Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством

Розрахунок приземних концентрацій, виконаних з урахуванням рекомендованих природоохоронних заходів, показав, що перевищень гранично-допустимих концентрацій для пилу цементного виробництва на межах нормативної СЗЗ (з урахуванням фону), житлової зони та промплощадки підприємства не очікується.

Природоохоронні заходи, що рекомендуються направлені на скорочення викидів пилу цементного виробництва та поліпшення екологічної ситуації в районі розташування ПП „Гранд”.

У таблиці представлені максимальні приземні концентрації по всім забруднюючим речовинам, що розраховуються після проведення рекомендованих природоохоронних заходів (з урахуванням фону) при повторному проведенню розрахунку концентрацій забруднюючих речовин:

Таблиця 4.2 Максимальні приземні концентрації по всім забруднюючим речовинам, що розраховуються.

Найменування забруднюючої речовини	ГДКм.р. мг/м3	Максимальна приземна концентрація	Координати точки, м	Розташування точки	Внесок джерела
		доля ГДК	мг/м3	X	Y
Пил цементного виробництва	0,2	0,863	0,173	94	108	т.5, границя нормативної СЗЗ	23%, дж.№4, місце фасування цементу 18%, дж.№3, місце фасування цементу 10%, дж.№2, пневмотранспорт
		0,412	0,0824	746	276	т.21, границя житлової зони	2,1%, дж.№3, місце фасування цементу 2%, дж.№4, місце фасування цементу 1,1%, дж.№2, пневмотранспорт

У межах нормативної СЗЗ ПП „Гранд” лікувально-профілактичні установи, дитячі комбінати, школи, зони відпочинку й житлові будинки не розташовані.

Найближча житлова забудова с. Затишшя, розташована на північно-східному напрямку від джерел на відстані 450м.

Таким чином, у частині дотримання санітарно-гігієнічних нормативів для джерел підприємства потребується впровадження заходів по зменшенню потужностей викидів забруднюючих речовин у атмосферу.

Оскільки з урахуванням заходів по скороченню викидів в повітря та при повторному проведенню розрахунку концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери по жодній з речовин і групам сумацій концентрації в приземному шарі атмосферного повітря (з урахуванням фону) не будуть перевищувати гранично допустимі в точках на межі нормативної СЗЗ та жилої забудови. Тому, пропонується прийняти санітарно-захисну зону, межі якої проходять у всіх напрямках по межах нормативної санітарно-захисної зони підприємства. Нормативна санітарно-захисна зона підтверджена розрахунками.

5. Розробка системи очищення забрудненого газу

5.1 Загальна характеристика схеми очищення

Повітряно охоронні заходи розробляються поетапно за результатами аналізів, які зроблені за результатами розрахунків рівня забруднення атмосфери, з урахуванням уточнення розмірів санітарно-захисної зони.

Промислові газові викиди звичайно являють собою складні дисперсні системи (аерозолі), у яких суцільне середовище є сумішшю різних газів, а зважені тверді чи рідкі частки мають різні розміри і складний хімічний склад.

Вибір апаратів для уловлювання зважених часток з газу і його розрахунок проводиться на основі фізико-хімічних характеристик часток і газового потоку.

Для зменшення викиду пилу цементного виробництва до норми ГДК необхідна ступінь очистки складає 98%, для цього застосуємо двоступеневу систему очищення: циклон та рукавний фільтр.

промисловий викид забруднюючий

Таблиця 5.1 Дані про газоочисне устаткування

№ джерела	Найменування ГОУ	Забруднюючі в-ва, по яких виробляється очищення	Концентрація на вході ГОУ (максимальна г/с	Ефективність ГОУ, %	Концентрація на виході ГОУ (максимальна) г/с
		Код р-ни	Найменування речовини
4	Двоступінчаста система очищення (циклон - рукавний фільтр)	2918	Пил зі вмістом SiО2 20-70%	0,15	95	0,03

5.2 Розрахунок апаратів системи очищення

5.2.1 Розрахунок елемента циклона

Розраховуємо циклонний елемент групового циклона ЛИОД №10 з УДЗ.

Вихідні дані:

- кількість очищеного газу при робочих умовах = 0,49 м/с;

- щільність газу при н.у. (щільність повітря 20 С) = 1,293 кг/м ;

- динамічна в'язкість газу при н.у. = ;

- середній розмір часток пилу = 35;

- полідисперсність пилу = 0,49;

- вихідна концентрація пилу = 18,62 г/м ;

- щільність часток пилу = 1300 г/м ;

1. Діаметр циклона D при оптимальній швидкості =3,5 м/с:

, (5.1)

де N =4 - число циклонів.

м

Приймаємо найближчий стандартний діаметр циклона 700 мм, тоді дійсна швидкість газу в циклоні :

, (5.2)

м/с

Знайдемо всі інші розміри відповідно до нормалей на циклон конструкції ЛИОТ №10 з УДЗ:

- діаметр газу патрубка, що підводить, D = = = 0.201м;

- діаметр газу патрубка, що відводить, D = = = 0.18м;

- висота циліндричної частини циклона Н = = = 0,678м;

- висота конічної частини циклона Н = = = 0,6 м;

- діаметр отвору для випуску пилу D = = = 0,09 м;

- загальна висота циклона Н = = = 1,368 м.

2. Коефіцієнт опору циклона :

, (5.3)

де К - поправочний коефіцієнт, прийнятий у залежності від діаметра циклона, К = 0,93; К - поправочний коефіцієнт, прийнятий для обраного типу циклона в залежності від початкової концентрації пилу в газі, К = 0,92; - коефіцієнт опору циклона діаметром 500 мм, =155; К - коефіцієнт, що враховує додаткові утрати, що зв'язані з компонуванням устаткування, К = 60.

= .

3. Гідравлічний опір циклона Р:

, (5.4)

4. Розмір часток d , що уловлюються обраним циклоном при робочих умовах з ефективністю 50%:

,(5.5)

де - величини, що відповідають умовам, при яких виходить величина = 4.5 мкм ;

- величини, що відповідають дійсним умовам роботи циклона.

мкм

5. Величину x знаходимо з вираження:

, (5.6)

де - для циклона типу ЛИОТ №10 величина =0.352 .

6. Для x = 0.67 функція розподілу Ф(x) = 0,7432

7. Ступінь уловлювання пилу в циклоні (%):

, (5.7)

Тому що фактичний ступінь уловлювання часток пилу в циклоні на 5-20 % нижче розрахункової, приймаємо ефективність групи циклонів 84 %.

Циклон ЛИОТ №10 використовується для грубої та середньої очистки від сухого не волокнистого пилу, який не злипається.

Таблиця 5.2 Технічна характеристика циклону ЛИОТ №10

Продуктивність,	14400-19200
Діаметр, мм	1890
Висота, мм	5575
Маса, кг	921

5.2.2 Вибір та розрахунок рукавного фільтра

1. Визначаємо загальні витрати газу:

(5.8)

2. Визначаємо об?ємні витрати газу:

(5.9)

де - температура синтетичного матеріалу, нітрону, =130

3.Визначаємо активну поверхню фільтра:

, (5.10)

де питоме газове навантаження, =0,015

Обираємо рукавний фільтр з імпульсною регенерацією ФРИР - 70, що задовольняє розраховану активну поверхню.

4. Розраховуємо фактичну швидкість фільтрації:

(5.11)

Рукавні фільтри з імпульсивною регенерацією призначені для очищення технологічних газів від високодисперсного пилу, який не токсичний, пожаро-, та вибухонебезпечний.

Фільтр складається з корпусу і механічного устаткування. Корпус є головною конструкцією. Він розділений на камери чистого і брудного газу горизонтальними перегородками - рукавними дошками з отворами для кріплення фільтрувальних рукавів. Фільтрувальні рукави розміщуються в камері брудного газу. Їх кріплення однобічне, з боку камери чистого газу.

Верхня частина камери чистого газу обладнана кришками, що знімаються, які забезпечують доступ до рукавів при проведенні технічного обслуговування. Камера брудного газу являє cобою єдину секцію без перегородок.

Камера чистого газу розділена на секції перегородками вертикальними за кількістю відсічних клапанів (у разі обладнання фільтра відсічними клапанами). Вихід чистого газу - загальний.

Нижня частину корпусу фільтру закінчується пірамідальними або щілинними бункерами, що закінчуються фланцями для установки шлюзових затворів або гвинтових конвеєрів.

До складу механічного обладнання фільтру входять: система регенерації рукавів (накопичувачі стисненого повітря, продувні клапани й роздавальні колектори), рукавні дошки, фільтрувальні рукави, дротові каркаси, відсічні клапани, вузол редукування стисненого повітря, пристрої пиловидалення і шафа керування регенерацією фільтра.

Таблиця 5.3 Технічна характеристика фільтру ФРИР-70

Продуктивність по газу,	6,5…8,6
Питоме газове навантаження,	1,5…2,0
Площа фільтрації,	72
Масова концентрація пилу у газі, на вході у фільтр, до на виході з фільтру, не більше	10 0,02
Допустима температура газу, ?С, не більш	135
Гідравлічний опір, Па, не більше	2000
Тиск стиснутого повітря, МПа, не менше	0,5
Витрати стиснутого повітря, , не більше	2,8
Кількість фільтровальних рукавів, шт	56
Розмір фільтровального рукава, мм діаметр внутрішній довжина	135 3100
Маса фільтру, кг Включаючи - механічне обладнання: - корпус фільтра	600 1400

6. Економічна частина

6.1 Кошторис витрат на виконання науково-дослідної роботи

Витрати на проведення НДР належать до перед виробничих витрат. Ці одночасні витрати складаються з: витрат на виконання НДР - (Вндр); проектування та конструювання (Впр); виготовлення обладнання, необхідного для проведення НДР (Воб); освоєння нової техніки (Восв);

Кошторис витрат на проведення НДР складається у збільшеному вигляді включає в себе ряд статей.

Таблиця.6.1.1 Витрати на заробітною платню.

Категорії працюючих	Кількість, чол.	Посадовий оклад, грн.	Час роботи, міс.	Основний фонд оплати праці, грн.	Додатковий фонд оплати праці, грн.	Фонд оплати праці, грн.
1 .Керівник	1	1590	10	15900	3180	19080
2. Старший науковий працівник	1	1180	11	12980	2596	15576
3. Молодший науковий працівник	2	1070	11	11770	2354	14124
4.Дипломник	1	620	8	4960	992	5952
Разом	5	-	-	45610	9122	54732

Відрахування у фонд соціального страхування приймаються у розмірі 38,5 % до фонду оплати праці.

Витрати на науково-виробничі відрядження приймаються , умовно, у розмірі (5-10) % до фонду оплати праці.

Контрагентські роботи та послуги ззовні визначають у розмірі 10% до фонду оплати праці.

Витрати на матеріали приймають у розмірі (15-20) % від фонду оплати праці.

Витрати на електроенергію становлять:

,(6.1)

де Ny- встановлена потужність електрообладнання, кВт Беремо потужність обладнання Ny= 70 кВт; Тоб- ефективний фонд робочого часу обладнання; Кз- коефіцієнт завантаження обладнання, рівний 0,75; Це- ціна 1 кВт/год. електроенергії на цей цас 0,73 грн./кВт.

Витрати на малоцінний та швидкозношуваний інвентар приймають у розмірі (10ч5)% від вартості обладнання.

Вартість обладнання Воб = 34269грн.

Амортизаційні відрахування розраховують у відсотках від вартості обладнання (Воб):

(6.2)

де То- час роботи обладнання, дні Т0=254 дня. 24- норма амортизаційних відрахувань.

Накладні витрати, які включають витрати на господарські цілі (опалення, освітлення тощо) приймають (80-200)% до фонду оплати праці.

Сума статей становить собівартість НДР (Сндр).

Загальні витрати на НДР становлять:

, (6.3)

де 1,2- коефіцієнт планового накопичення.

Таблиця.6.1.2 Кошторис витрат на проведення НДР

Статті витрат	Сума, грн.	Метод розрахунку
1	2	3
1 .Заробітна платня	54732	з таблиці.3.1.
2. Відрахування до фонду соціального страхування	20798,16	54732·0,38 = 20798,16
3. Витрати на науково-виробниче відрядження	2736,6	54732·0,05 = 2736,6
4. Контрагентські роботи та послуги	5473,2	54732·0,1 = 5473,2
5. Матеріальні витрати	5473,2	54732·0,1 = 5473,2
6. Витрати на електроенергію	68985	70·1800·0,75·0,73 = 68985
7. Витрати на малоцінний та швидкозношувальний інвентар	1713,45	34269·0,05=1713,45
8. Амортизаційні відрахування	5768,5
9. Накладні витрати	65678,4	54732·1,2 = 65678,4
Разом:	231358,51
10. Загальні витрати на НДР	277630,21	231358,51·1,2 = 277630,21

6.2 Оцінка науково-технічного рівня НДР

Для оцінки рівня НДР використовується метод бальних оцінок, згідно якого кожному чиннику за прийнятою шкалою присвоюється певна кількість балів. Оцінку виконують за п'ятьма чинниками на основі запропонованих характеристик чинника та їх значень у балах (таблиці 6.2) та вагомості чинника (таблиці 6.3).

Таблиця 6.2 Характеристики чинників науково-технічного рівня НДР

Найменування чинника	Характеристика	Кількісне значення в балах
1	2	3
1. Ступінь новизни	1. Пропозиції та винаходи, які полягають у використанні відомих засобів сукупним використанням відомих засобів.	1
	2.Винаходи, які характеризуються сукупним використанням відомих часткових рішень.	2
	3. Винаходи , які характеризуються частковою новизною, мають прототип який співпадає з новим рішенням за більшістю ознак.	4
	4.Винаходи, які характеризуються повною новизною.	6
	5. Пропозиції, які характеризуються повною новизною.	10
2.Рівень отриманого результату	1. Опис окремих елементарних чинників, реферативні огляди, передача та розповсюдження досвіду.	1
	2. Поліпшення незначної кількості технічних параметрів або потенційна можливість їх поліпшення.	2
	3. Поліпшення основних технічних параметрів.	3
	4. Позитивне вирішення поставлених задач на основі простих узагальнень. Аналіз зв'язку між чинниками , розповсюдження відомих принципів на об'єкти, виробництво агрегатів.	4
	5. Досягнення якісно нового параметру, раніше відсутнього. Отримання нових матеріалів, речовин, виробів, конструкції тощо серед аналогічно відомих видів.	5 6
	6. Встановлення деяких закономірностей; розробка нових пристроїв, методів, способів, алгоритмів отримання нових матеріалів, речовин, виробів, отриманих вперше.	8
	7. Розробка нових теорій, відкриття загальних закономірностей, Отримання принципово нових результатів, невідомих науці	10
3. Ступінь теоретичного обґрунтування результату НДР	1. Вирішення задачі на основі простих узагальнень.	2
	2. Вирішення задачі на основі використання окремих позитивних закономірностей.	4
	3. Встановлення деяких загальних закономірностей, які можуть бути використані поза межами даної роботи.	8
	4. Відкриття нового шляху вирішення поставлених задач.	10
4.Ступінь експериментальної перевірки отриманих результатів	1. Експериментальна перевірка отриманих результатів не проводились.	1
	2. Результати перевірені на незначній кількості експертних даних.	4
	3. Результати підтверджені великою кількістю експеримент них даних.	6
5. Трудомісткість виконання НДР	1. Отримання даного результату не викликало необхідності у проведенні розрахунків, дослідів та інших досліджень.	1
	2. Отримання результатів супроводжувалось проведенням нескладних дослідів, розрахунків, обґрунтувань.	2
	3. Отримання результатів супроводжувалося проведенням складних експериментів, розрахунків тощо.	5
	4. Отримання результатів є наслідком особливо складних експериментів, досліджень та розрахунків.	8
6. Перспективність роботи	1. Корисні результати в подальшому можуть сприяти росту продуктивності праці.	1
	2.Важливі результати сприяють (будуть сприяти) задоволенню нових потреб.	5
	3. Першорядна вагомість результату має значення для прогресу науки.	10
7. Рівень досягнення світових стандартів	1. Нижче рівня світових стандартів.	1
	2. Наближається до світових стандартів.	3
	3. На рівні світових стандартів.	7
	4. Вище рівня світових досягнень.	10
8. Рівень реалізації (за обсягом та термінами)	Час реалізації Обсяг реалізації, бали Народне господарство галузь організація До 3 10 8 4 Від 3 до 5 8 7 3 Від 6 до 10 6 5 2 Понад 4 3 1
9. Ступінь готовності наукового результату до практичного використання	1. Напрямок практичного використання на даному етапі визначити неможливо.	2
	2. Окреслені шляхи практичного використання наукового результату.	4
	3. Відомі форми використання наукового результату у виробництві та очікуваний економічний ефект.	5
	4. Практичного використовується в сфері виробництва і споживання відомий фактичний економічний ефект.	8

Таблиця 6.3 Вагомість науково-технічного рівня досліджень, %.

	Трудомісткість виконання НДР	Фундаментальні дослідження	Прикладні дослідження
1	Ступінь новизни	15	5
2	Рівень отриманого результату	15	22
3	Ступінь експериментальної перевірки отриманого результату	10	15
4	Трудомісткість виконання НДР	5	10
5	Перспективність	15	10
6	Рівень досягнення світових стандартів	9	8
7	Рівень реалізації	5	15
8	Ступінь готовності наукового результату до практичного використання	5	10

Загальну оцінку науково-технічного рівня НДР знаходять за формулою:

, (6.4)

де бі - чинник науково-технічного ефекту НДР (приймається з таблиці 6.2);

n - число і-тих чинників, взятих для оцінки науково-технічної значимості; - чинник науково-технічної значимості за максимальним значенням балу; - вагомість чинника для науково-технічної ефективності НДР, % (приймається з таблиці 6.3)

6.3 Визначення економічного ефекту природоохоронних заходів на стадії досліджень та розробок

Економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів визначають за формулою:

, (6.5)

де - вартісна оцінка результату від реалізації природоохоронних заходів за розрахунковий період Т. В якості розрахункового періоду приймається один рік; - вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів.

Для повітряного басейну вартісна оцінка усунутої шкоди визначається за формулою:

(6.6)

де Мі- потужність викиду забруднюючої речовини, що здійснюється із перевищенням нормативу, г/год. Розраховується за формулою:

,(6.7)

де Vі - питомий об'єм забруднюючого газового потоку, м3/с; Сі - середня концентрація і-ої забруднюючої речовини; Мр - потужність дозволеного викиду і-ої забруднюючої речовини для даного джерела, г/с; Т- час роботи джерела в режимі позалімітного, с; 1,1·Пі - базова ставка відшкодування від мінімального доходу за 1 т забруднюючої речовини на момент перевірки, грн./т; Аі - показник відносної небезпеки речовини (1/ГДК), т/т; Кзі - коефіцієнт забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною ( приймається в межах від 1 до 2,33).

Вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів вичислюють за формулою:

(6.8)

де Ен - нормативний коефіцієнт ефективності (Ен = 0,1); Зндр - витрати на науково-дослідницьку роботу; Вінв - обсяг інвестицій на обладнання.

Визначення обсягу інвестицій в обладнання здійснюється за формулою:

(6.9)

де Ц - ціна продажу обладнання; ТР - транспортні витрати, що приймаються у відсотках від ціни запропонованої конструкції з таблиці 6.4;

УР - витрати на установку фундаменту, що приймаються у відсотках від запропонованої конструкції з таблиці 6.4; М - витрати на монтаж, що приймаються у відсотках від ціни обладнання з таблиці 6.4

Таблиця 6.4 Норми відрахувань на перевезення, монтаж обладнання та улаштування фундаменту.

Виробництво	Величина витрат,%
	ТР	УР	М
1. Сірчанокислотні	6	8-10	20
2. Суперфосфатні	6	8-10	18-22
3. Азотні	8-10	9-10	18
4. Содові	7	8	15
5. Інше	15	10	20

Ціна продажу обладнання включає ціну виробництва - Цв і податок на додану вартість -ПДВ. Алгоритм розрахунку ціни продажу:

,(6.10)

Податок на додану вартість установлюють у відсотках від ціни виробництва:

,(6.11)

Ціну виробництва розраховують по сумі собівартості обладнання - Соб,

та нормативного прибутку - Пн.

,(6.12)

Нормативний прибуток визначається у відсотках від повної собівартості обладнання - Соб, тобто:

,(6.13)

Собівартість обладнання включає витрати на сировину, матеріали покупні комплектуючі вироби, паливо, енергетичні витрати, основну та додаткову заробітну плату виробничих робочих, відрахування на соціальне страхування, витрати по утриманню та експлуатації обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати та витрати на збут. Собівартість обладнання, що проектують. Розраховують на стадії дослідження та проектування виходячи з її структури та витрат на сировину та мінерали в таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 Калькуляція собівартості обладнання.

Статті витрат	Ціна за одиницю	Норма витрат	Сума, грн.	Структура собівартості, %
1	2	3	4	5
1. Сировина і матеріали	10400	15	156000	60
2. Покупні комплектуючі вироби			5200	2,5
3. Повернені відходи			1130	0,5
4. Паливо			5900	2,0
5. Енергетичні ресурси			8000	3,0
6. Основна та додаткова заробітна платна виробничих робочих			54732	15,0
7. Відрахування на соціальне страхування			20798,16	8,0
8. Витрати по утриманню та експлуатації обладнання			5473,2	3,0
9. Загальновиробничі витрати			5473,2	3,0
10. Адміністративні витрати			5473,2	1,5
11. Витрати на збут			7625	1,5
Повна собівартість			275804,76	100

Користуючись формулами робимо розрахунки:

Нормативний прибуток визначається:

(грн.)

Ціну виробництва розраховують:

(грн.)

Податок на додану вартість розраховують:

(грн.)

Визначення ціни продажу обладнання:

(грн.)

Транспортні витрати визначаємо:

(грн.)

Визначенні витрат на установку фундаменту:

(грн.)

Визначення витрат на монтаж:

(грн.)

Визначення обсягу інвестицій в обладнання здійснюється за формулою:

(грн.)

Вартісна оцінка витрат на реалізацію природоохоронних заходів вичислюють за формулою:

(грн.)

Розрахунок потужності викиду забруднюючої речовини:

Пил цементного виробництва:

(т/год.)

Вартісна оцінка усунутої шкоди визначається за формулою:

Пил цементного виробництва

(грн.)

Економічний ефект від реалізації природоохоронних заходів визначають за формулою:

(грн.)

Економічний ефект складає 20382,903 грн.

7. Охорона праці і навколишнього середовища

7.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці - система законодавчих актів і відповідних їм правових, соціально-економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, що забезпечують безпеку збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [1].

Необхідність охорони праці навколишнього середовища в даний час є найбільш актуальним питанням, тому що зі зростанням виробництва збільшується забруднення навколишнього середовища, що несприятливо позначається на здоров'я людини викликаючи різного виду захворювання. Охорона ж праці дозволяє зберегти працездатність і здоров'я людини в процесі роботи.

З цієї причини в Україні був прийнятий Закон України “Про охорону праці” [1], що забезпечує високий рівень промисловості з безпечним процесом у відношенні до людини. Він регламентує багато параметрів промисловості, які можуть негативно впливати на організм людини. Також в Україні є загальна система державних стандартів, санітарних норм і правил, будівельних норм, які спрямовані створювати найбільш безпечні умови праці [1].

Фасування цементу у мішки відноситься до галузі промисловості, які представляють небезпеку для здоров'я людини та навколишнього середовища. Це виробництво пов'язане з роботою механізмів, що рухаються та запиленістю повітря робочої зони.

7.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Присутні небезпечні й шкідливі виробничі фактори згідно ГОСТ 12.0.003-74 [3].

Перелік фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів даного цеху фасування цементу наведений у таблиці 7.1

Таблиця 7.1 Перелік фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Найменування	Джерело виникнення	Норма	Література
Механічні	Змішувачі, дозатор	Безпечна експлуатація обладнання	ГОСТ 12.2.012-75[13]
Несприятливий мікроклімат	Незадовільний стан системи опалювання	T=17-19?С V=0.2м/с ц=40-60%	ГОСТ 12.1.005-88[4] ДСН 3.3.6.042-99[15]
Підвищення рівня шуму	вентиляційні установки, вібростіл	дБА	ГОСТ 12.1.003-83[8]
Несприятливе освітлення	Незадовільний стан освітлення	КПО=1% =200лк	ДБН В. 2.5-28[7]

Хімічні небезпечні та шкідливі фактори перелічені в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 Перелік забруднюючих речовин в робочій зоні

Речовина	ГДК (мг/мі)	Клас небезпеки
Пил цементного виробництва	2	IV

7.3 Виробнича санітарія

7.3.1 Мікроклімат

Згідно ГОСТ 12.1.005-88 [4] і ДСН 3.36.042-99 [5] мікроклімат нормується залежно від пори року і важкості виконуваних робіт.

Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення[5].

Теплий період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +10 град.C[5].

Холодний період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 град.C і нижче[5].

Заходи, що використовуються на даному об'єкті, з нормалізації мікроклімату: вентиляція приміщення,.

В результаті вживання заходів мікроклімат у виробничому приміщенні відповідає нормам згідно ГОСТ 12.1.005-88 [4].

Таблиця 7.3 Оптимальні значення мікроклімату

Категорія робіт	Період року	Температура, С	Відносна вологість	Швидкість прямування повітря, м/с
Середньої важкості ЙЙб	Холодний	17-19	40-60	0,2
	Теплий	20-22	40-60	0,3
Важка ЙЙЙ	Холодний	16-18	40-60	0,3
	Теплий	18 - 20	40-60	0,4

Для нормалізації параметрів мікроклімату для праці передбачено застосування вентиляції СНиП 2.04.05-91*[6]. У виробничому приміщенні, де фасується цемент встановлена загальнообмінна витяжна вентиляція.

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієні та технічним вимогам.

Для забезпечення нормального мікроклімату в холодні пори року передбачене опалення 3-ма опалювальними котлами КЧМ, що працюють на вугіллі.

Заходи, що використовуються на даному об'єкті, з нормалізації мікроклімату: опалення та вентиляція приміщення. - СниП 2.04.05-91[6].

7.3.2 Освітлення

У відповідності зі ДБН В.2.5-28-2006 [7] на даному об'єкті застосовується комбіноване освітлення. Освітленість в приміщенні відповідає ДБН В.2.5-28-2006 [7]. Для освітлення складу фасування цементу використовують пилонепроникні та пило захисні світильники (герметичні від пилу).

Розряд зорових робіт	Освітлення
	Штучне	Природне
Малої точності V “в”	Нормована освітленість	Вид	КЕО,%
	200 лк	бокове	1

Коефіцієнт природного освітлення:

Де - коефіцієнт світового клімату;

- нормований коефіцієнт природної освітленості, %;

- нормативне значення КПО, %;

- номер групи забезпеченості природним світлом.

7.3.3 Шум і вібрація

Шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що спричиняють корисним сигналам.

Вібрація - це механічне коливання твердих тіл.

Джерелами шуму і вібрації у виробничому приміщенні є витяжні труби, вібростіл.

Застосовують наступні заходи щодо зниження шуму і вібрації[9]:

1. Колективні:

звукоізоляцію;

звукопоглинальня;

глушники шуму.

2.Індивідуальні:

протишумові укладки;

навушники;

протишумові шоломи.

В результаті прийнятих заходів, рівні шуму і вібрації в робочому приміщенні відповідають нормам дБ та відповідно дБ , згідно ГОСТ 12.1.003-83 [8], ГОСТ 12.1.012-90 [16].

7.4 Електробезпека

Згідно ПУЭ-87 [10] виробниче приміщення, де фасується цемент по ступеню небезпечності ураження електричним струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою ураженням електричним струмом. Тому що є можливість доторкання до металевих конструкцій апаратів, а з іншого боку до залізобетонної підлоги.

Заходи захисту від ураження електричним струмом згідно ГОСТ 12.1.030-82[14]:

заземлення, занулення, захисне відключення;

контроль і профілактика пошкоджень ізоляції;

організація безпечної експлуатації електроустановок.

7.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека в приміщенні, згідно ГОСТ 12.1.004-91 [11] забезпечується системою пожежного захисту і системою застереження пожежі.

Категорія приміщення за вибухонебезпечною та пожежною небезпекою, згідно НАПБ Б.03.002-2007 [12] відноситься до категорії Д, так як присутні, негорючі речовини і матеріали у холодному стані.

Як первинні засоби пожежогасінні використовуються водопінні ВВП-9-2, вогнекислотні-ВВК-3,5. З метою попередження пожеж в приміщенні заборонено палити, а також необхідне дотримання робітниками правил пожежної безпеки. Передбачена наявність внутрішнього водопроводу та зовнішнього з пожежними кранами, для повідомлення про пожежу - електрична пожежна сигналізація та телефонний зв'язок.

Протипожежний захист об'єкту:

правильний вибір необхідного ступеня вогнестійкості будівельної конструкції; правильне об?емне-планування рішення будівлі; розташування приміщень з урахуванням вимог пожежної безпеки;

улаштування протипожежних перепон у будівлях, системах вентиляції, опалювальних та кабельних комунікацій;

спорудження проти димного захисту;

забезпечення евакуації людей;

використання засобів пожежної сигналізації, сповідування та пожежогасіння;

організація пожежної охорони об'єкта;

7.6 Охорона навколишнього природного середовища

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Закон України” Про охорону навколишнього природного середовища”[2] визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Фасування цементу у мішки характеризується значним перевищенням викиду пилу цементного виробництва. Для скорочення викиду пилу цементного виробництва та поліпшення екологічної ситуації в районі розташування ПП «Гранд» рекомендовано застосувати двуступеневу систему очистки (циклон, рукавний фільтр). За іншими речовинами та групі сумації приземних концентрацій на межі санітарно-захисної зони та житлової забудови не перевищують допустимі санітарні нормативи.

Висновок

У результаті виконання бакалаврської роботи було досліджено ПП «Гранд». Загальне число джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферу від підприємства - 13 (організованих - 7, неорганізованих - 4).

Усього забруднюючих речовин - 13, включаючи викиди від автотранспорту, але приземні концентрації на межі нормативної санітарно-захисної зони перевищують допустимі санітарні нормативи тільки по пилу цементного виробництва.

Сумарний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПП «Гранд» становить - 44,19759 т / рік.

Для зниження викидів пилу цементного виробництва була запропонована двоступенева система очищення, яка включає: циклон ЛИОТ №10 з УДЗ та рукавний фільтр ФРИР-70, ступінь очищення якої сягає 98%. Після встановлення очисних споруд у результаті проведених розрахунків приземних концентрацій пилу цементного виробництва за допомогою «ЕОЛ», ми бачимо, що концентрації пилу цементного виробництва не перевищують гранично-допустимі концентрації на межі санітарно-захисної зони.

Можно зробити висновок, що вжиті заходи що до зменшення викидів пилу цементного виробництва цілком задовольняють ПП «Гранд».

Література

1.Закон Украины «О внесении изменений в Закон Украины «Об охране атмосферного воздуха». Постановление ВС Украины от 21.06.2001г. №2556-III.

2.Сборник методик по определению концентраций загрязняющих веществ в промышленных выбросах. Л., Гидрометеоиздат. 1987г.

3.ГОСТ 17.2.4.06-90 «Охрана природы. Атмосфера. Методы измерения скорости и расходов газопылевых потоков, отходящих от стационарных источников загрязнения».

4.ГОСТ 12.3.018-79. «Системы вентиляционные. Методы аэродинамических испытаний».

5.Мeтодические указания. Санитарно-гигиенический контроль систем вентиляции производ-ственных помещений. М, Министерство здравоохранения СССР. 1987г.

6.Соловьева Т.В.. Хрусталева В.А, Руководство по методам определения вредных веществ в атмосферном воздухе. М, «Медицина». 1974г.

7.Методические указания на определение вредных веществ в воздухе. Вып. 1-5. Минздрав СССР. ЦРИА «Морфлот». 1981г.

8.Методические указания на определение вредных веществ в воздухе. Вып. 6-19. Минздрав СССР. 1980-83гг.

9.Методика измерения скорости подъема газов в газоходе. ВНИИЧЕРМЕТЭНЕРГООЧИСТКА.1978г.

10.Унифицированные методы определения атмосферных загрязнений. М, СЭВ. 1973г.

11.Методические указания по измерению концентраций вредных веществ в воздухе рабочей зоны (вып. №6-7). М, Минздрав СССР. 1982г.

12.РД 52-04.186-89. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. М, Госкомгидромет. 1991г.

13.Технические условия на методы определения вредных веществ в воздухе. Вып.IХ.М, ВЦНИИОТ ВЦСПС. 1975г.

14.Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производствами. Ленинград. 1986г.

15.Письмо №9-12-310 от 11.09.90г. «О проведении инвентаризации выбросов оксидов азота» Госкомитет УССР по охране природы.

16.«Сборник методик по расчету содержания загрязняющих веществ от неорганизованных источников загрязнения атмосферы». Донецк. УкрНТЭК.

17.«Удельные показатели образования вредных веществ, выделяющихся в атмосферу от основных видов технологического оборудования предприятий машиностроения и военно-промышленного комплекса», ХГПИ, Минмашпрм Украины, Харьков,1997г.

18.ГКД 34.02.305-2002. Викиди забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення. Міністерство палива та енергетики України. Київ, 2002р.

19.Инструкция про содержание и порядок составления отчета проведения инвентаризации выбросов загрязняющих веществ на предприятии. Утвержденная приказом №7 от 10.02.95г. Министерства охраны окружающей среды и ядерной безопасности Украины.

20.Закон України «Про охорону праці» - Від21.11.2002

21.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» - Від 25.06.91. із змінами 2004-2006.

22.ГОСТ 12.0.003-74*.ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификации.- Введ.01.01.76

23.ГОСТ 12.1.005-88 .ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к санитарной зоне . Введ.01.01.89.

24.ДСН 3.3.6.042-99 - Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень - Від 01.12.99

25.СНиП 2.04.05-91* - Строительные нормы и правила. Отопление, вентиляция и кондиционирование.- М:. Стройиздат.1992.

26.ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.- Чинний. Від 01.10.2006.

27.ГОСТ 12.1.003-83 .ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ.01.07.84.

28.ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. ССБТ. Средства и методы защиты от шума.

29.ПУЭ - 87.Правила устройства електроустановок. - М.: Енергоатомиздат, 1988.-648 с.

30.ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ 01.07.92.

31.НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибохопожежною та пожежною небезпекою. (Наказ МНС від 03.12.2007.№833)

32.ГОСТ 12.2.012-75.ССБТ. Приспособление по обеспечению безопасности производственных работ. Общие требования. Введ.28.10.75.

33.ГОСТ 12.1.030-82.ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. Введ. 01.07.82.

34.ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничого приміщення. Київ, 2000.

35.ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. - Введ.01.01.91.

1. Размещено на www.allbest.ru