Аналіз кредитної політики підприємства

Зрозуміло, що аналіз буде точнішим, якщо застосувати власну відсоткову шкалу, оскільки в такому разі буде враховано галузеву специфіку операційного циклу та розрахунків підприємства. Але для її розроблення потрібні дані про розміри простроченої дебіторської заборгованості за ряд років та аналіз частки безнадійних боргів, який на більшості підприємств не ведеться. Визначення ймовірності безнадійних боргів та розрахунок на цій основі реальної величини дебіторської заборгованості дасть можливість проаналізувати перспективи інкасації дебіторської заборгованості в майбутніх періодах, а отже, керівництво зможе оцінити розмір резерву за безнадійними боргами, який підприємству доцільно буде сформувати на наступні періоди.

На шостому етапі аналізу детально розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості і середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості розраховується за формулою (2.4)

, (2.4)

де - коефіцієнт простроченості дебіторської заборгованості;

У - сума дебіторської заборгованості, не сплаченої в передбачені строки, тис. грн;

- загальна сума дебіторської заборгованості, тис. грн.

Для характеристики цієї частини дебіторської (сумнівної, безнадійної) заборгованості підприємства також використовується такий показник, як середній "вік" простроченої дебіторської заборгованості, який визначається за формулою (2.5)

, (2.5)

де - середній "вік" простроченої дебіторської заборгованості;

- середній залишок дебіторської заборгованості, не сплаченої в строк;

У - сума одноденного обороту з реалізації продукції в досліджуваному періоді.

Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовують ще показник, який розраховується за формулою (2.6)

, (2.6)

де - частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів;

- дебіторська заборгованість;

- поточні активи" а також показник частки сумнівної заборгованості у складі дебіторської заборгованості.

Основною метою аналізу будь-якого аспекту фінансово-господарської діяльності підприємства є виявлення негативних для його фінансового стану тенденцій, пошук резервів підвищення ефективності діяльності, обґрунтування прийняття управлінських рішень, моніторинг різних аспектів діяльності підприємства, доцільність нововведень. Результати фінансового аналізу є тим підґрунтям, на основі якого формують фінансову політику підприємства, розробляють сукупність заходів, добирають фінансові механізми реалізації поставленої перед фінансовим менеджментом мети.

Аналогічно результати оцінки стану розрахунків підприємства дають можливість виявити недоліки в їх організації та здійсненні, намітити бажаний їх стан, визначити потрібні для цього шляхи вдосконалення та заходи, відібрати з них найбільш прийнятні та доцільні для кожного окремого підприємства і на цій основі розробити комплексну політику управління розрахунками підприємства, яка визначає перспективи поліпшення їхнього стану.

Можна виділити такі основні завдання управління розрахунками з метою поліпшення їхнього стану:

* зниження частки простроченої дебіторської заборгованості;

* збільшення коефіцієнта оборотності коштів у дебіторській заборгованості (відповідно зменшується середній період інкасації дебіторської заборгованості) та невелике зменшення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості або збереження його значення на попередньому рівні;

* визначення конкретного моменту сповільнення оборотності дебіторської заборгованості шляхом постійного моніторингу змін у політиці оплати рахунків покупцями та замовниками;

* робота з контрагентами щодо вчасної оплати ними їхніх зобов'язань;

* використання прогресивних форм розрахунків;

* регулювання обсягу кредиторської заборгованості, щоб запобігти погіршенню фінансової стійкості та ліквідності підприємства;

* запобігання виникненню кредиторської заборгованості з розрахунків за податками та іншими обов'язковими платежами;

* оптимізація рівнів різних видів кредиторської заборгованості та частки її загального обсягу в структурі капіталу підприємства.

Конкретні напрями вдосконалення стану розрахунків підприємства визначають, виходячи з розрахованих аналітичних коефіцієнтів і таблиць, що відображають стан дебіторської та кредиторської заборгованості. Оскільки дебіторська заборгованість є частиною активів підприємства, а кредиторська заборгованість - частиною пасивів підприємства і являє собою короткостроковий позичений капітал, то управління розрахунками і заходи поліпшення їхнього стану, що включають, відповідно, управління дебіторською і кредиторською заборгованістю на підприємстві, є складовою менеджменту оборотних активів та менеджменту оптимізації структури капіталу підприємства.

Можна скористатися з певних рекомендацій, що дозволяють управляти дебіторською заборгованістю:

* контролювати стан розрахунків;

* по змозі орієнтуватися на більшу кількість споживачів, щоб зменшити ризик несплати одним із них чи кількома;

* стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості: значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

* у розвинутих країнах іноді використовують систему знижок у разі дострокової оплати;

* визначати термін прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівнювати цей термін із нормами в галузі, показниками конкурентів і даними попередніх років;

* періодично переглядати граничну суму комерційного кредиту, відповідно до фінансового стану клієнтів;

* якщо виникають проблеми з отриманням грошей, доцільно отримувати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

* залучати установи, які стягують борги, за наявності документальних підтверджень;

* продавати рахунки дебіторів факторинговій компанії, банку;

* у разі продажу великої кількості товару негайно виставляти рахунок покупцям;

* використовувати циклічність виписування рахунків для підтримання одноманітності операцій;

* можна застрахувати кредити для захисту від великих збитків із безнадійних боргів;

* уникати дебіторів із високим ступенем ризику.

В умовах значного сповільнення платіжного обороту, що викликає зростання дебіторської заборгованості на підприємствах, важливим завданням є ефективне управління дебіторською заборгованістю на кожному окремому підприємстві, яке спрямоване на оптимізацію загального її розміру та забезпечення вчасної інкасації боргу.

Політика управління дебіторською заборгованістю являє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, що спрямована на розширення обсягу реалізації продукції і забезпечення своєчасної її інкасації.

Політика управління дебіторською заборгованістю підприємства складається з таких основних елементів:

* формування принципів здійснення розрахунків підприємства з контрагентами;

* визначення можливої суми фінансових коштів, що інвестуються в дебіторську заборгованість;

* виявлення фінансових можливостей надання комерційного та споживчого кредиту і формування системи кредитних умов;

* формування стандартів оцінки покупців і диференціації умов надання кредиту;

* формування системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань;

* формування процедури інкасації дебіторської заборгованості;

* забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;

* побудова ефективних систем контролю за рухом і вчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

Для аналізу візьмемо Київську філію ВАТ «Київстар».

Таблиця 2.2. - Аналіз структури та динаміки оборотних активів Київської філії ВАТ “Київстар” за 2012-2013 рр.

Найменування показника	За попередній період	За звітний період	Абсолютне зростання тис. грн. гр.5-гр.2	Коефіцієнт зростання Гр5/гр2
	Сума, тис.грн.	Питома вага, %	Сума, тис.грн.	Питома вага, %
Оборотні активи, всього у т.ч.:	17619	100,0	18770	100,0	1151	1,07
Запаси	4400	25,0	6632	35,3	2232	1,51
Незавершене виробництво	0	-	0	-	0	-
Готова продукція	17	0,10	11	0,1	-6	0,65
Поточна дебіторська заборгованість	9694	55,0	10411	55,5	717	1,07
Грошові кошти та їх еквіваленти	3109	17,7	1139	6,1	-1970	0,37
Витрати майбутніх періодів	69	0,4	86	0,5	17	1,25
Інші оборотні активи	1,8	577	2,6	247

З приведених даних таблиці 2.2. видно, що за звітний період по філії відбувся ріст оборотних активів по запасах, дебіторській заборгованості за товари, роботи, послуги, інших оборотних активах. Одночасно зменшилась сума готової продукції, яка є незначною і складається з таксофонних карток. Також зменшилися грошові кошти та їх еквіваленти, в основному за рахунок зменшення залишків готівкових коштів на рахунках в банку. В структурі оборотних активів найбільшу питому вагу займає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, її частка і абсолютна сума в звітному періоді дещо зросла і на кінець звітного періоду складає 55,5 %. В звітному періоді в 1,5 рази зросла частка запасів, яка виникла внаслідок одержання кабельно-провідникової продукції пов'язаної з будівництвом перехідних об'єктів зв'язку. Частка запасів на кінець звітного періоду склала 35,3 %. Частка інших оборотних активів є незначною і склала на кінець року 2,6 %. Специфічний створюваний продукт в галузі зв'язку обумовлює відсутність у виробничому процесі зв'язку сировини і основних матеріалів, які є речовими носіями продукції. Це, в свою чергу, відображається на структурі собівартості послуг зв'язку основними елементами якої є заробітна плата - 44 %, нарахування на заробітну плату - 13 % і амортизація основних виробничих фондів - 28 %. Разом вони складають 85 % собівартості продукції. У той час сировина і основні матеріали, які є речовими носіями продукції, становлять лише 9 % собівартості. І в основному це електроенергія і пально-мастильні матеріали, які споживаються в процесі надання послуги. Ще менша частка собівартості пов'язана з обслуговуванням виробництва - 6 %. Саме тому запаси займають незначну питому вагу в активах Київської філії ВАТ “Київстар”, при цьому їх кількість не залежить від процесів виробництва, а в більшій мірі від виконаня ремонтів, заміни обладнання зв'язку, коли одночасно використовуються матеріали і запасні частини. Для достовірного проведення аналізу матеріальних цінностей необхідно вивчити їх структуру, яка передбачає групування їх за економічним призначенням, виходячи з функціональної і технологічної ролі та значення у виробничому процесі і технологічними властивостями.

Таблиця 2.3. - Аналіз структури та динаміки дебіторської заборгованості по Київській філії ВАТ “Київстар” за 2012-2013 рр.

Найменування показника	За попередній період	За звітний період	Абсолютне зростання тис. грн. гр.5 -гр.2	Коефіцієнт зростання Гр5/гр2
	Сума, тис.грн.	Питома вага, %	Сума, тис.грн.	Питома вага, %
Дебіторська заборгованість	9694,0	100,0	10411,0	100,0	717	1,07
Векселі одержані	0	-	0	-	0	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	9576	98,8	10165	97,6	589	1,06
Первісна вартість	10016	Х	10733	Х	717	1,08
Резерв сумнівних боргів	440	Х	568	Х	128	1,29
За розрахунками з бюджетом	4	0,0	2	0,0	-2	0,5
За розрахунками за виданими авансами	114	1,2	244	2,3	130	2,14

З приведених даних таблиці 2.3. видно, що за звітний період по Київській філії ВАТ “Київстар” відбувся ріст дебіторської заборгованості на 717 тисяч гривень, або на 1,07 пункти. Ріст відбувся практично за всіма видами заборгованості, крім заборгованості за розрахунками з бюджетом, яка знизилась вдвічі, однак її питома вага незначна. В структурі дебіторської заборгованості її найбільшу частку складає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (чиста реалізаційна вартість). Її величина складає 97,6 % і в звітному періоді абсолютна сума заборгованості зросла на 717 тисяч гривень. Однак ріст заборгованості в основному пов'язаний з збільшенням кількості послуг, що надані споживачам в кредит, термін оплати за які не наступив. При цьому як незадовільний слід відзначити факт росту резерву сумнівних боргів на 128 тисяч гривень, або на 1,29 пункти. Це свідчить про збільшення дебіторської заборгованості з терміном існування більше 2 років, оскільки в філії відповідно до прийнятої облікової політики резерв сумнівних боргів нараховується на заборгованість термін виникнення якої перевищує 2 роки. В звітному періоді в 2,14 рази зросла заборгованість за розрахунками за виданими авансами, хоча її питома вага склала в звітному періоді лише 2,3 відсотки. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати. Для дослідження структури дебіторської заборгованості розглянемо її по категоріях споживачів.

Таблиця 2.4. - Дебіторська заборгованість за послуги зв'язку в розрізі категорій споживачів в Київській філії ВАТ “Київстар”

Найменуваня показника	01.01.2012 р.	01.01.2013 р.	Відхилення
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Державний бюджет	1387,4	14,5	1469,3	14,4	+81,9	-0,1
Місцевий бюджет	181,3	1,9	168,5	1,7	-12,8	-0,2
Компенсації пільговим категоріям громадян	226,0	2,3	241,3	2,4	+15,3	+0,1
Державні небюджетні підприємства	304,3	3,2	285,1	2,8	-19,2	-0,4
Недержавні підприємства	1356,1	14,1	1406,7	13,8	+50,6	-0,3
АПК	82,9	0,9	91,3	0,9	+8,4	-
Населення	6038,0	63,1	6502,8	64,0	+464,8	+0,9
Всього	9576,0	100,0	10165,0	100,0	+589,0	-

Як свідчать приведені дані таблиці 2.4. найбільшим дебітором Київської філії ВАТ “Київстар” на протязі 2012 року було населення. Питома вага дебіторської заборгованості становила 63,1 % на початок року і 64,0 % на кінець 2012 року. При цьому абсолютна сума заборгованості на протязі року зросла на 464,8 тисячі гривень. Другим за величиною дебітором є установи, які фінансуються з державного бюджету. До них відносяться всі силові структури СБУ, МВС, ЗСУ, МНС та установи державного управління - адміністрації. Питома вага дебіторської заборгованості становила 14,5 % на початок року і 14,4 % на кінець 2012 року. При цьому абсолютна сума заборгованості на протязі року зросла на 81,9 тисячі гривень. Значною є заборгованість такої категорії споживачів, як недержавні підприємства. Київська філія ВАТ “Київстар” до цієї категорії споживачів відносить підприємства, які повністю або частково засновані на приватній власності, а також приватних підприємців. Питома вага дебіторської заборгованості становила 14,1 % на початок року і 13,8 % на кінець 2012 року. При цьому абсолютна сума заборгованості на протязі року зросла на 50,6 тисячі гривень. Таким чином можна зробити висновок про те, що три найбільші дебітори Київської філії ВАТ “Київстар” населення, установи, які фінансуються з державного бюджету, а також приватні структури за 2012 рік наростили дебіторську заборгованість за послуги зв'язку з 91,7 % до 92,2 %, що в абсолютній сумі склало 597,3 тисячі гривень. Наступним етапом аналізу дебіторської заборгованості є її співставлення з місячними тарифними доходами по категоріях споживачів.

Таблиця 2.5. - Рівні дебіторської заборгованості в розрахунку до місячних тарифних доходів по категоріях споживачів у Київській філії ВАТ “Київстар” за 2012 рік

Категорії споживачів	01.01.2012	01.04.2012	01.07.2012	01.10.2012	01.01.2013
Державний бюджет	1,74	1,87	1,91	1,97	2,02
Місцевий бюджет	0,69	0,65	0,67	0,68	0,63
Пільговики	2,1	2,1	2,3	2,4	2,5
Державні підприємства	0,78	0,77	0,75	0,76	0,78
Недержавні підприємства	0,89	0,91	0,93	0,88	0,90
АПК	1,37	1,44	1,67	1,56	1,49
Населення	0,87	0,89	0,85	0,83	0,81

Як свідчать приведені дані таблиці 2.5. найбільші рівні дебіторської заборгованості в розрахунку до місячних тарифних доходів склалися по відшкодуванню за розрахунками з бюджетом і позабюджетними фондами, до якої включається заборгованість фінансових та податкових органів з компенсації виплат особам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, ветеранам війни і прирівняним до них особам та інших компенсаційних виплат 2,1 і 2,5 місячних нарахувань відповідно на початок і кінець 2012 року. Більше двох місяців на кінець 2012 року склала заборгованість установ, що фінансуються з державного бюджету. До цих установ належать органи внутрішніх справ, військові частини і комісаріати, служба безпеки України, а також установи, які здійснюють державне управління (структури міністерств, відомств, обласні і районні державні адміністрації). Слід відзначити, що розрахунки з всіма юридичними особами Київською філією ВАТ “Київстар” здійснюються з застосуванням авансової системи розрахунків і лише населення має змішану форму розрахунків (аванс пропонується сплачувати по абонементній платі з телефону і радіоточки, а міжміські і міжнародні телефонні розмови, похвилинну оплату місцевих телефонних розмов і інші разові послуги цій категорії споживачів надаються в кредит). Виходячи з викладеного занепокоєння викликають рівні заборгованості, що виникли по юридичних державних і недержавних підприємствах. При цьому бізнесові структури мають рівні дебіторської заборгованості в розрахунку до місячних тарифних доходів навіть вищі за підприємства державної форми власності, при цьому згідно з договором вони повинні здійснювати авансові розрахунки. Відповідно до Положення про порядок формування дебіторської заборгованості та резерву сумнівних боргів ВАТ “Київстар” затвердженого наказом ВАТ “Київстар” № 553 від 17.12.2009 року “Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в структурних підрозділах ВАТ “Київстар” здійснюється класифікація дебіторської заборгованості за телекомунікаційні послуги та її групуванням за такими строками погашення: до 90 днів, від 91 до 180 днів, від 181 до 360 днів, від 1 до 2 років, від 2 до 3 років, із застосуванням коефіцієнта сумнівності 0,6 до дебіторської заборгованості.

Таблиця 2.6. - Дебіторська заборгованість Київської філії ВАТ “Київстар” за термінами існування

Термін існування	01.01.2012	01.01.2013	Відхилення
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
До 90 днів	7724,1	80,7	8309,7	81,7	+585,6	+1,0
Від 91 до 180 днів	285,1	3,0	273,1	2,7	-12,0	-0,3
Від 181 до 360 днів	345,6	3,6	362,4	3,6	+16,8	0,0
Від 1 до 2 років	598,1	6,2	534,1	5,3	-64,0	-0,9
Від 2 до 3 років	623,1	6,5	685,1	6,7	+62,6	+0,2
Всього	9576,0	100,0	10165,0	100,0	+589,0

З приведених даних таблиці 2.6. можна зробити висновок про те, що в цілому по Київській філії ВАТ “Київстар” ріст дебіторської заборгованості відбувся за рахунок збільшення заборгованості терміном до 90 днів (абсолютне збільшення заборгованості 589,0 тисяч гривень в тому числі терміном до 90 днів 585,6 тис.гривень). Однак необхідно зосередитись на тих негативних тенденціях, які відбуваються між термінами її виникнення. Так зменшення дебіторської заборгованості від 91 до 180 днів на 12 тисяч гривень фактично відбулося за рахунок її переходу в терміни від 181 до 360 днів (+16,8 тисяч гривень). Ще негативніша ситуація склалася по дебіторській заборгованості терміном від 2 до 3 років на 62,6 тисячі гривень. Фактично ріст відбувся за рахунок зменшення заборгованості від 1 до 2 років (? 64,0 тисячі гривень). Все це свідчить про недостатню роботу працівників філії по відшкодуванню заборгованості з тривалими термінами існування.

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною. За даними бухгалтерської звітності можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості. До цих показників належать: оборотність дебіторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків. Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості. Якщо порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, поліпшився чи погіршився стан розрахунків з споживачами послуг зв'язку проти минулого року. Якщоу філії зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, а отже, про погіршання фінансового стану підприємства. Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел фінансування.

Можна зробити висновок про те, що в цілому по Київській філії ВАТ “Київстар” ріст дебіторської заборгованості відбувся за рахунок збільшення заборгованості терміном до 90 днів (абсолютне збільшення заборгованості 589,0 тисяч гривень в тому числі терміном до 90 днів 585,6 тис.гривень). Поліпшення використання оборотних коштів підприємства і підвищення ефективності виробництва можна досягти через прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей. Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним [8, с. 85]. Поліпшення використання оборотних коштів виражається в зниженні питомих витрат сировини, матеріалів, палива. Це насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше послуг. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки і удосконалювання технологічних процесів.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРЕЛИТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Удосконалення механізму кредитної політики підприємства

Для збільшення ефективності управління дебіторською заборгованістю для ВАТ "Київстар" (Київ) необхідно сформувати підрозділ з управління дебіторською заборгованістю зі своїми регіональними клієнтами. Даний підрозділ має складатися з фінансового аналітика та юриста.

У ході вдосконалення кредитної політики компанії важливо строго розподілити відповідальність за управління дебіторською заборгованістю між іншими службами. Дуже часто за стягнення заборгованості несуть відповідальність різні структурні підрозділи, які мають суперечливі завдання. Наприклад, менеджер з продажу в комерційному відділі повинен реалізувати якомога більше товарів і послуг, а менеджер по роботі з дебіторами з фінансової служби мотивований на отримання грошових коштів та зменшення рівня заборгованості. Дане положення призводить до невдоволення контрагентів і конфлікту структурних підрозділів.

Схема розподілу відповідальності така: комерційний відділ несе відповідальність за продажі і надходження , а фінансовий відділ відповідає за інформаційну та аналітичну підтримку, юридичний відділ відповідає за забезпечення юридичного супроводу (формування кредитного договору, а також роботу щодо справляння заборгованості з клієнтів за допомогою позову до суду) .

Важливо також ще описати діяльність всіх зайнятих в управлінні дебіторською заборгованістю працівників .

Структура регламенту управління дебіторською заборгованістю по відповідальності працівників ВАТ "Київстар" (Київ) представлена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. - Регламент управління заборгованістю в ВАТ "Київстар" (Київ)

Етапи керування ДЗ	процедура	Відповідальний за виконання
Критичний термін оплати ДЗ не настав	оформлення договору	старший касир
	Повідомлення про розмір і терміни погашення ДЗ	Відділ роботи з дебіторами
	За 2-3 дні до настання критичного терміну оплати - дзвінок з нагадуванням про закінчення періоду відстрочки , а при необхідності - звірка сум
Прострочення менше тижня	Дзвінок із з'ясуванням причин , розробка графіка платежів	Бухгалтерія
	Припинення поставок (до оплати )	заступник директора
	Попереджувальний лист про нарахування штрафу	Відділ роботи з дебіторами
Прострочення до 30 дн.	нарахування штрафу	Бухгалтерія
	передарбітражних попередження	юридичний відділ
	Дзвінки з нагадуванням щодня	Відділ роботи з дебіторами
	Переговори з відповідальними особами
Прострочення від 30 до 60 дн.	Відрядження відповідального менеджера , прийняття всіх можливих заходів з досудового врегулювання	Відділ роботи з дебіторами
	Офіційна претензія	юридичний відділ
Прострочення більше 60 днів	Подача позову до арбітражного суду	юридичний відділ

Більшість регламентів з управління дебіторською заборгованістю враховує, що у разі несплати в строк спочатку необхідно з'ясувати причини неплатежів.

Основні причини, за якими визначають , чому клієнти не платять за своїми зобов'язаннями, наступні:

- Причини економічного характеру - це найактуальніше на сьогоднішній день. Покупець є добросовісним, але іноді відчуває дефіцит грошових коштів .

- Фактори «політичного » характеру. Боржник ніби як і має кошти для погашення заборгованості і не відмовляється оплачувати, але робить це не вчасно. Затримки в оплаті для даного клієнта може бути « нормальними », приміром, якщо на ринку він монополіст або має значний переваги в економічному потенціалі, що дозволяє клієнту нав'язувати свій « стиль» роботи з контрагентами.

- Форс- мажор.

- Недобросовісний характер боржника. Наприклад, клієнт не збирався розраховуватися спочатку. З подібними боржниками найчастіше доводиться мати справу тим організаціям, які, в силу специфіки своїх пропозицій, змушені працювати з приватними особами або з дрібними замовниками. До таких компаній і відноситься ВАТ "Київстар"

Після встановлення причин простроченої ДЗ, необхідно переходити до активних методів впливу на боржників. Вони класифікуються таким чином:

- Психологічні: від постійних телефонних дзвінків боржника з нагадуванням про оплату боргу до поширення відомостей про затримки платежів серед партнерів та інших зацікавлених осіб (можливе використання ЗМІ).

- Економічні: санкції, штрафи, неустойка та пені. Застава є дієвим важелем впливу на позичальника, оскільки може бути продано майно за заниженою ціною.

- Юридичні: претензійна робота , досудова листування і , нарешті , подача позову до суду.

Для аналізу наслідків зміни кредитної політики необхідно використовувати аналіз приросту. У рамках даного аналізу визначається розмір збільшення (або зменшення) обсягу продажів і витрат внаслідок зміни будь-яких параметрів кредитної політики компанії. У разі лібералізації кредитної політики за допомогою надання знижок у великих розмірах, збільшення періоду кредитування, пом'якшення політики щодо справляння простроченої заборгованості фірма може очікувати зростання обсягу продажів. Однак це зажадає допоміжних вкладень, збільшаться витрати на підтримку збільшеною дебіторської заборгованості і т. д.

У ході аналізу приросту між собою порівнюються допоміжні прирісні доходи і витрати, і у разі очікування позитивної прирісному прибутку, рішення у бік зміни кредитної політики може бути схвалене (якщо можливі ризики будуть повністю компенсовані ).

У разі збільшення чистого прибутку, ВАТ "Київстар" буде мати у своєму розпорядженні вільні фінансові кошти, і вкладати їх у ліквідні запаси.

3.2 Програма реструктуризації кредитної політики підприємства

Реструктуризація підприємства -- широке поняття, що означає зміну форми власності, способів фінансування і керування активами підприємства. Реструктуризація - комплекс заходів по оздоровленню підприємств, що пов'язані також із зміною організаційної структури підприємства. До поняття реструктуризації входить зміна організаційної структури підприємства, зміни у структурі управління підприємством, зміни у кадровій структурі, що пов'язані із змінами у організаційній структурі підприємства або перепрофілюванням його підрозділів. Реструктуризація здійснюється з метою підвищення ефективності функціонування підприємства, зміни у організаційній структурі управління підприємством здійснюються з метою збільшення самостійності підрозділів, їх поділу і зміни підпорядкування з метою зменшення витрат на управління, підвищення гнучкості управління, збільшення швидкості обміну інформацією, швидкості прийняття управлінських рішень. У процесі реструктуризації розробляється нова стратегія функціонування, змінюється структура, принципи функціонування. В основі реструктуризації лежить переорієнтація підприємства, орієнтація на ринок, на потреби споживача, закриття безперспективних товарів, переорієнтація на виробництво товарів, що потребує ринок. У процесі переорієнтації досить часто виникає потреба у заміні існуючої оргструктури, закритті/ліквідації одних підрозділів і створення інших. [15]

Для досягнення Україною середньоєвропейського якісного та
кількісного рівня розвитку систем телекомунікацій потрібні інвестиції на суму не менш як 19 млрд. гривень. Комплексною програмою створення єдиної національної системи зв'язку України, схваленою Кабінетом Міністрів України, передбачено досягнення такого рівня до 2005 року. Це потребує інвестицій до 2000 року по 1,5 млрд. грн. щорічно, у наступні роки - по 3 млрд. гривень. Однак у сучасних умовах галузь може забезпечити інвестування в розвиток телекомунікацій не вище 0,5 млрд. грн. на рік, у тому числі «Київстар» - не вище 0,4 млрд. гривень. Це означає, що для досягнення бажаного рівня потрібні десятки років.

Умовою інтенсивного розвитку телекомунікацій в Україні є
вихід на міжнародний та внутрішній ринки приватного капіталу. Це -
одна з основних цілей реструктуризації. Проведення реструктуризації також має на меті перетворення орієнтованого на технологію об'єднання в ефективне орієнтоване на споживача конкурентоспроможне підприємство.

Програмою передбачаються два етапи реструктуризації :

Перший етап - підготовка і проведення реорганізації об'єднання у підприємство шляхом створення в його складі вертикальних організаційних спеціалізованих структур:

а) з експлуатації первинної мережі ;

При цьому буде забезпечено централізоване оптимальне управління первинною мережею зв'язку країни, збережено єдність технологічного процесу, а також контроль з боку держави, захист її інтересів та безпеки.

б) з експлуатації місцевих мереж зв'язку та радіофікації;

в) з продажу послуг електрозв'язку, кінцевих пристроїв (телефонних апаратів, факсів тощо) та роботи зі споживачем.

На обласному рівні безпосередню реалізацію функцій, визначених пунктами "б", "в", буде покладено на регіональні представництва, які створюватимуться на базі реструктурованих підприємств електрозв'язку.

Реалізація заходів першого етапу сприятиме поліпшенню фінансового становища підприємства, успішному проведенню санації, концентрації коштів для фінансування значних інвестиційних проектів, вдосконаленню системи управління та прийняття рішень, підвищенню ефективності діяльності, а також посиленню конкурентоспроможності підприємства на ринк послуг електрозв'язку.

У процесі реструктуризації має бути проведено відокремлення непрофільних структур.

Другий етап - акціонування та перетворення Київстару у державне акціонерне товариство.

У зв'язку з реорганізацією об'єднання мають бути вирішені такі завдання фінансового менеджменту:

- впровадження кошторисного фінансування філіалів, централізація коштів та їх раціональне використання;

- впровадження ефективного механізму зменшення дебіторської заборгованості;

- пошук шляхів залучення кредитів та позик, формування портфеля
кредитних ресурсів з урахуванням фінансового стану підприємства;

- удосконалення системи взаєморозрахунків між «Київстаром» та іншими операторами зв'язку.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження кредитної політики підприємства дозволило зробити ряд висновків.

Практично кожне підприємство змушене звертатися за допомогою до кредиторів, будь-яке з них розробляє свою власну політику взаємини з кредиторами, тобто, кредитну політику. Предметом взаємин кредиторів і позичальників стає кредит.

Об'єктами кредитування юридичних осіб можуть бути товари та послуги, що надаються позичальнику за певними контрактами; оборотні кошти в цілому, у тому числі погашення поточної заборгованості по сплаті податків; фінансування виробничих витрат позичальника - закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів, витрат з транспортування, зберігання, оплаті електроенергії тощо; заробітна плата працівникам організації .

Суб'єктами кредитування на підприємстві є власники, а також кредитори (банки, постачальники та ін.). Предметом процесу кредитування є економічні відносини, що виникають внаслідок надання коштів в кредит. Кредитна політика підприємства - це політика щодо залучення коштів для фінансування поточної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів.

Наявність продуманої кредитної політики - запорука успішності і стабільності підприємства, що надає товари та послуги на умовах відкладеного платежу.

Грамотно проведена кредитна політика допомагає підняти на якісно новий рівень платіжну дисципліну клієнтів, значно поліпшити якість грошового потоку і, як результат, підвищити показники ефективності діяльності підприємства .

Інструменти кредитної політики являють собою як шаблони для оцінки потенційних дебіторів, так і регламент або процедури роботи відповідної служби. Слідуючи трьох основних питань кредитної політики, можливо, виділити ряд інструментів, що визначають відповіді на них. Вибір і застосування інструментів кредитної політики підприємства є складною, послідовної процедурою, що вимагає чималих аналітичних здібностей фінансових менеджерів , а також великої інформаційної бази.

Будь-яка комерційна структура завжди обмежена у фінансових ресурсах , тому завдання ефективного їх розподілу при мінімальних ризиках найбільш актуальна. Якщо метод оцінки кредитної історії дозволяє зважити ризики, пов'язані з наданням кредитів окремим покупцям, то метод визначення оптимального терміну кредиту дає уявлення про ефективність комерційної угоди, відповідаючи на питання про умови розміщення комерційного кредиту.

Підприємства виступають кредиторами для своїх покупців зовсім не з доброго ставлення до них. Основний лейтмотив подібних угод полягає в спробах збільшення обсягів продажів. На жаль, перебуваючи в слабкій конкурентної позиції більшість промислових підприємств у Україні частіше розглядають питання скорочення ринків збуту при відмові акцептувати посилюють вимоги покупців. В принципі, це лише зворотний бік все тієї ж залежності: зазвичай збільшення термінів дебіторської заборгованості веде до зростання обсягів продажів. Розрахунок оптимальної політики за термінами кредитів зводиться до порівняння додаткових доходів, отриманих у результаті зростання продажів і витрат, пов'язаних з фінансуванням зрослої дебіторської заборгованості.

Надані кредити компаніям прискорюють процес придбання ТМЦ , на стадії реалізації товарів вони є прискорювачами збутових операцій, недопущення надлишків вкладень у фонди обігу. Головною ділянкою додатків кредиту є виробнича стадія кругообігу. Кредити залучаються і з метою формування необхідних виробничих запасів, та з метою вкладень у виробничі витрати. Вони сприяють більш оптимальному завантаженні засобів у виробничому циклі і набагато прискорює їх рух .

За аналізований період часу частка дебіторської заборгованості «ВАТ "Київстар" зростає: у 2011р. вона становила 79 % , в ??2012р. виросла до 83,9 % , а в 2013р. досягла 84,7 %. Зростає відволікання коштів ( у вигляді дебіторської заборгованості) з обороту компанії. Збільшується непряме кредитування коштами даної компанії неплатників. ВАТ "Київстар" зазнала збитків від знецінення заборгованості дебіторів. Оборотність ДЗ, за якою платежі очікуються протягом 12 місяців, зростає. Знижується відволікання коштів компанії в розрахунки строком до 12 місяців. Компанія не несе втрати від знецінення заборгованості . Питома вага готівки знижується, що говорить про неритмічної роботі компанії.

Проведена оцінка ефективності кредитної політики ВАТ "Київстар" показала важливість впровадження в організаційну структуру компанії спеціального відділу роботи з кредиторами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЖЕРЕЛ

http://www.kyivstar.ua

www.finance.com.ua

Абрютина, М.С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. Учебно-практическое пособие / М.С. Абрютина. - М.: Издательство "Дело и сервис", 2008. - 502с.

Аврошков, Л.Л. Экономика предприятий: учебник для вузов - 2-е изд., перераб. и доп. / Аврошков Л.Л. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008. - 331с.

Багорский, А.Р. Финансы: Учебник / А.Р. Багорский. - М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2002. - 320с.

Баканова, М.И. Экономический анализ: ситуации, тесты, примеры, задачи, выбор оптимальных решений, финансовое прогнозирование / М.И. Баканова. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 305с.

Баканов, М.И. Теория анализ хозяйственной деятельности: Учебник / М.И. Баканов. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 415с.

Балабонов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. М.: Финансы и статистика, 1998. - 112с.

Белолипецкий, К.Г. Финансы фирмы: Курс лекций / Под. Ред. И.П. Мерзлякова. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 318с.

Бланк, И.А. Основы финансового менеджмента. Т-2 - е изд., перераб. и доп. / И.А. Бланк. - К.: Эльга, Ника - Центр, 2004. - 624с.

Богаров, В.В. Финансовой анализ / В.В. Богаров. - СПб: Питер, 2002. - 245с.

Волков, О.И. Экономика предприятия: Курс лекций / О.И. Волков. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 280с.

Галь В. Розвиток малого та середнього бізнесу в Україні / Вісник НБУ. -2003. -№1-с.13-14.

Горфинкель, В.Я. Экономика предприятия: Учебник для вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. / В.Я. Горфинкель. - М.: Инфра-М, 2009. - 670 с.

Грачев, А.И. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия: Учебно-практическое пособие / А.И. Грачев. - М.: Издательство "Фин - пресс", 2002. - 135с.

Дегтярев, А.А. Факторы дивидендной политики и их классификация / А.А. Дегтярев // Финансовый менеджмент. ? 2010. - №3. - С.9-12.

Єрмаков С.Л. Робота комерційного банку з кредитування позичальників: методичні рекомендації. - М.: Компанія «Алес», 2005.

Заруба О.Д. Причини взаємної заборгованості підприємств та шляхи її подолання // Фінанси України. - 1996. - № 2. - С. 25-31.

Захарова М.М. Кредитний договір: Практичний посібник. - М.: Инфра-М, 2003.

Іванов, А.И. Финансовый анализ: методы и процедуры / А.И. Иванов. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 560с.

Іванов Ю.М., Сімулек В., Сотникова Р.А. Оптимальна кредитна політика підприємства і банку / / Економіка і математичні методи. 2005. № 4.

Ковалев, А.И. Анализ хозяйственного состояния предприятия. - Изд.3-е. испр. и доп. / А.И. Ковалев. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2002. - 415с. кредитна дебіторська заборгованість

Ковалев, В.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / В.В. Ковалев. - М.: Проспект, 2003. - 313с.

Ковалев, В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - 2-е изд., перераб. и доп. / В.В. Ковалев. - М.: Финансы и статистика, 2010. - 230с.

Колчина, Н.В. Финансы предприятий: Учебник / Под ред. Проф. Н.В. Колчиной. - М.: ЮНИТА, 2008. - 240с.

Кононенко О. Аналіз фінансової звітності - Х.: Фактор, 2002. - 144 с.

Кравченко, Л.И. Анализ хозяйственной деятельности / Л.И. Кравченко. - Мн.: Высшая школа 2009. - 209с.

Колчина, Н.В. Финансы предприятий: Учеб. для вузов. - 3-е изд. перераб. и доп. / Н.В. Колчина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 244 с.

Либерман, И.А. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности: учеб. пособие.3-е изд. / И.А. Либерман. - М.: Издательство ПРИОР, 2010. - 198с.

Лисицький В. Заборгованість підприємств та шляхи її подолання // Вісник НБУ. - 2007. - № 3. - С. 25-34.

Лучков О.І. Визначення оптимального розміру дебіторської заборгованості // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 1 (19). - С. 22-27.

Лихачев, О.Н. Финансовое планирование на предприятии. Учебное пособие / О.Н. Лихачев. - М. ООО "ТК Велби", 2009. - 415с.

Л. О. Лігоненко, Н. М. Новикова Управління дебіторською заборгованістю підприємства: Навчальний посібник - К. 2005.

Любушин, Н.П. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебное пособие для вузов / Под. Ред. Проф. Н.П. Любушина. - М.: ЮНИТА-ДАНА, 2008. - 350с.

Миннибаева, К.А. Обеспеченность предприятия собственными оборотными средствами: факторы изменения / К.А. Миннибаева // Финансовый менеджмент. - 2011. - №2. - С.12-16.

Павлова Л. Н. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузів. -- 2-ге вид., перераб. і доп . - М.: ЮНИТИ-ДАНА , 2003. - 269 з.

Павлова, Л.Н. Финансы предприятий: Учебник для вузов. / Л.Н. Павлова. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 2008. - 248 с.

Пещанская І.В. Фінансовий менеджмент: короткострокова фінансова політика. Навчальний посібник для вузів. - М.: Іспит, 2005. - 254 з.

Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку : Підручник . - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ,2004. - 468с.

Петрук О.М. Банківська справа : Навчальний посібник / За ред. д. е. н., проф. Ф.Ф. Бутинця. - К.: Кондор , 2004. - 461с.

Поляк, Г.Б. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов, 2-е изд., перераб. и доп. / Г.Б. Поляк. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 527с.

Пястолов, Н.Г. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебник. - 2-е изд. / Н.Г. Пястолов. - М.: Академия, 2010. - 100 с.

Румянцева, Е.Е. Финансы организаций: финансовые технологии управления предприятием: учеб. пособие / Е.Е. Румянцова. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 459с.

Савицкая, Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник / Г.В. Савицкая. - М.: ИНФРА - М, 2009. - 420 с.

Савицкая, Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности: Краткий курс. - 3-е изд., испр. / Г.В. Савицкая. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 320с.

Селезнева, Н.Н. Финансовый анализ: учеб. пособие / Н.Н. Селезнева. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 479с.

Стоянова, Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика / Е.С. Стоянова. - М.: Перспектива, 2010. - 656с.

Сухарев, О.С. "Портфельный анализ" инвестиционных проектов и программ / О.С. Сухарев // Инвестиции в России. - 2007. - №2. - С.28-3

Сухова, Л.Ф. Практикум по разработке бизнес-плана и финансовому анализу предприятия: учебное пособие / Л.Ф. Сухова. - М.: Финансы и статистика, 2011. - 330 с.

Томас П., Кармен, Альберт Р. Анализ финансовых отчетов. - М., Инфра-М, 1998.

Тренев, Н.Н. Управление финансами: Учебное пособие / Н.Н. Тренев. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 113 с.

Уткин, Э.А. Финансовый менеджмент. Учебник для вузов / Э.А. Уткин. - М.: Издательство "Зерцало", 2011. - 326 с.

Шепеленко, Г.И. Экономика, организация и планирование производства на предприятии: Учебное пособие для вузов.3-е изд., перераб. и доп. / Г.И. Шепеленко. - Ростов-на-Дону: "МарТ", 2002. - 214с.

Челмакина, Л. Оценка эффективности деятельности компании / Челмакина Л. // Проблемы теории и практики управления. - 2011. - №3. - С.70-75.

Юдина, Л.Н. Финансовая отчетность организации как источник финансового анализа / Л.Н. Юдина // Финансовый менеджмент. - 2011. - №3. - С.28-32.

Павловська О.В., Білик М.Д., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. - Фінансовий аналіз: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 458с.

Статистичний щорічник за 2007 р. - К.: Видавництво „Консультант”, 2008. - 600 с.

Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф.. А.М. Поддєрьогін. - 6-те вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 552 с.

Фінансовий менеджмент: Навч. посібник / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 495 с.

Хом'як С., Марченко Н. Операції з дебіторською та кредиторською заборгованістю // БАЛАНС. Всеукраїнський бухгалтерський тижневик. - 2002.- № 11 (396). - 12 березня. - С. 53-55.

Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: ЦУЛ, 2002. - 360 с.

ДОДАТОК А

Фінансові показники діяльності ВАТ «Київстар», 2011 - 2013 рр.

Показник	Роки
	2011	2012	2013
Аналіз майнового стану
Коефіцієнт зносу основних засобів	-0,53	-0,59	-0,62
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,04	0,02	0,04
Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,01	0,01	0,06
Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт покриття	1,79	1,27	1,49
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,48	0,96	1,04
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	881767,00	343136,00	614217,00
Чистий оборотний капітал
Аналіз фінансової стійкості
Коефіцієнт автономії	0,58	0,62	0,60
Коефіцієнт фінансування	0,73	0,60	0,68
Коефіцієнт фінансової стійкості	1,73	1,65	1,48
Коефіцієнт забеспеченності власними оборотними засобами	0,44	0,21	0,33
Коефіцієнт маневренності ВК	0,13	0,05	0,10
Аналіз ділової активності підприємства
Коефіцінт оборотності активів	0,57	1,16	0,65
Коефіцієнт оборотності КЗ	6,10	6,95	6,62
Коефіцієнт оборотності ДЗ	3,74	3,80	4,12
Строк погашення ДЗ,днів	96,16	94,66	87,32
Строк погашення КЗ,днів	59,02	51,80	54,38
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	14,62	14,79	11,38
Коефіцієнт оборотності основих засобів	0,36	0,35	0,35
Коефіцієнт оборотності ВК	0,98	0,98	1,05
Аналіз рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів	-0,04	-0,04	-0,05
Коефіцієнт рентабельності ВК	-0,06	-0,04	-0,02
Коефіцієнт рентабельності діяльності	-0,07	-0,04	-0,02

Размещено на Allbest.ru