Управління кредитними ризиками в комерційних банках

Зазначені файли передаються до Регіонального управління НБУ, де використовуються для складання звітів, які передаються на верхній рівень інформаційної системи НБУ.

4.2 Перспективи створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій банківській сфері, оцінка переваг та можливостей створення

Технологія роботи з інформацією, зокрема її обробка, у банківських і фінансових установах України останніми роками істотно змінилася: широке застосування комп'ютерної техніки та новітніх інформаційних технологій у банківській і фінансовій діяльності, у щоденній практиці фінансових і кредитних установ, як і будь-яких інших, стало реальністю. Проте впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС) у зазначених установах має принципові особливості.

Найголовнішою вимогою, що пред'являється сьогодні до автоматизованих банківських систем, є забезпечення користувачів доступом до сховищ даних в реальному режимі часу.

Метою АКБ “Укрсоцбанк” є створення єдиного інформаційного простору, створеного на основі технологій інформаційних сховищ, який повинен служити базою для реалізації різноманітних аналітичних і управлінських процедур (до них можна віднести оцінку кредитних і страхових ризиків, прогноз тенденцій на фінансових ринках та інше), а також інтенсивний розвиток корпоративної інформаційної інфраструктури, яка повинна забезпечити надання клієнту нового спектру банківських послуг з максимальною оперативністю та зручністю.

Згідно з теорією інформаційного забезпечення діяльність банку прийнято розглядати як сукупність позамашинної (традиційної) і машинної (комп'ютерної) сфер інформаційного забезпечення. Первинна інформація, з точки зору даної теорії, зароджується в позамашинній сфері в процесі прийняття рішень управлінським персоналом, яка потім фіксується в документах нормативно-довідкового, облікового, оперативного характеру, що містять інформацію про поточні процеси.

Машинна сфера інформаційного забезпечення покликана виконувати роль сховища логічно взаємопов'язаних масивів допоміжної інформації у вигляді баз і банків даних.

Основною метою АКБ “Укрсоцбанк” є гармонійне об'єднання двох сфер інформаційного забезпечення в єдину технологічну структуру на основі новітніх концепцій електронного документообігу.

З позицій найбільш раціональної організації процедур відпрацювання і прийняття управлінських рішень і формалізації схеми повсякденної діяльності АКБ “Укрсоцбанк” в переліку технологічних процесів управління корпоративними інформаційними ресурсами особливий інтерес представляють саме системи і технології документообігу, як деякої сукупності інформаційних технологій, що охоплює весь спектр операцій з організації діловодства. Система управління електронним документообігом являє собою комплекс програмних продуктів, що виконують функції управління потоком електронних документів.

АКБ “Укрсоцбанк” почав опрацювання теоретичних і практичних основ побудови системи управління інформаційним банківським простором на принципово новому технічному і технологічному рівні з урахуванням передового світового досвіду. Вона повинна охоплювати більш широкий спектр задач і процесів, чим просто облік і систематизація проходження різних документів. Це повинна бути дійсно система управління інформаційним простором, в яку система електронного документообігу входить як одна з підсистем.

Теоретичні основи побудови даної системи засновуються на тому факті, що робота з мультимедіа інформацією істото відрізняється від традиційних методів обробки алфавітно-цифрових даних. Це пов'язано, передусім, зі складною структурою мультимедійних матеріалів, що вимагають нетривіальних алгоритмів виділення з неї семактичних одиниць. Як модель даних, у переважній більшості сьогодні існуючих інформаційних систем, використовується сукупність абстрактних понять, які несуть інформацію про об'єкти реального світу в деякому закодованому вигляді. На відмінку від таких систем в мультимедіа-системах інформаційні компоненти повністю визначені й можуть містити посилання на інші об'єкти реального світу.

Проблеми пов'язані з використанням мультимедіа даних можуть бути вирішені тільки на основі використання принципово нових підходів до організації управління такими даними. Визначити такі підходи на сучасному етапі досить важно, оскільки, крім власне даних, необхідно враховувати еволюцію операційних систем, програмно-апаратних комплексів і мережених інформаційних технологій.

Як теоретичну основу використання систем обробки мультимедіа інформації АКБ “Укрсоцбанк” розглядає способи управління такими даними, способи доступу і здобування необхідної інформації в сукупності даних різного формату й структури. Існує два підходи до організації такого управління:

- класичне індексування мультимедіа даних;

- семіологічне індексування мультимедіа даних.

В АКБ “Укрсоцбанк” при формуванні інформаційного простору банківських установ частка традиційних документів, що мають чітко виражену алфавітно-цифрову структуру, була і залишиться традиційно домінуючою. Але рівень складності таких документів буде зростати, поступово набуваючи елементи мультимедійних даних. Буде зростати і потік даних класичного мультимедійного характеру.

АКБ “Укрсоцбанк”, вже зараз при плануванні переходу на систему управління інформаційним простором банку загалом і управління документообігом зокрема, спирається на нові підходи в організації подібних систем. Це дозволить не лише придбати істотний технологічний досвід на майбутнє, але і позбавить від необхідності створювати локальні системи управління інформацією різних форматів в структур, потім проектувати системи організації їх інформаційної взаємодії.

АКБ “Укрсоцбанк” почав застосування так званих інтра-мереж, як основоположної технології доступу до корпоративних інформаційних ресурсів банку.

Інтрамережа - це приватна комп'ютерна мережа, в яку закладені технології глобальної комп'ютерної мережі Internet. Така мережа дозволяє максимально використати переваги та істотно мінімізувати недоліки звичайних локальних і глобальних корпоративних мереж. Це дає АКБ “Укрсоцбанк” реальну можливість сумістити сучасну архітектуру клієнт-сервер з популярними Internet-технологіями на базі цього отримати обчислювальне середовище, яке не тільки просте в реалізації, підтримці, розширенні та використанні, але й сприяє підвищенню продуктивності праці працівників банку. Крім цього, створення і підтримка інтрамережі обходиться набагато дешевше.

Інтрамережі є надзвичайно гнучким і універсальним засобом, що дозволяє не тільки істотно скоротити витрати часу, але і найбільш раціонально використати обчислювальні інтелектуальні ресурси банку. Така система, спираючись на сучасні телекомунікаційні засоби і новітні засоби введення і збереження даних, здатна організувати в реальному часі процедури одночасного багаторазового доступу до даних, обліку і спільного використання інформації. Користувачі такої мережі отримують в своє розпорядження не тільки швидкий, зручний і стандартизований спосіб доступу до структурованої алфавітно-цифрової і мультимедійної інформації, стає реальністю організація оперативного обміну відео-аудіоінформацією, проведення відеоконференцій і т. д.

Об'єднання в єдину інформаційну систему новітніх методів формування первинних інформаційних ресурсів на основі використання цифрової техніки, сучасних методів доступу до мультимедійних даних, застосовуючи принципово нові способи і алгоритми їх обробки на основі Internet і Web технологій, є на сьогоднішній день найбільш перспективним напрямом розвитку інформаційних технологій.

На сучасному етапі розвитку суспільства основним капіталом будь-якого банку є їх інтелектуальна та інформаційна власність. Створення і використання інформаційних систем управління корпоративними інформаційними ресурсами дозволить не тільки підтримувати рівень інформаційного капіталу на належному рівні, але і розвивати його на абсолютно нових принципах. Цінність таких систем не лише у вдосконаленні засобів зв'язку, методів доступу до даних, впровадженні мультимедійних інтерактивних систем використання інформації, збільшенні продуктивності праці та поширенні без паперових технологій. Такі системи здатні повністю поміняти структуру виробничих взаємовідносин в сучасних банках.

4.3 Основні задачі та вимоги до комплексних систем захисту банківських інформаційних технологій

Основні загрози безпеки АБС можна розподілити на такі групи: інформаційні, програмно-математичні, фізичні, радіоелектронні, організаційно-правові.

До інформаційних загроз відносяться:

несанкціонований доступ - вид комп'ютерних порушень, який полягає в отриманні користувачем доступу до об'єкта, на який у нього не має санкціонованого дозволу адміністратора системи;

маніпулювання даними - це свідома фальсифікація, дезінформації чи приховування даних;

установка програмних закладок - це спеціально розроблена і приховано впроваджена в захищену систему програма, яка дає змогу зловмиснику дістати доступ до захищених ресурсів системи;

неправильне розмежування прав доступу - це надання певних повноважень особам, які не є відповідальними за ту чи іншу технологічну операцію. Будь-яка захищена система містить засоби, що використовуються в надзвичайних ситуаціях, коли користувач повинен мати можливість доступу до всіх наборів системи. Звичайно ці засоби використовуються адміністраторами, операторами, системними програмістами та іншими користувачами, що виконують спеціальні функції. Надання цих повноважень більш широкому колу спеціалістів є серйозною загрозою безпеки системи.

Кожен з користувачів системи повинен мати чіткі і обмежені його посадовими функціями права доступу до ресурсів системи. Набори прав доступу повинні охоронятися системою захисту від несанкціонованого (незаконнго) їх захоплення.

До основних засобів захисту інформації можна віднести такі: фізичні засоби, апаратні засоби, програмні засоби, апаратно-програмні засоби, криптографічні та адміністративні методи.

Фізичні засоби захисту - це засоби, необхідні для зовнішнього захисту ЕОМ, території та об'єктів на базі обчислювальної техніки. Які спеціально призначені для створення фізичних перешкод на можливих шляхах проникнення і доступу потенційних порушників до компонентів інформаційних систем та інформації, що захищається. Спектр сучасних фізичних засобів захисту дуже широкий.

Апаратні засоби захисту - це різні електронні, електронно-механічні та інші пристрої, які вмонтовуються в серійні блоки електронних систем обробки і передачі даних для внутрішнього захисту засобів обчислювальної техніки: терміналів, пристроїв введення та виведення даних, процесорів, ліній зв'язку та ін.

Основні функції апаратних засобів захисту:

- заборона несанкціонованого (неавторизованого) зовнішнього доступу віддаленого користувача;

- заборона несанкціонованого (неавторизованого) внутрішнього доступу до бази даних в результаті випадкових чи зумисних дій персоналу;

- захист цілісності програмного забезпечення.

Ці функції реалізуються шляхом:

- ідентифікації суб'єктів (користувачів, обслуговуючого персоналу) і об'єктів (ресурсів) системи;

- перевірка повноважень, яка полягає в перевірці дозволу на певні види робіт;

- реєстрації (протоколювання) при звертаннях до заборонених ресурсів;

- реєстрації спроб несанкціонованого доступу.

Програмні засоби захисту необхідні для виконання логічних і інтелектуальних функцій захисту, які вмонтовані до складу програмного забезпечення системи.

За допомогою програмних засобів захисту реалізуються наступні задачі забезпечення безпеки:

- контроль завантаження та входу в систему за допомогою системи паролів;

- розмежування і контроль прав доступу до системних ресурсів, постійних та тимчасових наборів даних і т.п.;

- захист файлів від вірусів;

- автоматичний контроль за роботою користувачів шляхом протоколювання їх дій.

Апаратно-програмні засоби захисту - це засоби, які основані на синтезі програмних та апаратних засобів. Ці засоби широко використовуються при аутентифікації користувачів АБС. Аутентифікація - це перевірка ідентифікатора користувача перед доступом його до ресурсів системи.

Апаратно-програмні засоби захисту використовуються також при накладанні електронно-цифрових підписів відповідальних користувачів. Найбільш поширеним в АБС є використання смарт-карт, які вміщують паролі та ключі користувачів.

Криптографічні методи захисту - це методи, основані на криптографічних перетвореннях даних, тобто на їх шифруванні.

Основні криптографічні методи захисту:

- шифрування з допомогою датчика псевдовипадкових чисел, яке полягає в тому, щогенерується гамма шифра за допомогою датчика псевдовипадкових чисел і накладається на відкриті дані з врахуванням зворотності процесу;

- шифрування за допомогою пари ключів (з асиметричною системою шифрування), яких один ключ є відкритим і використовується для шифрування інформації, другий ключ - закритим і використовується для розшифрування інформації;

- шифрування за допомогою криптографічних стандартів шифрування даних (з симетричною схемою шифрування), в основі якої використовуютьяс перевірені і випробовані алгоритми шифрування даних з великою криптостійкістю.

Криптографічні методи захисту інформації дуже широко використовуються в АБС і реалізуються у вигляді апаратних, програмних чи програмно-апаратних методів захисту.

Адміністративні засоби захисту - це заходи організаційного характеру, регламентуючі процеси функціонування АБС, використання її ресурсів, діяльність персоналу і т.д. Мета цих заходів в найбільшій мірі перешкодити та виключити можливість реалізації загроз безпеки. Адміністративно-організаційних заходів багато. Наведемо лише деякі:

- розробка чіткої технології обробки інформації в АБС та контроль за її дотриманням;

- організація захисту від встановлення прослуховуючої апаратури в приміщеннях інформаційних служб;

- ретельний відбір персоналу (перевірка нових співробітників, ознайомлення їх з порядком роботи з конфіденційною інформацією, з мірами відповідальності за порушення правил її обробки).

Розділ 5. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони праці в банківській установі

5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних вимог праці в приміщенні Канівського відділення АКБ “Укрсоцбанк”

Відповідальність за організацію охорони праці в цілому по Канівському відділенні АКБ “Укрсоцбанк” несуть керуючий банком і інженер з охорони праці. Оскільки працівник кредтного відділу розміщується на території приміщення відділу бухгалтерського обліку та контролю, будемо розглядати цей відділ. Приміщення відділу бухгалтерського обліку та контролю знаходиться на другому поверсі п'ятиповерхової споруди. Тут знаходиться п'ять робочих місць. Площа приміщення відділу бухгалтерського обліку та контролю 52 кв.м при висоті 3,0. В кімнаті знаходиться п'ять робочих місць. Отже, на одного працівника приходиться площі по 10,4 кв.м, об'єму - 31,2 куб.м. Ці показники відповідають нормам БНіП 11-90-81, СН 512-78 та ГСан ПіН 3.3.2. 007-98.

Основним елементом виробничої структури підприємства є робоче місце, від правильної організації якого суттєво залежить ефективність та безпека кожної технологічної операції та виробничого процесу в цілому. Тому важливо, щоб організація та стан робочих місць забезпечували зручні та безпечні дії, а також технічне обслуговування та ремонт виробничого устаткування. Конструкція робочого місця, його розміри та взаємне розташування органів керування, відображення інформації повинні відповідати антропометричним, фізіологічним та психофізичним особливостям людини, а також характеру виконуваної роботи. На робочих місцях передбачена площа , на якій розміщуються шафи, столи, сейфи.

Загальний стан кімнати добре пристосований для праці персоналу. Стеля - біла, стіни у кімнаті пофарбовані в зелений колір, що позитивно впливає на психічний стан працюючих людей, а підлога покрита паркетом. У кімнаті знаходиться сім столів, три з яких дерев'яні, а чотири комбіновані - виготовлені з пресованих деревоплит та металу; десять сучасних стільців на роликах, п'ять дерев'яних шаф, ксерокс, два сейфи, які підключені до системи охорони і виведені на пульт централізованої охорони.

Мікроклімат у відділі бухгалтерського обліку та контролю благодійно сприяє процесу праці. Оптимальними (комфортними) мікрокліматичними умовами вважаються такі умови, при яких має місце найвища працездатність і хороше самопочуття. Допустимі умови передбачають можливість напруженої роботи механізму терморегуляції, що не виходить за межі можливостей організму. Температура повітря у перехідний період від 20С до 22С, що відповідає нормам. Відносна вологість складає 40-50%, при нормі 40-60%. Швидкість руху повітря - 0,18 м/с, при нормі 0,1-2,0 м/с.

Для забезпечення підтримки метереологічних вимог в кімнаті у холодну пору року передбачено централізоване водяне опалення. В приміщенні знаходиться шість чавунних батарей: чотири по п'ятнадцять секцій і дві по тринадцять секцій кожна, які знаходяться під вікнами та впродовж стін. В цій системі прогріта вода надходить до батарей від котельні централізованого опалення з температурою 65С .

У теплий час року для забезпечення робочого клімату у приміщенні є кондиціонер БК-1500, який забезпечує при необхідності приміщення свіжим повітрям необхідної температури.

У приміщенні чотири вікна розмірами 4м х 1,5м. Звичайна вентиляція здійснюється через вікна і кватирки.

На території Канівського відділення АКБ “Укрсоцбанк” знаходиться кімната відпочинку, в якій розміщено один диван, два крісла, журнальний столик. Мається в наявності магнітофон, з допомогою якого можна прослухати записи з заспокійливою музикою. Тут є куточок, де співробітники банку можуть приготувати чай, каву та т.ін.

Отже, значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічний стан праці у приміщенні відділу бухгалтерського обліку та контролю Канівського відділення АКБ “Укрсоцбанк” зведено в табл.5.1, де вони порівнюються з прийнятими нормами та стандартами.

Таблиця 5.1

Параметри санітарно-гігієнічних умов праці у приміщенні відділу бухгалтерського обліку та контролю Канівського відділення АКБ “Укрсоцбанк”

Параметр	Фактичне значення	Норматив по ГОСТ 12.1.005-8В та іншими державними стандартами	Відповідність нормативним параметрам
Шум (дБЛ)	50	50-65	Відповідає
Відносна вологість(%)	40-50	40-60	Відповідає
Швидкість руху повітря (м/с)	0,18	0,1-2,0	Відповідає
Температура в перехідний період (С)	20-22	18-27	Відповідає
Запиленість (мг/куб.м)	0,18	0,2-2,0	Відповідає
Освітленість(лк)	922,56	більше 400	Відповідає

З приведеної таблиці ми бачимо, що всі параметри відповідають встановленим нормативам.

Природнього освітлення достатньо для праці над письмовими столами та за комп'ютерами.

Площа вікон повинна відповідати площі приміщення, що відображається залежністю:

Sn/So (1/5) / (1/6) > 0,2, (5.1)

де Sn - площа підлоги приміщення,

So - площа вікон.

24кв.м/52кв.м=0,46

Таким чином, природнього освітлення для роботи вдень - достатньо.

У вечірній час доби у відділі бухгалтерського обліку та контролю Канівського відділення АКБ “Укрсоцбанк” використовується електричне освітлення. На стелі знаходиться десять світильників типу ЛПО-01 по одній лампі накалювання у кожному, потужністю по 75 Вт. Світильники знаходяться безпосередньо над робочими столами.

Шум у приміщенні виникає від роботи п”яти комп”ютерів і чотирьох принтерів та складає 50 дБЛ, при нормі шуму у приміщенні 50-65 дБЛ.

Канівське відділення АКБ “Укрсоцбанк” розташоване в живописному місці, неподалік проходить русло річки Дніпро. Біля банку насаджено багато дерев. За рахунок цього загазованість повітря не виникає. Запиленість складає 0,18 мг/куб.м при нормі 0,1-2,0 мг / куб.м.

У приміщенні банку знаходиться три туалетних кімнати для чоловіків та жінок з повним набором гігієнічних засобів: серветки, рушники, мило, сушка для рук, туалетний папір. У кожній кімнаті є умивальник з гарячою та холодною водою, є дзеркала.

Два рази на день у всьому приміщенні Канівського відділення АКБ “Укрсоцбанк” проводиться вологе прибирання. Один раз на півріччя санітарні служби проводять дезактивацію приміщення для запобігання у ньому гризунів та комах. Кожен відділ має аптечку першої допомоги.

Отже, санітарний стан приміщення досить позитивний.

• 5.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика
• Приміщення відділу бухгалтерського обліку та контролю знаходиться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі. В приміщенні проведена внутрішня електропроводка, обладнання працює під напругою 220 В. Всі електропроводки в приміщенні скриті, встановленні в відповідності до правил їх встановлення. Використовується такий спосіб прокладки проводів і кабелю: в трубах, коробках, під штукатуркою. За ступенем безпеки відділ бухгалтерського обліку та контролю відноситься до підвищеної безпеки враження людини електричним струмом, так як п'ять робочих місць розташовані поблизу батареї теплопостачання і існує можливість дотику людини до батарей, що мають з'єднання з землею, з одного боку і металевим корпусом електрообладнання з іншого боку.
• Комплекс необхідних заходів техніки безпеки визначається в залежності від видів електроустановки, її номінальної напруги, умов середовища, типу приміщення. ПУЕ передбачені такі заходи електробезпеки: конструктивні, схемно-конструктивні, експлуатаційні.
• Комп'ютери ІВМ РС, які знаходяться у відділі бухгалтерського обліку та контролю відносяться до класу електроприладів до 1000В зачиненого виконання; всі струмопровідні частини знаходяться в кожухах.
• Щодо експлуатаційних заходів АКБ “Укрсоцбанк” виконує правила техніки безпеки при роботі з високою напругою.
• В приміщенні банку нема струмопровідного пилу (вугільний, металевий), струмопровідних полів (металевих, земляних, залізобетонних і т.д.)
• В відділі бухгалтерського обліку та звітності є 18 розеток. Вони розташовані на висоті 1 м. від підлоги. Всі вони призначенні для вмикання електрообладнання та електроприладів. Всі розетки підключені до мережі 220В. Проводка знаходиться під штукатуркою.
• АКБ “Укрсоцбанк” проводить навчання та інструктаж з техніки безпеки декількох видів: вхідний, первинний, неплановий, потоковий.
• Вхідний інструктаж проводиться в день прийому працівників на роботу з метою ознайомлення з загальним поняттям з техніки безпеки.
• Первинний інструктаж проводиться один раз у 6 місяців з усіма працюючими незалежно від стажу та класифікації по даній професії з метою перевірки та підвищення рівня знань з охорони праці.
• Неплановий інструктаж виникає при змінні правил з охорони праці, в разі різних змін в об'єктах, що обслуговуються, при порушенні працівниками інструкцій по охороні праці, після травм, аварій.
• Потоковий інструктаж проводиться з робітниками перед виконанням робіт.
• Приміщення відділу бухгалтерського обліку та звітності АКБ “Укрсоцбанку” з пожежної безпеки відноситься до категорії Д. За вогнестійкістю будівлі відноситься до первого ступення.
• До можливих причин виникнення пожежі можна віднести:
• - необережне користування вогнем;
• - несправність електричного обладнання;
• - порушення правил користування обладнанням;
• - коротке замикання обладнання.

Профілактичні заходи, які проводяться банком - це підтримання електричного обладнання у робочому стані, своєчасний ремонт застарілого обладнання та проведення інструктажу з персоналом.

Приміщення обладнане пожежною сигналізацією. Схеми евакуації при пожежі розташовані у коридорах приміщення на кожному поверсі. В приміщенні є два вогнегасники: типу ОХП-10, і двохпорошковий вогнегасник ОП-5. Вогнегасники в банку замінюються щорічно.

У випадку пожежі евакуація людей здійснюється через центральні сходи. Найбільша відстань до евакуаційного виходу 52 м, нормами цей показник не обмежується.

В банку є пожежна служба, яка несе відповідальність за стан протипожежних засобів, при цьому проводиться запис у спеціальному журналі з пожежної безпеки.

5.3 Розрахунок загально обмінної вентиляції приміщення АКБ “Укрсоцбанк” з урахуванням кількості працюючих в ньому людей

Загальнообмінна вентиляція призначена для заміни забрудненого повітря на чисте у всьому об'ємі приміщення. Вона застосовується у тому випадку коли шкідливі виділення надходять безпосередньо у повітря приміщення та коли робочі місця розташовані по усьому приміщенні. Види загальнообмінної вентиляції: природна, механічна і змішана.

Для сталого процесу загальнообмінної вентиляції при поглинанні надлишкової теплоти у приміщенні необхідні кількість вентиляційного повітря L, м³/за год, яка обчислюеться за формулою:

L = 3.6Q/c(T₂-T₁). (5.2)

Де L - кількість вентиляційного повітря L, м³/за год;

Q - кількість надлишкової теплоти, Вт;

с - питома вага теплоємкість повітря, с = 1кДж / (кг*К);

- густина повітря при даній температурі, при нормальних умовах = 1,2 кг / м³ ;

T₁ і T₂ - відповідно температура повітря, що надходить і виходить, С.

Надлишки теплоти Q визначають як різницю між загальною кількістю теплоти, що виділяється в приміщенні (теплота від гарячих поверхонь технологічного обладнання і трубопроводів, охолодження нагрітих виробів, працюючого електрообладнання та штучного освітлення, людських тіл та інше), та втратами теплоти через будівельні конструкції приміщення.

Q = qV(Тср.в-Тн) ; (5.3)

q = P/S(1/Rcт+(1/Rок+1/Rст))+1/h*(0.9/Rпт+0.6/Rпл); (5.4)

де q - коефіціент остіклення;

Rcт - термічний опір стін (цегельна стіна згідно СніП ІІ-3-79= 4,3мІ *Сє/Вт;

Rок - термічний опір вікон = 1,604 мІ* Сє/Вт;

Rпт - термічний опір стелі = 2,2 мІ* Сє/Вт;

Rпл - термічний опір підлоги = 2,2 мІ* Сє/Вт;

= S вікон = 6/S зовн.стін = 60 = 0,1

Після того як всі дані підставимо в формулу (5.4) отримаємо q = 0,55

V- зовнішній об'єм приміщення = 204,6 м³ ;

Тср.в. = 20єС - середня температура в середині приміщення;

Тн = 10єС - параметр БНіП ІІІ-33-75 - середня зовнішня температура.

Підставивши всі отримані дані в формулу (5.3) визначимо Q=1125.3 Вт.

Зробивши всі необхідні розрахунки і підставивши їх у формулу (5.2), в результаті отримаємо розрахунок необхідної кількості вентиляційного повітря:

L = 3.6*1125.3 / 1*1.2(20-10) = 337.59 м³ / год (5.5)

Величина тепловитрат визначається за БНіП ІІ-А.7-71, БНіП ІІ-32-75 залежно від кліматичних умов.

Після розрахунку витрат вентиляційного повітря L встановлюють кратність вітрообміну n у приміщенні, год^-1 ,

n = L / V, (5.6)

де n - кратність вітрообміну, год^-1 ;

V - об'єм приміщення, м³ .

Кратність повітрообміну показує інтенсивність вентилювання даного приміщення, тобто кількість обмінів повітря в приміщенні, яке подається або притягується протягом однієї години. У разі якщо повітря подається, перед значенням n ставлять знак плюс, якщо витягується - мінус; коли у приміщенні одночасно подається та витягується повітря, ставлять знак плюс-мінус.

У відділенні банку кратність повітрообміну складає:

n = 337.59 / 150 = 2.2год^-1, (5.7)

що відповідно до санітарних норм СН 245-71 достатньо для підтримання сприятливого мікроклімату в приміщенні.

Зробимо розрахунок загальнообмінної вентиляції приміщення з врахуванням кількості працюючих у ньому людей.

Визначимо кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання приміщення обсягом V=156,0 м³, якщо в ньому працює 5 чоловіки.

Відповідно до санітарних норм, якщо обсяг приміщення, що приходиться на одну людину, менше 20м³, то кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання, повинне бути не менш 30м³/год. на кожного працюючого; при об'ємі приміщення більшому 20 м³ на одну людину кількість приточного повітря для провітрювання повинне бути не меншим 20м³/год. на кожного працюючого.

Рішення. Кількість припливного повітря з урахуванням чисельності працюючих (м³/год) розраховується за формулою:

L=L₁* n , (5.8)

де L₁ - норма подачі припливного повітря на 1 людину,

L₁=V/n=156,0 м³ /5чол = 31,2 м³/чол; (5.9)

n=5 - число постійно працюючих у приміщенні.

Так як в даному випадку об'єм приміщення на одного працюючого складає 31,2 м³/чол, то кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання, приймаємо рівною 20 м³/год.

Тоді

L = 20м³/год*5 = 100м³/год (5.10)

Таким чином, за результатами аналізу стану санітарно гігієнічних умов праці, техніки безпеки та пожежної безпеки можна зробити наступні висновки, всі головні нормативи в нормі і відповідають ДЕСТ 12.1.005-88: відносна вологість у приміщенні складає 40-50%, швидкість руху повітря 0,18 м/с, температура в перехідний період 20-22 єС , запиленість складає 0,18 мг/куб.м., шум 50дБЛ.

Недоліком в санітарно-гігієнічних умовах праці є те, що в приміщенні відділу бухгалтерського обліку та контролю знаходиться ксерокс, що створює несприятливі умови праці. Отже, необхідно керівництву АКБ “Укрсоцбанк” організувати роботу на ксерокопіювальному апараті в іншому приміщенні, що дасть змогу поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці.

Висновки

Таким чином, підводячи підсумки даної роботи слід відмітити, що банківська діяльність в умовах ринкової економіки неминучо пов'язана з ризиком. Він присутній при будь-якій операції банку, хоча може бути в різних масштабах та по-різному “пом'якшуватись”.

В першому розділі роботи була розглянуто сутність банківських ризиків та їх існуючі класифікації. В процесі роботи було виявлено, що в економічній літературі та в практиці термін “ризик” вживається досить часто і залежно від контексту в поняття вкладається різний зміст, оскільки визначення ризику багатогранне. У нейширшому розумінні ризиком називають невизначеність щодо здійснення тієї чи іншої події в майбутньому. Ризик вимірюється ймовірнісю того, що очікувана подія не відбудеться і не призведе до небажаних наслідків. У банківській справі, як і в інших видах бізнесу, ризик пов'язується, насамперед, з фінансовими втратами, що виникають у разі реалізації певних ризиків.

Проблемі банківських ризиків присвячено багато наукових праць і досліджень, в яких наведено різноманітні класифікації ризиків взагалі та, зокрема, ризиків, що притаманні банківській діяльності. Але я вважаю, що найбільш розгорнута та повна класифікація банківських ризиків представлена в книзі “Банківські ризики” автор Севрук В.Т., що наведено в п. 1.1. даної роботи.

Необхідно відмітити, що хоча проблема класифікації банківських ризиків і важлива, все ж таки вона є другорядною по відношенню до проблеми управління ними.

При управлінні банківськими ризиками, банки України керуються законодавчими та нормативними документами, які регламентують банківську діяльність в цілому, а також окремі питання.

Управляти ризиком - означає чинити дії, спрямовані на підтримання такого його рівня, що відповідає поставленим на даний момент цілям управління.

Вітчизняні банки проблему створення ефективних систем управління ризиками ще мають вирішити. При цьому важливо використати міжнародний досвід та пам'ятати, що становлення практики управління ризиками ще не завершене. Створити універсальну методику побудови зазначених систем не можна в принципі, оскільки кожний банк по-своєму унікальний, орієнтований на власну ринкову нішу, можливості своїх співробітників, усталені зв'язки. Механічне копіювання вдалої моделі управління ризиком, створеної конкретним банком, призведе швидше до негативних наслідків в іншому банку.

В другому розділі даної роботи розглянуто: методологічні засади організації бухгалтерського обліку кредитних операцій, як стандартних так і не стандартних, порядок обліку забезпечення кредитних операцій (заставленого майна), особливості обліку надання та погашення кредитів в іноземній валюті, особливості надання та обліку гарантій, облік формування резервів під сумнівну заборгованість. Значне місце в другому розділі займають особливості бухгалтерського обліку формування та використання резервів під кредитні ризики.

Згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України банки формують резерви на покриття можливих втрат за кредитними операціями.

Створення резерву під кредитні ризики банку - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризику кредитних операцій.

В третьому розділі викладені основні проблеми та складності, які виникають на сьогодні в Україні в сфері управління банківськими ризиками, зокрема, кредитним ризиком. Найбільш загальні проблеми управління кредитним ризиком пов'язані із факторами зовнішнього середовища, а саме політична та економічна нестабільність, недосконала правова база, що постійно змінюється; з відсутністю системного підходу до управління ризиками; з відсутністю обгрунтованих методологій вимірювання банківських ризиків; з відсутністю кваліфікованих спеціалістів у сфері управління банківськими ризиками. Також виявлені проблеми управління кредитним ризиком. В роботі запропоновані шляхи розв'язання виявлених проблем, визначено основи формування системного підходу управління кредитним ризиком.

Розвиток банківської справи на Україні досяг певного рівня, який призводить до необхідності виявлення, аналізу та управління банківських ризиків, що давно використовується у зарубіжній банківській практиці і тільки починає свій розвиток в Україні.

Всі ці проблеми стосуються всіх банків України і мають вплив на всю банківську систему вцілому. При їх вирішенні необхідно сприратись на досвід економічно стійких країн, але враховувати індивідуальність становлення та розвитку банківської системи України. Всі ці проблеми з часом будуть вирішені, а на їх місці з'являться нові. Без проблем та труднощів не буває розвитку.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”. (Відомості Верховної Ради, 2001 р., N 5-6, ст.30), редакція закону від 22.06.2004 р. чинна 3 15.07.2004 р.

2. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”. (Відомості Верховної Ради, 1994 р., N 31, ст.286), редакція закону від 11.05.2004 р. чинна з 09.06.2004 р.

3. Закон України “Про Національний банк України”. (Відомості Верховної Ради, 1999, N 29, ст. 238), редакція закону від 03.02.2004 р. чинна з 27.02.2004 р.

4. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”. (Відомості Верховної Ради, 2003, N 36, ст.275)

5. Інструкція про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (від 17.03.2004 р.)

6. Положення про систему електронної пошти Національного банку України (від 29.12.2004 р.)

7. Закону України "Про охорону праці" (ухвала Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року № 2695-ХII)

8. Інструкція Правління НБУ “Про організацію роботи з готівкового обігу установ банків України” № 69 від 19.03.2001 р.

9. Інструкція Правління НБУ “Про безготівкові розрахунки в господарчому обороті України” №135 від 25.04.2001 р.

10. Інструкція Національного банку України від 28.08.2001 р. "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні" з наступними змінами і доповненнями.

11. Положення про ведення касових у національній валюті в Україні, №72 від 19.02.2001 р.

12. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Затверджено постановою Правління НБУ від 21.11.1997 р. № 388.

13. Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженим Указом Президента України від 22 травня 1998 року N 505/98;

14. Положення про Ліцензійну палату України, затвердженим Указом Президента України від 16 липня 1997 року N 648/97, і у виконання ухвали Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 року N 1020 ( 1020-98-п )

15. Облік та аудит в комерційних банках / А.М.Герасимович, Т.В.Кривов'яз, О.А. Мазур та ін. / За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Герасимовича. - Львів: Фенікс, 2004. - 512 с.

16. Івасів Б.С. Операції комерційних банків. - К., 1992.

17. Рид Э., Коттер Р., Гилл Э. и др. Коммерческие банки /Пер. с англ. Под ред. В.М. Усоскина. - М.: СП "Космополис", 2003р.

18. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. - М., 2003р.

19. Ачкасов А.И. Активные операции коммерческих банков. - М., Косалтбанкир, 2004р..

20. Мирун Н.И., Герасимовыч А.М. Банковское обслуживание предприятий и населения. - К., 2004р.

21. Панова Г.А. Банковское обслуживание частных лиц. - М., 2004р.

22. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. - К.: “Академія”, 2001. - 320 с.

23. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 220с.

24. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. - 2-ге видання, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 239 с.

25. Лакосник Е. Новые IT для финансовых институтов // Банковская практика за рубежом.- 2004.- № 11.- C. 34-39.

26. Баласинович Б. Стан та перспективи розвитку ІКТ-індустрії в Україні // Банківська справа.- 2004.- № 5/6.- C. 39-48.

27. Недилько А. Место информационных технологий в стратегии развития // Банковская практика за рубежом.- 2005.- № 2.- C. 56-58.

28. Вересюк А. Малый электронный банковский бизнес // Банковская практика за рубежом.- 2005.- № 8.- C. 65-69.

29. Яковенко С. І. Інформаційні технології й реінжиніринг у процесах організації, трансформації та управління корпораціями // Актуальні проблеми економіки.- 2005.- № 10.- C. 222-235.

30. Лищишин М., Шаповалов С., Сажинець С. Інтернет - інструмент розвитку інформаційних технологій // Підприємництво, господарство і право.- 2004.- № 12.- C. 124-126.

31. Яковенко С. І. Реінжиніринг бізнес-процесів шляхом інформатизації управління на підприємствах України // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 118-130.

32. Охоба О. М. Інформаційні технології в управлінні інвестиційними проектами // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 115-117.

33. Бережной О. А. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 26-29.

34. Недилько А. Информационная эволюция // Банковская практика за рубежом.- 2004.- № 8.- C. 65-67.

35. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів ВНЗ/ За ред. В.С.Пономаренка. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 544 с.

36. Карпенко С.Г. Інформаційні системи і технології. Навчальний посібник. - К.:Кондор, 2004 р. - 192 с.

37. Коряк С.Ф., Самофалов Л.Д. Комп'ютерні системи обробки та передачі фінансової інформації. / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. Самофалова Л.Д. - Харків: “Компанія СМІТ”, 2004. - 290 с.

38. Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Гудзевич Я., Вознюк М.: Операції комерційних банків / 2-ге вид., доп. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 516 с.

39. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. Посібник. - 2-ге вид., перероб, і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 239 с.

40. Савицкий Н.И.. Экономическая информатика. К.:Кондор, 2005 - 429 с.

41. Ситник В.Ф. та ін. Основи інформаційних систем: навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 252 с.

42. Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Сало І.В. та ін. Економічна інформатика. - Суми. Видавництво “Слобожанщина”. 2000. - 260 с.

43. Страхарчук А.Я., Страхарчук В.П. Інформаційні технології в економіці: Навч. посібник. - К.: УКООП “Освіта”, 1999. - 355 с.

44. Уткин В.Б., Балдин К.В. Информационные системы и технологии в экономике. Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 335с.

45. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку - Львів: Видавництво Львівського національного університету “Львівська політехніка”, 2003. - 268 с.

46. Гриценко Р. Сучасні платіжні технології та їх використання у соціальній сфері // Вісник Національного банку України. - 2004. - №10. - с. 18-20.

47. Джоунс П. Реинжиниринг дебетовых карточных систем // Карт_Бланш. - 2005. - №5. - с.26-31.

48. ДЭффективные кредиты // Бизнес. - 2006. - № 1-2. - с. 32-34.

49. Завальнюк Є. Розвиток прикладної банківської системи з урахуванням вимог міжнародних стандартів: інструментальний аспект // Вісник Національного банку України. - 2005. - №7. - с. 26-28.

50. Запорожець З. Сучасні тенденції у сфері банківських інформаційних технологій // Вісник Національного банку України. - 2004. - №3. - с. 38_39.

51. Запорожець З. Управління банківськими ризиками в контексті інформаційних технологій // Вісник Національного банку України. - 2004. - №10. - с. 54-59.

52. Заруцька О. Проблеми розвитку банківського управлінського обліку // Вісник Національного банку України. - 2005. - №8. - с. 40-42.

53. Интегрированный Front-Office как инструмент развития банка // Банкиръ. - 2005. - №3. - с. 38-40.

54. Івченко І., Гуска І. Комплексна система антивірусного захисту інформаційної мережі НБУ // Вісник Національного банку України. - 2004. - №7. - с. 38-41.

55. Капий А. Интернет-платежи: второе дыхание // Карт_Бланш. - 2005. - №3 - с. 27-33.

56. Капралов Р. Рынок платежных систем: новые горизонты // Банкиръ. - 2005. - № 2. - с. 23.

57. Коваль І., Гаврилюк В. Система електронних міжбанківських переказів НБУ // Вісник Національного банку України. - 2005. - №1. - с. 8-10.

58. Коломієць С. Інтернет-платежі за технологією НСМЕП // Вісник Національного банку України. - 2005. - №8. - с. 18-19.

59. Коломієць С. Перспективи розвитку Національної системи масових електронних платежів // Вісник Національного банку України. - 2005. - №4. - с. 33-34.

60. Кравець В. Інтернет-комерція в Україні // Вісник Національного банку України. - 2004. - №3. - с. 9-12.

61. Кравець В. Інтернет-платежі в системі безготівкових розрахунків // Вісник Національного банку України. - 2005. - № 11. - с. 21-23.

62. Крыжановская Л. Банкоматы стали «умнее» // Банкиръ. - 2005. - №3. - с. 52-53.

63. Куклев К. Карточные продукты для банков // Банкиръ. - 2005. - № 2. - с. 56-57.

64. Лессік Д., Івченко І. Інформаційна безпека банківської діяльності: вимоги міжнародних стандартів // Вісник Національного банку України. - 2004. - №9. - с. 25-27.

65. Марченко В. Комментарии к Положению о порядке эмиссии платежных карт и осуществления операций с их применением // Карт_Бланш. - 2005. - №6-7. - с. 34-39.

66. Махаєва О. Електронні гроші в Європі та Україні // Вісник Національного банку України. - 2004. - №9. - с. 22-24.

67. Примостка Л. Економічні ризики в діяльності банків // Банківська справа. - 2004. - № 3. - с. 16.

68. Развитие Интернет-банкинга Ffktura.ru // Карт_Бланш. - 2004. - №9-10. - с. 47-49.

69. Решетніков П. Досвід використання інформаційних технологій у банківській справі // Вісник Національного банку України. - 2004. - №4. - с. 40-43.

70. Фурман В. Перспективи створення альянсів страхових компаній і банків України // Вісник Національного банку України. - 2005. - №4. - с. 20-22.

71. Харченко В. Нове у використанні платіжних карток // Вісник Національного банку України. - 2005. - №8. - с. 15-17.

72. Хит сезона: «Платежная карта 2005» // Карт_Бланш. - 2005. - №6-7. - с. 6_14.

73. Шпірко А., Прокопенко А. Запровадження та ефективне використання електронного документообігу й електронного підпису в Україні: проблеми, нові можливості, шляхи розвитку // Вісник Національного банку України. - 2005. - №3. - с. 36-41.

74. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - М.: Энергоиздат, 2003. - 800 с.

75. Рожков А.П. Пожарная безопасность на производстве. Учебное пособие. - Киев: Редакция журнала «Охрана труда», 2002р. - 219 с.

76. Сибаров Ю.Г. и др. Охрана труда в вычислительных центрах. - М.: Машиностроение, 2004р. - 192с.

Додаток А

Основні показники діяльності АКБ “Укрсоцбанк

млн.грн.
	2008	2007	2006
Баланс
Чисті активи	1 852	1 629	1 099
Власний капітал	266	255	207
Позики та аванси клієнтам	941	734	550
Кошти клієнтів	1 519	1 263	862
корпоративних клієнтів	1 035	1 017	674
приватних клієнтів	484	246	189
Доходи / витрати
Чистий доход від процентів	185	167	129
Чистий доход від зборів і комісій	126	120	80
Чистий торговельний дохід	15	20	61
Всього доходу	331	305	272
Операційні витрати	(255)	(228)	(159)
Прибуток (збиток) до створення резервів та оподаткування	76	77	113
Резерв на знецінення активів	(58)	(77)	(21)
Прибуток (збиток) до оподаткування	18	(0,1)	92
Сплата податку	(8,0)	(4,5)	(28,6)
Прибуток після оподаткування	10,6	(4,6)	63,1
Ліквідність
Активи з погашенням до 3 місяців / пасиви з погашенням до 3 місяців	1,36	1,51	2,05
Достатність капіталу
Капітал 1-го і 2-го рівнів / Активи та позабалансові зобов'язання, зважені на ризик	19%	20%	25%
Прибутковість
Прибутковість активів (ROA)	0,6%	-0,3%	5,7%
Прибутковість капіталу (ROЕ)	4,0%	-2,0%	30,5%
Кредитний ризик
Резерв на знецінення позик / Позики та аванси клієнтам	21%	24%	27%

Додаток Б

Додаток Д

Додаток Е

Додаток Ж

Додаток И

Зміни в доходах /витратах тис.грн.

Показники	2008	2007	Різниця
Чистий процентний дохід	185 287	166 889	18 398
Чистий доход від зборів і комісій	126 105	119 488	6 617
Прибутки від переоцінки валютних позицій, операцій з іноземними валютами і цінними паперами	16 863	15 631	1 232
Доход від інших операцій	2 874	3 199	(325)
Операційний дохід	331 129	305 207	25 922
Операційні витрати	(254 890)	(218 246)	(36 644)
Збитки від зменшення корисної вартості	(57 676)	(76 992)	19 316
Прибуток до оподаткування	18 563	(144)	18 707
Витрати на сплату податку на прибуток	(7 978)	(4 508)	(3 470)
Чистий прибуток	10 585	(4 652)	15 237

Додаток К

Консолідований баланс станом на 31 грудня 2008 та 2007 років тис.грн

	2008	Питома вага, %	2007	Питома вага, %	Різниця
1	2	3	4	5	6
Активи
Каса	101617	5	63863	4	37754
Залишки на рахунку в Національному банку України	116449	6	111514	7	4935
Кошти в інших банках	197447	11	377139	23	(179692)
Позики та аванси клієнтам	940685	51	733711	45	206974
Інвестиції	118654	6	69781	4	48873
Основні засоби і нематеріальні активи	260738	14	238589	15	22149
Інші активи	116398	6	34386	2	82012
Усього активів	1851 988	100	1628 983	100	223005
Зобов'язання
Кошти інших банків	46228	2	103785	6	(57557)
Поточні рахунки клієнтів	948051	51	953144	59	(5093)
Депозити клієнтів	571154	31	310148	19	261006
Інші зобов'язання	20313	1	6489	0	13824
Усього зобов'язань	1585 746	86	1373 566	84	212180
Усього власного капіталу	266242	14	255417	16	10825
Усього зобов'язань та власного капіталу	1851988	100	1628983	100	223005

\

Додаток Л

Фінансова звітність

Баланс на 31 грудня 2008 р.

	Комен-тар	2008	2007
(у тисячах гривень і доларів США)		(гривні)	(долари США)*	(гривні)	(долари США)*
Активи
Каса		101,617	19,180	63,863	11,750
Залишки на рахунку в Національному банку України	5	116,449	21,980	111,514	20,518
Кошти в інших банках	6	197,447	37,268	377,139	69,391
Позики та аванси клієнтам	7	940,685	177,555	733,711	134,997
Інвестиції	8	118,654	22,396	69,781	12,839
Основні засоби і нематеріальні активи	9	260,738	49,214	238,589	43,899
Інші активи	10	116,398	21,970	34,386	6,327
Усього активів		1,851,988	349,563	1,628,983	299,721
Зобов'язання
Кошти інших банків	11	46,228	8,726	103,785	19,096
Поточні рахунки клієнтів	12	948,051	178,945	953,144	175,371
Депозити клієнтів	13	571,154	107,806	310,148	57,065
Інші зобов'язання	14	20,313	3,833	6,489	1,194
Усього зобов'язань		1,585,746	299,310	1,373,566	252,726
Власний капітал
Статутний капітал	15	48,601	9,173	48,601	8,942
Вплив інфляції на статутний капітал	4	127,150	24,000	127,150	23,395
Акції, викуплені у акціонерів		(144)	(27)	(408)	(75)
Надбавка до номінальної вартості акцій		547	103	546	101
Накопичений нерозподілений прибуток	16	90,088	17,004	79,528	14,632
Усього власного капіталу		266,242	50,253	255,417	46,995
Усього зобов'язань та власного капіталу		1,851,988	349,563	1,628,983	299,721
Позабалансові реальні та потенційні зобов'язання	17

Додаток М

Фінансова звітність

Звіт про прибутки і збитки за рік, що закінчився 31 грудня 2008 р.

	Комен-тар	2008	2007
(у тисячах гривень і доларів США та у стабільній вартості у гривнях на 31 грудня 2000 р.)		(гривні)	(долари США)*	(гривні)	(долари США)*
Доход від процентів та подібні доходи	18	289,699	54,681	283,927	52,240
Витрати на виплату процентів та подібні витрати	19	(104,412)	(19,708)	(117,038)	(21,534)
Чистий доход від процентів		185,287	34,973	166,889	30,706
Доход від зборів і комісій		134,676	25,420	124,878	22,977
Витрати на виплату зборів і комісій		(8,571)	(1,618)	(5,390)	(992)
Чистий доход від зборів і комісій	20	126,105	23,802	119,488	21,985
Прибутки за вирахуванням збитків від операцій з іноземними валютами	21	14,613	2,758	19,916	3,664
Прибутки за вирахуванням збитків від зміни вартості інструментів, наявних для продажу		2,250	425	(4,285)	(788)
Доход від інших операцій		2,874	542	3,199	589
Операційний доход		331,129	62,500	305,207	56,156
Заробітна плата та інші виплати працівникам		(137,395)	(25,933)	(103,326)	(19,011)
Загальногосподарські адміністративні витрати	22	(92,209)	(17,404)	(78,627)	(14,467)
Знос і амортизація	9	(25,286)	(4,773)	(17,721)	(3,261)
Збитки від зменшення корисної вартості основних засобів і нематеріальних активів		-	-	(18,572)	(3,417)
Інші збитки від зменшення корисної вартості	23	(57,676)	(10,886)	(76,992)	(14,166)
Операційні витрати		(312,566)	(58,996)	(295,238)	(54,322)
Збиток по чистій монетарній позиції		-	-	(10,113)	(1,861)
Прибуток (збиток) до оподаткування		18,563	3,504	(144)	(27)
Витрати на сплату податку на прибуток	24	(7,978)	(1,506)	(4,508)	(829)
Чистий прибуток (збиток) за рік		10,585	1,998	(4,652)	(856)