Не менш важливим є аналіз залученого капіталу або зобов'язань банку. Оскільки банк - це установа, яка працює в основному із залученими коштами, то, як правило, їх частка в пасивах банку становить не менше 80 %. Значення менше цієї величини означає більш високу фінансову стійкість підприємства, проте негативно характеризує його ділову активність. Аналіз зобов'язань банку починають з визначення їх суми за балансом, потім потрібно охарактеризувати зміни суми зобов'язань банку в динаміці в абсолютному та відносному виразах. Основним моментом в аналізі зобов'язань є дослідження ризиків, які викликані розширенням залучених коштів, що беруть на себе менеджери. Для підтвердження обґрунтованості та ефективності залучення додаткових ресурсів слід порівняти вартість їх залучення з прибутком від їх використання.

Прибутковість - один з найважливіших показників банківської діяльності, так як саме прибуток є джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, бази для підвищення добробуту банківських працівників. Утворення прибутку комерційного банку є наслідком впливу різноманітних факторів. Це доходи і витрати банку, вплив яких на прибуток та його складові є очевидним і обчислюється за методом прямого рахунку на основі адитивної факторної моделі. Дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування, є:

обсяг капіталу банку, який відображається у пасиві балансу;

рівень ефективності використання активів банку розраховується як відношення доходів банку до сукупних активів;

мультиплікативний ефект капіталу визначається через мультиплікатор капіталу - це важіль управління банком за допомогою якого він повинен забезпечити бажану збалансованість між власним капіталом додатковими фінансовими ресурсами. Іншими словами, це здатність капіталу банку залучати в оборот додаткові гроші, не порушуючи фінансової стійкості. Мультиплікатор капіталу визначається відношенням сукупних активів до балансового капіталу банку;

рентабельність доходу - відношення прибутку до оподаткування до доходу банку. [21,C.54]

А знаючи фактори котрі впливають на зміну прибутку, можна досліджувати і аналізувати зміну останнього під впливом зміни різних чинників, що дасть змогу коригувати та планувати діяльність банку, впливати на об'єм отримуваного прибутку, прогнозувати формування доходів та витрат, що необхідні для отримання таких доходів.

Існують різні методики економіко-статистичного аналізу прибутковості й ефективності діяльності комерційного банку:

1) аналіз ефективності з використанням взаємозв'язку часткових показників ефективності з відповідними мультиплікаторами (наприклад, ROE);

2) визначення впливу окремих чинників на прибутковість банку за допомогою виробничої функції.

Грунтуючись на міжнародному досвіді, треба розробити сучасніші показники, які краще відповідають сьогоднішнім вимогам української банківської системи. В їх основу можуть лягти способи розрахунку рентабельності банку, які використовують у сучасній банківській практиці інших країн:

1. Ефективною моделлю контролю і управління діяльністю комерційного банку є формула Дюпона, за яким аналіз здійснюється за певний період. Особливого аналізу надають аналізові фінансового важеля, тому що загальний рівень банківського ризику визначається операційним і фінансовим ризиками, при цьому, якщо перший не є високим - банк може дозволити проводити ризикованішу політику з вищим значенням мультиплікатора:

ROE = ROA*Lf (2.1)

ROA - чистий дохід активів;

Lf - мультиплікатор капіталу (відношення активів до капіталу банку).

2. Загальну рентабельність банку можна визначити за допомогою моделі Гордона:

Зr = D1/P0 + (P1 - P0) /P0 (2.2)

D1 - дивіденди на кінець періоду;

P0 - ціна покупки цінного паперу;

P1 - ціна продажу акцій.

На мою думку, найдоцільнішою для подальших розробок і використання в аналізі прибутковості комерційних банків України є модель з використанням виробничої функції - залежності будь-якого показника ефективності діяльності підприємства та величини ресурсів або витрат. ЇЇ основними перевагами є можливість дати якісний аналіз діяльності банку, відтворити зв'язки між різними показниками ефективності діяльності та величиною затрачених ресурсів, описати функціонування системи в цілому. Застосування цього методу дає можливість не лише отримати інформацію про ефективність діяльності банку, а й виявити кількісні зв'язки, що характеризують вплив різних чинників, силу їхнього впливу на загальний рейтинг банку. Тому цей напрям вважається найперспективнішим при прогнозуванні ефективності діяльності такого підприємства як комерційний банк. [10, C.541]

2.3 Проблеми та шляхи підвищення фінансів комерційного банку України

Специфіка розвитку вітчизняної банківської системи, зокрема досить короткий період існування українських банків, необхідність працювати в умовах підвищеного ризику, що пов'язано з економічною та політичною нестабільністю в країні, порівняно незначні, з банками провідних ринкових країн обсяги власного капіталу вказують на підвищену необхідність здійснювати банками ефективне управління фінансовою стійкістю.

Зазначимо, що проблема зміцнення фінансової стійкості комерційних банків є досить складною та до кінця не розв'язаною, котра лише загострюється внаслідок підвищення конкурентоспроможності на фінансовому ринку, випадків банкрутства банків, високо ризикового характеру банківської діяльності. Вищезазначене обумовлює важливість і актуальність дослідження фінансової стійкості комерційних банків як необхідної умови забезпечення надійності та стабільного розвитку всієї банківської системи.

Основними засадами функціонування комерційних банків та проблемами забезпечення їх фінансової стійкості займалися як зарубіжні, так і російські та вітчизняні науковці. Зарубіжними вченими, зокрема П.С. Роузом, Дж.К. Ван Хорном, Р.Л. Міллером обґрунтовано місце фінансової стійкості у фінансовому менеджменті банків, визначено її показники та критерії. Окрім цього, існують значні напрацювання російських науковців: О.Б. Ширінської, Л.П. Бєлих, Ю.С. Маслєнченкова та інших, якими визначено основні методи оцінки та аналізу фінансової стійкості, виявлено фактори впливу на неї. Вітчизняними науковцями, такими як О.В. Дзяблюк, Р.В. Михайлюк, С.П. Халява, Н.М. Шелудько, Р.І. Шіллер, Л.А. Клюско досліджувалися теоретичні аспекти, проблеми оцінки та регулювання фінансової стійкості комерційних банків.

Разом з тим, не розроблено рекомендацій щодо основних напрямів зміцнення та забезпечення фінансової стійкості комерційних банків на сучасному етапі, визначенню та обґрунтуванню яких і присвячена дана стаття. Варто зазначити, що досі нема єдиного загальноприйнятого тлумачення поняття “фінансова стійкість" комерційного банку та чітких, цілісних напрямів управління, зміцнення останньої. Зазначене обумовлює необхідність в обґрунтуванні напрямів зміцнення фінансової стійкості комерційних банків

Відомо, що пріоритетне значення у забезпеченні стабільного розвитку та фінансової стійкості має власний капітал, тому необхідно визначити основні шляхи вдосконалення методів управління власним капіталом для підвищення рівня капіталізації комерційних банків.

Вдосконалення управління власним капіталом має виключно важливе значення для забезпечення стійкості активів і зобов'язань комерційного банку, підвищення рівня капіталізації банківської діяльності та фінансової стійкості, як комерційного банку, так і банківської системи в цілому.

Термін “достатність капіталу” відображає реальний розмір банку, який відповідає реальним економічним умовам і рівню концентрації реального сектора, а також характеризує загальний рівень надійності комерційного банку та його здатність уникати ризиків. Розмір достатнього капіталу залежить від ступеня ризику і, чим більшим є ризик, що приймається банком, тим вищим повинен бути рівень капіталізації банку.

На сучасному етапі в Україні рівень капіталізації комерційних банків досить низький. Низький рівень капіталізації посилює ризики у діяльності банків, зменшує їхню здатність до перерозподілу коштів у масштабах економіки. [11]

За кожним комерційним банком стоїть велика кількість клієнтів, для яких неспроможність комерційного банку надавати їм певні види послуг означає нестабільність їхньої діяльності. Тому вилучення ліцензій у банків зумовлює відплив клієнтів з банків, що у кінцевому підсумку за принципом "доміно" може призвести до загально банківської кризи. [5, C.88]

Тому потреба у подальшому зростанні капіталу банків посилюється. Цьому сприяють:

нестійкий характер економіки, що спонукає банки до значних ризиків, пов'язаних із прагненням мати стабільні прибутки;

конкуренція між українськими банками і банками-нерезидентами;

збільшення обсягів угод з цінними паперами (зростання угод за такими операціями потребує наявності в банку значного капіталу);

З метою підвищення рівня капіталізації, як одного із пріоритетних чинників забезпечення фінансової стійкості, комерційні банки повинні прагнути до збільшення власного капіталу перш за все за рахунок зовнішніх джерел, зокрема шляхом наступних способів:

1) емісія акцій;

2) емісія боргових зобов'язань (субординований борг).

Кожен з даних способів має свої переваги та недоліки, тому обираючи один із шляхів банк повинен раціонально проаналізувати ефективність їхнього застосування.

Таблиця 2.2 Переваги та недоліки зовнішніх джерел поповнення капіталу

№	Способи поповнення капіталу	Переваги	Недоліки
1	Емісія акцій	- досить швидкий спосіб поповнення капіталу; кошти отримані даним способом повністю використовуються для вико- нання вимог щодо достатності капіталу; відсоткові платежі за акціями не є фіксованими витратами.	- труднощі пов'язані із розміщенням акцій на ринку; зниження ступеня контролю над банком; вища вартість порівняно із борговими зобов'язаннями, тобто висока вартість нарощування капіталу.
2	Емісія боргових зобов'язань (кошти залучені на умовах субординованого боргу)	-більш дешевше джерело поповнення капіталу порівняно із емісією акцій; менший ступінь ризиковості; пов'язані із даним способом відсоткові виплати знижують податкове наванта- ження банку; не знижує показники прибутку на одну акцію, за тієї умови, що отримані таким чином ресурси приносять вищий дохід, аніж відсоткові платежі за ними; не знижує ступінь контролю над бан- ком.	- капіталізація відсотків за субординованим боргом не допускається; для відповідності вимогам щодо достатності капіталу може бути використа- на лише частина боргового капіталу.

Потрібно зробити акцент на тому, що найбільш поширеним зовнішнім джерелом поповнення капіталу для вітчизняних банків залишається емісія акцій, а інструменти, що дозволяють залучати кошти на умовах субординованого боргу не набули значного розвитку.

Вибір способу збільшення капіталу банку залежить від:

суми зростання капіталу;

допустимих витрат на придбання додаткового капіталу;

часу, на який банк розраховує.

У тих випадках, коли припускається повільне зростання капіталу банку з урахуванням росту активів, його збільшення може бути забезпечене за рахунок внутрішніх джерел (дохід від операцій, продаж частки активів, переоцінка основних засобів). Якщо ж планується швидке зростання активів або необхідне несподіване суттєве збільшення капіталу відповідно до зміни вимог Національного банку України, то потребується залучення капіталів зовнішніх інвесторів за рахунок значної емісії акцій.

Але такий спосіб має свої переваги, так і недоліки. З одного боку, в цьому випадку капітал банку зростає на значну суму, з іншого боку акціонери банку можуть незадовільно поставитися до випуску додаткових акцій, тому що це приведе до зменшення прибутку на одну акцію і падіння курсової вартості акцій на ринку. [28]

Для того, щоб покращити фінансову стійкість комерційних банків необхідно об'єднати зусилля всіх гілок влади, внести окремі пропозиції органам державної влади, Національному банку України і розробити заходи щодо основних напрямів зміцнення фінансової стійкості. Зокрема, органам державної влади з метою підвищення рівня капіталізації банків, внести відповідні зміни у діюче законодавство, що передбачають приведення критеріїв субординованого боргу у відповідність до міжнародної практики, зокрема пропонується передбачити в Інструкції "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні" більш широкий перелік інструментів для залучення капіталу, які активно застосовуються в міжнародній банківській практиці.

3. Аналіз діяльності 2009 - 2010 років

Публічне акціонерне товариство Астра Банк (скорочена назва - АТ Астра Банк) зареєстровано Національним банком України в Державному реєстрі банків 28 листопада 2007 року (реєстраційний № 319). Банк входить до числа тридцяти вітчизняних банків - лідерів за розміром капіталу, що підтверджено рейтингом Асоціації українських банків. Статутний капітал банку становить 1, 05 млрд гривень.

Акціонером Астра Банк є один з провідних у Південно-Східній Європі грецький банк Alpha Bank (100%). Національне рейтингове агентство "Кредит-Рейтинг" присвоїло банку довгостроковий кредитний рейтинг uaA із прогнозом "стабільний" і найвищий рейтинг надійності банківських вкладів - "5". Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Місія Астра Банк - бути універсальною та високотехнологічною фінансовою установою, орієнтуватися на потреби клієнтів, відповідати міжнародним стандартам бізнесу і зосереджуватися на ефективних каналах продажів.

З початку свого існування банк пропонує клієнтам швидкий та зручний сервіс, упроваджуючи інноваційні підходи до їх обслуговування. Як член Alpha Bank Банк використовує у своїй діяльності багатий фінансовий досвід групи і поєднує глибоке знання українського ринку з міжнародними стандартами ведення бізнесу.

Таблиця 3.1 - Балансовий звіт ПАТ "Астра Банк" за 2009-2010 роки

Активи	01.01.2010 тис грн	01.01.2011 тис грн	Пасиви	01.01.2010 тис грн	01.01.2011 тис грн
1	2	3	4	5	6
Грошові кошти та їх еквіваленти	255205	117 237	Зобов'язання
Торгові цінні папери	0	0	Кошти банків	71 911	82 055
Кошти в інших банках	73476	101 811	Кошти юридичних осіб	271 217	136 361
Резерви під знецінення коштів в інших банках	-34989	-25 308	Кошти юридичних осіб на вимогу	34 584	72 094
Кредити та заборгованість клієнтів всього	702 146	693 326	Кошти фізичних осіб	103 038	275 314
Резерви під знецінення кредитів	-72889	-108 741	Кошти фізичних осіб на вимогу	8 787	65 333
Цінні папери в портфелі банку на продаж	214892	742 033	Боргові цінні папери, емітовані банком	0	0
Резерви під знецінення цінних паперів в портфелі банку на продаж	0	0	Інші залучені кошти	0	0
Цінні папери в портфелі банку до погашення	297971	0	Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток	0	0
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	0	0	Відстрочені податкові зобов'язання	98	5 177
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії	0	0	Резерви за зобов'язаннями	112	123
Інвестиційна нерухомість	0	0	Інші фінансові зобов'язання	4 142	4 597
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	0	0	Інші зобов'язання	68	3 544
Відстрочений податковий актив	0	0	Субординований борг	0	0
Основні засоби та нематеріальні активи	64283	52 891	Усього зобов'язань	450 586	507 171
Інші фінансові активи	83	1 477	Власний капітал
Резерви під інші фінансові активи	-1	18	Статутний капітал	1 050 000	1 050 000
Інші активи	5884	6 015	Власні акції, що викуплені в акціонерів	0	0
Резерви під інші активи	-592	149	Емісійні різниці	0	0
Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	0	0	Резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку	674	851
Резерви під зменшення корисності інвестицій в асоційовані й дочірні компанії, що утримуються з метою продажу	0	0	Резерви переоцінки необоротних активів	0	0
Усього активів	1505470	1 580 575	Резерви переоцінки цінних паперів	0	708
			Резерви переоцінки за операціями хеджування	0	0
			Прибуток/Збиток минулих років	674	4 033
			Прибуток/Збиток поточного року	3 536	17 811
			Усього власного капіталу	1 054 884	1 073 404
			Усього пасивів	1 505 470	1 580 575

Отже з таблиці 3.1 можна зробити висновки що актив дорівнює пасиву, як у 2009 так і у 2010 роках. Це свідчить про правильність складання цієї форми звітності.

Крім того, перед тим, як перейти до аналізу такої важливої складової балансу як активи, необхідно зазначити, що у фінансовій звітності, яку банки подають до НБУ та яку можна знайти у випусках Вісника НБУ, або на сайті центрального банку, активи подаються не у чистому вигляді, а разом з резервами, які у таблиці 3.1 спеціально показані із знаком "мінус". Тож для того, щоб знайти підсумок активів (поданий вже в чистому вигляді), відповідні резерви необхідно віднімати.

Тепер ми переходимо до аналізу активів, який представимо одразу у табличному вигляді (таблиця 3.2). При цьому активи тут уже вказані без врахування резервів.

Таблиця 3.2 - Склад та структура активів ПАТ "Астра Банк" за 2009-2010 роки

Показник	Аналіз структури активних операцій	Зміна показника
	Станом на 01.01.2010	Станом на 01.01.2011	абсолютне відхилення, тис грн	зміна у структурі, %
	сума, тис грн	частка у структурі, %	сума, тис грн	частка у структурі, %
Грошові кошти та їх еквіваленти	255205	13,914	117 237	7,69	-137968	-6,224
Торгові цінні папери	0	0.00	0	0,00	0,00	0,00
Кошти в інших банках	38487	2,098	76503	4,74	38016	2,642
Кредити та заборгованість клієнтів всього	957938	52,228	584585	36,86	-373353	-15,368
Цінні папери в портфелі банку на продаж	214892	11,716	742 033	46,95	527141	35,234
Цінні папери в портфелі банку до погашення	297971	16,246	0	0,00	-16,246	0,00
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії	0	0.00	0	0,00	0,00	0,00
Інвестиційна нерухомість	0	0.00	0	0,00	0,00	0,00
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	0	0.00	0	0,00	0,00	0,00
Відстрочений податковий актив	0	0.00	0	0,00	0,00	0,00
Основні засоби та нематеріальні активи	64283	3.505	52 891	3,35	-11392	-0,155
Інші фінансові активи	82	0,005	1 459	0,09	1377	0,085
Інші активи	5292	0,288	5866	0,32	574	0,032
Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	0	0.00	0	0,00	0,00	0,00
Усього активів	1505470	100	1 580 575	100	759720	--

Отже, згідно таблиці 3.2 сукупні активи банку протягом 2010 року зросли на 759720 тис грн. Крім того, значну питому вагу мають такі ліквідні активи як кошти в інших банках та грошові кошти та їх еквіваленти. Однак, слід зазначити, що кошти в інших банках у 2010 році збільшилися порівняно з 2009 роком (таблиця 3.2). Їх питома вага теж впала від 2,098 % до 4,74%, тобто на 2,642%, що не може не позначитись на ліквідності. А грошові кошти та їх еквіваленти, на відміну від коштів на коррахунках в інших банках, зменшилися - на 137968 тис грн (таблиця 3.2), однак на питомій вазі ці зміни значно не позначились, 6,224%.

Інші статі активу займають порівняно незначні частки у загальній величині, що ясно видно на рисунках 3.1, 3.2 Зокрема найменшу частку займають у 2009 році інші фінансові активи (0,005%), а станом на 01.01.2011 така вага зменшилась на 0,085% (і склала 0,09%).

Інші активи (0,288 %), за даними на 2009 рік, однак на наступний рік (рисунок 3.2) їх співвідношення дещо змінилося, а саме: інші активи збільшилися (на 0,32%) (таблиця 3.2).

Аналізуючи активи, видно, що банк не займається операціями на фондовому ринку. У активах представленні лише цінні папери на продаж, але їх частка не значна і падає протягом періоду 2009-2010 років (таблиця 3.2) на 11,716% або на 527141 тис грн. Ще одним негативним моментом є відсутність будь-якої інвестиційної діяльності станом на 01.01.2010 року та 01.01.11 року.

Рисунок 3.1 - Структура активів банку за 2009 рік

Рисунок 3.2 - Структура активів банку за 2010 рік

Здійснюючи аналіз структури активів, паралельно вивчається одразу і їх динаміка в абсолютному і відносному виразах, а також зміни цієї структури. Та все ж, для того, щоб краще сприйняти динаміку активів, варто представити їх у вигляді рисунка 2.3 Перейдемо до зобов'язань, що представлені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Аналіз структури та динаміки зобов'язань ПАТ "Астра Банк" за 2009-2010 рр.

Показник	Аналіз структури зобов'язань	Зміна показника
	Станом на 01.01.2010	Станом на 01.01.2011	абсолютне відхилення, тис грн	зміна у структурі, %
	сума, тис грн	частка у структурі, %	сума, тис грн	частка у структурі, %
Кошти банків	71911	14,56	82055	12,73	10144	-29,12
Кошти юридичних осіб	271217	54,93	136361	21,15	-134856	-33,78
Кошти юридичних осіб на вимогу	34584	7,001	72094	11,18	37510	4,179
Кошти фізичних осіб	103038	20,86	275314	42,71	172276	21,85
Кошти фізичних осіб на вимогу	8787	1,78	65333	10,14	56546	8,36
Боргові цінні папери, емітовані банком	0	0,00	0	0,00	0,00	0,00
Інші залучені кошти	0	0,00	0	0,00	0,00	0,00
Зобов'язання щодо поточного податку на прибуток	0	0,00	0	0,00	0,00	0,00
Відстрочені податкові зобов'язання	98	0,02	5177	0,8	5079	0,78
Резерви за зобов'язаннями	112	0,02	123	0,02	11	0,00
Інші фінансові зобов'язання	4142	0,84	4597	0,72	455	0,54
Інші зобов'язання	68	0,01	3544	0,55	3476	0,54
Субординований борг	0	0,00	0	0,00	0,00	0,00
Усього зобов'язань	450586	100	507171	100	150641	-29,12

Зобов'язання є за своєю сутністю надзвичайно важливими, адже це акумульовані ресурси, які банк розміщує і отримує з цього прибуток. Значна величина зобов'язань свідчить про можливості банку надавати кредити за рахунок залучених ресурсів. Для аналізу кредитного портфеля будемо користуватися таблицею 3.3, а також рисунками 3.4 та 3.5, на яких представлена структура зобов'язань за два роки. Таким чином, зобов'язання банку збільшились на 150641 тис грн,

Користуючись графічним матеріалом, видно, що найбільшу питому вагу серед зобов'язань займають кошти юридичних осіб 54,93% у 2009 році, а станом на 2010 рік зменшилося і становить 21,15%. Зміни у структурі супроводжувалися також позитивним змінами в абсолютному (на 172276 тис грн). Це свідчить про орієнтацію банків на депозитну діяльність з фізичними особами. На другому місці йдуть кошти фізичних осіб, і на третьому кошти банків. То ж питома вага коштів банків зменшилась на 21,85% на користь коштів юридичних осіб, що збільшили частку на 29,12% (таблиця 3.3). Тож можна зробити висновок, що банк почав активніше працювати у 2009 році з клієнтами - юридичних осіб, а у 2010 році з клієнтами фізичних осіб.

Рисунок 3.4 - Структура зобов'язань банку станом на 01.01.2010 р.

Рисунок 3.5 - Структура зобов'язань банку станом на 01.01.2011 р.

Інші види зобов'язань займають не досить велику вагу у загальній кількості. Так, проаналізуємо по 2010 році з допомогою рисунка 3.5, на наступному місці (рухаємось у бік зменшення), інші залученні кошти, субординований борг, відстроченні податкові зобов'язання, резерви за зобов'язаннями, інші зобов'язання. Найменшу вагу у розмірі 0,02 % мають резерви за зобов'язаннями.

Для початку варто проаналізувати структуру власного капіталу (рисунок 3.7, рисунок 3.8).

Таблиця 3.4 - Аналіз структури та динаміки власного капіталу ПАТ"Астра Банк" протягом 2009-2010 рр.

Показник	Аналіз структури власного	Зміна показника
	Станом на 01.01.2010	Станом на 01.01.2011	абсолютне відхилення, тис грн	зміна у структурі, %
	сума, тис грн	частка у структурі, %	сума, тис грн	частка у структурі, %
Статутний капітал	1050000	99,54	1050000	97,82	0,00	-1,72
Власні акції, що викуплені в акціонерів	0	0,00	0	0,00	0,00	0,00
Емісійні різниці	0	0,00	0	0,00	0,00	0,00
Резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку	674	0,06	851	0,08	177	0,02
Резерви переоцінки необоротних активів	0	0,00	0	0,00	0,00	0,00
Резерви переоцінки цінних паперів	0	0,00	708	0,07	708	0,07
Резерви переоцінки за операціями хеджування	0	0,00	0	0,00	0,00	0,00
Прибуток/Збиток минулих років	674	0,06	4033	0,38	3359	0,32
Прибуток/Збиток поточного року	3536	0,34	17811	1,66	14275	1,32
Усього власного капіталу	1054884	100,00	1073404	100	18519	0,00

Тож з рисунка 3.7 видно, що основну питому вагу в структурі власного капіталу займає статутний капітал 99,54% станом на 01.01.2010р. і трохи менше, 97,82%, станом на 01.01.2011. З рисунка 3.8 видно, що основну питому вагу в структурі власного капіталу займає резерви переоцінки цінних паперів 708% на 01.01.11 На третьому місці за вагомістю - Прибуток/Збиток минулих років, що в 2011 році склали 1,66%, тобто на 1,32 % менше попереднього періоду. Найменшу питому вагу мають резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку у 2009 році - 0,06% і у 2010 році - 0,08% (таблиця 3.4).

Рисунок 3.7 - Структура власного капіталу банку протягом 2009р

Рисунок 3.8 - Структура власного капіталу банку протягом 2010р

Таким чином, проаналізувавши структуру можна дійти висновку про вагу кожного елемента власного капіталу, однак залишається відкритим питання про статті, що чинять вплив на абсолютний розмір капіталу. Ці статті добре видно з таблиці 3.4, а саме в стовпцях абсолютної зміни та темпу приросту. Збільшення статутного капіталу та резервів банку оцінюється позитивно, оскільки це сприяє підвищенню фінансової стійкості банку.

Крім вище здійсненого аналізу, доцільно також розглянути фінансову звітність банку, яка представлена в комплексній таблиці 3.5 На основі цієї таблиці, можна проаналізувати доходи (таблиця 3.6) та витрати (таблиця 3.7)"Астра Банк".

Таблиця 3.5 - Фінансові результати ПАТ "Астра Банк" за 2009-2010 рр

Доходи	На 01.01.2010р.	На 01.01.2011р.
Процентні доходи	197 905	193 539
Процентні витрати	-18 317	-44 332
Чистий процентний дохід/ (Чисті процентні витрати)	179 588	149 208
Комісійні доходи	12 209	33 754
Комісійні витрати	-661	-1 199
Чистий комісійний дохід/ (Чисті комісійні витрати)	11 548	32 555
Результат від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку	0	0
Результат від операцій з хеджування	0	0
Результат від переоцінки інших фінансових інструментів	0	0
Результат від торгівлі іноземною валютою	3 782	1 977
Прибуток/ (збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	-27	-2 131
Прибуток/ (збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	0	0
Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості	0	0
Результат від переоцінки іноземної валюти	704	51
Резерви під заборгованість за кредитами	-70 768	-31 973
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	0	0
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	195	3 516
Знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	0	0
Резерви за зобов'язаннями	-66	-11
Інші операційні доходи	2 287	2 901
Доходи/ (Витрати) від дострокового погашення заборгованості	0	0
Витрати
Адміністративні та інші операційні витрати	-121 397	-131 637
Результат від участі в капіталі	0	0
Дохід від участі в капіталі	0	0
Втрати від участі в капіталі	0	0
Дохід/ (Збиток) від довгострокових активів, призначених для продажу	0	0
Прибуток/ (Збиток) до оподаткування	5 846	24 457
Витрати на податок на прибуток	-2 311	-6 645
Прибуток/ (Збиток) після оподаткування	3 536	17 811
Чистий прибуток/ (збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	0	0
Чистий прибуток/ (збиток) банку	3 536	17 811

Таблиця 3.6 - Аналіз доходів банку протягом 2009-2010 рр.

Показник	Аналіз структури власного	Зміна показника
	Станом на 01.01.2010	Станом на 01.01.2011	абсолютне відхилення, тис грн	зміна у структурі, %
	сума, тис грн	частка у структурі, %	сума, тис грн	частка у структурі, %
Процентні доходи	197 905	92,78	193 539	82,79	-4366	-9,99
Комісійні доходи	12 209	5,72	33 754	14,45	21545	8,73
Результат від переоцінки іноземної валюти	704	0,33	51	0,02	-653	-0,31
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	0	0	0	0	0	0
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	195	0,09	3 516	1,5	3321	1,41
Інші операційні доходи	2 287	1,08	2 901	1,24	614	0,16
Всього доходів	213300	100	233761	100	20461	-

Загалом доходи банку протягом 2010 року зросли на 233761 тис грн. порівняно з 2009 роком які становили 213300 тис грн (таблиця 3.6). З таблиці 3.6 видно, що основну частку в доходах займають процентні доходи - 92,78% у 2009 та 82,79 % у 2010 роках, що не є дивним. Також досить вагомими є комісійні доходи, хоча протягом 2010 року вони і збіляшилися на 14,45% порівняно з попереднім роком.

На основі таблиці 3.7 робимо висновки про витрати банківської установи. І найперший момент, на який необхідно вказати - зростання витрат з - 142779 тис. грн до - 185955 тис грн.

Таблиця 3.7 - Аналіз витрат банку протягом 2009-2010 рр.

Показник	Аналіз структури власного	Зміна показника
	Станом на 01.01.2010	Станом на 01.01.2011	абсолютне відхилення, тис грн	зміна у структурі, %
	сума, тис грн	частка у структурі, %	сума, тис грн	частка у структурі, %
Процентні витрати	-18317	12,83	-44332	23,84	-26015	11,01
Комісійні витрати	-661	0,46	-1199	0,64	-538	0,18
Прибуток/ (збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	-27	0,02	-2131	1,15	-2104	1,13
Прибуток/ (збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	0	0	0	0	0	0
Адміністративні та інші операційні витрати	-121397	85,02	-131637	70,8	-10240	-14,22
Витрати на податок на прибуток	-2311	1,62	-6645	3,57	-4334	1,95
Резерви за зобов'язаннями	-66	0,05	-11	0,006	55	-0,044
Всього витрати	142779	100	185955	100	-43176	-

Значну частку займають адміністративні витрати та інші операційні витрати - 85,02% у 2009 році (порівняно з 70,8% у 2010 році), що ставить їх на друге місце по величині після процентних витрат. Приріст адміністративних та інших витрат не є досить позитивно тенденцією.

З таблиці 3.7 видно, що протягом 2009-2010рр. банк зазнав збитків під час первісного визнання фінансових активів. При цьому такі збитки у 2010 році склали 2131 тис грн, що більше на 27 тис грн ніж у попередньому році. Крім цього 2010 рік характеризується ще і появою збитків від первісного визнання фінансових зобов'язань та появою витрат на податок н прибуток.

Висновки

Отже сьогодні практично всі українські банки переймаються проблемою дедалі зростаючої конкуренції, пов'язаної із перерозподілом капіталів та клієнтів, розширенням асортименту банківських послуг, впровадженням сучасних інформаційних технологій в управління банківською діяльністю. Це зумовлює необхідність удосконалення банківського менеджменту таким чином, щоб задовольнити попит на банківські продукти і послуги з боку суб'єктів ринкового середовища, забезпечивши при цьому прибутковість банківського бізнесу та захист від ризиків.

За останні роки умови і становище комерційних банків істотно змінилися. Відносна стабілізація курсу національної грошової одиниці, зниження інфляції спонукають банки забезпечувати прибутковість за рахунок розширення обсягу банківських операцій та послуг. Разом з тим вони не мають можливості ефективно вкладати кредитні ресурси у сферу реального виробництва у зв'язку з його низькою рентабельністю. Тому банківська діяльність продовжує залишатися ризиковою.

На сьогодні загальний капітал банківської системи країни, за нашими розрахунками, становить 4,9% офіційного валового внутрішнього продукту (для порівняння: у країнах Центральної та Східної Європи цей показник становить близько 40%). Загальні депозити на душу населення в Україні дорівнюють лише 48 дол США (в Росії - 306, Естонії - 796, Польщі - 1318, Чехії - 3198 дол США). Лише приблизно 75% банків функціонують у відносно нормальному режимі, спостерігається стійка тенденція до зниження прибутковості робочих активів у цілому по банківській системі. Питома вага проблемних (прострочених та сумнівних) кредитів і сьогодні залишається значною і складає 4,5%.

Забезпечення фінансової стійкості банків - це необхідна умова ефективного функціонування економіки України. Але банк, як комерційне підприємство, зацікавлений у найбільш прибутковому вкладенні наявних грошових ресурсів. Прагнення до максимізації прибутків зумовлює вкладення коштів в операції, що мають підвищений ступінь ризику. Отже, банк, здійснюючи певні операції, може зазнати ризику втрат та банкрутства. Класичне поняття про банківську систему випливає з трьох існуючих головних критеріїв: ліквідність, рентабельність та безпечність. Ці критерії необхідно враховувати банкам при вивченні проблеми ризику. Зважаючи на це, проблеми ефективного управління банківською діяльністю необхідно досліджувати з позицій можливості досягнення банками динамічного стану фінансової стійкості та підтримання оптимальної позиції на шкалі "прибуток-ризик". Такий підхід не є традиційним для вітчизняної школи фінансового управління банком, у розвинутих країнах він також недостатньо відпрацьований.

Сучасному банку в процесі діяльності постійно потрібно вирішувати дилему "прибутковість - ліквідність", від успішного вирішення якої багато в чому залежить його функціонування. Існування цієї проблеми зумовлене ризиковим характером здійснення багатьох банківських операцій. Суб'єктивні та об'єктивні чинники ринкового механізму суттєво впливають на банківську сферу, здійснюючи прямий чи непрямий вплив як на самі банківські установи, так і на клієнтів банку та його ділових партнерів.

Список використаної літератури

1. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с. - (Серія "Банки і біржі").

2. Банківські операції: Підручник/ А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф.А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, - 2-ге видання, 2002. - 476 с.

3. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: МП "АДЕФ - Украина", 1996. - 534 с.

4. Васюренко О.В. Банквські операції: Навчальний посібник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. - 255 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

5. Васюренко О.В. Управління залученням ресурсів у комерційних банках // Фінанси України. - 1999. - №11. - С.88-92.

6. Васюренко О.В. Центральный банк в системе кредитно-финансовых отношений. - Харьков: "ХарМос", 1996. - 80 с.

7. Волкова Н.И. Управление банковской деятельностью: Учеб. - практ. Пособие [для магистрантов экономической специальности вузов] / Н.И. Волкова, Л.М. Герасименко, Т.А. Чашко; Под общ. ред. : П.В. Егоров; Донец. нац. ун-т. - Донецк: Юго-Восток, 2003. - 336 с.

8. Голубович А.Д., Ситнин А.В., Хенкин Б.Л., Самодкина Н.В. Управление банком: организационные структуры, персонал и внутренние коммуникации. - М.: АО "Менатеп-информ", 1995. - 208 с.

9. Грошово-кредитна та банківська статистика // Бюлетень Національного банку України. - 2003. - № 1. - С.79-115.

10. Долан Э. Дж., Кэмпбэл Г. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ.В. Лукашевича. - М., 1991. - 844 с.

11. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 220 с.

12. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - №1. - С.3-46 (зі змінами і доповненнями).

13. Закон України “Про Національний банк України" від 20.05.1999 р № 679-XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України), 1999. - №7. - С.3-23.

14. Карманов Є.В. Банківське право України: Навчальний посібник. - Харків: Консум, 2000. - 464 с.

15. Кизим М.О., Забродський В.А., Зінченко В.А., Копчак Ю.С. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: Монографія. - Х.: Видавничий Дім „ІНЖЕК”, 2003. - 144 с.

16. Кириченко О. Банкiвський менеджмент. Навч. пос. - К.: Основы, 1999. - 671 с.

17. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім "Скарби", 2001. -

18. Кривов'яз Т.В. Бухгалтерський облік у банках: Навчальний посібник / За наук. Ред. М.І. Сивульського. - К.: Університет "Україна", 2006. - 312 с.

19. Лобода Д.П. Методологічні основи управління ризиками в комерційних банках // Збірник наукових праць Т.6. - Суми: ВВП “Мрія-1" ЛТД, 2002. - с.238-243.

20. Олійник Д.І. Управління ліквідністю комерційного банку та оптимізація фінансового результату // Вісник Національного банку Украіни. - 2001. - №8. - С.28-29.

21. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. - 2-ге вид., доповн. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 342 с.

22. Орел Д.В. Проблемні кредити комерційних банків: основні передумови виникнення та заходи впливу // Фінанси та кредит. - 2002. - №12. - С.48-53.

23. План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України від 26.07.2004 № 918.

24. Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

25. Положення “Про порядок здійснення банком операцій з векселями в національній валюті на території України”, затверджене постановою Правління НБУ від 16.12.2002 № 508.

26. Положення “Про порядок формування обов'язкових резервів для банків україни”, затверджене постановою Правління НБУ від 27.06.2001 № 244.

27. Положення “Стандарти бухгалтерського обліку”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2000.

28. Правила Національної ситеми масових електронних платежів, затверджені постановою Правління НБУ від 11.01.2005 № 0025.

29. Фролов С.М. Банківська справа. - Суми: СумДу. - 2001. - 205 с.

30. Шіллер Р.І. Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її зміцнення. - К.: Наук. думка, 1998. - 159 с.

31. Клюско Л.А. Реструктуризація комерційних банків, стратегічний напрямок регулювання їх фінансової стійкості // Наукові праці НДФІ. - Вип.8. - С.95-102. - 0,6 д. а.

32. Клюско Л.А. Диверсифікація оподаткування комерційних банків // Фінанси України. - 1999. - № 12. - С.78-81. - 0,3 д. а.

33. Клюско Л.А. Особливості оподаткування прибутку комерційних банків // Вісник податкової служби України. - 2000. - № 13. - С.13 - 18. - 0,5 д. а.

34. Клюско Л.А. Регулювання фінансової стійкості комерційних банків на основі прогнозування тенденцій динаміки основних показників їх діяльності // Вісник Національного банку України. - 2000. - № 5. - С.55-56-0,2 д. а.

35. Клюско Л.А. Фінансова стійкість комерційних банків України та її регулювання // Матеріали наук. - практ. конф. молодих вчених та аспірантів НДФІ “Актуальні проблеми сучасної фінансової науки”. - К.: НДФІ, 1999. - С.94-100. - 0,3 д. а.

36. Клюско Л.А. Оподаткування - один з методів економічного регулювання фінансової стійкості комерційних банків // Матеріали науково-практ. конф. “Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України”. - Ірпінь, Київська обл.: Академія ДПС України. - 1999. - С.228-231. - 0,2 д. а.

37. Клюско Л.А. Стабілізація фінансової стійкості комерційних банків // Матеріали VII міжнародної науково-теоретичної конференції “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації економіки (приклад України) ”. - Модуль ІІ (Частина 2) - К.: Київський університет ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - 1999. - С.100-104. - 0,2 д. а.

38. Клюско Л.А. Вплив основних показників діяльності комерційних банків на їх фінансову стійкість // Матеріали наук. - практ. конф. “Проблеми фінансової науки”. - К.: НДФІ. - 2000. - С.102 - 105. - 0,2 д. а.

39. Клюско Л.А. Податок на додану вартість у діяльності комерційних банків. - Зб. наук. пр. за матеріалами наук. - практ. конф. “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення”. - Ірпінь: Академія ДПС України. - 2000. - С.163-165. - 0,2 д. а.

40. Баканов М., Шоломович Й. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. - М.: Тосфиниздат, 1952. - 339 с.

41. Барнсольц С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития. - М.: Финансы и статистика, 1984. - 214 с.

42. Белобородова В.А. Бухучет с основами эконом. анализа: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1982. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru