Аналіз прибутку банку

Вирізняють три основні види економічних методів регулювання: податкові, нормативні (коли розміри обмежень або пільг, що вводяться, пов'язані з кількісними характеристиками операцій, які регулюються) і коригуючи (їм притаманні гнучкість та оперативність, можливість стимулюючого впливу залежно від ситуації). Для центрального банку держави оптимальними є нормативні та коригуючи методи, для фінансових органів - податкові.

Методи регулювання використовуються при застосуванні тих чи інших видів державного регулювання банківської діяльності. В економічній літературі зустрічаються різноманітні критерії класифікації видів регулювання діяльності банків. Вплив Центробанку на діяльність банку здійснюється по наступним основним напрямках:

1. Створення загальних законодавчих, виконавчих, судових умов, що дозволяють банку реалізувати свої економічні інтереси.

2. Проведення мір грошово-кредитного регулювання, що роблять вплив на обсяг і структуру грошової маси в обороті через зміну розмірів ресурсів банку, що можуть бути використані для кредитних вкладень в економіку.

3. Встановлення економічних нормативів і нагляд за їхнім дотриманням з метою забезпечення ліквідності банківського балансу [12].

Вплив Центробанку на діяльність банку може здійснюватися методами, що носять як сугубо економічний (непрямий), так і економіко-адміністративний (прямий).

Превентивні заходи застосовуються для уникнення тієї чи іншої економічної ситуації (наприклад кризи неплатежів тощо). До цих заходів зокрема належать:

- вимоги щодо розміру та структури власного капіталу;

- вимоги щодо ліквідності банку;

- диверсифікація банківських знаків (максимальний розмір позики на одного позичальника та інші види диверсифікації);

- обмеження виконуваних операцій [14].

Для зниження ризику функціонування можуть бути встановленні обмеження на деякі види діяльності банку або на окремі види активних операцій.

Так, доволі часто, обмежується право банку на безпосереднє володіння нерухомістю у зв'язку з високим ризиком та низьким рівнем її ліквідності. У деяких країнах (наприклад у США) банкам не дозволяється мати цінні папери підприємств, вартість яких зазнає великих коливань. Також існують обмеження прав гарантування на розміщення окремих цінних паперів або на надання кредитів особам, які мають доступ до конфіденційної інформації (інсайдерам).

Фактична дія превентивних заходів реалізується шляхом затвердження обов'язкових до виконання норм. У свою чергу норми поділяються на функціональні та інституційні і призначені для регулювання ризиків за операціями банку.

Інституційні норми відображаються у відносних величинах, які регулюють в основному організаційні питання, визначення цілей кредитування, операційну діяльність, порядок проведення ревізій тощо.

На відміну від інституційних, функціональні норми мають визначене цифрове значення і можуть мати загальний або селективний характер. Загальні методи, є переважно непрямими, що стосуються кредитного ринку в цілому. Селективні - спрямовані на конкретні види кредиту (визначаються коефіцієнти ризику за окремими операціями банку). Їхнє призначення пов'язане з розширенням приватних задач (скажімо, обмеження видачі деяким банкам позичок чи видачі окремих видів останніх). Селективні методи відносяться до прямих способів регулювання діяльності банку. Найбільш популярні з загальних методів впливу, застосовувані в закордонній банківській практиці:

- облікова (дисконтна) політика;

- операції на відкритому ринку;

- зміна норм обов'язкових резерву банку [23].

Ці методи використовуються й у практиці діяльності НБУ.

Протекційні заходи вживають для захисту від уже існуючої (загрозливої для банку) ситуації, яка може спричинити неплатоспроможність, збитки, банкрутство. Тобто за допомогою цих заходів здійснюється захист банку та їх клієнтів від можливих наслідків фінансових ускладнень. До протекційних заходів належать:

- створення та функціонування фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- формування банком резерву для відшкодування можливих втрат за позичками та іншими активами;

- рефінансування банку центральним банком;

- цільова допомога інших державних органів тощо.

Спеціальними протекційними заходами передбачається використання різних видів резервних фондів або інших коштів цільового призначення. Залежно від окремого банку і конкретної ситуації можуть застосовуватися так звані договірні дії, зокрема підтримка регулюючими органами окремих банківських установ у вигляді рефінансування, надання гарантій, купівлі акцій тощо [11].

Два зазначені вище способи регулювання банківської діяльності, безперечно тісно пов'язані між собою: протекційні заходи підвищують довіру вкладників до банківської системи, впливають на стабільність макроекономічних показників господарської діяльності; превентивні - забезпечують ефективність перших.

Отже, встановлення стабільності у банківській системі прямо залежить від заходів НБУ, основною метою яких є забезпечення високого рівня економіки. Стабільність банківської системи включає збільшення прибутковості цієї сфери, як однієї із найголовніших у економіці країн.

Висновки і пропозиції

В умовах швидкоплинного зовнішнього середовища на фоні незакінченої світової кризи, що безперечно негативно впливає на діяльність фінансового сектору економіки, банк повинен звернути особливу увагу на проблему оптимізації структури доходів та підвищення прибутковості, адже банк, як регулятор грошового обігу й посередника в акумуляції та перерозподілі грошових ресурсів, відіграє важливу роль в економічних перетвореннях України.

Проблемам забезпечення прибутковості та фінансової стійкості банку в ринковій економіці присвячено праці багатьох провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Серед них - М. Алексеєнко, О. Біла, В. Вітлінський, О. Вовчак, А. Герасимович, О. Дзюблюк, О. Ширинська, Р. Шіллер, та ін.

Нові умови спонукають до виділення проблеми підвищення прибутковості банку, та більш широкого її дослідження з огляду на світову фінансову кризу та загальну нестабільність ситуації в державі.

Банківська система України сьогодні знаходиться на новому важливому етапі свого розвитку, оскільки наприкінці 2008 р. світова фінансова криза "похитнула" і нашу банківську систему, що стало причиною того, що багато банків сьогодні знаходяться в тяжкому фінансовому стані, та негативно відбивається на їх діяльності, а отже і на стані їх клієнтів.

Все це не змогло відбитися на діяльності банків України. Але цей вплив посилюється і самим станом в середині банківської системи.

Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв'язку з цим можна запропонувати основні напрямки зростання доходів банку:

- загальне зростання групи активів, що приносять процентний дохід та зростання власного капіталу, насамперед правильне проведення зваженої маркетингової і процентної політики, наслідком цього стане підвищення числа банківських вкладників. Цією групою активів є кредитні операції банку;

- збільшення питомої ваги доходних активів в сукупних активах. Іншими словами банк повинен нарощувати так звані "працюючі" активи, які приносять найбільші доходи банку і скорочувати до можливого мінімуму "непрацюючі". До доходних активів відносять кредитний та інвестиційний портфель банку, депозити та кредити в інших банках. Всі інші активи є недоходними;

- зміна загального рівня процентної ставки по активних операціях банку. Потрібне дослідження та врахування крім специфічних факторів, що визначають розмір процента по активних операціях також попит на кредитному ринку і ставки конкуруючих банків та інших фінансово-кредитних установ;

- зміна структури портфелю доходних активів, тобто підвищення питомої ваги ризикових кредитів в кредитному портфелі банку, наданих під високі проценти. Ризикові операції можуть принести банку значний дохід, якщо він буде правильно ними управляти;

- зменшення витрат на створення банківської послуги дає відповідно знизити її ціну. Зниження цін на пропоновані послуги - вагомий аргумент у конкурентній боротьбі, важливий елемент створення позитивного іміджу банківської установи, що великою мірою забезпечує їй прихильність клієнтів [38].

Підбиваючи підсумок, необхідно зазначити, що в умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стiйкiсть кредитної установи. Вiн необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу i керiвництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат i підвищення якостi послуг, що надаються, i, зрештою, для успiшного проведення наступних емiсiй i вiдповідно збiльшення капiталу.

ПАТ "Укрсоцбанк" має найрозвинутішу в Україні мережу банків-кореспондентів, працює з використанням сучасних комп'ютерних систем, що дозволяє оперативно проводити операції на міжнародних фінансових ринках. Банк входить до групи найбільших банків України, за показником сумарних активів. Значне зростання регулятивного капіталу і чистих активів з 2011 по 2013 рік є свідченням динамічного розвитку банку. Результатом успішної діяльності ПАТ "Укрсоцбанк" є зростання довіри у населення, чиї кошти стали одним з основних джерел збільшення ресурсів для кредитування реального сектора економіки. Банк виваженно і сумлінно проводить політику встановлення процентних ставок за вкладами, постійно аналізуючи зміни, що відбуваються на ринку банківських послуг, на підставі чого визначається ефективна вартість грошових ресурсів у конкретний момент часу з урахуванням політики справедливого збалансування інтересів вкладників і акціонерів банку.

На сьогоднішній день банк продовжує дотримуватися напрямку розміщення фінансових ресурсів на ринку кредитування клієнтів, особливо зосередившись на кредитуванні фізичних осіб. Крім цього, значна питома вага належить кредитам, наданим юридичним особам та іншим банкам. Банк виважено і сумлінно проводить політику встановлення процентних ставок за вкладами, постійно аналізуючи зміни, що відбулися ринку банківських послуг, на підставі чого визначається ефективна вартість грошових ресурсів у конкретний момент часу з урахуванням політики справедливого збалансування інтересів вкладників і акціонерів банку. У порівнянні з минулим роком завдяки збільшенню кількості укладених генеральних угод за програмою споживчого кредитування зросла кількість магазинів-партнерів банку, через які безпосередньо здійснюється видача споживчих кредитів та обсяг кредитного портфеля. Завдяки проведеному аналізу можна простежити тенденцію постійного зростання цих показників, що свідчить про ефективну роботу ПАТ "Укрсоцбанк" на даному сегменті ринку банківських послуг.

Отже, в разі виправлення керівництвом банку виявлених недоліків фінансового стану, перед АКБ "Правекс-Банк" відкриваються досить непогані перспективи на майбутнє, навіть у тих важких умовах, в яких знаходиться банківська система України.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність". - К.: Ін Юре, 2006. - 520 c.

2. Закон України "Про Національний банк України" - К., 2002. - 42 с.

3. Положення НБУ "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями від 06.07.2000 р. // Нормативні акти НБУ. - 2000. - №9. - с.50.

4. Алісова А. О. Сутність прибутку підприємства / А. О. Алісова // Управління розвитком. - 2012. - №2. - С. 12-13.

5. Банківський нагляд: Навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України; Ун-т економіки та права "Крок"; Грушко В.І., Лаптєв С.М., Любунь О.С., Раєвський К.Є. - К.: ЦНЛ. - 2004. - 264 с.

6. Блудова Г. В. Визначення різних підходів щодо трактування економічної категорії "прибуток підприєства"/ Г. В. Блудова // Економіка розвитку. - 2012. - №2. - С. 5-6.

7. Бондар В. О. Управління конкурентоспроможністю банку: дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра: спец. 8.03050802 "Банківська справа" / В.О. Бондар. - Х.: ХНЕУ, 2013.

8. Васюренко О.В. Банківські операції. Київ: Знання. - 2004. - 324 с.

9. Вітлінський В., Наконечний Я. Методи формування резервів на, пркриття кредитних ризиків: Банківська справа. // Фінанси України. - 2005. - №12.

10. Гуща В.О. Управління прибутком банку: дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра: спец. 8.03050801 "Фінанси" / В.О. Гуща. - Х.: ХНЕУ, 2013.

11. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Київ: Алерта. - 2004. - 478 с.

12. Егоров П.В. Формирование механизма управления прибылью предприятий в условиях рыночных отношений : монография / П. В. Егоров, А. А. Кобец, Ю. В. Сердюк-Копчекчи ; Донец. нац. ун-т. - Донецк : Юго-Восток, 2010. - 213 с.

13. Єрін Р. С. Сутність управління ресурсним потенціалом банку / Р. С. Єрін // Управління розвитком. - 2012. - №8. - С. 85 - 86.

14. Жадан Ю.С. Теоретичні аспекти платоспроможності банку / Ю.С. Жадан // Управління розвитком. - 2013. - №23. - С. 141 - 143.

15. Зінченко О.А. Основи управління якістю прибутку підприємства: монографія / О. А. Зінченко. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2011. - 291 с.

16. Івасів Б.С. Гроші та кредит. Тернопіль: Карт-бланш. - 2000. - 510 с.

17. Коваленко В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика.- К.: Знання України, 2006.- 332 c.

18. Костюк О.В. Теоретичне положення управління прибутком підприємства / О.В. Костюк // Управління розвитком. - 2012. - №15. - С. 46 - 48.

19. Кравченко Г.Г. Оптимізація структури капіталу банку: дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра: спец. 8.030508 "Фінанси і кредит" / Г.Г. Кравченко. - Х.: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2014.

20. Кудякова С. С. Методичне забезпечення аналізу фінансових результатів банківських установ на прикладі ПАТ "Укрсоцбанк" / С. С. Кудякова // Управління розвитком. - 2013. - №10. - С. 72 - 75.

21. Ломако Ю. О. Организация процесу управління прибутковістю банку / Ю. О. Ломако // Управління розвитком. - 2014. - №3. - С. 103 - 105.

22. Мних Є. В. Фінансовий аналіз: навч. посіб. - Київ : КНТЕУ, 2010. - 412 с.

23. Мних Є.В., Бутко А.Д., Большакова О.Ю., Кравченко Г.О. Аналіз і контроль в системі управління капіталом підприємства. - К.: КНТЕУ, 2005. -232с.

24. Охмуш А. Г. Формування процентної політики банку / А. Г. Охмуш // Управління розвитком. - 2013. - №20. - С. 66-67.

25. Пальоха Т. М. Аналіз ліквідності комерційних банків України / Т. М. Пальоха // Управління розвитком. - 2013. - №10. - С. 66 - 69

26. Письменна К. С. Підвищення прибутковості діяльності банку.- Х.: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2014.

27. Півень Я.В. Аналіз якості активів банку / Я.В. Півень // Управління розвитком. - 2013. - №11. - С. 7 - 10.

28. Польова О. Банківська система України в умовах глобалізації світової економіки // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 3. -C.166-168.

29. Приймак В.І. Математичні методи економічного аналізу: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - Київ Центр учбової літератури, 2009. - 296 с.

30. Сафіна К.О. Збалансована система показників як основа стратегічного управління прибутком банку / К.О. Сафіна // Управління розвитком. - 2013. - №18. - С. 18 - 21

31. Склярова І. С. Порядок формування власного капіталу банку: обліковий аспект / І. С. Склярова // Управління розвитком. - 2013. - №5. - С. 118-121.

32. Смовженко Т., Другов О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції України. Організаційний аспект // Вісник Національного банку України. - 2005. - № 11. - C. 34-37.

33. Сорока А.А. Специфіка розвитку банківського сектору в перехідних економіках // Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - № 1. - C. 17-22.

34. Старинський М.В. Становлення Національного банку України як центрального банку держави // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т.15. - Суми: УАБС НБУ. - 2006. - C.143-149.

35. Тимощенко О. А. Економічна сутність категорій "прибуток" та "прибутковість банку" / О. А. Тимощенко // Управління розвитком. - 2013. - №19. - С. 157-158.

36. Тігіпко С. Сучасна Україна: шляхи, форми, проблеми реформування банківської системи // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 4. - C. 2-7.

37. Уманців Ю. Розвиток національної банківської системи в умовах глобалізації світової економіки // Вісник Національного банку України. - 2006. - № 10. - C. 60-64.

38. Хмелевський О.В. Оцінка прибутковості промислових підприємств: монографія / Хмелевський О.В. - [Хмельницький] : [Поліграфіст], 2011. - 202 с.

39. Цапенко К. Ю. Фінансова стійкість банку: теоретичний аспект / К. Ю. Цапенко // Управління розвитком. - 2013. - № 15. - С. 150-151.

40. Цеховська М. В. Підходи до визначення поняття фінансового стану банку / М. В. Цеховська // Управління розвитком. - 2014. - №3. - С. 107 - 109

41. Шевцова О.Й. Банківська система в контексті економічного розвитку та економічної безпеки // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. тез доповідей VIIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (10-11 листопада 2005 р.). - Суми: УАБС НБУ. - 2005. - C.8-15.

42. Шумпетер Й.А. Теорія економічного розвитку. Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу / Йозеф А. Шумпетер ; пер. [з англ.] Василя Старка. - К. : Києво-Могилянська академія, 2011. - 242 с.

Додатки

Размещено на Allbest.ru