Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні

Поставлені завдання можуть бути виконані лише за умови принципового вдосконалення технічної платформи, системного та програмного забезпечення і комунікаційної інфраструктури, що використовується Національним банком України для потреб платіжної системи.

3.2 Шляхи вирішення проблем захисту інформації та питань безпеки міжбанківських розрахунків України

Як вже було визначено у підрозділі 1.3. дипломної роботи, в банківській діяльності загострилась проблема забезпечення безпеки банківської інформації, тому треба детальніше розглянути організацію безпеки міжбанківських розрахунків.

Стосовно інформаційних систем термін безпека - можливість протистояти спробам нанесення збитків власникам або користувачам інформаційних систем при різних впливах на неї. Перш за все це наявність ресурсів, стійкість системи до помилок при передачі даних і до технічних неполадок або надійність різних елементів системи. Останнім часом значення цього терміну значно поширилось, і нині він також означає захист програм, файлів, апаратних засобів від підробки та зловживань, пов'язаних із спробами несанкціонованого доступу до інформаційних сховищ.

Безпека платіжних систем є однією з необхідних передумов економічної безпеки країни.

У свою чергу безпека платіжних систем і економічна безпека країни співвідносяться між собою в рамках системи вищого порядку - системи національної безпеки. З точки зору національної безпеки, вирішення проблеми безпеки платіжних систем являє собою національні інтереси країни.

Порушення функціонування платіжної системи завдають шкоди самій системі, здатні загрожувати економічній безпеці країни та врешті-решт негативно впливати на стан національної безпеки в цілому.

Система повинна бути розроблена з адекватним контролем несанкціонованого доступу чи втручання в данні платіжного балансу. Для цього потрібно належним чином ідентифікувати одержувача грошей та платника і гарантувати, що сума платежу і жоден з інших його реквізитів не можуть бути змінені на користь однієї зі сторін операції або на користь третьої сторони. Користувач повинен бути захищений від несанкціонованого доступу.

Учасники системи платежів повинні бути впевнені, що інформація про їхні перекази не буде доступна третім особам. Дані повинні бути захищені від доступу протягом терміну угоди і того часу, поки платіж буде проведений.

Кожна сторона операції, що здійснюється, повинна бути здатна довести, що платіж був здійснений, а також забезпечити всю інформацію про податки. Цілісність і правильність записів за операціями повинні бути перевірені, і структура записів повинна враховуватись як вимога скорочення витрат і забезпечення доступу до даних.

Створення комплексу заходів інформаційної безпеки - досить складне завдання. Для запобігання створення “надмірного захисту” автоматизованих банківських систем й отримання можливості реалізації ефективних заходів інформаційного захисту необхідно визначити основні фактори загроз і втрат, які вони завдають.

Основними типами загроз для платіжних систем є:

неавтоматизоване проникнення до системи, несанкціонована модифікація або знищення інформації;

ненавмисна модифікація або знищення інформації;

не доставка або помилкова доставка інформації;

затримка або погіршення обслуговування.

Загроза неавтоматизованого проникнення до системи включає усі типи несанкціонованого доступу, у тому числі: фальсифікація санкції на доступ, неправомірне використання паролів, вірусні атаки тощо. Загроза ненавмисної модифікації виникає унаслідок помилок у програмному забезпеченні, апаратних збоїв, помилок персоналу і користувачів та ін. Затримка або погіршення обслуговування можуть призвести до втрати коштів за рахунок штрафних санкцій і, що найважливіше, до втрати довіри до платіжної системи.

Часто зустрічається така загроза безпеці, як незаконне використання привілеїв. Найбільш часто для цього використовується штатне програмне забезпечення, яке функціонує у позаштатному режимі. Незаконне захоплення привілеїв можливе при наявності помилок у самій системі або при недбалому ставленні до керування системою в цілому і розподілом привілеїв зокрема.

Досить суворою загрозою є вірусні атаки будь-якого типу. Вони можуть призвести до повної зупинки системи, повної або часткової модифікації програмного забезпечення системи, викрадення інформації.

Враховуючи основні загрози щодо платіжної системи легко виділити найбільш вразливі місця в системі. Це, в першу чергу - персонал, який обслуговує платіжну систему, та її користувачі. Далі - апаратні засоби, прикладне програмне забезпечення та загальне програмне забезпечення на усіх етапах, включаючи операційні середовища і телекомунікаційну мережу.

На етапі розробки система захисту формується у вигляді єдиної сукупності заходів різного плану для протидії можливим загрозам. Вони включають:

правові заходи: закони, укази та інші нормативні документи, які регламентують правила роботи з платіжною інформацією, що обробляється, накопичується та зберігається в системі, та відповідальність за порушення цих правил;

морально-етичні заходи: норми поведінки учасників розрахунків та обслуговуючого персоналу;

адміністративні заходи: заходи організаційного характеру, які регламентують процес функціонування системи обробки платіжної інформації, використання її ресурсів, діяльність персоналу тощо. До них можна віднести розробку правил обробки інформації, проектування будівель для розміщення платіжних систем з урахуванням впливу зовнішнього середовища під час стихійних лих, пожеж тощо; відбір персоналу; організацію пропускного режиму до приміщень тощо;

фізичні заходи захисту, які включають охорону приміщень, техніки та персоналу платіжної системи;

технічні (апаратно-програмні та програмні) засоби захисту, які самостійно або в комплексі з іншими засобами забезпечують функції захисту: ідентифікацію й аутентифікацію користувачів, розподіл доступу та ін.

Система захисту СЕП НБУ розроблялася разом з технологією та бухгалтерською моделлю. Під час експлуатації СЕП вона постійно аналізувалася і зміцнювалася. Захист електронних платіжних документів є невід'ємною частиною програмно-апаратних комплексів СЕП, він не може бути виключений або змінений. Усі учасники електронних розрахунків у СЕП повинні мати відповідний дозвіл НБУ та дотримуватися всіх вимог безпеки. Крім того, кожний банк-учасник мусить мати систему захисту внутрішньобанківських розрахунків.

З урахуванням завдань банківської безпеки у СЕП була створена Служба захисту інформації на двох рівнях: у Національному банку та в регіональних розрахункових палатах, через які здійснюються міжрегіональні та внутрішньо регіональні платежі.

Система безпеки СЕП є багаторівневою. Вона включає не лише засоби шифрування інформації, які, беззаперечно, є дуже важливим та надають можливість отримати достовірну інформацію на різних рівнях, а й цілий комплекс технологічних та бухгалтерських засобів контролю за проходженням платежів у СЕП. Такий технологічний та бухгалтерський контроль забезпечується програмним забезпеченням на всіх рівнях, що дозволяє персоналу РРП та ЦРП, учасникам розрахунків відстежувати порядок проходження платежів як протягом дня, так і за підсумками дня.

Однак застосування самих лише технологічних та бухгалтерських засобів контролю в СЕП є недостатнім для забезпечення захисту від можливих зловживань. До того ж автоматичне ведення протоколу виконуваних дій у системі платежів, у свою чергу, має супроводжуватися захистом цього протоколу від підробки та модифікації. Усі ці вимоги можуть бути виконані тільки за допомогою програмних та апаратних засобів шифрування банківської інформації. Шифруванню підлягають усі файли, що передаються між АРМ СЕП, тобто пакети відповідних платіжних документів, квитанції на них, всі інші технологічні файли. Іншими словами, перед відправленням із банківської установи всі платіжні документи СЕП обробляються апаратними або програмними засобами захисту інформації, які забезпечують виконання низки вимог безпеки інформації в СЕП, а саме:

закритість інформації, яка пересилається (повідомленням не може бути прочитане ніким, крім адресата);

цілісність (будь-яке, випадкове або зловмисне, викривлення повідомлення на етапі передавання буде виявлене під час приймання);

автентичність відправника (під час приймання однозначно визначається, хто відправив конкретне повідомлення).

Основу захисту інформації в СЕП становить алгоритм шифрування із закритими симетричними ключами. Він характеризується високою стійкістю до дешифрування, але водночас висуває високі вимоги до процедури транспортування та зберігання закритих ключів, секретність яких і визначає реальну стійкість системи шифрування загалом. Для забезпечення секретності ключів під час їхнього транспортування, зберігання та використання застосовується комплекс технологічних і організаційних заходів.

Основними засобами захисту інформації в СЕП є апаратні засоби. У них секретність ключів забезпечується технологічно. Резервним засобом захисту в СЕП є програмне шифрування, яке реалізує такий самий алгоритм шифрування.

Транспортування, зберігання та використання програм захисту мають відповідати вимогам, які висуваються до інформації з грифом “Банківська інформація”. Задоволення цих вимог забезпечується організаційними заходами (транспортування фельд'єгерською поштою, суворий облік, робота в спеціальних приміщеннях тощо). Крім того, програмні засоби шифрування виготовлюються на пункті генерації ключів НБУ адресно, для конкретного банку - учасника СЕП, і використання їх іншими банками буде негайно помічено системою захисту, а відтак дана інформація не буде прийнята до оброблення.

Під час криптування банківської інформації ведеться шифрований архів банківських платежів, де зберігаються всі зашифровані та відправлені , а також одержані та дешифровані платежі. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявності ключа, яким володіє служба захисту електронних банківських документів Національного банку. Наприкінці робочого дня цей шифрований архів обов'язково переписується на гнучкі магнітні носії. Такий архів використовується для надання інформаційно-арбітражних послуг відповідно до “Положення про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів в СЕП”.

Арбітражна версія апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту електронних банківських документів Національного банку за наявності копій шифрованого архіву банківської установи - учасника СЕП дешифрувати всі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначити:

ім'я абонента, який відправив (зашифрував) електронний платіжний документ;

ім'я абонента, якому адресовано електронний платіжний документ;

дату, годину та хвилину, коли виконувалось шифрування електронного платіжного документа;

дату, годину та хвилину, коли та ким виконувалось дешифрування електронного платіжного документа.

Під час використання апаратних засобів захисту додатково визначається:

номер апаратури захисту, на який виконувалось шифрування електронного платіжного документа;

номер електронної картки, якою користувались під час шифрування

електронного платіжного документа.

Журнали реєстрації надходжень електронної пошти дають інформацію про шлях та час проходження електронного платіжного документа від однієї банківської установи до іншої через усі пункти мережі телекомунікації СЕП.

Апаратні та програмні засоби шифрування, які надаються Службою захисту інформації НБУ, дістали позитивну експертну оцінку Служби безпеки України та рекомендовані для застосування з дотриманням деяких організаційних та технологічних запобіжних заходів.

Додатково для захисту інформації в СЕП використовуються апаратні засоби шифрування в каналах телекомунікаційного зв'язку - апаратура захисту банківських даних (АЗБД). Ця апаратура забезпечує захист банківських електронних повідомлень від перейняття, підроблення та викривлення їх унаслідок зовнішнього впливу, підтримує абсолютну достовірність повідомлень, використовуючи електронні картки як носії ключової інформації. Ці засоби захисту “прозорі” для телекомунікаційних систем, сумісні зі стандартними протоколами зв'язку та працюють в автоматичному режимі.

Тепер розглянемо організацію безпеки міжнародної платіжної системи SWIFT. Для цієї системи якісне обслуговування це: збереження, точність, конфіденційність, контрольованість і стабільність. Тому для інтегральної надійності системи необхідним показникам повинні відповідати апаратне і програмне забезпечення, приміщення, а також персонал, який обслуговує мережу комунікацій.

Надійність гарантує Генеральна інспекція, в обов'язки якої входить перевірка діяльності всієї компанії та її підрозділів. Щоб забезпечити повну свободу дії, ця група підзвітна безпосередньо Раді директорів SWIFT. Крім того, практикуються регулярні ревізії із залученням незалежних аудиторів.

Для всіх приміщень SWIFT встановлюється режим обмеженого і контрольованого доступу, діють спеціальні інструкції на випадок форс- мажорних обставин.

Усі регіональні процесори постійно контролюються з Операційного центру. Спеціальна система автоматично виявляє несанкціоноване проникнення в регіональний процесор, фіксує аномалії і дає можливість системним операторам застосовувати необхідні заходи відповідно до ситуації. При необхідності, регіональний процесор можна ізолювати або блокувати.

Таким чином, безпека системи SWIFT складається з багаторівневих комбінацій фізичної безпеки, безпеки ліній передачі, безпеки функціонування і процедурної безпеки.

У системі SWIFT вживають деяких спеціальних заходів, зокрема:

система перевіряє дозвіл щодо користування системним терміналом;

система автоматично нумерує вхідні та вихідні повідомлення;

передача кожного повідомлення підтверджується індивідуально;

взаємозв'язок між двома банками встановлюється за індивідуальним ключем;

одержувач автоматично перевіряє інформацію;

лінії зв'язку між операційними центрами та регіональними процесорами захищені спеціальними криптуючими пристроями, які забезпечують недоступність повідомлення для сторонніх осіб.

Розглянувши організацію безпеки національних та зарубіжних платіжних систем можна стверджувати, що реалізація повного переліку заходів щодо захисту інформації дозволить отримати комплексну систему захисту конфіденційної інформації від стороннього втручання. Це особливо актуально в наш час, коли загальний рівень конкуренції в банківській сфері й рівень криміналізації суспільства не дозволяють допустити витоки комерційної та іншої закритої інформації з інформаційного простору банку.

Правові основи та нормативні документи НБУ повинні забезпечити правове середовище для захисту електронних міжбанківських розрахунків із визначенням юридичних та фізичних осіб, які несуть відповідальність за виконання операцій в системі, прав і обов'язків учасників системи, гарантують виконання фінансових трансакцій та дотримання конфіденційності інформації, що циркулює в системі. Особлива увага в нормативних документах НБУ та підзаконних актах приділяється розгляду спірних питань і порядку ведення арбітражних справ між учасниками системи електронних міжбанківських розрахунків, опису обов'язків учасників системи щодо збереження та своєчасного надання арбітражної інформації, яка створюється засобами криптозахисту програмних комплексів системи та зберігається зашифрованою.

Нормативними документами НБУ визначається комплекс адміністративних заходів, спрямованих на забезпечення захисту підготовки, передачі, обробки та зберігання у кожного учасника системи інформації про електронні фінансові трансакції; визначені правила доступу і фізичного захисту вузлів зберігання, обробки та зберігання інформації. Нормативні документи НБУ регламентують також порядок генерації, транспортування, розподілу, оновлення і використання ключів криптографічного захисту в системі. Спеціальні інструкції НБУ суворо регламентують порядок роботи фахівців банківських установ із засобами захисту, використання та зберігання криптографічних ключів, розподіл повноважень щодо питань захисту інформації в банківській установі.

3.3 Моделювання платіжних потоків у системі електронних платежів України

Система електронних платежів (СЕП), яка існує в Україні з 1993 року, нині по праву вважається однією з найкращих у світі. У друкованих виданнях уже досить докладно висвітлювалися процеси її становлення та розвитку.

Нагадаємо загальну структуру СЕП, що необхідно для подальшого розуміння матеріалу.

СЕП має деревовидно-мережеву структуру (див. схему). На нижньому рівні системи знаходяться банки - учасники електронних розрахунків. Її середній рівень - це мережа регіональних розрахункових палат (РРП), тобто підрозділів регіонального управління Національного банку, які обслуговують у СЕП банки відповідного регіону (здебільшого -- області). Скажімо, Вінницька РРП обслуговує банки, що мають коррахунки у Вінницькому обласному управлінні НБУ. На верхньому рівні СЕП знаходиться Центральна розрахункова палата (ЦРП), яка організовує функціонування системи в цілому та керує роботою регіональних розрахункових палат.

Абонентом СЕП найнижчого рівня є банк. Він подає до системи платіжні документи на перерахування коштів, які надсилаються до РРП, де обслуговується банк. РРП відсортовує ті з них, що стосуються банків "свого" регіону, від тих, які відправляються до інших регіонів. «Свої» документи відразу ж надсилаються банкам, а інші - до РРП відповідних регіонів і далі - до банків-отримувачів. Наприклад, якщо банк 1 перераховує кошти банкові 5 (рис. 3.1.) [85], то його платіжний документ іде спочатку до РРП-1, звідти - до банку 5. Таким чином, кожна РРП отримує платіжні документи не лише від "своїх" банків, а й від усіх інших РРП.

Зрозуміло, процес обігу документів між регіонами загалом носить випадковий характер. Але можна виділити певні тенденції, пов'язані з кількістю та розміром банків у регіонах. Очевидно, що чим більше в банку

Таблиця 3.1.

Коефіцієнти переходу для Вінницької розрахункової палати

Час	Київ	Вінниця	Луцьк	Одеса	Донецьк
До 9 год.	0	1	0	0	0
9-10	0	1	0	0	0
10-11	0.147086	0.366364	0.004968	0.00805	0.004968
11-12	0.06363	0.329423	0	0.000535	0
12-13	0.080043	0.31815	0.001325	0.002494	0
13-14	0.051232	0.480024	0	0	0
14-15	0.074943	0.294622	0	0.002143	0
15-16	0.06325	0.247473	0.001087	0.001676	0.000549
16-17	0.079332	0.321648	0	0.000619	0.000619
17-18	0.059319	0.24183	0.000529	0.000304	0.001508
18-19	0.029524	0.74478	0.000769	0.000513	0
19-20	0.0075	0.921818	0	0	0
20-21	0	1	0	0	0

клієнтів, тим більше він надсилає та отримує документів у СЕП, а кількість банків, що обслуговуються в РРП, безпосередньо пов'язана з інтенсивністю потоку документів через неї (як з «своїх», так і з «чужих» регіонів). Крім того, між різними банками та областями України існують специфічні економічні зв'язки, що також впливає на характер руху платіжних документів. І нарешті, певне значення має спосіб організації роботи окремих банків протягом дня. Усе це й навело на думку щодо можливості побудови математичної моделі, яка б описувала рух платежів у мережі РРП. Адже за допомогою моделі можна не лише зробити аналіз діючої структури СЕП, а й відстежити наслідки її можливих структурних змін, спрогнозувати потоки платіжних документів у мережі РРП.

Рис. 3.1. Загальна структура Системи електронних платежів НБУ

При побудові моделі виходимо з такого основного припущення: кількість документів, що надсилається із конкретної РРП до інших РРП протягом певного проміжку години, прямо пропорційна кількості всіх документів, що надійшли до цієї РРП від «своїх» банків.

Наприклад, приблизно одна сьома частина усіх документів, що надходять до Вінницької РП із 10.00 до 11.00, завжди адресована банкам Київської області. Коефіцієнт пропорційності назвемо коефіцієнтом переходу, оскільки з його допомогою визначається, яка частина документів переходить від однієї РРП до іншої. Коефіцієнти переходу повинні відображати наявні міжбанківські та міжрегіональні зв'язки.

На основі статистичної інформації за 2004-2005 роки отримано таблиці коефіцієнтів для всіх РРП. Оскільки вони досить громіздкі, подаємо лише фрагмент однієї з них.

Треба зауважити, що коефіцієнт переходу РРП на саму себе визначає частину документів, які йдуть до "своїх" банків, тобто залишаються в межах регіону. Його тотожність одиниці в перших двох рядках пояснюється специфікою роботи банків, які обслуговуються Вінницькою РП, а в останньому - тим, що міжрегіональні розрахунки здебільшого завершуються о 20.00. Взагалі, для будь-якої РРП саме цей коефіцієнт виявляється найбільшим у рядку таблиці, чого й слід було очікувати: адже більшість клієнтів пересічної банківської установи має тісні економічні зв'язки з резидентами регіону, де вона розташована. Слід також сказати, що значна частина платежів іде в напрямку Київської області для всіх РРП. Це пов'язано з необхідністю певних обов'язкових виплат до бюджету, а також із великою кількістю банків у цьому регіоні.

Для моделювання руху платіжних документів від банків до РРП можна використати випадкову величину з відомим розподілом. Як свідчить практика, найпопулярнішим розподілом при описі подібних систем є розподіл Пуассона. Але в цьому випадку його не вдалося застосувати: середні значення випадкової змінної виявляються досить великими, а сучасна комп'ютерна техніка дає змогу підносити константу е лише до ступеня порядку 300. Тому був обраний нормальний розподіл, і для кожної РРП та кожного часового інтервалу були оцінені відповідні значення середнього та дисперсії [85].

Для опису імітаційної моделі введемо такі позначення:

i - номер РРП. Зараз в Україні нараховується 32 РРП, тому і = ;

j - номер часового інтервалу, j = ;

Kimj - коефіцієнт переходу з і-ї РРП до m-ї у j-й проміжок години;

Nij -- кількість документів, що надійшло до і-ї РРП в j-й проміжок часу від «своїх» банків;

Rimj -- кількість документів, що в j-й проміжок часу надходить з і-ї РРП до m-ї;

Sij - загальна кількість документів, опрацьованих і-ю РРП в j-й проміжок часу.

Тоді крок алгоритму імітаційної моделі матиме такий вигляд [85]:

1. Для часового інтервалу j за допомогою датчика випадкових чисел отримуємо реалізацію випадкової величини рij, яка має стандартний нормальний розподіл (µ = 0, у = 1).

2. Підраховуємо всі Nij за формулою:

, (3.1)

де і = ,

де уij та µij| -- відомі значення дисперсії та середнього. При цьому знак коефіцієнта перед уij визначається знаком логарифма і кінцеве значення округляється до цілого.

3. Для кожної РРП визначаємо кількість документів, що підуть до всіх інших регіонів:

, (3.2)

де m = ,

i = ;

(3.3)

4. Обчислимо значення Sij :

(3.4)

де і = .

Таким чином, за 13 кроків алгоритму отримуємо експериментальні значення Sij для всіх РРП та часових інтервалів.

Як бачимо, запропонована модель дає досить прийнятні результати. Не слід, однак, забувати, що головною метою пропонованого підходу є опис міжрегіональних зв'язків для подальшого аналізу й удосконалення структури СЕП. Тому відносна відповідність кінцевих значень Sij реальним даним є цінною передусім тому, що вказує на правильність вибору випадкового розподілу і, головне, - методики визначення коефіцієнтів переходу, які мають вирішальне значення. Можливим розвитком моделі може стати надання їм статусу випадкових величин, але зараз важко визначити, як це позначиться на адекватності моделі.

Звичайно, було б щонайменше некоректно стверджувати, що рух абсолютно всіх платежів може бути описаний за допомогою наведеної схеми, - це зробити взагалі неможливо, оскільки надходження платежів має випадковий характер. Ідеться лише про загальний, усереднений опис системи. Тобто якщо, скажімо, для Вінницької РП показник переходу до Донецької області, згідно з таблицею, з 13.00 до 14.00 дорівнює нулю, це зовсім не означає, що в даний час не буде здійснено жодного платежу в зазначеному напрямку. Це лише вказує на те, що ймовірність появи таких платежів дуже низька.

Не маючи реального значення при дослідженні рухові всіх (або окремих) платежів, запропонована модель стане в нагоді для прийняття таких рішень із метою досягнення оптимального співвідношення витрат і результатів:

реструктуризація типології мережі РРП;

забезпечення СЕП обчислювальною технікою, каналами зв'язку певної пропускної спроможності;

оптимізація регламенту роботи системи електронних платежів та цінової політики за її послуги.

Крім того, за допомогою цієї моделі можна дослідити загальні тенденції руху платежів по Україні, виявити «вузькі місця» СЕП.

Подальший розвиток робіт із математичного моделювання документообігу в СЕП спрямований на дослідження етапів удосконалення системи та впровадження в ній нових рішень і технологій - таких, як моделі обслуговування консолідованого коррахунку, створення віртуальних банківських регіонів, впровадження on-line технологій розрахунків, інтерфейсу з іншими платіжними системами.

Розділ 4. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони праці в банківській установі

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в установі

Харківська обласна філія “Укрсоцбанк” розташована в п'ятиповерховому цегляному будинку. Відділ заставних операцій розташовано на четвертому поверсі будівлі.

Підлога у ХОФ АКБ „Укрсоцбанк” вкрита матовою плиткою з коефіцієнтом відбиття 0,41, з антистатичними властивостями. Стелі - підвісні та комбіновані з пластикових панелей з коефіцієнтом відбиття 0,8, для стін - 0,6. На вікнах жалюзі.

Площа відділу заставних операцій складає 36м?, його висота дорівнює 3м. У кабінеті працюють 6 чоловік; на кожного приходиться 6м? площі приміщення і 18м? об'єму приміщення. Відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98 найменше припустиме значення площі й обсягу приміщення на одного працюючого складає 6м? і 20м?.

Що стосується питань промислової естетики, то слід зазначити, що стіни забарвлені в блідий жовтий колір, що сприяє ненапруженій атмосфері, стелі жовто-білого кольору, а підлога - це суміш кольору стелі та стін. Взагалі, забарвлення приміщення виконано в світлих та тонізуючих тонах, що сприяє гарному настрою робітників, а також кращій освітленості приміщення. Підлога - з покриттям антистатичним лінолеумом, зручна для обов'язкового щоденного вологого прибирання. Робочі місця обладнані сучасними виробничими меблями, чиї розміри регулюються відповідно до анатомо-фізіологічних особливостей організму користувачів ПЕОМ. Інтер'єр приміщення оформлено в стилі АКБ “Укрсоцбанк”.

Дані, які стосуються метеорологічних умов праці, а також їх відповідність нормативним значенням наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Параметри санітарно-гігієнічних умов праці [57]

№ п/п	Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним стандартом	Відповідність фактичним значенням нормативу
1	Температура повітря в перехідний період, оС	23	22-23	Відповідає
2	Відносна вологість, %	56	40-60	Відповідає
3	Швидкість руху повітря, м/с	0.1	0.1	Відповідає
4	Запиленість, мг/м3	0.8	0.1-2.0	Відповідає
5	Освітленість, лк	300	300-400	Відповідає
6	Рівень шуму, дБ	60	60-65	Відповідає

Приміщення відділу заставних операцій має природне та штучне освітлення відповідно до СНіП II-4-79 і забезпечене коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5 %. У відділі заставних операцій ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” присутні 2 світильники із люмінесцентними лампами та вікно, орієнтоване на північ.

Зазначення освітлення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів становить 300 лк. При цьому світильники місцевого освітлення встановлені таким чином, щоб не створювати бліків на поверхні екрана, а освітленість екрана не перевищує 300 лк.

Для штучного освітлення використовується:

світильник настінний ORM-218 з люмінесцентними лампами ТLD-18 (18Вт);

світильник підвісний OPK-220 з люмінесцентними лампами (36 Вт).

У приміщені використовуються світильники розсіяного світла, значна частина світлового потоку яких направляється на стіни і стелю відбиваючись сприяє усуненню тіней.

У приміщенні відділу заставних операцій забезпечуються оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86). Нормовані параметри мікроклімату, іонного складу повітря, вмісту шкідливих речовин відповідають вимогам СН 4088-86, СН 2152-80, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76.

Приміщення відділу обладнане системами опалення, кондиціонування повітря, та припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНіП 2.04.05-91.

Система вентиляції в відділі заставних операцій ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” природна неорганізована, а також для додаткової вентиляції використовуються спеціальні кондиціонери (160 м3/год). Проектування системи вентиляції здійснювалося згідно СНіП 2.04.05-91.

В відділі заставних оперцій використовується система кондиціонування повітря, яку представляють місцеві автономні кондиціонери FUJІ ASY12RSD, які застосовуються для підтримування оптимальної температури у приміщенні протягом року.

Система опалення у відділі заставних операцій розроблена згідно з діючими будівельними нормами та правилами СНіП 2.04.05-91, СНіП 2.08.02-89. Джерело теплопостачання - водяні теплові мережі на вводі у приміщення. Система опалення - двотрубна, з нижньою розводкою. Як нагрівальні пристрої використовуються чугунні секційні радіатори МС-140-98.

Відділ заставних операцій не межує з приміщеннями, в яких рівні шуму і вібрації перевищують допустимі значення за СН 3223-85, СН 3044-84, ГР 2411-81, ГОСТ 12.1.003-83 і складають 63 дБ.

Для забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях застосовуються засоби звукопоглинання, відповідно до СН 3044-84, ГОСТ 12.1.012-90.

Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях не перевищують гранично допустимих норм за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77.

Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях відповідають нормативним значенням (ГДР N 3206-85, ГДР N 4131-86, СН N 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84) - 50 В/м.

Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання не перевищує допустимих значень відповідно до СН 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88 і складає 40 Вт/м2.

Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання не перевищує допустимих значень відповідно до СН 4557-88 - 0,001 Вт/м2.

Іонізуючі електромагнітні випромінювання на відстані 0,05 м від екрана до корпуса монітора при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не перевищує 0,1 мбер/год. (100 мкР/год.) НРБУ N 58.

Напруженість електричного поля ВДТ не перевищує 20 кВ/м.

Для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ використані дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7 - 0,8, для стін 0,5 - 0,6.

Покриття підлоги матове з коефіцієнтом відбиття 0,3 - 0,5. Поверхня підлоги є рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями [4,7].

На робочих місцях в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” забезпечуються відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76).

Конструкція робочого місця користувача ЕОМ і ПЕОМ забезпечує підтримання оптимальної робочої пози.

Висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ регулюється в межах 680...800 мм, ширина - 700 мм, а глибина - 800 мм).

Робочі стільці - підйомно-поворотні, регульовані за висотою, з кутом і нахилу сидіння та спинки.

Поверхня сидіння і спинки стільця напівм'яка з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Працюючі підлягають обов'язковим медичним оглядам: попереднім - при влаштуванні на роботу і періодичним один раз на рік.

Санітарно-побутові приміщення розташовані й обладнані відповідно до встановлених норм. Туалетні кімнати сполучені з умивальником і знаходиться наприкінці коридору. Також є побутова кімната, в якій стоїть шафа для верхнього одягу, стіл, стільці, холодильник та мікрохвильова піч. Санітарний стан приміщень відповідає санітарно-гігієничним нормам завдяки щоденному прибиранню.

Таким чином, всі санітарно-гігієнічні характеристики приміщення відповідають нормативним документам.

4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

Оскільки приміщення відділу заставних операцій ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” не запилене, параметри температури та вологості повітря в межах норми, то його можна класифікувати за ступенем ураження електричним струмом як нормальне приміщення або приміщення без підвищеної небезпеки.

Системи електропостачання, монтаж електричного освітлення виконано з урахуванням нормативних документів. Електрообладнання, електропроводи та кабелі відповідають класу зони за ПВЕ (П-ІІа-приміщення, де є тверді горючі речовини, горючий пил і волокна не виділяються).

В приміщенні є 6 комп'ютерів типу PCI Pentium IV, 2 принтери типу EPSON LX-300+, а також лазерний принтер типу HP LaserJet 2100. Устаткування працює під напругою 220 V. Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагоджування ЕОМ виконана в приміщенні як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення електроприймачів.

Все електрообладнання має апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів: зокрема, в усі ПЕОМ вмонтовані датчики системи перевантаження, і при щонайменших негараздах з електрикою комп'ютери автоматично вимикаються.

У відділі проведена внутрішня електропроводка, оснащена 16 розетками для підключення електроприладів.

Заміри опору ізоляції електроних мереж проводяться 1 раз на рік, про що складається відповідний акт.

Ступінь вогнестійкості будівлі, де знаходиться приміщення відділення - І. Категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою - Д, тому що в приміщенні знаходяться тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, наприклад, папір, пластик. З погляду пожежної безпеки можливими причинами виникнення пожежі у відділенні можуть бути:

необережне поводження з вогнем;

використання зіпсованого обладнання;

паління в недозволених місцях;

незадовільний стан електротехнічних пристроїв;

порушення правил їх експлуатації.

Заходами щодо попередження пожежі є:

своєчасне усунення несправних комутируючих елементів, електричних мереж;

недопущення у використанні зіпсованого обладнання, відкритого вогню, паління у приміщенні філії.

У ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” визначено шлях евакуації працівників у випадку виникнення пожежі. Евакуаційний вихід чітко позначений і він знаходиться завжди вільним. Схема евакуації знаходиться на видному місці у приміщенні і з нею ознайомлені всі.

Двері на шляху евакуації відчиняються у напрямку виходу з приміщення, вони замикаються на запори, які легко відмикаются без ключів. Ширина евакуаційного виходу 2м.

Приміщення оснащене вуглекислотними вогнегасниками типу ВВ-5, які придатні для гасіння пожежі електрообладнання під напругою до 10000 В, у кількості 2 шт., які навішені на вертикальній конструкції на висоті 1,5м від рівня підлоги. Маса вогнегасників 2,5 кг.

Приміщення ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами.

Відповідальність за пожежну безпеку, виконання протипожежних заходів і додержання правил пожежної безпеки працівниками покладається на керуючого ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” та на керівників підрозділів.

Відповідно до положення “Про навчання з питань охорони праці” ДНАОП 0.00-4.12-99 всі посадові особи до початку виконання своїх посадових обов'язків і періодично, один раз у три роки, відповідно до наказу керівника управління проходять навчання і перевірку знань з охорони праці.

У банку діє “Положення про охорону праці”, яке затверджено керуючим ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”. Контроль за охороною праці покладено на службу охорони праці, що у роботі керується затвердженним положенням. Вона проводить такі види інструктажа працівників:

первинний інструктаж;

повторний інструктаж (один раз у 6 міс.) для всіх працівників;

позаплановий інструктаж (при травмах, впровадженні нового обладнання чи технологій);

цільовий.

Одним з основних показників, що характеризують стан охорони праці і дотримання правил техніки безпеки, є рівень травматизму. За 2005 рік випадків травматизму з втратою працездатності на 1 день і більше зафіксовано не було.

В ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” діє добровільна пожежна дружина.

Проведений аналіз і виконаний розрахунок свідчать, що в ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” приділяється увага створенню безпечних та нешкідливих умов праці: дотримані санітарно-гігієнічні норми, норми електробезпеки, основні норми пожежної безпеки.

4.3 Розрахунок шляхів і часу евакуації людей із відділу заставних операцій

Відділ заставних операцій банку знаходиться на четвертому поверсі. Категорія виробництва Д. Ступінь вогнестійкості будинку 1. Максимальна відстань від найбільш віддаленого місця у відділі до евакуаційного виходу складає 5 м, що відповідає встановленій нормі.

Для розрахунку весь шлях руху потоку розділимо на 6 ділянок довжиною Li і шириною i , де i - окремі ділянки шляху. Зведемо ці дані в табл. 4.2.

Визначаю швидкість руху людського потоку на першій ділянці шляху визначається в залежності від щільності людського потоку Di

чол/м2 ,

де N1 - число людей у кредитному відділі,

f - середня площа горизонтальної проекції людини, м2 (у зимовий час

Таблиця 4.2.

Розміри приміщень банку

№ ділянки шляху	Ділянка руху людського потоку	Довжина, Lі, м	Ширина ді, м
1	Прохід між робочими місцями в приміщені відділу	6,0	1,5
2	Коридор	4,5	1,5
3	Дверний отвір	1,0	1,4
4	Сходи вниз	12,5	1,5
5	Коридор-хол	7,2	2,3
6	Дверний отвір	1,0	2,2

f=0,125 м2, у літню пору f=0,1 м2) приймаємо f=0,125 м2,

L1=6 м - довжина першої ділянки шляху, м,

1=1,5 м - ширина першої ділянки шляху, м.

чол/м2

За отриманим значенням D1 визначаємо швидкість руху людського потоку V1 (м/хв) й інтенсивність руху людського потоку q1 (м/хв). Одержуємо V1 = 80 м/хв, q1=8 м/хв.

Підрахуємо час руху людського потоку на першій ділянці:

хв.

Швидкість руху людського потоку на наступних ділянках шляху приймаємо у залежності від інтенсивності руху людського потоку по кожному з ділянок шляху, що визначається за формулою:

,

де i, i - 1 -ширина розглянутої i-ї і попередньої (i - 1)-ї ділянок шляху в м,

qi, qi-1 - інтенсивності руху людського потоку на розглянутій i-й і попередній (i - 1)-й ділянках шляху в м/хв.

У даному випадку друга ділянка шляху - коридор, тоді

м/хв

За додатком 16 знаходимо V2=86 м/хв.

Швидкість руху по другій ділянці (коридор):

хв.

Аналогічно робимо розрахунки для інших ділянок.

Дані розрахунків зведені в таблицю 4.3.

Таблиця 4.3

№ ділянки шляху	Інтенсивність руху qi, м/хв	Швидкість руху Vi, м/хв	Час руху, Ті
1	8	80	0,08
2	8	86	0,05
3	8,5	15	0,06
4	7,9	8	1,56
5	5,15	100	0,072
6	5,38	100	0,01

Розрахунковий час евакуації людей визначаємо як суму часу руху людського потоку по кожній ділянці шляху:

хв

Для забезпечення евакуації людей із приміщення і будинку розрахунковий час евакуації Трозр не повинен бути більше необхідного часу евакуації, тобто Трозр Тнеобх. Так як будинок, у якому знаходиться кредитний відділ, відноситься до категорії Д за пожежонебезпекою, то необхідний час евакуації не обмежується [63].

Можна зробити висновок, що в відділі заставних операцій підтримуються всі встановлені норми санітарно-гігієнічних умов праці, техніки безпеки та пожежної безпеки.

Висновки

Ефективне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб'єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. Міжбанківські відносини є обов'язковим елементом системи безготівкових розрахунків, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

У процесі дослідження було визначено, що міжбанківські розрахунки відіграють значну роль в національній економці та являють собою важливу складову платіжного механізму держави. В першому розділі роботи була розглянута система електронних платежів Національного банку України як системно важливу платіжну систему країни і було виявлене, що ця система дійсно надійна і гнучка, але з ряду об'єктивних причин розроблена на основі технічного та системного програмного забезпечення, які не відповідають сучасним світовим стандартам для систем подібного класу, не можуть у майбутньому забезпечити достатню надійність, гнучкість, продуктивність та рівень захисту інформації.

В роботі розглянуто всесвітню мережу SWIFT як єдину мову передачі фінансових повідомлень та єдину систему передачі цих повідомлень. Національний банк та певна кількість найбільших банків є абонентами SWIFT, проте масового підключення до даної системи поки що не спостерігається. Основною проблемою, що призвела до такої ситуації, є недостатньо великий розмір статутного капіталу українських банків і, звичайно, нестабільна економічна ситуація в країні. Ця проблема може бути вирішена в найближчому майбутньому в зв'язку з тенденцією вкладення коштів зарубіжних інвесторів в вітчизняні банки.

У дипломній роботі приведено правову основу та виконання базових принципів для системно важливих платіжних систем у СЕМП та зроблено висновок, що система електронних міжбанківських платежів Національного банку України сповна відповідає Базовим принципам для системно важливих платіжних систем та нормативна база з цього питання доступна широкому загалу і забезпечує достатній рівень ефективності функціонування системи, як свідчить досвід її експлуатації.

Однак, в міжбанківських розрахунках існує ряд проблем, зокрема безпека платіжної системи. Порушення функціонування платіжної системи може призвести до тяжких наслідків на фінансовому ринку, який вона обслуговує.

У другому розділі роботи проведено аналіз міжбанківських розрахунків. За підсумками 2005 року постійно зростає динаміка кількості та суми початкових платежів через СЕМП, загальна кількість учасників збільшилась на 20 одиниць і на 01.01.2006 становила 1692 установи. Збільшилась також порівняно з попередніми роками середньодобова завантаженість СЕМП. Нині СЕМП НБУ загалом задовольняє потреби банківської системи нашої держави. Втім, триває робота над створенням системи електронних платежів нового покоління, яка замінить діючу СЕП і включатиме СТП як невід'ємну складову. Зазначена система заснована на сучасних програмно - технологічних рішеннях та сучасній промисловій системі управління базами даних. У зв'язку з цим Національний банк розробляє нову редакцію Інструкції “Про міжбанківський переказ коштів в Україні”, яка забезпечить нормативною підтримкою СЕП нового покоління.

У дипломній роботі було проведено аналіз організації міжбанківських розрахунків Харківської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк”. За даними аналізу було визначено, що філія є окремою банківською установою, що має свій МФО і знаходиться у списку учасників електронних платежів і є самостійним повноправним учасником системи електронних платежів. Із семи моделей обслуговування кореспондентського рахунку ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” обрав четверту модель.

Розгляд та аналіз викладених вище питань зумовив необхідність пошуку шляхів вдосконалення досліджуваного процесу. Автором проаналізовано існуючи пропозиції щодо цього питання та систематизовано у наступних напрямках.

По-перше, проаналізовано переваги та проведено порівняльний аналіз системи електронних платежів НБУ нового покоління з діючою системою. Зважаючи на недоліки системи електронних платежів вказані вище, ті, хто стояв біля витоків СЕП, готують до експлуатації систему електронних міжбанківських переказів Національного банку України нового покоління. Вирішення завдань можливе лише за умови принципового вдосконалення технічної платформи, системного та програмного забезпечення і комунікаційної інфраструктури, що використовується Національним банком України для потреб платіжної системи.

По-друге, запропоновано шляхи вирішення проблем захисту інформації та питань безпеки міжбанківських розрахунків України. Порушення функціонування платіжної системи завдають шкоди самій системі, здатні загрожувати економічній безпеці країни та врешті-решт негативно впливати на стан національної безпеки в цілому. Створення комплексу заходів інформаційної безпеки - досить складне завдання. Для запобігання створення “надмірного захисту” автоматизованих банківських систем й отримання можливості реалізації ефективних заходів інформаційного захисту необхідно визначити основні фактори загроз і втрат, які вони завдають, та виходячи з цього виявити найбільш слабкі місця. Це і будуть напрямки вдосконалення системи безпеки. Реалізація повного переліку заходів щодо захисту інформації дозволить отримати комплексну систему захисту конфіденційної інформації від стороннього втручання. Це особливо актуально в наш час, коли загальний рівень конкуренції в банківській сфері й рівень криміналізації суспільства не дозволяють допустити витоки комерційної та іншої закритої інформації з інформаційного простору банку.

По-третє, розглянуто можливості побудови математичної моделі, яка б описувала рух платежів у мережі РРП. Адже за допомогою моделі можна не лише зробити аналіз діючої структури СЕП, а й відстежити наслідки її можливих структурних змін, спрогнозувати потоки платіжних документів у мережі РРП.

Підсумовуючи викладене вище, потрібно відзначити, що в сучасних умовах розвиток платіжних систем постає одним з інструментів вдосконалення міжбанківських розрахунків. Подальший розвиток нових технологій дозволить досягти значного прогресу в розширенні послуг платіжних систем і призведе учасників цих систем до очікуваних фінансових результатів, що в свою чергу вплине на поліпшення загальноекономічної ситуації в Україні.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

2. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679 - XIV// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України”), 1999. - № 7. - С. 3-23.

3. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7.12.2000 р. № 2121 - III// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України), 2001. - № 1. - С. 3-46.

4. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 р. № 2346 - ІІІ// http: // rada.kiev.ua.

5. Закон України „Про інформацію” від 02.10.1992 р. № 2657 - ХІІ (зі змінами та доповненнями)// http: // rada.kiev.ua.

6. Закону України „Про запобігання й протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом” від 28.11.2002 р. №249-IV// http: // rada.kiev.ua.

7. Закон України „Про захист інформації в автоматизованих системах” від 05.07.1994 р. №80/94-ВР // http: // rada.kiev.ua.

8. Закон України „Про електронний цифровий підпис” від 22.05.2003 р. № 852- IV // http: // rada.kiev.ua.

9. Закон України „Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 р. № 851- IV // rada.kiev.ua.

10. Указ Президента України “Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень” від 14.07.2000 р. № 891/2000// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України), 2000. - № 179. - С. 7-8.

11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про деякі питання захисту інформації, охорона якої забезпечується державою” від 13.03.2002 р. № 281 // http://www.rada.kiev.ua.

12. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України “Про порядок клірингових розрахунків” від 02.04.94 №207 // http://www.rada.kiev.ua.

13. Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем” від 17.06.2004 р. №265 // http://www.rada.kiev.ua.

14. Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження правил організації захисту електронних банківських документів” від 10.06.1999 р. №280 // http://www.rada.kiev.ua.

15. Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України” від 22.06.1993 р. №43 // http://www.rada.kiev.ua.

16. Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні” від 21.01.2004 р. №22 // http://www.rada.kiev.ua.

17. Постанова Правління Національного банку України “Про правила організації захисту електронних банківських документів в установах, включених до інформаційно-обчислюваної мережі Національного банку України” від 10.06.1999 р. № 280. // http://www.rada.kiev.ua

18. Положення “Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 р. № 566 // http://www.rada.kiev.ua

19. Положення „Про міжбанківський переказ в Україні в національній валюті”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 №110 // http://www.rada.kiev.ua.

20. Інструкція “Про норматив обігу платіжних документів в Україні”, затверджена постановою Правління Національного банку України від 11.02.1994 р. № 17201/53 - 719 // http://www.rada.kiev.ua.

21. Інструкція “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”, затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368 (зі змінами та доповненнями)// http://www.rada.kiev.ua.

22. Лист Національного банку України від 09.10.2001 р. №5 -212/1667 - 6050 “Про здійснення розрахунків через внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС) // http://www.rada.kiev.ua.

23. Лист Національного банку України від 14.11.1997 р. №5-011/1592-8303 “Щодо отримання комерційними банками дозволу на відкриття рахунка “Ностро”” // http://www.rada.kiev.ua.

24. Правила Національної системи масових електронних платежів / Затверджено постановою Правління Національного банку України №620 від 10.12.2004 р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2005. - №2. - С. 100-140.

25. Уніфіковані правила по інкасо. Міжнародна торговельна палата; Правила, міжнародний договір від 01.01.1979 р., №322 // www.rada.gov.ua.

26. Уніфіковані правила стосовно договірних гарантій. Міжнародна торговельна палата; Правила, міжнародний договір від 01.01.1978 р., №355 // www.rada.gov.ua.

27. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів. Міжнародна торговельна палата; Правила, міжнародний договір від 01.01.1993 р., №500 // www.rada.gov.ua.

28. Банківські операції: Підручник / За ред. В.І.Міщенка, Н.Г.Слав'янської. - К.: Знання, 2006. - 727 с.

29. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения: Учебное пособие. - М., 1997. - 160 с.

30. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 2004. - 324 с. - (Вища освіта XXI століття).