Главная База знаний "Allbest" Бухгалтерский учет и аудит Удосконалення обліку та аналізу формування та використання прибутку підприємств на прикладі ДПДГ "Степне"

Удосконалення обліку та аналізу формування та використання прибутку підприємств на прикладі ДПДГ "Степне"

Економічний зміст визначення прибутку підприємства. Облік формування та використання прибутку підприємства. Розкриття інформації про формування і використання прибутку у звітності. Факторний аналіз фінансових результатів. Шляхи підвищення прибутковості.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.07.2014
Размер файла 429,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

2200. У статті "Дохід від участі в капіталі" відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

2220. У статті "Інші фінансові доходи" відображаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

2240. У статті "Інші доходи" відображається дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

До цієї статті окремо наводиться додаткова стаття, 2241. "Дохід від благодійної допомоги", в якій наводиться сума доходу, пов'язаного з благодійною допомогою, яка відповідно до законодавства звільняється від оподаткування податком на додану вартість, що визнається у порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153 (зі змінами).

До розрахунків приймається загальна сума інших доходів.

2250. У статті "Фінансові витрати" відображаються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 травня 2006 року за № 610/12484 (зі змінами).

2255. У статті "Втрати від участі в капіталі" відображається збиток, від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

2270. У статті "Інші витрати" відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі господарської діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

2275. У додатковій статті "Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті" наводиться сума прибутку (збитку) від впливу інфляції на монетарні статті, що визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 "Вплив інфляції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 лютого 2002 року № 147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 березня 2002 року за № 269/6557 (зі змінами). Інформація за цією статтею враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.

2290/2295. Прибуток (збиток) до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях.

2300. У статті "Витрати (дохід) з податку на прибуток" відображається сума витрат (доходу) з податку на прибуток, визначена згідно з Положенням (стандартом) 17.

2305. У статті "Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування" відображаються відповідно прибуток або збиток від припиненої діяльності після оподаткування та/або прибуток або збиток від переоцінки необоротних активів та груп вибуття, що утворюють припинену діяльність і оцінюються за чистою вартістю реалізації.

2350/2355. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) до оподаткування, податку на прибуток та прибутку (збитку) від припиненої діяльності після оподаткування.

У розділі ІІ звіту про фінансові результати наводиться інформація про інший сукупний дохід та розраховується сукупний дохід підприємства, отриманий у звітному періоді.

2400. У статті "Дооцінка (уцінка) необоротних активів" наводиться сума дооцінки об'єктів основних засобів та нематеріальних активів, зменшена на суму уцінки таких об'єктів протягом звітного періоду в межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум дооцінки до нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

2405. У статті "Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів" наводиться сума зміни балансової вартості об'єктів хеджування у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2001 року за № 1050/6241 (зі змінами).

2410. У статті "Накопичені курсові різниці" наводиться сума курсових різниць, які відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736 (зі змінами), відображаються у складі власного капіталу та визнаються в іншому сукупному доході.

2415. У статті "Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств" наводиться частка іншого сукупного доходу асоційованих, дочірніх або спільних підприємств, облік фінансових інвестицій в які ведеться за методом участі в капіталі.

2445. У статті "Інший сукупний дохід" наводиться сума іншого сукупного доходу, для відображення якого за ознаками суттєвості неможна було виділити окрему статтю, або який не може бути включений до інших статей, наведених у цьому розділі.

2450. Інший сукупний дохід до оподаткування визначається як алгебраїчна сума дооцінки (уцінки) необоротних активів, дооцінки (уцінки) фінансових інструментів, накопичених курсових різниць, частки іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств та іншого сукупного доходу.

2455. У статті "Податок на прибуток, пов'язаний з іншим сукупним доходом" наводиться сума податку на прибуток, що пов'язаний з іншим сукупним доходом.

2460. У статті "Інший сукупний дохід після оподаткування" наводиться сума іншого сукупного доходу після вирахування податку на прибуток.

2465. Сукупний дохід розраховується як алгебраїчна сума чистого фінансового результату за звітний період та іншого сукупного доходу після оподаткування [56].

У консолідованому звіті про фінансові результати відображається чистий фінансовий результат та сукупний дохід, що належить власникам материнської компанії та неконтрольованої частки.

У розділі IIІ звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів у цьому розділі не наводиться.

Розділ IV звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.

2600. У статті "Середньорічна кількість простих акцій" наводиться середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного періоду.

2605. У статті "Скоригована середньорічна кількість простих акцій" наводиться середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на середньорічну кількість потенційних простих акцій.

2610. У статті "Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію" наводиться показник, що розраховується діленням різниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість простих акцій в обігу.

2615. У статті "Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію" відображається показник, що розраховується діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу.

2650. У статті "Дивіденди на одну просту акцію" відображається показник, який розраховується шляхом ділення суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

Проаналізувавши фінансову звітність ДПДГ "Степне" (додатки Б, В, Г), ми бачимо, що підприємство протягом своєї діяльності реалізовувало свою продукцію, виконувало роботи, було платником податку на додану вартість, в 2011 році отримало збиток від операційної діяльності, було платником податку на прибуток.

Окрім фінансової звітності досліджуване підприємство, як і всі інші, подає до органів державної статистики статистичну звітність, в якій міститься інформація про фінансові результати діяльності.

Згідно з чинним законодавством усі підприємства зобов'язані подавати органам Державної податкової служби податкову звітність. Деякі види такої звітності містять інформацію і про фінансові результати діяльності підприємства. Це, зокрема, Декларація з податку на прибуток, Декларація з податку на додану вартість та ін. У податковій звітності основний акцент зроблено на правильність нарахування та сплати податків, основою розрахунку є правильність визнання доходів і витрат, а відтак і фінансових результатів діяльності підприємства.

Розділ 3. Аналіз формування та використання прибутку підприємства

3.1 Аналіз формування доходів, витрат і фінансових результатів

Згідно з НП (С) БО 1, прибуток ? сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати; збитки ? перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Таким чином для визначення фінансових результатів слід послідовно зіставляти доходи і витрати, які здійснені для отримання цих доходів від усіх видів діяльності.

Згідно з НП (С) БО 1 узагальненим фінансовим показником, який характеризує діяльність підприємства, є сума прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, аналог балансового прибутку до введення міжнародних стандартів.

Одержання загальної суми прибутку пов'язане з різними напрямами діяльності підприємства.

Основна діяльність ? результатом якої є прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Прибуток від реалізації отримують шляхом віднімання від чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) витрат, що включаються в повну собівартість реалізованої продукції.

Інвестиційна діяльність ? пов'язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг, зв'язаних передусім з основним капіталом ? купівля і продаж основних фондів і нематеріальних активів, продаж і купівля цінних паперів. Щодо основних фондів і нематеріальних активів прибуток визначається відніманням від виручки від реалізації податку на додану вартість, витрат на реалізацію і їх залишкової вартості. Прибуток від реалізації цінних паперів розраховується як різниця між ціною реалізації та ціною придбання їх з врахуванням витрат, пов'язаних з реалізацією (комісійний збір).

Фінансова діяльність ? пов'язана з фінансовими інвестиціями (операції з продажу і купівлі власних акцій, випуск облігацій, вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств).

В результаті одержують прибутки у вигляді дивідендів на акції, процентів на цінні папери.

Інша діяльність ? прибутки і збитки попередніх років, що виявлені у звітному періоді, штрафи, пеня, неустойки за порушення господарських договорів тощо [7].

В табл. 3.1 наведена послідовність формування фінансових результатів (прибутку) від діяльності підприємства на підставі форми №2 "Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)".

Таблиця 3.1

Аналіз складу, структури та динаміки доходів ДПДГ "Степне"

Вид доходів

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відхилення (+,-) 2013 р. від 2011 р.

сума, тис. грн

частка %

сума, тис. грн

частка %

сума,

тис.

грн

частка %

абсолютне, тис. грн

відносне, %

А

1

2

3

4

5

6

7

8

Чистий дохід від основної операційнї діяльності (реалізації продукції, тоарів, робіт, послуг)

20160

92,3

20195

88,2

20958

87,2

+798

+3,9

Дохід від іншої операційної діяльності (інші операційні доходи)

412

1,8

2641

11,5

2992

12,4

+2580

зб. в 7,2 р.

Дохід від фінансової діяльності (дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи)

1192

5,7

-

-

-

-

-1192

- 100

Дохід з податку на прибуток

61

0,2

71

0,3

88

0,4

+27

+44,2

Усього доходів

21825

100

22907

100

24038

100

+2213

+10,1

За даними таблиці 3.1 ДПДГ "Степне" формує доходи переважно в процесі основної операційної діяльності. Так, у 2013 році в загальній величині доходів 87,2 %, припадає на дохід від реалізації продукції (товарів, робіт послуг), 12,4 % ? інші операційні доходи. У 2013 році порівняно з 2011 дохід від основної операційної діяльності збільшився на 798 тис. грн (3,9 %), а доходи від іншої операційної діяльності збільшилися в 7,2 раза, і складають у 2013 році 2580 тис. грн.

Отже, всі види доходів мають позитивну динаміку. В цілому доходи підприємства збільшилися на 2213 тис. грн, або 10,1 %.

Рис 3.1 Структура доходів ДПДГ "Степне"

Основу операційної діяльності становлять також витрати з метою отримання доходів (прибутків) від основної діяльності підприємств. Саме тому з сукупності витрат найбільш значущими, на нашу думку, є операційні витрати.

НП (С) БО 1 передбачає групування витрат операційної діяльності у розрізі таких елементів: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати [56]. Проте, на нашу думку, доцільною є класифікація операційних витрат згідно П (С) БО 16 "Витрати", за якою до них відносять: собівартість реалізованих товарів, адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності.

Таблиця 3.2

Аналіз складу, структури та динаміки витрат ДПДГ "Степне"

Вид витрат

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відхилення (+,-)

сума, тис. грн

частка %

сума, тис. грн

частка %

сума,

тис.

грн

частка %

абсолютне, тис. грн

відносне, %

Собівартість реалізованої продукції (товарів, тобіт, послуг)

17225

80,6

17546

78,5

18399

78,8

+1174

+6,8

Адміністративні витрати

1783

8,3

1711

7,6

2237

9,5

+454

+25,4

Витрати на збут

1197

5,6

753

3,4

1445

6,2

+248

+20,7

Інші операційні витрати

1028

4,8

2219

9,9

1115

4,8

+87

+8,4

Витрати від фінансової діяльності

66

0,3

60

0,3

78

0,3

+12

+18,1

Витрати з податку на прибуток

61

0,2

71

0,3

88

0,4

+27

+44,2

Усього витрат

21360

100

22360

100

23362

100

+2002

+9,3

За даними таблиці 3.2 у структурі витрат ДПДГ "Степне" переважа собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) ? 78,8 % у 2013 році, далі адміністративні витрати ? 9,5 %, витрати на збут ? 6,2 % і т.д.

Порівняно з 2011 роком збільшилися величини всіх видів витрат і відрахувань, окрім інших операційних витрат. Найбільше зросли витрати з податку на прибуток (44,2 %), і адміністративні витрати (25,4 %).

Загалом структура витрат відображає спеціалізацію підприємства на відповідних видах діяльності. У цілому витрати і відрахування у 2013 році порівняно з 2011 збільшилися на 2002 тис. грн, або 9,3 %.

Рис. 3.2 Структура витрат ДПДГ "Степне"

Класифікація витрат за економічними елементами передбачає виділення економічно однорідних витрат по підприємству в цілому незалежно від місця їх виникнення і ролі у виробничому процесі.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічноми елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизація;

інші.

Складові відповідних елементів визначаються П (С) БО 16 "Витрати" і розкриваються в примітках до фінансової звітності.

Групування витрат за економічними елементами дозволяє розробити кошторис витрат на виробництво, у якому визначаються загальна потреба підприємства в матеріальних ресурсах, сума амортизації основних фондів, витрати на оплату праці та інші грошові витрати підприємства [2].

Аналіз структури витрат за елементами дозволяє здійснити пошук резервів можливого зменшення витрат операційної діяльності.

Таблиця 3.3

Елемент операційних витрат

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відхилення (+,-)

сума, тис. грн

частка %

сума, тис. грн

частка %

сума,

тис.

грн

частка %

абсолютне, тис. грн

відносне, %

Матеріальні витрати

17814

61,1

20982

67,2

24844

67,9

+7030

+39,4

Витрати на оплату праці

6300

21,6

5825

18,7

6593

18,0

+293

+4,6

Відрахування на соціальні заходи

2487

8,5

2355

7,5

2634

7,2

+147

+5,9

Амортизація

963

3,3

1026

3,3

1203

3,3

+240

+24,9

Інші операційні витрати

1572

5,3

1027

3,3

1324

3,6

-248

-15,7

Усього

29136

100

31215

100

36598

100

+7462

+25,6

Аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат за елементами ДПДГ "Степне". У структурі операційних витрат за елементами (табл.3.3) найбільшу питому вагу мають матеріальні витрати ? 67,9 % за даними 2013 року, далі витрати на оплату праці ? 18,0 %, відрахування на соціальні заходи, інші операційні витрати та амортизація ? відповідно 7,2, 3,6, 3,3 %. Суттєвих змін у структурі операційних витрат порівняно з 2011 роком не відбулося. Серед елементів операційних витрат найбільший темп приросту мали матеріальні витрати (39,4 %) та, амортизація (24,9 %), інші операційні витрати навпаки зменшилися на 248 тис. грн (15,7 %). Загальна величина операційних витрат збільшилася на 7462 тис. грн, або 25,6 %.

Графічно зміни у структурі витрат виглядають таким чином (рис.3.3.)

Рис.3.3 Структура операційних витрат за елементами ДПДГ "Степне"

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також інші доходи [9].

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок інших обставин.

Таблиця 3.4

Аналіз формування, структури та динаміки фінансових результатів діяльності ДПДГ "Степне"

Показник

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2013 р. у % до 2011 р.

сума, тис. грн

частка

%

сума, тис. грн

частка %

сума,

тис.

грн

частка %

А

1

2

3

4

5

6

7

1. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

20160

Ч

20195

Ч

20958

Ч

103,9

2. Операційні витрати

у тому числі:

21233

100

22229

100

23196

100

104,2

а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

17225

81,1

17546

78,9

18399

79,4

106,8

б) адміністративні витрати

1783

8,3

1711

7,7

2237

9,6

125,4

в) витрати на збут

1197

5,6

753

3,4

1445

6,2

120,7

г) інші операційні витрати

1028

4,8

2219

10,0

1115

4,8

108,4

3. Валовий прибуток

2935

Ч

2649

Ч

2559

Ч

87,1

4. У % до чистого доходу від реалізаціїї продукції (товарів, робіт, послуг)

Ч

14,5

Ч

13,1

Ч

12,2

Ч

5. Інші операційні доходи

412

Ч

2641

Ч

2992

Ч

Зб. в 7,3 рази

6. Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток (збиток)

-661

Ч

607

Ч

754

Ч

Ч

7. Фінансові та інвестиційні витрати

66

Ч

60

Ч

78

Ч

118,1

8. Фінансовий результат до оподаткування: прибуток

465

Ч

547

Ч

676

Ч

145,3

9. Витрати з податку на прибуток

61

Ч

71

Ч

88

Ч

144,2

10. Чистий фінансовий результат: прибуток (збиток)

404

Ч

476

Ч

588

Ч

145,5

11. У % до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Ч

2,0

Ч

2,4

Ч

2,8

Ч

12. У % до валового прибутку

Ч

13,7

Ч

18,0

Ч

23,0

Ч

За даними табл.3.4 у 2013 році порівняно з 2011 дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 3,9 %, а чистий дохід ? на 4,2 %. Випереджальне зростання собівартості реалізованої продукції (на 6,8 %) порівняно зі зростанням чистого доходу зумовило зменшення валового прибутку на 12,9 %. Частка валового прибутку в чистому доході знизилася з 14,5 до 12,2 %.

У структурі операційних витрат частка собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) зменшилася з 81,1 до 79,4 %, адміністративних витрат збільшилася з 8,3 до 9,6 %, витрат на збут також збільшилася з 5,6 до 6,2 %, інші операційні витрати залишилися без змін.

У 2011 році підприємство отримало збиток у розмірі 661 тис. грн, а у 2013 році отримало прибуток у розмірі 754 тис. грн.

3.2 Факторний аналіз фінансових результатів

Функціонування підприємства, незалежно від виду його діяльності і форми власності, в умовах ринку визначається йога здатністю приносити прибуток. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим фактором стимулювання виробничо-господарської діяльності підприємства і створює фінансову основу для його розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу [18].

Прибуток ? це найважливіший узагальнюючий показник в системі оцінкових показників ефективності виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства [15].

Основні завдання аналізу фінансових результатів діяльності підприємства такі:

оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності);

визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності;

виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності;

аналіз порога прибутку [10].

Таблиця 3.5

Вихідна інформація для аналізу факторів формування показників фінансових результатів ДПДГ "Степне", тис. грн

Показник

Умовне позначення

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Відхилення (+,-)

А

Б

1

2

3

4

1. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

ЧД

20160

20195

20958

+798

2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

С

17225

17546

18399

+1175

3. Валовий: прибуток (збиток)

ВП

2935

2649

2559

-376

4. Інші операційні доходи

ІОД

412

2641

2992

+2580

5. Адміністративні витрати

АВ

1783

1711

2237

+454

6. Витрати на збут

ВЗ

1197

753

1445

+248

7. Інші операційні витрати

ІОВ

1028

2219

1115

+87

8. Операційний дохід

ОД

20572

22836

23950

+3378

9. Операційні витрати

ОВ

21233

22229

23196

+1963

10. Фінансовий результат від операційної діяльності

ФРОД

-661

607

754

+1415

11. Дохід від фінансової діяльності

ДФД

-

-

-

-

12. Дохід від інвестиційної діяльності

ДІД

-

-

-

-

13. Витрати від фінансової діяльності

ВФД

66

60

78

+12

14. Витрати від інвестиційної діяльності

ВІД

-

-

-

-

15. Фінансовий результат від фінансової діяльності: прибуток (збиток)

ФРФД

-66

-60

-78

-12

16. Фінансовий результат від інвестиційної діяльності: прибуток (збиток)

ФРІД

-

-

-

-

17. Фінансовий результат до оподаткування: прибуток (збиток)

ФРДО

465

547

676

+211

18. Витрати (дохід) з податку на прибуток

ПП

61

71

88

+27

19. Прибуток (збиток) від припиненої діяльності

ППД

-

-

-

-

20. Чистий фінансовий результат: прибуток

ЧФР

404

476

588

+184

Фактори формування показників фінансових результатів аналізують за інформацією графи "Відхилення (+,-)" табл.3.5 із використанням адитивних факторних моделей.

Модель факторного аналізу фінансового результату (прибутку, збитку) від операційної діяльності

ФРОД = ВП + ІОД - АВ - ВЗ - ІОВ (3.1)

Загальна зміна (+,-) фінансового результату (прибутку, збитку) від операційної діяльності, тис. грн:

?ФРОД = 1415

у тому числі за рахунок факторів:

1.) валового прибутку (збитку):

?ФРОД ВП = - 376

2.) інших операційних доходів:

?ФРОД ІОД = +2580

3.) адміністративних витрат:

?ФРОД АВ = - 454

4.) витрат на збут:

?ФРОД ВЗ = - 248

5.) інших операційних витрат:

?ФРОД ІОВ = - 87

Перевірка розрахунку:

?ФРОД = ?ФРОД ВП + ?ФРОД ІОД + ?ФРОД АВ + ?ФРОД ВЗ + ?ФРОД ІОВ; ?ФРОД = 1415

Прибуток від операційної діяльності збільшився на 1415 тис. грн. При цьому внаслідок зменшення валового прибутку, збільшення адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат прибуток від операційної діяльності відповідно на 454, 248, 81 тис. грн, зменшився відповідно на 376 тис. грн.

Водночас за рахунок збільшення інших операційних доходів і зменшення збільшення витрат, прибуток від операційної діяльності збільшився відповідно на 2580 тис. грн. Отже головним фактором негативної динаміки фінансового результату від операційної діяльності є зменшення валового прибутку.

Основними показниками підвищення прибутковості є:

зменшення собівартості виробництва;

підвищення доходу від реалізації продукції (робіт та послуг);

рівень рентабельності та норма прибутку.

Таблиця 3.6.1

Факторний аналіз фінансових результатів від реалізації продукції рослинництва ДПДГ "Степне"

Продукція

Обсяг реалізації

продукції у фізичній

масі, ц

Середня ціна

реалізації 1 ц, грн

2011 р.

2012 р.

2013 р.

відхилення (+,-)

2011 р.

2012 р.

2013 р.

відхилення (+,-) 2013 р. до 2011 р.

А

1

2

3

4

5

6

7

8

Пшениця

озима

22915

1083

21797

-1118

117,52

125,58

124,00

+6,48

Ячмінь ярий

2575

868

1671

-904

119,22

288,01

146,02

+26,8

Соняшник

3090

8945

10696

+7606

274,11

340, 19

263,36

-10,75

Таблиця 3.6.2

Продукція

Повна собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн

Прибуток, збиток (-), тис. грн

2011 р.

2012 р.

2013 р.

відхилення (+,-)

2011 р.

2012 р.

2013 р.

А

9

10

11

12

13

14

15

Пшениця озима

109,88

106, 19

104,97

-4,91

175

21

415

Ячмінь ярий

95,15

182,03

107,12

+11,97

62

93

65

Соняшник

120,39

217,44

245,70

+125,31

475

1098

189

Таблиця 3.6.3

Продукція

Зміна (+,-) фінансового результату, тис, грн

загальна

у т. ч. за рахунок факторів

обсягу

Ціни

Собівартості

А

16

17

18

19

Пшениця озима

+240

-8,5

+141,24

+107,02

Ячмінь ярий

+3

-21,8

+44,78

-20,00

Соняшник

-286

+1169,2

-114,98

+1340,32

Рис.3.4 Прибуток, (збиток) від реалізації продукції рослинництва, тис. грн.

У 2013 році порівняно з 2011 прибуток від реалізації озимої пшениці збільшився на 240 тис. грн. У наслідок скорочення обсягу реалізації продукції у фізичній масі на 1118 ц прибуток зменшився на 8,5 тис. грн. За рахунок підвищення середньої ціни реалізації 1 ц на 6,48 грн прибуток збільшився на 141,24 тис. грн, а у звязку зі зменшенням повної собівартості 1 ц реалізованої продукції на 4,91 грн прибуток збільшився на 107,02 тис. грн. Отже, головний вплив на збільшення прибутку від реалізації озимої пшениці мало зменшення собівартості одиниці продукції.

Прибуток від реалізації ячменю ярого у 2013 році порівняно з базовим збільшився на 3 тис. грн. Завдяки зменшенню обсягу реалізації продукції у фізичній масі на 904 ц прибуток зменшився на 21,8 тис. грн і підвищенню середньої ціни реалізації 1 ц на 26,8 грн прибуток збільшився відповідно на і 44,78 тис. грн. Разом із тим збільшення повної собівартості 1 ц реалізованої продукції на 11,97 грн зумовило зменшення прибутку на 20,0 тис. грн.

У 2013 році порівняно з 2011 роком прибуток від реалізації соняшнику зменшився на 286 тис. грн, що пояснюється впливом таких факторів: внаслідок зниження середньої ціни реалізації 1 ц на 10,75 грн прибуток зменшився на 114,98 тис. грн, з підвищення повної собівартості на 125,31 грн прибуток зменшився 1340,32 тис. грн. Лише за рахунок зростання обсягу реалізації продукції у фізичній масі на 7606 ц прибуток збільшився на 1169,2 тис. грн. Таким чином головним фактором зменшення прибутку від реалізації соняшника є збільшення собівартості.

Таблиця 3.7

Напрями розподілу прибутку ДПДГ "Степне"

Показник

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2013 р. у % до 2011 р.

сума, тис.

грн

част-ка

%

сума, тис. грн

част-ка

%

сума,

тис.

грн

част-ка

%

1. Формування резервного капіталу

56

13,9

76

16,0

42

7,1

75,0

2. Цільове фінансування

103

25,5

136

28,6

158

26,9

153,4

3. Перерозподіл прибутку

89

22,0

75

15,8

172

29,3

193,3

4. Інвестиції в необоротні активи

156

38,6

189

39,7

216

36,7

138,5

Чистий прибуток - всього

404

100,0

476

100,0

588

100,0

145,2

На ДПДГ "Степне" прибуток у 2013 році, в порівнянні з 2011 роком збільшився і становить 588 тис. грн. На формування резервного капіталу віднесено 42 тис. грн. У структурі напрямів розподілу формування резервного капіталу у 2011 році, становив 13,9 %, а у 2013 році 7,1 %. Найбільше частку займає перерозподіл прибутку, у 2013 році в порівнянні з 2011 роком збільшився на 193,3 %. Також простежується збільшення цільового фінансування та інвестицій в необоротні активи, відповідно у 153,4 і 138,5 %.

3.3 Шляхи підвищення прибутковості підприємства

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства складається в прагненні до максимізації прибутку [43].

Для ефективного функціонування суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення обсягу продукції, зниження собівартості, збільшення розміру прибутку.

Одним із резервів збільшення розміру прибутку підприємства є збільшення обсягу реалізації товарної продукції. Між прибутком та обсягом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Таким чином, різноманітність продукції має значний вплив на збільшення реалізованої продукції підприємства.

Збільшення прибутку в результаті виробничої діяльності дає можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж це стає функцією самого підприємства. В той же час ріст прибутку на підприємстві означає й збільшення відрахувань в державний бюджет [51, с.487-490].

Багато підприємств проводять розробку та реалізацію наково-технічних нововведень і отримують на них ліцензії. В умовах жорстокої конкуренції виробники можуть проводити власні дослідження і розробки в такому обсязі, який є необхідним для здійснення покращення властивостей продукції, і зробити її більш конкурентоспроможною.

Певну роль в процесі реалізації продукції відіграє правильна організація оплати праці робітників відділів збуту промислових підприємств.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку велике значення має збереження наявних довготривалих господарських зв'язків. Їх руйнування погано позначається на виробництві, матеріально-технічному постачанні.

Для збільшення обсягу прибутку від реалізації необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків.

Ці надлишки необхідно продавати за ринковими цінами.

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором збільшення прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції ? необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення [5].

Ефективне використання матеріальних ресурсів, в значній мірі, залежить від роботи відділу постачання. Однією з важливих задач органів постачання підприємства є контроль за станом запасів і за управлінням ними.

Робота служби постачання повинна сприяти економічному і раціональному використанню матеріальних ресурсів при плануванні матеріально-технічного постачання, в процесі операційної роботи по виконанню розроблених планів постачання, а також при прямому використанні матеріальних ресурсів.

Потребують вдосконалення й нормативи. Так, нормативи використання матеріальних ресурсів та виробництві продукції не всюди достатньо технічно обґрунтовані, тому вони не завжди можуть служити достовірною базою для встановлення дійсно прогресивних норм витрат. Технічно обґрунтовані норми й нормативи, їх своєчасний перегляд, з одного боку, впливають на оплату праці, а з іншої ? на формування ціни, тому що виявлення резервів призводить до зниження суспільно-необхідних витрат робітників.

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об'єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчання одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затрачених коштів на проектування будівельних об'єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно збільшення розміру прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5 ? 2 рази.

Основою збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Саме науково-технічний прогрес та його ресурсозберігаючий характер забезпечують різкий поворот до інтенсифікації.

Резервом збільшення розміру прибутку промислових підприємств є підвищення якості продукції і ліквідація втрат від браку.

Резервом збільшення розміру прибутку підприємств є підвищення цін.

Ціни відображають кон'юнктуру ринку, протиставляючи виробника споживачу товару, і навпаки.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку підприємствам необхідно застосовувати правильну тактику в області встановлення цін. При встановленні ціни товару слід використовувати спеціальну методику розрахунку вихідної ціни.

Від правильності розрахунку ціни багато в чому залежить обсяг отримуваного прибутку, ліквідність і платоспроможність підприємства, його фінансовий стан.

Правильний розрахунок резервів збільшення розміру прибутку є необхідним для його планування на майбутній період. Знаючи перспективну суму прибутку підприємства можна правильно спрогнозувати інвестиційну політику, а також витрати на соціально-культурні заходи та матеріальні заохочення працівників.

В процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основні задачі:

а) підвищення загального розміру прибутку в процесі його формування;

б) ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його використання.

Що стосується ДПДГ "Степне", то можна сказати, що його розвиток протікає стабільно. Представлені таблиці і графіки, що аналізують діяльність ДПДГ "Степне", говорять про те, що дане підприємство планомірно нарощує виробництво від року в рік.

Підприємству, для підвищення прибутковості діяльності, слід зосередити увагу на внутрішніх і зовнішніх факторах, зокрема слід зосередити більше уваги на збуті продукції, на зниженні її собівартості і створенні конкурентних цін на товари.

Для зростання показників прибутку аналізованому підприємству необхідно здійснювати цілеспрямовану політику управління формуванням прибутку, впроваджувати сучасні технології у виробничий процес, виявляти і використовувати резерви скорочення витрат.

Побудова на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем забезпечення управління, знання основних механізмів формування прибутку, використання сучасних методів його аналізу і планування може значно скоротити шлях до досягнення основної мети підприємства - до прибутку.

Розділ 4. Охорона праці

Сучасний розвиток аграрного виробництва змінює характер і склад праці, потребує рішучих дій для поліпшення її умов, профілактики професійних захворювань працівників зайнятих в сільському господарстві. Агропромисловий комплекс на сьогодні є однією з травмонебезпечних галузей виробництва. Тому охорона праці - це важливий соціально-організаційний мотив поліпшення умов праці [58].

Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону праці", охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоровя та працездатності людини в процесі праці [33].

Основними законодавчими та нормативними актами, які регулюють всі питання пов'язані з охороною праці є:

1) Закон України "Про охорону праці";

2) Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

3) Кодекс законів про працю;

4) типове положення про службу охорони, ДНОП, наказ № 255 від 15.11.04 р.;

5) типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, ДНОП, наказ № 15 від 26.01.2005р. та ін.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен забезпечити функціонування системи управління охороною праці (СУОП) та несе відповідальність за стан охорони праці на підприємстві. Організацію та координацію робіт з охорони праці здійснюється відповідно до Типового положення про службу охорони праці, наказ ДНОП № 255 [58].

Соціально-економічне значення охорони праці в Україні полягає у наступному [25].

захисті життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства;

забезпеченні повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці та повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

здійснення навчання населення, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП).

На досліджуваному підприємстві ДПДГ "Степне" організована й успішно функціонує служба охорони праці, де за стан охорони праці в першу чергу відповідає керівник товариства та інженер з охорони праці. Що стосується галузі рослинництва, то відповідальність несе головний агроном. Вони забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджують інструкції про обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених функцій.

СУОП - складна, штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка являє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційними розпорядчими документами, сукупність взаємопов'язаних соціально-економічних, організаційно-технічних та інших ланок, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності в усіх сферах виробничого процесу [58].

Система має складну структуру. До її складу, крім основних підсистем (орган управління, виконавчий орган і об'єкт управління) слід віднести і підсистеми, без яких неможливе функціонування СУОП: система фінансування охорони праці, система навчання працюючих з охорони праці, система контролю і розробки заходів з охорони праці, система розробки нормативних документів з охорони праці на підприємстві. Кожна з зазначених підсистем фактично є нижчою окремою системою по відношенню до СУОП з ознаками.

Як відомо, основним завданням організації охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці. Це стає можливим завдяки проведенню навчання усіх працівників в товаристві, перевірки їх знань, розробці і виконанню заходів з охорони праці, аналізу показників і причин виробничих травм і захворювань. На підприємстві повинні бути усунені причини, які б призводили до нещасних випадків, професійних захворювань, і виконанні профілактичних заходів.

Для забезпечення охорони праці в товаристві розробляються і затверджуються положення, інструкції, що діють в межах товариства, здійснюється постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами та іншими засобами виробництва.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктажі, навчання з питань охорони праці та правил надання першої медичної допомоги потерпілим і правил поведінки у разі виникнення аварії. Проведення цих заходів необхідно здійснювати на основі найновіших досягнень науки, передового досвіду та включаючи комп'ютерну техніку, спеціальні засоби сигналізації.

1. Спеціалісти з охорони праці мають право видавати приписи щодо усунення недоліків, одержувати від керівників структурних підрозділів необхідні відомості і пояснення з питань охорони праці, вимагати відстрочення від роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, інструктажі, навчання і не мають допуску до робіт, зупинити роботу виробництва у разі порушень, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей [64].

2. Згідно чинного законодавства про працю жоден працівник не може бути допущений до роботи, якщо відповідно не підготовлений з охорони праці. Працівники допускаються до роботи тільки після проходження перевірки знань, проведенні інструктажів [33].

Типове положення про навчання з питань охорони праці № 15 від 26.01.2005 р. спрямоване на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності.

В ДПДГ "Степне" на основі цього положення, розробляється і затверджується наказом керівника відповідне положення товариства про навчання з питань охорони праці, формується план-графік проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з яким повинні бути ознайомлені працівники.

Працівники товариства при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходить навчання і перевірку знань згідно з вимогами цього Типового положення. Перевірки знань працівників з питань охорони праці проводиться за тими нормативними актами про охорону праці, додержання яких входить до їх службових обов'язків.

Відповідальність за організацію і здійснення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення покладається на керівника товариства, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів, контроль - на інженера з охорони праці.

В товаристві для перевірки знань працівників з питань охорони праці наказом керівника створюються постійно діючі комісії. Головою комісії призначається заступник керівника товариства, в службові обов'язки якого входить організація роботи праці. До складу комісії входять: спеціаліст служби охорони праці, юридичної і технічної служб, представники органів державного нагляду за охороною праці та профспілки.

Інші працівники проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що входять до їх функціональних обов'язків, до початку роботи і періодично раз на три роки безпосередньо на товаристві.

Позачергове навчання та перевірка знань посадових осіб, спеціалістів, працівників з питань охорони праці проводяться [64].

при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці;

при введенні в експлуатацію нового устаткування;

при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань з питань охорони праці.

Програми попереднього спеціального навчання розробляються відповідними службами товариства з урахуванням конкретних виробничих умов і відповідних їм чинних нормативних актів про охорону праці та затверджуються наказом керівника.

Для проведення навчання з охорони праці в ДПДГ "Степне" існує спеціально обладнаний кабінет з охорони праці. Робота цього кабінету організовується інженером з охорони праці, відповідно до планів, затверджених керівником товариства. Кабінет забезпечений довідково-інформаційною картотекою, нормативною документацією та літературою.

В ДПДГ "Степне" проводять вступний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж.

Вступний інструктаж проводять з усіма без винятку, яких вперше беруть на роботу. Його проводить інженер з охорони праці в кабінеті з охорони праці і реєструють в журналі [58].

Первинний інструктаж проводять з усіма особами без винятку, яких вперше беруть на роботу, переведеними з інших робіт, відрядженими, учнями та студентами, що прибули на практику. Його проводить безпосередній керівник підрозділу індивідуально з кожним або групою працівників, які виконуватимуть одну і ту ж роботу, звертаючи їх увагу на небезпечні виробничі фактори.

Через шість місяців після проведення первинного інструктажу на робочому місці незалежно від кваліфікації, освіти проводять повторний інструктаж. Цей інструктаж проводять по програмі інструктажу на робочому місці з реєстрацією його у відповідному журналі.

Позаплановий інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників однієї професії за програмою первинного інструктажу на робочому місці, якщо виникли зміни в законодавчих актах з охорони праці, в технологічних процесах, при порушенні вимог безпеки [58].

Цільовий інструктаж проводять з працівниками перед початком робіт, для яких потрібен наряд-допуск, його проведення реєструють в наряді-допуску на виконання робіт.

Система оперативного контролю за станом охорони праці має на меті посилення уваги до питань охорони праці і виробничої санітарії з боку керівників підрозділів, а також особистої відповідальності керівників за створення здорових і безпечних умов праці у довірених підрозділах.

Слід відмітити, що великої уваги у ДПДГ "Степне" приділяють також плануванню заходів по охороні праці. На підприємстві складають оперативний, поточний та перспективний плани робіт по охороні праці. Відповідальність за розробку плану покладено на керівника підприємства.

Оперативний план в підприємстві складається на квартал (можна на декаду) і служить для оперативного контролю за виконанням заходів по охороні праці. Поточний план на підприємстві складається на рік з урахуванням заходів, передбачених перспективним планом. В розробці цього плану приймають участь керівники підрозділів, робітники, спеціалісти. Він узгоджується з інженером з охороні праці та головним спеціалістом по галузі [58].

Одним із основних факторів, що містять небезпеку в роботі працівників бухгалтерії є робота з ПК. Тому вони повинні суворо дотримуватись правил електробезпеки та пожежної безпеки. Всі роботи, пов'язані з ремонтом ПК повинні виконувати тільки електрик або працівник, що має дозвіл обслуговувати електрообладнання.

Фінансування заходів з охорони праці, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці, передбачених планами підприємства здійснюється роботодавцем (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Витрати на охорону праці в ДПДГ "Степне". Полтавського району Полтавської області, 2011-2013 рр.

Види витрат

2011 р.

2012 р.

2013 р.

Всього затрат, грн. (Зоп)

в тому числі:

на номенклатурні (капітальні) заходи, передбачені колективним договором; (Зк)

на засоби індивідуального захисту; (Зе)

на лікувально-профілактичні заходи; (Зе)

3855

2020

890

945

5100

2700

950

1450

5200

2845

899

1456

Показники розподілу матеріальних затрат (Крв)

0,524

0,529

0,547

Дані табл. 4.1 свідчать, що в товаристві виділялася дуже мала кількість коштів на охорону праці, що є вагомим недоліком в організації охорони праці. Показник розподілу матеріальних затрат за 2011 ? 2013 рр. майже не змінився. В 2011 р. він становив 52,4 %, а у 2013 р. - 54,7 %. Аналізуючи джерела фінансування заходів по охороні праці, слід зазначити, що кошти були використані за призначенням, але їх кількість була занадто малою для повноцінного забезпечення функціонування служби охорони праці.

Щоб уникнути травм на виробництві, слід виконувати вимоги безпеки перед початком, під час роботи, по її закінченню, які викладені в Інструкції про охорону праці.

Завдяки дотриманню вимог охорони праці в ДПДГ "Степне" за останні три роки нещасних випадків не було, але постійно спостерігаються захворювання спричинені недотриманням заходів з особистого захисту при використанні хімікатів і добрив.

Стан виробничого травматизму та захворювань відображено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Показники стану виробничого травматизму та захворювань в ДПДГ "Степне" станом на 2011-2013 рр.

Показники

2011 р.

2012 р.

2013 р.

1. Середньорічна кількість працюючих (Р), осіб.

140

130

120

2. Кількість нещасних випадків (Nн/в) в тому числі:

з тимчасовою втратою працездатності

з стійкою втратою працездатності

з смертельним наслідком

3. Втрати працездатності по травматизму, дні (Ттр)

-

-

-

4. Кількість захворювань (Nз)

21

32

28

5. Втрати працездатності по захворюваннях, дні (Тзах)

350

374

264

6. Коефіцієнт частоти захворювань

15,00

24,60

23,33

7. Коефіцієнт тяжкості захворювань

16,7

11,7

9,4

8. Коефіцієнт втрат робочого часу захворювань

250,5

287,82

219,3

Дані таблиці свідчать, про те, що останні три роки, не сталося жодного нещасного випадку. В зв'язку з тим, що зменшувалася кількість працюючих, знижувалося і число захворювань, відповідно зменшився коефіцієнт частоти, коефіцієнт тяжкості, коефіцієнт втрат робочого часу.

Під нещасним випадком розуміють травми, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, ушкодження внаслідок аварії, пожеж, стихійні лиха тощо. Поняття "виробничий травматизм" охоплює нещасні випадки, які сталися в процесі виробничої діяльності, при яких організм людини зазнав миттєве пошкодження, викликане зовнішньою дією. Сукупність нещасних випадків, що сталися за певний період і в певних межах, називають виробничим травматизмом [58].

На зменшення професійних захворювань, перш за все, впливає впорядкованість робочого часу, пожежні санітарно-гігієнічні умови на робочих місцях.

1. У відповідності із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" кожне товариство відраховує страхові тарифи в Фонд соціального страхування від нещасних випадків [32].

Розмір тарифу для ДПДГ "Степне" становить 0,2 %. Із цих сум ФСС виплачує відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей в разі настання страхового випадку.

Витрати від виробничого травматизму та захворювань в ДПДГ "Степне" представлено в табл.4.3.

Таблиця 4.3

Втрати від виробничого травматизму та захворювань в ДПДГ "Степне" за 2011-2013 рр.

Види витрат

2011 р.

2012 р.

2013 р.

А

1

2

3

Втрати ФСС від нещасних випадків Вфсс (н/в)

1. Виплати за лікарняними листками, всього грн., з них:

- по виробничому травматизму

-

-

-

- по професійних захворюваннях

-

-

-

2. Виплати по інвалідності, грн.

-

-

-

3. Виплати по смерті потерпілого, грн.

-

-

-

Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності Вфсс (твп)

1. Виплачено по лікарняних листках, грн.

- по загальним захворюванням

19600

17548

10540

Втрати підприємства (Впід)

80

1а. Середньоденна заробітна плата, грн.

82

85

1. Виплати по штрафах, грн.

-

-

-

2. Вартість зіпсованого обладнання та матеріалів, грн.

-

-

-

3. Виплати за лікарняними листками (5 днів), всього грн., з них:

- по виробничому травматизму

-

-

-

- по загальних захворюваннях

8400

13120

11900

4а. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, грн.

1154380

1220400

1230804

4. Втрати із-за недоотриманої продукції, грн.

15753

14048

16407

5. Витрати на розслідування н/в, грн.

-

-

-

6. Страхові тарифи в ФСС від н/в

6720

6396

6120

7. Страховий тариф в ФСС з тимчасовою втратою працездатності

47040

44772

42840

8. Сумарні економічні втрати, грн.

77913

78336

77267

9. Річний економічний ефект

-

-3039

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены