Так, споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а на молочні продукти - практично на 33-34%.

У січні 2017 ми спостерігали зростання цін на соціально значущі продукти: хліб - на 2%, телятина та молочні товари - на 5%, овочі - на 8%, картопля - на 12%.

Також хотілося б відмітити думку економічного журналіста Юрія Григоренка, він зазначає, що з початку 2018 року ціни на продукти харчування в Україні зросли в середньому на 3,6%.

"У травні-червні 2018р. інфляції відзначено не було. Судячи з усього, в серпні ми також будемо мати дефляцію, оскільки сезонне здешевлення овочів і фруктів буде позначатися на динаміці цін. Але починаючи з вересня з'явиться значна ймовірність того, що ціни на багато продуктів харчування поступово почнуть рости", - зазначив Григоренко. [19]

Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 4,6%. Найбільше (на 20,9% та 15,7%) зросли ціни на овочі та фрукти. На 7,0 - 2,5% стали дорожчими риба та продукти з риби, хліб, макаронні вироби, м'ясо та м'ясопродукти, молочні продукти, масло, безалкогольні напої. На 20,8% подешевшали гречані крупи; на 11,2 - 2,2% - яйця, цукор, сало, молоко.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію та інші види палива зросли на 1,4%, що пов'язано з підвищенням тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій на 11,8%, водопостачання - на 6,9%, каналізацію - на 6,0%. Так 19 жовтня 2018 р. Кабмін прийняв рішення про підвищення ціни на газ для населення на 23,5% з 1 листопада 2018р.

Зростання цін у галузі охорони здоров'я на 4,6% відбулося за рахунок подорожчання послуг лікарень на 7,7% та амбулаторій на 6,8%. Ціни у галузі транспорту підвищилися на 4,7% здебільшого через подорожчання транспортних послуг на 9,4%, палива та мастил на 4,1%.[17]

Тут, як кажуть, і аналізу проводити не треба - наскрізне зростання цін. І не важливо, чи впливає пілотний проект на це чи ні. Важливо інше - держава просто повинна наполегливо працювати у сфері ціноутворення, особливо, на харчові продукти.

Голова Ради Нацбанку України Богдан Данилишин зазначає, що в середньому понад половина витрат українців припадає на продовольство, а в населення, яке має найнижчі доходи і поготів - понад дві третини.

І що можна сказати нашим чиновникам, які прагнуть скасувати будь-яке регулювання цін на продукти харчування в найбіднішій країні Європи? Питання риторичне.

У цьому контексті видається цікавою думка голови Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка: "Мінекономрозвитку повинно було надати прогнози щодо зростання чи падіння цін на продукти харчування ще до того, як воно збиралося запроваджувати цей пілотний проект щодо відміни держрегулювання. Щодо самого регулювання державою цін, то я обома руками за це. Адже в європейських країнах ціни на чимало позицій продуктів харчування не відрізняються від українських. Проте ми ж прекрасно розуміємо, що доходи наших громадян в рази менші за зарплати європейців. Наразі, коли наш народ потерпає від економічної, політичної та військової кризи, відміняти держрегулювання цін на продукти не можна. Час для цього обрано дуже невдалий".

Крім того, в країнах Заходу дуже серйозно ставляться до системи ціноутворення, над чим на замовлення урядів працюють цілі аналітичні інституції. Тож уряди європейських країн прислуховуються до висновків аналітиків і вміло відрізняють завищені ціни від адекватних.

До того ж в Україні немає не лише держрегулювання цін. У нас також немає й практики субсидіювання витрат на купівлю продуктів чи ліків від держави для малозабезпечених громадян, яких щороку та щомісяця більшає. А така практика в багатьох країнах є.

Практично відстороненим від карання монополій та компаній, що вступають у картельні змови з метою завищення цін на товари і послуги, виглядає Антимонопольний комітет України. На думку Тетяни Журавель, комітет має слідкувати за формуванням та реалізацією конкурентної політики, зокрема й під час регулювання цін, тарифів на товари. Однак водночас значні обмеження і тиск можуть негативно вплинути на розвиток конкуренції.

Звісно, в усьому треба знати міру - передусім, законодавчу. Олексій Дорошенко зазначає, що наразі АМКУ, за різними авторитетними українськими рейтингами, посідає одне з останніх місць серед державних інституцій у питаннях довіри до неї серед населення. Проте ця інституція має незрівнянно великі повноваження, аби карати монополії та інші компанії за незаконні дії щодо споживачів. "Зараз купівельна спроможність українців перебуває на рівні 1994-95 років. Вільне ціноутворення треба запроваджувати, але не одразу, а десь через два-три роки", - констатує Олексій Дорошенко.

Державні структури та вищі органи влади повинні негайно втрутитися у процес ціноутворення на продукти харчування. Якщо це буде вкрай важко зробити (хоча тут нічого надважкого немає), держава повинна визначити категорії найбідніших громадян, яким вона надаватиме адресну грошову допомогу (субсидії, як і на житлово-комунальні послуги) для купівлі хліба насущного та їжі до нього.[18]

Всі нормальні держави піклуються про соціальний спокій та підтримують своїх громадян.

В Європі уряд допомагає виробникам та знижує ціни на продукти харчування для всіх категорій громадян. У США - вільний ринок та ціноутворення, але найбіднішим верствам продукти видаються через продуктові картки. Це звичайна банківська картка, гроші з якої можна витратити лише на харчі. За 2016 рік американцям таким чином роздали продуктів на 70 мільярдів доларів.

Відпускати ринок продуктів у вільне плавання можна лише за умови соціального благополуччя в країні. І тільки в нас держава не надає малозабезпеченим жодного захисту - вільний ринок без жодних запобіжників, дикий капіталізм 19 століття.

Наближається зима, експерти прогнозують падіння курсу гривні. Це означає черговий виток інфляції та зростання цін на соціально значиму продукцію. Все менше родин отримуватимуть якісне харчування, а медикам додасться роботи.. [20]

2. Споживчий кошик українця: без мобільного зв'язку та інтернету. Таке може бути? Життєві потреби українця зразка 2000-го і 2018-го - дві великі різниці. Це зрозуміло усім, окрім чомусь розробників соціальних стандартів

Споживчий кошик - це набір товарів і послуг, мінімально необхідних людині для життя. Те, що прожитковий мінімум не відповідає дійсності, тобто не відображає реальних потреб людини у товарах та послугах, визнають навіть в уряді. Там ведеться "подвійний підрахунок" офіційного споживчого кошику та реального. Відповідно, офіційний прожитковий мінімум становить 1777 гривень, а реальний наближається до 4000.

Чиновники вважають, що міністерства не повинні формувати споживчий кошик українців. Документ передбачає зміну складу експертної комісії, яка визначає "набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг", який потім використовується для розрахунку прожиткового мінімуму.

Переглянути споживчий кошик 2018 року уряд зобов'язаний на підставі рішення Київського апеляційного адміністративного суду, який днями підтвердив висновок суду першої інстанції і визнав незаконність затвердженого складу споживчого кошика для українців.

Позов про незаконність споживчого кошика, на підставі якого виводиться офіційний прожитковий мінімум, подав юрист, керівник некомерційного проекту "Відкритий Суд" Станіслав Батрин.

Він стверджував, що під час визначення потреб громадян уряд не проводив наукового обґрунтування запропонованих нормативів, а посадові особи і досі уникають персональної відповідальності за ухвалене рішення.

Головним результатом цього судового рішення має стати повний перегляд нормативів, каже юрист. Починаючи від розрахунку потреб (скільки м'яса і скільки пар взуття потрібно людині на рік, скільки вона використовує електрики і т.ін.) і закінчуючи сучасними, реальними цінами на ці товари та послуги.

Починаючи з 2018 року кухонна техніка та прилади (наприклад, тарілки) повинна використовуватися українцями протягом трирічного періоду, а чайник - взагалі повинен змінюватися не раніше, ніж через вісім років після придбання!

Без мобільного зв'язку та інтернету, але з телевізором. А ще передплата газет, журналів, стаціонарний телефон, листи і трохи книжок - не більше 6 штук на рік. Замість вершкового масла у переліку продуктів харчування для працездатного населення міститься позиція маргарин - 2 кг на рік.

Не більше 2 кг сала, 8 кг свинини та 9 кг ковбаси. Щодо одягу, пропонується затвердити по одному костюму, краватці, джемперу, брюках на рік. Із білизни - 6 трусів, 2 майки, одні плавки та 10 шкарпеток.

Жінкам - 6 трусів, два бюстгалтера, дві майки, один купальник. І це все на рік. Дві пари синтетичних колготок на два роки та одні брюки на 4 роки. Зі взуття - одні туфлі на 2 роки, зимові чоботи на 3 роки.

У частині засобів гігієни та ліків - дві зубні щітки, один одеколон, один гребінець, туалетний папір - 12 штук, 100 г вати, два бинти, два жарознижувальні засоби, 7 пластирів, один дитячий крем. Також у списку передбачили 4 стрижки на рік. Про міжміські чи міжнародні поїздки не згадується взагалі, включено тільки приміські перевезення до 50 км. Відвідувати заклади культури дозволено 6 разів на рік.

Розширення переліку і показників споживчого кошика спричинить збільшення всіх соціальних виплат, насамперед прожиткового мінімуму, пенсії та мінімальної зарплати, розповів заступник редактора НВ Бізнес Олег Гавриш. Закономірно, що збільшиться податкове навантаження на фонд оплати праці.

"Це сума дуже занижена. Вдвічі більше виділяється на людину, яка знаходиться у тюрмі. З часом це призведе до збільшення податків", - повідомив Гавриш.

Для порівняння, у споживчому кошику британця передбачені витрати на підключення до інтернету, квитки на футбол і навіть послуги садівника. Німці мають право на цифрову техніку і тонометр. Французи закладають у споживчий кошик послуги перукаря, косметичні засоби і харчі для котів та собак. Американці - тютюнові та горілчані напої, а також витрати на мобільний та комп'ютерний зв'язок.[20]

Також економіст Олексій Дорошенко резюмує: "Людина живе планами й надією. Потрібно підрахувати, скільки людині потрібно для того, щоб нормально прожити. Східноєвропейський прожитковий мінімум - одяг, взуття, основні витрати та продукти. В підсумку вийде 15 тисяч, наприклад. На сьогодні ми можемо забезпечити, наприклад, 25%. Зате в уряду з'являється можливість планувати й підлаштовуватися не під ВВП, а під реальний прожитковий мінімум. Коли ми до 2020 року забезпечимо 30%, а до 2022-го - 50% східноєвропейського мінімуму, тоді буде зрозуміло, до яких цифр усе йде.[21]

Щомісячний індекс соціального самопочуття українців, який робить компанія Research & Branding Group, свідчить, що дві третини українців не задоволені своїм життям. У лютому 82% громадян України вважають, що в Україні нестабільна політична та економічна ситуація. 59% українців вважають поганим матеріальне положення своєї сім'ї. "Респонденти відзначають, що стали більше економити на одязі, їжі, медикаментах. Вони вказують, що на погіршення їхнього матеріального стану впливають події на сході України, підвищення цін, збільшені комунальні тарифи, корупція", - відзначає аналітик Research & Branding Group Олексій Ляшенко. За його словами, індекс соціального оптимізму в українців зараз на рівні пункту 18 (зі 100 можливих пунктів). "У людей немає впевненості у завтрашньому дні, тому немає особливих приводів для оптимізму",- констатує Ляшенко. Він зазначає, що 41% опитаних питання не вірить, що наступний рік буде кращим, аніж зараз. За його словами, сплески оптимізму в українців соціологи відзначають лише у грудні та травні кожного року. Саме у ці місяці в Україні найбільше вихідних та святкових днів.[22]

Висновок

Отже, провівши дослідження про державне регулювання цін в Україні, можна зроботи висновок, що держава зобов'язана здійснювати контроль над рівнем цін з метою підтримки економічної стабільності шляхом правового та законодавчого забезпечення. Особливої актуальності проблема державного регулювання ціноутворення в Україні набула в даний час, коли економічний стан країни є нестабільним, що й обґрунтовує доцільність дослідження проблем, що пов'язані із процесом державного регулювання цін в Україні.

Формування ціни в умoвaх ринку являється провідним важелем господарського механізму підприємства, який реалізується у взаємодії попиту та пропозиції, обслуговує всі етапи суспільного відтворення та виступає основою подальшого розподільчого процесу. Саме в ціні виявляються як елементи вартості суспільного продукту, так і ефективність інституційного забезпечення її утворення. Відтак, ціна виступає економічним інструментом, завдяки якому вартість товару одержує грошовий вираз та стає об'єктом суспільного розподілу.

Ефективне ціноутворення сприяє підпорядкуванню виробництва суспільним потребам. А адекватний рівень цін будь-якої економіки забезпечує її економічне зростання, ефективне конкурентне середовище, орієнтує виробництво на інноваційний зміст, сприяє скороченню витрат виробництва, прискоренню обігу виробничого капіталу, підвищенню якості товарів і послуг, а також їх споживчому попиту.

Структура споживчого кошика нашої держав показує, що високу питому вагу витрат займають продукти харчування, тому скасування державного регулювання цін на продовольство внесла істотний внесок в інфляцію. Тому пропозиція вирішення даної проблеми, така щоб відновити роботу Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке в даний час ринок має дуже одностороннє специфічний вплив, і зростанням споживчих цін. Прийняти постанову про обмеження торговельної надбавки у 15% для соціально значимих товарів. Або ж прийняти американську модель - давати прямі дотації.

Список літератури

1. Корнєва В.Л. "Методичний підхід до ціноутворення в умовах нестабільної економіки" (Держава та регіони Серія: Економіка та підприємництво, 2007 №6 ст. 63)

2. Мочерний "Основи економічних знань" - 2-е вид., уточнене. - Київ: Академія, 2001.- 312ст.

3. Бойчик І.М. "Економіка підприємства. Навчальний посібник.- К.: Атіка, 2004-480с. Глава 15, ст. 322

4. Економічна теорія: навчальний посібник/ Н.Г. Ушанова, Н.А. Гебер, І.І. Помінова, Н.М. Федоренко.- Х. ХДУХТ, 2015-241с. Розділ 6, ст.88

5. [Електронний ресурс]-Режим доступу: referat-online.com.ua/shpargalka/ marketing /21.html -"Причини відхилень від вартості" 5 абзац

6. [Електронний ресурс]- Режим доступу: allreferat.com.ua/uk/economika_ finansu_pidpruemnucka_diyalnist/Kontrolnaya/3723 - 5,6,7,8 абзац

7. Книш Є.Г. "Проблеми державного регулювання цін на лікарські засоби"/О.В. Гетало, Н.І. Сінча, Г.П. Суховий, О.В. Литвиненко, І.М. Алєксєєва// Запорожский медицинский журнал. - 2010- №1-ст.66

8. [Електронний ресурс]- Режим доступу: library.if.ua/book/154/10173.html - 8 абзац

9. [Електронний ресурс] - Режим доступу: studentbooks.com.ua/content/ view/131/44/1/20

10. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://sites.google.com/site/ cinoutvorenna/tema-7 - 4 абзац

11. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика: Навч. - метод. Посібник для самост. вивч. дисципліни - К.:КНЕУ, 2003, Розділ 7-110ст.

12. Про ціни та ціноутворення: Закон України №5007_VI від 21.06.2017р. [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/go/5007-17

13. Наукова стаття: Андрусь О.І. "Особливості державного регулювання ціноутворення" - ст. 2

14. Про встановлення повноважень виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін: Постанова Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996р.

15. Чистов С.М. "Державне регулювання економіки" Нач. посібник./ С.М. Чистов - К.:КНЕУ, 2004 - ст. 478

16. Кандик П.В. "Державне регулювання цін та тарифів в Україні" - 2009- №4 ст. 24-29

17. Газета "Урядовий кур'єр", стаття "Економіка України за січень-травень 2018 року"

18. [18] Checkpoint Business Media "Кому потрібне державне регулювання цін на продукти і хто від цього програє" [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://ckp.in.ua/business/19958

19. Українські національні новини "Українців закликали готуватися до зростання цін на продукти харчування" [Електронний ресурс] - Режим доступу: https:// www.unn.com.ua/uk/news/1747225-ukraintsiv-zaklikali-gotuvati sya-do-zrostannya-tsin-na-produkti-kharchuvannya

20. Журнал "Новое время", стаття "Споживчий кошик в Україні: що він передбачає та чи відповідає прожитковому мінімуму" -2018р.

21. Аналітичний портал "Слово і діло", стаття "Чому споживчий кошик українців не має нічого спільного з реальністю?" - 2018р. [Електронний ресурс] - Режим доступу:https://www.slovoidilo.ua/2018/08/23/pogljad/ekonomi ka/chomu-spozhyvchyj-koshyk-ukrayincziv-ne-maye-nichoho-spilnoho-realnistyu

22. DW стаття " Настрої українців: світла у кінці тунелю не видно" - 2017р. - Лілія Гришко, [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.dw.com/uk/настрої-українців-світла-у-кінці-тунелю-не-видно/a-37604333

Размещено на Allbest.ru