Моделювання ефективної стратегії управління портфелями активів інвестиційної компанії в умовах валютно-фінансових криз в трансформаційній економіці України

- процентні облігації, які погашаються в момент часу з плаваючою нормою купона в залежності від стану ринку (інфляційне застереження), тобто плаваючої річної процентної ставки виплату доходу від номіналу облігації;

- процентні облігації, які погашаються по кредитній схемі рівними частками в момент нарахування постоянної/плаваючої норми купона, тобто річної процентної ставки виплату доходу від залишку вартості номіналу облігації за проміжок перед нарахуванням купонних відсотків.

Якщо нарахування купонних ставок виплати відсотків здійснюється раз на протязі року, де , з річною ставкою , то доцільність інвестування коштів інвестора в процентну облігацію з погашенням по кредитній схемі виникає, якщо:

(1.8)

(1.9)



Відповідно, покупка процентної облігації, яка погашається по кредитній схемі в момент часу доцільна за ціною:

(1.10)

(1.11)

Продаж інвестором процентної облігації, яка погашається по кредитній схемі в момент часу доцільний за ціною:

(1.12)

(1.13)

Якщо часткове погашення номінальної ціни акції емітентом не передбачене, то формули цін покупки та продажу процентних облігацій (1.11) та (1.13) перетворюються наступним чином:

(1.14)(1.15)

Основні характеристики акцій [38]:

- номінальна вартість акції;

К - кількість простих акцій;

К 1 - кількість привілегірованих акцій

- дата покупки інвестором акції на ринку;

- ринкова вартість покупки інвестором облігації на дату ;

- дата продажу інвестором акції на ринку;

- ринкова вартість продажу інвестором облігації на дату ;

- кількість раз нарахування дивідендів на акції на протязі року (m = 1, 2, 4);

- призначена емітентом річна ставка доходності привілейованої акції в % від номіналу акції;

- інтервал часу нарахування дивідендів:

(1.16)

- чистий прибуток емітента після оподаткування до дивідендного розподілу;

- коефіцієнт розподілу акціонерними зборами частки чистого

прибутку на виплату дивідендів по простим акціям.

Річна відсоткова ставка дивідендів [%], нарахованих по простим акціям, в кожний із періодів m нарахування на протязі року, розраховується як:

(1.17)

Доход інвестора від перепродажу акції та отримання дивідендів на акцію за період володіння правами на акцію , приведений "пренумерандо" до моменту придбання акції розраховується як:

(1.18)

де - середній рівень вибраного річного коефіцієнта

дисконтування інвестором на проміжку в %.

Оскільки рівень дисконтованого доходу інвестора у вигляді рентабельності інвестиції в акцію:

(1.19)

повинен бути не меншим, ніж річна ставка , то спільне рішення рівнянь (1.18) та (1.19) дає умови для інвестора пошуку оптимального моменту часу продажу акції із нерівності:

(1.20)

Згідно класичній моделі Дж. Вільямса на момент покупки акції t1 поточна ринкова вартість акції для інвестора Ра = С(t1) розраховується за формулою дивідендної моделі оцінки вартості акції, яка передбачає продаж акцій інвестором через n років та отримання на протязі строку інвестування дивідендів [36]:

(1.21)



де Dt - дивіденд на одну акцію в періоді t, грош. одн.;

Pn - ціна продажу акції, грош. одн.;

r - річна ставка дисконтування вартості грошових потоків.

На момент покупки акції за ціною Ра всі три параметри в рівнянні (1.21) є невідомими та можуть бути прийнятими в якості прогнозів (власних чи профе-сійних). Єдиним об'єктивним показником оцінки ринкової вартості акції є відно-шення виплачуємої річної норми дивідендів (сума дивіденду на одну акцію відносно номінальної вартості акції) до поточної річної ставки банківського депозиту. Тоді дохідний відносний курс акції Какц оціюється як [38]:

(1.22)

Тобто, при вкладенні суми Ра(депоз) в банківський депозит, або в акцію з номіналом AN та річним дивідендом DA, інвестор отримає рівні відсотки прибутку на вкладений капітал.

Основна різниця між депозитом та акцією є те, що через рік сума депо-зиту буде повернута по вкладеному номіналу, а акція через рік може бути про-дана тільки по ринковому курсу Pn, який може бути більшим за Ра (виграш на курсі) чи меншим за Ра (програш на курсі).

Таким чином, прогноз ринкового курсу фінансового інструменту є одним із основних факторів успішного та прибуткового інвестування.

Математичне очікування доходу портфелю із N цінних паперів в i-тий момент часу (ri) розраховується згідно класичній моделі Марковіца в задачі портфельної оптимізації таким чином [50]:

, (1.23)

де - можливий дохід по i-ому цінному паперу(в частках чи % від номіналу);

- ймовірність отримання доходу;

- кількість цінних паперів(j =1, …,N);

Для визначення ризику служать показники розсіювання, тому чим більше відхилення величин можливих доходів, тим більше небезпека, що очікуваний дохід не буде отриманий. Мірою розсіювання в i -тий момент часу доходності портфелю є середньоквадратичне відхилення:

, (1.24)

У моделі Марковіца для визначення ризику замість середньоквадратич-ного відхилення використовується дисперсія Di, рівна квадрату .

З використанням моделі Марковіца для розрахунку характеристик портфеля пряма задача набуває вигляд [50]:

(1.25)

Середня доходність портфелю цінних паперів Rp за інтервал часу Т роз-раховується за формулою:

(1.26)

де -- кількість минулих спостережень доходності даних цінних паперів.

Середній ризик дp портфелю цінних паперів за інтервал часу Т розраховується за формулою:

(1.27)

Зрозуміло, що для N цінних паперів необхідно розрахувати коефіцієнтів кореляції. За допомогою розробленого Марковіцем методу критич-них ліній можна виділити тільки ефективні портфелі, тобто портфелі, що міс-тять мінімальний ризик при заданому доході або приносять максимально мож-ливий дохід при заданому максимальному рівні ризику, на який може піти інвестор

Основою прогнозування характеристик оптимального інвестиційного портфеля цінних паперів є отримання поточних значень та прогнозів величин маточікування доходності цінного паперу та ймовірнісних смуг його відхилення від значення маточікування.

З теоретичної точки зору аналіз та прогноз ринку акцій базується на двох методологіях - фундаментальній і технічній. Кожна з них має свої переваги і недоліки, серед спеціалістів та вчених не припиняються дискусії щодо ефективності їх використання. Але якщо стосовно міжнародного фондового ринку ці дискусії мають базу для обговорення, то щодо українського фондового ринку дискусії такого характеру мають значною мірою умовний характер.

Технічний аналіз базується на аналізі динаміки вартості цінних паперів. Існує близько 12 найбільш популярних методів такого аналізу та безліч комбінованих варіантів, які тією чи іншою мірою використовують результати торгівлі цінними паперами [51].

Сутність технічного аналізу полягає у дослідженні графіків руху цін на цінні папери та прогнозуванні можливої динаміки цін на майбутнє. У більшості випадків технічний аналіз орієнтований на дослідження руху цін на акції як найбільш динамічні цінні папери. Ця методологія останнім часом стала настільки популярною серед аналітиків міжнародного фондового ринку, що з'явилися твердження про необхідність відмовитися від традиційного фундаментального аналізу.

В основі технічного аналізу лежить наукова база розподілу подій з точки зору теорії імовірності, і ця ймовірність може бути описана графічно і математично [28]. З погляду фондового ринку це означає, що зростання або падіння цін на акції можна спрогнозувати з урахуванням імовірності настання цієї події. А це означає, що ціна на будь-яку акцію має імовірність зростання пропорційної імовірності падіння ціни. Таким чином можна обґрунтувати динаміку цін на акції, розрахувати ймовірність настання того чи іншого випадку, а також вирахувати похибку такого роду розрахунків. Але в умовах українського ринку акцій ця методологія натикається на бар'єр відсутності бази для розрахунків. Адже, модель нормального розподілу ймовірностей працює з великою достовірністю лише за умови наявності великої кількості вибірки даних руху цін на акції, іншими словами, генеральної вибірки спостережень. На жаль, реальна ситуація на ринку акцій України не дає можливості забезпечити наявність такої вибірки. Акції навіть найбільш популярних українських емітентів не мають стабільних попиту і пропозиції, як результат - зміна цін на них має не динамічний, а дискретний характер, що не є об'єктом технічного аналізу [28].

Можна сформулювати основні постулати, на яких побудована сучасна теорія портфельних інвестицій [31]:

1. Ринок складається з кінцевого числа активів, дохідності яких для зада-

ного періоду вважаються випадковими величинами.

2. Інвестор в стані, наприклад, виходячи з статистичних даних, отримати оцінку очікуваних (середніх) значень дохідностей та їхніх попарних коваріацій - ступенів можливості диверсифікації ризику.

3. Інвестор може формувати різні допустимі (для даної моделі) портфелі. Дохідності портфелів є також випадковими величинами.

4. Порівняння портфелів, що вибираються ґрунтується тільки на двох критеріях - середній дохідності та ризику.

5. Інвестор не схильний до ризику в тому сенсі, що з двох портфелів з однаковою дохідністю він обов'язково віддасть перевагу портфелю з меншим ризиком.

6. Центральною проблемою в теорії портфельних інвестицій є вибір опти-мального портфелю, тобто визначення набору активів з найвищим рівнем до-ходності за найменшого чи заданого рівня інвестиційного ризику. Такий підхід "багатомірний" як за числом залучених в аналіз активів, так і за врахованими характеристиками.

В дипломній роботі побудована модель прогнозування характеристик акцій в портфелі цінних паперів, основана на методологіях технічного аналізу.

1.3 Економіко-математична модель управління інвестиційним портфелем ІСІ-фондів компанією з управління активами

В запропонованій економіко-математичній моделі управління інвести-ційним портфелем ІСІ компанією з управління активами застосований метод ймовірнісніх "смуг Болінджера" (VаR - методологія) управління портфелем інвестицій в технічному аналізі та його програмна реалізація за даними біржо-вих торгів (екстраполяційна модель) [32].

В основі методу "смуг Болінджера" є використання в якості центральної кривої "діапазону смуг" індикаторів ковзних середніх з різними періодами усереднення фактичних даних біржового котирування вартості цінних паперів.

Індікатори ковзних середніх є индікаторами тенденцій, що підтверджу-ють трендові тенденції [32]:

1. Ковзні середні (Moving Average)

Ковзні середні є інструментами технічного аналізу, що згладжують коли-вання досліджуваної величини шляхом усереднення по деякому історичному періоді та служать для виявлення трендів. Недоліком ковзних середніх є запіз-нювання усереднених значень стосовно курсу досліджуваної величини. Ковзні середні розрізняються методом усереднення.

Ковзне середнє (moving average - МА) - є одним з найважливіших індикаторів при аналізі ринку. Існує декілька видів ковзних середніх [54]:

- просте ковзне середнє (SMA);

- експоненційне ковзне середнє (EMA);

- зважене ковзне середнє (WMA);

- трикутне ковзне середнє (TMA);

- адаптивне ковзне середнє (AMA);

- синус-зважене ковзне середнє (SWMA);

- ковзне середнє кінцевої точки (EPMA);

з яких на практиці використовують три види ковзних середніх:

Просте ковзне середнє (англ. Simple Moving Average - SMA) - є одними з найбільш простих і популярних індикаторів в технічному аналізі. SMA є зви-чайним середнім арифметичним від цін за певний період. SMA відноситься до класу індикаторів, які слідують за трендом, воно допомагає визначити початок нової тенденції і її завершення, за його кутом нахилу можна визначити силу (швидкість руху), воно ж в якості основи (або згладжуючого фактора) застосо-вується у великій кількості інших технічних індикаторів. Іноді ковзне середнє називають лінією тренда.

Просте ковзне середнє обчислюється по формулі [54]:

, (1.28)



де n - останній член часового ряду динаміки біржових цін на цінний папер. Для задіяння процедури розрахунку ковзної середньої необхідно мати більше, ніж р членів ряду;

р - кількість попередніх членів часового ряду, які вибрані для розрахунку ковзної середньої (довжина осереднення), або параметр довжини згладжування або період ковзної середньої (кількість цін котирування, які входять у розрахунок ковзної). Іноді цей параметр називають порядком ковзного середнього;

Pi - значення ціни в часовому ряді (i = 1,…, n). Звичайно беруться ціни Close, але іноді використовують Open, High, Low, Median Price, Typical Price).;

Один з найбільш серйозних недоліків методу SMA, полягає в тому що воно надає однакові ваги як новим цінам, так і більш старим, хоча логічніше було б припустити, що нові ціни важливіші, тому що відображають більш близьку ринкову ситуацію до поточного моменту.

Експоненційне ковзне середнє (англ. Exponential Moving Average - EMA) зменшує помилку, надаючи більшу вагу останнім цінами у порівнянні з більш далекими цінами. Цей метод дозволяє більш швидко реагувати на поточні зміни ціни в порівнянні з SMA. Вага, що надається останній ціні, залежить від періо-ду ковзної середньої. Чим коротший період EMA, тим більша вага надавати-меться останньою ціною.

Експонентне ковзне середнє обчислюється по формулі [54]:

EMAi=(Pi-EMAi-1)*K+EMAi-1 (1.29)

де EMAi - значення експонентного ковзного середнього i-ого (поточного) періоду;

EMAi-1 - значення експонентного ковзного середнього (i-1)-ого (попереднього) періоду;

Pi - i-е (поточне) значення ціни аналізованого часового інтервалу (close, median price, typical price, weighted close);

K - частка використання значення ціни, рівна 2/(Period+1) або 2/Period; звичайно

K=2/(Period+1);

N - число періодів для обчислення ковзного середнього.

Зважене ковзне середнє (англ. Weighted Moving Average - WMA). Одним з недоліків SMA є присвоєння при його розрахунку всім цінам однакових ваг при усередненні незалежно від того, ближче чи далі вони від поточного моменту. Цей недолік усунуто у зваженому ковзному середньому. WMA, таким чином, є звичайною модифікацією SMA з вагами підібраними так, що останні ціни ма-ють більшу вагу [54].

, (1.30)

де n - останній член часового ряду динаміки біржових цін на цінний папер. Для задіяння процедури розрахунку ковзної середньої необхідно мати більше, ніж р членів ряду;

р - кількість попередніх членів часового ряду, які вибрані для розрахунку ковзної середньої (довжина осереднення);

Pi - значення ціни в часовому ряді (i = 1,…, n);

Wi - значення ваги для ціни в i-тому періоді.

Найпоширеніший метод інтерпретації ковзних середніх полягає в зіставленні динаміки ціни і її ковзного середнього. Коли ціна піднімається вище свого ковзного середнього, виникає сигнал до покупки, а коли опускається нижче - сигнал до продажу [54].

Оскільки ковзна середня має інертність, то звичайно використовують дві або 4 ковзних середніх з різним періодом осереднення - для короткострокових прогнозів по курсам акцій це 15, 30, 60 денні усереднення при наявності біржо-вої інформації з періодом 1 день та 180 денні усереднення для довгострокових прогнозів. Точка перетинання двох Moving МА15, МА30 є сигналом зміни ко-роткострокового тренду, точка перетинання двох Moving МА30, МА60 є сигна-лом зміни середньострокового тренду, точка перетинання двох Moving МА60, МА180 є сигналом зміни середньострокового тренду.

Наведемо основні принципів, які використовуються при біржовій торгівлі на основі аналізу довгострокових трендів ринку по 3-м ковзним середнім (див. рис. 1.7) [71]:

1. 30-денна Ковзна середня звичайно відзначає короткостроковий тренд, 60-денна Ковзна середня - середньостроковий тренд, а 180-денна ковзна середня є показником довгострокового ринкового тренда. Так, графік рис. 1.8 показує що 180-денний довгостроковий тренд з липня 2014 по жовтень 2014 року вказує тільки на одну стратегію інвесторів - "покупати акції Мотор-Січ та перепродавати їх по більш високій ціні" .

2. Розташування ціни відносно 180-денної ковзної середньої визначає довгострокову психологію інвестора. "Бики" (інвесторі, які використовують зростаючий тренд для покупки та перепродажу акцій по більш високій ціні) живуть вище 180-денної ковзної середньої, у той час як "Ведмеді" (інвесторі, які використовують спадаючий тренд для продажу та покупки акцій по більш низькій ціні) живуть нижче її.



Рис. 1.7. Використання 4-х різноперіодних ковзних середніх для торгівлі на зростанні та падінні біржового курсу акцій (на прикладі акцій ПАТ "Мотор - Січ" в портфелі ЗНКІФ "Синергія-7" у 2008 - 2014 рр.)

Рис. 1.8. Динаміка курсу біржових угод по акціях ПАТ "Мотор-Січ" у липні - жовтні 2014 рр. (короткостро-кові тренди падіння курсу акції)

3. Коли 60-денна Ковзна середня перетинає 180-денну Ковзну середню в будь-якому напрямку, це пророкує істотну зміну в поводженні покупців і про-давців. Коли 60-денна Ковзна середня, підвищується вище 180-денний Ковзної середньої - це називають "Золотим Хрестом", в той же час як "ведмеже" пере-тинання називається "Смертельним Хрестом". Тобто, графік рис.1.6 вказує, що на ринку акцій ПАТ "Мотор-Січ" з листопада 2010 по квітень 2011 року, а також з липня 2014 по жовтень 2014 встановився тренд - "Золотий хрест".

4. Ці три Ковзні середні являють собою природні границі для цінових корекцій. По-перше, вони визначають рівні, де зняття прибутку й прийняття втрат повинне ослабшати після сильного цінового руху. По-друге, їхнє загальне визнання спонукає ринкових гравців робити самореалізацію цієї стратегії щора-зу, коли ціна наближається до цих рівнів.

5. Ковзні середні є індикаторами, які слідують за трендом і вимірюють висхідний або спадний імпульс. Вони втрачають свою ефективність на ринках, які мають слабкий або відсутній рух цін в часі.

6. Характеристика Ковзних середніх змінюється, як тільки вони згладжу-ються й перевертаються між собою. Поворот Ковзної середньої до горизонталь-ного положення вказує на втрату імпульсу для даного тимчасового формату. Це збільшує шанси того, що ціна перетне Ковзну середню відносно легко. Коли Ковзні середні різних інтервалів осереднення вибудовуються в паралельні лінії близько друг від друга, ціна часто коливається взад і вперед поперек цих ліній, створюючи багато "ринкового шуму".

7. Ковзні середні подають постійні сигнали, тому що вони формуються прямо на "вершині" або "впадині" ціни. Їхня відносна кореляція з розвитком ціни змінюється з кожними додатковими результатами торгів. Вони також де-монструють активний взаємозв'язок у вигляді сходження - розбіжності з усіма іншими видами підтримки й опору.

8. Доцільно використовувати експонентні Ковзні середні, або ЕМА, для більше довгих часових форматів, але треба переходити до простих Ковзних середніх, або SMA, для більше коротких часових форматів. ЕМА надають більша вагу недавній зміні ціни, у той час як SMA розглядає кожну цінову дію однаково.

Короткострокові SMA дозволяють трейдеру зрозуміти, як будуть діяти інші гравці (див. рис. 1.8). Розміщення короткострокових ковзних середніх 7-ми, 15-ти і 30-денного SMA нa денних графіках ефективне для виміру сили ко-роткострокового тренда. При сильних рухах ціни ковзаючі середні вишикують-ся в лінію й укажуть у одному напрямку (див. рис. 1.8). Але вони віділяються по одній на максимумах і мінімумах, поки ціна, нарешті, не піде в іншому нап-рямку. Так, технічний короткостроковий аналіз графіку ціни акцій ПАТ "Мотор -Січ" у липні - жовтні 2014 року показує єдину тенденцію падіння ринкової ціни акцій, що є дуже критичним для ЗНКІФ "Синергія-7" і приводить до ще більших втрат інвесторів фонду, оскільки стратегія фонду - пасивна.

Ймовірнісні "смуги Болінджера" (Bollinger Bands) - можна визначити як індикатор, схожий з індикаторам ковзних середніх, але заснований на поточній волатильності ринку. На відміну від трендів ковзних середніх, смуги Боліндже-ра змінюються не тільки залежно від напрямку руху ціни, але й від характеру цього руху (швидкості руху ціни) [32].

Смуги Болінджера дають статистичну оцінку того, як далеко може піти короткостроковий рух перш, ніж він повернеться в русло основної тенденції.

Мірою волатильности в смугах Болінджера є середньоквадратичне відхилення (СКО), що у західній літературі називається терміном стандартне відхилення (Standard Deviation).

Формула смуг Болінджера [32]:

а) Індикатор складається із трьох смуг:



Центральна смуга - являє собою ковзне середнє, котре може бути просте, зважене, експонентне або ковзною іншого типу.

б) Верхня смуга являє собою ковзне середнє + (коефіцієнт x СКО)

в) Нижня смуга являє собою ковзне середнє - (коефіцієнт x СКО)

Среднеквадратическое відхилення (Standard Deviation) обчислюється по формулі [32]:

(1.28)

де P - ціна активу, N - кількість періодів для розрахунку.

Коефіцієнт К є для нормального ймовірнісного розподілу - квантилем, який в залежності від рівня довірчої ймовірності становить [42]:

- при Р = 84% - К =1,0; при Р = 90% - К =1,28; - при Р = 95,0% - К =1,645;

- при Р = 97,72% - К =2,0; при Р =99,90% - К = 3,09;

Смуги Болінджера утворюються трьома ковзними середніми (рис. 1.9 -1.11). В індикаторі Болінджера відстань смуг від центральної лінії залежить від поводження цін. Коридори смуги індикатора Болінджера називаються коридорами стандартного відхилення, відповідно ширина смуги пропорційна середньоквадратичному відхиленню значення ціни від заданого порядку ковзної середньої для досліджуваного періоду часу. Індикатор складається із трьох смуг, призначених для охоплення більшої частини цінового руху ринкового інструмента.

1. Проста Ковзна середня (SMA) у середині.

2. Верхня смуга (SMA плюс 2 стандартні відхилення).

3. Більше нижня смуга (SMA мінус 2 стандартні відхилення)

Стандартне відхилення є статистичним терміном, що забезпечує гарний показник мінливості. Використання стандартного відхилення гарантує, що смуги будуть швидко реагувати на цінові рухи й відображати періоди високої й низької мінливості. Різкі цінові підвищення (або зниження), і отже мінливість, будуть вести до розширення смуг. Відстань між смугами обумовлюється стандартним відхиленням цін, смуги розширюються, коли волатильность цін збільшується, і звужуються, коли їх волатильность зменшується.

Рис. 1.9. Динаміка курсу акцій ПАТ "Мотор-Січ" за результатами торгів на Українській біржі у 2009-2014 рр. та побудовані "смуги Болінджера" на базі короткострокової 30-денної ковзної для проведення теханалізу



Рис. 1.10. Динаміка курсу акцій ПАТ "Мотор-Січ" за результатами торгів на Українській біржі у 2009-2014 рр. та побудовані "смуги Болінджера" на базі середньострокової 60-денної ковзної для проведення теханалізу

Рис. 1.11. Динаміка курсу акцій ПАТ "Мотор-Січ" за результатами торгів на Українській біржі у 2009 - 2014 рр. та побудовані "смуги Болінджера" на базі довгострокової 180-денної ковзної для проведення теханалізу

Болінджер рекомендує для акцій використовувати (30-60)-денну просту ковзну середню для центральної смуги й 2 стандартні відхилення для зовнішніх смуг. Проміжок осереднення ковзної середньої й число відхилень можуть бути відрегульовані для більше кращої відповідності індивідуальним перевагам трейдера й певним характеристикам ринкового інструмента [32]. Перевірка на помилковість є одним з методів визначення відповідної довжини проміжку осе-реднення ковзної середньої. При візуальній оцінці смуги Болінджера повинні охопити більшу частину цінового руху, але не все. Після різких рухів, пере-тинання смуг є нормальним. Якщо ціна перетинає зовнішні смуги занадто час-то, то може знадобитися використання більш довгих проміжків усереднення ковзних середніх. Якщо ціни рідко досягають зовнішніх смуг, то може знадоби-тися застосування більше коротких проміжків усереднення ковзних середніх.

Для загальних часових форматів по акціям (період надходження інформації від емітентів про ефективність діяльності 30-90 днів), Болінджер рекомендує 30-денну просту ковзну середню для коротких періодів, 60-денну просту ковзну середню для середніх періодів і 180-денну просту ковзну середню для довгих періодів часу.

Особливості смуг Болінджера [32]:

- Різкі зміни цін звичайно відбуваються після звуження смуги, що відповідає зниженню волатильности. Чим щільніше коридор смуги Болінджера притискається до середнього значення, тим більше стабілізована ціна цінного паперу на "притихлому" ринку;

- Чим сильніше зміна ціни привела до розширення смуги Болінджера від кривої ковзної середньої, тим більша чинність ринкових факторів діє на неї для того, щоб повернути графік ціни до середньої кривої;

- Рух цін, що почалося від однієї із границь смуги, звичайно досягає про-тилежної границі. Останнє спостереження корисно для прогнозування цінових орієнтирів.

На рис. Г.1 - Г.7 Додатку Г наведені побудовані графіки біржових цін основних акцій в портфелі ЗНКІФ "Синергія-7" та відповідні "смуги Болінджера". Сигнали смуг Болінджера (рис. Г.1 - Г.6 Додатку Г):

- Вихід ціни з вузького коридору смуги Болінджера нагору - сигнал до покупки.

- Вихід ціни з вузького коридору смуги Болінджера долілиць - сигнал до продажу.

Методи використання смуг Болінджера (рис. Г.1 - Г.6 Додатку Г):

1. Смуги Болінджера визначають верхні й нижні границі діапазону коли-вань цін. Сигнал на продажів виникає тоді, коли ціна досягає верхньої границі смуги, а сигнал на покупку - при досягненню нею нижньої границі.

2. Сигнали до угод продажу/купівлі виникають і в момент потужного перетинання ціною верхньої або нижньої смуги. Угоди потрібно укладати в напрямку цього прориву - це сигнал про можливий початок нового тренду.

3. Також можна входити в ринок і при перетинанні ціною ковзної серед-ньої усередині коридору.

Рекомендації з використання індикатора "Смуги Болінджера", як інструмента торгівлі на трендах росту/падіння курсу акцій [32]:

1. У відмінності від процентних конвертів границі Смуг Болінджера розташовані вище й нижче кривої ковзної середньої не на фіксованій відстані, а відстані рівній певному числу стандартних відхилень. Оскільки величина стандартного відхилення залежить від амплітуди руху ціни відносно середнього зваженого, ширина смуг регулюється автоматично.

2. Смуги розширюються коли амплітуда руху ціни відносно середнього значення збільшується, і звужуються коли амплітуда відхилення цін від середнього значення зменшується.

3. Різкі зміни цін звичайно відбувається після звуження смуги.

4. Якщо ціни виходять за межі смуги, можливий варіант продовження поточної тенденції тренду.

5. Рух цін, що почався від однієї із границь смуги, звичайно досягає протилежної границі. Останнє спостереження корисно для прогнозування цінових орієнтирів.

1.4 Економіко-математичний аналіз побудованої моделі та існуючих варіантів розв'язання задачі дослідження

На рис. 1.12 - 1.13 наведена динаміка поточного біржового курсу акцій ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" за результатами торгів на Українсь-кій біржі у 2009 - 2012 рр. та побудовані "смуги Болінджера" на базі 200-ден-ної ковзної та 50-денної ковзної для проведення технічного аналізу на різних періодах часу (3 роки, 1 рік, 3-6 місяців). Одночасно на графіку рис. 1.12 - 1.13 нанесені основні правила технічного аналізу з застосуванням характерних то-чок перетинання поточного курсу акцій та "смуг Болінджера".

На рис. 1.12 наведені результати розробки "торгової стратегії" по покуп-ці/продажу акцій ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" за результатами торгів на Українській біржі у 2011 - 2012 рр. на основі синхронного технічного аналізу поточного курсу акцій інструментами "смуг Болінджера" (на базі 200-денної ковзної) та 8,15,50-денної короткострокових ковзних.

Рис. 1.12. Динаміка курсу акцій ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" за результатами торгів на Укра-їнській біржі у 2011 - 2012 рр. та побудовані "смуги Болінджера" на базі 200-денної ковзної для проведення технічного аналізу

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 1.12:

- інструментарій "смуг Болінджера" при виході поточного курсу акцій на верхню (сигнал на продаж) чи нижню(сигнал на покупку) "смугу" ефективно дає попередній сигнал про наступну зміну тренда біржового курсу акцій раніше;

- інструментарій різноперіодних ковзних середніх дає можливість уточ-нити точку розвертання поточного курсу акцій - спочатку 8-денна ковзна, по-тім 15-денна ковзна, а потім і 50-денна ковзна, розворот якої показує упевнену зміну напрямку тренду;

- одночасне синхронне застосування двох інструментаріїв дозволяє побу-дувати ефективну "торгову стратегію", використовуючи різні механізми застосовуємих індикаторів, що суттєво знижує можливість реакції на "хибні" сигнали ринку.

Рис. 1.13. Розробка "торгової стратегії" по покупці/продажу акцій ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" за результатами торгів на Українській біржі у 2011 - 2012 рр. на основі синхронного технічного аналізу поточного курсу акцій інструментами "смуг Болінджера" та 8,15,50-денної короткострокових ковзних

Як показує аналіз результатів технічного аналізу в періодах сильних змін біржових курсів акцій акціях ПАТ "Крюківський машинобудівний завод"" у 2009 - 2012 рр. інструментарій ймовірнісних "смуг Болінджера" адекватно віддзеркалює прогнозний рух курсу акцій, тобто може бути використаним для побудови торгових стратегій на фондовому ринку акцій. При цьому ефек-тивність одночасного використання інструментарію різноперіодних ковзних та інструментарію "смуг Болінджера" значно зростає.

Застосування інструментів технічного аналізу в біржових операціях короткострокових корегувань складу акцій в інвестиційному портфелю ЗНКІФ класу "Синергія-7" потребує зміни стратегії управління портфелем фонду в умовах загального тренду падіння курсів всіх акцій на фондовому ринку України:

- від стратегії пасивного придбання "недооцінених ринком" акцій та очікуванні росту їх курсу в довгостроковому періоді;

- до стратегії короткострокових біржових операцій РЕПО з існуючими пакетами акцій (продаж пакетів акцій з їх наступним викупом) та побудові тактики виграшу на різниці курсів покупки та придбання пакетів акцій різних емітентів.

В основі технічного аналізу лежить наукова база розподілу подій з точки зору теорії імовірності, і ця ймовірність може бути описана графічно і математично. З погляду фондового ринку це означає, що зростання або падіння цін на акції можна спрогнозувати з урахуванням імовірності настання цієї події. А це означає, що ціна на будь-яку акцію має імовірність зростання пропорційної імовірності падіння ціни. Таким чином можна обґрунтувати динаміку цін на акції, розрахувати ймовірність настання того чи іншого випадку, а також вирахувати похибку такого роду розрахунків. Але в умовах українського ринку акцій ця методологія натикається на бар'єр відсутності бази для розрахунків. Отже, модель нормального розподілу ймовірностей працює з великою достовірністю лише за умови наявності великої кількості вибірки даних руху цін на акції, іншими словами, генеральної вибірки спостережень. На жаль, реальна ситуація на ринку акцій України не дає можливості забезпечити наявність такої вибірки. Акції навіть найбільш популярних українських емітентів не мають стабільних попиту і пропозиції, як результат - зміна цін на них має не динамічний, а дискретний характер, що не є об'єктом технічного аналізу [74].

Альтернативним інструментом управління портфелем акцій ЗНКІФ "Синергія-7" є методологія фундаментального аналізу, яка спирається на фактичні звітні показники діяльності підприємств-емітентів акцій.

Фундаментальний аналіз за своєю суттю є більш консервативним і на відміну від технічного більше уваги приділяє не змінам цін на акції, а достовірності оцінки їх вартості. З точки зору фундаментального аналізу, діяльність емітента тією чи іншою мірою впливає на вартість акцій на ринку. Зменшення дефіциту державного бюджету, покращання кредитування прямого позичальника, зростання валового внутрішнього продукту, збільшення випуску продукції, розширення сфери збуту, впровадження нових технологій - все це, за методикою фундаментального аналізу, веде до зростання вартості акцій. Наукове пояснення концепції фундаментального аналізу базується на постулаті, що покращання ситуації в економіці країни і на рівні окремої компанії веде до зростання прибутку емітента.

Крім очевидних категорій вартості цінного паперу, начебто "номіналь-ної" або "ліквідаційної" вартості акції, є 2 поняття, навколо яких постійно ви-никає маса спорів в експертному співтоваристві: "ринкова" і "справедлива" (fair value) вартість цінних паперів.

"Ринкова" вартість акції - це вартість, що складається під дією попиту та пропозиції на вторинному ринку цінних паперів. Теоретики затверджують, що основою ринкової ціни акції є [69]:

- об'єктивні чи суб'єктивні уявлення учасників ринку про вартість фік-тивного капіталу, що відображає ринкову вартість всієї сукупності активів емі-тента;

- оцінки щодо цінності прав, якими даний цінний папір як титул пайової власності наділяє інвестора;

- величезну вагу мають спекулятивні фактори.

"Справедлива" вартість акції - це вартість, сформована під впливом внутрішніх характеристик емітента: фактичного стану бізнесу й очікувань пер-спектив його розвитку. Визначення такої величини - предмет оцінної діяльнос-ті. Реально "ринкова" ціна акцій рідко збігаються з "справедливою" (розрахун-ковою вартістю) й тоді говорять про те, що папери "недооцінені" або "переоці-нені" ринком.

"Справедлива" вартість акції величина вкрай спірна. Ряд фахівців взагалі думає, що тільки ринкові ціни і є істинно справедливими, а будь-які оцінки "внутрішньої" вартості акцій неадекватні, оскільки не містять у собі психолог-гічні фактори, політичні й економічні ризики [62], [63]. Інші, навпроти, дума-ють, що "ринкова" ціна акції повинна згодом прийти до своєї реальної ("спра-ведливої") вартості, тому недооцінені ринком паперу треба купувати, а перео-цінені - продавати [50].

Для оцінки "справедливої" вартості акцій в Україні, згідно з зарубіжними термінами та прийнятими Національною комісією з цінних паперів та фондово-го ринку України звітними показниками використовують наступні економічні оцінки вартості акції [36]:

1. Номінальна та ринкова дивідендна прибутковість - Stock Yield (D/P), %.

Дивідендна прибутковість показує поточну прибутковість акцій, оціненої за ринковою вартістю.

D/P = DIV/Pакц*100%, (1.29)

D/Pном = DIV/Pном*100%,

де: DIV - дивіденд з чистого прибутку після оподаткування, виплачений на 1 акцію (грн./1 акцію);

Pакц - поточна ринкова вартість акції (грн./1 акцію);

Pном - номінальна вартість акції при емісії (грн./1 акцію);

Чим вище дивідендна прибутковість D/P, тим, теоретично, вище приваб-ливість акцій.

2. Дохід на акцію (EPS), грн./1 акцію

Акціонерів як власників компанії повинне цікавити, на який прибуток (після виплат відсотків і податків - Net Profit NP) вони могли б претендувати з розрахунку кількості акцій, якими вони володіють. Цей показник описується величиною доходу на акцію, або EPS (equity per stock).

EPS = NP/ N акц. (1.30)

де: Nакц - число звичайних акцій в обігу.

NР - чистий прибуток емітента після оподаткування.

EPS - це реальна цифра в грн., яку можна прямо зрівняти з розміром диві-денду на акцію DIV. Різницю становить величина нерозподіленого прибутку на акцію, яку акціонерні збори приймають своїм рішенням (до обнуління вели-чини дивідендів і направленням всього чистого прибутку в форди і резерви кА-піталу емітента).

3. Вартість чистих активів на акцію (NAV), грн./1 акцію.

Ціль цього вартісного коефіцієнта - визначення базової чистої вартості компанії на одну акцію, якби активи компанії СА були продані за готівку зараз і могли бути розподілені між акціонерами.

NAV= СА/Nакц (1.31)

Найчастіше показник NAV на одну акцію використовується як визначен-ня максимального порога "справедливої" вартості акції.

Згідно з зарубіжними технологіями фундаментального аналізу основним інструментом є фінансові мультиплікатори (фінансові коефіцієнти) - індикато-ри, на основі яких відбувається оцінка компаній (емітентів) [34]. Фінансові мультиплікатори є інструментарієм фундаментального аналізу й спрямовані головним чином на те, щоб визначити "справедливу" внутрішню вартість (target) компанії шляхом порівняння з аналогами (компаніями з тої ж галузі або сектора).

Подібний вид аналізу (його називають порівняльним) у наш час одер-жує все більшу популярність, причому ним активно користуються не тільки професійні аналитики, але й рядові інвестори.

Серед найбільш важливих фінансових показників, або показників першо-го рівня виділяються - ринкова капіталізація, загальна вартість активів, вартість компанії, виторг, чистий прибуток, грошовий потік [34]:

1. Капіталізація (Market Capitalization - МС) чи інше позначення Price (Р) - ринкова капіталізація компанії - це фінансовий показник, що відображає рин-кову вартість компанії. Розраховується як кількість розміщених (outstanding) акцій (звичайних і привілейованих), помножене на їхню ринкову ціну.

(1.32)

де: N - кількість емітованих акцій емітентом;

PN - поточна ринкова (біржова) вартість акції.

Слід відмітити, що показник ринкової капіталізації компанії Р, розраховує мий по формулі (1.32) є доволі умовним показником, оскільки ліквідність на біржовому ринку повного пакету акцій підприємства за поточною ринковою ціною акцій в біржовому обороті (до 15%) є дуже проблемною, а правила біржових котирувань показують на зниження ринкової ціни при акції при зростанні обсягу продаваємихї пакетів акцій [34].

2. Загальна вартість активів (Total assets - TA) - фінансовий показник, що відображає сумарну вартість всіх активів, що належать компанії.

3. Вартість компанії (Enterprise Value - EV) - фінансовий показник, що розраховується як ринкова вартість компанії P плюс борг компанії за мінусом коштів підприємства й грошових еквівалентів. Такий змішаний показник, який включає суму ринкових показників та балансових фінансових показників, в Україні не застосовується, оскільки є специфічним і фіксує сумарні обсяги за-лученого пайових та боргових інвестицій в забезпечення діяльності підприєм-ства, які існують в різних формах активів, окрім грошової.

У найбільш загальному виді показник EV розраховується як сума ринко-вої капіталізації компанії й ринкової вартості боргу, очищеної від грошових коштів. Показник цікавий тим, що в ньому враховується вартість тільки інвес-тованих активів (що перебувають в обороті) і виключаються вільні грошові кошти.

4. Виторг (Revenue, sales - S) - фінансовий показник, що відображає обсяг коштів, що надійшли, від реалізації товарів і послуг за певний період часу. Є аналогом чистої виручки (без ПДВ і інших податків, які не входять в собівартість в українській методології);

5. Чистий прибуток (Net profit, earnings - NP) - фінансовий показник, що відображає виторг компанії мінус собівартість і мінус податок на прибуток (за українською методологією - чистий прибуток після оподаткування);

Фінансовими показниками другого рівня є похідні від показників першо-го рівня. У числі найбільше часто використовуваних слід зазначити - показники прибутковості: прибуток компанії до сплати податків, відсотків і амортизацій-них відрахувань, операційний й прибуток до сплати податку на прибуток [35].

6. Прибуток до сплати податків, відсотків по кредитах і амортизаційних відрахуваннях (Earnings Before Interest & Taxes, Amortization and Depreciation - ЕВІТDA) - фінансовий показник, який поряд з показником прибутку й вартості автивов найбільше часто використовується при розрахунку фінансових мульти-плікаторов, що дозволяють оцінити прибутковість компанії.

EBITDA (Earnings before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization) - прибуток до відрахування видатків по відсотках, сплати податків і амортиза-ційних відрахувань. EBITDA служить для визначення конкурентоспроможності й ефективності діяльності компанії поза залежністю від рівня і якості її креди-торської заборгованості, податкового режиму й способу розрахунку амортиза-ційних відрахувань.

7. Прибуток до сплати податків і відсотків по кредиту (Earnings Before Interest & Taxes - EBIT) - фінансовий показник, що відображає прибуток компанії до сплати податків і відсотків по кредитах.

(1.33)

де: DA - нарахована амортизація, яка не враховується при нарахуванні

податку на прибуток, але фактично залишається в складі активів

підприємства і використовується для оновлення основних засобів.

8. Прибуток до сплати податку на прибуток EBT (Earnings Before Taxes) - фінансовий показник що відображає валовий (балансовий за українською термінологією) прибуток підприємства.

(1.34)

де: %KR - сплачені підприємством відсотки за кредитні ресурси (в

українській методології - розділ видатків на фінансову діяльність).

На підставі цих, а також інших фінансових показників відбувається роз-рахунок фінансових мультиплікаторів, які дозволяють здійснити оцінку вартос-ті компанії на основі порівняння з аналогами.

Серед найбільш використовуємих у практиці фундаментального аналізу є наступні мультиплікатори [36]:

1. P/E - (Price per share/Earning per share) - коефіцієнт "вартість бізнесу/ чистий прибуток" розраховується як відношення повної вартості компанії (капіталізації) до чистого прибутку за звітний період.. Цей мультиплікатор умовно відображає, скільки років знадобиться компанії при поточному розмірі річного чистого прибутку, щоб окупити себе.

(1.35)

або P/E = Price / Earnings ratio

де: Price - ринкова капіталізація компанії;

Earnings ratio - чистий прибуток компанії.

Коефіцієнт P/E є одним з найбільш популярних показників, що застосо-вуються для порівняльної оцінки інвестиційної привабливості акціонерних компаній.

Чим менше цей коефіцієнт стосовно середнього, тим більше недооціненої вважається компанія в порівнянні з аналогами. Високе значення коефіцієнта може говорити як про прекрасні перспективи компанії (у плані капіталізації), так і про небажане падіння чистого прибутку компанії.

До недоліків коефіцієнта P/E можна віднести такі: якщо підприємство відобразило в бухгалтерії збитки, то при підрахунку справедливої ціни вихо-дить негативне значення; показник прибутку легко піддається маніпуляціям через що підприємства можуть підганяти його під потрібне їм значення.

Коефіцієнт P/E є одним з основних коефіцієнтів при оцінці інвестицій, але не дає загальної картини діяльності підприємства, тому його необхідно використовувати разом з іншими коефіцієнтами.

При цьому обратний мультиплікатор Е/Р є максимальним річним рівнем прибутковості акцій, придбаних по ринковим цінам, якщо весь читий прибуток Е буде розподілений на виплату дивідендів.

2. EPS (Earning per share) - рівень чистого прибутку на одну акцію, що розраховується як відношення обсягу річного чистого прибутку компанії (за винятком дивідендів по привілейованих акціях) до середнього числа акцій, що обертаються.

(1.36)

3. P/S (Price per share/Sales per share) - коефіцієнт відносини ринкової капіталізації до річного розміру виручки (обсягу продажів). Він є універсаль-ним по своїй суті. У українських умовах, коли більшість компаній не здійснює дивідендних виплат по звичайних акціях, саме коефіцієнт відношення капіталі-зації до обсягу продажів у більшій мірі є застосовуємим, ніж мультиплікатор P/E.

(1.37)

де: Price (P) - ринкова капіталізація компанії;

Sales (S) - валовий виторг.

Широке поширення даного коефіцієнта обумовлено наступними факто-рами:

- Простота розрахунку. Виторг - це саме той фінансовий показник, по якому легше всього знайти інформацію.

- Волатильность виторгу набагато нижче волатильности чистого при-бутку компанії;

- Оцінювання стану компанії по виторзі більш прозоро;

- Мультиплікатор може бути визначений практично завжди (виключен-ня становлять компанії на початковій стадії розвитку);

Але в даного мультиплікатор є й недолік. Показник не враховує різниці в ефективності операцій порівнюваних компаній. Підприємства з однаковими продажами можуть мати зовсім різну прибутковість, отже, вони будуть кошту-вати по-різному.

5. EV/EBITDA (Enterprise Value/ Earnings Before Interest & Taxes, Amorti-zation and Depreciation) - коефіцієнт відношення вартості компанії (залучених пайових та боргових коштів) до прибутку до сплати податків, відсотків по кре-дитах і амортизаційних відрахуваннях. Мультиплікатор найбільше об'єктивно відображає вартість об'єкта оцінки (компанію). При використанні мультиполі-катора EV/EBITDA доцільно враховувати: величину податкової ставки, аморти-зації, вартість позикового капіталу, очікуваний ріст EBITDA.

(1.38)

або Коефіцієнт "вартість компанії / прибуток до податків, відсотків і амортизації" (EV/ EBITDA) розраховується по формулі [36]:

EV/ EBITDA = Enterprise value / EBITDA

де

Enterprise value - вартості компанії з урахуванням всіх джерел її фінансування;

EBITDA - прибуток до відрахування видатків по відсотках, сплати податків і амортизаційних відрахувань.

6. EV/S (Enterprise Value/Sales) - коефіцієнт "вартість бізнесу/виторг" відношення повної вартості компанії до її валового виторгу.

Коефіцієнти EV/S і P/S входять у групу мультиплікаторів компанії, що характеризує, на основі виторгу. Дані показники в найменшому ступені серед інших фінансових коефіцієнтів піддаються впливу розходжень у бухгалтерсь-кому й податковому обліку. З іншої сторони загальним недоліком коефіцієнтів на основі виторгу є те, що вони зовсім не враховують розходжень у рентабель-ності компаній. У тому випадку, якщо рентабельність оцінюваної компанії істотно відрізняється від середньої по вибірці, застосування мультиплікаторів на основі виторгу, швидше за все, дасть зміщену оцінку справедливої вартості.

Коефіцієнт "вартість бізнесу/виторг" (EV/S) розраховується по формулі:

EV/S = Enterprise Value / Sales (1.39)

де: Enterprise Value - вартість бізнесу;

Sales - валовий виторг.

7. ROA (Return on Assets) - коефіцієнт рентабельності активів. Розрахову-ється як відношення чистого прибутку до загальної вартості активів компанії. Цей коефіцієнт дозволяє оцінити яка економічна ефективність (рентабельність) активів, що перебувають у розпорядженні компанії.

(1.40)

або за іншими зарубіжними позначеннями

ROA = Income / Assets

де: Income -чистий прибуток;

Assets - середня за рік величина всіх активів підприємства.

8. P/BV - коефіцієнт "вартість бізнесу/балансова вартість активів" (price per share/ book value, P/BV) - розраховується як відношення повної вартості компанії (капіталізації) до балансової вартості власних активів.

Даний мультиплікатор визначає, наскільки переоцінені або недооцінені акції компанії щодо балансової вартості, тобто скільки інвестор готовий запла-тити за балансову вартість власних активів.

Балансова вартість власних активів (власний капітал) дорівнює різниці між величиною сумарних активів компанії і її зобов'язань. Низьке значення мультиплікатора (менше 1) указує на те, що акції компанії торгуються нижче їхньої балансової вартості й отже недооцінені. Порівняння акцій різних емітен-тів за допомогою даного коефіцієнта доцільно тільки в рамках однієї галузі.

Коефіцієнт "вартість бізнесу/балансова вартість" (P/BV) розраховується по формулі:

P/BV = Price / Book value (1.41)

де: Price - ринкова капіталізація компанії;

Book value - балансова вартість компанії.

На рис. 1.15 наведене порівняння динаміки оцінок вартості акції ПАТ "Мотор-Січ" у 2008-2014 рр. по показникам:

1. Ринкова біржова ціна поточних угод по акціям на Українській фондовій біржі ;

2. Показник EPS (Earning per share) - рівень чистого прибутку на одну акцію, що розраховується як відношення обсягу річного чистого прибутку компанії (за винятком дивідендів по привілейованих акціях) до середнього числа акцій, що обертаються.

3. Показник максимального порога "справедливої" вартості акції - Вартість чистих активів на акцію (NAV), грн./1 акцію - визначення базової чистої вартості власного капіталу підприємства на одну акцію, якби активи компанії СА були продані за готівку зараз і могли бути розподілені між акціонерами.

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 1.14:

- при постійному зростанні показників EPS та NAV згідно звітності підприємства ПАТ "Мотор-Січ" показник біржової вартості акції з 2011 року має тренд на зниження вартості;

- при зростанні показників EPS та NAV, з 2011 року величина "справед-ливої" вартості акції є вищою ніж ринкова (" ринок враховує все" [28]).

Рис. 1.14. Динаміка показників оцінки курсу акцій ПАТ "Мотор-Січ" за результатами торгів на Українській біржі у 2008 - 2014 рр. та методами фундаментального аналізу (прибутковість та ліквідна вартість акції)

Рис. 1.15. Динаміка оцінки теоретичного та фактичного дивідендного доходу акцій ПАТ "Мотор-Січ" за результатами діяльності підприємства у 2008 - 2014 рр.

Аналіз причин падіння ринкової вартості акції ПАТ "Мотор-Січ" показав, що це наслідок монопольної дивідендної політики мажоритарнихї власників акцій. Так, аналіз динаміки оцінки теоретичного та фактичного дивідендного доходу акцій ПАТ "Мотор-Січ" за результатами діяльності підприємства у 2008 - 2014 рр., наведений на рис. 1.15, показав:

- при максимальному рівні щорічної прибутковості біржової акції від 22% до 35% її ринкової вартості

- фактичний рівень D/P - дивідендної прибутковості акції, оціненої за ринковою вартістю, прийнятий за рішенням акціонерних зборів становить від 0,2% до 0,66%;

- за рішенням мажоритарних акціонерів дивіденди сплачуються на рівні 7,4% - 8,9% від номінальної вартості акції (135 грн/акцію) при її ринковій біржовій вартості 2340 грн/акцію.

Відповідно, інвестори при негативному ринковому тренді падіння курсу акції ПАТ "Мотор-Січ" і відсутності ринкового рівня економічного дивіденд-ного доходу від інвестицій не бачать доцільності в придбанні акцій підприєм-ства, мажоритарні власники якого займають неринкову позицію щодо мінори-тарних акціонерів (на ринку оборот пакету акцій не перевищує 1% від пакету емісії). В той же час, яскравим прикладом проблемності прогнозування курсу ак-цій в інвестиційному портфелі ЗНКІФ фундаментальними методами є придбан-ня на позабіржовому ринку пакету акцій ПАТ "Будівельна компанія Комфорт-буд" по ціні 46,0 грн./акцію при максимальному рівні "справедливої ціни" акції - 20,6 грн./акцію у 2009 році (рис. 1.16). Відсутність біржового котирування акцій привела до систематичного падіння "справедливої ціни" акції при збитко-вій діяльності підприємства, неліквідності придбаного ЗНКІФ "переоціненого" пакету акцій на позабіржовому ринку та збитку у 2,5 млн.грн. (25% початкового статутного капіталу фонду) станом на 2014 рік.

Таким чином, відсутність біржових торгів по акціям в інвестиційному портфелі ЗНКІФ веде до прямої збитковості фонду.

Рис. 1.16. Динаміка оцінки доходу акцій ПАТ "Будівельна компанія Комфортбуд" фундаментальними методами за результатами діяльності підприємства у 2008 - 2014 рр.

Висновки до розділу 1

Основними цілями діяльності компанії з управління активами фондами спільного інвестування (сучасний законодавчий термін "інвестиційної компа-нії"), як фінансового посередника між інвесторами та позичальниками тимча-сово вільних грошових коштів на ринку цінних паперів є отримання прибутку при виконанні наступних операцій: