Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ "Рівнеазот"

3.1 Оцінка впливу на повітряне середовище

Дана робота проведена як складова частина розробок з екологічної тематики для ВАТ «Рівнеазот» та у продовження інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Мета роботи - автоматизований розрахунок розсіювання забруднюючих речовин при додаткових джерелах викидів, а саме при введені в дію додаткового обладнання відділення приготування магнезіальної добавки для аміачної селітри, з оцінкою впливу додаткових шкідливостей на стан навколишнього середовища.

Таким чином, матеріали праці узагальнюють наступні роботи :

¦ Корегування результатів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

¦ Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря на межах СЗЗ та найближчих населених пунктів.

Обґрунтування повноти і вірогідності початкових даних прийнятих для розрахунків, визначені за вимогами ВАТ « Рівнеазот » і полягають у слідуючому: цех СМД, який випускає вапняно - аміачну селітру ( ВАС ), має бути зорієнтовано ще й на приготування магнезіальної добавки . Шкідливі викиди при виробництві магнезіальної добавки відводяться у нові, порівняно з інвентаризацією джерел 2004 р., джерела викидів:

° джерело № 632- (загальний крізний новий № 1127 за результатами інвентаризації);

° джерело № 633 - (загальний крізний новий № 1128 за результатами інвентаризації).

Таблиця 3.1.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.

№ п/п	Код речовини	Найменування речовини	гдк
1	301	Азоту діоксид	0.085
2	138	Магнію оксид	0.4

Нижче наведена детальна інформація щодо доповнень для кожного джерела у таблицях:

° 3.2. «Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин»:

° 3.3. «Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин";

Таблиця 3.2.

Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин

Виробництво, цех, дільниця	N ДЖ- ре-ла-ви-ки-ДУ-	N ве-нт-ус-та-но-вки	N за-га-ль-ний	Джерело утворення забруднюючої речовини	Етапи технологічного процесу	Зава нтаж техн обла днан год/ /рік	Об'ім на витра та газу, м3/с	Тем пер ату ра, °С	Забруд	нююча речовина	Значення концентрація забруднюючих речовин, мг/мЗ	Методика визначен ня показників
				Найменування	Кількі сть						фактичні	проектне	по тех-нол. регл
										код	найменування	макс.	мін.
1	2	3		4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
ЦехСМД: виробництво вапняно-аміачної селітри	632		1127	Абсорбер	1	Приготування магнезіальної добавки для аміачної селітри	8000	1.67	40	301	Азоту диоксид	100.0		100.0		галузева	632
	633		1128	Циклон	1		2700	0.83	20	138	Магнію оксид	100.0		100.0		галузева	633

Таблиця 3.3.

Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин

N дже рел викидів	N за-га-ль-ний	Найменува ння джерела викиду	Вис ота дже рел вик йду м	Діаметр джерела викиду, м	Координати джерела	Характеристика ПГПС	Забруднююча речовина	Вихідні дані для ви значення величини викиду (максимальні)	Визначена	Метод ика визначе ння показни ків
					точкового або початку лінійного	кінця лінійного	Об'єм, м3/с	Швидкість, м/с	Темпе рату ра °С	Код	Найменування забруднюючої речовини	Факт	Проектні	Розрахункові	потужність викиду
					Х1	У1								г/с	г/с	т/рік	г/с	т/рік	г/с	т/рік
1		2	3	4	5	6			9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
632	1127	Труба	21	0.32	9800	11130			1.67	21.0	20	301	Азоту диоксид		0.20	5.76			0.20	5.76
633	1128	Труба	14	0.23	9800	11120			0.83	20.0	20	138	Магнію оксид		0.08	0.78			0.08	0.78

3.1.2 Проведення розрахунків розсіювання і визначення розрахункових значень максимальних приземних концентрацій для проммайданчика ВАТ „Рівнеазот”

Для автоматизованого розрахунку забруднення атмосфери використовується програма ЕОЛ - Плюс, версія 5.23.1.

Для отримання повної та достовірної картини щодо комплексного забруднення атмосфери усіма виробництвами ВАТ « Рівнеазот », розрахунки розсіювання здійснювались із урахуванням виявлених у результаті проведення інвентаризації 2004 р. усіх джерел викидів та отриманих тільки для азоту діоксид та магнію оксиду характеристик складу викидів джерел на проммайданчику.

Розрахунки розсіювання виконувались при:

- Розліковому прямокутнику (15000 х 15000 м) , включає у себе проммайданчика підприємства, СЗЗ та населенні пункти, де необхідна концентрація у житловій зоні;

- Кроку розрахунку по довжині і ширині прямокутника прийнято

7500 м відповідно;

- Куту між позитивною піввіссю ОХ, що дорівнюючому 0;

- Завданому направленню вітру, що має ознаку 0, при цьому воно буде визначатись програмно;

- Константі вибору вітру, що дорівнює 111.

Згідно базі даних ГДК комплексу «АРМ - ЕСО», груп сумації шкідливих речовин виявлено, наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Викиди шкідливих речовин

№	Речовини що складають групи сумацій
30	Азоту діоксид	Ангідрид сірчистий
33	Азоту діоксид	Ангідрид сірчистий	Вуглецю оксид	Фенол
37	Азоту діоксид	Аміак	Азоту оксид	Ангідрид сірчистий

Для виявлення внеску підприємства у забруднення приземного шару атмосфери, а також відповідно до «Порядку визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі. П.4.8.»

( Наказ Мінекоресурсів України № 286 від 30.07.2001 р.), фонові концентрації при розрахунку на ЕОМ приймаються дорівнюючими:

- Пил-0.1 ГДК;

- Азоту діоксид - 0.09 ГДК;

- Вуглецю оксид - 0.08 ГДК.

При розрахунках розсіювання концентрація кожної шкідливої речовини у приземному шарі атмосфери ( С ) на кордоні санітарно - захисної зони (СЗЗ) не повинна перевищувати максимальної граничної допустимої концентрації даної речовини у атмосферному повітрі (дивитись табл. 3.1.).

Характеристика та параметри джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Параметри та характеристика джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від обладнання відділення приготування магнезіальної добавки до аміачної селітри наведені в таблиці 3.5.

3.1.3 Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря здійснюється за даними результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі: на межі санітарно-захисної зони (СЗЗ); в селітебній зоні. Зокрема, для проммайданчика ВАТ „Рівнеазот" селітебною зоною є слідуючі населені пункти: => с. Метків; => с. Городок; => м. Рівне. Оцінка впливу наведена нижче у табличній формі окремо для кожного місця проммайданчика за наступною таблицею і наведена в Додатку В.

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин проммайданчика та прилеглих територій ВАТ „Рівнеазот”.

Таблиця 3.6.

Місце оцінки впливу	Напрямок	Координати	№ пункту (див.)
		X	У
ПРОММАЙДАНЧИК ВАТ „РІВНЕАЗОТ"	СЗЗ	-	9000	12000	Додаток А
	с. Метків	північний	11000	13000
	с. Городок	південний	12000	8000
	м. Рівне	південно-західний	16000	5000

Аналіз впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря, дозволяє стверджувати, що виробництво приготування магнезіальної добавки для аміачної селітри цеху СМД не здійснює шкідливої дії на стан довкілля з дотриманням умови С ? ГДК.

3.1.4 Обґрунтування розмірів нормативної санітарно - захисної зони

Нормативні розміри санітарно - захисної зони (СЗЗ) ВАТ „Рівнеазот ”, прийняті згідно „Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України , 19.06. 1996 р., № 173, та становлять 1000 м.

Відповідно до вимог КНД - 86 ці розміри повинні перевірятися розрахунками.

Розрахунки по обґрунтуванню розмірів санітарно - захисної зони наведені в Додатку А.

Враховуючи, що на границі СЗЗ і в зоні житлової забудови розрахункові концентрації по всіх речовинах, які викидаються підприємством з врахуванням викидів відділення по приготуванню магнезіальної добавки для аміачної селітри не перевищують гранично допустимих концентрацій, необхідності в корегуванні санітарно - захисної зони немає.

3.1.5 Розробка пропозицій по досягненню нормативів гранично - допустимих викидів для забруднюючих речовин

У результаті проведення розрахунку розсіювання на існуючий стан, перевищення значень ГДК по інгредієнтам на межі СЗЗ не встановлено

(див. ДОДАТОК В)

Крім того, оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря (див. ДОДАТОК А), є позитивною , що дає право розробки пропозицій по досягненню нормативів граничнодопустимих викидів ( ГДВ ) для забруднюючих речовин ( ЗР ), при відсутності заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, у обсязі інвентаризації джерел викидів 2004 р.

Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин показав, що концентрація цих речовин у приземному шарі атмосфери на межі санітарно - захисної зони та в найближчих населених пунктах не перевищує відповідних значень гранично - допустимих концентрацій, тому в розробці додаткових заходів по зменшенню викидів немає потреби.

Враховуючи це, нормативи гранично - допустимого викиду встановлюється на рівні прийнятого в розрахунку.

Пропозиції по нормативах гранично -допустимих викидів приведено в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7.

Пропозиція по нормативах гранично допустимих викидів забруднюючих речовин

№ п/п	Номер джерела	Нормативи викиді в забруднюючих речовин	ГДВ	РІК досягнення ГДВ
		[ На 2005 р.	На 2006 р.	На 2007 р.	На 2008 р.	На 2009 р.
		г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК	г/сек.	т/ріК
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1	Азоту дюксид
	632	0,2	Л5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	2005
Пщсумок	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76	0,2	5,76
2	Пил магнезиту в перерахунку на магжй оксид
	633	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78 ^	2005
Пщсумок	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78	0,08	0,78
Всього по установи	0,28	6,54	0,28	6,54	0,28	6,54	0,28	6,54	0,28	6,54	0,28	6,54

3.1.6 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах

При настанні несприятливих метеорологічних умов підвищується рівень забруднення атмосферного повітря, в зв'язку з чим виникає необхідність регулювання викидів шкідливих речовин.

У плані заходів передбачено зменшення викидів тих забруднюючих речовин, які мають найвищі значення концентрацій у атмосферному повітрі.

При цьому заходи розроблені в першу чергу для джерел, внески яких у рівень забруднення атмосферного повітря найбільші.

Обґрунтовуючись матеріалами для встановлення нормативів гранично допустимих викидів ВАТ „Рівнеазот” (реєстраційний номер 560022

від 6. 09. 2004 р.), передбачається зменшення викидів тих забруднюючих речовин, які мають найвищі значення концентрацій в атмосферному повітрі. Тому для установки по приготуванню магнезіальної добавки для аміачної селітри додаткових заходів розробляти непотрібно.

3.2 Заходи щодо запобігання шкідливого впливу шуму

Встановлюване технологічне обладнання поставляється із заводськими сертифікатами в яких вказано його шумові характеристики, заміри яких проведені на заводі - виробнику при нормальних робочих умовах.

Рівні виробничих шумів на робочих місцях відділення підготування магнезіальної добавки для аміачної селітри знаходяться в межах допустимих норм і відповідають вимогам ДСН 3.3.6.037-99 „Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”.

Спеціальних заходів по зменшенню рівня шуму розробляти не потрібно.

3.3 Водне середовище

3.3.1 Характеристика існуючого стану водопостачання

Джерелом технічного водопостачання та приймачем стічних вод підприємства ВАТ „Рівнеазот” є річка Горинь, яка відноситься до рибогосподарської водойми І І категорії. Середня глибина ріки 1,5-2,5 м, ширина - 44 м, коефіцієнт звивистості ріки складає 1,33. Відстань від гирла водозабору - 313 км, до скиду стічних вод 307 км. Розрахункова швидкість течії води в річці - 0,4 - 0,6 м/с, розрахункові витрати річки в створі випуску (найменший середньомісячний) - 7,35 м? / год. Хімічний склад води в річці Горинь, а також показники ступеня забруднення річки вище випуску зворотних вод підприємства наведені в таблиці .

Річкова вода використовується для підживлення водооборотних циклів підприємства та отримання декарбонізованих, хімочищених та знесолених вод, які використовуються в технологічних процесах при виробництві основної продукції. Господарсько - питне водопостачання підприємства здійснюється з власного артезіанського водозабору. Питна вода проходить знезалізнення, знезаражується бактерицидними променями та шляхом хлорування, після чого направляється споживачам.

Таблиця 3.3.1.

Характеристика води річки Горинь

№	Найменування забруднення	Вміст забруднення, мг/л	ГДК для рибо господарчого використання, мг/л	Ступінь забрудненості (перевищення ГДК)	Примітка
1	2	3	4	5	6
1	Азот амонійний	0,17	0.5	0,34
2	Азот нітратний	1,27	40,0	0,032
3	Азот нітритний	0,021	0,08	0,26
4	Нафтопродукт	н/о	0,05	-
5	Хлориди	18,4	300	0,06
6	Сульфати	42	100	0,42
7	Фосфати	0,24	0,25	0,96
8	БПК 20	2,88	3,0	0,96
9	Завислі речовини	16,5	17,5	0,97
10	Мідь	0,0029	0.011	0,26
11	Цинк	н/о	0,01	-
12	Залізо	0,25	0,5	0,5
13	Фтор	0,24	1,5	0,16

3.3.2 Характеристика існуючої системи водовідведення і оборотного водопостачання

На підприємстві в експлуатації знаходяться такі системи каналізації:

- господарсько - фекальна;

- промзливова;

- виробнича.

Госппобутові стічні води підприємства очищуються на власних спорудах біохімочистки потужністю 110 тис. м?/добу.

Промзливові стічні води частково використовуються для підживлення оборотних циклів, а частково через буферний став скидаються в ріку Горинь. Азотовмісні та органічно забруднені стічні води від діючих виробництв підприємства подаються на установку нітріденітріфікації (НДФ) потужністю 6000 м?/добу. Після очистки на установці НДФ хімзабруднені стічні води разом з побутовими доочищуються на спорудах БХО і скидаються в ріку Горинь.

На підприємстві експлуатуються 5 водооборотних циклів (ВОЦ) загальною потужністю 1305600 м?/добу.

Підживлення ВОЦ здійснюється річковою водою та відстояними промзливовими водами. Оборотне водопостачання відділення приготування магнезіальної добавки для аміачної селітри здійснюється від існуючого водооборотного циклу № 5.

3.3.3 Заходи щодо раціонального використання водних ресурсів

Безпосереднього забору води з річки Горинь для виробництва магнезіальної добавки для аміачної селітри немає. В технології виробництва використовується паровий конденсат та хімочищена вода із загально - заводської мережі в кількості 5300 - 7200 м?/рік. При цьому водоспоживання та водовідведення підприємства залишається в межах існуючого дозволу на спец - водокористування. При цьому виробничі стічні води відсутні.

Потреби в додатковій кількості питної води також немає, оскільки з вводом в експлуатацію даної установки загальна кілкість працівників підприємства не змінюється.

Для охолодження технологічного обладнання використовується оборотна вода існуючого водооборотного циклу № 5. Додаткової кількості оборотної води не потрібно, оскільки існуючі потужності водооборотного циклу покривають потреби в оборотній воді при експлуатації установки з приготування магнезіальної добавки.

Економія хімочищеної води при отриманні розчину магнезитної добавки досягається за рахунок використання парового конденсату та повторного використання забруднених вод, що утворюються в процесі:

- від промивання обладнання;

- від установки абсорбції окислів азоту;

- дренажні води.

3.4 Утворення та розміщення твердих відходів виробництва

В процесі отримання магнезитної добавки утворюється нерозчинний залишок магнезиту у вигляді шламу.

Із нижньої частини відстійника поз. 2 (див. Розділ 2, рис.2.4) насосом поз. Н 2 та з нижньої частини збірника поз. 3 насосом поз. Н 3 шлам подається в корпус 712 - станція нейтралізації цеху складних мінеральних добрив , звідки насосами шлам по існуючим шламопроводам може подаватися в діючий шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив.

Склад осаду в шламі - водонерозчинні складові магнезиту каустичного (пісок і т. п.) та розчин нітратів магнію, кальцію, заліза, алюмінію. Характеристика даного відходу наведена в таблиці 3.10. Забруднення ґрунту даним відходом виключається - всі операції з відходом здійснюються в апаратах та трубопроводах, приміщення обладнані хімзахистом, шламонакопичувач спеціально пристосований для приймання відповідної кількості забрудненого шламу.

Клас небезпеки шламу нерозчинних залишків визначений розрахунково по гранично -допустимою концентрацією нітратів у ґрунті - 4. Клас небезпеки магнезиту - 4. Розрахунок з визначення класу небезпеки шламу наведено в додатку 3.

Таблиця 3.4.1

Характеристика твердих відходів виробництва

№ п/п	Найменування відходів	Характеристика, склад, % ваг. (на сух. речовину)	Кількість	Клас небезпеки	Місце видалення, утилізації	Періодичність
			Одиниця виміру	На одну тонну МдО	В рік, т
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Шлам (нерозчинні залишки магнезиту в розчині нітрату магнію)	МgО (загальний) -16,1	кг	50	130	4	Шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив або утилізація (при роботі цеху) виробництва ВАС	4-6 раз на добу
		Нітрати в перерахунку:
		- МgО в розчині -13,9
		-СаО-доО,5
		-Ре203- 0,63 -1,0
		-АІ20- 0,68 -1,0
		5Ю2-0,52-2,0
		Вода - 52,0

3.4.1 Загальна характеристика положення шламонакопичувача

Шламонакопичувач розміщений біля лівого корінного берега в заплаві

р. Устя, призначений для збору з проммайданчика стічних вод, які складаються з продуктів нейтралізації.

Він складається із трьох секцій.

Секція № 1.

Шламонакопичувач ємністю 540 тис. м?, експлуатується з червня 1975 р. і був виведений з експлуатації в 1988 р. З 1993 р. використовується для складування надлишкових активних мулів після ущільнювача(до 300 м? / добу).

Секція № 2.

Шламонакопичувач ємністю 560 тис. м?, експлуатується з грудня 1975 р. і використовується для накопичення шламу станції нейтралізації кислих стоків цеху складних мінеральних добрив. Освітлена вода подається в цех для вторинного використання.

Секція № 3.

Шламонакопичувач ємністю 560 тис. м?, експлуатується з 1988 р.

Освітлена вода із секції № 3 підходить в існуючу секцію № 2 через пропускну стальну трубу діаметром 300 м? з задвижкою, встановлену в оглядовому колодязі.

План - схема шламонакопичувача наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. План - схема шламонакопичувача

1 - секція № 1; 5 - дренажний колектор;

2 - секція № 2; 6 - скид дренажних вод;

3 - секція № 3; 7 - напірний шламопровід;

- насосна станцій; 8 - шахтний водоскид.

3.4.2 Сучасний стан шламонакопичувача

Перша секція шламонакопичувача цеха складних мінеральних добрив експлуатувалась з 1975 року.

Виведена із експлуатації в 1988 році.

Згідно протоколу технічних переговорів за № 3500 від 29 квітня 1992 року і договору № 344/44 від 14 травня 1992 року на робочу документацію в існуючу секцію № 1, зашламована по відмітці 175,0 м запроектована направляюча дамба, з відміткою гребня 178,5 м довжиною 100 м.

Ширина по гребеню 5 м, закладання відкосів m = 1,5 закріплених щебенем h = 0,20 м .

Подача активного мулу передбачається по розподільчому трубопроводу через напуски 4 діаметра 100 в накопичувач вище струмененаправляючої дамби.

Забір освітленої води із зони відстійного озера здійснюється водозабірним колодязем, оснащеним шандрами.

Далі освітлена вода по відводячому колектору діаметром 273 до 8 подається в насосну станцію оборотного водопостачання.

При досягненні максимальної відмітки води 177,10 м в зоні відстійного озера експлуатація накопичувача закінчується.

Друга секція шламонакопичувача експлуатується з 1975 року за проектом.

У даний час секція переповнена .

Третя секція шламонакопичувача експлуатується з 1988 року, використовується для накопичування шламу. Освітлена вода подається в цех для повторного використання. При накопичуванні шламонакопичувача до заданої відмітки освітленної води із збірника залізо - бетонних труб діаметром 500, вложених під днищем секції 2 подається в насосну станцію.

Освітлена вода із секції 3 надходить в існуючу секцію 2 через перепускну стальну трубу з задвижкою, встановленою в оглядовому колодязі.

Із секції 2 освітлена вода подається в цех для повторного використання через водоприймальну камеру насосної станції.

3.5 Оцінка впливів планової діяльності на навколишнє соціальне середовище

Для оцінки впливу проектованої установки приготування магнезитної добавки на навколишнє соціальне середовище в даному випадку найголовнішим показником є значення концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів навколо підприємства.

За методикою ОНД - 86 визначено розрахункові максимальні приземні концентрації См; створювані плановим виробництвом:

- для окислів азоту - 0,025 мг/ м?;

- для пилу магнезиту - 0,055 мг/ м?.

Розрахунок наведено в додатку 3.

Згідно ДСП - 201-97 розрахунковий показник забруднення атмосферного повітря См/ГДК тер. при

ГДК тер. NOX = 0,085 мг/ м?, ГДК тер. MgO = 0,4 мг/ м? дорівнює 0,294 (NOx) та (MgO), що значно менше 1. Це відповідає безпечному ступеню небезпеки виробництв та допустимому рівню забруднення атмосфери.

Проведеними з врахуванням сумації груп шкідливих речовин НВО розрахунками розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від стаціонарних джерел викиду ВАТ „Рівнеазот”, за умови вводу проектованої установки, зроблена оцінка впливу планованого виробництва на стан атмосферного повітря на межі санітарно - захисної зони та в населених пунктах навколо підприємства - с. Метків, с. Городок, м. Рівне. Визначено, що перевищень ГДК після введення установки приготування магнезитної добавки у вказаних пунктах не буде.

3.6 Оцінка впливу на навколишнє техногенне середовище

Зона впливу установки приготування магнезитної добавки обмежується територією ВАТ „Рівнеазот”. Негативних наслідків від впровадження процесу розчинення магнезиту азотною кислотою на техногенне середовище - навколишні виробничі будівлі та споруди цехів складних мінеральних добрив, парокотельного, водоспоживання та каналізації (ВОЦ - 5), хімічної підготовки води не передбачається. Ступінь небезпеки проектованого виробництва - безпечний, рівень забруднення атмосферного повітря установкою - допустимий. Викиди в атмосферу не агресивні по відношенню до металоконструкцій та споруд виробничого призначення.

Забруднення території підприємства відходами не передбачається, виробничі приміщення облаштовані хімзахистом, відходи (ІV клас

небезпеки) передбачено складувати в облаштованих місцях організованого складування відходів - шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив або утилізувати у виробництві вапняно - аміачної селітри.

Навколишнє техногенне середовище впливу на установку приготування магнезитної добавки не має - в районі розташування установки агресивні середовища відсутні, фонове забруднення атмосферного повітря не перевищує встановлених норм.

РОЗДІЛ 4. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВИРОБНИЦТВА МАГНЕЗІАЛЬНОЇ ДОБАВКИ В АМІАЧНУ СЕЛІТРУ

4.1 Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки

1.Установка з приготування магнезитної добавки для аміачної селітри за розробленою технологією має два стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферу. Неорганізованих джерел викиду немає. Джерела викиду обладнані сучасними пило - газоочисними установками, які забезпечують нормативну очистку пило газової суміші перед викидом в атмосферу.

В атмосферу викидаються забруднюючі речовини двох найменувань. Перелік забруднюючих речовин, концентрація та клас небезпеки наведено в табл. 2., характеристика і параметри джерел викидів наведено в табл.1.

Для визначення впливу забруднюючих речовин, що викидаються, на забруднення атмосферного повітря, виконано розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі з використанням програми „ЕОЛ - ПЛЮС”.

Аналіз розрахунку розсіювання показав, що відділення з приготування магнезитної добавки для аміачної селітри не матиме негативного впливу на атмосферне повітря, оскільки фактичні приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно - захисної зони та в прилеглих до підприємства населених пунктах значно менші від ГДК.

На підставі даних розрахунку розсіювання пропонується встановити нормативи гранично - допустимих викидів по всіх джерелах викидів на рівні, прийнятому в розрахунку.

Пропозиції по нормативах ГДВ приведені в табл. 3. Рівні виробничих шумів знаходяться в межах допустимих норм і відповідають вимогам ДСН 3.3.6.037-99 „Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”.

2. Безпосереднього забору води з річки Горинь для виробництва магнезитної добавки для аміачної селітри немає. В технології виробництва використовується хімочищень вода із загально - заводської мережі в кількості 7200 м?/рік. При цьому, водоспоживання та водовідведення підприємства залишається в межах існуючого дозволу на спец - водокористування.

Потреби в додатковій кількості питної води також немає, оскільки з вводом в експлуатацію даної установки загальна кількість працівників підприємства не змінюється.

Для охолодження технологічного обладнання використовується оборотна вода існуючого водооборотного циклу № 5. Існуючі потужності водооборотного циклу покривають потребу в оборотній воді установки приготування магнезитної добавки.

Виробничих стічних вод немає.

3. Тверді відходи виробництва, в кількості 130 тонн в рік (на суху речовину) розміщуються в існуючому шламонакопичувачі цеху складних мінеральних добрив. Характеристика відходів приведена в табл. 5.

Пил магнезиту, що вловлюється в циклоні системи аспірації від бункерів та шнеків повертається в реактор або бункери магнезиту.

4. Оскільки установка розміщується в існуючому корпусі 713 А цеху складних мінеральних добрив, у рекультивації земель, озеленені та благоустрою території немає потреби.

5. При експлуатації установки приготування магнезитної добавки теоретично можливі ситуації, за яких може відбутися розлив кислоти через утворення пропусків на трубопроводах.

Для запобігання забрудненню ґрунту, підлоги в зоні ризику виложені хімзахисною плиткою. Змиви з підлог заведені в дренажну ємність, звідки насосом подаються на повторне використання в реактор.

Для попередження перепливу кислоти при заповненні реакторів на трубопроводі подачі кислоти встановлюється електричний відсікач, який спрацьовує при досягненні заданого рівня в реакторі.

Для забезпечення надійнішої роботи вузла абсорбції, попередження забивок зрошувальних форсунок перед абсорбційною колоною встановлюється бризковловлювач - каплевідбійник. Вловлена в бризковловлювач рідина, що містить тверду фазу (реакційну суміш)стікає назад у реактор.

6. Установка приготування магнезитної добавки до аміачної селітри загрози стану навколишнього середовища не становить. Ступінь екологічного ризику від впровадження даного виробництва мінімальний.

7. Основні техніко - економічні показники виробництва магнезіальної добавки повністю окупляється за 1 рік, а за 5 років маємо високий рівень прибутку. Дані наведені в табл.4.1..

8. Економічні збитки від негативного впливу виробництва на навколишнє середовище становитимуть 505,34 гривень в рік, в тому числі:

- від викидів забруднюючих речовин в атмосферу 463,14 гривень;

- від розміщення відходів 42,2 гривень на рік.

Розрахунок прогнозного збору за забруднення навколишнього природного середовища наведено в табл. 4.2.

4.2 Основні техніко - економічні показники виробництва магнезіальної добавки

Основні техніко - економічні потреби виробництва магнезіальної добавки повністю окупляється за 1 рік, а за 5 років маємо високий рівень прибутку. Дані наведені в табл.4.1.

Таблиця 4.1.

Найменування техніко - економічних показників	Сума
Вартість проекту за кошторисним розрахунком	1864, 385 тис. грн..
У тому числі
Ремонтно - будівельні та ремонтно - монтажні роботи	248, 142 тис. грн.
Вартість устаткування	73, 304 тис. грн.
Податок на додану вартість	437, 166 тис. грн.
Розрахунковий економічний план на 1 рік	2466, 158 тис. грн.
Розрахунковий економічний план на 5 років	12330, 790 тис. грн.

4.3 Розрахунок прогнозного збору за забруднення навколишнього природного середовища

Таблиця 4.2.

Назва забруднюючих речовин, виду та класу відходів	Фактичні обсяги викидів, розміщення відходів, т/рік	Норматив збору за викиди, розміщення відходів, грн./тонну	Корегувальні коефіцієнти	Економічні збитки,грн./рік
1. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
1.1. Азоту діоксид	5,76	80	1*1	1*1
1.2. Пил магнезиту в перерахунку на магній оксид	0,78	3,0	1*1	1*1
Всього по п.1			463,14
2. Розміщення відходів виробництва
Шлам нерозчинних залишків магнезиту	130	0,3246	1*1	1*1
Всього по п. 2				42,20
Разом				505,34

Отже, збір за забруднення навколишнього природного середовища становлять не велику суму в порівнянні з прибутком.

4.4 Загальна оцінка екологічних наслідків

1. Відкрите акціонерне товариство „Рівнеазот”

Поштова та електронна адреса: м. Рівне - 17, 33017, Україна;

E-mail: rvazot @ azot. rv. ua

2. Місцезнаходження майданчика (траси) будівництва (варіанти): на території ВАТ „Рівнеазот”

3. Характеристика підприємства (орієнтовано, за об'єктами - аналогами): установка по виробництву магнезіальної добавки для аміачної селітри.

Технічні і технологічні дані: виробництво розміщується в існуючому корпусі 713 А цеху складних мінеральних добрив. Проектна потужність виробництва 2400 тонн магнезіальної добавки на рік (у перерахунку на MgO). Кількість технологічних ліній - 1. Метод виробництва - взаємодія між каустичним магнезитом і неконцентрованою азотною кислотою з отриманням розчину магнезіальної добавки. Режим роботи виробництва - безперервний, річний фонд робочого часу 8000 годин. Рік пуску в експлуатацію - 2005.

4. Соціально - економічна необхідність проектованої діяльності: магнезіальна добавка призначена для покращення товарних характеристик аміачної селітри за рахунок збільшення механічної міцності гранул.

5. Потреба в ресурсах при будівництві і експлуатації:

- земельних: додаткове вилучення земель не потрібне;

- сировинних: магнезит завозиться на підприємство з заводів -постачальників; всі інші необхідні компоненти надходять від діючих цехів підприємства;

- енергетичних: (паливо, електроенергія, тепло): від діючих енергетичних мереж без збільшення погоджених потужностей;

- водних: від діючих мереж водопостачання в межах існуючого дозволу на спец водокористування;

- трудових: без збільшення загальної чисельності працюючих на підприємстві.

6. Транспортне забезпечення при будівництві і експлуатації: діюче на ВАТ „Рівнеазот”.

7. Можливі впливи проектованої діяльності (при будівництві та експлуатації) на навколишнє середовище:

- геологічне середовище - не впливає;

- повітряне середовище - виробництво не матиме негативного впливу на атмосферне повітря, оскільки фактичні приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно -захисної зони та в прилеглих до підприємства населених пунктах с. Метків, с. Городок, м. Рівне, значно менші від гранично - допустимих концентрацій.

- мікроклімат - не впливає;

- водне середовище - не впливає;

- грунт - не впливає;

- рослинний і тваринний світ, заповідні об'єкти - не впливає;

- навколишнє соціальне середовище - не впливає;

- навколишнє техногенне середовище - не впливає.

8. Відходи виробництва і можливість їх повторного використання, утилізації, знешкодження чи безпечного поховання: при виробництві магнезіальної добавки утворюються тверді відходи виробництва у вигляді шламу нерозчинних залишків - IV класу небезпеки, в кількості в кількості 120 (сто двадцять) тонн в рік (по сухій речовині). Відходи виробництва планується розміщувати у шламонакопичувачі цеху складних мінеральних добрив.

9. Обсяг виконання оцінки впливу на навколишнє середовище : відповідно з ДБН А .2.2.-1-2003.

ВИСНОВКИ

1. З проголошенням незалежності України та з розбудовою її як суверенної демократичної держави, з розвитком гласності інформації ми одержали можливість осягнути справжню глибину екологічної кризи, в якій опинилася наша країна, та шукати шляхи виходу з цього становища.

Якщо говорити про майбутнє, то єдиним продуктивним шляхом відвернення техногенно-екологічних загроз є перехід від схеми реагування на події до побудови системи упереджувального контролю безпеки, переорієнтація науково-технічного потенціалу на створення нового покоління об'єктів, техніки з гарантованим рівнем безпеки запровадження програмованого режиму управління безпекою і нормативно-правового регулювання техногенного середовища.

2. Екологічна ситуація на території Рівненщини зумовлюється комплексною дією групи чинників глобального (як то руйнування озонового шару, посилення явища парникового ефекту, транскордонні переноси забруднюючих речовин тощо) масштабу, що характерні для всієї земної кулі, регіонального (забруднення радіонуклідами земель шести північних районів області внаслідок Чорнобильської катастрофи) прояву, що мають вплив на всю територію України або окремі її регіони, та місцевої дії, що як правило, зумовлюється впливом на компоненти навколишнього природного середовища забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 710-и підприємств хімічної, машинобудівної, метало та деревообробної, легкої, харчової, енергетичної та інших галузей області, пересувними джерелами викидів в атмосферне повітря, скидами неочищених і недостатньо очищених зворотних вод в поверхневі водні об'єкти області та надходженням в навколишнє середовище різних типів неутилізованих відходів.

3. Провівши оцінку екологічного впливу на навколишнє середовище виробництва магнезіальної добавки на ВАТ „Рівнеазот” можемо зробити висновки:

- Аналіз розрахунку розсіювання показав, що відділення по приготуванню магнезитної добавки для аміачної селітри не матиме негативного впливу на атмосферне повітря оскільки фактичні приземні концентрації забруднюючих речовин на межі санітарно-захисної зони та в прилеглих до підприємства населених пунктах значно менший.

На підставі даних розрахунку розсіювання пропонується встановити нормативи гранично - допустимих викидів по всім джерелам викидів на рівні прийнятому в розрахунку. Рівні виробничих шумів знаходяться в межах допустимих норм і відповідають вимогам ДСН 3.3.6.037 - 99 „Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

- Водоспоживання та водовідведення підприємства залишається в межах існуючого дозволу на спец водокористування. Потреби в додатковій кількості питної води немає, оскільки з вводом в експлуатацію даної установки загальна кількість працівників підприємства не змінюється.

Виробничих стічних вод немає.

- Тверді відходи виробництва, в кількості 130 тонн в рік (на суху) розміщуються в існуючому шламонакопичувач цеху складних мінеральних добрив.

Пил магнезиту, що вловлюється в циклоні системи аспірації від бункерів та шнеків повертається в реактор, або бункери магнезиту.

- Оскільки установка розміщується в існуючому корпусі 713 А цеху складних мінеральних добрив в рекультивації земель, озеленені та благоустрою території немає потреби.

- Для запобігання забрудненню ґрунту, підлоги в зони ризику виложені хімзахисною плиткою. Змиви з підлог заведені в дренажну ємність, звідки насосом подається на повторне використання в реактор.

- Установка приготування магнезитної добавки до аміачної селітри загрози стану навколишнього середовища не становить. Ступінь екологічного ризику від впровадження даного виробництва мінімальний.

- Економічні збитки від негативного впливу виробництва на навколишнє середовище становитимуть 505,34 гривень в рік, в тому числі:

від викидів забруднюючих речовин в атмосферу 463,14 гривень;

від розміщення твердих відходів 42,2 гривень в рік.

Отже, виробництво магнезіальної добавки не має суттєво шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

ЛІТЕРАТУРА

1. М. О. Клименко, Т. Л. Меліхова. Довідник екологічного стану м. Рівне. - Рівне 2001р.;

2. М. В. Рапцун, О.М. Трофимчук, С.Б. Сурнін, Г.А. Кияшко, Г.Л. Вайнштейн, Г.П. Рубан. Джерела викидів парникових газів та заходи з пом'якшення зміни клімату інфраструктурі міст України . - Київ 2003р.;

3. Ю. А. Злобін, Н. В. Кочубей. Загальна екологія. - 2003р.;

4. Л.Г. Мельник, М.К. Шапочка. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням. - 2006р.;

5. ДБН А 2.2 - 1 - 2003 „Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при проектуванні і будівництві підприємств, будинків, споруд”;

6. КНД - 86 „Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться в викидах підприємства”;

7. ДСП планування та забудова населених пунктів № 173 від 9.06.1996р.

ДОДАТОК А

Розрахунок на ЕОМ по програмі ЕОЛ - плюс концентрацій шкідливих викидів на СЗЗ, с. Метків, с. Городок, м. Рівне

Вплив на межі СЗЗ. Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Таблиця А.1.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37.

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.86	9000	12000	ЗО	0.86	16	13.91	17	13.77	18	12.79	4	8.70	32	8.42

Таблиця А.2.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 301 (Азоту діоксид).

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.41	9000 1	12000	51.63	1.34	18	27.82	17	18.37	16	16.47	38	11.18	1127	10.22

Таблиця А.3.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 31.

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерел	Внесок, %	Код джерел	Внесок, %	Код джерел	Внесок, %	Код джерел	Внесок, %	Код джерел	Внесок, %
0.76	9000	12000	30	1.34	16	26.08	17	25.62	18	22.61	32	11.55	23	3.10

Таблиця А.4.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33.

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.86	9000	12000	ЗО	1.34	16	25.60	17	25.15	18	22.18	32	11.22	22	3.10

Таблиця А.5.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид).

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок.

Конц. в точці, долей ГДК

Коорд.Х, м

Коорд.У, м

Напр. вітру, град.

Швид. вітру, м/с

Код джерела

Внесок, %

Код джерела

Внесок, %

Код джерела

Внесок, %

Код джерела

Внесок, %

Код джерела

Внесок, 0/ /0

' 9000

12000

47.73

0.75

1128

100

0

0

0

0

0

0

0 ! 0

Таблиця А.6.

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37.

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Коорд.Х, Коорд.У, Конц. в точці Конц. в точці, Напр, вітру, Швид. вітру, Код Внесок, Код Внесок, Код Внесок, Код Внесок, Код Внесок,
м	м	мг/мЗ	долей ГДК	град.	м/с	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%
9000	12000	-	0.86	ЗО	0.86	16	13.91	17	13.77	18	12.79	4	8.70	32	8.42

Таблиця А.7.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 301 (Азоту діоксид).

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
9000	12000	0.027	0.41	51.63	1.34	18	27.82	17	18.37	16	16.47	38	11.18	1127	10.22

Таблиця А.8.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 31.

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр, вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
9000	12000	-	0.76	ЗО	1.34	16	26.08	17	гЖбГ	18	22.61	32	11.55	23	3.10

Таблиця А.9.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 33.

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Корд . Х.м	Корд. У. м	Конц. в Точці Мг/м3	Конц. В Точці долей ГДК	Напр. Вітру, Град.	Швидк. Вітру, м/с	Код дже рела	Вне сок %	Код дже рела	Внесок, %	Код джерела	Внесок,%	Код джерела	Внесок, %
9000	12000	-	0.86	ЗО	1.34	16	25.60	17	25.15	18	22.18	32	11.22	22	3.10	9000	12000	-	0.86	ЗО	1.34	16	25.60	17	25.15	18	22.18	32	11.22	22	3.10

Таблиця А.10.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 138 (Магнію оксид).

Розрахункові концентрації у заданих точках.

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
9000	12000	0.00055	0.10	47.73	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Вплив на межі с. Метків .Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Таблиця А.11.

Розрахунок виконано о 16:11 програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.52	11000	13000	80.24	0.86	16	21.85	17	20.62	18	14.98	4	11.17	32	8.10

Таблиця А.12.

Розрахунок виконано о 16:11 програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид)

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, % і»	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.32	11000	13000	112.90	0.89	18	20.05	122	13.75	17	10.72	38	9.19	16	8.87

Таблиця А.13.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 31

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.49	11000	13000	80.23	1.34	16	35.24	17	32.18	18	19.58	32	7.40	21	4.01

Таблиця А.14.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 33

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.58	11000	13000	80.23	1.34	16	34.85	17	31.81	18	19.31	32	7.21	21	4.10

Таблиця А.15.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 138 (Магнію оксид).

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, | Коорд.Х, | Коорд.У, | Напр. вітру, | Швид. вітру, | Код

долей ГДК	м	м	град.	м/с	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%	джерел а	%
0.10	11000	13000	122.55	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Таблиця А.16.

Розрахункові концентрації у заданих точках

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 37

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
11000	13000	-	0.52	80.24	0.86	16	21.85	17	20.62	18	14.98	4	11.17	32	8.10

Таблиця А.17.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Речовина 301 (Азоту діоксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок. %	Код джерела	Внесок, %
11000	13000	0.020	0.32	112.90	0.89	18	ГЖоТ	122	И375	17	10.72	38	9.19	16	8.87

Таблиця А.18.

Розрахунок виконано 16.08.2005 о 16:11 програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 31

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
11000	13000	-	0.49	80.23	1.34	16	35.24	17	32.18	18	19.58	32	7.40	21	4.01

Таблиця А.19.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
11000 і	13000	-	0.58	80.23	1.34	16	34.85	17	31.81	18	19.31	32	7.21	21	4.10

Таблиця А.20.

Розрахунок виконано о 16:11 програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
11000	13000	0.00018	0.10	122.55	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Вплив на межі села ГОРОДОК .Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Таблиця А.21.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 37

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.77	12000	8000	240	0.86	18	14.49	38	13.45	17	12.77	16	12.20	32	9.24

Таблиця А.22.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид)

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.48	12000	8000	233.87	1.34	18	26.67	" 38	18.27	17	17.64	16	15.48	122	5.56

Таблиця А.23.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 31

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.70	12000	8000	240	1.34	18	25.54	17	20.85	16	19.39	32	12.71	38	8.75

Таблиця А.24.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 33

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.80	12000	8000	240	1.34	18	25.07	17	20.4ЇҐ	16	19.01	32	12.37	38	8.72

Таблиця А.25.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид)

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок

Конц. в точці, долей ГДК	Коорд.Х, м	Коорд.У, ІУІ	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
0.10	12000	8000	234.81	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Таблиця А.26.

Розрахункові концентрації у заданих точках

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 37

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок. %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	-	0.77	240	0.86	18	14.49	38	13.45	17	12.77	0	12.20	32	9.24

Таблиця А.27.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 301 (Азоту діоксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	0.033	0.48	233.87	1.34	18	26.67	38	18.27	17	17.64	16	15.48	122	5.56

Таблиця А.28.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 31

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	-	0.70	240	1.34	18	25.54	17	20.85	16	19.39	32	12.71	38	8.75

Таблиця А.29.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23.

Група сумації 33

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	-	0.80	240	1.34	18	25.07	17	ґ2045~	16	19.01	32	12.37	38	8.72

Таблиця А.30.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Речовина 138 (Магнію оксид)

Розрахункові концентрації у заданих точках

Коорд.Х, м	Коорд.У, м	Конц. в точці мг/мЗ	Конц. в точці, долей ГДК	Напр. вітру, град.	Швид. вітру, м/с	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %	Код джерела	Внесок, %
12000	8000	0.000070	0.10	234.81	0.75	1128	100	0	0	0	0	0	0	0	0

Вплив на межі міста Рівне. Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що додають найбільший внесок

Таблиця А.31.

Розрахунок виконано програмою Еол-Плюс, версія 5.23. Група сумації 37

Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок