Проектування електроприводу вентиляційної установки "Клімат-4М" у птахофермі ФГ "Джерельні криниці" с. Більче Миколаївського району, Львівської області

До території підприємства повинні пред'являтись всі вимоги будівельних норм і правил, які стосуються її експлуатації територія підприємства повинна бути огороджена з усіх сторін вхід і вихід на неї здійснюється тільки через контрольно-пропускні приміщення, а в'їзд і виїзд транспорту - через ворота.

Куріння на території підприємства дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях, узгоджених з протипожежною охороною. За порушення правил техніки безпеки на території підприємства винні притягуються до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності.

Деякі частини електричного обладнання, які в нормальних умовах не перебувають під напругою, в разі пошкодження ізоляції можуть виявитись небезпечними. Тому необхідно уважно стежити за справністю ізоляції. Безпечним для людини вважається електричний струм до 0,05 А; струм від 0,05 до 0,1 А вважається небезпечним, а струм 0,1 А і вище - смертельним. Напруга нижча за 40 В - безпечна, а вища за 40 В - небезпечна. Струм, який проходить через людський організм при ураженні струмом, залежить від відношення напруги через людський організм при ураженні струмом, залежить від відношення напруги до опору організму.

Під час огляду устаткування обов'язково треба оглянути електропроводку, звернути особливу увагу на цілісність ізоляції, оголені місця електричних проводів негайно за ізолювати. Особливо обережно слід поводитись з електрокабелем переносних електрифікованих інструментів.

При використанні тваринницької техніки необхідно дотримуватись певних правил з техніки безпеки.

До обслуговування машин допускаються працівники, які добре обізнані з будовою машин та правилами їх безпечної експлуатації. Перед початком роботи треба впевнитись в наявності захисних пристроїв та перевірити надійність їх кріплення. Перед включенням в роботу робочих органів машин слід подавати раніше встановлений сигнал. Машини й установки, які підбирають і подрібнюють прив'ялену траву, досушують сіно активним вентилюванням, агрегати і обладнання для приготування вітамінного трав'яного борошна і гранулювання його повинні бути обладнані вогнегасниками. Машини з електроприводом слід надійно, заземлювати. Регулювання машин, які приводяться в дію від вала відбору потужності трактора, треба виконувати тільки при зупиненому двигуні трактора. Стопорні болти карданного вала повинні бути надійно загвинчені і зашплінтовані. Люки робочих органів машин під час їх роботи повинні бути закритими. Під час заміни подрібнювальних робочих органів машин диски подрібнювальних апаратів стопорять, що запобігає їх обертанню.

При заточуванні ножів подрібнювачів слід користуватись захисними окулярами. На час виконання технічних доглядів, усунення поломок, виконання ремонтних робіт, а також при очищенні машини обов'язково треба вимкнути рубильник, вийняти запобіжники та вивісити табличку з написом: "Не вмикати -- працюють люди".

Забороняється перевіряти стан робочих органів машин, під час їх роботи; знаходитись під час роботи на косарках, подрібнювачах, плющилках, агрегатах для приготування вітамінного трав'яного борошна і його гранулювання; знаходитись під час роботи в кузовах транспортних засобів; працювати в незастебнутому одязі; просувати руки до робочих органів машин при працюючому тракторі або приводному електродвигуні; очищати, змащувати і регулювати машину під час її роботи; вмикати в роботу машини, які не мають захисних щитків біля передач; перебувати у місцях викидання подрібненого корму; проштовхувати масу руками або вилами до пресувальних вальців та в горловину машини.

6. Економічна частина

6.1 Специфікація на матеріали та обладнання

У специфікації подаємо перелік обладнання та матеріалів за значенням їх типу та кількості в такій послідовності: двигун та інші приймачі електричної енергії, апаратура керування та захисту, з'єднувальні провідники та інше.

Таблиця 6.1 Специфікація на електрообладнання

6.2 Кошторисно-фінансові розрахунки

Кошторис є основним документом, що нормує вартість будівництва об'єкта електрифікації, він завершує розроблення проектної документації.

Кошторис визначає найраціональніше виконання робіт і доставку будівельних матеріалів, деталей, конструкцій на при об'єктні склади, витрати на тимчасові споруди і механізми.

Прямі витрати включають такі елементи: основну заробітну плату працівників, занятих на будівельно-монтажних роботах, вартість матеріалів, конструкцій і деталей з урахуванням витрат пов'язаних із доставкою їх від заводів-виготовлювачів до при об'єктних машин, механізмів та устаткування.

Прямі витрати включають такі елементи: основну заробітну плату працівників, вартість матеріалів, конструкцій і деталей з урахуванням витрат пов'язаних із доставкою їх від заводів-виготовлювачів до при об'єктних машин, механізмів та устаткування.

До накладних витрат входять витрати адміністративно-господарські, на обслуговування робітників та організацію і проведення будівельно-монтажних робіт.

Планові нагромадження є одним з основних джерел утворення прибутку при виконанні будівельно-монтажних робіт. Цей прибуток спрямовується в бюджет за користування основними виробничими фондами і оборотними засобами, утворення фондів економічного стимулювання, фінансування власних оборотних засобів відшкодування частини витрат на житлове будівництво, утримання культурно-побутових закладів та інші витрати будівельної організації

Приймають, що транспортно-складські затрати дорівнюють 11% вартості обладнання, вартість монтажних робіт для робочих машин становить 15-20% їх вартості, а електродвигунів 25% їх вартості.

Таблиця 6.2 Кошторис на електрифікацію свинарника

7. Охорона навколишнього середовища

7.1 Заходи з охорони довкілля

У стічних водах тваринницьких комплексів міститься значна кількість біотехнічних елементів, патогенної мікрофлори, личинок та яєць гельмінтів, токсичних газів (Н2S, NH3, СО2), меркаптани, водень, а також альдегіди, спирти, аміни, фенол, індол тощо.

Тваринницький комплекси є джерелом забруднення атмосфери на значні відстані, Тут спостерігаються специфічні запахи, підвищена концентрація аміаку та інших речовин.

Тваринницький комплекс на 10 тис. голів великої рогатої худоби на добу викидає в атмосферу 57 кг NH3, близько 1310 млрд. мікроорганізмів, 2148 кг органічних речовин.

При виробництві 1 кг яловичини утворюється 25 кг гною, 1 кг свинини - 20 кг, 1 кг молока - 5 кг.

Для навколишнього середовища рідкий гній більш небезпечний, ніж твердий.

Рідкий гній не зігрівається, оскільки має постійну температуру, а тому в ньому значно довше зберігаються збудники хвороб та гельмінти.

Тваринництво може забруднювати навколишнє середовище трупами тварин, які загинули від травм, інфекційних та неінфекційних захворювань, відходами при забої худоби, птиці, які не можна використати в харчовій промисловості, а вони становлять понад 18% від живої маси.

Заходи боротьби з забрудненням навколишнього середовища відходами тваринництва

Правильний вибір місця розташування тваринницьких комплексів: їх не можна розміщувати поблизу водойм. Тваринницькі об'єкти повинні розташовуватися з підвітряного боку від житлової забудови, нижче по рельєфу місцевості з урахуванням напрямку пануючих вітрів. Тваринницькі будівлі розташовують перпендикулярно до пануючих вітрів для кращого вилучення повітря з вентиляторів, які знаходяться на території комплексу.

Створення санітарне захисних зон, які відокремлюють житлову забудову від тваринницьких комплексів. З боку житлової забудови розміщують насадження дерев та кущів шириною не менше 50 м. Рекомендується садити тополю, в'яз, клен американський, білу акацію.

Озеленення території тваринницьких об'єктів та гноєсховищ з метою зменшення забруднення навколишнього середовища і неприємних запахів.

Розміщення споруд та елементів, які пов'язані з видаленням, зберіганням, знезараженням і транспортуванням гною, з підвітряного боку і нижче водозабірних установок, за межами огорожі ферм на відстані не менш як 60 м від тваринницьких будівель. Територію цих споруд захищають лісосмугами (ширина -10 м), проводять благоустрій і створюють під'їзд з твердим покриттям завширшки 3,5 м.

На випадок ензоотій на тваринницьких комплексах повинні бути передбачені технічні засоби і методи знезаражування рідкого гною.

На очисних спорудах тваринницьких ферм і комплексів передбачаються карантинні місткості, розраховані на шести добове зберігання гною. На випадок інфекції вся його маса знезаражується.

Бурти гною повинні розмішуватися на незаглиблених водонепроникних майданчиках із твердим покриттям зі схилом у бік відповідних лотків.

Рідкий гній зберігають у спеціальних гноєсховищах, які зроблені з бетону та інших водонепроникних матеріалів. Внутрішні стінки резервуарів покриваються бітумом, що виключає фільтрацію в навколишнє середовище та руйнування споруд.

Не можна допускати збору гноївки та силосної рідини в природні резервуари: ями, яри, водойми, що може призвести до забруднення підземних вод та джерел нітратами і збудниками інфекцій.

Забруднені води та тваринницькі стоки транспортують по трубопроводу на очисні споруди, а потім вносять на поля. Може бути і проміжна ланка - польове гноєсховище.

Рідкий гній свинокомплексу витримують у гноєсховищах один рік, а комплексу великої рогатої худоби - сім місяців.

Використання рідкої фракції гною для виготовлення компостів. Якщо є можливість, то потрібно підключати стічні води і гноївки до загальної каналізаційної мережі.

Цехи і майданчики компостування гною забороняється розміщувати в низьких та заболочених місцях, поблизу річок, озер, ставків, колодязів, ближче 2000 м від рибогосподарських водойм і 300 м - від артезіанських свердловин. Місця для таких майданчиків повинні бути рівними, водонепроникними, з бетонним покриттям та плівковим захисним екраном.

Гній і тваринницькі стоки можна використовувати як органічне добриво не тільки на сільськогосподарських, але й на лісогосподарських угіддях.

Висновки

Метою мого курсового проекту був вибір, проектування і розрахунок електроприводу вентиляційної установки "Клімат-4М" у птахофермі на 25 тис. курей ФГ "Джерельні криниці" с. Більче Миколаївського району, Львівської області.

Для цього я вибрав двигуни електропривода АИР90L2У3 потужністю 3 кВт. Також я підібрав апаратуру захисту і керування. Для керування електродвигунами я вибрав електромагнітний пускач ПМЛ-131104Б з номінальною силою струму 10 А, проміжне реле РПУ-0-56-УХЛ4 з номінальною напругою котушки 220 В, автоматичний вимикач серії ВА51-25-24 з номінальним струмом розчіплювала 6,3 А, діод типу BAS521.115 струмом 0,2 А і зворотною напругою 250 В, резистори типу RCH50S22000JS06 опоро 2,2 кОм і СП5-22 опором 15 кОм.

Як апарат захисту я обрав запобіжник ПРС-100-80 із номінальним струмом плавки вставки 80 А.

Всі норми і правила щодо влаштування електрообладнання - дотримані. В пояснювальній записці розроблено заходи по охороні праці та по охороні навколишнього середовища.

Список використаних джерел

1. Автоматизація технологічних процесів і систем автоматичного керування: Навчальний посібник / Барало О.В., Самойленко П.Г., Гранат С.Є., Ковальов В.О. - К.: Аграрна освіта, 2010. - 577 с.

2. Автоматизація технологічних процесів сільськогосподарського виробництва. / Мартиненко І.І., та ін.; За ред. Мартиненка І.І., - К.: Урожай, 1995. - 271 с.

3. Герасимович Л.С., Калинин Л.А., Корсаков А.В., Сериков В.К. Электрооборудование и автоматизация сельскохозяйственных агрегатов и установок. - М.: Колос, 1980. - 391 с.

4. Гончар В.Ф., Тищенко Л.П. Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок: Навч. посібник-К.: Вища школа, 1989. - 343 с.

5. Довідник по автоматизації сільськогосподарського виробництва / Мартиненко І.І., Гірник М.Л., Поліщук В.М. та ін.; за ред. Мартиненка І.І. - К.: Урожай, 1985. - 216 с.

6. Довідник сільського електрика / За ред. В.С. Олійника. - К: Урожай, 1989. - 264 с.

7. Електропривід сільськогосподарських машин, агрегатів та потокових ліній / За ред. Є.Л. Жулая. - К.: Вища освіта, 2001. - 288 с.

8. Электрооборудование и автоматизация сельскохозяйственных агрегатов и установок / И.Ф. Кудрявцев, Л.А. Калинин, В.А. Карасенко и др.; Под ред. И.Ф. Кудрявцева. - М.: Агропромиздат, 1988. - 480 с.

9. Изаков Ф.Я., Казадаев В.Р., Ройтман А.Х., Шмаков Б.В. Курсовое и дипломное проектирование по автоматизации технологических процессов. - М.: Агропромиздат, 1988. - 183 с.

10. Каганов И.Л. Курсовое и дипломное пректирование. - М.: Агропромиздат, 1990. - 351 с.

11. Колесник А.Л. и Шаманский В.Г. Курсовое и дипломное проектирование. - М.: Колос, 1977. - 304 с.

12. Курсове і дипломне проектування: Навчальний посібник / П.С. Кашенко, О.І. Біленко, О.А. Устименко, Н.В. Ходосова, Н.О.Малюжко, О.В. Малай, А.О. Стогній, В.Г. Устименко, Т.А. Медведєва. - К.: Аграрна освіта, 2008. - 502 с.

13. Мартыненко И.И., Тищенко Л.П. Курсовое и дипломное проектирование по комлексной электрификации и автоматизации. М.: Колос, 1978. - 223 с.

14. Механізація і автоматизація тваринництва: Підручник / Ревенко І.І. та ін.; За ред. Ревенка І.І. - К.: Вищаосвіта, 2004. - 399 с.

15. Стандарт підприємства СТП-1-2013.Загальні вимоги до оформлення текстової та графічної частини дипломних та курсових проектів (робіт), Стрий: СК ЛНАУ, 2013, 70с.

16. Фоменков А.П. Электропривод сельскохозяйственных машин, агрегатов и поточных линий. - М.: Колос, 1984. - 288 с.

17. Чиликин М.Г., Сандлер А.С. Общий курс электропривода. - М.: Энергоиздат, 1981. - 576 с.

Размещено на Allbest.ru