Основні характеристики клімату Закарпатської області

На основі даних метеостанцій викладені відомості про основні риси клімату Закарпатської області, вчасності басейну р. Уж (температура вологість повітря, опади, сніговий покров). Гідрографія та гідрологічна вивченість річки, її водний режим та живлення.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.11.2010
Размер файла 75,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Русло слабо звивисте, місцями помірно звивисте (довжина звивин 100 - 300 м.) ширина перешийків 40 - 100 м, радіус кривизни 50 - 150 м, на окремих ділянках прямолінійне, переважно нерозгалужене.

На всій протяжності річка порожиста, біля верхів'я, де схили близько 150‰, має велику кількість перепадів з висотою падіння 0,3 - 0,5м. Між селищами Порошково і Раково інколи зустрічаються галькові і гальково - каменисті осередки довжиною 20 - 50 м, шириною 5 - 8 м. Крім того, чередуючись по берегам, впродовж річки тягнуться галькові та галькові - каменисті приплески шириною від 5 - 15 м в верхній течії до 80 - 150 в нижній.

Ширина річки змінюється від 2 м. (верхів'я) до 35 м (с. Сімер), переважно ширина 10 - 15 м. Глибина річки 0.2 - 0.6 м, найбільша 1.6 м (с. Раково), найменша 0.1 м (в 1.5 км вище с. Тур'я Бистра). Швидкість течії змінюється від 0.1 м/с (с. Раково) до 1.8 м/с (с. Сімер), середня 0.5 - 1.0 м/с. Русло практично не заросле.

Дно нерівне, у верхів'ї кам'янисте, на іншому протязі гальково - каменисте, рідко кам'янисті. Берега круті, обривисті, один берег частково пологий, висотою від 0.2 до 4 м, за часту 0,5 - 1.5 м, місцями зливаються зі схилами долин. Річку використовують як джерело гідроенергії.

Таблиця 2.2 Основні гідрографічні характеристики річок

Водозбір

Річка

Середня висота над рівнем моря, м абс

Площа, км?

Середній схил, ‰

Довжина, км

Середня ширина, км

Густота річної мережі, км/км?

Коефіцієнт звивистості річки

Люта

700

270

2,79

26

10

1,72

1,80

Тур'я

540

467

2,57

30

16

1,55

1,52

Уж

211

2010

7,2

107

30

1,40

1,62

Водозбір

Річка

Коефіцієнт

Площа (%), зайнята

Ассимет-рія

Ширина водоз-бору

Розвиток водороз-дільної лінії

Озера-ми

Болотами, заболоче-ними землями і лісами

Лісами і чагарни-ками

Ріллею

Люта

0,58

0,39

1,39

-

<1

83

<5

Тур'я

-0,84

0,52

2,79

-

-

61

5

Уж

0,77

0,47

1,44

-

-

57

15

2.2 Гідрологічна вивченість

На головній річці Уж розміщено чотири водомірних поста:

р. Уж - с. Жорнава, смт. Великий Березний, с. Зарічево,

м. Ужгород.

На притоках - три водомірні поста: р. Люта - с. Чорноголова; р. Тур'я - с. Тур'я, р. Тур'я - с. Сімер.

Спостереження за водним режимом проводяться більше 30 років (див. таблиці 2.2, 2.3).

Таблиця 2.2 Список гідрологічних постів в басейні р. Уж.

Назва водного об'єкта

Назва поста

Відстань від гирла, км

Площа водозбору, км?

Відмітка нуля поста, мБС

Період дії

Уж

Жорнава

100

286

328,40

1927; 01.01.1946

Уж

В. Беерезний

78

653

196,26

1927;

1946-1988; 1994

Уж

Зарічево

60

1280

154,56

1946

Уж

Ужгород

33

1970

112,38

1989; 1948

Люта

Чорноголова

14

169

255,09

1926; 1946-1988;

1999

Тур'я

Тур'я Поляна

28

98,6

278,46

1965-1988; 1999

Тур'я

Сімер

1.4

464

151,23

1957

Таблиця 2.3 Розподіл постів по величині площі водозбору і періоду спостереження

Назва водного об'єкта

Назва поста

Площа водозбору, км?

Періо дії

Період спостережень (роки)

Тур'я

Тур'я Поляна

98,6

1965-1988; 1999

31

Люта

Чорноголова

169

1926;1946-1988;

1999

50

Уж

Жорнава

286

1927; 01.01.1946

61

Тур'я

Сімер

464

1957;

50

Уж

Великий Березний

653

1927;

1946-1988; 1994

55

Уж

Зарічево

1280

1946

61

Уж

Ужгород

1970

1989; 1948

59

3. Водний режим річки

3.1 Загальна характеристика водного режиму і живлення річки

Закарпатська область відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів України. Дощові і снігово - дощові паводки відрізняються частотою, інтенсивністю і одночасним обхватом великих площ. Паводки різної висоти на річках Закарпаття формуються в середньому 6 - 8 раз на рік в любу пору року, а їх висота та небезпека залежать від інтенсивності і періоду опадів, їх кількості, а взимку від снігових запасів та інтенсивності адвекції тепла.

Для гідрологічного режиму р. Уж характерні різкі коливання рівнів води, змінність стоку, нестійкість льодових утворень. Основна роль (50-60%) у формуванні стоку річки належить дощовим водам, а сніговим лише 10 - 15%.

Рівневий режим р. Уж характеризується чергуванням паводків на протязі всього року. На протязі року формуються в середньому 10 - 14 паводків довжиною 5 - 8 днів. Найменша довжина паводків 2 дня, найбільша 18 днів. На р. Уж часті високі зимні паводки, їх повторюваність приблизно 1 раз на 10 років (грудень 1957р, лютий 1968р, січень 1979р, листопад 1998р). Максимальна амплітуда підйому рівня води під час зимових паводків, по даним спостережень гідрологічного поста в м. Ужгороді, складає 3 - 4 м.

Середня багаторічна річна витрата р. Уж в місті Ужгород складає 29,0 м.куб./с. В окремі роки вона може коливатися в межах 11.6 - 46.0м.куб./с. Максимальна витрата води складає 1680 м.куб./с. (14 грудня 1957 р.), мінімальна 0.50 (24 жовтня 1947 р.).

Характер внутрішньорічного розподілу стоку пов'язаний з фізико - географічними умовами території. Близько 70% річного стоку приходиться на зимній (грудень - лютий) і весняний (березень - травень) сезони і лише 30% приходиться на літній (червень - серпень) і осінній (вересень - листопад) сезони.

Характерною паводковою особливістю низинного району р. Уж є те, що затоплення більш тривалі, ніж в інших районах області, що пов'язані з рівнинною територією.

В перед гірських районах області відмічається недовготривалий розвиток паводків, підйоми рівнів води досягають 1.5 - 2.5 м за 4 - 6 годин. Одночасно відмічається швидкий скид паводкових вод з гірських протоків річки. Зі збільшенням висоти кількість опадів стрімко зростає. Так, під час проходження сильних ливнів 100 - 170 мм., паводок формується дуже швидко і охоплює весь басейн.

Основними фазами водного режиму р. Уж є: весняне водопілля, літні паводки, літньо - осіння межень, зимній період. Тип річки по характеру водного режиму - паводковий.

Таблиця 3.1 Середньомісячні і середньорічні витрати води р. Уж - м. Ужгород за період 1992 - 2006 рр.

Рік

Середні витрати води м.куб./с.

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

За рік

1992

10,1

15,0

67,3

47,6

11,5

10,8

5,59

2,34

8,03

51,0

93,8

23,2

28,9

1993

13,5

5,61

52,2

43,3

10,7

9,31

12,4

5,71

19,0

10,4

17,3

56,4

21,3

1994

33,1

24,4

57,6

58,5

22,5

13,9

4,14

3,80

7,07

20,3

17,6

25,9

24,1

1995

30,7

69,5

46,1

60,1

26,0

15,8

13,3

4,95

15,8

8,48

29,1

28,1

29,0

1996

18,1

5,45

16,4

37,7

33,4

9,49

11,4

18,0

25,3

23,0

23,3

22,1

20,3

1997

8,71

38,1

32,7

33,2

46,5

20,0

26,4

9,53

7,31

17,5

26,1

30,8

24,7

1998

34,4

33,4

28,6

72,6

23,3

20,0

45,9

30,8

26,9

59,6

73,6

8,82

38,2

1999

31,8

10,9

116

70,0

24,4

19,1

11,1

10,2

5,17

7,87

15,0

36,5

29,8

2000

12,8

43,7

103

110

12,9

6,28

19,8

8,93

10,5

4,87

11,1

37,3

31,8

2001

28,8

37,4

99,6

18,7

9,16

25,9

41,0

18,6

30,4

11,0

51,2

7,10

31,6

2002

26,1

77,8

48,3

20,0

12,3

13,1

5,27

6,83

6,08

31,2

32,3

12,5

24,3

2003

15,5

8,30

42,2

40,4

13,3

5,54

4,53

2,32

4,95

23,1

23,8

14,7

16,6

2004

21,5

37,7

94,9

43,4

33,6

12,4

14,6

24,8

15,8

27,3

37,4

42,0

33,8

2005

23,7

16,5

65,2

76,3

79,1

21,3

12,6

16,5

7,98

9,14

7,19

31,2

30,6

2006

21,9

19,1

82,6

97,2

32,3

38,4

8,65

17,9

13,6

5,49

30,4

10,5

31,5

3.2 Характеристика водного режиму за типовому гідрографом

3.2.1 Весняний паводок

В кінці зими на початку весни танення снігу є значною складовою у формуванні весняного водопілля.

Весняне водопілля в чистому вигляді спостерігається рідко. Сток формується за рахунок танення снігу з одночасним випадінням дощів. Максимальна амплітуда підйому рівня води складає 2.0 - 3.5 м (березень - травень).

В березні місяці 2001 року на р. Уж, як і на всіх річках Закарпатської області пройшов снігово - дощовий паводок. Основними гідрометеорологічними умовами формування цього паводку були: дуже сильні, тривалі, інтенсивні дощі 3 - 5 березня, які в басейні р Уж складали 44 - 95 мм; інтенсивна адвекція тепла, яка разом з опадами, склала дуже інтенсивні умови танення снігу, яке добавило ще 20 - 40 мм води до загальної кількості опадів; водність річки перед паводком досягла середніх багаторічних значень.

Підвищення рівня почалось ввечері 3 - вночі 4 березня. На 08 годину ранку 4 березня добові амплітуди підйомів рівнів води складали на р. Уж 0.4 - 2.44 м над перед паводковим. На протязі дня 4 березня сформувались перші максимуми з загальними підйомами на р. Уж - на 0.5 - 3.01 м. Загальні підйоми на р. Уж складали 1.40 - 3.39 м. З 6 березня почався спад рівнів води. Максимальний рівень на р. Уж біля м. Ужгород був 207 м, трохи нижчий від історичного максимуму.

Підйом рівня води супроводжувався значним затопленням заплав, перевищенням небезпечних рівнів затоплення.

3.2.2 Літньо - осінній сезон.

В літньо - осінній сезон спостерігаються багато чисельні дощові паводки, тривалість яких в нижній течії складає 5 - 17 днів. В нижній течії річки максимальні витрати дощових паводків значно нижчі максимальних витрат від талих вод; відношення максимальної витрати дощових паводків до максимальної витрати весняного водопілля складає всього 0.7. Найбільш часто повторюються паводки амплітудою 2.0 - 2.5 м. З усіх літніх паводків самим високим (3.75 м) в м. Ужгород був серпневий паводок 1980 року. Паводок охопив басейн р. Уж, сформувався значними опадами і проходив двома хвилями. Кількість опадів за паводок 21 - 27 липня складала 49 - 261 мм. Паводок сформувався в умовах достатньої напередодні вологості поверхні водозбору, на фоні високої водності. Літня межень не тривала і спостерігається в основному між паводками. Живлення річок в цей період відбувається за рахунок ґрунтових вод. Найнижчий річний рівень - 189 см на водомірному пості зареєстрований 13 серпня 2003 року.

3.2.3 Зимній сезон

Цей сезон характеризується багатократною зміною атмосферних процесів, визначаючих погодні умови. Зима характерна чергуванням теплих і холодних періодів. Переважає тепла погода з великою кількістю опадів, або їх дефіцитом. Для зими характерні часті відлиги, коли сніговий покров повністю сходить, або значно зменшується. Зачасту високі паводки формуються в холодний період року: грудень 1947 р, січень 1948 р, грудень 1957 р. Грудневий паводок сформувався в результаті різкого потепління, яке супроводжувалось інтенсивними дощами ливневого характеру. Найбільший підйом рівня на р. Уж біля Ужгорода спостерігався на 4,75 м. Зимня межень нетривала. Льодостав нестійкий, окремі ділянки річки замерзають на протязі всієї зими, в теплі зими льодоставу на річці не буває, в суворі зими річка покривається льодовим покровом; середня товща льоду 20 - 25 см, максимальна 81 см (зима 1963 - 1964 рр. смт. В. Березний). Найбільш часто утворюються сало, за береги, шуга, інколи на річці утворюється донний лід. Середні строки їх появи - друга половина грудня. Весняний льодохід продовжується від 1 до 8 днів, інколи два тижні, утворюються затори льоду на крутих поворотах річки. Льодохід може відмічатись декілька раз в будь - якому зимовому місяці в основному за рахунок транзитного льоду з верхів'я річки.

Таблиця 3.2 Витрати води та дати характерних точок гідрографів окремих років р. Уж - м. Ужгород за період 1992 - 2006 років.

№ п/п

Роки

Весняна (весняно - літня) повінь

Тривалість повені діб

Найменша витрата літньо-осінньої межені

тривалість межені, діб

Початок

Максимум

Кінець

Q*

Д*

Q

Д

Q

Д

Q

Д

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

1992

19.5

01.03

281

27.03

6.69

21.05

82

1.56

26.08

18

2

1993

6.64

13.03

236

19.03

7.49

07.06

87

2.68

10,26.08

19

3

1994

22.0

23.03

201

07.04

19.4

30.04

39

1.65

07,08.08

30

4

1995

15.5

18.03

450

27.04

15.6

24.05

68

3.21

25.08

26

5

1996

7.03

14.03

156

14.05

14,9

20.05

68

4.29

5.09

16

6

1997

13.0

28.03

206

23.05

14.0

13.06

78

2.75

23.08

12

7

1998

18.3

04.04

351

07.04

12.9

14.05

72

5.48

13.09

12

8

1999

10.4

01.03

376

06.03

12.8

10.05

71

2.00

21,22.09

18

9

2000

22,2

01.03

484

10.03

22.2

02.05

63

2.90

26.27.08

15

10

2001

14,6

01.03

752

05.03

13.6

17.04

48

3.80

26.10

7

11

2002

36,5

18.02

159

01.03

19.2

30.03

41

2.49

15.09

22

12

2003

10.6

04.03

145

31.03

12.8

10.05

68

1.34

29,30.08

28

13

2004

24,5

10.03

337

20.03

24.5

24.04

46

3.76

22,23.07

18

14

2005

18.6

16.03

622

19.05

22.4

30.05

76

5.00

23.24.09

21

15

2006

29.2

20.03

558

30.03

17.4

11.05

53

4.00

17.10

28

Таблиця 3.2.1

Перший літній паводок

Осінній (зимовий) паводок

Тривалість паводкового періоду, діб

Початок

Максимум

Кінець

Початок

Максимум

Кінець

Q

Д

Q

Д

Q

Д

Q

Д

Q

Д

Q

Д

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

9.72

12.06

49.3

14.06

7.12

24.06

2.38

16.10

1280

17.11

9.29

30.12

89

2.80

20.07

44.6

20.07

5.00

04.08

4.46

10.12

166

05,01

14.0

24.01

60

13.3

18.05

68.0

06.06

4.94

15.06

5.64

10.9

25.1021.01

358

408

29.10

25.02

7.49

15.5

12.11

18.03

46

57

9.66

22.06

175

05.07

9.32

14.07

12.8

15.11

391

17.11

15.2

07.01

76

6.34

25.07

168

05.08

10.1

11.08

7.41

18.10

164

20.10

22.4

19.12

79

18.0

20.05

206

23.06

14.0

13.06

8.01

13.5

01.10

10.11

188

235

11.10

04.01

7.63

19.7

30.1019.01

54

70

10.7

01.07

640

05.08

12.3

14.08

10.3

27.09

1050

05.11

16.3

23.11

93

8.01

09.06

99.3

23.06

11.3

30.03

8.77

20.11

256

14.12

16.2

23.12

47

7.25

26.07

270

30.07

9.15

07.08

8.79

25.12

306

27.12

9.16

19.01

37

8.01

18.06

234

24.06

11.4

20.07

18.6

9.71

12.09

22.01

209

227

19.09

13.02

17.3

36.5

01.10

18.02

51

27

8.90

03.06

45.1

09.06

7.09

20.06

8.50

12.10

249

24.10

15.5

26.11

62

5.48

09.06

22.3

10.06

4.10

13.06

7.40

20.10

143

31.10

12.4

17.11

31

5.83

27.07

132

30.07

8.09

13.08

12.2

08.11

325

14.11

16.2

17.12

56

13.1

05.06

106

13.06

17.5

18.06

7.56

27.12

256

29.12

11.2

15.01

32

19.5

16.05

197

31.05

13.3

17.06

5.37

05.11

77.2

10.11

23.6

22.11

49

Таблиця 3.2.2

Льодові явища

Весняний льодохід

Осінній льодохід

Тривалість, діб

Поява льодових явищ

Весна

Осінь

Початок

Кінець

Початок

Кінець

Початок

Кінець

Початок

Кінець

26

27

28

29

30

31

32

33

34

-

-

-

-

-

-

-

-

-

11.03

14.03

-

-

4

01.03

18.03

18.11

12.12

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

23.11

26.11

17.03

18.03

-

-

2

01.03

18.03

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

03.03

03.03

-

-

1

01.03

03.03

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

26.02

04.03

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

05,12.03

06,13.03

-

-

4

01.03

13.03

-

-

-

-

-

-

-

06.03

08.03

-

-

18.03.

19.03

-

-

2

01.03

19.03

-

-

-

-

-

-

-

01.03

10.03

-

-

Таблиця 3.2.3

Льодостав

Найменша витрата зимової межені

Початок

Кінець

Тривалість, діб

Q

Д

35

36

37

38

39

23.01.92

14.02.92

22

4.37

04.01

27.12.92; 02.02.93

23.01.93;

10.03.93

64

1.99

17.02

19.11.93

07.12.93

18

3.71

02.12

03.12.94; 15.01.95

07.12.94; 24.01.95

13

6.38

02.12

16.12.95; 24.01.96

23.12.95;

07.03.96

21

3.21

17.12

26.12.96

23.02.97

28

5.99

29.01

01.02.98

12.02.98

12

6.87

09.02

25.12.98; 31.01.99

06.01.99;

25.02.99

38

6.79

30.12

27.12.99;

03.02.2000

38

10.5

27.01

-

-

-

3.55

08.12

11.12.01;

24.01.02

45

4.04

26.12

10.12.02; 14.02.03

29.12.02; 02.03.03

36

3.70

25.12

09.01.04

31.01.04

22

7.00

11.12

31.01.05

17.02.05

18

7.01

10.02

20.01.06

20.02.06

31

4.93

08.02

Примітка Q* та Д* - відповідно витрата (м.куб./с.) та дата

3.3 Комплексна оцінка складових живлення

3.3.1 Комплексні графіки гідрометеорологічних спостережень

Для вибору характерних по водності років складається таблиця середньомісячних і середніх за рік витрат води р. Уж - м. Ужгород (табл. 3.1) за п'ятнадцятирічний період.

За багатоводний рік приймається рік з найбільшою середньою витратою за рік. В даному випадку це 1998 рік. За маловодний приймається рік з найменшою середньою витратою за рік - 2003 рік. Середнім по водності приймаємо - 1995 рік.

Для побудови комплексних графіків використовуємо такі дані: температура повітря за 08 год., опади, середня температура води за добу, рівні води, середньодобові витрати води, товщу льоду і висоту снігу на ньому, фази льодового режиму. Льодові явища наносимо за допомогою умовних позначень.

Вплив основних фізико - географічних чинників на водний режим річки можна встановити, порівнюючи хід стоку з ходом основних метеоелементів.

Зимовий період 1995 р. характеризується переважно негативними температурами повітря, які досягали - 15?С у січні. Стік змінюється незначно і формується виключно підземними водами. У кінці року початок зимового періоду збігається зі сталим переходом температури повітря через 0?С до негативних відміток і, як наслідок, виникнення льодових явищ у вигляді за берегів та шуги. Коливання температури близько 0?С заважає утворенню стійкого льодоставу. Сніготанення під час відлиги призводить до підвищення рівня (витрат) води у річці. Початок весняної повені збігається зі сталим переходом температури повітря через 0?С до позитивних значень. Витрати води різко збільшується внаслідок танення снігозапасів, накопичених на водозборі у зимовий період, що призводить до скресання річки. Рідкі опади у цей час практично не впливають на хід стоку.

Літньо-осінній період характеризується чередуванням низьким (меженним) стоком та невисоких паводків. Опади, що випадають у літній період, практично не утворюють значних паводків через поширення на водозборі піщаних та глинисто-піщаних ґрунтів, які добре поглинають вологу, за виключенням деяких років. Внаслідок чого відбувається накопичення запасів підземних вод. В осінній період опади відбуваються менші за величиною, ніж влітку, та формують порівняно невисокий та недовго тривалий паводок. У цей період річка живиться за рахунок підземних і дощових вод.

Аналіз комплексного графіка показує, що у водному режимі р.Уж - м. Ужгород за 1995 р. виділяються такі основні фази: зимово - весняна повінь, літньо-осіння межень, літній, осінній і зимовий паводки.

Зимово - весняна повінь, що є основною фазою водного режиму, формується за рахунок танення снігу. Тривалість повені дорівнює три з половиною місяці, що зумовлено здебільш кліматичними особливостями цього регіону. Повінь починається при витраті 10.9 м?/с у третій декаді січня. Повінь проходила декількома хвилями, спостерігалось три найвищі піки: перший пік- максимальна витрата спостерігалась 146 м?/с (28.01), другий пік - максимальна витрата спостерігалась 408 м?/с (25.02), третій пік - максимальна витрата спостерігалась 260 м?/с. Повінь закінчується 25/05 при витраті 16.5 м?/с.

Літній паводок сформувався за рахунок дощів ливневого характеру, 04.07 випало найбільше опадів - 50 мм. Паводок розпочався 22.06 при витраті 9.66 і закінчився 14.07 при витраті 9.32, пік спостерігався 05.07 з максимальною витратою 93 м?/с.

Літня межень на р. Уж тривала 31 добу з 25.07 по 26.08, найменша витрата спостерігалась 25.08 - 3.21 м?/с.

Осінній паводок сформований дощовими опадами розпочався 02.09 з витрати 4.3 м?/с. Максимальна витрата спостерігалась 06.09 і склала 57 м?/с. Паводок закінчується 16.09 при витраті 6.5 м?/с.

Осіння межень тривала з 13.10 по 02.11, найменша витрата спостерігалась 25.10 - 3.80 м?/с.

Осінньо-зимовий паводок сформувався за рахунок різкого потепління, що призвело до сніготанення, а також за рахунок опадів.

Розпочався паводок 15.11 при витраті 12,8 м3/с. Спостерігалось дві хвилі паводку, перший пік спостерігався 17.11 при витраті 391 м3/с, другий пік - 26.12 при витраті 206 м3/с. Паводок закінчився 7.01.1996 р. при витраті 15.2 м3/с.

Льодостав на р.Уж - м.Ужгород спостерігався з 15.01 по 24.01. З переходом температури через 0?С до позитивних значень почався процес руйнування льоду.

Найменша зимня меженна витрата спостерігалась 17.12 - 3.21 м3/с.

Кількісна оцінка джерел у загальному стоці річки здійснюється розчленуванням гідрографу за методом зрізки.

3.3.2 Розчленування гідрографа по характерним по водності рокам.

Відрізняють такі фази режиму:

1) водопілля;

2) паводки;

3) межень.

Водопілля характеризується найбільшою в році водністю, високим і довгим підйомом рівня. Головне джерело живлення: на рівнинних річках - сніготанення, на високогірних - таненням снігу і льодовиків. Танення снігу на водозборах рівнинних рік обумовлює виникнення весняного водопілля, танення високогірних снігів, а також випадіння дощів утворюють водопілля весняно - літнього і літнього типу.

Паводки - швидкий і порівняно короткочасний підйом рівня води в річці. Виникають в результаті випадіння дощів, ливнів і сніготанення.

Межень - фаза водного режиму річки, характеризується затяжними (сезонним) стоянням низьких рівнів і витрат води в річці в наслідок сильного зменшення, або припинення поверхневого стоку; в цей період річка живиться в основному за рахунок притоку ґрунтових вод. Загальне представлення про зміну на протязі року водного режиму дають графіки коливання витрат води. Кількісна оцінка долі різних джерел живлення в загальному балансі стоку досліджуваної річки проводиться шляхом розчленування гідрографів. Розчленування гідрографів по джерелам живлення проводиться з врахуванням особливості режиму річки, умов надходження води від дощу, сніготанення і з підземних джерел. Виділення ґрунтового стоку проводиться прямою лінією, або плавною кривою. Так як витрати початку літньої межені(після закінчення спаду весняного водопілля), як правило, вище витрат весняного водопілля, то по цій схемі значення ґрунтового стоку декілька збільшується в період весняного водопілля. Виділення літніх паводків в цьому випадку відбувається шляхом пересічення гілки підйому і спаду паводків з лінією, яка відокремлює підземний сток від поверхневого.

3.3.3 Кількісна оцінка поверхневого і підземного живлення.

Основні характеристики річного стоку:

1) Середня річна витрата:

Q = Qi / n = 290 Формула 3.1

де Qi - витрата кожного дня, n - число днів в році;

2)модуль стоку М - кількість води, стікаючої в секунду з км? площі басейну:

М=Qср х 10?/ F л/с км? =14.7 (л/с км? ) Формула 3.2

3) об'єм стоку за рік W в м?/рік, або км?/ рік - кількість води, що стікає за рік:

Wр=QсрхТ=915·106 (м?) Формула 3.3

Де Т = 86400 х 365 (кількість днів в році);

4) шар стоку h в мм за рік

h=W/Fx10? =464 мм Формула 3.4

5) Об'єм підземного стоку визначається за формулою:

Wпов=СхN,=348·1063) Формула 3.5

Де С - площа розрахункової клітини палетки у масштабі робочого графіка, N - кількість кліток у контурі, які на гідрографі відповідають поверхневому стоку.

6) Об'єм підземного стоку обчислюється як :

Wпід=Wр-Wпов=567х1063) Формула 3.6

7) Об'єм поверхневого та підземного стоку розраховується у відсотках від об'єму стоку за рік.

W ПОВ =(W ПОВ /W РІЧ ) х 100% = 62% Формула 3.7

W ПІД = 100 - 62 = 38%

Аналіз одержаних даних дозволяє зробити висновок про те, що у живленні річки переважає поверхневе живлення - снігове та дощове.

Частка поверхневого стоку від загального об'єму стоку за рік дорівнює 62%, частка підземного = 38%.

Висновок

В даній курсовій роботі на основі даних метеостанцій Ужгород, В. Березний викладені відомості про основні риси клімату Закарпатської області, вчасності басейну р. Уж (температура вологість повітря, опади, сніговий покров). По даним гідрологічних щорічників "Ресурси поверхневих вод" викладені гідрографічні особливості головної річки - р. Уж і її основних протоків. Надається таблиця основних гідрографічних характеристик, гідрографічна схема річки. Також на основі матеріалів гідрологічних постів надається загальна характеристика водного режиму р. Уж. По характерним по водності рокам будуються комплексні графіки р. Уж - м. Ужгород.

Дані гідрометеорологічних спостережень використовують в сільському господарстві, в плануванні і побудуванні дамб і т.д.

Особливо велике значення гідрологія відіграє в гідротехнічному будівництві і при побудові мостів, водосховищ і каналів.

Список використаної літератури

1 Ресурсы поверхностных вод СССР Т.6 Вып. 1. Западная Украина и Молдавия. Гидрометеоиздат, 1969.

2 Ресурсы поверхностных вод СССР Т.6 Вып. 1. Западная Украина и Молдавия. Гидрометеоиздат, 1978.

3 Климат Ужгорода. Гидрометеоиздат 1991.

4 Агроклиматический справочник по Закарпатской области. Киев, 1960

5 Украинские Карпаты. Киев. Наукова думка. 1988.

6 Государственный водный кадастр 1991 г. Т. II Вып. I. Киев, 1992.

7 Тепловой и водный режим Украинских Карпат. Гидрометеоиздат, 1985.

8 А.И. Чоботарев. Общая гидрология. Гидрометеоиздат, 1975.


Подобные документы

  • Фізико-географічна характеристика басейна річки Міссісіпі. Клімат, геологічна будова, землекористування та ґрунти, основні гідрологічні характеристики басейна річки та її притоків. Вплив господарської діяльності на стан річки, її екологічні проблеми.

    контрольная работа [36,4 K], добавлен 04.05.2014

  • Фізико-географічна характеристика Північно-Західного Причорномор’я. Основні тенденції змін клімату у межиріччі. Визначення змін кліматичних чинників формування стоку та характеристик стоку річок. Попередній аналіз даних гідрохімічного складу вод.

    курсовая работа [682,9 K], добавлен 22.12.2014

  • Характеристика кліматичної системи південно-західної частини України. Фактори, що зумовлюють формування клімату. Характеристика сезонних особливостей синоптичних процесів. Використання інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.11.2010

  • Екологічна та гідрологічна характеристика річки Сіверський Донець. Проблеми біогенного насичення у річках України. Фізико-географічна характеристика Луганської області. Вивчення особливостей параметрів біогенного насичення річки залежно від пори року.

    дипломная работа [435,5 K], добавлен 14.06.2015

  • Основні фізіко-механічні властивості ґрунту. Водні, повітряні та теплові властивості та відповідні режими ґрунту. Стан і форми води в ґрунті, водний баланс. Склад ґрунтового повітря та його роль у ґрунтоутворенні, родючість ґрунту та розвиток рослин.

    реферат [37,4 K], добавлен 03.03.2011

  • Загальна характеристика річки Дністер: походження та історія назви, розташування. Історія геологічного розвитку та головні витоки. Водний, термічний та льодовий режим річки, гідрохімічний. Гідробіологічна характеристика, вплив, заходи і використання.

    курсовая работа [293,5 K], добавлен 04.11.2014

  • Поверхня рельєфу Сумської області, нахил кристалічного фундаменту території, вплив на рельєф діяльності льодовика, поверхневих лісових порід. Основні причини підтоплення в області. Водно-льодовикові, флювіальні, гравітаційні та еолові морфоскульптури.

    реферат [42,5 K], добавлен 21.11.2010

  • Географо-економічні умови району: клімат, рельєф, гідрографія. Точки для закладання розвідувально-експлутаційних свердловин. Гідрогеологічні дослідження, сейсморозвідка. Попередня оцінка експлуатаційних запасів підземних вод в потрібній кількості.

    курсовая работа [68,7 K], добавлен 01.04.2011

  • Фізико-географічні характеристики Чернігівської області, топографо-геодезична вивченість району робіт. Характеристика паралельно прокладених ходів полігонометрії. Прямий та обернений розрахунок окремого ходу полігонометрії. Визначення форми ходу.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 31.01.2014

  • Характеристика клімату населеного пункту. Баланс добового водоспоживання міста. Трасування водопровідної мережі. Вибір матеріалу труб. Напір насосів насосної станції. Гідравлічний розрахунок кільцевих магістральних водопровідних мереж, ув’язка кілець.

    курсовая работа [60,9 K], добавлен 02.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.