Оцінка наслідків реформування податку з доходів фізичних осіб та напрямки його удосконалення

Категорія уваги 3 - здійснення постійного моніторингу діяльності СГ, які регулярно порушують податкове законодавство, та проведення обов'язкового виїзного аудиту (тематичного, комплексного, планового, позапланового).

За супроводження декларацій платників - юридичних осіб 3 категорії уваги відповідають підрозділи податкового аудиту та валютного контролю.

За супроводження декларацій платників - фізичних осіб 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають підрозділи оподаткування фізичних осіб, а документальні перевірки платників - фізичних осіб 3 категорії уваги - підрозділи документальних перевірок фізичних осіб.

За супроводження декларацій великих платників податків 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають галузеві відділи.

Категорія уваги 4 - виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань та ухилень від сплати податків, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГ, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності, збір інформації для ініціювання ліквідації СГ у судовому порядку.

За супроводження декларацій платників 4ї категорії уваги відповідають підрозділи податкової міліції.

Для ефективного адміністрування податків в умовах збільшення кількості платників податків органи державної податкової служби повинні зосередити свою увагу на платниках податків високої (3 та 4) та помірної (категорія 2) категорій уваги.

Система адміністрування податків повинна ґрунтуватися на таких принципах:

виконання відбору СГ та визначення категорій уваги в автоматизованому режимі;

проведення документальних перевірок заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість тільки у платників з високим ступенем ризику;

проведення планових виїзних документальних перевірок вже після здійснення відшкодування сум податку на додану вартість у платників податків з помірним ступенем ризику.

4.2 Камеральний контроль деклараційної звітності платників податків “Жовтого коридора уваги”

Відповідно до абз. “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Сутність камеральної перевірки полягає в перевірці податкової декларації та інших елементів податкової звітності з ПДВ (додатків, розрахунків експортного чи бюджетного відшкодування, розрахунків коригування, уточнюючих розрахунків) без використання додаткових, не передбачених для подання звітності, документів від платника. При цьому інспектор здійснює:

перевірку правильності заповнення декларації з відповідними додатками до неї, та задекларованих операцій щодо відповідності чинному законодавству;

співставлення показників поточної звітності з ПДВ з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника;

поглиблений аналіз показників декларації з ПДВ (відображення та розмежування податкового кредиту за наявності неоподаткованих та оподатковуваних операцій, бартерних операціях у сфері ЗЕД, співставлення розміру податкового кредиту з податковими зобов'язаннями, коригування податкових зобов'язань та кредиту, інші аналітичні операції);

дотримання порядку погашення податкових векселів, взятих на облік податковим органом;

оцінку виконання платником зобов'язань по сплаті цього податку до бюджету.

Поглиблений аналіз здійснюється для декларацій з ПДВ, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (робіт, послуг) та значні обсяги придбаних товарів (робіт, послуг), в тому числі тих, в яких до сплати задекларовано нульове значення.

Порядок проведення камеральної перевірки:

перевіряється відповідність форми декларації з ПДВ видам діяльності та обсягам оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) (форма декларації повна чи скорочена);

перевіряється наявність усіх необхідних додатків (перелік обов'язкових додатків додається), правильність заповнення декларації та додатків до неї щодо відповідності чинному законодавству, проводиться методологічна перевірка;

здійснюється поглиблений аналіз правильності заповнення рядків та показників декларації з ПДВ (відображення та розмежування податкового кредиту за наявності неоподаткованих та оподатковуваних операцій, бартерних операцій у сфері ЗЕД, співставлення розміру податкового кредиту з податковими зобов'язаннями, коригування податкових зобов'язань та кредиту, інші аналітичні операції);

необхідно детально проаналізувати декларації з ПДВ, в яких задекларовані значні обсяги поставок товарів (робіт, послуг) та значні обсяги придбаних товарів (робіт, послуг), у тому числі тих, у яких до сплати задекларовано нульове значення, та у разі необхідності формувати письмовий висновок щодо необхідності переведення до вищої категорії уваги.

При віднесенні обсягів до значних слід враховувати:

територіальний фактор;

галузевий фактор;

форму власності СГ;

статус особи (юридична або фізична);

проводиться співставлення показників декларацій з ПДВ з окремими показниками бухгалтерської та фінансової звітності, а також із окремими показниками декларацій про прибуток підприємства / декларацій про доходи з фізичних осіб, розрахунку акцизного збору та розрахунків по інших податках, зборах та обов'язкових платежах;

здійснюється співставлення показників поточної звітності із ПДВ з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника, а також з наявною інформацією про господарські операції такого платника, що містяться у АРМах “Митниця”, по обробці податкової звітності, “Касові апарати”, базах Державного комітету статистики, Бюро технічної інвентаризації, Державного комітету управління по земельних ресурсах, Міністерства юстиції України;

перевіряється дотримання порядку відображення в декларації із ПДВ податкових векселів та їх погашення.

4.3 Податкова контрольно-перевірочна робота на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Помаранчевого коридору уваги”

Відомості про віднесення податкової декларації з податку на додану вартість до третьої категорії уваги (“помаранчевого коридору”) надходять до підрозділу контрольно-перевірочної роботи наступним чином:

у результаті проведеного електронного розподілу декларацій на підставі факторів існування податкових ризиків;

на підставі висновку підрозділу оподаткування юридичних осіб.

Підрозділ контрольно-перевірочної роботи щомісячно отримує реєстр платників податків, декларації яких віднесено до 3 категорії уваги та веде такі підреєстри:

підреєстр № 1 - перелік платників податків, декларації яких віднесено до 3 категорії уваги і щодо яких не проведено невиїзного чи позапланового аудиту;

підреєстр № 2 - перелік платників податків, по яких на апеляційному чи судовому узгодженні знаходяться податкові повідомлення-рішення про зменшення задекларованих сум ПДВ.

підреєстр № 3 - перелік платників податків, по яких відшкодування ПДВ підтверджено камеральними перевірками і які підлягають включенню до плану-графіку перевірок протягом року;

підреєстр № 4 - перелік платників податків, по яких проведено невиїзний аудит, планову чи позапланову перевірку, в ході яких опрацьовано причини виникнення наявних факторів податкового ризику.

Підставою для виключення з підреєстру № 1 є включення підприємства до підреєстрів 2, 3, 4, а для виключення з підреєстру № 2 - прийняття остаточного висновку про здійснення відшкодування ПДВ після закінчення процедури апеляційного (судового) узгодження.

Після надходження до підрозділу контрольно-перевірочної роботи електронного реєстру необхідно отримати наступні документи щодо кожного платника окремо:

податкова звітність підприємства на паперових носіях з відповідними додатками та поясненнями за період, що перевіряється;

установчі та реєстраційні документи;

загальні відомості про попередні перевірки;

наявна інформація підрозділів податкової міліції;

інформація з Єдиної інформаційної бази даних (даліЄІБД);

інформація від підрозділів стягнення податкового боргу про наявність заборгованості платника перед бюджетом та форми її погашення;

інформація про видані СГД податкові векселі.

У випадку передання декларації з іншого коридору на підставі висновку відповідного структурного підрозділу, надається акт камеральної перевірки та інші докази, що підтверджують існування податкових ризиків та необхідність віднесення цієї декларації за даними СПД до “помаранчевого коридору”.

Отримані документи аналізуються, порівнюються з даними, які наявні в інформаційних системах.

Адміністратор (керівник підрозділу контрольно-перевірочної роботи в ДПІ або структурного підрозділу податкового супроводження підприємств СДПІ) проводить розподіл та закріплення декларацій конкретних платників за конкретними працівниками підрозділу.

Працівник підрозділу, за яким закріплено перелік декларацій платників ПДВ, зобов'язаний вивчити податкову, кредитну, фінансову та іншу інформацію з історії платника, ознайомитись із його статутними та реєстраційними документами та провести необхідну аналітичну роботу.

За необхідності отримання додаткової інформації, яка відсутня на рівні ДПІ або регіональної ДПА, але є в базах даних ДПА України, готуються відповідні запити щодо отримання такої інформації.

При застосуванні спеціальних режимів оподаткування здійснюється перевірка показників декларацій з урахуванням особливостей їх заповнення.

До основних напрямків аналітичної роботи належить вивчення інформації про платника податків та вивчення особливостей ведення ним господарської діяльності.

Ця інформація являє собою спеціальним чином підготовлені дані, створені на основі наявної в податкових органах інформації про платника податків.

Інформація про платника включає відомості, отримані як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел.

Невиїзний аудит проводиться за напрямками, визначеними у п.2.92.14, а також з урахуванням вимог Наказу ДПА України від 25.11.2002 № 567, яким затверджено Методичні рекомендації з організації кабінетного аудиту (для юридичних осіб).

Проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, що перевіряється.

При роботі з новоствореними підприємствами необхідно враховувати, що існує досить висока ймовірність швидкого припинення їх діяльності, що може бути пов'язано з низькою результативністю фінансово-господарської діяльності або створення його з метою отримання незаконного відшкодування ПДВ чи для участі у схемах щодо відмивання доходів.

Тому при роботі з новоствореними підприємствами значну увагу необхідно приділити вивченню установчих документів, з'ясуванню та аналізу видів і результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, мети його створення, галузі та сфери очікуваної діяльності, з'ясуванню відомостей щодо осіб-засновників підприємства, правомірності застосування пільг та ставок податку (0 % та 20 %), правильності обчислення податкових зобов'язань.

Проводиться звірка даних податкових декларацій з ПДВ з електронним реєстром податкових накладних, даних книги придбання товарів (робіт, послуг) та книги продажу товарів (робіт, послуг).

Здійснюється порівняння даних податкових декларацій з ПДВ з відповідними даними декларації по податку на прибуток, установлення розбіжностей та їх обґрунтованість.

Перевіряється правильність визначення доданої вартості для підприємств, які не здійснювали експорту товарів та не є збитковими.

Якісне проведення зазначеного аналізу є можливим за період, що передує періоду, за який надано останню звітність з податку на прибуток (наприклад, звітність надано за 9 місяців, аналіз здійснюється за 1 півріччя, поточний період - 9 місяців, попередній період - 1 півріччя).

За наявності повної узагальненої інформації стосовно підприємств, які здійснюють свою діяльність у подібних із платником економічних, соціальних, природних та геополітичних умовах, особливу увагу слід звертати на відхилення звітних даних платника від аналогічних даних інших платників. Слід звертати увагу на те, що платники в однакових, на перший погляд, умовах можуть мати різні результати діяльності. Два підприємства, які виробляють товар "Х", мають однакову собівартість, ціну та обсяг реалізації і ринок, де реалізується їх продукція, можуть мати різний прибуток.

При звітуванні платником про відсутність діяльності здійснюються заходи щодо встановлення переліку наявних розрахункових рахунків підприємства в установах банків (за даними АРМ “Облік платників”) та направлення запитів до банківських установ для отримання інформації про рух коштів по наявних поточних рахунках платника.

Якщо в результаті аналізу за кількома податковими ризиками виникла необхідність у перевірці окремого питання, яке неможливо перевірити, користуючись наявною інформацію з ЄІБД, з зовнішніх джерел та отриманою від інших органів державної податкової служби, фахівець готує висновок про необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки або включення даного СПД у план-графік документальних перевірок.

Якщо проведеним аналізом встановлено, що податкові ризики, на підставі яких декларація потрапила до “помаранчевого коридору”, не вплинули на визначення суми податкового зобов'язання відповідного періоду, складається висновок про це та передається для розгляду Адміністратору для прийняття рішення про недоцільність проведення позапланової документальної виїзної перевірки та передачу платника до меншої категорії уваги, а в разі наявності відшкодування ПДВ - висновок про відшкодування ПДВ.

Кінцевим результатом процедури невиїзного аудиту декларацій з ПДВ, які мають від`ємне значення, є висновок про:

а) передачу декларації до підрозділу, який забезпечує супроводження менш ризикової категорії уваги;

б) підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ (додаток 2);

в) доцільність проведення податкового аудиту з виїздом на місце;

г) необхідність передачі до категорії більш високої категорії уваги.

Якщо проведеним аналізом встановлено наявність водночас таких обставин:

а) платник не здійснює операції з ознаками нетипового експорту;

б) за результатами попередніх 12 податкових періодів сума ПДВ, заявленого платником до відшкодування не зменшувалась за результатами перевірок на суму, яка б перевищувала 5% від заявленого відшкодування;

в) за результатами попередніх 12 податкових періодів платник не пред`являв судових позовів про стягнення суми ПДВ;

г) платник не заявив ПДВ до відшкодування в сумі, яка перевищує середньомісячну суму відшкодування за попередні 12 податкових періодів на 10%;

д) відомості, які є наявними в податковому органі (база даних АРМ “Митниця”, книги придбання та продажу товарів тощо) дозволяють зробити висновок про те, що відшкодування ПДВ утворилось внаслідок тих самих причин, яке мали місце в раніше перевірених періодах, через взаємовідносини з тими самими контрагентами і при цьому попередніми перевірками підтверджено законність відшкодування ПДВ в цих випадках,

то складається висновок про підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ (додаток 2) та передається для розгляду адміністратору для прийняття рішення щодо відшкодування.

У випадку, якщо відшкодування ПДВ здійснюється за результатами невиїзного аудиту, як визначено у п.3.2, то такий платник в будь-якому випадку підлягає включенню до плану-графіку документальних перевірок протягом року від дати подання декларації за відповідний період.

Для цілей цього Порядку під нетиповим експортом розуміються господарські операції з експорту товарно-матеріальних цінностей, якщо виробником яких не є платник податку, які відповідають одній з таких умов:

а) експортер є підприємством, яке здійснює діяльність у сфері матеріального виробництва (наприклад, металургійний завод, хлібозавод, сільськогосподарське підприємство тощо), але експортує ТМЦ, виробником якого він не є;

б) середня сума експорту по одній ВМД, якою підтверджено вивіз платником певних ТМЦ в 1,5 рази перевищує середню суму експорту по одній ВМД, якою підтверджено вивіз платником податку інших ТМЦ (в межах податкового періоду);

в) питома вага експорту платником згаданих ТМЦ однієї номенклатури в загальному обсязі експорту платника в поточному звітному періоду вдвічі або більше перевищує питому вагу експорту згаданих ТМЦ в загальному обсязі експорту платника за попередні 12 податкових періодів.

У випадках, інших ніж визначено у п.3.2, декларації, в яких заявлено відшкодування ПДВ підлягають обов`язковій перевірці (невиїзній а за наявності підстав для її проведення - виїзній).

При цьому:

в першу чергу документальній перевірці підлягають суми, заявлені до відшкодування на рахунок платника або в рахунок інших податків, зборів (обов`язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету,

в другу чергу - заявлені до відшкодування в рахунок майбутніх платежів і не погашені податковими зобов`язаннями майбутніх періодів,

в третю чергу - заявлені до відшкодування і погашені податковими зобов`язаннями майбутніх періодів

Процедури виїзного аудиту податку на додану вартість

1. Проведення документальної перевірки на підставі наданих документів бухгалтерського та податкового обліку, проведення аналізу обсягів реалізації продукції, списання сировини та матеріалів на собівартість виробленої продукції, проведення аналізу цін і ціноутворення (співставлення цін на внутрішньому ринку із світовими), вплив цінового фактора на кінцевий фінансовий результат підприємства. Визначення посадових осіб, що укладали угоди на поставку товарів (робіт, послуг).

2.Перевірка наявності власних офісних, виробничих та складських приміщень або укладених договорів оренди (включаючи транспортні засоби). Проведення інвентаризації залишків товарів, сировини, готової продукції на складах, звірка їх із картками складського обліку, за необхідності проведення опитування матеріально-відповідальних осіб.

3. Проведення аналізу грошових потоків, вивчення джерел надходження коштів (грошових коштів підприємства на рахунках в банківських установах, позикових грошових коштів як в гривнях, так і в іноземній валюті), фінансових вкладень (у межах України та за її межами). Наявність залучених і використаних кредитів, у тому числі іноземних, встановлення подальшого використання валютних коштів, які надійшли від нерезидента в оплату експортних контрактів.

4. Вивчення руху матеріальних та грошових потоків по території України, по операціях зовнішньоекономічної діяльності, наявність розрахунків за товари (роботи, послуги) із залученням “фіктивних” фірм, підприємств, які не звітують; аналіз фінансово-господарської діяльності фірм-посередників, які задіяні в ланцюгах (юридичне та фактичне місцезнаходження, форми та надання звітності до податкових органів, її аналіз).

5. Аналіз форми та порядку проведення розрахунків (бартер, векселя, переуступка вимоги боргу, готівка тощо), дебіторської та кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

6. Вивчення порядку транспортування ТМЦ згідно з контрактами (договорами) та фактичного здійснення умов поставки, наявності транспортних документів.

7. Встановлення маршруту проходження вантажу, аналіз угод купівлі-продажу товарів, навантаження, розвантаження та прийому на склад ТМЦ;

8. Вивчення виробника експортованої продукції:

наявність державних дозволів на виробництво певних видів продукції;

собівартість виготовлення готової продукції;

джерела надходження матеріалів та сировини;

вартісні показники одиниці сировини та аналіз рівня цін на аналогічні види на ринку України на момент проведення операції;

аналіз наявності основних фондів (власних або орендованих) щодо їх використання у виробничому процесі, достатньої кількості персоналу необхідної кваліфікації для виконання того або іншого виду робіт;

вивчення питання доцільності виготовлення того або іншого виду продукції та співставлення їх ціни з аналогами, що були імпортовані в Україну.

9. Аналіз доцільності поставки того чи іншого виду продукції, економічної суті проведення господарської операції.

0. Аналіз інформації про споживачів продукції, встановлення можливого факту належності його до пов'язаної з продавцем особи та ін.

11. Визначити повну схему фінансових взаємовідносин у встановленому ланцюгу СПД.

12. Визначення та відбір документів, які в подальшому можуть бути використані як доказ у кримінальному, цивільному і господарському процесах.

13. Встановлення причин виникнення від'ємного значення ПДВ.

Основними причинами виникнення від'ємного значення ПДВ є:

а) операції з вивезення товарів платником податку за межі митного кордону України, які оподатковуються за нульовою ставкою;

б) придбання основних засобів, що підлягають амортизації та використовуються у господарській діяльності платника податку;

в) придбання товарно-матеріальних цінностей (надалі ТМЦ) у великих розмірах;

г) продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання або митну вартість;

д) попередня оплата за ТМЦ, що належить до складу валових витрат.

Якщо від'ємне значення ПДВ виникло у результаті причин, зазначених у пунктах а) в), здійснюється перевірка таких первинних документів:

з експорту товарів - платіжні доручення, експортні контракти, бартерні контракти щодо придбання товарів, призначених на експорт, податкові накладні по цих товарах, митні декларації та довідку з банку про надходження валюти (коштів) на розрахунковий рахунок підприємства. Крім обов'язкової інформації (контракти, умови розрахунків, кількість, вартість тощо), вказати умови здійснення експорту товарів та порядок переходу права власності на товар. Необхідно направити міжнародний запит на встановлення існування нерезидента та відобразити фактичне надходження валютної виручки;

з придбання основних фондів - договір на придбання основних фондів, податкові накладні постачальників та платіжні доручення щодо оплати цих фондів, акти вводу в експлуатацію основних засобів (журнал-ордер за рахунком 10), технічні паспорти. У випадку якщо основні засоби потребують реєстрації (нерухомість, автотранспорт, сільськогосподарська техніка тощо), необхідно направити запити в реєстраційні органи;

з придбання ТМЦ у великих розмірах - договір на придбання, податкові накладні постачальників та платіжні доручення на їх оплату, а також журнали-ордери по рахунках 20, 22, 23, 25,26,28. Також необхідно з'ясувати наявність складських приміщень (у разі наявності залишків на складі - вказати кількість їх на останню дату звітного періоду, що перевіряється). Якщо у місцях зберігання відсутні відповідні угоди, необхідно вилучити ТМЦ як безхазяйне майно у зберігача, а також провести інвентаризацію у підприємства, що перевіряється.

При одержанні додаткової інформації підрозділ контрольно-перевірочної роботи повинен з'ясувати за допомогою реєстру платників ПДВ, чи вважаються постачальники товарів (робіт, послуг) платниками ПДВ. У разі якщо постачальник не є платником ПДВ, за допомогою відділу правового забезпечення необхідно звернутись до суду про визнання недійсною угоди між СГД та неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум, що, у свою чергу, буде впливати на правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ.

Якщо від'ємне значення ПДВ виникло у результаті причини, зазначеної у пункті г), необхідно з'ясувати доцільність проведення відповідної операції та її пов'язаність з господарською діяльністю СГД. Для цього перевіряється:

період, протягом якого укладались договори на придбання та продаж відповідного товару;

відповідність фактичної ціни (придбання, продажу) ринковій ціні;

відповідність товару, який було (пере)продано за ціною, що нижче ціни придбання, товарам, які зазвичай використовуються у господарській діяльності СГД;

чи проведення розрахунків відбувалось у грошовій формі, чи шляхом передачі векселя або інших видів цінних паперів, чи існує дебіторська (кредиторська) заборгованість після здійснення відповідних господарських операцій;

чи не відбувались взаємовідносини з пов'язаними особами СГД.

Якщо від'ємне значення ПДВ виникло у результаті причини, зазначеної у пункті д), необхідно перевірити:

чи відбулось відвантаження товару (надання робіт, послуг) у терміни, передбачені договором;

наявність дебіторської заборгованості;

наявність у податкових накладних номенклатури (асортименту) товару (робіт, послуг), за які було здійснено передплату.

4. За необхідності проводяться зустрічні перевірки власними силами або надсилаються запити до органів державної податкової служби у інших регіонах.

Зустрічна перевірка - комплекс заходів, спрямованих на підтвердження того, чи за даними іншої сторони господарської операції підтверджується її здійснення і тотожність відображення операції в обліку контрагентів.

Зустрічні перевірки проводяться по ланцюгу з метою визначення платників, якими сплачено до бюджету ПДВ, надмірна сума якого стала причиною виникнення відшкодування, при цьому обов`язковим перевіркам підлягають суб`єкти господарювання, в яких перевіряємим платником податку за місяць придбано товарів (робіт, послуг), де сума ПДВ складає:

10,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 200,0 тис. грн.;

20,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 400,0 тис. грн.;

30,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ до 1000,0 тис. грн.;

50,0 тис. грн. і більше при заявленій до відшкодування сумі ПДВ більше 1000,0 тис. грн.

15. У разі виявлення документальною перевіркою взаємовідносин платника податку із суб'єктами, які мають ознаки “фіктивного підприємництва”, підрозділи, що здійснюють документальні перевірки (відділи податкового супроводження в СДПІ ВПП), у 5денний термін від дня встановлення факту взаємовідносин з такими суб'єктами повідомляють про це підрозділи податкової міліції для проведення оперативно-розшукових заходів. Підрозділи податкової міліції встановлюють та перевіряють факти і про результати проведених заходів письмово повідомляють підрозділ, що здійснює документальну перевірку у місячний термін.

Також формується пакет документів, який передається до відділу правового забезпечення для визнання угоди недійсною в судовому порядку.

Рішення Господарського суду про визнання недійсними угоди між СГД буде підставою для визнання неправомірності віднесення до валових витрат сплачених сум, що, у свою чергу, буде впливати на правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

За результатами як планових, так і позапланових документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства складається акт документальної перевірки із додатками, в якому чітко викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначається період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому до акта додаються письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 № 429 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства СПД - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1023/7311 (із подальшими змінами та доповненнями), та за формою, встановленою наказом ДПА України від 15.10.2004 р. № 599 "Про затвердження Методичних рекомендацій та нової редакції зразків форм актів перевірок".

Працівник підрозділу, який очолював перевірку, розраховує штрафні (фінансові) санкції відповідно до чинного законодавства у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів та податкових періодів, готує податкове повідомлення-рішення згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протоколи та постанови про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності (крім випадків, коли матеріали передаються до підрозділів податкової міліції для вирішення питання згідно з кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством).

4.4 Податкова контрольно-слідча робота податкової міліції на підприємствах при контролі деклараційної звітності платників податків “Червоного коридору уваги”

З метою керування та координації процесом супроводження суб'єктів господарювання (далі СГ) категорії уваги 4 (“червоний коридор”) призначається адміністратор:

для районного (міського) рівня - заступник начальника податкової міліції;

для обласного рівня - начальник підрозділу оперативного забезпечення адміністрування податку на додану вартість управління податкової міліції ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або його заступник.

Відпрацювання та аналіз СГ, що віднесені до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) здійснюється оперативним складом податкової міліції, підрозділами дослідчих перевірок при необхідності у взаємодії з підрозділами контрольно-перевірочної роботи та підрозділами боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Для попереднього аналізу інформації щодо СГ, які потрапили до категорії уваги 4 (“червоний коридор”), на районному (міському) та обласному рівні по письмовому розпорядженню керівника податкової міліції відповідного податкового органу створюються спеціальні робочі групи з числа оперативних працівників та працівників підрозділів боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Розподіл суб'єктів господарювання за факторами ризику за категоріями уваги здійснюється щомісячно в автоматичному режимі або у ході перевірки.

Інформація про розподілені СГ надходить адміністратору обласного та районного (міського) рівня.

Підставами для відпрацювання СГ є наявність хоча б одного з факторів (комбінації факторів), зазначених у відповідному переліку.

Підставою для віднесення СГ до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) за фактором ризику “За результатами перевірки суб'єкта господарювання виявляється, що він має ознаки фіктивності” є наявність однієї з наступних ознак фіктивності:

СГ зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

СГ взагалі не зареєстровано в органах державної виконавчої влади;

СГ зареєстровано (перереєстровано) в органах державної виконавчої влади фізичними особами з подальшою передачею його у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісно відсутнім особам, у тому числі і тим, які не мають відношення до фінансовогосподарської діяльності підприємства;

СГ зареєстровано (перереєстровано) та здійснюється фінансово-господарська діяльність без відома та згоди його засновників та посадових осіб;

СГ, місцезнаходження яких встановити не можливо.

Також підставами для віднесення СГ до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) за фактором ризику “За результатами перевірки виявляється, що СГ проводило фінансово-господарські операції з “фіктивним“ суб'єктом господарювання (далі ФСГ) на суму не менше 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян” є наявність інформації у базі даних “ФСГ” щодо контрагента СГ, що перевіряться або цей контрагент має перелічені вище ознаки фіктивності.

Визначаються наступні форми відпрацювання СГ:

моніторинг діяльності СГ, тобто постійний аналіз інформації щодо діяльності СГ та його службових осіб, яка накопичується у історичній довідці та інформації з інших джерел з метою запобігання фактам ухилення від сплати податків та незаконному відшкодуванню ПДВ;

здійснення згідно з чинним законодавством необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань і ухилень від сплати податків, а також незаконного відшкодування ПДВ, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГ, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності, розшуку зазначених осіб;

перевірка підрозділом дослідчих перевірок;

організація претензійної роботи в судах;

розслідування кримінальної справи.

Відпрацювання може здійснюватись як за однією з вказаних форм, так і комплексно.

Залежно від виду фактора (історичного, або функціонального), згідно якого СГ потрапило до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) останні поділяються на дві групи:

1 група - СГ, що потрапили до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) згідно з функціональними факторами (комбінаціями факторів) ризику та потребують відпрацювання у формі збору необхідних матеріалів для організації претензійної роботи в судах або розслідування кримінальної справи. При цьому можуть здійснюватись згідно з чинним законодавством необхідні оперативно-розшукові заходи. СГ 1ї групи виключаються з “червоного коридору” або переводяться до іншого відразу після закінчення їх відпрацювання згідно з функціональними факторами ризику за умови, що за цей час не виникли підстави для переведення СГ до 2ї групи;

2 група - СГ, що потрапили до категорії уваги 4 (“червоний коридор”) згідно з історичними факторами (комбінаціями факторів) ризику (діяльність службових осіб СГ носить характер системних порушень податкового законодавства з ознаками шахрайства) та потребують відпрацювання у формі моніторингу їх діяльності або здійснення згідно з чинним законодавством необхідних оперативно-розшукових заходів. СГ 2ї групи із категорії уваги 4 (“червоний коридор”) можуть перейти у менш ризиковану лише за умови відсутності протягом 12 місяців виникнення нових факторів, що обслуговуються в межах 4ї категорії, та втрати актуальності для даного платника існуючих історичних факторів, що обумовлюють віднесення його до категорії уваги 4 (“червоний коридор”)”.

Історична довідка - це перелік відомостей щодо СГ, які накопичуються в АРМі “Адміністратор”.

Закінченим відпрацювання СГ вважається за умови:

здійснення усіх необхідних заходів згідно з відповідними інструкціями щодо дій працівників податкової міліції при відпрацюванні відповідного фактора ризику;

повноти відшкодування нанесених збитків;

прийняття рішення по кримінальній справі (слідчим, прокуратурою або судом), яке набрало законної сили;

обґрунтованості задекларованого від'ємного значення ПДВ;

відсутності ознак ухилень від сплати податків та відмивання “брудних” коштів.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ

5.1 Методи валютного регулювання

Згідно Декрету «Про валютне регулювання» [26] та Закону „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” [25] основними методами валютного регулювання в Україні є :

а) встановлення статусу валюти України як єдиного законного засобу платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань ;

б) покупка банками іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів за правилами НБУ, при цьому Національний банк України зобов'язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою може виступати суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.

в) Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно Декрету .

г) Здійснення торгівлі іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами юридичними особами тільки через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

д) Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

е) Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

ж) Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України [3].

з) Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

и) Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

к) Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

5.2 Об'єкти та суб'єкти валютного контролю

Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті , а також про майно, що підлягає декларуванню.

Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:

здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;

забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.

Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

5.3 Відповідальність за порушення правил валютного регулювання в Україні

Незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):

за здійснення операцій з валютними цінностями, що передбачені пунктом 2 статті 5 Декрету, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

за торгівлю іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням банку із Республіканської книги реєстрації банків або без такого виключення;

за невиконання уповноваженими банками обов'язків передбачених пунктом 4 статті 4 та пунктом 2 статті 13 Декрету, позбавлення генеральної ліцензії Національного банку України на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється Національним банком України;

за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків;

за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України;

за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 Декрету, штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку. Суми стягнених штрафів спрямовуються до державного бюджету України.

Адміністративна відповідальність згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення [5] Стаття 162. Порушення правил про валютні операції Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

Кримінальна відповідальність згідно КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ [6] Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті :

1. Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей,

карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах

караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах,

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Примітка. 1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

2. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян

Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи,

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

У 2004 році по Дніпропетровській області з питань дотримання вимог валютного законодавства України перевірено 1,2 тис. суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, порушення вимог валютного законодавства України встановлені у 718 випадках. Додатково нараховано 12,2 млн.грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, сплачено до бюджету 9,4 млн.грн.

Постійно проводиться робота щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, які незаконно знаходяться за її межами.

Станом на 01.01.05 валютні цінності за межами України мають 184 підприємства області на загальну суму 23,2 млн.дол. США (без врахування заборгованості ЗАТ з ІІ “ПФК “Єдині енергетичні системи України” у сумі 718,3 млн.дол. США).

З метою попередження порушень валютного законодавства та стимулювання роботи по поверненню в Україну валютних цінностей надані пропозиції щодо застосування до 485 підприємств-порушників (230 резидентів та 255 нерезидентів) спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Станом на 01.01.2005 фактично застосовані санкції до 150 резидентів та 148 нерезидентів.

Рис.5.1 Динаміка зниження сум валютних цінностей за кордоном по Дніпропетровській області у 1999 -2004 роках

Завдяки проведеній роботі в Україну за 2004 рік повернуто - 170,2 млн.грн. або 32,1 млн.дол. США.

З питань дотримання вимог валютного законодавства України у січні грудні 2005 року перевірено 1048 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, порушення вимог валютного законодавства України встановлені у 463 випадках, донараховано 11,6 млн.грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, до бюджету сплачено 8,8 млн.грн.

Податковими органами області проводиться постійна робота щодо повернення в Україну валютних цінностей та майна, які незаконно знаходяться за її межами. За оперативною інформацією станом на 01.01.06 валютні цінності за межами України мають 166 підприємств області на загальну суму понад 22,5 млн.дол. США (без врахування заборгованості ЗАТ з ІІ “ПФК “Єдині енергетичні системи України”, яка складає 699,7 млн.дол. США).

Динаміка суми валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України

Рис.5.2 Динаміка зниження сум валютних цінностей за кордоном по Дніпропетровській області у 1999 - 2006 роках

У 2005 році з метою попередження порушень валютного законодавства та стимулювання роботи по поверненню в Україну валютних цінностей до ДПА України надані пропозиції щодо застосування до 234 підприємств-порушників (126 резидентів та 108 нерезидентів) спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Фактично спеціальні санкції застосовано до 165 підприємств-порушників (82 резидента та 83 нерезидента).

Всього з початку поточного року в Україну повернуто валютних цінностей на суму 248,2 млн.грн. (49,1 млн.дол. США).

6. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ

Основними напрямами роботи податкових органів з громадськістю у 2005 році було інформування суспільства про:

завдання і результати діяльності органів державної податкової служби;

соціальну значимість добровільної і своєчасної сплати податків до бюджетів усіх рівнів;

заходи, спрямовані на попередження порушень податкового законодавства, які проводяться спільно з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;

заходи впливу на керівництво підприємств і організацій, які допускають заборгованість із заробітної плати, сплачують її у розмірах менших, ніж передбачено законодавством;

результати здійснення заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва;

найбільш важливі події в діяльності податкової служби області та факти резонансних злочинів у сфері оподаткування.