Оцінка ефективності використання основних фондів
Поняття та економічна сутність основних виробничих фондів та їх класифікація, система показників та методика аналізу. Забезпеченість підприємства основними фондами та ефективність їх використання, розробка заходів щодо підвищення даного показника.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2014 |
| Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування
- виробництво - розподіл - запровадження - експлуатація нової техніки;
- дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;
- створення ринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій (нововведень). Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобілізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.
Для поліпшення виробничої структури основних фондів можливе впровадження таких заходів: оновлення та модернізація устаткування; механізація та автоматизація виробництва; правильна розробка проектів будівництва та високоякісне виконання планів будівництва підприємств; ліквідація обладнання, яке не використовується та встановлення обладнання, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами.
Джерелами формування майна підприємств і відповідно основних фондів можуть бути: грошові і матеріальні внески засновників, прибутки, отримані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; прибутки від цінних паперів; кредити банків і інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів відповідних рівнів; інші джерела, не заборонені законодавством.
Кореляційно-регресійний аналіз
Важливим завданням статистики є розробка методів вивчення економічних, біологічних, технічних закономірностей, яким підпорядковане виробництво, їх кількісної та якісної сторін. Із цією метою широко використовують кількісні методи статистико-економічного аналізу, зокрема кореляційний. За допомогою кореляційного методу взаємозв'язок між явищами фіксують аналітично у вигляді математичних виразів, які відображають взаємозв'язки факторних і результативних ознак.
Кореляційний метод широко використовують в економічному аналізі різних галузей народного господарства; успішно він застосовується і в сільському господарстві.
Кореляційний метод дозволяє одержати кількісні характеристики ступеня зв'язку між двома або кількома ознаками, а тому дає більш розширене уявлення про зв'язок між ними. Водночас, слід відзначити, що кореляційний метод не встановлює причинних зв'язків між досліджуваними явищами, а констатує їх наявність чи відсутність.
Щоб зрозуміти суть явищ, необхідно розкрити їх взаємозв'язки, кількісно виміряти вплив тих чи інших об'єктивних та суб'єктивних факторів. До того ж будь-яке суспільне явище не можна усвідомити і зрозуміти без обґрунтування його зв'язків з іншими явищами або окремими їх ознаками. Ці зв'язки досить різноманітні. Причому одні ознаки виступають у ролі факторів, які діють на інші, зумовлюючи їх зміни, інші - в ролі результатів дії цих факторів. Перші з них називають факторними ознаками, другі - результативними.
Досить значна різноманітність зв'язків суспільних явищ потребує групування у певні типи та форми за їх істотними рисами і властивостями, тобто класифікації. У статистиці в основу класифікації зв'язків покладено принцип відмінності і подібності їх за такими особливостями: напрям, ступінь тісноти, аналітичний вираз, одиничність і множинність факторів та наслідків. Виходячи з цього розрізняють зв'язки функціональні (повні) і кореляційні (нерівні); прямі та обернені; прямолінійні і криволінійні; однофакторні і багатофакторні (множинні).
Кореляція - це залежність між випадковими величинами, що не має суворого функціонального характеру, при якій зміна однієї випадкової величини зумовлює зміну математичного очікування іншої.
Кореляційний зв'язок - це такий зв'язок між ознаками суспільно-економічних явищ, при якому на величину результативної ознаки, крім факторної, впливають багато інших ознак, що діють у різних напрямах одночасно або послідовно. Кореляційний зв'язок виявити лише у вигляді загальної тенденції при масовому зіставлення факторів. Його особливістю є те, що кожному значенні факторної ознаки відповідає не одне певне значення результативної, а ціла їх сукупність.
Кореляційний аналіз (кореляційний метод) - метод дослідження взаємозалежності ознак у генеральній сукупності, які є випадковими величинами з нормальним характером розподілу. Кореляційний аналіз вирішує такі завдання:
оцінку параметрів нормально розподіленої генеральної сукупності (генеральних середніх, дисперсій, парних коефіцієнтів кореляції, множинних і окремих коефіцієнтів кореляції);
перевірку істотності оцінюваних параметрів та одержання інтервальних оцінок для визначення істотних серед них;
виявлення структури взаємозалежності ознак.
Крім завдань існує декілька передумов кореляційного аналізу:
чітке уявлення про причинно-наслідкові зв'язки досліджуваних ознак;
достатня варіація досліджуваних ознак, оскільки без варіації не можна виявити зв'язків;
однорідність досліджуваної сукупності;
ознаки повинні мати кількісний або числовий вираз, навіть для атрибутивних ознак.
Вивчення взаємозв'язків кореляційного типу має велике значення, особливо при аналізі явищ, які складаються під впливом значної кількості факторів.
За математичними особливостями кореляційні залежності можуть бути додатними і від'ємними, прямолінійними та криволінійними, простими і множинними.
За формою кореляційна залежність буває прямолінійною і криволінійною, а за напрямом - прямою (додатною) та оберненою (від'ємною). Коли визначається зв'язок між двома ознаками, кореляція називається простою (парною); якщо ж ознака розглядається як результат впливу кількох факторів - множинною.
Під прямолінійним розуміють зв'язок, який описується рівнянням прямої лінії. Криволінійним називають зв'язок, що описується рівнянням будь-якої кривої лінії (парабола, гіпербола, логарифмічна крива та ін.).
Прямим називають такий зв'язок, при якому зі збільшенням (чи зменшенням) факторної ознаки збільшується (чи зменшується) результативна.
Оберненим називають зв'язок, при якому значення результативної ознаки змінюється в протилежному напрямі щодо зміни значень факторної: зі збільшенням останньої значення результативної ознаки зменшується і навпаки.
Залежно від форми зв'язку між факторною і результативною ознаками вибирають тип математичного рівняння, за допомогою якого визначають характеристики кореляційного аналізу. Прямолінійну форму зв'язку визначають рівнянням прямої лінії
ух = а0+а1х (3.1)
де ух - теоретичні (обчислені за рівнянням регресії) значення результативної ознаки;
а0 - початок відліку, або значення yx при умові, що х = 0;
а1 - коефіцієнт регресії (коефіцієнт пропорційності), який показує, як змінюється ух при кожній зміні х на одиницю;
х - значення факторної ознаки.
При прямому зв'язку між корелюючими ознаками коефіцієнт регресії має додатне значення, при зворотному - від'ємне.
Параметри а0 і а1 рівняння регресії обчислюють способом найменших квадратів. Суть цього способу в знаходженні таких параметрів рівняння зв'язку, при яких залишкова сума квадратів відхилень фактичних значень результативної ознаки (y) від її теоретичних (обчислених за рівнянням зв'язку) значень (yх) буде мінімальною (у - yх) 2 =min.
Спосіб найменших квадратів зводиться до складання і розв'язання системи двох рівнянь з двома невідомими:
y = na0 + a1x (3.2)
xy = a0x + a1x2 (3.3)
де n - кількість спостережень.
За допомогою кореляційно-регресійного аналізу я проаналізувала фондоозброєність підприємства «Оріон-Агрос».
Через змінну х я позначила середньорічну вартість основних фондів (тис. грн.), через змінну у-фондоозброєність (тис. грн.).
Для розрахунку в Excel я ввела наступні дані, які представлені на рисунку нижче.
Рис. 3.1 Таблиця з даними
У загальному вигляді формула лінійного рівняння множинної регресії така:
(3.4)
Для розрахунку коефіцієнтів використаємо регресію в Exel.
Рис. 3.2 Підсумки регресії
Оскільки у моєму випадку лише одна факторна ознака, то формула має вигляд:
ух = а0+а1х (3.5)
Обчисливши параметри рівняння множинної регресії за допомогою способу Найменших квадратів, отримали коефіцієнти:
4
Тому формула має вигляд:
Параметр показують пропорцію впливу чинників на результат y при умові, що всі інші чинники еліміновані (зафіксовані на постійному рівні).
Параметр (0,0027) показує, що при збільшенні вартості середньорічної вартості основних фондів на 1 тис. грн. фондооснащеність зростає на 0,0027 тис. грн.
Параметр (0,0034) не має економічної інтерпретації. Він відображає вплив випадкових факторів.
Між змінними, які я порівнювала, спостерігається прямий зв'язок, тобто, при збільшенні середньорічної вартості основних фондів відповідно зростає фондооснащеність підприємства, площа за досліджуваний період залишається незмінною і становить 377 га.
3.2 Підвищення ефективності використання основних фондів
Економічна діяльність підприємств в Україні відбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність раціонального використання наявних у них основних засобів. Отже, перед підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних основних засобів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю, тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішення цього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності. Пріоритетне значення серед таких заходів повинно бути відведено своєчасній заміні і мобілізації морально застарілого устаткування, організації прискореного введення в експлуатацію придбаної нової техніки; удосконаленню організації матеріально-технічного забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин; запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці; застосування сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників та інженерно-технічних працівників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств; широке застосування лізингових операцій. Практична реалізація окреслених заходів на підприємствах позначиться на їх економічній діяльності і сприятиме підвищенню інтенсивності виробництва. Зокрема, складаються широкі можливості для прискорення переорієнтації підприємств на випуск нової продукції, яка користується підвищеним попитом у споживачів. Поряд із тим, поліпшення інтенсивного використання основних засобів підприємства є важливою передумовою збільшення обсягів випуску продукції, яка користується попитом на ринку без додаткових капітальних вкладень, що особливо важливо в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів.
Інтенсифікація використання основних засобів підприємств дає змогу значно знизити витрати, пов'язані з моральним зносом машин і устаткування, сприяє прискоренню їх оновлення, що в кінцевому результаті позитивно позначається на фондоозброєності праці працюючих та зростанні її продуктивності. А в кінцевому підсумку зростає і фондовіддача на підприємствах.
Підвищення ефективності використання основних фондів на підприємствах є важливою проблемою в нашій державі в сучасних умовах розвитку економіки. В Україні розвиток ринкових відносин підвищує рівень відповідальності суб'єктів господарювання за результатами своєї діяльності. Тому актуальною проблемою є визначення ефективності використання основних засобів виробництва з урахуванням оцінки їх технічного стану, використання та виявлення резервів їх підвищення, а також виявлення найбільш важливих чинників, які впливають на зміну рівня використання основних фондів суб'єктами господарювання.
Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить від певних чинників. Останніми роками збільшилось значення речових факторів виробництва - основних фондів. Проблемою є їхнє збереження, переоснащення для подальшої роботи на підприємстві. Збільшення обсягу виробництва відбувається завдяки ефективному використанню основних фондів. Отже, проблема ефективності стає на перший план у процесі вивчення і дослідження роботи підприємств. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
В сучасних умовах кожне підприємство має розглядати питання стабілізації та виходу на рівень конкурентоздатності на ринку через призму своєї самостійності та незалежності як товаровиробника, з одного боку, і залежності від впливу зовнішнього економічного середовища та макроекономічного впливу держави, з іншого. Для того, щоб фірма була найприбутковішою, необхідно звернутися до кількісного і якісного вдосконалення основних виробничих фондів. Поряд з цим одним з найважливіших факторів вдосконалення виробництва залишається підвищення ефективності вже існуючих засобів праці. Успішність управління основними засобами підприємства можна розглядати з позиції ефективності їхнього використання в господарському обороті. Через те, що основні фонди експлуатуються тривалий час, вони поступово втрачають свою вартість за рахунок фізичного зносу, а перенесення вартості основних фондів на продукцію, що виготовляється, виконувані роботи, надавані послуги відбувається за рахунок нарахування амортизації. Тут слід звернути увагу на цільове використання амортизаційних потоків, які формуються в результаті виробничої діяльності.
Ефективність основних фондів - результат у вигляді отриманого ефекту, що співвідноситься з витраченими ресурсами. Підвищення ефективності полягає в досягненні найбільших результатів при відповідному рівні розвитку продуктивних сил порівняно з витратами праці, використаними на створення суспільного продукту. Таким чином, ефективність використання основних фондів відіграє важливе значення для розвитку діяльності підприємства, оскільки збільшується економічний потенціал і виробничі можливості галузі, підвищується технічний рівень виробництва та збільшуються темпи зростання продуктивності праці, поліпшення якості промислової продукції та інших показників. Для вирішення завдання підвищення використання основних фондів та отримання бажаних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні шляхи, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності, а також визначити основні чинники, що сприятимуть цьому.
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних засобів підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних засобів підприємства можна умовно поділити на дві групи:
1) збільшення екстенсивного завантаження;
2) підвищення інтенсивного навантаження.
Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, зазвичай, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окуповуються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.
Поряд з технічними і організаційними факторами важливу роль в підвищенні ефективності використання основних засобів повинні відігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств. Також поліпшити використання основних фондів та виробничих потужностей на підприємствах можна завдяки: підвищенню використання виробничих потужностей і основних фондів у інтенсивності; підвищенню їх навантаження у екстенсивності; дотриманню пропорційності і змінності у роботі основних фондів (обладнання); активно виконаному процесу контролювання.
Ефективність діяльності будь-якого підприємства залежить від певних чинників. Значення речових факторів виробництва основних фондів останніми роками збільшилось. Головними проблемами є їхнє збереження, переоснащення для подальшої роботи на підприємстві. Збільшення обсягу виробництва відбувається завдяки ефективному використанню основних фондів. Таким чином, проблема ефективності стає на перший план у процесі вивчення і дослідження роботи підприємств. Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей - швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Практика свідчить, що середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і більше років. Разом з тим технічно й економічно обгрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства.
Отже, на сьогоднішній день спостерігається безліч проблем використання основних засобів підприємств. Підвищення ефективності використання основних засобів в даний час має величезне значення. Підприємства, що мають в своєму розпорядженні основні засоби, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, збільшувати час роботи обладнання, поліпшувати склад, структуру і склад основних засобів, але і максимально підвищувати ефективність використання того, що є із застосуванням переважно інтенсивних методів. Тому, щоб використання основних фондів було справді економічно вигідним та ефективним, необхідно стежити за його технічним станом; залучати фахівців при проведенні складних ремонтів; вивчати ринки виробництва; залучати спеціалістів маркетингового відділу; підвищувати рівень спеціалізації виробництва; усувати простої; модернізувати устаткування; поліпшувати склад, структуру й стан основних фондів підприємства; удосконалювати планування, управління й організацію праці та виробництва; знижувати фондомісткість; підвищувати фондовіддачу та продуктивність праці на підприємстві.
Ринкові економічні процеси останніх років змусили підприємства України переглянути свою політику щодо ефективності використання всіх наявних ресурсів з метою найшвидшого вирішення проблем конкурентоздатності та економічної стабільності.
Основна мета ринкової економіки - задовольнити потреби споживачів шляхом нарощування випуску конкурентоспроможної продукції. Проте підприємства (фірми), що випускають таку продукцію далекі від альтруїстичних мотивів. Кожне підприємство повинно мати прибуток, розміри і способи одержання якого залежать від знань та досвіду, що набуваються поступово.
Для того щоб вивести підприємство у ранг прибуткової часто звертаються до кількісного ї якісного вдосконалення основних виробничих фондів шляхом введення нових фондів та модернізацію устаткування, використовуючи, при цьому, здобутки науково-технічного прогресу, але одним з найважливіших факторів вдосконалення виробництва залишається підвищення ефективності вже існуючих засобів праці. Для цього необхідно провести серйозний аналіз складу та структури основних фондів, їх технологічного стану, резервів покращення використання основних фондів та їх ефективності.
В сучасних умовах кожне підприємство має розглядати питання стабілізації та виходу на рівень конкурентноздатності через призму своєї самостійності та незалежності як товаровиробника, з одного боку, і залежності від впливу зовнішнього економічного середовища та, зокрема, макроекономічного впливу держави з іншого.
Для того, щоб підприємство було найприбутковішим, необхідно звернутися до кількісного і якісного вдосконалення основних виробничих фондів, але одним з найважливіших факторів вдосконалення виробництва залишається підвищення ефективності вже існуючих засобів праці.
Виявлення нових шляхів щодо покращення ефективності використання основних фондів, їх аналіз та оцінка.
Основні фонди - це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами.
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції при наявному розмірі виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин і устаткування протягом доби, місяця або року, тобто їх екстенсивного завантаження, а з другого, - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження).
Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства за їх змістом та призначенням умовно можна поділити на дві групи: перша - збільшення екстенсивного завантаження; друга - підвищення інтенсивного навантаження. Виділені групи складають головні напрямки більш ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства, кожний з яких охоплює певну кількість конкретизованих заходів, або шляхів (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Шляхи кращого використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства
При цьому треба відзначити дві важливі обставини. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин і устаткування можна підвищувати до певного рівня, обмеженого календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими вичерпними. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко скуплюються за рахунок одержуваного внаслідок цього додаткового економічного ефекту. Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість не працюючого впродовж доби устаткування нерідко досягає 15 - 20% загального його парку, а внутризмінні простої складають 10-15% робочого часу. Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасне здійснення заходів щодо заміни та модернізації фізично спрацьованого і технічно застарілого устаткування. Для підтримання порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування та інших видів знарядь праці.
До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу, відносяться запровадження новітньої технології, інтенсифікація виробничих процесів. Підприємствам різних галузей властиві свої специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг (застосування, наприклад, киснево-конвертерного методу виплавлення сталі у чорній металургії; різних каталізаторів, високих температур і тиску - у хімічній промисловості; обробки металу тиском, точних методів литва - у машинобудуванні тощо). Широке використання природного газу та кисню разом зі збільшенням температури дуття і тиску під колошником домни зумовлює зростання виробництва чавуну майже на третину.
Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів Організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування; гнучких, потокових і моторно - конвеєрних ліній), що дозволяють використовувати високопродуктивне автоматизоване устаткування. За результатами спеціальних досліджень, на підприємствах машинобудування виготовлення конструктивно і технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення навантаження устаткування на 20-30%.
Досить істотні за величиною резерви кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей мають бути реалізовані шляхом освоєння у стислі строки проектних потужностей, введених в дію нових технологічних агрегатів, ліній, устаткування. За даними вибіркового обстеження декількох сотень підприємств різних галузей промисловості та будівництва, середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить 5-6 років. Разом з тим технічно і економічно обґрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників нових потужностей і виробничих об'єктів на підприємствах видобувної промисловості за півтора-два роки, а обробної - за один рік і навіть швидше.
Висновки та пропозиції
На основі проведених розрахунків по приватному підприємству «Оріон - Агрос», яке розташоване в центральній частині селища Могилів, Царичанського району Дніпропетровської області можна зробити такі висновки.
ПП» Оріон - Агрос» є малим за розмірами господарством із вище середнього рівнем спеціалізації. Загальна площа землі, що закріплена за товариством складає 377 га, в т.ч. сільгоспугідь - 377 га та ріллі 377 га. Загальний напрямок господарства - зернова продукція. Середньорічна чисельність працівників - 6 чоловік, в т.ч. зайнятих в сільгоспвиробництві 6 чол.
Загальна земельна площа підприємства за досліджуваний період не змінилась, оскільки залишаються сталими показники площі ріллі та чисельності працівників. Підприємство працює стабільно.
Найбільше зросла ефективність використання землі під сою - 212,59%, що становить 31,57 ц / 100 га. На другому місці по збільшенню ефективності - соняшник, що складає 40,64% тобто 165,25 ц на 100 га.
Зменшилась ефективність використання земель під зернові та зернобобові всього на 64,73%, що складає 1303,45 ц на 100 га.
При визначенні вартісних показників спостерігається збільшення валової продукції на 62,31%, а товарна продукція зменшилась на 73,47%. У порівнянні з базовим роком прибуток зменшився на 447,56 тис. грн
Трудозабезпеченість за досліджувальний період залишається сталою, завдяки незмінній середньорічної кількості працівників на підприємстві та площі сільськогосподарських угідь. Затрати праці також залишаються незмінними і становлять 9,7 тис. люд. - год.
В третьому розділі даної роботи я досліджувала залежність середньорічної вартості основних фондів та фондооснащеність. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу я визначила коефіцієнти, дослідила залежність, тісноту зв'язку між змінними. За даними видно, що в підприємства за досліджуваний період підвищилася вартість основних фондів і відповідно фондооснащеність, зв'язок між показниками прямий. Збільшення фондооснащеності має позитивний характер для підприємства, а в нашому випадку вона зросла на 126,52%.
У сучасних умовах, коли в сільськогосподарське виробництво залучені значні матеріальні ресурси, одним із напрямів кращого використання фондів є додержання режиму економії в кожному господарстві. Зниження річного розміру витрат на виробництво продукції рослинництва і тваринництва на підприємствах АПК України означає збільшення суми чистого доходу, від якого, в свою чергу, залежить рівень одного з найважливіших показників ефективності використання фондів - норми прибутку. Режим економії супроводжується зниженням затрат на формування власних і оборотних фондів (молодняку і продуктивної худоби, насіння і посадкового матеріалу), а тому підвищує рівень фондовіддачі та коефіцієнт оборотності.
Отже, підвищення ефективності використання основних і оборотних фондів - проблема комплексна. Її успішне розв'язання потребує найбільш повного використання всіх елементів матеріально-технічної бази сільського господарства, вдосконалення структури фондів, суворого режиму економії на всіх стадіях виробничого процесу
Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, як саме реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання.
Основні напрями збільшення часу функціонування устаткування є: скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва (повне і своєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, напівфабрикатами, деталями); підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування; скорочення цілодобових простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.
Важливим напрямом підвищення ефективності використання основних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування. Слід сказати, що екстенсивне поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей хоча повністю на сьогодні не реалізоване, все ж воно має межі.
Набагато ширші можливості має інтенсивне поліпшення використання основних фондів та виробничих потужностей, яке передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Підвищення інтенсивного завантаження устаткування може бути досягнуто шляхом модернізації діючого устаткування, машин та механізмів, встановлення оптимального режиму їхньої роботи
Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей є удосконалення структури основних виробничих фондів. Оскільки збільшення випуску продукції досягається тільки в провідних основних цехах, то важливо підвищувати їхню частку в загальному обсязі основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосередньо обсяги продукції не збільшує, але й без пропорційно розвинутого допоміжного виробництва основні цехи з повною віддачею не можуть функціонувати. Тому необхідно встановлювати оптимальну виробничу структуру підприємства - важливий напрямок кращого використання основних фондів. Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей - швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування.
Таким чином, у даний час найважливішою задачею стає покращення, удосконалення структури та підвищення ефективності використання основних фондів, формування механізму державного регулювання інвестицій і відтворення основних фондів.
Отже, виконання цих задач приведе до ефективної діяльності підприємств, до їх успішного функціонування і розвитку надалі, а, отже, і до розвитку національної економіки в цілому.
Для поліпшення виробничої структури основних фондів можливе впровадження таких заходів: оновлення та модернізація устаткування; механізація та автоматизація виробництва; правильна розробка проектів будівництва та високоякісне виконання планів будівництва підприємств; ліквідація обладнання, яке не використовується та встановлення обладнання, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами.
Основними шляхами підвищення ефективності використання основних фондів, зокрема її основного показника - фондовіддачі - є збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок більш інтенсивного їх використання і зниження середньорічної вартості цих фондів за рахунок ліквідації зношених, малопродуктивних та не використовуваних у процесі діяльності підприємства основних засобів.
Напрямки підвищення ефективності використання основних фондів повинні визначатися існуючим станом підприємства, зумовленим впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища його функціонування.
Основні фонди створюють необхідні умови для науково-технічного прогресу, як фактора розвитку народного господарства і соціального розвитку суспільства. Збільшення обсягу виробничих основних фондів, удосконалення їх якісного складу виступають передумовою поліпшення умов праці, підвищення її продуктивності. Зростання основних виробничих фондів, їх удосконалення є з головною метою розвитку господарства.
Список використаної літератури
1. Економіка підприємства: Навч. посіб./ За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. - 431 с.
2. Череп А.В., Клименко А.А. Ефективність використання основних фондів підприємства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portalSoc_Gum/ Dtr_ep/2009_6/files/ekon_06_09_43_Cherep_Klimenko.pdf
3. Волков О.І., Скляренко В.К. Економіка підприємства: Курс лекцій. М: Инфра-М, 2003. - 280 с.
4. Економіка організації (підприємства): підручник для вузів / Під ред Н.А. Сафронова. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Економіст, 2006. 618с
5. http://www.adm.dp.ua
6. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид.,
доп. і перероблення / В.Г. Андрійчук, - к,: КНЕУ, 2002. - 624 с.
7. Малік М.Й., Зіновчук В.В., Луценко Ю.О. Основи аграрного підприємства / За ред. М.Й. Маліка, - к.: ІАЕ, 2001. - 582 с.
8. www.refine.org.ua
9. http://www.rusnauka.com/
10. http://pidruchniki.ws/
11. http://archive.nbuv.gov.ua/
12. Бова Т.В. Підвищення ефективності використання основних засобів підприємства / Т.В. Бова // Економіка. - 2010. - №9. - С. 15 - 21.
13. Економіка підприємства: підруч. / за ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2006. - 528 с
14. Мацибора В. І. Економіка підприємства: навч. посіб. / В. І. Мацибора, В.К. Збарський, Т.В. Мацибора. - К.: Каравела, 2008. - 312 с.
15. Чорна І.О. Ефективність використання основних виробничих фондів та розробка пропозицій щодо їх поліпшення [Електронний ресурс] / І.О. Чорна. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2009_2/files /Econ_02_2009_Chorna.pdf
16. uk.wikipedia.org
17. СкляренкоВ.К., Прудников В.М. Економіка підприємства.ИНФРА - М.: 2008. -528 с.
18. Титов В.І. Економіка підприємства. - М.:Эксмо, 2007. -416 с.
19. Шеремет А.Д. Комплексний аналіз господарську діяльність. - М.:КНОРУС, 2008. -416 с.
20. zakon.rada.gov.ua/go/698-12э
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Економічна суть основних виробничих фондів та їх класифікація. Загальна земельна площа підприємства. Аналіз ефективності використання основних засобів на ПП "Оріон – Агрос" та дослідження шляхів підвищення ефективності використання основних фондів.
курсовая работа [867,6 K], добавлен 26.11.2014- Підвищення економічної ефективності використання основних фондів операційної діяльності підприємства
Поняття, оцінка та склад основних фондів торговельного підприємства. Оцінка та відтворення основних фондів торговельного підприємства. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства. Завдання управління основними фонд
курсовая работа [223,0 K], добавлен 26.10.2004 Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів. Оцінка економічної ефективності використання і відтворення основних фондів на підприємстві. Визначення шляхів підвищення існуючого рівня ефективності використання основних фондів підприємства.
курсовая работа [266,0 K], добавлен 14.09.2012Економічна сутність, класифікація та структура основних і оборотних фондів, джерела відтворення; рівень забезпеченості виробничими фондами на с/г виробництвах: аналіз показників; шляхи підвищення ефективності їх використання в сучасних ринкових умовах.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 01.10.2011Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів - важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Визначення ефективності і заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.11.2008Класифікація, оцінка та облік основних фондів, показники їх зношеності, відтворення і використання. Формування джерел фінансування відтворення основних фондів, оптимізація їх структури і термінів служби, шляхи підвищення ефективності використання.
курсовая работа [87,5 K], добавлен 23.05.2012Класифікація, структура та оцінка основних фондів. Склад основних виробничих засобів підприємства. Економічна характеристика ВАТ "Полтавське ХПП". Спрацювання, амортизація і відтворення, показники і фактори ефективного використання основних фондів.
курсовая работа [147,0 K], добавлен 19.09.2011Оцінка, класифікація та структура основних фондів промислового підприємства. Знос і амортизація основних фондів, методи її нарахування. Аналіз складу, структури та динаміки основних фондів на підприємстві, показників їх стану і ефективності використання.
курсовая работа [460,6 K], добавлен 20.09.2013Теоретичні основи аналізу стану та використання основних фондів. Організаційно-економічна характеристика господарства. Аналіз наявності складу структури та руху основних виробничих фондів. Оцінка їх забезпечення, ефективність та джерела використання.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 09.12.2010Ефективність використання виробничих фондів підприємства. Визначення показників стану, руху і ефективності використання виробничих фондів, результатів господарської діяльності. Шляхи покращення ефективності використання матеріальних активів підприємства.
курсовая работа [198,6 K], добавлен 16.08.2010
