Методика та організація формування звітної інформації для балансу підприємства, аналіз і аудит фінансового стану підприємства

-- вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових І довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, -- грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

?ОЗвл<0

?ОЗвлд<0

?ОЗзвл<0

За даними, наведеними у табл.3.9 розрахунками визначається, що надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від'ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язаний з порушенням плато спроможності (див. табл..3.9), за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року- див.Додаток 1).

Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які нами вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства є вкрай негативними, але не кризовими й заходи, що запропоновувалися нами по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.

Таблиця 3.11.

Показники фінансової стійкості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

№з/п	Показник	Формула розрахунку	Станом на 01.01.2008р у	Станом на 01.01.2009р	Зміна за період (+,-)
1	2	3	4	5	6
1	Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації	табл.1.3.	51 070,00	51 680,00	610,00
2	Основні засоби та ін. Необоротні активи	табл.1.2.	35 400,00	37 500,00	2 100,00
3	Наявність власних оборотних засобів	(п.1-п.2)	15 670,00	14 180,00	-1 490,00
4	Довгострокові кредити та залучені засоби	табл.1.3.	0,00	0,00	0,00
5	Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат	(п.3+п.4)	15 670,00	14 180,00	-1 490,00
6	Короткострокові кредити та зобов'язання	табл.1.3.	12 425,00	14 465,00	2 040,00
7	Загальна величина основних джерел формування запасів	(п.5+п.6)	28 095,00	28 645,00	550,00
8	Загальна величина запасів	табл.1.2.	18 300,00	17 550,00	-750,00
9	Надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів	(п.3-п.8)	-2 630,00	-3 370,00	-740,00
10	Надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат	(п.5-п.8)	-2 630,00	-3 370,00	-740,00
11	Надлишок (+) або нестаток (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат	(п.7-п.8)	9 795,00	11 095,00	1 300,00
12	Тримірний показник фінансової ситуації	(п.9, п.10, п.11)	(0, 0, 1)	(0, 0, 1)	--------
13	вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбу­тніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових довгостро­кових джерел формування запасів і витрат		7150	7750

3.6 Резерви покращення фінансового стану підприємства

За даними, наведеними в таблиці 2.1., на підприємстві, що досліджується, негативним є стан за наступними показниками, що впливають на фінансовий стан підприємства (табл.3.10)

Таблиця 3.12

Показники, що негативном впливають на фінансовий стан підприємства Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

Фінансовий показник (коефіціент)	Формула для розрахунку	Нормативне значення	Станом на 01.01.2008р у	Станом на 01.01.2009р	Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1	2	3	4	5	6
Коефіціент поточної (загальної) ліквідності (Кл)	Обігові кошти (р.2А)	>1	0,78	0,76	-0,02
	Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
Коефіціент оборотності активів (Коа)	Чиста виручка від реалізації продукції	Збільшення	0,43	0,38	-0,05
	Середня вартість ативів
Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)	Кількість календарних днів звітного періоду	Зменшення	830,00	945,79	115,79
	Коефіціент оборотності активів
Одноденний оборот (Од)	Середня вартість ативів	Зменшення	76,50	69,94	-6,56
	Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)
Коефіціент оборотності запасів (Коз)	Собівартість реалізованої продукції	Збільшення	1,09	1,00	-0,09
	Середня вартість запасів
Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз)	Кількість календарних днів звітного періоду	Зменшення	329,40	360,33	30,93
	Коефіціент оборотності запасів
Рівень рентабельності продажу	Чистмй прибуток Чиста виручка від реалізації продукції	>1	0,19	0,20	0,01
Рентабельність продукції	Валовий прибуток	>1	0,38	0,44	0,06
	Собівартість продукції

Узагальнюючий показник фінансової стійкості підприємства сформовано незадовільно за наступними напрямками (табл.3.13):

Таблиця 3.13.

Показники фінансової стійкості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

№з/п	Показник	Формула розрахунку	Станом на 01.01.2008р у	Станом на 01.01.2009р	Зміна за період (+,-)
1	2	3	4	5	6
1	Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації	табл.1.3.	51 070,00	51 680,00	610,00
2	Основні засоби та ін. необоротні активи	табл.1.2.	35 400,00	37 500,00	2 100,00
3	Наявність власних оборотних засобів	(п.1-п.2)	15 670,00	14 180,00	-1 490,00
4	Довгострокові кредити та залучені засоби	табл.1.3.	0,00	0,00	0,00
5	Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат	(п.3+п.4)	15 670,00	14 180,00	-1 490,00
8	Загальна величина запасів	табл.1.2.	18 300,00	17 550,00	-750,00
9	Надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів	(п.3-п.8)	-2 630,00	-3 370,00	-740,00
10	Надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат	(п.5-п.8)	-2 630,00	-3 370,00	-740,00

За даними планово-економічного відділу для підприємства можливим є зміна наступних показників діяльності (таблиця 3.14):

Таблиця 3.12

Планові показники діяльності за умови реализація заходів з оптимізації використання потенціалу підприємства

Показник	Фактичне значення	Планове значення
1	2	3
Валовий прибуток	7643,0	13643,0
Джерела власних засобів за міносом іммобілізації	51680,0	56280,0
Основні засоби та ін. необоротні ативи	37500,0	41750,0
Середня вартість ативів	66145,0	66695,0
Середня вартість запасів	17550,0	13850,0
Собівартість реалізованої продукції	17534,0	21534,0
Чиста виручка від реалізації продукції	25177,0	35177,0
Чистий прибуток	5135,9	9335,9

За умови досягнення показників, зазначених у таблиці 3.12. показники фінансового стану підприємства матимуть наступний вигляд (таблиця 3.13):

Таблиця 3.15

Планові показники фінансового стану

Фінансовий показник (коефіціент)	Формула для розрахунку	Нормативне значення	На кінець звітного року	Планові	Відхи-лення (+,-) п.5-п.4
1	2	3	4	5	6
Коефіціент поточної (загальної) ліквідності (Кл)	Обігові кошти (р.2А)	>1	0,76	1,06	0,3
	Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
Коефіціент оборотності активів (Коа)	Чиста виручка від реалізації продукції	Збільшення	0,38	0,53	0,15
	Середня вартість ативів
Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)	Кількість календарних днів звітного періоду	Зменшення	945,79	682,55	-263,24
	Коефіціент оборотності активів
Одноденний оборот (Од)	Середня вартість ативів	Зменшення	69,94	97,71	27,77
	Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)
Коефіціент оборотності запасів (Коз)	Собівартість реалізованої продукції	Збільшення	1,00	1,55	0,55
	Середня вартість запасів
Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз)	Кількість календарних днів звітного періоду	Зменшення	360,33	231,54	-128,79
	Коефіціент оборотності запасів
Рівень рентабельності продажу	Чистмй прибуток	>1	0,20	0,27	0,07
	Чиста виручка від реалізації продукції
Рентабельність продукції	Валовий прибуток	>1	0,44	0,63	0,19
	Собівартість продукції
Показник	У звітному році	Планові значення
Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації	51 680,00	56 280,00
Основні засоби та ін. необоротні активи	37 500,00	41 750,00
Наявність власних оборотних засобів	14 180,00	14 530,00
Довгострокові кредити та залучені засоби	0,00	0,00
Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат	14 180,00	14 530,00
Загальна величина запасів	17 550,00	13 850,00
Надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів	-3 370,00	680,00 *перекрито нестаток власних оборотних коштів
Надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат	-3 370,00	680,00 *перекрито нестаток джерел формування запасів і витрат

За даними табл.3.15 визначено можливе покращення наступних показників фінансового стану: досягнення рівня загальної ліквідності до 1,06 (при нормі >1), збільшення оборотності активів на 0,15оборота й зменшення тривалості одного оборота активів на 263,24 доби, збільшення оборотності запасів на 0,55 оборота й зменшення терміну одного обороту запасів на 128,79 доби, перекриття нестатка власних оборотних коштів й нестатка джерел формування запасів і витрат на 680 тис.грн.

Тож, можна вказати на наступні резерви поліпшення показників фінансового стану підприємства (виходячи з даних табл.3.16):

Таблиця 3.16.

Резерви поліпшення показників фінансового стану

Ізмаїльського морського торговельного порту на 2009 рік

Показник	Сума
Збільшення до рівня, тис.грн:
Валовий прибуток	13643,0
Джерела власних засобів за міносом іммобілізації	56280,0
Основні засоби та ін. необоротні ативи	41750,0
Середня вартість ативів	66695,0
Чиста виручка від реалізації продукції	35177,0
Чистий прибуток	9335,9
Середня вартість запасів	13850,0
Собівартість реалізованої продукції	21534,0

Висновки до 3-го розділу

Підприємство має значну питому вагу власних коштів - в минулому році вона складала 80%, а в звітному 78% (незначне зменшення на 2%, що не перетинає допустимої межі до рівня 50%).

Коефіціент фінансової стабільності як в минулому, так і в звітному році є більшим за нормативне значення (>1) й складає відповідно 4,11 та 3,57 в.п. (негативна тенденція до зменшення).

Однак, рівень рентабельності продажу дуже низький - в минулому році складав 0,19%, а в звітному 0,20% (спостерігається незначне збільшення на 0,01%).

При цьому рентабельність активів достатньо висока - при нормативному значенні >1. в минулому році складала 10,28в.п., а в звітному році 9,94в.п. (нажаль. Спостерігається тенденція до зменшення на -0,34 в.п.).

Зазначене підсилюється й значно високим рівнем рентабельності функціонуючого капіталу - 18,69 та 17,93 в.п. проти нормативу 1; загальна рентабельність підприємства в минулому році 64,95 в.п.. в звітному році 58,61в.п. на тлі низької рентабельності продукції - в минулому році 0,38в.п., в звітному році 0,44 в.п. проти 1 нормативного значення.

На підставі даних таблиць 1.1 ч 1.4 можна зробити наступні аналітичні висновки:

За звітний рік валюта Баланса (майно підприємства й, відповідно, джерела його утворення) збільшилася на 2650,0 тис. грн. і становить на кінець періоду 66 145,00тис. грн. (див. табл.3.1 п.4).

Така зміна обумовлена зростанням обсягу необоротних активів на 2100,0 тис.грн й оборотних активів на 550,0 тис.грн, при чому мали місце й структурні зміни в їхньому складі -- зросла на,94% питома вага необоротних активів на тлі ідентичного зменшення питомої ваги оборотних активів (див. табл.3.2 п.7).

Збільшення майна підприємства на 2650,0 тис. грн. було забезпечено збільшенням власного капіталу підприємства на 560,0 тис.грн, забезпечення наступних витрат і платежів на 50,0тис.грн, поточних зобовґязань підприємства на 2040,0 тис.грн (див.табл.3.3 п.9).

На кінець періоду виробничих запасів стало менше на -350 тис.грн тис.грн й зменшилася їх частка на -0,55%, незавершене виробництво зросла на 600,0 тис.грн, обсяг готової продукції зменшився на -1000,0 тис.грн Зменшення залишків виробничих запасів потребує перевірки на відповідність нормативним обсягам та показників оборотності та тривалості обороту (здійснено далі - й встановлено негативну тенденцію зменшення оборотності на -0,09 обороту й збільшення тривалості обороту на 30,93 дня). Зростання незавершеного виробництва може бути викликано як технологічними змінами й не є негативною тенденцією, так і неритмічністю виробництва, що потребує проведення організаційних заходів з метою подальшого запобігання. Зменшення обсягів готової продукції (за умови цінової та номенклатурної сталості) є позитивним показником покращення реалізації.

За даними Балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи має місце, але на кінець року зменшилася порівняно із початком звітного періоду на -340,0 тис.грн. Однак збільшилася чиста реалізаційна вартість на +270 тис..грн. Резерви сумнівних боргів відсутній, як в минулому, так і в звітному році.

Зменшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, яке має місце на даному підприємстві на +4,75 оборота., означає збільшення продажу в кредит, що є негативним за умов низької ліквідності. Хибність політики дебіторської заборгованості за умов підприємства відображає й зростання середнього строку погашення дебіторської заборгованості на 6,84 дня (див.табл.3.5).

При цьому має місце збільшення середнього періоду погашення кредиторської заборгованості на +0,46 оберти, тобто підприємство за умов низької ліквідності вимушено в прискорюваному темпі оплачування власних боргів, що висвітлює й одну з причин низької ліквідності - зменшення періоду оборотності кредиторської заборгованості на 2,62 дні.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості позитивно оцінюється у випадках перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості. Однак, на розглядаємому підприємстві дебіторська заборгованість не перекривається кредиторською заборгованістю на початок звітного року з перебільшенням на 71%, але на кінець звітного року ситуація дещо покращилася -нестача складає 59%. Вважаючи на розкриту негативну тенденцію щодо періодів погашення кредиторської заборгованості, даний показник не є заспокоюючим.

Дані таблиці 3.6 показують, що обсяг кредиторської заборгованості зросла на 375,0 тис.грн (за рахунок зростання інших поточних кредиторських зобовґязнь на 1000 тис.грн, що дещо нівелювалося зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 625,0 тис.грн). Але дане збільшення не є критичним, оскільки як нами вказувалося при визначенні фінансової незалежності підприємства, на даному підприємству низька вага позичкових коштів в структурі капіталу (28% - див. табл.3.6).

Результати порівняльного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості (див.табл.3.7) свідчать, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом й інші поточні зобов`язання перевищує дебіторську, тобто відсутньою є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням, так зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості з авансів порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців, що вимагає відповідних організаційних заходів.

Дані таблиці 1.8 показують, що склалася негативна тенденція використання оборотних активів, а саме: оборотність оборотних активів у звітному році зменшилася на -0,05 оборота (відповідно підвищилася тривалість обороту на 115,79 днів.) порівняно із минулим роком, у результаті додатково залучено в оборот 8098,3526 тис.грн. (69,94*115,79) оборотних активів.

Як негативну тенденцію слід зазначити те, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов'язань (виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8). Він складає відповідно - 4700,0 та -3875,0 тис.грн.. Дане вказує на негативний рівень поточної ліквідності, що підтверджується розрахунками, наведеними в табл.3.8 п.7.

Відносно швидки й повільно реалізовуваних активів слід зауважити, що виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 має місце перевищення як на початок. Дане вказує на позитивний рівень перспективної ліквідності, але негативну тенденцію до його зниження, що підтверджується розрахунками, наведеними в табл.3.9 п.7.

Крім того, має місце нестаток й важкореалізовуваних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття довгострокових зобов'язань - виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 відповідно -15420,0 та -13880, хоч й спостерігається позитивна тенденція до зниження розриву на 26,99%.

За даними табл.3.9. не відповідає нормативним характеристикам показник поточної ліквідності, показник перспективної ліквідності значно перевищує нормативне значення, але має від'ємну тенденцію, що підтверджує зроблені нами вище висновки.

Структура забезпечень та зобов'язань підприємства характеризується узагальнюючим показником абсолютної ліквідності, що відображає плинність поточної ліквідності. За даними табл.. 3.8 та 3.9 - на даному підприємстві спостерігається підвищення рівня абсолютної ліквідності до нормативного значення, тобто зниження короткотермінових зобов'язань на тлі підвищення обсягів найбільш ліквідних активів, що є дотепним на тлі зниження показника швидкої ліквідності.

За даними, наведеними у табл.3.9 розрахунками визначається, що надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від'ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язаний з порушенням плато спроможності (див. табл..3.9), за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року- див.Додаток 1).

Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які нами вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства є вкрай негативними, але не кризовими й заходи, що запропоновувалися нами по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.

За даними табл.3.13 визначено можливе покращення наступних показників фінансового стану: досягнення рівня загальної ліквідності до 1,06 (при нормі >1), збільшення оборотності активів на 0,15оборота й зменшення тривалості одного оборота активів на 263,24 доби, збільшення оборотності запасів на 0,55 оборота й зменшення терміну одного обороту запасів на 128,79 доби, перекриття нестатка власних оборотних коштів й нестатка джерел формування запасів і витрат на 680 тис.грн.

Тож, можна вказати на наступні резерви поліпшення показників фінансового стану підприємства (виходячи з даних табл.3.12):

Збільшення до рівня, тис.грн:

Валовий прибуток	13643,0
Джерела власних засобів за міносом іммобілізації	56280,0
Основні засоби та ін. необоротні ативи	41750,0
Середня вартість ативів	66695,0
Чиста виручка від реалізації продукції	35177,0
Чистий прибуток	9335,9
Середня вартість запасів	13850,0
Собівартість реалізованої продукції	21534,0

Розділ 4. Організація і методика проведення аудиту фінансового стану підприємства

4.1 Сутність, організація і методика проведення аудиту фінансового стану підприємства

Основна мета фінансового аналізу -- виявлення суттєвих зв'язків і характеристик фінансового стану підприємства для вироблення оптимального управлінського рішення в управлінні капіталом. Ця мета досягається шляхом визначення ключових (найбільш інформативних) параметрів, які дають об'єктивну і точну характеристику фінансового стану підприємства, одержаних прибутків (збитків), змін у складі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому аналітика і менеджера може цікавити як поточний фінансовій стан підприємства, так і його проекція на найближчу перспективу чи більш віддалений період [48, с.115].

Фінансовий аналіз як вид супутніх аудиту послуг. Стандартами з надання супутніх послуг у складі Міжнародних стандартів проведення аудиту (IAG/ RS) визначені зміст і завдання аудиторських робіт. Стандарт з аналізу фінансової звітності виділений в окремий розділ, в якому описуються процедури, які аудитор повинен передбачити для його виконання. Цей норматив належать до аналізу фінансової звітності, але може застосовуватись і до аналізу іншої фінансової інформації.

Перед початком проведення фінансового аналізу клієнт і аудитор узгоджують такі позиції [43, с.345]:

-- мета та основні завдання виконання аналітичних послуг;

-- масштаби аналізу;

-- терміни виконання та умови виконання робіт;

-- форму аудиторського звіту та представлення в ньому результатів проведеного аналітичного дослідження;

-- положення про те, за яких обставин аудиторський висновок не може

бути сформульованим.

При проведенні аудиторської перевірки мета аналізу реалізується у формі рішення конкретного управлінського завдання, поставленого перед аудитором. Прикладами аналітичних завдань можуть бути [38, с.250]:

-- аналіз динаміки і структури статей Балансу;

-- аналіз ліквідності Балансу;

-- аналіз фінансового стану і платоспроможності;

-- факторний аналіз прибутку;

-- аналіз рентабельності;

--експрес-аналіз фінансового стану підприємства;

-- комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства тощо.

У ході роботи аудитор повинен використовувати специфічні процедури, що являють собою (в їх логічній послідовності) методику проведення фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства поділяють на дві великі категорії: внутрішній і зовнішній. Цей поділ обумовлений, по-перше, користувачами фінансової інформації, по-друге, джерелами фінансової інформації.

Фінансовий аналіз, який проводиться аудиторськими фірмами, за формою є зовнішнім фінансовим аналізом: він проводиться сторонньою щодо підприємства організацією, базується на тому обсягу інформації, який аудитор згідно із законом і укладеним договором має право одержати від замовника. Але по суті виконуваних процедур і цілей фінансовий аналіз діяльності підприємств, який проводиться аудиторськими фірмами, має багато спільних рис із внутрішнім фінансовим аналізом. Особливо яскраво це виявляється при проведенні аудиторською фірмою фінансового аналізу діяльності підприємства, яке має статус постійного клієнта. У цьому разі аудитор-аналітик володіє практично повною інформацією про виробничо-комерційну діяльність підприємства за тривалий період часу, а сам аналіз ставить різноманітні завдання (в тому числі й підготовку бази для прийняття управлінських рішень адміністрацією підприємства) [44, с.406].

Як відомо, одержання аудиторських свідчень може здійснюватись різними способами: суцільною перевіркою (документальною чи фактичною); вибірковою перевіркою; комбінованою перевіркою.

При здійсненні перевірок завершеної фінансової звітності великих клієнтів провідні аудиторські фірми світу застосовують переважно комбінований метод одержання свідчень. Використання тільки методів вибіркового контролю малоефективне через те, що підвищення, у разі необхідності, навіть на декілька пунктів відсотка вибірки веде до значного збільшення обсягу матеріалу, належного до контролю. Сформулювати думку щодо реального економічного стану великого підприємства в передбачені строки і розумними силами можна тільки використовуючи, разом з методами вибіркового контролю, методологію фінансового аналізу підприємства.

При комбінованому методі одержання аудиторських свідчень, під час проведення фінансового аналізу формується загальна цілісна думка про підприємство, його розміри, рейтинг на ринку, рівень відповідності основних фінансово-економічних показників параметрам аналогічних підприємств галузі і т. ін. В ході ж вибіркового контролю за ключовими ланками господарської системи проводиться детальне сканування, тобто суцільна перевірка правильності і законності відображення в обліку і звітності окремих операцій [67, с.161].

Отже, фінансовий аналіз, як один із видів економічного аналізу, використовується в аудиті у двох аспектах: і як метод пізнання фінансового механізму підприємства під час аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг, і як самостійний вид послуг аудиторської фірми.

З одного боку, фінансові оцінки бухгалтерських звітів у стислому й концентрованому вигляді потрібні аудитору як орієнтири. Вони є критеріями при виборі правильного рішення в ході перевірки і надання інших аудиторських послуг. З іншого боку, адміністрації підприємства, засновникам, власникам і акціонерам потрібна повна і ґрунтовна інформація про фінансовий стан підприємства наприкінці звітного періоду, одержані прибутки і їх використання. Така інформація може бути одержана в результаті проведення комплексного фінансового аналізу за науково обґрунтованою методикою, що за суттю ідентична розглянутій в даній роботі у розділі 1.3. „Показники фінансового стану підприємства, їх характеристика”.

4.2 Аудит фінансового стану підприємства

У відповідності до розрахунків, наведених у розділі 3 „Організація і методика економічного аналізу фінансового стану підприємства”, що за суттю є робочою документацією аудитора з аудиту фінансового стану піприємства за результатами проведенного дослідження можна навести наступні виводи та пропозиції стосовно фінансового стану ДП Ізмаїльський морський торговельний порт,-

Підприємство має значну питому вагу власних коштів - в минулому році вона складала 80%, а в звітному 78% (незначне зменшення на 2%, що не перетинає допустимої межі до рівня 50%).

Коефіціент фінансової стабільності як в минулому, так і в звітному році є більшим за нормативне значення (>1) й складає відповідно 4,11 та 3,57 в.п. (негативна тенденція до зменшення).

Однак, рівень рентабельності продажу дуже низький - в минулому році складав 0,19%, а в звітному 0,20% (спостерігається незначне збільшення на 0,01%).

При цьому рентабельність активів достатньо висока - при нормативному значенні >1. в минулому році складала 10,28в.п., а в звітному році 9,94в.п. (нажаль. Спостерігається тенденція до зменшення на -0,34 в.п.).

Зазначене підсилюється й значно високим рівнем рентабельності функціонуючого капіталу - 18,69 та 17,93 в.п. проти нормативу 1; загальна рентабельність підприємства в минулому році 64,95 в.п.. в звітному році 58,61в.п. на тлі низької рентабельності продукції - в минулому році 0,38в.п., в звітному році 0,44 в.п. проти 1 нормативного значення.

За звітний рік валюта Баланса (майно підприємства й, відповідно, джерела його утворення) збільшилася на 2650,0 тис. грн. і становить на кінець періоду 66 145,00тис. грн.

Така зміна обумовлена зростанням обсягу необоротних активів на 2100,0 тис.грн й оборотних активів на 550,0 тис.грн, при чому мали місце й структурні зміни в їхньому складі -- зросла на,94% питома вага необоротних активів на тлі ідентичного зменшення питомої ваги оборотних активів.

Збільшення майна підприємства на 2650,0 тис. грн. було забезпечено збільшенням власного капіталу підприємства на 560,0 тис.грн, забезпечення наступних витрат і платежів на 50,0тис.грн, поточних зобовґязань підприємства на 2040,0 тис.грн.

На кінець періоду виробничих запасів стало менше на -350 тис.грн тис.грн й зменшилася їх частка на -0,55%, незавершене виробництво зросла на 600,0 тис.грн, обсяг готової продукції зменшився на -1000,0 тис.грн Зменшення залишків виробничих запасів потребує перевірки на відповідність нормативним обсягам та показників оборотності та тривалості обороту (здійснено далі - й встановлено негативну тенденцію зменшення оборотності на -0,09 обороту й збільшення тривалості обороту на 30,93 дня). Зростання незавершеного виробництва може бути викликано як технологічними змінами й не є негативною тенденцією, так і неритмічністю виробництва, що потребує проведення організаційних заходів з метою подальшого запобігання. Зменшення обсягів готової продукції (за умови цінової та номенклатурної сталості) є позитивним показником покращення реалізації.

За даними Балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи має місце, але на кінець року зменшилася порівняно із початком звітного періоду на -340,0 тис.грн. Однак збільшилася чиста реалізаційна вартість на +270 тис..грн. Резерви сумнівних боргів відсутній, як в минулому, так і в звітному році.

Зменшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, яке має місце на даному підприємстві на +4,75 оборота., означає збільшення продажу в кредит, що є негативним за умов низької ліквідності. Хибність політики дебіторської заборгованості за умов підприємства відображає й зростання середнього строку погашення дебіторської заборгованості на 6,84 дня.

При цьому має місце збільшення середнього періоду погашення кредиторської заборгованості на +0,46 оберти, тобто підприємство за умов низької ліквідності вимушено в прискорюваному темпи оплачування власних боргів, що висвітлює й одну з причин низької ліквідності - зменшення періоду оборотності кредиторської заборгованості на 2,62 дні.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості позитивно оцінюється у випадках перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості. Однак, на розглядаємому підприємстві дебіторська заборгованість не перекривається кредиторською заборгованістю на початок звітного року з перебільшенням на 71%, але на кінець звітного року ситуація дещо покращилася -нестача складає 59%. Вважаючи на розкриту негативну тенденцію щодо періодів погашення кредиторської заборгованості, даний показник не є заспокоюючим.

Обсяг кредиторської заборгованості зріс на 375,0 тис.грн (за рахунок зростання інших поточних кредиторських зобовґязнь на 1000 тис.грн, що дещо нівелювалося зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 625,0 тис.грн). Але дане збільшення не є критичним, оскільки як нами вказувалося при визначенні фінансової незалежності підприємства, на даному підприємству низька вага позичкових коштів в структурі капіталу (28%).

Результати порівняльного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості свідчать, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом й інші поточні зобов`язання перевищує дебіторську, тобто відсутньою є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням, так зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості з авансів порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців, що вимагає відповідних організаційних заходів.

Склалася негативна тенденція використання оборотних активів, а саме: оборотність оборотних активів у звітному році зменшилася на -0,05 оборота (відповідно підвищилася тривалість обороту на 115,79 днів.) порівняно із минулим роком, у результаті додатково залучено в оборот 8098,3526 тис.грн. (69,94*115,79) оборотних активів.

Як негативну тенденцію слід зазначити те, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов'язань (виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8). Він складає відповідно - 4700,0 та -3875,0 тис.грн.. Дане вказує на негативний рівень поточної ліквідності.

Відносно швидки й повільно реалізовуваних активів слід зауважити, що виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 має місце перевищення як на початок. Дане вказує на позитивний рівень перспективної ліквідності, але негативну тенденцію до його зниження.

Крім того, має місце нестаток й важкореалізовуваних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття довгострокових зобов'язань - відповідно -15420,0 та -13880, хоч й спостерігається позитивна тенденція до зниження розриву на 26,99%.

Не відповідає нормативним характеристикам показник поточної ліквідності, показник перспективної ліквідності значно перевищує нормативне значення, але має від'ємну тенденцію, що підтверджує зроблені нами вище висновки.

Структура забезпечень та зобов'язань підприємства характеризується узагальнюючим показником абсолютної ліквідності, що відображає плинність поточної ліквідності. На даному підприємстві спостерігається підвищення рівня абсолютної ліквідності до нормативного значення, тобто зниження короткотермінових зобов'язань на тлі підвищення обсягів найбільш ліквідних активів, що є дотепним на тлі зниження показника швидкої ліквідності.

Надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від'ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язаний з порушенням плато спроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року).

Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які нами вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства є вкрай негативними, але не кризовими й заходи, що запропоновувалися нами по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.

Можливе покращення наступних показників фінансового стану: досягнення рівня загальної ліквідності до 1,06 (при нормі >1), збільшення оборотності активів на 0,15оборота й зменшення тривалості одного оборота активів на 263,24 доби, збільшення оборотності запасів на 0,55 оборота й зменшення терміну одного обороту запасів на 128,79 доби, перекриття нестатка власних оборотних коштів й нестатка джерел формування запасів і витрат на 680 тис.грн.

Тож, можна вказати на наступні резерви поліпшення показників фінансового стану підприємства:

Збільшення до рівня, тис.грн:

Валовий прибуток	13643,0
Джерела власних засобів за міносом іммобілізації	56280,0
Основні засоби та ін. необоротні ативи	41750,0
Середня вартість ативів	66695,0
Чиста виручка від реалізації продукції	35177,0
Чистий прибуток	9335,9

Зменшення до рівня, тис.грн:

Середня вартість запасів	13850,0
Собівартість реалізованої продукції	21534,0

4.3 Формування аудиторського висновку за результатами проведення аудиту

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства [36, с. 14].

1. Безумовно позитивний висновок - надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства, система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам, фінансова звітність складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фінансовий стан.

2. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна непевність). У зв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчо-нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

3. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна незгода). Деякі операції оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не викривляють дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

4. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення. Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому (в основному). Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

5. Відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.

Безумовно позитивний висновок складається, якщо виконано такі умови: аудитор отримав необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ на підприємстві; дані достовірні за суттєвими питаннями; фінансова звітність відповідає прийнятій на підприємстві системі бухгалтерського обліку, що, у свою чергу, відповідає вимогам чинного законодавства України; фінансова звітність складена на підставі правильних облікових даних і позбавлена суттєвих відхилень від нормативних положень; фінансова звітність складена відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Враховується також стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства [40, с. 256].

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разі існування фундаментальної непевності й незгоди.

Основні причини фундаментальної непевності - значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через незадовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клієнтом).

Причини незгоди такі: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; фундаментальна незгода з повнотою відображення фактів у обліку і звітності; невідповідність порядку оформлення або здійснення господарських операцій чинному законодавству.

Непевність чи незгода вважаються фундаментальними у випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ.

Наявність фундаментальної незгоди може зумовити негативний аудиторський висновок. Наявність фундаментальної непевності може стати причиною відмови від надання аудиторського висновку.

Коли складається негативний висновок або дається відмова від надання висновку, то можуть наводитись аргументи, якими керувався аудитор під час підготовки таких видів висновків, які відрізняються від позитивного.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин непевності й незгоди [37, с. 22].

За результатами проведеного дослідження щодо аудиту фінансового стану ДП Ізмаїльський морський торговельний порт приводиться наступний аудиторський висновок:

„Нами, аудиторами ТОВ „Альянс-Аудит” Верге Петром Петровичем та Ласкавою Оленою Петрівною на підставі Договору №312 від 01.12.2008р., керуючись Законом України „Про аудиторську діяльність”, шляхом суцільної документальної перевірки здійсненно аудит фінансового стану ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” за 2008 рік.

Основні відомості про аудиторську фірму: Повна назва - Товариство з обмеженою відповідальністю - Аудиторська фірма « Альянс-Аудит »

Зареєстрована Одеською районною державною адміністрацією 30.03.2001.; код ЕДРПОУ 20937418; свідоцтво про внесення до реєстру суб”єктів аудиторської діяльності за № 0197 видане Аудиторською палатою України 30.03.2001 р.Рішення № 100. Місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Горького, 122, оф.72. Тел./факс (0482) 21-90-84; e-mail Alyans@ukrpost.net

Основні відомості про ДП Ізмаїльський морський торговельний порт- код ЕДРПОУ 58741321. Зазначене підприємство розташоване в м.Ізмаїлі Одеської області по вул.Миру,125, та спеціалізується на забезпеченні перевантажувально-погрузочних робіт та транспортування вантажів річковим та морським транспортом.

-форма власності (КФВ) відповідно до державного класифікатора форм власності «010» - державна;

-організаційно-правова форма (КОПФД) відповідно до державного класифікатора «Транспорте підприємство»;

Дана інформація зафіксована в довідці ОБЛСТАТ, отриманої підприємством при реєстрації юридичної особи.

Вищим органом управління є Міністерство річкового та морського транспорту України.

Проведення аудиту

Місце проведення аудиту і видачі висновку - м. Одеса, вул. Горького, 122, оф.72.

Мета проведення аудиту - аудит фінансового стану за 2008 рік.

Початок проведення аудиту - 12 грудня 2008 р.; завершення аудиту та видача висновку - 21 грудня 2008 р.

Підстави для проведення аудиту

Аудитор керувався законодавством України щодо господарської діяльності і оподаткування транспортних підприємств, діючими в Україні національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики.

Масштаб проведення аудиту

Аудитор перевірив: реєстри синтетичного та аналітичного обліку, реєстри зведеної інформації (Журнали-ордери, Головну книгу, оборотно-сальдову відомість).

Відповідальність за дану звітність несе керівництво ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

В обов`язки аудитора входило надання висновку на підставі аудиторської перевірки зазначених облікових реєстрів.

У відповідності з діючими нормативами аудиторську перевірку було сплановано і проведено з метою одержання достатніх доказів того, що дані фінансової звітності (насамперед Балансу) не містять помилок. Аудитором перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, на базі якого складено звітність.

Під час аудиторської перевірки були проаналізовані бухгалтерські принципи, які використовувались, розглянуті принципи оцінки матеріальних статей Балансу, прийняті керівництвом ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

Надана аудиторам інформація достатня для висновку.

За результатами проведеної аудиторської перевірки встановлено:

ВИСНОВОК: за розглядаємий період підтверджується повнота, достовірність та своєчасність відображення господарських операцій у відомостях синтетичного, аналітичного обліку та фінансовій звітності й Балансу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

Стосовно фінансового стану підприємства:

Надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від'ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язаний з порушенням плато спроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року).

Зауважень, доповнень та оскаржень - не надійшло.

Аудитор ТОВ „Альянс-Аудит”

(Сертифікат аудитора №000185 від 27 січня 1994 р.)

Аудитор ТОВ „Альянс-Аудит”

(Сертифікат аудитора №000314 від 08 квітня 2002р.)

Висновок одержав

Директор ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”

Гол.бухгалтер ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”

Висновки до 4-го розділу

Основна мета фінансового аналізу -- виявлення суттєвих зв'язків і характеристик фінансового стану підприємства для вироблення оптимального управлінського рішення в управлінні капіталом. Ця мета досягається шляхом визначення ключових (найбільш інформативних) параметрів, які дають об'єктивну і точну характеристику фінансового стану підприємства, одержаних прибутків (збитків), змін у складі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.

Фінансовий аналіз, який проводиться аудиторськими фірмами, за формою є зовнішнім фінансовим аналізом: він проводиться сторонньою щодо підприємства організацією, базується на тому обсягу інформації, який аудитор згідно із законом і укладеним договором має право одержати від замовника. Але по суті виконуваних процедур і цілей фінансовий аналіз діяльності підприємств, який проводиться аудиторськими фірмами, має багато спільних рис із внутрішнім фінансовим аналізом. Особливо яскраво це виявляється при проведенні аудиторською фірмою фінансового аналізу діяльності підприємства, яке має статус постійного клієнта. У цьому разі аудитор-аналітик володіє практично повною інформацією про виробничо-комерційну діяльність підприємства за тривалий період часу, а сам аналіз ставить різноманітні завдання (в тому числі й підготовку бази для прийняття управлінських рішень адміністрацією підприємства).

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.

За результатами проведеного дослідження щодо аудиту фінансового стану ДП Ізмаїльський морський торговельний порт надано наступний аудиторський висновок:

аудитор перевірив - реєстри синтетичного та аналітичного обліку, реєстри зведеної інформації (Журнали-ордери, Головну книгу, оборотно-сальдову відомість).

під час аудиторської перевірки були проаналізовані бухгалтерські принципи, які використовувались, розглянуті принципи оцінки матеріальних статей Балансу, прийняті керівництвом ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

надана аудиторам інформація достатня для висновку.

за розглядаємий період підтверджується повнота, достовірність та своєчасність відображення господарських операцій у відомостях синтетичного, аналітичного обліку та фінансовій звітності й Балансу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

стосовно фінансового стану підприємства:

Надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від'ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язаний з порушенням плато спроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року).