З розвитком світової економіки найважливішим стає рівень розвитку та впровадження інноваційної системи на підприємствах. Для формування такої системи необхідно враховувати всі умови й мобілізовувати внутрішні джерела по стимулюванню інноваційної активності. Підприємства, що мають достатній рівень забезпеченості інноваційних технологій є запорукою високого рівня конкурентоспроможності та сталого розвитку. Проте, не слід забувати і про ряд проблем що виник у процесі сучасного розвитку економіки - спостерігається сповільнення інноваційних процесів у системі господарювання. Виникнення неузгодженості між дійсним станом інноваційної діяльності на вітчизняних підприємствах і очікуваними результатами обумовлюють необхідність пошуку прогресивних методів удосконалення механізму управління інноваційними процесами на державному, галузевому, регіональному та мікрорівнях. Інноваційний процес в Україні уже тривалий час знаходиться на точці замерзання. Зрушити ситуацію на краще не допомогли і численні рішення, що приймалися на високому державному рівні, тому що для їх реалізації не було підготовлено ґрунт. Таким ґрунтом для економіки є інституційна структура суспільства, а остання не відповідає завданням ринкових реформ. Тому і залишаються численні переходи інноваційному шляху розвитку, які треба негайно долати, вдосконалювати законодавство, підвищувати ефективність державного управління, розвивати інфраструктуру, створювати стимули, формувати систему державного партнерства, нарешті терміново долати інноваційний розрив. Загальний стан інноваційної діяльності в Україні продовжує переживати негативні тенденції, починаючи від років незалежності. Майже вдвічі скоротилися кількість підприємств, які використовували інновації, кількість поданих заявок на винаходи зменшилася на 30 %, а кількість винаходів, що реалізовуються, зменшилася у десятеро, чисельність працівників, що виконують розробки та дослідження у наукових підрозділах промислових підприємств, скоротилася майже на 60 %. Серед основних факторів, які перешкоджають здійсненню інноваційної діяльності підприємств, потрібно зарахувати такі: нестача власних коштів (80,1% досліджених підприємств), великі витрати на нововведення (55,5 %), недостатня фінансова підтримка держави (53,7 %), високий економічний ризик (41 %), тривалий термін окупності нововведень (38,7 %), відсутність коштів у замовників (33,3 %), недосконалість законодавчої бази (40,4 %), відсутність кваліфікованого персоналу (20 %), відсутність можливостей для кооперації з іншими підприємствами і науковими організаціями (19,7 %), нестача інформації про ринки збуту (17,4 %), нестача інформації про нові технології (17,3 %), відсутність попиту на продукцію (16 %). У рейтингу використання інновацій Україна перебуває на 86 місці, а за інноваційним потенціалом - на 39. Понад 90 % продукції, виготовленої на вітчизняних підприємствах, не мають відповідного науково-економічного забезпечення, а наукоємність промисловості не перевищує 0,3 %, що у 20 разів менше від показників розвинутих держав. Розмір інвестицій, які вкладаються у вітчизняну науку, не перевищує 1 % ВВП, що не дозволяє їй реалізувати свою функцію ефективного наукового забезпечення інноваційного розвитку економіки. Серед чинників що чинять негативний вплив на сферу інноваційного розвитку підприємств необхідно відзначити:

відсутність єдиної продуманої системи державної підтримки розвитку інноваційних процесів; нерозвиненість законодавчої бази;

недостатність і неефективність фінансування освіти і науки та інноваційного бізнесу;

ліквідація галузевих інноваційних фондів, які вирішували питання освоєння у виробництві результатів наукових досягнень і проектних розробок;

недостатність бюджетного та відсутність венчурного фінансування;

відсутність дієвої інноваційної інфраструктури;

несформованість механізмів стимулювання інвестиційних процесів у сфері високих технологій, зниження рівня інженерного потенціалу, недостатній розвиток проектного менеджменту тощо. Варто зазначити, що вітчизняна наука і практика не стоять на місці, зроблено чимало, про що звітують наші вчені. Але інноваційний процес фокусується навколо підприємств, саме на підприємстві здійснюється практична реалізація інновацій, випускається продукція, наука може тільки продукувати знання, пропонувати нові технології, що здатні підвищувати конкурентоспроможність продукції підприємств, рекламувати їх і тим самим формувати попит. Проте, сьогодні держава, як правило, намагається стимулювати пропозицію замість того, щоб стимулювати попит на інновації. Вагомим також є і те, що для покращання інноваційного розвитку підприємств, необхідно змінити податкову систему так, щоб розробляти нову продукцію та технології було б прибутковіше за безпосереднє виробництво, а виробництво, своєю чергою, стало прибутковішим за торгівлю, торгівля - за фінансову діяльність. В Україні необхідно також збільшити рівень правового захисту інтелектуальної власності. Нині питання, які стосуються охорони інтелектуальної власності, в світі вийшли на перший план і стали вже не просто юридичними або комерційними. Внаслідок всеосяжної інтелектуалізації сучасної світової економіки вони дедалі більше стають політичною проблемою, пов'язаною з економічною безпекою, та вимагають стратегічних підходів до їх рішення. Процеси інтелектуалізації досягли надзвичайно високої інтенсивності. Згідно з рейтингом Всесвітнього економічного форуму, Україна серед 134 країн займає в даний час у сфері розвитку початкової освіти 37 місце, у сфері розвитку вищої освіти - 45, у сфері формування чинників інноваційного розвитку - 52, за оснащеністю сучасними технологіями - 65 місце, а у сфері захисту прав інтелектуальної власності - лише 114 місце. Винахідник - це основний носій інноваційного потенціалу будь якого промислового підприємства. Тому знищення прогалин у нормативно-правовій базі та захист винахідницьких прав є одним з актуальних напрямків розвитку інновацій у промисловості. З огляду на те, що головними завданнями стратегії інноваційної політики України є забезпечення збалансованої взаємодії наукового, технічного, виробничого та підприємницького потенціалів, розробка та впровадження механізму активізації інноваційної діяльності суб'єктів підприємництва, поширення інновацій в усіх сферах національної економіки, національна стратегія, орієнтована на формування інноваційної моделі розвитку, повинна поєднувати:

безпосередні заходи національного та регіонального рівнів, здійснювані за прямого бюджетного фінансування, які сприятимуть поліпшенню якісних характеристик вітчизняного науково-технологічного потенціалу, інтенсифікації опановування науковими знаннями та новими технологіями, всебічному розвиткові людського капіталу;

здійснення суб'єктами національної економіки інноваційної діяльності та інвестицій інноваційного спрямування в конкурентному середовищі, збільшення пропозиції інноваційних продуктів, технологій та знань. Для забезпечення цієї взаємодії слід зарахувати до зусиль виконавчих державних інституцій з метою становлення системи нормативно-правового, організаційного, інформаційно-аналітичного та фінансового забезпечення інноваційних процесів в Україні, що закріпити за такою структурою Кабінету Міністрів як Державне агентство України з інвестицій та інновацій, виходячи з його основних завдань згідно Положення про Держінвестицій.

Висновки і пропозиції щодо вдосконалення управління інновацій на підприємстві

2. Закон України “Про інвестиційну діяльність” // ВВР. - 1992. - №10. - С.138

3. Сулима М. І Економічна ефективність виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах. / М.І. Сулима / Міжнародний науково-виробничий журнал "Економіка АПК",№2, с.88 - 2009.

4 Cтратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів. За заг. ред. проф. В.І. Полохала [Електронний ресурс] // матеріали парламентських слухань у ВРУ 17.06.2009. Київ: Парламентське видання, 2009

5. Патон Б. Інноваційний шлях розвитку економіки України [Електронний ресурс] // Вісник НАН України. 2001 - №2.

6. Решетило В.П. Особливості та проблеми сучасного етапу інноваційного розвитку України / В.П. Решетило // Коммунальное хозяйство городов. Научно-технический сборник №92.

7 Гришин І.Я. Національна ідея тотальних інновацій та інформаційна технологія клієнт-сервер // Вісник УАДУ. - 2011. - №2. - С. 205-208

8. Ионцов М. Инновационная сфера: состояние и перспективы // Экономист. - 1993. - №10. - С.17-22

9. Мякотин Ю.Г., Шукшунов В.Е. Инновационное образование: концепции, проблемы, становление, поиск технологий. - М.: Академические чтения, 2005. - 102с.

10. Перлак И. Нововведения в организациях. М.: Экономика, 2000. - 144с.

11. Покропивный С. Инновационный менеджмент в рыночной системе хозяйствования // Экономика Украины. - 2005. - №2.

12. Тацуно Ш. Стратегия - технополисы: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 2009. - 344с.

13. Яковец Ю. Инновационное инвестирование: новые подходы // Экономист. - 2005. - №1. - С.31-33

Додатки

Додаток А

І. Ідентифікація підприємств

1. Назва підприємства, адреса

____________________________________________________________________________________________________________________________________2. Розмір підприємства:

Ё Мікро (1 - 10 чол.);

Ё Мале (10 - 150 чол.);

Ё Середнє (150 - 1000 чол.);

Ё Велике (більше за 1000 чол.)

3. Галузь та сфера діяльності:

__________________________________________________________________

Досвід роботи у цій галузі:

__________________________________________________________________

4. Організаційно-правова форма підприємства:

Ё ТзОВ;

Ё Акціонерні товариства;

Ё Приватні підприємства;

Ё Державні підприємства на госпрозрахунку;

Ё Бюджетні організації;

Ё Некомерційні організації (non-profit);

Ё Кооперативи.

5. Вашими клієнтами в основному є:

Ё Виробничі підприємства;

Ё Кінцеві споживачі (населення);

Ё Підприємства - посередники;

Ё Бюджетні установи та організації.

6. Ви виробляєте товари (надаєте послуги):

Ё Сировина та матеріальні ресурси для промисловості;

Ё Споруди, обладнання, машини, інструмент для промисловості;

Ё Ділові послуги для організацій;

Ё Інвестиційні товари для населення;

Ё Товари широкого вжитку для населення;

Ё Послуги для населення.

7. Чи здійснювало Ваше підприємство за останні 5 років інноваційну діяльність?

Ё Так;

Ё Ні.

8. Якщо „так”, то продовжуйте з наступного питання. Якщо „ні”, то вкажіть основні причини, які перешкоджають проведенню інноваційної діяльності на Вашому підприємстві:

Ё Не має платоспроможного попиту на інновації;

Ё Ми не маємо коштів на здійснення цієї діяльності;

Ё Відсутній кваліфікований персонал;

Ё Існуючий науково-технічний рівень нашого підприємства є достатнім;

Ё Економічно не вигідно вкладати кошти в науково-технічну і інноваційну діяльність в умовах вітчизняного ринку;

Ё Ми монополісти, продукція продається в будь-якому випадку;

Ё Не маємо зв'язків з вітчизняними розробниками інновацій;

Ё Не маємо зв'язків із закордоном, щоб придбати інновацію.

II. Здійснення науково-технічної та інноваційної діяльності

9. Частка науково-технічної діяльності у валовому обороті Вашого підприємства?

Ё До 25 %;

Ё 25 - 50 %;

Ё 50 - 75 %;

Ё Поза 75 %;

Ё Винятково науково-технічна діяльність.

10. Ваше підприємство:

Ё Проводить науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу і виготовляє дослідно-конструкторські зразки;

Ё Займається інноваційною діяльністю (впроваджує нововведення в життя і/ або тиражує його).

11. Назвіть види науково-технічної діяльності, яка здійснюється на Вашому підприємстві?

Ё Науково-дослідна діяльність;

Ё Дослідно-конструкторська діяльність;

Ё Впроваджувальна (інноваційна) діяльність;

Ё Сервіс в науково-технічній діяльності;

Ё Консалтингові послуги в науково-технічній діяльності.

12. Назвіть напрями Вашої інноваційної діяльності:

Ё Діяльність щодо впровадження в життя нових товарів (продуктові інновації);

Ё Діяльність щодо впровадження нових технологій у виробництво (технологічні інновації);

Ё Запровадження нових або вдосконалення існуючих організаційних підходів до здійснення діяльності (організаційно-управлінські інновації).

13. Оцініть ступінь новизни Ваших нововведень:

Ё Нововведення світової новизни;

Ё Нововведення, нові на вітчизняному ринку;

Ё Нововведення, нові для фірми;

Ё Розширення асортименту вже існуючого товару;

Ё Оновлений товар;

Ё виробнича інновація, яка призводить до зниження собівартості.

14. Назвіть основні джерела нововведень:

Ё Нововведення розробляються власними силами підприємств;

Ё Нововведення розробляються на Ваше замовлення вітчизняними науковими установами;

Ё Нововведення купуються у вітчизняних розробників;

Ё Нововведення купуються у закордонних розробників.

15. Назвіть основні джерела фінансування інноваційної діяльності:

Ё Власні кошти підприємства;

Ё Банківські позичкові кошти;

Ё Лізинг;

Ё Державний або місцевий бюджети;

Ё Фонд фундаментальних досліджень;

Ё Позика іноземних Фондів та отримані гранди;

Ё Інші.

16. Вкажіть Вашу потребу в інвестиціях для здійснення інноваційної діяльності:

Ё До 5.000 у. од.;

Ё 5.000 - 20.000 у. од.;

Ё 20.000 - 50.000 у. од.;

Ё 50.000 - 100.000 у. о.;

Ё 100.000 - 200.000 у. о.;

Ё Вище за 200000 у. о.

17. Назвіть приблизні масштаби Ваших інноваційних проектів (в умовних одиницях):

Ё 5.000 - 20.000 у. од.;

Ё 20.000 - 50.000 у. од.;

Ё 50.000 - 120.000 у. од.;

Ё 120.000 - 200.000 у. од.;

Ё більше за 200.000 у. од.

III. Успішність інноваційних проектів

18. Назвіть загальну кількість запроваджених інноваційних проектів за останні 5 років:

__________________проектів;

з них ____________ успішних.

19. Вкажіть фактори, що сприяли успіху Ваших проектів:

Ё Чітке розуміння потреб ринку;

Ё Вдале планування розробки нововведення;

Ё Технічні переваги, унікальність нововведення;

Ё Потужні зусилля щодо просування нововведення на ринок;

Ё Цінові переваги новинки;

Ё Доповнення новинки широким колом послуг;

Ё Нововведення найкраще розкриває потенціал підприємства;

Ё Висококваліфікований персонал служби збуту і маркетингу;

Ё Висококваліфікований інженерно-технічний персонал;

Ё Вдала координація роботи конструкторського бюро, виробничого відділу та служби маркетингу;

Ё Особлива увага до проекту з боку вищої ланки керівництва підприємства;

Ё Систематичність здійснення інноваційної діяльності;

Ё Перспективна потреба, зростаючий ринок;

Ё Відсутність або слабка конкуренція;

Ё Допомога уряду або місцевої влади;

Ё Інші.

20. Вкажіть основні причини неуспіху Вашого інноваційного проекту:

Ё Нерозуміння потреб ринку;

Ё Невдале планування розробки нововведення;

Ё Відсутність технічних переваг чи унікальності нововведення;

Ё Недостатні зусилля щодо просування нововведення на ринок;

Ё Висока ціна нововведення;

Ё Обмежене коло послуг, що супроводжують нововведення;

Ё Нововведення не розкриває потенціал підприємства;

Ё Недостатньо кваліфікований персонал служби збуту і маркетингу;

Ё Недостатньо кваліфікований інженерно-технічний персонал;

Ё Недостатня координація роботи конструкторського бюро, виробничого відділу та служби маркетингу;

Ё Недостатня увага до проекту з боку вищої ланки керівництва підприємства;

Ё Несистематичність здійснення інноваційної діяльності;

Ё Неперспективна потреба;

Ё Потужна конкуренція на ринку;

Ё Відсутність допомоги з боку уряду або місцевої влади;

Ё Жорсткий податковий прес;

Ё Інші.

21. Оцініть сприяння різних структур здійсненню інноваційної діяльності в підприємництві:

Размещено на Allbest.ru