Підвищення збереженості живців смородини чорної та малини червоної після їх перебування при низьких температурах

+2

Технологічні показники

на рівні світових зразків

0

Можливість отримання авторських свідоцтв на винахід

Частинні можливості

0

Результати позитивні, К = 2, тобто розробки вельми перспективні.

Розрахунок коефіцієнта науково-технічного рівню НДР здійснюється за формулою:

К ндр= Іn · Tсл ? Rp / 100, (5.11)

Важливість роботи (І) оцінюють за її призначенням; вирішення проблемних питань. Числове значення І приймаємо рівним 4.

Показник використання результатів НДР (n) приймаємо рівним 2, оскільки результати досліджень можуть бути використані у подальших розробках.

Tсл - складність виконання роботи у порівнянні з подібними. Tсл = 2.

Результативність НДР (Rp) визначається за повнотою вирішення поставлених задач: отриманий результат задовільний; Rp = 2.

Кндр= 42?2?2 / 100 = 0,64 < 1 - дослідження перспективні та можуть бути використані у подальших розробках.

5.2.2 Оцінка долі творчої праці за типовими етапами НДР [46]

Типові стадії проведення НДР:

планування конкретних розробок;

збір та обробка інформації;

економічний розрахунок;

експеримент;

використання математичних методів та ЕРМ;

прийняття та виконання рішення;

упровадження;

оформлення, обговорення та здача.

У даному експерименті доля творчої праці представлена таким чином:

1 етап - 10%, 2 етап - 16%, 3 етап - 6%, 4 етап - 30%; 5 етап - 8%; 6 етап - 12%; 7 етап - 10%; 8 етап - 8% (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 - Оцінка долі творчої праці при виконанні даної роботи за типовими етапами НДР.

Таким чином, проведені економічні розрахунки підтверджують доцільність проведення даної дослідницької роботи та перспективність впровадження її результатів.

6. Цивільна оборона

«Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру» [47].

В даному розділі розглянуто вплив низьких температур на організм людини та надання першої допомоги.

Актуальність цієї теми пов'язана з використанням в даній дипломній роботі наднизьких температур.

Якщо людина тривалий час перебуває на холоді, в неї може виникнути переохолодження всього організму, або загальне замерзання. У розвитку загального переохолодження виділяють кілька фаз:

людина відчуває втому, скутість, сонливість, байдужість до навколишнього;

за подальшого зниження температури тіла спостерігається запаморочення;

зупинка кровообігу, серцевої діяльності.

Якщо переохолодження організму незначне, непогані результати дає зігрівання потерпілого власним тілом того, хто подає допомогу. Так доцільно робити, коли немає можливості зігріти потерпілого іншими засобами.

Після зігрівання слід визначити, чи не відбулося обмороження кінцівок та інших частин тіла. Якщо такі ознаки є, треба вжити заходів щодо обробки обморожених місць.

Обмороження - це ушкодження тканин у результаті дії низьких температур [48]. Може виникнути навіть за температури, вищої за 0 °С. При температурі нижче 0 °С найближчі до шкіри кровоносні судини звужуються для того, щоб зберегти температуру всередині організму. При дуже низькій температурі або тривалому перебуванні на холоді, в результаті захисної реакції організму, потік крові до деяких частин тіла може знизитися до небезпечно низького рівня. Обморожують головним чином ніс, вуха, кінчики пальців рук і ніг, які при важких обмороженнях можна навіть втратити.

Симптоми обмороження розвиваються під час перебування на холоді. По-перше, виникає відчуття холоду. Потім людина відчуває поколювання, її шкіра набуває блідого відтінку, втрачає чутливість. Пізніше німіє і набуває синюшного відтінку. Втрата чутливості робить непомітною подальшу дію низької температури і часто є причиною тяжких незворотних змін у тканинах. Справжню глибину обмороження можна встановити тільки після припинення дії холоду, інколи через кілька днів (на ураженій ділянці з'являється набряк,запалення чи змертвіння тканин).

За тяжкістю та глибиною розрізняють чотири ступені обмороження.

І ступінь (легкий) характеризується ураженням шкіри, що супроводжується запаленням, набряком, болем. Такий стан триває кілька днів, потім поступово проходить. Уражена ділянка надовго залишається дуже чутливою для холоду.

ІІ ступінь (середньої тяжкості) проявляється некрозом поверхневих шарів шкіри. Після відігрівання уражене місце синіє. В зоні обмороження утворюються пухирці, наповнені прозорою чи білуватою рідиною. З'являється сильний біль. Серед загальних симптомів спостерігається підвищення температури тіла, погані сон та апетит.

ІІІ ступінь (тяжкий) - відбувається поступовий некроз тканин на значну глибину. В перші дні спостерігається поява пухирців, заповнених темною рідиною. Через кілька днів з'являються ділянки вологої мертвої тканини. Хворі відчувають нестерпний біль. Захворювання супроводжується виділенням поту та оздобами, апатією.

IV ступінь (вкрай тяжкий) характеризується змертвінням тканини до кістки. Ця частина тіла залишається холодною та абсолютно нечутливою. Шкіра вкривається пухирцями, заповненими чорною рідиною. Через кілька днів уражена ділянка швидко чорніє і висихає. Відбувається муміфікація тканин. Процес загоєння такої рани надзвичайно тривалий (1,5-2 місяці).

Перша допомога при обмороженні. Якщо обмороження незначні, можна зігріти пальці рук, сховавши їх під пахви, якщо обморожений ніс, достатньо теплих рук, щоб зігріти його. Не дозволяйте зігрітій ділянці шкіри змерзнути знову. Чим частіше тканина замерзає й зігрівається, тим серйозніші можуть бути ушкодження. Легкі обмороження проходять самі по собі через 1-2 години. Якщо після розтирання нерухомість ділянки шкіри не зникає, зверніться до лікаря.

Потерпілого для зігрівання потрібно занести в тепле приміщення, звільнити від взуття й одягу. Не слід класти хворого біля джерела тепла (батареї, обігрівача, каміна, вогню, гарячої груби) або використовувати фен: потерпілий не відчуває обморожену тканину й може легко отримати ще й опік. Теплої ковдри, гарячого чаю або молока буде досить. Якщо на обмороженій ділянці немає пухирів або набряку, протріть його горілкою або спиртом і чистими руками зробіть масаж відмороженої частини тіла, рухаючись в напрямку до серця. З появою пухирів робити масаж не можна, інакше можна занести інфекцію й заподіяти непотрібний біль. Дуже часто до появи чутливості шкіру розтирати потрібно довго, поки вона не стане червоною, м'якою й теплою. Масаж потрібно робити дуже обережно, щоб не пошкодити судини [49].

Якщо обморожені щоки або ніс, відігрівання можна зробити, розтираючи їх на морозі, і потім віднести потерпілого в приміщення. Не рекомендується розтирати обморожені ділянки снігом, це може призвести до погіршення стану потерпілого. Сніг сприяє ще більшому охолодженню, а гострі крижинки можуть поранити шкіру.

При обмороженнях чи загрозі обмороження кінцівок, після того як пацієнт доставлений у тепле місце, потрібно одразу ж зробити життєво важливу для нього процедуру - ізолювати замерзлу кінцівку від зовнішнього тепла (обкласти її ватою або яким-небудь іншим тепло ізолюючим матеріалом) і тільки після цього приступити до загального зігрівання тіла. Суть цього полягає в тому, що життя окремих клітин тіла може зберігатися і в умовах глибокого охолодження (від +2 до -3 °С). при підвищенні температури активне протікання життєвих процесів у клітинах відновлюється і клітини можуть виконувати свої функції. Якщо почати відігрівання обмороженої кінцівки ззовні, то відігріті першими клітини шкіри, підшкірної клітковини, судини і нервові закінчення «вимагатимуть» для своєї життєдіяльності звичної для них кількості кисню і поживних речовин. Однак, доки кінцівка не відігрілась до нормальної температури на повну глибину і кровообіг у ній не відновився повністю, відігріті першими поверхневі клітини виявляються без доступу необхідних для них речовин і гинуть. У результаті можна втратити обморожену кінцівку і залишитися калікою. Якщо ж відігрівання обмороженої кінцівки починається зсередини, першими відновлюються життєві функції клітин і тканин, що безпосередньо контактують із кровоносними судинами і в момент відновлення їхніх функцій клітини отримують все необхідне. І так поступово це відбувається з усією кінцівкою, включаючи і поверхневі клітини. В результат можна зберегти обморожену кінцівку і залишитися здоровим.

Зігрівання можна проводити й у теплій воді кімнатної температури, обережно розтираючи шкіру. Вода не повинна бути ні дуже теплою, ні дуже холодною. Температуру води слід підвищувати поступово, починаючи з кімнатної 18-20 °С, і доводити її до температури тіла 37 °С.у цей же час хворому дають гаряче питво. Процес зігрівання може супроводжуватись гострим пекучим болем, появою пухлин, зміною кольору шкіри. Зігрівання продовжують доти, поки шкіра не стане м'якою й чутливою.

Після теплої ванни необхідно акуратно витерти хворого, відморожену ділянку, якщо відсутні пухирці, протерти спиртом і накласти стерильну пов'язку й тепло вкутати. Не рекомендується використовувати мазі, тому що вони можуть ускладнити подальший огляд ушкоджених ділянок лікарем. Після надання першої допомоги хворого необхідно якомога швидше доставити в лікарню.

При обмороженнях ІІІ та IV ступенів потрібно хірургічне лікування з приводу пересадки шкіри або ампутації кінцівок. При обмороженнях верхніх кінцівок хвороба загрожує втратою руки, обличчя - здебільшого втратою вух, носа (потрібно робити пластичні операції), нижніх кінцівок (до середини гомілки) - хворий може померти. Процес лікування проходить у стаціонарі: протягом двох-трьох тижнів - при обмороженні ІІ стадії, 35-40 днів при хворобі ІІІ стадії, до 2-2,5 місяці - при IV стадії.

Запобіжні заходи. Уберегти себе від обмороження дуже просто, головне пам'ятати кілька важливих правил [50]. Якщо ви знаєте, що ви довгий час будете перебувати на холоді, візьміть із собою гарячу їжу й напої. Якщо вологість повітря підвищена, уникайте тривалого перебування в холодних сирих приміщеннях. Не варто перебувати на холоді утомленому, спітнілому або в нетверезому стані. Алкоголь знижує процес теплоутворення в організмі, хоча людина відчуває тепло. Одягайтеся тепло й зручно, взуття не повинно бути вологим, тісним, інакше це може порушити кровообіг. Беріть із собою рукавиці, а не рукавички - саме пальці рук є одними з найуразливіших місць обмороження. Час від часу слід перевіряти стан відкритих частин тіла і голови, щоб вчасно запобігти обмороженню й повернутися в приміщення.

Таким чином, надання своєчасної допомоги потерпілим при обмороженні внаслідок низьких температур є запорукою збереження життя людини.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

В ході роботи проведено комплексні дослідження, що спрямовані на підвищення збереженості живців смородини чорної та малини червоної після їх перебування при низьких температурах. Визначено, що різні способи зберігання: при субнульових температурах + 4 ч -5 °С, низьких -15ч-30 °С і наднизьких -196 °С дають значні відмінності в показниках життєздатності біооб'єкта. Показано, що спосіб зберігання живців при +4 °С протягом одного року знижує показник їх життєздатності від 100 до 0 %, при -5 °С - від 100 до 50 %, при -15ч-25 °С - від 100 до 60 %, тоді як при -196 °С життєздатність повинна залишатися на одному рівні.

На підставі пошукових дослідів встановлено, що зберігання живців смородини чорної та малини червоної може бути рентабельним при наднизьких температурах (в парах рідкого азоту - близько -150 °С).

Області допустимих значень параметрів, які забезпечують максимальну життєздатність досліджених живців: чорної смородини; малини відповідають вологості 32ч41 %; 35ч40 % у діапазоні позитивних температур і 34 ч 48 %, 23 ч 38 % за знижених температур.

Вірогідність розвитку деконсервованих живців смородини чорної та малини значно залежить від їх сортотипа і способу кріоконсервування. Максимальні показники життєздатності досліджених сортів деконсервованих живців одержано за допомогою їх температурної адаптації при температурі -10 °С протягом 14 ч 60 діб, ступінчастого охолодження зразків із швидкістю 0,1 ч 0,5 °C/год. до -30 °С, з витримкою 3 ч 7 діб, прямим зануренням в рідкий азот, зберіганням в продовж від 1 до 30 діб і відігріванням із швидкістю 70 °C/хв.

Порівняно вплив хімічних стимуляторів росту «Корневин» і «Гетероауксин» на швидкість укорінювання. В лабораторних умовах найкращі показники при висадці у ґрунт дає «Корневин». При пророщуванні у воді живців, попередньо оброблених розчином гетероауксину бруньки на живцях розпускалися швидше в порівнянні з контролем, зокрема відмічений пришвидшений ріст коренів, хоча їх поява спостерігалась через однаковий період.

Дані результати можуть бути використані у науково-дослідних та учбових закладах в сфері сільського господарства, а також для наукових і виробничих програм.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 Дадыкин, В. Смородина на пути к идеалу [текст] / В. Дадыкин // Наука и жизнь. - 2010. - №10. С. 119 - 125.

2 Викторов, А.Г. Невыдуманные риски транс генних растений [текст] / А.Г. Викторов // Химия и жизнь. - 2009. - №4.

3 Викторов, А.Г. Влияние Bt-растений на почвенную биоту и плейотропный эффект д-эндотоксин-кодирующих генов [текст] / А.Г. Викторов // Физиология растений. - 2008. - Т.55, №6.

4 Джефри, Чарлз. Биологическая номенклатура: Пер. с англ. - М.: Мир, 1980. - с. 17, 26-27.

5 Титчмарш, А. Технология садоводства: Пер. с англ. [електронний ресурс] / А. Титчмарш. - М.: Мир, 1988.

6 Туманов И.И., Красавцев О.А. Физиология растений, 1966.

7 Размножение растений: Одревесневшие черенки [електронний ресурс] // интернет-журнал «Гуманное садоводство». - Режим доступа: http://humangarden.ru/bd/mmb/mmb.php?id_glav=36. - Последний доступ: март 2011.

8 Турецкая, Р.Х. Инструкция по применению стимуляторов роста при вегетативном размножении растений [текст] / Р.Х. Турецкая. - М.: Издательство Академии наук СССР, 1963. - 69 с.

9 Вегетативное размножение черенкованием [електронний ресурс] // интернет-журнал. - Режим доступа: http://www.picea.ru/vegetativnoe-razmnozhenie.html. - Последний доступ: февраль 2011.

10 Размножение древесных растений стеблевыми черенками [електронний ресурс] // интернет-журнал. - Режим доступа: http://www.artsad.ru/. - Последний доступ: март 2011.

11 Замятина, Н. Черенки в банке [електронний ресурс] / Н. Замятина // Наука и жизнь. - 2003. - №1.

12 Трейвайс Л. Обойдемся без самолечения // Сад своими руками. - 2007. - № 6. с. 13

13 Кандарова И.В. Cб. «Физиология зимостойкости древесных растений». - М.: «Наука», 1964.

14 Туманов И.И. //Физиол. раст. - 1967. - 14, вып. 3.

15 Криобиология и биотехнология / Цуцаева А.А., Попов В.Г., Сытник К.М. и др.; Под общ. ред. Цуцаевой А.А. - Киев: Наук. думка, 1987. - 216с.

16 Sakai A., Otsuka K. Plant physiology. - 1967.

17 Туманов И.И. Физиология закаливания и морозостойкость растений. - М.: Наука, 1979. - 350 с.

18 Siminovitch D., Chater A.B.J. - In: Physiology of forest trees. Symp. Harvard Forest. - New York: Ronald Press Co..- 1958 - p.219.

19 Туманов И.И., Красавцев О.А. Физиология растений.- 1959. c. 654.

20 Криоконсервирование клеточных суспензий / Цуцаева А.А., Аграненко В.А., Федорова Л.И. и др.; Под общ. ред. Цуцаевой А.А. - Киев: Наук. думка, 1983. - 240 с.

21 Грищенко В.І., Алєксєєвська Е.І. Кріооновлення, його роль у збереженні здоров'я та довголіття. Рос.мовою (текст). Київ, Наук. Думка, 2009, 289с.

22 Волова, Т.Г. Биотехнология [електронний ресурс] / Т.Г. Волова. - Новосибирск: Изд-во Сибирского отделения Российской Академии наук, 1999. - 252с.

23 Амстиславский, С.Я. О живой и мертвой воде [текст] / С.Я. Амстиславский, М.П. Мошкин // Химия и жизнь. - 2009. - №4, с. 35 - 41.

24 Соловьева М.А. Методы определения зимостойкости плодово-ягодных культур: Метод. рук-во.- Ленинград: Гидрометеоиздат, 1982.- 35 с.

25 Горбунов Л.В., Бучацкий Л.П. Криоконсервация половых клеток и эмбрионов животных: Монография - К.: «Киевский университет», - 2005. - 325 с.

26 Пат. 47845 Україна, МПК A01F 25/00. Патент. Спосіб довгострокового збереження живців плодово-ягідних культур / Горбунов Л.В., Рябчун В.К., Шиянова Т.П., Саліна А.С.; заявник та патентовласник Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН та інститут тваринництва УААН. - № u2009 09222; заявл. 07.09.2009; опубл. 25.02.2010; Бюл. №4. - 8 с.

27 Лакин Б.Ф. Биометрия.- М.: Высш. шк., 1990.- 254 с.

28 Горбунов Л.В., Бугров А.Д., Горбунова Н.І. Спосіб оцінки ефективності проведення біотехнологічних операцій, які пов'язані з кріоконсервацією сперматозоїдів та ембріонів ссавців // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту.- 2000.- Т. 3, №14.- С. 178-183.

29 Горбунов Л.В., Шиянова Т.П., Рябчун В.К. Оптимізація умов дегідратації живців плодово-ягідних культур // Генетичні ресурси рослин.- 2008.- №5.- С. 182-187.

30 Горбунов, Л.В. Воспроизводимость результатов криоконсервирования черенков различных сортов семечковых плодових деревьев [текст] / Л.В. Горбунов // Проблемы криобиологии. - 2009. - Т.19, №4

31 Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

32 ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76

33 ГОСТ 12.1. 005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89

34 Долин П. А. Справочник по технике безопасности. - Энергоатомиздат, 1984-324с

35 СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991 г.

36 СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. - 110 с.

37 Макаров Г. В. И др. Охрана труда в химической промышленности. М.: - Химия, 1980. - 568 с.

37 ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1989.

38 17.1.3.03-77. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ.01.01.78.

39 Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

40 ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.92

41 НАП Б Б.03-002-2007 . Нормативний акт пожежної безпеки.Норми ви-значення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною набезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

42 ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів.

43 ДСТУ Б В.2.5.-38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.-К.; Діє з 01.01.2009р.

44 Розрахунки з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.Березуцького - Харків; НТУ “ХПІ”, 2004 - 77 с.

45 Методичні вказівки по техніко-економічному обґрунтуванню дипломних робіт для студентів спеціальностей ІТ, О денної та заочної форми навчання. Бішеф Д.Н., Верютіна В.Ю. - Х.: НТУ „ХПІ”, 2010.

46 „Типові положення по плануванню, обліку та калькуляції собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт”. Постанова КМУ від 20.07.96 № 830.

47 Закон України "Про цивільну оборону" від 3 лютого 1993 року N2974-XII

48 Депутат О.П. и др. Цивільна оборона: Навч. посібник / О.П. Депутат, І.В. Коваленко, І.С. Мужик; За ред. В.С. Франчука. - Львів: Афіша, 2000.

49 Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. 2-е вид., переробл. і доп., К.: Знання-Прес, 2003г. - 455с.

50 Кулаков М.А., Ляпун В.О. Цивільна оборона: навч. посіб. Кулаков М. А., Ляпун В. О., та ін. - Харків: НТУ ЇХПІ, 2005 - 312 с.

Перелік джерел, на які нема посилань у тексті

51 Методы исследований и организация экспериментов / Под ред. К.П. Власова. - Харьков: «Гуманитарный центр», 2002. - 256с.

52 Горбунов Л.В., Бугров А.Д., Горбунова Н.І. Спосіб оцінки ефективності проведення біотехнологічних операцій, які пов'язані з кріоконсервацією сперматозоїдів та ембріонів ссавців // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - 2000. - Т.3, №14. - с. 178-183

53 Горбунов Л.В. Криоконсервирование черенков плодово-ягодных культур [текст] / Л.В. Горбунов, Т.П. Шиянова // Проблемы криобиологии. - 2009. - Т.13, №3. - с.338 - 348.

54 Вержук В.Г., Филиппенко Г. И., Тихонова Н.Г., Жестков А.С. Способы криосохранения генплазмы плодовых культур на примере смородины, жимолости и крыжовника // Биофизика живой клетки.- 2008.- Т. 9, №1.- С. 35-36.

Размещено на Allbest.ru