Робота над даною дала можливість поглибити теоретичні та практичні знання, ознайомитись з чинним законодавством в області бухгалтерського обліку та застосувати ці законив, вказівки, методичні рекомендації практично при виконанні роботи.

Курсова робота також дала нам можливість більш чітко зрозуміти організацію способів відображення носіїв облікової інформації.

Кожне підприємство самостійно вибирає форму ведення бухгалтерського обліку. Зокрема ВАТ “Омега” використовує спрощену форму обліку з використанням облікових регістрів малого підприємства. Це дозволяє підприємству ефективно використовувати час для облікової роботи, та правильно та точно відображати результати діяльності в звітності, як вимагає чинне законодавство.

Використання даної форми обліку передбачає декілька етапів обліку

Тобто, на першому етапі бухгалтерського обліку кожний господарський факт повинен бути зафіксований як доказ - первинним документом. Перелік документів, які є основою для записів у бухгалтерські облікові реєстри, передбачені положенням Про документи і документооборот у бухгалтерському обліку.

На другому етапі бухгалтерського обліку господарські факти із первинних документів підлягають обов'язковому запису (реєстрації) і накопиченню в облікових реєстрах.

І вже на третьому етапі бухгалтерського обліку підсумкові данні переносяться із облікових реєстрів у звітні форми, які стають носіями облікової (підсумкової, звітної) інформації.

Отже, характерні особливості бухгалтерського обліку як технологічного процесу визначають три види способів відображення облікової інформації: первинні документи , облікові реєстри, звітні форми.

Підсумковий етап облікового процесу є балансовим узагальненням (звітністю), який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображають результати виробничої й господарської діяльності підприємства за певний період.

Організація підсумкового обліку залежить від якості організації первинного та поточного обліку.

Також робота над курсовою роботою дала можливість ознайомитись з думками провідних економістів, бухгалтерів-практиків з проблемами та пропозиціями по вдосконаленню шляхів обліку фінансових результатів та відображення їх у звітності.

Список використаних джерел

м. Чернігів 29 грудня 2006 року

Керуючись Законом України від 16.07.99 р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, з метою дотримання єдиних методів оцінки, обліку і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності,

НАКАЗУЮ:

1. Визначити поріг істотності для відображення інформації у статтях фінансової звітності - 100 грн.

2. Облік основних засобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА) вести таким чином:

2.1. Визнавати основними засобами матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року та вартість більш 1000 грн.

2.2. Необоротні матеріальні активи, вартість яких не перевищує 1 000 грн., відносити до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА).

2.3. Для встановлення строків корисного використання та ліквідаційної вартості, які визначаються в момент введення в експлуатацію об'єкта 03, МНМА, НА, створити постійно діючу комісію (перелік посад).

Ліквідаційну вартість об'єкта 03 недоцільно встановлювати для всіх об'єктів 03 рівною нулю, тому що кожний об'єкт у силу своєї матеріальності має ліквідаційну вартість.

У випадках коли залишкова вартість об'єкта 03 дорівнює нулю, але об'єкт продовжує використовуватися, при проведенні переоцінки обов'язково визначається його ліквідаційна вартість (п. 17 П(С)БО 7).

2.4. Установити такі методи амортизації:

* для МНМА - нараховувати амортизацію у розмірі 100 % вартості в першому місяці використання;

* для основних засобів:

- груп «Будівлі, споруди, передавальні пристрої», «Транспортні засоби», «Інструменти, прилади, інвентар (меблі)» - прямолінійний метод;

- групи «Машини та обладнання» - виробничий метод;

- групи «Інші основні засоби» - метод податкової амортизації;

- для інших необоротних матеріальних активів (крім МНМА) - прямолінійний метод;

- для нематеріальних активів - прямолінійний метод.

2.5. Переоцінку об'єктів 03 та НА здійснювати в разі, якщо залишкова вартість окремого об'єкта більш ніж на 10 % відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

2.6. Перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта 03 і НА над сумою попередніх уцінок залишкової вартості такого об'єкта щокварталу в сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включати до нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

3. В обліку запасів:

3.1. Одиницею бухобліку запасів вважати їх найменування (номенклатурна назва).

3.2. Оцінку запасів при вибутті здійснювати за такими методами:

* при відпуску для виробництва - за середньозваженою собівартістю;

* для реалізації товарів у роздрібній торгівлі - за цінами продажу;

* при іншому вибутті - за методом ФІФО.

3.3. Оцінку вибуття запасів за середньозваженою собівартістю проводити на кожну дату операції шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на сумарну кількість таких запасів за станом на цю дату.

3.4. Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) відносити на вартість тих запасів, у зв'язку з придбанням яких вони понесені. Якщо ТЗВ неможливо персоніфікувати, облік ТЗВ вести на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».

4. Здійснювати оцінку вартості фінансових інвестицій на дату балансу відповідно до груп:

* довгострокові фінансові інвестиції у статутний капітал дочірніх підприємств - за методом участі в капіталі;

* фінансові інвестиції, що утримуються до їх погашення - за амортизованою собівартістю;

* інші фінансові інвестиції - за справедливою вартістю. У разі неможливості її визначення - за собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

5. В обліку власного капіталу:

5.1. Розподіляти витрати, пов'язані з кількома операціями з інструментами власного капіталу, пропорційно кількості акцій.

5.2. Формувати фонд розвитку до досягнення розміру 30 % статутного капіталу підприємства. Щорічні відрахування встановити в розмірі 5 % чистого прибутку звітного року (остаточна сума затверджується протоколом загальних зборів учасників).

Кошти фонду використовувати на оновлення необоротних активів при недостатності амортизаційних відрахувань.

5.3 Формувати резервний капітал підприємства у розмірі 25 % статутного капіталу. Щорічні відрахування встановити в розмірі 5 % чистого прибутку звітного року.

6. Стосовно створення забезпечень та резервів:

6.1. Визначати величину резерву сумнівних боргів (РСБ) за дебіторською заборгованістю, пов'язаною з реалізацією продукції та товарів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що здійснена на умовах наступної оплати.

6.2. За дебіторською заборгованістю, не пов'язаною з реалізацією продукції та товарів, РСБ не створювати.

6.3. Визначати щомісячно резерв на забезпечення оплати відпусток у розмірі 9 % від фактично нарахованої зарплати працівникам за місяць. Отриману суму збільшувати на суму відрахувань до фондів соціального страхування від суми забезпечення оплати відпусток.

7. В обліку доходів:

7.1. Визнавати доходи від виконання будівельних контрактів з урахуванням ступеня завершеності робіт за методом вимірювання та оцінки виконаної роботи на підставі актів ф. N КБ-2в, ф. N КБ-3.

7.2. Доходи від надання послуг визнавати виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг за методом визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані. Визнання доходів оформлювати актом наданих послуг.

7.3. Дохід від реалізації продукції (товарів) визнавати доходом, якщо право власності на продукцію (товар) переходить до покупця та підприємство надалі не здійснює контроль за реалізованою продукцією (товарами) згідно з умовами договору. Визнання доходу оформлюється накладною на відпуск продукції (товарів) покупцю.

8. В обліку витрат:

8.1. Застосовувати в обліку витрат рахунки класів 8 та 9 Плану рахунків.

8.2. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції установити згідно з додатком 1до цього наказу.

8.3. Установити перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат згідно з додатком 2 до цього наказу.

За базу розподілу змінних загальновиробничих витрат на кожен об'єкт витрат прийняти нараховану заробітну плату працівників основного виробництва.

8.4. Капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційних активів, не проводити, а визнавати їх витратами того звітного періоду, у якому вони були нараховані.

9. Стосовно виділення сегментів:

9.1. Визначити пріоритетним господарський вид сегменту.

9.2. Визначити звітними такі господарські сегменти:

* виробництво спецодягу;

* роздрібна торгівля спецодягом;

* будівництво,

* послуги перевезень.

9.3. Затвердити такі принципи ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти:

* для основних засобів - за залишковою вартістю;

* виробничих запасів, МШП - за первісною вартістю придбання або виготовлення;

* товарів - за купівельною вартістю;

* готової продукції - за фактичною виробничою собівартістю.

10. Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання визначати станом на 31 грудня звітного року. У проміжній фінансовій звітності ВПА і ВПЗ наводити в балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені на 31 грудня попереднього року, без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності.

Зміни до цього наказу вносяться тільки, якщо:

* змінюються статутні вимоги;

* змінюються вимоги органу, який здійснює функції з держрегулювання методології бухобліку та фінансової звітності;

* зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій.

Цей наказ набирає чинність з 01.01.07 р. та діє до набрання чинності нового наказу про облікову політику.

Керівник Новіков І.С.

ПІБ