Аналіз економічної ефективності виробництва зерна СЗАТ "Україна" Доманівського району

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА У ГОСПОДАРСТВІ

3.1 Аналіз ефективності виробництва зерна у господарстві

Вирішуючи основні задачі дослідження визначимо ефективність виробництва зерна в СЗАТ «Україна» Доманівського району. Основні показники ефективності виробництва зерна представимо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Економічна ефективність виробництва зерна в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	Роки
	2008	2009	2010
Урожайність, ц з 1 га	20,5	16,5	26,4 ;
Собівартість 1 ц, грн:
виробленої продукції	53,2	73,2	68,9
реалізованої продукції	56,4	83,1	75,2
Середня ціна реалізації 1 ц, грн	53,7	79,4	87,2
прибуток (+), збиток (-) в розрахунку на:
1 ц, грн	-2,7	-3,7	12,0
1 га, грн	- 55,4	- 61,1	316,8 і
Ріьемь рентабельності (+), збитковості (-), %	-4,8	-4,5	16,0

Аналіз показників ефективності виробництва зерна показав, що не існус чіткої тенденції, на підставі якої можна було б визначити рівень виробництва і реалізації зерна у господарстві. Так, найбільша урожайність зернових спостерігається у 2010 році.

Важливим показником економічної ефективності виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображує якість роботи господарства і значною мірою визначає рівень його доходів. Собівартість формується під впливом багатьох факторів і зазнає деяких коливань. Собівартість 1 ц виробленої продукції в 2010 році порівняно з 2008 роком зросла з 53,2 і ргі до 68,9 грн. Собівартість 1 ц реалізованої продукції теж зросла в 2010 році порівняно з 2008 роком з 56,4 грн до 75,2 грн.

За досліджуємий період спостерігається коливання ціни реалізації .нових у господарстві. Однак сума прибутку з 1 ц зернових за цей період .росгас. Так найбільший прибуток від реалізації зернових з 1 га було оірлмано в 2010 році, який склав 316,8 грн. Порівнюючи рівень рентабельності за період 2008-20010роки, можна зазначити його зростання. Так, у 2008 та 2009 роках виробництво зернових культур було збитковим, при цьому рівень збитковості у 2008 році становив 4,8%.

Узагальнюючи проведений аналіз визначимо, що в 2010 році порівняно з ііспередніми роками підвищилась економічна ефективність виробництва зернових в СЗАТ «Україна» Доманівського району.

Одним із основних показників ефективності є прибуток в розрахунку на 1 га та на 1 ц.

Розглянемо вплив факторів на зміну прибутку від реалізації зерна (табл.3.2).

Проаналізувавши вплив факторів, можемо стверджувати, що прибуток від реалізації зерна в СЗАТ «Україна» Доманівського району в 2010 році порівняно з 2008 роком збільшився на 505,3 тис. грн.. Це відбулося за рахунок збільшення кількості реалізованого зерна та зростання ціни реалізації.

Таблиця 3.2

Вихідні дані для визначення впливу факторів на прибуток від реалізації зерна в СЗАТ «Україна» Доманівського район

Показники	2006 рік	2008 рік
Факторні
Кількість реалізованої продукції, ц	32990	34669
Ціна 1 ц, грн	53,66	87,17
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн	56,39	75,19
Результативний
Прибуток (+), збиток (-) від реалізації, тис. грн	- 90,1	415,2

Розрахунок проведемо методом ланцюгових підстановок:

32990 (53,66 - 56,39)/1000 = -90,1 тис. грн

34669 (53,66 - 56,39) / 1000 = - 94,6 тис. грн

34669 (87,17 - 56,39) / 1000 = 1067,1 тис. грн

34669 (87,17 - 75,19) / 1000 = 415,2 тис. грн

З а гал ь н е відхилення:

415,2 - (- 90,1) = 505,3 тис. грн

в тому числі за рахунок:

кількості - 94,6 - (- 90,1) = - 4,5 тис. грн

ціни 1067,1 -(-94,6)= 1161,7 тис. грн

собівартості 415,2- 1067,1 =-651,9 тис. грн

Разом: - 4,5 + 1161,7 - 651,9 = 505,3 тис. грн

Таким чином вирішальним фактором, який вплинув на збільшення прибутку від реалізації зерна, стало підвищення ціни реалізації зернових.

Далі розглянемо вплив факторів на рівень рентабельності виробництва с лювих в СЗАТ «Україна» Доманівського району (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Визначення впливу факторів на рівень рентабельності виробництва і реалізації зернових в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	2008 рік	2010 рік
Факторні
Прибуток (+), збиток (-) від реалізації зерна,тис.грн	- 90,1	415,2
Собівартість реалізованого зерна, тис. грн	1860,2	2606,8
Результативний
Рівень рентабельності (+), збитковості (-), %	-4,8	16,0
Умовний показник, %	X	22,3
Стальне відхилення, в.п.	X	20,8
в тому числі за рахунок:
- прибутку (+), збитку (-) від реалізації	X	27,1
І - собівартості реалізованого зерна	X	-6,3

Дані таблиці 3.3 дають підставу стверджувати, що у 20010 році рентабельність виробництва і реалізації зернових зросла в порівнянні з 2008 роком на 20,8 в.п. Таке зростання сталося за рахунок зростання прибутку від реалізації зерна, а саме зростання прибутку призвело до зростання рівня рентабельності на 27,1 в.п. Однак зростання собівартості реалізованого зерна призвело до зниження рівня рентабельності на 6,3 в.гі.

3.2 Аналіз собівартості зерна

Калькулювання собівартості одиниці продукції здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених заходів. Крім того, розраховують виробничу собівартість реалізованої продукції. Виробнича собівартість включає витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції. Валова продукція обліковується за виробничою собівартістю. Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості, яка була реалізована протягом звітного періоду та розподілених -і. ільно виробничих та наднормативних виробничих витрат, пов'язаних із :вберіганням та реалізацією продукції.

Виробнича собівартість реалізованої продукції визначається для /гарної продукції і лежить в основі визначення прибутку.

За об'єктами калькуляції статистика виділяє собівартість одиниці продукції: індивідуальну; групову або регіональну; галузеву.

Для оперативного контролю за розміром і ефективністю використання витрат протягом року визначаються відносні показники:

§ собівартість виконання окремих видів робіт (оранки, сівби,

догляду за посівами тощо);

§ витрати на 1 га посівної площі окремих культур; показники динаміки та структури собівартості. Факторами собівартості в рослинництві є:

§ урожайність сільськогосподарських культур; затрати коштів на гектар посіву; Для встановлення впливу даних факторів на собівартість одиниці продукції в порівнянні з планом, або в динаміці, використовується індивідуальний індекс:

В практиці аналізу собівартості використовуються два методи: в 11 у грі господарський; міжгосподарський.

Метою внутрігосподарського методу аналізу є виявлення внутрішніх резервів зменшення собівартості (вивчення факторів та складових собівартості). Міжгосподарський метод передбачає порівнянний аналіз з господарствами, де собівартість продукції менша.

Основними факторами, від яких залежить собівартість І ц зернових є урожайність та витрати коштів на гектар посіву. Проаналізуємо вплив цих факторів на зміну собівартості одиниці продукції (табл.3.5).

Таблиця 3.5

Вихідні дані для визначення впливу факторів на розмір затрат на 1 га посіву зернових у СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	2008 рік	2010 рік
Факторні
Урожайність зернових культур, ц з 1 га	20,5	26,4
Собівартість 1 ц зерна, грн	53,2	68,9
Результативний За грати на 1 га посіву зернових, грн	1090,6	1819,0

Розрахуємо умовний показник:

26,4 х 53,2 = 1404,5 грн Загальне відхилення:

1819,0- 1090,6 = 728,4 грн в тому числі за рахунок:

- урожайності 1404,5 - 1090,6 = 313,9

- собівартості 1 ц зерна Перевірка: 313,9 + 414,5 = 728,4 грн.

Про ведені розрахунки дають підставу стверджувати, що затрати на 1 га дернових у 2010 році зросли в порівнянні з 2008 роком на 728,4 грн.

Щоб встановити за рахунок чого зросла собівартість зерна в господарстві проаналізуємо його структуру витрат ( табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Структура затрат на виробництво 1 ц зерна в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Статті	2008 рік	2010 рік	Відхилення,
	грн	%	грн	грн	%	(+,-)
Витрати на оплату праці	4,0	7,6	5,7	°	0,7	5,7
Відрахування на соціальні заходи	0,9	1,5	1,3	1,3	1,9	0,4
Насіння та посадковий матеріал	6,1	1,4	8,3	2,0	0,6	0,6
Добрива	1,2	2,3	1,3	1,9	1,3	-0,4
Пальне і мастильні матеріали	7,5	14,1	9,6	13,9	-0,2
Амортизаційні 1 відрахування	3,4	6,3	3,5	3,5	5,1	-1,2
Салата послуг і робіт ; сторонніх організацій	17,2	2,4	24,1	35,0		2.6
і інші витрати	12,9	24,4	15,1	21,9	-2,5
Всього витрат	53,2	100,0	68,9	100,0	1



Дані таблиці 3.6 дають можливість стверджувати, що собівартість 1 ц зерна у у 2010 році зросла порівняно з 2008 роком на 15,7 грн. аналізуючи структуру витрат можемо зазначити, що найбільшу питому вагу у структурі затрат на виробництво 1 ц зерна в 2008 році займала оплата послуг стороннім організаціям та інші витрати, а саме 32,4% та 24,4%. Така ж ситуація гер і гається у 2010 році. Слід відмітити, що у 2010 році в структурі витрат порівняно з 2008 роком зменшилась питома вага добрив, амортизаційних відрахувань та інших витрат.

3.3 Основні напрямки підвищення ефективності виробництва зерна

В СЗАТ «Україна» в другій зрошувальній сівозміні згідно ротації культур попередником озимої пшениці передбачений чорний пар.

Озима пшениця по чорних парах, при правильному догляді за ними, гарантує одержання сходів навіть у роки з гостро посушливою осінню, у топ час як після непарових попередників, внаслідок висушування верхніх шарів грунту, своєчасні сходи з'являються лише тоді, коли після збирання попередника до сівби випадає достатня кількість опадів. Тому у зв'язку з різним зволоженням посівного шару густота сходів озимої пшениці після непарових попередників порівняно зі сходами по чорному пару помітно зл.сншується. Значення чорного пару не зменшується навіть в умовах зрошення, адже парове поле це також важливий агротехнічний прийом боротьби з бур'янами хворобами рослин та шкідниками. За умови, коли попередником озимої пшениці є чорний пар, рослини розвиваються і глибоко 100-120 см) розвивають з осені кореневу систему, добре зимують і дають більші врожаї, ніж після інших попередників. Отже, з усіх точок зору найкращим попередником озимої пшениці є чорний пар (додаток Б).

Підгверджуються це також результатами досліджень Миколаївської ГоСГДС, де урожайність озимої пшениці після чорного пару (без зрошення) становила 51,6 ц з 1 га; горохо-вівсяної суміші і кукурудзи на зелений корм відповідно 40 і 40,4; багаторічних трав - 38,9 (люцерна) і 40,3 (еспарцет); пі.'ля гороху - 45,5; кукурудзи на силос - 38,6; соняшнику - 36,3; після озимої пшениці по пару (повторні посіви) - 32,3 і після повторних посівів (третя пшениця після пару) - 27,9 ц з 1 га.

Одночасно із його збиранням поле обробляють лущильниками ЛДГ-15 у двох протилежних напрямках для подрібнення стебла. Що стосується кратності обробітку ґрунту, в тому числі і під посіви озимої пшениці, го у СЗАТ «Україна» це організовано на належному рівні. Кількість технічних прийомів по підготовці ґрунту зведено до мінімуму. Проте, як показали дослідження, застосовувані прийоми є грубим порушенням технологічних карт і пояснюється нестачею коштів для проведення повного комплексу необхідних робіт. Наприклад, не проводиться передбачена кількість робіт по Схропуванні ґрунту з метою збереження вологи, лущення стерні, як правило, проводиться один раз і т. ін. Зайве говорити, що не дотримання технологій вирощування культур призводить до зниження урожайності та якості продукції, скороченню грошових надходжень у господарство тощо.

Важливою умовою у системі зяблевого обробітку є декілька разовий різноглибинний обробіток ґрунту лущильниками. На жаль, у СЗаТ чч У країна» за звичай обмежуються двократним лущенням.

У СЗАТ «Україна» гіпсування ґрунтів проводилося багато років назад, тому впроваджуючи інтенсивну технологію вирощування озимої пшениці цей агротехнологічний захід обов'язково треба провести. При зрошенні гіпс слід вносити при оранці на зяб або весняній культивації. Розрахунки по визначенню потреби в гіпсі наведені в таблиці 3.7. Вартість гіпсу склала 3183,0 гри.



Таблиця 3.7

Розрахунок потреби гіпсу у 2008 році в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показник	Площа, га	Норма, т/га	Потреба, т/га
Гіпс	34,3	1,1	37,7

За інтенсивної технології вирощування озимої пшениці важливе лк.чення належить своєчасному і доброму догляду за чистими парами. В йолові цих вимог лежить необхідність накопичення і збереження достатньої кількості води необхідної для одержання своєчасних і дружних сходів з наступним забезпеченням посівів водою протягом всієї вегетації пшениці.

Весняно-літній етап догляду за чистим паром починається з ранньовесняного Г/оролування. Першу культивацію проводять на глибину 10-12 см, а на ущільнених грунтах - на 12-14 см важкими культиваторами КТС-10, КПЗ-3,8 при появі сходів 0)р'яіііи. Наступні культивації пару в поєднанні з боронуванням виконують із зменшенням глибини на 1-2 см кожної.

Таблиця 3.8

Розрахунок потреби в добривах у 2008 році в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Вид добрива	Площа, га	Норм кг д.р. на 1 га	Вміст діючої речовини, %	Фізична маса, кг/га	Потреба добрива, т
Азотні		100	34,0	294	10,1
Фосфорні		70	19,5	359	12,3
Калійні	34,3	ЗО	41,6	72	2,5
Органічні (гній)		50	-	50	1715

Розрахунок загальної потреби в органічних і мінеральних добривах на всю площу посіву (34,3 га) зроблено у таблиці 3.8.

Отже, господарству необхідно придбати 10,1 т азотних, 12,3 т фосфорних, 20,5 т калійних, загальна вартість яких склала 24900 грн.

Що стосується органічних добрив, то розрахунки (табл. 3.9) засвідчують про реальну можливість заготівлі і виділення 1715 т під озиму пшеницю.

Таблиця 3.9

Розрахунок заготівлі органічних добрив у 2010 році в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Види тварин	Середньорічні поголів'я, гол.	Норми виходу гною на 1 голову за рік, т	Всього, т
1ІІ.КИ	4	8	32
Корови	110	7	770
Молодняк ВРХ	140	5	700
Сипні	138	2	276
Разом	X	X	1778

Ефективність від використання мінеральних добрив залежить від ряду факторів серед яких ведучими є забезпеченість рослин водою, родючість грунту та біологічних властивостей сортів.

Для того щоб сорт забезпечив істотний внесок, він, крім здатності максимально реалізувати потенціал продуктивності в умовах, що складаються у виробництві, має володіти іммуністю до основних шкідливих захворювань, високою екологічною пластичністю в умовах середовища, яке постійно змінюється, стійкістю до стресових факторів (табл. 3.10).

Отже, найкращим сортом для посіву озимої пшениці за інтенсивною технологією, на нашу думку, є Знахідка одеська, загальна вартість насіння якої склала 5228 грн.

Головною проблемою при інтенсивній технології вирощування озимих зернових культур, яка ускладнює захист посівів, є боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами. На нашу думку, найефективнішими екологічно безпечними способами боротьби в даному випадку можуть бути: застосування відповідних сівозмін, використання біостимуляторів. Перелік' попередників, які мають найкращі показники профілактичного ефекту проти шкідників, хвороб та бур'янів по озимій пшениці наведені у додатках В, Д.

Таблиця 3.10

Якості та агроекологічні вимоги сортів озимої пшениці в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Якості, вимоги	Вікторія Одеська	Любава Одеська	Ніконія	Знахідка Одеська	Куяльник
Стійкість до:
вилягання	хороша	хороша	середня	хороша	хороша
осипання	хороша	хороша	середня	хороша	хороша
проростання	хороша	хороша	середня	хороша	| хороша
вимерзання	середня	висока	висока	висока	середня
жовтої іржі	середня	середня	середня	досить висока	висока
і бурої іржі	середня	середня	середня	досить висока	висока
стеблової ; іржі	середня	середня	середня	ДОСИТь висока	висока
Скоростиглість	середня	середня	середня	висока	високаі
Рівень урожайності	високий	високий	високий	високий	високий

Таблиця 3.11

Оцінка ефективності попередника озимої пшениці на забур'яненість посівів у СЗАТ «Україна» Доманівського району (бал)

	Тип забур'янення
Попередник	Малорічний	Багаторічний	Багаторічний
	(насіннєвий)	коренепаростковий	кореневищний
Пар	10	10	10

Завдяки застосуванню системи захисту озимих зернових, вирощуваних за інтенсивною технологією, на кожному гектарі вдається зберегти в середньому від 5 до 10 центнерів зерна. Але головною проблемою СЗАТ «Україна» на сьогодні є те, що воно не має спеціалізованої техніки боротьби для хворобами та шкідниками.

Формула розрахунку ресурсної врожайності (Вр) має вигляд:

Вр = Вп + Пд + Пс+По, (3.4)

де Ви - частина врожайності, яку можна отримати за рахунок природної родючості грунтів (без застосування добрив), ц з 1 га;

Пд - приріст врожайності за рахунок внесення добрив, ц з 1 га;

Гіс - приріст врожайності за рахунок впровадження нових сортів, ц з 1 га; ГІо - приріст врожайності за рахунок повного обробітку ґрунту отрутохімакатами.

Для проведення розрахунку врожайності озимої пшениці за рахунок природної родючості слід мати дані про якісну оцінку ґрунтів поля, на якому ми будемо вирощувати дану культуру за інтенсивною технологією у бонітет них балах, а також ціну 1 бала в центнерах або кілограмах врожаю даної культури. Також для даної культури, посіяної на зрошуваних землях, до бонітету ґрунту вводиться коефіцієнт ефективності зрошення, ЯКИЙ ІЗ середньому по регіону становить 1,4. Отже, кінцевий бонітет ґрунту даного поля з урахуванням коефіцієнта склав 88,2 бали (63x1,4).

.На основі польових досліджень, проведених науково дослідними установами, виявляється ціна 1 балу ґрунту. Вона розраховується шляхом ділення кількості врожаю даної культури, одержаного без внесення дорив на якісну оцінку землі в балах. Ціна бала показує здібність бало-гектара забезпечити врожай без внесення добрив. Значення ціни 1 бала є середнім по визначеному регіону і воно для озимої пшениці становить 42 кг/га або 0,42 ц і і:, ; га. Шляхом множення ціни бала (в центнерах) на якісну оцінку ґрунту розраховується урожай, який можна отримати за рахунок природної родючості ґрунту. Отже, за рахунок природної родючості врожайність озимої пшениці на даному полі склала 37,0 ц з 1 га (88,2x0,42).

Добрива - найбільш дієвий чинник інтенсифікації землеробства, засіб впливу на формування врожаю і якості одержаної сільськогосподарської продукції та кругообігу речовин. На відміну від природних ценозів, в агроекосистемах зменшується здатність до саморегуляції, тобто підтримання екологічної рівноваги. Ця проблема вирішується застосуванням як органічних, так мінеральних добрив.

Ми плануємо внести на 1 га озимої пшениці 50 т органічних добрив илюю) і 2 ц д. р. мінеральних добрив.

Окупність добрив врожаєм озимої пшениці складає для:

-органічних добрив - 0,30 ц з 1 т;

-мінеральних - 7,2 ц з 1 ц.

Приріст врожайності за рахунок внесення органічних добрив складає 6 ц і га (0,30x20*), мінеральних добрив - 14,4 ц з га (7,2x2). (*використання гною після внесення першою культурою 40%). Отже, сумарний приріст урожайності для озимої пшениці склав 20,4 ц з 1 га.

За підрахунками зарубіжних вчених, сьогодні приріст врожайності нерпових на50% досягається впровадженням нових сортів.

Відповідно до висновків експертів, протягом найближчих 30 років весь світовий приріст виробництва продукції рослинництва буде досягнуто за рахунок селекції. Тобто нових сортів, їхніх нових властивостей та якісних показників. Останніми роками вітчизняною селекцією створено низку нових сортів озимої пшениці. Вони різняться між собою морфологічними ознаками, біологічними властивостями, ступенем інтенсивності, якісними показниками; мають певну функціональну зорієнтованість щодо агроекологічних умов впрошування, різний адаптивний рівень стійкості до несприятливих факторів :юі;нішнього середовища тощо.

Для товаровиробників, незалежно від форм власності, мають найбільшу цінність сорти, які добре пристосовані до вирощування в конкретному ґрунтово-кліматичному регіоні і в умовах даного господарства формують стабільно високу врожайність комплексом цінних ознак і властивостей, потребують менших енерговитрат на вирощування. Тому нами Суло обрано сорт озимої пшениці Знахідка одеська, який с високопродуктивний (табл. 3.13) та має досить високу господарську характеристику.

Сорт, який ми плануємо посіяти, Знахідка одеська має наступні аі ротехнічні вимоги: середньовимогливий до умов вирощування, добре реагує на підживлення та зрошення, норма висіву 4,5-5,0 мли. схожих зерен на гектар. Строки сівби загально прийняті для озимої м'якої пшениці.

Таблиця 3.13

Сорти озимої пшениці зареєстрованих для Степу України

Наз в а сорту	Оригінатор	Найкращий попередник	Максимальний середній врожай, ц з 1 га	Різниця із стандартом, ц з 1 га
Знахідка одеська	Селекційно- генетичний інститут УААН	пар	66,4	3,7
; Ніконія	Селекційно- генетичний інститут УААН	пар	58,1	5,4 і і
Селянка	Селекційно- генетичний інститут УААН	пар	62,1	4,9

Виходячи із всього вище зазначеного, запланована ресурсна врожайність склала 66,5 ц з 1 га (табл. 3.14).

Таблиця 3.14

Розрахунок ресурсної врожайності озимої пшениці у СЗАТ «Україна» Доманівського раойну

Культура	Урожайність за рахунок природної родючості	Приріст врожайності (ц з 1 га) за рахунок	Ресурсна врожайність, ц з 1 га
		повного обробітку ґрунту отрутохімікатами	сорту	внесення добрив
Озима пшениця	37,0	5,4	1,7	20,4	66,5

Таким чином, при ресурсній врожайності озимої пшениці з врахуванням резервів господарство зможе отримати 66,5 х 34,3 = 2281 ц иі і у;ої пшениці. Недоліком даного методу є те, що вплив кожного фактору визначається окремо, тоді як усі вони діють взаємозв'язано і взлсмозумовлено. Крім того, обґрунтованість планової врожайності суттєво залежить від кваліфікації експертів, оскільки їх висновки Грунтуються на особистому досліді без урахування теоретичної оцінки факторів.

Таким чином, проведені розрахунки дають можливість порівняти фактичні показники ефективності виробництва зерна у господарстві з проектними, які розраховані на основі пропозицій. Визначення економічної ефективності виробництва зерна розпочнемо з визначення вартості валової продукції.



		Обсяги ви	робництва
Продукція	Порівняна ціна 1 ц, грн.	Звичайна технологія (вся площа), 2010 р.	За новою технологією (34,3 га), проект
		Ц	тис. грн	ц	тис. грн
Озима ; пшениця	40,58	34199	1387,8	228!	92.6

Дані таблиці 3.15 свідчать, що при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією господарство зможе отримати 92,6 тис. грн. вартості валової продукції (в порівнянних цінах 2009 р.) від виробництва на озимої пшениці на площі 34,3 га.

Проведені нами розрахунки показують, що використання інтенсивної технології призведе до зростання врожайності озимої пшениці. Так, фактична урожайність озимої пшениці у 2010 році становила 27,6 ц. з 1 га. Застосувавши запропоновану нами технологію СЗАТ «Україна» Доманівського району може отримати ресурсну врожайність 66,5 ц з 1 га.

Резервами підвищення ефективності виробництва є зниження собівартості або зростання прибутку. Прибуток може збільшитися за рахунок зростання ціни продажу, або за рахунок зростання обсягів виробництва. Відомо, що на урожайність зернових впливають посіви по кращих попередниках.

Продовжуючи дослідження розрахуємо резерви збільшення валових зборів за рахунок посіву по кращих попередниках, за даними господарства в С',/лТ «Україна» Доманівського району по кращих попередниках в 2010 році 0\ло посіяно озимої пшениці на площі 790 га, ярого ячменю - 184 га, о :і,імого ячменю - 265 га (табл.3.16).

Таблиця 3.16

Визначення резервів збільшення обсягів валових зборів зернових за рахунок використання кращих попередників в СЗАТ «Україна» Доманівського району в 2010 році

Культура	Площа посіву, га	Урожайність, ц з 1 га	Резерви валових зборів, ц
	всього	в т.ч. по кращих попередниках	в серед ньому	в т.ч. по кращих попередниках	з 1 га	з усієї площі
Озима пшениця	1240	790	27,6	32,4	4,8	2160
Озимий ячмінь	233	184	25,3	28,5	3,2	156,8
ячмінь	378 і	265	26,4	29,7	3,3	. 372,9
і Всього	1851	1239	X	X	X	2689,7

Як свідчать дані таблиці 3.16, якби всі посіви зернових були розташовані по кращих попередниках, господарство в 2010 році додатково б отримало 2689,7 ц зерна.

За свідченням агрономічної служби в СЗАТ «Україна» Доманівського району в оптимальні строки було зібрано не весь урожай зернових своєчасно. Тому в наступній таблиці визначимо резерви збільшення валових зборів дернових за рахунок збирання всього урожаю в оптимальні строки (табл.3.17).

Як видно з даних таблиці 3.17, якби господарство своєчасно підготувалося до збирання урожаю і зібрало всі зернові в оптимальні строки, воно б додатково одержало б 931,8 ц зерна.

Таблиця 3.17

Визначення резервів збільшення валових зборів зернових за рахунок збирання урожаю в оптимальні строки в СЗАТ «Україна» Доманівського району у 2010 році

	Площа збирання, га	Урожайність, ц з 1 га	Резерви,ц
Культура	Всього	В т.ч. в оптимальні строки	фактична	при збиранні в оптимальні строки	3 1 га	3 усієї площі
Озима ! пшениця	1240	1120	27,6	32,1	4,5	540
Озимий ячмінь	233	196	25,3	30,7	5,4	199,8
Ярий ' ячмінь	378	338	26,4	31,2	4,8	192
Всього	1851	1654	X	X	X	931,8

У наступній таблиці ми узагальнимо всі резерви валових зборів дернових культур в СЗАТ «Україна» Доманівського району (табл.3.18).

Узагальнюючи резерви валових зборів зернових ми дійшли до висновку, що невикористані резерви валових зборів зернових культур у 2008 роді у господарстві становили 3621,5 ц зерна.

За допомогою наступної таблиці ми покажемо як впливають резерви валових зборів на урожайність (табл.3.19).

Таблиця 3.18

Узагальнення резервів валових зборів зернових В СЗАТ «Україна» Доманівського району

Культура	Резерви валових зборів за рахунок	Разом
	Використання кращих попередників	Збирання в оптимальні строки
Озима пшениця	2160	540	2700
Озимий ячмінь	156,8	199,8	356,6
Озимий ячмінь	372,9	192	564,9
Всього	2689,7	931,8	362!,5

Таблиця 3.19

Визначення впливу резервів валових зборів на урожайність зернових у 2010 році

Культура	Фактично у 2008 році	Резерви валових зборів,Ц	Розрахункові показники (з врахуванням резервів)
	Площа посіву, га	Валові збори, Ц	Урожайність, ц з 1 га		Валові збори, ц 1 І	Урожайність, ц з 1 га
Озима ! пшениця	1240	34199	27,6	2700	36899	29,8
Озимий ячмінь	233	5895	25,3	356,6	6251,6 :	26,8
ЯЧМІНЬ	378	9993	26,4	564,9	10557,9 1	27,9
: Всього середньому)	1851	50087	26,7	3621,5	1 53708,5	29,1

Аналізуючи дані таблиці 3.19 можемо зробити висновок, що за рахунок залучення резервів валових зборів зернових, які не потребують дс даїкових фінансових вкладень, урожайність зернових культур могла б зрости і скласти 29,1 ц з 1 га.

Далі ми визначимо вплив урожайності на собівартість 1 ц озимої пшениці (табл.3.20).

Таблиця 3.20

Визначення впливу урожайності на собівартість 1 ц зерна в 2010 році в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Культури	Витрати на 1га, грн	Урожайність ц з 1 га	Собівартість 1ц, грн
		Фактична	Розрахункова	Фактична	Розрахункова
Озима пшениця	1955,6	27,6	29,8	70,9	65,6
Озимий ячмінь	1673,8	25,3	26,8	66,2	62,5
Ярий ячмінь	1323,3	26,4	27,9	49,6	47,4
В середньому	1817,1	26,7	29,1	68,9	62,3

Аналізуючи дані таблиці 3.20 ми можемо зробити висновок, що за. .учення невикористаних резервів валових зборів знизило б собівартість 1 ц зерна до 62,3 грн. Провівши всі розрахунки порівняємо фактичні дані СЗАТ «Україна» Доманівського району у 2010 році з розрахунковими по господарству (з врахуванням резервів) (табл. 3.21).

Таблиця 3.2 1

Порівняння фактичних та розрахункових показників ефективності виробництва зерна в 2010 році в СЗАТ «Україна» Доманівського району

Показники	Фактичні	Можливі (з врахуванням резервів)	Відхилення (+,-)
Урожайність, ц з 1 га	26,4	29,1	2,8
І Собівартість 1 ц, грн
- виробленої продукції	68,9	62,3	- 6,6
- реалізованої продукції	75,2	68,6	- 6,6
Середня ціна реалізації 1 ц, грн	87,2	87,2	-
Прибуток в розрахунку на:
- 1 ц, грн.	12,0	18,6	6,6
- 1 га, грн.	316,8	541,3	224,5
Рів.єііь рентабельності, %	16,0	27,1	11,1

Отже, дані таблиці 3.21 свідчать, що якщо використати можливі резерви, то урожайність зернових в 2008 році можна було б збільшити на 2,8 ц і 1 га, що дозволить знизити собівартість 1 ц виробленого і реалізованого зерна на 6,6 грн. При умові незмінної середньої ціни реалізації 1 ц зерна можливо отримати більше прибутку на 1 ц на 6,6 грн, на 1 га на 224,5 грн. Рівень рентабельності при цьому збільшився б на 11,1 в.п.

Висновки

Реформування земельних відносин та аграрного сектора економіки України призвела до різкого зниження ефективності сільськогосподарського виробництва. Не є виключенням і сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Україна» Доманівського району. Як і вся економіка країни, воно потрапила в кризу, вихід з якої потребує розробки й впровадження заходів, які реально вплинуть на зміну негативної ситуації.

Господарство має родючі ґрунти. Але вже понад десять років спостерігається їх виснаження, погіршення якості та продуктивних і.і^ж.швостєй і як наслідок - зниження ефективності сільськогосподарського виробництва.

В основі розв'язання завдань по збільшенню виробництва зерна є подальше підвищення загального рівня культури землеробства на основі розвитку інтеграції науки і виробництва, а також освоєння інтенсивних технологій вирощування зернових культур.

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. СЗЛТ «Україна» спеціалізуються на виробництві продукції рослинництва, а саме зерна та соняшнику. Так, найбільшу питому вагу в середньому за 2008-

2010 роки займає виручка від реалізації продукції рослинництва - 83,2%, причому на долю зернових і зернобобових культур припадає 44,9% у структурі по господарству і 46,5% - по сільськогосподарському виробництву, виробництво соняшнику у структурі грошових надходжень складає 30,4% по господарству і є другою за значимістю культурою у сільськогосподарському виробництві.

У 2008 і 2009 роках у господарстві вирощувалася соя і ріпак озалшй, які у структурі грошових надходжень складали 1,4% і 2,2% відповідно. З 2010 року ця продукція не виробляється. Проте, у господарстві с 2010 року стали вирощувати овочі відкритого ґрунту, які у структурі грошової виручки склали 2,6% в середньому за 3 роки по господарству. У структурі грошових надходжень тваринницькій галузі належить 13,2%.

Проведені дослідження дали змогу визначити місце зернсвиробництва з еко.-юміці господарства. Питома вага вартості валової продукції зе жовиробництва становила 71,2% у 2007 році та 78,5% у 2008 році загальної вартості продукції по господарству. Питома вага грошової виручки о;к висока і становила 54,2% та 56,7% відповідно у 2007 та 2008 роках. Де говорить про те, що господарство має досить сконцентроване виробництво, яке спеціалізується на вирощуванні зернових культур.

Аналізуючи господарську діяльність за три останні роки, можна а значити, що в певних складних кліматичних умовах, які сталися в 2008 та 2009 роках господарство збільшило виробництво продукції, але у зв'язку із вимерзанням деякої частини озимих культур в 2008 та посухи в 2009 році, господарство вимушено було затрачувати додаткові кошти па їх пересівання, що потягнуло за собою підвищення собівартості продукції.

Отже аналізуючи розраховані показники можна відмітити, що валовий збір зернових у 2010 році у порівнянні з 2008 роком збільшився на 23,0% або і із 9340,0 ц. Це пов'язано із значним збільшенням посівних площ та ¦:рос гапням урожайності.

Аналіз показників ефективності виробництва зерна показав, що не існує чіткої тенденції, на підставі якої можна було б визначити рівень виробництва і реалізації зерна у господарстві. Так, найбільша урожайність зернових спостерігається у 2010 році.

Важливим показником економічної ефективності виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображує якість роботи господарства і значною мірою визначає рівень його доходів. Собівартість формується під впливом багатьох факторів і зазнає деяких коливань. Собівартість 1 ц виробленої продукції в 2010 році порівняно з 2008 роком зросла з 53,2 гри до 68,9 грн.

Собівартість 1 ц реалізованої продукції теж зросла в 2010 році порівняно з 2008 роком з 56,4 грн до 75,2 грн.

За досліджуємий період спостерігається коливання ціни реалізації зернових у господарстві. Однак сума прибутку з 1 ц зернових за цей період зростає. Так найбільший прибуток від реалізації зернових з 1 га було отримано в 2010 році, який склав 316,8 грн. Порівнюючи рівен.> рентабельності за період 2008-2010 роки, можна зазначити його зростання. 'Гак, у 2008 та 2009 роках виробництво зернових культур було збитковим, при цьому рівень збитковості у 2008 році становив 4,8%.

Узаг альнюючи проведений аналіз визначимо, що в 2010 році порівняно з попередніми роками підвищилась економічна ефективність виробництва зернових в СЗАТ «Україна» Доманівського району.

Для підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва господарство повинно застосовувати оптимізацію сівозмін, що поліпшите використання земельних ресурсів, і дасть змогу уникнути виснаження земель, а також збільшити вихід валової продукції не за рахунок збільшення посівних площ, а за рахунок впровадження нових найбільш високоврожайних сортів, сортів які дуже стійки як до морозів, так і до посухи, і невибагливі до ул.оь вирощування.

Проведені дослідження дали змогу виявити резерви підвищення рівня ефективності виробництва зерна насамперед за рахунок збору урожаю в оптимальні строки та рахунок використання кращих попередників.

Залучивши невикористані резерви збільшення обсягів виробництва зерна СЗАТ «Україна» Доманівського району у 2010 році підвищило б урожайність зернових культур на 2,8 ц з 1 га, при цьому собівартість 1 ц знизилась би на 6,6 ір.і. При незмінній ціні реалізації, яка становила 87,2 грн. за 1 ц, приріст прибутку становив би 6,6 грн з 1 ц та 224,5 грн з 1 га. Все це разом дало б змогу господарству підвищити рівень рентабельності на 11,1 в.гі.

Важливим фактором збільшення виробництва зернових є застосування ирглнічиих та мінеральних добрив, а також виведення і впровадження в господарстві високоврожайних сортів і гібридів, стійких проти хвороб і придатних для вирощування на зрошувальних землях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажаман І.А. Сучасний стан і перспективи розвитку ринку насіння озимих зернових культур/ І.А. Ажаман // Економіка АПК. - 2004. - № 5. -С. 126-128.

2. Амбросов В.Я. Наукові положення удосконалення економічного і господарського механізму в розвитку сільського господарства / В.Я. Амбросов, Т.Г. Маренич// Економіка АПК. - 2005. - № 10. - С. 14-19.

3. Андрійчук В.Г. Теоретико-методологічне обґрунтування ефективності виробництва/ В.Г. Андрійчук// Економіка АПК. - 2005. - № 5. - С. 52-62.

4. Бабець С.К.Теорія економічного аналізу. Навч.посібн / С'.К. Бабець, М.І. Горлов, С.О. Жуков, В.П. Стасюк. - К.: ВДН „Професіонал”, 2007. - 384 с.

5. Багров В.П. Економічний аналіз: Навч. посібник/В.П. Багров, І.В. Багрова - К: Центр навч. л-ри, 2006. - 160 с.

6. Безпалова Н.О. Виробництво зерна в Херсонській області як показник ефективності використання ріллі/ Н.О. Безпалова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2004. - № 2. - С. 48-53.

7. Бойко В.І. До проблеми формування ринку зерна/ В.Г. Бойко// Економіка АПК. - 2004. -№3.-С.35-37.

8. Гаркуша О.М. Сучасний стан і подальший розвиток зерповиробництва на Миколаївщині / О.М. Гаркуша // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2004. - № 2. - С. 3-8.

9. Гладиш Р.О. Економічний механізм регулювання пропозицій пшениці на ринку в Україні / Р.О. Гладиш // Економіка АПК. - 2005. - № 7. - С. 137-139.

Ю.Грачова Р.С. Просто баланс / Р.С. Грачова. - К.: ТзОВ «Редакція «Галицькі контракти». - 2005. -416 с.

Размещено на Allbest.ru