Комерційні банки зобов'язані за станом на перше число кварталу розглядати кредитний портфель, з тим щоб оцінити кредитні ризики. Вони створюють кредитні комітети (у філіях та відділеннях - кредитні комісії), на яких розглядається інформація щодо оцінки кредитних портфелів і формування резервів.

Банківський нагляд Національного банку України постійно перевіряє звітність комерційних банків та їх установ щодо правильності класифікації ними своїх кредитних портфелів та дотримання порядку створення і використання резерву. У разі виявлення розбіжностей між даними комерційного банку і даними банківського нагляду Національного банку України комерційний банк зобов'язаний виправити відповідну звітність і за необхідності скорегувати розмір резерву на різницю, виявлену під час перевірки.

У разі нестачі коштів для формування резерву комерційного банку або порушення порядку його створення і використання до банку застосовуються санкції відповідно до ст. 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

1.5 Засоби захисту від ризиків

Система мінімізації ризиків реалізується через конкретні заходи, здійснювані на рівні стратегічного управління, рівні організаційних підрозділів або в рамках взаємодії ряду підрозділів для контролю ризику при тій або іншій складній операції.

Розглянемо декілька способів захисту від ризиків в діяльності банку. До них відносяться:

Попередня оцінка можливих втрат за допомогою прогнозних методів аналізу наявної статистичної і динамічної достовірності інформації про діяльність самих банків, їх клієнтів, контрагентів, посередників, конкурентів. Для цієї мети в банках повинні створювати відділи, що займаються аналізом рівня ризику і виробляти заходи по управлінню ними в системі маркетингу;

Динаміка процентних ставок, які при збільшенні міри ризику збільшуються, і навпаки, тобто ставки по інструментах, що вільно обертаються, нижче за ставки по інструментах з обмеженою оборотністю; ставки по пасивних операціях і операціях на міжбанківському ринку зазвичай нижче за ставки по активних операціях і кредитних операціях з клієнтурою; чим стабільніше позичальник, тим нижче процентна ставка; довгострокові міняються плавніше, ніж короткострокові; ставки по кредитах із забезпеченням і короткострокових операціях нижчі, ніж ставки без забезпечення і по короткострокових операціях;

Страхування кредиту як гарантію на випадок несприятливих обставин;

Хеджування (страхування ризику);

Відмова від пропозицій позичальника при дуже великому ризику;

Розрахунок умов кредиту, вживаний в основному у випадках невеликих позик і особистого кредитування;

Диверсифікацію ризику, що є його розосередженням. Вона може виявлятися в різних видах:

а) надання кредитів дрібнішими сумами більшій кількості клієнтів при збереженні загального об'єму кредитування;

б) надання кредитів на консорціумній основі, коли для видачі великої суми кредиту об'єднуються декілька банків, утворюючи консорціум;

в) залучення депозитних вкладів, коштовних паперів дрібнішими сумами від більшого числа вкладників;

г) здобуття достатнього забезпечення по виданих кредитах.

Важливими умовами реалізації останньої вимоги є наявність заставного права; уміння правильно аналізувати і оцінювати платоспроможність позичальників; правильно орієнтуватися по оперативному стягненню боргу; вживання системи нормативів по активних і пасивних операціях. Вони встановлюються Центральним банком і обов'язкові для виконання.

Встановлення лімітів. Встановлення лімітів відноситься до визначення гранично допустимого рівня ризику, який керівництво банку готове прийняти відповідно до своєї стратегії. Ці ліміти зазвичай вказуються у внутрішньобанківських положеннях, інструкціях і методиках.

Після того, як банк минув початкову стадію свого існування, необхідна розробка стратегічного плану, що включає розділи по всіх найважливіших напрямах діяльності банку. У свою чергу, стратегічний план повинен втілюватися через оперативний план по окремих напрямах діяльності банка і інші документи, що реалізовують функції стратегічного і оперативного управління. Даний набір документів складає методичну основу діяльності банківських працівників, і вони закладають загальну систему контролю і лімітів, необхідних для здійснення конкретних операцій.

Подібна система добра у тому випадку, коли вона орієнтує працівників на запланований керівництвом бажаний рівень ризику. Наприклад, якщо ліміти дуже жорсткі і консервативні, керівники банків прагнуть здійснювати лише ті операції, ризик здійснення яких мінімальний. Навпаки, якщо ліміти розпливчаті, а обмеження несуттєві, банківські працівники орієнтовані на ризикованіші операції.

Таким чином, розробка системи лімітів на операції банків, є одним з найважливіших методів управління ризиками, ведучими до їх зниження.

Виявлення і вимір ризику. Украй важливою процедурою є кількісне визначення рівня ризику, допустимого для окремих операцій, напрямів банківської діяльності, організаційних напрямів, а також всієї фінансової установи в цілому. Важливо при цьому не обмежуватися виміром вже існуючого ризику, але й оцінювати ризики освоєння нових ринків, операцій і напрямів банківської діяльності. Дане завдання тісно пов'язане з маркетинговими дослідженнями. Системи виміру ризику повинні визначати три його компоненти: розмір, тривалість періоду дії, вірогідність настання негативної події.

Охарактеризуємо процес ціноутворення на кредити з врахуванням ризику. Процес виявлення ризику передбачає встановлення кредитних рейтингів. Оцінюючи рівень ризику по конкретному кредиту, керівництво банку має бути здатне встановити процентну ставку, іншими словами, отримати компенсацію за прийняття ризику. У плані позичальників (споживачів кредитів) - це індивідуальний підхід до визначення ризиків. Метод визначення ризику в рамках кредитного портфеля можна удосконалити шляхом привласнення рейтингів різним напрямам кредитування або галузевої приналежності позичальників (наприклад, промисловість, торгівля, нерухомість).

Міра складності системи виміру ризику повинна відповідати мірі ризикованості середовища, в якому діє банк. З іншого боку, систему слід створювати заздалегідь. Втрати від відсутності системи виявлення і виміру ризику набагато можуть перевищити її створення і впровадження.

Контроль ризику. Основним органом, що здійснює контроль за діяльністю банків є Національний Банк України.

Всі види ризиків взаємопов'язані і роблять вплив на діяльність банку. Зміна одного вигляду ризику викликає зміни майже всіх інших видів. Природно, все це ускладнює вибір методу аналізу рівня конкретного ризику і ухвалення рішення по його оптимізації, веде до поглибленого аналізу безлічі інших ризикових чинників.

Тому вибір конкретного методу їх рівня, підбір оптимальних чинників дуже важливі.

1.6 Шляхи мінімізації ризиків в діяльності комерційних банків

Сучасні тенденції розвитку кредитного сектора економіки змушують українських аналітиків банківської справи і безпосередньо банкірів виявляти інтерес до моделей оцінки кредитного ризику і методів його управління. Спадкоємність світового досвіду в цьому найважливішому аспекті функціонування комерційних банків представляє сьогодні підвищений інтерес, оскільки власний, іноді гіркий досвід кредитування і спроби організації кредитного процесу методом проб і помилок усе більш відчутно позначаються на фінансових результатах діяльності українських банків.

Проблематика кредитних ризиків не була актуальною для планової адміністративно-командної економіки радянського періоду, тому вітчизняні вчені зіштовхнулися з необхідністю її вирішення лише з розвитком і становленням ринкової економіки. У зв'язку з цим, очевидним є дефіцит наукових досліджень українських аналітиків і практиків банківської справи.

Ось чому важливим є у сьогоденні дослідити й об'єктивно охарактеризувати найкращі види оцінки та управління кредитним ризиком у зарубіжній банківській практиці, розглянути можливість їхнього ефективного використання в кредитній системі України.

У зарубіжній практиці під кредитним ризиком розуміється можливе зниження прибутку банку або втрата частини акціонерного капіталу в результаті нездатності позичальника погашати й обслуговувати отриманий кредит. Зарубіжні банки для оцінки кредитного ризику застосовують спеціальні методики кредитного рейтингу, що становлять сукупність оцінних параметрів кредитоспроможності позичальника. Для них характерна комплексність і порівнянність усієї палітри факторів кредитного ризику.

Набув поширення у багатьох банках країн метод, заснований на бальній оцінці позичальника. Критерії, по яких проводиться оцінка позичальника, чітко індивідуальні для кожного банку, базуються на його практичному досвіді і періодично переглядаються.

Англійські клірингові банки здійснюють оцінку потенційного ризику неплатежу по кредиту із використанням методик «РARSER» і «САМРARI».

Згідно методики «РАRSER», Р (Реrson) - інформація про персону потенційного позичальника, його репутація; А (Аmount) - обґрунтування суми затребуваного кредиту; R(Repayment) - можливість погашення; S (Security) - оцінка забезпечення; Е (Ехреdiensly) - доцільність кредиту; R (Remuneration) - винагорода банку (відсоткова ставка) за ризик надання кредиту.

Методика «САМРАRI» більш розширена в системі оцінки: С (Сharacter) - репутація позичальника; А (Аbility) - оцінка бізнесу позичальника; М (Меаns) - аналіз необхідності звертання за позичкою; Р (Риrpose) - ціль кредиту; А (Аmount) - обґрунтування мети кредиту; R(Repaiment) - можливість погашення; I (Іnsurance) - спосіб страхування кредитного ризику.

Останнім часом в банках розроблюються методи оцінки якості потенційних позичальників за допомогою різного роду статистичних моделей. Мета в тому, щоб розробити стандартні підходи для об'єктивної характеристики позичальників, знайти числові критерії для розділу майбутніх клієнтів на підставі наданих ними матеріалів на надійних та ненадійних, підвернених ризику банкрутства і тих, для кого небезпека банкрутства малоймовірна.

Прикладом такої “класифікаційної моделі ” може бути “модель Зета” (Zeta model), що розроблена групою американських економістів та застосовується банками при кредитному аналізі. Модель призначена для оцінки ймовірності банкрутства ділової фірми. Значення ключового параметру “Z” визначається за допомогою рівняння, змінні якого відображають деякі ключові характеристики аналізуємої фірми - її ліквідність, швидкість обігу капіталу і т.д. Якщо для даної фірми коефіцієнт перевищує підготовлену порогову величину, то фірма зараховується до розряду надійних, якщо ж отриманий коефіцієнт нижче критичної величини, то згідно моделі фінансовий стан такого підприємства підозрілий і надавати кредит йому не рекомендується..

Користуючись вказаним підходом, американський економіст Альтман запропонував рівняння для оцінки вірогідності банкрутства підприємства, що звернулось до банку за кредитом.

Z = 1,2X1 + 1,4X2 + 3,3X3 + 0,6X4 + 0,99X5

Він використав п'ять змінних:

Х1 - відношення оборотного капіталу до суми активів фірми;

Х2 - відношення нерозподіленого доходу до суми активів;

Х3 - відношення операційних доходів (до вирахування процентів і податків) до суми активів;

Х4 - відношення ринкової вартості акцій фірми до загальної суми боргу;

Х5 - відношення суми продажу до суми активів.

Для розрахунку числових параметрів моделі Альтман застосував метод множинного дискримінантного аналізу. Класифікаційне “правило”, отримане на підставі рівняння, гласило:

- якщо значення Z менше 2,8, то фірму слід віднести до групи потенційних банкрутів;

- якщо значення Z більше 2,8, то фірмі в найближчій перспективі банкрутство не погрожує.

Як один з методів оцінки кредитного ризику у США і Західній Європі при кредитуванні широко використовується скоринг - автоматизовані системи на основі математичних і статистичних методів в бізнесі.

Техніка кредитного скорингу була вперше запропонована американським економістом Д. Дюраном для відбору позичальників за споживчим кредитом. Дюран відмічав, що виведена ним формула “може допомогти кредитному робітнику легко і швидко оцінити якість звичайного претендента на позику”.

Дюран виявив групу факторів, що дозволяють, на його думку, з достатньою достовірністю визначити ступінь кредитного ризику при отриманні споживчої позики. Він використовував наступні коефіцієнти при нарахуванні балів:

- Вік: 0,01 за кожний рік більше 20 років (максимум 0,30).

- Стать: жіноча - 0,40; чоловіча - 0.

- Строк проживання: 0,042 за кожен рік проживання в даній місцевості (максимум 0,42).

- Професія: 0,55 за професію з низьким ризиком, 0 - за професію з високим ризиком, 0,16 - для інших професій.

- Робота в галузі: 0,21 - підприємства загального користування, державні установи, банки та брокерські фірми.

- Зайнятість: 0,059 за кожен рік праці на даному підприємстві (максимум 0,59).

- Фінансові показники: 0,45 за наявність банківського рахунку, 0,35 за володіння нерухомістю, 0,19 при наявності полісу по страхуванню життя.

Застосовуючи ці коефіцієнти, Дюран визначив межу, що розподіляє “гарних” та “поганих” позичальників - 1,25 бала. Клієнт, що отримав більше 1,25 балу, може бути віднесений до групи помірного ризику, а той, що отримав менше 1,25 балу, вважається небажаним для банку.

Метод скорингу дозволяє провести експрес-аналіз заявки на кредит в присутності клієнта. У французьких банках клієнт, запросивши позику і заповнивши спеціальну анкету, може отримати відповідь про можливість надання позики протягом декількох хвилин.

При аналізі ділових позик також застосовуються різні прийоми кредитного скорингу - від найпростіших формул до складних математичних моделей. Наприклад, крупний австрійський банк при оцінці ризику кредиту використовує просту методику з трьома балансовими показниками: ефективність використання капіталу, коефіцієнт ліквідності та відношення акціонерного капіталу до суми активів. В залежності від набраних балів підприємство попадає до одної з чотирьох груп ризику.

Як початковий матеріал для скорингу використовується різноманітна інформація про минулих клієнтів, на основі якої за допомогою різних статистичних і нестатистичних методів класифікації робиться прогноз про кредитоспроможність майбутніх позичальників.

Серед переваг скорингових систем західні банкіри указують, в першу чергу, зниження рівня неповернення кредиту. Далі наголошується швидкість і безсторонність в ухваленні рішень, можливість ефективного управління кредитним портфелем, відсутність необхідності тривалого навчання персоналу.

У практиці більшості американських банків для оцінки позичальника використовують «правило п'ятьох сі»: 1 С (customer`s character - характер позичальника) - репутація позичальника, ступінь відповідальності, готовність і бажання сплатити борг; 2 С (сарасіtу tо рау - фінансові можливості) - припускає ретельний аналіз доходів і витрат позичальника і перспективи їхнього розвитку в майбутньому; З С (саріtal) - капітал, майно; 4 С (соllateral) - забезпечення позики, достатність, якість і ступінь реалізовуваної застави у випадку непогашений позички; 5 С (сurrent business conditions and goodwill - загальні економічні умови) - визначають діловий клімат у країні і впливають на становище банку і позичальника. Перераховані критерії «сі» іноді доповнюють шостим критерієм - 6 С (соntrol) - моніторинг законодавчих основ діяльності позичальника і відповідність його стандартам банку.

Ще один метод мінімізації кредитного ризику, який використовується банками країн та вимагає достовірної інформації про позичальника - це страхування. В закордонній практиці кредитне страхування вперше набуло розвитку в Європі після першої світової війни. В наш час страхуванням кредитних ризиків в-основному займаються спеціалізовані страхові компанії. Прийняття кредитного ризику головним чином пов'язане з формуванням бази даних про фінансовий стан потенційних клієнтів. Постачальниками такої інформації є банки. Серед страхових компаній, що займаються страхуванням кредитів, широко практикується обмін інформацією.

Оптимально використовуючи дані методики, зарубіжні банки мінімізують кредитний ризик, чітко організовують кредитний процес, домагаючись найкращої якості кредитного портфеля.

Потрібно також відмітити, що дуже поширеним в країнах з ринковою економікою є такий спосіб захисту від кредитного ризику, як продаж кредитів. Банк, виходячи з проведеної ним оцінки кредитного портфеля, може продати певну частину наданих кредитів іншим інвесторам. За рахунок цієї операції банк має змогу повністю або частково повернути кошти, що були спрямовані у кредитні вкладення. Ефект від здійснення таких операцій багатобічний. По-перше, за рахунок продажу активів з низькою прибутковістю звільняються ресурси для фінансування більш прибуткових активів; по-друге, продаж активів уповільнює зростання банківських активів, що допомагає керівництву банку досягти кращого балансу між збільшенням банківського капіталу та ризиком, пов'язаним із кредитуванням; по-третє, таким чином зменшуються статті балансу банку, що характеризують його діяльність не з кращого боку.

Щодо техніки здійснення продажу кредитів, то банк-продавець у деяких випадках може зберігати за собою права з обслуговування боргу. Кредити продаються за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. Наприклад, на одному з найбільших ринків перепродажу кредитів, що належить країнам "третього світу", кредитні борги Аргентини, Бразилії, Мексики, Перу, Філіппін, інших країн часто продаються у співвідношенні до номінальної вартості: 5 центів за 1 долар. Більшість цих кредитів купуються пакетами в мільйони доларів банками та корпораціями, що мають досвід роботи в країні-боржнику. При цьому, якщо економічний стан у такій країні покращується, покупці кредитів отримують значні прибутки, а в негативному випадку збитки за такими кредитами є значно меншими, ніж при їх безпосередньому наданні.

Однією із поширених у деяких країнах форм продажу банками своїх кредитних вкладень є так звана сек'юритизація кредитів. При здійсненні сек'юритизації банк пропонує для продажу не самі кредити, а цінні папери (фінансові вимоги), які були випущені під ці кредити. Трансформація позик у цінні папери дозволяє банку вивести з балансу частину ризикованих активів. По мірі того, як позичальники сплачують ці активи (повертають суму основного боргу та нараховані відсотки), потік доходів спрямовується до власників цінних паперів.

Кількість і обсяги проблемних кредитів можуть бути значно зменшені у разі застосування універсального методу розрахунку обсягу кредиту, що широко застосовується в західній банківській практиці. Зміст його полягає в тому, що видається лише частина загальної величини позички. Інша ж частина (у процентах до визначеного обсягу кредиту) банком не кредитується, а її сума визначається банком на підставі оцінки ризику конкретної операції.

Банки при оцінці кредитних ризиків по виданих позичках застосовують кредитний класифікатор, відповідно до якого кредити групуються в ризикові класи: 1) кредити із мінімальним ризиком; 2) кредити із підвищеним ризиком; 3) кредити із граничним ризиком; 4) нетипові кредити (надані як виняток з правил).

Предметом досконального аналізу для американських комерційних банків слугують чинники, які сформувалися під впливом несприятливих економічних умов, тобто група чинників, незалежна від діяльності банку: недосконалий менеджмент, неадекватний первісний капітал фірми, високий рівень фінансового коефіцієнта і коефіцієнта поточних витрат, високі темпи росту реалізовано: продукції, конкуренція, економічний спад.

У цьому аспекті цікавим є досвід зарубіжного банківського сектора із залучення до оцінки кредитного ризику незалежних рейтингових агентств. Рейтингове агентство має у своєму розпорядженні великий об'єм інформації і досвід створення неупереджених оцінок для всіх можливих варіантів ситуацій, у нього відсутня будь-яка зацікавленість, крім формування достовірної оцінки кредитного ризику банку.

Отже, в Україні необхідно заохочувати створення рейтингових агентств, тому що їхня діяльність буде сприяти зниженню кредитних ризиків банків і підвищувати надійність банківської системи України в цілому. На жаль, у даний час в Україні відсутня якісна статистична база даних по позичальниках, дотепер не діють кредитні бюро. Українські банки змушені спиратися на власні методики оцінки кредитного ризику, брати на себе всю вагу кредитного ризику. Найкращий варіант, і це найпоширеніша українська практика, кредитування юридичних осіб під заставу їхнього майна.

Використання українськими банками зарубіжного досвіду в удосконаленні управління кредитним ризиком повинне йти і шляхом створення механізму розподілу кредитних ризиків, дія якого полягає в страхуванні від імовірних, небажаних відхилень фактичних результатів від прогнозованих за допомогою таких фінансових інструментів, як кредитні деривативи, емісія цінних паперів, сек'юритизація активів, реструктуризація кредитних портфелів.

В Україні в даний момент актуальним стає завдання інтеграції великої кількості методів управління кредитними ризиками в єдину методологію контролю й обмеження ризиків на консолідованій основі щодо вітчизняних умов і у відповідності зі стандартами Базельського комітету. Ключовими його документами стали видані в січні 1988 року нормативи оцінки достатності капіталу (документ отримав назву «Базель-2»). Відповідно до них, банки розвинутих країн зобов'язані мати капітал, що відповідає, принаймні, 8% від суми своїх неліквідних активів, із урахуванням ризику.

Найбільші українські банки вже зараз, не очікуючи особливих розпоряджень НБУ, починають упроваджувати ключові положення «Базеля-2». Це пояснюється тенденцією українських банків до повноцінного співробітництва з іноземними контрагентами.

Результативність управління кредитними ризиками в банківському секторі економіки України повинна ґрунтуватися, насамперед, на інституціональних принципах організації банківської справи.

Вітчизняному банківському секторові необхідно на основі світового банківського досвіду удосконалювати такі методи управління кредитним ризиком як лімітування, резервування коштів під покриття очікуваних і непередбачених втрат, диверсифікованість, страхування, хеджування, сек'юритизація боргових зобов'язань, умови дострокового стягнення сум тощо.

Використання досвіду іноземних банків дозволить уникнути помилок в оцінці й управлінні кредитним ризиком, створить умови для формування нових організаційних структур (кредитних бюро, рейтингових агентств), які сприятиме оптимізації управління системою кредитних ризиків, буде стимулювати інвесторів розділяти банківські ризики і, разом з тим, дозволить одержувати їм значний прибуток.

В умовах ринкових стосунків виникає необхідність порівняння прибутку і ризику. Оптимальне співвідношення рівнів ризику і очікуваного прибутку різне і залежить від ряду об'єктивних і суб'єктивних чинників. Особливо важливо виміряти або частково визначити рівень якогось конкретного виду ризику або сукупності ризиків. В даний час аналіз і оцінка рівня ризику виробляється за допомогою інструментів теорії вірогідності і методів математичної статистики.

Необхідно відзначити, що в процесі своєї діяльності банки стикаються з сукупністю різних видів ризиків, що відрізняються між собою по місцю і часу виникнення; сукупністю зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на їх рівень; і, отже, за способом їх аналізу і методами опису.

Продумана внутрішньобанківська система лімітів і правил дозволить не лише обмежувати загальні ризиковані зобов'язання банків, але і встановлювати відповідні ліміти для окремих підрозділів банку. Про будь-яке перевищення встановлених лімітів слід повідомляти керівництво банку, вирішувати подібне збільшення може лише спеціально уповноважений на це персонал.

Ефективність управління ризиками багато в чому залежить від якості інформаційної системи, покликаної мінімум один раз в день надавати керівництву банку інформацію про ризики, прибутки і збитки. У свою чергу керівництво банку повинне стежити за тим, аби різні елементи системи управління ризиками регулярно перевірялися і оцінювалися.

У банку мають бути організовані різні потоки інформації для управління ризиками і внутрішнього контролю з одного боку, і для комерційних служб - з іншою.

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що запорукою успіху стійкого розвитку банку є чітко продумана система управління ризиками, яка включає політику, відповідну їй організаційну структуру, інформаційне забезпечення, систему заходів і обмежень, страхування і контролю за ризиками, властивих банківській діяльності.

Серйозний підхід до проблеми банківських ризиків і економічний аналіз певних видів ризиків дозволить знижувати витрати банку і постійно розширювати сферу послуг, що надаються.

В умовах міжбанківської конкуренції, що посилюється, успіх підприємницької діяльності супроводжуватиме тих банкірів, які краще опанують методи мінімізації банківських ризиків.

РОЗДІЛ 2. Практична частина. Формування кредитного досьє потенційного позичальника

Документи, що надаються в банк юридичною особою для здобуття кредиту:

1. Звернення підприємства в банк за кредитом (лист у вільній формі на ім'я керівника, вказати необхідну суму кредиту, термін, процентну ставку, пропоноване забезпечення).

2. Клопотання власника держоргану на здобуття кредиту по встановленій формі (підписується власником (і головою уповноваженого органу), вказується на підставі чого приймається рішення про відкриття кредитної лінії (Статут і протокол зборів) вказується особа уповноважена підписувати всі документи на кредит) (Окрім АТ і держ/комун. форм власності)

3. Заява на здобуття кредиту.

4. Копії нотаріально завірених юридичних документів (по створенню підприємства і предмету його діяльності) свідоцтво про держ. реєстрації, статутні документи (із змінами і доповненнями), засновницький договір, довідка про реєстрацію в податковій службі, накази про призначення уповноважених осіб, копію паспортів засновників підприємства і гол. бухгалтера.

5. Документи, підтверджуючі повноваження керівника і гол. бухгалтера (Голови Правління, Директора, Генерального директора і так далі) або ін. особи на висновок, підписання угод і розпорядження майном і майновими правами (рішення відповідного органу управління про призначення на посаду або найм, трудовий договір (контракт) і доручення і так далі)

6. Копії документів, що встановлюють право, підтверджуючих право власності на майно, пропоноване в заставу і договір, майнові права по якому пропонуються в заставу (договір купівлі-продажу нерухомості, виписка про реєстрацію права власності на нерухомість, виписка з реєстру прав власності на нерухомість (для застави)). Документи на право землекористування!

7. План техніко-економічного обґрунтування кредитного проекту.

8. Баланси, форма-2, форма 1, за попередні два роки і звітний період поточного року, з розшифровками дебіторської і кредиторської заборгованості (на останню звітну дату), розшифровкою основних засобів (при нагоді - копії висновків аудиторських фірм)

9. Прогноз грошових потоків позичальника.

10. Письмове підтвердження підприємства або довідка Агентства по банкротству про наявність і відсутності вирішення суду про справу про банкрутство. При заставі майнових прав - довідка по дебіторові обов'язкова

11. Опис забезпечення, що надається

12. Перелік дебіторів

13. Перелік кредиторів

14. Перелік контрактів, що діють, на реалізацію продукції

15. Комплексний графік погашення загальної кредитної заборгованості.

16. Довідка (дані про експорт, бартер і ін.)

Керівникові філією Укрсоцбанк

у м. Маріуполі Донецької області

В.К. Нікітін

Заява

Прошу надати кредит у розмірі 800 000,00 грн. строком на 1 рік з процентною ставкою не більше 20% річних на придбання устаткування для виробництва склопакетів на підприємстві. У забезпечення кредиту пропонується нерухомість, розташована за адресою: вул. Апатова 57

Директор ВАТ «Кращі Вікна» Шорохов В.М.

Клопотання

Відповідно до Статуту просимо видати кредит в сумі 800 000,00 грн. (вісімсот тисяч гривень) з граничним терміном користування 1 рік, максимальна процентна ставка 20% на придбання устаткування для виробництва склопакетів. З цією метою уповноважуємо директора Шорохов В.М. підписати з Укрсоцбанком кредитний договір, а також здійснювати інші дії, необхідні для здобуття вищезгаданого кредиту.

«1» «грудня» 2010 р.

Засновник Шорохов В.М.

Засновник Монін С.С.

Керівникові філії «Укрсоцбанку»

у м. Маріуполі Донецької області

В.К. Нікітін

АНКЕТА-ЗАЯВА НА ВИДАЧУ КРЕДИТУ

ВАТ «Кращі Вікна»

(повна юридична назва)

Прошу надати кредит в сумі: 800000 гривень

(вісімсот тисяч гривень)

(цифрами і прописом)

Для покупки устаткування для виробництва склопакетів

(вказати мету)

на термін 12 місяців із ставкою 20 % річних.

Загальні відомості про підприємство і результати діяльності приведені далі

Загальні відомості
1	Юридична назва підприємства	Відкрите акціонерне товариство «Кращі Вікна»
2	Організаційно-правова форма власності	Приватна
3	Реєстраційний номер	№ 00361821001010212
4	Юридична адреса	Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема 16
5	Фактичне місцезнаходження	Донецька область, м. Маріуполь, вул. Артема 16
6	Орган і дата державної реєстрації	Маріупольський міський виконавський комітет 01.02.2000р.
7	Кількість працівників	121 людина
8	Галузь економіки	будівництво
9	Статутний капітал	24130000гривень
Інформація про засновників і основних акціонерів
№	Назва підприємства або Ф.І.О. засновника, акціонера, які мають більше 10%	% власності
1	Шорохов В.М.	50
2	Монін С.С.	23
3	Ковтун С.К.	27
4
Інформація про банківські рахунки
№	Номер рахунку	Валюта рахунку	Назва банку, місто	Дата відкриття	Вступи за рік, тис.грн.
1	№30970000000643	UAN	Укрсоцбанк м. Маріуполь	01.02.2001р.	1212
2
Основні види продукції
Найменування продукту	Об'єм за рік, одиниць	Об'єм за рік, тис. грн.	Доля в об'ємі реалізації %
Вікно з простим склопакетом	46356	41719	50
Вікно з енергозбережним склопакетом	31114	34226	34
Балконний блок	21313	38359	16
Управлінський персонал
Прізвище, ім'я, по батькові	Посада	Стаж роботи на підприємстві, років	Освіта, учбовий заклад	Досвід роботи по напряму діяльності	Телефон
Шорохов В.М.	директор	5	ПДТУ	9	43-52-18
Монін С.С.	Нач. відділу збуту продукції	5	МГУ	18	43-52-21
Поротіна Т.В.	Гол. бухгалтер	4	ПДТУ	10	43-52-23
Шилов Р.М.	Нач. цеху	4	ДонНТУ	6	43-52-60
Кредитна історія
№	Назва банку	Сума і валюта	Залишок заборгованості на поточну дату	Забезпечення	Дата договору	Дата погашення зобов'язань
1	відсутній
2
3
4
Перелік кредиторів
Найменування кредитора	Предмет заборгованості	Сума заборгованості, тис. грн.	Дата виникнення	Дата погашення
ЗАТ «Пласт»	товар	12700	03.09.10	28.12.10
ТОВ «КБЕ»	товар	19050	10.10.10	25.01.11
ЧП «Пластикс»	товар	6350	01.11.10	16.03.11
Перелік дебіторів
Найменування дебітора	Предмет заборгованості	Сума заборгованості, тис. грн.	Дата виникнення	Дата погашення
ВАТ « Марвей»	сировина	25400	15.08.10	03.01.11
ЗАТ «Виндоу»	сировина	12700	23.10.10	17.03.11
Інформація про майно, яке пропонується в заставу
Нерухомість, устаткування, товари, інше майно
№	Вигляд майна	Місцезнаходження	Балансова вартість
1	нерухомість	вул.Апатова 57	1 800 000
2
	Всього		1 800 000
Автотранспортні засоби
№	Марка	Рік випуску	Балансова вартість
1
2
3
4
	Всього

Директор Шорохов В.М.

Головний бухгалтер Поротіна Т.В.

«1» грудня 2010 р.

ПРОТОКОЛ

Зборів учасників ВАТ «Кращі Вікна»

м. Маріупольвід 20 листопада 2010 р.

Присутні:

Ковтун С.К. - голова зборів учасників (65% голосів суспільства);

Шилов Р.М.. - секретар, учасник суспільства (35% голосів суспільства);

Порядок денний: здобуття кредиту у банку.

Слухали по порядку денному учасника суспільства Ковтун С.К:

«Для придбання устаткування для виробництва склопакетів пропоную узяти кредит в Укрсоцбанку на суму 800 000 (вісімсот тисяч) гривень строком на 12 (дванадцять) місяців».

Постановили:

1. Доручити директорові ВАТ «Кращі Вікна» Шорохов В.М., від імені суспільства укласти і виконати кредитний договір з Укрсоцбанком через філію в м. Маріуполь про надання суспільству банківського кредиту на суму 800 000 (вісімсот тисяч) гривень терміном користування не більше 12 (дванадцяти місяців).

2. Контроль за цільовим використанням кредитних засобів покласти на учасника зборів учасників Шилов Р.М.

3. В рахунок забезпечення виконання ВАТ «Кращі Вікна» зобов'язань перед Укрсоцбанком за кредитним договором передати в заставу наступне майно:

· Нерухомість: розташованому за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Апатова 57 за заставною вартістю 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень. Нерухомість передається в заставу зі всім устаткуванням (вікна, двері, электро-, тепло-, сантехнічне устаткування).

4. Директор має право передати свої повноваження по укладенню кредитного договору, договори іпотеки, а також по укладанню додаткових угод до цих договорів іншим особам.

Проголосували «За» одноголосно.

Голова зборів: Ковтун С.К.

Секретар: Шилов Р.М..

ЗАРЕЄСТРОВАНО Постановою виконкому ______________________________ ______________________________ Ради народних депутатів __________Маріуполь__ (місто, область, край)	ЗАТВЕРДЖЕНО Засновницькими зборами (конференцією) "01" лютого 2000 р.

СТАТУТ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

«Кращі Вікна»

_______________________________________

(назва)

1. Акціонерне товариство "________ «Кращі Вікна»___________________________,далі - "Товариство"

(назва)

створюється для виробництва ______металопластикових вікон_____

(предмет діяльності)

2. Засновниками суспільства є:

_____Шорохов В.М., Монін С.С., Ковтун С.К._____________________

3.Місцеперебування товариства: ________м. Маріуполь, вул. Артема 16

(адреса)

4. Товариство створюється з метою: ____отримання прибутку________

5. Товариство є юридичною особою, має незалежний баланс, може від свого імені укладати договори, набувати майнових і немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в арбітражі, суді і третейському суді. Товариство має друк і бланки зі своєю назвою.

6. Товариство набуває прав юридичної особи з моменту його реєстрації у виконкомі

_м. Маріуполя_______________________________________________

(районної, міської, районної в місті ради народних депутатів, місто, область, край)

_____________________________________________________________

7. Товариство є _________відкритим____________________________ власником акцій (відкритим або закритим) товариства ________________________________ (для закритого суспільства дається перелік всіх власників акцій, для відкритого - власниками можуть бути будь-які юридичні особи і громадяни).

8. Акціонери мають право:

а) брати участь в управлінні справами суспільства в порядку, визначеному цим Статутом;

б) отримувати частину прибули (дивіденди) від діяльності товариства;

в) отримувати повну інформацію про діяльність товариства, у тому числі знайомитися з даними його бухгалтерського обліку і звітності, а також з іншою документацією;

Акціонери мають переважне право на здобуття продукції (робіт, послуг), яка виробляється товариством.

9. Акціонери зобов'язані:

а) оплачувати акції;

б) не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

10. Товариство має право створювати в установленому порядку на території країни і за кордоном свої дочірні підприємства, філії, представництва.

Філії і представництва діють на підставі положення, затвердженого товариством, а дочірні підприємства - на підставі затверджених товариством статутів.

Постанова про створення дочірніх підприємств, філій або представництв за кордоном приймається товариством згідно з чинним законодавством.

Філії і представництва діють на підставі доручень, отриманих від товариства.

11. Акціонери зазнають збитки лише в межах вартості акцій, що їм належать.

Акціонери, які не повністю сплатили акції, несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства в межах несплаченої суми.

12. Товариство не пізніше, ніж в першому кварталі поточного року публікує звіт про свою деятельность________________________удруку_________________________.

(у пресі або іншим способом, встановлений засновницькою конференцією)

13. У своїй господарській діяльності товариство керується законодавством України, Положенням про акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю і цим статутом.

14. Статутний фонд товариства складає __24130000__ гривень. Статутний фонд товариства роздільний на __6350000__ акцій в _____3,80___ гривень кожна.

15. Акції можуть бути придбані за рахунок переданих товариству будівель, споруд, устаткування і інших матеріальних цінностей, коштовних паперів, прав користування на землю, на воду і інші природні ресурси, на будівлі, на споруди і устаткування, а також передачі майнових прав (у тому числі на інтелектуальну власність), грошових коштів в гривнах, а також в іноземній валюті.

Вартість внесеного майна визначається за погодженням між засновниками товариства.

16. У випадках, коли майно передане акціонерам товариства лише для користування, розмір внеску і відповідно пай акціонера визначаються, виходячи з орендної плати, обчисленої за термін _____________________________1рік__________________________________

(весь термін діяльності суспільства, відмічений в статуті суспільства, або термін, погоджений акціонерами)

У статуті може бути визначений інший порядок оцінки майна, яке передається акціонером товариству для користування.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, переданого в користування товариству, несе _____________________ «Кращі Вікна»_____

(учасник, який передав це майно, або само суспільство)

17. В рахунок майна, переданого товариству, акціонерові видається письмове зобов'язання продати йому відповідну кількість акцій.

18. Розмір статутного фонду товариства може бути змінений порядком, передбаченим законодавством по постанові загальних зборів акціонерів.

Зміна статутного фонду, не більше ніж на 1/3, може бути здійснена по постанові виконавського органу - правління.

Постанова правління про зміну статутного фонду доводиться на акціонерів

__________публікацією в друку_____________________________

(повідомленням, публікацією у пресі або іншим способом, встановленим засновницькою конференцією)

19. Товариство випускає акції _______іменні __________________ (іменні та на пред'явника).

Засновники купують акції на суму _________21590000______________

(наголошується сума гривень (але не менше 25 відсотків статутного фонду)

20. Поряд із звичайними акціями товариством випускаються привілейовані акції на суму ________________2540000__________________________________________

(не більше ніж на 10 відсотків ___________ гривень статутного фонду)

Власники привілейованих акцій ___________25%дивідендів______________________________

_______________________________________________.

(наголошуються переваги в здобутті дивідендів, які мають власники привілейованих акцій)

Власники привілейованих акцій __не мають права голосу__________

(не мають права голосу, або наголошується інша постанова прийнята на засновницькій конференції)

21. Відчуження поіменних акцій і акцій на пред'явника __згода_______

_____________________________________________________________.

(наголошується, чи потрібна згода суспільства на відчуження акції)

22. Акціонер в терміни, встановлені засновницькими зборами (конференцією), але не пізніше року після реєстрації товариства, зобов'язаний сплатити повну вартість акції.

У разі несплати в певний термін акціонер ________________________

(платить за годину прострочення 10 відсотків річних з простроченої суми, якщо засновницькими зборами (конференцією) не прийняте інше)

Після закінчення терміну викупу акцій товариство має право реалізувати їх самостійно, як не пов'язані з підпискою.

23. Чистий прибуток товариства, який утворюється відповідно до встановленого порядку після сплати податків, передбачених законодавством, підлягає діленню між учасниками за підсумками роботи за рік __________________________________________________________________

(пропорційно до акцій акціонерів в статутному фонді суспільства, або іншим способом, про якою акціонери домовилися)

Товариство створює резервний фонд об'ємом _____3619500________________ статутного фонду (не менше 15 відсотків).

Резервний фонд формується за рахунок відрахувань від чистого прибутку до досягнення фондом відміченого розміру.

Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду складає_15%__чистому прибутку товариства (не менше 15 відсотків).

24. Найвищим органом товариства є загальні збори акціонерів. До виняткової компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

б) зміна статуту;

в) обрання і відкликання членів ради акціонерного товариства;

г) обрання і відкликання членів правління;

д) обрання і відкликання членів ревізійної комісії, затвердження її звітів і виводів і визначення порядку її діяльності;

е) затвердження річних результатів діяльності товариства, у тому числі його філій, порядку ділення прибули, визначення порядку відшкодування збитку;

є) створення і припинення діяльності дочірніх підприємств і філій і представництв, затвердження статутів і положень про них;

ж) прийняття постанов про притягнення до майнової відповідальності службових осіб товариства;

з) затвердження правил процедури і інших документів товариства, його організаційної структури;

и) рішення питання про придбання товариством власних акцій;

к) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його філій і представництв;

л) затвердження договорів, які поміщені на суму, яка перевищує ___________ гривень;

м) прийняття постанов про припинення діяльності суспільства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають більше 60 відсотків голосів.

25. Для вирішення загальними зборами акціонерів таких питань потрібна більшість, яка складає 3/4 голоси акціонерів, присутнього на зборах:

а) зміна статуту;

б) прийняття постанови про припинення діяльності суспільства;

в) створення і припинення діяльності дочірніх підприємств, філій і представництв.

Зі всіх інших питань постанови приймаються звичайною більшістю голосів присутні.

26. Про майбутнє скликання загальних зборів власникам іменних акцій повідомляється персонально. Крім того, має бути зроблене загальне повідомлення ____________________у друку____________________________

(наголошується спосіб повідомлення)

про майбутні збори, де відмічений час і місце проведення зборів і порядок денний. Це повідомлення має бути зроблене не менше ніж за 45 днів до скликання загальних зборів.

27. Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції до порядку денного загальних зборів не пізніше ніж за 40 днів до скликання загальних зборів. У цей самий термін акціонери, які займають в сукупності більше 10 відсотків голосів, мають право вимагати внесення питань до порядку денного.

Загальні збори не можуть приймати постанови по питаннях, не внесених до порядку денного.

28. Голосування на загальних зборах проводиться за принципом "одна акція - один голос".

29. Акціонер має право на підставі доручення доручати здійснення його прав загальних зборах іншим акціонерам (їх представникам), а також третім особам.

Представники можуть бути постійними або призначеними на певний термін. Акціонер має право у будь-який час замінити свого представника в найвищому органі, повідомивши це правлінню суспільства.

30. Загальні збори акціонерів скликуються _____раз на рік__________

(не рідше одного дня на рік або в інший термін, прийнятий засновницькими зборами (конференцією)

Позачергові збори скликуються правлінням, коли виникає загроза значного скорочення статутного фонду, а також в будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси суспільства в цілому.

Збори також можуть бути скликані правлінням ___________________ _______________________________________________________.

(на вимогу поради акціонерного суспільства або ревізійної комісії)

Акціонери, які займають в сукупності більше 20 відсотків голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з приводу будь-якого. Якщо впродовж 20 днів правління не виконало цю вимогу, вони мають право скликувати збори самі.

31. З метою здійснення контролю за діяльністю правління створюється порада акціонерного суспільства, в яку можуть входити представники трудового колективу, профспілковою і інших організацій суспільства.

З постанови загальних зборів акціонерів на пораду акціонерного суспільства може бути покладене виконання окремих функцій, які складають компетенцію загальних зборів.

32. Члени поради акціонерного товариства не можуть бути членами правління.

33. У товаристві створюється виконавський орган, який здійснює поточне управління його діяльністю - правління. Роботою правління керує голова правління.

Правління вирішує всі питання діяльності товариства, окрім тих, які складають виняткову компетенцію загальних зборів і поради акціонерного товариства. Загальні збори можуть прийняти постанову про передачу частини належних їм прав до компетенції правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і пораді акціонерного товариства і організовує виконання їх постанов.

35. Голова правління має право без доручення виконувати дії від імені товариства.

Голова організовує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів має бути у будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витримки з книги протоколів.

36. Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління здійснюється ревізійною комісією, яка обирається в кількості ___3_______ облич загальними зборами з числа акціонерів і представників трудового колективу.

37. Перевірки фінансово-господарської діяльності правління здійснюються ревізійною комісією за дорученням загальних зборів, поради акціонерного товариства, за власною ініціативою або за вимогою акціонерів, які займають в сукупності більше 10 відсотків голосів. Члени ревізійної комісії можуть вимагати від службових осіб суспільства надання ним всіх необхідних матеріалів, бухгалтерських або інших документів і особистих пояснень.

38. Ревізійна комісія повідомляє результати проведених нею перевірок загальним зборам акціонерів або пораді акціонерного товариства.

Ревізійна комісія складає виводи по річних звітах і балансах. Без виведення ревізійної комісії загальні збори не мають права затверджувати баланс.

Члени ревізійної комісії можуть брати участь з правом дорадчого голосу в засіданнях правління.

Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання поради акціонерів, якщо виникла загроза істотним інтересам суспільства, або виявлені зловживання, що їх допустили службові особи.

39. Товариство припиняє свою діяльність:

а) по постанові загальної поради акціонерів;

б) по інших підставами, передбаченими законодавством України;

40. Припинення діяльності товариства проводиться шляхом реорганізації (злиття, приєднання, ділення, виділення, перетворення) або ліквідації.

41. Ліквідація здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною товариством, а у випадках ліквідації по постанові держарбітражу або суду - ліквідаційною комісією, призначеною цими органами.

З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства.

42. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суспільства, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, приймає заходи відносно сплати боргів товариства третім особам, а також його акціонерам, складає ліквідаційний баланс і надає його загальним зборам акціонерів.

43. Є в товариства грошові кошти, виключно з виторгом по розпродажі майна при ліквідації, після розрахунків з бюджетом, з оплати праці працівників товариства, з кредиторами і виконання зобов'язань відносно державних облігацій, випущених товариство, розподіляються комісією між акціонерів (пропорційно до наявних акцій або іншим порядком, що про нього прийнята постанова на засновницькій конференції).

Власникам привілейованих акцій надається пріоритет перед іншими акціонерами при діленні майна товариства в разі його ліквідації.

Майно, передане товариству в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

44. Ліквідація вважається завершеною, а товариство таким, яке припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це в реєстр державної реєстрації.

45. Ліквідаційна комісія несе майнову відповідальність за шкоду, викликану нею товариству, акціонерам, а також третім особам згідно з цивільним законодавством.

Довідка

Сьогоденням підтверджуємо, що ВАТ «Кращі Вікна» діє на підставі Статуту, затвердженого на підставі протоколу №2 від 01.01.2000г.общего зборів учасників ВАТ «Кращі Вікна», зареєстрованого у виконкомі Маріупольської міської поради рег. № 00361821001010212 від 01.02.2000г.

За станом на 01.11.2010г. зміни не вносилися.

Директор ВАТ «Кращі Вікна» Шорохов В.М.

Техніко-економічне обґрунтування заходу, що кредитується

Кредит в сумі 800 000,00 (вісімсот тисяч) гривень строком на 12 місяців буде направлено на придбання устаткування для виробництва склопакетів.

При введенні в експлуатацію цього устаткування прогнозується місячна виручка від реалізації у розмірі 380 000,00 (триста вісімдесят тисяч) гривень, з них операційні 35% -133000,00 гривень, податки 33% -125400,00 гривень, експлуатаційні витрати 10% - 38 000,00 гривень. Залишається сума 83600,00 гривень, яка буде направлена на погашення кредиту виходячи з місячного платежу.

Директор ВАТ «Кращі Вікна» Шорохов В.М.

Головний бухгалтер Поротіна Т.В.

Підприємство «Кращі Вікна»

Форма власності - приватна

Вигляд економічною діяльності - виробництво металопластикових вікон

Одиниця виміри: тис. грн.

Адреса: 87500, м. Маріуполь, Вул. Артема 16

БАЛАНС на 31.12.2009 р.

Пасив	код	На початок	На кінець
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10
первонач. Вартість	11	15412	18949
Знос	12	10190	16798
Незаверш. Будівництво	20
Основні засоби:
залишкова вартість	30	5760113	4830213
первонач. Вартість	31	6285556	5669123
Знос	32	5254520	8390154
Довгострокові фин. инвест.

Подобные документы

• Механізм управління банківським ризиком

  Сутність та класифікація банківських ризиків. Сутність, складові та етапи ризик-менеджменту комерційного банку. Моделі та методи управління ризиками банку. Моніторинг та контролінг ризиків. Шляхи удосконалення системи ризик-менджменту в банках України.
  
  курсовая работа [885,8 K], добавлен 26.02.2014
  

• Управління кредитними ризиками в діяльності комерційних банків

  Характеристика банківських ризиків. Управління кредитними ризиками у банках для подальшого застосування їх під час виконання конкретних практичних завдань та пошук сучасних наукових досягнень з управління кредитними ризиками з метою їх мінімізації.
  
  дипломная работа [607,4 K], добавлен 19.03.2009
  

• Удосконалення управління кредитними ризиками комерційного банку ВАТ "Кредобанк"

  Фінансово-економічна необхідність удосконалення управління кредитними ризиками в комерційних банках. Способи оцінки кредитного ризику комерційного банку, методи управління ними та вимоги Національного Банку України (НБУ) щодо запобігання ризикам.
  
  дипломная работа [2,2 M], добавлен 08.11.2010
  

• Методи управління банківськими ризиками

  Класифікація методів управління банківськими ризиками. Методи уникнення банківських ризиків. Характеристика методів прийняття банківських ризиків: зниження банківських ризиків, самостійного протистояння банківським ризикам, передання банківських ризиків.
  
  реферат [18,1 K], добавлен 10.03.2010
  

• Управління кредитними ризиками в комерційних банках

  Економічна природа кредитного ризику. Особливості кредитної політики Укрсоцбанку, аналіз управління кредитними ризиками та напрямки удосконалення. Побудова математичної моделі формування кредитного портфелю. Інформаційні технології у банківській сфері.
  
  дипломная работа [431,2 K], добавлен 26.01.2010
  

• Оцінка толерантністідо ризиків та система лімітів у банку. План зниження ризику втрати інфраструктури банку на випадок техногенних катастроф (на прикладі АКБ "Укрсиббанк")

  Поняття і класифікація банківських ризиків. Процес управління ризиками банку. Практика толерантності і лімітування банківських ризиків в АКБ "Укрсиббанк". Основні чинники і організаційно-технічні заходи мінімізації техногенних загроз в діяльності банку.
  
  контрольная работа [191,6 K], добавлен 15.07.2010
  

• Страховий ризик

  Страховий ризик як економічна категорія, методи його оцінювання та аспекти класифікації за різними ознаками. Заходи щодо управління страховими ризиками в організаціях. Порядок формування механізму страхового захисту майнових ризиків підприємства.
  
  контрольная работа [218,9 K], добавлен 12.07.2009
  

• Аналіз і прогнозування можливих втрат кредитного портфеля банку

  Дослідження сутності та видів ризиків у банківській діяльності. Види фінансових ризиків та їх значення. Курсовий ризик на ринку цінних паперів. Систематизація ризиків і загроз та заходи щодо їх запобігання. Відсотковий, валютний та операційний ризик.
  
  отчет по практике [37,7 K], добавлен 15.06.2013
  

• Вплив ризиків кредитного портфеля на формування резервів банку

  Сутність кредитного ризику та способи його мінімізації в банку, принципи та етапи формування резерву. Нормативне регулювання та міжнародні стандарти щодо формування та використання резерву на відшкодування можливих збитків від кредитних операцій в банку.
  
  курсовая работа [1000,0 K], добавлен 27.03.2012
  

• Кредитний ризик та методи управління ними

  Поняття кредитного ризику, його сутність і особливості, актуальність у сучасній банківській системі України. Сутність методів управління кредитними ризиками, їх цілі, структура та стадії. Інструменти хеджування ризиків, їх використання на даному етапі.
  
  реферат [10,7 K], добавлен 16.02.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам