Розробка системи заходів для одержання вищого урожаю зерна кукурудзи

У самців передні крила світло-коричневі або бурувато-сірі з блідо-жовтими смужками, а задні - з світлою перев'яззю посередині.

Для боротьби з цим шкідником на початку і в період масового відкладання яєць випускають трихограму (50-200 тис./га). У період масового розвитку гусениць при заселенні шкідником 10% рослин посіви обприскують інсектицидами.

Дротяники (ковалики). Жуки мають видовжене тіло (7-14 мм), зверху від жовто- до чорно-коричневого кольору, здатні підстрибувати, видаючи при цьому звук. Личинки (власне дротяники) мають вузьке червоподібне тонке, циліндричне жорстке тіло, від жовтого до червоно-бурого кольору з трьома парами однаково розвинутих ніг. Зимують личинки в ґрунті на глибині від 25-35 до 70-90 см. Навесні вони піднімаються у верхній шар (1-8 см) ґрунту, живляться набубнявілим насінням, виїдаючи зародок та ендосперм, пізніше сходи рослин. При сильному ураженні посіви зріджуються, іноді є потреба в їх пересіві. Вгризаючись у підземну частину рослини, дротяники можуть завдавати шкоди впродовж всього літнього періоду. Шкідливість дротяників підвищується в умовах затяжної прохолодної весни. Найбільшої шкоди кукурудзі завдають личинки (дротяники) таких видів коваликів: темний, посівний, смугастий, степовий, західний, широкий, блискучий. Хімічний захист полягає у передпосівній обробці насіння: промет 400,40%-й мк.с. (25 л/т), гаучо, 70% з.п. (130 г на 100 тис. насінин), космос 250, т.к.с. (4,0 л/т), круізер 350, т.к.с. (6-9 л/т), семафор, 20% т.к.с. (2,0-2,5 л/га). Під час сівби вносять флагман (2,5-3,0 л/га).

Чорниші (Tenebrionidae)

Мідляк кукурудзяний - жук завдовжки 7-10 мм з овальним чорним тілом. Личинки завбільшки до 20 мм, від сіро-жовтого до жовто-коричневого забарвлення.

Мідляк широкогрудий - жуки великі (17-27 мм) чорні. Забарвлення личинок від жовтого до темно-жовтого, довжина до 40 мм, ширина близько 5 мм. Зимують жуки у ґрунті, у квітні виходять на поверхню. Яйця відкладають у поверхневий шар ґрунту, починаючи з травня і до кінця вегетації. Личинки виїдають порожнини у набубнявілому насінні, пошкоджують підземну частину стебел, паростки та коріння. У роки масового розмноження перед сівбою для обробки насіння використовують промет 400 (25 л/т).

Західний кукурудзяний жук (Diabrotica vigrifera Le Conte) - новий карантинний шкідник. Дорослі жуки виїдають пиляки волоті, вигризають смужками листки. Личинки відроджуються в другій половині травня (за температури ґрунту понад 11°С) і живляться корінням кукурудзи. Вони білі з темно-коричневою головою і грудним щитком.

Жуки 4-5 мм завдовжки блідо-зеленувато-жовтого забарвлення з трьома темними поздовжніми смужками на надкрилках у самок. З'являються на посівах у період викидання волоті у кукурудзи.

Шведська муха (Oscinella frit). Один з найпоширеніших шкідників кукурудзи. Шведська муха відкладає яйця у фазі одного-двох листків. Личинки проникають у стебло, спричинюють відставання рослин у рості, склеювання і пошкодження листків, що ускладнює їх розгортання і викривлює.

Часто рослина у разі пошкодження точки росту може відмирати повністю. Небезпека ураження збільшується в умовах тривалого похолодання, що сповільнює ріст рослин.

5.7 Строки та технологія збирання врожаю

Кукурудзу на зерно збирають при фізіологічній стиглості за вологості зерна не більшій за 35-40% зернозбиральними комбайнами. До цієї фази нагромадження асимілянтів закінчується, про що свідчить чорний прошарок (чорна точка) між зерном і місцем прикріплення його до серцевини качана. "Чорна точка" з'являється через 55-60 днів після появи стовпчиків з приймочками (волосся) на качані. Якщо вологість зерна не перевищує 30%, то качани відразу обмолочують зерновими комбайнами з пристосуваннями.

У виробництві кукурудзу на зерно збирають у качанах без їх обмолочування і з обмолочуванням. У качанах з їх одночасним доочищенням кукурудзу починають збирати при вологості зерна не більше 35-40% комбайнами КСКУ-6А, КСКУ-6, "Херсонець-9", "Херсонець-200", без качанів - при вологості зерна 30% зерновими комбайнами СК-5, "Нива" з пристосуванням ППК-4.

Збирають кукурудзу також комбайном „ДОН-1500" при підвищеній вологості зерна (35-40%) із спеціальним пристосуванням ПДК-10 для одержання подрібненої зерно-стрижневої суміші.

За останні роки став популярним зернозбиральний комбайн "JOHN DEER" (США), який обладнаний принципово новою кукурудзяною жаткою, конструювання якої дозволяє працювати і поперек поля. [2]

Оптимальні строки збирання мають дуже важливе значення для зернової кукурудзи. Як свідчать дані наукових дослідів, найбільші збори зерна високої якості забезпечує збирання врожаю, яке починають у кінці воскової - на початку повної стиглості і закінчують не більш як за 14-18 днів. У деяких господарствах практикують пізнє збирання кукурудзи, вважаючи, що тоді качани підсохнуть на стеблах. Але аналіз осінньої погоди на Україні показує, що, починаючи з другої половини жовтня, навіть у степових районах здебільшого не буває сприятливих умов для підсихання качанів на пні. Навпаки, в цей період значно знижується температура, а вологість повітря збільшується до 60-70%. Через це випаровування вологи з качанів, вкритих обгортками, майже припиняється, тому вологе зерно під обгортками уражується грибковими мікроорганізмами, знижується його кормова і товарна цінність.

Післязбиральну доробку врожаю і підготовку його до зберігання виконують двома способами: 1) сушка зерна і початків і 2) подрібнення з послідуючою закладкою в башту чи герметично закриті траншеї у вологому виді. Для сушки зерна використовують очисно-сушильні комплекси КЗС-20, КЗС-40 або на площадках активного вентилювання до вологості 15-16% [10]. Фірма "JAFFRANI" (Італія) представляє ефективні сушарки мобільного і стаціонарного типу ємністю від 6,5 до 20,5 тон з продуктивністю за 24 години від 40 до 80 тон на сушінні кукурудзи вологістю від 27 до 13%.

Може закладатись корнаж, що являє собою високопоживну консервовану масу із подрібненого зерна (вологість 24-35%) або подрібнених качанів кукурудзи підвищеної вологості (35-40%). Це цінний корм для відгодівлі свиней. Качани подрібнюють дробарками і масу закладають в траншею. Подрібнена маса трамбується, герметизується плівкою. При заготівлі корнажу важливо добре подрібнити масу, не менш 80% повинно мати діаметр частинок близько 3 мм. Найвищу якість корму одержують за вологості зерна 38% (36-40%). За такої вологості вміст цукру в зерні найвищий. За вищої вологості зерна із засилосованої маси витікає багато соку, а разом з ним втрачається цукор, тому корм стає кислим, менш поживним.

За допомогою кормозбирального комбайна при вологості зерна 40-45% подрібнюють зерно і стрижні разом з листковою обгорткою і силосують. У тваринництві такий корм використовується як концентрований.

Листостеблову масу зернової кукурудзи можна силосувати разом з зеленою масою поукісних посівів, гичкою буряків тощо у співвідношенні 2:1.

При біологічному рослинництві, після збирання зерна, подрібнену листостеблову масу розстеляють на поверхні ґрунту. Пізніше її придисковують важкими боронами БДТ-7,0 і приорюють. З допомогою оборотних плугів і трактора К-700 можна приорати подрібнене кукурудзиння без попереднього дискування, при умові, що глибина оранки становитиме більше 30 см, а плуг обладнаний спеціальними обтікаючими передплужниками. Така технологія збирання забезпечує повернення значної кількості органіки у ґрунт.

6. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування кукурудзи на зерно

Зважаючи на прогноз агрометеорологічних умов на перші три місяці весняно-літнього періоду, є підстави передбачити, що врожай зернової кукурудзи в нашій країні наступного року буде близьким до середнього за попередні п'ять років.

Кукурудза належить до зернофуражних культур з найвищим потенціалом продуктивності, який може сягати 150-200 ц зерна з гектара. Торік площа її збирання в усіх категоріях господарств України становила 2,1 млн. У зв'язку з прогнозованою загибеллю частини посівів озимини цього року, посівна площа її може значно зрости.

Незважаючи на різке зменшення обсягів використання добрив, урожайність кукурудзи в нашій країні істотно зростає. Якщо в середньому за 2000-2004 рр. урожай зерна цієї культури становив 34,1 ц/га, то за 2005-2009 роки він досяг 43,3 ц/га, тобто зріс на 9,2 ц/га, або на 27 відсотків.

У 2010 році Україна вперше зібрала найвищий урожай кукурудзи, який досяг 50,6 ц зерна з гектара. Цьому сприяли як нові гібриди, так і прогресивні технології її вирощування, зокрема нова комплексна, за розробку якої групі вітчизняних учених присуджено Державну премію в галузі науки й техніки.

І все ж, маючи певні досягнення, за рівнем урожайності кукурудзи наша держава ще значно відстає від таких високорозвинутих країн світу, як США, Канада, Франція, Італія, та деяких інших, де збирають по 70-90 ц зерна цієї культури з гектара.

Це свідчить про великі невикористані резерви подальшого підвищення врожайності кукурудзи в нашій країні, які доцільно ширше реалізувати цього року. Агрометеорологічні умови весняного та початку літнього періоду, за результатами аналізу багаторічних даних і розрахунків, передбачають близькими до середньо-багаторічних, однак настання дат стійкого весняного прогрівання повітря до 10°С очікують раніше за норму на чотири-дев'ять днів і в зоні Степу (на 4-6°С), і в Лісостепу (на 5-8), і на Поліссі (на 6-9°С), як і в цілому по Україні.

Суми активних температур повітря з перевищенням 10°С на початку весняно-літнього періоду очікують вищими за середньо-багаторічну норму.

У зв'язку з очікуваним підвищеним тепло-забезпеченням посівів кукурудзи, є підстави передбачати, що достигати вона почне значно раніше.

Висновки

Для одержання вищих урожаїв зерна кукурудзи доцільно розширити впровадження найновіших, особливо маловитратних, заходів підвищення її продуктивності. Зокрема:

- придбати насіння найпродуктивніших гібридів з енергією проростання не нижче 90%;

- передбачити обробку його кращими вітчизняними регуляторами росту, які, за результатами дослідів, спроможні підвищувати врожаї на 16-22% за окупності витрат прибавками врожаїв не менше ніж у 100 разів;

- використати також маловитратні комплексні добрива, мікродобрива та бактеріальні препарати.

Передовим вітчизняним і зарубіжним досвідом доведено, що надмірні передпосівні й післяпосівні обробітки ґрунту, особливо без вирівнювання поверхні, значно збільшують втрати ґрунтової вологи, що негативно впливає на врожай. Якщо ви збираєтеся вирощувати кукурудзу, тоді доцільно врахувати, що високорозвинуті зарубіжні країни, які вирощують урожаї цієї культури в 1,5-2 рази вищі, ніж в Україні, в основному, відмовилися від механічних засобів боротьби з бур'янами. Тепер використовують найновіші високоефективні гербіциди, які за дуже малих доз дають змогу знищувати бур'яни без істотного негативного впливу на навколишнє екологічне середовище.

Слід також врахувати, що значний позитивний вплив на підвищення врожайності кукурудзи мають раціонально ранні строки сівби. За результатами виробничого досвіду та широкого узагальнення дослідів, проведених у США, затримка із висіванням кукурудзи лише на десять днів призводить до недобору врожаю зерна кукурудзи на 16%. Досвід засвідчує, що в нашій країні кращі результати у вирощуванні зернової кукурудзи мають ті господарства, які закінчують її висівання до кінця квітня.

Використана література

1. Анішин Л.А. Прогресивна технологія виробництва кукурудзи. - К.: Знання, 1973. - 48 с.

2. Білоножко М.А. / В кн.: Рослинництво. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591с.

3. Бойко П.І. Кукурудза в інтенсивних сівозмінах. - К.: Урожай, 1990. - 144 с.

4. Гаврилюк В.М. Кукурудза в вашому господарстві. - К.: Світ, 2001. - 234 с.

5. Зайцев О., президент агрофірми "Сади України", В. Ковальов, заступник директора з наукової роботи, канд. с.-г. наук Пропозиція. - 2011. - № 11. - С. 40-43.

6. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Кукурудза. - Рослинництво. - К.: Аграрна освіта. - С. 249-265.

7. Лісовал А.П., Макаренко В.М., Кравченко С.М. Система застосування добрив. К.: Вища школа, 2002. - 317 с.

8. Лихочвор В.В., Проць Р.Р. Кукурудза. - К.: Урожай, 1987. - 115 с.

9. Сидякіна О.В. Родючість ґрунту // Методичні вказівки. - Херсон, 2005. - 26 с.

10. Шевченко О.І. Проблеми біологізації землеробства, обробіток ґрунту та строки посіву озимих зернових // Хімія. Агрономія. Сервіс. 2007 - № 15-16, Серпень. - С. 6-7.

11. Шелестов Ю.В., Алімов Д.А., Довбах А.П. - Рослинництво з основами селекції і насінництва / К.: Вища шк., 1982. - С. 89-111.

Додатки

Додаток 1

Світове виробництво кукурудзи у 2010-2014 pp., млн. т (за даними USDA, США)

Додаток 2

Урожайність сільськогосподарських культур 2013 р. ТОВ "АФ ім. Горького"

Додаток 3

Поділ гібридів за групами стиглості

Додаток 4

Система обробітку ґрунту під кукурудзу

Попередник озима пшениця

Ступінь забур'яненості: середній

Тип забур'яненості: змішаний

Додаток 5

Технологічна карта вирощування кукурудзи

Размещено на Allbest.ru