Основними товарами українського експорту до Туреччини є сталевий прокат, вугілля, мінеральні добрива та інша продукція хімічної промисловості, а імпорту з Туреччини - текстиль, продукція машинобудування, побутова хімія, сільськогосподарська продукція.

Найбільш відомими українськими компаніями, які здійснюють експорт своїх товарів до Туреччини, є металопродукція металургійної холдингової компанії "Метінвест", металургійного комбінату "Криворіжсталь", трубо-прокатна продукція консорціуму "Інтерпайп", устаткування підприємства Сумське НВО ім. Фрунзе, а також продукція Одеського припортового заводу і концерну "Стирол".

Відповідно до домовленостей, досягнутих під час офіційного візиту Президента України до Туреччини (м. Анкара, 22 грудня 2011 р.), керівництво двох країн поставило завдання у ближчій перспективі вивести товарообіг між Україною і Туреччиною на рівень 10 млрд дол. США і в перспективі (до 2020 р.) довести його до 20 млрд дол. США.

Цьому завданню також має активно сприяти переговорний процес щодо підготовки до підписання між Україною і Туреччиною Угоди про вільну торгівлю.

У системі морського сполучення між Україною і ТР на сьогоднішній день на постійній основі функціонують вантажно-поромні сполучення між портами Іллічівськ-Деріндже, Іллічівськ-Стамбул - вантажний порт "Хайдар-паша", Скадовськ-Зонгулдак. З огляду на наявність інфраструктури залізничного тран-спорту в порту "Південний", проект зазначеного сполучення між Одесою та Стамбулом передбачає транзит вантажних транспортних засобів територією України до Польщі, інших країн Центрально-Східної Європи та країн Балтії.

3.2 Сутність проекту "залізнично-поромного" шляху поставок продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в райони Близького Сходу через Туреччину

Одним із перспективних закордонних імпортерів трубної продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" є Туреччина, яка спільно з Азербайджаном будує трансадрі-атичний трубопровід (TAP) для транспортування азербайджанского газу в Європу з підключенням до Трансанатолійського трубопроводу (TANAP) або інтерконнектору Туреччина-Греція (ITG) - проект Nabucco Gas Pipeline International GmbH (консорціум Nabucco).

Зовнішньоекономічним партнером в Туреччині - імпортером трубної металопродукції 7304 - є Головне управління державних гідротехнічних споруд Турції (The General Directorate of State Hydraulic Works (DSI in Turkish acronym), Devlet Mahallesi, Inonu Bulvari No: 16 Cankaya / ANKARA -TURKEY, http://www.dsi.gov.tr, General Director of DSI Akif OZKALDI), яке проводить будівництво комунальних мереж водопостачання та каналізації.

Головне Управління державних гідравлічних робіт (DSI) є юридичною особою й основним виконавчим державним представництвом Туреччини для повного планування водних ресурсів, керування та будівництва. Головна мета DSI полягає в розвитку водних і земельних ресурсів у Туреччині.

Структурно DSI складається з 3-х ярусів:

- Загальний офіс Керування в Анкарі;

- Вторинний управлінський рівень - також офіси відділу Загального Керування в Анкарі;

- Третинний управлінський рівень складається з 26 Польових або Регіональних офісів Керування.

Людські ресурси DSЭ у 2012 р. складються з 20 482 осіб персоналу, 9,6 % яких є загальним адміністративним штатом, 24,75 % якого є технічним штатом, 64,94 % якого є робітниками. В штаті DSI працює 4 076 осіб технічного персоналу, 1 428 з яких - інженер-будівельник (35,03 %), 681 з яких - агротехнік (16,71 %), 496 з яких є інженером-механіком (12,17 %), 414 з яких інженер-геолог (10,16 %), 250 з яких картографічний інженер (6,13 %), 190 з яких інженер-електрик (4,66 %), 617 з яких інші дисципліни (15,14 %).

Головні фінансові ресурси DSЭ надходять із державного бюджету, при цьому бюджет інвестицій DSI складає приблизно 1/3 державного інвестиційного бюджету (7,36 мільярдів TL (3,6 млрд доларів США) - 3% держбюджету).

Аналіз митних обмежень при експорті трубної продукції групи 7304 в Туреччину показав [57]:

1. Для групи 73 "Вироби з чорних металів" підгрупи 7304 - ніяких митних тарифних та нетарифних обмежень при експорті з України у Туреччину не існує.

УКТЗЕД
Розділ XV (72-83)	Недорогоцiннi метали та вироби з них
Група 73	Вироби з чорних металiв
7304	Труби, трубки i профiлi порожнистi, безшовнi з чорних металiв (крiм чавунного литва)

2. Експортуєма партія трубної продукції класифікується за УКТЗЕД наступним чином [57]:

- 7304 31 80 10 - Труби, трубки i профiлi порожнистi, безшовнi з чорних металiв (крiм чавунного литва): холоднотягнутi або холоднокатанi (обтисненi у холодному станi): з тепловою iзоляцiєю.

- - 7304 31	холоднотягнутi або холоднокатанi (обтисненi у холодному станi):
- - - 7304 31 20 00	прецизiйнi труби
- - - 7304 31 80	iншi:
- - - - 7304 31 80 10	з тепловою iзоляцiєю
- - - - 7304 31 80 90	iншi

Плануєма в дипломному дослідженні проектна експортна операція має наступний маршрут, наведений на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Логістичний маршрут експорту труб з ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в Туреччину "залізнично-поромним" маршрутом без перевантажень труб [94-95]

В морському порту України - Ільічевськ розташований єдиний в Україні, унікальний по своїх можливостях мультимодальний термінал, що спеціалізується на обслуговуванні залізнично-поромних і автопоромних ліній, а також судів типу "ро-ро" ("roll-on- roll-off", з горизонтальним навантаженням), розташований на причалах №№ 26, 27 і 28 [91].

Автомобильно - залізничний / пасажирський пором "Герої Шипки" - автомобільно-залізничний пором, побудований на верфі "Ульяник" у г. Пулу, Хорватія в 1979 р.. Автомобильно - залізничний / пасажирський пором "Герої Шипки" виконує вантажні й пасажирські перевезення на наступних напрямках: Іллічевськ - Варна, Іллічевськ - Дериндже.

Місткість: 108 вантажних вагонів або 90 трейлерів (16 м довжини), або 900 легкових автомобілей євростандарту. Внутрішній вантажний ліфт - вантажопідйомність 170 т, довжина - 170 м.

Таблиця 3.3 Тарифи компанії УкрФеррі (Україна) на перевезення вантажів в залізничних вагонах (діє з 1 березня 2013 р.) [96]

Тип вагона	Загрузка	Ильичевск-Дериндже USD/вагон	Дериндже-Ильичевск USD/вагон
4-осные ж/д вагоны принадлежности ж/д администраций (нумерация на 2-, 4-, 6-, 9-, за исключением требующих особых условий перевозки)	груженый	900	1500
	порожний	350	350
4-х осные ж.д.вагоны модели 11-280 принадлежности ж.д.администраций (нумерация на 280)	груженый	1050	1800
	порожний	450	450

Додатково до морського фрахту із фрахтувальників стягується BAF (bunker adjustment factor) до ставок фрахту на перевезення вагонів, контейнерів і накатної техніки поромними судами між портами Іллічевськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) у наступних розмірах [96]:

- на перевезення вантажів в універсальних 4-осних залізничних вагонах довжиною не більш 15 м. по осях автозчеплень - 450 USD/вагон;

Плануєма проектна операція ЗЕД ПАТ "Інтерпайп НТЗ" експорту партії 2000 т трубної продукції групи 7304318010 (безшовні холоднотягнуті труби з ізоляцією діаметром до 483 мм) за умовою поставки FOB в залізничних вагонах на борт порому "Ільічевськ - Деридже (Турція)". Договірна ціна (FOB) - 950 доларів США за 1 тону трубної продукції.

Згідно правилам "Інкотермс - 2010" [41], термін (FOB)"Франко борт" означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що із цього моменту всі видатки й ризики втрати або ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладає обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

Продавець зобов'язаний за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку експортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, усі митні формальності, необхідні для експорту товару та зобов'язаний нести всі ризики втрати або ушкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Покупець зобов'язаний за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку імпортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару, а також, при необхідності, для його транзитного перевезення через треті країни та нести всі ризики втрати або ушкодження товару- з моменту переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Планування експортної операції та складових витрат (Варіант № 1):

1. Експортна партія у 2000 т труб (довжина 4,5 м) формується по 60 т в кожний вагон (універсальний), що складає состав із 35 залізничних вантажних вагонів, загружаємих пачками на території ПАТ " Інтерпайп НТЗ".

2. Логістичний маршрут експортної поставки:

- заказ у Укрзалізниці составу 35 універсальних вантажних вагонів та їх доставка на території ПАТ "Інтерпайп НТЗ";

- загрузка партії труб в вагони в присутності представника турецького імпортера та доставка состава з території підприємства на залізничну станції НіжньоДніпровськ - вузол для формування составу на Ільічевськ;

- доставка по залізниці 35 вагонів по маршруту Дніпропетровськ - порт Ільічевськ (термінал №27) в залізничних вагонах (супровід та охорона по договору з Укрзалізницею, страхування за рахунок ПАТ "Інтерпайп НТЗ") - відстань 465 км, час подорожі - 8 годин;

- передача составу 35 вагонів перевізнику та митному брокеру "Black Sea Shipping Service" (м. Одеса) для митного оформлення та загрузки составу з товаром на пором і оформлення з турецьким імпортером акту здавання - прийому експортного вантажу;

- перестановка вагонів на "вузьку" колію та завантаження по під'їздним коліям на залізнично - вантажний пором в порту Ільічевськ (Україна);

- оформлення митним брокером "Black Sea Shipping Service" (м. Одеса) документів FOB та сдача товарної продукції турецькому імпортеру;

- транспортування составу 35 вагонів поромом в порт Дериндже (Турція), розвантаження парому та доставка составу по турецькій залізниці на склад імпортера в Турції (оплата транспортування та страховки турецьким імпортером) - відстань 921 км (море) + 75 км (суша), час подорожі - 18 годин;

- розвантаження вагонів на складі імпортера в Турції та повернення порож-ніх вагонів поромом (тим же зворотнім рейсом) по маршруту порт Дериндже (Турція) - порт Ільічівськ (Україна), сдача перевізником та митним брокером "Black Sea Shipping Service" (м. Одеса) в порту Ільічівськ порожніх вагонів Укр-залізниці (оплата повернення порожніх вагонів із Туреччини в порт Ільічевськ - за рахунок турецького імпортера).

Варіант № 2 експортної операції:

1. При базисі поставки СIF (термінал порту Дериндже, Туреччина), екс-портна ціна трубної продукції в контракті підвищується на 100 USD за тону до 1050 USD за 1 тону;

2. Оплата перевезення вантажних вагонів поромом Ільїчевськ - Дериндже, страхування, оплата погрузки - разгрузки вагонів з порому, оплата повернення порожніх вагонів на поромі в порт Ільїчівськ - за рахунок ПАТ "Інтерпайп НТЗ", операції виконує митний брокер "Black Sea Shipping Service" (м. Одеса).

3.3 Оцінка ефективності та прибутковості експорту металопродукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" через Туреччину

Варіант експортної операції № 1 (експортна ціна при базисі "FOB - борт порома Ільїчівськ - Дериндже" - 950 USD/т; розрахунковий курс - 11,5 грн / USD).

Розрахунок витрат ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на транспортування партії труб 2000 т з території заводу до FOB (борт порому Іллічеівськ - Дериндже (Турція):

1. Поставка Укрзалізницею 35 універсальних вантажних вагонів серії 7 під погрузку та транспортування їх після загрузки на станцію формування составу Дніпропетровськ - Ільїчевськ (згідно "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України" [65]):

а) при відстані в обидві сторони до 7 км та кількості вагонів 35 вартість послуг Укралізниці становитиме (з врахуванням ставок плати за користування вагонами під час навантаження (простій)) - тарифні складові вартості:

Спод_ваг = 3099,2 грн - тарифи подачі составу до 50 вагонів на відстань до 10 км [65];

t = 10 год. - середній норматив часу простою вагонів під загрузкою [65];

Т1 = 11 грн /вагон - тариф за 1 час простою вагону у нормативному стр. під загрузкою [65];

n = 35 вагонів - необхідний обсяг вагонів для погрузки 2000 т труб.

б) формула розрахунку та результат:

S1 = Спод_ваг + t*T1*n;

S1 = 3099,2 грн +10 год*11грн /вагон*35 вагонів= 6949,2 грн

2. При залізничному перевезенні 35 завантажених вагонів по маршруту Дніпропетровськ - Ільїчевськ (465 км) вартість послуг Укралізниці становитиме:

а) тарифні складові вартості:

Спер = 4426,0 грн /вагон - тариф вартості перевезення 1 вагону на відстань від 450 до 475 км [65];

n = 35 вагонів - необхідний обсяг вагонів для перевезення 2000 т труб.

Тохр = 0,87 грн /км - тариф охрани 1 вагону з вантажами Укрзалізницею в грн за 1 км [65];

L = 465 км - відстань Дніпропетровськ -Ільїчівськ по залізниці [65];

б) формула розрахунку вартості перевезення та результат:

S2 = Спер*n;

S2 = 4426,0 грн /1 вагон *35 вагонів = 154 910 грн

в) формула вартості за охоронні послуги та супроводження Укрзалізницею 35 завантажених вагонів по маршруту Дніпропетровськ - Ільїчевськ (465 км) -вартість послуг Укралізниці становитиме:

S3 = Тохр*n*L;

S3 = 0,87 грн /км*ваг *35 вагонів*465 км =14 159,2 грн

3. Страхування вантажу страховою компанією при використанні охоронних послуг Укрзалізниці та транспортуванні упакованих в пачки по 10 т труб становить 0,25% від вартості вантажу, тобто:

а) тарифні складові вартості:

Q = 2000 т - обсяг партії перевезення труб на експорт;

Сексп = 950 USD/т - митна ціна вартості 1 т експортної партії труб в контракті в валюті контракту;

Квал = 11,5 грн /USD - курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

Тстрах = 0,25% - тариф страхової компанії при перевезенні вантажів з охороною Укрзалізниці (від вартості партії вантажу).

б) формула та результат розрахунків:

S4 = Q*Cексп*Квал*Тстрах/100%;

S4 = 2000 т * 950 USD/т * 11,5 грн /USD* 0,25%/100% = 54 625 грн

4. Послуги Укрзалізниці по перестановці вагонів на вузкоколійну базу на ж/д станції Ільічевськ становитимуть:

а) тарифні складові вартості та формула розрахунку:

Тперест = 511,2 грн /вагон - вартість перестановки 1 вагону на вузькоколійну базу [65];

S5 = Тперест*n;

S5 = 511,2 грн /вагон * 35 вагонів = 17 892 грн

5. Послуги Укрзалізниці по перевезенню вагонів з експортним вантажем по території порту Ільїчівськ становитимуть:

а) тарифні складові вартості та формула розрахунку:

Тпер_порт = 350 грн /вагон - вартість перевезення 1 вагону по території порту Ільїчівськ та завезення вагонів на пором[65];

S6 = Тпер_порт*n;

S6 = 350 грн /вагон *35 вагонів = 12 250 грн

6. Вартість митних послуг (єдиний збір та митне оформлення) становитиме 0,3% від митної вартості товару:

а) тарифні складові вартості:

Q = 2000 т - обсяг партії перевезення труб на експорт; Сексп = 950 USD/т - митна ціна вартості 1 т експортної партії труб в контракті в валюті контракту; Квал = 11,5 грн /USD - курс національної валюти на момент оплати премії за страхування; Тмитн = 0,3% - тариф вартості митних послуг (єдиний збір та митне оформлення) від вартості партії вантажу [57].

б) формула та результат розрахунків:

S7 = Q*Сексп*Квал*Тмитн/100%;

S7= 2000 т * 950 USD/т * 11,5 грн /USD* 0,3%/100% = 65 550 грн

7. Вартість договору послуг митного брокера "Black Sea Shipping Service" (м. Одеса) в порту Іллічевськ та послуг контролю за поверненням вагонів в Україну - 0,6% від митної вартості товару:

а) тарифні складові вартості:

Q = 2000 т - обсяг партії перевезення труб на експорт;

Сексп = 950 USD/т - митна ціна вартості 1 т експортної партії труб в контракті в валюті контракту;

Квал = 11,5 грн /USD - курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

Тброк = 0,6% - тариф вартості послуг брокера [100].

б) формула та результат розрахунків:

S8 = Q*Сексп*Квал*Тброк/100%;

S8 = 2000 т * 950 USD/т * 11,5 грн /USD* 0,6%/100% = 131 100 грн

8. Вартість погодження маркетинговим відділом зовнішньоекономічного договору та підготовки документації до експорту продукції:

S9 = 24 300 грн

9. Премія працівникам відділу маркетингу за повне виконання умов угоди про експорту операцію - 1% від експортної вартості товару:

S10 = 2000 т * 950 USD/т * 11,5 грн /USD* 1,0%/100% = 218 500 грн

12. Сумарна вартість витрат ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на поставку на експорт партії 200т труб становитиме:

13. Заводська собівартість 1 т трубної продукції 7304 - = 7530,0 грн /тону (розрахунковий курс - 11,5 грн / USD).

14. Гривневий еквівалент митної вартості експорту партії 2000 т труб становитиме:

15. Таким чином, операційний прибуток від здійснення продажу на експорт партії в 2000 т трубної продукції 7304 31 80 10 становитиме (в гривневому еквіваленті):

ДPRопер = 21 850 000 грн - 15 060 000 грн - 700 235 грн = 6 089 765 грн

16. Чистий прибуток з врахуванням податку на прибуток PPR=19% становитиме:

ЧPR = 6 089 765 грн * (1-19%/100%) = 4 932 709 грн

17. Тобто, рентабельність експортної операції відносно суми витрат собі-вартості та накладних витрат на експорт становитиме (формула 1.3):

18. Враховуючи, що при експортній операції держава відшкодовує "екс-портний ПДВ" - 20% від митної вартості товару, з яких сплачується 20% від витрат на матеріальні витрати в собівартості (70%), то загальна рентабельність експортної операції підвищиться до рівня (формула 1.4):

Таким чином, рентабельність експортної операції при відшкодуванні державою "експортного" ПДВ зростає на 14,35%.

Отримані проектні результати відповідають фактичним звітам ПАТ "Інтерпайп НТЗ" за 2011 - 2012 рр., наданим в табл. 2.4, при цьому за рахунок вибору оптимальної логістики маршруту рентабельність проектної експортної операції (з врахуванням відшкодування ПДВ) зросла на +5%.

Варіант експортної операції № 2 (експортна ціна при базисі "CIF - порт Дериндже" - 1050 USD/т; розрахунковий курс - 11,5 грн / USD).

Термін CIF ("Вартість, страхування й фрахт") означає, що продавець ви-конав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту призначення. Продавець зобов'язаний оплатити видатки й фрахт, необхідні для доставки то-вару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові видатки, що виникають після вивантаження товару в порту призначення, переходять із продавця на покупця [41].

За умовами терміна CIF на продавця покладає також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Покупець повинен брати до уваги, що згідно з умо-вами терміна CIF, від продавця потрібне забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям.

За умовами терміна CIF на продавця покладає обов'язок по митному очи-щенню товару для експорту у порту завантаження товару на борт зафрахтованого судна (порому).

Таким чином, у варіанті № 2 ПАТ "Інтерпайп НТЗ" додатково сплачує:

1. Фрахт перевезення 35 вантажних вагона з трубами на поромі порт Ільїчівськ (Україна) - порт Деридже (Туреччина), вартість чого становитиме згідно тарифів компанії "Укрферрі" [96]:

а) тарифні складові вартості та формула розрахунку:

Тфрахт 1 = 900 USD/вагон - вартість морського фрахту перевезення 1 наван-таженого вагону на поромі - Іллічівськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) [96];

Тbaf - Додатковий збір BAF (bunker adjustment factor) до ставок фрахту на перевезення вагонів, контейнерів і накатної техніки поромними судами між портами Іллічевськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) - 450 USD/вагон [96];

n = 35 вагонів - необхідний обсяг вагонів для перевезення 2000 т труб.

Квал = 11,5 грн /USD - курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

б) формула та результат розрахунку:

Sфрахт 1 = n*(Тфрахт 1+Tbaf)*Квал;

Sфрахт 1= 35 вагон *(900+450)USD/вагон *11,5грн /USD =543 375 грн

2. Морське страхування ризику втрати вантажу:

а) тарифні складові вартості:

Q = 2000 т - обсяг партії перевезення труб на експорт;

Сексп = 1050 USD/т - митна ціна вартості 1 т експортної партії труб в контракті в валюті контракту;

Квал = 11,5 грн /USD - курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

Тморськ = 3,0% - тариф морського страхування вантажів при перевезенні на морському поромі [96] - від вартості вантажу.

б) формула та результат розрахунків:

S страх 1 = Q * Сексп*Квал*Тморськ/100%

S страх 1 = 1050 USD/т*2000т*11,5грн /USD*3,0%/100% =724 500 грн

3. Фрахт перевезення 35 порожніх вагів на поромі порт Деридже (Туреччина) - порт Ільїчівськ (Україна), вартість чого становитиме згідно тарифів компанії "Укрферрі":

Тфрахт 2 = 350 USD/вагон - вартість морського фрахту перевезення 1 порожнього вагону на поромі - Іллічівськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) [96];

Тbaf - Додатковий збір BAF (bunker adjustment factor) до ставок фрахту на перевезення вагонів, контейнерів і накатної техніки поромними судами між портами Іллічевськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) - 450 USD/вагон [96];

n = 35 вагонів - необхідний обсяг вагонів для перевезення 2000 т труб.

Квал = 11,5 грн /USD - курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

б) формула та результат розрахунків:

Sфрахт 2 =n*(Tфрахт 2+Tbaf)*Свал;

Sфрахт 2= 35вагон*(350+450)USD/вагон*11,5грн /USD =322 000 грн

4. Морське страхування ризику втрати орендованих вагонів Укрзалізниці (за 2 рейси):

а) тарифні складові вартості:

n = 35 вагонів - необхідний обсяг вагонів для перевезення 2000 т труб.

Qвагон = 85 000 грн - страхова вартість орендованого вагона Укрзалізниці.

Тморськ = 3,0% - тариф морського страхування вантажів при перевезенні на морському поромі [96] - від вартості вагону.

б) формула та результат розрахунків:

S страх_ваг. = n * Qвагон*2*Тморськ./100%;

S страх_ваг. = 35вагон *85 000 грн /вагон*2*3,0%/100%=178 500 грн

5. Таким чином, вартість при CIF - доставці вантажу в порт Дериндже загальна вартість доставки зросте до:

6. Гривневий еквівалент митної вартості експорту партії 2000 т труб при CIF поставці в порт Туреччини становитиме:

7. Таким чином, операційний прибуток від здійснення продажу на експорт партії в 2000 т трубної продукції 7304 31 80 10 становитиме (в гривневому еквіваленті):

ДPRопер_CIF = 24 150 000 грн - 15 060 000 грн - 2 468 610 грн = 6 621 390 грн

8. Чистий прибуток з врахуванням податку на прибуток PPR=19% становитиме:

ЧPR = 6 621 390 грн * (1-19%/100%) = 5 363 326 грн

9. Тобто, рентабельність експортної операції відносно суми витрат собі-вартості та накладних витрат на експорт становитиме (формула 1.3):

10. Враховуючи, що при експортній операції держава відшкодовує "екс-портний ПДВ" - 20% від митної вартості товару, з яких сплачується 20% від витрат на матеріальні витрати в собівартості (70%), то загальна рентабельність експортної операції підвищиться до рівня (формула 1.4):

Таким чином, рентабельність експортної операції при відшкодуванні державою "експортного" ПДВ зростає на 15,5%.

Як показує спільний аналіз результатів - експортні операції варіантів № 1 і №2 за рентабельністю практично рівні, тобто можна застосовувати 2 варіанти проекту експортних операцій трубної продукції з території ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в залізничних вагонах в Туреччину без перевантаження в портах Чорного моря (див. табл. 3.4). Враховуючи, що рентабельність внутрішніх продаж труб в Україні для ПАТ "Інтерпайп НТЗ" складала 10,2 (2012 р.) -19,7 (2011 р.) % (див. табл. 2.4), слід відмітити, що при розширенні експортного випуску та продаж трубної продукції, загальна рентабельність виробництва підприємства зростає практично в 2,5 - 3 рази.

Таблиця 3.4 Порівняльні характеристики маршрутів експортної операції

Показник	Маршрут №1 (FOB - порт України в залізн. вагонах "ро-ро")	Маршрут №2 (CIF - порт Турції в залізн. вагонах "ро-ро")
Задіяні транспортні засоби, оплачені експортером	35 вантажних вагонів в 1 составі	35 вантажних вагонів в 1 составі, 1 рейс порома з вантажем в Турцію та повернення вагонів в Україну
Задіяні транспортні засоби, оплачені імпортером	1 рейс порома з вантажем в Турцію та повернення вагонів в Україну
Базіс поставки	FOB - борт порому Ільїчівськ -порт Турції(Дериндже)	CIF - порт Турції (Дериндже), Мраморне море через протоку Босфор
Експортна вартість труб по базісу поставки	950 USD/т	1050 USD/т
Чистий прибуток від експортної операції	4,9 млн грн	5,4 млн грн
Рентабельність експортної операції	31,3%	30,6%
Рентабельність експортної операції при відшкодуванні 20% експортного ПДВ	45,65%	46,1%

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Організація охорони праці в фінансово-економічній службі ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, органі-заційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудових відносин [60].

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колектив-ного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно Закону України "Про охорону праці" на адміністрацію підприєм-ства покладається проведення [60]:

- вступного інструктажу, який проводить інженер по охороні праці;

- первинного інструктажу на робочому місці, який проводить індивіду-ально безпосередній керівник виробничого підрозділу;

- повторного систематичного інструктажу працівників з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці;

- позапланового інструктажу, який необхідно проводити при змінах різ-ного роду в об'єктах, що обслуговуються, та при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища [60].

На підприємстві ПАТ "Інтерпайп НТЗ" підтримується та постійно удосконалюється система управління охороною праці та здоров'я працівників (СУОПЗП).

Політика керівництва ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в галузі охорони праці та здоров'я полягає в реалізації заходів, направлених на попередження виробничого травматизму, нещасних випадків та професійних захворювань працівників підприємства у всіх сферах діяльності заводу.

Підприємство проводить ідентифікацію небезпек виробництва та оцінює пов'язані з ними ризики для впровадження заходів по зниженню впливів цих небезпек на працівників заводу, а також з метою попередження нещасних випадків та аварій.

Головними цілями ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в галузі політики охорони праці та здоров'я є [90]:

– мінімізація рівня виробничого травматизму;

– зменшення числа порушень норм та правил охорони праці;

– поліпшення умов праці для працівників заводу;

– сертифікація системи СУОПЗП на відповідність вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001 (Національна версія стандарту: ДСТУ OHSAS 18001:2010 "Система управління гігієною та безпекою праці" [21].)

OHSAS 18001 є міжнародним стандартом, на підставі якого проводиться аналіз Систем менеджменту професійної безпеки й здоров'я на підприємствах. Якщо підприємству виданий Сертифікат OHSAS 18001, то це значить, що підприємство здійснює вичерпний контроль над факторами виробничого й професійного ризиків, воно опікується про гігієну свого персоналу та безпеку на робочих місцях.

Основними нормативно-організаційними документами, на основі яких розробелно систему охорони праці в ПАТ "Інтерпайп НТЗ" є:

1. Правила охорони праці в металургійній промисловості [66];

2. Правила охорони праці в прокатному виробництві підприємств мета-лургійного комплексу [69];

3. Типовове положення про службу охорони праці, затвердженого Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірни-чого нагляду [67];

4. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) та Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджені Державним комітетом України з нагляду за охороною праці [68].

Основним організаційним документом, на основі якого розроблена система охорона праці на підприємстві ПАТ "Інтерпайп НТЗ", є "Правила охорони праці в прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу " [69], які враховують технологічний цикл заводу та типовий набір небезпечних і шкідливих факторів умови праці персоналу на цьому типі виробництва.

При організації технологічних умов забезпечення охорони праці персоналу підприємства "Правила" [69] посилаються на наступні основні нормативні документи в галузі організації охорони праці на підприємствах:

1. Державні будівельні норми України, "Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд" (ДБН В.2.5-27-2006) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006. [10];

2. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.02-85 " Произ-водственные здания" // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 р. N 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р. [11];

3. Державні будівельні норми України ДБН В.2.2-28:2010 " Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення" [12];

4. Державні будівельні норми "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджені наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (ДБН В.1.1.7-2002) [13];

5. ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. ; Діє з 01.01.2009. [20];

6. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеженою та пожежною небезпекою(взамен ОНТП -86) // Наказ МНС України № 833 від 03.12.2007 [47];

7. НПАОП 0.00 - 1.29 - 07 Правила захисту від статичної електрики [48];

8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91 [55];

9. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МНС України від 19.10.2004 N 126) // (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 537 від 24.02.2012) [56];

10. СНіП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція та кондиціонування" // Рішення Мінбуду України від 13.05.2005 № 26 "Про проект Зміни N 4 СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція та кондиціювання" [73].

"Правила охорони праці у прокатному виробництві підприємств мета-лургійного комплексу" [69] містять наступні основні розділи технологічних вимог до організації безпечних умов праці при основних операціях прокатного виробництва:

1. Вимоги до території підприємства, виробничих будівель і споруд.

1.1. Усі виробничі та допоміжні будинки, споруди та склади прокатних цехів повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" (НАПБ А.01.001-2004) і бути забезпечені первинними

засобами пожежогасіння.

1.2. Будинки прокатних цехів повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення" та Державних санітарних правил ДСП 3.3.1.038-99 "Підприємства чорної металургії".

1.3. Блискавкозахист будинків, споруд і зовнішніх установок у про-цесі експлуатації повинен здійснюватися відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

2. Шкідливі виробничі чинники та вимоги щодо виробничої санітарії.

2.1. Санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень повинен від-повідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інф-развуку ДСН 3.3.6.037-99, Державних санітарних норм виробничої загаль-ної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ульт-развук. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибра-ционная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности", СНиП 2.04.05-91 "Отопление, венти-ляция и кондиционирование", ДБН В.2.5-28-2006 "Природне та штучне освітлення" та ДСП 173-96 "Обладнання систем опалення, водопостачання та каналізації".

2.2. Вентиляційні систем повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021-75

"ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования".

2.3.Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів згідно вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

2.4. Мікроклімат у виробничих приміщеннях має відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99.

2.5. У прокатному виробництві на працівників можуть впливати такі шкідливі фактори:

- тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад токсичних речовин залежить від використовуваних матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту та ін.). Вплив на організм твердих та газоподібних ток-сичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань;

- випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можлива поразка органів зору;

- теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів прокатного вироб-ництва, інтенсивність якого залежить від температури попереднього піді-гріву виробів, їх габаритів, а також типу нагрівального пристрою. При відсутності засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може привести до порушень терморегуляції, навіть до теплового удару. Контакт із нагрітим металом може викликати опіки;

- іскри, бризки і викиди розплавленого металу і шлаку можуть стати причиною опіків;

- електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

- ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

- шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення та ін. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

- локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти тощо;

- напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;

- статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового поясу.

2.6. Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони прово-диться згідно з ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

2.7. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов" та Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами) - ДСП 201-97.

2.8. Контроль санітарно-гігієнічного стану у прокатних цехах повинен проводитися згідно з ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования", ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах", ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" та ГОСТ 12.1.005-88.

3. Вимоги безпеки до експлуатації машин, устаткування, інструменту, пристосувань та огороджень

4. Вимоги до внутрішньозаводського та цехового транспорту і безпеки його застосування

5. Вимоги безпеки під час профілактичних оглядів, технічного обслуговування і ремонту засобів виробництва

6. Вимоги безпеки до технологічних процесів. Безпечне ведення робіт повинно бути забезпечено: вибором найбільш раціональних технологічних процесів, прийомів, режимів роботи та порядком обслуговування виробничого устаткування; якістю вихідних матеріалів; розміщенням виробничого ус-таткування; організацією робочих місць; розподілом функцій між працівни-ком і устаткуванням з метою зменшення важкості праці; дистанційним керуванням механізмами у небезпечних зонах.

7. Усі діючі підприємства повинні мати затверджені роботодавцем інструкції з охорони праці, які повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці (НПАОП 0.00-4.15-98).

Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці прово-диться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05).

Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за місцем роботи не-обхідно забезпечити проходження інструктажів з пожежної безпеки відповід-но до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (НАПБ Б.02.005-2003).

Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періо-дичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків, встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246.

Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" під час укладання трудового договору ознайомити працівників за осо-бистим підписом про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про їх

права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

8. У кожному прокатному цеху повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій(НПАОП 0.00-4.33-99).

9. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запо-біжними пристосуваннями відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

10. Вимоги безпеки під час нагрівання металу. Повинні бути передбачені заходи пожежо- і вибухобезпеки при застосуванні газу, рідкого палива, елек-тротермічних установок (установки індукційного нагріву, електропечі опору, високочастотні установки для нагрівання металу, гартівні машини зі струмами високої частоти тощо).

11. Вимоги безпеки під час прокату металу. Для уникнення аварійних ситуацій на прокатних станах необхідна установка автоматизованих систем контролю за роботою основного механічного й електричного устаткування з використанням електронно-обчислювальних машин.

Для захисту від відлітаючих під час прокату часток окалини, осколків металу та бризок шлаку перед валками на станині необхідно влаштовувати на-дійні сітчасті щити чи щільні ланцюгові завіси, а вздовж лінії стана, проти прорізу у станині робочих рольгангів, - знімні щити з густої міцної сітки.

Маслопідвали та масляні тунелі повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією. Вентиляційні пристрої тунелів повинні автоматично відключатися у випадку виникнення пожежі.

При нарізуванні гарячого металу ножиці з боку проходів повинні бути оснащені захисними екранами. При безпосередній роботі біля ножиць гарячої різки працівники повинні бути захищені від впливу променистого тепла.

12. Вимоги безпеки під час обробки прокату. Сортування, маркірування та упакування прокатного металу повинні бути механізованими та автома-тизованими. Усі операції щодо транспортування прокату, обрубки його при нанесенні захисного покриття, а також допоміжні операції (змінювання анодів у ваннах електролітичного лудіння, цинкування, завантаження металу у ванну з розплавом, приготування, подавання й очищення розчинів тощо) повинні бути механізованими.

Відповідно до п. 1.4. Типового положення про службу охорони праці [67] чисельність служби охорони праці на підприємстві (М) з числом працюючих понад 500 чоловік визначається за формулою 4.1:

М = 2 + (4.1)

де - середньоспискова чисельність працюючих в організації;

Ф - ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

- коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва (формула 4.2);

= 1 + (4.2)

де - чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

- чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Коефіцієнт максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють зі шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, тобто (формула 4.3):

= = . (4.3)

Виходячи з розрахунків чисельність служби охорони праці на підприємстві:

= = = 5056 особи.

= 1 + = 3,

М = 2 + = 12 осіб.

Отже, зробивши розрахунки, ми дізналися, що чисельність служби охо-рони праці на підприємстві ПАТ "Інтерпайп НТЗ" повинна складати 12 осіб, фактично працює 18 осіб.

Відділ зовнішньоекономічних операцій фінансово-економічної служби ПАТ "Інтерпайп НТЗ", м. Дніпропетровськ розташований в окремому дев'яти-поверховому будинку, залізобетонної конструкції, саме на другому поверсі.

Поблизу будівлі заводоуправління немає високих дерев і багатоповерхових будинків які могли б зменшити природну освітленість приміщень, але є автодорога та завод "Дніпросталь" який є джерелом шуму та вібрацій. Саме тому будівля заводоуправління була збудована таким чином, щоб уникнути впливу цих негативних чинників на відділ ЗЕД та інші підрозділи. Загальна площа фінансово-економічної служби складає 1050 м ², при висоті стелі 3,1 метри. У приміщенні є 22 вікна шириною 2,35 метри і висотою 1,5 метри і 16 дверей шириною 1,5 метри. У фінансово-економічної службі працює 45 чоловік. Тобто площа на одного працівника складає 23 м ², що повністю відповідає встановленим нормам [50].

Уся будівля заводоуправління, в тому числі і відділ ЗЕД, електрифіковано згідно з усіма відповідними нормами. Для швидкого і якісного виконання своїх службових обов'язків працівники користуються персональними комп'ютерами, телефонами, печатними пристроями, останні винесені поза приміщення відділу для уникнення додаткових джерел шуму, забруднення повітря, а також пожежо- та електронебезпеки.

Виявленою проблемою є застарілість та відсутність періодичного тесту-вання системи захисного заземлення мережі електричного живлення 220 в.

У загальному залі фінансово-економічної службі наявні 42 комп'ютери типу Intel з рідкокристалічними моніторами Samsung SyncMaster 943 N, 41 те-лефон LG Phone. Ці прилади використовуються виключно за призначенням, так як можуть бути електронебезпечними при неправильному використанні. Рентгенівське випромінювання від рідкокристалічних моніторів комп'ютерів не ста-новить небезпеки для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випро-мінювання значно нижча від гранично допустимого рівня [50]. Рівень електро-магнітного випромінювання дорівнює 0,7 Вт/м 2, який передбачає можливий 12-ти годинний час перебування у зоні випромінювання. Рівень напруженості електростатичного поля становить 12 кВ/м, тобто знаходиться в межах норми [50].

Комп'ютери і телефонні апарати також є основними джерелами шуму у відділі. Рівень шуму в приміщенні досягає приблизно 35 ДБл, що відповідає оптимальному рівню згідно з ДСН 3.3.6.037-99.

У приміщенні також є 45 комп'ютерних столи, 49 офісних крісла і 18 шаф для документів. Усі вони розміщені відповідно до їх функціонального призна-чення, а їх кількість відповідає номенклатурі знарядь праці, змісту та особливостям виконуваної роботи.

Конструкція робочого столу відповідає сучасним вимогам ергономіки і забезпечує оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури) і документів. Висота робочої поверхні столу становить 750 мм, а ширина - 1300 мм, глибина - 900 мм. Робочий стіл має простір для ніг заввишки 700 мм, завширшки - 950 мм, завглибшки (на рівні колін) 550 мм.

Робоче крісло є підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з перед-нім заокругленим краєм. Висота поверхні сидіння регулюється в межах від 400 до 500 мм, а ширина і глибина становлять по 450 мм. Кут нахилу спинки регу-люється в межах від 0° до 30° відносно вертикального положення. Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок встановлені стаціонарні під-локітники завдовжки 250 мм. Поверхня сидіння відповідає усім вимогам.

Монітор комп'ютера розташовується на відстані 700 мм від очей користу-вача. Клавіатура розташована на поверхні столу на відстані 200 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури передбачений опорний пристрій, який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах від 5 до 15. Таким чином, ергономічні параметри робочого місця відповідають ви-могам до їх організації та конструкції та забезпечують підтримання оптимальної робочої пози [50].

В холодний період р. для обігріву будівлі використовується власна не-залежна парова система опалення, що позитивно відображається на самопочутті працівників, так як є можливість керувати обігрівом приміщень.

Забезпечення метеорологічних умов праці та чистоти повітря в приміщенні служби здійснюється за допомогою системи припливно-витяжної вентиляції, регулярного провітрювання, та вологого прибирання.

У залі служби використовується штучне та природне освітлення. Нормо-ване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світло-вого поясу, в якому розташована Україна (), при заданих параметрах будівлі і конкретно відділу корпоративного бізнесу складає 0,81, тобто норматив при-родного освітлення відповідає вимогам. Крім того приміщення додатково освіт-люється за допомогою 55 світильників із лампами розжарювання потужністю 200 Вт.

Відповідно до даних лікарняних листів за останні три роки та змісту звіт-ності підприємства за ф. 7-Т за останні три роки не було засвідчено випадків професійних захворювань та нещасних випадків у фінансово-економічної службі, що свідчить про надзвичайно низький рівень виробничого травматизму та професійних захворювань.

Таким чином, умови праці співробітника фінансово-економічної служби в цілому відповідають існуючим санітарно-гігієнічним нормам. Але у зв'язку з тим, що більшу частину часу працівник займає сидячу позу і мало рухається, то пропонується ввести п'ятихвилинну виробничу гімнастику, яку необхідно про-водити після кожних 60 хвилин сидячої роботи, і яка буде спрямована на пок-ращення фізичного і морального стану і самопочуття працівника.

Для поліпшення працездатності та визначення технічного стану заземлюючого пристрою (електробезпека) повинні періодично проводитись:

- зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою;

- огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та заземлюваним елементами (відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці, яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм), а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів;

- вимірювання опору заземлюючого пристрою;

- перевірка ланцюга "фаза-нуль";

- перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів;

- вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою, що знаходяться в землі.

В дипломному дослідженні проведений розрахунково-перевірочний аналіз ефективності впровадженої в ПАТ "Інтерпайп НТЗ" мережі захисного заземлення та її відповідності нормативам.

Захисне заземлення здійснюється за допомогою заземлювачів - металевих провідників, що знаходяться в безпосередньому контакті з землею і розташовуються в ряд. На системі захисного заземлення підприємства обраний трубчатий електрод, довжиною L = 3м, діаметром d = 40мм = 0,04 м.

Для визначення необхідної кількості та структури заземлювачів в системі заземлення проводимо розрахунок за алгоритмом схем [50, с. 352].

Розрахуємо опір одного вертикального електроду, Ом:

, (4.6)

де - питомий опір поверхні в місці розташування заземлювачів, Ом•м, грунт суглинок, тому = 100 Ом•м [98, c.3];

L - довжина трубчастого електроду, м, L = 3 м;

d - діаметр трубчастого електроду, м, d = 40мм = 0,04 м;

- відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м; 0,5 1,0 м; = 0,9;

t - глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,

розраховується за формулою

, (4.7)

м

Ом

Припустимий опір устрою, який заземлює, становить не більше R_доп = 4 Ом [39, c.359]. Так як R_e > R_доп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів.

На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об'єднуючої штиби [50, с.353]:

(4.8)

шт.

приймаємо начальну кількість електродів - 8 штук.

Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:

(4.9)

де - коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.

Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів = 0,65.

Приймаючи кількість електродів - 14 штук, визначимо довжину з'єднуючої штиби:

(4.10)

м

Опір з'єднуючої штиби визначаємо за формулою алгоритма [50,c.352]:

, (4.11)

де В - ширина з'єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;

с - опір суглинистого грунту = 100 ом/м [50, c.362];

- відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м; = 0,9 м.

Ом.

І розрахуємо загальний опір для пристрою, який заземлює, Rз, який повинен бути .

(4.12)

з_ш- коефіцієнт використання з'єднуючої штиби, з_ш = 0,62.

Ом.

Загальний опір R_з відповідає умові R_з R_доп (4 ом), тому створений на підприємстві заземлюючий пристрій з 14 електродів d = 0,04м, довжиною L = 3м відповідає всім нормам електроустановок, що живляться від мережі напругою до 1000 В [50, c.349].

Таким чином, технічно система захисного заземлення спроектована правильно, але 1 раз на рік вона повинна проходити тестування та перевірку на відповідність розрахункових та фактичних показників опору заземлення.