Демографічна ситуація в Донецькій області за період 1991-2010 рр.

За період 1991 - 2010 рр. серед регіонів України спостерігалася значна диференціація рівня народжуваності. Дані, що свідчать в (ДОДАТКУ 5) демонструють нам, що Донецька область знаходиться у числі регіонів з найменшим рівнем народжуваності.

Населення Донецької області на початок 2010 року склало 4453,9 тисячі осіб.

При цьому, зазначає статистика, понад 90% є міськими жителями, а в сільській місцевості проживає менше десятої частини всього населення регіону (в цілому по Україні сільські жителі становлять майже третину населення)(ДОДАТОК 6).

Слід відзначити, що питома вага населення старше працездатного віку вища в сільській місцевості. На початок нинішнього року він склав тут 28,6% проти 26,4% в містах. В цілому по області на 1000 чоловік працездатного населення припадає 659 непрацездатних, 442 з яких старше працездатного віку, а в селах - відповідно 764 і 505 чоловік.

Хоча хлопчиків в Донецькій області народжується більше, у загальній чисельності населення жінки переважають. Так, на початок 2010 року їх питома вага склала 54,6%, чоловіків - відповідно 45,4%. На 1000 жінок припадає 830 чоловіків. Вік, в якому чисельність чоловіків і жінок урівноважується, становить 25-29 років, а після 30 років спостерігається стабільне перевищення чисельності жінок над чоловіками, в той час як в оптимальних умовах вік балансування підлог повинен наближатися до верхньої межі репродуктивного віку - 50 років. Це позначається на можливостях жінок знайти собі пару для створення сім'ї. Такий статевої дисбаланс викликаний високою смертністю представників сильної статі. Рівень смертності чоловіків у віці від 16 до 60 років майже втричі вище, ніж жінок такого ж віку (ДОДАТОК 7).

Як відзначає управління статистики, розподіл населення за статтю та віком за останні 100 років наочно відображає діаграма, яку в демографії прийнято називати статевовікову пірамідою. Проте і по області, і по Україні вона має істотні западини, що свідчить про порушення плавності зміни поколінь під впливом зовнішніх факторів (воєн, епідемій, криз). В результаті падіння народжуваності протягом дев'яностих років минулого століття наша піраміда помітно звузилася у підстави. І лише з 2002 по 2008 роки, коли в найкращий репродуктивний вік (20-29 років) увійшло більше численне покоління кінця сімдесятих і початку вісімдесятих років, народжуваність зросла, трохи розширивши підстава піраміди. Проте вже з 2009 року число народжених знову почала зменшуватися[16].

В той же час, питома вага дітей і підлітків до 16 років у загальній чисельності населення області зменшився з 22,1% на початок 1989 року до 13% на 1 січня 2010 року. Одночасно з цим збільшився з 20,9 до 26,7% питома вага населення у віці старше працездатного. Тобто, якщо два десятиліття тому чисельність підростаючого покоління перевищувала чисельність тих, хто отримав право завершити трудову діяльність, то на початок нинішнього року людей пенсійного віку вдвічі більше, ніж дітей і підлітків[18].

Таким чином за період 1991 - 2010рр. кількість жінок у старшому віці значно перевищує кість чоловіків відповідного віку. На зміну співвідношення і розбалансування може впливати і міграція, що має статеву спрямованість. Відставання віку від сучасної норми дорівнює 30 років. Отже, захист життя чоловіків, зниження їх смертності є одним із найважливіших завдань соціально-демографічного розвитку.

Сучасна Україна - багатонаціональна держава, де проживають понад 130 націй та народностей. Усі вони складають український народ.

Термін «національність» вживають у подвійному значені: по-перше, як належність до певної нації окремої людини і, по-друге, як сукупність людей однієї національної групи. Визначаючи свою національність, людина прилічує себе до певної нації. Нація є стійкою історичною спільність. Нації утворюються в процесі тривалого економічного, соціального і культурного розвитку на певній території [10;42].

Поширеною помилкою є генетичний підхід до визначення національності. Дитина народжується без національності й набуває її в колі свого найближчого середовища - передусім сімейного, а також соціального. Поширеності не наукового погляду на національність в Україні сприяла дискримінаційна політика щодо багатьох національних груп в колишньому СРСР, відверта на практиці і заперечувана на словах.

Особливістю національного складу населення Донецькій області є його багатонаціональність.

За даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники понад 130 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в області, наведено нижче:

У національному складі населення Донецькій області (ДОДАТОК 8) переважна більшість українців, чисельність яких становила 2744,1 тис. осіб, або 56,9% від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 1,9%, а їх питома вага серед жителів Донецької області - на 6,2 відсоткових пункти.

Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їх кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 20,4% і становила на дату перепису 1844,4 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 5,4 відсоткових пункти і складала 38,2%[17].

Таким чином, особливістю національного складу населення Донецької області є його багатонаціональність, за даними Всеукраїнського перепису населення на території області проживали представники понад 130 національностей і народностей.

Отже, незважаючи на те що Донецька область є однією з густонаселених (10% загального населення України)- демографічна криза її не обійшла за останні 20 років. З огляду на наведене та враховуючи, що відповідно до статті 8 Закону України «Про основи національної безпеки України» збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу країни і, зокрема, Донецькій області, як найбільш індустріального регіону, подолання кризових демографічних процесів, створення ефективної системи відновлення фізичного і духовного здоров'я людини, реальне підвищення життєвого рівня населення, зокрема на основі зниження рівня безробіття, є одними з основних напрямів державної політики з питань національної безпеки.

2.3 Внутрішньо-регіональні особливості демографічних процесів у Донецькій області

демографічний процес донецький область

Однією з внутрішньо-регіональних особливостей демографічних процесів в Донецькій області є показник питомої ваги міських жителів, який має суттєві територіальні відмінності - до 90,1%. Аналіз даних показує, що лише в області є «дефіцит» сільського населення. Такі особливості територіальної концентрації населення та наявні відмінності соціально-економічного, екологічного та політичного розвитку обумовили і своєрідність зрушень в загальній чисельності населення України та її регіонів

Другою особливістю є те, що в Донецькій області жінки є економічно активною частиною суспільства і складають понад половину (52%) всіх працюючих в економіці області. Серед зайнятих в індустрії жінок менше (37%), зате в легкій і харчовій промисловості на них припадає відповідно 76 і 60%. Прекрасна половина традиційно переважає серед працівників освіти (82%) та охорони здоров'я (86%). Жінки становлять половину науковців області. Правда, серед учених вищої кваліфікації частка жінок менша. На них припадає 47% загального числа кандидатів наук і 22% - докторів наук. Жінки успішно трудяться також в органах державного управління - 70%, стільки ж - в установах пошти та зв'язку, а також готелях і ресторанах. У сфері культури та спорту, відпочинку та розваг їх налічується 66%, серед працівників фінансових установ - 72%. А серед тих, хто підрахував усі ці показники, жінок ще більше - в статистичних органах області їх частка становить 95%[19].

Незважаючи на те, що жінки і чоловіки одержують у нас рівну оплату за однакову працю, заробітна плата зайнятих в економіці області жінок на 38% нижче, ніж представників сильної статі. За 2010 рік середньомісячна зарплата жінок становила 1975 грн., А чоловіків - 3164 грн. Пов'язано це зі структурними відмінностями зайнятості чоловіків і жінок за видами діяльності. Питома вага жінок вища в галузях з низьким рівнем оплати праці, а в промисловості, будівництві, на транспорті багато професій з більш високим заробітком традиційно є чоловічими. До того ж в силу різних причин жінкам не завжди вдається досягати верхніх сходинок кар'єрних сходів.

На жаль, жінки дуже схильні до ризику втратити роботу. Чисельність офіційно зареєстрованих в області безробітних жінок на початок нинішнього лютого склала 21,3 тисячі, або 65% всіх безробітних. Якщо в загальній чисельності прийнятих в 2010 році на роботу питома вага жінок склав 39%, то серед звільнених за скороченням штатів - 53%.

Слід зазначити, що жінки не поступаються чоловікам за рівнем освіти, а в багатьох випадках і перевершують їх. Серед жінок, зайнятих в економіці області, частка дипломованих фахівців складає 61%, а в загальній чисельності чоловіків - 44%. При цьому повну вищу освіту мають 30% жінок і 22% - чоловіків.

Із загального числа студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації в нинішньому навчальному році на прекрасну стать припадає 54%. Серед аспірантів питома вага жінок дорівнює 63%, докторантів - 53%, повідомляє ГУ статистики в Донецькій області.

При всій важливості ролі жінок в економіці, їх споконвічним призначенням залишається продовження роду. З 2002 по 2008 рік в області спостерігалося підвищення народжуваності, а потім вона знову почала знижуватися. У 2010 році в порівнянні з попереднім роком число народжених зменшилося на 2,1 тисячі дітей, або на 4,9%. Середній вік матері при народженні дитини становить в області 27 років, а при народженні первістка - 24 роки. На матерів у віці від 20 до 30 років припадає майже дві третини всіх народжень, а саме їх стає менше - це результат зниження народжуваності в кінці вісімдесятих років і протягом дев'яностих років минулого сторіччя. Зміни вікової структури населення, які негативно впливають на народжуваність, є об'єктивними. Однак цілком можливо послабити дію цього фактора за рахунок поліпшення соціально-економічних умов життя[16].

Займаючи прикордонне положення, Донецька область з її економічним потенціалом, є привабливою для мігрантів. В поточному році об'єм міграційних потоків через пункти пропуску зріс на 7% і склав 353 тисячі чоловік. В структурі міграційних потоків як і раніше зберігається тенденція перевищення заїжджаючих над виїжджаючими. В звітному періоді на територію області в'їхало 199 тисяч іноземних громадян і осіб без громадянства.

Органи державної влади старопромислових регіонів Донбасу серед основних проблем визначають: дефіцит коштів для створення нових робочих місць та постійне зростання їх вартості; обмежені можливості працевлаштування працівників, вивільнених з ліквідованих шахт, обумовлені переважно монофункціональним характером економіки міст; занепад житлово-комунального господарства, спричинений зростанням рівня покинутих помешкань та заборгованості по квартирній платі; занепад соціальної та економічної інфраструктури міст.

Найнебезпечнішими соціальними проблемами старопромислових регіонів, обумовленими реструктуризацією вугільної галузі, є:

- незадовільний соціальний захист вивільнених працівників;

- високий рівень безробіття, недостатня кількість нових робочих місць та дефіцит коштів на їх створення, звільнення працівників без подальшого працевлаштування;

- невиплати при звільненні вихідної допомоги, низький рівень заробітної плати та наявність заборгованості із заробітної плати;

- бідність та незадоволення більшості соціальних потреб населення малих та середніх шахтарських міст Донбасу;

- неврегульованість питань передачі об'єктів житлово-комунальної та соціально-культурної сфери, що належать ліквідованим шахтам;

- незадовільний стан житлово-комунального господарства та соціальної інфраструктури міст;

- вкрай несприятливі побутові умови шахтарів та членів їх сімей, вкрай погане медичне обслуговування;

- незадовільний екологічний стан навколишнього середовища[19].

Найвагомішим чинником, що негативно позначився на зменшенні загальної чисельності населення і демографічного потенціалу Донецької області та України, є соціальні катастрофи, які мали місце в нашій історії. Вони значною мірою сформували сучасну демографічну ситуацію. Саме недооцінка цього загострює дискусії, що тривають навколо сучасної демографічної ситуації та штучно набули політичного забарвлення.

ВИСНОВКИ