Загальна характеристика та роль інвентаризації на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Поняття інвентаризації: суть, значення та види

2. Принципи проведення інвентаризації

3. Методика проведення інвентаризації

3.1 Проведення інвентаризації основних засобів

3.2 Інвентаризація запасів

3.3 Порядок проведення інвентаризації зобов'язань

3.4 Проблеми методики проведення інвентаризації

Література

інвентаризація перевірка облік опис

Вступ

В процесі становлення ринкових відносин належну увагу на кожному підприємстві слід приділити обліку його майна. Усі господарські операції, що відбуваються оформляють документально. Проте у діяльності господарюючих суб'єктів відбуваються й невидимі процеси, що призводять до втрат товарно-матеріальних цінностей, які документально відобразити неможливо. Тоді облікові дані не відповідають дійсності.

Основними причинами виникнення розбіжностей може бути:

- природні втрати (природний убуток): усушка, утруска, розпорошення, розливання, випаровування;

- втрати через суб'єктивні причини: пересортиця, нестача, крадіжка.

Перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку з фактичними залишками здійснюється за допомогою інвентаризації.

Інвентаризація - складання опису майна підприємства на підставі періодичної перевірки наявності грошових цінностей, що перебувають на балансі підприємства на певну дату, стану їх зберігання.

Методика інвентаризації - це сукупність способів і прийомів, що дають змогу забезпечити її організацію і раціональне проведення, при дотриманні всіх норм і вимог законодавства.

Без інвентаризації не обійтись у разі зміни керівника колективу з колективною матеріальною відповідальністю, а також при ліквідації підприємства, при передачі підприємств та їх структурних підрозділів до складу інших органів управління . Характерною ознакою інвентаризацій є те, що їх об'єктом стає майно підприємства, а також майно, що не належить підприємству на правах власності та перебуває у його користуванні (майно в оренді, давальницька сировина, товари на комісії тощо).

1. Поняття інвентаризації: суть, значення та види

Однією з основних вимог, що ставиться до бухгалтерського обліку є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема в результаті пересортиці, несправності, ваговимірних приладів, помилок у записі, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та інше. У зв'язку з цим виникає необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.

Поняття інвентаризації було відоме ще в Давньому Єгипті, Китаї, Давній Греції, Давньому Римі. Питання інвентаризації в своїх працях приділили увагу такі вчені, як Лука Пачолі, Домініко Мончині, Ян Імпім, Вольфганг Швайкер та інші.

Інвентаризація того часу носила дискретний характер і проводилась працівниками обліку, які визначали залишки запасів в натурі, і не мали уявлення про обліковий залишок. На сучасному розвитку ринкових відносин необхідність проведення інвентаризації для господарюючих суб'єктів не зникає, а навпаки, суттєво зростає. Інвентаризація сьогодні - це не лише теоритичне підгрунття бухгалтерського обліку і господарського контролю, алей організаційна форма, яка використовується для виявлення та оцінки фактичного стану майнової бази, підвищення ефективності використання ресурсів, контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, а також виявлення між його фактичною наявністю і даними обліку, виявлення винних в цьому осіб.

Інвентаризація забезпечує дотримання таких вимог до балансу та звітності як правильність і реальність. Проведення інвентаризації дає можливість отримати інформацію, без якої такі елементи методу бухгалтерського обліку,як баланс та звітність втрачають функцію способу пізнання дійсності. Лише результати проведення інвентаризації дозволяють виявити помилки при здійснені подвійного відображення господарських операцій, окремих фактів життя на бухгалтерських рахунках. Основними завданнями інвентаризації є:

1) забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;

2) виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком;

3) встановлення нормального фізичного стану і правильності оцінки необоротних активів та інших засобів праці, які обліковуються на балансі; виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;

4) виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;

5) перевірку дотримання правил і умов збереження майна;

6) виявлення та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;

7) визначення розмірів природного убутку та інших витрат;

8) контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб;

9) перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність

2. Принципи проведення інвентаризації

Принципи інвентаризації визначають її організацію та техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної та якісної характеристики майна, його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності. Дотримання принципів інвентаризації знаходиться в тісному взаємозв'язку з методикою її проведення. В практичній діяльності недооцінюють вагомість правильного проведення інвентаризації та дотримання її принципів. Принципи інвентаризації визначають порядок її організації і техніку здійснення, прийоми встановлення кількісної і якісної характеристики майна і його оцінку, місце інвентаризації в управлінському та обліковому процесах, а також в забезпеченні зберігання власності.

При проведенні інвентаризації дотримуються наступних принципів:

1) раптовість - передбачає неочікуваність для матеріально відповідальних осіб перевірки їх дій з обліку і зберігання цінностей, що знаходяться в їх підзвіті;

2) зіставленість - полягає в тому, що одиниці виміру, які застосовуються в обліку, повинні збігатись з одиницями виміру, що вказані в інвентаризаційних документах як за способом обчислення, так і за системою розрахунків;

3) плановість - реалізується на підприємстві через систему внутрішньогосподарського планування кількості, видів і строків проведення інвентаризацій;

4) своєчасність - полягає у своєчасному проведенні, яке не дозволяє приховати недостачу та надає змогу попередити порушення за умови, що вони носять частковий і незначний характер, попереджає виникнення матеріального збитку;

5) точність - передбачає достовірне відображення фактичної наявності майна, його кількісних та якісних характеристик;

6) об'єктивність - полягає у виявленні причин та умов, які спричиняють господарські порушення, недостачі або лишки;

7) безперервність - полягає у тому, що інвентаризація повинна проводитись активно і безперервно, до повного встановлення фактичної наявності об'єкту перевірки, отримання результатів інвентаризації та прийняття відповідних рішень;

8) повнота охоплення об'єктів - передбачає суцільну перевірку об'єкту інвентаризації. Дотримання є обов'язковим при проведенні повних і часткових інвентаризацій, коли виявляється стан та наявність майна, яке належить підприємству;

9) ефективність - передбачає, що кожна інвентаризація повинна закінчуватися прийняттям рішень і рекомендацій, загальним виявленням недоліків та впровадженням передового досвіду;

10) оперативність - полягає в необхідності проведення інвентаризації і оперативному веденні її результатів;

11) економічність - полягає в необхідності організації інвентаризації так, щоб витрати на її проведення були мінімальні та її проведення не створювало б перешкод для процесів виробництва та реалізації;

12) гласність - дотримання даного принципу ставить діяльність інвентаризаційної комісії під безпосередній контроль колективу підприємства;

13) юридичного значення результатів інвентаризації передбачає суворе дотримання положень, що дозволяють відображати результати інвентаризації в бухгалтерському обліку;

14) виховного впливу - своєчасно і правильно проведені інвентаризації сприяють вихованню і підвищенню у матеріально відповідальних осіб почуття відповідальності за збереження довіреного їм майна;

15) оцінка результатів - передбачає прийняття необхідного рішення по виявлених під час інвентаризації відхиленнях;

16) обов'язковість - полягає в тому, що проведення інвентаризації регламентується діючими нормативними актами та інструкціями;

17) документальне відображення результатів контролю - результати інвентаризації обов'язково повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження її підсумків;

18) доцільність - полягає в тому, що інформація, яка отримується після проведення інвентаризації повинна мати конкретний економічний зміст, бути потрібною й корисною для прийняття управлінських рішень.

3. Методика проведення інвентаризації

3.1 Проведення інвентаризації основних засобів

Проведення інвентаризації на підприємстві розпочинається з перевірки і видачі наказу, що є внутрішнім документом і регламентує порядок проведення та об'єкти інвентаризації, строки її проведення, склад інвентаризаційної комісії та оформлення необхідної комісії та оформлення необхідної документації

Наказ вручається голові інвентаризаційної комісії перед початком проведення інвентаризації. Перед початком її проведення керівник збирає інвентаризаційну комісію і проводить інструктаж з наступних питань: ознайомлення з виданим наказом; уточнення об'єктів, які підлягають інвентаризації; забезпечення бланками описів; правами і відповідальністю кожного члена інвентаризаційної комісії. При перевірці основних засобів до складу інвентаризаційної комісії входять: голова комісії - головний інженер; члени комісії - головний механік, заступник головного бухгалтера. До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна особа здає в бухгалтерію всі видаткові й прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності та складає звіт про останні проведені операції з описом документів.

На останній сторінці інвентаризаційного опису записується: кількість порядкових номерів; загальна кількість одиниць, фактично; на суму гривень, фактично. Також, в інвентаризаційному описі підписуються всі члени комісії та матеріально-відповідальна особа, яка підтверджує, що всі матеріальні цінності облічені й відображені в інвентаризаційному описі правильно і повністю, жодних пропусків і не включених до опису предметів немає. Один примірник опису залишається у матеріально-відповідальної особи, другий перелається до бухгалтерії, де бухгалтер перевіряє виявлені і відображені в обліку результати інвентаризації.

3.2 Інвентаризація запасів

При проведені інвентаризації виробничих запасів, вони повинні бути розсортовані та укладені за найменуваннями, сортами, розмірами на складах і в коморах. Також виробничі запаси мають мати присвоєні їм ярлики з докладними відомостями, які їх характеризують із зазначенням якості, кількості, ваги або міри. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування запасів або їхньої однорідної групи.

До складу інвентаризаційної комісії для перевірки виробничих запасів входять: головний інженер, члени комісії, контрольний майстер, головний бухгалтер (дод. 6). При перевірці запасів інвентаризаційна комісія дотримується наступних вимог:

1) переважування, обмірювання, підрахунок запасів проводиться в порядку їх розміщення у цьому приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду запасів до іншого;

2) інвентаризаційні описи складаються окремо на запаси, що перебувають у дорозі, неоплачені у строк запаси відвантажені покупцями, ті що знаходяться на складі інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, в переробці);

3) у випадках надходження або витрачання запасів під час проведення інвентаризації матеріально-відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови на видаткових та прибуткових документах робиться позначка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записано такі записи.

При інвентаризації виробничих запасів одночасно перевіряють наявність тари за її видами та проводиться інвентаризація готової продукції, яка знаходиться на складі підприємства. До початку проведення інвентаризації матеріально-відповідальна особа всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності, разом із звітом про останні проведені операції та описом документів під розписку здає в бухгалтерію.

3.3 Порядок проведення інвентаризації зобов'язань

При інвентаризації об'єктом уваги є кредиторська і дебіторська заборгованість у розрахунках за неотфактуровані поставки, розрахунки по нестачах і збитках, із працівниками підприємства по заробітній платі, з підзвітними особами по претензіях та отриманих кредитах банків.

Кожен об'єкт інвентаризації має вартісну оцінку, правильне визначення якої є однією з вимог дотримання принципу об'єктивності. Суми заборгованості за такими розрахунками обов'язково узгоджуються перед складанням річної фінансової звітності. Залишати їх в обліку неврегульованими не допускається. Специфіка проведення інвентаризації зобов'язань полягає в тому, що перевірка здійснюється за допомогою прийомів документального контролю:

1) прийоми перевірки окремого документу: формальна перевірка; арифметична перевірка; нормативно-правова перевірка;

2) прийоми перевірки декількох документів, що відображають одну і ту ж, або взаємно пов'язані операції: зустрічна перевірка; взаємний контроль;

3) прийоми перевірки документів, що відображають рух однорідних цінностей: контрольне порівняння; відновлення кількісно-сумового обліку; хронологічна перевірка.

Зокрема, в ході проведення інвентаризації зобов'язань встановлюють терміни їх виникнення та частину заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Суми, за якими минув строк позовної давності повинні бути списані з балансу, з відображенням у складі доходів.

В ході проведення інвентаризації потрібно:

1) оформити усім дебіторам та кредиторам підприємства та надіслати акти звірки заборгованості за надходженням із замовниками;

2) якщо це обумовлено договором, вимагати від постачальників надати розрахунково-платіжні документи, за невідфактуровані поставки. Якщо, на підприємстві наявні невідфактуровані поставки, обов'язково необхідно з'ясувати їх причину. Постачальниками надаються відповідні документи або заявляється про відсутність заборгованості. Якщо, надання документів неможливе, постачальники повідомляють причини цього.

При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками інвентаризаційна комісія перевіряє правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за неотримане майно або отримане від інших підприємств. З цією метою ознайомлюються з договорами, порядком оплати та перевіряють фактичний стан розрахунків за виписками банків.

3.4 Проблеми методики проведення інвентаризації

Методика організації і проведення інвентаризації, що застосовується на практиці, є недосконалою, не формує цілісного уявлення про інвентаризацію, призводить до її проведення з багатьма порушеннями. Під методикою розуміється конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення.

Тому в методологічному аспекті інвентаризацію слід розглядати як процес, що складається із сукупності стадій, які об'єднують впорядковані в часі і просторі взаємопов'язані процедури, виконання яких є необхідним і достатнім для досягнення мети інвентаризації.

В ході дослідження з'ясувалось, що питання методики проведення інвентаризації не має закінченого вигляду. Значні недоліки в практичній діяльності є результатом невизначеності даних питань в теоретичному аспекті. Майже ніхто з авторів комплексно не розглядав методику, способи, процедури та методичні прийоми інвентаризаційного процесу. На наш погляд, залежно від об'єктів інвентаризації методика проведення її суттєво змінюється, перевірка матеріальних цінностей і коштів здійснюється в натурі способом перерахунку, зважування та вимірювання, а коштів у розрахунках - взаємним звіренням сум з іншими підприємствами і окремими особами, які є платниками підприємства або одержувачами коштів від нього.

Як відомо, неякісне проведення інвентаризацій не забезпечує попередження нестач та розкрадань. У результаті більше половини цінностей і коштів підприємств можуть приховуватися. У практиці зустрічалися випадки, коли замість двох і більше членів комісії (не рахуючи матеріально відповідальних осіб) інвентаризація проводилася тільки однією особою або, навпаки, для інвентаризації формально призначається комісія у складі б - 8 чоловік, а фактично проводять її 1 - 2 члени комісії. Це сприяє приховуванню нестач, а іноді призводить до того, що окремі цінності записувалися в опис за даними книг або карток, зі слів матеріально відповідальних осіб, що сприяло припискам цінностей і прихованню нестач. Існують й інші випадки і способи приховування нестач. Наприклад, у процесі інвентаризації окремі матеріально відповідальні особи непомітно робили перестановку проінвентаризованих матеріальних цінностей у бік непроінвентаризованих. Для посилення контролю і попередження цих фактів приховування нестач і крадіжок цінностей інвентаризацію на об'єктах збереження варто проводити в порядку розташування цінностей на складі.

Суттєвим недоліком методики проведення інвентаризацій є те, що окремі члени робочих інвентаризаційних комісій не контролюють при інвентаризації наявність цінностей, необгрунтовано довіряють перерахування (перемірювання, зважування) їх самим матеріально відповідальним особам і записують дані із їх слів. Інколи завідувачі складів переконують недосвідчених членів комісії, щоб замість грошей, які вони обіцяють здати в касу як виторг, комісія включила в опис різні матеріальні цінності. У зв'язку із цим інвентаризаційні комісії зобов'язані перевіряти сутність і вірогідність звітів матеріально відповідальної особи, зіставляти їх дані із журналами обліку виданих доручень, здійснювати оперативне звіряння з місцевими постачальниками для контролю своєчасності і правильності оприбуткування матеріальних цінностей, що надходять на підприємство до проведення інвентаризації.

При збереженні цінностей у різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи (бригади) інвентаризацію варто проводити послідовно за місцями збереження цінностей. Матеріальні цінності, що надійшли на склад під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії, заносяться до окремого опису й оприбутковуються за звітом після інвентаризації. З метою посилення контролю за правильністю внесення до опису матеріалів інветаризаційна комісія зобов'язана здійснювати після закінчення інвентаризацій контрольно-вибіркові перевірки інветаризаційних описів. Такі перевірки спрямовані на встановлення негативних явищ (включення до опису матеріалів без їх фактичного перерахування, неправильне складання розрахунків при визначенні ваги вагомістких цінностей або включення до основного опису тих цінностей, що надійшли в період інвентаризації тощо). Інвентаризаційний опис має певне значення для річної фінансової звітності. Виявляється це в тому, що попередньо складений баланс на підставі рахунків бухгалтерського обліку в обов'язковому порядку підлягає зіставленню з інвентаризаційним описом.

Інвентаризаційний опис є відображенням майна, зобов'язань і власного капіталу. Водночас він повинен виконувати три суттєвих завдання:

- письмово відображати наявність майна і зобов'язань підприємства на визначену дату, а також розширити функції поточного контролю;

- утворювати підставу для виведення залишків майна і зобов'язань підприємства на збірних рахунках, на якій формуються статті Балансу;

- сприяти розкриттю і коригуванню помилок обліку, а також усуненню недостатньої ретельності обліку і можливих недобросовісних дій працівників бухгалтерії.

Удосконалення методики повинне бути спрямовано також на оперативне виведення результатів інвентаризацій (звіряння і зіставлення фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку). Узагальнення практики цієї ділянки інвентаризаційної роботи дає підставу для визначення таких методичних недоліків. У ряді випадків облікові дані "підганаяються" під фактичні залишки цінностей, що вимагає порівняння облікових даних із такими даними порівнювальних відомостей і актів результатів цінностей. Шляхом зіставлення даних обліку з порівнювальними відомостями й актами результатів інвентаризації цінностей перевіряють правильність перенесення до порівнювальних відомостей або до актів результатів інвентаризації облікових даних про залишки цінностей на момент інвентаризації.

Література

1. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - 2-ге вид. перероб.і доп. - К.: Знання, 2006. - 525с.

2. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2004. - 672с.

3. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник - 3-є вид. перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 578с.

Размещено на Allbest.ru