Головним критерієм добору певних цінних паперів до портфелю є їх доходність та ліквідність. Інвестиційний портфель формується таким чином, щоб забезпечити максимальну доходність. При цьому дотримання високої ліквідність цінних паперів необхідне для того, щоб банк мав можливість швидко продати ті цінні папери, по яким склалася несприятлива динаміка курсових вартостей (в певній мірі умова дотримання високої ліквідності присутніх у портфелі цінних паперів є запорукою уникнення значних фінансових втрат, оскільки забезпечує можливість продати цінні папери у разі перевищення граничної межі втрат.)

Представимо тепер в таблиці 2.2 розраховані значення контрольних показників для груп цінних паперів в портфелі банку станом на 1.01.2016 року.

Таблиця 2.2 Розрахункові значення контрольних показників за 2015 рік

Показники	Векселя	Акції корпорацій	Облігації корпорацій	ОВДП	Зовнішні державні зобов'язання	Загалом портфель
Сума, млн. грн.	0,976	0,449	2,495	2,629	1,322	7,871
Частка, %	12,4	5,7	31,7	33,4	16,8	100
Абсолютна ліквідність	0,57	0,41	0,60	0,64	0,68	0,61
Поточна ліквідність	0,67	0,47	0,67	0,78	0,75	0,71
Очікувана доходність, %	24,0	34,0	23,0	16,5	14,0	20,1
Поточний рівень ризику, %	11,50	14,00	6,30	4,50	3,00	6,23

Аналізуючи контрольні показники ми можемо відзначити, що загальна вартість інвестиційного портфелю “Кредитпромбанку” становила 7,871 млн. грн.; найбільша питома вага в портфелі припадає на ОВДП та облігації корпорацій (33,4 та 31,7% відповідно). Очікувана доходність інвестиційного портфелю банку становила 20,1%, при цьому найбільш доходними були акції корпорацій (доходність 34% при питомій вазі в портфелі 5,7%. Загальний рівень ризику інвестиційного портфелю банку становив 6,23%. Зазначимо, що в інвестиційному портфелі банку найбільша питома вага найменш ризикованих інструментів - ОВДП та облігацій корпорацій.

Підводячи тепер підсумки проведеного аналізу динаміки, обсягів та структури інвестиційного портфелю комерційного банку «Кредитпромбанк» ми можемо відзначити, що ринкова вартість інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” протягом 2015 року збільшилась на 1,090 млн. грн. або на 16,1%. При цьому змінилась структура портфелю банку в розрізі окремих фінансових інструментів: сума векселів та корпоративних акцій в портфелі зменшилась на 0,068 та 0,08 млн. грн. відповідно. В результаті змінилась структура інвестиційного портфелю банку - збільшилась частка найбільш надійних фінансових інструментів, таких як облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та зовнішні державні зобов'язання (в євро), і відповідно зменшилась частка більш ризикованих інструментів - векселів, корпоративних акцій та облігацій. Збільшення в структурі портфелю банку надійних інструментів пов'язане з тим, що в умовах досить нестабільного фондового ринку України банк обрав досить консервативну стратегію управління інвестиційним портфелем, орієнтуючись головним чином на забезпечення надійності вкладень.

2.2 Факторний аналіз інвестиційного портфеля ПАТ “Кредитпромбанк”

Проведемо факторний аналіз інвестиційного портфелю комерційного банку “Кредитпромбанк”.

В таблиці 2.3 представлена інформація про кількість, середню ринкову ціну одиниці та капіталізовану вартість окремих груп активів в інвестиційному портфелі банку.

Одним з методів економічного аналізу є факторний аналіз різних економічних показників. У процесі факторного аналізу йде побудова факторної залежності з наступним аналізом і виявленням впливу кожного окремого фактора на кінцевий результат. Будь-який факторний аналіз починається з моделювання факторної моделі.

Таблиця 2.3 Склад інвестиційного портфелю “Кредитпромбанк”

Активи	на 1.01.2015	на 1.01.2016
	Кількість, штук	Середня ціна, тис грн.	Вартість, тис грн.	Кількість, штук	Середня ціна, тис грн.	Вартість, тис грн.
Векселя	56	18,64	1044	75	13,01	976
Акції корпорацій	25000	0,02	529	26500	0,02	449
Облігації корпорацій	34000	0,07	2353	30000	0,08	2495
ОВДП	100	18,65	1865	150	17,53	2629
Зовнішні державні зобов'язання	250	3,96	990	300	4,41	1322
Загалом	59406	-	6781	57025	-	7871

Сутність побудови моделі полягає в створенні конкретної математичної залежності між факторами. При моделюванні функціональних факторних систем необхідно дотримуватись ряду вимог.

1. Фактори, що включаються в модель, повинні реально існувати і мати конкретне фізичне значення.

2. Фактори, що входять у систему факторного аналізу, повинні мати причинно-наслідковий зв'язок з досліджуваним показником.

3. Факторна модель повинна забезпечувати вимір впливу конкретного фактора на загальний результат.

Тепер визначимо вплив окремих факторів на зміну загальної ринкової вартості інвестиційного портфелю.

Загальна зміна ринкової вартості інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” за рахунок обох факторів визначається за такою формулою:

Д = (2.2)

де Р1, Р0 - середня ціна за одну одиницю активів відповідної групи станом на 1.01.2016 та 1.01.2015 відповідно, тис. грн.;

Q1, Q0 - кількість активів відповідної групи в натуральному вираженні у складі інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” станом на 1.01.2016 та 1.01.2015 відповідно.

Зміна ринкової вартості інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” за рахунок зміни цін на окремі активи визначається за допомогою наступної формули:

Др = (2.3)

Зміна ринкової вартості інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” за рахунок зміни кількості окремих груп активів визначається за допомогою наступної формули:

Дq = (2.4)

Загальна зміна ринкової вартості інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” = 1090 тис грн.

Зміна ринкової вартості інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” за рахунок зміни середніх ринкових цін на окремі активи = - 149,63 тис грн.

Зміна ринкової вартості інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” за рахунок зміни кількості окремих груп активів = 1239,63 тис грн.

Отже, ми можемо констатувати, що за рахунок зміни цін на окремі активи в структурі інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” його ринкова вартість скоротилася на 149,63 тис грн.; однак, за рахунок збільшення кількості активів в портфелі його вартість збільшаться на 1239,63 тис грн., а в результаті обопільної дії факторів ринкова вартість інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” зросла на 1090 тис грн.

Далі ми проведемо факторний аналіз зміни середнього рівня доходності за рахунок таких факторів як доходність окремих груп активів та частки цих груп в інвестиційному портфелі банку. В таблиці 2.4, згідно звітних даних банку, представлена інформація про доходність окремих груп активів, їх частку в структурі інвестиційного портфелю банку та середній рівень доходності портфелю.

Таблиця 2.4 Доходність та частка окремих груп активів в структурі інвестиційного портфелю,%

Активи	2015 рік	2014 рік
	Доходність	Частка	Доходність	Частка
Векселя	24,0	12,4	21,6	15,4
Акції корпорацій	34,0	5,7	33,5	7,8
Облігації корпорацій	23,0	31,7	22,0	34,7
ОВДП	16,5	33,4	14,5	27,5
Зовнішні державні зобов'язання	14,0	16,8	11,5	14,6
Портфель	20,1	100	19,2	100

Тепер проведемо факторний аналіз зміни рівня доходності портфелю.

Зміна середнього рівня доходності портфелю за рахунок зміни доходностей окремих груп активів розраховується за формулою.

Дd = (2.5)

d - доходність окремої групи активів; f -частка групи в структурі інвестиційного портфелю.

Зміна середнього рівня доходності портфелю за рахунок зміни його структури розраховується за формулою.

Дf = (2.6)

Загальна зміна середнього рівня доходності інвестиційного портфелю “Кредитпромбанк” = 0,9%

Зміна середнього рівня доходності інвестиційного портфелю “Кредитпромбанк” за рахунок зміни доходності окремих активів = 1,7%.

Зміна середнього рівня доходності інвестиційного портфелю “Кредитпромбанк” за рахунок зміни структури портфелю = - 0,8%.

Отже, ми можемо констатувати, що за рахунок зміни доходності окремих активи в структурі інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” середній рівень доходності збільшився на 1,7%; однак, за рахунок зміни структури портфелю доходність скоротилась на 0,8%, а в результаті обопільної дії факторів середній рівень доходності інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” збільшився на 0,9%.

Проведемо тепер аналогічний факторний аналіз стосовно рівня ризику інвестиційного портфелю ПАТ “Кредитпромбанку”.

Таблиця 2.5 Ризики та частка окремих груп активів в структурі інвестиційного портфелю банку ,%

Активи	2015 рік	2014 рік
	Ризик	Частка	Ризик	Частка
Векселя	11,5	12,4	11,7	15,4
Акції корпорацій	14,0	5,7	14,3	7,8
Облігації корпорацій	6,3	31,7	5,8	34,7
ОВДП	4,5	33,4	4,9	27,5
Зовнішні державні зобов'язання	3,0	16,8	2,8	14,6
Портфель	6,2	100	6,7	100

Загальна зміна середнього рівня ризикованості інвестиційного портфелю ПАТ “Кредитпромбанк” = - 0,5%

Зміна середнього рівня ризику інвестиційного портфелю ПАТ “Кредитпромбанк” за рахунок зміни ризиків по окремих групах активів становить -0,04%.

Зміна середнього рівня ризику інвестиційного портфелю ПАТ “Кредитпромбанк” за рахунок зміни структури портфелю = - 0,46%.

Отже, за рахунок зміни ризиків окремих груп активів в інвестиційному портфелі ПАТ “Кредитпромбанк” середній рівень портфельного ризику скоротився на 0,04%; за рахунок зміни структури портфелю портфельний ризик скоротився більш суттєво - на 0,46%, а в результаті обопільної дії факторів середній рівень портфельного ризику ПАТ “Кредитпромбанк” зменшився на 0,5%.

Підводячи підсумки проведеного факторного аналізу доходності та ризику інвестиційного портфелю “Кредитпромбанку” ми в цілому можемо констатувати успіхи інвестиційних менеджерів Кредитпромбанку, оскільки їм за аналізований період вдалося підвищити доходність портфелю на 0,9% при тому, що рівень портфельного ризику був знижений на 0,5%.

2.3 Оцінка впливу інвестиційної діяльності ПАТ «Кредитпромбанк» на його прибутковість

Абсолютна величина прибутку від операцій банку по управлінню інвестиційним портфелем виступає узагальнюючим підсумковим показником, який характеризує обсяг фінансових коштів, отриманих банком від цієї діяльності. Але цей показник не відображає рівня ефективності управління інвестиційним портфелем та ефективності інвестиційних вкладень банку. Маса прибутку від інвестиційної діяльності може зростати при недостатньо ефективному використанні фінансових ресурсів банку. Тому для характеристики ефективності управління інвестиційним портфелем комерційного банку, рівня використання його ресурсів, раціональності здійснених вкладень набуло поширення застосування показників відносної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рентабельності.

Рівень рентабельності інвестиційного портфелю банку може бути визначений як процентне відношення суми одержаного інвестиційного доходу (в практиці оцінки інвестицій в цінні папери до суми доходу включаються усі отримані за цінними паперами виплати - відсотки, дивіденди, а також приріст реальної ринкової вартості активу) до вартості придбання цінного паперу у визначений момент часу.

За аналізований період банк отримав 0,56 млн. грн. доходів від операцій з цінними паперами, утому числі - 0,156 млн. грн. - за рахунок перепродажу цінних паперів; 0,404 млн. грн. - за рахунок отримання процентних та дивідендних виплат. Структура доходів банку від операцій з цінними паперами представлена на рисунку 2.4.

Рис.2.4. Структура доходів “Кредитпромбанку” від операцій з цінними паперами протягом 2015 року

Проаналізуємо, яку прибутковість забезпечують банку операції з цінними паперами( таблиця 2.6). Для цього розрахуємо відношення доходів від операцій з цінними паперами до середньої вартості портфелю за цей період. Середня вартість портфелю розраховується як середнє арифметичне ринкової вартості портфелю на початок та кінець аналізованого періоду. Отже, середня ринкова вартість портфелю за період становить 7,325 млн. грн. В такому разі прибутковість операцій становить 0,56/7,325 = 7,6%.

Тепер проаналізуємо рентабельність інвестиційного портфелю банку в розрізі окремих груп активів.

Рентабельність по окремим групам активів інвестиційного портфелю банку визначається за формулою:

Р = (Д/СВ)*100%(2.7)

де Д - отримані доходи; СВ - середньорічна вартість групи активів.

Рентабельність окремих активів в портфелі “Кредитпромбанку відображена на рис.2.5.

Таблиця 2.6 Доходи банку по окремим групам активів у 2015 році

Активи	Середньорічна вартість, тис грн.	Отримані доходи, тис грн.	Рентабельність, %
Векселя	1010	86,7	8,6
Акції корпорацій	489	76,5	15,6
Облігації корпорацій	2424	215,3	8,9
ОВДП	2247	105	4,7
Зовнішні державні зобов'язання	1156	76,4	6,6
Портфель	7326	560	7,66

Рис.2.5. Рентабельність окремих активів в портфелі “Кредитпромбанку”, %

Аналізуючи отримані показники рентабельності окремих груп активів у складі інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” ми можемо відзначити, що найбільш рентабельними є відповідно найбільш ризиковані фондові інструменти - акції корпорацій, які забезпечують рентабельність на рівні 15,6%; найменш рентабельними є відповідно найбільш надійні активи - внутрішні та зовнішні державні зобов'язання.

Проведемо тепер факторний аналіз рентабельності інвестиційного портфелю “Кредитпромбанку” та виявимо вплив на зміну рентабельності портфелю таких показників як доходності по окремим активам та частка активів в портфелі. Вихідні дані, необхідні для проведення факторної оцінки, представлені в таблиці 2.7

Таблиця 2.7 Вихідні дані, необхідні для проведення факторної оцінки

Активи	2015 рік	2014 рік
	Доходність, %	Частка, %	Доходність, %	Частка, %
Векселя	9,7	0,154	8,6	0,138
Акції корпорацій	17,4	0,078	15,6	0,067
Облігації корпорацій	7,6	0,347	8,9	0,331
ОВДП	5,3	0,275	4,7	0,307
Зовнішні державні зобов'язання	7,1	0,146	6,6	0,158
Портфель	7,98	1	7,66	1

Оцінка впливу зміни доходності окремих активів на зміну рентабельності інвестиційного портфелю банку оцінюється за формулою 2.8.

р = Р2014*d2015 - Р2015*d2015(2.8)

де Р - доходність активу, d - частка активу в інвестиційному портфелі

Оцінка впливу зміни частки окремих активів в портфелі на зміну рентабельності інвестиційного портфелю банку оцінюється за формулою 2.9.

р = Р2014*d2014 - Р2014*d2001(2.9)

Розрахунки впливу окремих факторів на рівень рентабельності інвестиційного портфелю банку представлені в таблиці 2.8

Таблиця 2.8 Вплив факторів на зміну рентабельності інвестиційного портфелю

Показник	Зміна, %
Загальна зміна рентабельності	-3,16
За рахунок зміни доходностей активів	-0,94
За рахунок зміни структури портфелю	-2,22

Отже, ми можемо констатувати, що загалом рентабельність інвестиційного портфелю банку в 2014 році зменшилась у порівнянні з 2015 роком на 3,16%, при чому на скорочення показника рентабельності в найбільшій мірі вплинула зміна структури портфелю (за рахунок цього фактора скорочення рентабельності інвестиційного портфелю становило 2,22%); за рахунок зменшення доходностей окремих активів портфелю загальний рівень рентабельності інвестиційного портфелю «Кредитпромбанку» зменшився на 0,94%.

Оцінюючи ж абсолютні значення показників рентабельності інвестиційного портфелю банку в 2014 році ми можемо зазначити, що для таких ризикових інструментів, якими взагалі є фондові цінності, їх рентабельність є занадто низькою для того, щоб зацікавити інвесторів в активній роботі на ринку. Відзначимо, що саме низькі показники рентабельності більшості вітчизняних цінних паперів багато в чому стримують активність банку на фондовому ринку. В цілому відзначимо, що на поточний момент “Кредитпромбанк” зайняв вичікувальну позицію як портфельний інвестор на фондовому ринку України. Останнім часом банк не здійснює особливо активних інвестиційних операцій з цінними паперами. Цей факт пояснюється низькою привабливістю сучасного фондового ринку в Україні і перш за все низькою ліквідністю його інструментів. Стратегія банку у напрямку інвестиційної діяльності спрямована на здійснення постійного моніторингу фондового ринку і у разі фіксації позитивних тенденцій на ньому (позитивна зміна дивідендної політики підприємств, активізація операцій з цінними паперами та ін.) здійснення виходу на цей ринок у якості портфельного інвестора.

Узагальнюючи результати оцінки та аналізу управління інвестиційним портфелем в КБ “Кредитпромбанк” ми можемо зазначити, що КБ «Кредитпромбанк» є одним з найбільших учасників фондового ринку в Україні. Проведений факторний аналіз доходності та ризику інвестиційного портфелю “Кредитпромбанку” дозволив констатувати успіхи інвестиційних менеджерів “Кредитпромбанку”, оскільки їм за аналізований період вдалося підвищити доходність портфелю на 0,9% при тому, що рівень портфельного ризику був знижений на 0,5%. Аналіз показників рентабельності інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” дозволив зробити висновки, що найбільш рентабельними є відповідно найбільш ризиковані фондові інструменти - акції корпорацій, які забезпечують рентабельність на рівні 15,6%; найменш рентабельними є відповідно найбільш надійні активи - внутрішні та зовнішні державні зобов'язання.

Оцінюючи ж абсолютні значення показників рентабельності інвестиційного портфелю банку ми можемо зазначити, що для таких ризикових інструментів, якими взагалі є фондові цінності, їх рентабельність є занадто низькою для того, щоб зацікавити інвесторів в активній роботі на ринку. Відзначимо, що саме низькі показники рентабельності більшості вітчизняних цінних паперів багато в чому стримують активність банку на фондовому ринку. Зазначимо також, що загалом “Кредитпромбанк” дотримується досить консервативної стратегії управління інвестиційним портфелем, віддаючи перевагу більш надійним, але менш доходним цінним паперам.

3. Шляхи стан оптимізації емісійної та інвестиційної діяльності банку та її вплив на його фінансовий

3.1 Шляхи зниження інвестиційних ризиків у банках України

Інвестиційний ризик - вірогідність виникнення непередбачених фінансових втрат в невизначених умовах інвестиційної діяльності.

Існують таки методи оцінки інвестиційних ризиків:

1) за середньоквадратичним відхиленням;

n-кількість спостережень;

Рt - ймовірність, що відповідає розрахованому доходу;

- розрахований доход по проекту при різних кон'юнктурах інвестиційного ринку;

R-середній очікуваний доход за проектом;

Коефіцієнт варіації - рівень ризику в умовах, коли показники середніх очікуваних доходів відрізняються між собою.

Сv = / R(3.1)

Умови вибору mіnСvі

2) коефіцієнта, що дозволяє оцінити ризик конкретного інвестиційного проекту по відношенню до рівня ризику інвестиційного ринку в цілому;

= р * ц / ф(3.2)

р - кореляція між доходом від конкретного виду цінних паперів й середнім рівнем дохідності фондових інструментів в цілому;

ц - середньоквадратичне відхилення дохідності за конкретним видом цінних паперів;

ф - середньоквадратичне відхилення дохідності по фондовому ринку в цілому.

3) експертним шляхом - опитування кваліфікованих спеціалістів.

Далі розглянемо системи оцінок та методи обмеження ризиків іноземних інвестицій.

Ситуацію в країні, яку оцінює іноземний (і національний) інвестор з погляду своїх інтересів, називають інвестиційним кліматом. Він складається з багатьох факторів ризику, що об'єднуються в певні групи. Кожний чинник має свою частку й оцінюється в балах. У зв'язку з цим стає можливим кількісне оцінювання як окремих груп ризику, так і інвестиційного клімату в цілому. Загальна оцінка визначається як середньозважена за трьома групами.

Рівень ризику, спеціалістами в різних країнах, оцінюється неоднаково. Московська аналітична лабораторія “ВЕДИ - ЦЄМИ” застосовує 10-бальну шкалу оцінювання ризику, де 1 - найкраща оцінка, а 10 - найгірша. Всі фактори ризику за цією системою зводять у три групи:

соціально-політична ситуація в країні та перспективи її розвитку;

внутрішньоекономічна ситуація та її перспективи;

зовнішньоекономічна діяльність та її перспективи.

Досить поширеною в США є система “Іntеrnаtіоnаl Busіnеss Соmраny USА (Рublісаtіоns) - Іnс”. Вона виділяє такі групи ризиків:

політичні;

фінансових транспортів;

експорту;

прямих інвестицій.

Групи ризиків оцінюються за 12-бальною системою від “А+” (найкраща оцінка) до “С” (найгірша). Загальна оцінка не виводиться.

Деякі американські, а також німецькі фірми використовують систему економічного оцінювання інвестиційних ризиків “BЕRІ”. Ця система дає кількісну оцінку як окремого, так і зведеного ризику, оцінюючи їх за 100-бальною школою, де 100 балів - найкраща оцінка.

Оцінювання ризиків - справа надзвичайно важлива для будь-якого інвестора. Для іноземного інвестора її значимість зростає, оскільки, потрапляючи в незнайоме середовище, він важче орієнтується, ніж вітчизняний інвестор. Саме тому для нього важливо знати недоліки та переваги різних систем оцінювання інвестиційного клімату. Аналізуючи фактори ризику, доцільно приділяти особливу увагу тим чинникам, з якими інвестор буде стикатися найчастіше і які мають найсильніший вплив на його інтереси.

Усі наведені системи недостатньо конкретні та слабко спеціалізовані за галузями, в які фірма прагне інвестувати капітал. І, зрештою, підбір факторів ризику і частка їх у будь-якій системі завжди містять у собі елемент суб'єктивного.

Отже, системи оцінок інвестиційних ризиків не забезпечують потенційному інвестору можливості уникнути небезпеки. Вони покликані допомогти йому на початковій стадії інвестиційного проекту при вирішенні проблеми прийняття рішення стосовно того, “куди” (в яку країну, галузь і т.п.), “як” (спосіб проникнення на ринок) та “коли” (залежно від тривалості проекту) слід чи не слід спрямувати свій капітал.

Інвесторам, які вже діють за кордоном, важливо знати системи оцінок для вирішення проблем: варто чи не варто розширювати свою діяльність на певному ринку, збут якої продукції слід планувати, варто залишатись на цьому ринку чи ні.

Управління ризиком передбачає застосування певних обмежувачів збиткового впливу ризику на інвестиційний проект.

До методів обмеження ризиків відносять:

1) Підвищення вартості проекту на величину премії за ризик. Наприклад, якщо рівень інвестиційного ризику дорівнює за 10-бальною системою 1-2 балам, а за 100-бальною - 90 - 100 балам, то інвестор у вартість інвестиційного проекту не закладає премії за ризик. У міру зростання ризику від 2 до 3 балів (за 10-бальною системою) або від 80 до 90 балів (за 100-бальною) реальну ставку дисконту збільшують, як правило, на 3 процентні пункти. За умови, що рівень ризику перевищує 5 балів (менший 60 балів), дають 11 процентних пунктів дисконту і т.д.

Корекція ставки здійснюється двома методами:

а) додаванням премії за ризик до вартості початкового авансованого капіталу:

б) додаванням його до внутрішньої норми дохідності.

2) Створення (або розширення) резервного фонду як страховки від можливих втрат в інвестиційній діяльності.

3) Страхування політичного ризику через державні та напівдержавні організації.

Фондовий ринок ґрунтується на зобов`язаннях і відповідальності. Спеціалізованими учасниками фондового ринку є такі інвестиційні інститути:

фінансові посередники (брокери):

інвестиційні консультанти:

інвестиційні компанії:

інвестиційні фонди.

Фінансовий брокер - юридична особа, яка виконує посередницькі функції при купівлі-продажу цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнтів.

Інвестиційні консультанти - юридичні та фізичні особи, які надають консультаційні послуги з проблем інвестування на основі підряду або договору. Вони виконують такі функції:

аналіз ринку ЦП (експертиза конкретних угод, вивчення та прогнозування кон'юнктури ринку);

надання консультацій з питань права;

консультації з організації та методичного забезпечення емісії ЦП;

організація та супровід ЦП на біржу;

розробка нормативної документації з операцій із ЦП;

професійне забезпечення розробки проекту випуску ЦП та реалізації завдань інвестиційного проекту;

оцінювання портфеля (пакета) ЦП;

інформаційне обслуговування клієнтів;

підготовка і проведення робіт з приватизації державної власності та робіт, пов'язаних з формуванням ринку цінних паперів.

Інвестиційні компанії (інвестиційні дилери) - юридичні особи, які діють на ринку ЦП не за рахунок клієнтів, а за рахунок своїх власних засобів. Вони виконують такі функції:

організація та гарантування випуску ЦП;

вкладення засобів у ЦП;

купівля-продаж ЦП (як дилери).

Інвестиційний фонд - юридична особа, яка займається залученням засобів за рахунок емісії власних цінних паперів та інвестування власних засобів у ЦП інших емітентів. З метою зменшення ризику вкладень в акції фонду, держава, певним чином, регламентує діяльність інвестиційних фондів.

Інвестиційні фонди дають доручення банкам-депозитаріям здійснювати розрахункові кредитні та касові операції. Але банк-депозитарій не може виступати як управляючий інвестиційного фонду, а фонд не може інвестувати в банк-депозитарій свої активи.

Інвестиційний фонд ще називають кінцевим інвестором. Інвестиційний консультант або інвестиційний брокер чи дилер несуть чітко визначену законом відповідальність перед інвестором.

Згідно з наведеною вище структурою інвестиційних інститутів та розмежуванням відповідальності може виникнути, як мінімум, два різновиди страхування відповідальності:

страхування інвестора від помилкових дій інвестиційного консультанта та посередника;

страхування інвестиційного консультанта і брокера від власних помилок і пов'язаних з цим претензій до них з боку інвестора та інших осіб.

Страхові компанії, які беруть на себе зобов'язання за цим видом страхування, пропонують такі варіанти страхового покриття, тобто страхують:

річний дохід інвестора на рівні, що забезпечується безризиковим вкладенням капіталу;

величину, яка дорівнює різниці між оголошеним розміром дивіденду і фактичним його розміром;

ризик втрати капіталу, вкладеного в купівлю акцій, у розмірі номінальної вартості акцій або фактично сплачених сум;

втрачений прибуток у розмірі прибутку з безризикового вкладення капіталу або фактичних виплат за попередній рік;

дохід за 3 - 5 і більше років, поки фактично отриманий дохід інвестора з цінних паперів не досягне 3-, 5-ти кратного безризикового доходу на вкладений капітал.

Різні варіанти страхового покриття передбачають різну міру відповідальності страховика і впливають на розмір страхової премії, яка визначається як добуток страхової суми (сума, на яку застраховано об'єкт) на ставку процента за цим видом ризику.

Розмір же ставки процента залежить від:

виду цінних паперів;

їхньої номінальної ціни;

котирування на момент купівлі;

фінансового стану емітента;

обсягу перестрахування за даним видом ризику;

розміру франшизи і т. ін.

Для того, щоб виробити прийнятний для страховика і для страхувальника механізм захисту інтересів учасників фондового ринку, інвестор мусить володіти методологією та методикою оцінювання ризику.

3.2 Розробка напрямків удосконалення механізму управління інвестиційним портфелем КБ “Кредитпромбанк”

Управління портфелем цінних паперів -- це певний перерозподіл інвестицій між набором фінансових активів. Оптимальним є таке управління, при якому перерозподіл активів максимізує можливу прибутковість при збереженні або збільшенні рівня очікуваної прибутковості. Управління портфелем являє собою прийняття рішень по управлінню дворівневою ієрархічною структурою. Перший рівень управління -- розподіл і перерозподіл інвестицій між фінансовими інструментами, а другий -- управління активами всередині конкретного фінансового інструмента.

В даному підрозділі роботи ми спробуємо на підставі проведеного аналізу роботи банку з цінними паперами а також враховуючи сучасні тенденції розвитку фондового ринку України, запропонувати певні пропозиції щодо вдосконалення управління портфелем цінних паперів.

На наш погляд, існує два можливих напрямки подібної оптимізації:

По-перше, це відмова від орієнтації портфеля корпоративних цінних паперів виключно на цінні папери підприємств базових галузей промисловості (енергетичної, металургійної, нафтохімічної) і включення до портфелю акцій компаній інших галузей, які демонструють високі показники ефективності фінансово-господарської діяльності і які є більш цікавими з точки зору портфельного інвестування.

По-друге, на наш погляд банку буде доцільним збільшити в портфелі цінних паперів частку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) а також збільшити присутність в портфелі зовнішніх боргових зобов'язань держави.

Необхідність диверсифікувати портфель корпоративних цінних паперів в ПАТ КБ “Кредитпромбанк” викликана декількома факторами: по-перше, цінні папери багатьох підприємств традиційних галузей промисловості (так звані “блакитні фішки”) зараз поступово втрачають ліквідність і по ним спостерігається падіння курсових вартостей; по-друге - дивідендні виплати по акціям цих компаній не забезпечують достатнього рівня прибутковості; по-третє - така галузева структура портфелю Кредитпромбанку робить його менш стійким до кон'юнктурних коливань; по-четверте - в портфелі замало цінних паперів, по яким можливо було б очікувати стрімкого зростання. Отже, ми бачимо, що зараз виникла об'єктивна необхідність у включенні до портфелю акцій нових підприємств, що ставить перед управлінням фінансових інвестицій Кредитпромбанку проблему вибору найбільш перспективних з них.

Головним орієнтиром при виборі підприємства для інвестування повинні служити саме перспективи росту компаній, а не недооціненість цінних паперів, виходячи з чого всі інвестиції повинні ґрунтуватися на серйозних фундаментальних дослідженнях. При цьому доцільним було б утримання в портфелі банку на рівні близько 10-15% акцій саме розвинутих компаній. Найбільш важливим пріоритетом при інвестуванні повинна бути саме приналежність компанії до тієї чи іншої галузі. Кредитпромбанку необхідно орієнтуватися на окремі компанії в рамках перспективних галузей, оцінюючи їхні фінансові показники і займаючись пошуком компаній з високим потенціалом зростання доходів

При виборі галузей факторами, що визначають галузеву структуру інвестиційного портфеля, залишаються ризик і прибутковість інвестицій у різні сектори економіки. З огляду на перехідний характер української економіки, оцінити ризик інвестицій в акції компаній, що відносяться до тих чи інших галузей, можна насамперед на основі тієї ролі, що відводять їм у рамках формованої урядом концепції промислової політики.

Фактором, що визначає прибутковість інвестицій, залишається також значення поточної середньо галузевої рентабельності, що складається в результаті переходу до нової моделі господарських відносин.

При виборі компаній факторами, що визначають прибутковість інвестицій, є рентабельність виробництва і перспективи росту обсягів продажів. Високорентабельний бізнес забезпечує найменший період окупності і створює передумови для якнайшвидшої реінвестиції прибутків у подальший розвиток виробництва.

Факторами, що визначають ризик інвестицій в акції компанії, є: рівень менеджменту (він відіграє ключову роль в успіху чи невдачі будь-якої компанії); якість активів; положення на ринку (ризик інвестицій у дрібні компанії вище); наявність експортного потенціалу.

Однієї з основних проблем для Кредитпромбанку є той факт, що докладна інформація про діяльність компаній є малодоступною, тому банк іноді змушений обґрунтовувати свої інвестиційні рішення й оцінювати ризик інвестицій частково непрямим чином, ґрунтуючись на даних щодо перспектив росту вартості акцій даної компанії на ринку і з огляду на фактор недооцінки вартості активів. При цьому для компаній, перспективи росту яких знаходяться на рівні, близькому до середньогалузевого, ріст у середньостроковій перспективі буде визначатися перспективами росту всього ринку в цілому. У той же час довгострокові перспективи багатьох українських компаній зараз в основному визначаються рівнем недооціненості активів і можливим потенціалом росту курсової вартості акцій до рівня, що відповідає їхній балансової вартості.

Ще одним шляхом вдосконалення політики банку по управлінню операціями з цінними паперами могло б стати збільшення в інвестиційному портфелі банк державних зобов'язань як найменш ризикових фондових інструментів, які забезпечать банку отримання гарантованої доходності та збереження фінансових ресурсів. Тепер, коли ми якісно накреслили основні шляхи підвищення ефективності управління інвестиційним портфелем банку, проведемо оптимізацію структури інвестиційного портфелю ПАТ КБ “Кредитпромбанк” з використанням оптимізаційної моделі Гарі Марковіца, яка дозволяє побудувати таку структуру інвестиційного портфелю, що забезпечить максимальний рівень доходності при заданому рівні ризику. Зазначимо, що на поточний момент управління інвестиційним портфелем Кредитпромбанку здійснюється без використання математичних моделей. Ми ж з використанням моделі Марковіца спробуємо оптимізувати поточну структуру інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк”.

В таблиці 3.1 представлена динаміка доходностей по окремих групах активів інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” за 2015 рік.

Поточна структура інвестиційного портфелю КБ забезпечує банку доходність портфелю на рівні 19,46%, при цьому портфельний ризик становить 13,5%. Спробуємо тепер з використанням моделі Марковіца оптимізувати структуру інвестиційного портфелю і отримати такий портфель, який забезпечував би більшу доходність і мав би при цьому менший ризик.

Таблиця 3.1 Динаміка доходностей активів інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” за 2015 рік

Активи	Векселя	Акції корпорацій	Облігації корпорацій	ОВДП	Зовнішні державні зобов'язання
січень	23,6	36,78	17,5	15,4	18,9
лютий	18,7	30,15	22,4	17,6	16,8
березень	21,5	28,7	19,8	18,4	15,4
квітень	22,4	37,8	18,85	16,8	16,2
травень	25,7	36,8	20,54	15,7	17,5
червень	19,65	34,56	21,4	17,4	14,8
Очікувана доходність	21,93	34,13	20,08	16,88	16,6
Частка в портфелі, %	12,4	5,7	31,7	33,4	16,8

У загальному вигляді математична постановка задачі оптимізації структури інвестиційного портфелю таким чином:

Доходність:

(3.3)

Ризик

(3.4)

де - частка капіталу, вкладеного в -у групу активів, - очікувана доходність -ї групи активів, - коваріація між доходностями груп активів та .

Розраховані значення матриці коваріацій між доходностями груп активів представлені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Матриця коваріації доходностей груп активів

	Векселя	Акції корпорацій	Облігації корпорацій	ОВДП	Зовнішні державні зобов'язання
Векселя	5,506	5,071	-2,256	-1,854	1,837
Акції корпорацій	5,071	12,188	-2,878	-3,044	1,996
Облігації корпорацій	-2,256	-2,878	2,597	0,884	-1,101
ОВДП	-1,854	-3,044	0,884	1,115	-1,175
Зовнішні державні зобов'язання	1,837	1,996	-1,101	-1,175	1,830

В таблиці 3.3 представлені розрахунки доходності інвестиційного портфелю банку та його структури в залежності від максимального рівня ризику для банку.

Таблиця 3.3 Доходність та ризик портфелю (по оптимізаційній моделі)

Ризик, %	Доходність%	Структура портфелю, %
		Векселя	Акції корпорацій	Облігації корпорацій	ОВДП	Зовнішні державні зобов'язання
0	Безризикового портфелю не існує
2	19,52	4,8%	12,5%	9,4%	53,4%	19,9%
4	19,97	5,2%	14,5%	11,4%	52,4%	16,5%
6	20,28	5,4%	15,9%	12,8%	51,7%	14,1%
8	20,53	5,6%	17,1%	13,9%	51,2%	12,1%
10	20,75	5,8%	18,1%	15,0%	50,6%	10,4%
12	20,95	6,0%	19,0%	15,8%	50,2%	8,9%
14	21,13	6,1%	19,9%	16,6%	49,8%	7,5%
16	21,3	6,3%	20,6%	17,4%	49,4%	6,2%
18	21,46	6,4%	21,4%	18,1%	49,1%	5,0%
20	21,6	6,6%	22,0%	18,8%	48,7%	3,9%

Ґрунтуючись на проведених розрахунках ми можемо зазначити, що поточна структура інвестиційного портфелю КБ “Кредитпромбанк” не є оптимальною, оскільки можна побудувати його таким чином, щоб покращити поточний інвестиційний портфель банку одразу по обом показникам - і показнику ризику, і показнику доходності. Зокрема, існує портфель, який забезпечує доходність на рівні 19,52% (проти поточних 19,46%), при цьому рівень ризику цього портфелю дорівнюватиме лише 2% проти поточних 13,5%.

Зазначимо також, що досить цікавою є закономірність між припустимим для банку рівнем ризику та часткою окремих активів у ньому. На рисунку 3.1 графічно представлена залежність між припустимим для банку рівнем ризику та часткою окремих активів в структурі інвестиційного портфелю банку.

Проводячи аналіз наведеного графіку ми по-перше, можемо відзначити, що оптимальний портфель головним чином повинен будуватись з найменш ризикованих інструментів - ОВДП. Також можемо відзначити такий факт, що по мірі скорочення вимог до рівня ризику (тобто по мірі підвищення припустимого рівня ризику) в портфелі скорочується частка найбільш надійних інструментів - ОВДП та зовнішніх державних зобов'язань і відповідно збільшується частка менш надійних але більш доходних інструментів - акцій корпорацій та облігацій корпорацій.

Рис 3.1. Залежність між ризиком та часткою окремих активів в портфелі

Роблячи узагальнюючи висновки до усього викладеного в розділі ми можемо зазначити, що для “Кредитпромбанку” існує два можливих напрямки оптимізації управління власним інвестиційним портфелем: по-перше, це відмова від орієнтації портфеля корпоративних цінних паперів виключно на цінні папери підприємств базових галузей промисловості (енергетичної, металургійної, нафтохімічної) і включення до портфелю акцій компаній інших галузей, які демонструють високі показники ефективності фінансово-господарської діяльності і які є більш цікавими з точки зору портфельного інвестування; по-друге - доцільним є збільшення в портфелі цінних паперів частки облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а також збільшення присутності в портфелі зовнішніх боргових зобов'язань держави. Зазначимо також, що зараз виникла об'єктивна необхідність у включенні до портфелю акцій нових підприємств, що ставить перед управлінням фінансових інвестицій “Кредитпромбанку” проблему вибору найбільш перспективних з них. Головним орієнтиром при виборі підприємства для інвестування повинні служити саме перспективи росту компаній, а не недооціненість цінних паперів, виходячи з чого всі інвестиції повинні ґрунтуватися на серйозних фундаментальних дослідженнях. При цьому доцільним було б утримання в портфелі “Кредитпромбанку” на рівні близько 10-15% акцій саме компаній, які розвиваються.

Висновки

В процесі виконання роботи було проведене дослідження економічної сутності інвестицій, з врахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду розвитку інвестиційного процесу в сучасних умовах та методичні підходи до оцінки інвестиційних ресурсів банку і на цій основі розроблення шляхів оптимізації інвестиційного портфеля банку.

Також, була розкрита сутність та надана характеристика інвестиційній діяльності банку, досліджені основні класифікаційні ознаки поділу банківських інвестицій, розглянуті методи інвестиційної політики комерційних банків з метою ефективного формування інвестиційного портфеля.

Сутність банківських інвестицій полягає у вкладенні коштів з метою одержання прибутку з урахуванням рівня доходності та ризику.

Інвестиційна діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів включає діяльність банку як інвестора (обслуговування власних інвестиційних потреб і операцій банку, які здійснюються за власний рахунок) та діяльність банку як посередника в інвестуванні на ринку цінних паперів (обслуговування інвестиційних операцій клієнтів). При цьому невід'ємною складовою при реалізації інвестицій є допоміжні послуги банків, які супроводжують інвестиційний процес.

Діяльність банку як інвестора на ринку цінних паперів полягає у формуванні інвестиційного портфеля. До портфелю включаються цінні папери, що знаходяться у власності банку, і зорієнтовані як на власне володіння, так і на перепродаж; до інвестиційного портфеля банку можуть бути віднесені також цінні папери, які входять до резервів другої черги; інвестиційний портфель банку може включати цінні папери, що емітовані резидентами та нерезидентами України і допущені до обігу на фондовому ринку України відповідно до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”; похідні щодо цінних паперів фінансові інструменти (ф'ючерси та опціони на цінні папери та ринкові індекси) можуть використовуватися у складі портфеля для зниження рівня ризику; неакціонерні вкладення банку в статутні капітали підприємств та організацій, що оформлені цінними паперами, розглядаються як інвестиційні.

Управління інвестиційним портфелем банку відбувається в умовах ризику та невизначеності.

Інвестиційні ризики комерційного банку класифікуються за наступними ознаками: джерелами виникнення; методами управління; методами оцінки; характером фінансових наслідків; ступеню диверсифікованості; характером прояву в часі; рівнем фінансових втрат; ступеню передбачуваності; можливістю мінімізації негативного впливу тощо.

Ведучи мову про проблему формування портфеля за основними напрямами інвестиційної діяльності банку, які дозволяють обґрунтовано підходити до вибору стратегії управління та прийняття ризикових інвестиційних рішень щодо вибору об'єктів інвестування на основі заданої вихідної інформації, слід зазначити, що для її вирішення необхідно ідентифікувати перелік характеристик, на основі яких описується інвестиційна альтернатива, а також показники , що можуть бути використані у якості критерію прийняття оптимального ризикового інвестиційного рішення. Для цього необхідно розраховувати оптимальну структуру портфеля акцій для комерційних банків України з можливістю залучення та подальшого використанням різних видів активів як динамічної системи моделювання розміщення інвестицій, що здійснюється у відповідності до однієї зі сформованих перспектив.

В другому розділі роботи було проаналізовано, яким чином здійснюється управління інвестиційним портфелем в ПАТ “Кредитпромбанк”.

ПАТ «Кредитпромбанк» є одним з найбільших учасників фондового ринку в Україні.

Головним критерієм добору певних цінних паперів до інвестиційного портфелю банку “ Кредитпромбанк ” є їх доходність та ліквідність.

Інвестиційний портфель банку формується таким чином, щоб забезпечити максимальну доходність. При цьому дотримання високої ліквідність цінних паперів необхідне для того, щоб банк мав можливість швидко продати ті цінні папери, по яким склалася несприятлива динаміка курсових вартостей (в певній мірі умова дотримання високої ліквідності присутніх у портфелі цінних паперів є запорукою уникнення значних фінансових втрат, оскільки забезпечує можливість продати цінні папери у разі перевищення граничної межі втрат.).

Проведений факторний аналіз доходності та ризику інвестиційного портфелю “ Кредитпромбанку” дозволив констатувати успіхи інвестиційних менеджерів “ Кредитпромбанку”, оскільки їм за аналізований період вдалося підвищити доходність портфелю на 0,9% при тому, що рівень портфельного ризику був знижений на 0,5%. Аналіз показників рентабельності інвестиційного портфелю ПАТ “Кредитпромбанк” дозволив зробити висновки, що найбільш рентабельними є, відповідно, найбільш ризиковані фондові інструменти - акції підприємств, які забезпечують рентабельність на рівні 15,6%; найменш рентабельними є відповідно найбільш надійні активи - внутрішні та зовнішні державні зобов'язання. Відзначимо, що саме низькі показники рентабельності більшості вітчизняних цінних паперів багато в чому стримують активність банку на фондовому ринку. Зазначимо також, що загалом “Кредитпромбанк” дотримується досить консервативної стратегії управління інвестиційним портфелем, віддаючи перевагу більш надійним, але менш доходним цінним паперам.

В третьому розділі роботи на підставі проведеного аналізу були внесені пропозиції по удосконаленню механізму управління інвестиційним портфелем ПАТ “Кредитпромбанк”.

Оскільки існує залежність між обсягом випущених на ринку цінних паперів та обсягом вкладень банків у цінні папери, то розвитку фондового ринку та активізації інвестиційної діяльності банків на ньому будуть сприяти наступні заходи:

розвиток організованої торгівлі цінними паперами та підвищення ступеня прозорості укладання угод на фондовому ринку, запровадження постійно діючого, прозорого механізму середньострокового рефінансування банків НБУ під заставу корпоративних облігацій;

формування розвиненого ринку державних цінних паперів, на якому б оберталися низькоризикові та високоліквідні папери, випущені для фінансування економіки (конкретних інвестиційних проектів), а не для споживання;

створення умов для здійснення нових випусків середньо- та довгострокових муніципальних боргових цінних паперів;

забезпечення формування цивілізованого іпотечного ринку.

Отже, на сучасному етапі розвитку в Україні від ефективної діяльності комерційних банків в інвестиційному напрямку залежить подальший розвиток інвестиційного вектора ринкової економіки в цілому та банківської системи зокрема. Однак, незважаючи на це, основними інвестиційними цілями банків України є лише забезпечення належної дохідності від фінансових вкладень при мінімальних ризиках.

Список використаних джерел

1. Закон Укpаїни ”Пpо банки і банківську діяльність”/ Веpхов. Рада Укpаїни. К.: Паpламент. вид-во, 2011. -- 57 с.

2. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 № 1201-XII зі змінами та доповненнями.

3. Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами, від 30.12.1999 № 629.

4. Алексеєнко Л.М. та ін. Економічний словник: банківська справа, фондовий ринок. -- К.: Вид. будинок «Максимум»; [Тернопіль]: Екон. думка, 2010. -- 591 с.

5. Банки и банковские опеpации: [Учеб. для студентов вузов, обучающихся по спец. ”Финансы и кpедит”] Под pед. E. Ф. Жукова. -- М.: Банки и биpжи: Изд. об-ние ”ЮHИТИ”, 2014. -- 471 с.

6. Банківське пpаво Укpаїни: [Hавч. посіб.] / За заг. pед. А. О. Селіванова; Hац. банк Укpаїни. -- К.: Ін Юpе, 2012. -- 368 с.

7. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг. -- М.: ИНФРА-М, 2014. -- 277с.: табл

8. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. -- [К.:] Ника-Центр: Эльга-H, 2011. -- 448 с.: ил., табл.

9. Богатин Ю.В., Швандар В.А. Инвестиционный анализ. -- М.: ЮНИТИ, 2015. -- 285 с.: ил., табл.

10. Васильченко З. М. Оцінка ефективності інвестиційних проектів у банківській діяльності / З. М. Васильченко; І. П. Васильченко // Фінанси України. - 2014. - № 12. - С. 35-46.

11. Глущенко В.В. и др. Анализ и регулирование деятельности коммерческого банка. -- Х.: Бизнес Информ, 2010. -- 75 с.: ил., табл.

12. Дмитренко М. Ощадно-кредитна система у контексті формування в Україні власної інвестиційно-інноваційної політики / М. Дмитренко // Вісник Національного банку України. - 2016. - №1. - С. 16-18.

13. Драган І. В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україні / І. В. Драган // Фондовий ринок. - 2015. - №4. - С. 22-27.

14. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

15. Жуков А. И. Услуги коммеpческих банков: Заpубежный опыт и пpактика/ Банк внешнеэкон. деятельности; [Редкол.: А. П. Hоско и дp.]. -- М.: АО ”Консалтбанкиp”, 2015. -- 185 с.

16. Загоpський В. С. Ринок цінних папеpів: пpинципи оpганізації і механізм функціонування/ Львів. комеpц. акад. -- К.: ІСДО, 2015. -- 171 с.

17. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Цінні папери. Фондовий ринок. -- К: Бак, 2013. --165 с.: іл., табл.

18. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. -- К.: Лібра, 2016. -- 218 с.: табл.

19. Каpатуев А. Г. Ценные бумаги: виды и pазновидности: Учеб. пособие. -- М.: РДЛ, 2014. -- 246с.

20. Калина А.В. и др. Рынок ценных бумаг (теория и практика). -- К., 2011.- 254 с.: ил., табл.

21. Кириченко О. та ін. Банківський менеджмент. -- К.: Основи, 1999. -- 671 с.: табл.

22. Коваленко Л.О. та ін. Гроші та кредит. -- Чернігів: [Ін-т змісту і методів навчання: Черніг. держ. ін-т економіки та упр.], 2012. -- 170 c.: табл.

23. Коршунов В.И. Учет и анализ в коммерческих банках. -- Х.: Основа, 2013. -- 175 с.: ил., табл.

24. Кочетков В.H. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект. -- К., 2011. -- 188с.: ил., табл.

25. Крушвиц, Лутц. Финансирование и инвестиции. -- М.; 2010. -- XVI, 381 с.: ил., табл.

26. Левицький Р. Й. Комплексний механізм залучення іноземних інвестицій / Р. Й. Левицький Фондовий ринок 2014. - №8. - С. 20-23. - Бібліогр. у кінці ст.

27. Луців Б.Л., Стечи шин Т.Б. Інвестиційний потенціал банківської системи України // Фінанси України.-2014. -№ 9.-С.67-77.

28. Лысенков Ю.М. и др. Фондовий рынок. -- [К.: Діалог, 1997]. -- 261 с.

29. Мельник В. А. Ринок цінних папеpів: Довідник кеpівника підпpиємства спец. вип. -- К.: А. Л. Д.: ВІРА-Р, 2014. -- 551с.: табл.

30. Мендpул О. Г., Шевчук І. А. Ринок цінних папеpів: Hавч. посібник / Київ. нац. екон. ун-т; [Ред. І. О. Соломаpський]. -- К., 1012. -- 150с.: табл.

31. Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами. -- К., 2010. -- 156 с.: іл., табл.

32. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. -- М.: Перспектива, 2015. -- 532 с.: табл., схем., граф.

33. Митрофанов Г.В. та ін. Аналіз діяльності банку. -- К., 2013. -- 151 с.: табл.

34. Михальский В.В., Шклярук С.Г. Ценные бумаги. Портфельные инвестиции. -- К. (Украина): [Нора-принт], 2010. -- 185 с.: ил., табл.

35. Мозговий О.М. Фондовий ринок. -- К., 2013. -- 314, [1] с.: іл., табл.

36. Науменкова С.В. та ін. Фінансовий ринок та інвестиції. -- К.: Знання, 2010. -- 213 с.: табл.

37. Павлова Л. H. Опеpации с коpпоpативными ценными бумагами: [Пpакт. pуководство по упp., бух. учету и аудиту]. -- М.: [ЗАО ”Бух. бюл. ”], 2011. -- 398 с. -- (Библиотека жуpнала ”Бухгалтеpский бюллетень”).

38. Павлодский E.А. Банковский кредит и способы его обеспечения. -- М., 2014. -- 80 с.

39. Правове регулювання на фондовому ринку України. -- К., 2010. -- 377 с.

40. Примостка Л.О. Банківський менеджмент. -- К., 2010. -- 106с.

41. Резнікова Н. Сучасна світова фінансова криза в деструктивних вимірах інвестиційного прагматизму / Н. Резнікова, М. Відякіна // Вісник Національного банку України. - 2015. - №5. - С. 23-27.

42. Розенберг, Джерри М. Инвестиции. -- М.: ИНФРА-М, 2014. -- 398 c.

43. Стечишин Т. Б. Особливості організації інвестиційного департаменту в банківських установах України / Т. Б. Стечишин // Фондовий ринок. - 2015. - №15. - С. 8-13.

44. Стойко О. Я. / Банківські операції: [підручник] / О. Я . Стойко. - К.: Лібра, 2014. - 252 с.

45. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент. -- К., 2011. -- 276с.

46. Ценные бумаги. -- М.: Финансы и статистика, 2011. -- 446 с.: ил., табл.

47. Шеломков В.А. Операции с акциями в Украине. -- Х., 2014. -- 124 с.

48. Шеремет А.Д., Щербакова Г.H. Финансовый анализ в коммерческом банке. -- М.: Финансы и статистика, 2010. -- 254с.: табл.

49. Шклярук С.Г. Портфельное инвестирование. Теория и практика. -- К.: [Нора-принт], 2010. -- 350 с.

50. Шматко Н.М. Основні положення сучасної теорії банківського портфеля // Економіка промисловості. - 2014. - №1(19). - С. 162-166. Шматко Н.М. Оцінка дохідності цінних паперів у банківському портфелі // Вісник НБУ. - 2015. - №1. - С. 57-59.

51. Шматко Н.М. Система оцінки ризиків банків при інвестуванні у цінні папери // Формування ринкової економіки в Україні. - 2015. - № 15 (Ч.2) - С. 596-605.

Додаток

Баланс ПАТ «Кредитпромбанк» (тис. грн.)

Найменування статті	На 01.01.14	На 01.01.15
Активи
Готівкові кошти в касі	183 658	117 870
Кошти в НБУ	550 876	283 333
Кошти на коррахунках “Ностро”	112 133	291 313
Міжбанківські кредити	301 821	473 141
Кредит юридичним особам

Подобные документы

• Стратегічний аналіз кредитно-інвестиційної діяльності комерційних банків України

  Теоретико-методологічні основи формування інвестиційного потенціалу банківської системи України. Стратегічний аналіз кредитно-інвестиційної діяльності банків на прикладі ПАТ КБ "ПриватБанк". Забезпечення нормальних умов функціонування комерційних банків.
  
  статья [309,4 K], добавлен 07.02.2014
  

• Державне регулювання інвестиційними процесами комерційних банків

  Огляд теоретичних підходів до визначення сутності категорії інвестицій. Інвестиційна політика банків України в умовах ринкової трансформації економіки. Інструменти і механізм державного регулювання банківської інвестиційної діяльності, її нормативна база.
  
  магистерская работа [581,4 K], добавлен 30.01.2013
  

• Діяльність банків на ринках цінних паперів України

  Розгляд діяльності комерційних банків на світовому ринку цінних паперів та в Україні. Аналіз їх емісійної та інвестиційної діяльності на фінансовому ринку. Визначення основних причин, які стимулюють банки до проведення операцій з цінними паперами.
  
  статья [19,6 K], добавлен 21.09.2017
  

• Інвестиційна діяльність комерційного банку та її вплив на його фінансовий стан

  Аналіз динаміки та структури інвестиційного портфелю комерційного банку. Оцінка впливу інвестиційної діяльності ПАТ "Кредитпромбанк" на його прибутковість. Державне регулювання інвестиційної діяльності банків як фактор стабілізації його фінансового стану.
  
  дипломная работа [764,0 K], добавлен 14.01.2015
  

• Регулювання діяльності комерційних банків в ринкових умовах

  Теоретичні основи та економічна сутність регулювання діяльності комерційних банків. Грошово-кредитне регулювання банків як основа діяльності банківської системи України. Підвищення рівня прибутковості банку внаслідок дій органів банківського нагляду.
  
  дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.09.2010
  

• Операції комерційних банків на ринку цінних паперів

  Ринок цінних паперів в системі ринкових відносин комерційних банків. Операції комерційних банків по емісії власних цінних паперів. Оцінка інвестиційної якості портфелю цінних паперів, формування резервів для покриття можливих збитків від операцій з ним.
  
  курсовая работа [212,1 K], добавлен 12.04.2010
  

• Фінансовий аналіз діяльності комерційних банків

  Визначення та зміст головних напрямів, завдань і критеріїв фінансового аналізу діяльності банків. Показники, що використовуються в даному процесі. Сутність фінансових результатів діяльності комерційних банків, а також їх економічне обґрунтування.
  
  контрольная работа [2,3 M], добавлен 20.05.2019
  

• Банківські операції

  Організація діяльності та функціонування комерційних банків, їх економічна сутність, порядок створення та організації діяльності, структура активних і пасивних банківських операцій та механізм їх здійснення; порядок формування ресурсів комерційних банків.
  
  методичка [261,6 K], добавлен 17.02.2009
  

• Організація діяльності комерційного банку

  Ресурси комерційного банку, їх формування і прогнозування. Операції комерційних банків з обслуговування платіжного обороту та організації розрахунків суб’єктів господарювання. Послуги комерційних банків в умовах ринку. Фінансові звіти та їх оцінка.
  
  курсовая работа [76,5 K], добавлен 26.08.2013
  

• Комерційні банки України і шляхи підвищення їх ролі у сучасній економіці

  Дослідження діяльності комерційних банків в ринковій економіці. Створення комерційних банків України, їх розвиток та становище за роки незалежності. Особливості акумуляції фінансових ресурсів суспільства, їх ефективного і раціонального використання.
  
  курсовая работа [745,7 K], добавлен 20.12.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам