Водосховища Днiпра
Проблема створення запасу прісної води, як найважливішого природного ресурсу для забезпечення розвитку промисловості та сільського господарства. Дослідження загальних та гідрохімічних характеристик каскаду водосховищ та каналів Дніпровського басейну.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 09.05.2011 |
| Размер файла | 471,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вміст розчиненого кисню у воді коливається в межах 6,2-14,5 мг/л (68_131% насичення). Через малу прозорість води фотосинтетичне виділення його перевищує споживання на деструкцію органічної речовини тільки в поверхневому 2-3-метровому шарі. У глибших шарах води споживання кисню перевищує його надходження в результаті атмосферної і фотосинтетичної аерації. У зв'язку з цим на глибині більше 3-5 м, особливо при значній товщині донних мулових відкладень, у придонних шарах води ступінь кисневого насичення падає до 60_80%, а на великих глибинах (до 20 м і більше) - до 3-5%.
Зниження ступеня кисневого насичення води зменшує інтенсивність процесів самоочищення у водосховищі і погіршує якість води [9].
Концентрація марганцю в цілому по водосховищу коливається в межах 9-71 мкг /л, у придонних шарах при дефіциті кисню може досягати 40-125 мкг /л. Вміст цинку у воді складає 12- 35 мкг/л, що знаходиться або на рівні інших водосховищ (Дніпродзержинське, Каховське), або перевищує його (Кременчуцьке). Вміст міді коливається в межах 0-7,7 мкг/л [19].
В цілому на відміну від інших водосховищ дніпровського каскаду Запорізьке відрізняється менш задовільними показниками якості води.
3.6 Каховське водосховище
Нижче найбільшої на Дніпрі греблю Дніпрогесу (перепад води більше 45 м) плескаються хвилі Каховського водосховища. Це одне з найбільш великих на Дніпрі, що замикає каскад і поки найбільш південне водосховище. Розташоване воно в степовій зоні країни на ділянці Дніпра від Запоріжжя до Нової Каховки.
Водосховище достатньо глибоководне (мілководдя займають близько 5 % площі) і малопроточне (водообмін 1,5-3,0 рази на рік), має поки найнижчу проточність у каскаді (в середньому 1,6 см/с). У зв'язку з цим і в результаті досить складної морфометрії його чаші водосховище в достатньо сильному ступені замулене: загальна площа замулювання рівна 79,8 %, а середня потужність шару мулу досягає 17,6 см, максимальна до 1 м.
Як найбільш південне Каховське водосховище характеризується достатньо високими показниками сумарної сонячної радіації, що сприяє його заростанню, особливо в мілководій верхній частині і "цвітінню" води синій зеленими водоростями на значній частині акваторії [15].
Прозорість води в Каховському водосховищі вище, ніж у вище розташованому, що пояснюється хорошим відстоєм води. Кольоровість води мінімальна і складає в основному 15-30 град.
Мінералізація води змінюється за роками, сезонами і ділянками водосховища і коливається в межах 253-433 мг/л [9]. Переважаючим катіоном у воді є кальцій, аніоном - НСО3-. Рівні коливання у воді вмісту біогенних елементів свідчать про значне євтрофування водосховища. Концентрація заліза у воді мінімальна в порівнянні з іншими водосховищами каскаду.
Вміст кисню у воді коливається в межах 6-12,5 мг/л (61-142 % насичення). На основній частині акваторії водосховища вміст кисню в придонному шарі води нижче 40 % насичення не падає. Зниження концентрації розчиненого кисню спостерігається в місцях викиду стічних вод, по затоках, в плямах "цвітіння" водоростей.
Концентрація марганцю у воді дуже стабільна, за винятком верхньої частини водосховища (де спостерігається його підвищення до 200 мкг/л), а також районів скидання стічних вод окремих міст [19]. Вміст зваженого цинку у воді водосховища в середньому складає 16-30 мкг/л, міді - в межах 2,1-3,9 мкг/л, що в цілому знаходиться в межах ПДК для поверхневих вод України.
Якість води в Каховському водосховищі в цілому може бути оцінена як задовільна. Проте реєструються локальні ділянки із забрудненням води фенолами, нафтопродуктами, важкими металами та іншими хімічними речовинами, особливо у верхніх ділянках водосховища.
Висновки
Отже, в різних країнах прийняті різні кількісні критерії, що відрізняють водосховища від ставків. У США водосховищем називається водоймище, корисна (регульована) місткість якого перевищує 5 тис. акрофутів, тобто 6,17 млн. куб. м. Водоймища, що мають менший корисний об'єм, називаються ставками. В Україні і більшості країн Західної Європи до водосховищ відносять водоймища місткістю більше 1 млн. куб. м.
У водосховищ немає природних аналогів. Лише за формою чаші з ними схожі завально-запрудні озера.
Дніпро - найбільша річка України і третя за величиною (після Волги і Дунаю) річка Європи - забезпечує до 75 % (з урахуванням створених водосховищ) потреби держави в прісній воді.
До створення каскаду водосховищ рівневий режим Дніпра характеризувався яскраво вираженою високою весняною повінню, низьким стоянням рівня в літню і зимову межені та невисокими осінніми паводками. Річна амплітуда коливань рівня на середньому і нижньому Дніпрі досягала 6-10 м (у багатоводному 1931 р.).
Каскад водосховищ корінним чином змінив рівневий режим річки. Водосховища знижують пік весняної повені, а в решту частини року в нижніх б'єфах гребель середні рівні змінюються незначним чином. Більшу частину року гідроелектростанції працюють на покриття піків навантаження енергосистеми, здійснюючи добове і тижневе регулювання стоку. Рівневий режим Дніпра набув озерних рис.
Будівництво в басейні Дніпра каскаду водосховищ із загальною площею дзеркала 6974 км2 виявилося причиною значної зміни гідрологічного режиму річки. У водосховищах різко знизилася швидкість течії води - від переважаючих у Дніпрі швидкостей течії 0,6-0,8 м/с до 0,3-0,02 м/с у водосховищі, а також інтенсивність турбулентного перемішування води. Залежно від морфометрії і положення в каскаді водосховища, а також сезону року в 5-24 рази зменшилися водообмін і проточність, що зумовило створення застійних зон.
Уповільнення течії й утворення малопроточних ділянок сприяли також зміні температурного режиму водних мас за рахунок їх прогрівання в літній період на мілководих ділянках, що займають до 40 % площі водосховищ. Річний хід температури води у водосховищах відбиває зміни температури повітря, але відбувається плавніше. Звичайно в березні середньомісячна температура води у водосховищах складає 0,1-1,7°С, у квітні 4,5-8,3°, в травні 13,5-16,5°, в червні 19,1-20,9°, в липні 20,3-23,3°С. Найбільших добових значень (26,2-31,8°С) температура води звичайно досягає в липні - першій половині серпня. Середні місячні її значення в серпні 19,3-23,1°, вересні - 14,9-19,8°, жовтні 7,4-14,8°, листопаді 2,5-9,2° і грудні 0,0-4,4°С.
В результаті будівництва водосховищ змінився і хімічний склад води. Цьому разом зі зміною гідрологічних характеристик річки сприяли й інші чинники, зокрема затоплення великих територій ландшафту, зокрема ділянок, зайнятих раніше населеними пунктами, високопродуктивними чорноземами, заплавними сінокісними лугами, пасовищами, біогенні й органічні речовини яких інтенсивно надходили у воду. Так, при будівництві водосховищ на Дніпрі затоплено лугів близько 150 тис. га, пасовищ близько 76 тис. га. У зв'язку з цим у каскад дніпровських водосховищ в перші роки їх становлення за рахунок розкладання рослинності, що потрапила в зону затоплення, і контакту з ґрунтом поступили 134 тис. т органічного вуглецю, 42 тис. т азоту, 2,0 тис. т фосфору, що по азоту і фосфору відповідає приблизно їх річному надходженню з водою Дніпра. Це так званий чинник затоплення, вплив якого найістотніше позначився на формуванні гідрохімічного режиму кожного з водосховищ в перші 5-7 років їх існування. Надалі роль чинника затоплення у формуванні гідрохімічних показників водосховищ понизилася і першочергового значення набули внутрішньо-водоймові процеси і господарська діяльність людини на площі водозбору та біля водоймища.
Головним у каскаді і найбільш північним є Київське водосховище. Перекриття Дніпра при його створенні здійснене греблею Київської ГЕС у листопаді 1964 р. Розташоване воно в лісовій зоні країни і приймає воду верхнього Дніпра (до 60 % стоку) і Прип'яті (близько 40% стоку). Малі притоки (Уж, Тетерів, Ірпінь та ін.) формують 5-6 % його загальної приточності. За показниками водообміну (10-15 разів на рік) у багатоводні роки водосховище відноситься до озерно-річкових водоймищ, у маловодні - до озерних (8-9 разів на рік).
Нижче греблі Київської ГЕС розташовується Канівське водосховище, утворене перекриттям русла Дніпра в 1972 р. греблею ГЕС біля Канева. До району акваторії Канівського водосховища увійшли ділянки Дніпра, зверху обмежені Київським і знизу Кременчуцьким водосховищами.
За Канівським водосховищем нижче за течією річки розташовано Кременчуцьке - одне з найбільш великих водосховищ каскаду. Знаходиться воно в лісочагарниковій зоні на ділянці Дніпра між Кременчуком і Каневом. Поповнюється в основному водами Канівського водосховища. Роль приток - Супой, Золотоноша, Ірклей, Сула (з лівого берега), Рось, Олипанка, Тясмін, Цибульник (з правого) - в його водному балансі порівняно невелика.
Нижче греблі Кременчуцької ГЕС розташовано порівняно невелике внутрішньо-каскадне водосховище Дніпра - Дніпродзержинське. Знаходиться воно в північній частині степової зони, обмежене знизу греблею Дніпродзержинської ГЕС і Запорізьким водосховищем, зверху - Кременчуцької ГЕС. Завершено будівництво Дніпродзержинської ГЕС в 1964 р. Водосховище відноситься до типу річкових водоймищ з дуже порізаною береговою лінією, наявністю ряду заток, що утворилися на місці гирлових ділянок приток (найбільша з них - Ворсклінська, р. Ворскла). Характеризується максимальним водообміном серед дніпровських водосховищ і відносно постійним гідрологічним режимом (максимальна виробіток рівня складає всього 0,5 м).
Нижче греблі Дніпродзержинської ГЕС розташоване саме невелике за площею, але найбільш глибоководне руслове внутрішньо-каскадне водосховище Дніпра - Запорізьке (Дніпровське). Знаходиться воно в степовій зоні. Заповнювалося водосховище двічі: перший раз при спорудженні греблі Дніпрогесу в 1931 р., другий раз - в 1947 р. після відновлення греблі гідроелектростанції, зруйнованої в роки війни.
Нижче найвеличнішої на Дніпрі греблі Дніпрогесу (перепад води більше 45 м) плескаються хвилі Каховського водосховища. Це одне з найбільш великих на Дніпрі, замикає каскад і поки саме південне водосховище. Розташоване воно в степовій зоні країни на ділянці Дніпра від Запоріжжя до Нової Каховки.
Література
Авакян В.Б и др. Водохранилища / А.Б. Авакян, В.П. Салтанкин, В.А. Шарапов. - М.: Мысль, 1987. - 325 с.
Алмазов А.М., Денисова А.И., Майстренко Ю. Г. и др. Гидрохимия Днепра, его водохранилищ и притоков. - Киев : Наук. думка, 1967. - 210 с.
Владимиров В.И., Сухойван П. Г., Бугай К. С. Размножение рыб в условиях Зарегулированного стока реки (на примере Днепра). - Киев : Изд-во АН УССР, 1963. - 396 с.
Владимирова К.С. Фитомикробентос Днепра, его водохранилищ и Днепровско-Бугского лимана. - Киев : Наук. думка, 1978. - 229 с.
Гак Д.З. Бактериопланктон и его роль в биологической продуктивности водохранилищ. - М.: Наука, 1975. - 254 с.
Гидробиологический режим Днепра в условиях зарегулированного стока. - Киев: Наук. думка, 1967. - 387 с.
Гидрометеорологический режим озер и водохранилищ СССР. Каскад днепровских водохранилищ. - Л.: Гидрометеоиздат, 1967. - 348 с.
Гидроэнергетика и комплексное использование водных ресурсов СССР. - М.: Энергия, 1970. - 318 с.; 2-е изд. - М., 1982. - 560 с.
Денисова А.И. Формирование гидрохимического режима водохранилищ Днепра и методы его прогнозирования. - Киев : Наук. думка. 1979. - 289 с.
Жадин В.И., Герд С.В. Реки, озера и водохранилища СССР, их флора и фауна. - М.: Учпедгиз, 1961. - 597 с.
Железняк И.А., Левковский С.С. Водные ресурсы и водный баланс // Украина и Молдавия. - М.: Наука, 1972. - С. 147-152.
Загальна гідрологія: Підр. / Левківський С.С., Хільчевський В.К., Оболоцький О.Т. та ін.; За ред. С.М. Лисогора. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 264 с.
Зеров К.К. Формирование растительности и зарастание водохранилищ днепровского каскада. - Киев : Наук. думка, 1976. - 140 с.
Использование и охрана водных ресурсов. - Киев : Наук. думка, 1979. - 161 с.
Каховське водоймище // Під ред. Я.Я. Цееба. - К.: Наук. думка, 1967. - 304 с.
Киевское водохранилище / Под ред. Я.Я. Цееба. - Киев: Наук. думка, 1972. - 456 с.
Левковский С.С. Водные ресурсы Украины. - Киев : Вища шк., 1979. - 200 с.
Маринич О.М., Шищенко П.Б. Фізична географія України: Підручник. - К.: Знання, 2003. - 479 с.
Нахшина Е.П. Микроэлементы в водохранилищах Днепра. - Киев : Наук. думка, 1983. - 158 с.
Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды / Грезе В.Н., Поликарпов Г.Г., Романенко В.Д. и др. - Киев: Наук. думка, 1987. - 224 с.
Шмаков В.М. Обеспеченность солнечной энергией водной толщи днепровских водохранилищ // Гидробиол. журн. - 1982. - 18, № 4. - С. 79-85.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Принципові особливості водосховищ, їх відмінності від інших типів водойм, економічне значення. Історичний аспект формування гідрологічного, гідрохімічного і гідробіологічного режимів Дніпра. Загальна характеристика каскаду дніпровських водосховищ.
курсовая работа [194,2 K], добавлен 24.03.2015Необхідність регулювання водних ресурсів. Створення водосховищ для перерозподілу природного річкового стоку між окремими періодами року. Принципи раціонального регулювання річок. Добові, тижневі та річні водосховища. Спеціальні види регулювання стоку.
реферат [20,4 K], добавлен 19.12.2010Характеристика водного режиму річок: повінь, паводок, межень. Гідрограф. Класифікація Б.Д. Зайкова, М.І. Львовича, П.С. Кузіна. Аналіз антропогенного впливу на водний режим річки на прикладі р. Дніпро. Гідрологічний режим Дніпровського каскаду водосховищ.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 22.12.2013Аналіз постійного моніторингу режимно-технологічних параметрів буріння. Суть силових і кінематичних характеристик бурильної колони та стану озброєння породоруйнівного інструменту. Визначення залишкового ресурсу елементів при передачі обертання долота.
статья [61,5 K], добавлен 11.09.2017Заходи, які проводяться в зв’язку із створенням водосховища з максимальним обмеженням небажаних наслідків. Задачі і організація проектно-вишукувальних робіт при проектуванні ГЕС. Особливості і ефективність інженерного захисту, капітальні вимоги.
реферат [31,2 K], добавлен 19.12.2010Суть моніторингу навколишнього природного середовища. Експериментальні геодезичні спостереження за станом деформацій земної поверхні на території Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну на прикладі м. Нововолинська. Фактори формування рельєфу.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 26.07.2013Групи споживачів води: населення, тваринництво, виробничі процеси, гасіння пожежі. Розрахунок споживання води. Вибір діаметрів ділянок трубопроводів та втрати напору на них. Визначення характеристик водонапірної башти. Графік споживання та подачі води.
контрольная работа [197,2 K], добавлен 10.11.2012Розробка схеми ланцюгової аварії, яка формується в межах басейну рік з притоками і відзначається масовими руйнуваннями гідроспоруд. Описання мережі гребель річкового басейну Парана. Оцінка розвитку аварії на каскаді гребель, викликаної ефектом "доміно".
статья [673,2 K], добавлен 04.09.2014Загальна характеристика ТОВ "ОЗМВ", особливості розширення асортименту гідромінеральної продукції на базі якісної прісної води. Проблемі вибору водоносного горизонту для водозабезпечення. Загальна характеристика технології спорудження свердловини.
курсовая работа [301,8 K], добавлен 05.09.2015Річка Стрижень як мала водна артерія, аналіз її основних гідрохімічних показників (температура, запах, прозорість, кольоровість, вміст хімічних речовин в річковій воді, кислотність) за 2006–2008 роки. Гідробіонти як індикатори екологічного стану водойми.
дипломная работа [191,0 K], добавлен 20.09.2010
