Організація і шляхи вдосконалення обліку МШП (на матеріалах ТзОВ "Злагода" Хотинського району Чернівецької області)

Виробничі запаси (товарно-матеріальні цінності, МШП) вносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню. При їх інвентаризації встановлюється фактична наявність сировини, матеріалів, палива, купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, готової продукції та інших матеріальних цінностей.

Інвентаризація виробничих запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. Під час інвентаризації не можна допускати безладного переходу від одного виду товарно-матеріальних цінностей до іншого. При зберіганні цінностей у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація здійснюється послідовно по місцях зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується і комісія переходить для роботи в наступне приміщення.

Товарно-матеріальні цінності (МШП) зносяться до інвентаризаційного опису по кожному окремому найменуванню і зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, артикула, сорту і кількості.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять на підприємство під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису „Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації”, в якому вказується, коли і від кого надійшли матеріали, дата і номер прибуткового документа, найменування, кількість, ціна і загальна сума цінностей, що надійшли. Водночас на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться позначка „після інвентаризації” з посиланням на дату і номер опису, до якого занесено ці цінності. [13, ст. 4-30]

На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації у виняткових випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера підприємства у процесі інвентаризації товарно-матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами у присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності вносяться до окремого інвентаризаційного опису за найменуванням „Товарно-матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації ”. У видаткових документах у таких випадках також робиться відповідна позначка за підписом голови інвентаризаційної комісії.

Товарно-матеріальні цінності, що належать іншими підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ці цінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться послання на відповідні документи, що підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.

Відповідно до Порядку заняття торговельною діяльністю затвердженого постановою КМУ, господарюючим суб'єктам, які займаються торгівлею, забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях не оприбутковані належним чином товару. Згідно з п.35 цього Порядку зберігання в підсобних приміщеннях господарюючих суб'єктів товарів, які їм не належать, допускається на підставі договору зберігання, один примірник якого повинен знаходитися на підприємстві. Зміст такого договору визначається Цивільним кодексом України.

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що перебувають у дорозі, відвантажених, не оплачених у строк покупцями, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств або організацій, перевіряється обґрунтованість сум, облікованих на відповідних рахунках. Причому на рахунках бухгалтерського обліку можуть залишитися тільки суми товарно-матеріальних цінностей, підтверджені належним чином оформленими документами. Інвентаризаційні описи (акти) складаються окремо по кожному такому виду цінностей. [26, ст. 134-138]

В описах на товарно-матеріальні цінності, що перебувають у дорозі, по кожному окремому відправленню наводяться такі дані: найменування (згідно з документом), кількість і вартість (згідно з даними обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів, на підставі яких ці цінності, які не прибули у встановлений термін і значаться в обліку як матеріали в дорозі, необхідно перевірити, яких заходів вжито до їх розшуку.

В описах на товари, відвантажені та не оплачені у строк покупцями, по кожному окремому відвантаженню зазначаються найменуванням покупця, найменування товарно-матеріальних цінностей, дата відвантаження, номер і дата виписки рахунка-фактури, а також сума по рахунку.

Товарно-матеріальні цінності, що зберігаються на складах інших підприємств, заносяться до описів на підставі документів, що підтверджують здавання цих цінностей на відповідальне зберігання. В описах на ці цінності вказуються їх найменування, кількість, сорт, фактична вартість (за даними обліку), дата приймання вантажу на зберігання, місце зберігання, номер і дата документів. При одержанні від підприємств, на відповідальному зберіганні яких ці цінності перебувають, копій інвентаризаційних описів комісія зіставляє фактичну наявність цінностей (за даними копій інвентаризаційних описів) з кількістю, встановленою за документами. [27, ст. 304-308]

Товарно-матеріальні цінності, котрі переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, на якому вони перебувають у переробленні, найменування цінностей, їхньої кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати передачі їх у перероблення, номера і дати відповідного документа.

В інвентаризаційних описах малоцінних і швидкозношуваних предметів вказуються їх найменування і первісна вартість. Предмети, що перебувають в експлуатації, інвентаризуються за місцем їхнього знаходження та по особах, на відповідальному зберіганні яких вони перебувають. Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмета. При інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкрито особисті картки, з їх розпискою в описі.

Якщо предмети спецодягу і білизни перебувають у ремонті або в пранні, вони вносяться до інвентаризаційного опису на підставі квитанцій підприємств побутового обслуговування або інших організацій

На малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непридатними і не списані, робочою інвентаризаційною комісією складаються акти встановленої форми із зазначенням часу експлуатації, причин непридатності, можливості використання цих предметів на інші господарські цілі.

Тара вноситься до інвентаризаційного опису за видами, цільовим призначенням і якісним станом (нова, та, що була у вжитку, що потребує ремонту та ін.). На тару, яка стала непридатною, робочою інвентаризаційною комісією складається акт із зазначенням причин і осіб, відповідальних за її стан.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі; визначається кінцеві результати інвентаризації. [21, ст. 33-40]

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного й того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.

За результатами інвентаризації складається протокол, у якому зазначається стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі, і втрати від порції цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий у 5-денний термін керівником підприємства.

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

Відповідно до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації матеріальних цінностей, а також неприйняття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок, безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ті ж дії, здійснені особою, яка протягом року підлягала адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

По завершенні інвентаризації виробничих запасів складають інвентаризаційний опис , а потім за результати інвентаризацій протокол. [35, ст. 140-143]

Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

3.1 Основні напрямки покращення МШП

Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових, які діють в тісному взаємозв'язку, адже без достатньої кількості фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб'єкта. В сукупності ресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам - засобам та предметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес виробництва підприємства.

Особливої актуальності набуває проблема подальшого вдосконалення методики бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), які є складником ресурсів підприємства та використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. [6, ст. 77-81]

Як свідчать теоретичні та практичні дослідження, питання організації обліку МШП приділяється недостатня увага, внаслідок чого ускладнюється дотримання основних методичних принципів ведення обліку, спотворюється інформація про фінансовий стан підприємства, стан розрахунків, знижується ефективність прийняття управлінських рішень.

Питання обліку МШП на підприємствах мають дискусійний характер, про що свідчить наявність проблем, пов'язаних з правильністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку надходження МШП та зміни їх вартості в процесі експлуатації, правильність віднесення до валових витрат, нарахування зносу та списання МШП. Не буде перебільшенням стверджувати, що головною причиною помилок у відображенні надходження МШП є нестабільність та неоднозначність трактування законодавчої бази в Україні.

Термін «МШП» означає активи підприємства, котрі утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством. МШП визначається як актив у тому випадку, коли існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірна визначена. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про МШП і розкриття її у фінансовій звітності визначають положення(стандарт)бухгалтерського обліку «Запаси».

Виділення зі складу основних засобів оборотних МШП у особливу групу, не дивлячись на такий же характер їх використання на підприємстві, як і основних засобів, зумовлено двома причинами. По - перше, таке виділення очищую категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими, з невеликими, як правило, терміном служби. У складі основних засобів при такому виділення з їх складу МШП залишаються предмети, що утворюють виробничо - технічну базу підприємства. По - друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати (поновлювати) МШП за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином як і матеріали, в той же час, як основні засоби поновлюється шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування.

Таким чином, за своїм характером МШП аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку їх придбання - матеріалам.

В цілому малоцінні засоби праці поділяють на дві групи: одна належить до запасів (які відповідно відображаються в складі запасів у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»), а друга частина до складу «Малоцінних необоротних матеріальних активів»(які, в свою чергу, відображаються в першому розділу активу балансу «Необоротні активи» в складі основних засобів). [7, ст. 34-38]

Особлива увага до МШП викликана тим, що вони мають принципову розбіжність з іншими виробничими запасами, йдеться про те, що при їх використанні (експлуатації) не відбувається їх зменшення (зникнення) так, як це, наприклад, відбувається з матеріалами, сировиною чи паливом. МШП до кінця їх використання (експлуатації), як правило, своїх якостей не втрачають і зовні майже не змінюються (пластиковий стілець до кінця експлуатації так і залишиться пластиковим стільцем, звісно, якщо він не зламається).

Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам'ятати, що будь які предмети, що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як товари.

П(С)БО 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: МШП, які використовуються не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року.

Віднесення предметів до основних засобів і МШП впливає на трудомісткість обліку та собівартість продукції. Синтетичний і аналітичний облік основних засобів більш трудомісткий порівнянно з обліком МШП(знос об'єктів основних засобів нараховуються протягом тривалого часу, потреба обчислення початкової вартості кожного об'єкта і використання рахунку 15 досить складний порядок списання об'єктів при їх вибутті та ін..). при віднесенні об'єктів до МШП підприємства мають значний вибір варіантів списання їх вартості на витрати виробництва та обігу, а, отже, й управління собівартості продукції. Цим пояснюється заінтересованість підприємств у віднесенні більшої кількості предметів до МШП.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з МШП ведеться на рахунку №22 «МШП», який призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належить підприємству та знаходяться в складі запасів. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.

До основних методів узагальнення і реалізації результатів аналізу надходження МШП є систематизація результатів, групування і узагальнення результатів, кількісне обчислення невикористаних можливостей та результатів підвищення ефективності використання МШП на підприємстві, прийняття управлінських рішень і контроль за їх використанням. [21, ст. 178-180]

Висновки і пропорщзиції

На сучасному етапі розвитку економіки України роль виробничо-господарських підприємств підвищилась у зв'язку з необхідністю забезпечення ринку продукцією з високою якістю, конкурентоздатністю та низькою собівартістю. Враховуючи те, що основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то для забезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченості виробничими запасами і МШП та ефективного їх використання. А для цього необхідно здійснювати систематичний облік та аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Саме в цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.

У другому розділі висвітлено загальну характеристику даного підприємства, його назва, форма власності та система управління, організаційно-правова норма. У першому розділі розглядалась економічна сутність малоцінних швидкозношуваних предметів як об'єкт обліку та аналізу. Вивчено оцінку виробничих запасів та МШП для цілей обліку та здійснено огляд нормативно-правової бази з обліку виробничих запасів. До малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) належать: предмети терміном служби менше одного року незалежно від їхньої вартості; предмети, які за своєю вартістю не належать до основних засобів незалежно від терміну служби; формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства; інвентарна тара тощо.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та МШП, які належать підприємству та знаходяться в запасі, використовується рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Для автоматизації оприбуткування запасів на підприємство передбачено наступні документи: «Прибуткова накладна» та « Рахунок вихідний».

Заповнення реквізитів екранної форми документу "прибуткова накладна" потрібно починати з реквізитів групи "вид постачальника", яке може приймати одне з наступних значень: вітчизняний постачальник, іноземний постачальник, підзвітна особа, інше.

Для відображення в обліку операцій по списанню МШП внаслідок втрати ними свого виробничого призначення чи нормального зносу в типовій конфігурації передбачений документ «Списання МШП». «заголовній частині документа вибором з довідника «Місця зберігання» необхідно тільки вказати місце зберігання МШП (склад чи МВО), що вибувають.

При проведенні документ МШП списується з оперативного обліку.

Результатною інформацією автоматизованого розв'язання задач з обліку запасів є відомості про господарські операції різного ступеня узагальнення, що відображаються в аналітичному і, синтетичному обліку, а також інформація для управління запасами.

Залежно від призначення реєстри аналітичного; синтетичного обліку формуються у вигляді машинограм регламентовано або за запитом. Групування запасів на рівні синтетичного обліку здійснюється за рахунками й відповідною економічною класифікацією матеріалів, що спрощує формування синтетичних показників руху й залишків запасів.

В аналітичному обліку виокремлюють МШП за місцем зберігання (складський облік) та МШП в експлуатації. Аналітичний облік МШП на складі подібний обліку матеріальних цінностей а облік МШП, які перебувають в експлуатації, потребує виокремлення таких груп: інструменти, спецодяг і спецвзуття, господарський інвентар, штампи, спец пристосування, моделі спеціального й загального призначення. Усередині групи МШІ обліковуються за номенклатурними номерами, місцями зберігання та використання (цехах, службах та інших підрозділах підприємства).

Під час автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідник цехів, складів та матеріально відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку винуватців і причин вибуття предметів з експлуатації, операцій руху предметів у експлуатацію.

Для оперативного обліку на місцях експлуатації МШП підприємство розробляє графік документообігу, у якому визначає ся рух первинних документів усередині підприємства.

У другому розділі вивчено організацію систематичного і аналітичного обліку виробничих запасів та МШП, дано характеристику первинних документів їх обліку та руху на підприємстві. Вивчено організацію обліку виробничих запасів та МШП в умовах використання інформаційних технологій на базовому підприємстві, з'ясовано її переваги і недоліки. На їх основі надано пропозиції підприємству щодо вдосконалення організації обліку, що висвітлено в третьому розділі.

Список використаних джерел

1. Атамас П.Й. Бухгалтерський облік в галузях економіки. К.: ЦУЛ, 2010.

2. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Євдокимов В.В., Легенчук С.Ф. Інформаційні системи і технології в обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. д.е.н., проф., Ф.Ф. Бутинця. - 3-є вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП "Рута", 2007.

3. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. пос./Хом'як Р.Л., Лемішовський Л.І., Воськало В.І., Мохняк В.С. - Львів: Бухгалтерський центр «Ажур» , 2010

4. Бухгалтерський облік за ред. М.Д. Корінька Державна академія статистики обліку і аудиту Державного комітету України: - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство». - 2009 р.

5. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. пос./Хом'як Р.Л., Лемішовський Л.І., Воськало В.І., Мохняк В.С. - Львів: Бухгалтерський центр «Ажур»

6. Вербило О. Ф., Бойко З. І., Кондрицька Т. П., Ярошинський В. М. Бухгалтерський облік: Навч. посібник для слухачів ін-тів підвищення кваліфікації аграрних вищих навч. закл. / Національний аграрний ун-т / О.Ф. Вербило (ред.). - К. : НАУ, 2004

7. Джога Р. Т., Свірко С. В., Сідельник Л. М. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник/ за гаг.ред.проф. Р. Т. Джоги. - К.: КНЕУ, 2003.

8. Должанський М.І., Должанський А.М. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України; Львівський банківський ін-т. - Львів : ЛБІ НБУ

9. Жук В.М., Загоруй Г.І., Шоцька І.В., Бутнік-Сіверський О.Б., Гайдук Т.Г. Бухгалтерський облік на підприємствах АПК / В.М. Жук (ред.). - К.

10. Загородний А.Г., Партин Г.О., Пилипенко Л.М. Бухгалтерський облік: Основи теорії та практики: Підручник. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання

11. Закон України “ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р, №996-ХIV, зі змінами і доповненнями.

12. Івахненков С.В.Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навчальний посібник : Знання-Прес, 2008

13. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальгості 7.050106 „Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець, С.В. Івахненков, Т.В. Давидюк, Т.В. Шахрайчук. / За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3-е вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП. ”Рута”

14. Кім Г., Сопко В. В., Кім С. Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навчальний посібник - К.: Центр навчальної літератури

15. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: Основи та практика 3-тє вид. - К.: ЦНЛ, 2008

16. Лисюк О.М., Михайлова Т.П., Чацкіс Ю.Д. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики: Навч. посіб. для студ. екон. спец. денної та заочної форм навчання / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. Кафедра бухгалтерського обліку. - Донецьк

17. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік / Підручник. - Київ: Вид.-во: «Центр навчальної літератури», 2005.

18. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник для студ. вищ. навч. закладів / Харківський держ. технічний ун-т сільського господарства / В.Я. Амбросов (ред.). - Х. : ХДТУСГ, 2003

19. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів

20. В. Соколова. - 2-е изд. - М.: Финансы и статистика

21. Основи законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність / С.Г. Король, Т.І. Чубірко. - Ужгород : ІВА

22. Партин Г.О., Загородній А.Г. Управлінський облік: Навч. посіб. для студ. дистанц. форми навч. / Національний ун-т "Львівська політехніка". Інститут дистанційного навчання. - Л. : Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2003.

23. Пархоменко В. Річний фінансовий звіт// Вісник податкової служби України -2009 №3

24. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджено наказом Міністерства фінансів України 24.05. 1995 року N 88

25. П(С)БО 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92.

26. Пушкар М. С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): Монографія. - Тернопіль.: економічна думка, 1999.

27. Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д., Кожанова Є.П., Отенко І.П. Облік, аналіз і аудит: Навч. посібник для студ. екон. спец. усіх форм навчання / Харківський держ. економічний ун-т. - Х. : ВД "ІНЖЕК"

28. Ткаченко М.Н. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. /Підручник для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей 5-те вид. переробл. і доп. - 2007

29. Фінансовий облік. Навч. пос./За ред.. В.К. Орлової, М.С. Орлів, С.В. Хоми 2-ге вид. доповнене і перероблене, К.: ЦУЛ

30. Фурсов О. Основні засоби в бухгалетрському обліку після 1 липня 2000 року. // Бухгалтерія. - 2000. - № 27.

31. Хендриксен Э.С., Ван Бреда М.Ф. Теория бухгалтерского учета: Пер. с англ. / Под ред. Проф. Я. В. Соколова. - М: Финансы и статистика

32. Чернелевський Л.М., Редзюк Т.Ю. Податковий облік і контроль. Навчальний посібник. - 2.-ге вид., перероб. і доп. - К.: Пектораль.

33. Шарманська В.М. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку: Навч. посіб. для студ. екон. спец.. - К. : Знання-Прес

34. Шерстюк О.Л. Коитрольно-аналітичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості торговельних підприємств: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04. - Київський національний торговельно-економічний університет МОН України. - Київ. 2011.

35. Шквір В.Д. Інформаційні системи і технології в обліку : Навчальний посібник/ В.Д. Шквір, А.Г.Загородній, О.С. Височан-К.: Знання, 2007

36. Фурсов А. Чи старітимуть основні фонди. // Бухгалтерський облік і аудит. -- 2008 р. -- № 9

37. Янчев А.В. Облік і аналіз відтворення основних засобів: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.04. - Харківський державний економічний університет МОН України. - Харків, 2004.

Размещено на Allbest.ru