Підсистема статистичної звітності системи "1С: Предприятие 8.0"

Отож будемо порівнювати вартість програмного продукту та приблизні витрати підприємства на річну заробітну платню економісту або бухгалтеру, який би складав статистичну звітність для підприємства.

Основна заробітна плата.

, (22)

З_і - місячна заробітна плата працівника, який мав би складати звіти до статистики, грн.., З_і = 700 грн.;

12 - кількість місяців у році;

С_зо = 980*12 = 11 760,00, грн.

Додаткова заробітна плата. Розрахуємо за формулою (19)

0,4*11 760,00 = 4 704,00, грн..

Відрахування на соціальні заходи, згідно формули (20).

С_сз = 0,37*(11 760,00 + 4 704,00) = 6 091,68, грн.

Отож загальні витрати за рік на заробітну платню складають:

С_з = С_зо + + С_сз (23)

С_з = 11 7600,00 + 4 704,00 + 6 091,68 = 22 555,68, грн.

Порівняємо вартість розробленого програмного продукту та заробітну платню спеціаліста, який мав би складати вручну статистичні звіти.

П = С_з - Ц (24)

Де, П - прибуток, кошти, які підприємство заощадить за рік, придбавши даний програмний продукт, грн.

П = 22 555,68 - 22 429,60 = 126,08 грн.

Таким чином, за рік використання програми „Підсистема статистичної звітності системи 1С:Підприємство 8.0”, розробленої у цій роботі, підприємство поверне кошти, витрачені на придбання програмного продукту, та почне заощаджувати на заробітній платні.

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

На організм людини, що працює за комп'ютером, діють шкідливі виробничі фактори, які можуть призвести до травм, професійних захворювань. Для того, щоб запобігти цих негативних наслідків, необхідно дотримуватись санітарних, гігієнічних норм та правил виробничої безпеки під час експлуатації комп'ютерних систем.

7.1 Санітарно-гігієнічні вимоги

7.1.1 Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, повинні відповідати 1 або 11 класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу №4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.

7.1.2 У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 «ССБТ Шум. Общие требования безопасности», СН 3223-85 «Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці», затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами та ЕОМ, визначені ДСанПІН 3.3.2-007-98.

7.1.3 Для забезпечення нормативних рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

7.1.4 Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 «Санитарные нормы вибрации рабочих мест», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПІН 3.3.2-007-98. Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання, мікроклімату

7.1.5 Параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, оснащених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», (таблиця 7.1), СН 2152-80 «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень», затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, (таблиця 7.2).

7.1.6 Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

Таблиця 7.1 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88	Температура повітря, С оптимальна	Відносна вологість повітря, %оптимальна	Швидкість руху повітря, м/с оптимальна
Холодна	Легка-1а	22-24	40-60	0,1
Тепла	Легка-1а	23-25	40-60	0,1

Таблиця 5.2 - Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ та ПЕОМ (відповідно до СН 2152-80)

Рівні	Кількість іонів в 1 см повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

7.2 Виробниче освітлення

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Для уникнення засліплюючої дії сонячних променів найкраще, коли світлові отвори (вікна) зорієнтовані на північ чи північний схід. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче 1,5%, відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 «Естественное й искусственное освещение. Нормы проектирования».

Для забезпечення відносної постійності природного освітлення незалежно від породних умов чи пори року необхідно вікна обладнати сонцезахисними регульованими жалюзями або світлорозсіюючими шторами з коефіцієнтом відбиття 0,5--0,7.

Розташовувати робочі місця з ВДТ необхідно таким чином, щоб в поле зору користувача не потрапляли вікна або світні поверхні світильників. Окрім того, вони не повинні також знаходитися безпосередньо за його спиною, щоб уникнути відблисків на екрані.

Світильники загального освітлення необхідно розташовувати у вигляді ліній (суцільних або переривчастих) з боку від робочих місць (бажано зліва) паралельно лінії зору користувачів. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: прямого світла (П), переважно прямого (Н), переважно відбитого (В). Застосовувати світильники без розсіювачів та екранних сіток забороняється. Для зменшення пульсації світлового потоку (коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5%) необхідно застосовувати світлові пристрої укомплектовані високочастотними пускорегулюючими апаратами.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/м2, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40°.

Світильники місцевого освітлення повинні мати захисний кут не менше за 40°, а в якості джерела світла в них можуть бути встановлені І лампи розжарювання, хоча перевагу все ж таки слід надавати люмінесцентним лампам.

Для обмеження прямої близькості від джерел природного (вікна) та штучного (світильники) освітлення необхідно, щоб яскравість їх поверхонь, що перебувають у полі зору не перевищувала 200 кд/м2, яскравість же відблисків на екрані ВДТ не повинна перевищувати 40 кд/м2, а яскравість стелі -- 200 кд/м2.

В полі зору користувача ВДТ має бути забезпечений відповідний розподіл яскравості. Відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання, меблі) -- 5:1.

Надійність та ефективність природного і штучного освітлення приміщень з ВДТ залежить від своєчасності та ретельності їх обслуговування. Тому віконне скло та світильники необхідно очищати не рідше ніж два рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

7.3 Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

7.3.1 Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на робочих местах и требования к проведению контроля», СН №3206-85 «Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц» та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОС 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

7.3.2 Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 «Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях» та ДСаНіП 3.3.2-007-98.

7.3.3 Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля», СН № 1757-77 «Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля» та ДСаНіП 3.3.2-007-98.

7.3.4 Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювання пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) не повинна перевищувати 7,74. 10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

7.3.5 Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/м3; вміст оксидів азоту - 5 мг/м3; вміст пилу - 4 мг/м3.

7.4 Вимоги електробезпеки

7.4.1 ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

7.4.2 Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладення фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

7.4.3 У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійних резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

7.4.4 ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось раніш ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

7.4.5 Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В. Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

7.4.6 Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.

7.4.7 Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання. При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

7.4.8 Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

7.4.9 Є неприпустимими:

- експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

- застосування саморобних подовжувачів, нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

- користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

7.5 Пожежна безпека

Залежно від особливостей виробничого процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних процесів та промислових об'єктів. Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами пожежної» безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами.

Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не. дозволяється розташування приміщень категорій А І Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії В слід відділяти від приміщень з ЕОМ протипожежними стінами.

Для всіх споруд І приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 «Определения категорий помещений й зданий по взрывопожарной й пожарной опасности», та клас зони згідно з Правилами влаштування електроустановок. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

Фальшпідлога у приміщеннях ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості не менше 0,5 год.). Простір під знімною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м². Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах із застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з міжпідлогового простору в приміщення. Міжпідлоговий простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів.

Звукопоглинальне облицювання стін та стель у приміщеннях ЕОМ слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ та дисплейні зали, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням граничне допустимих концентрацій вогнегасної речовини.

Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

7.6 Вимоги до обладнання

7.6.1 Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та цих Правил.

7.6.2 Прийняття в експлуатацію зазначеного обладнання повинне здійснюватись тільки за умови наявності в комплекті з ним паспорта, інструкції або іншої експлуатаційної документації, перекладеної українською (або також і російською) мовою. При наявності відхилень від вимог нормативної документації можливість використання обладнання повинна бути узгоджена з Держнаглядохоронпраці, Держстандартом та організацією - замовником до укладення контракту на постачання.

7.6.3 За способом захисту людини від ураження електричним струмом відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні відповідати 1 класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие тре-бования безопасности» та ГОСТ 25861-83 «Машины вычислительные и системы обработ-ки данных. Требования электрической и механической безопасности и методы испыта-ний» або повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98. Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.

7.6.4 Вимоги до відеотерміналів наведені в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 - Вимоги до відеотерміналів

Найменування параметра	Значення параметра
Яскравість знака (яскравість фону), кд/м2	від 35 до 120
Зовнішня освітленість екрана, лк	від 100 до 250
Контраст (для монохромних зображень)	від 3:1 до 1,5:1
Нерівномірність яскравості в робочій зоні екрана	не більше 1,7:1
Відхилення форми робочої зони екрана від прямокутності : по горизонталі та вертикалі по діагоналі	не більше 2 % не більше 4% відношення суми коротких сторін до суми довгих
Різниця довжин рядків або стовпчиків	не більше 2% середнього значення
Розмір мінімального елемента зображення (пікселя) для монохромних зображень, мм	0,3
Допустима тимчасова нестабільність зображення (мигання)	не повинна бути зафіксована у 90 % спостерігачів
Відбивна властивість, дзеркальне та змішане відображення (відблиск),% (допускається виконання вимог при застосуванні приекранного фільтра )	не більше 1
Відношення ширини знака до його висоти для великих літер	від 0,7 до 0,9
Мінливість розміру знака	не більше 5 % висоти
Ширина лінії контуру знака	0,15-0,1 висоти знака
Модуляція щодо яскравості растру: для монохромних зображень для багатоколірних зображень	не більше 0,4 не більше 0,7
Відстань між рядками	не менше ширини контуру знака або одного елемента зображення

7.6.5 Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:

- напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 кГц - 2 кГц - 25 В/м,

у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 2,5 В/м,

- щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 кГц - 2 кГц - 250 нТл,

у діапазоні частот 2 кГц - 400 кГц - 25 нТл;

- поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;

- потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год

7.6.6 Вимоги до клавіатури:

- виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення; - наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатуру в межах від 50 до 150 і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

- висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;

- виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;

- наявність заглиблень посередині клавіш;

- однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н та максимальним не більше 1,5 Н;

- виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів.

7.7 Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць

7.7.1 Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 м², а обсяг - не менше 20 м³.

7.7.2 Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

- робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1м від стін зі світловими прорізами;

- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

- відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1м.

7.7.3 Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічних вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.

7.7.4 Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-900 до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 200 відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-200 відносно вертикальної площини.

7.7.5 Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу.

7.7.6 Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680-800 мм, а ширина забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм.

7.7.7 Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

7.7.8 Робочий стіл для відеотерміналу, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 200

7.7.9 Робоче сидіння (стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.

7.7.10 Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-50.

7.7.11 Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 150 вперед до 50 назад.

7.7.12 Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.

7.7.13 Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260-400 мм.

7.7.14 Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не меньше 250 мм, шириною - 50-70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.

7.7.15 Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати: при розмірі екрану по діагоналі

35/38 см (14»/15») - 600-700 мм,

43 см (17») - 700-800 мм,

48 см (19») - 800-900 мм,

53 см (21») - 900-1000 мм.

7.7.16 Розташування екрану відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору працівника.

7.7.17 Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15°.

7.7.18 Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.

7.8 Вимоги безпеки під час експлуатації ЕОМ

7.8.1 Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

7.8.2 Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.

7.8.3 Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку.

7.8.4 Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

7.8.5 У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

7.8.6 При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів №5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

7.8.7 Є неприпустимими такі дії:

- виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ:

- зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;

- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

7.9 Вимоги безпеки під час обслуговування та налагодження ЕОМ

7.9.1 Монтаж, обслуговування та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки,при повному відключенні живлення. Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі. У тих випадках, коли монтаж, обслуговування та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:

- устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;

- роботи виконуються не менше ніж двома працівниками;

- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку.

7.9.2 Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти.

7.9.3 Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.

7.9.4 Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з ручним годинником, що має металевий браслет.

7.9.5 Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або масці.

7.9.6 Паяння деталей повинно проводитись відповідно до СП 952-72.

7.9.7 Промивання і знежирення деталей, блоків, плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин.

7.9.8 Працівникам, що виконують обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, не дозволяється:

- залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення устаткування, прилади, що використовуються при проведенні робіт;

- залишати на устаткуванні, приладах запобіжники, з'єднувачі, провід, залишки флюсу, припою тощо;

- розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали з знятими футлярами;

- проводити всередині відеотермінала операції, що виконуються тільки двома руками, без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та зняття залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів випрямлячів та другого анода кінескопа.

7.10 Режим робочого дня

Санітарними правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні для розробників програм із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи, за ВДТ.

При 12-годиннІй робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

В санітарних правилах наголошується, що у всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

В окремих випадках -- при хронічних скаргах працюючих з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ на зорове стомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці І відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей -- допускаються Індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ.

7.11 Вимоги до виробничого персоналу

7.11.1 Усі працівники, які виконують роботи пов'язані з експлуатацією, обслуговування, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду. До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.

7.11.2 Працівники підприємств, які організовують та виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці, даних Правил та питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 17.02.99 №27. Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України і Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядком її організації, затвердженими наказом МВС України від 17.11.94 № 628.

7.11.3 Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

7.11.4 Працівники, які виконують роботи з експлуатації, обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ, згідно зі статтею 10 Закону України «Про охорону праці» забезпечуються належними засобами індивідуального захисту відповідно до чинних норм.

Чітке дотримання представлених у розділі правил виробничої безпеки і сантарно-гігієнічних норм дозволять уникнути аварійних ситуацій, травм, погіршення здоров'я користувачів комп'ютерів та будуть сприяти забезпеченню високого рівня виробництва і якості його праці.

8. ПОСЛІДОВНІСТЬ ОЦІНКИ ЗАХИСТУ ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВОГО ПОРТУ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

Система 1С: Підприємство 8.0 з конфігурацією Бухгалтерія один з найпоширеніших програмних продуктів в нашій країні, що використовується для автоматизації роботи бухгалтерії. Отож підсистема статистичної звітності, розроблена в даному проекті для 1С: Підприємство 8.0 може використовуватись на будь якому великому підприємстві, де використовується система 1С: Підприємство 8.0 з конфігурацією Бухгалтерія. Також і в Одеському Морському Торговому Порту. На території області і нашого місто знаходиться дуже багато об'єктів підвищенної небезпеки. Наприклад, Припортовий завод, „Холодильник”, холодильник м'ясокомбінату та інші. І навідь на території порту знаходиться багато небезпечних об'єктів. Це все в свою чергу збільшує ризики надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Аналіз існуючих проблем у сфері цивільного захисту свідчить, що надзвичайні ситуації залишаються однією з важливих причин стримування стабільного економічного росту. Щорічно в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій. Щорічні матеріальні збитки від надзвичайних ситуацій оцінюються сумою понад 300 млн.гривень. Непоправні щорічні втрати внаслідок надзвичайних ситуацій та пожеж досягають близько 4,5 тисячі осіб. Тому дуже важливим питанням на такому великому підприємстві є питання захисту працівників у надзвичайних ситуаціях.

При визначенні оцінки надійності захисту виробничого персоналу необхідно враховувати, що практично усі вражаючі фактори ядерного або іншого вибуху здатні завдати поразки людям і стати причиною їхньої смерті або викликати втрату працездатності на тривалий час. Найбільш ефективним засобом захисту робітників, службовців і членів їхніх родин є їхнє укриття в захисних спорудах при дотриманні наступних умов: загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити всіх робітників та службовців; захисні споруди задовольняють вимогам захисту від усіх вражаючих факторів ОМУ (осередків місцевого ураження); захисні споруди обладнані системами життєзабезпечення на необхідну тривалість перебування в них; розміщення захисних споруд відносно робітничих місць дозволяє вчасно вкриватися за сигналі «Повітряна тривога»; робітники та службовці вчасно оповіщаються та навчені засобам захисту і правилам дії за сигналами оповіщення ГО (громадської оборони). Крім того, при використанні захисних споруд в мирний час у народногосподарських цілях важливою умовою є також можливість своєчасної підготовки цих споруд до прийому людей.

Як показник надійності захисту робітників та службовців об'єкта з використанням інженерних споруд можна прийняти коефіцієнт надійності захисту Кн.з, що показує, яка частина робітників, службовців і членів їхніх родин забезпечується надійним захистом при очікуваних максимальних параметрах вражаючих факторів ядерного вибуху.

Коефіцієнт надійності захисту визначається на основі приватних (окремих) показників, що характеризують підготовленість об'єкта при вирішенні задачі захисту робітників та службовців і членів їхніх родин за основними складовими задачі. На об'єктах народного господарства оцінка проводиться по кількісному складу робітників, службовців і членів їхніх родин.

Загальний і приватний показники захисту виробничого персоналу з використанням інженерних споруд дозволяють виявити слабкі місця в рішенні задачі захисту і намітити конкретні заходи щодо підвищення надійності захисту робітників, службовців і членів їхніх родин.

Оцінка надійності захисту виробничого персоналу на об'єкті проводиться в такій послідовності:

1. Оцінюється інженерний захист робітників та службовців об'єкта. Показателем інженерного захисту є коефіцієнт , який вказує, яка частина робітників та службовців, що підлягають укриттю, може укритися вчасно в захисних спорудах об'єкта з необхідними захистними властивостями і системами життєзабезпечення, що дозволяють укривати людей протягом установленого терміну:

, (1)

де - сумарна кількість людей, що вкриваються у встановлені терміни в захисних спорудах з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення;

N - загальна чисельність робітників та службовців, що підлягають укриттю.

2. Вивчається система оповіщення й оцінюється можливість своєчасного доведення сигналу «Повітряна тривога» до робітників та службовців. Показником надійності захисту виробничого персоналу з врахуванням оповіщенні є коефіцієнт :

, (2)

де - кількість робітників та службовців, що оповіщаються вчасно за сигналом «Повітряна тривога» з тих, хто своєчасно вкрився у захисних спорудах з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення.

3. Оцінюється як добре навчений виробничий персонал засобам захисту від зброї масової поразки і правилам дій за сигналом «Повітряна тривога». Як показник, що характеризує підготовленість об'єкта до захисту виробничого персоналу в залежності від навчання людей, можна прийняти коефіцієнт :

, (3)

де - кількість робітників та службовців, навчених правилам дій і способам захисту за сигналом «Повітряна тривога» з тих, хто своєчасно вкрився у захисних спорудах з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення.

4. Визначається готовність сховищ до прийому тих, що переховуються. Для цього визначається час, протягом якого сховища, використані в мирний час у народногосподарських цілях, можуть бути підготовлені до прийому людей (звільнені від стороннього майна, створені запаси продуктов, води, перевірені герметичність спорудження, функціонування всіх систем життєзабезпечення й ін.). Порівнянням фактичного часу підготування сховища із необхідним визначається готовність сховища до прийому людей, що вкриваються. Для оцінки надійності захисту в розрахунок приймаються тільки ті захисні споруд, для яких виконується умова

, (4)

Показником, що характеризує надійність захисту персоналу в залежності від готовності сховищ і укриттів, є коефіцієнт :

, (5)

де - кількість місць у сховищах з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення, час готовності яких не перевищує встановленого,

5. Результати оцінки надійності захисту виробничого персоналу зводяться в таблицю й аналізуються (див. приклад 14.1, стор. ___).

На підставі часткових показників визначається коефіцієнт надійності захисту робітників та службовців об'єкта за мінімальним значенням з показників {, , , ).

Визначаються слабкі місця в підготовці об'єкта для успішного рішення задачі захисту виробничого персоналу і передбачаються можливі шляхи підвищення показника надійності захисту.

6. Якщо місткість захисних спорудженні, що маються на об'єкті, не забезпечує укриття працюючої зміни, то вивчається можливість будівництва швидко споруджувальних сховищ, а також виявляються всі подвальні приміщення й інші заглибленні споруди об'єкта; оцінюються їхні захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди. При цьому визначаються рівень підлоги щодо найвищого рівня ґрунтових вод, зайві і потребуючі закладення прорізи в зовнішніх

огородженнях, необхідність посилення захисних властивостей і найбільше раціональні засоби досягнення цього.

Крім того, виявляються гірські вироблення, шахти й інші заглибленні спорудження, розташовані на території, що прилягає до об'єкта. Вивчається й оцінюється можливість використання їх для укриття виробничого персоналу об'єкта.

У заміській зоні, закріпленній за об'єктом, виявляються всі погріби, підвали, овочесховища, житлові будинки й інші споруди, що можуть бути пристосовані під ПРС (протирадиційне сховище). Оцінюються їхня місткість, захисні властивості, визначається обсяг робіт, кількість робочої сили і необхідні матеріали для переустаткування цих споруджень під ПРС. Якщо місткість пристосовуємих під ПРС приміщень недостатня, то оцінюється можливість будівництва ПРС, у тому числі ПРС на податливих опорах (кількість, місце розташування, наявність будівельних матеріалів).

7. Виявляються місця й умови збереження запасів СДЯР (сильнодіючих ядовитих речовин), а також застосування у виробництві СДЯР, що можуть стати джерелом утворення вторинного вогнища хімічної поразки. Оцінюються можливі розміри вогнища поразки і визначаються сили і засоби для його ліквідації. Для цього оцінюються стан і можливості невоєнізованих формувань протирадіаційного і протихімічного захисту об'єкту, а також наявність і умови збереження необхідних запасів засобів знезараження.

8. Оцінюється забезпеченість виробничого персоналу й особового складу формувань ГО засобами індивідуального захисту: кількість, технічний стан, умови збереження, можливості ремонту і час па їхню видачу.

9. Перевіряється наявність і оцінюється реальність плану розосередження робітників та службовців і евакуації членів їхніх родин.

На закінчення ретельно аналізуються отримані дані оцінки і робиться висновок про надійність захисту робітників об'єкту.

У висновках вказуються:

надійність захисту робітників та службовців на об'єкті і членів їхніх родин;

необхідність підвищення захисних властивостей наявних на об'єкті захисних споруд і заходи, що доцільні для підвищення надійності захисту до необхідного рівня;

приміщення, що доцільно пристосувати під захисні споруди і які роботи для цього потрібно виконати;

кількість і тип швидкозпоруджуємих захисних споруд, що повинні бути побудовані на об'єкті додатково;

заходи щодо надійного захисту чергового персоналу, будівництву відсутніх захисних споруд для нього;

заходи щодо повного забезпечення виробничого персоналу й особового складу формувань ГО необхідними засобами індивідуального захисту, по скороченню часу на їхню видачу;

заходи для поліпшення умов збереження, профілактикиі і ремонту засобів захисту;

заходи щодо забезпечення роботи об'єкту в умовах радіоактивного та хімічного зараження.

На основі висновків розробляється план підвищення надійності захисту робітників та службовців об'єкту і членів їхніх родин.

Приклад. Потрібно визначити коефіцієнт надійності захисту робітників та службовців об'єкту загальною чисельністю 1000 осіб за результатами оцінки, приведеної с у таблиці 8.1.

Примітка: - кількість робітників та службовців, що вчасно вкриваються і.надійно захищаються; N - чисельність робітників та службовців, що підлягають укриттю.

Таблиця 8.1 - Результати оцінки надійності захисту робітників та службовців об'єкту

Номер Захис-ної спору-ди (ПРС)	Місткі-сть Захис-ної спору-ди, осіб	Кількість робітни-ків та службов-ців, надійним інженер-ним захистом, осіб	Кількість Робітників та службовців, що оповіщаю-ться вчасно, з тих, хто забезпече-ний інженер-ним захистом, осіб	Кількі-сть навче-них, з тих, хто забезпеч-чений інженерним захис-том, осіб	Кількість укриваємих в притулках, готовність яких забезпечує-ться в установле-ний термін, осіб	Коефіці-єнт Надійно-сті захисту
1	500	450	450	400	400	0,4
2	100	-	-	-	-
3	300	300	250	250	-
4	200	-	-	-	-
Всього	1100	750	700	650	400

Рішення. При заданих умовах задача зводиться до того, щоб розрахувати приватні показники надійності захисту, а потім визначити коефіцієнт надійності захисту для. робітників та службовців об'єкта, провести аналіз і зробити висновки.

І. Аналізуємо результати оцінки по кожному:

сховище № 1 місткістю 500 осіб задовольняє вимогам по захисних властивостях, життєзабезпеченню що вкриваються і за часом готовності до прийому що вкриваються; кількість надійно вкриваємих у сховищі - 400 осіб, тобто на 100 осіб. менше через те, що 50 осіб не забезпечуються надійним інженерним захистом, 50 осіб- не навчені;

сховище № 2 місткістю 100 осіб не задовольняє вимогам інженерного захисту і виключається з розрахунку надійності захисту;

сховище № 3 місткістю 300 осіб задовольняє вимогам по інженерному захисті, але не забезпечує своєчасної готовності притулку до прийому людей у встановлений термін. Сховище виключається з розрахунків, хоча дозволяє надійно укрити 250 чіл. (50 чел. не забезпечується оповіщенням);

сховище № 4 не задовольняє вимогам інженерного захисту і виключається з розрахунку надійності захисту.

2. Обчислюємо показник, що характеризує інженерний захист рабочої зміни за формулою (1),

=750/1000 = 0,75,

тобто 75 % робітників та службовців можуть бути укриті у встановлений час у сховищах з необхідними захисними властивостями і системами життєзабезпечення.

4. Визначаємо показник, що характеризує своєчасність оповіщення робітників та службовців сигналами оповіщення ГО за формулою (2):

= 700/1000 = 0,7.

4. Знаходимо показник навченості робітників та службовців правилам дій за сигналом «Повітряна тривога» за формулою (3):

= 650/1000 = 0,65.

5. Визначаємо показник, що характеризує захисні спорудження за часом приведення їх у готовність до прийому людей,що вкриваються, за формулою (5):

= 400/1000 = 0,4.

6. Визначаємо коефіцієнт надійності захисту робітників об'єкта

за мінімальним значенням приватного показника. У даному випадку він визначається коефіцієнтом і складає = 0,4.

Висновки

1. На об'єкті при існуючій підготовленості й організації не забезпечується надійний захист 60 % робітників та службовців (600 чоловік).

2. Значне зниження показника надійності пов'язане з тим, що сховища № 2 і № 4 не відповідають вимогам інженерного захисту (300 чоловік), а також пов'язано з недосконалою системою оповіщення робітників та службовців (50 чоловік не оповіщається), з непідготовленістю персоналу (50 чоловік не навчені і не знають, у яких притулках їм варто вкриватися) і несвоєчасною готовністю сховища № 3 до прийому людей, що вкриваються (250 чоловік).

3. Коефіцієнт надійності захисту працюючої зміни може бути підвищений до 0,75 без істотних матеріальних витрат дообладнуванням системи оповіщення і навчанням робітників та службовців правилам дій за сигналом «Повітряна тривога», зміною умов експлуатації сховища № 3 у мирний час, при яких сховище може бути приведене в готовність до прийому вкриваємих в встановлений час.

4. Доцільно вивчити можливість підвищення захисних властивостей сховищ № 2 та № 4.

5. Загальний коефіцієнт місткості захисних споруд на об'єкті

, (6)

тобто перевищує потреби на 10 % (практично вся найбільша зміна об'єкта може бути укрита).

Висновок. Таким чином, своєчасне прогнозування НС природного характеру, а також правильні дії у випадках техногенних катастроф і аварій ведуть до значного зменшення людських втрат і мінімізації економічних збитків та витрат на ліквідацію наслідків НС. Керівники підприємств, у тому числі Одеського Морського Торгового Порту, зобов'язанні вести роз'яснювальні роботи, тренування та навчання робітників порту що до дій у НС і ліквідацій їх наслідків.

ВИСНОВКИ

В результаті виконаної роботи було створено підсистему автоматизації складення статистичних звітів в системи 1С:Підприємство 8.0 для підприємства ТОВ „Глобус-авто”. Завдяки використанню цієї системи час складення звітності значно зменьшівся, зменшилась їмовірність допущення помилок, що припускалися, при складенні звітів вручну.

В процесі виконання даного проектного завдання були виконані наступні задачі.

Була зібрана інформація про підприємство, для якого розроблювався програмний продукт, та виділені найбільш важливі та необхідні питання, що потребують автоматизації процесу. Була вивчена сфера роботи підприємства та її особливості.

На наступному етапі була вивчена область розробки, суть та правила складення звітів, що включені до розробленої підсистеми, основні бухгалтерські поняття, необхідні рахунки та субрахунки бухгалтерії.

Була обрана та вивчена середа розробки програмного продукту - система 1С:Підприємство 8.0.

Далі проведена формалізована постановка комплексу завдань та виділені послідовні етапи розробки програмного продукту, що відповідають структурі програми.

Проведен економічний аналіз доцільності розробки та впровадження підсистеми статистичної звітності системи 1С:Підприємство 8.0 на підприємстві.

Описані необхідно санітарні, гігієнічні норм та правила виробничої безпеки яких потрібно дотримуватись під час роботи з розробленим програмним продуктом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Підручники, монографії, довідники:

1. Романа Хом'як, Василь Лемішовський Бухгалтерський облік в Україні: Вид-во „Інтелект -захід”, 2006 - 560 с.

2. 1С: Предприятие 8.0 Конфигурация „Бухгалтерия для Украины”. Руководство по ведению учета / Фирма „1С”:Москва, 2005 - 313 с.

3. 1С: Предприятие 8.0 Конфигурирование и администрирование / Фирма „1С”:Москва, 2004 - 688 с.

4. 1С: Предприятие 8.0 Описание встроенного язика. Части 1,2,3,4 / Фирма „1С”: Москва, 2005 - 2436 с.

5. План счетов бухгалтерського учета : Вид-во „Галицькі контракти” / ”Дебет-Кредит”. Київ, 2000 - 48с.

6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Навчальний посібник: Вид-во „Афіша”. Львів, 2001 - 349 с.

7. ДНАОП 0.00-1.31-99 - Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин: Київ, 1999.

Інструкції:

1. Інструкція щодо складання форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики № 1 - підприємництво / Державний комітет статистики України: Київ, 2007 - 127 с.

2. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1 - ПЕ / Затверджено наказами Держкомстату України № 380 від 25.11.2005, № 340 від 19.07.2006.

3. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1 - П (термінова) / Затверджено наказами Держкомстату України № 261 від 30.04.2004, № 516 від 15.09.2004, № 363 від 11.11.2005,

№ 290 від 30.06.2006.

4. Інструкція щодо заповнення форм державного статистичного спостереження № 4 - МТП / Затверджено наказами Держкомстату України № 115 від 05.12.2007.

Методичні вказівки:

1. Методичні вказівки до дипломного проектування / Кафедра „Інформаційні технології”: ОНМУ. Одеса, 2004

2. Проектування та вдосконалення інформаційних систем і комп'ютерних мереж / Кафедра „Економіка підприємства і підприємництво”: ОНМУ. Одеса, 2004.

Електронні джерела:

1. http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?id=../control/uk/data/ poslugy/ 1_1/n_39_1999.html&lang=uk&type=body - Про затвердження Тимчасової інструкції з перевірки й оцінки стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання

2. http://www.mns.gov.ua/index.ua.php - МНС України

3. http://www.vashdom.ru/snip/II-II-77/ - Защитные сооружения гражданской обороны

4. http://www.nau.kiev.ua/nau10/ukr - Нормативні акти України

ДОДАТКИ

Д1 Лістинг програми

Д 1.1 Лістинг форми 1-П (термінова)

// ПЕРЕМЕННЫЕ МОДУЛЯ

//Поле табличного документа

Перем м1П;

//хранят значение даты

Перем мДатаНачалаПериодаОтчета Экспорт;

Перем мДатаКонцаПериодаОтчета Экспорт;

// хранит форматную строку представленияденежных показателей отчета

Перем мСтрокаФормата;

// хранит значение делителя при представлении чисел в назначенной размерности

Перем мДелитель;

//Значения полученные,которые выводятся на форму и макет

Перем ОргНазв;

Перем ФИОГлавБуха;

Перем ФИОДиректора;

Перем КодЕДРПОУ;

Перем КодКОАТУУ;

Перем КодСПОДУ;

Перем КодЗКГНГ;

Перем КодКВЕД;

Перем Территория;

Перем КодКФВ;

Перем Значение;

Перем Значение1;

Перем Рез2;

//////////////////////////////////////////////////////////////////

// Функция округляет число согласно установленной размерности чисел.