Гра як засіб естетичного виховання

Під час підведення підсумків гри важливо, щоб вчитель правильно і справедливо оцінив дотримання дітьми встановлених правил. Об'єктивна, обов'язково доброзичлива оцінка є необхідною умовою ефективності дидактичних ігор як методу формування пізнавальної, рухової, комунікативної активності, виховання естетичної поведінки.

Аналіз гри передбачає з'ясування ефективності її підготовки і проведення, індивідуальних особливостей дітей, збагачення майбутніх ігрових задумів новим матеріалом.

Цілком доречною й ефективною е самостійна участь дітей у дидактичних іграх. Важливо тільки, щоб їх завдання і правила були доступними для дітей. Спочатку їх доцільно залучати до простих ігор. Здебільшого такі ігри мають прості правила, у них може брати участь будь-яка кількість дітей, легко можуть включитися всі бажаючі. Під час ознайомлення з грою вчитель повинен розглянути всі ігрові елементи, уточнити назви предметів, правила, порядок гри. Пропонуючи нову гру (того самого типу, але іншого змісту), слід спиратися на набуті знання і вміння дітей. Це скорочує час ознайомлення з грою, сприяє засвоєнню правил, привчає до раціональних способів вивчення нової гри. Поступово діти запам'ятовуватимуть і усвідомлюватимуть умови освоєння будь-якої нової гри. Такими умовами є знання її змісту і обладнання, ігрових завдань і дій, правил, порядку дій гравців.

Керівництво самостійними дидактичними іграми залежить від освоєння дітьми їх правил, знання й усвідомлення завдань. Педагог повинен продумано добирати ігри, враховуючи зміст виховної роботи в групі на конкретний період, інтерес учнів до ігор, їхнє особисте прагнення до взаємодії, створювати ігровий настрій, замінювати окремі ігри новими, урізноманітнювати ігрові дії тощо. Водночас слід уникати прямого навчання і керівництва ігровою діяльністю дітей.

2.3 Експериментальне дослідження

2.3.1 Опитування вчителів «Гра як засіб естетичного виховання»

З метою вивчення використання гри у масовому педагогічному досвіді проведено спостереження уроків, анкетування вчителів початкових класів, проаналізовано навчальні посібники для вчителів, журнальні публікації.

Під час роботи над курсовою було відвідано 20 уроків у вчителів початкових класів і проаналізовано їх з точки зору вивченя використання гри як засобу підвищення ефективності навчального процесу молодших школярів. Із усіх відвіданих нами уроків - лише на 8-х вчителі використовують ігри.

У процесі експериментального дослідження нами проведено опитування вчителів початкових класів. Кількість респондентів - 8 осіб. Результати опитування показали, що більшість учителів (50%) рідко використовують ігри на уроках, 25% - що вони періодично використовують ігрові ситуації, 12,5% учителів - на кожному уроці та 12,5% - практично не використовують. Щодо відповіді на запитання анкети „На яких уроках Ви використовуєте ігри?”, то 75% назвали такі предмети як українська мова і математика і лише 25% опитаних вчителів використовують ігри на усіх уроках. Відносно запитання „Які види ігор Ви використовуєте на уроці?”, то 62,5% учителів вказали на дидактичні ігри, 12,5% - на сюжетно-рольові та ігри-вправи, 12,5% опитуваних вчителів використовують дидактичні, сюжетно-рольові та ігри за правилами, 12,5% - використовують на уроках іграми-вправами, дидактичними та мовними іграми.

На запитання: «Які напрямки виховання найбільше задіюють гру як засіб?», 50% назвали розумове виховання, 25% назвали фізичне, 25% назвали морально-естетичне.

Результати аналізу передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових класів та журнальних публікацій з досвіду роботи вчителів показали позитивну тенденцію у розв'язанні даної проблеми.

Так, зокрема вчителька школи І-ІІІ ст. № 28 м.Новоукраїнка Лугова Н.О. пропонує використовувати ігри на уроках в 1 класі з метою забезпечення наступності між дошкіллям та початковою ланкою освіти.

Дитина 6-7 років одночасно тяжіє до двох видів діяльності: ігрової і навчальної, - пише Н.Лугова. Навчальна діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає провідною. А виховна діяльність визріває у ігрових ситуаціях та дидактична спрямованості ігор. Протягом уроку можна ввести 2-3 короткочасні ігрові ситуації різної тривалості, а можна весь урок побудувати у вигляді сюжетно-рольової гри.

У систему дидактичних ігор на уроках у 1 класі Н. Лугова включає такі ігри:

- на формування розумових операцій (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення);

- на відновлення, доповнення цілого;

- вилучення „зайвого”;

- ігри-інсценізації;

- ігри-конструювання, рольові ігри з елементами сюжету.

Як каже Н. Лугова, перевагу надає таким іграм, які передбачають участь більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги, розвиток усіх компонентів вихованості дитини - морального, естетичного, розумового, фізичного.

Ось, що говорить Наталья Олександрівна про дидактичні ігри: «…вони мають чи не найголовніше значення у розвитку естетичних навичок… Особливо ефективними у формуванні естетичного виховання дітей є ігри-інсценівки, де діти можуть чітко розрізняти позитивні та негативні сторони поведінки героїв сценки-гри. Сприяють естетичному вихованню колективні музично-дидактичні ігри. В даному випадку треба заохочувати дітей допомагати один-одному, заохочувати тих дітей, які намагаються навчити інших якимось рухам чи пісні. Обов'язковою умовою є те, що дидактичний матеріал, атрибути мають бути гарними, охайними, виглядати естетично…»

2.3.2 Анкета для учнів на визначення рівня естетичного смаку

Метод анкетування - дає змогу підвищити об'єктивність iнформацiї пpo педагогiчнi факти, явища, процеси, їх типовiсть; оскiльки передбачає отримання iнформацiї вiд якнайбiльшої кiлькостi опитаних.

В дослідженні брали участь 16 дітей.

Мета констатуючого експерименту: визначити показник сформованості естетичного смаку дітей молодшого шкільного віку.

Анкета виявляла інтерес до прекрасного, тобто естетичні інтереси (додаток 1)

Гіпотеза: діти молодшого шкільного віку мають високий рівень естетичного смаку.

На питання " Чи хвилює тебе краса природи?" були одержані наступні відповіді:

1. завжди милуюся її барвами - 8 (50%)

2. я не помiчаю в нiй красивого - 2 (12,5%)

3. я люблю певну пору року - 6 (37,5%)

На питання «Чи знаєш ти пори року?» були отримані наступні результати:

знаю - 14 (87,5%)

не знаю - 0 (0%)

не всі - 2 (12,5%)

На питання «Чи подобається тобі приймати участь у шкільних виставах?» були одержані наступні відповіді:

так - 10 (62,5%)

ні - 4 (25%)

не завжди - 2 (12,5%)

На питання «Чи любиш ти слухати казки??» були отримані наступні результати:

дуже люблю - 8 (50%)

так - 6 (37,5%)

ні - 2 (12,5%)

На питання «Ти любиш заняття музики, образотворчого мистецтва?» були отримані наступні результати:

1. музики - 6 (37,5%)

2. образотворчого мистецтва - 8 (50%)

3. не люблю - 2 (12,5%)

На питання «Хотів би ти бути художником чи музикантом?» були отримані наступні результати:

художником - 8 (50%)

музикантом - 4 (25%)

ні ким - 4 (25%)

Підводячи підсумки, можна сказати, що показник сформованості естетичного смаку у дітей сягає середнього рівня. Гіпотезу спростовано.

2.3.3 Експериментальна перевірка доцільності використання дидактичних ігор як засобу естетичного виховання

Проходив в два етапи:

1) спостереження використання дидактичних ігор вчителями;

2) Опитування учнів для зясування впливу дидактичних ігор на розумове та естетичне виховання (додаток 2)

1) Спостереження на уроках в учнів 1-А та 1-Б класів

Для спостереження було відібрано два класи: 1-А та 1-Б. Кількість дітей: 32 особи. Респонденти 1-А класу - 16 осіб та 1-Б класу - 16 осіб. Спостереження проводилося на уроках: Я і Україна, малювання, музики та ін.. Вцілому були відвідані 20 уроків. Експеримент мав на меті відбір дидактичної гри відповідно до тематики уроку та активне включення в цю гру дітей класу, зясування дидактичної цінності гри. 1-А клас був експериментуючим, а 1-Б -звичайним.

Гіпотеза: використання дидактичних ігор під час навчально-виховного процесу робить засвоєння матеріалу ефективнішим і міцнішим, змістовнішим, насиченішим.

Дидактична гра «Вінок»

Програмовий зміст: закріпити та розширити знання дітей про дерева, кущі, квіти (розрізняти квіти садові, лучні, лісові за листям, кольором, запахом; дерева - за листям, плодами, вміти знаходити спільне та відмінне в них). Виховувати естетичний смак. Розвивати зв'язну граматично правильну мову дітей, уміння описувати.

Підготовка дітей. Розглядання картинок із зображенням квітів, розповіді про них.

Правила. 1. Дитина, яка залишилася без місця, «плете» вінок.

2. Займати свої місця треба лише після слів: «Квіти зав'яли».

Хід гри. Діти вибирають назви квітів і сідають на заздалегідь розподілені місця. Дитина, що не має місця, починає «плести» вінок. Для цього вона називає якусь квітку. Той, кого вона назвала, бере її за руку і в свою чергу називає іншу квітку. Збираючи «квіти», діти бігають ланцюжком. Після того, як зберуть «квіти», вони роблять коло і водять танок. Перша «квітка» раптом говорить: «Квіти зав'яли». Діти розбігаються по місцях. Хто залишається без місця, починає «плести» новий вінок, і гра продовжується.

Для ведення танка можна використати вірш Н. Забіли «Кульбаби»:

На леваду я пішла б,

Ціла купа там кульбаб:

Ніби сонечка малі

Посідали на землі.

Я нарвала б тих квіток

Та сплела б собі вінок,

Щоб і я була в вінку,

Наче квітка на лужку.

Тільки вранці квіти всі

Умиваються в росі,

Росяна травичка -

Змокнуть черевички.

Дидактична гра «Зоопарк»

Програмовий зміст: закріпити та розширити знання про тварин та їхніх дитинчат (вчити виділяти характерні зовнішні ознаки, встановлювати залежність між умовами життя, способом пересування і будовою кінцівок, між способом живлення і будовою ротових органів, між способом живлення і способом пересування), вчити класифікувати тварин (диких, свійських), описувати їх; виховувати любов до тварин, бажання оберігати їх, піклуватися про них.

Підготовка дітей: Бесіда про диких і свійських тварин.

Матеріал: загадки про тварин.

Правила. 1. Вставати і йти за вчителем лише тоді, коли він опише тварину. 2. Хто залишається без місця, той загадує загадки або описує тварин. 3. Сідати на місця можна лише після слів: «пішли додому!»

Хід гри. Дітям, що сидять на стільчиках, роздають картинки, на яких намальовані дикі тварини. Вихователь, ходячи навколо дітей, говорить: «Діти пішли в зоопарк. Там вони побачили багатьох тварин, а яких саме, ви відгадайте». Він проказує вірші-загадки, а діти, які мають відповідні картинки, встають і йдуть за вихователем.

Використовували такі загадки:

На дереві все грається,

Угору піднімається,

Кривляється, чіпляється,

На хвостику гойдається,

І зветься це малятко-

Веселе…

Діти: «Мавпенятко». Ті, у кого на картинках є мавпи, ідуть за вихователем.

Живу я там, де вічний лід,

Люблю я рибу на обід.

В кожусі білому завжди

Виходжу часто я з води,

Умію плавати й пірнати…

А як мене, малята, звати?

(Білий ведмідь)

Я великий, я красивий,

Як біжу я - в'ється грива,

Копитами - туп-туп-туп,

По камінню цок-цок-цок.

Хвіст у мене довгий-довгий,

Хвіст у мене мов шовковий.

(Кінь)

Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст.

На городі побував,

Там капустки пожував.

Довгі лапки: скік та скік,

Ми погнались, а він втік.

(Заєць)

Коли всі діти йтимуть за вихователем, він відводить їх якумога далі від місць, на яких вони сиділи, і говорить: «Пішли додому!» Усі намагатимуться зайняти свої місця. Ті, хто залишиться без місця, робитимуть те, що вихователь - описуватимуть тварин.

Дидактична гра - Лото «Чи знаєш ти дерево?»

Гра проводиться на початку заняття перед малюванням весняного дерева з пам'яті і за уявою.

Дидактичне завдання. Вдосконалювати спостережливість, досвід учнів, зорову пам'ять.

Дидактичний матеріал. Набір карток з зображеннями або фотографіями різноманітних дерев (береза, дуб, ялина, сосна, липа, осика, клен, горобина, модрина) на кожну дитину; набір фішок, карточки з загадками про дерева.

Гра пройде більш ефективно, якщо перед її проведенням організувати екскурсію до лісу чи парку, під час якої діти спостерігатимуть за цими деревами у природі.

Зміст. Перед грою діти отримують набір карток з чотирма або шістьма зображеннями дерев. Вчитель попереджає, що виграють найбільш уважні і спостережливі.

Правила. Діти мовчки відгадують загадки, закриваючи зображення-відгадки фішками. Той учасник гри, у якого всі зображення будуть закриті, піднімає руку. Виграє той, хто правильно впізнав усі дерева.

Пробний хід. Вчитель демонструє одну з карток і загадує одну з загадок, діти повідомляють відгадку і показують на картці зображення дерева, про яке була загадка. Вчитель загадує іще одну загадку про дерево, зображення якого немає на картках. Діти відповідають, про яке дерево була загадка, і додають, що цього дерева немає на картках.

Примітка. Якщо картки лото не вдасться виготовити одразу, то можна використати просто зображення дерев. Вихователь читає загадку, і на лічбу «один, два, три» учні мають підняти карточку-відгадку. Учасник гри, що підняв не ту картку, кладе її назад до набору, а ті, хто відгадав правильно, відкладає свою картку окремо. Виграє той, у кого в наборі не залишиться жодної картки.

Дидактична гра - вправа «Чарівні фарби»

Вправа проводиться при ознайомленні з акварельними фарбами.

Дидактичне завдання. Закріпити знання дітей про три основні кольори (червоний, жовтий, синій) і похідних від них складених (зелений, жовтогарячий і фіолетовий); навчити отримувати складені кольори, змішуючи основні кольори на палітрі;дати поняття про елементарні закони кольорознавства, про емоційно - виражальні можливості кольорів; учити виражати свої почуття, душевні переживання та думки мовою кольору; розвивати здібності до емоційного сприйняття навколишнього світу кольорів; збагачувати суб'єктивні світовідчуття через взаємозв'язок музичного, поетичного і візуального сприйняття;виховувати потребу у творчому самовираженні.

Дидактичний матеріал. Набір з трьох карток на кожну дитину з зображенням трьох повітряних кульок, дві з яких зафарбовані в основні кольори, а третя залишається незабарвленою. На першій картці дві кульки зафарбовані у червоний і жовтий кольори, на другій - у жовтий і синій, на третій - у червоний і синій; набір фільтрів основних кольорів (на кожного учня або один на парту).

Зміст. Після розповіді про чарівний світ барв дітей слід запитати про те, які кольори найголовніші. Якщо дітям відповісти важко, вчитель сам називає три основні кольори. Потім учні отримують пакети з трьома картками-завданнями і набором кольорових фільтрів. Спочатку оптичним шляхом за допомогою кольорових фільтрів основних кольорів, а потім змішуючи фарби на палітрі, діти встановлюють, що при змішуванні жовтого і червоного кольорів виходить жовтогарячий, при змішуванні синього і жовтого зелений, червоного і синього - фіолетовий. При цьому діти виконують самостійно такий дослід: накладають один на одного два фільтри, наприклад, жовтий і синій, і бачать, що вийшов зелений колір. Потім змішують ці два кольори на палітрі і переконуються у правильності визначення складеного кольору. Отриманим складеним кольором діти зафарбовують третю кульку на карточці-завданні. Аналогічна робота проводиться з рештою фільтрів і двома карточками-завданнями.

Дидактична гра «Кот Васько»

Дидактичне завдання: закріпити пісню та знання нотного стану.

Дидактичний матеріал: ноти на дошці із зображенням пісні.

Зміст

Для гри вибираються «Васька-кіт» і кілька «мишей». Всі діти стають у коло і беруться за руки. Миші виходять за коло, кіт йде в середину.

Залежно від змісту куплетів кіт ходить по колу, закриває очі, розправляє кігті, показує зуби, ходить на носках, прислухається, чи не шкребуть чи де миші.

Після закінчення пісні заздалегідь призначені діти, роз'єднавши руки в декількох місцях у колі, утворюють ворота-проходи. Кот починає ловити мишей, пробігаючи в ворота, а миші тікають від нього. Гра закінчується, коли кіт зловить умовлене число мишей, наприклад 3-4.

Ходит Васька беленький,

Хвост у Васьки серенький,

А бежит стрелой.

Глазки закрываются,

Когти расправляются,

Зубы, как игла.

Поступь еле слышная,

Шерсть у Васьки пышная,

Мягкая, как лён.

Только мыши заскребут,

Чуткий Васька тут как тут.

Вікторина „Слова ввічливості”.

Тема. Культура спілкування.

Дидактичне завдання: формувати навички культурного спілкування.

Дидактичні матеріали: запитання для вікторини.

Зміст гри: клас поділено на три команди, вчитель задає запитання кожній команді, учні хором відповідають. За правилтну відповідь отримують один бал. Перемагає команда із найбільшою кількістю балів.

Запитання для вікторини:

- ці слова ми кажемо, побачивши когось зранку;

- так ми вітаємось вдень;

- зустрівшись із кимось ввечері, ми говоримо...;

- коли братик лягає спати, ми скажемо;

- яке чарівне слово треба сказати, коли щось просимо;

- що ти скажеш, коли тобі хтось допоміг;

- що треба сказати, якщо ненароком наступив комусь на ногу;

- а якщо ти запізнився на урок;

- як ви будете прощатися.

2) Опитування учнів для зясування впливу дидактичних ігор на розумове та естетичне виховання

Мета: зясувати різницю в рівні естетичного та розумового виховання шляхом порівняння двох класів.

Педагогічний вибір: в 1-А класі вчитель постійно застосовує дидактичні ігри, а в 1-Б вчитель подає матеріал без застосуванням ігрових методик.

Гіпотеза: рівень естетичного та розумового виховання в учнів 1-А буде вищим, ніж в учнів 1-Б класу.

Було розроблене опитування «13 сходинок» - їхня мета довести дієвість ігрової методики, зокрема і використання дидактичних ігор на уроках.

1-12 запитання - це своєрідне узагальнення вивченої програми; 13 запитання - покликане визначити творчість та креативність дітей, здатність узагальнювати, аналізувати, синтезувати та вдаватися до компліментів, розрізняти прекрасне і говорити про нього.

На запитання «1-2.Яких свійських/диких тварин ви знаєте?»

Учні 1А класу вдавалися до опису тварин, говорили про ознаки, характер, а також давали оцінку «добра» і «не добра» тварина. Учні 1Б не могли пояснити різниці між дикими і свійськими тваринами, їх доведення основувалися на казках.

На запитання «3.Які квіти ви знаєте?»

Учні 1А по черзі називали квітки, граючись при цьому у гру «Вінок». Це було цікаво, весело, жваво, вони допомогали один одному, надавали можливість говорити всім, розвивали таким чином культуру спілкування, естетичну поведінку. Учні 1Б мають таку саму кількість очок як і 1А - 23 бали, але вони плуталися, перебивали один одного, викрикували. Через таку ситуацію вчитель змушений був раз позраз заспокоювати дітей, які плакали через образи.

Стосовно питання: «5.На парті у вас лежать картки, я буду описувати дерево, а ви маєте показати відповідну картку.»

Враховувалася кількість помилок, щоб учні вчилися відповідати один за одного, вчилися бути товариськими та бути підтримкою.

На питання «6.Які слова ввічливості ви знаєте?»

Учні 1Б класу назвали 8 прикладів, учні 1А класу - 18 прикладів, при цьому виконували дії що і на дидактичні грі: «..віталися,..бажали здоровя,…і т.п.».

При цьому помічено, що учні 1Б більше зосереджені на собі, більше соромляться. На запитання: «7.Скільки основних кольорів існує?»

Всі класи відповідали правильно. Однак з питаннями кольорового циклу «8-12» виникали проблеми, адже жоден з учнів 1Б не зміг назвати шляхом поєднання яких кольорів утворити інший колір. Вчитель пояснював це соромязливістю дітей.

На запитання: «13.Чи знаєте ви як звати один одного? Пограємо в гру «Опиши свого товариша».

Завдання: назвати якість товариша на літеру, з якої починається його імя.

Наприклад: Ганна - гарна.

Учням 1Б не вдалося завершити коло, вони із складнощами назвали лише 10 однокласників із 16, придумавши їм якість. Учні 1А замкунули коло, при цьому залучивши в гру вчителя, давши і їй якість «Наталья Олександрівна - найкраща».

Гіпотезу підтверджено.

2.4 Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

В ході виконання експериментальної частини була поставлена мета зясувати роль дидактичних ігор в естетичному вихованні дітей молодшого шкільного віку. Гіпотеза курсової: діти молодшого шкільного віку мають високий рівень естетичного смаку. Щоб зясувати рівень естетичної вихованості дітей дослідження було поділене на етапи, кожен з яких мав свою гіпотезу, дотичну до основної. Так під час опитування вчителів «Гра як засіб естетичного виховання» можна було проспостерігати негативну тенденцію. Вона яскраво виражена, в тому що лише 50% вчителів використовують гру як засів навчання та виховання. Грі, як засобу естетичного виховання надають значення лише 25% вчителів, при цьому не розмежовуючи естетичне і моральне. Передовий досвід Лугової Н.О. більшою мірою націлений саме на виховання у навчанні музики, образотвочого мистецтва. Інші вчителі, з якими знайомилася опосередковано, тобто через публікації не приділяють належної уваги грі(в тому числі і дидактичній) як засобу естетичного виховання. Постає питання, як можна прививати почуття добра, краси, товариськості, якщо шкільна програма не передбачає розгляд таких тем. Естетична поведінка, естетичний смак дитини плишений на призволяще, або ж на плечі батьків, які всіма «прадами і неправдами» покладають цю роботу на вчителя. Тому, можна говорити що сучасні вчителі більшою мірою дбають за розумове виховання,хоя і ігрові методики тут використовуються рідко.

Наступним етапом дослідницької роботи була Анкета для учнів на визначення рівня естетичного смаку. Анкета містила 6 питань і покликана була виявити естетичний смак та інтереси дітей молодшого шкільного віку. Гіпотеза дослідження була спростована, адже помітна тенденція до середнього рівня естетичного смаку серед респондентів. Тут потрібно наголосити, що більшість батьків думають якщо дитні подобається якийсь вид мистецтва, то він повинен стати провідним. Так, на питання «Ти любиш заняття музики, образотворчого мистецтва?» були отримані наступні результати:

1. музики - 6 (37,5%)

2. образотворчого мистецтва - 8 (50%)

3. не люблю - 2 (12,5%)

На питання «Хотів би ти бути художником чи музикантом?» були отримані наступні результати:

художником - 8 (50%)

музикантом - 4 (25%)

ні ким - 4 (25%)

Діти знаходяться в творчому пошуку себе, вони самі повинні обирати чим займатися, не потрібно тиснути на їх естетичні інтереси. Вцілому тенденція посередня, з наближенням до високого рівня естетичного смаку.

Наступний етап включав два підетапи:

1) спостереження використання дидактичних ігор вчителями;

2) Опитування учнів для зясування впливу дидактичних ігор на розумове та естетичне виховання (додаток 2)

На першому етапі були відвідані 20 уроків та зроблений зріз щодо використання ігрових методик, зоокрема дидактичних ігор. З-поміж 20 уроків були відібрані лише 6 дидактичних ігор. Ігри проводилися вчасно, прикріплені до відповідної тематики та виховної мети уроку. Але висновок про роль дидактичних ігор як засобу естетичного виховання ми змогли зробити лише за умови єдності його з розумовим вихованням.

Так, на другому етапі, разом із вчиелем 1А класу був розроблений усний опитувальник. Мета для дослідження: зясувати різницю між естетичним і розумовим вмхованням 1А та 1Б класу. Мета для класу: узагальнення матеріалу. Гіпотеза: рівень естетичного та розумового виховання в учнів 1А класу біде вищим ніж в учнів 1Б класу. Гіпотезу підтверджено. Діти 1А класу мають високі розумові здібності, високий естетичний потенціал, культура поведінки знаходиться в межах: товариські, активні, творчі, не скуті. Основну роль в цьому класі грає вчитель, який більшою мірою працює за принципом «рівний-рівному».

Таким чином, гіпотезу курсової роботи, з огляду на вище підтверджені факти - підтверджено.

Висновок

естетичний школяр ігра музика

Естетичне виховання - це: по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.

Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.

Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів.

Основна мета естетичного виховання - виховання культури почуттів - як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття ліній, форми, кольору, ритму, композицій, інтонацій тощо.)

Образотворча діяльність молодшого школяра безпосередня; створювані ним образи наївні, за своєю декоративною яскравістю нагадують фольклорні. Діти не стільки прагнуть чітко передавати в малюнку риси й властивості об'єктів, скільки активно «входять в образ», «проживають» його, ніби оживляють мазок, лінію, форму. Обираючи кольори фарб, вони керуються насамперед своїм емоційним ставленням до художнього образу, настроєм, певним життєвим враженням.

У них уже досить розвинена координація рухів, вони добре орієнтуються на аркуші номеру, здатні передавати нескладний сюжет, здебільшого мають задум і спроможні його реалізувати, можуть розповісти про те, що в них вийшло, виробляють елементарні судження з приводу результатів образотворчої творчості (власної та однолітків). Інтерес до різних видів образотворчої діяльності стає дедалі стійкішим. Зростає інтерес до групових форм роботи.

Щоб сформулювати в дитини необхідні вміння, знання, навички, потреби, ставлення, педагог має створити для цього належні умови, розв'язати цілий ряд важливих освітніх завдань: розвивати у вихованців спостережливість, уміння порівнювати з творами образотворчого мистецтва; розвивати художні здібності, формувати відповідні уміння вчити дітей створювати багатофігурні сюжетні композиції; формувати особисту позицію при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості, вчити самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва.

Використання дидактичних ігор на заняттях робить процес навчання не лише цікавим, а й сприяє швидкому формуванню у дітей загальнонавчальних навичок та вмінь. Адже граючись, діти вчаться, а навчаючись - граються.

Список використаних джерел

1. Аболина Т.Г. Эстетическое воспитание в школе / Т.Г. Аболина, Н.Е. Миропольская - К., 1987. - С.15.

2. Артемова Е.С., Чинаева О.П. Некоторые теоретические и практические проблемы эстетического воспитания // Вопросы философии. - 1987. - № 4 - С. 63-67.

3. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П. Калениченко. - М.: Педагогика, 1988. - 640 с.

4. Блонський П.П. Трудовая школа. Революция - искусство - дети/ П.П. Блонський.- М., 1968. - С.263

5. Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания. - М.: Просвещение, 1971. - 134.

6. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д. Грінченка. - К.: Товариство “Знання” УРСР, 1990. - 48 с.

7. Верховинець В. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. - 3-е вид. - К.: Музична Україна, 1969. - Вип.1. - 124

8. Витковская Н.С., Щербо А.Б., Джола Д.Н. Формирование эстетической культуры младших школьников. - К.: Радянська школа, 1980. - 151.

9. Выготский Л.С. Психология искусства. Анализ эстетической реакции. - М.: Лабиринт,1997. - 416с.

10. Волошина В.В. Долинська Л.В., Лохвицька Л.В. Розвиток пізнавальних інтересів у дошкільників та молодших школярів.: К., - 2003. - 243 с.

11. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 - 63.

12. Демянчук О.Н. Естетичний інтерес як педагогічна проблема // Психологія і педагогіка. - 1995. - №3. - С.12 - 16.

13. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва - БВПШ - 1999. -№21-22. - с. 44-46

14. Эстетика / Под.ред. А.А. Радугина. - М.: Просвещение,1998. - 400 с.

15. Комаровська О.А. Естетичне виховання молодших школярів засобами музично - театрального мистецтва: Автореф. дис. канд. пед. наук.-К.,1992.-23с.

16. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - 2 - е вид., випр. і доп. - Харків: “ОВС”, 2002. - 400 с.

17. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. - К.: Знання, 1990. - 353 с.

18. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. - М.: Знание, 1979.-47с.

19. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. - К.: Знання, 1990. - 353 с.

20. Педагогіка: [хрестоматія /Уклад.: А.І. Кузьмінський, В.Л.Омеляненко]. - К.Знання - Прес, 2003. - С.153.

21. Печерська Е. Інтегрований вплив музики і природи на естетичне виховання // Початкова школа. - 2002. - № 7. - С. 29 - 32.

22. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Изд - во «Питер»,1999. - 720 с.

23. Калініна Л. Естетичне виховання молодших школярів // Рідна школа. - 2066. - № 3. - С.24-26.

24. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 303с.

25. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. Твори: в 5 т. К., 1976. - Т.2. - С. 203-224.

26. Турчин Т. Естетичне виховання молодших школярів у позакласній роботі Початкова школа. - 2007. - С. 16-17.

27. Фіцула М. М. Педагогіка. - К., 2000. - 432 с.

28. Шацький С.Т. Робота для будущого. Документальное повествование. - М., 1989. - С.49

Додаток 1

Анкета на визначення рівня естетичного смаку

Вік:

Ім'я:

Шановний друже! Ти вже дорослий і твоя думка для нас дуже важлива. Тому будь чесним і відповідально постався до цієї анкети. Дякуємо за твою щирість!

1. Чи хвилює тебе краса природи?

а) я не помiчаю в нiй красивого;

б) я люблю певну пору року;

в) завжди милуюся її барвами;

2. Чи знаєш ти пори року?

а)знаю

б)не знаю

в)не всі

3. Чи подобається тобі приймати участь у дитячих виставах?

а) так

б) ні

в) не завжди

4. Чи любиш ти слухати казки?

а) дуже люблю

б) так

в) ні

5. Ти любиш уроки музики, образотворчого мистецтва?

а) музики

б) образотворчого мистецтва

в) не люблю

6. Хотів би ти бути художником чи музикантом?

а)художником

б)музикантом

в)ні ким

Додаток 2

Опитування учнів для зясування впливу дидактичних ігр на розумове та естетичне виховання

1. Яких свійських тварин ви знаєте?

2. Перелічіть диких тварин?

3. Які квіти ви знаєте?

4. Поясніть різницю між кушами і деревами.

5. На парті у вас лежать картки, я буду описувати дерево, а ви маєте показати відповідну картку.

6. Які слова ввічливості ви знаєте, одні і ті ж не повторюємо!

7. Скільки основних кольорів існує?

8. Що буде якщо змішати чорний і білий колір?

9. Як утворити фіолетовий колір?

10. Чи можна утворити червоний колір? За допомогою яких кольорів?

11. Якщо накласти жовтий і синій колір, який колір отримаємо?

12. З яких кольорів утворюється фіолетовий колір?

13. Чи знаєте ви як звати один одного? Пограємо в гру «Опиши свого товариша».

Завдання: назвати якість товариша на літеру, з якої починається його імя.

Наприклад: Ганна - гарна.

Размещено на Allbest.ru