б) придбання акцій акціонерних товариств, що створюються в процесі державного майна, оцінку якого здійснено без урахування індексації основних фондів;

в) придбання акцій фізичними та юридичними особами, які відповідно до законодавства мають право брати участь у приватизації, за окремо визначеними пакетами через національну мережу центрі в сертифікатних аукціонів або на аукціонах і за конкурсом, що передбачаються планом розміщення акцій, а також для придбання акцій на пільгових умовах згідно із законодавством у порядку, встановленому Фондом державного майна;

г) компенсаційні сертифікати вилучаються з обігу у разі їх використання для придбання акцій у процесі приватизації державного майна.

Класифікацію сертифікатів наведено в табл.6.

Таблиця 6

Класифікація сертифікатів АБ "Екпрес-банк"

Критерії класифікації	Види сертифікатів
Форма розпорядження	Іменні, на пред`явника
Характер погашення	одноразові, серійні
Строк випуску	строкові, до запитання
Спосіб виплати відсотка	з фіксованою ставкою відсотка, з “плаваючою” ставкою відсотка
Можливість дострокового погашення Емітентом	відкличні, невідкличні
Можливість вільного обігу	вільно обертається не обертаються

На відміну від інших цінних паперів, сертифікати за визначенням можуть випускати тільки банки.

Рішення про випуск сертифікатів та умови їх випуску приймається на засіданні комітету по управлінню активами і пасивами банку за поданням управління операцій на фондовому ринку. Затверджується прийняте рішення Правлінням банку.

Сертифікати можуть випускатися іменними та на пред`явника. Іменні сертифікати обов`язково містять найменування (реквізити) власника, який їх одержує. У такому разі власник надійно застрахований на випадок втрати або крадіжки сертифіката, але водночас легко відслідковується джерело надходження грошей та індосаментний ряд. Випуск сертифікатів на пред`явника, які не містять даних про його власника, забезпечує останньому анонімність і не дає змоги простежити ланцюжок власників, що купують сертифікати на вторинному ринку. Сертифікати банку на пред`явника підлягають вільному обігу. Іменні сертифікати обігу не підлягають. Умови випуску сертифікатів оприлюднюються банком шляхом розміщення такої інформації в друкованих засобах масової інформації чи в загальнодоступному для клієнтів місці, або обома способами одночасно. Сертифікати розповсюджуються установами Експрес-банку серед юридичних та фізичних осіб.

Сертифікати діалектично поєднують у собі властивості депозиту і цінного папера. З одного боку, як депозит, вони безумовно підтверджують кредитні відносини, що виникають між банком і власником у момент оплати сертифіката. З іншого боку, як цінний папір, вони мають матеріальну форму і, отже, можуть бути в обігу на вторинному ринку.

Можливість обігу на ринку створює для власників сертифікатів додаткові переваги в порівнянні зі звичайними депозитами.

Сертифікати можуть бути строкові й до запитання. У строкових сертифікатах чітко фіксується дата внесення коштів у банк або дата випуску погашення цього сертифіката. Як правило, відсотки нараховуються тільки на обумовлений у сертифікаті період. Такий сертифікат може бути погашений або в строк, із виплатою обумовленої суми відсотків, або достроково, з виплатою зниженого відсотка за фактичний термін перебування вкладу в банку, або після закінчення терміну, без нарахування відсотків за додатковий термін перебування вкладу в банку. Останнє пов`язано з тим, що після закінчення терміну сертифіката кошти, перераховані при його купівлі банкові, потрапляють із розряду строкових у розряд коштів до запитання. Умовами випуску можуть бути й інші умови погашення строкових сертифікатів, за попередньою домовленістю. Сертифікати до запитання можуть бути погашені в будь-який момент у період їхнього обігу. При цьому Експрес-банк, як правило, здійснює періодичне котирування сертифікатів до запитання, виходячи з визначеної в умовах випуску річної процентної ставки. До того ж банк може встановлювати на кожну дату ціну продажу і ціну купівлі сертифікатів до запитання з певною маржею, що стимулює збільшення терміну між датою придбання і датою погашення сертифіката.

Сертифікати можуть бути процентними й дисконтними. У процентних сертифікатах Експрес-банк встановлює обумовлену номінальну вартість і процентну ставку. У дисконтних сертифікатах звичайно вказується тільки номінальна вартість. При цьому вони продаються з дисконтом (знижкою), яка може бути або фіксованою, або договірною. Така форма дає можливість додаткового маневру як банку, так і власникові сертифіката. Необхідно зауважити, що процентні сертифікати також можуть продаватися або з дисконтом, або з премією до номінальної вартості. Отже, банк може регулювати рівень процентних ставок по сертифікатах залежно від кон`юнктури ринку і власної політики.

Продаж сертифікатів здійснюється у такому порядку:

1. Відповідальний виконавець Експрес-банку знайомить клієнта з умовами продажу сертифікатів, формує реєстраційний запис і передає його реєстратору для введення його в центральний реєстр власних цінних паперів, відповідно до п.2.3.3 Положення про центральний реєстр цінних паперів власного боргу Комерційного банку, затверджене Постановою Правління банку від 30.09.99 року № 53 [24].

Для юридичних осіб умови визначаються в договорі купівлі-продажу сертифіката. Підставою для виписки сертифіката юридичній особі є зарахування коштів на рахунок банку.

2. Відповідальний виконавець банку заповнює у двох примірниках прибутковий касовий ордер на внесення клієнтом готівки у касу та заповнює українською мовою наступні реквізити сертифікату друкованим способом або від руки - чорнилом або кульковою ручкою: назву вкладника (для іменних сертифікатів); дату продажу сертифіката; дату погашення сертифіката. Указує процентну ставку, заповнює корінець сертифікату, внутрішнім порядком передає касиру оформлені належним чином прибутковий касовий ордер та сертифікат.

3. На бланку сертифіката ставиться підпис уповноваженої особи; на місці, відведеному для печатки ставиться печатка установи банку; касир приймає від клієнта кошти і видає йому перший примірник прибуткового касового ордеру та сертифікат (при цьому, корінець сертифікату залишається в установі банку).

Жодні виправлення при заповненні сертифіката не допускаються. Якщо

при заповненні бланка сертифіката допущені помилки, він вважається зіпсованим і підлягає погашенню. Сертифікат погашається шляхом проставлення напису “Погашено" в правому верхньому куті, дати і підпису відповідального виконавця. Нереалізовані та зіпсовані бланки сертифікатів здаються в касу відповідальним виконавцем в кінці дня. Зіпсовані бланки сертифікатів зберігаються окремо в грошових сховищах або вогнетривких шафах.

Виплата доходу по сертифікату і його погашення здійснюється не раніше дня, зазначеного в сертифікаті як дата погашення сертифікату.

Виплата відсоткового доходу та погашення сертифікатів здійснюється для фізичних осіб за бажанням - готівкою чи по безготівковому розрахунку. Для юридичних осіб виплата відсотків та погашення сертифікатів здійснюється у безготівковій формі на рахунок, що вказано в договорі купівлі-продажу.

Нараховані проценти сплачуються власнику сертифіката у таких випадках: в момент погашення сертифіката - після закінчення терміну його обігу; при достроковому погашенні сертифіката - за ставкою, визначеною умовами випуску. Після закінчення строку дії сертифіката проценти не нараховуються.

Реквізити векселів наведено в табл.7.

Таблиця 7

Реквізити векселів

Простий вексель	Переказний вексель
найменування - “простий вексель”;	найменування - “переказний вексель”;
просте і нічим не обумовлене зобо- в`язання сплатити визначену суму;	проста і нічим не обумовлена згода сплатити певну суму;
зазначення строку платежу;	зазначення строку платежу;
зазаначення місця, в якому має від- бутися платіж;	зазначення місця, в якому має від- бутися платіж;
найменування того, кому або за на- казом кого, платіж має бути здійсне- ний;	найменування того, кому або за на- казом кого, платіж має бути здій- снений;
дата і місце складнання векселя;	найменування того, хто повинен пла- тити (платника);
підпис платника (векселедавця)	дата і місце складання векселя;
	підпис того, хто видає документ

Реквізити векселів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Всі суттєві умови здійснення банком операцій з векселями, що окремо не визначаються вексельним правом, передбачаються договорами, укладеними Експрес-банком з суб`єктами господарювання.

Будь-який напис або застереження на векселі, здійснені банком, мають бути підписані банком. Право підпису вексельних зобов`язань від імені банку мають керівник та головний бухгалтер банку. Ці підписи мають бути завірені печаткою. Будь-який підпис на векселі, що не відповідає цим вимогам, є недійсним, однак це не тягне визнання вексельного зобов`язання недійсним в цілому у разі, якщо на векселі є хоча б один дійсний підпис.

Придбання та передача векселів банком оформлюється за допомогою індосаменту - іменного або бланкового, інкасового, заставного.

Банк має забезпечувати документальне оформлення руху векселів, з якими він здійснює будь-які операції.

Придбання та передача векселів, незалежно від того чи змінюється при цьому право власності на них, здійснюється з обов`язковим складанням реєстру векселів або акту приймання-передачі векселів.

Банк має вимагати від осіб, які здійснюють передачу векселів банку заповнення і подання банку реєстру векселів у двох примірниках. Перший примірник разом з векселями передається банку, другий із зазначенням дати одержання і штампом банку повертається особі, яка передала векселі банку.

Реєстрація придбаних Експрес-банком векселів здійснюється у Журналі реєстрації одержаних векселів, яка відкривається щорічно і ведеться за п`ятьма розділами, що характеризують зміст операцій банку з придбаними векселями. Порядковий номер реєстрації векселя за Журналом проставляється в реєстрі векселів, наданом векселедержателем, та, у разі врахування, купівлі, прийняття до застави або інкасування, на лицьовому боці векселя.

З метою захисту своїх прав та прав клієнтів за векселями, які знаходяться у володінні Експрес-банку внаслідок здійснення з ними відповідних операцій, банк має контролювати додержання всіх процедурних строків за векселем. Для цього відповідним структурним підрозділом банку складається спеціальна відомість на кожний день, на який припадає строк вчинення відповідних дій щодо векселів, які знаходяться у володінні банку із зазначенням цих дій.

В Україні учасниками вексельних взаєморозрахунків можуть бути тільки юридичні особи. Схематично порядок розрахунку векселями показано на рис.4.

Рис.4. Порядок розрахунку векселями

Комерційний банк здійснює такі операції з векселями:

а) кредитні, до яких належать врахування векселів та надання кредитів під заставу векселів;

б) торговельні (купівля-продаж векселів);

в) комісійні, до яких належать авалювання векселів, інкасування векселів та доміциляція векселів.

Врахування векселів.

Врахування векселя - придбання банком векселя, виданого в оплату за поставлену продукцію (товари, роботи, послуги) у першого векселедержателя, який зазначений в самому тексті векселя.

Першим етапом здійснення операції врахування векселя, виданого в оплату за поставлену продукцію, є письмове звернення першого векселедержателя до Експрес-банку з пропозицією про прийняття векселя до врахування.

При цьому обов`язковою умовою є:

а) наявність письмового документу, що підтверджує звернення пред`явника з пропозицією про прийняття належного йому вексельного зобов`язання до врахування;

б) заповнення відповідним чином реєстру векселів;

в) подання копій документів, що підтверджують одержання пред`явником векселя в оплату за поставлену продукцію (копії договорів, актів приймання передачі векселів тощо).

Після прийняття уповноваженими особами банку позитивного рішення про врахування векселя з пред`явником укладається договір про врахування векселя.

Пред`явник у визначений угодою з Експрес-банком термін передає банку вексель з доданим до нього реєстром векселів. Банк має вимагати від пред`явника здійснення при передачі векселя іменного індосаменту на користь банку, що має виражатись написом на зворотному боці векселя “Платіть наказу Комерційного банку”.

Відповідальний працівник банку здійснює перевірку записів за включеними у реєстр векселями з реквізитами до даних векселів. Другий примірник реєстру повертається пред`явнику.

Придбаний вексель реєструється у Журналі реєстрації одержаних векселів у розділі 1 “Враховані (придбані) векселі”.

При врахуванні векселів, за якими не обумовлене нарахування відсотків на вексельну суму, банк сплачує векселедержателю вексельну суму, зменшену на суму дисконту, який утримується банком як плата за здійснення кредитування.

При врахуванні векселів, за якими обумовлене нарахування відсотків на вексельну суму, банк, за домовленістю з пред`явником, може сплачувати векселедержателю повну суму або суму більшу (меншу) від номіналу векселя.

Розмір дисконту за врахованими векселями визначається за домовленістю сторін і відображаються в договорі про врахування.

На розмір дисконту можуть впливати такі фактори:

період часу, що залишився до настання строку платежу за векселем;

фінансовий стан (платоспросожність) платника за векселем;

розмір облікової ставки Національного банку України тощо.

Кошти за врахований вексель спрямовуються банком на: поточний рахунок пред`явника, що зазначається в договорі про врахування; оплату кредиторської заборгованості пред`явника за отриману продукцію за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості (договори на поставку продукції, товарно-транспортні накладні тощо). В цьому разі банк перераховує кошти на поточний рахунок кредитора пред`явника.

Платіж за врахованим векселем банк може одержати шляхом пред`явлення до платежу зобов`язаній особі; продажу іншим суб`єктам господарювання.

Надання кредитів під заставу векселів.

Кредитування банком суб`єктів господарювання під заставу векселів здійснюється на загальних принципах банківського кредитування. Особливістю такого виду кредитування є порядок надання, зберігання та реалізації застави, якою виступають векселі.

Перевагу при прийнятті до застави слід надавати векселям, строк платежу за якими є більш віддаленим у часі ніж термін дії кредитної угоди з позичальником. Заставодавець зобов`язаний безпосередньо передати вексель з реєстром Експрес-банку, який надає кредит. При передачі векселів у заставу заставодавець здійснює на векселі заставний індосамент, який виражається за допомогою напису “Вексель в заставу Експрес-банку" (“Вексель в забезпечення Експрес-банку”).

Переданий в заставу вексель реєструється у Журналі реєстрації одержаних векселів у розділі 2 “Векселі, прийняті в заставу" та оприбутковується за номінальною вартістю на позабалансовому рахунку № 9501 “Застава, за якої предмет застави передається банку”.

Шляхом заставного індосаменту банку передаються такі права за векселем:

а) на пред`явлення до платежу (акцепту);

б) на одержання платежу (акцепту);

в) на здійснення протесту у разі неоплати (неакцепту, недатуванні акцепту) векселя.

При цьому вексель або отримані за ним кошти мають бути передані заставодавцю. Векселі, передані в заставу, зберігаються в банку до закінчення дії кредитного договору. Використання їх на будь-які цілі та здійснення з ними будь-яких операцій забороняється.

Уразі непогашення заставодавцем у встановлений термін основного боргу за кредитом, банк має вжити заходів щодо отримання платежу за векселем, переданим в заставу. З цією метою банк здійснює пред`явлення векселя, переданого в заставу, платнику, навіть якщо строк платежу, зазначений у векселі, не настав (за винятком випадку, коли векселедавець обумовив в тексті векселя строк, раніше якого вексель не може бути пред`явлений до платежу, та за умови, що цей строк ще не настав).

Для отримання платежу за векселем, переданим в заставу, банк може вдатись до послуг третіх осіб (наприклад, до іншого банку з метою інкасування векселя до платника) шляхом передачі їм векселя за передорученим індосаментом. Платник має оплатити вексель шляхом перерахування коштів на рахунок особи, яка здійснила пред`явлення векселя до платежу, за умови, що право цієї особи на отримання платежу базується на передорученому (заставному) індосаменті.

У разі несплати векселя платником банк здійснює опротестування векселя у неплатежі. Опротестований вексель залишається у банка. Звернутись з позовом про стягнення заборгованості за опротестованим векселем банк може лише після одержання права на звернення стягнення на заставу у порядку, встановленому чинним законодавством.

Після належним чином здійсненої платником оплати пред`явленого векселя і одержання банком коштів, він зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня після зарахування коштів на власний коррахунок, здійснити перерахування всієї суми коштів на поточний рахунок заставодавця. У разі виконання заставодавцем заставленого зобов`язання вчасно і у повному обсязі Експрес-банк повертає йому вексель із застави. При цьому заставний індосамент закреслюється Експрес-банком в присутності заставодавця.

Торговельні операції з векселями.

Зміст торговельних операцій з векселями полягає у купівлі векселів у суб`єктів господарювання з метою отримання доходу внаслідок оплати векселів платниками або перепродажу.

Купівля-продаж векселів здійснюється на підставі укладеної з продавцем (покупцем) договору (угоди) про купівля-продаж векселів. Цим договором визначається ціна купівлі (продажу) векселів та порядок здійснення розрахунків.

У разі купівлі банком векселів продавець передає Експрес-банку векселі з реєстром та складає на векселях іменний індосамент на користь банку. Іменний індосамент складається навіть, якщо сам продавець отримав цей вексель за бланковим індосаментом. Якщо продавець відмовляється виконати цю вимогу, купівля векселів Експрес-банком не здійснюється.

Реєстрація куплених векселів здійснюється у порядку, як при врахуванні векселів.

При продажу векселів, Експрес-банк, в залежності від умов договору про купівлю-продаж векселів, складає на векселі іменний індосамент на користь покупця або бланковий індосамент з одночасною передачею векселя покупцю. Факт передачі векселя засвідчується актом приймання-передачі векселів.

Авалювання векселів.

Банк може здійснити гарантування оплати векселя за будь-яку із зобов`язаних за цим векселем осіб шляхом його авалювання.

Авалювання векселя - прийняття банком на себе зобов`язання оплатити вексель у разі, якщо зобов`язана за векселем особа, за яку аваль наданий, не здійснить оплату самостійно.

Авалювання банком векселів здійснюється на підставі укладеного із зобов`язаною особою договору про авалювання. Договір може передбачати встановлення комісійної винагороди банку за здійснення аваля.

Зобов`язана за векселем особа подає Експрес-банку вексель з реєстром векселів. Реєстрація одержаного для авалювання векселя здійснюється в Журналі реєстрації одержаних векселів у розділі 3 “Авальовані векселі”.

Аваль виражається за допомогою напису на лицьовому боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі): “Вважати за аваль”, “Як аваліст за (назва юридичної особи, за яку наданий аваль)", “Авальований”, який підписується банком. В авалі обов`язково має бути зазначено, за яку особу він наданий. Як-що у авалі не вказано, за кого він наданий, вважається банк авалював вексель за векселедавця. Аваль не втрачає своєї сили внаслідок зобов`язання, за яке він був наданий. Уразі неоплати зобов`язаною особою, за яку наданий аваль, пред`явленого їй векселя векселедержатель може звернутись з вимогою про плату до банку-аваліста.

Після оплати авальованого векселя банк-аваліст набуває право регресної вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти усіх зобов`язаних за векселем осіб.

Стягнення заборгованості за векселями здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Інкасування векселів.

В зв`язку з тим, що в більшості випадків векселедержатель та платник за векселем географічно розташовуються в різних населених пунктах, та з метою гарантованого пред`явлення векселя зобов`язаній особі з наступним здійсненням всіх необхідних процедур щодо векселя, суб`єкти господарювання можуть звертатись до установ банків за допомогою у здійсненні цих операцій.

Інкасування векселя - прийняття банком за дорученням векселедаржателя на себе зобов`язання одержати акцепт або платіж за векселем, що належить цьому векселедержателю.

Зміст операції інкасування векселя установою Експрес-банку полягає в наступному:

а) пересилання векселя до місця знаходження особи, якій цей вексель має бути пред`явлений;

б) забезпечення пред`явлення векселя визначеній особі;

в) вчинення необхідних дій щодо векселя з метою захисту прав свого клієнта, за дорученням якого установа банку інкасує вексель.

Інкасування векселів Комерційний банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору (угоди) про інкасування векселів.

Серед іншого, до обов`язків банку за цим договором має бути віднесено: забезпечення своєчасного пред`явлення векселя визначеній особі до акцепту або платежу; забезпечення захисту прав векселедержателя за векселями, переданими на інкасо (своєчасне подання до протесту за місцем знаходження платника векселів, відмовлених в акцепті або платежі).

Крім того, в договорі обов`язково має бути визначене зобов`язання векселедержателя, що подав вексель для інкасування, відшкодувати витрати на інкасування, а також вчинення інших дій, якщо в них виникне потреба.

Виконання Експрес-банком своїх обов`язків за договором інкасування має забезпечуватись наявністю відповідних договорів:

а) із спецзв`язком - щодо пересилання векселів та супутніх документів до установ банків, що обслуговують осіб, яким мають бути пред`явлені векселі;

б) з установами банків, що обслуговують осіб, яким мають бути пред`явлені векселі - щодо своєчасного пред`явлення векселів відповідним особам, а також вчинення протесту векселів, у разі відмови векселів в акцепті або платежі.

У разі відсутності зазначених вище договорів, що може призвести до неякісного виконання Експрес-банком функцій з інкасування, здійснення установою банку інкасування векселів не дозволяються.

Наявність окремого договору передбаченого підпунктом “б” є необов`язковою у разі, якщо установа банку, до якої векселедержатель звернувся з пропозицією про інкасування векселів:

також обслуговує особу, якій вексель має бути пред`явлений;

разом з установою банку, що обслуговує особу, якій вексель має бути пред`явлений, є структурними підрозділами одного банку - юридичної особи.

При передачі векселів для інкасування векселедержатель здійснює на векселі інкасований індосамент, який є різновидом передорученого індосаменту і виражається за допомогою включення до стандартної форми індосаменту “Платіть наказу Комерційного банку." додаткового застереження “За дорученням” (для пред`явлення векселя до акцепту), “Валюта до отримання" (для пред`явлення векселя до платежу).

Таким же чином установа Комерційного банку здійснює складання інкасового індосаменту у разі, якщо є необхідність інкасування векселя до іншої установи банку.

Векселедержатель передає вексель банку для інкасування з реєстром векселів. Реєстрація одержаного для інкасування векселя здійснюється в Журналі реєстрації одержаних векселів у розділі 5 “Векселі, взяті для інкасування”.

Реєстр складається і подається установі банку у трьох примірниках, якщо особа, якій вексель має бути пред`явлений, обслуговується цією ж установою банку, і у чотирьох примірниках, якщо ця особа обслуговується іншою установою банку.

Установа банку, що обслуговує особу, якій вексель має бути пред`явлений, отримавши документи спецзв`язком, на підставі примірника реєстру ф.5 проставляє на кожному примірнику реєстру векселів дату одержання.

Другий примірник реєстру векселів та сам вексель оприбутковується на позабалансовому рахунку № 9819. Третій примірник реєстру надається особі, до якої цей вексель інкасований, для ознайомлення під розписку на другому примірнику.

Одночасно з наданням примірнику реєстру банк здійснює пред`явлення векселя до акцепту або платежу особі, до якої цей вексель інкасований. Пред`явлення здійснюється в присутності уповноважених осіб з боку установи банку і юридичної особи, до якої вексель інкасований.

Банк має вимагати від особи, до якої вексель інкасований, у разі, якщо вексель пред`являється для:

акцепту - здійснення відповідного напису про акцепт на векселі;

платежу - надання протягом дня, в який здійснене пред`явлення платіжного доручення на перерахування коштів векселедержателю за реквізитами,

визначеними в реєстрі векселів.

Порядок та строки наступного вчинення банком відповідних дій у разі акцепту (оплати) векселя, а також відмови векселя в акцепті (датуванні акцепту) або платежі залежать від умов, визначених договором з векселедержателем або установою банку, яка передоручила інкасування векселя.

Доміциляція векселів.

Доміциляція векселя - призначеня банку третьою особою, яка має здійснити оплату векселя за дорученням будь-якої із зобов`язаних за векселем осіб.

Доміциляція АБ "Екпрес-банк" векселя здійснюється на підставі укладеного із зобов`язаною особою за векселем договору про доміциляцію векселя. Договір укладається на строк, який визначається залежно від строку платежу за векселем.

За здійснення доміциляції векселів банком може стягуватись комісійна винагорода із зобов`язаної особи, яка призначає банк платником.

Призначення платником за векселем банку здійснюється шляхом складання на лицьовому боці векселя напису “Доміцильований АБ "Екпрес-банк"” або “Платник - Комерційний банк”, підписаного банком. При цьому також допускається при заповненні реквізиту “місце платежу" зазначення назви банку, що доміцилює вексель, та рахунку, з якого здійснюватиметься оплата векселя.

Банк-доміциліат відкриває особі, за яку він здійснюватиме платіж за векселем, окремий рахунок, на який ця особа перераховує кошти у обсязі, достатньому для оплати векселя. За рахунок саме цих коштів банк-доміциліат здійснює оплату векселя його пред`явнику.

Строки відкриття окремого рахунку та перерахування на нього коштів, порядок розпорядження цими коштами та оплати пред`явленого векселя визначаються договором (угодою) про доміциляцію.

Банк - доміциліат здійснює оплату пред`явленого векселя лише за умови достатності коштів на окремому рахунку, відкритому зобов`язаній особі за векселем. У разі відсутності або недостатності коштів відповідальність за неоплату покладається на зобов`язану за векселем особу.

Комерційний банк постійно проводить роботу по продажу лотерей, які проводяться з метою додаткового позабюджетного фінансування культури і спорту.

Державна лотерея “З якої ноги” належить до миттєвих лотерей і проводиться з метою додаткового позабюджетного фінансування фізичної культури і спорту України.

Білет складається з половинки картинки, зображеної на двох білетах (додаток П). Ціна половинки картинки - 1 грн., ціна цілої картинки - 2 грн. Гравець може купувати як один білет так і два білета разом. Кожна упаковка білетів містить 200 білетів по 1 грн. Або 100 білетів по 2 грн. На лицевій стороні білета вказується виробничий номер. Цей номер складається з 10 символів та двох тире:

00 00000 - 00 - 0

№ серії № пачки № білета № половинки

1 - ліва половинка, 2 - права половинка.

В кожній упаковці під різними номерами гарантовано знаходяться білети з дрібними виграшами (2 грн., 10 грн.,20 грн.) на суму 88 грн. Необхідно за допомогою вказаної нумерації контролювати, щоб для оплати в філії Комерційного банку пред`являли білети, придбані саме в цій філії.

Для визначення виграшу необхідно:

стерти захисний шар на правому відбитку ступні. На лівому відбитку ступні кожного білета, під захисним шаром вказано “Виграно” чи “Не виграно" суму, яка вказана під захисним шаром правої ступні.

Кодові літери для перевірки виграшних білетів:

Виграш 2 грн. - М.

Виграш 5 грн. - Ф.

Виграш 10 грн. - Б.

Виграш 20 грн. - С.

Справжність виграшного білета можна з`ясувати так: стерти захисний шар на полі з написом “Не відкривати”, якщо білет не підроблений, то виграшна літера, що зазначена на ігровому полі (у будь-якому місці), повториться серед цифр на полі контрольного номера.

Державна лотерея “Купа грошей” належить до миттєвих лотерей і проводиться з метою додаткового позабюджетного фінансування фізичної культури і спорту України.

Вартість одного білета становить 2 грн. Кожна упаковка білетів містить 100 білетів. На зворотній стороні білета вказується виробничий номер. Це номер складається з 11 символів та тире:

00 000000 - 000

№ серії № пачки № білета

В кожній упаковці гарантовано знаходяться під різними номерами білети з дрібними виграшами (2 грн., 5 грн., 10 грн.,20 грн.) на суму 73 грн.

Для визначення виграшу гравцю необхідно стерти захисний шар на ігровому полі з написом “Купа грошей” у вигляді сундука з грошима та на полі з написом “Шанс”. Якщо на полі з написом “Шанс" гравець знайде число, що співпадає з будь-яким числом на ігровому полі під написом “Купа грошей”, то він отримує суму, що зазначена під цим числом.

Кодові літери для перевірки виграшних білетів:

Виграш 2 грн. - К.

Виграш 5 грн. - А.

Виграш 10 грн. - Е.

Виграш 20 грн. - Р.

Справжність виграшного білета з`ясовується за допомогою стирання захисного шару на полі з написом “Не відкривати”. Якщо білет виграшний, то виграшна літера буде знаходитись на ігровому полі (у будь якому місці), на полі з написом “Шанс" (у будь-якому місці) та на полі “Не відкривати”. На будь-яких білетах кодова літера зазначена на ігровому полі та повторюється тільки на полі “Шанс”.

2.2 Особливості визначення класу емітента та оцінки фінансового стану емітента АБ “Експрес-банк”

Портфель цінних паперів - сукупність придбаних (отриманих) банком цінних паперів, право на володіння, користування та розпорядження якими належить банку та які згруповані за їх типами і призначенням.

Класифікація цінних паперів та їх віднесення до портфеля цінних паперів на продаж чи портфеля цінних паперів на інвестиції визначаються за такими критеріями:

1. Намір банку щодо групи цінних паперів, який свідчить про первісне бажання банку на час придбання цінних паперів щодо напрямів подальшого їх використання. При первісному віднесенні цінних паперів до портфелів банку за критеріями, банк не повинен відносити папери до портфеля на інвестиції, якщо він передбачає продати їх внаслідок:

а) зміни рівня ринкових процентних ставок;

б) зміни рівня ліквідності банківської установи (наприклад, відплив депозитів, збільшення попиту на кредитному ринку, скорочення суми високоліквідних активів тощо);

в) зміни наявності та ступеня дохідності альтернативних інвестиційних проектів;

г) зміни строків і джерел фінансування активних операцій;

д) зміни рівня валютного ризику.

2. Уразі прийняття керівництвом банку рішення про продаж групи цінних паперів з портфеля на інвестиції зміна первісного наміру банку щодо цих паперів вважається об`єктивною за таких умов: наявність фактів значних змін стану кредитоспроможності (погіршення) емітента, що підтверджується певними документами; реорганізація банку (шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення); застосування або зміна вимог нормативних актів щодо заборони або обмеження максимальної суми інвестицій банків у певні види цінних паперів; погіршення нормативів платоспроможності і достатності капіталу, ліквідності, інвестування, яке пов`язане з операціями з цінними паперами у зв`язку із змінами нормативних вимог Національного банку України та викликає потребу скорочення суми активів банку; зміна інвестиційної політики банку.

3. Спроможність банку дотримуватися свого первісного наміру щодо групи цінних паперів передбачає наявність у банку реальної можливості виконувати свій намір. На спроможність банку впливають такі фактори, як наявність ліквідних коштів, рівень достатності капіталу та платоспроможності, наявність ринку цінних паперів тощо. При класифікації груп цінних паперів спроможність банку має виступати основним фактором, тобто в разі наявності в банківській установі наміру щодо цінного папера, але відсутності реальної здатності до здійснення такого наміру цінний папір має класифікуватися на підставі спроможності банку.

Вкладення Експрес-банку у цінні папери класифікується як:

Категорія 1. Цінні папери в портфелі на продаж, що мають активний ринок.

Категорія 2. Цінні папери в портфелі на продаж, що не мають активного ринку.

Категорія 3. Цінні папери на інвестиції, що мають активний ринок.

Категорія 4. Цінні папери в портфелі на інвестиції, що не мають активного ринку.

За нормальних умов ведення банківської діяльності в банку взагалі не повинно бути цінних паперів, які відносилися б до категорії 2, оскільки відсутність активного ринку цінних паперів ускладнює можливість отримання торговельного доходу від їх продажу. Внаслідок виникнення надзвичайних 64 умов, в банку може виникнути потреба віднесення деяких груп цінних паперів до цієї категорії.

За наявності банку наміру утримувати певну групу цінних паперів до настання строку погашення, але за відсутності спроможності щодо цього (відсутність достатньої кількості ліквідних коштів для здійснення поточних операцій, недотримання показника достатності капіталу внаслідок наявності

занадто великої суми ризикових активів тощо) така група має відноситися до портфеля цінних паперів на продаж.

Портфель банку на продаж має включати ті групи цінних паперів, що були придбані банком з метою подальшого перепродажу й отримання торговельного доходу від різниці між ціною продажу та ціною купівлі. Під час знаходження таких груп цінних паперів у портфелі на продаж вони можуть принести дивідендний або процентний дохід, що має вважатися додатковим.

Портфель банку на інвестиції має включати ті групи цінних паперів, що були придбані банком з метою їх утримання до настання строку їх погашення (для безстрокових цінних паперів - довічно) і отримання дивідендного або процентного доходу, а також для використання інших прав, що витікають із володіння цінними паперами.

З метою відображення реальної структури портфеля цінних паперів з урахуванням як намірів, так і спроможності банк зобов`язаний на час придбання групи цінних паперів і надалі щомісячно проводити вивчення та переоцінку своєї спроможності продавати чи утримувати групи цінних паперів.

За результатами переоцінки банк має здійснити переведення груп цінних паперів з портфеля на продаж до портфеля на інвестиції або навпаки.

Переведення групи цінних паперів з одного портфеля банку до іншого допускається тільки один раз за весь час, коли цінний папір є у власності банку, та відбувається в таких випадках:

Із портфеля на продаж до портфеля на інвестиції, якщо керівництво банку змінило своє ставлення щодо напряму використання цінного папера і документально підтвердило це рішенням відповідного органу (вільне переведення).

Із портфеля інвестицій до портфеля на продаж, якщо керівництво банку змінило своє рішення щодо напряму використання цінного папера і документально підтвердило це рішення відповідного органу банку за умови, що протягом календарного місяця з часу прийняття зазначеного вище рішення банк не зміг реалізувати цінний папір безпосередньо з портфеля на інвестиції (примусове переведення). Ця вимога також поширюється на вкладення капіталу в асоційовані та дочірні компанії.

Класи емітентів визначаються за такими показниками, які наведені в табл.8.

Таблиця 8

Класи емітентів

Клас емітента	Показники
1	2
Клас А	- Не менше 5 років з часу державної реєстрації; не менше 1 року з часу останньої структурної реорганізації; зміни в складі засновників чи керівництва; наявність повністю позитивних аудиторських висновків за останні 3 роки діяльності; наявність перспективного бізнес-плану; відсутність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахо- ваних процентів за борговими зобов`язаннями та користування кредитами; прибуткова діяльність протягом 3 років; розмір власного капіталу перевищує суму статутного та резервного фондів
Клас Б	- Не менше 3 років з часу останньої структурної реорганізації; зміни в складі засновників чи керівництва; наявність повністю позитивних аудиторських висновків за попередній рік діяльності;
	наявність бізнес-плану; відсутність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов`язаннями; прибуткова діяльність за попередній господарський рік, але рівень прибутку порівняно з минулими роками зменшується; сума капіталу перевищує суму статутного фонду
Клас В	Менше 3 років з часу державної реєстрації; менше 1 року з часу останньої структурної реорганізації; зміни в складі засновників чи керівництва; наявність повністю позитивного (чи позитивного) аудиторського висновку за останній рік діяльності; наявність бізнес-плану чи проекту бізнес-плану; наявність фактів періодичного затримання сплати відсотків за борговими зобов`язаннями чи оголошених дивідендів; сума капіталу позитивна, але менша статутного фонду
Клас Г	Менше 1 року з часу державної реєстрації, останньої структурної реорганізації, зміни в складі засновників чи керівництва; наявність часткового негативного (чи негативного) аудиторського висновку або відсутність аудиторського висновку; відсутність бізнес-плану; наявність фактів непогашення або несвоєчасного погашеня боргових цінних паперів;
	наявність фактів несплати або несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов`язаннями; збиткова діяльність за попередній рік, негативні фінансові результати поточного року; нестабільна динаміка показників на квартальні дати, значення показників погіршуються; чітка тенденція до від`ємного розміру власного капіталу на звітні дати
Клас Д	Менше 1 року з часу державної реєстрації, зміни в складі засновників чи керівництва; наявність негативного аудиторського висновку або відсут- ність аудиторського висновку; відсутність бізнес-плану; наявність фактів непогашення або несвоєчасного погашення боргових цнних паперів; наявність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов`язаннями; емітента визвано банкрутом або проти нього порушено справу про банкрутство чи кримінальну справу; збиткова діяльність протягом останніх 3 років, негативні фінансові результати протягом поточного року; стабільно від`ємний розмір власного капіталу

До класу А відносяться емітенти, щодо яких немає жодних сумнівів з питань своєчасності та повноти погашення боргових цінних паперів і сплати процентів за ними, а також щодо стабільності дохідності пайових цінних паперів.

До класу Б відносяться емітенти, щодо здатності яких до своєчасного та повного погашення боргових цінних паперів, сплати процентів, а також до стабільності доходів від пайових цінних паперів на час класифікації офіційних претензій немає, але певні внутрішні (передбачена реорганізація, зміна профілю діяльності, регіону роботи тощо) чи зовнішні фактори (загальний стан галузі основної діяльності тощо) не дозволяють віднести їх до вищого класу.

До класу В відносяться емітенти, до яких є претензії щодо своєчасного та повного погашення боргових та пайових цінних паперів, затримки сплати процентів, а також значного скорочення рівня дохідності пайових цінних паперів.

До класу Г відносяться емітенти, які не зможуть у строк погасити боргові цінні папери, а також емітенти, щодо яких банк не може розраховувати на повернення суми внеску до статутного капіталу в разі їх реорганізації.

До класу Д відносяться емітенти, подальше інвестування яких неприпустиме, а придбані боргові цінні папери практично неможливо погасити на час проведення класифікації (однак можна буде погасити за рішенням арбітражного суду або після санації), а також ті емітенти пайових цінних паперів, за якими банк може не тільки не повернути свою частку в статутному капіталі, але й виступити правонаступником деяких боргових зобов`язань.

Клас емітента визначається на підставі результатів проведеного аналізу якісних та кількісних факторів оцінки емітента, що можливо лише за наявності в банку регулярної фінансової (податкової) звітності емітента. Відсутність такої звітності не дає змоги банку визначити достовірну фінансову оцінку емітента і є підставою для автоматичного віднесення такого емітента до класу Д.

Фінансова оцінка емітента здійснюється не рідше ніж один раз на три місяці; якщо емітентом є банк - не рідше ніж один раз на місяць.

2.3 Визначення ринкової вартості груп цінних паперів в портфелі банку

Для цінних паперів категорії 1 ринковою вартістю є одне з таких значень:

1. Середнє котирування цінного папера протягом місяця на організаційно оформленому біржовому ринку (за умови, що було проведено не менше 4 торгів).

2. Середнє котирування кількох бірж (не менше трьох) на день переоцінки (на день останніх торгів місяця за умови, що вони відбулися на різних біржах з розривом у часі не більше 5 робочих днів).

3. Середнє котирування купівлі цінного папера на організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів за останній тиждень місяця.

4. Середня вартість купівлі цінного папера на вторинному неорганізованому ринку за останній тиждень місяця, що підтверджується не менш як 4 угодами купівлі-продажу цінних паперів.

У разі неможливості використання для окремої групи цінних паперів жодного з наведених визначень ринкової ціни внаслідок:

а) відсутності цінного папера в лістингу біржі, на якій його було придбано;

б) проведення менше 4 торгів на місяць;

в) розриву в часі між торгами на кількох біржах більше 5 робочих днів;

г) відсутність цінного папера в лістингу організаційно оформленого позабіржевого ринку цінних паперів тощо - ця група цінних паперів вважається такою, що не має активного ринку, і її вартість повинна визначатися з методикою для категорії 2.

Для цінних паперів категорії 2 ринковою вартістю вважається вартість, що визначається п.2 методики визначення розрахункової ринкової вартості цінних паперів, яка наведена нижче.

Для цінних паперів категорії 3 ринковою вартістю є одне з таких значень:

1. Середнє котирування цінного папера протягом місяця на організаційно оформленому біржовому ринку (за умови, що було проведено не менше 4 торгів).

2. Середнє котирування кількох бірж (не менше трьох) на день останніх торгів року за умови, що вони відбулися на різних біржах з розривом у часі не більше 15 робочих днів).

3. Середнє котирування купівлі цінного папера на організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів за останній календарний місяць року.

4. Середня вартість купівлі цінного папера на вторинному неорганізованому ринку за останній тиждень місяця, що підтверджується не менш як 4 угодами купівлі-продажу цінних паперів.

У разі неможливості використання жодного з наведених в цьому пункті визначень ринкової вартості внаслідок: відсутності цінного папера в лістингу біржі, на якій його було придбано; розриву в часі між торгами на кількох біржах більше 15 робочих днів; відсутності цінного папера в лістингу організаційно оформленого позабіржового ринку цінних паперів тощо - ця група цінних паперів вважається такою, що не має активного ринку, і її вартість визначається п.2 методики визначення розрахункової ринкової вартості цінних паперів, яка приведена далі.

Для цінних паперів категорії 4 ринковою вартістю вважається вартість що визначається методикою визначення розрахункової ринкової вартості для цінних паперів.

Методика визначення розрахункової ринкової вартості для цінних паперів.

Ця методика розроблена для визначення розрахункової ринкової вартості тих цінних паперів, які є в портфелі банку і не мають активного ринку, використовуються для обчислення розрахункової суми спеціального резерву під цінні папери.

Визначення розрахункової ринкової вартості групи цінних паперів передбачає два етапи:

а) проведення аналізу дисконтованих у часі майбутніх грошових потоків на підставі реальної оцінки обсягу та часу виникнення таких потоків і ставки дисконту, що відповідає нормі дохідності альтернативних інвестиційних проектів із подібним строком дії та ступенем потоків і ставки дисконту, що відповідає нормі дохідності альтернативних інвестиційних проектів із подібним строком дії та ступенем ризику (фактор ризику фондового ринку);

б) визначення фінансового стану та результатів роботи емітента (фактор ризику емітента).

При визначенні розрахункової ринкової вартості груп цінних паперів, що складаються з цінних паперів центральних та місцевих органів державної влади, розрахункова вартість визначається без урахування фактора ризику емітента.

2. Розрахункова ринкова вартість цінних паперів, що не мають активного ринку та віднесені до категорії 2, обчислюється для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом за формулою (1), а для всіх інших цінних паперів - за формулою (2).

Для пайових цінних паперів з нефіксованим доходом береться до розрахунку менша із сум: оцінна сума доходу інвестора від цінного папера, дисконтована на сім років з періодом дисконту один рік під поточну ставку KIBOR найтривалішого строку, або пропорційна частка участі інвестора в капіталі емітента:



де РB - розрахункова ринкова вартість цінного папера;

Д - оцінна сума доходу цінного папера за відповідний період (місяць,

квартал, рік);

d - ставка KIBORI;

t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік);

К - капітал емітента;

r - пропорційна частка участі в капіталі емітента;

Е - сума;

f - функція;

cт. - степінь.

При цьому потрібно враховувати таке:

а) величиною оцінної суми доходу вважається в середньому чистому прибутку після оподаткування емітента за останні три роки (або за меншу кількість років, якщо з часу заснування емітента минуло менше ніж три роки), що пропорційна частці участі банку в статутному фонді емітента;

б) у разі відсутності інформації про емітента розрахунковою ринковою вартістю вважається нуль.

Для всіх інших цінних паперів береться до розрахунку оцінна сума доходу (фіксованого або нефіксованого), дисконтованна за кожний період сплати такого доходу під відповідну за строком ставку KIBOR, плюс номінальна вартість цінного папера, дисконтована під відповідну за строком ставку KIBOR:

де РВ - розрахункова ринкова вартість цінного папера;

Д - оцінна сума доходу цінного папера за відповідний період (місяць,

квартал, рік);

d - ставка KIBOR;

НВ - номінальна вартість цінного папера;

n - кількість періодів (місяць, квартал, рік), що залишилися до погашення

цінного папера;

t - кількість періодів сплати доходу (місяць, квартал, рік);

Е - сума;

ст. - степінь.

При цьому слід ураховувати таке:

а) якщо в період виникнення грошового потоку не має відповідної ставки KIBOR, то до розрахунку береться ставка KIBOR, що відповідає строку 90 днів;

б) наявність неамортизованої частини дисконту або премії за цінними паперами, що придбані з дисконтом або премією, при визначенні розрахункової вартості до уваги не береться;

в) до величини оцінного доходу пайових або безстрокових цінних паперів з нефіксованим доходом включається нарахований за минулі 12 календарних місяців дохід, про що банк має документальне підтвердження (повідомлення емітента), незалежно від того, був цей дохід одержаний, чи ні. Однак не включається дохід, одержаний протягом 12 місяців, який належить до попередніх звітних періодів;

г) оскільки проміжні виплати від дисконтних цінних паперів не допускається, то для дисконтних цінних паперів має використовуватися тільки друга частина формули (2) - дисконт номіналу;

д) банк має право самостійно обирати фактор дисконту для цінних паперів, номінал яких виражено в іноземній валюті. Рекомендується фактором дисконту вважати середню запропоновану ставку міжбанківського ринку валютних кредитів, регулярним учасником якого є банк;

е) у разі неодержання банком доходу від цінного папера за будь-який період або часткового чи повного непогашення його номіналу банк має самостійно визначити реальну можливість одержання такого доходу в майбутньому та віднести відповідний грошовий потік до відповідного періоду дисконтування;

є) у разі прийняття Арбітражним судом України рішення про визнання емітента банкрутом або рішення уповноваженого органу про ліквідацію емітента, а також у разі опротестування векселів, розрахунковою вартістю цінних паперів вважається нуль;

ж) за векселями строком “за пред`явленням" період дисконту не повинен перевищувати 1 рік з дати його виписки.

Розрахункова ринкова вартість груп цінних паперів категорії 4 обчислюється так само, як і вартість груп цінних паперів категорії 2.

Приклад 1. Строкові боргові цінні папери із фіксованим дисконтним доходом (облігації, депозитні сертифікати та дисконтні векселі).

Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними:

вид цінного папера - вексель з оплатою на місці на час пред`явлення;

кількість - 1 шт.;

номінал - 1000 грн.;

вексель придбано з дисконтом 10% від номіналу;

строк погашення - 1 рік;

ставка KIBOR на 90 днів - 12% річних.

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається за формулою:

Слід зазначити, що за цінними паперами, ринкова вартість яких обчислена за цим прикладом, потрібно формувати резерв, оскільки ринкова вартість цінних паперів (892,86 грн.) менша, ніж їх балансова вартість.

Приклад 2. Строкові боргові цінні папери з нефіксованим купоним доходом (облігації, депозитні сертифікати та процентні векселі).

Припустимо, що в портфелі банку на продаж є група цінних паперів з такими даними:

вид цінного папера - депозитний сертифікат;

кількість - 1 шт.;

номінал і вартість придбання - 1000 грн.;

ставки дохідності - на рівні KIBOR (що місячний купон за плаваючою ставкою);

період, що лишився до погашення - 30 днів;

ставка KIBOR на 30днів - 24% річних (2% що місяця).

Розрахункова ринкова вартість групи цінних паперів визначається таким чином:

Ринкова вартість складає 999,99 грн.

Банк зобов`язаний створювати резерв на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами, що виникають у разі погіршення фінансового стану емітента цінного папера, зниження ринкової ціни цінного папера внаслідок зміни норми ринкових процентних ставок, зміни інвестиційної політики банку.

Державні цінні папери вважаються такими, що не мають ризику погіршення фінансового стану емітента, проте можуть знецінюватися внаслідок зміни ринкової норми дохідності і тому підлягають резервуванню у розмірі перевищення балансової вартості цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю.

У разі віднесення цих цінних паперів до портфеля на інвестиції і відсутності активного ринку щодо них банк здійснює визначення їх ринкової вартості за відповідним розрахунком без урахування фактора ризику емітента.

Банк може зазнати збитків від операцій з цінними паперами внаслідок:

Погіршення фінансового стану емітента цінного папера, яке ставить