Брестський мирний договір

ВИСНОВКИ

Брестський мир, Брест-Литовський (Брестський) мирний договір - сепаратний мирний договір, підписаний 3 березня 1918 року в Брест-Литовську представниками Радянської Росії, з одного боку, і Центральних держав (Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини і Болгарії) - з іншого. Дана міжнародна угода ознаменувала поразку і вихід Росії з Першої світової війни. Мирний договір був укладений в складних для російської держави політико-економічних обставинах внутрішнього та зовнішнього характеру.

В результаті збройного перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року в Росії було повалено Тимчасовий уряд. 26 жовтня (8 листопада) Другий всеросійський з'їзд Рад прийняв Декрет про мир, в якому запропонував усім воюючим державам негайно укласти перемир'я і почати мирні переговори. Перший декрет радянської влади закликав сторони Першої світової війни укласти «негайний мир без анексій і контрибуцій», тобто без захоплень чужих територій і без насильного стягнення з переможених матеріальних чи грошових відшкодувань. Продовження війни розглядалось як «найбільший злочин проти людства».

Підписанню Брестського мирного договору передували переговори, які велися в три етапи: з 9 (22) грудня по 15 (28) грудня 1917 року, з 27 грудня 1917 (9 січня 1918) року по 28 січня (10 лютого) 1918 року ис 1 по 3 березня 1918 року. На першому етапі дипломатичних зустрічей, ініційованих російською владою, що проходили у м. Брест, більшовики декларували принцип самовизначення націй, який фактично суперечив як російській, так і німецькій державній політиці. Ленін, Троцький та інші представники російської делегації намагались затягувати переговори в надії на вибух революції в Німеччині. Початковий етап підготовки миру завершився безрезультатною спробою радянських дипломатів залучити до переговорів держави Антанти.

На наступному етапі радянський уряд направив телеграми головам делегацій країн Четверного союзу з пропозицією перенести мирні переговори в Стокгольм з міркувань власної безпеки, яка, однак, не була задоволена. В ході переговорів німецька сторона спочатку підтримала ідею «миру без анексій і контрибуцій», а згодом відмовилась від цієї формули. В січні 1918 р. в Брест прибула самостійна делегація Центральної Ради УНР, оголосивши про свою незалежність від Росії. Німецька і австро-угорська делегації 27 січня (9 лютого) підписали мир з делегацією Центральної Ради. В обмін на військову допомогу проти радянських військ УНР зобов'язалася поставити Німеччині та Австро-Угорщини до 31 липня 1918 р. мільйон тонн зерна, 400 млн яєць, до 50 тис. тонн м'яса рогатої худоби, сало, цукор, прядиво, марганцеву руду і ін.

В умовах назрівання революційного перевороту Німеччина, не зважаючи на дезорганізацію армії, висуває Росії ультиматум з власними, жорсткими умовами миру, що передбачав значні територіальні поступки з боку радянської держави. У відповідь російська делегація покинула Брест-Литовськ та оголосила про демобілізацію армії. Тим часом, німецькі військові частини, скориставшись формальним приводом, відновили військові дії і зайняли за кілька днів 300-400 км. вглиб російських прикордонних територій.

В ході військової інтервенції німці пред'явили Росії новий, ще жорсткіший ультиматум з вимогами військово-політичного та торгово-економічного характеру. Після ратифікації нав'язаних умов на засіданні ЦК РСДРП (б) розпочався заключний етап переговорів, що завершився 3 березня 1918 р. підписанням ганебного для Росії Брестського (Брест-Литовського) мирного договору.

Брестський договір зобов'язував російську державу піти на безліч територіальних поступок центральним державам, а також демобілізувати сухопутну армію та флот. Від Росії відторгалися прівіслінські губернії, Україна, губернії з переважаючим білоруським населенням, Естляндська, Курляндска і Ліфляндська губернії, Велике князівство Фінляндське. Більшість цих територій повинні були перетворитися на німецькі протекторати або ввійти до складу Німеччини. Також Росія зобов'язувалася визнати незалежність України в особі уряду УНР. На Кавказі Росія поступалася Карською областю і Батумською областю. За підсумками Брестського миру площа Німеччини виростала в три рази. Росія також виплачувала 6 мільярдів марок репарацій відповідно до «додаткової угоди», підписаної 27 серпня 1918 р.

Брестський мир, в результаті якого від Росії були відторгнуті великі території, закріплена втрата значної частини сільськогосподарської і промислової бази країни, викликав вкрай різку реакцію як всередині російської держави, так і з боку держав Антанти. Наприклад, В.І. Ленін назвав мир «сороміцьким» і «нещасним». На території України в ході постачання продовольства до Німеччини розгорнулась справжня «селянська війна». Брестський мир розв'язав руки Німеччині для ведення подальших військових дій проти армій Антанти. Дія Брестського мирного договору була припинена підписанням Німеччиною Комп'єнського перемир'я, після чого розпочався вивід німецьких військ з окупованих територій колишньої Російської імперії, а більшовицька Росія на довгі роки опинилась в міжнародній дипломатичній ізоляції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

«История дипломатии. Т. 2, Дипломатия в новое время (1872--1919 гг.)» под ред. акад. В. П. Потёмкина. ОГИЗ, М. -- Л., 1945. - 744 с.

Бойко О.Д. Історія України: Навч. посібник. - 3-тє вид., доп. - К.: Академвидав, 2007. - 382 с.

Бойко О., Буравченков А. Український фронт у 1917 р. // Центральна рада на тлі Української революції. - Київ, 1996. С. 94-112.

Дещинський Л.Є. Брестський мир в історії становлення української державності // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. - 2001. - № 431: Держава та армія. - С. 15-24.

Дещинський Л.Є. Українська державність і зовнішньополітичні відносини України в період Центральної Ради (1917-березень 1918 рр. // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка. - 2005. - № 528: Держава та армія. - С. 8-20.

Иванов, И. С. Очерки истории Министерства иностранных дел России. 1802--2002 -- М.: Olma Media Group, 2002. -- Т. 2. -- 617 с.

Копиленко О.Л. “Сто днів” Центральної Ради. - К.: Україна, 1992. - 290 с.

Михайловский Г. Н. Записки. Из истории российского внешнеполитического ведомства. Кн. 2. Октябрь 1917 -- ноябрь 1920. М., 1993. - 212 с.

Михутина И. В. Западно-Украинская народная республика // Славяноведение. - 2006. - № 1. - С. 124-131.

Михутина И. В. Украинский вопрос в России (конец ХІХ - начало ХХ века). - М., 2003. - 351 с.

Михутина Ирина Украинский Брестский мир -- М.: Европа, 2007. -- 288 с.

Попик С. Д. Таємниця Брест-Литовська: до питання про австро-український протокол 1918 року // Питання історії нового та новітного часу. - Чернівці, 1994. Вип. 3. - С. 97-105.

Притуляк П. Брестський мир: зміст і наслідки // Центральна Рада і український державотворчий процесс (до 80-річчя створення Центральної Ради): Матеріали наукової конференції 20 березня 1997 р. / НАН України, Ін-т історії України; Відпов. ред. В.А. Смолій. - К., 1997. - Вип. 2. - С. 392 - 401.

Притуляк П.П. Україна і Брестський мир: від підписання до виконання (1917-1918 рр.): Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. - 236 с.

Садуль Ж. Записки о большевистской революции (октябрь 1917 - январь 1919). - М., 1990. - 170 с.

Симоненко Р. Г. Брест: Двобій війни i миру. - Київ, 1988. - 220 с.

Советско-германские отношения от переговоров в Брест-Литовске до подписания Рапалльского договора: Сборник документов. - М., 1968. Т. 1. - 549 с.

Солдатенко В. Ф. Запровадження автономії України і збройні сили республіки // Український історичний журнал. - 1992. - № 7-8. - С. 34-40.

Українська Центральна Рада: Документи і матеріали: У 2 т. / НАН України, Ін-т історії України та ін.; Упор. В.Ф. Верстюк та ін. - К.: Наук. думка, 1996. - Т. 1: 4 березня - 9 грудня 1917 р. - 519 с.

Фельштинский Ю. Крушение мировой революции. Брестский мир. Октябрь 1917 - ноябрь 1918. - М., 1992. - 381 с.

Шульгин В. В. 1917-1919 // Лица: Биографический альманах. - М.-СПб., 1994. - Т. 5. - 620 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Братання російських і айстро-угорських військ, зима 1917/1918 років

Додаток Б

Витяг з протоколу засідання Центральної Ради від 21 листопада 1917 року з постановою про необхідність мирних переговорів та про заходи для їх підготовки.

Київ, 21 листопада 1917 р.

Машинопис, рукописні правки. Засвідчена копія.

ЦДАВО України, ф.1115, оп.1, спр.1, арк.44-44зв.

ВИМІТКА

З протоколу засідання Центральної Ради.

Центральна Рада 21 листопаду 1917 року ухвалила постанову в с п р а в і м и р у.

Від імени Української Народньої Республіки Українська Центральна Рада визнавши потрібним приступити до перемирря, одночасно повідомляє про це Союзні Держави.

Вважаючи:

1. що справу миру від імени всієї Російської Республіки може вести лише Центральний соціалістичний орган федеративної влади;

2. що спроби утворення такої власти до сього часу не вдалися;

3. що при сучасних обставинах така влада може утворитись лише в процесі переведення миру;

4. що иньший шлях будування сеї влади міг би тепер затягнути справу миру і пошкодити їй;

Центральна Рада також приступає до активного переведення справи миру.

Тим Центральна Рада виповняє віддавна висловлену волю Українського народу і вже не раз винесені нею постанови про негайний мир, в чому досі ставало на перешкоді Тимчасове Правительство.

Для того Центральна Рада постановляє:

1. послати представників від Генерального Секретаріату на фронти для ведення переговорів в справі перемирря.

2. звернутися зараз же від імени Української Народньої Республіки як до союзних так і до ворожих держав з пропозіцією розпочати мирні переговори, довівши про це до відома нейтральних держав;

3. одночасно повідомити про це Раду Народніх Комісарів та правительства иньших республік Росії для коордінації ведення сеї справи.

Разом з тим Центральна Рада приступає до негайного вироблення конкретної програми миру для предложення її від імени Української Народньої Республіки Народам Росії а також Союзним і ворожим державам, як основу для переговорів.

Українська Центральна Рада закликає всі народи Росії прийняти в тих переговорах як найактивнішу участь.

1 грудня 1917 р.

Додаток В

26 жовтня (8 листопада) 1917 р. Другий Всеросійський з'їзд Рад прийняв Декрет про мир

Додаток Г

Німецькі офіцери зустрічають радянську делегацію в Брест-Литовську

Додаток Д

Перші дві сторінки Брестського мирного договору

Додаток Е

Будівля у Брест-Литовську, де велися переговори

Додаток Є

Територія, окупована військами Німеччини після укладення Брестського договору

Размещено на Allbest.ru