Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища

Згідно даній методиці, всі таксони, зареєстровані в пробах, були розділені на три групи (див. Таблиця 5).

Таблиця 5 Розподіл індикаторних груп тварин по ділянках

Згідно методики Майера, визначення класу чистоти водойми проводиться таким чином: якщо сума більше 22 - водойма має 1 клас якості. Значення суми від 17 до 21 говорять про другий клас якості (як і в першому випадку, водойма буде охарактеризована як олігосапробна), від 11 до 16 балів - 3 клас якості (бета-мезосапробна зона), всі значення менше 11 характеризують водойму як брудну (альфа-мезосапробна або ж полісапробна, 4 клас якості). Виходячи з отриманих даних (складу, кількості і співвідношення таксонів), були підраховані підсумкові оцінки стану водойми на окремих ділянках і середній показник сапробності для всієї досліджуваної ділянки (Таблиця 6).

Таблиця 6 Звідна таблиця індексів Майера по ділянках

Як видно з таблиці №6, тільки дві з вивчених ділянок (ділянка №1, 6) мають показник індексу 11 і відноситься до бета-мезосапробної зони, що дозволяє вважати цю ділянку річки за помірно забруднену. Решта ділянок відноситься до альфа-мезосапробної зони, що дозволяє віднести їх до забруднених типів водойм.

В цілому, середній показник індексу для всієї досліджуваної ділянки русла складає 13 бала, що дозволяє визначити дану водойму як альфа-мезосапробної, що має ІУ клас якості води, тобто, брудну (див. Таблиця 7).

Таблиця 7 Індекс сапробності по Майеру для всієї досліджуваної ділянки річки Ушиця

Таким чином, отримані результати показують, що основна частина досліджених ділянок русла річки Ушиця відносяться до альфа-мезосапробних водойм, що характеризує їх, як забруднені.

ВИСНОВОК

Підводячи підсумки дослідження видового складу водних безхребетних тварин русла річки Ушиця в межах обстежених ділянок, необхідно відзначити наступне:

1. В результаті дослідження в руслі річки було виловлено 9 вид водних безхребетних тварин, що говорить про бідність видової різноманітності даної групи тварин, яка перш за все пов'язана з сильними антропогенними змінами природних співтовариств річки (особливо заплавних), що веде до відсутності жител для дорослих форм комах, водних личинок; можливо і із значним тепловим забрудненням і забрудненням води органічними речовинами, які знижують кількість розчиненого у воді кисню, що у свою чергу приводить до зникнення видів тварин, чутливих до зниження концентрації кисню у воді (личинки поденок, ручейники і так далі).

2. Найбільш багаті за різноманітністю безхребетних тварин є ділянки №1 і №6 що пов'язане з порівняно невеликим забрудненням, і наявністю заплавних природних співтовариств.

3. Визначення індексу сапробності води по методу Майера показали, що найбільший індекс сапробності води (11) отриманий на ділянці №6 та №1, найменший (2) - на ділянці №5. В цілому, середній показник індексу для всієї досліджуваної ділянки русла складає 13 балів, що дозволяє визначити дану водойму як бета - мезосапробну, що має 3 клас якості води, тобто, помірно забруднений (див. Таблиця 7).

Таким чином, зі всіх вивчених ділянок на досліджуваній території річки Ушиця найбільшу цінність, з погляду збереження біологічної різноманітності, представляє ділянка №1.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абакумов В.А., Бубнова Н.П. Контроль качества поверхностных вод СССР по гидробиологическим показателям. - Обнинск, Гидрометеоиздат. 1979 - С.

2. Алимов А.Ф., Финогенова Н.П. Оценка степени загрязнения вод по составу донных животных. В кн.: Методы биологического анализа пресных вод. Л., Изд. ЗИН АН СССР. 1976.

3. Басс М.Г., Еремеева Е.Ю., Ляндзберг А.Р., Нинбург Е.А., Полоскин А.В., Черепанов И.В., Хайтов В.М. Проведение комплексной весенней учебной практики школьников. СПб., изд. СПбГДТЮ, 2001.

4. Ганьшина Л.А., Горидченко Т.П. Методика оценки экологического состояния водоемов по организмам макробентоса. М.: ЦСЮН, 1994.

5. Глаголев С.М., Харитонов Н.П., Чертопруд М.В., Ямпольский Л.Ю. Летние школьные практики по пресноводной гидробиологии. Методическое пособие. М.: Добросвет. 1999.

6. Жизнь пресных вод СССР. Под ред. В.И.Жадина. Т.1. М.,-Л. Изд. АН СССР. 1949.

7. Липин А.Н.. Пресные воды и их жизнь. М. Учпедгиз. 1950.

8. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. Л., Изд. ЗИН АН СССР. 1974.

9. Мамаев В.М. Определитель насекомых по личинкам. М. 1972.

10. Метод биологического анализа уровня загрязнения малых рек Тверской области. М. 1992.

11. Методы гидробиологических исследований: проведение измерений и описание рек. М. Экосистема. 1996.

12. Научные основы контроля качества поверхностных вод по гидробиологическим показателям. Л., Гидрометеоиздат. 1977 и 1981.

13. Николаев С.Г., Соколова Н.Ю., Смирнова Л.А., Извекова Э.И., Елисеев Д.А. Руководство по гидробиологическому мониторингу пресноводных экосистем. Под ред. В.А. Абакумова. С.-Пб., Гидрометеоиздат. 1992.

14. Определитель пресноводных беспозвоночных Европейской части СССР. Под ред. Л.А.Кутиковой и Я.И.Старобогатова, Л. 1977.

15. Определитель пресноводных беспозвоночных России. Под ред. С.Я.Цалолихина. Т.1-5. С-Пб. Изд. ЗИН РАН. 1994-2001.

16. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений. Л., Гидрометеоиздат. 1983.

17. Унифицированные методы исследования качества вод. Индикаторы сапробности. М.: Секретариат СЭВ. 1977.

18. Хейсин Е.М. Краткий определитель пресноводной фауны. М., Учпедгиз, 1962.