Основи обліку в бюджетних організаціях

Основи організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Облік фінансування, грошових коштів, доходів і видатків загального фонду. Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування і стипендій. Облік розрахунків з бюджетом.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид книга
Язык украинский
Дата добавления 16.03.2007
Размер файла 690,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Залишкова вартість = Первісна вартість - Знос

До оборотних активів належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання у процесі статутної господарської діяльності бюджетної установи протягом одного року або й менше. До них належать: грошові кошти, запаси, дебіторську заборгованість та ін. Оборотні актини показують у балансі бюджетної установи досить деталізовано (за їх видами, призначенням та місцями зберігання), що необхідно для контролю за їх наявністю та доцільним використанням відповідно до кошторису.

Витрати бюджетних установ включають фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання установи та її статутну господарську діяльність, які здійснюються : за рахунок загального і спеціального фондів. При цьому видатки спеціального фонду показують за видами коштів.

Активи і витрати бюджетних установ не оцінюються щодо спроможності їх трансформації в грошові кошти, а тому й розділи активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючої ліквідності, як це прийнято у балансі госпрозрахункових підприємств.

Джерелами формування активів і витрат бюджетних установ < власні кошти (капітал), зобов'язання і доходи. До власного капіталу належать; фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах, які відображають вартість державного (комунального) майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження бюджетної установи, а також результати виконання кошторису за загальним і спеціальним фондами. До цього розділу зараховують також і результат переоцінок активів у випадках підвищення їх вартості.

Зобов'язання установи належать до залучених коштів. Вони виникають внаслідок минулих подій і після їх урегулювання в майбутньому зменшиться економічна вигода установи через виплату готівки, передачу інших актів або безготівкового перерахування коштів. Заміна одного зобов'язання іншим не зменшує загальної суми боргу і не зумовлює втрату економічних вигод, тому не може вважати ся повноцінним погашенням зобов'язання. Короткострокові зобов'язання підлягають погашенню протягом одного року, а довгострокові -- протягом періоду, що перевищує один рік з дати балансу. У балансі бюджетної установи короткострокові і довгострокові зобов'язання показують в одному розділі. При цьому короткострокові зобов'язання показують за видами: позики, векселі видані, із заробітної плати, із страхування, з податків і платежів тощо. Бюджетні установи не мають власних оборотних коштів і покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних асигнувань (доходів загального фонду) та надходження позабюджетних коштів (доходів спеціального фонду). Саме ці суми й показуються у третьому розділі пасиву балансу. При ньому доходи спеціального фонду показуються за джерелами надходження коштів. Тут же показують доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт за господарськими договорами.

До балансу бюджетних установ додаються довідки про рух асигнувань загального та спеціального фондів, які дають змогу органам Державного казначейства, фінансовим органам та вищим організаціям контролювати надходження й використання бюджетних і позабюджетних коштів.

Усі бюджетні установи складають єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів, тобто кошти бюджету і позабюджетні надходження та їх використання показуються в одному балансі. Складається баланс на підставі вивірених даних про залишки на рахунках аналітичного й синтетичного обліку на кінець звітного періоду. Кожна установа заповнює в балансі тільки ті рядки, які стосуються її діяльності.

Організації Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду загально державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань складають баланси за зразками, визначеними даними фондами. Госпрозрахункові підприємства й організації, які одержують кошти загального фонду бюджету, а також громадські об'єднання, що одержують бюджетні кошти не на своє утримання, а на виконання окремих програм, звітують про їх використання за спеціальними формами .Звітності (ф. № 2 «Звіт про виконання кошторису доходів і витрат установи (загальний фонд)»), але баланс складають за формою, передбаченою П(С)БО 2 «Баланс».

Квартальні баланси бюджетних установ у частиш витрат і доходів складаються наростаючим підсумком з початку року, тобто в балансі показуються загальні суми доходів і витрат з початку бюджетного року до звітної дати. При складанні заключного річного балансу бюджетні установи, починаючи з 2000 р., визначають фінансовий результат виконання кошторису з метою відображення його в балансі у складі власного капіталу. У зв'язку з цим всі доходи і витрати бюджетної установи в кінці року (перед складанням заключного балансу) списують на рахунок 43 «Результати виконання кошторисів» окремо за загальним і спеціальним фондами. Тому в третьому розділі заключного балансу за активом станом на кінець року (гр. 4) можуть бути лише суми залишків незавершеного капітального будівництва, незавершеного виробництва у виробничих (навчальних) майстернях, витрат під урожай наступного року в підсобних (навчальних) сільських господарствах та незавершених і не зданих замовнику договірних науково-дослідних робіт. Відповідно у третьому розділі пасиву «Доходи) на кінець року (гр. 4) можуть бути лише залишки за статтею «Доходи за витратами майбутніх періодів» (ряд. 478), де відображуються одержані авансом кошти спеціального фонду, витрачатися які будуть у наступному році (наприклад, плата за навчання, внесена одразу зарік).

Такі основні особливості будови балансу бюджетних установ.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Назвіть специфічні особливості та завдання бухгалтерського обліку е бюджетних установах на сучасному етапі.

2. Розкрийте будову бюджетної системи України та роль органів державного казначейства в організації обліку виконання бюджетів.

3. Охарактеризуйте етапи розвитку бюджетного обліку.

4. Що така бюджетна класифікація та яка й будова?

5. Назвіть види кошторисів доходів І видатків бюджетних установ та охарактеризуйте порядок їх складання, розгляду і затвердження.

6. Назвіть види кошторисів доходів І видатків бюджетних установ та охарактеризуйте порядок їх складання, розгляду і затвердження.

7. Охарактеризуйте форми обліку, що використовуються в бюджетних установах.

8. Розкрийте взаємозв'язок основних облікових регістрів меморіально-ордерної (журнал-головної) форми обліку

9. Назвіть остені типові форми меморіальних ордерів що використовуються в бюджетних установах.

10. Розкрийте зміст і структуру балансу бюджетних установ.

РОЗДІЛ 2
Облік фінансування, грошових
коштів, доходів і видатків
загального фонду
2.1. Основні принципи і методи фінансування бюджетних установ
Бюджетними установами та організаціями вважаються такі, що повністю або частково фінансуються за рахунок коштів бюджету (державного чи місцевого) і здійснюють свої видатки відповідно до кошторису як головного планового і фінансового документа. Під поняттям «фінансування» розуміють забезпечення бюджетних установ грошовими коштами для здійснення їхньої статутної діяльності. Останнім часом коло джерел фінансування бюджетних установ значно розширилося; крім коштів державного та місцевих бюджетів, бюджетні установи отримують грошові надходження у вигляді плати за надані послуги, гуманітарної допомоги, шефської (спонсорської) допомоги та ін. Джерела та адресність (призначення) фінансування мають для бюджетних установ досить важливе значення, оскільки визначають не тільки напрямки подальшого витрачання коштів, а й принципи фінансування.
Головні принципи бюджетного фінансування: -- безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною організацією кошти не повертаються до джерела фінансування, адже бюджетна організація не має; власних доходів дія повернення отриманих сум;
- цільове призначення наданих коштів, тобто отримані 'І бюджету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до передбачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків бюджетних установ;
- систематичний суворий контроль за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи державного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпорядники коштів, контролюючі органи;
зв'язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного виконання плану. При цьому чергова сума надходжень грошових коштів повністю залежить від якісного та раціонального використання попередньо наданих коштів і дотримання установою фінансової дисципліни.
Поняття бюджетного фінансування тісно пов'язане з поняттям розпорядника коштів. Розпорядниками коштів є керівники різного рівня (від міністра до керівника установи), яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями в межах сум, виділених на проведення відповідних заходів або здійснення відповідної діяльності. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних та нижчих.
Головні розпорядники коштів:
-- міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади (використання асигнувань з державного бюджету);
--керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бюджетів відповідного рівня);
- голови сільських та селищних рад (використання коштів сільських та селищних бюджетів).
Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані їм бюджетні кошти на утримання своїх установ, відповідні централізовані заходи у межах «свого» відомства, а також розподіляти їх між підвідомчими розпорядниками коштів.
Нижчі розпорядники коштів поділяються па розпорядників коштів другого і третього рівня (ступеня). До розпорядників коштів другого рівня належать такі керівники, які одержують кошти як на утримання своєї установи, так і для переказу безпосередньо їм підпорядкованим установам (розпорядникам коштів). Розпорядники коштів третього рівня отримують і використовують кошти тільки на утримання очолюваної ними установи (рис. 2.1).
Рис.2.1.Організаційна структура розпорядників бюджетних коштів
Відкриттю фінансування передує доведення обсяг} асигнувань та затвердження кошторису видатків. Зазначена процедура здійснюється у такій послідовності (рис. 2.2):
1. Міністерство фінансів України через Державне казначейство Доводить головним розпорядникам коштів обсяги асигнувань, що виділяються їм з бюджету.
2. Головні розпорядники коштів доводять нижчим розпорядникам коштів лімітні довідки про витрати з бюджету на наступний рік, які є підставою для складання єдиного кошторису доходів і видатків у частині використання бюджетних асигнувань.
3.розпорядники коштів усіх рівнів складають кошториси доходів і видатків, подають їх на затвердження керівникам вищих органів, а потім один примірник затвердженого кошторису подають у відповідні органи Державного казначейства. При цьому головні розпорядники коштів щодо видатків державного бюджету у місячний термін після затвердження державного бюджету України на наступний рік подають зведений кошторис доходів і видатків до Головного управління державного казначейства. Загальна сума такого кошторису повинна відповідати сумі розпису доходів та видатків державного бюджету, затвердженого міністром фінансів.
Розпорядники коштів другого рівня (ступеня) подають зведений кошторис доходів і видатків у розрізі підвідомчих установ і територій до відділу обліку лімітів видатків та контролю територіальних управлінь Державного казначейства. При цьому обсяги доходів і видатків зазначеного розпорядника коштів за кошторисом звіряються з розписом видатків, одержаних від головного управління Державного казначейства.
Розпорядники коштів третього рівня подають зведені кошториси доходів і видатків до відповідних відділень Державного казначейства, де ці дані звіряють з розписом видатків, що доведені вищими органами Державного казначейства.
4. При настанні відповідного бюджетного періоду та за наявності необхідних підстав органи Державного казначейства зараховують суми виділених асигнувань у передбачених кошторисом обсягах на реєстраційні рахунки установ, з яких останні можуть використовувати їх за призначенням.
Такий порядок фінансування бюджетних, установ через органи Державного казначейства України. Ті ж установи, які не перейшли па казначейське обслуговування, фінансуються за відомчою структурою.
При фінансуванні за відомчою структурою Головне управління Державного казначейства (ГУ ДКУ) перераховує бюджетні кошти на поточні бюджетні рахунки головних розпорядників коштів на підставі поданих останніми розподілів бюджетних коштів. При цьому Управління оперативно-касового планування видатків ГУ ДКУ відображає суму проведеного фінансування головного розпорядника коштів у картці обліку асигнувань. Головний розпорядник частину одержаних коштів перераховує розпоряднику коштів другого рівня, а останній -- теж частину отриманих коштів перераховує нижчому розпоряднику коштів третього рівня (рис. 2.3).
Фінансування бюджетних установ за відомчою структурою здійснюється через поточні бюджетні рахунки в уповноважених відділеннях комерційних банків. При фінансуванні через територіальні органи Державного казначейства поточні рахунки бюджетних установ у комерційних банках закриваються, а натомість розпорядникам коштів відкриваються реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства (рис. 2.4).
Реєстраційні рахунки відкриваються у розрізі розділів бюджетної класифікації терміном на один бюджетний рік і щорічно поповнюються. Відкриття реєстраційних рахунків стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів. При зміні юридичної адреси бюджетної установи розпорядник коштів повинен упродовж одного тижня повідомити про зазначені зміни відповідний орган Державного казначейства.
Такі основні положення організації фінансування бюджетних установ за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів. Іншим джерелом отримання грошових коштів бюджетними установами є позабюджетні надходження, тобто грошові кошти, отримані від юридичних і фізичних, осіб як плата за надані послуги, реалізовану продукцію, виконані роботи, як гуманітарна, спонсорська, шефська допомога і т. ін. Такі кошти є додатковим джерелом фінансування бюджетних установ, витрачаються суворо за цільовим призначенням, плануються, зберігаються і обліковуються окремо, тому їх характеристика і порядок обліку будуть розглянуті в іншій темі.
Рис. 2.3.Система фінансування бюджетних установ за відомчою структурою
Кошти загального фонду бюджету
Кошти спеціального фонду
Рис 2.4. Розподіл рахунків розпорядників та одержувачих бюджетних коштів
2.2. Облік фінансування за відомчою структурою
За відомчою структурою фінансуються установи, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, та інші розпорядники коштів, перелік яких затверджується КМУ за поданням МФУ. При цій формі фінансування Головне управління ДКУ перераховує бюджетні кошти з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки головних розпорядників коштів в уповноважених банках, виходячи з поданих останніми розподілів бюджетних коштів за встановленою формою. Для нього головним розпорядникам коштів (ГРК) в уповноважених установах банків відкривають поточні рахунки:
а) на видатки установи;
б) для переказу підвідомчим установам.
Порядок відкриття поточних рахунків регламентується «Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті», затвердженою постановою Правління НБУ від 18.12.1998р. №527 (зі змінами і доповненнями). Для відкриття поточних бюджетних рахунків необхідно подати до установи банку такі документи:
-- заяву про відкриття рахунка (встановленої форми), підписану керівником і головним бухгалтером установи;
-- копію довідки про внесення установи до ЄДРПОУ, завірену нотаріально або органом, що видав таку довідку;
-- копію відповідним чином зареєстрованого статуту (положення), завірену нотаріально або реєструючим органом;
--коліні посвідчення про взяття бюджетної організації на облік у податкових органах (довідка ф. № 4-ОПП);
-- картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати документи, та відтиском печатки організації, на якій повинен бути ідентифікаційний код організації;
-- довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України та інших соціальних фондах.
На підставі цих документів між установою банку та бюджетною організацією укладається угода на розрахунково-касове обслуговування. Згідно з «Порядком організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів та взаємовідносин з нього питання між установами Національного банку України і комерційними банками», затвердженим НБУ 30.06.1995 р. № 166 (зі змінами і доповненнями), касове обслуговування бюджетних організацій здійснюється безоплатно. Усім розпорядникам коштів відкривається не один, а декілька поточних рахунків на видатки установи (за призначенням видатків).
Протягом трьох робочих днів з часу відкриття рахунка юридичні особи зобов'язані особисто або поштою повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації.
Перерахування бюджетних коштів з єдиного казначейського рахунка на поточні рахунки бюджетної установи здійснюється платіжними дорученнями типової форми, що передаються уповноваженій установі банку у вигляді електронних розрахункових документів у системі «клієнт--банк». Перерахування бюджетних коштів здійснюється у міру їх акумуляції на рахунках відповідних бюджетів. Такни порядок фінансування мобілізує діяльність місцевих органів влади та їх фінансові служби на своєчасне та повне виконання доходної частини бюджету, адже видатки місцевих бюджетів поставлені у повну залежність від їх доходів.
Головний розпорядник коштів (ГРК) здійснює фінансування підвідомчих установ шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки ті уповноважених банках. Розпорядники коштів (РК) другого ступеня таким же чином перераховують котити своїм підвідомчим установам. РК третього ступеня не мають підвідомчих установ, тому для них в установах банків відкриваються лише рахунки на видатки установи.
Для обліку бюджетного фінансування та наявності і руху бюджетних коштів на рахунках їх розпорядників в уповноважених банках планом рахунків для бюджетних організацій призначені синтетичні рахунки:
70 «Доходи загального фонду»;
68 «Внутрішні розрахунки»;
31 «Рахунки у банках».
При фінансуванні за відомчою структурою рахунок 70 використовують лите головні розпорядники коштів. До цього рахунка передбачено 2 субрахунки:
«Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи»;
«Асигнування І місцевого бюджету на видатки установи
та піші заходи».
У кредит цих субрахунків записують:
— суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки установи, передбачені загальним фондом кошторису згідно із затвердженим бюджетом;
— суми лишків матеріальних цінностей і грошей, виявлених при проведенні інвентаризації.
За дебетом цих субрахунків відображають:
— суми відкликаних коштів;
— суми фактичних асигнувань, що списуються наприкінці року на рахунок результатів виконання кошторису;
— суми списаних недостач матеріальних цінностей.
Кредитовий залишок на цих субрахунках протягом року показує суму асигнувань, бюджету наростаючим підсумком з початку року за мінусом сум, зарахованих на відновлення касових видатків бюджету. У кінці року рахунок 70 закривається і сальдо не має.
Рахунок 68 «Внутрішні розрахунки» використовують головні розпорядники коштів для відображення суми бюджетних асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. У ГРК протягом року цей рахунок буде мати дебетове сальдо наростаючим підсумком з початку року (рис. 2.5). РК другого ступеня на рахунку 68 обліковують за кредитом суми асигнувань, одержані від вищого розпорядника коштів, а за дебетом -- суми асигнувань, перераховані підвідомчим установам. РК третього ступеня на цьому рахунку обліковують лише суми одержаних асигнувань від ГРК або РК другого ступеня па утримання установи та інші заходи згідно із загальним фондом кошторису (рис. 2.6).
Дебет
Кредит

Сальдо на початок місяця

1Зменшення (відкликання) асигнувань підвідомчих установ 2. Списання сум видатків, проведених підвідомчими установами (наприкінці року.)

1. Суми грошових коштів. переказаних на поточні рахунки підвідомчих установу порядку їх фінансування

2. 2 Видатки, здійснені для підвідомчих установ за рахунок загального фонду н централізованому порядку або за кошторисом на централізовані заходи

Оборот за місяць -- загальна сума коштів І видатків для підвідомчих установ за загальним фондом за місяць

Оборот за місяць -- сума відкликаних асигнувань підвідомчих установ за місяць та списаних видатків, про веде них підвідомчими установами (наприкінці року)

Сальдо на кінець місяця -- загальна сума коштів і видатків для підвідомчих установ з початку року

*

Рис. 2.5. Структура субрахунки 681 у ГРК (активною)
До рахунка 68 відкривають чотири субрахунки:
«Внутрішні розрахунки за загальним фондом»;
«Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом»;
«Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальними фондами»;
«Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальними фондами».
У кінці року рахунок 68 закривається рахунком 43 «Результати виконання кошторису».
Аналітичний облік асигнувань ч бюджету ведеться у спеціальних регістрах:
-картка аналітичного обліку отриманих асигнувань;
-книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Остання відкривається на рік у розрізі підвідомчих установ. Для кожного коду функціональної класифікації видатків відкривають окрему книгу. Записи у ці регістри здійснюють на підставі виписок банку з поточних рахунків за кодами економічної класифікації видатків бюджету.
Дебет Кредит

1, Суми відкликаних асигнувань 2. Списання суми фінансування за загальним фондом (наприкінці року)

Сальдо на початок місяця

1. Суми загального фонду, отримані від ГРК за місяць

2. 2. Суми за Іншими операціями, що збільшують асигнування

Оборот за місяць -- сума відкликаних асигнувань за місяць та списаних асигнувань (наприкінці року)

Оборот за місяць -- загальна сума отриманих асигнувань за місяць

Сальдо на кінець місяця -- загальна сума отриманого фінансування початку року

Рис. 2.6. Структура субрахунки 681 у РК третього ступеня (пасивного)
Рахунок 31 «Рахунки у банках» ведуть РК усіх ступенів. Це активний грошовий рахунок, до якого для обліку бюджетних коштів передбачено два субрахунки:
«Поточні рахунки на видатки установи»;-
«Поточні рахунки для переказу підвідомчим установам».
Решту субрахунків (313--319} використовують для обліку
коштів спеціального фонду та інших грошових коштів.
На субрахунку 311 обліковують кошти бюджету, що надійшли у розпорядження РК на утримання установи та централізовані заходи (для ГРК та РК другого ступеня). Цей субрахунок використовують РК усіх рівнів.
На субрахунку 312 ГРК та РК другого ступеня обліковують кошти, призначені для переказу підвідомчим установам. РК третього ступеня цей субрахунок не використовують.
Записи за дебетом і кредитом субрахунків 311 і 312 здійснюють на підставі виписок з поточних рахунків, які видаються установою банку в погоджені з підприємством терміни та обов'язково на перше число місяця. До виписок додаються відповідні первинні документи, якими оформляється рух коштів на рахунках у банку і на підставі яких складені виписки. Порядок оформлення первинних банківських документів та здійснення безготівкових розрахунків регулюється «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті», затвердженою НБУ 29.03.2001 р. № 135. Дія цієї інструкції поширюється і на бюджетні установи.
Форми виписок з поточних рахунків можуть бути різними залежно від застосовуваних технічних засобів, але загальними для них е такі реквізити: дата операції; номер документа, що с підставою для здійснення операції; помер кореспондуючого рахунка; вид операції; символ статистичної звітності баржу. При складанні бухгалтерських проведень на підставі виписки банку слід враховувати, що суми в ній показуються у тому значенні, яке вони мають для банку, тобто надходження коштів на рахунок установи відображається за кредитом рахунка, а їх списання -- за дебетом, тоді як у бухгалтерському обліку бюджетної установи -- власника рахунка -навпаки.
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку визначається згідно з «Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ», затвердженою наказом ДКУ від 10.07.2000 р. № 61 (зі змінами і доповненнями).
Порядок записів операцій з надходження коштів і доходів загального фонду бюджетних установ при фінансуванні за відомчою структурою наведено у табл.2.1.
Наведені бухгалтерські записи відображаються у щомісячних накопичувальних відомостях т. ф. № 381 (бюджет), об'єднаних з меморіальними ордерами № 2, які складаються окремо за кожним субрахунком рахунка 31. За наявності кількох рахунків у банку їх нумерують відповідно № 2а, № 26 і т. ін.
2.3. Облік фінансування через органи Державного казначейства
Бюджетні установи, що утримуються за рахунок Державного бюджету, фінансуються, ж правило, через органи Державного казначейства України, яким в установах НБУ та уповноважених установах комерційних банків відкриваються єдині казначейські рахунки.
Єдиний казначейський рахунок -- це система бюджетних рахунків органів ДКУ в установах банків, на які зараховуються надходження до державного бюджету і з яких органи ДКУ здійснюють платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачують інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.
Таблиця 2.1
Кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку з надходження
коштів і доходів та внутрішніх розрахунків за загальним фондом
при фінансуванні за відомчою структурою

Кореспондуючі субрахунки

Зміст господарської операції

У ГРК

У РКІІ ступеня

У РК ПІ ступеня

Дт

Кт

Дт

Кт

Дт

Кт

1

2

3

4

5

її

7

1. Надійшли кошти загального

фонду бюджету:

на видатки установи

311

701.

311

681

311

681

702

на централізовані заходи

311

701.

311

681

--

--

установи

702

для переказу підвідомчим

312

701,

312

Ш

_

--

установам

702

2. Переказані кошти вищими РК

681

312

681

312

--

--

нижчим РК

3 Відкликані кошти за загальним

701,

ЇМ

681

311

681

311

фондом бюджету

702

4. Зараховані суми відкликаних

312

681

312

681

--

. --

коштів підвідомчих установ

5. Зараховані відкликані кошти

701.

312

681

312

__

--

підвідомчих установ на зменшення

702

фінансування

6. Передано підвідомчим установам

закуплене в централізованому

порядку устаткування:

на первісну1 (купівельну)

681

104

681

104

--

--

вартість без ПДВ

одночасно другий запис на

401

801

401

801

--

_

таку ж суму

одночасно на суму ПДВ

681

801

681

801

--

--

7. Одержано підвідомчою установою

ВІД вищого РК закуплене в

централізованому порядку

устаткування:

на первісну вартість без ПДВ

--

--

104

681

104

681

одночасно другий запис на

--

--

801

401

801

401

таку ж суму

одночасно на суму ПДВ

--

--

801

681

801

681

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

3

6

7

8. Списано на зменшення

701,

201,

681

201,

681

201.

асигнувань суми недостач

702

204,

204.

204,

матеріальних цінностей

205:

205,

205,

як тих, що відносяться за

231--

231--

231--

рахунок установи, так і

236,

236.

236,

тих, що підлягають

238;

238,

238,

стягненню з винних осіб

239

239

239

9. Оприбутковано лишки

202,

701,

202,

681

202,

681

матеріалів і продуктів

204,

702

204=

204,

харчування, виявлені при

231--

231--

231--

інвентаризації

236,

236,

236,

238,

238,

238,

239

239

239

10. Оприбутковано

234,

701,

234,

681

234.

681

матеріали, одержані від

235

702

235

235

розбирання необоротних

238,

238,

238,

активів, придбаних за

239

239

239

рахунок коштів

загального фонду, і

залишені у розпорядженні

установи

1. Оприбутковано

231,

701,

231,

681

231,

681

матеріали, одержані від

234,

702

234,

234,

ліквідації МШП,

235,

235=

235=

придбаних за кошти

238,

238=

238,

загального фонду, і

239

239

239

залишені для ремонту та

інших господарських

потреб установи

12. Списуються } кінці

701,-

431

681

431

681

431

току одержані за рік

702

асигнування загальною

фонду бюджету1

13. Списується у кінці

701,

441

681

441

681

441

року вартість дооцінки

702

запасів І матеріалів

При фінансуванні РК через територіальні органи ДКУ всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються, а в органах ДКУ їм відкриваються реєстраційні рахунки відповідно до інструкції ГУ ДКУ «Про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства» від 09.04.1997 р. № 32. Кількість реєстраційних рахунків окремого РК залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.

Для відкриття реєстраційних рахунків РК подають до відповідних органів ДКУ такі документи:

-- заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника і головного бухгалтера установи;

--копію затвердженого положення або статуту установи, засвідчену нотаріально або вищою організацією;

--довідку про внесення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРГТОУ) із зазначенням ідентифікаційного коду;

— доведений до РК поквартальний обсяг асигнувань з розподілом за підрозділами бюджетної класифікації;

— затверджений кошторис доходів і видатків з поквартальним розподілом;

— картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, а також відбитком печатки.

Відкриттю реєстраційних рахунків передує укладання договорів між органом ДКУ та розпорядником коштів на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків. Договір має стандарти; форму і включає такі розділи: предмет договору; права і обов'язки сторін; порядок розв'язання спірних питань; строк дії договору, порядок його зміни і припинення; інші умови; юридичні адреси сторін. Реєстраційні рахунки відкриваються у розрізі розділів бюджетної класифікації на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. Відкриття реєстраційного рахунка стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів.

Відповідно до «Порядку касового виконання державного бюджету за видатками», затвердженого наказом ДКУ від 22.01.2001 р. № З, РК в органах ДКУ відкривають такі реєстраційні рахунки:

-- зведені особові рахунки РК (крім РК III ступеня) для зарахування коштів без зазначення КФК видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові і реєстраційні рахунки;

--особові рахунки РК (крім РК III ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів;

--реєстраційні рахунки РК та одержувачів коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.

На реєстраційні рахунки РК, відкриті в органах ДКУ, зараховуються кошти, що надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання установи, поновлення касових видатків тощо.

Оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами ДКУ з реєстраційних рахунків шляхом проведення платежів з цих рахунків лише за наявності в обліку органів ДКУ їх зобов'язань та залишків коштів на рахунках РК.

Підставою для оплати видатків є платіжні доручення РК та документи, що підтверджують цільове використання коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарне-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти викопаних робіт, тендерна документація, акцепти тендерних пропозицій, контракти, договори про закупівлю тощо).

Платіжні доручення на перерахування до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), пені, штрафів та інших санкцій, передбачених чинним законодавством, та розрахункові документи на безспірне стягнення приймаються органами ДКУ незалежно від залишку коштів на реєстраційних рахунках. Виконання цих розрахункових документів здійснюється органами ДКУ відповідно до «Порядку безспірного списання коштів з реєстраційних рахунків установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунка», затвердженого накатом ГУДКУ від 22.03.1999 р. № 25, або до інших нормативно-правових актів.

Платіжні доручення подаються до органів ДКУ у двох примірниках, на першому з яких ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб установи. Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу. Платіжне доручення дійсне протягом 10 днів. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у правому верхньому куті на всіх примірниках обов'язково проставляється дата подання.

Підготовлені та перевірені платіжні доручення передаються органами ДКУ до установ банків у вигляді електронних розрахункових документів каналами зв'язку в системі «клієнт--банк».

Видача готівки бюджетним організаціям здійснюється установами банків на підставі належно оформлених грошових чеків з поточних рахунків, відкритих на ім'я органів ДКУ.

Орган ДКУ надає клієнтам виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта.

Для обліку наявності та руху коштів, виділених РК па утримання установи за загальним фондом та па централізовані заходи, призначений субрахунок 321 «Реєстраційні рахунки» до синтетичного рахунка 32 «Рахунки у казначействі». При цьому субрахунок 681 не застосовується, а виділення коштів І бюджетів усім РК обліковується на субрахунках 701 та/або 702.

Для обліку коштів, призначених для перерахування на реєстраційні рахунки підвідомчих установ або одержувачів бюджетних коштів, ГРК і РК II ступеня використовують субрахунок 322 «Особові рахунки».

Бухгалтерські записи щодо надходження коштів і доходів за загальним фондом усі РК ведуть за єдиною методикою і на однакових рахунках (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Бухгалтерські записи з обліку надходження коштів і доходів загального фонду при фінансуванні через органи ДКУ

Зміст операції

Кореспондуючі субрахунки

Дт

Кт

Одержані асигнування із загального фонду бюджету:

на утримання установи та інші цілі

для перерозподілу підвідомчим установам (для ГРК та РК II ступеня)

321

322

701,702 701,702

2. Відкликані кошти з реєстраційних рахунків РК

701, 702

321,322

3. Отримання грошей в касу з реєстраційних рахунків на виплату заробітної плати, стипендій тощо

301

321

Перерахування сум постачальникам за матеріальні цінності та надані послуги:

у порядку планових платежів

попередня оплата

після одержання матеріальних цінностей

361

364

675

321

321

321

5. Придбання талонів на бензин, поштових марок тощо і т. ін

331

321

Зазначені операції відображаються в «Накопичувальних відомостях руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банку)» т. ф. № 381 (бюджет) (меморіальний ордер № 2), які складаються за кожним реєстраційним рахунком окремо. Аналітичний облік ведеться у розрізі реєстраційних рахунків, відкритих за кодами функціональної класифікації.

2.4. Облік операцій на поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства

Бюджетні установи та організації, як і підприємства виробничої сфери, більшість грошових розрахунків здійснюють у безготівковій формі, а свої вільні кошти зобов'язані зберігати па поточних рахунках у банках або реєстраційних (спеціальних реєстраційних.) рахунках в органах Державного казначейства.

Для обліку наявності цих коштів та операцій з ними у плані рахунків бюджетних установ передбачені синтетичні рахунки ЗІ «Рахунки у банках» та 32 «Рахунки в казначействі». Перший використовують установи, що фінансуються за відомчою структурою і відкривають поточні рахунки у банках, а другий -- установи, що обслуговуються в органах ДКУ.

До синтетичних рахунків 31 та 32 відкривають субрахунки за видами коштів згідно з рахунками, відкритими у банках або органах ДКУ. Наприклад:

314 «Поточні рахунки для обліку сум за дорученнями»;

324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку сум за дорученнями»;

315 «Поточні рахунки дня обліку депозитних сум»;

325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум» і т. ін.

Безготівкові розрахунки бюджетних установ здійснюються за такими принципами:

бюджетна установа не мас права самостійно обирати установу банку для відкриття рахунків;

бюджетна установа сама обирає форму безготівкових розрахунків і погоджує й у відповідній угоді (договорі, контракті), укладеній з постачальником, виходячи з умов фінансування та наявних коштів;

кошти з рахунка установи списуються лише за розпорядженням його власника;

момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу надання послуг, виконання робіт, отримання матеріалів тощо;

платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунку платника;

платежі здійснюються лите в розмірі зареєстрованих зобов'язань платника;

7) платежі здійснюються лише на передбачені кошторисом цілі та на підставі документів, то підтверджують цільове призначення витрачання коштів.

Безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, що зумовлю с використання річних видів розрахункових документів. Відповідно до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті», затвердженій постановою НБУ від 29.03.2001 р. № 135, безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

платіжні доручення;

платіжні вимоги -доручення;

розрахункові чеки;

акредитиви;

--документи в електронному вигляді у системі «клієнт - банк».

Найбільш поширеними у бюджетних установах є розрахунки за допомогою платіжних доручень, які застосовуються як у розрахунках за товари, роботи, послуги, так і за нетоварними операціями (переказ коштів підвідомчим установам, платежі до бюджету, органів соціального страхування, погашення іншої кредиторської заборгованості, претензій, штрафів, пені тощо). Платіжні доручення подаються обслуговуючому відділенню банку не менш як у двох примірниках.

При фінансуванні бюджетних установ через органи ДКУ порядок розрахунків платіжними дорученнями має свої особливості, які випливають з того, що функцію обслуговуючого банку для таких установ фактично виконує орган ДКУ. Розрахунки при цьому здійснюються у такій послідовності (рис. 2.7):

1 - на підставі угоди (тендерної угоди, контракту) постачальник відвантажує продукцію, виконує роботи, надає послуги бюджетній! установі;

2 - після виконання роботи, відвантаження продукції, надання послуги постачальник направ ля г бюджетній установі рахунок фактуру;

3 - бюджетна установа подає до органу ДКУ платіжні доручення з підтвердними документами;

4 - орган ДКУ після перевірки наявності коштів на рахунку установи та за відповідним кодом бюджетної класифікації витрат (згідно з кошторисом) подає до уповноваженого банку платіжні доручення;

- уповноважений банк списує кошти з єдиного казначейського рахунка і переказує їх установі банку постачальника;

- уповноважений банк надсилає органу ДКУ виписки з казначейського рахунка з доданими платіжними дорученнями;

- орган ДКУ списує кошти з реєстраційного рахунка бюджетної установи і надсилає останній виписку з рахунка з доданими платіжними дорученнями;

- банк постачальника зараховує кошти на рахунок отримувача коштів і надсилає виписку з рахунка постачальнику з доданими платіжними дорученнями.

Рис 2.7.Послідовність розрахунків платіжними дорученнями через органи Державного казначейства

Кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку з надходження коштів і доходів за загальним фондом наведена у табл. 2.1 та 2.2, тому тут наводяться лише деякі операції за коштами загального і спеціального фондів (табл. 2.3).

Облік операцій за рухом грошових коштів на рахунках у банках та органах ДКУ ведуть у меморіальному ордері № 2 т. ф. № 381 (бюджет) --- за коштами загального фонду та у меморіальному ордері № 3 т. ф. № 382 (бюджет) -- за коштами спеціального фонду. При цьому для кожного субрахунка складають окремий меморіальний ордер з додатковою нумерацією (2-1, 2-2, 3-1, 3-2 і т. ін.). Записи у накопичувальні відомості здійснюють на підставі виписок банку (органу ДКУ) з доданими розрахунковими документами. У кінці місяця підсумки оборотів за кожним меморіальним ордером переносять окремим рядком у книгу Журнал-головна.

Таблиця 2.3

Кореспонденція субрахунки бухгалтерського обліку за витратами коштів з рахунків у банку та органах ДКУ

Зміст господарської операції

Кореспондуючі субрахунки

Дт

Кт

1. Перерахування коштів постачальникам за матеріальні цінності та надані послуги:

у порядку планових платежів

попередня оплата

оплата після одержати матеріальних цінностей, послуг

361

364

675

311,313,314, 316--319, 321,323,324, 326

2. Перераховано кошти за електроенергію та комунальні послуги

675

311,313,314, 316,321,323,

324, 326

3. Одержання у банку лімітованої чекової книжки, придбання талонів на бензин, харчування, поштових марок і т. ін.

331

311,313,321, 323

4. Одержання в касу готівки за чеками з поточних, реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків

301, 302

311,313-319, 321, 323-- 326

5. Надходження коштів від реалізації необоротних активів

313, 323

364,675,711

6 Відшкодовані витрати спеціального фонд}' коштами загального фонду: перерахування коштів загального фонду зарахування коштів на відновлення доходів спеціального фонду

715 313,314,316,

323, 324, 326

311,321 711--713

7. Перерахування податку на додану вартість та Інших податків, передбачених чинним законодавством

641

313,323

8. Перерахування внесків на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування

651,652,653. 654

311,313,314. 316,321,323, 324.326

9. Перерахування інших відрахувань із заробітної плати працюючих І т. ні.

663,664,665, 666, 667, 668

311.313,321, 323

2.5. Облік касових і фактичних видатків

У процесі своєї статутної діяльності бюджетні установи здійснюють різноманітні видатки: як оплачувані (тобто такі, що обмінюються на товар чи послугу), так і неоплачувані. Під видатками (не ототожнювати із затратами) розуміють суму коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, установлених кошторисом -- головним плановим та фінансовим документом, що визначає обсяг, цільове призначення та поквартальний розподіл коштів. Тобто видатки -- це державні платежі, що не підлягають поверненню (не створюють і не компенсують фінансових вимог).

Характерною особливістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні.

Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державного казначейства для їх використання (витрачання) згідно з кошторисом. При цьому касовими видатками вважають як кошти, отримані готівкою в касу установи, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Звідси зрозуміло, що касові видатки не можна от отожнювати (плутати) з касовими операціями. Касові видатки -- це не видача грошей з каси установи, а касове виконання бюджету (видача грошей з бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отримання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди на соціальні заходи тощо.

Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, тому в первинних документах на списання грошей з бюджетних (реєстраційних) рахунків обов'язково необхідно вказувати цільове призначення (код) видатків,

Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні видатки установи для виконання кошторису, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціальних фондів на соціальні заходи тощо.

Такий розподіл видатків в обліку визначаться необхідністю контролю з боку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інформацію про касове виконання кошторису

та залишки невикористаних асигнувань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в цілому та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків, як і касових, ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету.

Касові та фактичні видатки на практиці найчастіше не збігаються у часі, оскільки в їх основу покладено різні принципи запису бухгалтерських операцій: для касових видатків --- це касовий метод, при якому запис доходів і видатків здійснюється в момент отримання коштів, незалежно від періоду, до якого вони належать; для фактичних видатків --це метод нарахувань, за яким запис операцій здійснюються в момент їх визначення (нарахування), а не в момент фактичного витрачання (виплати) коштів, Так, наприклад, фактичні видатки за кодами 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та деякі інші у часовому вимірі випереджають касові, тобто нарахування заробітної плати та внесків на соціальні заходи відбувається раніше, ніж отримання грошей в касу на виплату зарплати або перерахування коштів у відповідні фонди. За іншими кодами, як правило, касові видатки випереджають фактичні. Наприклад, спочатку перерахування коштів за продукти харчування (касові видатки за кодом 1133), а потім списання витрачених продуктів після їх отримання та використання (фактичні видатки за тим же кодом 1133). Якщо касові та фактичні видатки збігаються у часі (що буває досить рідко), їх називають прямими видатками.

Основні види касових і фактичних видатків у розрізі окремих кодів економічної класифікації видатків бюджету наведені в табл. 2.4.

Порядок обліку касових і фактичних видатків регулюється «Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» та «Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ», затвердженими ДКУ 10.12.1999 р. № 114.

Облік касових видатків ведеться на синтетичних рахунках 31 «Рахунки в банках» та 32 «Рахунки в казначействі» у розрізі відповідних субрахунків. Ці рахунки е активними, грошовими. За дебетом відображаються суми грошових коштів, Ідо були отримані у вигляді фінансування і плати за надані послуги, а за кредитом -- використання вказаних грошових коштів та повернення плати.

Облік операцій з руху грошових коштів при меморіально-ордерній формі обліку в бюджетних установах ведеться в «Накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального(спеціального) фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» т. ф. № 381 (бюджет) і № 382 (бюджет) - меморіальні ордери № 2 і № 3, затверджених наказом ДКУ від 27.07.2000 р. № 6Н. Якщо в установі використовується журнально-ордерна форма обліку, то такий облік ведеться у журналі 1 типової форми, затвердженої наказом МФУ від 29.12.2000 р. № 356.

Таблиця 2.4

Основні види касових і фактичних видатків бюджетних установ

Коди видатків

Касові видатки

Фактичні видатки

1110

Отримано кошти в касу установи для виплати заробітної плати

Нараховано заробітну плату

1120

Перераховано у Пенсійний фонд. Фонди соціального страхування нарахування на зарплату і відрахувати із зарплати

Нараховано внески на соціальні заходи та відрахування із заробітної плати

1131

Перераховано кошти за канцелярське приладдя. Інші господарські матеріали

Списано канцелярське приладдя та витрачені господарські матеріали

1132

Перераховано кошти постачальникам за медикаменти І перев'язувальні засоби

Списано витрачені медикаменти і перев'язувальні засоби

1133

Перераховано кошти постачальникам за продукти харчування

Списано витрачені продукти харчування

1140

Отримана готівка для видачі під звіт на відрядження

Списано на видатки суму авансового звіту про відрядження

1163

Перераховано кошти за використану електроенергію і т. ін.

Списано на видатки вартість використаної електроенергії на підставі документів електропостачальницької організації

Аналітичний облік касових видатків у бюджетних установах і централізованих бухгалтеріях ведеться у «Картціі аналітичного обліку касових видатків» типової форми, затвердженої наказом ДКУ від 06.10.2000р. № 100. Картка ведеться у розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому для кожного коду функціональної класифікації видатків, Дія загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складають окремі картки. Картка відкривається на місяць і заповнюється щодня бухгалтером на підставі виписок органу Державного казначейства (установи банку) з реєстраційних (поточних бюджетних)рахунків. Стан відшкодованих касових видатків записують ви зворотному боці картки.

Схему обліку касових видатків зображено на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Схема обліку касових видатків бюджетних установ

Облік фактичних видатків ведеться на активних затратних рахунках 80 «Видатки із загального фонд}'» та 81 «Видатки спеціального фонду» у розрізі відповідних субрахунків. За дебетом цих рахунків відображають суми фактичних видатків, проведених упродовж року, за кредитом -- наприкінці року списання сум фактичних видатків на результат виконання кошторису'.

При меморіально-ордерній формі облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у меморіальних ордерах № 5 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендії!» т. ф. № 405 (бюджет), № б «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» т. ф. № 409 (бюджет), № 7 «Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів» т. ф. №410 (бюджет), №8 «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» т. ф. №386 (бюджет), №12 «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування» т. ф. № 411 (бюджет), № ІЗ «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» т. ф. № 396 (бюджет). При журнально-ордерній формі облік фактичних видатків ведеться у журналах 3 і 5.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.