Оцінка вартості нематеріальних активів

Додатковий прибуток що очікується повинний бути приведений до моменту оцінки за формулою1.4:

1.4

Проведення оцінки нематеріальних активів з використанням методу переваги в прибутках можливе лише в тому випадку, коли об'єкт оцінки може бути використаний для отримання додаткового прибутку після дати проведення оцінки.

1.4 Оцінка об'єктів промислової власності

По статті «Нематеріальні активи» показуються «витрати підприємства на нематеріальні об'єкти, які використовуються протягом довгострокового періоду в господарській діяльності і приносять дохід: права на використання природних ресурсів, будинків, устаткування, земельних ділянок, патентів, ліцензій, ноу-хау, програмних продуктів, монопольних прав і привілеїв, включаючи ліцензії на визначені види діяльності, інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), організаційні витрати (включаючи плату за державну реєстрацію підприємства, брокерське місце і т.ін.), торговельні марки і товарні знаки і т.ін.

Нематеріальні активи можуть бути внесені засновниками (власниками) підприємства в рахунок вкладів у статутний фонд підприємства, а також придбані підприємством у процесі його діяльності».

Таким чином, сума вартостей матеріальних і нематеріальних активів складає статутний капітал, визначення розміру якого обов'язкова умова приватизації державної і комунальної власності в приватну власність, проведення аукціонів і конкурсів при акціонуванні підприємств.

Якщо розрахунок вартості статутного капіталу, утвореного основними оборотними коштами, досить розроблений, то розрахунок вартості частки статутного капіталу, утвореного промисловою й іншою інтелектуальною власністю, - явище нове й офіційних методик здійснення таких розрахунків немає.

Розглядаючи питання про визначення частки статутного капіталу, утвореної нематеріальними активами, слід чітко визначитися в тому, що вартість нематеріальних активів не рівнозначна розмірові частки статутного капіталу, утвореного нематеріальними активами, як тими, що безпосередньо не беруть участь у виробничому процесі. Власне кажучи, частка статутного капіталу, утвореного нематеріальними активами, - це не їхня матеріальна вартість, а вартість права на використання об'єкта промислової й іншої інтелектуальної власності.

Отже, для переходу від вартості нематеріальних активів до визначення частки статутного капіталу, утвореного цими нематеріальними активами, необхідно встановити залежність між цими величинами.

З викладеного виходить, що визначення розміру статутного капіталу, утвореного промисловим й іншим видами інтелектуальної власності, складається з послідовного рішення двох задач:

по-перше, розрахунку вартості об'єктів промислової й іншої інтелектуальної власності;

по-друге, виходячи з величини вартості нематеріальних об'єктів, визначення розміру статутного капіталу як частини вартості цих активів.

У принципі розрахунок вартості об'єктів промислової або іншої інтелектуальної власності полягає в оцінці прибутку, який створено об'єктом такої власності, або фактично зроблених витрат на створення об'єкта власності. Прибуток розраховується при наявності вихідних даних, а при їхній відсутності визначається за експертними оцінками.

У загальному випадку вартість об'єкта промислового й іншого видів інтелектуальної власності, обумовлена по прибутку З, може бути розрахована за формулою1.5:

1.5

де: П - річний прибуток, грн.;

Д - частка прибутку, що приходиться на об'єкт промислової власності;

Т- час, за який проводиться розрахунок прибутку.

Величина Д залежить від рівня техніки, її правового захисту, економічних факторів, наявності ноу-хау тощо і в умовах ринку практично не обмежена.

Визначення вартості винаходу як об'єкта промислової власності по прибутку.

Оскільки використання винаходу можливо тільки на основі ліцензійного договору, то вартість винаходу правомірно визначати по вартості ліцензії. Одним із загальноприйнятих випадків визначення ціни ліцензії є оцінка її вартості по прибутку, який отримано покупцем (ліцензіатом).

Передбачуваний прибуток П, що одержить покупець (ліцензіат), розраховується у такий спосіб (формула1.6)



1.6

де: Q - середній річний обсяг очікуваного випуску продукції (при відсутності достовірних даних можуть бути використані паспортні дані про продуктивність устаткування);

Ц - ціна одиниці продукції, що виготовляється по ліцензії (переважно світова);

В_д - термін дії ліцензійної угоди (зазвичай 5-10 років);

- період освоєння предмета ліцензії (зазвичай 1 - 3 роки);

Н - норма прибутку в тій або іншій галузі промисловості (зазвичай 0,1-0,2).

Вартість (ціна) ліцензії С_л визначається за формулою 1.7 як частка Д від прибутку, який отриманий покупцем:

С_л = Д П

1.7

Визначення вартості винаходу як об'єкта промислової власності за ціною ліцензії, розрахованої на базі роялті, визначається за формулою 1.8

1.8

де: Р - розмір роялті (поточних відрахувань з одиниці продукції по ліцензії), залежить головним чином від обсягу виробництва, вартості продукції і коливається від 1 до 12%.

Розмір роялті в угодах на передачу ноу-хау зазвичай знижується на 20-60% у залежності від характеру угоди, наприклад:

переданий об'єкт не захищений патентами, - знижується на 20-40%;

переданий об'єкт відомий, але для освоєння необхідні додаткові дослідження і значні капіталовкладення - знижується на 20-40%;

ноу-хау передається на об'єкт, відомий на ринку, але все-таки представляє інтерес для ліцензіата, - знижується на 40-60%.

Визначення вартості товарного знаку як об'єкта промислової власності по прибутку.

Вартість товарного знаку розраховується як частина прибутку від реалізації продукції, захищеної товарним знаком, за формулою 1.9

=,

1.9

де: - вартість товарного знаку, грн.;

К - коефіцієнт, що враховує характер виробництва продукції, захищеної товарним знаком, визначається по наступній шкалі: ДО = до 0,1 - індивідуальне виробництво, ДО = 0,1-0,2 - дрібносерійне виробництво, ДО = 0,2-0,3 - серійне виробництво, ДО = 0,3-0,4 - крупносерійне виробництво, ДО = 0,4-0,5 - масове виробництво;

- прибуток від реалізованої продукції, захищеної товарним знаком, який розраховується за формулою 1.10

1.10

де: Н- норма прибутку;

Q- обсяг реалізованої продукції за основний термін дії товарного знаку:

Ц - ймовірна ціна одиниці продукції, захищеної товарним знаком, грн.

У випадку неможливості точного визначення характеру виробництва продукції, захищеної товарним знаком, коефіцієнт ДО визначається за формулою 1.11 експертним шляхом:

1.11

де: - додатковий прибуток, який створений товарним знаком.

Розрахунок вартості об'єктів промислової власності, що мають правовий захист (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, товарних знаків), по оцінці фактично зроблених витрат.

Вартість об'єкта промислової власності «З» у загальному випадку визначається за формулою 1.12:

1.12

де: З_с - сума усіх витрат, пов'язаних зі створенням і охороною об'єкта промислової власності, грн.;

Kмc - коефіцієнт, що враховує ступінь морального старіння об'єкта промислової власності;

Kм - коефіцієнт техніко-економічної значущості об'єкта промислової власності.

У свою чергу, визначається за формулою 1.13

1.13

де: - вартість розробки об'єкта промислової власності (грн.) є сумою фактично зроблених витрат на виконання НДР у повному обсязі (від пошуку до звіту) і розробку всіх стадій конструкторсько-технічної, технологічної і проектної документації (наприклад, від ескізного до робочого проекту), розрахованих з урахуванням рентабельності. У тих випадках, коли НДР або конструкторсько-технічна, технологічна і проектна документація виконується частково або створення самого об'єкта промислової власності випереджує проведення тільки НДР або розробка технічної документації, то розрахунок вартості об'єкта промислової власності проводиться по витратах на фактично виконані роботи, для промислових зразків і товарних знаків - по витратах на дизайн;

- витрати на правову охорону об'єкта промислової власності (грн.) (оформлення заявочних матеріалів на одержання патенту, оплата податків за подачу заявки, проведення експертизи, одержання патенту і підтримка патенту в силі). У випадку патентування за кордоном варто враховувати і валютні витрати.

У свою чергу, визначається за формулою 1.14

1.14

де: -- витрати на проведення НДР, пов'язані зі створенням об'єкта промислової власності, грн.;

-- витрати на розробку конструкторсько-технічної, технологічної і/або проектної документації, пов'язані зі створенням об'єкта промислової власності, грн.;

- рентабельність, %.

Витрати на проведення НДР визначаються за формулою 1.15

,

1.15

де: - витрати на пошукові роботи, включаючи попередню розробку проблеми, маркетинг та ін., зазвичай 10-15% від сумарних витрат на НДР;

- теоретичні дослідження, 20-25%;

- витрати на проведення експериментів, 40-60%;

- витрати на послуги сторонніх організацій, 10-15%;

- витрати на складання, розгляд і затвердження звіту 5-10%;

- витрати на проведення іспитів, 10-15%;

- інші витрати.

Витрати на розробку конструкторсько-технічної, технологічної, проектної документації визначаються за формулою 1.16

1.16

де: - витрати на виконання ескізного проекту, звичайно 20-25% від сумарних витрат на конструкторсько-технічну документацію;

- витрати на виконання технічного проекту, 25-30%;

- витрати на виконання робочого проекту, 35-40%;

- витрати на виконання розрахунків, 5-10%;

- витрати на проведення іспитів, 5-10%;

- витрати на послуги сторонніх організацій, 10-15%;

- витрати на проведення авторського нагляду, консультацій та ін. 5-10%;

- витрати на дизайн, 40-50%.

Витрати на роботи, які виконані безпосереднім виконавцем, у залежності від виду робіт, включають витрати на матеріали, зарплату, електроенергію, водопостачання, опалення, амортизацію обладнання, експлуатацію виробничих приміщень або оренду й інші витрати.

Коефіцієнт, що враховує ступінь морального старіння об'єкта промислової власності, , визначається за формулою 1.17



1.17

де: - номінальний термін дії охоронного документа;

-- термін дії охоронного документа за станом на розрахунковий рік. Розмір статутного капіталу, утвореного об'єктом промислової й іншими видами інтелектуальної власності (нематеріальними активами), розраховується за формулою 1.18

1.18

де: - розмір статутного капіталу;

3₀ - розрахована вартість об'єкта нематеріального активу;

К_с - коефіцієнт, що визначає частку статутного капіталу від розрахованої вартості об'єкта нематеріального активу.

Необхідно врахувати, що в силу специфіки об'єкта оцінки існують значні обмеження на застосування порівняльного підходу при оцінці нематеріальних активів.



Розділ 2. Оцінка нематеріальних активів компанії

ТОВ «Мета - Груп»

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Мета - Груп»

Об'єктом дослідження являється підприємство ТОВ «Мета-Груп», яке було зареєстроване 6 квітня 2001 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) код 33440592, та розпочало свою діяльність з 16 квітня 2001 року. Підприємство є платником ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах. Очолює підприємство Директор, який є одноосібним власником даного підприємства. Статутний капітал становить 1 00 000,00 грн.

Основними напрямками діяльності компанії є розробка інтелектуальних продуктів та надання послуг у таких сферах:

· маркетингові дослідження

· проведення семінарів з питань оптимізації сплати податків

· обслуговування комп'ютерних програм для ведення бухгалтерського обліку

· оцінка об'єктів промислової та інтелектуальної власності

· допомога бухгалтерам початківцям по освоєнню комп'ютерних бухгалтерських програм

· та інші види інтелектуальних послуг

ТОВ «Мета-Груп» має лінійну організаційну структуру управління. Для даного підприємства використання лінійної організаційної структури є досить оптимальним варіантом, оскільки ТОВ «Мета-Груп» класифікується як мале підприємство з нескладним видом операційної діяльності. Лінійна структура управління підприємством забезпечує директора ТОВ «Мета-Груп» високим рівнем централізації управління, швидкістю доведення наказів та розпоряджень до підлеглих та відповідною швидкістю зворотного зв'язку з чітко визначеною відповідальністю. На підприємстві працює 20 осіб, з них програмісти 10 осіб, у відділі обслуговування комп'ютерних програм 6 осіб, проведенням тренінгів 4 особи.

За часи свого існування компанія завоювала міцні позиції на ринку та здобула довіру з боку споживачів за рахунок надання якісних послуг. Товариство самостійно здійснює економічну діяльність згідно з чинним законодавством та за напрямками, передбаченими Статутом. Компанія позиціонує на ринку як така що надає якісні послуги за порівняно з іншими подібними фірмами не високу плату. Саме завдяки такому підходу до споживачів фірма досить швидко закріпила за собою лідируюче місце на ринку.

На сьогоднішній день компанія має не досить добре фінансове становище, але все ж таки спостерігається поступове зростання коефіцієнту фінансової автономії, про що свідчать показники фінансової стійкості підприємства з табл. 2.1

Таблиця 2.1

Показники фінансової стійкості ТОВ « Мета-Груп» за 2007 - 2008 роки

Показники	2007 рік	2008 рік
	І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	ІV кв.	І кв.	ІІ кв.	ІІІ кв.	ІV кв.
Коефіцієнт фінансової автономії	0,121	0,125	0,132	0,136	0,14	0,23	0,28	0,355
Коефіцієнт забезпечення оборотних коштів власними оборотними коштами	0,28	0,32	0,4	0,46	0,47	0,475	0,53	0,54
Коефіцієнт маневреності	0,201	0,276	0,298	0,332	0,345	0,365	0,371	0,402
Коефіцієнт співвідношення власних і залучених джерел коштів	0,111	0,124	0,13	0,145	0,17	0,173	0,181	0,34



Фінансова стійкість підприємства визначається його спроможністю фінансувати формування своїх запасів і витрат за рахунок стабільних джерел коштів.

Коефіцієнт фінансової автономії показує, наскільки підприємство незалежне від зовнішніх джерел фінансування. У ТОВ « Мета-Груп» цей показник за дані періоди досить низький. За досліджувані періоди коефіцієнт автономії змінився не суттєво, але все ж таки збільшився на 20%. Найзначніший ріст показника відбувся лише у 2008 році, у 2007 році поквартальне збільшення коефіцієнта було незначним, з 0,121 у І кварталі до 0,136 у ІV кварталі. У ІV кварталі 2008 року коефіцієнт фінансової автономії дорівнює вже 0,355.

Коефіцієнт забезпечення оборотних коштів власними оборотними коштами ТОВ «Мета-Груп» знаходиться на достатньому рівні. За періоди І квартал 2007 - ІV квартал 2008 років показник збільшився з 0,28 до 0,54. У ІІІ кварталі 2008 році забезпеченість оборотних коштів власними оборотними коштами досягнула 53%, що є дуже позитивним показником і свідчить про перевагу власних коштів підприємства над позиченими у забезпеченні оборотних коштів.

2.2 Оцінка вартості бази даних «БД БІРЖА» витратним підходом методом вартості заміщення

У січні 2009 року працівниками компанії «Мета - Груп» було завершено розробку бази даних «БД Біржа» призначену для полегшення і прискорення пошуку необхідної інформації на ринку продовольчих ресурсів України. Для того, щоб включити права на нематеріальний актив бази даних «БД БІРЖА» до статутного капіталу підприємства необхідно розрахувати його вартість.

У цьому випадку для розрахунку вартості нематеріального активу досить вдалим буде метод вартості заміщення. Вартістю заміщення називається вартість створення нового активу, еквівалентного об'єкту оцінки по функціональних можливостях і варіантам його використання.

Даний метод припускає, що для оцінки використовується аналог даного активу з аналогічними споживчими властивостями. Відповідно до цього методу ринкова вартість інтелектуальної власності визначається, виходячи з мінімальної ціни, яку варто заплатити при покупці інтелектуальної власності аналогічної корисності чи аналогічної споживчої вартості. Ця вартість називається ринковою вартістю оцінюваного активу, тому що актив-аналог є еквівалентним по функціональних можливостях і варіантам його використання. Витрати на розробку такого нематеріального активу складаються з наступних основних статей: заробітна плата програміста (з відрахуваннями в бюджет), плата за оренду приміщення, плата за амортизацію устаткування, накладні витрати і прибуток підприємця.

Заробітна плата досвідченого програміста в залежності від його кваліфікації складає від 300 до 5000 USD на місяць. Плата за оренду офісних приміщень знаходиться на рівні від 120 до 400 USD у рік за 1 кв. м. Професійні програмісти працюють з комплексом устаткування (комп'ютер, принтер, сканер і т.д.) вартістю від 2000 до 4000 USD з терміном ефективного використання 3-5 років.

Для оцінки нематеріального активу методом вартості заміщення необхідно скласти кошторис витрат у припущенні, що нематеріальний актив створюється в даний момент в умовах успішно функціонуючої організації.

Існують дві думки експертів:

- база даних може бути створена програмістом середньої кваліфікації за 9 місяців;

- цей програмний продукт може бути розроблений фахівцем високої кваліфікації протягом 6 місяців.

Відповідно будуються два варіанти кошторису витрат (див. табл. 2.2).



Таблиця 2.2

Визначення вартості заміщення бази даних «БД БІРЖА»

Статті витрат (у дол. США)	I варіант	II варіант
Заробітна плата (без нарахувань)	300	500
- один місяць (з нарахуваннями)	510	850
- 6 місяців	-	5100
- 9 місяців	4590	-
Разом:	4590	5100
Оренда приміщення (площа -- 10 кв.м)
- ставка орендної плати (USD за кв.м у рік)	120	400
- плата за 1 місяць	120	333
- плата за 6 місяців	-	2000
- плата за 9 місяців	1080	-
Разом:	1080	2000
Амортизація обчислювальної техніки
- вартість типового набору (комп'ютер, сканер, принтер частково)	2000	3600
- термін ефективного використання	3 роки	3 роки
- амортизаційні нарахування за 6 місяців	-	600
- амортизаційні нарахування за 9 місяців	500	-
Разом:	500	600
Разом по трьох статтях	6170	7700
Накладні витрати 20%	1234	1540
Разом з накладними витратами	7404	9240
Прибуток підприємця 30%	2221,2	2772
Усього, USD	9625,2	12012
Усього в гривнях за курсом, що діє на 01.01. 2009 р.	51302	64024

Таким чином, отримані два можливі значення вартості заміщення оцінюваної бази даних 51302 грн. і 64024 грн.

Оскільки даний продукт був створений у 3 кварталі 2003 року (напередодні дати оцінки), можна вважати, що зниження його вартості за рахунок старіння не відбулося.

Так як немає жодних підстав надавати переваги будь-якому з результатів, підсумкову вартість об'єкта оцінки варто визнати вказавши її середнє арифметичне значення:

PV = (51302 + 64024) : 2 = 115326 грн.: 2 = 57663 грн. = 57,7 тис. грн.

Порівняльний підхід заснований на принципі ефективно функціонуючого ринку, на якому інвестори купують і продають активи аналогічного типу, приймаючи при цьому незалежні індивідуальні рішення. Дані по аналогічних угодах порівнюються з тими, що оцінюються. Переваги і недоліки активів, які оцінюються, у порівнянні з обраними аналогами враховуються за допомогою введення відповідних поправок.

2.3 Оцінка вартості прав на використання товарного знаку «Преміум» компанією ТОВ «Мета - Груп» дохідним підходом методом звільнення від роялті

Даний метод застосовується для відносно точного встановлення ринкової вартості в тих випадках, коли грошові надходження від використання оцінюваного активу і пов'язані з ним виплати (наприклад, мито) прогнозовані з достатньою точністю, причому різниці надходжень і виплат істотно розрізняються в різні роки розглянутого періоду.

Метод розрахунку може бути розбитий на наступні сім етапів:

1. Складається прогноз обсягів продажу, по яких очікуються виплати роялті. Прогноз складається в натуральних і вартісних показниках з розбивкою по роках чи більш коротким інтервалам.

2. Визначається ставка роялті. Якщо немає досвіду продажу ліцензій аналогічного типу, то дані беруться з таблиць стандартних розмірів роялті. Такі таблиці публікуються.

3. Визначається економічний термін служби патенту чи ліцензії, що може бути істотно коротше юридичного, якщо винахід застаріває раніше закінчення терміну дії патенту.

4. Розраховуються очікувані виплати у вигляді роялті. Як правило, роялті нараховуються від обсягів продажу у вартісному вираженні по тим періодам, на які розбитий весь економічний термін дії патенту чи ліцензії. Але застосовуються також роялті, що розраховуються по кількості одиниць виготовленої продукції.

5. З очікуваних виплат у вигляді роялті віднімаються усі витрати, пов'язані з підтримкою патенту в силі і т.п. (якщо вони порівнювані з розмірами очікуваних роялті);

6. Розраховуються дисконтовані потоки прибутку, одержуваного від виплат у вигляді роялті. Коефіцієнти дисконтування визначаються в залежності від області застосування ОІВ, галузевих і індивідуальних ризиків

7. Визначається приведена вартість потоків прибутку за весь період. Для цього дисконтовані потоки прибутку додаються.

До компанії ТОВ «Мета - Груп» звернулася фірма по виробництву молочної продукції під відомим товарним знаком «Преміум» з проханням розрахувати вартість прав на використання товарного знаку «Преміум» компанія працює на ринку більше п'яти років під зазначеним товарним знаком. Протягом наступних 5 років планується випуск молочної продукції (масла) з використанням товарного знаку «Преміум», у наступних обсягах та за ціною табл.2.3. Для визначення вартості прав були проведені наступні розрахунки.

Потік прибутку поточного року враховується з коефіцієнтом одиниця. Вважається, що він складається з тих засобів, що надходять, чи навпаки, повинні бути сплачені негайно. Для кожного наступного року коефіцієнт дисконтування виходить множенням коефіцієнта для попереднього року на величину формула 2.1

1/(1+r)=100/(100+ r)

2.1

де r - ставка дисконту, виражена в частках (вона дорівнює частці від розподілу ставки дисконту у відсотках на 100). Отримана сума називається приведеною вартістю (позначається як PV). Її можна виразити формулою 2.2

PV= CF₀, CF₁, CF₂, ... CF_T

2.2

де: - PV - приведена вартість кінцевої послідовності потоків CF₀, CF₁, CF₂, ... CF_T,

- індекс 0 відповідає поточному року,

- індекс T - відповідає останньому року використання оцінюваного активу.

Таблиця 2.3

Запланований випуск продукції ціна/обсяг з за рахунок використання товарного знаку «Преміум»

	2009р.	2010р.	2011р.	2012р.	2013р.
Обсяг випуску, кг.	360000	400000	480000	600000	720000
Ціна, грн./кг	18	17	16	15	15
Роялті, %	3	3	2	2	1

Товарний знак уже використовується протягом 5 років. Ставка дисконтування сягає 20% Розрахунок вартості прав на використання товарного знаку «Преміум» приведений у таблиці 2.4.

Таблиця2.4 Розрахунок вартості прав на використання товарного знаку «Преміум»

	2009р.	2010р.	2011р.	2012р.	2013р.
Обсяг випуску, кг	360000	400000	480000	600000	720000
Ціна, грн. / кг	18	17	16	15	15
Виручка, тис. грн.	6480	6800	7680	9000	10800
Роялті, %	3	3	2	2	1
Доход від роялті, тис. грн.	194,4	204	153,6	180	108
Витрати по продовженню терміну дії свідоцтва, тис. грн.	-	-	-	-	0,5
Чисті доходи від товарного знаку, тис. грн.	194,4	204	153,6	180	107,5
Фактор поточної вартості 18%	0,833	0,694	0,579	0,482	0,402
Поточні доходи від товарного знаку, тис. грн.	161,9	141,6	88,9	86,8	43,2
Вартість, тис. грн.	522,4

Таким чином, вартість прав від використання товарного знаку «Преміум», який охороняється Свідоцтвом на знак для товарів і послуг України № 98567, визначена методом звільнення від роялті, складає 522,4 тис. грн.

Завершуючи проведене дослідження зауважимо, що описані методи становлять основу методики оцінки об'єктів інтелектуальної власності, але не є вичерпним переліком всіх можливих варіантів оцінки. Існує ряд інших методів, які прийнятні для застосування до окремих об'єктів інтелектуальної власності і не можуть бути застосовані щодо інших. Вся сукупність існуючих методів досить значна і кожен метод може бути предметом окремого розгляду. Варто лише зазначити, що, як показує практика, жоден окремий метод оцінки не є досить ефективний в порівнянні з комплексним застосуванням різних методів. Загалом обрання методики оцінки інтелектуальної власності є результатом виключно професійного судження експерта, яке в першу чергу має ґрунтуватися на його безпосередньому досвіді оціночної діяльності.

2.4 Вартісна оцінка гудвілу компанії ТОВ «Мета - Груп»

Оскільки вартісна оцінка гудвілу є важливою складовою оцінки бізнесу в цілому, а нормативна база для такої оцінки в Україні відсутня, пропонуємо метод вартісної оцінки гудвілу, оснований на формулі податкового управління США.

Згідно з цим методом гудвіл визначається після відрахування податків за формулою 2.2



Г=

2.2

Де: Д- середньорічний приведений доход підприємства після відрахування податків;

- середньорічний прибуток на ринкову вартість матеріальних активів після вилучення пасивів (на основі обраного стандартного прибутку для галузі);

К - коефіцієнт капіталізації прибутку: К= 0,15, 0,20.

Розрахунок проводиться у такому порядку:

1. Визначається середній дохід за розрахунковий період (не менше 5 років).

2. Визначається середня вартість матеріальних активів за той самий період;

3. Визначається прибуток, що припадає на матеріальні активи за формулою 2.3

2.3

Де: - середня вартість матеріальних активів;

- норма прибутку у середньому по галузі;

4. Визначається надлишковий прибуток (доход) за формулою 2.4

2.4

5. Визначається вартість гудвілу за формулою 2.5



2.5

Розрахуємо вартість гудвілу Компанії ТОВ «Мета - Груп»

1. Розрахунок середнього доходу, грн. таблиця 2.5

Таблиця 2.5

Фінансовий рік	Дохід після оподаткування	Правка	Приведений доход
2005	71479	-	71479
2006	57616	5692	51924
2007	66540	743	65797
2008	72920	10791	62129
2009	58720	9405	49315
Всього за 5 років	300644
Середнє за 5 років	60129

2. Розрахунок середньої вартості матеріальних активів, грн. таблиця 2.6

Таблиця 2.6

Фінансовий рік	Вартість всіх активів	Вартість нематеріальних активів	Пасиви	Вартість матеріальних активів
2005р.	477869	37512	74992	365365
2006р.	497257	45165	86721	365371
2007р.	513470	52711	86343	374416
2008р.	640144	61362	190597	388185
2009р.	665152	79605	207560	327987
Всього за 5 років	1871324
Середнє за 5 років	374265



3. Розрахунок прибутку на нематеріальні активи (з нормою 10%) відбувається із застосуванням формули 2.3

37426грн

4. Розрахунок надлишкового прибутку розраховується за формулою 2.4

60129 - 37426 = 22703 грн

5. Розрахунок вартості гудвілу (з коефіцієнтом капіталізації 0.20), застосовуємо формулу 2.5

=113515грн.

Ясно, що цей метод є однобічним, оскільки допускає визначення вартості гудвілу через сукупний дохід, отриманий за рахунок усієї маси нематеріальних активів. Та якщо підприємство немає на своєму балансі нематеріальних активів, то така оцінка гудвілу може бути досить ефективною. У тому випадку, коли питомий внесок нематеріальних активів, які знаходяться на балансі підприємства, у прибуток невеликий, то такий метод оцінки є дуже економічним.



Розділ 3. Проблеми в оцінюванні нематеріальних активів

3.1 Проблеми оцінки інтелектуального внеску до статутного капіталу

Статутний капітал підприємницького товариства формується за рахунок вкладів учасників. Склад, оцінка та порядок внесення вкладів має важливе значення не лише для формування майнової бази товариства, а й для виникнення корпоративних прав учасників. В сучасній економіці інтелектуальний капітал виходить на передній план, оскільки він один із основних факторів, що визначають конкурентоздатність підприємства. Вірна оцінка інтелектуального капіталу при внесенні його до статуту є запорукою підвищення економічного стану та ефективності виробництва підприємства. Значимість та важливість даного питання полягає в тому, що власник інтелектуального внеску, оцінивши його занадто дорого, в результаті може отримати необґрунтовано високі корпоративні права.

Згідно з ч. 2 ст. 115 ЦК України вкладом учасника можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові та інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлене законом [2]. Словосполучення "якщо інше не встановлено законом" стосується не грошової оцінки внеску, а можливих обмежень щодо майна, яке може бути вкладом до статутного капіталу. Ця норма міститься у законі, котрий прийнятий пізніше, тому на даний час слід керуватися нею. Отже, фактично будь-яке майно може бути предметом внеску за двох умов: 1) воно може бути відчужене; 2) має грошову оцінку.

Майно, внесене як вклад до статутного капіталу, переходить у власність цього товариства. Винятком є внески у вигляді права користування. Право власності переходить в момент передачі речі (сплати грошей), тобто у загальному порядку. В разі відсудження майна, внесеного учасником як вклад, товариство або інші його учасники вправі вимагати відшкодування завданих збитків або заміни вкладу.

Відповідно до ст. 418 ЦК право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

У ст. 420 ЦК наведено перелік об'єктів права інтелектуальної власності: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці [2].

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права цієї власності та (або) майнові права інтелектуальної власності. Оскільки особисті немайнові права інтелектуальної власності є невідчужуваними (ч. 4 ст. 423 ЦК), то вони не можуть бути предметом вкладу до статутного капіталу юридичної особи. Отже, може йтися, лише про одну складову прав інтелектуальної влacнocтi - майнові права. Основними майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання.

Найбільш витребуваними об'єктами інтелектуальної власності, права щодо яких можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, є об'єкти промислової власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки. Інколи юридичні особи створюються саме заради реалізації тих чи інших винаходів. Для того, щоб максимально захистити товариство від можливих недобросовісних дій власника прав на об'єкт промислової власності, товариству вигідно одержати ці права у повному обсязі (виключну ліцензію) як вклад до статутного капіталу. Вказане може бути вигідно і для автора винаходу, оскільки він вкладає лише "інтелект", у той час як інші - гроші. Грошова оцінка винаходів може бути дуже високою. Слід також враховувати, що однакових винаходів не буває, а тому порівнювати оцінку винаходу немає з чим. Це може бути використано недобросовісними учасниками, котрі малоефективний винахід оцінюють невиправдано високо.

Щодо оцінки об'єктів інтелектуальної власності, які передаються до статутного капіталу, конструктивні ідеї містить лист Держкомпідприємництва від 15 листопада 2002 р. № 4-451-2030/6118: документом, що може підтверджувати наявність вкладу засновника (учасника) господарського товариства до статутного фонду, внесеного ним у вигляді права на використання "ноу-хау", може бути акт оцінки майнових прав, ліцензійний договір на використання "ноу-хау", договір купівлі-продажу "ноу-хау"[3]. Право на використання "ноу-хау" може виступати як внесок до статутного фонду товариства, чинним законодавством не передбачено, який caмe документ повинен подаватися до органу реєстрації як підтвердження внеску учасниками (засновниками) товариства вкладів до статутного фонду та його оцінки в разі, якщо вкладами є майнові права на інтелектуальну влacнicть, крім випадків, коли внеском є державна або комунальна частка майна; для оцінки рекомендовано керуватись нормами Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. 12 якого визначено, що документом, котрий містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з його оцінки, є акт оцінки майна. Спосіб експертної оцінки вартості нематеріальних активів, що є об'єктами права власності, наведені в розділі 1 Порядку експертної оцінки нематеріальних активів, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Державного комітету з питань науки і технологій від 27 липня 1995 р. №969/97 [4].

Ускладнює внесення до статутного капіталу вкладу у вигляді об'єктів інтелектуальної власності передбачена законом спеціальна форма розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Відповідно до ст. 1107 ЦК вказане може бути зроблено виключно за письмовим договором (з винятками, які прямо передбачені законом). У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є недійсним. На погляд Міністерства освіти і науки України, внесок "ноу-хау" до статутного фонду товариства повинен бути оформлений ліцензійним договором на використання "ноу-хау" або договором про передачу прав на винахід. Оцінка вартості винаходу має проводитися з дотриманням норм Закону "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні". На нашу думку, знання та досвід можуть стати вкладом до статутного капіталу лише за умови їх формалізації, тобто об'єктування у вигляді інформації [1].

Отже, основними способами вирішення спірних питань по вартості інтелектуальної власності при внесенні її до статутного капіталу підприємства є здійснення обов'язкової експертної оцінки про вартість даного внеску, складання договору про передачу права власності на винахід. Дані нововведення вирішать питання завищеної оцінки інтелектуального власності при внесенні її до статуту.

3.2 Удосконалення методики оцінки нематеріальних активів підприємства

Кожне підприємство унікально, кожен керівник прагне до того, щоб воно стала найкращім. Важливо те, щоб при оцінці потенціалу була б можливість порівнювати різні підприємства. Метою даної роботи є удосконалення методики для пристосування до конкретних умов будь-якого підприємства і за допомогою якої в той же час можна одержувати показники, що дозволяють зіставити його роботу з роботою конкурентів. І найголовніше, щоб методика виявилася корисною і допомогла керівникам одержати інформацію, яка дозволить їм використовувати прихований потенціал своїх нематеріальних ресурсів.

На сучасних підприємствах чималі засоби витрачаються на придбання нового устаткування, комп'ютерів, програмного забезпечення тощо, але керівник підприємства не може бути упевненим, що цей напрям інвестицій вибраний правильно. Позитивні показники господарської діяльності у минулому зовсім не гарантують успіху в майбутньому, тому потрібно дивитися вперед, а не назад. Проте більшість методик оцінки економічного потенціалу підприємства дуже мало дають для того, щоб керівник міг передбачити, як компанія стане працювати в майбутньому. Який би новий напрям діяльності підприємство не обрало, це потребує великого вливання коштів. Немає впевненості у тому, що банк захоче видати кредит, маючи в своєму розпорядженні тільки традиційні показники фінансової звітності. Керівнику важко переконати банкірів надати підприємству солідний кредит на підставі однієї лише фінансової звітності. Як правило, банки вимагають додаткової інформації: про положення підприємства на ринку, клієнтську базу, потенціал. Ці завдання рано чи пізно встають перед керівником будь-якої компанії. Тому необхідно визначити таку вартість свого підприємства, яка відображала б його дійсний потенціал, а не тільки матеріальні активи.

Традиційна практика бухгалтерського обліку завжди припускала рух від минулого до сьогодення. Дані, які є у розпорядженні керівників підприємства, - це історія минулої діяльності. Сьогодні зрозуміло, що дійсна вартість підприємства виходить далеко за рамки цифр її балансу, тому керівники вимушені використовувати цю інформацію для стратегічного планування діяльності своєї фірми. Проте від такої інформації небагато користі, якщо потрібно розрахувати дійсну вартість підприємства, - а сьогодні це означає її ринкову, а зовсім не балансову вартість. Між двома цими показниками є величезна різниця.

У книзі ^Intellectual Capital» зазначено, що підприємство коштує рівно стільки, скільки воно коштує на думку ринку [1], тобто ринкова вартість підприємства дорівнює добутку ціни акції на загальне число акцій в обігу. Простіший, але гірший спосіб зміряти інтелектуальний капітал -це розрахувати різницю між ринковою вартістю і балансовою вартістю. Існує різниця між тією вартістю, яку уявляє собі керівник підприємства, і тією, яку бачить ринок.

Керівнику важливо бачити своє підприємство зсередини. Йому потрібно знати все, що в ній відбувається. Він звик дивитися на вартість матеріальних активів під такою точкою зору і тому виходить з того, що вартість нематеріальних (рівно як і матеріальних) активів не залежить від того, як підприємство працюватиме надалі. Якщо поглянути на підприємство зсередини, різниця між її ринковою і балансовою вартістю може здатися рівній вартості її нематеріальних активів. Абсолютно з інших позицій оцінюють підприємство ті, хто знаходяться за її межами. Для цих учасників ринку перспективи підприємства на майбутнє мають при його оцінці набагато більше значення, ніж тільки його минулі показники. Їм набагато важливіше вирішити, чи володіє підприємство економічним потенціалом, достатнім, щоб зберегти хороші показники в довгостроковій перспективі. І якщо подивитися на різницю між ринковою і балансовою вартістю підприємства з цієї зовнішньої точки зору, то вона визначається очікуваним доходом від виробництва продукції, яку підприємство вже випускає або ще тільки збирається випускати, і можливостями, якими підприємство, на думку інвесторів, володіє для проникнення на нові сектори ринку.

Сьогодні спостерігається така тенденція, що ринкова вартість підприємства встановлюється тільки тими, хто дивиться на неї ззовні. Розгляд минулих даних не допоможе керівнику зрозуміти, якої думки про вартість його підприємства дотримується ринок. Щоб одержати реальне уявлення про економічний потенціал і вартість свого підприємства, керівнику потрібно застосувати економічний підхід, при якому економічна цінність підприємства визначається майбутньою вартістю його поточного об'єму виробництва, вартістю нової продукції, випуск якої повинен початися, а також новими можливостями, які з'являться у нього вмайбутньому. Рішення, що стосуються майбутнього, керівник будь-якої фірми повинен приймати, спираючись на дані про минуле.

Сьогодні потрібна така методика, завдяки якій кожен керівник зможе сам розрахувати дійсну вартість свого підприємства, замість того щоб за нього це робили зовнішні по відношенню до підприємства ринкові сили. Ha даний момент існує декілька практичних методик. Все їх можна підрозділити на дві великі категорії: методики вимірювання і методики оцінки. Mетоди вимірювання пропонують показники, які могли б дати керівникам повніше уявлення про нематеріальні активи своїх підприємств. Mетa методів оцінки - оцінити нематеріальні активи компанії в грошовому виразі.

Haйвaжливiшi з методів вимірювання інтелектуального капіталу: «Skandia Navigator» і «Mонiтоp нематеріальних активів Celemi». Головними з методів оцінки є метод обліку людських ресурсів, метод обліку людських активів і метод KEMA [2].

Розробляючи новий ефективний метод оцінки економічного потенціалу підприємства необхідно передбачати, що він повинен ґрунтуватися на майбутньому прибутку, тому що це - джерело життєвої сили компанії. Mетод не тільки повинен бути придатний для проведення кількісних порівнянь або розрахунку індексів, але і повинен давати конкретне значення шуканого показника. Одержані показники не повинні відображати вплив яких-небудь зовнішніх ринкових чинників тимчасового характеру. Вони не повинні залежати від психології ринку, чуток, динаміки курсів акцій і інших чинників, на які керівники компаній або зовсім не здатні впливати, або впливають дуже мало. Hепpaвильним було б розглядати кожен вид нематеріальних активів ізольовано. Необхідно визнати, що дійсна величина економічного потенціалу підприємства полягає в синергії всіх матеріальних і нематеріальних активів у всьому їх різноманітті, і будь-який метод оцінки повинен враховувати цю синергію. Також слід розуміти, що знання як такі взагалі не мають вартості. Сьогодні дуже багато підприємств почали активно накопичувати знання, сподіваючись, що ніж більше знань у них буде, тим успішніше вони працюватимуть. Aле знання можуть стати могутньою зброєю підприємства, тільки якщо зуміти з їх допомогою підвищувати цінність своєї продукції для споживача. Тому знанням необхідні інші види нематеріальних і матеріальних активів, такі як процеси управління, загальні моральні цінності і норми, імідж, створення брендів.

ОБЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

рис 1.1



ВИДИ ЛІЦЕНЗІЙ

рис 1.2

Характеристика товарного знака і промислового зразка табл. 1.1

	Критерій	Товарний знак, що засвідчується свідоцтвом	Промисловий зразок, що засвідчується патентом
1	Новизна, або оригінальність	Цей образ може вже існувати, головне щоб він не охоронявся в даний час іншим свідоцтвом, патентом, міжнародним договором	Досить високі вимоги
2	Реєстрація	За один раз можна подати на реєстрацію лише один знак	За один раз можна подати заяву на реєстрацію промислового зразка в багатьох варіантах, охоплених єдністю, що зручно для серії товарів (послуг)
3	Коло замовників	Не обмежено	Одержати патент можуть лише автор, його роботодавець-замовник або їх правонаступник
4	Охорона права володаря	Свідоцтво на знак можна продовжувати кожні десять років. Права володаря на користування товарним знаком стають недоторканними з моменту подання заявки	Охорона патенту починається з дня публікації про його видачу і триває десять років з дати представлення заявки, та додатково 5 років за додатковим піклуванням
5	Сплата зборів	Коли необхідно продовжувати термін свідоцтва на товарний знак	Сплачується річний збір, який зменшується в 2 рази, якщо надати бажаючим можливість використовувати зразок
6	Дострокове припинення	У зв'язку з недостатнім використанням без поважних причин	У судовому порядку володар продає зацікавленій особі дозвіл на використання промислового зразка

Визначення вартості бази даних «БД БІРЖА» методом заміщення табл. 1.2

Статті витрат (у дол. США)	I варіант	II варіант
Заробітна плата (без нарахувань)	300	500
- один місяць (з нарахуваннями)	510	850
- 6 місяців	-	5100
- 9 місяців	4590	-
Разом:	4590	5100
Оренда приміщення (площа -- 10 кв.м)
- ставка орендної плати (USD за кв.м у рік)	120	400
- плата за 1 місяць	120	333
- плата за 6 місяців	-	2000
- плата за 9 місяців	1080	-
Разом:	1080	2000
Амортизація обчислювальної техніки
- вартість типового набору (комп'ютер, сканер, принтер частково)	2000	3600
- термін ефективного використання	3 роки	3 роки
- амортизаційні нарахування за 6 місяців	-	600
- амортизаційні нарахування за 9 місяців	500	-
Разом:	500	600
Разом по трьох статтях	6170	7700
Накладні витрати 20%	1234	1540
Разом з накладними витратами	7404	9240
Прибуток підприємця 30%	2221,2	2772
Усього, USD	9625,2	12012
Усього в гривнях за курсом, що діє на 01.01. 2009 р.	51302	64024

PV = (51302 + 64024) : 2 = 115326 грн.: 2 = 57663 грн. = 57,7 тис. грн.

Розрахунок вартості прав на використання товарного знаку «Преміум» табл. 1.3

	2009р.	2010р.	2011р.	2012р.	2013р.
Обсяг випуску, кг	360000	400000	480000	600000	720000
Ціна, грн. / кг	18	17	16	15	15
Виручка, тис. грн.	6480	6800	7680	9000	10800
Роялті, %	3	3	2	2	1
Доход від роялті, тис. грн.	194,4	204	153,6	180	108
Витрати по продовженню терміну дії свідоцтва, тис. грн.	-	-	-	-	0,5
Чисті доходи від товарного знаку, тис. грн.	194,4	204	153,6	180	107,5
Фактор поточної вартості 18%	0,833	0,694	0,579	0,482	0,402
Поточні доходи від товарного знаку, тис. грн.	161,9	141,6	88,9	86,8	43,2
Вартість, тис. грн.	522,4

Розрахунок вартісної оцінки гудвілу табл. 1.4

Розрахунок середнього доходу, грн.

Фінансовий рік	Дохід після оподаткування	Правка	Приведений доход
2005	71479	-	71479
2006	57616	5692	51924
2007	66540	743	65797
2008	72920	10791	62129
2009	58720	9405	49315
Всього за 5 років	300644
Середнє за 5 років	60129



Розрахунок середньої вартості матеріальних активів, грн. табл. 1.5

Фінансовий рік	Вартість всіх активів	Вартість нематеріальних активів	Пасиви	Вартість матеріальних активів
2005р.	477869	37512	74992	365365
2006р.	497257	45165	86721	365371
2007р.	513470	52711	86343	374416
2008р.	640144	61362	190597	388185
2009р.	665152	79605	207560	327987
Всього за 5 років	1871324
Середнє за 5 років	374265

Розрахунок прибутку на нематеріальні активи (з нормою 10%) відбувається із застосуванням формулою

- середньорічний прибуток на ринкову вартість матеріальних активів після вилучення пасивів (на основі обраного стандартного прибутку для галузі)

- середня вартість матеріальних активів;

- норма прибутку у середньому по галузі;

37426грн

Розрахунок надлишкового прибутку розраховується за формулою

Де: Д- середньорічний приведений доход підприємства після відрахування податків;

- середньорічний прибуток на ринкову вартість матеріальних активів після вилучення пасивів (на основі обраного стандартного прибутку для галузі);

60129 - 37426 = 22703 грн

22703 грн

Розрахунок вартості гудвілу (з коефіцієнтом капіталізації 0.20), застосовуємо формулу :

Г=

=113515грн.

Примерные ставки роялти табл. 1.6

от объема продаж лицензионной продукции

Отрасли промышленности ( сферы деятельности )	Ставка [ % ]
Автоматика	2-5
Автомобильная промышленность	13
Аэрокосмическая промышленность	5-10
Биотехнология (процессы) - неисключительная лицензия	0,25-1,5
Биотехнология (процессы) - исключительная лицензия	1-2
Железные дороги, оборудование	3-5
Компьютеры	2-5
Машиностроение	1-6
Медицина: диагностика на новом оборудовании	4-5
Медицина: диагностика, новые методы на старом оборудовании	2-4
Металлургическая промышленность	5-8
Мультимедиа	10-15
Оборонная промышленность (вооружение)	5-10
Пищевая промышленность	1-5
Полиграфия	2-6
Потребительские товары	2-5
Программное обеспечение	5-15
Производство материалов, товарная продукция	0,1-1
Производство материалов, технологические процессы	0,2-2
Производство потребительских товаров длительного пользования	5
Производство потребительских товаров с малым сроком использования	0,21,5
Станкостроение	4,57,5
Строительный комплекс	1-5
Судостроение, суда и судовое оборудование	3-5
Текстильная промышленность	3-6
Телекоммуникации	10-15
Фармацевтика, композиции материалов	5-10
Фармацевтика, композиции материалов с их клиническими испытаниями	12-20
Фармацевтическая промышленность	2-5
Франчайзинг: рестораны быстрого питания	6-8
Франчайзинг: универсамы (продукты питания)	2,5-4
Химическая промышленность	1,5
Химия	2-5
Экология	5
Электроника	2-5
Электронная промышленность	410
Электротехническая промышленность	15
Энергетика	2-5



Список використаних джерел

1. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 23.12.93р. № 2771-ХІІ.

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 23.12.93 р. № 3770-ХІІ.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. № 3793-ХІІ.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 23.12.93 р. № 3769-ХІІ.

Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 № 2658-III

 Цивільний Кодекс України, Глава 76 Комерційна концесія, ст. 1115-1129

Цивільний Кодекс України Книга IV Право інтелектуальної власності, Закон України від 16.01.2003 № 435-IV

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242.

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 608 с. -- Рос. мовою.

Економіка підприємства: Навч. посіб. / За заг. ред. В.Г. Герасимчука, А.Е. Ро-зенплентера.--К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. -- 246 с.

Економіка підприємства: Навч. посіб. для ВНЗ. -- 2-ге вид. --Рекомендовано МОН / За ред. А.В. Шегди. -- К.: Знання-Прес, 2002. -- 335 с.

КрушП.В., Поліщук С.В. Оцінка бізнесу: Навчальний посібник. -- Київ: Центр навчальної літератури, 2004. -- 264 с.

Бухгалтерський фінансовий облік. Практикум. Навчальне видання. / За ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Л.В. Чижевської; 3-є вид., допов. і перероб. --Житомир: ЖІТІ, 2001. --512 с.

14. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч. посіб. -- К.: Атіка, 2002. -- 480 с.

15. МельникЛ.Г., КарінцеваО.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій / Навч. посіб.-- Суми: ВДТ «Університетська книга», 2003.-- 412 с.

16 Зкономика предприятия: Конспект лекций / Мельник Л.Г., Каринцева А.И. -- Сумы: Универсальная книга, 2003. -- 400 с.

17. Економіка підприємства: Збірник задач і тестів; Навч. посіб. для ВНЗ, Рекомендовано МОН, 2-е видання / Харів П.С. -- К.: Знання-Прес, 2003. -- 301 с.