Управління кредитними ризиками комерційного банку ВАТ "Мегабанк"

Таблиця 2.4 Визначення періоду погашення дебіторської заборгованості підприємства ТОВ „Платан”

Рік	Продаж, грн.	Дебіторська заборгованість, грн.	Період погашення дебіторської заборгованості
2009	146000	43400	43400x365 --------------------- = 109 днів 146000
2010	160600	46400	46400x365 --------------------- = 105 днів 160600
2011	180000	49400	49400х365 -------------------- = 100 днів 180000

Таблиця 2.5 Визначення періоду погашення кредиторської заборгованості підприємства ТОВ „Платан”

Рік	Середні суми кредиторських рахунків, грн.	Річний обсяг закупівель у кредит, грн.
2009	20400	176000
2010	21200	186000
2011	22300	192000

По даному підприємству:

Висновок: період погашення кредиторської заборгованості не змінюються, це означає, що управління кредитами, які надані фірмі, не розвиваються.

Коефіцієнт автономності (К3):

452,7

К3= ---------- = 0,41

1107,4

Коефіцієнт К3 - 0,41- не більше 1, тобто зобов'язання потенційного позичальника не перевищує його власні кошти.

4) коефіцієнт маневреності власних коштів (К4)

1107,4 - 952,9

К4 = --------------------- = 0,14

1107,4

Коефіцієнт К4= 0,14 менше 0,5, тобто це означає, що величина оборотних активів (ВК-ОА) позичальника меншою половини всіх власних коштів. Це свідчить про дуже поганий фінансовий стан позичальника.

Показники рентабельності включають:

- рентабельність підприємства (Р1);

- рентабельність реалізованої продукції (Р2);

- рентабельність акціонерного капіталу (Р3);

- рентабельність активів (Р4);

- рентабельність витрат (Р5).

Показник рентабельність підприємства (Р1):

9,8

Р1 = --------------------------------------- х 100 = 2%

(619,4-670,6) + (1107,4-444,6)

Показник рентабельність реалізованої продукції (Р2):

9,8

Р2 = ----------- х 100% = 0,5%

1665,7

Показник рентабельність активів (Р4):

9,8

Р4= -------------------- х 100% = 1,8%

1574,2-1017,8

Показник рентабельність витрат (Р5):

9,8

Р5 = --------------------- х 100% = 2,07%

172,8+37,9+262,1

Наведені показники рентабельності не мають певних стандартів. Їх використовують у динаміці і для порівняння з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі господарювання.

Висновки: У кожевельного підприємства „Платан” є певні проблеми з реалізацією продукції, а витрати дуже високі. Тобто витрати себе не повністю окуповують. Оцінка кредитоспроможності виявилася негативною.

Дуже важливе значення має визначення вартості кредиту, в основу якого покладено встановлення відповідної процентної ставки. Тут повинні враховуватись вартість залучених банком ресурсів, категорія надійності позичальника, ступінь кредитного ризику, витрати з оформлення позики та контролю за її погашенням, маржа прибутку від кредитної операції.

Для визначення оптимальної для банку процентної ставки за кредитом розраховується мінімальна норма доходності

МНД= (%В + М_пр) х n/360 = (Д-В)/ К_з (2.6)

де%В - процентні витрати за залученими ресурсами,%;

М_пр - мінімальна норма прибутку від кредитної операції,%;

Д - мінімально припустимий доход за позикою як сума процентних та комісійних платежів, гр. од.;

В - операційні витрати банку з оформлення та обслуговування кредиту, гр. од.;

п - термін кредитування, дні;

К_з - основна сума кредиту + відповідна сума обов'язкового резерву на коррахунку банку в НБУ.

Виходячи з цього, оптимальна процентна ставка за кредитом розраховується так:

R₀ = (Д х 360)/(К х n) (2.7)

де Д - мінімально припустимий доход;

К - основна сума кредиту;

n - термін кредитування у днях.

Приклад. Процентні витрати за залученими ресурсами - 55% річних.

Норма прибутку від кредитної діяльності банку - 10% річних.

Операційні витрати банку з обслуговування кредиту (зарплата, вартість матеріалів та обладнання тощо) - 50 тис. грн.

Норма обов'язкового резерву -15%.

Сума кредиту - 4000 тис. грн.

Строк кредиту - 3 місяці (90 днів).

Для визначення оптимальної процентної ставки розрахуємо мінімально припустимий доход (Д) за формулою (6.13):

Д-50 Д-50

(55%+ 10%) * 90/360 = ------------------------------------ = -------------

4000+(4000/0,85-4000) 4706

Відтак, Д = 4706 * 16,25% +50 = 814,7 тис. гри. Отже, дохід за цим кредитом повинен бути не менше 814,7 тис. грн., а оптимальна процентна ставка (R₀) дорівнюватиме

814,7 360*360

R₀ = ------------------------- = 81,5% річних

4000* 90

Приклад. Граничні витрати за позикою складають 9%, прибуток - 4%, витрати за позикою - 40 тис. дол., чиста сума кредиту - 2 млн. дол. Мінімально припустимий, дохід за позикою (х) знаходимо за формулою:

х- 40000

9% + 4% = --------------------

2000000

де х = 300 тис. дол. Тобто, дохід за даною позикою повинен бути не менше 300 тис. дол. Виходячи із цього банк розраховує ефективну ставку процента за формулою:

Якщо тривалість позики - 1 рік, а дохід 340 тис. дол., то ефективна ставка дорівнює 17% річних.

Після визначення й узгодження всіх параметрів майбутньої кредитної угоди складається відповідний висновок щодо кредиту. Цей документ подається на розгляд кредитного комітету (комісії). У разі позитивного рішення цього органу відбувається підписання кредит угоди представником керівництва банківської установи і клієнтом.

Управління кредитним ризиком має на меті урівноваження таких цілей комерційного банку, як прибутковість, ризик ліквідність. При цьому вважається, що для кредитної діяльності банку найрелевантнішими цілями є прибутковість і ризик.

Управління кредитним ризиком буде ефективним та раціональним за таких умов:

- при визначеному рівні прибутковості неможливо сформувати кредитний портфель із нижчим ризиком;

- при однаковому ризику неможливо сформувати кредитний портфель із вищою прибутковістю.

У цілому управління кредитним ризиком будемо вважати процесом, який складається з аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища банку, з урахуванням вимог центрального банку, ідентифікації і визначення рівня ризику, вибору стратегії і методів управління ризиком із метою збалансування цілей п У процесі проведення кредитних операцій банки стикаються з кредитним ризиком, тобто ризиком несплати позичальником основного боргу і процентів по ньому. Для кожного виду кредитної угоди характерні свої специфічні причини і фактори, що визначають ступінь ризику.

Дослідження методів управління кредитними ризиками банку починається із загальних методів, які в подальшому будуть конкретизовані. Під загальними методами маються на увазі методи управління будь-якими ризиками банку, тоді як конкретні методи стосуються певних ризиків.

Формування та розміщення кредитних ресурсів є основним видом регулювання кредитних ризиків комерційного банку. Основні напрями такого аналізу наводяться на рис. 2.1. [25; с. 236].

Загальний аналіз кредитів дає змогу оцінити динаміку обсягу і структури наданих банком кредитів і позик у звітному періоді. До основних етапів загального аналізу кредитів належать:

оцінка суми кредитів та позик, наданих банком за відповідний

період;

аналіз структури кредитів за галузями: національної

економіки, видами кредитних угод, термінами надання кредиту,

позиковими ставками тощо;

аналіз динаміки обсягу та структури наданих кредитів, у

звітному (аналітичному) періоді;

оцінка змін у обсязі і структурі кредитів і позик за відповідний

період та визначення напрямків подальшого розвитку кредитної

діяльності банку.

Одним із основних напрямків регулювання кредитних ризиків комерційного банку - це визначення аналіз руху кредитів.

Аналіз руху кредитів здійснюється методом балансового рівняння. В основу аналізу руху кредитів покладено балансову модель, яка визначає взаємозалежність між показниками:

З_поч + Н = П + З_кін (2.9)

де З_поч, З_кін - залишки кредитних вкладень відповідно на початок і кінець балансового періоду, грн.; Н - сума наданих за період кредитів, грн.;

П - сума погашених за період кредитів, грн.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Основні напрямки аналізу кредитної діяльності банку

Згідно з цією моделлю будь-який показник можна визначити за допомогою інших. Найчастіше аналітика цікавлять причини зміни залишків кредитних вкладень, напрямки руху грошових потоків, що призвели до відповідних змін залишків кредитів. Щоб відповісти на це питання, балансову модель необхідно перетворити таким чином:

З_кін ⁼ З_поч + Н - П (2.10)

З наведеного рівняння видно, що залишки кредитів на кінець періоду перебувають під прямим впливом залишків на початок періоду, та суми надання кредитів і під зворотнім впливом суми погашення. Це свідчить про те, що збільшення залишків на початок періоду та суми наданих за період кредитів призводить до збільшення на цю ж суму залишків на кінець періоду, а збільшення суми погашення призводить до зниження на відповідну суму залишків на кінець періоду. Виходячи з цього можна визначити вплив елементів кредитного балансу на зміну залишків кредитних вкладень у звітному періоді:

З_{кін =} З_поч + Н - П (2.11)

де З_кін, З_поч - абсолютна зміна залишків кредитів відповідно на кінець і початок звітного періоду порівняно з балансовий періодом,грн.;

Н - абсолютна зміна суми наданих у звітному періоді кредитів порівняно з базисним періодом, грн.;

П - абсолютна зміна суми погашених у звітному періоді кредитів порівняно з базисним періодом, грн.

На підставі кредитного балансу можна обчислити:

рівень надання (видачі) кредитів;

рівень погашення (повернення) кредитів;

співвідношення оборотів з надання та погашення кредитів;

оборотність кредитних вкладень.

Рівень надання кредитів (Р_{надання}) характеризує питому вагу наданих кредитів у сумі залишків кредитних вкладень на початок періоду та наданих протягом періоду кредитів і обчислюються за формулою:

Р_{надання} = Н/ (З_{поч +} Н) (2.12)

Рівень погашення кредитів (Р_{погашенне}) визначається відношенням суми погашених кредитів до суми залишків кредитних вкладень на початок періоду та наданих протягом року кредитів:

Р_{погашення} = П/ (З_поч + Н) (2.13)

Співвідношення оборотів з надання та погашення кредитів (е) обчислюється за формулою:

е = Н/П. (2.14)

Оборотність кредитних вкладень (h) у кількості оборотів обчислюється як відношення наданих кредитів до залишків на кінець періоду (або до середніх залишків кредитних вкладень за період):

h = Н/ З_кін, або h= Н/ (1/2 х (З_поч + З_кін)) (2.15)

Для аналізу руху кредитів комерційного банку використано дані таблиці (2.6), яку побудовано за балансовим принципом.

Таблиця 2.6 Рух наданих кредитів комерційним банком ВАТ „Мегабанк”

Показник	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення
			абсолютне	У% до бази

1. Звітні показники

1.1 Залишки кредитних вкладень на початок року. тис. грн.	16073,7	21535,1	+5461,4	134,0
1.2 Кредити надані на протязі року, тис. грн.	76836,4	88295,6	+11459,2	114,9
1.3 Кредити погашені на протязі року, тис. грн.	71375,0	85475,3	+14100,3	119,8
1.4 Залишки кредитних вкладень на кінець року, тис грн.	21535,1	24355,4	+2820,3	113,1

2. Розрахункові показники

2.1 Рівень надання кредитів,%	82,7	80,4	-2,3	97,2
2.2 Рівень погашення кредитів,%	76,8	77,8	+1,0	101,3
2.3 Співвідношення оборотів по наданню кредитів,%	107,7	103,3	-44	95,9
2.4 Оборотність кредитних вкладень, кількість оборотів за рік	4,1	3,9	-0,2	95,1

Використавши формулу (2.11) кредитного балансу, легко визначити вплив його елементів на зміну залишків кредитних вкладень у звітному році:

тобто 2820,3 = 5461,4 + 11459,2 - 14100,3.

Це означає, що збільшення кредитних вкладень банку на 2820,3 тис. грн. відбулося внаслідок підвищення залишків кредитів на початок періоду (на 5461,4 тис. грн.) порівняно з попереднім роком та збільшення суми наданих у звітному році кредитів (на 1 1459,2 тис. грн.).

Підвищення суми погашення кредитів на 14100,3 тис. грн. призвело до зниження залишків на цю суму.

Виходячи з цього, можна оцінити рух кредитів загалом позитивно. Рівень погашення кредитів у звітному періоді зріс на 1,3% і є малодостатнім для комерційного банку.

Співвідношення оборотів з надання та погашення кредитів також характеризує кредитну діяльність як обережну. Зниження цього показника у звітному періоді на 103,3% свідчить про те, що в кредитному портфелі банку продовжує зростати частка короткострокових кредитів. Це підтверджується показником оборотності кредитів.

Кредитний портфель комерційного банку представляє собою характеристику структури та якості виданих позик, які класифікуються певними критеріями. Одною із них ознак є кредитний ризик. По цьому критерію визначають якість кредитного портфеля.

Аналізу кредитного портфеля комерційного банку ВАТ „ Мегабанк ” приділяється найбільше уваги, бо формування та розміщення кредитних ресурсів є основним видом діяльності комерційного банку.

Заходи з управління кредитним портфелем здійснюються під керівництвом Кредитного комітету банку і спрямовані на досягнення стабільної, передбачуваної та прийнятної норми прибутку з урахуванням кредитного ризику.

Центральне місце в управлінні якістю кредитного портфеля належить оцінці кредитного ризику для кожної окремої позики та для загального рівня по банку (кредитного портфеля) в цілому.

Управління кредитним портфелем позволяє банку своєчасно знизити загальний кредитний ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, оказує вплив на ліквідність і доходність банка, укріплює його фінансову стабільність і покращує показники діяльності.

Робота з управління якістю портфеля кредитів передбачає, з одного боку, аналіз динаміки росту кредитних вкладень банку, а з іншого, - їх якісний аналіз, котрий ґрунтується на детальному розгляді кожної кредитної угоди, об'єкта кредитування, строків, сум, можливих ризиків за окремими позиками, забезпечення кредиту.

Загальний аналіз кредитного портфеля базується на загальноприйнятій класифікації вкладень та використанні вертикального і горизонтального типів аналізу.

Досліджується насамперед динаміка та структура кредитів у такому розрізі: овердрафт, кредити під платіжні картки, операції репо, векселі, факторинг, комерційні кредити, кредити на будівництво, освоєння землі тощо, а також довгострокові, короткострокові кредити і фінансовий лізинг, наведені в табл. 2.7.

Дані табл. (2.7) дозволяють стверджувати, що комерційний банк ВАТ „Мегабанк” здійснює достатньо обережну кредитну політику.

Особлива увага в загальному аналізі приділяється дослідженню галузевої структури кредитів, яка характеризує рівень диверсифікації кредитів, а також галузеву спрямованість кредитної діяльності банку.

Для оцінки динаміки галузевої структури кредитних вкладень комерційного банку використано дані, наведені у табл. 2.8.

Таблиця 2.7 Динаміка та структура кредитного портфеля комерційного банку ВАТ „ Мегабанк” за 2010-2011 р.

Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення +/-
	тис. грн.	у%до підсумку	тис. грн.	у% до підсумку	абсолютне, в тис. грн.	у% до бази
1. Кредити і фінансовий лізинг, надані клієнтам	21535,1	100,0	24355,4	100,0	2820,3	113,1
1.1. Довгострокові кредити	150,8	0,7	121,8	0,5	-29,0	80,8
1.2. Короткострокові кредити	21384,3	99,3	24233,6	99,5	2849,3	113,3
1.3. Фінансовий лізинг	-	-	-	-	-	-

Таблиця 2.8 Динаміка кредитних вкладень комерційного банку ВАТ „Мегабанк” в різні галузі національної економіки за 2010-2011 р.

Галузі національної економіки	Залишки наданих банком кредитів	Відхилення +/-
	На початок року	На кінець року	Сума залишків кредитів	В питомій вазі пп.
	тис. грн.	% до підсум.	тис. грн.	у% до підсумку	тис грн.	у% до бази
1. Промисловість	5771,4	3	7111,8	29,2	+1340,4	123,2	+2,4
2. Сільське господарство	753,7	26,8	925,5	3,8	+171,8	122,8	+0,3
3. Будівництво	581,5	3,5	779,4	3,2	+197,9	134,0	+0,5
4. Транспорт	387,6	2,7	585,4	2,4	+196,9	150,8	+0,6
5. Торгівельно-господарницька діял-сть	8527,9	1,8	10789,4	44,3	+2261,5	126,5	+4,7
6. Інші галузі	5513,0	39,6	4164,8	17,1	-1348,2	75,5	-8,5
Разом	21535,1	25,6	24355,4	100,0	+2820,3	113,1	-

Кредитна політика банку, виходячи з даних аналізу галузевої структури наданих кредитів та з урахуванням механізму управління кредитним портфелем банку, має забезпечити більш рівномірний розподіл кредитних вкладень між галузями національної економіки, що призведе до підвищення диверсифікації кредитів та зниження кредитного ризику.

Визначимо ризик кредитного портфеля банку, який обчислюється за середньою зваженою:

РКс = Е х (Зі х РКі/З) х 100, (2.16)

РК_С - ризик кредитного портфеля,%.

Для оформлення розрахунків доцільно скласти табл. 2.9

Таблиця 2.9 Динаміка ризику кредитного портфеля комерційного банку ВАТ „Мегабанк”

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення
			тис. грн.	у% до бази
1. Розрахункова сума резерву на покриття кредитного ризику, тис. грн.	1056,1	1095,6	-39,5	96,3
2. Залишки кредитів і позик, тис. грн.	21535,1	24355,4	+2820,3	113,1
Ризик кредитного портфеля,%	4,9	4,5	-0,4	91,8

За даними табл. (2.9) ризик кредитного портфеля зменшився у звітному періоді на 0,4 підпунктів і склав на його кінець 4,5%, що свідчить про активізацію кредитної політики банку.

Кредитні вкладення банку за балансом банку на 01.01.2011 p., включаючи міжбанківські позики, враховані векселі в портфелі банку та надані гарантії склали 307 286,5 тис. грн., у тому числі міжбанківські кредити - 52 375,9 тис. грн. Питома вага простроченої, пролонгованої та сумнівної заборгованості в кредитному портфелі Банку без урахування МБК зменшилася з 1,71% на 01.01.2010 року до 0,34% на 01.01.2011 року.

Таким чином, можна зробити висновок про досить керовану ситуацію щодо ризиків, які приймає на себе банк при кредитуванні клієнтів.

2.2 Розробка стратегії управління кредитними ризиками комерційного банку

ліквідність кредитний ризик банк

Кредитна політика будь-якого банку повинна передбачати стратегію управління кредитними ризиками, які виникають у процесі кредитної діяльності. Дана стратегія ґрунтується головно на методах й засобах мінімізації ризику, а також на специфічних заходах кожного конкретного банку залежно від виду його діяльності.

Тому такими основними стратегічними методами регулювання і управління кредитними ризиками для комерційного банку „Мегабанк” є:

1) аналіз та групування кредитів за якістю;

2) диверсифікація портфеля кредитів;

3) попередній аналіз платоспроможності позичальника або емітента;

4) створення резервів на покриття кредитного ризику;

5) аналіз і підтримання оптимальної для банку структури кредитного портфеля;

6) вимога забезпечення позик та їх цільового використання.

Управління ризиками кредитної діяльності комерційного банку ВАТ „Мегабанк” базується на вмінні працівників банку правильно та обґрунтовано вибрати: галузь, в якій доцільно проводити кредитні операції у даний момент часу "свого клієнта", виходячи з його кредитоспроможності та інших факторів, що мають першочергове значення для банку при вирішенні питання про можливість надання позики тощо.

Важливим елементом кредитного ризик-менеджменту є також організація контролю в банку (контроль за правильним застосуванням кредитних стандартів у процесі діяльності; контроль за дотриманням повноважень окремими кредитними працівниками; загальний контроль стану кредитного портфеля та, зокрема, проблемних позик).

Одним із головних напрямків управління кредитних ризиків є формування резерву на можливі втрати за кредитами банку. Створення та використання резерву на можливі втрати за кредитами банків здійснюється згідно з відповідним Положенням, затвердженим НБУ. Особливості формування резерву на можливі втрати від кредитних операцій можна розглянути на рис. 2.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Особливості формування резервів під кредитні ризики

Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено ліміт віднесення відрахувань на створення резерву до складу валових витрат - 40% від суми кредитного портфеля - до 31.12.1999 року. До 31.12.2000р. цей ліміт зменшився до 30, а з 01.01.2001 року становить тільки 20%, (рис. 2.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3 Оціночна сума резерву [18; с 121]

Банк щомісяця уточнює загальний обсяг резерву відповідно до сум кредитної заборгованості станом на перше число місяця, наступного за звітним, і до встановленого строку для подання місячного балансу.

Формування резервів банки зобов'язані здійснювати в повному обсязі незалежно від розміру їхніх доходів. Резерв формується в тій самій валюті, в якій обліковується заборгованість. У разі зменшення розрахункового розміру резерву порівняно з попередньою датою банк надлишкову суму резерву спрямовує на зменшення витрат.

Незалежно від джерел формування резерву його облік лишається незмінним, оскільки всі витрати повинні знайти своє відображення у Звіті про фінансові результати, незважаючи на те, чи підлягають вони оподаткуванню, чи ні. Банк формує резерв у наступному кварталі після віднесення кредиту до однієї з категорій ризику. Порядок визначення суми резерву та покриття кредитного ризику наведений у табл. 2.10.

Таблиця 2.10 Порядок визначення суми резерву та покриття кредитного ризику комерційного банку ВАТ „Мегабанк” за 2010-2011 р.

Види позик (за ступенем ризику)	Залишок позик, тис. грн.	Кредитний ризик,%	Розрахункова сума резерву, тис. грн.
	На початок року	На кінець року		На початок року	На кінець року
1. Стандартні	18455,6	20921,3	2,0	369,1	418,4
2. Під контролем	1636,6	1899,7	5,0	81,8	95,0
3. Субстандартні	818,3	1022,9	20,0	163,7	204,6
4. Сумнівні	366,1	267,9	50,0	183,0	134,0
5. Безнадійні	258,5	243,6	100,0	258,5	243,6
Разом	21535,1	24355,4	-	1056,1	1056,1

За даними табл. 2.10 видно що комерційний банк ВАТ „ Мегабанк ” має пильно стежити за дотриманням достатності створеного резерву на покриття кредитного ризику.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №279 від 06.07.2000 р. ВАТ « Мегабанк » забезпечує чітке дотримання вимог щодо формування і використання резервів можливих втрат за кредитними операціями, у зв'язку з чим за станом на 01.01.2011 р. визначено і сформовано спеціальний резерв за стандартними і нестандартними позиками у сумі 5 166,9 тис. грн. у національній та іноземних валютах.

Стратегія зменшення кредитного ризику комерційного банку також включає в себе розробку забезпеченості повернення наданих кредитів. Основна умова надання кредиту - висока ймовірність його погашення з відповідними процентами.

Цієї умови можна досягти шляхом забезпечення суми наданого кредиту. Більшість кредитів надається під забезпечення; незабезпеченими (бланковими) кредитами користуються клієнти з високими прибутками, ліквідні, з чудовою репутацією, зображено на рис. 3.3.

До матеріального забезпечення банки ставлять такі вимоги:

- можливість оцінки забезпечення;

- високоліквідність;

- невелика затратність банків за зберігання чи реалізацію майна.

Кредит вважається матеріально забезпеченим, якщо позичальник уклав договір застави рухомого чи нерухомого майна, майнових цінностей, цінних паперів тощо.

Застава, згідно чинного законодавства України, є способом забезпечення зобов'язань, зокрема, отриманих позик. У цьому випадку банк набуває права у разі невиконання позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним задовольнити свої вимоги за рахунок вартості заставленого предмету.

Згідно із Законом України „Про заставу” застава - це спосіб забезпечення будь-якого зобов'язання. Кредитор, котрий приймає заставу, має право при невиконанні боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати компенсацію з вартості заставного майна шляхом його реалізації [3, с.24].

Гарантія - це форма забезпечення надаваної позики у вигляді договору, котрий укладається між банком-кредитором та третьою особою-гарантом про відповідальність за повернення позичкового боргу клієнта шляхом надіслання у банк гарантійного листа та прийняття цього листа банком до виконання

Порука - також форма забезпечення кредиту, згідно якої поручитель на підставі письмово укладеної угоди зобов'язується перед банком-кредитором відповідати за виконання позичальником свого боргу у повному обсязі або його частці. Якщо інше не обумовлене договором поручительства, то:

а) у разі невиконання зобов'язань боржник та поручитель несуть відповідальність перед банком як солідарні винуватці боргу;

б) поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема, за сплату процентів, відшкодування збитків, сплату неустойки;

в) особи, які спільно дали поручительство, несуть відповідальність перед банком солідарно.

Поступка (цесія) на користь банку вимог та рахунків позичальника третій особі як наступна форма забезпечення означає передавання прав банкові змінювати напрямок грошового потоку від реалізації товарів та послуг на погашання кредиту при настанні терміну його повернення. Цесія виконується на підставі укладеної між банком та позичальником угоди, в котрій зазначаються сума вимог та рахунків, що підлягають перепоступці, та інші умови. Коли позичальник має розрахунковий рахунок у даному банку, то угода про перепоступку не є обов'язковою, а момент перепоступки можна передбачити у кредитному договорі.

Ще одним методом захисту банків від кредитних ризиків є така галузь, як страхування окремих випадків. Оскільки комерційним банкам чинним законодавством забороняється власна діяльність у сфері страхування, банки для відстоювання своїх інтересів звертаються до страхових компаній.

Страхування кредитів проводиться комерційними банками у двох формах:

- добровільне страхування відповідальності позичальників за непогашення кредитів;

- добровільне страхування ризику непогашення кредитів.

У першому випадку страхувальником є позичальник, об'єктом страхування є відповідальність перед банком, що видав кредит, за своєчасне і повне погашення боргу і процентів по ним.

У другому випадку страхувальник - банк, а об'єкт страхування - відповідальність усіх чи окремих позичальників перед банком за своєчасне і повне погашення кредитів і процентів за ним. У цьому разі сума страхових внесків враховується при встановленні процентної ставки за кредит.

Звичайно, після виконання усіх процедур, пов'язаних із наданням кредиту, банк повинен контролювати цільове використання позики та поточний фінансовий стан клієнта.

Такими є основні методи та заходи захисту власних інтересів банків у сфері кредитних відносин, визначені як законодавчим та нормативним шляхом, так і практичними кроками та діями комерційних банків.

Аналіз забезпечення позик, які надає своїм клієнтам комерційний банк, має на меті визначити можливості компенсації боржниками збитків, що зазнає банк внаслідок неповернення наданих кредитів і позик.

Аналіз забезпеченості позик ґрунтується на дослідженні співвідношення суми забезпечення і суми позикової заборгованості клієнтів банку.

Оцінку рівня забезпеченості кредитів і позик комерційного папку та визначення їх динаміки в звітному періоді здійснено виходячи з даних наведених у табл. 2.11.

Таблиця 2.11 Динаміка позик комерційного банку за ознакою забезпеченості ВАТ „Мегабанк” за 2010-2011 р.

Вид забезпечення	Залишки позик згідно з балансом
	На початок року	На кінець року	Відхилення +/-
	тис. грн.	У % до підсумку	тис. грн.	У % до підсумку	тис. грн.	У % до підсумку	питома вага, пп
1 Застава, в тому числі	9346,2	43,4	11106,0	45,6	+1759,9	118,8	+2,2
1.1 Товарно-матеріальні цінності	8226,4	38,2	9571,7	39,3	+1345,3	116,4	+1,1
1.2 Інші види застави	1119,8	5,2	1534,4	6,3	+414,6	137,0	+1,1
2. Гарантія	3359,5	15,6	3921,2	16,1	+567,7	116,7	+0,5
3. Страховий поліс	5491,5	25,5	6283,7	25,8	+792,2	114,4	+0,3
4. Без забезпечення в тому числі	3337,9	15,5	3044,4	12,5	-293,5	91,2	-3,0
4.1 Позичальникам 1-ого класу кредитоспроможності	1916,6	8,9	2192,0	9,0	+275,4	144,4	+ 0,1
4.2 Іншим позичальникам	1206,0	5,6	730,6	3,0	-475,4	60,6	-2,6
4.3 Внаслідок зміни якості застав	215,3	1,0	121,8	0,5	-93,5	56,6	-0,5
Разом	21535,1	100,0	24355,4	100,0	+2820,3	113,1	-

Виходячи з даних, наведених у табл. (2.11), можна зробити висновок про підвищення рівня забезпеченості позик: питома вага забезпечених кредитів у звітному періоді зросла на 3,0 підпункти (частка кредитів без забезпечення відповідна, знизилась на 3,0 підпункти). У структурі забезпечених кредитів сталися зміни, які призвели до зростання забезпечення кредитів.

Розгляд методів зниження ризику при кредитуванні, тобто заходів, спрямованих на зменшення ймовірності та обсягу втрат і збитків для кожної кредитної операції внаслідок неповернення позичальником заборгованості, починається з лімітування кредитів - нормативно визначених показників максимального ризику.

Лімітування кредитів - це спосіб встановлення сум граничної заборгованості за позиками конкретному позичальнику. Воно здійснюється шляхом визначення лімітів надання позик, які уособлюють граничну суму кредиту, котру позичальник має право отримати в банку.

Акціонерні комерційні банки використовують одну з таких форм лімітування кредитів, як відкриття кредитної лінії, котра є юридично оформленим зобов'язанням банку перед позичальником надавати йому протягом обумовленого терміну кредити в межах встановленого ліміту.

При цьому банк, надаючи позику, повинен контролювати дотримання обов'язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків, визначених Інструкцією №10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків".

Лімітування обсягів кредитних операцій обмежує концентрацію кредитного портфеля в розрізі окремих позичальників, груп позичальників, бізнесів, галузей, секторів економіки і регіонів.

Ліміт в розрізі окремого позичальника визначає максимальну суму та умови надання кредиту. Розрахунок ліміту проводиться на основі аналізу кредитоспроможності позичальника (фінансових показників діяльності, бізнес-плану тощо). Розмір ліміту коригується в залежності від поточного фінансового стану боржника і прогнозної оцінки його майбутнього фінансового стану.

Основні види лімітів та нормативів

Нормативи НБУ:

Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н₈):

Даний норматив розраховується за формулою:

Зс

Н8 = ------ х 100%, де (2.17)

К

Зс - сукупна заборгованість за позиками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника (включаючи 100% суми заборгованості забалансових зобов'язань, виданих стосовно цього позичальника);

К - капітал банку.

Норматив (Н8) не повинен перевищувати значення 25%, тобто жоден із наданих одному позичальнику кредитів (або їх сума) не може перевищувати чверть власного капіталу банку.

Для контролю за концентрацією кредитних вкладень комерційних банків введене поняття "великих кредитів" - це позики, котрі надає банк, кожен з яких за обсягом більший 10% власного капіталу банку. Про кожен випадок надання "великого кредиту" комерційний банк повинен повідомляти Національний банк України. Для запобігання значному кредитному ризику та можливим фінансовим проблемам внаслідок неповернення позичальниками заборгованості за "великими кредитами" встановлений норматив Н9 - норматив "великих" кредитних ризиків щодо всіх позичальників банку. Максимальний його розмір встановлюється як співвідношення сукупного розміру "великих" кредитних ризиків (з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку) Ск та капіталу К комерційного банку:

Ск

Н9 = ------ х 100% (2.18)

К

Він не повинен перевищувати 8-кратного розміру власних коштів банку (у разі перевищення даного нормативу вимоги до платоспроможності банку подвоюються або потроюються).

Також лімітується надання кредитних коштів позичальникам-інсайдерам нормативами (Н10)- (максимальний розмір кредитів, гарантій та порук на одного інсайдера) та (сукупно для всіх інсайдерів):

РкІ

Н10= ------------- * 100%, де (2.19)

К

РкІ - сукупний розмір наданих банком позик (в т.ч. й міжбанківських), порук, врахованих векселів та 100% суми позабалансових вимог щодо одного та всіх інсайдерів відповідно.

Максимальне значення (Н10) не повинно перевищувати 5%.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11):

Рк

Н11 = -------- х 100% (2.20)

К

де Рк - сукупний розмір наданих банком позик (у т.ч. і міжбанківських), поручительств, врахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань щодо одного інсайдера комерційного банку. Максимальне значення (Н11) не повинно перевищувати 40%

Також лімітується надання банком міжбанківських кредитів за допомогою нормативу (Н12) - максимального розміру наданих міжбанківських позик. Даний норматив розраховується за формулою:

МБн

Н12 = ------ * 100%, де (2.21)

К

МБн - загальна сума наданих банком міжбанківських позик;

К - капітал банку.

Норматив (Н12) не повинен перевищувати 200%.

Норматив максимального розміру отриманих міжбанківських позик(Н13):

Мбо + ЦК

Н13= --------------- х 100% (2.22)

К

де Мбо - загальна сума отриманих комерційним банком міжбанківських позик;

ДК - сума залучених централізованих коштів.

Максимальне значення нормативу (Н13) не повинно перевищувати 300%.

Штрафи за порушення норм перелічених нормативів застосовуються на кожний випадок порушення.

Нормативи ризику за станом на 1 січня 2011 року комерційним банком ВАТ „Мегабанк” виконані з перевищенням встановлених нормативами значень. Вони зазначені в табл. (2.12)

Таблиця 2.12 Виконання економічних нормативів банком ВАТ „Мегабанк” за станом на 1 січня 2011 року

Найменування нормативу	Показник	Граничне значення	Фактичний показник станом на 01.01.2011р.
Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента,%	Н 8	не більше 25%	17,92%
Норматив «великих» кредитних ризиків,%	Н 9	не більше 800%	145,93%
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру,%	Н 10	не більше 5%	2,04%
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам,%	Н 11	не більше 40%	16,26%

Таким чином, можна зробити висновок про досить керовану ситуацію щодо ризиків, які приймає на себе ВАТ „ Мегабанк ” при кредитуванні клієнтів.

2.3 Напрями удосконалення та оптимізація кредитних ризиків комерційного банку

Кредитна діяльність є головною для комерційного банку. Зважаючи на це, а також на неможливість уникнення ризику у процесі кредитування суб'єктів господарювання, банк повинен раціонально й виважено підходити до вирішення проблем, пов'язаних з поверненням наданих позик та отриманням належних процентів

Найбільш часті недоліки, які зустрічаються у банківській практиці та свідчать про серйозні проблеми стосовно управління кредитним ризиком, виглядають наступним чином:

- відсутність документа, що викладає кредитну політику банку;

- відсутність обмежень концентрації ризиків у кредитному портфелі;

- надмірна централізація або децентралізація кредитного керівництва;

- поганий аналіз кредитованих проектів;

- поверхневий фінансовий аналіз позичальників;

- завищена вартість застави;

- недостатньо часті контакти з клієнтами;

- відсутність контролю за використанням позик;

- поганий контроль за документальним оформленням кредитних справ;

- неповна кредитна документація;

- невміння ефективно контролювати і аудитувати кредитний процес.

З огляду на це, система управління кредитними ризиками повинна містити:

а) визначення методу оцінки кредитного ризику;

б) аналіз наявної структури кредитного портфеля банку, виходячи з прийнятих банком методів його оцінки;

в) використання різноманітних методів регулювання (страхування) кредитного ризику.

Тому такими основними стратегічними методами регулювання і управління кредитними ризиками для банку повинні стати:

1) аналіз та групування кредитів за якістю;

2) диверсифікація портфеля кредитів;

3) попередній аналіз платоспроможності позичальника або емітента;

4) створення резервів на покриття кредитного ризику;

5) аналіз і підтримання оптимальної для банку структури кредитного портфеля;

6) вимога забезпечення позик та їх цільового використання.

При цьому рівень показника якості кредиту буде обернено пропорційним до рівня кредитного ризику. Він є реальною величиною, котра визначається за раніше наданими банком позиками. Заходи зниження втрат від кредитних операцій будуть проводитись у залежності від середнього процента проблемних позик.

Кредитний ризик-менеджмент банку може передбачати створення групи з управління кредитним ризиком. Ця група відповідає за надання позик та управління кредитним портфелем банку. Зокрема, до функцій працівників групи мало б входити: підготовка і контроль за виконанням і дотриманням кредитної політики; підготовка спеціалістів з кредиту; підтримання зв'язків з позичальниками; контроль за виконанням розпоряджень відповідальних працівників банку; збір та аналіз інформації про ринок; розробка методик кредитного аналізу; аналіз звітів про поточний стан кредиту; контроль за рівнем резервів на покриття кредитних ризиків; переоцінка кредитів ("списання" до розряду втрат), схвалення надання позик тощо.

У забезпечення наданих кредитних коштів банк у більшості випадків вимагає заставу, котра обов'язковим чином підлягає страхуванню, або може користуватись послугами страхування позик чи відповідальності позичальника за неповернення кредитів. У всіх наведених випадках банк звертається по допомогу до страхової компанії. Тому для успішного й надійного управління ризиками кредитування банку важливо налагодити взаємовигідну партнерську роботу із страховими компаніями, котра наразі залишає бажати кращого. А у цих обох інститутів багато спільного, і вони можуть доповнювати один одного. Наприклад, банк гарантіями страхуватиме майно та борги страхової компанії, а та, у свою чергу, триматиме частку власних резервів у банку. Тоді у випадку, коли банк надає кредит клієнту і страхує його у страховій компанії, котра є клієнтом банку, то останньому не вигідно вести політику розорення страховика. Недоцільними будуть і банківські зусилля щодо розорення позичальника внаслідок некваліфікованих дій того на ринку. Взаємовигідне партнерство банку і страхової компанії якраз у змозі вирішити дані проблеми і знизити ризик втрати позичкових коштів через їх застрахованість.

На прикладі можна порівняти управління кредитних ризиків двох банків ВАТ „ Мегабанк” і АКБ „Форум”.

Управління банківськими ризиками стає невід'ємною складовою стратегії розвитку ВАТ „ Мегабанк”. Для банківського менеджменту, з орієнтованого на довгострокову ефективність і рентабельність, система ризик-менеджменту є ключовим моментом комерційних та управлінських рішень, а розвиток активних операцій, розширення філіальної мережі з наданням широкого кола повноважень вимагають проведення твердої централізованої політики управління ризиками. Для реалізації цієї мети в Банку створено спеціальний структурний підрозділ.

В умовах швидкого зростання кредитного портфеля велика робота ВАТ „ Мегабанк ” проводиться у сфері управління кредитним ризиком. В відпрацьовано централізовану систему контролю та управління кредитним ризиком, що включає оцінку кредитоспроможності позичальника, політику формування резервів, вимоги до забезпеченості кредитів, контроль за цільовим використанням ресурсів, систему лімітів на окремі види активних операцій тощо. Установлені Банку процедури аналізу та моніторингу кредитного ризику забезпечують багаторівневу систему контролю за розміщенням коштів.

ВАТ « Мегабанк », орієнтуючись на міжнародні стандарти, виконує широке коло операцій в багатьох галузях економіки. У 2010 році ВАТ « Мегабанк » приймав активну участь в реалізації регіональних та державних програм, які сприяють розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей народного господарства.

Із загальної суми наданих кредитів на кредитування державних та регіональних програм кожного регіону, де відкриті філії ВАТ « Мегабанк », спрямовано коштів на загальну суму 125 511,8 тис. грн., або 47,6%, у тому числі:

- по теплозабезпеченню та енергозабезпеченню - 2000,0 тис. грн.;

- по газозабезпеченню і газовидобуванню - 10669,0 тис. грн.;

- на кредитування авіаційної промисловості - 7199,0 тис. грн.;

- на кредитування сфери матеріального виробництва - 46875,6 тис. грн.;

- на проведення інвестиційних програм - 11466,9 тис. грн.;

- сільгосптоваровиробникам і підприємствам, що зберігають та переробляють сільгоспсировину - 16 621,1 тис. грн.;

- на фінансування будівництва - 28 690,2 тис. грн.;

- для забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетної та виробничої сфери - 1 990,0 тис. грн.

Сума отриманих доходів від кредитування юридичних осіб за звітний період склала 30 890,5 тис. грн., в тому числі комісійна винагорода - 886,6 тис. грн.

Сума отриманих доходів від проведених операцій по наданню кредитів фізичним особам складає 2 241,7 тис. грн., в тому числі комісійна винагорода - 203,8 тис. грн.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України №279 від 06.07.2000р. ВАТ « Мегабанк » забезпечує чітке дотримання вимог щодо формування і використання резервів можливих втрат за кредитними операціями, у зв'язку з чим за станом на 01.01.2011 р. визначено і сформовано спеціальний резерв за стандартними і нестандартними позиками у сумі 5 166,9 тис. грн. у національній та іноземних валютах.

Управління кредитних ризиків комерційного банку АКБ «Форум »:

Основними елементами ризик - менеджменту в АКБ «Форум » є:

- ідентифікація ризиків;

- аналіз та оцінка ризиків;

- розробка стратегії та тактики управління ризиками;

- комплексний моніторинг ризиків.

У процесі аналізу ризиків визначається ймовірність виникнення того чи іншого ризику та оцінюється обсяг можливих витрат унаслідок виникнення непередбачених змін. За результатами комплексного аналізу розробляються перспективний і тактичний плани управління ризиками: рівень можливих відхилень, зменшення негативного впливу, оптимізація ризиків тощо. Реалізація розроблених планових завдань здійснюється структурними підрозділами Банку за постійного моніторингу відповідної служби Банку.

В АКБ «Форум » діє єдина система колегіальних органів управління (комітетів), до компетенції яких належить ведення лімітної та процентної політики, прийняття рішень щодо операцій з підвищеним ступенем ризику, а також постійне удосконалення системи управління ризиками відповідно до змін кон'юнктури фінансового ринку. Крім того, у Банку діє система персональної відповідальності керівників структурних підрозділів, що виконують активні операції.

В умовах швидкого зростання кредитного портфеля велика робота проводиться у сфері управління кредитним ризиком. В АКБ «Форум » відпрацьовано централізовану систему контролю та управління кредитним ризиком, що включає оцінку кредитоспроможності позичальника, політику формування резервів, вимоги до забезпеченості кредитів, контроль за цільовим використанням ресурсів, систему лімітів на окремі види активних операцій тощо. Установлені Банку процедури аналізу та моніторингу кредитного ризику забезпечують багаторівневу систему контролю за розміщенням коштів.

Особлива увага приділяється управлінню ризиком ліквідності. Банк має збалансовану структуру активів і пасивів за строками та видами валют, забезпечує належний рівень регіональної диверсифікованості. Управління ризиком ліквідності здійснюється шляхом дотримання встановлених Банком обмежень на активно-пасивні операції у процесі узгодження термінів повернення розміщених активів і залучених пасивів Банку. Для підтримки необхідного рівня ліквідності Комітет з управління активами й пасивами Банку щомісяця планує можливі обсяги руху коштів, встановлює рівень процентних ставок на проведення активно-пасивних операцій і т. ін.

У системі Банку розроблені і діють внутрішні нормативи, що регламентують організацію діяльності у сфері управління процентним і валютним ризиками. В основу управління покладено систему лімітів у розрізі окремих операцій, діє єдина для всієї системи АКБ «Форум »процентна політика. Крім того, Банк регулярно аналізує обсяг та структуру процентних доходів і витрат для забезпечення необхідного рівня рентабельності.

В АКБ «Форум » триває робота зі стандартизації активних операцій, вдосконалюється централізована система оцінки та обліку регіональних і галузевих ризиків.

З метою мінімізації операційних ризиків постійно вдосконалюється система документообігу та технологія обслуговування клієнтів, упроваджено систему контролю за проведенням операцій і платежів, діє єдина система діагностики комп'ютерного устаткування і програмного забезпечення. У звітному році значно зріс ступінь захищеності банківських технологій і систем електронних платежів.

Банк повністю виконує вимоги чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо запобігання використанню банківської системи для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

АКБ «Форум »розроблені та використовуються Правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми здійснення фінансового моніторингу. Програма здійснення ідентифікації та вивчення клієнтів повністю відповідає міжнародним вимогам. Забезпечення конфіденційності інформації про рахунки і внески клієнтів Банку та про внутрішні документи з питань здійснення фінансового моніторингу дозволяє запобігати залученню працівників до легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Також існує Програма навчання й підвищення кваліфікації працівників, створена для забезпечення належної реалізації функцій суб'єкта первинного фінансового моніторингу. В автоматизованій банківській системі існує модульпідпрограма, яка виконує завдання «Фінансовий моніторинг ». Програмне забезпечення Банку дозволяє автоматизувати процес здійснення фінансового моніторингу.

За результатами планових перевірок, проведених у 2010 році Національним банком України з питань дотримання вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом,було визначено,що систему фінансового моніторингу в АКБ «Форум» організовано на високому професійному рівні.

Отже, можна зробити низку практичних висновків у питанні управління кредитним ризиком:

1. В основі реалізації методів управління кредитним ризиком банку повинна лежати теоретично обґрунтована модель оптимальної кредитної політики.

2. Особлива увага та контроль у процесі кредитної діяльності комерційного банку повинні бути спрямовані на роботу з проблемними позиками. Працівники банку зобов'язані перш за все оволодіти матеріалами щодо сигналізації раннього виявлення можливих втрат у майбутньому та приймати виважені рішення з обслуговування проблемних позик в межах розробленої кредитної політики. У випадках, коли проблеми стають очевидними та їх вирішення визріло, кредитні працівники повинні намітити шляхи виходу з кризи шляхом реабілітації або ліквідації конкретної позики, використовуючи необхідні засоби та заходи.

Масові неплатежі в нашій країні на сьогоднішній день в більшості випадків пов'язані з недооцінкою моментів кредитного ризику, з нецивілізованим підходом банків на початку розвитку ринкових відносин до своєї кредитної політики.

При розгляді заявки про кредитування необхідно враховувати найдрібніші деталі стосовно потенційного клієнта, інакше банк може зазнати величезні втрати. Кредитним відділам банків необхідно постійно враховувати, аналізувати зарубіжний та всезростаючий вітчизняний досвід

Розглянувши проблему визначення та аналізу кредитного ризику в комерційному банку я прийшов до висновку, що вона фактично складається з трьох частин:

1. Зібрати якомога більшу кількість достатньо повної інформації про потенційного позичальника, яка б надала можливість охарактеризувати його самого та його діяльність з більшої кількості боків

2. Первинна обробка зібраної інформації, розрахунок первинних показників тощо.

3. Третя, і основна, на мою думку проблема, це - знаходження висококваліфікованих спеціалістів з енциклопедичними знаннями в усіх галузях економіки, які здатні постійно вирішувати нетрадиційні задачі нетрадиційними методами.

Виділення третьої проблеми як основної основане на специфіці кредитного ризику, яка полягає в тому, що на нього прямо чи опосередковано впливає велика кількість економічних факторів та ризиків, цей вплив настільки неоднорідний, що поєднати його в один кількісний показник практично неможливо. Це здатна зробити лише людина з вищеназваними якостями на логічному, а інколи і на інтуїтивному рівні. Дефіцит саме таких спеціалістів в більшості випадків був причиною необґрунтованої кредитної політики, яка призвела багато українських банків до банкруцтва.

Висновки

Провідним принципом у роботі банків є прагнення до одержання якомога більшого прибутку. Воно обмежується можливістю понести збитки. Іншими словами, ризик - це вартісне вираження ймовірної події, що веде до втрат. Чим більше ризики, тим більше шансів отримати прибуток. Ризик утворюється у результаті відхилень дійсних даних від оцінки сьогоднішнього стану і майбутнього розвитку. Ці відхилення можуть бути як позитивними, так і негативними. У першому випадку мова йде про шанси одержати прибутки, у другому - про ризик мати збитки.

Рівень ризику збільшується якщо:

- проблеми виникають раптово;

- визначено нові завдання, які не відповідають минулому досвіду банку;

- керівництво не в змозі прийняти необхідні і термінові міри, що може призвести до фінансового збитку;

- існуючий порядок діяльності банку або недосконалість законодавства заважає прийняттю певних оптимальних для конкретної ситуації заходів.

Існують загальні причини виникнення банківських ризиків і тенденції зміни їх рівня. Разом з тим, аналізуючи ризики українських банків на сучасному етапі, важливо врахувати:

1. Кризовий стан економіки перехідного періоду, що виражається не тільки падінням виробництва, фінансовою нестійкістю багатьох організацій, а й знищенням ряду господарських зв'язків;

2. Нестійкість політичного становища;

3. Відсутність або недосконалість деяких основних законодавчих актів, невідповідність між правовою базою і реально існуючою ситуацією;

4. Інфляцію та інше.

Розглянувши проблему визначення та аналізу кредитного ризику в банку ВАТ „ Мегабанк ” можна зробити висновок, що кредитна політика банку спрямована на проведення кредитних операцій із мінімальним ступенем ризику, з метою забезпечення стабільної діяльності банку, своєчасного виконання зобов'язань перед вкладниками, а також дотримання в процесі кредитування економічних нормативів відповідно до вимог Національного банку України.

Із загального обсягу наданих кредитів - у поточну діяльність та на виробничі потреби було надано позик у сумі 85 987,9 тис. грн.

Із загального обсягу наданих Банком кредитів з урахуванням філій - у поточну діяльність та на виробничі потреби було надано позик у сумі 140 274,8 тис. грн. В режимі овердрафту сума наданих кредитів складає 20 657,1 тис. грн. або 7,8% до загальної суми наданих кредитів.

Протягом 2011 року банком проводились операції фінансового лізингу, пов'язані з орендою устаткування і транспортних засобів, сума яких склала 195,9 тис. грн.

ВАТ « Мегабанк », орієнтуючись на міжнародні стандарти, виконує широке коло операцій в багатьох галузях економіки. У 2010 році ВАТ « Мегабанк » приймав активну участь в реалізації регіональних та державних програм, які сприяють розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей народного господарства.