку, вагітні жінки та матері-годувальниці, особи після хірургічних операцій (упродовж року) та ті, що мають медичні протипоказання. Категорично забороняється допускати до роботи осіб у нетверезому стані.

1.4. Тривалість робочого дня під час роботи з надзвичайно небезпечними препаратами має не перевищувати 4 годин (з доопрацюванням упродовж 2 годин у нешкідливих умовах), з іншими пестицидами -- 6 годин.

1.5. На період роботи з пестицидами робітників слід забезпечити засобами індивідуального захисту, безкоштовним спецхарчуванням відповідно до медичних вказівок, організувати душ і прання одягу.

1.6. Слід стежити за дотриманням правил техніки безпеки, виробничої та особистої гігієни.

1.7. Для харчування і відпочинку відводять спеціально обладнане місце, не менше як за 200 м з навітряного боку від робочого поля, де мають бути бачок з питною водою, рукомийник, мило, рушник, аптечка першої допомоги.

1.8. Перед початком хімічної обробки посівів повідомляють місцеве населення про місце і строки роботи; на відстані не менше 300 м від меж поля, що оброблятимуть, виставляють єдині застережні знаки; власників бджолосімей попереджають про потребу вжити заходів щодо їх охорони. Знаки знімають по закінченні встановленого терміну. Санітарно-захисна зона за наземної обробки має бути не меншою за 500 м, а за авіаційної -- 1000 м.

1.9. Керівник робіт зобов'язаний стежити за станом і самопочуттям працюючих. За першої ж скарги працюючого слід відсторонити від роботи, надати першу допомогу та кваліфіковану медичну.

2. Заходи безпеки під час приготування робочих рідин пестицидів

2.1. Приготування робочих рідин -- найбільш трудомісткий і небезпечний процес, оскільки при цьому в повітрі робочої зони підвищується концентрація пестицидів, яка перевищує допустиму в 15-20 разів і більше, а за часткової механізації -- в 6-7 разів.

2.2. Робочі рідини слід готувати на пунктах хімізації або на спеціально виділених майданчиках із твердим покриттям, яке легко вимити. Майданчик обладнують на відстані не менше 200 м від житлових і тваринницьких приміщень і джерел водопостачання. На ньому розміщують тару з препаратами, місткість з водою і гашеним вапном, ваги, гирі, відтаровані відра тощо.

2.3. Робочі рідини з високотоксичних препаратів дозволяється готувати лише за допомогою механізованих агрегатів типу АПЖ-12 тощо, що обладнані гідромішалками та забезпечують утворення однорідної гомогенізованої робочої рідини, що поліпшує роботу обприскувача.

2.4. Місткість, з якої препарат подається в змішувач після наповнення, слід щільно закрити спеціальною кришкою з отвором для всмоктувального шланга.

2.5. Перед заповненням змішувача потрібно перевірити в ньому фільтри.

2.6. Усі працюючі на майданчиках для приготування робочих рідин пестицидів мають обов'язково користуватися засобами індивідуального захисту. Готуючи рідини, слід дотримуватися правил особистої безпеки: під час заповнення місткостей стояти з навітряного боку; стежити, щоб краплі та пил не потрапляли на одяг і відкриті частини тіла; якщо рідина випадково попала на тіло, її потрібно негайно видалити ватним тампоном, а потім змити водою з милом.

2.7. Закінчивши роботу, залишки невикористаних препаратів слід здати на склад, майданчик обробити кашкою хлорного вапна (1 кг/4 л води), земляний майданчик після обробки вапном перекопати. Категорично забороняється залишати пестициди й приготовлені робочі рідини без охорони.

3. Безпека під час заправки обприскувачів пестицидами і їх внесення

3.1. Доставку пестицидів на поле і заправку ними обприскувачів здійснюють з допомогою спеціальних засобів. Перед початком роботи треба перевірити герметичність в обприскувачі всіх вузлів і з'єднань. Заправка має бути механізована. Заповнення місткостей контролюють за рівноміром. Забороняється відкривати люк і перевіряти наповнення бака візуально.

3.2. Перед обприскуванням потрібно періодично визначати фактичну норму витрати робочої рідини для кожного обприскувача окремо. Категорично забороняється підвищувати норму витрати пестицидів.

3.3. Під час внесення пестицидів у повітрі робочої зони тракториста утворюються високі концентрації шкідливих речовин, а тому кабіна трактора має бути герметично зачинена і забезпечена кондиціонером.

3.4. Обприскування угідь не можна проводити за швидкості вітру понад 3 м/с. Слід суворо дотримуватись регламентів згідно з “Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

3.5. У спеку всі роботи з пестицидами належить проводити вранці, а за похмурої погоди -- впродовж усього робочого дня.

4. Заходи безпеки під час виходу людей на поля, оброблені пестицидами

4.1. Вихід людей на оброблені поля, ділянки дозволяється тільки по закінченні карантинного терміну. Оскільки для більшості сучасних препаратів встановлені терміни проведення механізованих робіт через 3 доби після обробки, а ручних -- 7, то в таблиці 3 наведено лише препарати, для яких встановлено інші терміни.

4.2. У разі випадання дощів напередодні, рясної роси та за підвищення температури понад 20°С вихід людей на поля для прополювання та робіт, що не пов'язані з розпушуванням грунту, дозволяється в другій половині дня, після 15-ї години.

4.3. За добу перед проведенням ручних робіт з догляду за посівами просапних культур слід проводити попереднє розпушування міжрядь, щоб прискорити випаровування хімічних сполук.

4.4. Під час проведення ручних робіт на площах, оброблених пестицидами, працюючі мають стояти обличчям до вітру. За бокового вітру слід розвертатися так, щоб його напрямок був у бік ділянки, на якій уже проведено ручні роботи.

4.5. Не допускається проведення ручних робіт на слабкопровітрюваних ділянках (улоговини поблизу лісосмуг тощо) у безвітряну погоду.

4.6. Не можна проводити ручні роботи на ділянках, що межують із площами, на яких обробляють рослини пестицидами. Зона санітарного розриву за наземного застосування пестицидів має становити не менше 300 м з урахуванням напрямку вітру, за авіаційного -- не менше 1000 м.

5. Засоби індивідуального захисту під час роботи з пестицидами

5.1. Працюючі мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту та аптечкою першої долікарняної допомоги за рахунок господарства чи підприємства, а в приватному секторі -- за власні кошти.

5.2. Керівництво господарства чи підприємства має забезпечувати збереження, прання, чищення, знезараження і ремонт спецодягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту.

5.3. Застосування індивідуального захисту має відповідати виду робіт.

5.4. Знімати засоби індивідуального захисту треба у такій послідовності: не знімаючи, спочатку очистити засоби захисту рук, гумові рукавички, промити їх у вапняному молоці, потім у чистій воді та ретельно обтрусити, після чого зняти окуляри та респіратор, чоботи й комбінезон, знову очистити засоби захисту рук і зняти їх.

5.5. Зберігати засоби індивідуального захисту потрібно в індивідуальних шафах у приміщенні, ізольованому від хімікатів, продуктів, кормів.

6. Перша лікарська допомога

6.1. За будь-якої роботи з пестицидами на місці роботи слід мати аптечку першої долікарської допомоги.

6.2. За перших ознак отруєння -- запаморочення, нудота, головний біль -- потерпілому слід негайно надати першу допомогу, не очікуючи медичного працівника. Насамперед, слід вивести потерпілого на свіже повітря, потім зняти з нього спецодяг, захистивши свої руки гумовими рукавичками.

6.3. Якщо препарат попав в організм через шлунково-кишковий тракт, потерпілого треба напоїти водою, краще теплою, або слабко-рожевим розчином марганцевокислого калію, розчином гірчиці (1 чи 0,5 чайної ложки на склянку води) і штучно викликати блювоту; якщо у нього запаморочення, викликати блювоту не можна. Після блювоти слід випити 0,5 склянки води з 2-3 столовими ложками активованого вугілля чи 2-3 яєчних білки на 1 л води, суспензію крохмалю з водою, потім, після видалення отруйної речовини із шлунку, сольовий проносний засіб (20 г гіркої солі на півсклянки води). У разі потрапляння в шлунок рідкого аміаку потрібно провести промивання 1-2% розчином оцтової кислоти.

6.4. Якщо отруєння хімікатами сталося через дихальні шляхи (кашель, задуха, синюшність), треба зробити теплі інгаляції 2% розчином питної соди (за отруєння аміаком -- 1-2% розчином оцтової чи лимонної кислоти). В разі сильного кашлю і спазмів у горлі слід прийняти 1 пігулку від кашлю, що містить кадеїн фосфату, шию обв'язати чимось теплим. Якщо сталося порушення або зупинилося дихання, треба зробити штучне дихання, у разі задухи забезпечити вдихання кисню з кисневої подушки, допоки не зменшаться посиніння і задуха.

6.5. У разі потрапляння препаратів в очі їх слід ретельно промити водою, чи 2% розчином питної соди, або борної кислоти, за ураження очей аміаком -- 0,5% розчином квасців, за різкого болю закапати 1-2 краплі 30% розчину альбуциду.

6.6. Якщо пестицид потрапив на шкіру, його слід негайно змити водою або, не розмазуючи, зняти ватою, марлею, а потім обмити водою з милом. За ураження шкіри аміаком -- обмити обпечені ділянки водою, накласти примочки із 5 % розчину оцтової або лимонної кислоти.

6.7. У разі запаморочення потерпілому слід дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом, можна розтирати шкіру в ділянці скронь, у разі зупинки дихання -- зробити штучне. За хриплого дихання штучне робити не можна. За послаблення серцевої діяльності треба зробити масаж серця через грудну клітку. Якщо з'являються судоми, хворого потрібно вивести на чисте повітря.

Відповідно до прийнятої класифікації, пестициди за ступенем дії на організм теплокровних у разі попадання в шлунок і шкіру поділять на класи.

Під час вибору того чи іншого препарату слід враховувати й ступінь його токсичності.

Втрати, пов'язані з проведенням заходів по захисту рослин формуються із:

Витрат на внесення засобів захисту рослин (хімічні, біологічні та ін.)

Витрат на внесення засобів (праця), на використання техніки (оприскувачі, допоміжні матеріали)

Зменшення доходів у результаті зниження урожайності за рахунок

колій

Витрати на особливі додаткові заходи.

Організовується постійне чергування спеціалістів. Всі перевезення проводяться по заздалегідь продуманому маршруту, що визначає агроном. Для відпочинку влаштовуються польові табори, або обладнуються пересувні будиночки на відстані 100м від проведення робіт. На такій же відстані влаштовується місце тимчасової стоянки комбайнів, та іншої техніки.

В цілому, такі організаційні заходи сприяють проведенню робіт і застереженню травмування механізаторів, та осіб які обслуговують посівні і збиральні агрегати.

Але поряд з цим слід відмітити що на ВП АФ «Пустовійтове» допускаються і деякі недоліки в організації безпеки і охорони праці. Не завжди проводиться перевірка знань після проведення інструктажів. Засоби захисту органів дихання використовуються більше терміну їх придатності.

З метою усунення недоліків і покращення рівня роботи з охорони праці необхідно:

ввести талон безпеки для механізаторів;

організовувати безкоштовне харчування, при посіві і збиранні пшениці озимої;

розглянути фактор доплати до зарплати механізаторам, які не допускають порушень з охорони праці;

скласти раціональний режим часу роботи і відпочинку для всіх працівників, які приймають участь в посіві і збиранні врожаю.

У господарстві розроблена і діє система управління охороною праці. Нею передбачено створення служби охорони праці, організація навчання і пропаганда безпечних методів праці, заохочення працівників, організація контролю за станом охорони праці на робочих місцях, відповідальність працівників підприємств за порушення вимог безпеки. Розглянемо затрати, понесені на заходи з охорони праці наведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1.

Витрати на охорону праці в ВП АФ «ІІустовійтово»

Види витрат на охорону праці	2009 Р.	20010 Р.	2011 Р.
Усього витрат, грн. (В заг.), у тому числі:	580	620	685
на номенклатурі (капітальні) заходи, передбачені колективним договором (Вн);	56	60	65
на засоби індивідуального захисту (Ве);	464	471	534
на лікувально-профілактичні засоби (Ве);	60	89	86
Показники розподілу матеріальних витрат (К р.в.)	0,096	0,097	0,094

Як свідчать дані таблиці 7.1 , в господарстві виділяються кошти на охорону праці. Найбільшу питому вагу в загальній сумі займають затрати на засоби індивідуального захисту. Показники розподілу матеріальних затрат за останні три роки майже не змінювався і становив 9%.

В господарстві Глобинського ДСДС служба з охорони праці підпорядковується безпосередньо директору підприємства. Служба охорони праці в господарстві покладається на інженера по охороні праці, який координує і контролює діяльність спеціалістів і працівників по дотриманню безпечних прийомів праці. В господарстві систематично проводиться навчання працюючих, що передбачає інструктажі.

Детальні дані про стан охорони праці і виробничого травматизму наведені в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2.

Показники стану виробничого травматизму та захворювань у ВП АФ «Пустовійтове» Глобинського району 2009 - 2011 рр.

№ п/п	Показники	2009	2010	2011
1.	Середньорічне число працюючих (Р), чол.	620	649	630
	Число нещасних випадків (14) в тому числі:	2	1	1
2.	-з тимчасовою втратою працездатності	2	1	1
	- зі стійкою втратою працездатності	-	-	-
	- зі смертельним наслідком	-	-	-
3.	Коефіцієнт нещасних випадків (Кч=N*1000/Р)	4,7	2,25	2,33
4.	Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків (Кт=Ттр/N)	7	14	12
5.	Коефіцієнт втрат робочого часу (КВт=КчхКт)	32,9	31,5	4,7
6.	Втрати працездатності по травматизму, днів (Ттр)	14	14	2
7.	Втрати працездатності по захворюванням, днів (Тзах)	1354	1547	1200
8.	Сумарне число днів непрацездатності по виробничому травматизму та захворюванням за рік (Ттр+Тзах), днів	1368	1561	1202

На основі вищевикладеного можна зробити наступні висновки пропозиції керівним особам господарства:

Провести аналіз показників і причин виробничих травм захворювань та впровадити заходи морального і матеріального заохочення зі зразковий стан охорони праці на робочому місці.

Знайти можливість забезпечити усіх працюючих необхідними засобами індивідуального захисту (спец. одяг, взуття, респіратор тощо).[18, 33]

Висновки

Підводячи підсумки по захисту рослин у сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, слід визначити, що основою цих робіт є фіто санітарний моніторинг, прогноз розвитку шкідника, дотримання технології вирощування польових культур та регламентоване використання винищувальних заходів.

Використання нових препаратів забезпечує більший вихід зерна озимої пшениці, нищу собівартість продукції та вищу рентабельність виробництва. Крім того такий підхід передбачає виконання головних завдань захисту рослини:

1.Забезпечення потенційної врожайності сільськогосподарських культур за рахунок попередження втрат урожаю від шкідника;

2.Забезпечення ефективності використання інших чинників виробництва;

3.Підвищення продуктивності праці.

Як результат наше господарство, використовуючи інтенсивні енергозберігаючі технології, які включають захист рослин, отримують екологічно-безпечну, конкурентно-спроможну продукцію власного виробництва.

На основі проведених досліджень хімічні препарати хоча й не дають стовідсоткового захисту від шкідників, але зберігають деяку її частину і покращують якість зерна обробленої культури.

ПРОПОЗИЦІЇ

Я рекомендую використовувати у ВП АФ «Пустовійтове» хімічний препарат Карате Зеон, який найкраще себе проявив у досліді та є економічно ефективним у боротьбі з хлібним жуком.

Список використаної літератури

Бабабяну О. В. Шкідники озимої пшениці 2010 року - виявити та знешкодити//Хімія. Агрономія. Сервіс - 2010 березень №3 - с. 18-21.

Бабич С. М. Ефективність авіаційного обприскування, захист посівів озимої пшениці від шкідників у Степовій зоні.// Карантин і захист рослин - 2008 - №2 - с. 9-12.

Бабич С, Ноосельська Т., Лобко В., Голосний П. Інсектициди для захисту пшениці.// Пропозиція - 2005 - №7 - с. 64-66.

Вошедський Н. Н., Махоткін А. Г. Розвиток шкідників і хвороб озимої пшениці в залежності від строків і густоти посіву.// Защита и карантин растений - 2002 - №9 - с. 21.

Глазунова Н. Н.. Влияние лесополос на энтомофауну в агроценозе озимой пшеницы.// Защита и карантин растений - 2007 - №4 - с. 44-45.

Дерача О. А., Малиновський А. С, Дажук М. А. Економіка - плюс екологія. Ресурсозберігаюча система захисту озимої пшениці від хвороб, шкідників та бур'янів.//3ахист рослин - 2001 - №5 - с. 6-12.

Диченко О. Ю. Теоретичні основи динаміки чисельності основних шкідників озимої пшениці. Вісник Полтавської державної аграрної академії - 2007 - №4 - с. 209-212.

Довідник із захисту рослин/ Бублик Л. І., Васечко Г. І., Васильєв В. П. та ін.; за ред. Лісового М. П.- Київ.: Урожай, 1999. - 744 с.

Економіка сільського господарства: Підручник/ Здоровцов О. І., Касьянов Л. І., Мацибора В. І., Шиян В. Й.: за редакцією Здоровцова О. Й., Мацибори В. І.. - К.: в-во УСГА, 1993. - 320 с.

10.Зінченко О. І. та ін. Рослинництво: Підручник/ Зінченко О. І., Салатенко В. Н., Білоножко М. А.: за ред. Зінченка О. І. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591 с: іл.

11 .Крикун О. А. Незалежно від присутності фітофагів. Використання маркерних ознак рослин, оцінки стійкості сортів озимої пшениці проти шкідливих комах.// Карантин і захист рослин - 2007 - №10 -с. 7-8.

Круть М. П. Боротьба із шкідниками зернових колосових під час і після збирання.//Пропозиція - 2004 - №6 - с. 60.

Лихочвор В. В. Рослинництво. Технологія вирощування сільськогосподарських культур. - друге видання, виправлене. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 808 с.

Марков І. Л., Плиска М. М, Головатюк Л. О., Литвин М. Й.. Проти хлібних клопів і хлібних жуків.// Захист рослин - 1999 - №10 - с. 16-17.

Маханова В. С. Агрозаходи проти шкідників. Вплив строків сівби та норми висіву насіння на ентомокомплекс озимої пшениці у фазу «сходи-кущення»// Карантин і захист рослин - 2007 - №8 - с. 7-8.

Мочалов В.В., Рябченко М. О., Лисичька С. М. Під дією пестицидів. Зміни у складі нуклеїнових кислот у рослинах озимої пшениціУ/Карантин і захист рослин - 2006 - №8 - с. 18-19.

17.Обгрунтування захисту озимої пшениці від фунтових фітофагів при сучасних системах обробітку грунту в умовах північного степу України//Науковий вісник Національного аграрного університету/Редкол.: Д. О. Мельничук (відп. ред.) та інші. - К., -1987 -Вип. 81.-2005-322 с.

18.Охорона праці в галузі - Полтава: TOB «видавництво «ІнтерГрафіка», 2005 - 297 с.

Писаренко В. М., Писаренко П. В., Писаренко В. В. Агроекологія: Полтава: в-во «ІнтерГрафіка». - 2008. - 256 с.

Писаренко В. М, Писаренко П. В.Захист рослин: екологічно обгрунтовані структури. Полтава: Видавництво «ІнтерГрафіка», 2002-288 с.

Писаренко В. М., Писаренко П. В.Захист рослин: фітосанітарний моніторинг, методи захисту рослин, інтегрований захист рослин. Полтава: в-во «ІнтерГрафіка» 2007 - 255 с.

Писаренко С. В. Багаторічний прогноз масового розмноження найголовніше шкідників озимої пшениці в лівобережному Лісостепу України.// Вісник Полтавської державної аграрної академії - 2004 -№3 - с. 84-88

Практичні рекомендації із захисту озимої пшениці від шкідників у весняний період.// Пропозиція - 2010 - №3 - с. 74.

Ретьман С. 5 років (Агро-кемі КФТ) на службі сільського господарства України/ЛПропозиція - 2004 - №3 - с. 65.

Рубан М. Б., Гадзало Я. М. та ін. Практикум із сільськогосподарської ентомології/ за ред. М. Б. Рубана: Навчальний посібник. - друге видання - К.: Арістей - 2010. - 472с.

Рубан М. Б., Гадзало Я. М. та ін.Сільськогосподарська ентомологія: Підручник/ за ред. канд. біол. наук Рубан М. Б. - К.: Арістей, 2007 -520 с.

Секун М. П., Бабич С. М., Курцев В. О..Сисні шкідники озимої пшениці оптимізація авіаційного обприскування при захисті посівів.//Карантин і захист рослин - 2006 - №4 - с. 7-9.

Сільськогосподарська ентомологія: Підручник/за ред. Литвинова Б. М., Свтушенка М. Д.. - К.: Вища освіта, 2005 - 511 с: іл.

Трибель С. О., Гетьман М. В.. Стійкий сорт - найбільш врожайний, надійний, екологічно безпечний захист насіннєвих посівів озимої

пшениці від найпоширеніших шкідників.// Насінництво - 2008 -№10-с. 14-17.

Трибель С. О., Стригун О. О., Гетьман Н. В., Топчій Т. В.. Стратегія використання стійких сортів озимої м'якої пшениці в загальних інтегрованих системах захисту посівів від шкідників.// Карантин і захист рослин - 2010 - №11 - с. 2-9.

Фітофармакологія: Підручник/ Євтушенко М. Д., Марютін Ф. М, Туренко В. П. та ін.; за ред. Професорів Свтушенка М. Д., Марютіна Ф. М.. - К.: Вища освіта, 2004. - 432 с: іл.

Шевченко О. І. Контроль шкідників зерна у пшеничних агроценозах//Хімія. Агрономія. Сервіс. - 2010 серпень №8 - с. 22-29.

Ярошевська В. М., Чабан В. Й. Охорона праці в галузі: навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004 - 288 с.

Додатки

Додаток А

Біологічна ефективність хімічних препаратів проти хлібного жука в посівах озимої пшениці у ВП АФ «Пустовійтово»

варіанти	уражена кількість жука у %	Середнє
	на 3-й день обліку	на 7-й день обліку	на 14-й день обліку
	1п	2п	3п	1п	2п	3п	1п	2п	3п
Бі-58	74,2	73,6	75,1	82	81,7	82,4	78,7	78,9	77,8	78,2667
Ф'юрі	80,4	81,7	80,9	85,6	84,7	85,5	83,4	82,5	82,9	83,0667
карате	85,3	87,2	85,9	89,4	88,7	89,1	85,3	86,9	87,4	87,2444
роталаз	84,8	83,3	84,2	87,7	88	86,9	84,9	83,7	83,5	85,2222

Додаток Б

Чисельність хлібних жуків у посівах пшениці озимої в ВП АФ «Пустовійтове»

Кількість жука по декадам	Чисельність, екз/м2	Середнє
	1 п.	2 п.	3 п.
І декада червня	6	9	10	8,3
ІІ декада червня	16	17	15	16
ІІІ декада червня	12	13	15	13,3
І декада липня	16	17	19	17,3
ІІ декада липня	17	15	19	17
ІІІ декада липня	7	8	9	8

Додаток В

Результати досліду:
ВИСНОВКИ
Групи	Рахунок	Сума	Середнє	Дисперсія
Бі-58 Новий 40% к. е.	3	138	46	1
Ф'юрі 10% в. е.	3	144	48	4
Карате Зеон 50% м. к. с.	3	162	54	7
Роталаз 10% к. е.	3	150	50	4
Дисперсійний аналіз
Джерело варіації	SS	df	MS	F	P-Значення	F критичне
Між групами	105	3	35	8,75	0,006603645	0
Всередині груп	32	8	4
Разом	137	11

Размещено на Allbest.ru