Епізоотологічний моніторинг та діагностика інфекційних захворювань диких птахів

У 2003 році досліджували сироватки крові від 113 крижнів, з них у 26 голів (23%) AT встановлено не було, титр у 25 голів (22,12%) становив 1:2 - 1:4, 62 (54,88%) крижні мали антигемаглютиніни в титрах 1:8 та вище, з них 12 (10,62%) крижнів -втитрі 1:8, 22 (19,50%)-втитрі 1:16, 17 (15,05%)-1:32, 2 (1,76%)-1:64, 6 (5,30%) - 1:128, 3 (2,65%) - 1:256. СТ антигемаглютинінів становив 2,9±0,21 log₂.

Із 145 птахів, які були досліджені в 2004 році, не мали AT до вірусу СЗН-76 60 голів, що становить 41,37%. Крижнів, що мали AT в титрах 1:2 -- 1:4 зареєстровано не було. У 85 (58,63%) птахів встановлені антигемаглютиніни в титрах 1:8 та вище: титр 1:8 мали 9 птахів (6,2%), 1:16 - 12 голів (8,27%), 1:32 - 18 (12,41%), 1:64 -26(17,97%), 1:128 - 14 (9,65%), 1:256 - 6 (4,13%). Середній титр становив 3,22±0,24 log₂.

Також, крім крижнів, проводили дослідження огарів. У 2001 році з 3 птахів цього виду антигемаглютиніни до вірусу СЗН-76 встановлені в титрах 1:8-2 проби, 1:16 - 1 проба. Середній титр становив 3,3±0,34 log₂. У 2003 році було проведене дослідження 10 огарів. З них не виявили AT у 1 огара (10%), AT в тирах 1:2 - 1:4 виявили у 2 (20%), в титрах від 1:8 та вище у 7 (70%), з них титр 1:8-1(10%), 1:16-

(20%) огара, 1:32-3 (30%), та титр 1:64-1 (10%) огара. СТ антигемаглютинінів у огарів цієї групи 3,5±0,611og₂. В 2004 році в заповіднику було досліджено 37 огарів, яких 8 (21,64%) не мали AT, а у 29 (78,36%) огарів у сироватці крові були встановлені антигемаглютиніни в титрах 1:8 та вище. Так, титр 1:8 мали 7 птахі (18,91%), 1:16 - 13 (35,14%), 1:32 - 1 (2,7%), 1:64 - 4 (10,81%). Були встановлені високі титри антигемаглютинінів до вірусу СЗН-76: 1:128 - 2 проби (5,40%), 1:256 - 2 огара (5,40%). СТ по групі птахів 3,56±0,381og₂.

Серологічним дослідженням піддавалися також сірі та білолобі гуси.

Сірі гуси були досліджені тільки в 2003 році. З 8 сірих гусей у одного (12,5%) не встановлено AT до вірусу СЗН-76, антигемаглютиніни в титрі 1:8 виявлено у 2 (25%), титр 1:32-у 1 (12,5%), 1:64-2 (25%), 1:128-2 (25%) сірих гусей. СТ антигемаглютинінів у сірих гусей становив 4,62±0,861og₂.

Білолобих гусей досліджували в 2003 та 2004 роках. У 2003 році було відловлено 19 особин цього виду. З них 7 (36,84%) голів не мали AT до збудника СЗН-76, 5 (26,32%) містили AT в титрі 1:2 - 1:4. Інші 7 (36,84%) птахів мали титри антигемаглютинінів вище 1:8. П'ять з них (26,32%) 1:8, та 2 (10,52%) - 1:32. В 2004 році 3 (30%) білолобих гуски не мали AT до збудника СЗН-76, титр 1:4-2 (20%), 1:16-2 (20%), 1:64-1 (10%), 1:128-2 (20%) гуски. СТ становив 3,6±0,70 log₂.

Таким чином, середній рівень AT до вірусу СЗН-76 у мігруючих качок та гусей під час зимових міграцій 2001-2004 років був невисоким.

Зовсім інша картина спостерігалася при імуномоніторингу диких качок та гусей, що гніздилися на території заповідника в період з 2001 по 2004 роки. Дані представлені в таблицях 3.1.1 А.

Дослідження 43 екстрактів жовтків яєць крижнів в 2002 році показали відсутність AT у 7 пробах (16,27%), у титрах 1:2-1:4 - в 9 (20,93%), а в 27 пробах (62,8%) рівень AT проти вірусу СЗН-76 був вище за діагностичний, титр 1:8 встановлено в 6 екстрактах (13,95%), 1:32 - в 13 (30,25%), 1:64 - в 6 (13,95%), 1:128 - в 2 (4,65%). СТ антигемаглютинінів в екстрактах жовтків яєць крижнів цієї групи становив 3,47±0,341og₂. У 2003 році серед крижнів, які гніздилися в заповіднику, зареєстровано ще більший рівень антитіл проти вірусу СЗН-76, антитіла мали всі 20 екстрактів. Тільки в 2 екстрактах жовтків (10%) встановили антитіла в титрі 1:4. По 4 екстракти мали антигемаглютиніни в титрі 1:8 та 1:16 та по 2 екстракти мали AT в титрах 1:32, 1:64, 1:128, 1:256, 1:512. СТ AT у крижнів становив 5,l±0,501og₂. В протилежність цього в 2004 році з 18 досліджених екстрактів жовтків 8 проб (44,45%) не мали AT, в титрі 1:2-1:4 мали 6 проб (33,33%), тільки в 4 пробах (22,22%) були AT в титрі 1:8. СТ становив 1,22±0,30 log₂.

При вивченні екстрактів яєць огарів у 2002 році в 5 пробах (50%) AT встановлено не було, в 20% (2 проби) встановлені AT в титрі 1:4, та в 30% проб (З екстракти) титр 1:32. СТ становив 1,9±0,72 log₂. У наступному 2003 році в усіх екстрактах жовтків огарів встановлені AT: 1:8 - в 30% екстрактів (3 проби), 1:16 - в 10% (1 проба), 1:32 - в 60% (6 проб). СТ становив 4,3±0,30 log₂. У 2004 році у 10% екстрактів AT встановлено не було, у 40% виявлені антитіла в титрі 1:2-1:4. Антитіла в титрах 1:8, 1:16, 1:32 були встановлені в 20%, 10% та 20% проб відповідно. СТ становив 2,6±0,78 log₂.

Яйця сірих гусей були зібрані тільки в 2004 році. З 8 екстрактів жовтків у З (37,5%) були AT до вірусу СЗН-76 в титрі 1:4, в титрі 1:8 - в 4 пробах (50%), 1:16 - в 1 пробі (12,5%). СТ становив 2,75±0,25 log₂.

При аналізі результатів моніторингу щодо СЗН-76 серед диких водоплавних птахів заповідника "Асканія-Нова" нашу увагу привернув той факт, що у птахів, які гніздилися навесні, рівень AT до збудника цієї хвороби був вищий. Так, у 2001 та 2003 роках рівень AT у крижнів під час зимової міграції становив 2,29-2,9 log₂, що нижче, ніж у птахів, які гніздилися навесні, в 1,5-2,2 рази. Особливо чітко різницю видно в 2003 році, коли зимою рівень AT становив 2,9±0,21 log₂, а в період гніздування 5,1±0,50 log₂. У 2004 році спостерігали протилежну картину: в крижнів взимку рівень антитіл був у 2,6 рази вищий, ніж на гніздуванні. При моніторингу огарів спостерігалася інша ситуація. Рівень антитіл у огарів взимку 2002 року та взимку 2004 був вищий в 1,3-1,7 рази при порівнянні з сезоном гніздування. А в 2003 році - навпаки, взимку рівень антитіл був нижчий в 1,2 рази, ніж навесні.

Таким чином, моніторинг водоплавних птахів у Заповіднику «Асканія-Нова» показав наявність AT до вірусу СЗН-76, як у сироватках крові, так і в екстрактах жовтків всіх досліджених видів птахів. Високий рівень AT було встановлено у представників родини качиних - крижня звичайного та огара. Титр AT в їх сироватках та екстрактах інколи сягав 1:256 -1:512.

Вірусний ентерит гусей. Подальші наші дослідження були спрямовані на проведення моніторингу щодо ВЕГ. Ця хвороба має велике значення для гусівництва тому, що спричиняє великі економічні збитки галузі. В Україні захворювання досить поширене серед свійських гусей в різних регіонах, що підтверджено серологічними та вірусологічними дослідженнями [7]. Що стосується даних з інфікованості диких птахів вірусом ентериту гусей, то їх дуже мало. Ми провели моніторинг щодо цієї хвороби серед диких водоплавних птахів. За діагностичний титр було прийнято титр антитіл у сироватці крові та екстрактах жовтків яєць 1:8.

Так, за результатами моніторингу водоплавних птахів під час зимової міграції, які наведені в таблиці 3.1.1.5, у сироватці крові крижнів протягом трьох років виявляли низький рівень AT до вірусного ентериту гусей. Так, у 2001 році в заповіднику з 44 досліджених крижнів тільки 11,36% мали титри AT 1:8 та 1:16, відповідно у 9,09% (4 проби) та 2,27% (1 проба). Максимальний титр AT становив 1:16.

Не мали AT 43,19% птахів (19 проб). Титри 1:2 - 1:4 були зареєстровані в 45,45% птахів (20 проб). СТ аглютинінів в сироватці крові крижнів цієї популяції становив 1,0±0,14 log₂. У наступному році було досліджено 113 крижнів. Але рівень AT до ВЕГ був ще нижчим. Тільки 7,07% крижнів мали діагностичні титри AT, а у 12,38% (14 проб) птахів титри AT у сироватці крові не перевищували 1:2 - 1:4. Проте переважна більшість з них 80,55% (91 проба ) не мали їх зовсім. Слід зазначити, що максимальний титр, який встановлено - 1:8, тому й середній титр відповідно був низьким 0,38±0,08 log₂. У 2004 році рівень AT у крижнів до збудника ВЕГ був найвищий за всі три роки досліджень. Діагностичні та вище титри AT зареєстровані у 23,43% крижнів. З них титр 1:8 мали 18,63% (27 проб) птахів, 1:16 -2,75% (4 проби), 1:64 - 0,68% (1 проба), 1:128 - 1,37% (2 проби). У 28,29% птахів (41 проба) AT були відсутні, а у 48,28% (70 проб) титри аглютинінів знаходилися в межах 1:2-1:4, СТ AT 1,54±0,11 log₂.

У 3 огарів, досліджених в 2001 році, титри аглютинінів становили 1:4, 1:8, 1:32. СТ відповідно 3,33±0,87 log₂. У 2003 році у жодного з огарів не виявлено AT до ВЕГ. У 2004 році з 37 сироваток крові огарів 32,46% (12 проб) не містили AT до парвовірусу гусей. Титри 1:2 - 1:4 були встановлені у 29,72% (11 проб). Діагностичні та вище титри були у 37,82% (14 проб). З них антитіла у титр 1:8 знайдені у 18,91% (7 проб), 1:16 - 13,51% (5 проб), 1:32 - 5,40% (2 проби). СТ склав l,81±0,261og₂.

Сірі гуси були досліджені тільки в 2003 році. З 8 гусей у двох AT не встановлено, в 3 - титри були 1:2 - 1:4, у 2 гусей - 1:8, а у 1 особини - 1:16. СТ AT по групі становив 1,87±0,51 log₂.

Білолобих гусей досліджували в 2003 та 2004 роках. З 19 птахів у 42,13% (8 проб) AT до збудника встановлено не було, в титрі 1:4 у 21,05% (4 проби). У діагностичних та вище титрах антитіла зареєстровані у 36,82% гусей, з них у титрі 1:8 - в 3 пробах (15,78%), 1:16 та 1:128 по 2 проби (по 10,52%). Середній титр 2,05±0,52 log₂. У 2004 році у білолобих гусей зареєстровано високий рівень AT до ВЕГ: від 1:64 до 1:256 у 80% птахів, 20% були серонегативними. СТ становив 5,7±0,91 log₂. Імунологічний моніторинг водоплавних птахів на гніздуванні свідчить про дуже низький рівень інфікованості вірусом ентериту гусей. Це підтверджується результатами, які наведені в таблиці 3.1.1.6.

Так у крижнів, що гніздилися в 2002 році, з 43 проб у 79,08% не було встановлено AT. Аглютиніни в титрі 1:2-1:4 були у 16,27% (7 пробах). Титр 1:8 був максимальним тільки в 2 екстрактах (4,65%). Тому середній титр по групі становив 0,37±0,12 log₂. При дослідженні 20 екстрактів жовтків яєць крижнів, які гніздилися в 2003 році, AT встановлено не було зовсім. Низький рівень AT був й в 2004 році. 3 18 проб екстрактів жовтків у 10 з них (55,5%) не було аглютинінів, а в 8 (44,5%) - AT у титрі 1:2. СТ антитіл 0,44±0,12 Iog2. AT у титрі 1:8 та вище не знайшли.

Низький рівень AT встановлено й в екстрактах жовтків яєць огарів у 2002 та 2004 роках. У 2002 у 80% проб AT не виявлено, а у 20% - AT у титрах 1:2-1:4. СТ 0,3±0,21 log₂. У 2004 році з 10 проб екстрактів жовтків яєць у 90% проб не виявлено аглютинінів проти збудника ВЕГ, а у 10% - вони не перевищували титр 1:2.

Відповідним був і СТ, який становив 0,1 ±0,12 log₂. Тільки в 2003 році рівень AT був вищий, ніж у попередні роки. Так, 40% екстрактів містили AT у титрі 1:8 та 1:16. СТ становив 2,5±0,37 Iog2.

Дослідження диких гусей, які гніздилися на водоймищах заповідника, були проведені тільки в 2004 році. Встановлено, що 87,5% екстрактів жовтків яєць сірих гусей не мали AT, а інші 12,5% мали AT у титрі 1:2. Середній титр був 0,12±0,13 log₂.

В цілому, якщо аналізувати результати імунологічного моніторингу диких качок та гусей, які мігрують та гніздяться в заповіднику „Асканія-Нова", то видно, що птахи всіх досліджених видів мали AT до вірусу ентериту гусей. На підставі низького рівня антитіл у сироватках крові та екстрактах жовтків яєць можна констатувати низький ступінь інфікованості їх збудником ВЕГ. У більшості випадків як взимку, так і навесні титри AT до вірусу в сироватках крові та екстрактах жовтків диких мігруючих крижнів та огарів не перевищували 1:8-1:16. Були поодинокі випадки, коли реєстрували антитіла в титрах 1:32-1:128.

Що стосується сезонного коливання рівня AT до ВЕГ, то в період гніздування він був значно нижчий в 2-3 рази, а в огарів майже в 10 разів, за винятком 2003 року, коли весною рівень антитіл був вищий ніж взимку. У диких гусей рівень антитіл був вищий, ніж у диких качок. Коливання титрів антитіл у них було досить великими: від 1:8 до 1:256. Слід зазначити, що високий рівень антитіл 5,7 log₂ був зареєстрований у білолобих гусей в 2004 році.

Вірусний гепатит каченят. На підставі літературних даних про роль диких качок у розповсюдженні ВГК був проведений моніторинг представників качиних, що мігрують та гніздяться в заповідника „Асканія-Нова".

У квітні 2001 року проведено моніторинг огарів та крижнів, які гніздилися на території заповіднику щодо циркуляції серед них збудника ВГК. У грудні 2001 року під час зимової міграції досліджували мігруючих крижнів. У 2002 році під час сезону гніздування (червень 2002) провели моніторинг крижнів, які гніздилися на території заповідника. У січні 2003 року провели дослідження мігруючих крижнів.

Імунологічний моніторинг щодо інфікованості диких качок збудником ВГК проведено було за допомогою РН. Результати наведені в таблиці 3.1.1.7.

Треба особливо зауважити, що отримані результати характеризують груповий імунітет. Це пов'язано з тим, що були використані пули сироваток та екстрактів по 10 проб у кожному. У 2001-2002 роках титри віруснейтралізуючих AT коливалися в межах 1:2 - 1:4. Моніторинг крижнів у 2003 році показав дещо більші коливання. Максимальний титр становив 1:16.

Отже, дані імунологічного моніторингу дають змогу констатувати, що птахи, які гніздилися, або мігрували в заповіднику "Асканія-Нова", мали низький рівень віруснейтралізуючих антитіл проти збудника ВГК як у сироватці крові, так і в екстрактах жовтків яєць.

Грип птахів. Результати серологічного моніторингу водоплавних птахів, які мігрували через заповідник „Асканія-Нова" протягом трьох років, наведені в таблиці 3.1.1.8.

У 2001 році досліджено 45 проб сироватки крові від мігруючих крижнів та З проби від огарів.

За позитивний титр AT вважали титр 1:40 та вище (згідно з настановою з використання діагностикуму). У 2001 році в сироватках крові досліджених огарів не було встановлено AT до жодного з 13 антигенів, у 17,7% проб сироваток крові крижнів знайдені AT у титрах 1:10-1:20 до НІ, Н2, Н8. В 2,2% проб титр до НІ становив 1:40 та в 4,5% до Н9 - 1:160.

У 2003 році досліджено 81 проба сироваток крові мігруючих крижнів, 3 проби сироваток крові огарів, 3 проби сироваток крові сірих та 11 проб сироваток крові білолобих гусей. При проведенні досліджень отримано результати, які відрізняються від результатів попереднього року. Так у 100% сироваток крові огарів встановлені AT до НІ, Н5, Н9 у діагностичних титрах 1:40-1:160. У 9% проб сироватки крові білолобих гусей виявлені AT до НІ у титрі 1:20 та до Н9 у титрі 1:160. У 2,5% проб сироватки крові крижнів титри антитіл до Н5 не перевищували 1:20, або досягав 1:40. В 14,8% проб виявили AT до Н9 у високому титрі - 1:160. У 80% проб сироватки - антитіл до вірусу грипу не встановлено. У сироватках крові сірих гусей AT до вірусів грипу (Н1-Н13) не було.

Серологічний моніторинг мігруючих водоплавних птахів було продовжено в 2004 році. Для цього відловили 65 крижнів, 12 огарів та 5 білолобих гусей. У 2004 році встановили більш широкий спектр антигенів вірусу грипу, до яких виявлені AT, у мігруючих водоплавних птахів у заповіднику „Асканія-Нова" у порівнянні з попередніми роками. Так, у сироватці крові огарів встановлено діагностичні титри AT до Н2, Н6, Н8, Н9, Н10, Н12. Зокрема, титр 1:40 мали 16,6% огарів до Н2 та 8,3% до Н6 і НІ2; титр 1-80 - 8,3% огарів до НІ0 і НІ2. Також виявлено високі титри AT (1:160-1:320) до Н8 у 16, 6% проб, до Н9 - 16, 6% та Н10 - 8,3%. У сироватках крові огарів не було AT до НІ, НЗ, Н4, Н5, Н7, НІ 1, Н13. У 20% білолобих гусей були AT до Н2 (1:80), Н6 (1:40), Н8 (1:80), Н9 (1:320).

До інших підтипів вірусу грипу антитіл встановлено не було. У крижнів від 1,5% до 3,0% проб сироватки крові містили AT у титрах 1:40 до Н2, НЗ, Н6, Н8, Н10. Високі титри антитіл були встановлені до Н8, Н9, Н10. Антитіла до Н8 в титрах 1:80 - 1:160 містилися у 7, 6% проб, AT до Н9 у титрах 1:160 - 1:320 у 13, 8%, AT у титрі 1:160 до Н10 у 1,5% проб сироваток крові.

Проведений моніторинг не обмежувався дослідженням тільки птахів, які мігрують через територію під час зимової міграції. Його проводили також навесні, коли птахи цих видів гніздилися в заповіднику. Для цього були використані екстракти жовтків яєць.

Так у 2002 році було зібрано яйця від 5 огарів та 31 крижня. Результат проведеної роботи представлено в таблиці 3.1.1.9.

Встановлено, що огарі, які гніздилися в заповіднику не мали AT до вірусів грипу. А в крижнів було встановлено низький їх рівень. У 3,2% проб екстрактів жовтків було виявлено титр AT 1:40 до підтипів НІ, Н8, Н9 та Н10, до інших підтипів вірусу грипу AT не було.

Інша картина спостерігалася при дослідженні екстрактів жовтків яєць крижнів та огарів, які гніздилися в заповіднику в 2003 році.

Позитивні титри AT (1:40 - 1:80) встановлено в екстрактах жовтків яєць огарів до підтипів НІ, Н2, Н6, Н7. Спектр антитіл, які виявлені в екстрактах жовтків яєць крижнів, був набагато різноманітнішим та представлений AT до описаних підтипів НІ, Н2, НЗ, Н5, Н6, Н8, Н9, Н12 вірусів грипу. Високі титри AT встановлено до Н2 (1:80 -1:160) у 50% проб екстрактів; до Н6 (1:80 -1:640) у 33,3%, до Н9 (1:80 - 1:160) у 16,6%.

У 2004 році продовжили серомоніторинг мігруючих водоплавних птахів, які гніздяться на території заповідника.

На відміну від попередніх років у цьому році виявлено низький рівень AT до вірусу грипу в мігруючих птахів, які гніздилися на території заповідника. Було встановлено наявність позитивних титрів AT тільки до таких підтипів вірусу грипу як Н8, Н9 у титрі 1:40 в екстрактах жовтків яєць крижнів та сірих гусей.

Отже, за результатами імунологічного моніторингу можна констатувати, що у всіх досліджених видів мігруючих водоплавних птахів (крижень звичайний, огар, гуска сіра та білолоба) були зареєстровані AT до різних підтипів вірусу грипу А. До більшості з них встановлений низький рівень AT. Частіше за все в сироватках крові та екстрактах жовтків виявляли високі титри AT до підтипів Н2, Н6, Н9, Н10.

3.1.2 Вірусологічні дослідження мігруючих водоплавних птахів

За літературними даними водоплавні птахи є носіями пара-, ортоміксовірусів, аденовірусів.

Для вірусологічних досліджень мігруючих птахів впродовж 2001-2003 років були відібрані внутрішні органи від загиблих на території заповідника птахів.

У 2001 та 2002 роках для вірусологічних досліджень використали внутрішні органи від 4 загиблих крижнів та чорного лебедя. У 2003 році з цією метою було відібрано 11 змивів з клоаки крижнів та 2 змиви з клоаки білолобих гусей.

Результати вірусологічних досліджень водоплавних птахів на КЕ та КачЕ представлені в таблиці 3.1.2.1.

Як видно з даних таблиці 3.1.2.1., при проведенні вірусологічних досліджень матеріалу від крижня з кільцем № 310502 на качиних ембріонах протягом трьох послідовних „сліпих" пасажів ізолювати будь-який вірусний агент не вдалося. При пасажуванні на КачЕ та КЕ не було зареєстровано загибелі ембріонів, при розтині патологічних змін у ембріонів та їх оболонок виявлено не було. ЕЕР всіх ембріонів у РГА з 1% еритроцитами півня давала негативну реакцію.

При вірусологічних дослідженнях матеріалу від крижня без кільця на КачЕ на першому „сліпому" пасажі була зареєстрована загибель 1 з 5 інфікованих ембріонів. На розтині у всіх ембріонів (живих та ті, що загинули) були встановлені крапчасті крововиливи на шкірі, внутрішніх органах. При постановці РГА з 1% еритроцитами півня ЕЕР ембріонів, що залишилися живими давала позитивну реакцію (спостерігалася аглютинація еритроцитів). Гемаглютинаційний титр становив 1:8 -1:16. ЕЕР ембріону, що загинув в РГА, була негативна. На другому „сліпому " пасажі також було зареєстровано загибель одного ембріона.

Таблиця 3.1.2.1. Вірусологічні дослідження мігруючих водоплавних птахів з заповідника „Асканія-Нова"

Вид птахів	Матеріал	пасаж			Біологічна система
	для інфікуван-ня			КачЕ		КЕ
			загибель ембріонів	пат. зміни	РГА	загибель ембріонів	пат. міни	РГА ¦;
	10%	1-й	0/5	0/5	0/5	0/4	0/4	0/4
крижень	суспензія	2-й	0/2	0/2	0/2	не проводили
№310502	пат. матеріалу	3-й	0/3	0/3	0/3
крижень №434778	10% суспензія пат.	1-й	1/6	6/6	6/6	0/3	З/З	З/З -
		2-й	5/5	5/5	5/5	6/7	1/1	111
	матеріалу	3-й	не	проводили		5/5	5/5	5/5
	10%	1-й	1/6	6/6	1/6	0/3	0/3	0/3
крижень	суспензія	2-й	0/3	З/З	З/З	не проводили
№310429	пат. матеріалу	3-й	0/3	0/3	0/3

Патологічні зміни, а саме, крапчасті крововиливи на тілі ембріона, гіперемія, відставання в розвитку були виявлені як у ембріона, що загинув, так і в тих, що були живі. Гемаглютинаційний титр ЕЕР ембріона, що загинув становив 1:4, а тих, що залишилися живими -1:4-1:8. При проведенні третього „сліпого" пасажу було втрачено гемаглютинуючий агент. При спостереженні за інфікованими ембріонами не було встановлено ні їх загибелі, ні патологічних змін у них, у РГА ЕЕР всіх ембріонів давала негативну реакцію. Негативні результати отримано також при пасажуванні матеріалу на КЕ (для інфікування КЕ використовували ЕЕР качиних ембріонів І пасажу).

При дослідженні матеріалу від крижня № 310429 на КачЕ в першому „сліпому" пасажі була встановлена загибель одного з 6 інфікованих ембріонів. При розтині у всіх ембріонів (що загинули та залишилися живими) виявлені патологічні зміни у вигляді крапчастих крововиливів на шкірі. Гемаглютинаційну активність мала ЕЕР тільки ембріону, що загинув, у титрі 1:8.

На другому пасажі загибелі інфікованих ембріонів встановлено не було, але при розтині виявили крапчасті крововиливи на шкірі у всіх ембріонів. Гемаглютинаційний титр ЕЕР всіх ембріонів становив 1:4. Під час проведення третього пасажу закріпити гемаглютинаційні та патогенні властивості інфекційного агенту не вдалося. Не було зареєстровано ні загибелі ембріонів, ні патологічних змін у них при розтині, РГА також була негативною. „Сліпий" пасаж на КЕ також був негативний.

Досліджуючи матеріал від крижня № 434778, у першому „сліпому" пасажі на КачЕ зареєстрували загибель ембріонів (загинув один з 6-ти інфікованих), при розтині якого виявляли крапчасті крововиливи на тілі, а також на внутрішніх органах. У живих ембріонів встановили аналогічні патологічні зміни. При постановці РГА гемаглютинаційний титр ЕЕР ембріону, що загинув, становив 1:64, а в тих що були живими 1:128 - 1:2048. На другому пасажі на 3-5 добу всі інфіковані ембріони загинули. При розтині у них встановлено набряк та гіперемію ХАО, затримка розвитку ембріона, крапчасті крововиливи на тілі та внутрішніх органах.

Гемаглютинаційний титр ЕЕР становив 1:32 - 1:128. Загибель ембріонів, наявність у них патологічних змін та позитивна РГА при виключенні контамінації бактеріальною та грибковою мікрофлорою висівом ЕЕР на поживні середовища можуть свідчити про наявність у патологічному матеріалі крижня № 434778 вірусного гемаглютинуючого агенту. Подальше пасажування ізольованого гемаглютинуючого агенту продовжили на КЕ. У першому пасажі на КЕ не встановили загибелі ембріонів, але при розтині у всіх спостерігали відставання в розвитку, а також крапчасті крововиливи на шкірі та внутрішніх органів ембріонів. ЕЕР всіх ембріонів мала гемаглютинуючу активність у титрі 1:128 - 1:256. На другому пасажі реєстрували загибель КЕ. У всіх ембріонів спостерігали гіперемію тіла та ХАО, крововиливи на шкірі та внутрішніх органах. В РГА активність ЕЕР становила 1:256 - 1:512. На третьому пасажі протягом 7 діб загинули всі ембріони, при розтині також встановлені крововиливи. В РГА ЕЕР всіх ембріонів мала титри 1:256-1:512-1:1024.

Наступним етапом нашої роботи була ідентифікація ізольованого гемаглютинуючого агенту. Враховуючи, що вірусний ізолят інфікував КЕ та КаЕ, аглютинував еритроцитів півня, ідентифікацію його проводили стосовно належності до вірусів грипу, НХ та СЗН-76. Для диференціації вірусів грипу та НХ використали «Набор препаратов на основе моноклональньїх антител для дифференциальной диагностики гриппа птиц и болезни Ньюкасла твердофазньїм иммуноферментньїм методом» та ЕЕР І та II пасажів на КЕ. Результати представлені в таблиці 3.1.2.2.

Облік реакції проводили фотометрично. Згідно з настановою по використанню діагностикуму обліку результатів реакції оптична щільність хромогенного субстрату в лунках, в яких інкубували специфічні (позитивні) антигени, повинна перевищувати 0,4 одиниці, а в лунках, в яких інкубували контрольний (негативний) антиген - не перевищувати 0,15 од. Позитивними вважали зразки, якщо оптична щільність хромогену в лунках, перевищує оптичну щільність контрольного (негативного) антигену в 2 та більше разів. Із результатів представлених у таблиці видно, що оптична щільність хромогенного субстрату в лунках, сенсибілізованих

Таблиця 3.1.2.2

Результати постановки ІФА для диференціації вірусів грипу та НХ

	Моноклональні AT до	Моноклональні AT до
	нуклеопротеїну вірусу грипу	нуклеопротеїну вірусу НХ
ЕЕР КЕ І пас.	0,099*	0,289
ЕЕР КЕ II пас.	0,134	0,585
Специфічний
(позитивний) антиген	0,548	0,110
вірусу грипу
Специфічний
(позитивний) антиген	0,154	0,745
вірусу НХ
Контрольний
нормальний	0,095	0,109
(негативний) антиген

*- одиниці оптичної щільності субстрату.

Моноклональними AT до нуклеопротеїну НХ та зразками матеріалу, перевищує оптичну щільність субстрату в лунках негативного контролю в 2,65-5,37 рази.

У той же час оптична щільність субстратного розчину в лунках, сенсибілізованих моноклональними AT до нуклеопротеїну вірусу грипу та дослідних зразків, була на рівні контрольного (негативного) антигену. Оптична щільність негативних та позитивних контролів відповідала умовам настанови з використання діагностикуму. У РЗГА позитивна специфічна сироватка крові до вірусу НХ (титр в РЗГА з вірусом НХ 1:128) викликала затримку гемаглютинації з антигеном ЕЕР КачЕ II пас. в титрі 1:32, із ЕЕР КЕ І пас. - 1:32, ЕЕР КЕ II пас. -1:16. Специфічна позитивна сироватка крові до вірусу СЗН-76 (титр в РЗГА з вірусом СЗН-76 1 :256) не викликала затримку гемаглютинації з антигенами досліджуваного ізоляту.

Таким чином, вірусний гемаглютинуючий агент, ізольований від крижня звичайного, № 434778, ідентифіковано, як вірус ньюкаслської хвороби. За83 результатами постановки ІФА та РЗГА антиген вірусу грипу та вірусу СЗН-76 в жодному з досліджених зразків не виявлено.

З метою вивчення патогенності виділеного ізоляту була використана методика визначення середнього часу загибелі 9-10-добових КЕ, інфікованих мінімальною летальною дозою. За її результатами протягом 168 годин спостереження за інфікованими ембріонами, їх загибелі не було. Проте, при розтині встановили затримку в розвитку, а також аглютинацію ЕЕР еритроцитів півня. Таким чином, виділений ізолят вірусу НХ відноситься до групи лентогенних вірусів.

Вірусологічні дослідження патологічного матеріалу від загиблого чорного лебедя здійснювались шляхом сліпих пасажів на культурі ФЕГ та КачЕ.

При пасажуванні на КачЕ на першому «сліпому» пасажі загибелі ембріонів встановлено не було. При розтині у всіх встановлені крововиливи у вигляді крапок на серці. РГА з ЕЕР дала позитивну реакцію, титр становив 1:8 - 1:16. На другому „сліпому пасажі була вже зареєстрована загибель ембріонів ( двох з 3-х інфікованих). На розтині у живих та тих, що загинули - гіперемія ембріонів та ХАО. У РГА тільки ЕЕР ембріону, що загинув позитивна, титр 1:8. На третьому пасажі інфекційний агент було втрачено.

При пасажуванні матеріалу на культурі ФЕГ протягом трьох «сліпих» пасажів ЦПД встановлено не було.

Паралельно матеріал від чорного лебедя було досліджено в ПЛР. Виявлення вірусу НХ проводили у патологічному матеріалі (10% суспензія внутрішніх органів) в зворотно-транскриптазній ПЛР. У результаті ампліфікації з праймерами ID та 2D синтезували вірус специфічний фрагмент комплементарної ДНК (кДНК) у патологічному матеріалі. Визначення та порівняльний аналіз первинної структури ампліфікованих фрагментів кДНК показали, що проба досліджуваного матеріалу від чорного лебедя містила геном польового ізоляту вірусу НХ, який має 96% гомології зі штамом Ulster.

При проведенні вірусологічних досліджень клоакальних змивів на КЕ ізолювати вірусні агенти протягом трьох „сліпих" пасажів нам не вдалося. Результати досліджень наведені в таблиці 3.1.2.2.

Таблиця 3.1.2.2. Вірусологічні дослідження змивів з клоаки мігруючих водоплавних птахів заповідника „Асканія-Нова"

Вид птахів		Кількість проб		Біологічна система
	Матеріал		Кількість пасажів	КЕ
				загибель ембріонів	пат. зміни	РГА
крижень	змиви з клоаки	11	1-й	-	-	-
			2-й	- -	-	-
			3-й		-	¦ - ¦:¦¦
білолоба гуска	4 ч змиви з клоаки	2	1-й		-
			2-й	¦ ¦;.¦;¦'¦		-
			3-й	**		- ¦

Таким чином, при проведенні вірусологічних досліджень диких крижнів ізольовано один вірусний агент, який мав гемаглютинаційні властивості та був ідентифікований, як лентогенний вірус НХ. Також при проведенні досліджень інших двох зразків матеріалу на перших двох пасажах спостерігали ознаки дії інфекційного вірусного агенту (загибель ембріонів, патологічні зміни, гемаглютинацій на активність), але закріпити та ізолювати їх не вдалося. При пасажуванні їх було втрачено. При вірусологічному дослідженні чорного лебедя на перших пасажах спостерігали дію агенту, але при подальшому пасажуванні закріпити їх не вдалося та вони були втрачені. При проведенні ПЛР у зразках патологічного матеріалу від чорного лебедя встановили наявність геному польового вірусу НХ.

3.2 Епізоотична ситуація щодо вірусних хвороб серед синантропних птахів, які мешкають в птахівничих господарствах

За результатами попередніх досліджень ми встановили інфікованість мігруючих водоплавних птахів збудниками інфекційних хвороб сільськогосподарської птиці, що дало нам змогу зробити висновок про необхідність проведення подібних досліджень серед синантропних птахів, які постійно мешкають поблизу птахівничих господарств, оскільки вони можуть бути складовою ланкою ланцюгу можливого інфікування збудниками хвороб: мігруючі птахи --> синантропні птахи --> сільськогосподарська птиця.

3.2.1 Імунологічний моніторинг. Дослідження птахів Харківської області

Господарство № 1. Серологічні дослідження синантропних птахів цього господарства було проведено в 2001 році. Для вирішення цієї задачі були відстріляні 15 горобців, грак та голуб. Подальші дослідження синантропних птахів у наступні роки проводили за допомогою екстрактів жовтків яєць.

Результати серологічних досліджень синантропних птахів наведені в таблиці 3.2.1.1.

Як свідчать результати серологічного моніторингу відстріляних птахів, встановлено AT тільки до збудників НХ та ІЛТ.

До вірусу НХ виявлені AT у горобців, грака та голуба. У хатніх горобців тільки 13,33% (2 проби) не мали антигемаглютинінів до вірусу, а у всіх інших 13 птахів, тобто у 86,67%, були AT в діагностичних титрах. Причому, титр 1:8 мали 2 горобці (13,33%), 1:16 та 1:32 по 5 птахів (по 33,34%), у одного горобця (6,66%) зареєстровано найвищій титр 1:64. СТ антигемаглютинінів по групі горобців становив 3,8±0,44 log₂. У голуба та грака у сироватці крові AT до вірусу НХ становили - 1:8.

Щодо ІЛТ, то AT виявлені у горобців та грака. Майже половина хатніх горобців (7, 46,68%) AT до цього вірусу не мала. У чверті птахів (4 пробах, 26,66%) у сироватці крові містилися AT у титрах 1:2-1:4. Також у чверті горобців (4 проби, 26,66%) аглютиніни були в діагностичних титрах. У 13,3% птахів титри AT становили 1:8 та 1:16. СТ AT у горобців - 1,26±0,39 log₂. У грака титр AT був 1:8, а в голуба з цього господарства AT виявлено не було.

Що стосується збудників СЗН-76, ХГ, ІБК, то AT до них у жодного з досліджених птахів не встановлено.

Моніторинг за епізоотичним станом синантропних птахів двох видів (горобець хатній та ластівка сільська) продовжували в 2002-2004 pp. Для цього під час гніздування птахів збирали яйця, з жовтків яких готували екстракти. Результати досліджень екстрактів жовтків представлено в таблицях 3.2.1.2; 3.2.1.3; 3.2.1.4.

Аналізуючи результати досліджень екстрактів жовтків синантропних птахів у цьому господарстві, на підставі наявності AT в екстрактах жовтків, встановлено, що горобці мали контакти з вірусами НХ, ХГ, ІБК та ІЛТ.

Зокрема, в екстрактах жовтків яєць горобців, які гніздилися в господарстві № 1 у 2002 році, встановлено діагностичні титри AT проти вірусу НХ тільки у 13,3%. У більшості птахів AT були відсутні. AT проти збудників ХГ та ІБК у титрах 1:2- 1:4 було встановлено в 2-3 пробах з ЗО.

У наступному 2003 році, виходячи з того, що горобці протягом літа здатні вивести 2-3 виводки [21, 18, 85], було проведено два дослідження під час першого та другого гніздування. При дослідженні екстрактів жовтків яєць горобців під час першого гніздування не було встановлено AT до жодного з антигенів. Інші результати отримали при дослідженні екстрактів жовтків яєць горобців другого гніздування. Як і при першому гніздуванні в екстрактах жовтків не було AT до збудників НХ та СЗН-76. До вірусу ХГ та ІЛТ діагностичні титри (1:8) реєстрували у 20% проб. У 40% екстрактів виявлені діагностичні титри AT (1:32, 1:128) проти ІБК. Таким чином встановлено збільшення інфікованості горобців від першого до другого гніздування.

У 2004 році за результатами досліджень екстрактів жовтків яєць птахи були інфіковані тільки вірусом НХ та ІБК. Проти збудника НХ ми в 57,1% проб відмічали AT у діагностичних титрах (1:8, 1:16). У 71,4% проб екстрактів виявили високий рівень AT проти збудника ІБК (1:128, 1:256)

Дослідження екстрактів жовтків ластівок сільських проводили тільки в 2002 та 2003 роках. У 2002 році в екстрактах жовтків яєць ластівок був низький рівень AT тільки до вірусу НХ та ХГ. Щодо інших антигенів СЗН-76, ІБК, ІЛТ, то до них AT були відсутні зовсім.

В екстрактах жовтків ластівок, які гніздилися в 2003 році в цьому господарстві, виявляли AT проти вірусу НХ в діагностичних титрах у 50%. Причому титри були на рівні 1:16 та 1:32. До інших антигенів AT не виявлено зовсім.

Таким чином, у цьому господарстві встановлено різну імунологічну картину щодо інфікованості синантропних птахів під час першого та другого гніздувань. Під час першого - за результатами імуномоніторингу в горобців не було AT до жодного ¹ з вірусів. Навпаки, під час другого гніздування виявлено, що горобці стикалися з вірусами НХ, ХГ, ІБК та ІЛТ. Також різну картину виявляли при аналізі в різні роки. Щодо ластівок, то за результатами імуномоніторингу, вони були інфіковані НХ та ХГ.

Також було проведено дослідження на наявність у сироватках крові та екстрактах жовтків яєць синантропних птахів AT до вірусу грипу. Результати представлені в таблиці 3.2.1.5.

Як свідчать дані, наведені в таблиці, AT до вірусу грипу у синантропних птахів цього господарства були встановлені в 2002 році тільки у горобців. В екстрактах жовтків яєць AT у позитивних титрах були присутні до НІ (1:40 - 1:80) та до Н8 (1:80 - 1:320). В інші роки ні у горобців ні у ластівок AT до жодного з підтипів вірусу грипу AT не було.

Таблиця 3.2.1.5.

Моніторинг синантропних птахів, які мешкають у господарстві № 1 щодо наявності AT до вірусу грипу

Вид птахів		Тип гемаглютиніну	Титри антитіл
горобець		Н1,Н2,НЗ,Н4,Н5,Н6,
хатній n=2	сироватка крові (2001 рік)	Н7,Н8,Н9,Н10,Н11, Н12,Н13
грак n=1		Н1,Н2,НЗ,Н4,Н5, Н6, Н7,Н8,Н9,Н10,Н11, Н12,Н13	-
		НІ	1:40-5 проб, 1:80-1
горобець		T-JR	1:80-1 проба, 1:160-2
хатній n=18	екстракти жовтків (2002 рік)	По	проби, 1:320 - 3 проби
		Н2, НЗ, Н4, Н5, Н6, Н7, Н9,Н10,Н11,Н12,Н13
ластівка		Н1,Н2,НЗ,Н4,Н5,Н6,
сільська		Н7, Н8, Н9, Н10,Н11,	-
n=4		Н12,Н13
горобець
хатній		Н1,Н2,НЗ,Н4,Н5,Н6,
(перше та друге гніздування)	екстракти жовтків	Н7,Н8,Н9,Н10,Н11, Н12,Н13	-
n=12	(2003 рік)
ластівка		Н1,Н2,НЗ,Н4,Н5,Н6,
сільська		Н7,Н8,Н9,Н10,Н11,	-
n=2		Н12,Н13
горобець	екстракти	Н1,Н2,НЗ,Н4,Н5,Н6,
хатній	жовтків	Н7,Н8,Н9,Н10,Н11,	-
n=10	(2004 рік)	Н12,Н13

Господарство № 2. Для серологічних досліджень у 2002 році було відстріляно12 горобців хатніх та 2 галки. Результати досліджень їх на наявність у них AT до збудників вірусних хвороб птахів наведені в таблиці 3.2.1.6.

Таблиця 3.2.1.6. Серологічні дослідження синантропних птахів,

які мешкають у господарстві № 2

Вид птахів	Титр AT	Антигени
		НХ	СЗН-76	ХГ	ІБК	ІЛТ
		Кількість проб сироватки крові
горобець хатній, n=12	AT відсутні	12	12	7	2	4
	1:2	-	-	2	-	2
	1:4	-	-	3	2	-
	1:8	-	-	-	6	3
	1:16	-	-	-	2	3
	1:32	-	-	-	-	-
	1:64	-	-	-	-	-
	СТ log2	-	-	0,66±0,25	2,0±0,59	1,91±0,49
галка,	AT відсутні	1	2	-	-	-
	1:2	-	-	1	-	-
	1:4	-	-	-	-	1
	1:8	-	-	1	1	-
	1:16	-	-	-	-	-
	1:32	-	-	-	1	-
	1:64	-	-	-	-	1
	1:1024	1	-	-	- ¦

На відміну від першого, в цьому господарстві отримано інші результати. Не встановлено AT у горобців до вірусу НХ, у однієї з двох галок - дуже високий рівень AT - 1:1024, а у іншої - вони були відсутні. Не виявлено в сироватці крові горобців та галок AT до СЗН-76.

Щодо ХГ, то AT встановлено як у горобців, так і у галок. У 58,33% (7 проб) горобців AT не виявлено, а у 5 - (41,67%) у титрах 1:2-1:4. AT у діагностичних титрах були відсутні. СТ AT по групі становив 0,66±0,251og₂. У галок титр: 1:2 та 1:8.

До вірусу ІБК у сироватці крові також були AT і в горобців, і у галок. Так, у 16,6% досліджених горобців AT до цього збудника відсутні. Титр аглютинінів 1:4 у сироватці крові був у 16,6% птахів. Всі інші, тобто 66,80% мали AT у діагностичних титрах. Причому в більшості з них титр становив 1:8 (50,2%), 1:16 тільки у 16,6% горобців. СТ дорівнював 2,0±0,59 log₂. У двох галок встановлено AT 1:8 та 1:32.

AT до збудника ІЛТ виявлені також як у горобців, так і у галок. Із загальної кількості досліджених горобців у 4-х (33,3%) не знайдено AT, у 2 птахів (16,6%) -AT у титрі (1:2), у 6 птахів (50%) - в титрі 1:8 та вище, в титрі 1:8 та в титрі 1:16 по 25%, відповідно. СТ AT до збудника ІЛТ у популяції горобців становив 1,91 ±0,49 Iog₂.y галок титри аглютинінів були 1:4 та 1:64.

При дослідженні сироваток крові горобців та галок Ат до вірусу грипу не виявлено.

Таким чином, отримані результати свідчать, що горобці цього господарства мали AT до збудників ХГ у невеликих титрах, та в середніх до збудників ІЛТ та ІБК, та не мали зовсім до НХ. У сироватках крові галок були AT до вірусу НХ у великих титрах, у середніх до ХГ, ІЛТ, ІБК. Базуючись на фактах наявності AT у сироватках крові синантропних птахів, можемо говорити про їх інфікованість збудниками вищезазначених інфекцій.

Господарство №33 метою серологічних досліджень синантропних птахів цього господарства було відстріляно в 2002 році 19 голубів. Результати цієї роботи наведені в таблиці 3.2.1.7.

Таблиця 3.2.1.7.

Серологічний моніторинг синантропних птахів, які мешкають у господарстві № З

Вид птахів	Титр AT	Антигени
		НХ	СЗН-76	ХГ	ІБК	ІЛТ	ВЕГ
		Кількість проб сироватки крові
голуб, n=19	AT відсутні	19	19	12	11	12	19
	1:2	-	-	1	3	1	-
	1:4	-	-	1	2	3	-
	1:8	-	-	4	3	3	-
	1:16	-	-	1	-	-	-
	1:32	-	-	-	-		-
	1:64	-	-	-	-	-
	СТ log2	-	-	1,0±0,33	0,84±0,31	0,84±0,27	-

У цьому господарстві моніторинг синантропних птахів проводили і стосовно вірусного ентериту гусей.

З даних представлених у таблиці 3.2.1.7. видно, що в сироватці крові голубів не виявлено антигемаглютинінів проти вірусу НХ та СЗН-76, а також аглютинінів проти збудника ВЕГ. Щодо збудників інших хвороб, то встановлено наявність невеликих титрів AT до них у сироватці крові голубів.

Так, що стосується ХГ, то 63,17% (12 голубів) не мали AT, у 10,52% голубів титри AT були в межах 1:2-1:4, у 5 голубів (26,31%) встановили діагностичні титри антитіл, з яких титр 1:8 у 4 птахів (21,05%), а 1:16 у одного (5,26%). СТ AT 0,66±0,25 log₂.

Щодо ІБК, то у 11 голубів (57,91%) AT не виявлено, у 5 (26,31%) титри AT становили 1:2-1:4. В інших 3 голубів (15,78%) реєстрували діагностичний титр AT -1:8. СТ становив 2,0±0,59 log₂.

Ситуація з ІЛТ у голубів була подібна до ситуації з інших хвороб. Так, у 12 (63,17%) з них AT не було. У 4 голубів (21,05%) титр аглютинінів становив 1:2-1:4. Три голуби (15,78%) мали AT у титрі 1:8. СТ 1,91±0,49 log₂.

У 2003 та 2004 pp. були зібрані яйця ластівки сільської та горобця хатнього, які гніздилися на території цього господарства. Як свідчать дані, що наведені в таблицяхЗ.2.1.8 та 3.2.1.9, встановлено низький рівень інфікованості горобців хатніх та сільських ластівок збудниками цих хвороб у господарстві №3. В екстрактах жовтків яєць горобців у 2003 році рівень AT до вірусу НХ був дуже низький, тільки дві проби мали AT у титрі 1:2 -1:4, більшість проб не мало їх. У наступному році рівень AT в екстрактах жовтків горобців був вищій - у 44,4% проб виявлено діагностичні титри - 1:8, 1:16.

Щодо СЗН-76 в екстрактах жовтків яєць горобців, які зібрані в 2003 році, діагностували високий рівень AT до цього антигену, в 40% птахів титри антигемаглютинінів становили 1:32, 1:64, 1:128. В 2004 році AT в екстрактах встановлено не було.

Таблиця 3.2.1.8

Дослідження екстрактів жовтків яєць синантропних птахів, які гніздилися у господарстві № 3 в 2003 році

Вид птахів,	Титр AT	Антигени
кількість		НХ	СЗН-76	ХГ	ІБК	ІЛТ	ВЕГ
екстрактів		Кількість проб екстрактів жовтків
горобець хатній,	AT відсутні	8	6	10	6	10	10
n=10	1:2	1	-	-	-	-	-
	1:4	1	-	-	-	-	-
	1:8	-	-	-	-	-	-
	1:16	-	-	-	-	-	-
	1:32	-	1	-	2		-
	1:64	-	2	-	-	-	-
	1:128	-	1	-	1	-	-
	1:256	-	-	-	1	-	-
	СТ log2	0,3±0,21	2,5±0,96	-	2,5±1,05	-	-
	AT відсутні	10	18	13	18	8	15
	1:2	-	-	-	-	5	3
ластівка	1:4	2	-	2	-	4	1
сільська,	1:8	3	-	1	2	3	1
n=20	1:16	3	-	2	-	-	-
	1:32	1	-	2	-	-	-¦
	1:64	1	2	-	-	-	-
	СТ log2	1,8±0,45	0,6±0,41	1,25±0,42	0,3±0,13	1,1±0,25	0,4±0,18

Таблиця 3.2.1.9

Дослідження екстрактів жовтків яєць синантропних птахів, які гніздилися у господарстві № 3 в 2004 році

Вид птахів,	Титр AT	Антигени
кількість		НХ	СЗН-76	хг	ІБК	ІЛТ	ВЕГ
екстрактів		Кількість проб екстрактів жовтків
	AT відсутні	5	9	8	4	6	9
	1:2	-	-	1	4	1	-
горобець	1:4	-	-	-	1	-	-
хатній,	1:8	3	-	-	-	-	-
n=9	1:16	1	-	-	-	-	-
	1:32	-	-	-	-	¦-	-
	1:64	-	-	-	-	2	-
	СТ log2	1,44±0,61	-	0,1±0,11	0,66±0,25	1,44±0,92	-

Також високий рівень AT у горобців було встановлено в 2003 році проти вірусу ІБК - 40% екстрактів містили їх у діагностичних титрах. Були зареєстровані такі титри AT: 1:32, 1:128, 1:256. У 2004 році рівень AT у горобців проти ІБК був значно менший - в титрах тільки 1:2-1:4 у 55, 5% проб.

До вірусу ІЛТ AT були зареєстровані тільки в екстрактах жовтків яєць горобців у 2004 році, причому, в двох пробах в титрі 1:64. При дослідженні екстрактів у 2003 році AT були відсутні.

Не встановили AT проти вірусу ХГ ні в 2003 році, ні в 2004 (в одній з 9-ти проб титр антитіл становив лише 1:2).

Не було також противірусних AT в екстрактах жовтків яєць горобців до збудника ВЕГ за весь час досліджень у цьому господарстві.

Окрім горобців, в 2003 році у цьому господарстві зібрали яйця ластівок сільських. В екстрактах жовтків яєць птахів, які гніздилися в цьому господарстві виявлені AT до всіх антигенів, які використовувалися.

У діагностичних титрах встановили AT до НХ, їх мали 40% екстрактів жовтків яєць ластівок, коливання титрів були від 1:8 до 1:64.

У 2 з 20 екстрактів жовтків титр AT проти вірусу СЗН-76 був 1:64.

Також у 2 екстрактах виявлено діагностичний титр AT проти збудника ІБК, 25% проб екстрактів мали AT проти вірусу ХГ та 15% - проти вірусу ІЛТ.

В екстрактах жовтків яєць ластівок AT проти збудника ВЕГ виявилися в невеликих титрах: 1:2, 1:4, 1:8.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок, що горобці, які гніздяться в цьому господарстві можуть бути інфіковані збудниками НХ, СЗН-76, ХГ, ІБК, та ІЛТ. Причому ступені інфікованості кожного року різний. В одному сезоні інфікованість була тільки збудниками НХ, СЗН-76, ІБК. В іншому птахи були інфіковані НХ, ХГ, ІБК та ІЛТ. У жодному році не виявили інфікованості горобців хатніх вірусом ентериту гусей, хоча ці птахи мають дуже тісний контакт з свійськими гусями.

У ластівок діагностовано присутність збудників всіх хвороб, у тому числі й вірусу ентериту гусей, чого не спостерігалося у горобців.

Також були проведені дослідження синантропних птахів цього господарства на наявність у них AT до вірусу грипу. До жодного з тринадцяти підтипів вірусу грипу AT в сироватці крові та екстрактах жовтків, як під час першого так і під час другого гніздування, протягом всього періоду спостережень не виявлено. Дослідження господарств Запорізької області.

У цій області були провели моніторингові дослідження в одному господарстві -господарстві № 4. Результати серологічних досліджень цих птахів наведені в таблиці 3.2.1.10.

Таблиця 3.2.1.10.

Серологічні дослідження синантропних птахів, які мешкають у господарстві № 4

Вид птахів	Титр AT	Антигени
		НХ	СЗН-76	хг	ІБК	ІЛТ	ВЕГ
		Кількість проб сироватки крові
голуб, n=3	AT відсутні	-	3	2	3	3	3
	1:2	-	-	1	-	-	-
	1:4	-	-	-	-	-	-
	1:8	1	-	-	-	-	-
	1:16	2	-	-	-	-	-
	1:32	-	-	-	-	-	-
	1:64	-	-	-	-	-	-
	СТ log2	3,66±0,32	-	0,33±0,32	-	-	-
ворона, n=4	AT відсутні	-	4	2	-	3	4
	1:2	-	-	1	-	1	-
	1:4	-	-		-	-	-
	1:8	3	-	1	-	-	-
	1:16	1	-	-	2	-	-
	1:32	-	-	-	2	-	-
	1:64		-	-
	СТ log2	3,25±0,25	-	1,0±0,70	4,5±0,28	0,25±0,25	-
	AT відсутні	-	3	2	3	2	3
	1:2	1	-	-	-	-	-
сизий	1:4	1	- -	- -		1	-
мартин,	1:8	1	-	1	-	-	: ¦-'¦ .
n=3	1:16	-	-	-	-	-	-
	1:32	-	-	-	: - :	-	-
	1:64	-	-	-	-	-	-
	СТ log2	2,0±0,57	-	1,0±1,0	-	0,66±0,66	-

Як свідчать дані, що наведені в таблиці, в сироватці крові голубів виявили AT тільки проти вірусу НХ та ХГ. Причому, до вірусу НХ титри антигемаглютинінів були 1:8-1 проба та 1:16 - 2 проби. СТ становив 3,66±0,32 log₂. До вірусу ХГ тільки в одній пробі встановили антитіла в титрі 1:2, а в інших їх не було. Відповідний був й СТ - 0,33±0,32 log₂.

До вірусу СЗН-76, ІБК, ІЛТ та ВЕГ AT у сироватці крові не було.

При дослідженні сироваток крові ворон наявність AT виявлено до вірусу НХ у титрах 1:8 - 1:16 у всіх птахів. СТ у сироватці крові ворон становив 3,25±0,25 log₂.

До ХГ у ворон не виявлено AT в 2-х пробах (50%), AT у титрі 1:2 та 1:8 були по 1-й пробі (СТ 1,0±0,70 log₂).

Досить високий титр AT у сироватках крові ворон відмічено проти вірусу ІБК -по дві проби 1:16 та 1:32. (СТ 4,5±0,28 log₂).

Практично не виявлено аглютинінів у ворон до вірусу ІЛТ. Тільки в одній пробі титр становив 1:2. (СТ 0,25±0,25 log₂).

Не встановлено в сироватках крові ворон AT до СЗН-76 та ВЕГ.

У сироватці крові мартинів виявлено AT до НХ у титрах 1:2, 1:4, 1:8. СТ 2,0±0,57 log₂. AT до вірусу ХГ містилися в одній пробі в титрі 1:8, а інших двох вони були відсутні. Практично не було AT до збудника ІЛТ: тільки в одній з трьох проб в титрі 1:4. СТ по групі становив 0,66±0,66 log₂.

Щодо збудників СЗН-76, ІБК, ВЕГ, то в сироватці крові сизих мартинів AT проти них не встановлено.

Результати досліджень сироваток крові синантропних птахів на наявність AT до вірусу грипу наведені в таблиці 3.2.1.11.

Таблиця 3.2.1.11. Моніторинг синантропних птахів, що мешкають у господарстві № 4 щодо наявності AT до вірусу грипу

Вид птахів		Тип гемаглютиніну	Титри антитіл
сизий мартин	сироватка крові	Н1,Н2,НЗ,Н4,Н5,Н6, Н7,Н8,Н9,Н10,Н11, Н12,Н13
ворона		НІ	1:80-1 проба
		Н2, НЗ, Н4, Н5, Н6, Н7, Н8,Н9,Н10,Н11,Н12, Н13	-
голуб		Н1,Н2,НЗ,Н4,Н5,Н6, Н7,Н8,Н9,Н10,Н11, Н12,Н13	-

У більшості птахів цього господарства у сироватці крові AT до вірусу грипу не було, тільки в у однієї ворони виявили AT в титрі 1:80 до підтипу вірусу грипу НІ. Дослідження птахів Черкаської області.

Результати серологічних досліджень синантропних птахів у господарстві № 5 наведені таблицях 3.2.1.12.

Таблиця 3.2.1.12.

Серологічні дослідження синантропних птахів, що мешкають у господарстві № 5

Вид птахів	Титр AT	Антигени
		НХ	СЗН-76	хг	ВЕГ	ІЛТ
		Кількість проб сироватки крові
горобець хатній, n=10	AT відсутні	10	10	10	10	4
	1:2	-	-	-	-	1
	1:4	-	-			1
	1:8	-	-	-	-	3
	1:16	-	-	-	-	-
	1:32	-	-			-
	1:64	-	-	-	-	1
	СТ log2	-	-	-	-	1,2±0,43
яструб великий, n=1	AT відсутні	1	-	-	-	-
	1:2	-	-	-	-	-
	1:4	-	-	-	-	-
	1:8	-	-	-	-	-
	1:16	-	-	1	-	1
	1:32	-	1	-	-	-
	1:4096	-	-	-	1	-

Як свідчать результати моніторингу синантропних птахів у цьому господарстві, у горобців зареєстровано наявність AT тільки до вірусу ІЛТ. Причому, були встановлені невисокі титри. Відсутні AT у 40% птахів, у 20% - AT у титрах 1:2-1:4, тільки 30% горобців мали діагностичний титр AT 1:8. СТ становив 1,2±0,43 log₂.

Що стосується яструба великого, то в його сироватці крові не виявлено AT тільки до вірусу НХ, а проти інших збудників були присутні AT. Так, до вірусу СЗН-76утитрі 1:32, ІЛТ- 1:16, ХГ- 1:16, ВЕГ- 1:4096.

В сироватці крові синантропних птахів господарства № 5 AT до вірусу грипу підтипів НІ -- НІ3 не виявлено.

Отже підсумовуючі результати імунологічного моніторингу синантропних птахів в усіх п'яти господарствах, необхідно відмітити, що ми виявили AT у сироватках крові та екстрактах жовтків яєць птахів до збудників НХ, ІБК, ІЛТ, ХГ, СЗН-76, ВЕГ та групу. Треба підкреслити, що інфікованість птахів у кожному господарстві різна, вона також відрізняється при дослідженні в різні роки. У господарствах кожного конкретного року ми виявляли свій спектр антигенів, до яких були присутні AT.

3.2.2 Вірусологічні дослідження синантропних птахів

Відповідно до результатів імунологічного моніторингу була здійснена спроба ізолювати збудників вірусних хвороб від синантропних птахів, які постійно мешкають в цих господарствах, або на прилеглій території. Результати цієї роботи представлені в таблиці 3.2.2.1.

За результатами серологічного моніторингу в господарстві №1 встановлена серопозитивність горобців та граків до збуднику НХ та ІЛТ. При проведенні вірусологічних досліджень матеріалу від горобців, грака, синиці та горлиць нам не вдалося ізолювати будь-які вірусні агенти. У господарстві №2 серологічний моніторинг виявив наявність у синантропних птахів (горобців та галок) антитіл до збудників ХГ, ІБК, ІЛТ, а також антитіла проти вірусу НХ у високому титрі в одної галки. При проведенні вірусологічних досліджень матеріалу від цих птахів також не вдалося ізолювати вірусні агенти. Дослідження сироваток крові синантропних птахів із господарства № 4 показав наявність у них AT до вірусу НХ, ХГ, ІЛТ. Подальше вивчення матеріалу від цих птахів методом індикації геномів збудників у ПЛР дало негативний результат. Геномів збудників інфекційних хвороб виявлено не було.

Таблиця 3.2.2.1. Вірусологічні дослідження синантропних птахів, які мешкають у птахівничих господарствах

Вид птахів	Місце збору, населений пункт	Кількість проб	Матеріал	Результат
				Пасажування на біологічних системах (пасажи)	ПЛР
				1	2	3	4	5
горобець хатній	господарство №1, 2001 рік	18	10 % суспензія внутрішніх органів	-	-	-	не проводилися	-
грак		1	10 % суспензія внутрішніх органів	-	-	-		-
синиця		1	10 % суспензія внутрішніх органів	дослідів щодо ізоляції не проводили	-
горобець хатній	господарство №1, 2002 рік	7	10 % суспензія внутрішніх органів	*-. '¦,-*	-		-	-	-
горлиця		2	10 % суспензія внутрішніх органів	.-	-				не проводили
горобець хатній	господарство №2, 2002 рік	12	10 % суспензія внутрішніх органів	-	-	-	не проводилися	-
галка		2	10 % суспензія внутрішніх органів	-	-	*."	не проводилися	-
сизий мартин	господарство №4, 2003 рік	1	шматочки внутрішніх органів	дослідів щодо ізоляції не проводили	-
голуб		1	шматочки внутрішніх органів	дослідів щодо ізоляції не проводили	-
ворона		1	шматочки внутрішніх органів	дослідів щодо ізоляції не проводили	-
горобець хатній	господарство № 5, 2001 рік	5	10 % суспензія внутрішніх органів	¦'" ¦':	-		-	-	-
яструб великий		1	10 % суспензія внутрішніх органів			-	¦"¦ -	-	-

Примітка: - негативний результат.

При серологічному дослідженні синантропних птахів із господарства №5 встановлена серопозитивність горобців до збудника ІЛТ, у сироватці крові яструба великого виявили антитіла до ІБК, ІЛТ, СЗН-76, ХГ та у високому титрі до збудника ВЕГ. У результаті вірусологічних досліджень ізолювати збудників інфекційних захворювань не вдалося. Негативні результати вірусологічних досліджень патологічного матеріалу від синантропних птахів на біологічних системах були підтверджені негативними результатами ПЛР.