Аналіз забезпечення та ефективності використання основних засобів (на матеріалах ПАТ "Ратнівський молокозавод")

Статутний капітал товариства складає 8300 тис. грн. Основні види продукції, що виробляється: масло тваринне та спреди, цільномолочна продукція, (молоко і кефір 2,5% жирності, молоко 3,2% жирності, молоко пряжене 4% жирності, сиру жирні і знежирені, сирні вироби), сири тверді 50% і 45% жирності, сири плавлені, сири м'які

Облікова політика підприємства відповідає нормативним актам України в області бухгалтерського обліку і закріплена окремим наказом по підприємству. З метою рівномірного формування витрат протягом звітного періоду підприємство може створювати резерви: на ремонт основних фондів, на виплату винагород за підсумками року та інші аналогічні резерви відповідно до чинного законодавства.

Всі структурні підрозділи молокозаводу займають земельну ділянку площею 1,32 га. Організація електропостачання здійснюється від селищної електричної мережі, резервного живлення немає. На підприємстві заводу знаходиться власна котельня, яка забезпечує підприємство теплом. Вода надходить від селищного водозабору. Проектна потужність по переробці молока 20-30 тонн на добу.

Згідно Статуту підприємства, молокозавод займається переробкою молока, як натурального, основними постачальниками якого є сільгосппідприємства Ратнівського району, так і сухого закуповуваного в інших районах України. Вироблену молочну продукцію завод реалізує населенню через роздрібну і оптову торгівлю. На заводі діють цехи основного виробництва: цільномолочної продукції, цех з виробництва масла та сирний цех. До допоміжних і обслуговуючих цехів відносяться: котельня, електро - компресорний цех, автогараж, лабораторія.

Для організації діяльності підприємства велике значення має його організаційна структура. Під організаційною структурою підприємства розуміють його організаційну побудову, що відображає сукупність взаємозв'язків різних підрозділів, підлеглих досягненню певної мети - збільшенню виробництва продукції, наданню якісних послуг (рис.2.1).

Рис. 2.1 Організаційна структура молокозаводу

Керівництво підприємством здійснює директор, який займається висновком договорів на поставку сировини, висновком контрактів з замовниками, контроль виробництва, рішення юридичних питань. Структура управління підприємства є впорядкованою сукупністю взаємозв'язаних елементів системи, яка визначає найраціональніший розподіл праці і службових зв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління по підготовці, ухваленню і реалізації управлінських рішень. В даний час для таких підприємств дана структура управління є найекономічнішою, що дозволяє достатньо оперативно доводити необхідну інформацію до кожного працівника.

2.2 Аналіз основних показників діяльності ПАТ «Ратнівський молокозавод»

Для того, щоб охарактеризувати економічний стан ПАТ «Ратнівський молокозавод», проведемо аналіз за низкою показників, що характеризують основні виробничі фонди, трудові ресурси, фінансовий результат діяльності.

Розглядаючи діяльність підприємства за 2011 - 2012 pp., перш за все, потрібно проаналізувати основні техніко-економічні показники, для того, щоб знати реальну картину розвитку підприємства та його подальші перспективи.

Розглянемо наступні показники:

* Собівартість реалізованої продукції -- дані про собівартість реалізованої продукції взято зі Звіту про фінансові результати діяльності підприємства за 2011-2012 pp., наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Дані про собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2011-2012 роки

Показник	Значення показника
	2011	2012
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн	119 838	95 101

Проаналізувавши даний показник, необхідно зазначити, що ми спостерігаємо тенденцію зменшення собівартості реалізованої продукції протягом досліджуваних років. Порівняно з 2011 роком собівартість продукції зменшилася на 24737,00 тис. грн (або на 20,64%).

Причиною зменшення даного показника є покращення використання засобів і предметів праці, зменшення затрат живої праці та адміністративно - управлінські рішення.

* Чистий прибуток підприємства представлений даними про величину чистого прибутку підприємства взятого зі Звіту про фінансові результати діяльності підприємства за 2011-2012 роки.

Таблиця 2.2 Дані про чистий прибуток за 2011-2012 р.

Показник	Значення показника
	2011	2012
Чистий прибуток, тис.грн	88865	79238

Розглянувши дані, представлені в таблиці, можна говорити про те, що у 2012 році прибуток зменшився на 9627 тис. грн порівняно з 2011 р. Це може бути пов'язано зі зростанням кількості конкурентів на ринку збуту продукції, нестабільною економічною ситуацією та із збільшенням матеріальних затрат підприємства.

* Середньорічна залишкова вартість основних засобів розраховується наступним чином: до залишкової вартості основних засобів на початок року додається залишкова вартість основних засобів на кінець року і потім це відношення ділиться на два. Дані цього показника представлені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Дані про середньорічну залишкову вартість основних засобів

Показник	Значення показника
	2011 р.	2012 р.
Середньорічна залишкова вартість основних засобів, тис.грн	67251,00	74361,50

Розглянувши дані, що подані в таблиці, можна говорити про те, що протягом двох років середньорічна вартість основних засобів зростала. Причиною цього є те, що підприємство протягом 2011-2012 р. придбало деякі види основних засобів (комп'ютери, обладнання, офісне устаткування).

* Середньорічна вартість оборотних засобів розраховується як середня величина від додавання вартості оборотних активів на початок року, вартості оборотних активів на кінець року та витрат майбутніх періодів на початок і на кінець року.

Дані цього показника представлені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Середньорічна вартість оборотних засобів

Показник	Значення показника
	2011 р.	2012 р.
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн	11727,25	31444,25

Проаналізувавши даний показник, необхідно зазначити, що спостерігається тенденція зростання. У 2012 році середньорічна вартість оборотних засобів збільшилася у порівнянні з 2011 роком на 19717,00 тис грн. Основною причиною такого підвищення аналізованого показника є збільшення обсягу виробництва продукції підприємства, що пов'язано зі збільшенням потреби у виробничих запасах та з підвищенням дебіторської заборгованості.

* Коефіцієнт оберненості оборотних засобів розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції та середньорічної вартості оборотних засобів.

Таблиця 2.5Коефіцієнт оберненості оборотних засобів

Показник	Значення показника
	2011 р.	2012 р.
Коефіцієнт оберненості оборотних засобів, обороти	10,22	3,02

Даний показник показує кількість обертів оборотних засобів за аналізований період. Чим він більший, тим краще використовуються оборотні засоби на підприємстві. Розглянувши дані, представлені в таблиці, зазначимо, що у 2012 р. коефіцієнт оберненості оборотних засобів спадає, що говорить про необхідність проведення заходів щодо раціонального використання оборотних засобів. Така тенденція пояснюється тим, що у 2012 році має місце зменшення виручки, а так як коефіцієнт оберненості оборотних засобів прямопропорційний виручці, то й він зменшується.

* Тривалість обороту оборотних засобів розраховується як частка від ділення 360 на коефіцієнт оберненості оборотних засобів Дані цього показника представлені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Дані про тривалість обороту оборотних засобів

Показник	Значення показника
	2011 р.	2012 р.
Тривалість обороту оборотних засобів, днів	35	119

Даний показник показує час, за який оборотні засоби здійснять 1 оберт, чим він менший, тим краще використовуються оборотні засоби. Можна зробити висновок, що у 2012 році тривалість обороту оборотних засобів зросла, це пояснюється тим, що тривалість обороту оборотних засобів обернено пропорційна коефіцієнту оборотності оборотних засобів, тобто чим менший коефіцієнт оберненості, тим більша тривалість обороту оборотних засобів і навпаки, чим більший коефіцієнт оберненості, тим менша тривалість обороту оборотних засобів.

* Середньооблікова чисельність працівників. Протягом досліджуваного періоду чисельність працівників на ПАТ «Ратнівський молокозавод» зменшилася: у 2012 р. - 202 чол.,тоді як у 2011 - 273 чол. Скорочення працівників основної діяльності (у тому числі робітників) у період становлення ринкових відносин є позитивним фактором за умови досягнення запланованого обсягу виробництва продукції з меншою кількістю працівників.

Зменшення кількості спеціалістів і керівників проти плану і минулого періоду -- це результат нових методів керівництва, зокрема запровадження принципу більшої оплати за активнішу роботу, тобто підвищення посадових окладів за рахунок скорочення кількості спеціалістів і керівників. Однак треба обов'язково перевірити, чи не призвело зменшення кількості спеціалістів і керівників до погіршення стану організації виробництва і трудової дисципліни, затримки освоєння нових (чи якісніших) виробів, нових технологій, автоматизації цехів тощо.

Отже, порівнюючи стан підприємства протягом 2011-2012 років, можна зробити наступні висновки: економічний стан підприємства дещо погіршився в 2012 році, зменшився чистий дохід, скоротилися обсяги товарної виручки та чисельність працівників, збільшилася кількість фінансових витрат. Це обумовлено зменшенням кількості реалізованої продукції, переходом підприємства на нові технології виробництва, світовою економічною кризою. Не дивлячись на те, що в 2011 році прибутковість ПАТ «Ратнівський молокозавод» була більша, все ж у 2012 р. спостерігається достатня конкурентоспроможність підприємства, стабільний фінансовий стан.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

3.1 Аналіз наявності, динаміки основних засобів

Проведемо аналіз структури основних засобів ПАТ «Ратнівський молокозавод» за 2011 та 2012 рік.

Таблиця 3.1 Структура основних засобів ПАТ «Ратнівський молокозавод» за 2011 рік

Структура основних виробничих фондів	На початок року	На кінець року
	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Будинки та споруди	33719	46,12	44181	47,43
Машини та обладнання	28214	38,59	34099	36,61
Транспортні засоби	10708	14,65	374	0,40
Інструменти та прилади	467	0,64	14490	15,56
Разом:	73108	100	93144	100

Таблиця 3.2 Структура основних засобів ПАТ «Ратнівський молокозавод» за 2012 рік

Структура основних виробничих фондів	На початок року	На кінець року
	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Будинки та споруди	44181	47,18	44124	47,07
Машини та обладнання	34099	36,46	34565	36,87
Транспортні засоби	14490	15,46	14233	15,81
Інструменти та прилади	842	0,9	820	0,25
Разом:	93612	100	93742	100

У виробничих фондах протягом двох років будівлі і споруди не збільшувалися, збільшення відбулося за рахунок придбання транспортних засобів і господарського інвентарю.

Основні засоби, що беруть участь в процесі виробництва, поступово втрачають ті корисні властивості знарядь і засобів праці, які визначають їх місце і роль в системі розширеного виробництва, тобто піддаються фізичному і моральному зносу. Тому важливими показниками є:

Коефіцієнт придатності основних засобів - характеризує їх стан на певну дату:

K_п = (Первісна вартість - Знос) / (Первісна вартість), (3.1)

Коефіцієнт фізичного зносу основних засобів - визначається відношенням суми зносу основних засобів та їх первісної вартості в рублях:

K_з = Знос / (Первісна вартість), (3.2)

Дані за 2011 рік:

Первісна вартість - 84383 тис грн.

Сума зносу основних засобів - 34264 тис. грн..

К_п = (84383-34264)/84383=0,59

К_з = 34264/84383=0,41

Дані за 2012 рік:

Первісна вартість - 94734 тис грн.

Сума зносу основних засобів - 20372 тис. грн..

К_п = (94734-20372)/94734=0,78

К_з = 20372/94374=0,22

Розрахуємо коефіцієнти придатності для кожної групи окремо та занесемо дані в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 Розрахунок коефіцієнтів придатності

Найменування групи	Коефіцієнт придатності
	2011 р.	2012 р.
Будинки та споруди	0,09	0,11
Машини та обладнання	0,68	0,74
Транспортні засоби	0,01	0,05
Інструменти та прилади	0,5	0,47

Розрахуємо коефіцієнт зносу для кожної групи окремо та занесемо в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4 Розрахунок коефіцієнта зносу

Найменування групи	Коефіцієнт зносу
	2011 р.	2012 р.
Будинки та споруди	0,02	0,02
Машини та обладнання	0,06	0,03
Транспортні засоби	0,06	0,03
Інструменти та прилади	0,11	0,16

Чим більше коефіцієнт придатності основних засобів, і менше коефіцієнт зносу, тим вони більш придатні для використання. Можна зробити висновок, що найбільше придатні для використання основні засоби з групи Будівлі та споруди". Найменше для використання придатні основні засоби з групи "Транспортні засоби". Але як показують дані розрахунків ситуація на підприємстві поступово поліпшується, і з кожним роком придатних для використання основних засобів стає більше, що говорить про підвищення ефективності роботи підприємства.

3.2 Аналіз руху основних засобів

Розрахуємо показники руху основних засобів - коефіцієнт обновлення, коефіцієнт вибуття і коефіцієнт приросту (таблиця 3.6.-3.7).

Таблиця 3.6 Коефіцієнти руху основних засобів за 2011 рік

Найменування групи	Вартість на початок року, тис. грн	Поступило	Вибуло	Вартість в кінці року	Kобн	Kвиб	Kпр
Будинки, споруди та передавальні пристрої	33719	10462	-	44181	0,24	-	0,24
Машини та обладнання	28214	6668	783	34099	0,20	0,02	0,17
Транспортні засоби	10708	3782	-	14490	0,26	-	0,26
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	467	375	-	842	0,45	-	0,45

Таблиця 3.7 Коефіцієнти руху основних засобів за 2012 рік

Найменування групи	Вартість на початок року, тис. грн	Поступило	Вибуло	Вартість в кінці року	Kобн	Kвиб	Kпр
Будинки, споруди та передавальні пристрої	44181	-	57	44124	-	0,001	-0,001
Машини та обладнання	34099	471	5	34565	0,01	0,0001	0,01
Транспортні засоби	14490	28	285	14233	0,001	0,019	-0,02
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	842	28	50	820	0,034	0,06	-0,026

Коефіцієнт приросту показує збільшення основних засобів. За 2011рік було введено основних засобів більше чим ліквідованих, тоді як в 2012 році ситуація дещо погіршилася та спостерігався спад кількості основних засобів. Найбільше оновлювалися будинки, споруди та машини і обладнання.

3.3 Аналіз ефективності використання основних засобів

Від оснащеності підприємства основними засобами й ефективного їх використання, передусім від ефективного використання основних виробничих засобів, вирішальною мірою залежить обсяг виробництва товарів і послуг та повязані з ним кінцеві результати діяльності підприємства.

Фондовіддача являє собою один з основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які фактори в свою чергу впливають на неї. Причому треба мати на увазі, що показник фондовіддачі вкрай складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина їх між собою пов'язані і супідрядні (наприклад, трудомісткість продукції і виробіток продукції за одиницю часу роботи устаткування, додержання нормативних термінів перебування устаткування у ремонтах і на техобслуговуванні, коефіцієнт змінності роботи устаткування тощо).

Рис. Система фондовіддачі

Важливо вибрати такі фактори, які, по-перше, прямо повязані з рівнем фондовіддачі і характеризують її як з точки зору екстенсивного завантаження (завантаження за часом) знарядь праці, так і з точки зору інтенсивності їх використання, а також з погляду їх вартості, що склалася на ринку, адже фондовіддача є вартісним показником. По-друге, набір таких факторів має містити параметри, які мають кількісну визначеність і можуть бути взяті з даних бухгалтерського і управлінського обліку.

При розрахунку фондовіддачі варто мати на увазі, що у вартості основних фондів враховуються власні й орендовані засоби; не враховуються основні фонди, що знаходяться на консервації, а також здані в оренду іншим підприємствам.

Таблиця 3.8 Дані для аналізу використання основних засобів

№	Показник	2011 рік	2012 рік
1	Обсяг випуску продукції, тис грн	82741,00	67302,00
2	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн
	а) основних виробничих фондів	75713,00	73010,00
	б) активної частини	22466,00	21664,00
	в) одного верстата	1,607	1,951
3	Питома вага активної частини	0,296	0,30
4	Віддача, грн
	а) основних виробничих фондів	0,42	0,54
	б) активної частини	1,418	1,816
5	Середньорічна кількість верстатів	135	113
6	Відпрацьовано за звітний період усіма верстатами, тис. год	308,09	401,939
У т.ч. одиницею обладнання
	а) годин	2675,0	2518,8
	б) змін	351,9	340,38
	в) днів	265	269
7	Кількість змінної роботи обладнання	1,33	1,27
8	Середня тривалість зміни,год	7,6	7,4
9	Випуск продукції за 1-ну верстатогодину	0,852	1,407

Факторна модель аналізу фондовіддачі активної частини

, або (3.3.1)

Тоді фондовіддача у 2011 році складе

У 2012 році фондовіддача складе

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, знаходимо вплив факторів, задіяних в моделі на зміну фондовіддачі. Дані розрахунку зводимо в таблицю (табл.. 3.9). Згідно даних отримаємо розрахункові величини фондовіддачі:

Таблиця 3.9 Оцінка зміни віддачі основних засобів за рахунок впливу факторів

Фактор	Умовні показники фондовіддачі
Структура обладнання
Цілоденні простої
Коефіцієнт змінності
Внутрішньозмінні простої

Фондовіддача основних виробничих фондів знизилася за рахунок негативного впливу таких факторів:

- зростання вартості одного верстата;

- збільшення кількості відпрацьованих днів;

- зменшення тривалості зміни

Проводячи дослідження, необхідно враховувати, що використання основних засобів визнається ефективним, якщо відносний приріст обсягу продукції або прибутку перевищує відносний приріст вартості основних засобів за аналізований період.

Співвідношення темпів приросту вартості основних засобів і темпів приросту обсягів виробництва дозволяє визначити граничний показник фондомісткості, тобто приріст основних засобів на 1 % приросту продукції. Якщо граничний показник фондомісткості менше 1, мають місце підвищення ефективності використання основних засобів та збільшення коефіцієнта використання виробничої потужності.

Збільшення фондовіддачі призводить до відносної економії виробничих основних засобів і збільшення обсягу продукції, що випускається. Відносна економія основних засобів розраховується як різниця між величиною середньорічної вартості основних засобів звітного періоду і середньорічної вартості основних засобів базового (попереднього) року, скоригованої на збільшення обсягу виробництва продукції.

Запропонована методика факторного аналізу показників фондовіддачі у динаміці може слугувати засобом обґрунтування управлінських рішень у сфері управління ресурсами, вкладеними в основні виробничі засоби підприємства, якщо за період, що аналізується, не спостерігається суттєвої зміни матеріалоємності виробленої продукції. Якщо ж такі зміни мали місце у зв'язку з переходом на випуск іншого асортименту продукції, то формулу для аналізу факторів, що впливають на фондовіддачу, обов'язково необхідно доповнити співмножником Км (коефіцієнт співвідношення матеріаломісткості), прийнявши його значення у базовому періоді за 1, а у звітному - відповідно Км 01. У такому разі ланцюгових підстановок буде на одну більше, що дасть змогу відокремити фактор зміни випуску продукції у розрахунку на одну машино-годину на зміну як таку, що характеризує саме зміну продуктивності використання обладнання, і таку, що викликана збільшенням (зменшенням) матеріаломісткості продукції, що з рівнем їх використання не пов'язано.

Вивчивши узагальнюючі показники ефективності використання основних засобів, необхідно провести більш детальний аналіз використання виробничого обладнання. Насамперед, перевіряється забезпеченість підприємства обладнанням, повнота його використання. Обладнання - найактивніша частина основних засобів. Зростання його питомої ваги вважається прогресивною тенденцією.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.

Розрізняють обладнання наявне і встановлене (здане в експлуатацію), фактично використовуване у виробництві, те, що перебуває в ремонті і в модернізації, та резервне. Найбільшого ефекту досягають, якщо за величиною перші три групи приблизно однакові.

Для оцінки використання наявне обладнання порівнюють з встановленим, а встановлене - з працюючим, тому що не все наявне обладнання може бути встановлено і не все встановлене обладнанн перебуває в експлуатації.

Задача найбільш повного використання обладнання полягає в тому, щоб звести к мінімуму кількість невстановленого обладнання. З цією ціллю необхідно зближення величин, які характеризують кількість наявного, встановленого і працюючого обладнання.

Показники ефективності експлуатації обладнання поділяють на дві групи:

- показники екстенсивного використання (за часом);

- показники інтенсивного використання (за потужністю).

Показники першого типу характеризують роботу обладнання за часом або за кількістю (охопленням); кількість обладнання; відпрацьований час; коефіцієнт змінності роботи устаткування; структура парку машин і обладнання. Показники другого типу пов'язані з його виробітком (випуск продукції за 1 машино-годину), тобто визначають рівень використання потужності обладнання, його продуктивність.

Вихідними даними при аналізі екстенсивного використання обладнання є баланс робочого часу роботи обладнання.

Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчають баланс часу його роботи. До нього входять:

- календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів множать на 24 і на кількість одиниць встановленого обладнання);

- режимний фонд часу - (кількість одиниць встановленого обладнання множать на кількість робочих днів звітного періоду на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);

- можливий фонд - відрізняється від режимного часу перебування обладнання в плановому ремонті і в модернізації;

- плановий фонд - час роботи обладнання за планом;

- фактичний фонд відпрацьованого часу за даними обліку.

Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дає змогу встановити ступінь виконання плану введення обладнання в експлуатацію за кількістю і термінами; календарного і режимного - можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового - резерви часу за рахунок скорочення його витрат на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовують такі показники:

- коефіцієнт використання календарного фонду часу;

- коефіцієнт використання режимного фонду часу;

- коефіцієнт використання планового фонду часу;

- коефіцієнт використання можливого фонду часу.

Сукупність фондів часу дає можливість проаналізувати час роботи обладнання. Порівняння календарного і режимного фондів часу дає можливості кращого використання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і можливого - за рахунок кращого використання обладнання за рахунок скорочення витрат часу на ремонт в робочий час.

3.4 Обгрунтування шляхів підвищення забезпечення та ефективності використання основних засобів

Важливим показником використання основних засобів є фондовіддача - із збільшенням фондовіддачі підвищується ефективність використання основних засобів.

Підвищення ефективності використання основних виробничих засобів, безпосередньо на даному підприємстві можна за рахунок:

а) підвищення змінності будівництва

Один з важливих напрямків підвищення змінності роботи транспортних засобів - усунення їх надлишку на підприємствах.

Складність полягає в тому, що техніка, яка використовується лише 3-4 г. в зміну, не можна реалізувати або передати іншому підприємству - вона необхідна виробництву. Водночас неефективне використання такого обладнання не дозволить йому протягом терміну служби перенести вартість на продукцію, що викличе значну недоамортизації, яка вплине на економічні показники підприємства. Для усунення відносного надлишку основних засобів можна, по-перше, змінити їх структуру шляхом реалізації або списання застарілих машин і механізмів; придбати нові машини і, підвищуючи тим самим загальну продуктивність, більш повно завантажити всю техніку, по-друге, провести кооперування підприємств з використання виробничих потужностей.

Ще один шлях підвищення коефіцієнта змінності - розширення мережі лізингових організацій прокату обладнання, машин і механізмів, та інших елементів основних засобів. Для поліпшення ефективності використання основних засобів підприємству необхідно позбутися від старої техніки, тим самим завантажити більш нову і рентабельну, а в тому випадку якщо необхідні на якісь роботи додаткові одиниці техніки, то її можна взяти в лізинг, на необхідний період.

б) зниження внутрішньозмінних простоїв

Головні причини внутрішньозмінних простоїв техніки - низький рівень організації виробництва, незабезпеченість робочих місць матеріалами, механізмами, деталями; несправність і позаплановий ремонт обладнання; недостатня кількість робітників. Для зменшення внутрізмінних простоїв необхідно, насамперед, поліпшити облік і контроль роботи обладнання, ширше застосовувати різні системи механізованого та автоматизованого обліку роботи верстатів і машин.

На скорочення внутрізмінних простоїв машин і устаткування впливають вдосконалення ремонтного обслуговування верстатного парку та матеріально- технічного постачання, поліпшення планування та диспетчеризації, підвищення трудової дисципліни робітників.

В даний час так само гостро постає проблема відсутності обсягів робіт для будівельних організацій, помилки в проектах виконання робіт (ППР). Щоб згладити ці проблеми керівникам організації необхідно більш ретельно і вміло планувати роботи, шукати замовників, швидко і ефективно вирішувати проблеми, пов'язані з помилками в ППР. Також необхідно удосконалити і модернізувати техніку, шукати замовлення в інших регіонах.

Таким чином, рішенням практично всіх проблем є введення нової, більш удосконаленої техніки. Але тут теж є свої проблеми - де взяти грошей? Є кілька варіантів вирішення - залучення інвесторів; кредитування; лізинг; більш ефективне власних активів.

Лізинг є найбільш вигідним способом придбання устаткування в порівнянні з прямим кредитуванням або купівлею обладнання за рахунок власних коштів.

Придбання обладнання по лізингу не вимагає від лізингоодержувача негайного вкладення коштів. Предмет лізингу оплачується в розстрочку з коштів, отриманих в результаті використання у виробничому процесі майна, придбаного за лізингом. Лізингові платежі в повному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) лізингоодержувача і відповідно знижують оподатковуваний базу з податку на прибуток.

Використання механізму прискореної амортизації обладнання лізингодавцем (згідно з п. 3 ст. 31 закону " Про лізинг" застосовується коефіцієнт прискореної амортизації до трьох) дозволяє:

- Зменшити суму податку на майно, базою оподаткування для якого є залишкова вартість обладнання;

- Здійснити економію з виплат податку на прибуток на початкових етапах реалізації інвестиційного проекту, що дає можливість отримати додаткову вигоду при обліку тимчасової вартості грошей (фактор дисконтування).

Переваги лізингу (фінансової оренди):

1) мінімізація податку на прибуток за рахунок включення лізингових платежів на витрати;

2) мінімізація податку на майно за рахунок прискореної амортизації;

3) відшкодування ПДВ, сплаченого в лізингових платежах;

4) оперативні терміни оформлення документації лізингової угоди (від 3 днів);

5) строки лізингових контрактів - від 12 місяців до 5 -ти років;

6) гнучкий графік виплат;

7) можливість оперативного оновлення виробничих потужностей без відволікання значних сум оборотних коштів.

За договором лізингу не вноситься рента - набувається необхідне обладнання.

При фінансовому лізингу заставою виступає саме устаткування.

Лізинг дешевше і довше за термінами, ніж комерційний кредит.

Купівля обладнання - це скорочення розміру оборотних коштів. У випадку лізингу - оплату за лізинговим договором можна здійснювати з прибутку.

Висновок

Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті та більш повне їх використання.

Ефективне використання основних засобів безпосередньо впливає на результати господарської діяльності підприємства, призводить до зростання продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, економії капітальних вкладень.

Аналіз основних засобів може проводитися за кількома напрямами, розробка яких у комплексі дозволяє дати оцінку структури, динаміки та ефективності використання основних засобів і довгострокових інвестицій.

Аналіз ефективності використання основних засобів може здійснюватися за допомогою різних методик проведення даного виду аналізу.

У роботі розглянуті основні показники стану, руху, ефективності використання основних засобів підприємства ПАТ«Ратнівський молокозавод» за 2011-2012 роки та надано рекомендації щодо поліпшення їх використання.

Провівши аналіз стану основних засобів, можна зробити висновок про те, що за 2011 рік найбільшу питому вагу в загальній вартості основних засобів займає група " Машини та обладнання", незважаючи на те, що питома вага їх зменшилася на 0,3% порівняно з базовим роком. Це говорить про те, що первісна вартість в цій групі найбільша. За даний рік зміни відбулися і в групі «Транспортні засоби», за рахунок введення нових одиниць їх питома вага виросла з 3,4% до 3,7 %. В результаті даних змін знизилася і питома вага групи «Будівлі» з 43,4 % до 43,2 %. А найменшу питому вагу має група « Інші види основних засобів» - 0,6 %.

У 2012 році найбільша питома вага в загальній вартості основних засобів залишилася у групи " Машини та обладнання". За рахунок більшого надходження, ніж вибуття ОС питома вага даної групи збільшилася до 50,3 % протягом року. В результаті даних змін питома вага групи «Будівлі» знизилася. А найменший питома вага також має група « Інші види основних засобів» - 0,9 %.

Основні засоби, що беруть участь в процесі виробництва, поступово втрачають ті корисні властивості знарядь і засобів праці, які визначають їх місце і роль в системі розширеного виробництва, тобто піддаються фізичному і моральному зносу. Тому важливим є визначення придатності основних засобів. У результаті даного аналізу було з'ясовано, що найбільше придатні для використання основні засоби з групи «Машини та обладнання, «Транспортні засоби». Найменше для використання придатні основні засоби з групи "Будівлі та споруди", і взагалі не придатні для використання група « Інші види основних засобів» в яку також входить виробничий і господарський інвентар. Але як показує розрахунок - ситуація на підприємстві «Ратнівський молозавод» поступово поліпшується, і з кожним роком придатних для використання основних засобів стає більше, що говорить про підвищення ефективної роботи підприємства, і збільшенні її рентабельності.

З аналізу руху основних засобів можна зробити висновок, що протягом аналізованих років нових засобів введено в експлуатацію більше, ніж ліквідованих.

Основними рекомендаціями з підвищення ефективності використання основних засобів на даному підприємстві є наступні:

- позбавлення від старої і невживаною техніки та придбання нової, більш продуктивної шляхом придбання її в лізинг, що є можливим і більш ефективним, порівняно з кредитом;

- з ниження внутрізмінних простоїв;

- пошук обсягів робіт, і вихід в інші регіони;

- збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок більш інтенсивного їх використання і зниження середньорічної вартості цих засобів за рахунок ліквідації зношених, малопродуктивних та невикористовуваних у процесі діяльності підприємства основних засобів.

- підвищення якості сировини, маючи на увазі збільшення кількості корисних речовин в сировині і його технологічність, можливості видобутку продукту. З підвищенням якості сировини вихід товарної продукції підвищується, а при тих самих діючих основних виробничих засобах підвищується фондовіддача. З урахуванням досягнень вітчизняної і зарубіжної практики це дозволяє збільшити фондовіддачу на 20-25%.

- зменшення втрат корисних речовин у відходах. Промислова утилізація відходів на місці їх виникнення дозволяє збільшити об'єми продукції до 20%, а фондовіддачу на 10-15%.

- впровадження досягнень сучасного науково-технічного прогресу і, в першу чергу, безвідходних, маловідходних, ресурсозберігаючих технологій і техніки для їх здійснення. Це збільшує вихід продукції з того ж об'єму переробленої сировини і фондовіддачу. Сюди можна віднести впровадження нових систем автоматизованого управління основними виробничими засобами.

Таким чином, підвищення ефективності використання основних засобів має велике значення не тільки для окремого підприємства, а й для всього народного господарства в цілому. Вирішення цього завдання означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу і більш повне задоволення потреб населення, поліпшення балансу обладнання в країні, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства

Більш повне використання основних засобів приводить також до зменшення потреб у введенні нових виробничих потужностей при зміні обсягу виробництва, а, отже, до кращого використання прибутку підприємства.

Список літературних джерел

1. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. - М.: Дело и сервис, 1998. - 256 с.

2. Бухгалтерський, управлінський облік: курс лекцій / Ф.Ф.Бутинець, Чижевська Л.В., Герасимчук.Н.В. та інші. - Житомир: Рута, 2000. - 248 с.

3. Бухгалтерський облік: Навч. - метод. посібник для самостійного вивчення дисциплини. - К.: КНЕУ, 2001. - 370 с.

4. Бухгалтерський облік: Підручник / А. Д. Ларіонов, В. А. Єрофєєва, Ж. Г. Лєотьєва, П. А. Станков / За ред. А. Д. Ларіонова. - М.: ГроссБух, 1999. - 392 с.

5. Бухгалтерский учет в Украине / Бирюков И.Н. и др. - К.: 2001. - 408 с.

6. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Конспект лекцій. - Житомир: ПП “Рута”. -2001. - 288с.

7. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. - Житомир: ПП “Рута”.-2002.-688с.

8. Буряк П.Ю., Римар М.В., Бець М.Т. Фінансово- економічний аналіз:Підручник - ВД «Професіонал», 2004.-528 с.

9. Ворончук П. Т., Огійчук В. М. Довідник з питань бухгалтерського обліку. - К.: Україна, 1991. - 366с.

10. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. - К.: А.С.К., 2001. - 223с.

11. Гудзинський О., Кірейцев Г., Савчук В. Амортизація в оновленні основних засобів // Бухгалтерія в сільському господарстві.-2004.-340с.

12. Завгородній В. П., Савченко В. Л. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку: 2-є видання, - К.: Фірма “ДІ-КСІ”, 1997 - 832 с.

13. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

14. Інструкція з застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р.(зареєстровано в Міністерстві юстиції України М 893/4186 від 21.12.99 р.).

15. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. - К.: КНЕУ, 2001. - 334с.

16. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. - Київ: Вид-во “Центр учбової літератури”, 2005. - 524с.

17. Наказ Міністерства фінансів України від 12 грудня 2005 р..№671 “Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 р. №291” зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2005 р. №1254^/8575.

18.Наказ Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995 р. “Про затвердження типових форм первинного обліку”.

19. Організація Бухгалтерського обліку: Підручник / Ф.Ф. Бутинець, С. М. Лайчук, О. В. Олійник; За ред. Ф.Ф. Бутинця. - 3-тє видання, доп. і перер. Житомир: Рута, 2002. - 592 с.

20. Перелік типових документів (наказ Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р.).

21.Плохих Н. Анализ эффективности использования основных производственных фондов предприятий. - Симферополь, 2001, с.92-93.

22.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 2001 р. №291.

23. Положення (стандартом) бухгалтерського обліку 7”Основні засоби”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2002 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2002 р. за № 288/4509).

24. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Затв. Постановою Кабінета Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 250. Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні. У редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.01.1998 р. № 10.

25. Сабко В. В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. 3-тє видавн. -К.: 2000. -682с.

26. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: ООО “Новое знание”, 2001. - 688 с.

27. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. -- Мн.: ИП Экоперспектива, 2002. - 498 с.

28. Савченко А.Г., Москалюк Н.П. Прискорена амортизація у системі державного регулювання // Фінанси України. - 2005. - №7, С.68-74

29. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. - К.: 2003. - 448 с.

Размещено на Allbest.ru