Оптимізація трудових ресурсів

2.4 Побудова схеми алгоритму

Проблематика побудови схеми алгоритму розв'язання завдань дипломної роботи пов'язана з існуванням алгоритму їх вирішення. Як сукупність правил, які визначають ефективну процедуру вирішення завдання, алгоритм дозволяє дійти кінцевого результату процесу обчислень. При цьому кожен оператор схеми алгоритму виконує функцію як перетворення інформаційного середовища, так і вибору наступного переходу. Наявність алгоритму вказує на можливість реалізації процесу обчислень на обчислювальній машині. Цей розділ містить опис схеми і коментарі до кожного з обчислювальних і логічних блоків, а також блоки введення і виводу даних.

Розглянута в попередньому розділі економіко-математична модель дозволяє побудувати схему алгоритму, яка може бути використана в якості математичної моделі програми оптимізації трудових ресурсів

Логічна схема реалізації процесу обчислень містить наступну послідовність дій:

- блок 1 - слугує для введення початкових даних;

- блок 2 - слугує для визначення кількості працівників, об?єму робіт, продуктивності, розподілу робітників;

- блок 3 - є логічним блоком в межах якого визначається мінімізація часу;

- блок 4 - слугує для визначення обмежень кількості працівників на ділянці;

- блок 5 - слугує для коригування обмеження №1

- блок 6 - слугує для визначення кількості працівників;

- блок 7 - слугує для коригування обмеження №2

- блок 8 - є логічним блоком в межах якого визначаються кількість ділянок, на яких може працювати робітник;

- блок 9 - слугує для коригування обмеження №3

- блок 10 - є логічним блоком в межах якого визначаються виконання

5-й и 6-й етапів, які можуть виконуватися одночасно з умовою, що 5-1 етап завершений швидше за 6-й.

- блок 11 - слугує для коригування обмеження №4;

- блок 12 - в якому виводиться кінцева інформація у вигляді печаті результатів;

- блок 13 - слугує для закінчення роботи програми;

На рисунку 2.1 представлена блок-схема вирішення задачі.

У зв'язку з тим, що всі змінні розглянутої в цьому розділі економіко-математичної моделі є конструктивними об'єктами, алгоритм є програмно реалізованим, тобто таким, для якого можлива побудова машинної програми на мові високого рівня.

Практичне використання вищезазначеного алгоритму в значній мірі залежить від часу роботи, об'єму пам'яті, який використовується в процесі розрахунків, ступеню паралельності або асинхронності процесів обчислень. Тому на шляху складання програм за даним алгоритмом використано авторський підхід до програмної оптимізації алгоритму.

2.5 Опис програми

Програма написана на сумісній ПЕОM, Sempron 2.6, ОЗУ - 256 Мб, жорсткий диск - 80 Гб. Для запуску програми на комп'ютері повинна бути встановлена операційна система Windows XP Professional. Необхідний об'єм оперативної пам'яті для запуску та роботи програми - 256 Мб.

Підбір програмного забезпечення розрахункової частини дипломної роботи виконувався за наступними мотиваційними ознаками:

а) час адаптації користувача до можливих змін в роботі програмного забезпечення має бути мінімальним;

б) користувач повинен мати доступ до тексту програми для внесення відповідних змін у її роботу;

в) форми розрахункових документів мають бути сформовані у відповідному до сприйняття вигляді, не містити взаємопов'язаних з іншими програмними продуктами модулів і бути групованими у тематичні журнали;

г) програмне забезпечення повинно мати графічний інтерфейс для виводу результатів у вигляді діаграм, графіків тощо;

д) програмна середа в якій реалізовано програмний продукт не повинна мати ознак значної вартості ліцензійного використання і організаційного супроводу.

Дія наведених мотиваційних ознак та часу, який відведено на вирішення завдань дипломної роботи, змушує обрати в якості програмного забезпечення програму корпорації Microsoft - Excel. Як правило програмні продукти цієї корпорації відрізняються достатньою дешевизною на одиницю обслуговуючих програмних операторів, легкою адаптацією користувача до роботи у цьому програмному середовищі, а також відсутністю обов'язкового супроводу для коректив, які потрібно вносити в тексти вихідних програм. Слід відмітити також легке інтегрування даного програмного забезпечення в діюче програмне середовище, яке забезпечує вирішення фінансових завдань підприємства.

Ліцензія на використання цього виду програмного забезпечення мається у більшості підприємств.

Розглянемо основні процедури, які необхідно виконати в ході роботи програми. Спочатку необхідно запустити на виконання файл «Оптимізация.xls»

При натисканні на кнопку «Вход», переходимо до листа «Основне меню», на якому розташоване основне меню програми (рисунок 2.2). На кожному листі є кнопка «В основне меню», яка відкриває основне меню.

Натиснувши на кнопку «Сотрудники», перейдемо на лист «Сотрудники». На ньому представлена інформація про співробітників, а саме ПІБ та порядковий номер як представлено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - «Співробітники»

Сотрудники
Ф.И.О. рабочих	№ п.п.
Сидоров В.И.	1
Петренко А.Н.	2
Макушкин Р.Л.	3
Тимощюк В.А.	4
Иванов Ю.П.	5
Васюткин Н.А.	6

При натисканні на кнопку «Объем работы» переходимо на лист «Объем работы». На якому потрібно задати об?єм роботи для кожного учасника дільниці. (таблиця 2.2)



Рисунок 2.2 - Основне меню програми

Таблиця 2.2 - Площа покрівлі, яку необхідно обробити працівникам кожної ділянки

Площадь крыши
м	№ участка
1000	1
1100	2
1100	3
900	4
1200	5
1400	6

Пояснення до таблиці 2.2:

- 1 ділянка - прибирання старої покрівлі,

- 2 ділянка - лаштування цементної стяжки, що вирівнює,

- 3 ділянка - нанесення бітумної мастики на цементну стяжку,

- 4 ділянка - лаштування підкладочного шару з матеріалу, що наплавляється,

- 5 ділянка - лаштування верхнього шару з матеріалу, що наплавляється,

- 6 ділянка - лаштування примикань з матеріалів, що наплавляються.

При натисканні на кнопку «Производительность» переходимо на лист «Производительность». На якому необхідно виставити продуктивність за день для кожного робітника на кожній ділянці (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 - «Производительность»

№ участка	1	2	3	4	5	6
№ п.п. рабочих
1	80	30	15	0	80	30
2	54	16	85	12	54	16
3	25	85	27	95	25	85
4	0	40	50	55	0	40
5	55	38	26	26	55	38
6	51	25	54	40	51	25

При натисканні на кнопку «Распределение» переходимо на лист «Распределение рабочих», де показано, який робітник працює на кожній з ділянок.

Таблиця 2.4 - «Распределение рабочих»

№ участка	1	2	3	4	5	6
1	1	0	0	0	1	0
2	0	0	1	0	1	0
3	0	1	0	1	0	1
4	0	1	0	1	0	1
5	1	0	0	0	0	0
6	0	0	1	0	0	0

У цій таблиці показаний оптимальний варіант розподілу робітників по ділянках. Для того щоб отримати оптимальне рішення, потрібно перейти на лист «Расчет» через основне меню, натиснувши кнопку «Расчеты». На листі «Расчет» представлена математична модель оптимізації розподілу трудових ресурсів. Дана модель використовує надбудову «Пошук рішень» MS Excel.

Рисунок 2.3 - Математична модель оптимізації розподілу трудових ресурсів

Для запуску надбудови «Пошук рішень» MS Excel, необхідно в головному меню MS Excel обрати раздел «Сервис».

Рисунок 2.4 - Сервіс, налаштування

З'явиться вікно «Надстройки», в якому необхідно навпроти «Поиск решения» поставити галочку. Після чого натиснути кнопку «ОК» (рисунок 3.5).

Рисунок 2.5 - Пошук рішення

Тепер для запуску розрахунку необхідно натиснути на кнопку «Расчет». Розрахунки будуть зроблені відповідно до заданих обмежень.

2.6 Чисельне розв'язання задачі

Розділ чисельне розв'язання задачі містить основні розрахункові екранні форми. Наводиться чисельне розв'язання завдання, можливі початкові, проміжні, кінцеві форми документів.

Застосування програмного продукту корпорації Excel дозволяє уникнути зайвих процедур, які використовують проміжні розрахункові форми, та дозволяє в автоматизованому режимі здійснювати необхідні фінансові розрахунки по страхуванню фінансових ризиків підприємств.

У досліджуваної математичної моделі існує 4 блоки обмежень.

Обмеження №1: на кожній ділянці роботи повинні працювати двоє робочих:

(2.12)

У стовпці D стоять значення, які повинні повинні вийти у стовпці С для задоволенні обмеження даного обмеження. У стовпці С, наведені значення, які вийшли після розрахунків (рисунок 2.6).

Рисунок 2.6 - Обмеження №1

Обмеження №2: кожен робітник повинен працювати не менше, ніж на одній з перших чотирьох ділянок:

(2.13)

У стовпці E стоять значення, які повинні вийти у стовпці D для задоволення даного обмеження. У стовпці D, представлені значення, які вийшли після розрахунків (рисунок 2.7).

Рисунок 2.7 - Обмеження №2

Обмеження №3: кожен робітник може працювати не більше, ніж на одній (п'ятій або шостій ділянці):

. (2.14)

У стовпці E стоять значення, які повинні вийти у стовпці D для задоволення цього обмеження У стовпці D, представлені значення, які вийшли після розрахунків (рисунок 2.8)



Рисунок 2.8 - «Обмеження №3»

Для перегляду обмеження №4, в основному меню натискаємо на кнопку «Ограничение 4». Автоматично переходимо на лист «Ограничение 4», на цьому листі представлене наступне обмеження:

Обмеження №4: 5-й и 6-й етапи, можуть виконувати одночасно з умовою, що 5-1 етап буде завершений швидше за 6-й.

(2.15)

В елементі C7 представлений час, витрачений на виконання 5-ї ділянки.

В елементі E7 представлений час, витрачений на виконання 6-ї ділянки (рисунок 2.9)



Рисунок 2.9 «Обмеження №4»

При перегляді кінцевого результату в графічному вигляді, автоматично відкриється лист на якому представлений графік робіт робочих на ділянках.

Також на цьому листі представлений час, витрачений для ремонту на кожній з ділянок, і загальний час, необхідний для виконання робіт з ремонту м'якої крівлі рулонними матеріалами на об'єктах замовника (рисунок 2.10).

Рисунок 2.10 - «Результат»

2.7 Аналіз результатів та їх застосування

В процесі моделювання отримані наступні результати:

- отримано графік робіт робочих на ділянках;

- розрахований час, необхідний для ремонту на кожній з ділянок;

- розраховано загальний час, необхідний для виконання робіт з ремонту м'якої крівлі, що становить 41,3 дні.

Отримані результати ставлять наступні задачі для керівників підприємства:

- необхідно детальніше проробити схему роз'яснювальної роботи щодо простоїв на виробництві, з метою запобігання втрати трудового часу;

- менеджерам з персоналу слід запобігати простоям в роботі працівників.

Розглянуті питання визначення оцінки можливостей оптимізації трудових ресурсів є необхідними для формування та оптимальної фінансової політики підприємства.

Удосконалення математичного апарату методу послідовного аналізу варіантів прогнозування, який застосовано у даній роботі, уточнює кількісне значення оцінки персоналу, дозволяє робити більш обґрунтовані висновки щодо розширення спектру поліпшення якості.

Застосування економіко-математичної моделі оптимізації трудових ресурсів на основі методу коригування базової чисельності дозволяє без значних витрат розглянути можливості варіювання його меж, фактично, можливості коригування діяльності в бік збільшення або зменшення.

Отримані результати було запропоновано до використання ЗАТ «БМФ «Азостальстрой», де знайдено позитивний схвальний відгук серед спеціалістів з організації фінансової роботи на підприємстві.

3. Економічне обґрунтування розробки

3.1 Резюме

Програма «Оптимізація трудових ресурсів» буде використовуватися будівельними фірмами, а також можливе використання даної програми в різних сферах діяльності тих компаній, для яких існують рішення системи «1С: Підприємство».

Після розрахунку узагальненого показника якості, доведено, що розроблений програмний продукт є конкурентоспроможним.

Прогнозований обсяг продажів за три роки становить 83 од.

Витрати на розробку склали - 4321,4 грн.

Ціна ПП - 1100 грн.

Очікуваний прибуток за перші три роки - 3862,71 грн.

Точка беззбитковості - 20 од. Досягається на першому році реалізації програмного продукту.

3.2 Опис програмного продукту

Розроблений програмний продукт дозволяє виконати аналіз, виконується побудова таблиці й вивід результуючої таблиці на екран.

Інтерфейс «Оптимізація трудових ресурсів», запускається на виділеному сервері, або з іншого термінала на основному сервері БД (Windows SBS).

Характеристики: При написанні програми використалася операційна система Windows XP Professional.

Основні вимоги до ПК:

а) операційна система Windows ХР;

б) оперативна пам'ять не менш 256 Мб;

в) вільне місце на жорсткому диску не менш 5 Мб.

3.3 Опис ринку збуту

Оцінка ринку збуту є одним з основних питань, ретельне пророблення якого в майбутньому дадуть можливість одержати найбільш реальні фінансові результати. Основною метою вивчення ринку збуту є його дослідження з метою визначення ринкового положення, що займе пропонований програмний продукт.

Потенційними покупцями програми «Оптимізація трудових ресурсів» можуть бути, насамперед, будівельні компанії, а також всі компанії, для яких існують рішення системи «1С: Підприємство».

Легкість використання й невелика ціна будуть залучати користувача. Потенційні користувачі можуть бути з різних міст України, країн СНД і інших закордонних країн.

Результати оцінки ринку збуту, потенційних користувачів і кількості продажів на найближчі 3 роки відображені в таблицях прогнозу обсягів продажів 3.1, 3.2, 3.3.

Таблиця 3.1 - Обсяг продажів за перший рік реалізації

Період	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Разом
Обсяг	2	1	1	2	3	2	3	2	3	3	4	3	29

Таблиця 3.2 - Обсяг продажів за другий рік реалізації

Період	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал	Разом
Обсяг	8	8	9	7	32

Таблиця 3.3 - Обсяг продажів за третій рік реалізації

Період	3 рік	Разом
Обсяг	22	22

Обсяг продажів за три роки реалізації становить 83 одиниці.

3.4 Конкуренція

Розроблена програмна система є оригінальною. Для оцінки конкурентоспроможності оригінального програмного продукту розраховується його узагальнений показник якості.

Дані, необхідні для розрахунку, наведені на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Таблиця «Розрахунок узагальненого показника якості»

Узагальнений показник якості L = 0,618. Отже, розроблений програмний продукт не поступається гіпотетичному ПП, тобто він конкурентоспроможний.

3.5 Стратегія маркетингу

До основних елементів плану маркетингу відноситься:

а) схема поширення програмного продукту;

б) затвердження ціни на програмний продукт;

в) реклама.

Для визначення стратегії маркетингу необхідно розрахувати ціну ПП. Для цього необхідно обчислити максимальну й мінімальну ціну, розрахувавши витрати на розробку програмного продукту. Ціна програмного продукту встановлюється в інтервалі між мінімальною й максимальною цінами. Для розрахунку максимальної ціни ПП необхідно розрахувати трудовитрати. Розрахунок трудовитрат при розробці системи наведений у таблиці 3.4

Для визначення витрат на розробку необхідно визначити або задати трудовитрати на розробку ПП.

Т= Тв+ Та + + Т_п + Тн + Т_д, (3.1)

Тв - витрати на вивчення описаного завдання й формулювання постановки;

Та - витрати на розробку алгоритму;

Т_п - витрати на розробку програми;

Тн - витрати на налагодження програми;

Т_д - витрати на оформлення документації.

Розрахунок трудовитрат при розробці системи наведений у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Трудовитрати на розробку програмного продукту

Вид робіт	Розрахунок, чол./дн.
Вивчення опису завдання й формулювання постановки завдання	7
Розробка алгоритму рішення завдання	10
Написання програми	15
Налагодження програми	4
Оформлення документації	8
Разом	44

Зарплата розробника на місяць становить 1100 грн., причому кількість робочих днів у місяці - 22. Звідси середньоденна заробітна плата розроблювача:

З₌ (3.2)

де - середньомісячна зарплата розробника ПП;

Д - число робочих днів у місяці.

Середньоденна заробітна плата одного розроблювача становить 55 грн. Загальні трудовитрати при розробці становлять 50 чол./дн. Основна заробітна плата розроблювачів при розробці системи становить:

З_озп=З_{ср.дн.*Т=50*44=2200 грн.} (3.4)

Для створення й налагодження програми, а також для оформлення документації орендувався комп'ютер. Вартість однієї години оренди комп'ютера дорівнює 3 грн., тобто, з огляду на, що в робочому дні 8 годин, у день на оренду йде 24 грн. Час оренди комп'ютера дорівнює 44 дні. Отже, витрати на оренду комп'ютера склали:

З_АК=Ц_АК*Т_{АК=24*44=1056 грн.,} (3.4)

Рисунок 3.2 - Таблиця «Розрахунок витрат на розробку»

Як видно з таблиці, витрати на розробку становлять 4321,4 грн.

Прибуток визначається як 10% від витрат на розробку й становить:

П=0,1*4321,4=432 грн. (3.5)

Максимальна ціна програмного продукту з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), що дорівнює 25% від ціни визначається як:

Ц_мах=1,25*(З_р+П)=1,25*(4321,4+432)=5941 грн. (3.6)

Витрати на адаптацію становлять 10% від витрат на розробку:

З_АД=0,1*З_р=0,1*4321,4=432 грн. (3.7)

Витрати на тиражування становлять 23 грн. на одну копію. Вони містять у собі наступні витрати: З'_ЗП = 2 грн., МБП' = 5 грн., З'_АК = 3 грн.

Мінімальна ціна програмного продукту становить:

Ц_min=1,25*(З_T+ З_АД+П^Ч),

П^Ч=0,25*(З_T+З_АД).

Таким чином,

Ц_min=1,25*(З_T+З_АД+0,25*(З_Т+З_АД))=690 грн. (3.8)

Ціна ПП повинна перебувати в проміжку 690Ц_ПП ? 5941.

Установимо ціну програмного продукту рівної 900 грн.

Під час рекламної кампанії щороку передбачається використати наступні канали поширення реклами:

- преса - вихід рекламного оголошення в щотижневій газеті протягом шести місяців (26 тижнів). Розмір оголошення - 20 см;

- інтернет-реклама - демонстрація рекламних банерів на сайті пошукової системи протягом 4 тижнів.

Рекламна компанія проводиться протягом одного року реалізації.

Розрахуємо витрати на рекламу.

Вартість 1 cм у газеті становить 3 грн. Витрати на рекламу в пресі складуть:

грн. (3.9)

Вартість тижня демонстрації рекламного банеру становить 100 грн. Витрати на інтернет-рекламу складуть:

грн. (3.10)

Витрати на рекламу складуть:

грн. (3.11)

3.6 Побудова графіку беззбитковості

Виходячи з розрахунків, побудуємо графік досягнення беззбитковості.

За допомогою цього графіка можна знайти точку беззбитковості, що показує кількість програмних продуктів, необхідне для продажу, щоб прибуток рівнявся загальним витратам.

На рисунку 3.4 прийняті наступні позначення:

- Д - доходи від реалізації;

- В_змін - змінні витрати;

- В_пост - постійні витрати;

- Д-В_змін - дохід від реалізації мінус Взмін;

- ТБ - точка беззбитковості.

Розрахуємо точку беззбитковості:

Взм_{= грн, (3.12)}

T_Б1=(З_Р+З_пост1)/(Ц - З?_пер)=20 од. (3.13)

де Ц - ціна ПП, грн.;

О - обсяг продажів при реалізації ПП, од.;

В_пост - постійні витрати, грн.;

В'_змін - змінні витрати, грн.;

В_р - витрати на розробку ПП до початку реалізації, грн.

0< T_Б1 ? 0₁

0<20 ? 29.

Беззбитковість досягається в першому році реалізації ПП.

4. Безпека життя та діяльності людини

4.1 Аналіз умов праці

Питання БЖД людини розглядаються на етапі експлуатації розроблюваної програми.

Програма буде використана в приміщенні планово-економічного відділу. Розміри приміщення становлять 8х6х3,6 м, площа - 48 м, обсяг 172,8 , кількість працюючих - 3 (програміст і два оператори ЕОМ). Устаткування, застосовуване у планово-економічному відділі - 3 ПЕОМ, до складу однієї з яких входить принтер.

Норми на окремі робочі місця з використанням ПЕОМ згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 становлять 6 м й 20 . З урахуванням зазначених норм, на одне робоче місце в даної фінансовому відділі доводиться 16 м й 57,6 відповідно. Отже, за даними показниками приміщення планово-економічного відділу відповідає зазначеним вище вимогам.

Електропостачання устаткування у планово-економічному відділі здійснюється від трифазної чотирьохпроводної мережі змінного струму із глухозаземленной нейтралью напругою 380/220У частотою 50 Гц.

Проведемо аналіз системи «Людина - Машина - Середовище», утвореної в приміщенні планово-економічного відділу із вказівкою конкретних зв'язків у системі. Система містить 7 елементів. Складовими системи є:

а) 3 елементи «людина» - 3 працюючих у планово-економічному відділі;

б) 3 елементи «машина» - три ПЕОМ, до складу однієї з яких входить принтер;

в) 1 елемент «середовище» - виробниче середовище у планово-економічному відділі.

Кожен елемент «людина» умовно розділимо на функціональні частини:

- Ч1 - це людина-оператор;

- Ч2 - це людина, що впливає на середовище;

- Ч3 - це людина, з погляду фізіологічного стану.

Елемент системи «машина» можна умовно розділити на наступні функціональні частини: М1 - це машина, що виконує основну технологічну функцію; М2 - це машина, що виконує функції аварійного захисту; М3 - це машина, що впливає на навколишнє середовище й людину.

Аналіз зв'язків дозволяє виділити в системі, відповідно до ДСТУ 12.0.003-74, небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

а) фізичні: підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищена або знижена температура повітря робочої зони, підвищена або знижена вологість повітря, недостатня освітленість, відсутність природного світла, напруженість магнітного поля.

б) психофізіологічні: фізичні перевантаження, перенапруга аналізаторів,

На рисунку 4.1 представлена структурна схема системи « «Л-М-С»» із вказівкою зв'язків між елементами системи.

Укажемо зв'язки в системі «Л-М-С» (див. рисунок 4.1):

- 1 - вплив «людини - оператора» на свій фізичний стан (тепловиділення, споживання кисню);

- 2 - вплив «людини - оператора», що виконує цілеспрямовані дії на свій психофізіологічний стан (розвивається стомлення);

- 3 й 4 - вплив «машини» на стан «середовища» й «середовища» на стан «машини» відповідно;

5 - вплив «середовища» на психофізіологічний стан «людини»;

6 - вплив «людини» як біологічного об'єкта на середовище (нагрівання середовища при виділенні тепла організмом людини),

7 - вплив «машини» на фізичний стан організму «людини» (шум, випромінювання),

8 - вплив психофізіологічного стану людини на виконання їм цілеспрямованих дій (внаслідок стомлення людини може робити помилки),

9 - вплив людей на психофізіологічний стан один одного, 10 - вплив «машини» на психофізіологічний стан «людини».

Розглянемо вплив на людину небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Підвищений рівень шуму на робочому місці, джерелами якого є ПЕОМ, принтер, сприяє зниженню уваги й збільшенню числа помилок при виконанні роботи, зниженню швидкості реакції, може привести до порушення обміну речовин, виникненню серцево-судинних захворювань, гіпертонічної хвороби, зниженню слуху, головним болям.

Підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини, джерелами якого є електрична мережа, порушення ізоляції струмоведучих провідників, короткі замикання на корпус устаткування й ін., є причиною загальних і місцевих электротравм. При підвищеній або зниженій температурі, вологості й рухливості повітря робочої зони порушується теплова рівновага, людина почуває себе дискомфортно, знижується продуктивність праці.

Тривалий вплив високої температури в сполученні з підвищеною вологістю може привести до значного нагромадження теплоти в організмі й, як наслідок, головному болю, загальній слабості, нудоті. Джерелами надлишкового тепла у планово-економічному відділі є ПЕОМ, принтер, люди, сонячна радіація, що проникає через вікна.

Недостатня освітленість робочої зони, а також відсутність природного світла знижує швидкість сприйняття візуальної інформації, приводить до помилок при виконанні робіт, зниженню продуктивності праці. При недостатнім висвітленні може розвитися короткозорість.

Підвищена напруженість електричного й магнітного полів, підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні є причиною виникнення головних болів, млявості, розладу сну, зниження пам'яті, порушення ритму й частоти серцевих скорочень, функціональних порушень у центральної нервової системи, порушення обмінних процесів в організмі людини.

Перенапруга аналізаторів (зорових) є причиною розвитку стомлення, астенопії, а в окремих випадках - зниження їхньої чутливості.

Розумова перенапруга, викликана переробкою великої кількості інформації, приводить до зниження працездатності, стомленню.

Монотонність праці через одноманітні дрібні стереотипні рухи при роботі із клавіатурою й «мишею» приводить до стомлення, розвитку тахікардії, підвищенню кров'яного тиску.

Статичні перевантаження, обумовлені тривалим перебуванням у нерухомому положенні, неправильним положенням тіла людини на робочому місці приводить до виникнення статичної утоми, зниженню якості виконуваної роботи.

У планово-економічному відділі була проведена оцінка факторів виробничого середовища й трудового процесу, представлена в таблиці 4.1

Виходячи з оцінки, що домінує шкідливим виробничим фактором є підвищена температура повітря робочої зони, і для цього фактора розробимо необхідні організаційні й технічні заходи, метою яких є нормалізація мікроклімату у планово-економічному відділі.

Таблиця 4.1 - Оцінка факторів виробничого середовища й трудового процесу у планово-економічному відділі

Фактори виробничого середовища й трудового процесу	Значення фактора (ПДК, ПДУ)	3 клас - небезпечні й шкідливі умови праці	Тривалість дії фактора за зміну, %
	Норма	Факт	1 з	2 з	3 з
1	2	3	4	5	6	7
1. Шкідливі хімічні речовини:	-	Немає	-	-	-	-
2. Шум, дБ(А)	50	49	-	-	-	92
3. Неіонізуючі випромінювання: а) електрична складова у діапазоні 5 Гц- 2 кгц, В/м у діапазоні 2-400 кгц, В/м б) магнітна складова у діапазоні 5 Гц- 2 кгц, нтл у діапазоні 2-400 кгц, нтл	25	12	-	-	-	92
	2,5	1,7	-	-	-	92
	250	70	-	-	-	92
	25	8	-	-	-	92
4. Электростатич. потенціал, В	500	64	-	-	-	92
5. Рентгенівське випромінювання, мкр/ч	100	18	-	-	-	92
6. Мікроклімат: температура повітря (улітку), 0С швидкість руху повітря, м/с відносна вологість, %	23-25	31	-	+	-	100
	0,1	0,1	-	-	-	100
	40-60	54	-	-	-	100
7. Освітлення: природне - КЕО, % штучне, лк	2	2,7	-	-	-	80
	300	350	-	-	-	20
8. Вага праці: дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, за зміну робоча поза, перебування в похилому положенні протягом зміни переміщення в просторі, км	40000	33000	-	-	-	92
	Похиле положення до 300 25% зміни	Вільна	-	-	-	92
	до 10 км	0,7	-	-	-	100
9. Напруженість праці а) увага, тривалість зосередження, в% від зміни б) напруженість зорових аналізаторів, категорія робіт в) емоційна і інтелекту альна напруга	75	70	-	-	-	70
	Точна	Високоточна	-	-	-	92
	Робота за індивідуальним графіком	Робота за індивідуальним графіком	-	-	-	92
10. Змінність	1 зміна	1 зміна	-	-	-	-

4.2 Техніка безпеки

За ступенем небезпеки ураженням електричним струмом згідно ПУЕ, приміщення планово-економічного відділу відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки, тому що відсутня можливість одночасного дотику до корпусів ПЕОМ із однієї сторони й до заземлених металевих конструкцій будинку, у якому розміщена лабораторія (батареї опалення закриті дерев'яними гратами) - з іншого боку, немає підвищеної вологості, підвищеної температури, підлоги ізольовані (паркет).

Відповідно до вимог ПУЕ, ДСТУ 12.1.030-81 для забезпечення безпеки у планово-економічному відділі виконане занулювання ПЕОМ, оскільки електропостачання здійснюється від трифазної чотирьохпровідної мережі із глухозаземленою нейтральною напругою 380/220 У. Занулювання перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання, у результаті чого спрацьовує максимальний струмовий захист, що відключає ушкоджену ділянку мережі. Щоб виконати занулювання варто навмисно електрично з'єднати з нульовим проведенням мережі корпуса всіх ПЕОМ і принтера, які можуть випадково виявитися під напругою. Час спрацьовування автомата захисту повинне бути не більше 0,1-0,2 с. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ виконана як окрема трьохпровідная мережа, шляхом прокладки фазових, нульових робочих і нульового захисного провідників. Площа перетину нульових робочих і нульового захисного провідників не менше площі перетину фазового провідника.

Виконано повторне заземлення нульового проведення з метою зниження напруги на корпусі ПЕОМ у момент електричного замикання на корпус і при обриві нульового проведення. При цьому, необхідно використати природні й штучні. Величина опору повторного заземлення не повинна перевищувати 30 Ом.

Згідно ПУЕ необхідно проводити контроль активного опору ізоляції між нулем і фазою й між фазами. Контроль проводити не рідше 1 разу на рік при відключеному електроживленні за допомогою мегаомметра.

Згідно ДНАОП 0.00-4.12-99 необхідно проводити вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі.

Вступний інструктаж необхідно проводити при надходженні на роботу. Інструктаж організує й проводить служба охорони праці, факт інструктажу фіксується в журналі вступного інструктажу. Основні питання інструктажу - загальні питання охорони праці на підприємстві, режим роботи підприємства, можливі небезпеки, надання долікарської допомоги.

Первинний інструктаж необхідно проводити безпосередньо на робочому місці. Інструктаж проводить керівник планово-економічного вдділу, факт інструктажу необхідно фіксувати в журналі первинного інструктажу. Основні питання інструктажу - ОВПФ, що діють на робочому місці, захист від них, гігієна праці при виконанні робіт. Аналогічно, з періодичністю в півроку проводити повторні інструктажі.

Позаплановий інструктаж варто проводити при зміні умов праці, введення в експлуатацію нової техніки, а також при нещасних випадках.

Зміст всіх інструктажів, які проводяться з персоналом, повинен відповідати вимогам ДНАОП 0.00. - 4.12-99.

4.3 Виробнича санітарія й гігієна праці

Робота у планово-економічному відділі виконується сидячи й не вимагає систематичної фізичної напруги. Відповідно до ДСТУ 12.1. 005-88 робота ставиться до категорії легких фізичних робіт, а енерговитрати організму людини становлять 90-121 ккал/ч, що відповідно до нормативних вимог для даної категорії робіт дозволяє встановити оптимальні для роботи персоналу норми мікроклімату, які наведені в табл. 4.2

Таблиця 4.2 - Оптимальні норми мікроклімату

Період року	Температура повітря, град. С?	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодн.	22-24	40-60	Не більше 0.1
Теплий	23-25	40-60	Не більше 0.1

Для підтримки в приміщенні встановлених норм мікроклімату варто застосовувати опалення в холодний період й кондиціонування - у теплий.

Фактичне значення температури в приміщенні перевищує нормоване значення на 6 градусів. Для нормалізації температури необхідно виконати розрахунок кондиціонування повітря й установити кондиціонер. Кондиціонування має на увазі попередню підготовку повітря - його охолодження.

Джерелами надлишкового тепла в приміщенні є люди, устаткування, джерела штучного світла, сонячна радіація. Визначимо ці доданки.

Кількість тепла , випромінювана встаткуванням, дорівнює

, (4.1)

де - сумарна потужність установленого устаткування, згідно паспортним даним (1,7 квт);

- коефіцієнт використання потужностей (0.95);

- коефіцієнт одночасної роботи устаткування (1).

ккал/ч

Тепло , випромінюване людьми, дорівнює

 (4.2)

де - кількість працюючих у приміщенні;

- кількість тепла, виділювана людиною (120 ккал/ч).

ккал/ч

Тепло , випромінюване джерелами штучного світла, визначається

Q_св = k*E*S, (4.3)

де k - питоме тепловиділення на 1 люкс освітленості, до=0,05 ккал/(люкс* м*ч);

Е - мінімальна нормована освітленість приміщення, приймається залежно від категорії виконуваних зорових робіт, люкс;

S - площа приміщення;

Q_св = 0.05 300 48 = 720 ккал / година

Тепло , виділюване за рахунок сонячної радіації, дорівнює:

, (4.4)

де - питома кількість тепла, що надходить через одиницю площі вікна (86 ккал/ч);

- поправочний коефіцієнт, залежить від виду скла вікна (1.15 - для вікон з подвійними плетіннями);

- площа вікон (10 м).

Q_р = 86* 1.15 * 10 = 990 ккал / година

Кількістю тепла, що надходить у приміщення через стіни, приймемо рівним нулю (цегельні стіни).

Загальне виділення теплоти обчислюємо як суму результатів, отриманих в (4.1) - (4.4)

(ккал/ч).

Необхідний повітрообмін буде дорівнює

, (4.5)

де - питома теплоємність повітря (0.24 ккал/кг·град);

- щільність повітря (1.29 кг/ м3);

- температура повітря, що видаляє, (310С);

- температура приточного (з кондиціонера) повітря (200С).

Необхідна продуктивність по холоду з урахуванням зовнішньої температури 350С буде дорівнює

м³/ч

З урахуванням отриманих результатів, вибираємо мульти-сплит систему, що забезпечить повітрообмін й охолодження зовнішнього повітря.

Згідно СНіП II-4-79 зорова робота оператора ПЕОМ є роботою високої точності, оскільки найменший розмір об'єкта розрізнення становить 0.3-0.5 мм (відстань між пикселями на екрані ВДТ) і ставиться до III розряду зорових робіт. Згідно вимог СНіП II-4-79 величина коефіцієнта природної освітленості (КЕО) дорівнює 2%. Природне світло проникає в приміщення планово-економічного відділу через бічні світлопроєми, що відповідає вимогам. Штучне висвітлення виконане у вигляді переривчастих ліній світильників, розташованих паралельно лінії зору операторів. Освітленість при роботі з екраном у сполученні з роботою над документами повинна бути в межах 300-500 лк. Фактичне значення освітленості у планово-економічному відділі становить 300 лк, що відповідає нормі.

Припустимі рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСТУ 12.1.003-83 і ДСН 3.3.6.037-99. Еквівалентний рівень звуку при виконанні робіт у планово-економічному відділі не перевищує 50 дб(А), що відповідає нормі. Норми напруженості полів (згідно ДНАОП 0.00-1.31-99): електричне поле: у діапазоні 5 Гц-2 кгц - не більше 25 У/м, у діапазоні 2 кгц-400 кгц -2,5 У/м, магнітне поле: у цих діапазонах - не більше 250 нтл й 25 нтл відповідно. Рентгенівське випромінювання не повинне перевищувати 100 мкр/год на відстані 5 див від екрана ВДТ. Фактичні значення у планово-економічному відділі не перевищують норм.

Кожне робоче місце оператора ПЕОМ відповідає вимогам ДСТУ 12.2.032-78, ДНАОП 0.00-1.31-99. Робочі місця розташовані щодо світлових прорізів так, щоб природне світло падало ліворуч. Організація кожного робочого місця забезпечує відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічним вимогам. Висота робочої поверхні стола для ПЕОМ - у межах 680-800 мм, ширина стола - 600-1400 мм, глибина стола - 800-1000 мм. Робочий стіл має простір для ніг висотою не менш 600 мм і шириною не менш 500 мм. Сидіння підйомно-поворотне, регульоване по висоті, куту нахилу, відстані спинки до переднього краю сидіння, висоті підлокітників. Правильний вибір параметрів стола й сидіння, дозволяє знизити статичні перевантаження м'язів.

Для зменшення перевантаження зорових аналізаторів екран відеотермінала розташований на відстані 800 мм від очей користувача (розмір екрана по діагоналі-17»).

Для зменшення дії психофізіологічних ОВПФ варто встановити перерви по 15 хв через 2 ч після початку робіт, через 1,5 ч й 2,5 ч по 15 й 10 хв. відповідно після обідньої перерви. Загальна тривалість перерв (без обліку обіднього) за 8-часовий робочий день повинна становити 40 хв. Під час технологічних перерв рекомендується виконувати спеціальні вправи для зняття зорового стомлення, розумової перенапруги й статичних перевантажень.

4.4 Пожежна профілактика

Обчислювальна лабораторія розташована в цегельному будинку, при роботі тут застосовуються тверді спаленні матеріали, у приміщенні перебувають тверді й волокнисті горючі речовини. Згідно СНіП 2.01.02-85 будинок має 1 ступінь вогнестійкості, виробництво у планово-економічному відділі з пожежної безпеки ставиться до категорії В, а по ПУЕ приміщення ставиться до класу П-IIа.

Причинами пожежі у планово-економічному відділі можуть бути короткі замикання електропроводки; несправність ПЕОМ й іншого електроустаткування; нагрівання провідників, більші перехідні опори в місцях з'єднань, контактів.

Для попередження пожежі необхідно проводити ряд технічних й організаційних заходів, спрямованих на дотримання встановленого режиму експлуатації електричної мережі, устаткування й дотримання правил пожежної профілактики.

Відповідно до вимог ДСТУ 12.1.004-91, ДСТУ 12.4.009-83, а також вимог, у приміщенні планово-економічному відділі встановлені:

- димові пожежні пристрої в кількості 5 штук (з розрахунку 2 пристроя на кожні 20 м площі приміщення);

- вуглекислотні переносні вогнегасники (ОУ-2,ємністю 2 л у кількості 5 штук (з розрахунку 2 вогнегасники на 20 м площі, але не менш 2 у приміщенні з ПЕОМ);

- ящик з піском, обсяг 0,25 .

Необхідно призначити відповідального у планово-економічному відділі за пожежну безпеку, включати питання з пожежної профілактики в усі інструктажі з техніки безпеки, проводити контроль ізоляції й стану електроустаткування.

Висновки

Метою дипломної роботи є висвітлення теоретичних аспектів сучасних проблем економіки підприємства та надання особі, яка приймає рішення щодо політики кадрів економічно обґрунтованої інформації щодо можливих меж її зміни на підставі використання моделі оптимізації трудових ресурсів.

В результаті аналізу підходів була виявлена необхідність удосконалення методик оцінки обсягів персоналу на підприємстві. На підставі розрахунків здійснено визначення економічно обґрунтованих меж кількості робітників на ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой».

В ході роботи були використані наступні методи дослідження: метод послідовного аналізу варіантів, метод коригування базової чисельності.

Під час аналізу персоналу ми користувалися звітними даними за 2008 рік.

В першому розділі було виявлено, що віковій склад працівників ЗАТ БМФ «Азовстальстрой» більшістю складає працівниками віком від 24 до 50 років.

Освітній рівень при кількості 1087 працівників за станом на 01.01. 2009 року становила середньоспеціальна освіта 51%.

Під час аналізу показників використання робочого часу було з?ясовано, що у звітному році відробіток одного працівника фірми зменшився на 8 робочих днів (3,2%). Якщо в 2007 г. кожен працівник фірми відпрацював 246 днів у році при нормі 251 днів, то в звітному році при нормі 252 днів, відпрацьовано 238 днів, менше на 17 днів, при цьому невідпрацьований час збільшився на 10 днів (43-33) за рахунок збільшення нез'явлень з дозволу адміністрації і переведенням працівників фірми з 08.12.2008 на неповний робочий день.

В другому розділі розглянуті питання оцінки обсягів персоналу, які є необхідними для формування та оптимізації трудових ресурсів

Застосування економіко-математичної моделі на основі метода послідовного аналізу варіантів дозволяє без значних витрат розглянути можливості коригування обсягів персоналу в сторону збільшення або зменшення.

У результаті розрахунку економічної частини дипломної роботи було видно, що розроблений продукт посідає перше місце в рейтингу конкурентноздатності серед аналогів.

У розділі «Безпека життя й діяльності людини» розглянуті питання охорони праці працівників планово-економічного відділу ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой». На основі виконаного аналізу умов праці була визначена наявність і можливість появи в приміщенні небезпечних і шкідливих виробничих факторів, розроблені заходи для їхнього попередження, зменшенню й ліквідації їхнього впливу. Проаналізовано питання техніки безпеки при роботі з ПЕОМ, наведені необхідні заходи щодо техніки безпеки. З питань виробничої санітарії проаналізовані шкідливі виробничі фактори, що впливають на працездатність співробітників. Зроблено розрахунок шумопоглинання в приміщенні відділу. При розгляді пожежної безпеки наведені заходи, спрямовані на зниження ймовірності виникнення пожежі в приміщенні.

Отримані результати було запропоновано до використання ЗАТ «БМФ «Азовстальстрой», де знайдено схвальний відгук серед спеціалістів.

Перелік посилань

1. Стивенсон, В. Дж., Управление производством [Текст]: пер. с англ.: навч. підручник / В. Дж. Стивенсон. - М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. - 928 с. - Бібліогр.: с. 802.

2. Генкин, Б.М. Экономика и социология труда [Текст]: учебн. для вузов. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000. - 399 с. - Бібліогр.: с. 179.

3. Герасимчук, В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність [Текст]: навч. посібник / В.Г. Герасимчук. - К.: Вища школа, 1995. - 265 с. - Бібліогр.: с. 201.

4. Гупалов, В. К. Управление рабочим временем [Текст]: навч. посібник/ В.К. Гупалов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 240 с. - Бібліогр.: с. 178.

5. Завіновська, Г. Т. Економіка праці [Текст]: навч. посібник/ Г.Т. Завіновська. - К.: КНЕУ, 2000. - 200 с. - ISBN 966-1255-248.

6. Покропивний, С.Ф. Економіка підприємства [Текст]: зб. практ. задач і конкретних ситуацій: навч. посібник / Покропивний С.Ф. - К.: КНЕУ, 1999. - 328 с. - Бібліогр.: с. 264.

7. Покропивний, С.Ф. Економіка підприємства: підручник [Текст] / С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с. - Бібліогр.

8. Каменецкий, М. И. Инвестиционная сфера и строительный комплекс: ситуация, государственное регулирование и рыночное взаимодействие [Текст] /М. И. Каменецкий // Проблемы прогнозирования. - 1997. - №6. - С. 135-142. - Бібліогр.: с. 142.

9. Карапінський, Б.А. Інноваційно-технологічний потенціал підприємств регіону: аналіз формування та фінансування [Текст] / Б.А. Карапінський, Т.Б. Шира. - К.: Регіональна економіка, 2007. - 278 с. - Библиогр.: с. 152.

10. Кожекин, Г. Я. Организация производства[Текст]: учеб. пособие. / Г.Я. Кожекин, А.М. Синица. - Минск: Экоперспектива, 1998. - 334 с. - Библиогр.: с. 298.

11. Курочкин, А. С. Организация производства [Текст]: учеб. пособие / А.С. Курочкін - К.: МАУП, 2001 - 216 с. - Бібліогр.: с. 143.

12. Краснокутська, Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка [Текст]: навч. пос. / Н.С. Краснокутська - К.: Центр навч. літ-ри, 2005. - 352 с. - Бібліогр.: с. 79.

13. Мазаракі, А.А. Економіка будівельного підприємства [Текст]: підручник для вузів /А.А. Мазаракі. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с. - Бібліогр.: с. 705.

14. Крушельницька, О.В Управління трудовими ресурсами [Текст]: навч. посібник / О.В. Крушельницька, Г.В. Осовська. - Житомир: ЖІТУ, 2000. - 304 с. - Бібліогр.: с. 194.

14. Лібанова, Е. О. Ринок праці та соціальний захист [Текст]: / Е.О. Лібанова, О.Д. Палій. - К.: Видавн. Соломії Павличко «Основи», 2004. - 491 с. - Библиогр.: с. 357.

15. Макаренко, М. В. Производственный менеджмент [Текст]: учеб. пособие для вузов / М.В. Макаренко. - М.: ПРИОР, 1998. - 384 с. - Библиогр.: с. 380.

16. Наливайко, А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку [Текст]: монографія / А. П. Наливайко. - К.: КНЕУ, 2001. - 227 с. - Бібліогр.: с. 148.

17. Новицкий, Н. И. Основы менеджмента: Организация производства на предприятиях [Текст]: навч. посібник / Н.И. Новицкий. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 208 с. - Бібліогр.: с. 154.

18. Новицкий, Н. И. Организация и планирование производства [Текст]: учеб.-метод. пособие / Н.И. Новицкий. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 392 с. - Бібліогр.: с. 800.

19. Данюк, В.М. Нормування праці: підручник [Текст]: / В. М. Данюк і В. М. Абрамов. - К.: 1995. - 208 с. - Библиогр.: с. 154.

20. Васильков, В.Г. Організація виробництва [Текст]: навч. посібник/ В.Г. Васильков. - К.:КНЕУ, 2003. - 273 с. - Бібліогр.: с. 800.

21. Туровец, О.Г. Организация производства на предприятии [Текст]: учеб. для техн. и екон. спец. / О. Г. Туровец, Сербиновский Б.Ю. - Ростов-н/Д: МарТ, 2000. - 464 с. - Библиогр.: с. 325.

22. Сачко, Н. С. Теоретические основы организации производства [Текст]: / Н.С. Сачко - Минск.: Дизайн ПРО, 1997. - 320 с. - Бібліогр.: с. 129.

23. Тугай, Л.В. Економічна сутність трудового потенціалу підприємства та його оцінка [Текст]: / Л.В. Тугай // Регіональна економіка. - 2007, №1. - С. 245-249. - Бібліогр.: с. 132.

24. Запуний, О.Й. Управління якістю продукції [Текст]: навч. посібник / О. Й. Запуний. - К.: ІЗМН, 1998. - Бібліогр.: с. 800.

25. Бєлов М.А. Управління виробничою інфраструктурою [Текст]: навч. посібник / Бєлов М.А. - К.: КНЕУ, 1997. - 208 с. - Бібліогр.: с. 800.

26. Устюжанина, Е.Д. Внутрифирменное реформирование [Текст]: учеб. пособие / Устюжанина Е.Д. - М.: Акционер, 1999. - 104 с. - Бібліогр.: с. 57.

27. Плоткін, Я. Д. Виробничий менеджмент [Текст]: навч. посібник; збірник вправ / Я.Д. Плоткін, І.Н. Пащенко - Львів, 1999. - 258 с. - Библиогр.: с. 135.

28. Фатхутдинов, Р. А. Организация производства [Текст]: учебник / Р.А. Фахутдинов - М.: ИНФРА-М, 2000. - 672 с. - Бібліогр.: с. 424.

29. Чейз, Р. Б. Производственный и операционный менеджмент [Текст]: пер. с англ. / Р.Б. Чейз, Н. Дж. Эквилайн, Р.Ф. Якобс. - 8-е изд. - М.: Вильямс, 2001. - 704 с. - Бібліогр.: с. 269.