Організаційні процедури аудиту довгострокових кредитів банків (на прикладі ТОВ "ТОЛОНС")

2.5 Здійснення аудиту фінансового стану ТОВ «ТОЛОНС»

Аудитор повинен проаналізувати числові значення, записані в четвертому стовпці. У тому випадку, якщо які-небудь значення досить суттєво відхиляються у більшу або меншу сторону від інших, він може відкинути такі значення. На базі показників, що залишилися, розраховується середня величина, яку можна для зручності подальшої роботи округлити, але так, щоб після округлення її значення змінилося б не більше ніж на 20% у ту або іншу сторону від середнього значення. Дана величина і є єдиним показником рівня суттєвості, яку може використовувати аудитор у своїй роботі.

Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор, насамперед, досліджує показники балансу, його актив і пасив, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів.

Вивчення структури балансу допомагає встановити, як розподіляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов'язаннями і власним капіталом, з іншого. Для цього спочатку визначаємо динаміку оборотності запасів і дебіторської заборгованості шляхом використання даних балансу і звіту про фінансові результати та розрахування двох відносних показників: коефіцієнта оборотності запасів і коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.

1. Коефіцієнт оборотності запасів дає можливість встановити швидкість обороту запасів для забезпечення виконання завдання з продажу (реалізації) готової продукції (товарів, робіт, послуг).Такий показник розраховується за формулою [40, с. 130].Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. №2) / Собівартість реалізованої продукції, (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. № 2). Чим більше значення цього коефіцієнта, тим вищий рівень оборотності запасів, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків.

Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Виручка (дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 010 ф. № 2) / (Дебіторська заборгованість на початок періоду (ряд. 160 - ряд. 210 гр. З ф. № 1) + дебіторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 160 - ряд. 210 гр. 4 ф. № 1)) : 2

У даному випадку чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів).

3. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості = Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 040 ф. № 2) / (Кредиторська заборгованість на початок періоду (ряд. 620 гр. З ф. № 1) + Кредиторська заборгованість на кінець періоду (ряд. 620 гр. 4 ф. № 1)) : 2

4. Платоспроможність (ліквідність) визначається здатністю підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов'язань за платежами. Для здійснення таких операцій необхідні кошти, які підприємство може отримати, перевівши у гроші найбільш ліквідну частину своїх мобільних запасів або маючи достатній запас грошей у банку й у касі. Оцінювання платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу. Є три рівня ліквідності. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотермінові цінні папери. Збільшення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній сумі оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності.

Ліквідність - це здатність швидко перетворити актив на гроші без втрат його ринкової вартості. Під час оцінювання ліквідності підприємства аналізу підлягає достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань, тобто короткострокової кредиторської заборгованості. Оцінюючи ліквідність, розраховують три коефіцієнти:

* коефіцієнт покриття;

* коефіцієнт швидкої ліквідності;

* коефіцієнт абсолютної ліквідності.

5. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (або коефіцієнт автономії чи незалежності) визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу = Власний капітал (ряд. 380 ф. №1) / (Активи підприємства (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 ф. М1))

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше та стабільніше і менш залежне від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (тобто 100 %), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 22 підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить не менше 50 %.

6. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100 %).

Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу = Позиковий капітал (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620 + ряд. 630 ф. № 1) / Активи підприємства (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 ф. №1)

7. Співвідношення позикового капіталу і власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.

Співвідношення позикового капіталу і власного = Позиковий капітал (ряд. 430 + ряд. 480 + ряд 620 + ряд.630 ф. №1) / Власний капітал (ряд. 380 ф. № 1)

8. Коефіцієнт оборотності активів показує, наскільки ефективно використовуються активи з погляду обсягу реалізації, тому що показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства; іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи.

Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів.

Коефіцієнт оборотності активів = Чистий дохід (виручка) від реалізації, продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 035 ф. №2) / (Активи на початок періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр. 3. ф. № 1) + Активи на кінець періоду (ряд. 080 + ряд. 260 + ряд. 270 гр. 4 ф. № 1)) : 2

9. Оцінка рентабельності. Розраховуючи рентабельність, слід визначити відношення прибутку до таких показників: рівня продажу, активів, власного капіталу. Для розрахунку цих показників використовують:

* чистий прибуток, який визначається як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету (ряд. 220 ф. № 2);

* чисту реалізацію, яка визначається як виручка від реалізації без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (ряд. 035 ф. № 2).

Ці показники фінансового стану ТОВ «ТОЛОНС» систематизовано і викладено в аудиторському висновку.

2.6 Узагальнення результатів аудиторської перевірки фінансової звітності ТОВ «ТОЛОНС»

Здійснено вибіркову перевірка, яка є репрезентативною, проте існує ризик неефективної вибірки, суттєвість якої є невисокою. У зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які істотні помилки могли залишиться незнайденими.

У відповідності до п.5 національного нормативу №4 відповідальність за початкові залишки несе замовник.

При проведенні перевірки аудитор діяв на підставі законодавства України у сфері господарської діяльності та оподаткування, встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності.

Відповідальність за звітність ТОВ «ТОЛОНС» несе керівництво товариства. В обов'язки аудитора входить підготовка висновку за даними цієї звітності.

В цілому при перевірці не виявлено суттєвих порушень щодо відображення фінансового стану підприємства в поданій фінансовій звітності. Звітність подавалася вчасно, дані фінансової звітності базуються на первинних документах, зведених реєстрах та поданих розрахунках. В обчислених результатах, наведених у фінансовій звітності ТОВ «ТОЛОНС», суттєвих відхилень, що вплавають на висвітлення фінансово-господарського стану підприємства, не виявлено.

РОЗДІЛ 3. Формування рекомендацій щодо виправлення порушень таких помилок, які виявлені при аудиті ТОВ «ТОЛОНС»

3.1 Наявні і потенційні наслідки порушень та помилок, що виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТОВ «ТОЛОНС»

При проведення аудиту наданих довгострокових кредитів банків на ТОВ «ТОЛОНС» (зведена таблиця)» було виявлено наступні помилки .

1. Було допущено помилку при оплаті відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року, а саме неправильно оформлено платіжне доручення № 92 від 10 грудня 2010 року. В графі призначення платежу була вказана сума ПДВ 20% (2166,67 грн.). Згідно ЗУ «Про ПДВ» сплата відсотків не є об'єктом оподаткування.

2. При обліку довгострокових кредитів банку ТОВ «ТОЛОНС» зовсім не використовувало кореспонденцію з рахунком 60 «Короткострокові позики». Тобто не було відображено частину довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгострокові зобов'язаннями. Це призводить до невірного розподілення показників розділу 2 «Пасив» форми № 1 «Баланс», хоча і не впливає на загальний показник валюти Балансу. Так, в бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Т) відображені некоректні проведення. Не було відображено перекладу у поточну заборгованість по довгострокових зобов'язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року.

3. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 501 «Довгострокові кредити банків в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С:Предприятие») не відображено переклад у поточну заборгованість по довгострокових зобов'язаннях згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року (Додаток С).

4. В бухгалтерській довідці за 10 грудня 2008 року (Додаток Х) нарахування відсотків за кредитом було помилково зроблено по дебету 941 «Витрати на дослідження і розробки».

5. У Журналі-ордері і Відомості по рахунку 6841 «Розрахунки за наразхованими відсотками в національній валюті» за 2008 рік (проведеня зроблене в програмі «1С:Предприятие») не вірно відображено нарахування відсотків за кредитом. Замість 951 «Відсотки за кредит» був помилково використаний 941 «Витрати на дослідження і розробки» (Додаток Ф).

Відповідно до законів України на керівників та інших посадових осіб підприємств у зв'язку з допущеними методологічними помилками або арифметичними описками ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності застосовуються адміністративні штрафи.

Згідно статті 164² «Порушення законодавства з фінансових питань» Кодексу «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 № 8074-Х відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності тягнуть за собою накладання штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з таких правопорушень, - тягнуть за собою накладання штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3.2 Рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТОВ «ТОЛОНС»

Порушення, виявлені при проведенні аудиту довгострокових кредитів банку на ТОВ «ТОЛОНС», є несуттєвими, не впливають на показники валюти Балансу та на показник фінансового результату. Згідно статті 164² «Порушення законодавства з фінансових питань» Кодексу «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 № 8074-Х можуть призвести до застосування адміністративних штрафів, тому згідно з методологічними рекомендаціями потребують виправлення, Це дасть можливість користувачам фінансової звітності підприємства отримувати достовірні дані для прийняття правильних управлінських рішень.

Тому рекомендовано наступне.

1. В платіжному дорученні № 92 від 10 грудня 2010 року виправити призначення платежу на наступне: «Сплата відсотків згідно кредитного договору № 1 від 01.02.2008 року. Без ПДВ». Уточнення здійснюється шляхом подання до банку листа про зміну призначення платежу.

2. Виправити проведення щодо відображення частини довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями, тобто зробити наступне проведення:

Відображено частину довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгострокові зобов'язаннями	50 "Довгострокові позики"	61 '' Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"

3. Згідно з П(С)БО 11 «Зобов'язання» необхідно виправити помилковий запис Дт 941 «Витрати на дослідження і розробки» Кт 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті» на наступну проводку: Дт 951 «Відсотки за кредит» Кт 6841 «Розрахунки за нарахованими відсотками в національній валюті».

Також виправити відповідні показники в Формі №1 «Баланс», а саме в Розділі ІІІ «Довгострокові зобов'язання» зменшити показник на суму

частини довгострокової позики у складі поточної заборгованості за довгострокові зобов'язаннями, а відобразити її в р. 510 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» Розділу IV «Поточні зобов'язання». Загальні показники Розділів ІІІ «Довгострокові зобов'язання» і IV «Поточні зобов'язання» зміняться, але валюта Балансу (р. 640 Пасиву) залишиться незмінним.

3. Некоректним проведення (Дт 951 Кт 311) треба замінити двома наступними:

1.	Нарахування відсотків за кредитом	951	6841
2.	Сплата відсотків	6841	311

3.3 Рекомендації щодо формування на ТОВ «ТОЛОНС» механізму внутрішнього аудиту довгострокових кредитів банків для запобігання порушенням

Після проведення аудиторської перевірки ТОВ «ТОЛОНС» було надано рекомендації щодо формування механізму внутрішнього аудиту для запобігання порушенням. Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.

Для аудиту адміністрації індивідуальних компаній наймають внутрішньогосподарських аудиторів.

Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персоналу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операційним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінювання продуктивності й ефективності). Після закінчення операційного аудиту менеджеру видають рекомендації для удосконалення операцій. Крім того, внутрішньогосподарські аудитори в останні роки набули високої кваліфікації щодо оцінювання комп'ютерних систем.

Внутрішньогосподарський аудитор забезпечує адміністрацію цінною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування бізнесу. Він не залежить від функціонального управління, але не може не залежати від реальної ситуації. Користувачі зовні навряд чи захочуть покластися на інформацію, що перевірена внутрішнім аудитором, через відсутність у нього незалежності - це найголовніша відмінність між результатами роботи внутрішніх аудиторів і аудиторських фірм (зовнішніх аудиторів). Деякі види діяльності внутрішніх аудиторів називаються операційним аудитом. Операційний аудит (аудит результатів, або управлінський аудит) - це вивчення аудиторами операцій компаній з метою формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення цілей. Мета операційного аудиту - допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків. Результатом цього може бути збільшення рентабельності компанії. Таким чином, внутрішні аудитори розглядають операційний аудит як складову внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати і перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об'єктів перевірки, відмінності у здібностях та інтересах керівників.

У звіті внутрішнього аудитора, що надсилається аудиторському комітету, слід вказати, які рекомендації виконано, а які вважаються неефективними через надмірні витрати. Тільки після отрмання письмового звіту внутрішня аудиторська перевірка вважається закінченою.

Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутрішнього аудитора.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень.

Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу.

Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації.

Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу облікової і звітної інформації.

Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом.

Орієнтовні основні методологічні положення щодо організації внутрішнього аудиту полягають у тому, що насамперед слід укомплектувати штат внутрішніх аудиторів, відтак оптимально розподілити контрольні функції, виробити методичні вказівки з питань внутрішнього аудиту.

На підприємстві мають складатися графіки здавання звітів матеріально відповідальними особами, а також графіки передачі документів на автоматизовану обробку.

Не менш важливо розробити проекти планів проведення інвентаризацій грошових коштів, матеріальних цінностей, розрахунків. При цьому пріоритетне значення надається розробці проекту плану проведення річної інвентаризації всіх статей балансу (як правило, станом на 1 жовтня відповідного року).

Роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом підприємства і метою його розвитку.

Функції внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог керівництва підприємства.

Ефективна діяльність служби внутрішнього аудиту дає змогу зовнішньому аудитору змінювати характер і термін виконання та скорочувати обсяги аудиторських процедур, але не може зумовити повне невиконання ним раніше запланованих процедур перевірки.

Внутрішній аудит проводять особи, які мають відповідний рівень професійної освіти, досвіду і компетенції, а робота помічників належним чином контролюється, аналізується і документально оформлюється.

Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

ь стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;

ь фінансова звітність, її вірогідність;

ь стан необоротних активів і запасів;

ь забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

ь платоспроможність і фінансова стійкість;

ь система управління підприємством;

ь робота економічних і технічних служб підприємства;

ь оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню, своєчасність і повнота сплати податків;

ь планування, нормування і стимулювання;

ь внутрішньогосподарський контроль;

ь виробничо-господарська діяльність;

ь достовірність проектно-кошторисної документації тощо.

ь Основними процедурами внутрішнього аудиту є:

· вивчення засновницьких документів;

· дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського фінансового (управлінського) обліку, фінансової звітності;

· зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо.

ВИСНОВКИ

Метою курсового проекту на тему: «Організаційні процедури аудиту довгострокових кредитів банків» (на прикладі ТОВ «ТОЛОНС») було поставлено закріплення теоретичних знань та поглиблення практичних навиків з дисципліни «Організація і методика аудиту» на основі дослідження обліку довгострокових зобов'язань на ТОВ «ТОЛОНС».

Для досягнення цієї мети в ході роботи над курсовим проектом було досліджено нормативно-правову базу яка стосується обліку довгострокових зобов'язань; досліджено економічний зміст та сутність довгострокових зобов'язань; вивчено принципи бухгалтерського обліку довгострокових зобов'язань; вивчено принципи оформлення аудиторських документів; методи проведення аудиту підприємств; проведено аудиторську перевірку довгострокових кредитів банку та фінансового стану підприємства на ТОВ «ТОЛОНС».

Аудиторською перевіркою було визначено орієнтовні показники фінансового стану підприємства. Таким чином, коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) складає 0,97, що характеризує недостатність оборотних засобів для покриття своїх боргів, адже він є < 1. Показники фінансової стійкості підприємства свідчать про наступне: підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування, так як коефіцієнт автономії дуже низький - 0,0062, а має бути > 0,5. Показник ділової активності підприємства збільшується. Так, коефіцієнт оборотності оборотних засобів склав 0,03. Коефіцієнт рентабельності активів збільшений (0,41), тобто підприємство ефективно використовує свої активи для отримання прибутку.

Розглянуто синтетичний та аналітичний облік довгострокових кредитів банку ТОВ «ТОЛОНС»; узагальнено результати проведеного аудиту; надано рекомендації щодо виправлення порушень та помилок, які виявлені при аудиті довгострокових кредитів банків на ТОВ «ТОЛОНС».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про аудиторську діяльність: Закон України № 140-У від 14.09.2006р. із змінами та доповненнями // Все для бухгалтера в торгівлі. - 2006. - № 43 (189). -С.14-17.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996 із змінами і доповненнями.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 "Баланс", затверджено наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 "Звіт про рух грошових коштів", затверджене наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 "Звіт про власний капітал", затверджене наказом МФУ від 31.01.1999р. № 87

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затверджене наказом МФУ від 28.05.1999р. № 137.

9. Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене рішенням Аудиторською палатою України від 23.04. 2002р.

10. Положення про постійне обов'язкове удосконалення професійних знань аудиторів України, затверджене рішенням Аудиторською палатою України від 23.04.2002р.

11. Положення про Реєстр аудиторських фірм і аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, затверджене рішенням Аудиторською палатою України від 31.10. 2000р.

12. Міжнародні стандарти аудиту. - К.: Основи, АПУ, 2006. - 853с.

13. Андреев В.Д. Практический аудит: Справочное пособие. - М.: Экономика, 1994.-366с.

14. Аудит: Збірник задач та практичних ситуацій: Навчальний посібник /Т.М.Давидов, І.К. Дрозд, І.Г. Давидов та ін.; За ред. Г.М. Давидова. - 2-ге вид., перероб. і. доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 170с.

15. Аудит: Практическое пособие / А.Кузьминский, Н.Кужельний, Е.Петрик и др.; Под ред. А. Кузьминского. - К.: Учетинформ, 1996. - 238с. 36.Аудит: учебник для вузов, /под ред. проф. В.И. Подольского - 2-е изд., перераб. и доп.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.655с.

16. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - К, 1998. - 504с.

17. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник. - К.: Вища школа, 1994. - 364с.

18. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова СМ. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 300с.

19. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. - 2-ге вид. перероб. та доп. - Житомир, 2002р, - 672с.

20. Бутинець Ф. Ф., Усач Б.Ф., Виговська Н.Г., Петренко Н.І., Шигун М.М. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібних джля студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф.Ф. Бутинець та ін.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинеця - Житомир: ПП "Рута", 2001р.- 416с.

21. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001 - 402 с.

22. Дорош Н.І. Аудит: теорія і практика. Монографія. - К.: Знання, 2006. - 495с.

23. Жила В.Г. Ревізія і аудит: Навч. посіб. - К.: МАУП, 1998. - 96с. бО.Загородній А.Г., Єлісєєв A.B., Корягін M.B. та ін. Аудит: Теорія і практика: Навч. посіб. - Львів: Вид-во Національного Університету «Львівська політехніка», 2003. - 364с.

24. Загородній А.Г., Усач Б.Ф., Хом'як Р.Л. Бухгалтерський облік та аудит підприємницької діяльності. - Львів. Державний університет "Львівська політехніка", 1995.-208с.

25. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. - К.: Лібра, 1996. - 224с. бЗ.Зубілевич С. Я., Голов С. Ф. Основи аудиту. - К.: Ділова Україна, 1996. -374с.

26. Камышанов П.И. Знакомтесь аудит (организация и методика проверок). - М.: ИНФРА-М, 1993.-320с.

27. Кольга В.Д., Парпалига М.Д., Аудит в Україні. - К.: Літера, 1998. - 384с.

28. Крискж В.I., Крисюк Н.М., Юрченко О.В. Аудит в підприємствах торговельного бізнесу: Навчальний посібник. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. -231с.

29. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Збірник задач і вправ: Навч. посіб. -Житомир: ЖІТІ, 1999. - 480с.

30. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій: Навч. посіб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608с.

31. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. -К.: "Каравела", 2004. - 568с.

32. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч. посіб. - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ-2000", 2002. - 504с.

33. Петрик О. А., Сенченко М.Т. Аудит у зарубіжних країнах: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. О. А. Петрик. - К.: КНЕУ, 2002. -168с.

34. Петрик O.A., Савченко В.Я. Організація та методика аудиту підприємницької діяльності: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2008. - 472 с. 82.Полякова Л. М. Організація аудиту: Конспект лекцій з курсу "Організація і методика аудиту" Ч. 1 "Організація аудиту" для студентів спеціальності "Облік і аудит". - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2003. - 56с.

35. Полякова Л.М. Аудит / Навчально-методичні матеріали. - Львів: Інститут підприємництва і перспективних технологій при НУ "Львівська політехніка", 2002. - 52с.

36. Полякова Л.М., Корягін М.В., Воськало В. І., Чубай В. М. Аудит: Навчальний посібник / Серія "Дистанційне навчання". - №21. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. -248с.

37. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. -322с.

38. Усач Б.Ф. Аудит: Навчальний посібник. - К., 2002. - 223с.

39. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 295 с.

40. Хом'як Р.Л., Полякова Л.М. "Бухгалтерський облік і аудит" Розділ 6 (с. 240-289), "Економіка та менеджмент": Навч. Посібник. - Львів: ДУ "ЛП", 1996р.-828с.

Размещено на Allbest.ru