Доочищення промислових стічних вод ВАТ "ПГЗК" на біолого-інженерних спорудах

3. Розрахункова частина

3.1 Розрахунок біологічного ставка

Біологічні ставки застосовуються для очищення і доочищення міських, виробничих і поверхневих стічних вод, що містять органічні речовини.

Біологічні ставки влаштовуються багатоступінчастими на слабофильтрующих ґрунтах з природною чи штучною аерацією. При цьому передбачається можливість аварійного відключення будь-якої ступіні і її спорожнювання.

Біологічні ставки як самостійні очисні споруди можуть використовуватися при витраті стічних вод до 5000 м3/сут і БСКповн до 200 мг/л, а при штучній аерації - при витраті до 15 000 м3/сут і БСКповн до 500 мг/л. Для доочищення ставки з природною аерацією доцільно використовувати при витраті стічних вод до 10 000 м3/сут і БСКповн до

25 мг/л, а ставки зі штучною аерацією - при будь-якій витраті і БСКповн до 50 мг/л. В усіх випадках проектування цих споруд необхідно обґрунтовувати техніко-економічним розрахунком. При цьому варто передбачати можливість використання очищених стічних вод для промислових або сільськогосподарських цілей [10].

Перед ставками передбачається механічне очищення стічних вод на ґратах із прозорами не більш 16 мм і відстоювання протягом не менш 30 хв.

Після ставків зі штучною аерацією передбачається відстоювання очищеної води протягом 2-2,5 год.

Біологічні ставки влаштовуються на нефільтруючих чи слабофильтрующих ґрунтах. При фільтруючих ґрунтах здійснюються противофилътруючі заходи. Біологічні ставки стосовно житлової зони розташовуються з підветренної сторони пануючих у теплий час року вітрів. Напрямок руху стічних вод у ставках повинне бути перпендикулярно до напрямку вітрів.

Біологічні ставки проектуються не менш чим із двох рівнобіжних секцій з 3-5 послідовними ступінями в кожній, з можливістю відключення будь-якої секції ставка для чищення або профілактичного ремонту без порушення роботи інших.

Форма біологічних ставків у плані визначається в залежності від способу аерації стічних вод.

Відношення довжини до ширини ставка з природною аерацією повинне бути не менш 20. При менших відносинах передбачаються конструкції впускних і випускних пристроїв, що забезпечують рух води по всьому живому перетині ставка. У ставках зі штучною аерацією відношення сторін секцій може бути кожним, при цьому аэрирующие пристрої повинні забезпечувати рух води в будь-якій крапці ставка зі швидкістю не менш 0,05 м/с.

Дно ставка повинне бути горизонтальним по всій площі. Дамби, що обгороджують, улаштовуються з природними укосами з ґрунтів, що зберігають постійну форму. Для запобігання розвитку вищої водяної рослинності на берегах і запобігання берегів від хвильової ерозії внутрішні укоси дамб викладають каменем або плитами нижче рівня води на глибину проникнення світла (звичайно 1 м) і вище рівня води на 0,5 м. Мінімальна ширина по верху огороджувальних дамб і гребель повинна бути не менш 2,5 м, по верху розділових дамб 1 -1,5 м.

У біологічні ставки з природною аерацією стічні води подаються розосередженно з відстанню між впускними отворами 10-15 м, у ставки зі штучною аерацією - в одному місці в залежності від виду аераторів. Так, при механічних аераторах стічні води подаються безпосередньо в зону активного переміщення, а при пневматичної - горизонтальним трубопроводом, розташовуваним на бетонній подушці, з вільним изливом, спрямованим нагору під кутом 90°. Для запобігання розмиву дна ступіней ставка нижня оцінка пропускних пристроїв розташовується вище поверхні дна на 0,3-0,5 м. При цьому кінець труби направляється нагору. Очищена вода випускається через збірні пристрої, розташовані на 0,15-0,2 Н нижче рівня води або поверхні розділу льоду і води, де Н - глибина води [11].

Робоча місткість ставка визначається за часом перебування в ньому середньодобової витрати стічних вод.

Час перебування води в ставку з природною аерацією tlag, доб, визначається по формулі (3,1):

N-1

tlag = 1 / (klagk) ? lg (Len / Lex) + (1 / (k'lagk')) lg ((L'en - Lfin) / (L'ex - Lfin)), (3.1) 1

tlag = 1/(0,35·0,07) lg (100/20)+(1/(0,35·0,06)) lg ((20-5)/(5-0,4))=34,7 доб

де N - число послідовних ступіней ставка, 3 - 5;

klag- коефіцієнт об'ємного використання кожної ступіні ставка;

k'lag - те ж, останньої ступіні; klag і k'lag - приймаються для штучних ставків з відношенням довжини секцій до ширини 20 : 1 і більш - 0,8 - 0,9, при відношенні 1:1-3:1 чи для ставків, побудованих на основі природних місцевих водойм (озер, загат і т.п. ) - 0,35, для проміжних випадків визначається інтерполяцією;

Len - БСКповн води, що надходить у дану ступінь ставка;

L'en - те ж, для останньої ступіні;

Lex - БСКповн води, що виходить з даної ступіні ставка;

L'ex - те ж, для останньої ступіні;

Lfin - залишкова БСКповн, обумовлена внутриводоймишніми процесами і прийнята влітку 2 - З мг/л (для квітучих ставків - до 5 мг/л) узимку - 1,2 мг/л;

k- константа швидкості споживання кисню, lj,-1 (для виробничих стічних вод встановлюється експериментальним шляхом, для міських і близьких до них по складу виробничих стічних вод при відсутності експериментальних даних для всіх проміжних секцій очисного ставка може бути прийнята рівної 0,1 доб-1, для останньої ступіні k' = 0,07 доб-1 (при температурі води 20°С).

Для ставків доочищення k варто приймати: для 1-й ступіні - 0,07; для 2-й ступіні - 0,06; для інших ступіней ставка - 0,05-0,04; для одноступінчатого ставка k = 0,06 доб-1 . При температурах води, що відрізняються від 20 °С, значення k коректується по формулах (3.2) і (3.3):

для температури води від 5 до 30 °С:

kТ = k · 1,047 Т-20 , (3.2)

kТ = 0,07 ·1,047 26-20 = 0,09

для температури води від 0 до 5 °С:

kТ = k [1,12 (Т + 1) - 0,022] Т-20 , (3.3)

kТ = 0,07 [1,12 (3 + 1) - 0,022]3-20 = 0,06

Загальна площа дзеркала води ставка Flag з природньою аерацією, м2, визначається по формулі (3.4):

Flag = (QwCa (Len - Lex)) / (klag (Ca - Cex) ra, (3.4)

Flag = (28500 · 8,2 (20 -5)) / 0,35 (8,2 - 2) 4 = 86000 м2

де Qw - витрата стічних вод, м3/сут;

Са - розчинність кисню повітря у водоймі, мг/л розраховується за формулою (3.5):

Са = (1 + Н / 20,6) СТ, (3.5)

Са = (1 + 1 / 20,6) 7,92 = 8,2 мг/л

де Н - глибина ставка, для аэрируїмих ставків - глибина занурення аератора;

СТ - розчинність кисню у воді, прийнята по табл. 3.1;

Сех - концентрація кисню, яку необхідно підтримувати у воді, що виходить зі ставка, мг/л; при відсутності експериментальних даних приймається рівною 2 мг/л;

rа - атмосферна реаэрація при дефіциті кисню, рівному одиниці; приймається 3-4 г/м2 доб.

Таблиця 3.1 Розчинність атмосферного кисню у воді при нормальному тиску

t, °С	О2, мг/л	t, °С	О2, мг/л	t, °С	О2, мг/л
1	14,23	11	11,08	21	8,89
2	13,84	12	10,83	22	8,83
3	13,48	13	10,6	23	8,68
4	13,13	14	10,37	24	8,53
5	12,8	15	10,15	25	8,38
6	12,48	16	9,95	26	8,22
7	12,17	17	9,74	27	8,07
8	11,87	18	9,64	28	7,92
9	11,59	19	9,35	29	7,77
10	11,33	20	9,17	30	7,63

Проектом передбачене доведення БСКповн після очищення до 15 і після доочищення - до 5-6 мг/л. За результатами розрахунків загальна площа дзеркала води ставка становить 86000 м2 , це 200 : 430 м2 при глибині пруда 1 м. На дні пруда розташована подушка із щебня (30 см). Біологічний ставок засджений очеретом (рис 3.1) [12].

Рослинність біологічного ставка (очерет)

Размещено на http://www.allbest.ru/

подушка із щебня (30 см)

Рис. 3.1 Схема біологічного ставка

Таблиця 3.1 Результати аналіза стічних вод на випусках після введення другого біологічного пруда

Показники	Випуск надлишкових стічних вод із хвостосховища після доочищення на БІС в р.Сухий Кабелячок, мг/л
1	2
Pважені речовини	15
Органічні речовини (за БСК5)	5
Сухий залишок	650
Азот амонійний	0,2
Нітрити	0,2
Нітрати	0,9
Хлориди	118
Cульфати	95
Залізо	0,1
Нафтопродукти	0,14
Нікель	0,004
Хром	0,0025
Мідь	0,00003
ХСК	19,2
ПАР	0,008
Алюміній	0,0006
Фосфати	0,003
Цинк	0,0003
Кальцій	107,57
Магній	40,2

4. Економічна частина

4.1 Розрахунок укрупненої оцінки збитку від забруднення водоймищ до введення біоінженерної споруди

Економічна оцінка збитку З (грн/рік) від скиду забруднюючих речовин в К-й водогосподарський участок деяким джерелом (підприємством, населеним пунктом) визначається по формулі (4.1):

З = , (4.1)

де - множник, чисельне значення якого дорівнює 400 грн/ум. Т;

- константа, що має різне значення для різноманітних водогосподарських дільниць (таблиця 4.1);

М - приведена маса річного скиду домішок даним джерелом в господарській дільниці, умовних т/рік.

Значення величини М визначається за формулою (4.2):

М = Аі .mi , (4.2)

де Аі - показник відносної небезпеки викиду і-ої речовини в водоймище, умовн. т/т (таблиця 4.1);

mi - маса річного викиду і-ої домішки оцінююмого джерела т/рік (таблиця 4.1).

Тоді:

М зваж.реч = 0,05 · 1040 = 52 т/рік;

М БСК = 0,33 · 208 = 68,64 т/рік;

М азот амон = 0,1 · 5,2 = 0,52 т/рік;

М нітрити = 12,5 · 2,50 = 31,25 т/рік;

М нітрати = 2 · 416 = 832 т/рік;

М залізо = 2 · 1,35 = 2,7 т/рік;

М нафтопр = 20 · 6,24 = 124,8 т/рік;

М хлориди = 0,003 · 10920 = 32,76 т/рік;

М сульфати = 0,002 · 19760 = 39,52 т/рік;

М фосфати = 0,28 · 4,16 = 1,1648 т/рік;

М мідь = 100 · 0,002 = 0,2 т/рік;

М СПАР = 2 · 0,62 = 1,24 т/рік;

М алюміній = 14,7 · 0,006 = 0,0882 т/рік;

М цинк = 100 · 0,003 = 0,3 т/рік.

Знаючи М розраховуємо збитку З (грн/рік) від скиду забруднюючих речовин по формулі (4.1). збитки від забруднення водоймищ зведені в таблицю 4.1 [13].

Тоді:

З зваж.реч = 400 · 2,33 · 52 = 48464 грн/рік;

З БСК = 400 · 2,33 · 68,64 = 63972,48 грн/рік;

З азот амон = 400 · 2,33 · 0,52 = 484,64 грн/рік;

З нітрити = 400 · 2,33 · 31,25 = 29125 грн/рік;

З нітрати = 400 · 2,33 · 832 = 775424 грн/рік;

З залізо = 400 · 2,33 · 2,7 = 2516,4 грн/рік;

З нафтопр = 400 · 2,33 · 124,8 = 116313,6 грн/рік;

З хлориди = 400 · 2,33 · 32,76 = 30532,32 грн/рік;

З сульфати = 400 · 2,33 · 39,52 = 36832,64 грн/рік;

З фосфати = 400 · 2,33 · 1,1648 = 1085,5936 грн/рік;

З мідь = 400 · 2,33 · 0,2 = 186,4 грн/рік;

З СПАР = 400 · 2,33 · 1,24 = 1155,68 грн/рік;

З алюміній = 400 · 2,33 · 0,0882 = 82,2024 грн/рік;

З цинк = 400 · 2,33 · 0,3 = 279,6 грн/рік.

Таблиця 4.1 Збитки від скиду домішок зі стоками в р. Дніпро до введення біоінженерної споруди

Назва забр. речовини	множник 400 грн	к,	Аі,	mi, т/рік	М, т/рік	З, грн/рік
Зваж. р-ни БСК повне Азот Нітрити Нітрати Залізо загальне Нафтопродукти Хлориди Сульфати Фосфати Мідь СПАР Алюміній Цинк	400 400 400 400 400 400 400 400 400 400 400 400 400 400	2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33	0,05 0,33 0,1 12,5 2 2 20 0,003 0,002 0,28 100 2 14,7 100	1040 208 5,2 2,50 416 1,35 6,24 10920 19760 4,16 0,002 0,62 0,006 0,003	52 68,64 0,52 31,25 832 2,7 124,8 32,76 39,52 т 1,1648 0,2 1,24 0,0882 0,3	48464 63972,4 484,64 29125 775424 2516,4 116313 30532,3 36832,6 1085,59 186,4 1155,68 82,2 279,6
Всього:						1106454

4.2 Розрахунок збору за шкідливі скиди в поверхневі води до введення біоінженерної споруди

Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські, а також підземні води здійснюється з метою економічного стимулювання водоохоронних заходів; упорядкування джерел їх фінансування і кредитування, відрахування народногосподарських збитків через забруднення поверхневих вод, територіальних і внутрішніх морських вод, а також підземних горизонтів.

Платежі за скиди забруднених речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води, а також підземні горизонти повинні компенсувати економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарських угідь, водні, лесові, рибні, рекреаційні ресурси [14].

Розмір платні за скид забруднених речовин включає дві складові:

а) платежі в рамках встановлених лімітів скидів забруднюючих речовин;

б) платежі за перевищення лімітів скидів забруднюючих речовин.

Розмір платні за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води, а також підземні горизонти розраховують за формулою (4.3):

Пв =(Нбi .Млi)+(Кn .Нбi .Мnлi)] .Кт .Кінд, (4.3)

де Нбi - базовий норматив за скид 1т і-ї забруднюючої речовини (таблиця 4.3);

Млi - маса річного скиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Мnлi - маса понадлімітного річного скиду і-ї забруднюючої речовини, т;

Kn - коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, Kn = 5;

Кт - регіональний басейновий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості.

Кінд - коефіцієнт індексації.

Базові нормативи за скид і-ї забруднюючої речовини в поверхневі води, територіальні і внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Нбі) встановлюються за принципом їх ГДК, відносної агресивності і оцінки економічного збитку від шкідливих дій скидів; затверджуються Міністерством охорони навколишнього середовища за згодою з Мінекономіки і Мінфінансів України.

Значення показника Млі приймається рівним річному скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, а показник Мnлi - річному понадлімітному скиду (фактичний скид мінус ліміт).

Початкові дані беруться із таблиці 4.2, приведеної нижче.

Так як згідно даних фактична маса річного скиду не перевищує ліміт (крім БСК), то розрахунки суми платні в межах ліміту ведуться за формулою (4.4):

П в = М ф . Н бі . Kт . Кінд, (4.4)

де М ф - фактична маса річного скиду забруднених речовин, т;

Н бі - норматив платежу за скиди 1т забруднених речовин в межах ліміту, грн/т.

Тоді:

П зваж.реч = 1040 ·1,5 2,2 · 1= 3432 грн;

П БСК = 208 · 21 · 2,2 · 1= 9609,6 грн;

П азот амон = 5,2 · 52,5 · 2,2 · 1= 597,168 грн;

П нітрити = 2,50 · 258 · 2,2 · 1= 1419 грн;

П нітрати = 416 · 4,5 · 2,2 · 1= 4118,4 грн;

П залізо = 1,35 · 516 · 2,2 · 1= 1532,52 грн;

П нафтопр = 6,24 · 309 · 2,2 · 1= 4241,952 грн;

П хлориди = 10920 · 1,5 · 2,2 · 1= 36036 грн;

П сульфати = 19720 · 1,5 · 2,2 · 1= 65076 грн;

П фосфати = 4,16 · 42 · 2,2 · 1= 384,384 грн;

П мідь = 0,002 · 2993 · 2,2 · 1= 13,1692 грн;

П СПАР = 0,62 · 516 · 2,2 · 1= 703,824 грн;

П алюміній = 0,006 · 4128 · 2,2 · 1= 54,4896 грн;

П цинк = 0,003 · 2993 · 2,2 · 1= 19,7538 грн.

Таблиця 4.3 Норматив збору, який справляється за скиди основних забруднюючих речовин у водні об'єкти, в тому числі у морські води

Назва забруднюючих речовин	Базовий норматив платні (Нбi) грн/т.
Зважені речовини БСК Азот амонійний Нітрити Нітрати Залізо загальне Нафтопродукти Хлориди Сульфати Фосфати Мідь СПАР Алюміній Цинк	1,5 21 52,5 258 4,5 516 309 1,5 1,5 42 2993 516 4128 2993

Ліміт перевищений лише по БСК, отже розраховуємо за формулою (4.3) [17].

П БСК = (208 - 52,19) · 21 · 5 = 16360,05 грн.

4.3 Розрахунок збитків після другої біоінженерної споруди

Розрахунок збитків після другої біоінженерної споруди зведений в таблиці 4.4. Розрахунок ведемо за формулою (4.1).

Тоді:

М зваж.реч = 0,05 · 156 = 7,8 т/рік;

М БСК = 0,33 · 52 = 17,16 т/рік;

М азот амон = 0,1 · 2,08 = 0,208 т/рік;

М нітрити = 12,5 · 2,08 = 26 т/рік;

М нітрати = 2 · 9,36 = 18,72 т/рік;

М залізо = 2 · 1,04 = 2,08 т/рік;

М нафтопр = 20 · 1,456 = 29,12 т/рік;

М хлориди = 0,003 · 1227,2 = 3,6816 т/рік;

М сульфати = 0,002 · 988 = 1,976 т/рік;

М фосфати = 0,28 · 0,0312 = 0,008736 т/рік;

М мідь = 100 · 0,000312 = 0,0312 т/рік;

М СПАР = 2 · 0,0832 = 0,1664 т/рік;

М алюміній = 14,7 · 0,00624 = 0,091728 т/рік;

М цинк = 100 · 0,00312 = 0,312 т/рік.

Тоді:

З зваж.реч = 400 · 2,33 · 7,8 = 7269,6 грн/рік;

З БСК = 400 · 2,33 · 17,16 = 15993,12 грн/рік;

З азот амон = 400 · 2,33 · 0,208 = 193,856 грн/рік;

З нітрити = 400 · 2,33 · 26 = 24232 грн/рік;

З нітрати = 400 · 2,33 · 18,72 = 17447,04 грн/рік;

З залізо = 400 · 2,33 · 2,08 = 1938,56 грн/рік;

З нафтопр = 400 · 2,33 · 29,12 = 27139,84 грн/рік;

З хлориди = 400 · 2,33 · 3,6816 = 3431,2512 грн/рік;

З сульфати = 400 · 2,33 · 1,976 = 1841,632 грн/рік;

З фосфати = 400 · 2,33 · 0,008736 = 8,141952 грн/рік;

З мідь = 400 · 2,33 · 0,0312 = 29,0784 грн/рік;

З СПАР = 400 · 2,33 · 0,1664 = 155,0848 грн/рік;

З алюміній = 400 · 2,33 · 0,091728 = 85,490496 грн/рік;

З цинк = 400 · 2,33 · 0,312 = 279,6784 грн/рік. [13].

Таблиця 4.4 Збитки від скиду після другої біоінженерної споруди

Назва забр. речовини	множник 400 грн	к,	Аі,	mi, т/рік	М, т/рік	З, грн/рік
Зваж. р-ни БСК повне Азот Нітрити Нітрати Залізо загальне Нафтопродукти Хлориди Сульфати Фосфати Мідь СПАР Алюміній Цинк	400 400 400 400 400 400 400 400 400 400 400 400 400 400	2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33 2,33	0,05 0,33 0,1 12,5 2 2 20 0,003 0,002 0,28 100 2 14,7 100	156 52 2,08 2,08 9,36 1,04 1,456 1227,2 988 0,0312 0,00031 0,0832 0,00624 0,00312	7,8 17,16 0,208 26 18,72 2,08 29,12 3,6816 1,976 0,00874 0,0312 0,1664 0,09173 0,312	7269,6 15993 193,8 24232 17447 1938,5 27139,8 3431,2 1841,6 8,14 29,07 155,08 85,49 279,67
Всього:						100044

4.4 Розрахунок збору після введення другої біоінженерної споруди

Фактична маса річного скиду не перевищує ліміт. Розрахунки суми платні в межах ліміту ведуться за формулою (4.4):

Тоді:

П зваж.реч = 156 ·1,5 2,2 · 1= 514,8 грн;

П БСК = 52 · 21 · 2,2 · 1= 2402,4 грн;

П азот амон = 2,08 · 52,5 · 2,2 · 1= 240,24 грн;

П нітрити = 2,08 · 258 · 2,2 · 1= 1180,608 грн;

П нітрати = 9,36 · 4,5 · 2,2 · 1= 92,664 грн;

П залізо = 1,04 · 516 · 2,2 · 1= 1180,604 грн;

П нафтопр = 1,456 · 309 · 2,2 · 1= 989,79 грн;

П хлориди = 1227,2 · 1,5 · 2,2 · 1= 4049,76 грн;

П сульфати = 988 · 1,5 · 2,2 · 1= 3260,4 грн;

П фосфати = 0,0312 · 42 · 2,2 · 1= 2,8829 грн;

П мідь = 0,000312 · 2993 · 2,2 · 1= 2,0544 грн;

П СПАР = 0,0832 · 516 · 2,2 · 1= 94,44864 грн;

П алюміній = 0,00624 · 4128 · 2,2 · 1= 54,4896 грн;

П цинк = 0,003 · 2993 · 2,2 · 1= 19,753 грн.

Розрахунок збору після введення другої біоінженерної споруди приведені в таблиці 4.5 [17].

4.5 Капіталовкладення на біоінженерну споруду

Затрати на біоінженерну споруду розраховуються по формулі (4.5):

С = ВС + БМР, (4.5)

де ВС - вартість споруди, 516000 грн.

Викопка 1 м3 землі - 6 грн., а викопка 86000 м3 - 516000 грн.

БМР - будівельно-монтажні роботи, грн. Розраховують за формулою (4.6):

БМР = 0,1 · ВС, (4.6)

БМР = 0,1 · 516000 = 51600 грн.

С = 516000 + 51600 = 567600 грн.

Економічна ефективність розраховується за формулою (4.7):

? Ее = П1 - П2 - Е, (4.7)

де П1 - платеж до введення біоінженерної споруди;

П2 - платеж після введення біоінженерної споруди;

Е - експлуатаційні затрати, розраховуються за формулою (4.8):

Е = С / 20, (4.8)

Е = 567600 / 20 = 28380 грн.

? Ее = 143598,32 - 14084,9 -28380 = 101133,42

Економічний ефект розраховуеться за формулою (4.9):

Ееф = ? Ее - Ен · К, (4.9)

де Ен - нормативний коефіцієнт економічного ефекту - 0,15;

К - затрати на споруду.

Ееф = 101133,42 - 0,15 · 567600 = 15993,42

Окупність розраховуеться за формулою (4.10):

Ток = ? Ее / Ееф , (4.10)

де ? Ее - економічна ефективність;

Ееф - економічний ефект.

Ток = 101133,42 / 15993,42 = 6,3 роки.

Таким чином, після введення другої біоінженерноі споруди значно зменшаться збитки та платежі за забруднення річки Дніпро. Капіталовкладення становлять 516000 грн, тому за результатами підрахунків окупність споруди здійсниться через 6,3 роки [16].

Таблиця 4.2 Розрахунок збору за забруднення річки Дніпро, до введення біоінженерної споруди

Назва забрудню-ючих речовин	Ліміт скиду забрудню-ючих речовин, т	Фактична маса річного скиду забрудн. речовин, т	Норматив платежу за 1 т забрудн. речовин в межах ліміту, грн/т.	Сума платежу в межах ліміту, грн.	Коефіцієнт кратності платежу за понадлімітні скиди, грн.	Сума платежу за понад-лімітні скиди, грн.	Регіональний басейновий коефіцієнт, враховуючий територіальні економічно- екологічні, соціальні особливості	Загальна сума платежу, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Зваж. р-ни БСК повне Азот Нітрити Нітрати Залізо заг. Нафтопр-ти Хлориди	1042,20 52,19 5,23 2,53 416,10 1,36 6,26 10937,0	1040 208 5,2 2,50 416 1,35 6,24 10920	1,5 21 52,5 258 4,5 516 309 1,5	3432 9609,65 597,17 1419 4118,4 1532,52 4241,95 36036	5	16360,05	К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2	3432 25969,65 597,17 1419 4118,4 1532,52 4241,95 36036
Сульфати Фосфати Мідь СПАР Алюміній Цинк	19774,0 4,16 0,002 0,62 0,006 0,003	19760 4,16 0,002 0,62 0,006 0,003	1,5 42 2993 516 4128 2993	65076 384,38 13,17 703,82 54,49 19,75			К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2	65076 384,38 13,17 703,82 54,49 19,75
Всього	32241,6	32324,081		127238,27		16360,05		143598,32

Таблиця 4.5 Розрахунок збору за забруднення річки Дніпро, після введення біоінженерної споруди

Назва забрудню-ючих речовин	Ліміт скиду забрудню-ючих речовин, т	Фактична маса річного скиду забрудн. речовин, т	Норматив платежу за 1 т забрудн. речовин в межах ліміту, грн/т.	Сума платежу в межах ліміту, грн.	Коефіцієнт кратності платежу за понадлімітні скиди, грн.	Сума платежу за понад-лімітні скиди, грн.	Регіональний басейновий коефіцієнт, враховуючий територіальні економічно-екологічні, соціальні особливості	Загальна сума платежу, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Зваж. р-ни БСК повне Азот Нітрити Нітрати Залізо заг. Нафтопр-ти Хлориди	1042,20 52,19 5,23 2,53 416,1 1,36 6,26 10937,0	156 52 2,08 2,08 9,36 1,04 1,46 1227,2	1,5 21 52,5 258 4,5 516 309 1,5	514,8 2402,4 240,24 1180,61 92,66 1180,61 989,79 4049,76			К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2	514,8 2402,4 240,24 1180,61 92,66 1180,61 989,79 4049,76
Сульфати Фосфати Мідь СПАР Алюміній Цинк	19774,0 4,16 0,002 0,62 0,006 0,003	988 0,03 0,0003 0,08 0,006 0,003	1,5 42 2993 516 4128 2993	3260,4 2,88 2,05 94,45 54,49 19,75			К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2 К=2,2	3260,4 2,88 2,054 94,45 54,49 19,75
Всього	32241,66	2439,34		14084,9				14084,9

5. Охорона праці

5.1 Основні положення закону України «Про охорону праці»

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України «Про охорону праці». Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Аналіз організації охорони праці в народному господарстві України кінця 80-х - початку 90-х років показує, що система управління цією важливою сферою трудових відносин, форми й методи роботи не відповідали тим процесам, котрі почали набирати сили у напрямі реформування економіки та всієї системи державного та господарського управління. Методи адміністративно-командного впливу на посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці вже не діяли, а інших важелів впливу не було. Трудова, виконавська, технологічна дисципліна істотно знижувалися. Невизначеність обов'язків та повноважень з охорони праці новоутворюваних структур в процесі роздержавлення, приватизації та поступової відмови від галузевого принципу управління народним господарством ще більше ускладнювала стан справ. Негативний вплив справляла і відсутність законодавче закріплених обов'язків з охорони праці для органів державної виконавчої влади різного рівня -- від уряду до державних адміністрацій областей, районів, міст та інших територіальних формувань. Тому прийняття Закону України «Про охорону праці» в 1992 році було об'єктивно зумовлене ситуацією, що склалася на той час в суспільстві.

Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам. Вперше в історії держави робітникам було надано право відмовитися від роботи у випадку існування на виробництві загрози для їхнього здоров'я і життя. Розширено права робітників у соціальних гарантіях відшкодування збитків у випадку пошкодження їх здоров'я на виробництві. Передбачається нова система фінансування охорони праці, формування системи страхування від нещасних випадків і профзахворювань, посилюється централізація планування. Договірне регулювання з питань охорони праці поставлено на високий рівень, передбачається значна участь громадських інституцій у цьому процесі. З позицій законодавчої регламентації прав і гарантій робітникам у сфері охорони праці та їх забезпечення Закон України «Про охорону праці» та нормативно-правові документи щодо його реалізації одержали високу оцінку експертів Міжнародної організації праці.

До позитивних моментів Закону України «Про охорону праці» безперечно належить закріплення за державою функції управління охороною праці. У колишньому СРСР ця функція була покладена на громадську організацію в особі профспілок.

В умовах роздержавлення, приватизації, утворення великої кількості суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами недержавної власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ,організацій усіх форм власності.

В Законі України «Про охорону праці» задекларовані основні . принципи державної політики в галузі охорони праці:

- пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

- повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці [18].

5.2 Мета і задача охорони праці

Система керування охороною праці (СКОП) є цільовою підсистемою загальної системи керування виробництвом, вона охоплює всі стадії циклу його існування, проектне будівництво, введення в експлуатацію, усі сторони його виробничо-господарської діяльності, колективи структурних підрозділів, технічні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, що відповідають потоки інформації.

Метою керування охороною праці є створення в кожнім структурному підрозділі і на кожнім робочому місці умов праці, що відповідають вимогам нормативно-правових актів, створення передумов для неухильного зниження показників виробничого травматизму, професійній захворюваності й аварійності.

Основною задачею СКОП є організаційно-технічне забезпечення процесів формування безпечних і здорових умов праці на виробництві, упорядкування і систематизація на основі загальних принципів керування виробництвом, проведеної на комбінаті профілактичної роботи з охорони праці, підвищення її ефективності і цілеспрямованості за рахунок національного і планомірного використання всіх організаційних, технічних і економічних ресурсів підприємства [ 19 ].

5.3 Система управління охороною праці

Система управління охороною праці в ОАО «Полтавський ГОК» є відомчим організаційно-методичним документом, що у відповідності зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці», установлює єдиний порядок функціонування системи керування охороною праці на комбінаті.

Обов'язки посадових осіб у сфері охорони праці:

Генеральний директор комбінату - здійснює загальне керівництво і координацію робіт з охорони праці на комбінаті.

Заступник генерального директора по охороні праці - здійснює загальний контроль за функціонуванням СКОП на підприємстві, організаційно-методичне керівництво і координацію діяльності всіх структурних підрозділів по створенню здорових і безпечних умов праці на виробництві, попередженню виробничого травматизму, профзахворювань і аварій, а також загальне керівництво службою охорони праці підприємства.

Начальник керування охорони праці - здійснює загальний контроль за функціонуванням СКОП на виробничому рівні.

Начальник цеху - здійснює впровадження і забезпечує функціонування СКОП у цеху.

Головний механік, головний енергетик цеху - здійснює безпосереднє керівництво роботою по охороні праці в підвідомчій службі, забезпечує здорові і безпечні умови праці підлеглого персоналу.

Інженер по охороні праці і техніку безпеки - веде щоденний облік виявлених порушень по охороні праці.

Начальник ділянки, старший майстер - забезпечує безпечну організацію робіт на ділянці, у зміні.

Начальник зміни - видає робітником убрання на провадження робіт із указівкою мір безпеки з записом у книзі убрань під підпис.

Бригадир - забезпечує безпечне проведення робіт відповідно до технологічного регламенту, планом організації робіт.

Робітник - кожен робітник повинний здійснювати особистий контроль безпеки праці на своєму робочому місці в рамках обов'язкових для нього інструкцій [ 19 ].

5.4 Умови роботи і охорона праці в хімічних лабораторіях

Хімічні лабораторії повинні розташовуватися в просторих, світлих і опалювальних приміщеннях із приточно-вытяжной вентиляцією, а також з водопроводом, каналізацією і гарячим водопостачанням. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані витяжними шафами з примусовою вентиляцією, що забезпечує у випадку відкритих на 15-20 см стулок шафи швидкість усмоктування повітря в межах від 0,5 до 0,7 м/с.

Працівники хімічної лабораторії не мають права самостійно відкривати люки, лази і т.п. з метою добору проб. Відбирати проби в тих місцях, де потрібно проводити підготовчі роботи (відкриття лазів, люків і т.п.), а також у місцях, небезпечних для працівників, що відбирають проби (у золоотвалах, маслобаках, трансформаторах, маслосистемах, водоскидних пристроях, водоймах, топливоподачах, складах палива і т.п.), повинні два працівники: один з цеху, до якого відноситься відповідне устаткування, іншої - з хімічного цеху.

Зберігати і приймати їжу в хімічних лабораторіях, а також курити на робочому місці заборонено.

На всіх склянках з реактивами повинні бути напису з назвою реактиву.

Зберігати в робочих приміщеннях які-небудь невідомі речовини заборонена.

При забрудненні одягу отруйними речовинами її не обходжено негайно перемінити.

Отруйні речовини, пролиті на чи підлогу устаткування, варто зібрати, а забруднене місце - промити. Якщо випадково розлилися легколетучие отруйні речовини, працівників необхідно вивести з приміщення лабораторії, а приміщення провентилювати - до повного випару пролитої речовини і видалення його пар [ 23 ] .

5.5 Вимоги до пожежної безпеки в хімічних лабораторіях

У робочих приміщеннях хімічної лабораторії дозволяється зберігати не більш 1 кг пальних речовин кожної назви і не більш 4 кг від їхньої загальної кількості. Ці речовини варто тримати в герметично закритому посуді в спеціальній чи шафі в металевій шухляді з попереджуючим знаком безпеки "Обережно! Легкозаймисті речовини".

Для контролю за безпечним збереженням і використанням вибухонебезпечних і пальних речовин необхідно призначити наказом відповідального працівника.

Користатися відкритим вогнем під час чи переливання перекачування пальних речовин, а також при екстрагуванні з використанням пальних речовин заборонено. При необхідності для підігріву пальних речовин варто застосовувати водяні чи лазні електричні нагрівачі закритого типу.

Роботи, зв'язані з застосуванням органічних розчинників, варто проводити у витяжній шафі.

Випадково розлите пальне речовина необхідно засипати піском і забрати дерев'яною чи лопаткою пластмасовим совком. Застосовувати для цих цілей сталеві лопатки (совки) заборонено.

Заборонено гасити водою палаючі речовини, що не розчиняються у воді (бензин, скипидар, ефір, олії й ін.) [ 24 ].

Бочки з водою встановлюються в приміщеннях при відсутності внутрипажарного водопроводу.

Углекислотні вогнегасники допускається заміняти аерозольними чи порошковими.

Повинно бути не менш двох вогнегасників на поверх.

Протипожежні перешкоди повинні виконуватися з неспалених матеріалів.

Система попередження пожеж виключає два основних напрямки: запобігання формуванню горючого середовища і виникненню в цьому середовищі (чи внесенню в нього) джерела запалювання [ 20 ].

Запобігання формуванню горючого середовищ досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеженням кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухо небезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; використанням інгібуючих (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизуючих (інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) добавок.

Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі котрих не виникає джерел запалювання; використання електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, групі і категорії вибухонебезпечної суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використання устаткування, що задовільняє вимогам електростатичної іскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; заземленням устаткування, видовжених мета локонструкцій; використання при роботі з ЛЗР інструментів, що виключають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів [ 21 ].

5.5.1 Порядок дій у разі пожежі

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;

- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну) [ 21 ].

5.6 Вимоги до электробезпеки в хімічних лабораторіях

Електричне освітлення у витяжних шафах повинне бути вибухозахщеним. Вимикачі ламп, а також штепсельні розетки повинні встановлюватися за витяжною шафою.

Ремонт і контроль ізоляції електроустановок й електроприладів у хімічній лабораторії повинні виконувати працівники електричного цеху.

Металеві корпуси електроустаткування і приладів (сушильні шафи, муфельні печі, кондуктометры, рН-метри і т.п.), що харчуються від мережі напругою 220 В, повинні бути заземлені.

Користатися електроплитками з відкритою спіраллю заборонено.

Електронагрівальні прилади варто встановлювати на відстані не менш 300 мм від стін на столах, захищених сталевими аркушами і покритих теплоізоляційним матеріалом.

Штепсельні качани світильників напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В, а розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятися від розеток мережі напругою 127 і 220 В. На всіх розетках повинні бути напису з вказівкою мінімальної напруги.

Включати в одну розетку кілька електронагрівальних приладів заборонене [ 23 ].

При виявленні дефектів в ізоляції проводів, несправності їхніх пускачів, рубильників, штепселів, розеток, штепсельних вилок і іншої арматури, а також у випадку порушення заземлення й огороджень роботу необхідно негайно припинити до усунення несправності. Переносити (пересувати) включені прилади і ремонтувати устаткування, що знаходиться під напругою, заборонено.

У випадку загоряння чи проводів електроприладів їх необхідно знеструмити і погасити вогонь за допомогою первинних засобів пожежегасіння.

Включати нові прилади й електроустаткування, а також збільшувати кількість світильників і електронагрівальних приладів можно тільки з дозволу керівництва электроцеха.

Не дозволяється залишати без догляду включені лектроприлади.

При припиненні подачі електроенергії всі електроприлади негайно виключити [ 22 ].

5.7 Методи розрахунку систем штучної вентиляції

Основне завдання розрахунку загальнообмінних систем штучної вентиляції -- визначити кількість повітря, що необхідно подати і вилучити з приміщення. При розрахунку вентиляції з цехах, повітрообмін, як правило, визначають розрахунковим шляхом за конкретними даними про кількість шкідливих виділень (теплоти, вологи/ парів, газів).

Для цехів, де виділяються шкідливі речовини, повітрообмін визначають за кількістю шкідливих газів, парів, пилу, що надходять в робочу зону, з метою розбавлення їх приливним повітрям до гранично допустимих концентрацій за формулою (5.1):

L = U / k1 - k2 (м3/год), (5.1)

де U -- кількість шкідливих виділень в цеху, мг/год;

к1 -- гранично допустима концентрація, шкідливих виділень в повітрі цеху, мг/м3;

к2-- концентрація шкідливих виділень в припливному повітрі, мг/м3.

Для цехів з виділенням надлишкового тепла кількість припливного повітря визначається із умови асиміляції цього тепла за формулою (5.2):

L = Qнад / Cг (tв - tп), (5.2)

де Qнад -- надлишкове тепло в цеху, кДж/год;

С -- питома теплоємність повітря при постійному тиску, що
дорівнює 1 кДж/кгК;

у-- густина припливного повітря, кг/м3;

tв -- температура повітря, що виходить з цеху;

tп -- температура припливного повітря.

Для приміщень, де немає шкідливих виділень приплив повітря можно визначити за кратністю повітрообміну (k) - відношенням обєму вентиляційного повітря L (м3/год) до обєму приміщення V (м3) за формулою (5.3):

k = L / Vп, (5.3)

Кратність повітрообміну показує скільки разів протягом години необхідно замінити весь обєм повітря в даному приміщенні для створення нормальних умов повітряного середовища. Визначивши довідником кратність повітрообміну можна порахувати обєм припливного повітря чи витяжки.

Для приміщень , де не утворюються шкідливі виділення та надлишкове тепло і немає необхідності у створенні метеорологічного комфорту можна використати формулу (5.4):

L = l Ч n , (5.4)

де l - мінімальне подання повітря на одного працівника відповідно до санітарних норм ( при обємі приміщення , що припадає на одного працівника , до 20 м 3 - 30 м 3 / год , а при обємі більше 20 м 3 - 20 м 3 / год );

n - кількість працівників в приміщенні .

При розрахунку місцевої витяжної вентиляції кількість повітря , що вилучається місцевою витяжкою ( зонт, панель, шафа ) можна порахувати за формулою (5.5):

L = F Ч v Ч 3600 , ( м 3 / год ) (5.5)

де F - площа перерізу отвору місцевої витяжки, м2;

v - швидкість руху вилученого повітря в цьому отворі ( приймається від 0,5 до 1,7 м/с в залежності від токсичності та леткості газів та парів ) [ 22 ].

5.8 Розрахунок природньго та штучного освітлення

Природне висвітлення приміщень здійснюється бічним світлом - через світлові прорізи в зовнішніх чи стінах через прозорі частини стін, виконані з пустотілих скляних блоків; верхнім - через світлові прорізи, що влаштовуються в покритті, чи через прозорі частини покрить; комбінованим - через світлові прорізи в покритті і чи стінах через прозорі огородження і стін.

Нормування природного висвітлення вироблятися за допомогою коефіцієнта природної освітленості е, чи скорочено ( к. п. о. ) за формулою (5.6):

п = Ев / Ен · 100 %, (5.6)

де п - коефіцієнт природної освітленості;

Ев- освітленість усередині приміщення, лк;

Ен- одночасна освітленість розсіяним світло зовні , лк.

Освітленість приміщення природним світлом характеризується коефіцієнтами природної освітленості ряду крапок, розташованих у перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення і горизонтальної площини, що знаходиться на відстані 1 м над рівнем підлоги і прийнятої за умовну робочу поверхню.

Штучне освітлення застосовують у тих випадках, коли природного світла в приміщенні недостатньо, чи він відсутній, чи неприйнятний по технічних розуміннях.

Нормування штучного освітлення. Для забезпечення найбільш сприятливих умов зорової роботи прийнято нормувати найменшу освітленість на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях.

При виборі співвідношень нормованих значень освітленості по розрядах точності і напруженості зорової роботи необхідно приймати в увагу наступні показники:

- точність зорової роботи і коефіцієнт відображення робочої поверхні;

- тривалість напруженої зорової роботи в загальному бюджеті робочого часу;

- характеристики якості освітлення;

- техніко-економічні показники застосовуваної системи висвітлення;

- вимоги забезпечення безпеки роботи

Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Фл визначають за формулою (5.7):

Фл = E S k3 Z / N n з, (5.7)

Фл = 400 · 25 · 1,5 · 1,2 / 4 · 3 · 0,37 = 4054,05 лм,

де E - нормована освітленість, лк; для хімічних лабораторій - 400 лк;

S - площа освітлюваного приміщення, 25 м2;

K3 - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп k3 = 1.5;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення 1,2;

N - кількість світильників 4;

n - кількість ламп у світильнику 3;

з - коефіцієнт використання світлового потоку 0,37;

Коефіцієнт з визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і знаходять за формулою (5.8):

і = ab / hp (a + b), (5.8)

і = 5 · 5 / 1,7 (5 + 5) = 1,47

де a і b - довжина і ширина приміщення, 5 м;

hp - висота світильника над робочою поверхнею, 1,7 м; [ 24 ].

5.9 Організаційні заходи по охороні праці

По результатам розрахунку світлового потоку освітлення хімічної лабораторіїї відповідає нормі.

В лабораторії знаходиться витяжний шкаф та витяжна вентиляція, тому обмін повітря в приміщенні відбувається регулярно.

Температура повітря в приміщенні 16 - 170 С, виходячи з цього необхідно вдосконалити систему опалення. Щоб збільшити температуру приміщення, необхідно встановити додаткові три секції до існуючого радіатора.

Крім того, запропоновано озеленення територіїї навколо виробничих будівель.

Висновок

на ПГЗК утворюються сточні води в кількості 3400 м3/год, 10400 тис. м3/рік.

Відведення усіх виробничих стічних вод від основного виробництва ПГЗК здійснюється в хвостосховище. Хвостосховище є приймачем виробничих стічних вод від об'єктів промплощадки ГЗК, кар'єрних вод, від котельні для виробничих потреб ГЗК. На сьогоднішній день хвостосховище ГЗК має позитивний водний баланс. Позитивний баланс води спричинився через збільшення кар'єрних вод, що зумовлено заглибленням рудорозробок. Надлишкові води із хвостосховища подаються на біоінженерні споруди (БІС), де вони доочищуються, а потім відводяться у річку Сухий Кобелячок.

В результаті збільшення дебалансових вод буде відбуватися замулювання біоінженерної споруди, при цьому концентрація шкідливих речовин в стічних водах збільшиться, тому було запропановано введення другого біологічного ставка. У дипломному проекті був розроблений БІС загальна площа якого, за результатами розрахунків, становить 86000 м3. Це дасть можливість періодично очищати одну із секцій та зменшити концентрацію забруднюючих речовин стічних вод перед скидом їх у річку Сухий Кобелячок. Зниження БПКпов стічних вод складе 10--15 %. Згідно з розрахунками БПКпов стічних вод зменшиться з 20 мг/л до 5 мг/л.

Таким чином, після введення другої біоінженерноі споруди значно зменшаться збитки та платежі за забруднення річки Дніпро. Капіталовкладення становлять 516 тис. грн., згідно з розрахунками окупність споруди здійсниться через 6,3 роки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Горная знциклопедия. - М.: Советская знциклопедия, 1989. - Т.3.-541с.

2. Дядькин Ю.Д. Основи геотермальний технологии. - Л.: Изд. ЛГИ, 1985. - 214с.

3. Генсірук С.А., Нижник М.С. Еколого-економічні аспекти приро докористування. - К.: Наукова думка, 1982. - 172 с.

4. Килячков А.П., Брайцев А.В. Горное дело. - М.: Недра, 1989. - 422 с.

5. Панфилов Е.Й. Проблемы комплексного освоения недр. - М.: Знание, 1990. - 150с.

6. Петренко Е.В. Освоепие подземного пространства. - М.: Недра, 1988.-150с.

7. Пьшьнева Т.Г. Природопользование: Учебное пособие для вузов. - М.: Финстатинформ, 1997. - 144 с.

8. Клименко Л.П. Техноекологія. - Одеса: Таврія, 2000. - 543 с.

9. Сухарев С.М., Чундак С.Ю., Сухарева О.Ю. Техноекологія навколишнього середовища. - Львів: Новий світ - 2000, 2004. - 256 с.

10. Беспамятнов Г. П. , Кротов Ю. А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. - М.: Химия, 1985. - 250 с.

11. Русанова А. А.Справочник по пыле- и газоулавливанию. - М.: Энергоатом, 1983.- 120 с.

12. Максимов В. Ф., Вольф И. В. Очистка и рекупирация промышленных выбросов. - Х.: Лесная промышленность, 1981.-220 с.

13. Жуков А. И. Методы очистки производственных сточных вод. - К.: Стройиздат.,1977.-154 с.

14. Ласкорин Б. Н.,Громов Б. В. Безотходная технология в промышленности. - К.: Стройиздат.,1977.-250 с.

15. Василенко А.А., Водоотведение. Курсовое проектирование. - К.: Выщая шк., 1988. - 256 с.

16. Яковлев С.В., Скирдов И.В., Швецов В.Н. Биологическая очистка производственных сточных вод. - М.: Стройиздат, 1985. - 136 с.

17.Медведев В. Т. Инженерная экология: Учебник. - М.: Гардарики, 2002. - 265 с.

18. Голицин. А. Н. Основы промышленной экологии: Учебник. - М.: ИРПО, 2002. - 157 с.

19. Стольберга Ф. В. Экология города: Учебник. - К.: Либра, 2000. - 464 с.

20. Білявський Г. О., Бутченко Л. І., Навроцький В. М. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. - К.: Лібра, 2002. - 97 с.

21. ГОСТ 17.1.3.13 - 86. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения. 20 с.

22. Гоманчук А. А. Система стандартов по охране труда. - К.: Основа, 2002. - 230 с.

23. Мельников Н. В.Чесноков М. М.Техника безопасности на открытых горных работах. - М.: Недра,1969.- 230 с.

24. Билык А. П.Единые правила безопасности при разработке рудных, нерудных и россыпных месторождений подземным способом. - М.: 1972.- 250 с.

25. НАПБ А.01.001- 2004. Правила пожарной безопасности в Украине. - К.: Пожинформтехника, 2005- 60 с.

26. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 1999. - 348 с.

27. Купчик М.П. Основи охорони праці. - К.: Основа, 2000. - 416 с.

додаток

Результати аналіза стічних вод на випусках після введення двох біологічних ставків

Показники	Випуск стічних вод із хвостосховища після доочищення в р. Жовта, мг/л
1	2
Зважені речовини	5,14
Хлориди	52,16
Cульфати	77,6
Кальцій	33,2
Магній	11,44
Залізо загальне	0,01
Нітрати	1,44
Нітрити	0,08
БСКпов	5
Сухий залишок	305,46



Размещено на Allbest.ru