Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу рослинництва

- найбільша частка в структурі витрат на виробництво продукції належить матеріальним затратам, а саме витратам на нафтопродукти, добрива, насіння та посадковий матеріал, а також витратам на ремонт;

- частка витрат на оплату праці порівняно невелика, це може свідчити як про низьку оплату праці робітників, так і про їх невелику кількість;

- щодо витрат на амортизацію основних засобів, то їх частка дуже низька. Це говорить про те, що основні засоби на підприємстві майже не оновлюються.

Таблиця 2.14

Вплив факторів на зміну маси прибутку від реалізації рослинництва

Показник	2011 р.	2013 р.	Відхилення (+,-)
Реалізовано, ц	379801	504298	124497
Прибуток, тис. грн	48334,1	93462,5	45128,4
Повна собівартість 1 ц, грн	83,72	139,23	55,51
Ціна реалізації 1 ц , грн	127,26	185,33	55,59
Прибуток на 1 ц , грн	43,54	46,1	2,59
Зміни маси прибутку, тис. грн
у т.ч. за рахунок:
обсягу реалізації	5739,31
собівартості	27993,58
ціни реалізації	28033,93

Аналізуючи таблицю 2.15, можна зробити висновок, що підприємство працює ефективно, оскільки показник прибутку зростає, а особливо в 2011 році. Розглядаючи таблицю, бачимо, що на збільшення показнику прибутку значно вплинуло виробництво картоплі майже на 250 тис, ще прибуток нам приніс овес, майже - 4 тис. Але заходи щодо підвищення економічної ефективності не завадять.

Бачимо, що на зміну маси прибутку вплинули такі фактори, як обсяг реалізації рослинництва, собівартість рослинництва і ціна реалізації яка у 2012 році в порівнянні з 2010 роком, збільшилась на 116,69 грн, до цього призвело збільшення ціни реалізації картоплі.

Одним із шляхів підвищення економічної ефективності виробництва рослинництва є впровадження прогресивних форм організації і оплати праці. Підвищення рівня оплати стимулює особисту матеріальну заінтересованість у зростанні продуктивності праці і є реальною умовою збільшення виробництва продукції.

Якщо підприємству вдасться вдало провести цей захід, то воно вийде на позитивний результат.



Розділ ІІІ. Фінансовий стан підприємства та його оцінка

3.1 Оцінка майнового стану та фінансової стійкості

Фінансовий стан підприємства - комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі вище згадані види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства. Тому метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, кредиторами та іншими установами.

Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статистиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції. До невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, та загрози економічних санкцій.

Існує досить велика кількість показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. Виділяють такі групи показників:

* оцінювання майнового стану підприємства;

* прибутковості;

* ліквідності та платоспроможності;

* фінансової стійкості та стабільності підприємства;

* рентабельності підприємства;

* ділової активності;

* акціонерного капіталу.

Однак систематичний аналіз фінансового стану підприємства не завжди має здійснюватись за всіма показниками. Необхідна кількість та види показників обираються залежно від конкретної мети аналізу.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є фінансова звітність, зокрема:

1. форма № 1 - "Баланс";

2. форма №2 - "Звіт про фінансові результати";

3. форма №3 - "Звіт про рух грошових коштів";

4. форма №4 - "Звіт про власний капітал";

5. форма №5 - "Примітки до фінансової звітності"

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю можна поділити на:

* відкриту -- інформація, яка міститься в бухгалтерській звітності та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже, є відкритою;

* закриту -- планові та прогнозні показники підприємства, норми, нормативи, ліміти і тарифи, система їх оцінювання та регулювання фінансової діяльності.

З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна давати:

* оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємства;

* оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів;

* можливість прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.

Фінансовий аналіз -- це спосіб оцінювання І прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.

Успішність аналізу визначається різними факторами. З відомим ступенем умовності можна рекомендувати п'ять основних принципів, які доцільно мати на увазі, здійснюючи аналіз.

По-перше, перед початком виконання будь-яких процедур необхідно скласти достатньо чітку програму аналізу, включаючи переробку макетів аналітичних таблиць, алгоритм розрахунку показників, потрібних для їх розрахунку і для порівняльної оцінки джерел інформаційного і нормативного забезпечення.

По-друге, схема аналізу повинна бути побудована за принципом "від загального до конкретного". Спочатку дається опис найбільш загальних, ключових характеристик об'єкта аналізу і лише потім починають аналіз окремих випадків.

По-третє, будь-які відхилення від нормативних або планових показників, навіть якщо вони мають позитивний характер, повинні ретельно аналізуватися.

По-четверте, завершеність і цільність будь-якого аналізу, що має економічну направленість, значною мірою визначається обґрунтованістю сукупності критеріїв, що використовуються. Як правило, ця сукупність включає якісні і кількісні оцінки, однак її основу зазвичай складають обчислювані показники, що мають зрозумілу інтерпретацію і, за можливості, деякі орієнтири (межі, нормативи, тенденції).

По-п'яте, здійснюючи аналіз, не слід без потреби намагатися досягти надмірної точності оцінок. Як правило, найбільшу цінність представляє виявлення тенденцій і закономірностей.

Отже, в сучасних умовах застосовується декілька методів аналізу фінансового стану підприємства і кожний об'єкт господарювання обирає свою систему показників, враховуючи цілі, задачі та користувачів інформації, що аналізується, та будує свою програму аналізу фінансово-господарської діяльності.

В даній курсовій роботі пропонується класифікація і порядок розрахунку комплексу основних оцінних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість та види за такими ознаками:

* майновий стан підприємства;

* фінансова стійкість;

* ділова активність;

* рентабельність;

* ліквідність;

* платоспроможність.

Розгляньмо порядок розрахунку основних оцінних показників з урахуванням нових стандартів бухгалтерського обліку.

Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано з перспективною його платоспроможністю. її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позичковими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) коли власні оборотні кошти повністю забезпечують запаси й витрати;

2) нормально стійкий фінансовий стан -- коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позичковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий стан -- коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позичкових джерел та короткострокових кредитів і позичок, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан -- коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.

Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позичкових і власних коштів підприємства в пасивах. Сама по собі структура вартості майна ще не свідчить про фінансовий стан підприємства. Структура майна підприємства, її динаміка не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов'язань.

Для оцінки майнового стану підприємства доцільно використовувати п'ять показників, наведених нижче.

Оцінка комплексу цих показників дає змогу визначити, наскільки ефективно використовується майно підприємства, чи все в нього гаразд з оновленням основних засобів сучаснішою технікою, чи своєчасно позбавляється підприємство фізично і морально застарілого устаткування й обладнання. Такий аналіз наочно продемонструє конкретні резерви підвищення ефективності використання майна підприємства.

Таблиця 3.1 Оцінка майнового стану в ТОВ П'ятидні

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання даних	2011 рік	2013 рік	2013 до 2011, +, -
Коефіцієнт зносу основних засобів, відсотків	ЗОЗ х 100 / ПВОЗ	47,38	45,77	-1,61
Коефіцієнт оновлення основних засобів	Балансова вартість основних засобів, які надійшли за період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується	0,69	0,73	0,04
Маневреність власних оборотних засобів	ВОА / ОА	0,91	0,92	0,1



З даної таблиці видно, що коефіцієнт зносу основних засобів з кожним роком зменшується, це є позитивна тенденція, бо свідчить про все меншу зношуваність основних засобів. Коефіцієнт оновлення основних засобів за звітні роки збільшується і становить у 2011 році 0,69, а у 2013 році - 0,73, це також свідчить про позитивну тенденцію.

Отже, основні засоби оновлюються швидко. Коефіцієнт вибуття основних засобів показує яка частина з тих основних засобів, з якими підприємство почало звітний період, вибула на кінець цього періоду. Коефіцієнт питомої ваги основних засобів показує кількість основних засобів прирівняну до загальної вартості активів. В даному господарстві основних засобів достатня кількість. Важливим для характеристики фінансового стану є оцінка фінансової стійкості підприємства, що має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності і незалежності, а також відповідності фінансово - господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників:

Таблиця 3.2 Оцінка фінансової стійкості в ТОВ П'ятидні

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних	2011 рік	2013 рік	2013 до 2011,+,-
Коефіцієнт фінансової автономії	Власний капітал Баланс	0,94	0,95	0,1
Коефіцієнт фінансової стабільності(>1)	Власний капітал Залучений капітал	15,43	17,09	1,66
Коефіцієнт фінансової Залежності(<0.5)	Залучений капітал Власний капітал	0,06	0,06	0
Коефіцієнт фінансового левериджу(<1)	Довгострокові зобов'язання Власний капітал	0,04	0,007	-0,033
Коефіцієнт співвідношення між короткостроковими та довгостроковими зобов'язаннями(<1)	Короткострокові зобов'язання Довгострокові зобов'язання	0,56	7,5	6,94



Коефіцієнт автономії (незалежності) - це відношення власних коштів до вартості майна підприємства. Мінімальне допустиме значення показника повинно бути більше 0,5. Цей показник у даному підприємстві не знаходиться у межах норми за звітні роки і свідчить про низьку фінансову незалежність підприємства. Коефіцієнт фінансової стабільності - визначається діленням власного капіталу на залучений. Перевищення позикових коштів над власними вказує, що підприємство не має достатній рівень фінансової стійкості і є відносно залежним від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт фінансової залежності в даному господарстві менший за 0.5, це означає, що власний капітал переважає над залученим, що є позитивною тенденцією.

3.2 Оцінка ділової активності та рентабельності

Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності, яку доцільно оцінювати за 6-ма показниками:

1. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів.

2. Коефіцієнт оборотності активів.

3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

5. Коефіцієнт оборотності основних фондів.

6. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Аналіз цих показників дає змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних, оборотних коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості, капіталовіддачі основних засобів. На цій основі можна робити висновки щодо наявних резервів прискорення обороту всіх перелічених складових майна та коштів підприємства, а отже -- щодо стану його ділової активності.

Таблиця 3.3 Оцінка ділової активності в ТОВ П'ятидні

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідної інформації	2011 рік	2013 рік	2013 до 2011, +, - +
Оборотність матеріальних запасів	Собівартість реалізованої продукції Сума запасів на початок і кінець року поділена на 2	1,63	1,86	0.23
Оборотність активів	Чистий доход Середня сума активів	2.8	3.1	0.3
Оборотність дебіторської заборгованості	Чистий доход Середня дебіторська заборгованість	3.23	5.86	2.63
Оборотність кредиторської Заборгованості	Собівартість реалізованої продукції Середня кредиторська заборгованість	12.74	1.3	-11.44
Оборотність основних фондів	Чистий доход Середня первісна вартість основних засобів	4.85	6.07	1.22
Оборотність власного капіталу	Чистий доход Середня вартість власного капіталу	6.32	9.75	3.43

Збільшення коефіцієнта оборотності запасів в 2013 році в порівнянні з 2011 роком пояснюється збільшення собівартості реалізованої продукції.

Коефіцієнт оборотності активів є основним показником ефективності господарської діяльності. Цей показник, є незначним, що є негативним явищем. Цей показник означає, що сума доходів не перевищує середню кількість активів підприємства.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, інша назва цього коефіцієнта - коефіцієнт оборотності за розрахунками. В нашому випадку цей показник досить значним, що означає досить невелику частину дебіторської заборгованості.

Використовуючи даний коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - строк погашення дебіторської заборгованості (період інкасації), тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти.

Для цього поділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками.

Згідно даних по підприємству строк погашення дебіторської заборгованості (період очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції) складав:

2011 рік 365 / 22 = 16 днів;

2012 рік 365 / 16 = 23 дні;

2013 рік 365 / 52 = 7 дні.

Строк погашення дебіторської заборгованості у 2013 році зменшився на 9 днів , в порівнянні з 2011 роком, що є позитивним явищем для господарства.

Крім того сам по собі показник оборотність дебіторської заборгованості є досить великим, що є позитивним для підприємства.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, на його основі розрахуємо термін погашення кредиторської заборгованості:

2011 рік 365 / 23 = 15 днів;

2012 рік 365 / 24 = 15 днів;

2013 рік 365 / 6 = 60 днів.

В порівнянні з 2011 роком у господарстві термін погашення кредиторської заборгованості у 2013 році збільшився на 45 днів. Що є не досить добрим показником. Проте можна відмітити, що загалом підприємство погашало свою кредиторську заборгованість досить швидко.

Коефіцієнт оборотності основних фондів показує співвідношення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і середньої первісної вартості основних засобів. В 2011 році він найменший, а потім зростає в 2012 та у 2013 роках. Що є позитивною тенденцією, яка означає про збільшення доходів підприємства у більшій мірі ніж середньої вартості основних засобів.

Показники оборотності власного капіталу є досить високими, це означає, що підприємство в значній мірі забезпечено власним капіталом, проте спостерігається поступове збільшення цього показника. Що є також позитивною тенденцією.

Таблиця 3.4 Розрахунок показників рентабельності в ТОВ «П'ятидні»

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідної інформації	2011 рік	2013 рік	2013 до 2011, +, - +
Рентабельність активів(>0)	Прибуток від операційної діяльності Середня вартість активів	0,04	0,05	0,01
Рентабельність власного капіталу(>0)	Чистий прибуток Середня величина власного капіталу	0,05	0,03	-0,02
Рентабельність основної діяльності(>0)	Валовий прибуток від реалізації продукції Собівартість реалізованої продукції	0,24	0,36	0,12
Рентабельність продажу(>0)	Валовий прибуток від реалізації Чистий дохід від реалізації	0,31	0,67	0,36

Коефіцієнт рентабельності активів показує співвідношення прибутку від операційної діяльності і середньої вартості активів. У 2011, 2012 та у 2013 роках значення коефіцієнта рентабельності активів більше 0, тобто в межах нормативу і також простежується його невисокий ріст.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує співвідношення чистого прибутку і середньої вартості власного капіталу. За звітні роки цей коефіцієнт не мав нормативного значення (більше 0).

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності показує відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції. На підприємстві він в межах норми 0, проте підприємство, є малорентабельним. Але у 2013 році видне значне збільшення рентабельності порівняно з 2011р. на 12%.

Рентабельність продажу показує співвідношення валового прибутку до чистого доходу від реалізації. Цей показник поступово збільшується по роках, що є гарною тенденцією.

3.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності

Критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність.

Ліквідність підприємства означає спроможність перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строку швидко і без втрат його ринкової вартості.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи вистачить у підприємства грошей для погашення його зобов'язань, слід передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та Цільовими фондами, а також виплати дивідендів. Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, строк погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань з наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Таблиця 3.5 Оцінка ліквідності на ТОВ П'ятидні

Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних	2011 рік	2013 рік
		на поч.	на кін.	на поч.	на кін.
Коефіцієнт загальної ліквідності (>1)	Оборотні активи Поточні зобов'язання	30,52	5,08	373,09	167,44
Коефіцієнт швидкої Ліквідності (0.7-2)	Грош. Кошти + чиста деб.заб. + Короткост. Фін. Зобов. Поточні зобов'язання	0,80	0,10	104,89	16,76
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (0.2-0.35)	Грошові кошти, їх еквіваленти Поточні зобов'язання	0,16	0,01	93,36	9,43



Коефіцієнт загальної ліквідності дає оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. В нашому господарстві цей показник значно вищий за одиницю.

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Нормативне значення цього коефіцієнта складає 0,7 - 2. У 2011 році цей показник був 0,8 це значить, що на 1 грн. поточної заборгованості на підприємстві є 0,8 грн. ліквідних активів; у 2013 - 104,89 грн.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно. Зазначимо, що орієнтовне позитивне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не повинно бути меншим 0,2 - 0,35.

Таблиця 3.6 Оцінка платоспроможності в ТОВ П'ятидні

Показник	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних	2011 рік	2013 рік	2013 до 2011, +,
		на поч.	на кін	на поч.	на кін	на поч.	на кін
Коефіцієнт фінансової стійкості (платоспроможності або автономії) (>0,5)	Власний капітал Сума балансу	0,94	0,86	0,61	0,47	-0,33	-0,39
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (>0.1)	Оборотні активи - поточні зобов'язання Оборотні активи	0,07	0,17	0,64	1,12	0,57	0,96
Наявність власного оборотного капіталу(>0)	Оборотні активи - поточні зобов'язання	0,97	0,80	1,00	0,99	0,03	0,19
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (0.3-0.5)	Оборотні активи - поточні зобов'язання Власний капітал	0,69	0,62	0,65	0,6	-0,04	-0,02

Коефіцієнт фінансової стійкості показує питому вагу власних коштів в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність. Нормативне значення цього показника становить більше ніж 0,5. Цей показник на підприємстві потрапляє в нормативне значення за весь досліджуваний період, отже ТОВ «П'ятидні» можна віднести до фінансово стійких.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами. Нормативне значення коефіцієнта забезпечення власними оборотними коштами - більше 0,1. Цей коефіцієнт є досить високим за всі досліджувані періоди, що є добрим показником. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка капіталізована. Показники маневреності мають бути більше 0, а в ТОВ «П'ятидні» вони знаходься на досить високому рівні.

Наявність власного оборотного капіталу за всі досліджувані роки знаходиться на високому рівні, простежується зростання цього показника.



Висновки та пропозиції

В ході виконаної курсової роботи було проведено аналіз господарської діяльності ТОВ «П'ятидні», розташоване у Волинському районі Волинської області с. П'ятидні, вул. Незалежності 56.

На протязі 2011-2013 років загальна земельна площа сільсько-господарського підприємства суттєво змінювалась, а ще точніше збільшилася. По всіх трьох роках в структурі загальної земельної площі найбільшу частку займають сільсько-господарські угіддя, а саме рілля.

Аналізуючи рівень виробництва валової продукції та затрат на неї, з`ясували, що даний показник зменшується. Особливо чітко ця тенденція проявляється в порівняльних цінах вартості валової продукції в рослинництві. У групі зернових різко зросли валові збори пшениці, також знизились валові збори ріпаку ярого, а також відмова від посіву овесу.

В загальному, рівень рентабельності по підприємству знаходиться на низькому рівні, але в 2013 році спостерігається його різке підвищення, що є досить позитивним явищем для даного підприємства.

На протязі досліджуваного періоду середньорічна чисельність працівників скорочується, оскільки одним із шляхів зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці за рахунок комплексної автоматизації і механізації.

В структурі грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції основну частку грошових надходжень підприємство отримує від реалізації продукції рослинництва. Якщо визначати спеціалізацію, то можна сказати, що це підприємство зерново-м'ясного.

Проаналізувавши динаміку ефективності використання основних засобів, можна сказати що показник капіталовіддачі знизився, а от показник капіталомісткості збільшився, що є дуже негативним фактором і показує, що капітал на підприємстві використовуються досить не ефективно. Можна зробити висновок, що підприємство потребує заходів по зниженню капіталомісткості і підвищенню капіталовіддачі. Норма рентабельності у підприємстві спочатку підвищилась,а потім знизилась, що свідчить про зниження ефективності використання вкладеного капіталу.

Функціонування ТОВ «П'ятидні» має задовільний фінансовий стан та порівняно високі техніко-економічні показники. Проте у процесі дослідження, на мою думку, можна виявити певні проблеми, які були у сфері організації виробництва рослинництва:

- наявне фізично-застаріле устаткування;

- недостатнє внесення деяких видів добрива;

- втрати врожаю.

Для подальшого розвитку підприємств необхідно покращити технологічний рівень виробництва, використати сучасні технології.

Основними завданнями по підвищенню економічної ефективності виробництва в ТОВ «П'ятидні» є:

- збільшення виробництва основних видів сільськогосподарської продукції;

- підвищення якості продукції;

- зниження собівартості продукції за рахунок впровадження нових інтенсивних технологій та розумного застосування традиційних;

- підвищення продуктивності праці за рахунок різних форм матеріального стимулювання.

За даними можна сказати, що господарство прибуткове.

Протягом 2011 - 2013 років фінансовий стан господарства помітно покращувався і в 2013 році підприємство отримувало найвищі прибутки. І все ж рівень рентабельності залишається невисоким, причинами цього можуть бути неефективне використання основних виробничих фондів та висока собівартість продукції. Можна провести вищезгадані заходи, які дадуть змогу зменшити витрати виробництва рослинництва, підвищити якість продукції, цим підвищуючи її конкурентоспроможність, й забезпечити ефективність виробництва рослинництва в ТОВ «П'ятидні» загалом.

Список використаної літератури

1. Агропромисловий комплекс України: тенденції та перспективи розвитку --К.:ІАЕ УААН,200. - 574с.

2. Андрійчук В. Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 355 с.

3. Баканов М.И.Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.:Финансы, 1976.

4. Буряк Ю.П., Карпінський Б.А. Економіка праці і соціально-трудові відносини. Навч. посібник. - Львів: Логос, 2003.

5. Г.В.Савицкая “Анализ хозяйственной деятельности предприятий” Москва-Минск 1998.

6. Економіка підприємництва: Навч. Посібник/ Мацибора В.І., Збарський В.К., Мацибора Т.В.--К.: Каравела,2009.--312с.

7. Закон України «Про оренду землі» // Урядовий кур'єр. -- 1998. -- 22 жовтня. -- № 203--204.

8. Закон України «Про підприємства в Україні» (27.03. 1991 р., із змінами і доповненнями). -- В кн.: Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. 2-е доповнене видання. -- К.: ІАЕ УААН, 2000. С. 205--224.

9. Закон України «Про підтримку малого підприємництва» // Урядовий кур'єр. -- 2000. -- 22 листопада. -- № 217.

10. Земельний кодекс України // Урядовий кур'єр. -- 2001. -- 15 листопада. № 211--212.

11. Коваленко Ю. С. Сільськогосподарське підприємство в ринковому середовищі. -- К.: ІАЕ УААН, 2000. -- 200 с.

12. Конституція України. -- К.: Видання інституту законодавства Верховної Ради України, 1996. -- 249 с.

13. Лайко П. А., Ляшенко Ю.І. Фінанси підприємств. - К ., Дія, 2000. - 225с.

14. Мацибора В.І.Економіка с/г. - К.: Вища школа,1994., 415

15. Павчак В.А., Івану Р.А.. Економіка сільського господарства. - К.: Вища школа,1990.

16. Писаренко В. М. «Захист рослин екологічно обґрунтовані системи», Полтава: «Інтерграфіка»,2002р.

17. Руснак П.П, Жебка В.В, Рудий М.М, Чалий А.А. Економіка с/г. - К: Урожай. 1998. 318с.

18. Саблук П. Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого і погляд в майбутнє. -- К.: ІАЕ УААН, 2001. -- Т. 1. 430 с.; -- Т. 2. 481 с.; Т. 3. 485 с.

19. Фінанси підприємств: Підручник / за редакцією А.М. Поддєрьогіна. - К: КНЕУ 2000. - 485с.

20. Чалий А. А.,Мацибора В. І., Збарський В.К. та ін.;Економіка сільського господарства. - К.: Каварела,2009.--264с.

21. Яцьків М.І. Теорія економічного аналізу. ? Львів : Світ, 1993

Размещено на Allbest.ur