Організація бухгалтерського обліку на прикладі КСП "Балинське"

Вагомим елементом організації соціальних умов праці є добре організоване обслуговування, пов'язане з благоустроєм, харчуванням, санітарією та гігієною [30,282].

Соціальний мікроклімат КСП «Балинське» також заслуговує оцінки добре. Підрядні бухгалтера сумлінно виконують свої обов'язки, та дослухаються до порад головного бухгалтер, в колективі переважають товариські стосунки, весь персонал дотримується санітарно-гігієнічних норм.

2.10 Планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку

Застосування автоматизованої інформаційної системи обліку має забезпечити перебудову організаційної та функціональної структури бухгалтерії. Тому спочатку, на стадії обстеження, визначають структуру бухгалтерії підприємства та функціональні обов'язки працівників. При цьому використовують порівняльний аналіз організаційної структури бухгалтерій споріднених підприємств, особливо тих, які функціонують з АРМ. Для визначення організаційної структури бухгалтерії підприємства складають таблицю, де зазначають сектор, групу і спеціалістів.

Організаційна структура вивчається у тісному взаємозв'язку з обстеженням функцій управління, робіт, які виконує персонал бухгалтерії, а також функцій підрозділів підприємства та кожного виконавця, що займається обліковими роботами [22,157].

Процес обстеження має не тільки охоплювати систему облікової інформації, а й враховувати остаточні рішення з автоматизації обліку (уточнення комплексу облікових завдань, склад технічних засобів і засобів передавання даних, визначення режимів роботи, організація АРМ, постановка облікових завдань). Крім того, давати змогу розробляти рішення з організаційного забезпечення (організаційна структура бухгалтерії, організаційно-правове забезпечення автоматизованої системи обліку), технічного (остаточне рішення щодо складу і структури комплексу технічних засобів); інформаційного (утворення інформаційної бази -- складу та обсягу нормативно-довідкової інформації, структури бази даних, складу і характеристики вхідної і вихідної інформації та ін.); забезпечення обміну між локальними ПК і центральним ПК; лінгвістичного забезпечення (визначення технологічної предметної області, вибір мов); програмного (визначення принципів побудови та структури програмного забезпечення, його складу); методичного забезпечення проектно-кошторисної документації. При цьому погоджують рішення щодо зв'язку видів забезпечення між собою та розкладають замовлену документацію на компоненти і комплекси технічних засобів.

Організаційну структуру вивчають у взаємозв'язку з обстеженням функцій управління, робіт, які виконує апарат бухгалтерії, підрозділи підприємства і окремі виконавці, що здійснюють облікові функції.

При обстеженні функцій бухгалтерії вивчають організаційну структуру і функції, що виконують інші підрозділи та служби апарату управління підприємством.

Процес проектування інформаційного забезпечення управління підприємством у цілому і окремих його структурних підрозділів складний, оскільки тут переплітається цілий ряд факторів: необхідність перебудови реалізацій функцій у зв'язку із загальною реорганізацією управління, включенням у процес управління ПК і економіко-математичних методів. Високий рівень спеціалізації управ¬лінської праці, поділ та кооперація її зумовлюють участь у реалізації однієї функції цілого ряду відділів, працівників апарату управління. До того ж один працівник може виконувати кілька функцій управління. Ці тенденції посилюються в умовах використання ПК і економіко-математичних методів автоматизації управління.

Реорганізація структури управління та використання ЕОМ поставили вимогу перебудови функцій управління. Зміна тільки частини їх зачіпає суміжні функції, управлінські зв'язки, а в кінцевому підсумку це позначається на інформації, у тому числі й на обліковій, контрольній та аналітичній. Викладене зумовлює потребу комплексного системного обстеження і проектування функцій з урахуванням взаємообумовленості у просторі і часі. Системний підхід до функцій управління потребує докладного, глибокого дослідження кожної окремо.

Спочатку слід провести інвентаризацію функцій управління з викладенням схеми їх реалізації, зазначенням конкретних учасників та місця і ролі в управлінському процесі. З цією метою по кожному відділу складають органіграму управління, де зазначають функції, процес та послідовність їх реалізації, виконавців, способи відбиття участі (виконання, затвердження, контроль за виконанням).

На цьому етапі розробляють функціональну модель управління з орієнтацією на її реалізацію в умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи управління, де визначають функції управління, характер рішень та місце окремих ланок у їх здійсненні, розподіл на етапі реалізації функцій між конкретними працівниками функціональних підрозділів та АРМ. Велику роль тут можуть відіграти пропозиції, рекомендації самих виконавців функцій управління.

На наступному етапі обстеження окремо вивчають кожну функцію за етапами (елементами, частинами). При цьому кожну групу (вид) управлінських робіт обстежують у двох напрямках: з позиції загальних функцій управління (планування, облік, аналіз, регулювання, контроль, стимулювання) та інформаційної підсистеми управління (облік усіх операцій, аналіз управлінських проблем, прийняття рішень). Для цього з кожної функції складають окрему органіграму, яка дає змогу побачити процес (порядок) її реалізації: хто (яка ланка управління) і яку участь бере у здійсненні функції. При цьому чітко проектують взаємозв'язки між управлінськими ланками, посадовими особами.

В умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку функції управління зазнають цілого ряду змін. Для аналізу проектування необхідно дослідити кожну функцію управління. З цією метою складають органіграму, де фіксують зміни функції у зв'язку з використанням АРМ і вказують, на яких рівнях і ланках управління відбулися зміни. З кожної функції й окремих робіт важливо мати інформацію про витрати часу та можливості використання обчислювальної техніки для виконання обліково-обчислювальних робіт. Ці відомості дістають безпосереднім опитуванням, для чого на кожного працівника, який виконує облікову роботу, складають опитувальний лист.

Для того, щоб визначити, як краще використовувати власну периферійну обчислювальну техніку, складають характеристику технічних засобів.

Добуті дані в цілому по всіх відділах підприємства і по кожному зокрема можуть бути основою для раціонального розподілу функцій управління між ланками і окремими працівниками. Для цього треба знайти не тільки трудомісткість реалізації функцій, робіт на момент обстеження, а й у перспективі -- в умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку. Щоб виявити ступінь використання АРМ у реалізації функцій, доцільно складати таблиці порівняльної трудомісткості. Ефект від застосування економіко-математичних методів у реалізації управлінської функції визначають не тільки з потреб підприємства, а й з галузевих та народногосподарських позицій. У зв'язку з цим необхідно виявити, як застосування АРМ в управлінні вплинуло на зниження трудомісткості з реалізації певної функції в різних ланках управління.

Важливим етапом вивчення інформації є обстеження її щодо певних функцій, аналіз потоків інформації з погляду наскрізного на всіх рівнях управління підходу до кожного з них. При цьому не тільки виявляють, яка інформація є на тому або іншому рівні, а й джерело виникнення її, яка реакція органів на цю інформацію, які додаткові знання необхідні для її реалізації, порядок здійснення контролю тощо. Усе це потребує обстеження інформації по кожному рівню управління як у цілому, так і по окремих структурних ланках зокрема.

Дані про інформаційні зв'язки є підставою для автоматизації інформаційних потоків. Для оптимізації потоків та уникнення дублювання процес автоматизації їх повинен здійснюватися не по кожному інформаційному зв'язку зокрема, а з урахуванням комплексу зв'язків. Оскільки на багатьох підприємствах є автоматизовані інформаційні системи управління, необхідно виявити, які інформаційні зв'язки реалізують за допомогою ПК, які з них і в якій послідовності слід автоматизувати. Для цього вивчають інформаційні зв'язки підприємства по вертикалі і горизонталі. У першому випадку можна виділити два типи потоків зв'язків: що йдуть «зверху донизу» і, навпаки, «знизу догори». Причому кожний тип потоку інформаційних зв'язків необхідно розглядати не ізольовано, а з урахуванням зворотного зв'язку.

При вивченні інформаційних зв'язків по горизонталі важливо диференціювати їх по окремих відділах підприємства, а потім згрупувати за напрямами (інші підприємства, суміжні організації тощо).

Комплексне вивчення інформації по вертикалі (рівневе) та горизонталі (у цілому і по окремих ланках управління) дає змогу дістати систему інформації, знайти її схрещення, вилучити все зайве, усунути дублювання і тим самим знайти найбільш сприятливий варіант її організації.

Процес обстеження інформації має не тільки відображувати систему облікової, контрольної й аналітичної інформації, а й визначити завдання в умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи управління, зміни інформації у зв'язку з цим. Обстеження має закінчуватися конкретними рекомендаціями щодо удосконалення методики і техніки вирішення облікових, контрольних та аналітичних завдань, погодження із замовником форм вхідної та вихідної інформації, технології здобуття її тощо. Це дасть змогу значно підвищити ефективність вивчення інформації та її проектування в нових умовах -- впровадження передових форм та методів обліку, контролю й аналізу, автоматизації облікових і аналітичних процесів.

На стадії «Дослідження та обґрунтування створення автоматизованої інформаційної системи обліку» крім етапу «обстеження автоматизовуваного об'єкта» проводиться розробка та оформлення вимог до системи.

На цьому етапі проводяться такі роботи: вибір та обґрунтування складу процесів, які підлягають автоматизації; попередній вибір та обґрунтування складу функцій автоматизованої інформаційної системи обліку; оцінка витрат та попередній розрахунок ефективності автоматизованої інформаційної системи обліку, прийняття рішення про доцільність створення інформаційної системи, її частин, а також оцінка якості виконання автоматизованих функцій управління [34,215].

Електронний документообіг - це сучасна організаційно-технічна система. Електронний документообіг забезпечує процес створення, редагування і управління розподіленим доступом до документів. Окрім цього, електронний документообіг також забезпечує контроль над всім об'ємом документів в організації.

Незамінна перевага електронний документообіг полягає і в тому, що позбавляє офіси від великого об'єму паперових документів і проблем пов'язаних з їх використанням, таких як втрата документів, складності внесення змін, розподіленого доступу.

Електронний документообіг - це комплекс робіт з документами: прийом, реєстрація, розсилка, контроль виконання, формування справ, зберігання і повторне використання документації, довідкова робота. І все це в електронному вигляді.

Електронний документообіг - єдиний механізм по роботі з документами, представленими в електронному вигляді, що реалізовує концепцію "безпаперового діловодства".

Електронний документообіг включає роботу з документами придатними для автоматичного прочитування інформації, що міститься в ньому, записаний на магнітних, оптичних і інших носіях інформації. Іншими словами, електронний документообіг - це робота з документами в електронному вигляді. Електронний варіант документа має всі види захисту і забезпечує повноцінний документообіг по всіх правилах.

Електронний документ, створений за допомогою засобів автоматизації документообігу, підписаний електронним цифровим підписом і збережений в системі у вигляді файлу відповідного формату, значно спрощує роботу з великими об'ємами інформації. І, природно, що електронний вигляд документів накладає на документообіг певні вимоги. Так кожен виконавець, залучений в документообіг повинен мати електронний підпис. Тоді, організований по всіх правилах документообіг має всі переваги і виключає всі недоліки паперових документів [26,291].

Паспортизація робочих місць -- це їх облік і оформлення пер­винним документом, який містить нормативні значення показників, які визначають організаційно-технічні характеристики робочого місця та їх фактичне значення на момент проведення атестації.

Атестація робочих місць -- це сукупність заходів, які включають комплексну оцінку кожного робочого місця працівника та його відповідність сучасним техніко-технологічним, організаційно-економічним та соціальним вимогам.

Мета атестації -- підвищення ефективності виробництва, якості продукції і на раціональне використання основних фондів і трудових ресурсів на підприємствах з урахуванням виявлення зайвих і неефективних робочих місць, і навіть тих, яким необхідна модернізація; скорочення застосування ручного і тяжкої праці; підвищення змістовності і привабливості праці; поліпшення умов праці та техніки безпеки кожному робоче місце; підвищення культури виробництва.

Атестація робочих місць проводиться спеціально створюваними атестаційними комісіями лише на рівні цеху, підприємства. До складу комісій включаються, зазвичай, майстра, технологи, економісти, нормувальники, бригадири. Для вимірів чинників, формують умови праці в робочих місць, залучаються фахівці санітарних станцій.

Важливість і складність проведення цієї роботи полягає в тому, що в умовах сучасного підприємства всі виробничі та невиробничі підрозділи настільки взаємопов'язані, що від організації праці на будь-якому з них залежить загальний ритм роботи, результати не лише індивідуальної, а і колективної праці. Необхідно при цьому враховувати також фізіологію і психологію праці, поведінку і взаємовідносини людей у процесі виробництва [19,598].

Перспективним напрямком удосконалення бухгалтерського обліку та його організації є впровадження стратегічної системи обліку, заснованої на інтеграції обліку з маркетингом і визначенням фінансових результатів діяльності підприємства за географічними зонами, групами населення і іншими параметрами. Одним з основних призначень цієї системи є також визначення фінансового становища підприємства у перспективі.

Основні напрямки удосконалення організаційної складової бухгалтерського обліку полягають:

- у визначенні оптимальної структури облікового апарату підприємства, який би повністю і оперативно здійснював покладені на нього функції обліку, контролю та аналізу;

- атестації і раціоналізації робочих місць працівників бухгалтерської служби з впровадженням карт організації робочих місць та розроблення та впровадження технологічних карт операцій, які виконуються бухгалтерською службою [34,253].

Технологічна карта операції -- форма технологічної документації, в якій наведено описання усього процесу здійснення операції працівниками бухгалтерії.

Операційна процедура -- окрема частина операції, що є послідовністю дій, які виконуються окремим працівником на одному робочому місці. Критерієм виокремлення операційної процедури є необхідність виділення проміжного результату, що здійснюється на одному робочому місці і є обов'язковим для обліку або управління.

Розробляються операційні процедури з метою надання працівникам бухгалтерії стандартизованих і деталізованих операційних інструкцій щодо виконання операцій. Окремі операції і процедури описані в інструкціях Міністерства фінансів України, проте вони не завжди достатньо деталізовані і описані у загальному вигляді.

Технологічні карти операцій більш правильно розробляти за топологічними ділянками обліку, хоч не виключена можливість їх розробки і за робочими місцями.

Впровадження технологічних карт дає змогу позбутися зайвих документів і операцій, визначити межі відповідальності за проведення операцій, розробити алгоритм для подальшої автоматизації операцій, створити передумови для структурної перебудови бухгалтерської служби підприємства.

При складанні планів перспективного розвитку бухгалтерського обліку та його організації на підприємстві слід враховувати загальні перспективи розвитку підприємства, його спеціалізацію, застосовувані техніку і технологію. Плани мають бути конкретними і містити:

- точне визначення запланованого заходу;

- шляхи вирішення;

- очікуваний результат (виражений у цифрах);

- конкретних виконавців (менеджерів);

- конкретні дати виконання етапів і заходу в цілому;

- відповідальних за виконання;

- форми звіту про виконання.

Слід зазначити, що не всі кінцеві результати можна виразити у цифрах. У таких випадках і саму задачу і очікуваний результат слід описати словами, концентруючись при цьому не на описуванні дій з його досягнення, а на кінцевому результаті.

Відповідальність за виконання кожного завдання плану має бути покладене на конкретного менеджера і воно повинне супроводжуватись каналом зворотного зв'язку, який має допомогти йому контролювати виконання плану і створювати можливість здійснення, у випадку необхідності, коригувальних дій і отримати визнання.

Заходи щодо розвитку бухгалтерського обліку мають на меті покращення методологічного і організаційного стану зазначеної системи як складової загального процесу управління. При цьому ефективність заходів по вдосконаленню може бути виражена як в економічних, так і в якісних показниках. Економічні показники отриманих зрушень характеризують зменшення обсягу затрат трудових, часових і грошових. Якісні показники відбивають ступінь поліпшення методології, організації, техніки бухгалтерського обліку. Найбільш повна характеристика ефективності заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку досягається в результаті комплексного розгляду досягнутих зрушень [34,271].

До характеристик ефективності заходів з удосконалення бухгалтерського обліку належать показники:

- зменшення трудомісткості робіт;

- зменшення витрат на проведення облікових робіт;

- питома вага працівників механізованої праці в апараті бухгалтерії;

- частка механізованої праці в загальних трудових затратах.

Зменшення трудомісткості в результаті впровадження заходів по удосконаленню облікової системи визначають за допомогою розрахункового коефіцієнта ефективності зниження трудових затрат:

К з.т.з = То /Ті, (2.7.)

К з.т.з=254/141=1,8

де То , Ті -- відповідно трудові затрати до і після проведення заходів.

Показник питомої ваги працівників автоматизованої праці характеризується співвідношенням кількості працівників автоматизованої праці до загальної кількості працівників:

ПВп.а.п = Кп.а.п/Кз.о.п, (2.8.)

ПВп.а.п=5/5=1

де Кп.а.п, Кз.о.п -- загальна кількість працівників відповідно автоматизованої праці і облікових працівників.

Частину автоматизованої праці у загальних витратах на проведення облікових робіт розраховують як співвідношення суми добутку кількості працівників, зайнятих автоматизованого працею, коефіцієнта автоматизації до загальної кількості працівників.

Ефективність автоматизації обліку визначається не тільки в цілому, а й за окремими етапами та операціями облікового процесу.

Втім більшість заходів щодо організації процесу бухгалтерського обліку не підлягають прямому розрахунку і визначенню ефекту у грошовому вимірі, впливаючи при цьому на підвищення ефективності всіх функцій управління установою.

Рівень автоматизації облікового процесу безпосередньо впливає на обсяг трудових затрат облікового апарату, швидкість та якість виконання облікових завдань, а отже й якість виконання управлінських рішень. Впровадження автоматизованої системи обробки інформації щодо процесу бухгалтерського обліку потребує і впровадження проекту визначення ефективності зазначеного заходу.

Здійснення розрахунку витрат на розробку та впровадження проекту автоматизації облікового процесу слід починати з визначення складу останніх. Зокрема, до зазначених витрат відносять витрати по оплаті підприємству -- виконавцеві проекту програмного продукту від моменту його підготовки до впровадження, а також придбання, налагодження та впровадження засобів передавання та обробки даних. Отже, витрати на розробку та впровадження проекту Кр визначаються за формулою:

Кр = Кп + Кк, (2.9.)

Кр=1500+10000=11500

де Кп -- витрати установи на оплату послуг підприємства -- виконавця проекту;

Кк -- капітальні витрати на придбання обчислювальної техніки.

Показниками ефективності автоматизації бухгалтерського обліку виступають:

- річна економія;

- річний економічний ефект;

- коефіцієнт економічної ефективності;

- термін окупності.

Показник річної економії від впровадження системи автоматизованої обробки інформації є розрахунковим і визначається на підставі показників річної економії, отриманої за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку (тис. грн) та річної економії, отриманої від зменшення витрат на обробку бухгалтерської інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку (тис. грн), шляхом їх сумування.

Очікуваний річний економічний ефект (ЕЕр) визначається за формулою:

ЕЕр = Ен Кр, (2.10.)

ЕЕр=0,15*11500=1725

де Ен -- нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (Ен » 0,15).

Коефіцієнт економічної ефективності витрат на розробку та впровадження проекту визначається співвідношенням річної фактичної економічної ефективності річних витрат на розробку та впровадження й обслуговування проекту. Порівняння нормативного коефіцієнта капітальних вкладень та коефіцієнту економічної ефективності (Кее) при абсолютній перевазі останнього свідчить на користь прийняття рішення про впровадження проекту автоматизації бухгалтерського обліку. При цьому термін окупності витрат Кр визначається за формулою [34,302]:

Ток = Кр/ЕЕр. (2.11.)



Ток=11500/1725=6,67

Проаналізувавши резульити розрахунків, з впевненістю можна сазати, що всі затрати на автоматизацію обліку повністю себе виправдали.



Висновки та пропозиції

Для організації обліку того чи іншого процесу необхідно чітко уявити його економічну сутність та характеристику, цілі та значення для управління господарством, з'ясувати облікові задачі. Важливо правильно організувати облік на підприємстві та дотримуватись нормативних актів щодо методики складання та ведення обліку розрахунків. Саме від цих чинників, а також від техніки складання та удосконалення обліку за допомогою його автоматизації, контролю та правильності його ведення шляхом інвентаризації та здійснення керівництвом управління задля інтересів підприємства, а не власних, залежить фінансовий стан суб'єкта господарчої діяльності, так і визначення достовірних результатів його діяльності.

Провівши аналіз фінансово-господарської діяльності господарства я побачила, що воно є прибутковим, оскільки за аналізовані періоди спостерігається збільшння чистого прибутку та рівня рентабельності вцілому.

Ведення своєчасного бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється з дотриманням нормативно-правових документів, оновними з яких є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Якісне ведення бухгалтерського обліку забезпечується завдяки налагодженій роботі бухгалтерської служби, яка включає в себе головного бухгалтера та чотирьох підрядних бухгалтерів.

Що стосується організації обліку КСП «Балинське» по власному капіталу, зобов'язаннях, довгострокових та оборотних активах, витратах та доходах, то тут можна зробити висновок, що завдяки чіткому розмежуванню обов'язків бухгалтерів та чіткому дотриманю Законів та П (С)БО - ведення бухгалтерського обліку організоване правильно.

Всі працівники бухгалтерії відповілають кваліфікаційним вимогам, що встановлені на підприємстів, та працюють відповідно до посадових інструкцій.

Мінусом в організації обліку КСП «Балинське» є відсутність більшості регламентованих документів.

Організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення КСП «Балинське» відповідає всім нормам. Якість комп'ютеризації КСП «Балинське» відмінна. Всі п'ять комп'ютерів відповідають сучасним вимогам, також на підприємстві є два компактних лазерних багатофункціональних пристрої (принтер,сканер,ксерокс(трив одному)), та факс. Кожний працівник бухгалтерії забезпечений персональним комп'ютером, має власне робоче місце.

Бухгалтерія КСП «Балинське» розміщена на другому поверсі. Підрядні бухгалтера знаходяться в одному великому добре освітлюваному приміщення. Головний бухгалтер також має власний кабінет.

Соціальний мікроклімат КСП «Балинське» також заслуговує оцінки добре. Підрядні бухгалтера сумлінно виконують свої обов'язки, та дослухаються до порад головного бухгалтер, в колективі переважають товариські стосунки, весь персонал дотримується санітарно-гігієнічних норм.

Застосування автоматизованої інформаційної системи обліку забезпечує перебудову організаційної та функціональної структури бухгалтерії. Тому спочатку, на стадії обстеження, визначається структуру бухгалтерії підприємства та функціональні обов'язки працівників. При цьому використовується порівняльний аналіз організаційної структури бухгалтерій споріднених підприємств, особливо тих, які функціонують з АРМ. Для визначення організаційної структури бухгалтерії підприємства складають таблицю, де зазначають сектор, групу і спеціалістів.

Процес проектування інформаційного забезпечення управління підприємством у цілому і окремих його структурних підрозділів складний, оскільки тут переплітається цілий ряд факторів: необхідність перебудови реалізацій функцій у зв'язку із загальною реорганізацією управління, включенням у процес управління ПК і економіко-математичних методів.

На стадії «Дослідження та обґрунтування створення автоматизованої інформаційної системи обліку» крім етапу «обстеження автоматизовуваного об'єкта» проводиться розробка та оформлення вимог до системи.

На цьому етапі проводяться такі роботи: вибір та обґрунтування складу процесів, які підлягають автоматизації; попередній вибір та обґрунтування складу функцій автоматизованої інформаційної системи обліку; оцінка витрат та попередній розрахунок ефективності автоматизованої інформаційної системи обліку, прийняття рішення про доцільність створення інформаційної системи, її частин, а також оцінка якості виконання автоматизованих функцій управління.

Важливість і складність проведення пастеризації та атестації робочих місць бухгалтерів полягає в тому, що в умовах сучасного підприємства всі виробничі та невиробничі підрозділи настільки взаємопов'язані, що від організації праці на будь-якому з них залежить загальний ритм роботи, результати не лише індивідуальної, а і колективної праці. Необхідно при цьому враховувати також фізіологію і психологію праці, поведінку і взаємовідносини людей у процесі виробництва.

Основні напрямки удосконалення організаційної складової бухгалтерського обліку полягають:

- у визначенні оптимальної структури облікового апарату підприємства, який би повністю і оперативно здійснював покладені на нього функції обліку, контролю та аналізу;

- атестації і раціоналізації робочих місць працівників бухгалтерської служби з впровадженням карт організації робочих місць та розроблення та впровадження технологічних карт операцій, які виконуються бухгалтерською службою.

Ефективність заходів з удосконалення організації бухгалтерського обліку визначається за допомогою спеціальних розрахунків.

За період проходження мною практики були розглянуті наступні питання:

- вивчення структури підприємства і видів його діяльності;

- вивчення структури бухгалтерії підприємства;

- з'ясування ролі головного бухгалтера (заступника головного бухгалтера) в управлінні діяльністю підприємства, у формуванні облікової політики та організації обліково-аналітичного процесу;

- визначення форми бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві (у тому числі інформаційної, технічної та програмної забезпеченості);

- здійснення аналізу фінансового стану підприємства.

Під час написання практики керувалася методичними, нормативними та іншими керівними матеріалами з організації бухгалтерського обліку і складання звітності, планом рахунків бухгалтерського обліку, фінансовим і господарським законодавством, постановами, розпорядженнями, наказами Мінфіну України, а також новими науково - популярними виданнями з бухгалтерського фінансового обліку та періодикою.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 - XIV.

2. П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87.

3. П(С)БО 2 „Баланс” (форма1), затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

4. П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати” (форма 2), затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

5. П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів” (форма 3), затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

6. П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал” (форма 4), затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

7. П С)БО 7 "Основні засоби", затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

8. П(С)БО 9 «Запаси» , затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

9. П(С)БО 11 «Зобов'язання» , затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

10. П(С)БО 15 «Дохід» , затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

11. П(С)БО 16 «Витрати» , затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

12. П(С)БО 30 «Біологічні активи» , затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87, зі змінами та доповненнями.

13. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для спеціальності "облік і аудит" вищих навчальних закладів. - 7 видання, перероб. та доп. - Житомир: ЖІТІ: ПП "Рута", 2006. - 832 с.

14. Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Текст]: навчальний посібник / Ф.Ф. Бутинець Л.Л Горецька. - Житомир: ПП “Рута”, 2002. - С. 544. - ISBN 966-8568-55-9.

15. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський, фінансовий облік: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності "Облік і аудит" / за ред. проф. Бутинця Ф.Ф - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 288 с.

16. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Навчальний посібник., Житомир: РУТА, 2001. - 576 с.

17. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. За ред. Хом'яка Р.Л. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр „Інтелект+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2001. - 728с.

18. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. Огійчук М.Ф. Навч. посіб. - Київ: Алерта. - 2008.

19. Бухгалтерський фінансовий облік /за ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: Рута, 2005.- 672с.

20. Бухгалтерський фінансовий облік: Навч. посіб. для ВНЗ /за ред. Чебанова Н., Василенко Ю. - К.: знання, 2002.- 672с.

21. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів./За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. -5-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута»,2003. -726 с.

22. Войтюшенко Н.М., Інформаційні системи і технології в обліку [Текст] : навч.посіб. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009 - 340с.

23. Гавриловська Л.М., Ларіонова А.С. Фінансовий облік - 1: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2006. - 320с.

24. Губачова, О.М. Облік у зарубіжних країнах [Текст]: навчальний посібник / О.М. Губачева - К.: НМЦ Укоосвіта, 2000. - 226 с.

25. Інформаційні системи і технології в обліку. Терещенко Л.О., Матієнко-Зубенко І.І. Навч. посіб. - К.: КНЕУ, - 2004.

26. Інформаційні системи і технології в обліку. В. Д. Шквір, А. Г. Загородній. Навч. посіб.- Львів: Видавництво Львівської політехніки. - 2008.

27. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2004. - 473 с.

28. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності - Х.: Фактор, 2002.

29. Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні: нормативна та методична база. Навчальні матеріали для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей. - Чернігів. - ЧДТУ. 2005 - 396с.

30. Литвин Ю.Я. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу в сільському господарстві: Навч. посіб. - К.: Вища школа, 1993. - 301с

31. Лишаленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник. - Київ: Видавництво "Центр Учбової літератури", 2003. - 524 с

32. Лишаленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. - К.: Видавництво «Центр навчальної літератури», 2004. - 528 с.

33. Лучко, М.Р Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Текст]: навчальний посібник / Лучко М.Р І. Д. Бенько - К.: Знання, 2006. - 311 с.

34. Малюга Н.М. Шляхи удосконалення оцінки в бухгалтерському обліку: Теорія, практика, перспективи. -Житомир: ЖІТІ, 1998. - 384 с.

35. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник / За редакцією В.С. Леня - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 696 с.

36. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 576 с.

37. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: Монографія. -- Київ: КНЕУ, 2003.-260с.

38. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.

39. Серединська В.М., Загородна О.М., Федорович Р.В. Теорія економічного аналізу: Підручник / за ред. Федоровича Р.В. - Тернопіль: "УкрМедКнига", 2002. - 324 с.

40. Сопко В., Завгородний В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник.- К.: КМЕУ, 2004.-260с.

41. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2002.

Размещено на Allbest.ru