Удосконалення використання основних засобів з метою підвищення ефективності господарської діяльності ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод"

Класифікація та структура основних фондів. Аналіз наявності та складу основних фондів сирзаводу, оптимізація використання оборотних коштів за рахунок диверсифікації виробництва. Вибір оптимального варіанту джерела фінансування інвестиційного проекту.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 28.01.2012
Размер файла 356,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Процеси, завдяки яким завод досяг сучасного рівня, розпочались в 1999 році з приходом нових акціонерів. Беручи до уваги реалії сучасного ринку, була розроблена стратегія розвитку підприємства, в основу якої покладено постійне вдосконалення технології, належний контроль якості виробництва продукції, технічне переоснащення виробництва, розробка та виробництво нових видів продукції. Поряд з гнучкою ціновою політикою та маркетинговою підтримкою дилерів це дозволило розширити ринок реалізації продукції, вивівши торгову марку "Нова Троя" в лідери. Покупці багатьох регіонів України, таких як Херсонська, Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська, Київська області та АР Крим з гідністю оцінили смак та якість продукції ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод».

Завод багаторазово брав участь у виставках та ярмарках різного рівня, і кожного разу успішно. Свідоцтво тому - Диплом Укрмясмолпрома і бронзова медаль за сир "Новотроїцький" в 2001р., Диплом "Краща торгова марка України" і золоті медалі за сири "Новотроїцький"і "Голландський" в 2002р., Диплом - лауреата загальнонаціонального конкурсу «Вища проба» в 2003р. за високу якість сирів під торговою маркою “Нова Троя, які виробляються за сучасними технологіями.

Сучасний підхід до виробництва, впровадження нових технологій та безперестанна робота по розробці та випуску нових видів високоякісної продукції привело до того, що на сьогодні ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» один із кращих платників податку в районі.

Підприємство має достатній виробничий потенціал для здійснення технологічного процесу по виробітку продукції, оснащене сучасним високопродуктивним обладнанням. Підприємство має свій автотранспортний парк, що включає близько 50 одиниць транспорту різного виду. Збудований сучасний автоматизований пункт по заправці автомобілів. Своїми силами здійснюється доставка молока на завод, відвантаження готової продукції, матеріально-технічне забезпечення виробництва. Для безперебійного забезпечення технологічного процесу теплоенергією та холодом працює власна котельна і фреонова холодильна установка. Для більш повного використання сировини встановлений уловлювач сирного пилу при сепаруванню жирної сироватки, що дало змогу виробляти дешеву та якісну сировину для виробництва плавленого сиру. Вирішуються питання з охорони навколишнього середовища - в 2008 році для покращення екологічної ситуації введена в дію сучасна установка з очищення стоків, вартістю понад пів мільйона гривень.

Завод переробляє сировину, яка швидко псується - більше ніж 24 000 тонн молока на рік, і тому організація виробництва потребує високої чіткості і згрупованості. В спеціалізованій лабораторії, яка пройшла державну атестацію, встановлені сучасні прилади та обладнання, що дають змогу швидко й точно визначати якість сировини, що надходить на переробку, та виробленої продукції.

Виробництво молочної продукції, і особливо сиру твердого є дуже складним технологічним процесом, що вимагає великої уваги та досвіду роботи. Тому спеціалісти, майстри дільниць мають вищу спеціальну освіту та досвід роботи, що складає 30% від загальної кількості працюючих.

Сировинною базою заводу є заготівля молока від підприємств та індивідуальних здавачів в 6 районах області. Для підвищення якості і збільшення об'ємів заготівлі сировини, завод надає допомогу селу обладнанням для збору і охолодження молока - встановлено 6 стаціонарних пунктів приймання і охолодження молока. Регулярні розрахунки за молоко, реалізація молочної продукції за більш низькими цінами - головний аргумент в цьому направленні.

Основним направленням модернізації на сьогоднішній день є виробництво сиру твердого жирного - високорентабельного виду продукції. Також виробляється масло солодко вершкове вагове та в дрібній фасовці, сири плавлені 7 сортів. Планується дрібна фасовка сиру твердого жирного, що користується підвищеним попитом у населення. Особлива увага приділяється якості продукції - в технології виробництва твердого сиру використовуються заморожені закваски.

На ряду з впровадженими новітніми технологіями та встановленим сучасним обладнанням на підприємстві не зупиняється процес з удосконалення процесу виробництва. Так в 2010 році придбано обладнання з виробництва масла АРМ (Литва), автоматизовану пастеризаційно-охолоджувальну установку типу АПОУ-П-15 (Польша), що дасть змогу збільшити об'єм виробництва продукції. Завершено монтаж котла ДКВР-4, для покращення забезпечення виробничого процесу тепловою енергією. Було придбано напівпричіп ППЦ-30 на 24 мі для перевезення молока, що дало змогу зменшити транспортні витрати по доставці сировини.

На перспективу планується подальше збільшення асортименту сирів. Продовжується розширення ринків збуту продукції.

На сьогоднішній день підприємство займається переробкою молочної сировини і виробництвом сирів та іншої молочної продукції.

Організаційна структура підприємства представлена на рис. 2.2.

До складу товариства входять чотири основних цехи і шість додаткових дільниць. Основні цехи: сирцех, маслоцех, цех з виробництва молочної продукції та механічний цех.

Основними видами продукції, яку виробляє товариство, є:

- молоко рідке та вершки;

- молоко рідке;

- вершки жирністю понад 6%;

- масло вершкове;

- масло вершкове жирністю до 85%;

- сир сичужний та кисломолочний сир;

- сир тертий, сир у порошку та інші;

- продукти кисломолочні;

- послуги з постачання водяною парою і гарячою водою.

Основні види продукції підприємства представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод». у 2010р., тис. грн

Основний вид продукції

Обсяг виробництва

Обсяг реалізованої продукції

у натуральній формі (т.)

у грошовій формі (тис.грн.)

у відсотках до всієї виробленої продукції

у натуральній формі (т.)

у грошовій формі (тис. грн.)

у відсотках до всієї реалізованої продукції

2

3

4

5

6

7

8

Сир твердий

2217,2

89207,8

79

2057,7

82790,4

83

Масло вершкове

302,2

10256,6

13

302,2

9788,3

9

Сир плавлений

267,2

5922,8

7

255

5922,8

6

Разом

2786,6

105387

99

2614,9

98501,5

98

Візуально прослідкувати співвідношення виробленої та реалізованої продукції можливо за допомогою рис. 2.1.

Рис. 2.1 Співвідношення показників основної продукції підприємства у 2010р., %

ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та кодом, кутовий штамп, фірмовий знак та торговий знак, інші необхідні реквізити.

Основними споживачами продукції ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод" є торгові мережі м. Херсона, Криму та Запорізької області. Велика частина продукції підприємства реалізується через власні фірмові магазини в смт Новотроїцьке. Основними конкурентами ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод" є ВАТ "Бериславський сирзавод" та ВАТ "Чаплинський маслосирзавод". Однак продукція, яку виробляє товариство якісна, має добрий смак та зручну упаковку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Організаційна структура підприємства ВАТ "Новотроїцький маслосирзавод"

Основною проблемою, яка впливає на діяльність товариства, є нестача молочної сировини. Це пов'язано зі зменшенням поголів'я великої рогатої худоби в господарствах району.

Товариство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад. Було створено на невизначений строк діяльності.

Майно товариства складають матеріальні та нематеріальні активи, які мають вартісне визначення, виробляються або використовуються в діяльності ВАТ і відображаються на його балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна. Усі майнові цінності поділяються на основні фонди, оборотні, кошти і товари.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини і обладнання, інструмент, виробничий і господарський інвентар, а також інше майно тривалого користування.

Джерелами формування майна ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» є:

1. Майнові і грошові вклади власника, в тому числі додаткові на поворотній основі;

2. Доходи, отримані товариством від реалізації послуг, продукції;

3. Доходи від цінних паперів;

4. Надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів, які належать громаді, придбання майна інших підприємств;

5. Кредити банків та інших кредиторів;

6. Благодійні внески та пожертвування громадян та організацій.

Склад валового доходу і валових витрат підприємства визначається законодавством. Прибуток, що залишається після виплати з неї обов'язкових платежів, належить Власнику і розподіляється ним незалежно на формування необхідних фондів, а також на виплату дивідендів.

2.2 Аналіз фінансово - господарської діяльності підприємства

В умовах ринкової економіки метою будь-якого виробництва є одержання максимально можливого прибутку. У цих умовах можуть здійснювати свою виробничо-фінансову діяльність тільки ті підприємства, які отримують від неї найвищий економічний результат. Ті ж підприємства, які працюють неефективно, малорентабельне, тим більше збитково, нежиттєздатні. Вони неминуче розоряються і припиняють своє існування. Отже, на кожному підприємстві необхідно виявляти наявність фактів безгосподарності, непродуктивних втрат, нерозумного вкладення коштів і т. п. для їх усунення. Слід виявляти і включати в роботу підприємства резерви виробництва, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, природних багатств.

Тому в даний час значно зростає роль аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, основна мета якого - виявлення та усунення недоліків у діяльності підприємств, пошук та залучення у виробництво не використовуваних резервів.

Аналіз фінансово-господарської діяльності необхідний на будь-якому підприємстві - державному, спільному, акціонерному, підрядному або заснованому на іншій формі власності.

Аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства - це комплексне вивчення його роботи, що дозволяє дати їй об'єктивну оцінку, виявити закономірності і тенденції розвитку, виявити резерви виробництва і недоліки в його роботі, намітити шляхи поліпшення всіх сторін його діяльності.

Показники діяльності за 2006 по 2010 роки зображені в табл. 2.2

У досягненні цих цілей і виявляється роль і значення аналітичної роботи на підприємстві. І там, де ще вчора здавалося, що всі можливості для поліпшення господарсько-фінансової діяльності підприємства вичерпані, сьогодні викриваються все нові і нові резерви.

Таблиця 2.2

Основні показники діяльності підприємства за 2006-2010 рр.., тис. грн.

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009р.

2010р.

Відхилення 2010 р. від 2006 р.

тис. грн.

%

Виручка від реалізації продукції

34 638,8

47 557,0

70 660,0

70 516,0

98 954,0

64 315,2

285

Собівартість реалізованої продукції

23 251,8

34 926,0

50 367,0

51 031,0

72 918,0

49 666,2

313

Чистий прибуток

28 865,7

39 631,0

58 883,0

58 763,0

82 462,0

53 596,3

285,

Витрати на оплату праці

2 879,80

3 415,00

3 948,00

4 425,00

5066,0

2 186,2

175

Дебіторська заборгованість

1927,5

2120,25

2544,2

4842

2816

888,5

146,1

Кредиторська заборгованість

4419,9

4957,6

5124,1

7266

4359

-60,9

98,62

Чисельність працівників

195

190

182

174

168

-27

86,15

Дані табл. 2.2 показують, що протягом всього аналізованого періоду собівартість реалізованої продукції в 2006 році становила 23251,8 тис. грн., що в 2,85 раз більше ніж у 2010 році, наслідок цього збільшилась виручка від реалізації продукції на 64315,2 тис. грн., яка в 2010 році склала 98954 тис. грн.

Це зв'язано насамперед з активною діяльністю підприємства по розширенню ринків збуту.

В цілому аналізуючи діяльність ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» спостерігається позитивна тенденція в розвитку підприємства.

Одним з основних умов довгого і надійного існування підприємства є фінансова стійкість.

Фінансова стійкість підприємства є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції. Іншими словами, фінансова стійкість підприємства - це стан її фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, які забезпечують розвиток компанії на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризику. Тому фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

Таким чином, фінансова стійкість підприємства - це стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність.

Існує кілька методик оцінки фінансової стійкості підприємства, вони побудовані на застосуванні різного роду показників.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно провести оцінку власних оборотних коштів підприємства, його активів, а також структуру його пасивів.

Оцінка динаміки власних оборотних коштів ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» представлена в табл. 2.3

Таблиця 2.3 Оцінка динаміки власних коштів ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», тис. грн

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2010р. від 2006р.

тис.грн.

%

Статутний капітал

1 347,5

1 348

1 348,0

1 348,0

1 348,0

0,5

100,04

Інший додатковий капітал

2 819,8

2 820

2 820,0

2 820,0

2 820,0

0,2

100,01

Нерозподілений прибуток

8 766,3

10 663

14 290

17 540

22 091

13324,7

251,9

Всього власний капітал

12933,6

14831

18458

21708

26259

13325,4

203

Основні фонди

8 886,0

10 029

14 260

15 790

15 662

6 776

176,3

Довгострокова дебіторська заборгованість

0,0

0,0

0,0

11,0

8,0

8,0

-

Всього необоротних активів

10338,2

11355

15 081

15 971

17 909

7 570,8

173,2

Власні оборотні кошти

3 808,1

7 893

10 640

10 094

16 806

12 997,9

441,3

Дані табл. 2.3 показують, що протягом всього аналізованого періоду підприємство працювало стабільно, постійно примножуючи свої капітали. Такі показники як статутний капітал і інший додатковий капітал практично не змінювалися - відхилення склало всього 0,5 тис. грн. для статутного капіталу (або 0,04%) і 0,2 тис. грн. (або 0,01%) для додаткового капіталу. Істотно змінився в позитивну сторону показник нерозподіленого прибутку і до кінця звітного періоду склав 13324,7 тис. грн. (251,9%). Власний капітал, як один з найбільш значущих показників фінансової стійкості також змінився, збільшившись на 13 325,4 тис. грн. (203%). Збільшилася кількість і таких важливих показників, як основні фонди - 6 776 тис. грн. (176,3%) та необоротні активи - 7570,8 тис. грн. (173,2%).

До кінця аналізованого періоду частка власних оборотних коштів також збільшилася на 12 997,9 тис. грн. (441%).

Наступним важливим етапом в аналізі фінансової стійкості підприємства є оцінка активу балансу. Все, що має вартість, належить підприємству і відображається в активі балансу називається його активами. Актив балансу містить відомості про розміщення капіталу, наявного в розпорядженні підприємства, тобто про вкладення його в конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про залишки вільної грошової готівки. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає окрема стаття балансу.

Головною ознакою групування статей активу балансу вважається ступінь їх ліквідності (швидкість перетворення в грошову готівку). За цією ознакою всі активи балансу поділяються на довгострокові або основний капітал і поточні (оборотні) активи.

Розміщення коштів підприємства має дуже велике значення у фінансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладені в основні і оборотні кошти, скільки їх знаходиться у сфері виробництва та у сфері обігу, в грошовій і матеріальній формі, наскільки оптимально їх співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності, отже, і фінансовий стан підприємства. Якщо створені виробничі потужності підприємства використовуються недостатньо повно через відсутність сировини, матеріалів, то це заперечення позначиться на фінансових результатах підприємства та його фінансовому становищі. Те ж відбудеться, якщо створені зайві виробничі запаси, які не можуть бути швидко перероблені на наявних виробничих потужностях. У результаті заморожується капітал, сповільнюється його оборотність і як наслідок погіршується фінансовий стан. І при хороших фінансові результати, високому рівні рентабельності підприємство може відчувати фінансові труднощі, якщо воно нераціонально використовував свої фінансові ресурси, вклавши їх у наднормативні виробничі або допустивши велику дебіторську заборгованість.

Оцінка активів підприємства ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» представлена в табл. 2.4

Таблиця 2.4 Оцінка активів ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод»

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення

тис. грн.

%

Необоротні активи

10 338

11 355

15 081

15 971

17 909

7 570,8

173

Оборотні активи

3 808

7 893

10 640

10094

16806

12 997,9

441

Усього

14 149

19 251

25 724

26 067

34 718

20 568,9

245

Аналіз даних табл. 2.4 показує, що сума активів в 2010 році порівняно з 2006 роком збільшилася на 20568,9 тис. грн., що безсумнівно є ознакою стабільності підприємства. Проте вплив багатьох факторів і, зокрема, такого як інфляція не дає нам можливості оцінити повною мірою темпи продуктивності підприємства оскільки з часом відбувається переоцінка основних фондів та незавершеного виробництва з урахуванням сучасного індексу цін.

Вертикальний аналіз таблиці дає можливість оцінити частку кожної статті у загальному активі балансу і дозволяє визначити значимість змін по кожному виду активів.

Наступним етапом оцінки фінансової стійкості є оцінка пасиву балансу.

Відомості, які наводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки залучено у оборот підприємства довгострокових і короткострокових коштів, тобто пасив показує, звідки взялися кошти, спрямовані на формування майна підприємства.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені.

Необхідність у власному капіталі (розділ I пасиву) обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Приватний капітал - основа самостійності і незалежності підприємства. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього. Слід мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позикові кошти, воно може підвищити рентабельність власного капіталу.

У той же час, якщо кошти підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним їх поверненням і на залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів.

Отже, від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії є одним з основних умов ефективної діяльності підприємства.

При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні та відносні зміни у власних і позикових коштах підприємства.

При цьому в першу чергу необхідно відповісти на наступні питання:

Які фонди (власні або позикові) є основним джерелом формування активів підприємства?

Який напрямок зміни частки власного капіталу (фактичного, за вирахуванням збитків і заборгованостей засновників) у структурі пасивів балансу за аналізований період?

Відповідаючи на поставлені питання, використовуємо показники, розраховані в табл. додатку А.

У нашому випадку власний капітал не є основним джерелом формування майна підприємства. На початок 2007 року його частка в структурі пасивів становила 9,09%. На кінець звітного періоду частка власного капіталу в структурі пасивів незначно зменшилася (на 1,79%) і склала 7,3.%. Більша ж частина майна підприємства становить нерозподілений прибуток - 71,9%. Така структура джерел формування майна не є ознакою високої фінансової стійкості підприємства.

У той же час слід зазначити, що оцінка змін, що відбулися в структурі капіталу, може бути різною з позицій інвестора і підприємства. Для банків та інших інвесторів більш надійно, якщо частка власного капіталу у клієнта більш висока. Це виключає фінансовий ризик. Підприємства ж, як правило, зацікавлені в залученні позикових коштів. Отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж економічна рентабельність підприємства, можна розширити виробництво і підвищити прибутковість власного капіталу підприємства.

У 2009 році частка власного капіталу дещо знизилася і склала 6,23% на кінець року, а частина нерозподіленого прибутку збільшилася на 3,38% і склала 80,8%.

Аналізуючи період 2010 року видно, що ситуація практично не змінюється, тобто обсяг власного капіталу в структурі пасиву балансу не є основним - всього 6,23% на початок року, а в кінці року і того менше - 6,21%. Однак, як вже було обумовлено раніше, власник має право сам вирішувати, як саме розподіляти капітал. Також слід зазначити, що поряд із зменшенням статутного капіталу був значно збільшений показник нерозподіленого прибутку, така зміна свідчать про ефективну роботу підприємства. І навпаки, скорочення резервів, фондів і нерозподіленого прибутку може свідчити про падіння ділової активності підприємства. Збільшення частки нерозподіленого прибутку свідчить також про розширеному типі відтворення.

Наступний крок - аналіз динаміки та структури позикового капіталу. Для цього слід вивчити дані таблиць додатку Б.

Протягом 2008-2010 років зобов'язання підприємства на 100% складалися з поточних, що є негативним фактом, що свідчить про нераціональну структуру балансу і про високий ризик втрати фінансової стійкості. Частка позикових коштів підприємства з кожним роком впродовж усього досліджуваного відрізка часу зростає - 8,06% в 2008 році, 9,27% в 2009 році і 15,68% у 2010 році, що є нехорошою тенденцією, однак з огляду на, що кількість нерозподіленого прибутку так само збільшується, причому значно.

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість). На неї впливають різні чинники - як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу фондів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють забезпечення запасів і витрат джерелами коштів для їх формування.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів.

За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства фондами та відповідними джерелами їх формування.

Для характеристики фінансової стійкості підприємств доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких показників:

– Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

– Коефіцієнт фінансової стійкості - Кф.с - що показує співвідношення власних і залучених фондів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

– Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними фондами - Кзвз - показує, яка частина матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок фондів чистого оборотного капіталу.

– Коефіцієнт ефективності використання активів - Кеа - показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження.

– Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (коефіцієнт прибутковості власного капіталу) - Кевк - показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.

– Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів - Кн/об характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.

Таблиця 2.5 Аналіз показників фінансової стійкості підприємства за 2006 - 2010 роки ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод»

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)

0,91

0,77

0,72

0,83

0,76

-0,15

Коефіцієнт фінансової стійкості

10,64

3,36

2,54

4,98

3,10

-7,54

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними фондами

0,74

0,36

0,27

0,28

0,17

-0,57

Коефіцієнт ефективності використання активів

0,14

0,1

0,14

0,12

0,13

-0,01

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу

0,15

0,13

0,20

0,15

0,17

0,02

Коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів

2,7

1,4

1,4

1,6

1,1

-1,6

З табл. 2.5 видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке.

Коефіцієнт автономії з 2006 по 2010 роки знизився з 0,91 до 0,76, однак як на початок, так і на кінець аналізуймого періоду цей коефіцієнт вище за оптимальне його значення (0,5). Значення коефіцієнту свідчить, що на кінець періоду в кожних ста гривнях вкладених активів підприємства 76 грн. складають власні кошти (власний капітал).

Коефіцієнт фінансової стійкості значно знизився протягом аналізуймого періода (з 10,64 до 3,1). Однак за весь аналізуймий період він мав значення, вищі за оптимальне. Значення цього коефіцієнту на кінець року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 3,1 грн. власних коштів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними фондами знизився з 0,74 до 0,17 і має значення, вище за оптимальне.

Негативним в роботі аналізованого підприємства є зниження коефіцієнту ефективності використання активів з 0,14 до 0,13 та коефіцієнту відношення необоротних і оборотних активів - з 2,7 до 1,1.

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу за аналізуй мий період збільшився на 0,02, який в 2006 році складав 0,15, а в 2010 році становив - 0,17.

Отже, у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

Ефективність господарської діяльності вимірюється одним із двох способів, що відображають результативність роботи підприємства щодо якої величини авансованих ресурсів, якої величини їх споживання (витрат) в процесі виробництва. Ці показники характеризують ступінь ділової активності підприємства.

Співвідношення між динамікою продукції і динамікою ресурсів (витрат) визначає характер економічного зростання. Економічне зростання виробництва може бути досягнуте як екстенсивним, так і інтенсивним способом. Перевищення темпів зростання продукції над темпами зростання ресурсів або витрат свідчить про наявність інтенсивності в економічному зростанні.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Рентабельність підприємства відображає ступінь прибутковості його діяльності. Аналіз ділової активності та рентабельності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів оборотності і рентабельності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства.

Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, на скільки ефективно підприємство використовує свої кошти. Коефіцієнти можуть виражатися в днях, а також у кількості оборотів того або іншого ресурсу підприємства за аналізований період.

Показники оборотності для оцінки ділової активності є:

1. Коефіцієнт оборотності активів -- відображена швидкість обороту сукупного капіталу, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції припадає на одну грошову одиницю активів

Зворотна величина -- коефіцієнт завантаження показує скільки за звітний період витрачено грошових одиниць активу на одну грошову одиницю реалізованої продукції.

2. Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує скільки, грошових одиниць продукції приносить кожна одиниця оборотних активів:

Швидкість обороту активів багато в чому залежить від органічної будови капіталу (співвідношення основного і оборотного капіталу). Чим більше частка основного капіталу в загальній його сумі, тим повільніше він обертається, і навпаки, зі збільшенням питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу (активів).

3. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів -- відображає число оборотів запасів І дозволяє виявити резерви зростання виробництва продукції. Зниження цього показника характеризує відносне зростання товарно-матеріальних запасів, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

4. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (коштів у розрахунках) -- показує кількість оборотів дебіторської заборгованості.

5. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості - характеризує залучені кошти, які підлягають поверненню.

6. Коефіцієнт оборотності власного капіталу -- відображає швидкість обороту вкладеного власного капіталу.

Аналіз показників оборотності наведений в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Вихідні дані для проведення аналізу ділової активності підприємства за 2006-2010 рр., тис. грн

Показники

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

Відхилення

1. Чиста виручка від реалізації продукції, тис. грн.

28865,70

39631,00

58883,00

58763,00

82462,00

53596,30

2. Повна собівартість реалізованої продукції, тис, грн.

23251,80

34926,00

50367,00

51031,00

72918,00

49666,20

3. Середня вартість активів, тис. грн.

13412,30

16700,05

22487,50

25895,50

30392,50

16980,20

4. Середня вартість оборотних активів, тис. грн.

4109,30

5850,55

9266,50

10367,00

13450,00

9340,70

5. Середня вартість виробничих запасів, тис. грн.

1257,00

1528,50

2165,50

2413,00

2527,00

1270,00

6. Середня величина дебіторської заборгованості, тис. грн.

166,10

113,85

61,00

34,00

12,50

-153,60

7. Середня величина кредиторської заборгованості, тис. грн.

1451,40

2817,75

5843,00

5812,50

6409,00

4957,60

8. Середня величина власного капіталу, тис. грн.

11961,00

13882,30

16644,50

20083,00

23983,50

12022,50

9. Сума закупівель, тис. грн.

22700,80

32938,00

49318,00

48202,00

69557,00

46856,2

Коефіцієнти оборотності:

10. Активів (р.1: р.3)

1,24

1,13

1,17

1,15

1,13

-0,11

11. Оборотних активів (р.1: р.4)

7,02

6,77

6,35

5,67

6,13

-0,89

12. Виробничих запасів (р.2: р.5)

18,50

22,85

23,26

21,15

28,86

10,36

13. Дебіторської заборгованості (р.1: р.6)

173,79

348,10

965,30

1728,32

6596,96

6423,17

14. Кредиторської заборгованості (р.9 : р.7)

15,64

11,69

8,44

8,29

10,85

-4,79

15. Власного капіталу (p.l : p.8)

2,41

2,85

3,54

2,93

3,44

1,02

Термін одного обороту, дні

16. Активів (360: р. 10)

289,99

317,26

307,93

312,63

318,33

28,35

17. Оборотних активів (360:р11)

51,25

53,15

56,65

63,51

58,72

7,47

18. Виробничих запасів (360: р.12)

19,46

15,76

15,48

17,02

12,48

-6,99

19. Власного капіталу (360 : р.15)

149,17

126,10

101,76

123,03

104,70

-44,47

Строк погашення, дні

20. Дебіторської заборгованості (період інкасації) (360: р. 13)

2,07

1,03

0,37

0,21

0,05

-2,02

21. Кредиторської заборгованості (360:р.14)

23,02

30,80

42,65

43,41

33,17

10,15

22. Тривалість операційного циклу (р.18+р.20)

21,53

16,79

15,85

17,23

12,53

-9,00

Аналіз даних табл. 2.6 свідчить, що термін одного обороту активів, оборотних активів, кредиторської заборгованості скоротився, що позитивно впливає на ділову активність підприємства.

Однак строк погашення дебіторської заборгованості, виробничих запасів і власного капіталу збільшився, що, природно, погіршує фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнти оборотності (ділової активності) безпосередньо впливають на фінансові результати діяльності підприємства, його платоспроможність. Як результат прискорення обороту вивільнюються матеріальні елементи оборотних активів (менше потрібно запасів сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробництва та ін.) і таким чином зменшуються затрати, пов'язані з їх зберіганням. При цьому вивільнюються грошові кошти, які були вкладені в ці запаси, що врешті-решт сприятиме покращенню фінансового стану підприємства.

2.3 Аналіз наявності та забезпеченості підприємства основними фондами

На підприємствах розраховується ряд показників характеризують використання основних фондів. Всі вони діляться на узагальнюючі й окремі. Для визначення використання всієї маси основних фондів на підприємстві, в галузях народного господарства, застосовуються узагальнюючі показники, які використовуються на всіх рівнях економіки.

Найбільш важливими з них є фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність і рентабельність.

Перший визначається як відношення вартості продукції до середньорічної вартості основних фондів. Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів.

Наступний узагальнюючий показник - фондомісткість, розраховується як відношення вартості основних виробничих фондів до обсягу продукції, що випускається. Тобто даний показник є зворотним до показника фондовіддачі.

Третій показник фондоозброєність розраховується як відношення середньорічної вартості основних фондів до чисельності промислово-виробничого персоналу.

Останній показник - рентабельність, розраховується як відношення прибутку за певний період до середньорічної вартості основних фондів.

Для того щоб проаналізувати наявність і склад основних фондів необхідно розглянути зміст таблиць додатку В. Наведемо наявні дані в загальну порівняльну таблицю з метою встановлення динаміки зміни в структурі основних фондів і встановлення величини відхилень за аналізований період.

Отримані дані наведені в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Динаміка складу основних фондів ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» за 2006-2010 рр.., тис. грн

Групи та види основних фондів

Вартість основних фондів

Відхилення 2010 р. до 2006 р.

2006 р

2007 р

2008 р

2009 р

2010 р

тис. грн.

%

Земельні ділянки

244,52

228,9

229

229

229

-15,52

93,65

Будинки, споруди та передавальні пристрої

6049

6301,2

9852

10277

11435

5386

189,04

Машини та обладнання

4643,2

5966,1

8007

10458

11273

6629,8

242,79

Транспортні засоби

1037,2

1554,1

1807

2479

2887

1849,8

278,35

Інструменти, прилади, інвентар

304,7

320,7

456

584

647

342,3

212,34

Інші основні засоби

111,5

306,4

465

794

889

777,5

797,31

Малоцінні необоротні матеріальні активи

139,8

167,2

255

310

370

230,2

264,66

Всього:

12529,9

14845

21071

25131

27730

15200,1

221,31

З табл. 2.7 видно, що структура основних фондів за п'ять років регулярно змінюється у бік збільшення. Так на 2010 рік кількість основних фондів збільшилася на 121,31% у порівняння з 2006 роком. Найбільшу питому вагу в структурі основних фондів підприємства займає група «будинки, споруди та передавальні пристрої» - збільшилась на 5386 тис. грн.. за аналізуймий період.

Наступною за розміром є група "Машини та обладнання », яка в структурі основних фондів становить - 40,6% на кінець 2010 року. Ця група також збільшилася, у порівнянні з 2006 роком, на 142,8%. Інші групи у складі основних фондів відіграють не настільки вагоме значення, тому на кінець 2010 року сумарна питома вага останніх чотирьох груп («Транспортні засоби», «Інструменти, прилади, інвентар», «Інші основні фонди», «Малоцінні необоротні матеріальні активи» ) склали 18,7%, однак всі вони також збільшувалися протягом періоду 2006-2010 рр.. Так група «Транспортні засоби» збільшилася на 178%, група «Інструменти, прилади, інвентар» збільшилася на 112,34%, група «Інші основні засоби» збільшилася на 697,31% і група «Малоцінні необоротні матеріальні активи» збільшилася на 164,66%. Як змінювалась динаміка складу основних засобів зображено на рис. 2.3

Рис. 2.3 Динаміка руху основних фондів ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» за 2006-2010 рр.., тис. грн

Для пiдтримання нормального виробничого процесу пiдприємство залучає довгостроковi та короткостроковi банкiвськi кредити пiд заставу майна. Робочого капiталу для поточних потреб достатньо. Фахiвцi Товариства не визначались зi шляхами покращення ліквідності.

Основних придбань або відчужень активів за останні п'ять років не було. Підприємство не планує будь-яких значних iнвестицiй або придбань, пов'язаних зi своєю господарською дiяльнiстю.

Надiйшло за 2010 рiк основних засобiв всього на суму 2836 тис. грн., у тому числi будинки, споруди - 1158 тис.грн., машини та обладнання - 815 тис. грн., транспортні засоби - 480 тис.грн., iнструменти, прилади - 63 тис. грн., малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 95 тис. грн.

Вибуло за рiк основних засобiв i малоцiнних необоротних матерiальних активiв на 237 тис. грн., у тому числi будинки, споруди - 95 тис. грн., машини та обладнання - 47 тис. грн., транспортнi засоби - 43 тис.грн., iнструменти, прилади - 50 тис. грн., малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 2 тис. грн.

Надiйшло за 2009 рiк основних засобiв всього на суму 3540 тис. грн., у тому числi будинки, споруди - 400 тис.грн., машини та обладнання - 2036 тис. грн., транспортнi засоби - 650 тис.грн., iнструменти, прилади - 108 тис. грн., малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 45 тис. грн.

Вибуло за рiк основних засобiв i малоцiнних необоротних матерiальних активiв на 520 тис. грн., у тому числi машини та обладнання - 415 тис. грн., транспортнi засоби - 22 тис.грн., iнструменти, прилади - 20 тис. грн., малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 10 тис. грн. Надiйшло за 2008 рiк основних засобiв всього на суму 6444 тис. грн., у тому числi будинки, споруди - 3550 тис.грн., машини та обладнання - 2040 тис. грн., транспортнi засоби - 253 тис.грн., iнструменти, прилади - 135 тис. грн., малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 88 тис. грн. Вибуло за 2008 рiк основних засобiв i малоцiнних необоротних матерiальних активiв на 218 тис. грн., у тому числi машини та обладнання - 112 тис. грн., транспортнi засоби - 75 тис.грн., iнструменти, прилади - 3 тис. грн., малоцiннi необоротнi матерiальнi активи - 28 тис. грн.

Розрахунок коефіцієнтів оновлення, вибуття і приросту основних фондів за аналізуймий період відображено в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 Розрахунок коефіцієнтів оновлення, вибуття і приросту основних фондів за 2006 - 2010 рр. ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод»

Роки

Первісна вартісь основних фондів, тис. грн.

Вартість

Коефіцієнти

На початок

На кінець

введення

вибуття

приросту

введення

вибуття

приросту

основних фондів, тис. грн.

2006

8 820,0

12 529,9

4450

740

3710

0,355

0,084

0,271

2007

12 529,9

14 845,0

5234

2919

2315

0,353

0,233

0,120

2008

14 845,0

21 071,0

6444

218

6226

0,306

0,015

0,291

2009

21 071,0

25 131,0

3540

520

3020

0,141

0,025

0,116

2010

25 131,0

27 730,0

2836

237

2599

0,102

0,009

0,093

Всього

82 396,9

101 306,9

22 504,0

4 634,0

17 870,0

1,257

0,366

0,891

З табл. 2.8 видно, що на протязі аналізуймого періоду спостерігається приріст основних фондів на 17870, а саме: в 2006 році на 3710 тис. грн., в 2007 році на 2315 тис. грн., в 2009 році на 3020 тис. грн., в 2010 році - 2599 тис. грн. Найбільший приріст спостерігається в 2008 році - 6226 тис. грн..

Кожне підприємство повинно самостійно, виходячи зі своїх можливостей, економічної доцільності, а також перспективи розвитку і конкурентних вимог визначити переваги і перевагу введення, вибуття або приросту.

Аналіз технічного стану основних фондів здійснюється шляхом зіставлення коефіцієнтів між собою. Так, наприклад, зіставлення коефіцієнта оновлення основних фондів з коефіцієнтом вибуття дозволяє встановити напрями зміни основних фондів: якщо відношення коефіцієнтів менше одиниці, то основні фонди спрямовуються переважно на заміну застарілих; якщо відношення коефіцієнтів більше одиниці, нові основні фонди направляються на поповнення діючих. У нашому прикладі основні фонди за всі роки дослідження спрямовувалися на поповнення діючих фондів, що забезпечувало їх значний приріст.

Сучасні умови ведення бізнесу вимагають від підприємця крокувати в ногу з часом і вміння грати за правилами, які диктує ринкове середовище.

Запорукою успіху в цій боротьбі є вміння ефективно використовувати ті ресурси підприємства, які є в наявності, у тому числі й основні фонди. Основні фонди виробничих підприємств є основою матеріально технічної бази будь-якого підприємства і підвищення ефективності їх використання є одним з найважливіших умов для підвищення якості виробленої продукції для підвищення конкурентоспроможності підприємства і збільшення кількості виробленої продукції з метою її подальшої реалізації.

Як вже говорилося раніше для оцінки ефективності використання основних фондів необхідно розрахувати ряд показників.

Дані для розрахунку представлені в табл. 2.9

Таблиця 2.9 Аналіз використання основних фондів на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», тис. грн

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення 2010р до 2006 р., %

Обсяг випущеної продукції тис. грн.

933,8

3 537

1 967

3 810

10 929

1170,4

Чистий доход

28865,7

39631

58883

58763

82462

285,7

Середньорічна вартість основних фондів тис. грн.

7332,5

9457,4

12145

15025

15726

214,5

Середньорічна чисельність працівників, чол.

196

196

190

187

165

84,18

Фондовіддача, грн.

0,13

0,37

0,16

0,25

0,69

545,71

Фондомісткість, грн.

7,85

2,67

6,17

3,94

1,44

18,32

Фондоозброєність, тис. грн. / чол.

37,41

48,25

63,92

80,35

95,31

254,76

Рентабельність,%

3,94

4,19

4,85

3,91

5,24

1,3

Аналізуючи отримані дані з табл. 2.9 можна зробити наступні висновків:

1) За період роботи з 2006 по 2010 рік підприємство збільшило випуск продукції на 1170,4%, що в грошовому еквіваленті склало 9995,2 тис. грн., значний спад у виробництві відбувся в 2008 році, це можна пояснити тим, що підприємство нарощувало кількість основних фондів , будуючи нові цехи, а також модернізуючи і переобладнуючи вже наявні. Про правильність цього припущення свідчить і те, що вартість основних фондів за аналізований період найбільш суттєво зросла саме в 2010 році і склала 15726 тис. грн. в порівнянні з 2006 роком збільшивши свою вартість на 214,5% (8393,5 тис. грн.);

2) Середньорічна чисельність працівників з кожним роком зменшувалася, можливо це пов'язано з модернізацією процесу виробництва, а саме з впровадженням нових технологій, що не вимагають щоденної участі співробітників підприємства;

3) Фондовіддача на ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» є дуже низькою і падає з кожним роком, проте це не є свідченням нераціонального використання основних фондів, так як дана тенденція характерна багатьом виробничим підприємствам, оскільки велику частину основних фондів становлять будівлі і споруди, що мають високу вартість. Зниження цього показника також пов'язано зі стрімким темпом нарощування кількості основних фондів;

4) Показник фондомісткості у підприємства дуже високий, однак це також характерно. Стрибок фондомісткості в бік збільшення відбувається в 2009 році, що також прямо пов'язане з нарощуванням вартості основних фондів;

5) За рахунок великої кількості основних фондів фондоозброєність підприємства дуже висока, і на кінець 2010 року становить 150,92 тис. грн.;

6) Рентабельність підприємства знизилася на 0,35%, проте очевидно, що це пов'язано з різким збільшенням вартості основних фондів, а так само з процесом модернізації виробництва підприємства.

В умовах ринкових відносин велике значення мають показники ефективності діяльності підприємства, які характеризують рівень прибутковості. Показники прибутковості визначають відносну доходність підприємства, що вимірюються у відсотках до витрат ресурсів чи капіталу з різних позицій. Зростання значень усіх показників прибутковості є позитивним моментом, а терміну окупності - негативним.

Рентабельність підприємства можна оцінити тільки через характеристику системи показників.

Коефіцієнти рентабельності - система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

За даними сукупності показників рентабельності оцінюють ефективність звичайної діяльності та її складових: операційної, інвестиційної та фінансової та відповідності задачам фінансової політики.

Аналіз показників рентабельності є важливим для оцінки потенційних можливостей підприємства щодо формування прибутку та оцінки фінансового стану. Тому у складі фінансового аналізу обов'язковим є проведення порівняльного їх аналізу.

Розрахунки показників рентабельності здійснимо за даними балансу та Звіту про фінансові результати підприємства.

Використовують багато видів показників рентабельності. Але всі вони є відносними і показують скільки одиниць прибутку (валового, операційного, чистого) отримують на одиницю елементів виробництва (реалізованої продукції, загального капіталу, виробничих фондів, власного капіталу тощо), що сприяли його створенню. Фінансовий аналіз рівня рентабельності та причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Основними завданнями аналізу (оцінки) рентабельності є:

- оцінка ефективності діяльності підприємства на поточний момент;

- виявлення зміни рентабельності протягом певного періоду;

- визначення факторів, які вплинули на зміну рентабельності;

- визначення резервів зростання рентабельності.

Рентабельність оцінюють з різною метою залежно від потреби (зовнішньої чи внутрішньої). Найчастіше рентабельність підприємств оцінюють потенційні інвестори з метою доцільності інвестування коштів. Для державних підприємств така оцінка може здійснюватися на державному рівні з метою виявлення можливостей підвищення рентабельності за наявності негативних тенденцій у державному секторі. На приватних підприємствах оцінку рентабельності з метою прийняття необхідних управлінських рішень, направлених на підтримання або підвищення рівня рентабельності, проводять їх власники та виконавчі директори.

Рентабельність підприємства можна оцінити за допомогою системи показників. За даними сукупності показників рентабельності оцінюють ефективність звичайної діяльності та її складових: операційної, інвестиційної, фінансової, та відповідності завданням фінансової політики.

Аналіз показників рентабельності є важливим для оцінки потенційних можливостей підприємства щодо формування прибутку та оцінки фінансового стану. Аналіз рентабельності на підприємстві здійснюють за системою показників, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності діяльності підприємства.

До основних показників рентабельності відносять:

- рентабельність активів;

- рентабельність сукупного капіталу;

- рентабельність власного капіталу;

- рентабельність продажу;

- рентабельність продукції.

Усі перелічені коефіцієнти доцільно застосовувати на підприємстві для оцінювання ефективності використання прибутку в динаміці за ряд періодів. Результати аналізу дають змогу зробити висновки про можливість максимізації прибутку підприємства.

Отже, проведемо аналіз показників рентабельності активів підприємства ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод».(табл. 2.10)

Таблиця 2.10 Основні показники рентабельності активів ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод»за 2006-2010 роки

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Відхилення

Рентабельність активів

0,14

0,10

0,14

0,12

0,13

-0,01

Рентабельність сукупного капіталу

0,20

0,13

0,19

0,016

0,18

-0,02

Рентабельність власного капіталу

0,15

0,13

0,20

0,15

0,17

0,02

Валова рентабельність реалізованих товарів

0,19

0,12

0,14

0,13

0,12

-0,07

Операційна рентабельність товарів

0,12


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.