Аналіз використання виробничої потужності підприємства

Вирішуючи поставлені завдання, розкривається методика економічного аналізу використання виробничих потужностей, розраховуються резерви підвищення їх використання.

З цією метою насамперед дається загальна економічна характеристика ПАТ «СіМЗ», аналізуються показники фінансової звітності підприємства, а потім аналізуються дані в розрізі даної теми.

Дані аналізу основних економічних показників показали наступне.

Валовий прибуток в розрізі аналізу 2011-2013 рр. збільшується. У 2011 р вона становить 2468,4 тис грн, у 2012 р збільшується на 163,7 тис грн і становить 2632,1 тис грн, що становить 6,6% приросту. У 2013 р. у порівнянні з 2012 р валовий прибуток склав 2962,1 тис грн, що склало 112,5%.

Оскільки за досліджувані періоди валовий прибуток зріс з 2468,4 тис грн в 2011 г до 2962,1 тис грн в 2013 г, а виручка від реалізації скоротилася з 16357 тис грн в 2011 г до 13213,5 тис грн в 2013 г, то це вплинуло на збільшення шуканого показника рентабельності.

Підвищення коефіцієнта зносу (у 2011 р він становив 50%, в 2012 зріс до 51%, а в 2013 р - до 52%) говорить про старіння устаткування, але необхідно зазначити, що даний показник має середнє значення в відповідно до загальноприйнятих нормативів.

Чистий прибуток є в нашому випадку досить стрибкоподібним, що може бути пов'язано з об'єктивними сторонами економічної діяльності (освоєння нових ринків збуту, наприклад, і швидкий їх захоплення).

Підприємству вигідно прискорення оборотності, оскільки воно призводить до тимчасового освоєння коштів, які підприємство може витрачати на свої потреби. У нашому випадку оборотність сповільнюється, кількість днів обороту збільшується, що є негативним фактом.

Говорячи про аналіз використання виробничих потужностей, необхідно відзначити, що за обрані для аналізу періоди (2012-2013 рр.) виробнича потужність зросла як за середньорічним показником (Таблиця 2.4), так і в розрізі окремих факторів (що вводяться і виведених потужностей) - Таблиця 2.1.

Це говорить про освоєння підприємством виробничих потужностей і прагненні до вдосконалення технологічної сторони процесу виробництва, нарощування виробничих потужностей. З Таблиці 2.2. видно, що виробничі потужності зростають, базисний темп зростання зріс з 101,84% в 2012 р до 107,75% в 2013 р. Ланцюгові темпи продовжують рости (зі 101,84% до 105,8%).

Приріст становить згідно ланцюговим показниками відповідно 1,84% і 5,8%. Це говорить про збільшення обсягу виробничих потужностей на 1,84% і на 5,8% відповідно в 2012 р і в 2013 р. Середньорічний темп динаміки становить 3,27%, середньорічний темп приросту - 1,04.

Однак слід зазначити, що виробничі потужності стали використовуватися в меншому обсязі (згідно з коефіцієнтом використання - з 79% у 2012 р відбулося скорочення до 68% у 2013р), що є негативним фактом. Отже, необхідно -

- переглянути обстановку щодо витрат на

- виробництво, організаційні та матеріальні питання.

Коефіцієнт інтенсивного завантаження також знизився в 2013 р до 0,59 з 0,79 у 2012 р, що говорить про скорочення використання виробничої потужності в розрізі денного випуску продукції відносно до виробничої потужності. Індекс зростання виробничої потужності більше 1, з цього випливає, що спостерігається зростання обсягів виробничих потужностей. У 2013 р даний коефіцієнт (1,15) трохи вище, ніж у 2012 р (1,08), що говорить про збільшення індексу зростання виробничої потужності.

Розглядаючи коефіцієнт оновлення виробничих потужностей, видно, що частка вводяться виробничих потужностей має непоганий питома вага. До того ж у 2013 р коефіцієнт дещо підвищився (з 0,15 до 0,17), це говорить про збільшення поновлення обсягу виробничих потужностей в порівнянні з попереднім роком. У 2013 р інтенсивність відновлення знизилася в порівнянні з попереднім роком, кажучи про різке скорочення темпів вибуття.

Якщо темпи росту основних фондів і виробничих потужностей набагато менше темпів їх вибуття, то це веде до «старіння» використовуваних потужностей. У нашому прикладі темпи зростання виробничих потужностей згідно з розрахунками перевищують темпи їх вибуття (у 2012 р відповідно 1,08 і 0,47, а в 2013 р - 1,15 і 0,15), що говорить про тенденції оновлення. Коефіцієнт стабільності зріс в 2005 р на 0,04, що пов'язано зі скороченням вибувають потужностей.

Основними факторами, що впливають на рівень використання обладнання, є вдосконалення організації обслуговування виробництва, підвищення якості та організації планування виробництва, технічного розвитку підприємств і технологічного планування завантаження обладнання, більш широке впровадження в практику виробництва сучасних прогресивних форм організації праці, вдосконалення матеріального стимулювання поліпшення використання обладнання, вдосконалення структури парку обладнання шляхом раціонального розподілу виділеного підприємству і перерозподіл недовантаженою, підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, скорочення часу простоїв обладнання в ремонтах.

У порівнянні з 2012 р, в якому вихідна потужність становила 27169,21 тис грн, у 2013 р її розмір склав 31166,51 тис грн, що склало загальне відхилення 3997,3 тис грн, і основними факторами, які вплинули на розмір відхилення, з'явилися збільшення виробничої потужності на початок періоду (вхідний): 1983,3 тис грн, зниження вводять експлуатацію в результаті будівництва: -5,1 тис грн, збільшення приросту потужності за рахунок технічного переозброєння: 979,8 тис грн. Позитивне вплив збільшення потужності внаслідок реконструкції (+9,5 тис грн) і в незначній мірі збільшення вводяться потужностей внаслідок зміни номенклатури на 1,9 тис грн, а також за рахунок зниження вибуття потужностей у 2013 р на 1027,9 тис грн. У даному випадку резервами є можливе збільшення вводять експлуатацію в результаті будівництва (він становить 5,1 тис грн), всі інші резерви в даному випадку вже задіяні.

Розвиток нашої економіки на сучасному етапі і в найближчій перспективі обумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей.

Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей є важливим фактором економічного зростання, при якому не тільки підвищується ефективність застосовуваних потужностних ресурсів, але і зростає її значення у прирості продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції стає економія цих ресурсів.

Організація інтенсивного використання виробничих потужностей повинна здійснюватися з урахуванням дії сукупності двох взаємопов'язаних видів факторів, що обумовлюють можливість більш напруженого функціонування потужних ресурсів за часів (підвищення їх завантаження) та що впливають на інтенсивний приріст потужностей (зниження машіноемкості).

Визначення рівня організації інтенсивного використання виробничих потужностей обумовлює необхідність обгрунтування критерію його оцінки. Таким критерієм може бути мінімум розриву між рівнями використання потужностей і устаткування, що становить систему машин підприємства. Отже, чим менше цей розрив, тим вище рівень організації використання виробничих потужностей.

Проблема організації інтенсивного використання виробничих потужностей діючих підприємств охоплює широке коло питань та обумовлює необхідність вирішення двоєдиного завдання: по-перше, мобілізації резервів підвищення пропорційності потужностей шляхом вдосконалення побудови системи машин окремих підрозділів та підприємств в цілому, по-друге, раціонального використання виробничих потужностей шляхом вдосконалення господарського механізму, системи матеріального стимулювання. Ці питання є стрижневими у проведеній радикальної економічної реформи на рівні підприємства.

Госпрозрахункове стимулювання інтенсивного використання виробничих потужностей забезпечується шляхом нормативного розподілу прибутку або доходу. Це є дієвим важелем мобілізації внутрішніх резервів збільшення випуску продукції і поліпшення всіх техніко-економічних показників діяльності підприємств.

Для поліпшення використання та подальшого нарощування виробничих потужностей необхідно:

- Скоротити внутрішньозмінні і цілозмінних простої парку основного технологічного обладнання;

- Підвищити фондоозброєність шляхом впровадження нових, більш прогресивних обладнання та технології;

- Модернізувати діючий парк основного технологічного обладнання;

- Поглибити спеціалізацію і розширити кооперацію.

Список використаної літератури

1. Волков О.І. Економіка підприємства. Курс лекцій. - М.: ИНФРА-М, 2001 р, стор 104-109.

2. Гінзбург О.І. Економічний аналіз. - СПб.: Пітер, 2003 р, стор 182-188.

3. Зубкова В.І. Економічний аналіз: Навчальний посібник. Сімферополь, 2005 р.

4. Кожанова Є.Ф., Отенко І.П. Економічний аналіз.: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003 р, стор 100-103.

5. Мельник Л.Г., Карінцева А.І. Економіка підприємства. Конспект лекцій. Уч. посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002 р, стор 85-89.

6. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: 4-е видання, перероблене і доповнене. - Мінськ: ТОВ «Нове знання», 1999 р, стор 352-356.

7. Сергєєв І.В. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - М.: Фінанси і статистика, 1998 р, стор 176-179.

8. Сівкова А.І., Фрадкіна Є.К. Практикум з аналізу фінансово-господарської діяльності для студентів економічних і торговельно-економічних коледжів та вузів. Тести, задачі, ділові ігри, ситуації. - Ростов н / Д: видавництво «Фенікс», 2001 р.

9. Скляренко В.К., Прудніков В.М. Економіка підприємства: Конспект лекцій. - М. ІНФРА_М, 2001 р, стор 104-109.

10. Скоробогатова Т.М. Економічний аналіз. Навчальний посібник. Сімферополь, 2002 р.

11. Скоробогатова Т.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. Сімферополь, 2001 р.

Размещено на Allbest.ru