Оцінка екологічної безпеки території Красноармійського району Донецької області та виявлення факторів ризику

АD - середня доза, мг/кг;

АС - середня концентрація, мг/м³;

RfD - референтна (безпечна) доза, мг/кг;

RfC - референтна концентрація, мг/м³.

За висновком російських експертів, у разі відсутності референтних доз/концентрацій як еквівалент можна використовувати гранично допустимі концентрації (ГДК) або максимально недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК), установлені за критерієм прямого ефекту на здоров'я.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого (гострого), підгострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має буш аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1.

Критерії неканцерогенного ризику

Характеристика ризику	Коефіцієнт небезпеки (НQ)
Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як зневажливо малий	<1
Гранична величина, що не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна	1
Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ	>1

Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу досліджуваних речовин.

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику СR здійснюють за формулою:

СR=LADD*SF (6.3)

де, LADD - середня добова доза протягом життя, мг/(кг*доба);

SF - фактор нахилу, (мг/(кг*доба))

Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводять визначення популяційного ризику (PCR), який відображає додаткову (до фонової) кількість випадків новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора:

PCR=СR*POP (6.4)

де, СR - індивідуальний канцерогенний ризик;

POP - чисельність популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

При оцінці ризиків для здоров'я, зумовлених впливом забруднювачів атмосферного повітря, доцільно орієнтуватися на систему критеріїв, рекомендовану у публікаціях ВООЗ (1996, 1999, 2000рр.) (табл. 6.2).

Аналіз невизначеностей. В кінці кожного етапу оцінки ризику проводять аналіз невизначеностей, що можуть вплинути на достовірність результатів. Невизначеності являють собою часткову відсутність знань або фактичних даних щодо певних параметрів, процесів або моделей. Можливі невизначеності поділяються на три категорії:

- невизначеності, зумовлені відсутністю або неповною інформацією, яка необхідна для коректного визначення ризику (наприклад, неповні або неточні дані про джерела забруднення навколишнього природного середовища, якісних та кількісних характеристиках емісії хімічних сполук тощо);

- невизначеності, пов'язані із деякими параметрами, які використовують для оцінки експозиції і розрахунку ризику (наприклад, установлення токсикологічних параметрів в експериментальних умовах та екстраполяція їх на населення);

- невизначеності, зумовлені пробілами в науковій теорії, яка необхідна для передбачення на основі причинних зв'язків, (неповнота інформації щодо параметрів, ярі застосовуються при аналізі ризику: характеристика популяції, довкілля, фізико-хімічні властивості сполуки тощо).

Таблиця 6.2.

Класифікація рівнів ризику

Рівень ризику	Ризик протягом життя
Високий (De Manifestis) - не прийнятний для виробничих умов і населення, заходів з усунення або зниження ризику Необхідне здійснення	>10-3
Середній - припустимий для виробничих умов; за впливу на все населення необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих ВПЛИВІВ для вирішення питання про заходи з управління ризиком	10-3 - 10 - 4
Низький - припустимий ризик (рівень, на якому, як правило, встановлюються гігієнічні нормативи для (населення)	10-4 - 10-6
Мінімальний (De Minimis) - бажана (цільова) величина ризику при проведенні оздоровчих і природоохоронних заходів	<10-6

Оскільки невизначеність властива самому процесу оцінки ризику, в певних випадках вона може бути зменшена шляхом додаткових досліджень чи вимірювань через виділення декількох параметрів, точність визначення яких чинить найбільший вплив на кінцеві оцінки ризику і величину загальної невизначеності.

Невизначеності притаманні усім етапам оцінки ризику і повинні ураховуватись при підведенні підсумку і визначенні елементів управління ризиком.

Управління ризиком є логічним продовженням оцінки ризику. Основні завдання управління ризиком - порівняльне вивчення факторів ризику, установлення вагомості ризиків, їхнє ранжування і виявлення пріоритетів, обґрунтування найкращих в даній ситуації рішень з усунення або мінімізації ризику, а також оцінка ефективності і корегування оздоровчих заходів. Управління ризиком базується на сукупності політичних, соціальних і економічних оцінок отриманих величин ризиків, порівняльній характеристиці можливої шкоди для здоров'я людини і суспільства в цілому, можливих витрат на реалізацію різних варіантів управлінських рішень зі зниження ризику і тих вигод, які будуть отримані в результаті реалізації заходів.

Інформування про ризик

Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про ризик. Інформування про ризик - це процес розповсюдження результатів визначення ступеня ризику для здоров'я людини і рішень щодо його контролю.

На їх основі органи санепідслужби спільно з адміністративними органами, з огляду на пріоритетність як окремих джерел забруднення, так і провідних чинників, які формують найбільш високий і небезпечний рівень ризику для здоров'я населення та стану навколишнього природного середовища, розробляють комплекс профілактичних заходів і черговість їх впровадження.

Цей аспект є принципово новим і відрізняє концепцію ризику від попередніх концепцій, що використовувались при оцінці небезпеки впливу шкідливих факторів оточуючого середовища на населення.

Хлорбензол (фенілхлорід) - ароматична органічна сполука, що має формулу C6H5Cl, безбарвна горюча рідина з характерним запахом. Хлорбензол є речовиною малотоксичною, його LD50 дорівнює 2900 мг / кг.

Хлорбензол викликає головний біль, запаморочення, сонливість, розлад травлення, при попаданні на шкіру - екзему. ГДК в повітрі робочої зони 2 мг/м3, ГДК у воді водойм сільсько-господарського користування 0,02 мг / л.

Формальдегід (метаналь, мурашиний альдегід) (від лат. formica -- мурашка) -- хімічна речовина з формулою , найпростіший із альдегідів. Чистий мономерний формальдегід при звичайних умовах є безбарвним газом із характерним різким запахом. Досить добре розчинний у протонних розчинниках (вода, спирти). Сполука здатна утворюватися в природних умовах, зокрема при фотохімічному окисненні метану або метанолу, при атмосферному тиску і за відсутності каталізаторів.

Формальдегід широко застосовується у промисловості, зокрема для виробництва полімерних матеріалів, багатоатомних спиртів, ізопрену та інших продуктів. У медицині використовується як дезінфікуючий, консервуючий та дубильний засіб для анатомічних препаратів, а також для виробництва (уротропіну).

Сірковуглець CS₂ -- прозора летка рідина з ефірним запахом. Температура кипіння - 46,2°C, густина - 1263 кг/м³. Частково розкладається під дією ультрафіолетових променів, продукти розкладу мають надзвичайно неприємний запах. Сірковуглець є отруйною речовиною. Суміш парів сірковуглецю з повітрям (1,25-50% CS₂ по об'єму) спалахує при температурі близько 100°C. Застосовують у виробництві віскози, для отримання тетрахлорметану, екстрагування масел та смол. Великі кількості сірковуглецю витрачаються на боротьбу з різними шкідниками сільськогосподарських культур, але головна маса його йде на приготування віскози, яку використовують для виготовлення одного з видів штучного волокна.

Діоксид сірки, SO₂ ( інші назви: сульфітний ангідрид, сірчистий газ) -- безбарвний газ, з різким задушливим запахом. Діоксид сірки при звичайних умовах являє собою безбарвний газ, з різким задушливим запахом. Він важчий від повітря більше ніж у два рази. При охолодженні до --10 °С діоксид сірки скраплюється в безбарвну прозору рідину, а під тиском 2,5 атм скраплюється при звичайній температурі. Тому його можна зберігати і транспортувати в стальних балонах у рідкому стані. Випаровування рідкого SO₂ супроводжується значним охолодженням (до --50 °С). У воді діоксид сірки розчиняється дуже добре: в одному об'ємі води розчиняється до 40 об'ємів SO₂. Розчинність у воді 22,97 г/100 мл (0 °C) 11,58 г/100 мл (20 °C) 9,4 г/100 мл (25 °C). Діоксид сірки отруйний, хоч і значно менше, ніж сірководень. Наявність його в повітрі в кількості 0,33 мг/дм³ і більше викликає задишку і запалення легенів. Тому працювати з ним слід обережно.

Етаналь (оцтовий альдегід) -- другий член гомологічного ряду аліфатичних альдегідів. Безбарвна рідина з різким задушливим запахом, при розбавленні водою набуває фруктового запаху. Проміжний продукт обміну речовин в живому організмі. Застосовується для виробництваацетатів целюлози, оцтової кислоти, бутанолу та ін. У етаналю, як і у будь-якого іншого альдегіду, три атоми з'єднані з центральним тригональним атомом (а саме: атом Оксигену, атом Гідрогенуі атом Карбону). Всі вони лежать в одній площині з цим тригональним атомом. Всі кути зв'язків тригонального атома з цими атомами близькі до 120 °.

6.1 Розрахунок неканцерогенного ризику

За формулою (6.2.) ми розраховуємо коефіцієнти небезпеки для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів таких речовин як: хлорбензолу, сірковуглець, діоксид сірки та формальдегід.

Отже,

HQхлорбенз. = 0,06/0,059 = 1,02

HQформальд. = 0,006/0,003 = 2

HQсірковугл. = 0,9/0,7 = 1,28

HQдіокс.сірки. = 0,1 /0,08 = 1,25

Результати розрахунків зводимо у таблицю (6.1.1.)

Таблиця 6.1.1.

Речовина	Доза, мг/кг	Концентрація речовини, мг/м3	RfD, мг/кг	HQ	Критичні органи
Хлорбензол	0,06	0,059	0,059	1,02	Печінка,нирки
Формальдегід	0,006	0,003	0,003	2	Органи дихання
Сірковуглець	0,9	0,7	0,7	1,28	ЦНС
Діоксид сірки	0,1	0,08	0,08	1,25	Органи дихання
Сумарний ризик	НІ загальний	5,55
	НІ органи дихання	3,25
	НІ нирки, нирки	1,02
	НІ ЦНС	1,28

Отже, після розрахунку коефіцієнта небезпеки, неканцерогенний ризик для здоров'я населення за впливу таких речовин: хлорбензол, формальдегід, сірковуглець, діоксид сірки, при їх відповідних концентраціях, можна зробити висновок, що HQ >1, тобто імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ .

Як видно з таблиці, дві речовини мають найбільший внесок в ризику впливу на органи дихання, також речовини впливають на печінку, нирки, ЦНС.

6.2 Розрахунок канцерогенного ризику

Розраховуємо середню добову впливу ацетальдегіду на населення міста, де концентрація ацетальдегіду в атмосферному повітрі становить 0,82*10^{- 6} мг/мі.

Використовуючи стандарті дескриптори експозиції, розрахунок проводимо за формулою (6.1.).

LADD = [(0,91*10^-6 *8*1,4) + (0,91*10^-6 *10*16*0,63)] * 350 * 30/ (70*64*365) = 0,21*10^-6 мг/(кг-доба)

Величина індивідуального ризику буде складати:

CR = 0,21 * 10 ^-6 * 3,1= 0,38 * 10^-6

Враховуючи, що кількість населення в досліджуваному місті 300000 чоловік, розраховуємо величину популяційного ризику:

PCR=0,38 * 10^-6*300000=0,1

За класифікацією рівнів ризику ВООЗ, розрахований ризик буде низьким, тобто допустимим для здоров'я населення.

Висновок: провівши оцінку не канцерогенного і канцерогенного ризиків для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря можна зробити висновок, що неканцерогенного ризик не потребує термінових заходів і розрахований канцерогенний ризик низький, тобто допустимим для здоров'я населення.



Висновок

При виконанні курсової роботи була проведена оцінка екологічної безпеки території Красноармійського району Донецької області, тобто досліджені небезпечні природні явища, техногенна небезпека, виявлені антропогенні екологічні фактори, які призвели до порушення екологічної безпеки.

Красноармійський район розташований на заході Донецької області. Площа району -1400 кмІ. Поверхня його - хвиляста рівнина, повністю розорана, сильно розрізана балками і ярами. Клімат помірно-континентальний з недостатньою вологістю. Найпоширеніші грунти - чорноземи звичайні. На території району протікають річки: Солона, Вовча, Солоненька, Гришинка, Казенний Торець, Клебан-Бик, а також є 60 ставів.

В даному районі розвинутий господарсько-виробничий комплекс, переважає сільськогосподарське виробництво. На сьогодні в районі працює 102 сільськогосподарських формування, а саме: 25 сільськогосподарських товариств , приватні підприємства, 25 фермерських господарств.

Надзвичайні ситуацій природного характеру , які виникають в районі зумовлені метеорологічними явищами, також є геологічні небезпечні явища, пожежі в природних екосистемах, інфекційні захворювання людей та отруєння людей. На території Красноармійського району є три екологічно небезпечні об'єкти, які негативно можуть впливати на НПС. Надзвичайні ситуації техногенного характеру найбільш представлені: пожежі, вибухи, транспортні аварії. Визначивши питому вагу надзвичайних ситуацій, в районі переважають НС техногенного характеру.

Визначивши баланс відтвореного кисню П= -122955т/рік, ми виявили, що П<0 тому екологічна рівновага не збережена, негативний екологічний баланс, небезпечна територія.

При оцінці екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні, ми досліджували підприємство , яке відноситься до 1класу небезпеки. Провівши оцінку безпеки промислового виробництва можна зробити висновок, що дане підприємство є екологічно небезпечним.

Зробивши розрахунки по неканцерогенному ризику для здоров'я населення, можна сказати, що HQ >1, тобто імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ. А при розрахунку канцерогенного ризику, визначили що розрахований ризик низький і є допустимим для здоров'я населення.

Проаналізувавши всі фактори, що впливають на екологічну безпеку регіону можна зробити висновок: на території Красноармійського району Донецької області стаються надзвичайні ситуації як техногенного так і природного характеру, що створюють певну екологічну небезпеку для населення, також розміщені промислові об'єкти, які створюють загрозу для оточуючого середовища.

Для забезпечення екологічної безпеки даного району необхідно:

- здійснити реконструкцію устаткування, змінити технологію виробництва на підприємстві , яке несе безпеку для населення;

- закриття аварійних об'єктів;

- проводити попереджувальні роботи населенню з приводу настання певної надзвичайної ситуації;

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у випадку, коли неможливо відвернути причини катастроф (будівництво захисних споруд, дамб, створення підземної інфраструктури, завчасна евакуація населення тощо);

- виявлення передкризових станів технологічних об'єктів, розробка заходів з попередження аварій та катастроф;

- розширювати мережу природно-заповідного фонду, недопускати скорочення видового складу рослинного і тваринного світу;

- впроваджувати природоохоронні заходи, таких наприклад, як утримання рослинних захисних смуг вздовж річок і потоків, які довели свою ефективність щодо нейтралізації забруднюючих речовин;

Використана література

1. С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева „Основи екології та охорони довкілля” Київ.:-2006р.

2. Класифікатор Надзвичайних ситуацій в Україні. - К., 1999, 178 с.

3. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. - К.: НІС, 2001. - 312 с.

4. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні.- К.:Генеза, 2001. -216с

5. http://studopedia.com.ua/1_2963_klImatichnI-harakteristiki-oblastey-ukrayini.html

6. http://uk.wikipedia.org

7. http://donoda.gov.ua:81/krasnoarmiyskiy/ua/publication/content/6133.htm

8. http://donoda.gov.ua:81/krasnoarmiyskiy/ua/publication/content/6134.htm

9. http://www.krasn-rada.gov.ua/city/pidpryemstva/pokrrovskoe

Размещено на Allbest.ru