Бібліотечна справа у Великобританії

Нова стратегія бібліотеки концентрується на шести головних напрямках. Першим напрямком виступає опіка колекціями, яка полягає у розбудові колекцій в різних форматах - друкованих та рукописних виданнях, на мікро носіях, цифрових. Адже Бібліотека зобов'язана дбати про національну спадщину та зберігати її для наступних поколінь. Щомісяця колекції поповнюються 800 метрами друкованих видань, а цифрові колекції - 6,8 терабайтами. Крім звичних газет, журналів, мап, книг тощо Британська Бібліотека на сьогодні має понад 2 більйони сторінок за архівованого контенту британських сайтів.

Щодо другого напрямку, то він полягає в дослідницькій роботі. Тому що, Бібліотека не лише зберігає науковий матеріал для теперішніх і майбутніх дослідників із усіх країн світу, а й активно підтримує та стимулює нові методи досліджень. Третій напрямок полягає у бізнесі, адже Бібліотека активно підтримує інновації та дослідження. Також вона традиційно зберігає усі патенти країни, має досвідчених фахівців у цих питаннях та надає допомогу бізнесменам-початківцям. Центр Бізнесу та Інтелектуальної Власності, створений у 2007 році, активно працює у цій ділянці.

Четвертий напрямок Стратегії полягає у культурі, яка включає в себе виставки, доповіді, семінари, круглі столи, зустрічі з авторами, щорічні заходи (наприклад, Вечір Європейської літератури). Цих заходів з кожним роком зростатиме та притягуватиме все більше відвідувачів.

Навчальна програма є п'ятим напрямком, адже Бібліотека відкрила двері для дорослих та дітей. Ця категорія читачів мають можливість відвідувати бібліотеку для участі у навчальних програмах чи користуватися навчальними сайтами Бібліотеки в школі і вдома [27].

Для виконання стратегічного плану важливі також підтримання та розширення різнопланових міжнародних зв'язків, а особливо тепер, як зазначає Ролі Кіттінг, у цифрову добу, коли співпраця між бібліотеками набирає нових обертів. Адже Бібліотека протягом останнього часу значно впливала на реалізацію цифрових бібліотечних програм та заключила чималу кількість двосторонніх та багатосторонніх угод з національними бібліотеками світу. Були розроблені нові форми співпраці для кооперації знань; грандіозні проекти, наприклад, Європейської бібліотеки, націлені на забезпечення координованого розвитку цифрових фондів з відкритим та безшовним доступом до цифрових ресурсів головних європейських національних бібліотек. Використовуючи Інтернет, Британська бібліотека хоче збільшити свою роль у наданні доступу до ресурсів інших інститутів та значно розширити свою присутність серед бібліотек світу.

Важливі напрями перетворення стратегії розвитку Британської бібліотеки Великобританії побудовані на таких принципах, як:

- зробити фонди бібліотек ще більш доступними для користувачів;

- перебудувати ті форми обслуговування, для яких існують альтернативні джерела;

- зробити внесок в підвищення ефективності бібліотечного обслуговування у Великобританії;

- розвиватися як частина глобальної мережі бібліотек;

- розширити запропоновані Британською бібліотекою можливості для дозвілля та навчання.

Успішне партнерство дозволяє всім зацікавленим організаціям досягати спільними зусиллями більшого, ніж при роботі в одиночку. Бібліотека хоче будувати свої відносини на традиції співпраці з іншими інститутами на благо інформаційно-бібліотечного сектору Великобританії [16]. Протягом багатьох років поступово встановилися тісні зв'язки Британської бібліотеки з широким колом організацій в сфері розвитку фондів, управління ними та надання доступу. В умовах постійно зростаючого мережевого світу Бібліотека вважає своїм обов'язком ефективно діяти в рамках міжнародного бібліотечного суспільства, при цьому сприяючи меті та інтересам глобальної бібліотечної мережі.

З врахуванням обговорення питання з бібліотечно-інформаційним сектором Великобританії Британська бібліотека посилить своє прагнення до роботи на основі стратегічної співпраці. В якості першого кроку Бібліотека розробила Програму кооперації та партнерства, яка забезпечена ресурсами для фінансування проектів, які охоплюють бібліотеки, архіви та музеї. Її мета полягає в тому, щоб досягати координованого підходу до комплектування і надання бібліотечних і культурних ресурсів. В доповнення до цього Бібліотека радиться зі спорідненими організаціями відносно можливостей кооперації в конкретних областях професії. Це вивчення та діяльність створить достатньо міцну основу для сприяння розробки стратегій управління фондами на національному рівне. Нові стратегії співпраці повинні бути корисні користувачу та зробити свій внесок в надання рентабельних послуг.

Варто зауважити, що Британська бібліотека оприлюднила й професійний кодекс для працівників бібліотеки під назвою «Наші нові цінності», який був складений працівниками разом із профспілками. Основними тезами цього документу є те, що читач бібліотеки виступає центром всієї бібліотечно-інформаційної роботи і завдяки цьому бібліотека має на меті постійно розвиватися, оновлюватися та адаптуватися до світу, що перебуває в постійному стані змін. Не варто забувати й про те, що Британська бібліотека й надалі планує співпрацю з іншими партнерами, які надають вагому допомогу у популяризації книги та зацікавленні читача у послуга бібліотек [30].

Проекти, що реалізуються на даному етапі розвитку або будуть реалізовані в найближчому націлені на вирішення таких важливих завдань, як: формування багатого фонду електронних інформаційних ресурсів, які необхідні для наукових досліджень, викладання та спілкування, а також забезпечення широкого Інтернет-доступу до фондів; організація професійного управління фондом; використання дружніх інтерфейсів з метою забезпечення доступності фонду для всіх можливих категорій користувачів, незалежно від рівня їх володіння комп'ютером або методиками бібліотечного пошуку.

Фонди Британської бібліотеки доступні кожному, тому що вона займається обслуговуванням всіх сфер освіти, бізнесу та індустрії, медицини, незалежних письменників та дослідників, місцевих та національних органів управління, а також бібліотечно-інформаційний сектор.

Британська бібліотека є своєрідним помічником інфраструктури вищої освіти та наукових досліджень Великобританії і тому близько 60% її діяльності направлені на підтримку цього сектору. Також вона виступає ресурсом, який сприяє високому виробництву в бізнесі та індустрії, тому 20% роботи бібліотеки будуть спрямовані для подальшого комерційного розвитку та інновації.

Варто зазначити, що стратегія розвитку Британської бібліотеки передбачає ряд інших завдань, які в подальшому будуть удосконалені та виведені на вищий рівень. Серед них є реорганізація в наданні патентів, яка включає в себе підтримку повного архіву патентів Великобританії в цифровій формі та співпрацю з організаціями над формуванням надійного розподіленого міжнародного архіву на майбутнє. Для цього потрібно впровадити необхідну технологію, щоб у Бібліотеки була можливість надавати патенти безпосередньо в цифровому форматі. Це зумовлює припинення комплектування патентних специфікацій на папері, якщо вони не можуть бути отримані на електронному носії та зроблені доступними в задовільній формі. Стратегія передбачає виключення із фонду іноземних патентів в паперовій формі при наявності ідентичних цифрових матеріалів та можливість отримання цифрового архіву патентних документів через Мережу патентної інформації для інших бібліотек та інноваційних агентств Великобританії. Варто додати, що Мережа патентної інформації включає дванадцять публічних бібліотек і одну університетську бібліотеку, які забезпечують локальний доступ до фондів патентів і служб в центрах Великобританії [6].

Важливим напрямком стратегії є доставка документів, яка на даному етапі в бібліотечному та інформаційному суспільстві знаходиться в критичному стані. У зв'язку з цим Британська бібліотека дослідила свою службу віддаленої доставки документів для визначення короткострокових мір і розробки можливостей середньострокового і довгострокового розвитку. Для перебудови служби доставки документів Бібліотека планує оптимізувати попит і скоротити затрати на операції і комплектуванні там, де це можна здійснити при мінімальному впливі. В наступні роки планується вклад грошових засобів в інфраструктуру інформаційно-комунікаційних технологій з метою оптимізації чистого прибутку по мірі того, як стане зрозумілою динаміка цифрового середовища і намірів користувачів Бібліотеки. Також Британська бібліотека прагне пришвидшити розширення договорів з видавцями та правовласниками для захисту їх інтересів, в той же час забезпечуючи високі стандарти обслуговування для користувачів. Це все вимагає повного примирення інтересів головних зацікавлених сторін з тим, щоб розробити майбутню форму служби доставки документів у Великобританії.

Варто також розглянути стандарти, які охоплюють основні сфери бібліотечного обслуговування та згруповані у відповідності із завданнями на всіх рівнях діяльності. Вони регламентують організацію обслуговування на рівні бібліотечного управління, а не окремо взятої бібліотеки. Оскільки обслуговування бібліотеками - це достатньо складна, комплексна діяльність, Міністерство враховує список стандартів, особливо, виконання управлінням внутрішніх планових показників щодо обслуговування дітей, соціально незахищених прошарків населення, етнічних груп і людей з обмеженими можливостями, а також адекватність поставлених цілей.

Завдання, які вирішуються за допомогою стандартів включають в себе забезпечення такого розміщення бібліотек, яке б гарантувало користувачам зручний і безперешкодний доступ та зручний розклад роботи бібліотек [48]. Наразі актуальне питання надання користувачам електронного доступу до документів та забезпечення задовільної роботи абонементу, в тому числі і послуг, які займаються постановкою читачів «в чергу» та сповіщенням їх про те, що затребувані ними книги є в наявності. Також потрібно зауважити, що для надання всіх бібліотечних послуг необхідні кваліфіковані працівники всіх рівнів.

Отже, Стратегія розвитку бібліотечної справи, на прикладі Британської бібліотеки прагне забезпечити доступ до всесвітньої інтелектуальної, наукової та культурної спадщини. Фонди Британської бібліотеки та інші вагомі колекції в найближчому майбутньому будуть доступні кожному на його віртуальній книжковій поличці - на роботі, в школі, коледжі, дома.

Варто зазначити, що стратегія розвитку має на меті розповсюдження інформаційно-комунікаційних технологій по всій бібліотечній мережі Великобританії. Протягом 5-7 років, на які розрахована стратегія, може й намічене не вдасться повністю виконати до кінця, проте будуть визначені покрокові підходи, які можуть бути розроблені в деталях у відповідь на швидкі зміни в оточуючому середовищі [6].

3.2 Розвиток інформаційно-комунікативні технологій в сучасних бібліотеках Великобританії

З давніх часів бібліотеки одночасно виконували функцію сховища знань та були основною базою для навчання. Виникнення та розвиток Інтернету - безпрецедентного каналу комунікації та розповсюдження інформації - сприяли звільненню доступу до інформації від національних бар'єрів і кордонів. Роль сучасної бібліотеки значно розширюється, адже в ХХІ століття відбувається накопичення інформаційних масивів швидкими темпами. Для вирішення цієї проблеми бібліотечна мережа Великобританії активно впроваджує та використовує сучасні новітні технології. Застосування передових інформаційних технологій дозволяє бібліотекам Великобританії надавати користувачам інформаційні продукти та послуги високої якості, що вносить значний вклад в підвищення ефективності функціонування різноманітних сфер життя британського суспільства. Нові інформаційні технології сьогодні стрімко увійшли в бібліотечну діяльність та зробили бібліотеки більш цікавими для так званого «цифрового» покоління, вивели бібліотечно-інформаційну діяльність на якісно інший, більш продуктивний, ніж раніше рівень.

Історичний етап розвитку суспільства на початку ХХІ століття, глобальна інформатизація суспільства спричинили трансформацію традиційних інформаційних технологій та ресурсів. Інтернет та інша цифрова інформація стали вагомою невід'ємною частиною світової спільноти. Суспільний прогрес почав визначатися процесом накопичення знань. І один з логічних наслідків цього - початок процесу створення цифрових бібліотек, основним завданням яких стала інтеграція інформаційних ресурсів та ефективна навігація в них.

Цифрова бібліотека визначається як інтегрована інформаційна система, яка дозволяє створювати, надійно зберігати та ефективно використовувати в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування різнорідні електронні інформаційні ресурси, які локалізовані в самій системі та доступні через мережу Інтернет. До переваг цифрових бібліотек порівняно з традиційними відносяться доступність (як правило, на безкоштовній основі) широкому колу користувачів, необмежений термін зберігання величезних масивів документів, переведених в електронну форму, висока інтегрованість інформаційного змісту з інструментами високошвидкісного пошуку. Створення цифрових бібліотек є на сьогодні одним із магістральних напрямів розвитку світової інформаційної сфери. Цифрові бібліотеки є об'єктом пильної уваги ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Всесвітнього саміту з інформаційного суспільства та інших авторитетних міжнародних організацій [29].

Однією із найактуальніших завдань сучасного етапу британських бібліотек є оцифровування бібліотечних фондів. З переводом інформації в цифровий формат тісно пов'язані такі важливі питання, як зберігання цифрової інформації та забезпечення зручного доступу до неї. Саме вони вважаються ключовими для сучасного стрімкого розвитку інформаційного середовища. Бібліотекам необхідно зберігати не лише інформацію, яка отримується в результаті оцифровування матеріалів, але й ту інформацію, що безпосередньо створюється в електронному вигляді. Проте, однією з головних проблем в реалізації програми формування фондів електронних документів є готовність бібліотечного персоналу навчатися правильно збирати, зберігати та розповсюджувати такі документи. Протягом останніх десятиліть бібліотеки Великобританії, зокрема, Британська бібліотека займається відповідною роботою. Оскільки Бібліотека забезпечує запити вчених всіх спеціальностей там особливо помітні істотні зміни в інформаційній поведінці користувачів, їх побажаннях при опублікуванні наукових робіт і у всьому ланцюжку наукових комунікацій.

Бібліотека як провайдер цифрових ресурсів тісно співпрацює з видавцями в захисті їх інтересів в процесі розвитку служб віддаленої доставки всіх цифрових матеріалів, які на даний час є в Бібліотеці та в установленні зв'язку з матеріалами, які представлені на Web-сайтах видавців. Однак творці інформації і провайдери все частіше практикують ліцензійні згоди, які можуть перемогти закон про авторське право [6].

Британська бібліотека на сучасному етапі займається визначенням пріоритетів в оцифровуванні традиційних фондів і для покращення доступу до них буде використовуватися кожна можливість співпраці. Будучи цифрованим, матеріал може використовуватися різною метою, різноманітними аудиторіями та новими службами. Наприклад, Бібліотека тісно працює в партнерстві з видавцями і новими типами комерційних Web-установ, для того щоб ліцензувати вміст матеріалів, які наявні в фондах для публікації в цифровому форматі та навчання.

На даному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій Британська бібліотека прагне дати відповідь на запити та використати можливість електронної революції. Для цього керівництвом Бібліотеки було чітко та серйозно прийняте рішення на участь в багатьох електронних проектах. Також Бібліотека усвідомлює необхідність розробки цілковито нової зміненої бізнес моделі, стержнем якої стане Web. Адже саме з врахуванням цієї мережі будується сьогоднішня бібліотечно-інформаційна діяльність Британської бібліотеки, підвищується компетентність та удосконалюються навички персоналу. Тому що, Web надасть можливість стати одним із головних гравців в більшості угод про взаємодію в національній і міжнародній бібліотечних мережах, з вченими та дослідниками, з організаціями публічного та приватного секторів. Хранителі Бібліотеки все активніше беруть участь у створенні та підтриманні професійної Web-служби з метою інформування нинішніх та потенційних користувачів про фонди та інтеграцію фондів в межах широкої мережі культурних та наукових ресурсів.

Web дозволяє надавати безшовне обслуговування і доходити до максимально широкої аудиторії швидко та ефективно. Це робить можливою зміну напрямку цифрових матеріалів шляхом пояснення їх наукового, комерційного та освітянського використання, а також застосування в більш загальних інтересах. Покращення використання Web увімкне широку перебудову багатьох діючих процесів для забезпечення своєчасного надання необхідних послуг в майбутньому.

Помітний вплив нових технологій та практики комплектування за технологією «Велика угода» на бібліотеки і бібліотекарів найбільш чітко проглядається в дослідженнях у сфері природніх, технічних та суспільних наук, які активно використовують досягнення інформаційно-комунікаційних технологій (e-science, e-socialscience). Швидкий прогрес у використанні цифрових технологій в гуманітарних науках, в тому числі масова оцифровка текстових матеріалів, також впливає на роботу бібліотек [48].

Для забезпечення ефективної роботи бібліотек потрібні каталоги, які безпосередньо надають інформацію про бібліотечні фонди та забезпечують зручний доступ до бібліотечних зібрань. Каталогізація дозволяє структурувати фонди та підвищувати ефективність в роботі сховища інформації. На сьогодні в багатьох бібліотеках Великобританії, наприклад, в Британській та Бодліанській бібліотеках, Маршаліанській економічній бібліотеці, Британській бібліотеці політичних та економічних наук створені і широко використовуються електронні каталоги, які виконують довідково-бібліографічні та пошукові функції. Проте чимало інших бібліотек Великобританії знаходяться в процесі формування електронних каталогів.

На сучасному етапі у Великобританії використовуються можливості об'єднаного електронного каталогу Copaс. Держателем каталогу є Об'єднання наукових бібліотек Великобританії - RLUK (ResearchLibraries UK). Каталог Copaс надає прямий доступ до каталогів більше 70-ти бібліотек Великобританії та Ірландії, включаючи чимало університетських дослідницьких бібліотек, Британську бібліотеку, спеціальні та багато інших бібліотек [57].

В новому тисячолітті бібліотечно-інформаційне обслуговування у Великобританії переживає період радикальних змін, які пов'язані з розвитком нових інформаційно-комунікаційних технологій, які відкривають перед суспільством доступ до величезних інформаційних ресурсів. Однак головною проблемою є висока вартість технологій, яка створює нерівність в доступі до інформації. Політика уряду Великобританії направлена на те, щоб всі жителі країни могли в однаковій можливості користуватися сучасними світовими технічними досягненнями незалежно від місця проживання, статусу або національності.

Британська бібліотека за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій прагне забезпечити користувачів можливістю ідентифікувати та визначати місцезнаходження матеріалів, а також отримувати прямий доступ до них, де б вони не знаходилися. Бібліотека й надалі працюватиме з бібліотечним сектором та іншими агентствами Великобританії над забезпеченням надання своїх та інших ресурсів наскільки можливо і доступу до них максимально широким кругам публіки. Варто зазначити, що Британська бібліотека надає національні ресурси в доповнення до локальних та регіональних ресурсів, а також має на меті підтримання пілотних масштабних ініціатив.

3.3 Форми та методи роботи в бібліотеках Об'єднаного Королівства

З кожним роком бібліотекарами Великобританії створюються нові методи та форми для залучення більшої кількості відвідувачів до бібліотек. Бібліотека перетворюється в центр реалізації культурних, освітянських та соціальних програм.

Велику допомогу у реалізації проектів, які здійснюються бібліотеками надають партнери. Однією із вагомих організацій, що займаються популяризацією читання у Великобританії є Агентство читання (The Reading Agency). Його метою є те, що працюючи з бібліотеками та їх партнерами, надихнути націю читати, починаючи з найменших [14]. Основна діяльність Агентства сфокусована на п'яти основних напрямках, які включають: програми і ресурси по читанню, партнерську співпрацю та експериментальні моделі, дослідження та захист (адвокацію), навчання, ресурси по захисту (адвокації) та просуванню читання.

Для розвитку інтересу дітей до бібліотек та читання використовуються різні форми та методи роботи. Зокрема, всі бібліотеки країни беруть участь в Національній програмі «Книжковий старт» (Bookstart). У відповідності з цією програмою кожному англійському малюку при народженні дарують книгу та видають читацький квиток в бібліотеку. «Книжковий старт» опирається на щедрі субсидії та підтримку місцевих і національних спонсорів, які включають більше 30 видавців та продавців дитячих книг. Дослідження, яке проводилося протягом останніх 10 років, показало, що діти, які були охоплені цією програмою, краще навчаються в школі та частіше поступають в університети. «Книжковий старт» значно розширив свою зону охоплення населення за допомогою фінансування за іншою програмою «Впевнений початок оволодіння навичками». Дану програму фінансує уряд, її основним завданням є дати кожній дитині кращий життєвий старт, поєднуючи ранній розвиток, піклування про дітей, медичне забезпечення та підтримку сім'ї.

Однією з масштабних щорічних акцій для популяризації дитячого читання на території Великобританії є «Виклик літнього читання», яка реалізується мережею публічних бібліотек по всій країні. На даному етапі, вона проводиться в 94% британських бібліотеках, в ній беруть участь 600 тис. дітей у віці 4-11 років і завдяки їй кожен рік в бібліотеках реєструються близько 48 тис. нових читачів. Як показують дослідження, що діти, які взяли участь у «Викликові» є набагато впевненішими в своїх силах як користувачі бібліотеки. По закінченню акції вони отримують свідоцтво і медаль, які розповідають про їх досягнення [22].

Влітку в багатьох бібліотеках Великобританії проходить «Національний конкурс літнього читання», в якому беруть участь діти у віці від 4 до 12 років. За кожну прочитану книгу, про яку вони змогли розповісти, дітям видають маленькі призи - листівки, наклейки. Варто додати, що якщо дитина прочитала шість книг, то в якості заохочення вона отримує сертифікат і медаль. Цей конкурс є надзвичайно популярним і в ньому беруть участь майже всі бібліотеки Об'єднаного Королівства (близько 98%) та півмільйона дітей.

Варто звернути увагу, на цікаві форми бібліотечної роботи, які проводяться в графстві Йоркшир. Ці так звані «Книжкові тижні» схожі на наші бібліотечні акції. Бібліотека організує приїзд цікавого дитячого письменника в школу, який розповідає про свою творчість або обговорює з дітьми твори, які вони прочитали, а після всі разом відвідують бібліотеку. Також, в бібліотеках Йоркшира раз на тиждень розповідають історії для дітей різного віку. Ці заняття є надзвичайно популярними і носять назву «Розповідання історій». Багато бібліотечних проектів проводяться разом з освітянськими службами. Наприклад, Відділ освіти графства поставив собі за мету трішки «підтягнути» Йоркшир до національних стандартів, і тому в бібліотеках проводились заняття по ранньому заохоченню дітей дошкільного віку до читання. Головним завданням таких занять був розвиток мовленнєвих та комунікативних навичок малюків.

Цікавою формою роботи з дітьми є «Книжки-говоруни» - перша національна програма по організації в бібліотеках мережі дитячих читацьких груп, яка була профінансована телекомунікаційною компанією «Оранж». Агентство по читанню виступило координатором програми, яка охоплювала дітей у віці від 4 до 12 років. Метою даної форми стало виховання любові до книг і читання на все життя, заохочення сімей до відвідування публічних бібліотек, навчання батьків читанню разом з дітьми та обміну враженнями про прочитане, а також вироблення у дітей звички не соромлячись виражати особисту думку про книги. Варто зазначити, що працівники бібліотек, перш ніж стати координаторами програми, проходять спеціальне навчання. Вони можуть вільно користуватися різноманітними матеріальними предметами, якими забезпечується програма, до числа яких входить - рюкзак з цікавими «книжковими» іграми. Координаторам виділяються певні засоби на організацію зустрічей з письменниками та ілюстраторами, щоб дітей навчали любити книги безпосередньо ті, хто їх створює. Зустрічі груп проходять регулярно і тому будь-яка сім'я може взяти участь в обговоренні нової книги. На сьогодні проект охоплює 3 тис. дітей, в 116 бібліотечних системах діє 200 дитячих читацьких груп [22].

«Книжкові активісти» в бібліотеках Дербішира - підлітки - адвокати читання, які спеціально навчені працівниками бібліотек розповсюджувати свою любов до книг серед молоді. Вони діляться своїми думками про прочитані книги зі своїми однолітками, бібліотекарами, видавцями та іншими людьми, які зацікавлені в підтримці інтересу підлітків та юнацтва до читання. «Адвокати» дають вистави в школах, бібліотеках та сім'ях; проводять творчі презентації цікавих книг в бібліотеках; впливають на відбір бібліотечних книг тощо. Такі групи підлітків 12-16 років, відбираються на прослуховуванні в місцевих школах або в читацьких групах в бібліотеках, де вони виступають перед комісією з презентацією про улюблену книгу. Потім майбутніх активістів навчають ораторській майстерності, вибору тексту для читання під час виступу та основним навичкам комунікації. Своїми виступами вони можуть впливати на відбір книг в бібліотеках, інформувати видавців про те, які книги користуються популярністю серед молоді і чому, спонукати інших підлітків розширювати коло свого читання новими книгами або книги інших жанрів. Варто зазначити, що активісти виступають та проводять семінари на місцевих, регіональних, національних і міжнародних конференціях.

Також на території Дербішира кожного року молодь, персонал бібліотек, вчителі, автори, шкільні бібліотекари та видавці збираються для того щоб взяти участь у щорічних Молодіжних Дебатах по читанню Ради графства, які проводяться Бібліотечною службою. Мета дебатів ґрунтується на тому, щоб підняти рівень дискусії про книги, читання та бібліотеки та надати юним відвідувачам можливість висловитися, покращити їх навички та збільшити впевненість в собі, заключати партнерства.

Метою проекту «Книги», який реалізується через бібліотеки, є навчання підлітків від 13 до 18 років отримувати задоволення від читання, опираючись при цьому на їхні інтереси та захоплення. Для цього бібліотекам надають відповідні ресурси, головна увага звертається на улюблені дітьми літературні жанри. Основні методи включають в себе створення серій рекламних матеріалів для заохочення підлітків до читання і розширення їх читацького світогляду та створення інтерактивного сайту. Застосовуються яскраві рекламні матеріали, такі як плакати і банери, які можна використовувати для прикрашення бібліотеки або для зовнішньої реклами.

Викликає інтерес також така форма роботи як «Книги за рецептом». Це спільний проект публічних бібліотек та медичних організацій. Видання, які рекомендують терапевти, дозволяють людям самостійно позбавлятися від депресій, безсоння та інших захворювань, допомагають жити в умовах кризи та справлятися з проблемами. Книгу «за рецептом» пацієнт може отримати в будь-якій бібліотеці Великобританії, навіть якщо він не є читачем обраної бібліотеки [29].

ХХІ століття - це ера цифрового розвитку, де бібліотеки відіграють важливу роль, тому що вони виступають своєрідним провідником в інформаційному забезпеченні науки, освіти, економіки, політики, культури та інших сфер життя суспільства.

Стратегія розвитку бібліотечної справи Великобританії містить в собі довгостроковий план, що включає в себе всі сфери бібліотечно-інформаційного обслуговування. Основними завданнями стратегії виступають розвиток фондів бібліотек та розширення і покращення доступу до інформації, яка цікавить користувача.

Бібліотека може зробити значний внесок у формування інформаційного суспільства, адже нова стратегія знаходить шляхи, на яких можна використати нові можливості, які народжуються із технології та розвитку освіти. Щоб закріпити свою роль в інформаційному суспільстві, бібліотечна мережа Великобританії повинна плідно співпрацювати, діяти максимально ефективно, розширювати можливості фінансування та досягати стійкої підтримки з боку Уряду.

Розвиток цифрових інформаційно-комунікаційних технологій приводить до необхідності вироблення принципових рішень, які в подальшому дадуть імпульс в удосконаленні інформаційної інфраструктури. Бізнес та промисловість, комунікації (кабельні та телефоні компанії), виробники баз даних, армія, бібліотеки, вчені, академічні інститути та прості громадяни, всі схильні до впливу цієї інфраструктури та пов'язані з нею. І тому бібліотеки Великобританії, на даному етапі розвитку, вирішують такі нагальні питання як відкритий доступ до інформації, захист авторського права, і в той же час, захист громадянського права на доступ до авторської інформації, інформаційна безпека, право на приватну інформацію, ціна інформаційного доступу тощо. Варто зауважити, що швидкий розвиток інноваційних процесів вимагає постійного удосконалення бібліотечно-інформаційного технологічного інструментарію і тому сучасні британські бібліотеки перетворюються на сховище величезних зібрань цифрових документів та матеріалів, до яких вони надають Інтернет-доступ користувачам.

На даному етапі розвитку бібліотечної справи Великобританії бібліотекари поєднують старі й нові форми та методи роботи залучення читачів до стін бібліотеки. Розроблені багато проектів спільно з різними агентствами, які здійснюють величезну підтримку у сфері популяризації книги та бібліотек.



ВИСНОВКИ

1. Бібліотека як культурний інститут, звертає на себе дослідницьку увагу фактично з того часу, з якого вона була усвідомлена як специфічний елемент життя людини. На початок ХХІ століття історіографічний доробок науково-практичних досліджень історії та функціонування бібліотечної справи Великобританії складається з широкого масиву зарубіжних і вітчизняних публікацій. Аналіз праць, узагальнення основних тенденцій і різних аспектів вивчення діяльності бібліотек Об'єднаного Королівства дало можливість сформувати узагальнену картину ступеня дослідження проблеми, поглядів вчених і практиків на їхні завдання та функції. Варто зазначити, що значна кількість праць про стан та діяльність бібліотек Великобританії у британських дослідників, тому, можна сказати, що на сучасному етапі існує проблема у кількості інформації щодо розвитку британських бібліотек, їхнього внеску у розвиток професії та управління бібліотечною справою.

2. Історія бібліотек Великобританії пройшла досить складний шлях, починаючи з маленьких фондів монастирських бібліотек до зібрань праць для перших шкіл та університетів, а від них до безкоштовної публічної бібліотеки нашого часу, бібліотека перенесла ряд перетворень, кожне з яких було обумовлене потребами сучасного їй суспільства.

Наукова реконструкція та історико-порівняльний аналіз дозволили обґрунтувати періодизацію становлення і розвитку бібліотечної справи Великобританії:

- VII-XII століття - виникнення монастирських бібліотек (Йорк, Кентерберрі, Дарем);

- ХІІІ-ХІV століття - зародження перших університетів та університетських бібліотек (Оксфорд, Кембридж);

- ХV-ХVІ століття - зростання популярності приватних бібліотек, розквіт університетських бібліотек;

- ХVІІ- з'являються перші публічні бібліотеки, відбувається занепад церковних бібліотек;

- ХVІІІ століття-прийнятий закон про утворення національної бібліотеки Великобританії та зростає роль і місце в житті суспільства бібліотек університету (Бодліанська бібліотека);

- ХІХ століття - прийнятий перший бібліотечний закон «Про публічні бібліотеки» та виникнення Британської бібліотечної асоціації;

- ХХ століття -створення Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (ІФЛА) та відкриття національної бібліотеки Великобританії - Британської бібліотеки;

- ХХІ століття - відбувається впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечну діяльність, зокрема, відбувається оцифровка фондів, створення електронних депозитаріїв і репозитаріїв, формування електронних каталогів тощо.

3. Британська національна бібліотека -є національною бібліотекою Великобританії та міжнародною науковою бібліотекою, яка володіє світовою популярністю. Вона здійснює загальну координацію розвитку бібліотечної мережі Великобританії. На сучасному етапі Британська бібліотека виконує ряд різноманітних функцій, які полягають в забезпеченні повноти охоплення, обліку та зберігання національного архіву публікацій Великобританії та наукових матеріалів інших країн. Вона займається наданням швидкого доступу до фондів Бібліотеки і до всесвітньої бази знань всім, кому це потрібно. Варто зауважити, що на сьогодні пріоритетними напрямками для Британської бібліотеки є всебічний розвиток засобів масової комунікації, зміцнення партнерських зв'язків іншими вагомими сховищами інформації у всьому світі та розповсюдження вищої освіти. З цією метою працівниками бібліотеки розроблено і прийнято до виконання ряд довгострокових проектів.

Британська бібліотека надає широкий спектр послуг різноманітним групам користувачів та має всі можливості для того, щоб відігравати одну із головних ролей в міжнародному бібліотечному розвитку.

4. Британська бібліотечна асоціація з початку свого існування З позиціонує себе як орган громадського управління бібліотечною справою та здійснює вплив на розвиток законодавства у сфері бібліотечно-інформаційної діяльності. Для ефективної діяльності Асоціації притаманний безперервний процес розвитку, який спрямований на підтримку та підвищення ступеня узгодженості між складниками її соціальної системи. Всебічне сприяння розвитку бібліотечної справи для забезпечення права читачів і споживачів інформації на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування шляхом гарантування їх доступу до всього обсягу накопичених знань та інформації є основною метою функціонування Британської асоціації. Реалізація функції розвитку професії передбачає діяльність Асоціації у сфері вдосконалення бібліотечної практики та стимулювання наукових досліджень, безперервної бібліотечно-інформаційної освіти, видавничої діяльності. Британська бібліотечна асоціація видає наукову, виробничу, довідкову, навчальну, науково-популярну літературу. Варто зазначити, що публікації бібліотечних об'єднань сприяють залученню фахівців до членства, їхній професійній консолідації та розвитку професійної свідомості, є важливими для розвитку документної бази професії.

5. Бібліотечно-інформаційна освіта на сьогодні є досить складною через високий рівень технологічного розвитку британського суспільства. Бібліотекари переходять від філософії сприяння на читача до філософії доступності інформації та стають своєрідними посередниками. В бібліотечну справу увійшли такі поняття, як менеджмент, маркетинг, інноваційна діяльність. Також, працівники бібліотек для того, щоб виконувати свої обов'язки, повинні мати професійні навички, які на сьогодні є набагато ширшими, ніж просто традиційні вузькопрофільні навички каталогізації та класифікації. Окрім того бібліотекари повинні мати хорошу освіту, аби відповідати всім типам користувачів та розуміти їхні потреби.

Для британської системи вищої освіти характерне достатня різноманітність дипломів та освітянських програм, що забезпечують різні шляхи отримання вищої професійної освіти та кар'єрний ріст випускників. На сучасному етапі підготовкою спеціалістів бібліотечно-інформаційної сфери займаються 11 вищих навчальних закладів Великобританії, які надають високий рівень освіти за кількома програмами.

Розповсюджується електронна форма навчання з використанням веб-конференцій, веб-консультацій тощо. Його переваги проявляються в зручності для студентів, можливості їхнього широкого охоплення, свободі вибору оптимальної форми, в економічній ефективності. Проте основними недоліками вважаються недостатнє фінансування, нестача часу у працівників бібліотек, відсутність практичного досвіду електронного навчання. Також значної популярності набувають програми безперервної освіти, якіможна здобути після основної професійної освіти. Вона передбачає різноманітні форми - від офіційних курсів до самостійних занять; найбільш розповсюдженою формою навчання є семінари-практикуми.

Отже, бібліотечна освіта Великобританії передбачає підготовку спеціалістів, які в подальшому зможуть працювати не лише в бібліотеках, але й в державних архівах, інформаційних агентствах, організаціях культури, музеях та інших організаціях, які займаються інформаційною діяльністю.

6. В бібліотеках Великобританії відбулися глобальні зміни. Архітектура та технічне обладнання кардинально відрізняються від класичної бібліотеки минулого. Фонди та каталоги істотно змінилися за рахунок впровадження інформаційно-комунікативних технологій. Для покращення роботи британських бібліотек була розроблена Стратегія розвитку бібліотечної справи Великобританії, яка охоплює в собі дві основні групи цілей. Перша стосується розвитку фондів і має на меті краще охоплення відображення національних публікацій, розширення збирання цифрових матеріалів, поглиблення співробітництва з іншими бібліотеками задля комплектації, збереження та забезпечення доступу до наукових документів. Друга група цілей спрямована на покращення стратегій доступу - відкритість фондів, реорганізація служб альтернативних джерел інформації відповідно до динаміки розвитку цифрового середовища та потреб користувачів, розвиток Британської бібліотеки як частини глобальної мережі бібліотек, розширення її послуг у сфері дозвілля та навчання.

7. Різноманітні форми та методи роботи у британських бібліотеках покликані для того, щоб, по-перше, надавати користувачу інформацію про книги і, по-друге, допомогти позбавитися від упереджень та розширити свій читацький досвід. У Великобританії бібліотеки застосовують різноманітні форми роботи з читачами, які допомагають виховувати любов до книг і читання на все життя, заохочують сім'ї до відвідування публічних бібліотек, навчають батьків читанню разом з дітьми та здійснюють обмін враженнями про прочитане. Бібліотеки беруть участь у національних проектах разом з партнерами, які надають величезну допомогу у популяризації читання та бібліотеки.

Отже, бібліотеки Великобританії сприяють реалізації прав кожної людини на освіту, користування досягненнями культури, на відпочинок, дозвілля та отримання інформації. Вони сприяють розвитку науки, прогресу всього суспільства та кожної окремої людини.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авалова Н.С. Университетские библиотеки зарубежных стран [Текст] / Н. С. Авалова// Библиотековедение и библиография за рубежом. - 1983. - Вып. 93.

2. Алябьева Л. А. Литературная профессия в Англии в ХVІІ-ХІХ вв. [Текст] / Л. А. Алябьева - М.: Новое литературное обозрение, 2004. - 400 с.

3. Англия в эпоху абсолютизма [Текст] / Под редакцией Ю. М. Сапрыкина - М., 1984.

4. Багрова. И.Ю. Национальные библиотеки и проблемы развития библиотечного дела за рубежом в конце 20 - начале 21 века: обзоры, реф. пер. англоязыч. лит-ры [Текст] / И. Ю. Багрова // Российская государственная библиотека, отдел по библиотековедению, библиографоведению и книговедению. - М. : Пашков дом, 2004. - 500 с.

5. Багрова. И.Ю. Виртуальное справочно-информационное обслуживание (по материалам англоязычной печати 2000-2004 гг.) [Текст] / И. Ю Багрова // Библиотековедение. - 2005. - № 6. - С. 42-48.

6. Багрова. И.Ю. Стратегический менеджмент: опыт национальных библиотек Европы [Текст] / И. Ю. Багрова // Библиотековедение. - 2003. - № 5.

7. Багрова И. Ю. Электронная библиотека (по материалам англоязычной печати 2000-2004 гг.) [Текст] / И. Ю Багрова // Библиотековедение. - 2005. - № 4. - С. 50-57.

8. Балкова, И. В. История библиотечного дела: курс лекций [Текст] / И. В. Балкова. - М.: Пашков дом, 2013. - 415 с.

9. Библиотеки за рубежом: Сборник [Текст] / Редкол.: Н. Ю. Золотова, С. В. Пушкова, Л. М. Степачев. - М.: Рудомино, 2002. - 137 с.

10. Библиотечное дело в зарубежных странах [Текст] / Ред. Ю. В. Григорьев. - М.: Книга, 1965. - 351 с.

11. Библиотечная энциклопедия [Текст] / Под ред. Ю. А. Гриханова // Рос. гос. б-ка. - М.: Пашков дом, 2007. - 1300 с.

12. Библиотечное обслуживание детей за рубежом: опыт, инновации, источники информации [Текст]/ Российская государственная детская библиотека; сост.: В. П. Чудинова, К. О. Чудинова ; пер. с англ. и яп. К. О. Чудиновой. - Москва, 2011. - 102 с.

13. Володин Б.Ф. Всемирная история библиотек [Текст] / Б. Ф. Володин // СПб., 2002 . - 351с.

14. Ерофеев Н.А. Очерки по истории Англии. 1815-1917 [Текст] / Н. А. Ерофеев. - М., 1959. - 263 с.

15. Жабко Е.Д. Предоставление деловой информации в Британской библиотеке [Текст] / Е. Д. Жабко // Науч. и техн. б-ки. - 1996. - № 9. - С. 30-38.

16. Жеравина О. А. Школьные библиотеки: из опыта современной Великобритании [Текст] / О.А. Жеравина // Культурология и искусствоведение. - Томск: Вестник ТГУ, 2011. - №4. - С. 66-72.

17. Земсков А. І. ІФЛА - 2002 [Текст] / А. І. Земсков, Н. П. Павлова // Наукові та технічнібібліотеки. - 2003. - № 1.

18. Инновационные формы массовой работы с детьми: Дайджест для руководителей детским чтением МБУК «ЦБС» [Текст] / сост. Л. М. Еламкова. - Бирюч, 2012. - С. 8-12.

19. Как создаются читающие нации: опыт, идеи, образцы : сб. материалов [Текст] // Ред.-сост. В. Д. Стельмах, Дж. Я. Коул. - М. : НФ «Пушкинская библиотека», 2006.

20. Книговедение: энциклопедический словарь [Текст] / Ред. коллегия: Н. М. Сикорский и др. - М.: Сов. энциклопедия, 1982. - 664 с.

21. Керзюк О. Нова стратегіяБританськоїбібліотеки [Текст] / О. Керзюк // НаціональнабібліотекаУкраїниім. В. І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua/node/1941). - 2015.

22. Кертман Л. Е. География, история и культура Англии [Текст] / Л. Е. Кертман. - М.: Высшая школа, 1979. - 384 с.

23. Кочеткова А. Цифрові бібліотеки як ознака ХХІ століття [Текст] / Анна Кочеткова // Світогляд. - 2009. - № 6. - С. 68-73.

24. Кузнецова Н.И. Путешествие в туманный Альбион [Текст]/ Н.И. Кузнецова // Современная библиотека. - 2014. - № 3. - С. 88-91.

25. Кэролайн Бразье. Возможности и проблемы формирования фонда цифровых материалов: опыт Британской библиотеки [Текст] / Кэролайн Бразье; пер. с англ. А.И. Земскова. - Сингапур, 2013.

26. Лиховид Т.Ф. Высшее библиотечно-информационное образование в Великобритании [Текст] / Т. Ф. Лиховид // Библиотековедение. - 2007, № 3. - С.94-98.

27. Мельникова Е.В., Мельников О.А., Саркисян Д.Б. Система НТИ Великобритании: современное состояние и роль в инновационном развитии страны [Текст] / Е. В. Мельникова, О. А. Мельников, Д. Б. Саркисян// Научно-техническая информация. Серия 1. - М.: ВИНИТИ РАН, 2012.

28. Національнібібліотекисвіту на початку XXI ст. [Текст] /НПБ України. - К., 2005. -47 с.

29. Оськина В. М. Современные тенденции развития библиотечного дела и библиотековедения в Великобритании [Текст] / В. М. Оськина // Библиотековедение и библиографоведение за рубежом. - 1980. - Вып. 77. - С. 38-45.

30. Пашкова В. С. Внесокнаціональнихбібліотечнихасоціацій у формуванняіміджубібліотеки в суспільстві й підвищення престижу бібліотечноїпрофесії: (досвід заруб. країн) [Текст] / В. С. Пашкова // Бібл. форум України. - 2007. - №2. - С. 50-55.

31. Пашкова В. С. Національнібібліотечніасоціації, 1876-2008 [монографія] / В. С. Пашкова. - Х. : Акта, 2009. - 332 с.

32. Пашкова В. С. Огляд діяльності бібліотечних асоціацій у розвинених країнах світу в останній чверті ХХ століття [Текст] / В. С. Пашкова // Бібл. Форум України. - 2007. - №1. - С. 42-50.

33. Пинягин Ю.Н. Великобритания: история, культура, образ жизни [Текст] / Ю. Н. Пинягин. - Пермь: Изд-во Перм. Ун-та, 1996. - 296.

34. Пронина Л. А. Магистратура в библиотечно-информационной сфере : из опыта европейских стран [Текст] / Л. А. Пронина // Вестник ТГУ. - Томск, 2009. - 12 (80). - С. 161-168.

35. Реорганизация национальных библиотек Великобритании, в сб. : Библиотековедение и библиография за рубежом. - М., 1974.

36. Сатинова В.М. Читаем и говорим о Британии и британцах [Текст] / В. М. Сатинова. - Минск: Выш. шк., 2000 - 255 с.

37. Сенченко И. А. Государство и право, история и культура Великобритании и США. Конспект лекций [Текст] / И. А. Сенченко // -М.:Приор, 2005. - С.98.

38. Современное профессиональное библиотечное образование в США и Великобритании [Текст] / сост. Е. А. Набатникова. - М., 1986. - 32 с.

39. Стандарты для публичных библиотек в Англии: Библиотеки за рубежом 2004: Сборник [Текст] / Н. Ю. Золотова, С. В. Пушкова, Л. М. Степачев. - М.: Рудомино, 2004. - С. 3-78.

40. Стивенс Д. Введение дисциплины «Развитие профессиональных навыков» в программу обучения по специальности «Библиотечная и информационная наука» в Великобритании [Текст] / Д. Стивенс// Новости Междунар. федерации библиотечных ассоциаций и учреждений. - 2007. - № 2(65). - С.35-37.

41. Стрішенець Н.В. Бібліотекознавчічитання, присв'яченіБританськійБібліотеці [Текст] / Н. В. Стрішенець // Бібліотечнийвісник - 2001. - № 3. - С.46-47.

42. Стрішенець Н.В. Історія Британської бібліотеки [Текст] / Н. В. Стрішенець // Бібліотечний вісник. - 2001. - №4. - С. 3-5.

43. Талалакина О. И. Болгарский учебник по истории библиотек [Текст] / О. И. Талалакина // Библиотековедение и библиогр. за рубежом - 1977. - Вып. 63. - С.18-43.

44. Талалакина О. И. История библиотечного дела за рубежом: Учебник для библ. фак. ин-тов культуры [Текст] / О. И. Талалакина. - М.: Книга, 1982.

45. Талалакина О. И. Международное библиотечно-библиографическое сотрудничество: учеб пособие [Текст] / О. И. Талалакина. - М., 1981. - 78 с.

46. Цветкова В. Состояние и перспективы развития библиотек Великобритании (На примере Британской библиотеки) / В. Цветкова, Е. Мельникова, Д. Саркисян // Информационные ресурсы России. - 2012. - № 5. - С. 13-17.

47. Чудинова В.П.Измерение ценности и критерии эффективности деятельности библиотек: зарубежный опыт: учебно-практическое пособие [Текст]/В.П. Чудинова ; пер. с англ. К.О. Чудиновой, В.П. Чудиновой. - М.: Литера, 2011. - 25 с.

48. Шамурин Е. И. Очерки по истории библиотечно-библиографической классификации [Текст] / Е. И. Шамурин // Т.1. - М., 1955. - С. 336.

49. Штокмар В. В. История Англии в средние века [Текст] / В. В. Штокмар. - изд. 2-е, дополн. - СПб.:Алетея, 2005. - 203 с.

50. Шира Дж. Х. Введение в библиотековедение: Основные элементы библиотечного обслуживания [Текст] / Дж. Х. Шира ; пер. с англ. В. В. Скворцова, Э. Г. Азгальдова; под ред. Н. С. Карташова. - М.: Высш. шк., 1983 г. - 256 с.

51. Aabo S. The role and value of public libraries in the age of digital technologies. [Text] / S. Aabo // Journal of Librarianship and Information Science. - 2005. - 37(4). - Р. 205-211.

52. Borton J. Measurement, management and the digital library [Text] / J. Borton. - Library review. - 2004. - Vol. 53, N 3. - P. 138-141.

53. Caroline Thomas. Library Education in the United Kingdom: Past History, Current Trends, Future Possibilities and Implications for Library Education in the United States [Text] / Caroline Thomas // A Master's paper for the L.S. in L.S. degree. - 1999. - 30 p.

54. Clude L.A. Blogs and school libraries [Text] /L. A. Clude // School librarian. - 2004. - Vol. 52. - № 4. - P. 176-180.

55. Dugdale C. A new UK university library service to meet the needs of today's students and tomorrow's lifelong learners [Text] / C. A Dugdale // Inform. Services & use. - 2000. - Vol. 20, N 1. - P. 1 - 9.

56. Education for information professionals in the UK [Text]/ Um A. Young, J. Feather // The International information and library review. - 2007. - № 3/4. - Р.260-268.

57. Esdaile A. The British Museum Library: A short history and survey [Text]/ А. Esdaile.- London, 1948. - P. 5.

58. Field С. Securing digital legal deposit in the UK: the Legal Deposit Libraries Act 2003 [Text] / C. Field. - Alexandria. - 2004. - № 16(2). - P. 87-111.

59. Irwin R. The English library: sources and history [Text] / R. Irwin. - L., 1966. - 212 р.

60. Heye D. Characteristics of the successful twenty-first century information professional [Text] / D. Heye. - Oxford: Chandos Publishing, 2006. - 167 p.

61. Jones M. Schools, libraries and the National year of reading [Text] / М. Jones // School librarian. - 2008. - Vol. 56. - № 2. - P. 75-77.

62. Library Association. Annals of the Library Association. - London, 1965.

63. McNicol S. Dual use libraries in the UK [Text] / S.McNicol // School librarian. - 2003. - Vol. 51. - № 3. - P. 125-127.

64. Moore S. Into employment or training: helping young people in transition [Text] / S. Moore // Libr. - inform. Update. - 2008. - Vol. 7. - № 7-8. - P. 32-34. - Bibliogr.: p. 34.

65. Muddiman David. Towards a postmodern context for information and library education [Text] / David Muddiman. - 1999. - Р. 1-19.

66. Owen T. Library legislation and policy in Great Britain [Text] / T. Owen// Library legislation in Europe: Discussion papers and country reports// Council of Europe, Strasbourg. Goethe-Institute, Munich. Ed. by Ch. Bohrer. - Bad Honnef, 2000. - p. 67-71.

67. Styles C., Roberts L., Harrison R. A partnership with young people [Text] / С. Styles, L. Roberts, R. Harrison // Libr. - inform. Update. - 2008. - Vol. 7. - № 9. - P. 37-41. - Bibliogr.: p. 41.

68. The British Library: Past, present, future [Text].- London, 1989. - 64 p.

69. Yamazaki Hisamichi Changing society, role of information professionals and strategy for libraries [Text] / Hisamichi Yamazaki // IFLA Journal. - 2007. - Vol.33, № 1. - Р.50-58.

Размещено на Allbest.ru