Давньоіндійське суспільство за історичним джерелом Архашастра

22. Від кшатрія та шудрянки - угра. 23. Від вайш'я та шудрянки - просто шудра…

25. Це - народжені у правильному порядку.

26. Від шудри та вайшийки - айогава; від шудри та кшатрійки - кшаттар; від шудри та брахмани - чандала. 27. Від вайш'ї та кшатрійки - магадха; від вайш'ї та брахмани - вайдехака. 28. Від кшатрія і брахмани - сута…

30. Це - народжені супроти правильного порядку…

32. Від жінок вайдехака та амбаштхи - вайна, а, навпаки, [від жінки амбаштха і вайдехаки] - кушилава. 33. Від жінки кшаттар та угри - швапака.

34. Ці та інші є змішаними [кастами].

36. У них шлюби [повинні укладатися] між рівними за походженням. …

37. Або [усі] вони, крім, чандалів, [можуть розглядатися] як рівні за дхармою шудрам. …

39. В усіх змішаних [кастах] розподіл спадщини порівну.

40. Яка дарма властива певній країні, касті, об'єднанню або ж селищу - у відповідності з нею нехай [суддя] й встановлює дхарму [правила] спадкування.

Таким є у третій книзі "Сфера діяльності суддів" сьомий розділ: "Розподіл майна: види синів". "Розподіл майна" завершений.

ІІІ. 8.

1. Суперечки про нерухомість [вирішуються на підставі] свідчень сусідів. 2. Нерухомість: будинок, поле, сад, зрошувальна споруда, ставок чи водойма.

3. Межа - міцна сукупність штахетин по кутах уздовж будинку. 4. У відповідності до розмірів межі нехай він облаштовує будинок. 5. Нехай займається плануванням, а [якщо її] не було, відступивши від сусідської стіни 2 аратні або 3 пада. … 7. Якщо це було порушено - штраф першого виду. …

9. Жолоб для проточної води або стоку нехай влаштовує, відступивши [від стіни сусідського будинку] 3 пада або 1,5 аратні. 10. Якщо це було порушено - штраф 54 пани. 11. приміщення для возів [і] тварин, місце для вогнища, великої посудини для води, млинка чи ступки нехай влаштовує, відступивши пада або аратні [від стіни сусідського будинку]. 12. Якщо це було порушено - штраф 24 пани. 13. Прохід між двома дворами у цілому приміщенні або такому що виступає, [повинен бути завширшки не менше] кішку або 3 пада. 14. [Проміжок між] дахами - [не менше] 4 англула або [нехай] вони накладаються [один на одного]. 15. Нехай влаштовує бічні двері в проході завширшки [не більше] кішку, щоб уникнути зіткнення [унаслідок] неповного [їх] відчинення. … 18. Або, якщо є домовленість, домовласники нехай влаштовують, як завгодно, та уникають небажаного. …

22. З того, хто залив чужу стіну водою - штраф 12 пан; якщо облив сечею [й] екскрементами - удвічі більше. 23. Стічна труба під час дощу [повинна бути] вільною. Інакша - штраф 12 пан. 24. [Аналогічний штраф] - з того, хто, всупереч забороні [домовласника], продовжує проживати [в будинку] і з [домовласника], котрий виселяє наймача, за виключенням [винуватого] в образі, крадіжці, перелюбі, неправильному користуванні [найманим приміщенням]. 25. Той, хто виселяється самостійно, нехай дасть [домовласнику] залишок річної орендної плати.

26. [Якщо] житло спільне, з того, хто не надає допомогу й заважає спільному користуванню в будинку - штраф 12 пан. 27. З того, хто знищує [речі загального користування] - удвічі більше.

Так у третій книзі "Сфера діяльності суддів" восьмий розділ: "Нерухомість: будинок".

ІІІ. 9.

1. Родичі, сусіди [та] кредитори у [зазначеному] порядку нехай мають перевагу при купівлі земельних наділів. 2. Слідом за ними - інші.

3. У присутності сусідів - голів сорока сімей нехай оголосять перед [цим] домом [про продаж] житла; у присутності сусідів - старійшин селища - [про продаж] поля, гаю, зрошувальної споруди, озера чи водойми поблизу [їх] меж [із зазначенням] розміру межі: "Хто - покупець за цю ціну?". 4. Покупець отримує [право] купити [нерухомість, про яку] тричі в голос оголошено без заперечень. 5. А якщо через суперництво ціна збільшується, приріст у ціні разом з податком йде до скарбниці. 6. Податок нехай платить той, хто запропонував [ціну під час] продажу.

7. За оголошення про продаж не власником - штраф 24 пани. 8. [У випадку] нез'явлення [покупця] протягом 7 днів той, кому запропонована ціна, може продати [майно іншому]. 9. Якщо порушено угоду [про продаж] нерухомості тим, кому запропонована ціна, штраф 200 [пан]; в іншому випадку [якщо продається рухому майно] - 24 пани.

10. Суперечку про межу двох селищ нехай вирішує на підставі природних або штучних межових знаків об'єднання 5 або 10 селищ, [які для обох поселень] є сусідніми. 11. Старші землероби та скотарі або сторонні особи, які раніше володіли [нерухомістю в цих селищах], і які знають межові знаки, декілька [людей] або один, вказавши межові знаки, нехай, перевдягнені, проводять межу. 12. За умов недотримання ними вказаних межових знаків - штраф 1000 пан. 13. Те ж [покарання] нехай [суддя] накладе на тих, хто пересуває межу та руйнує межові знаки, після того як [межа] проведена. 14. Межу, знаки якої зникли, нехай ділить цар, як забажає.

Це - про "суперечка про межу".

15. Суперечку про поле нехай вирішують сусіди - старійшини селища. 16. За наявності розбіжностей серед них - як [вирішить] більшість [або найбільш] чесні… - так нехай [і] вирішують; або нехай дотримуються середини. 17. Ту нерухомість, [про котру] неправдиво заявлено обома [сторонами], нехай візьме цар; (те саме стосується нерухомості, яка немає господаря). 18. Або нехай розділить, як забажає. 19. За насильницьке привласнення нерухомості - штраф за крадіжку…

Це про "суперечка за поле".

21. Якщо було перенесено межу - штраф першого виду. 22. Якщо було пошкоджено межові знаки - 24 пани. 23. Це ж стосується і спорів про ліси відлюдників, пасовища, великі дороги, місця спалення трупів, храми, місця жертвопринесення, святилища.

Це про "встановлення межі".

24. Усі суперечки [вирішують на підставі] свідчень сусідів…

27. Якщо [було завдано] збиток чужому полю, зораному [або] засіяному, [через] використання водойми … нехай дадуть ціну відповідно до збитку.

28. [Якщо завдається] обопільний збиток зрошуваному полю, гаю [та] зрошувальному пристрою, - штраф у подвійному розмірі збитку.

29. Нижній ставок, збудований пізніше, нехай не заливає водою поле, [яке зрошується] із верхнього ставка. 30. Збудований вище [ставок] нехай не заважає течії [води] до нижнього ставка, за виключенням [того випадку, коли останній] не використовується 3 роки. 31. Якщо це буде порушено - штраф першого виду та спуск води зі ставка. 32. Право власності на зрошувальну споруду, яке діє 5 років, стає недійсним, за виключенням [випадків] лиха. 33. Якщо влаштовується новий ставок [або] зрошувальна споруда - звільнення від податків на 5 років; [якщо поновлюються] зруйновані [та] пересохлі - на 4 роки; ті, що заросли [травою] - на 3 роки; [при піднятті] цілини - на 2 роки. 34. Він [відновник] - господар [у питанні] застави та продажу…

36. Ті, хто отримали дозвіл користуватися ними [зрошувальними спорудами за угодою] оренди, найму, застави, за частину [врожаю] нехай утримують [їх] у порядку. 37. Якщо порядок не дотримується - штраф [у розмірі] подвійної [суми] збитку.

38. З того, хто спускає воду зі зрошувальних споруд без черги - штраф 6 пан; (теж саме) і з того, хто з недбалості заважає [випуску] води іншими [у порядку] черги.

Такий в третій книзі "Сфера діяльності суддів дев'ятий розділ: "Нерухомість: продаж нерухомості. Спір про межу. Спір про поле. Встановлення межі. Завдання збитку".

ІІІ. 10.

1. З того, хто заважає правильній течії води для зрошення або робить [її] неправильною - штраф першого виду; (теж саме) з того, хто розміщує на чужій землі зрошувальну споруду, колодязь, святилище, святиню, місце вшанування богів.

2. З того, хто заставляє або продає чи підбурює [до застави або продажу] зрошувальну споруду, що існує віддавна - штраф середнього виду; зі свідків - найвищого виду. За виключенням зруйнованої [та] висохлої [споруди]. 3. За відсутності власника нехай утримують [її] у порядку селища або благочестиві люди. … 8. З кшетріки, котрий полишає поле, або упаваси, котрий полишає його під час сівби - штраф 12 пан, за виключенням [випадків, коли поле має] недолік, [випадків] лиха [чи] нездатності. 9. Платники податків нехай продають або закладають [нерухомість] платникам податків, брахмадеїки - брахмадаїкам. Інакше - штраф першого виду. 11. [Такий же штраф] - з платника податку, котрий поселяється у селищі, що не платить податки. 12. Той, хто поселяється в селищі, що платить податки, нехай буде мати право на будь-яке майно, за виключенням будинку. 13. Будинок же він йому [власнику, котрий полишив селище] нехай віддасть. 14. Інша, [ніж власник, людина] після того, як [вона] протягом 5 років користувалася [полем], що не оброблюється [його власником, яке] не може бути відчужене, нехай віддасть [поле] за викуп [в рахунок витрачених] зусиль. 15. Платники податків, котрі живуть в іншому місці, нехай користуються прибутками [зі своєї власності - брахмадеї]. 16. Сільського старосту, котрий мандрує у справах селища, нехай супроводжують почергово упаваси. 17. Ті, хто відмовляються супроводжувати нехай сплатять 1,5 пани за йоджану [шляху]. 18. З сільського старости, котрий виганяє з селища [людину], яка не є крадієм [або] перелюбником, - штраф 24 пани; з селища [у цьому випадку] - [штраф] найвищого виду. …

20. Нехай [староста] влаштує загорожу зі стовпів навколо селища на відстані в 100 дханус. … 22. [Якщо] верблюди [та] буйволи, покормившись на пасовищі, втікають, [господарі пасовища] нехай візьмуть ¹/₄; а за корів, коней. Віслюків - ¹/₈; за дрібну худобу ¹/₁₆ [пани]. 23. [Якщо] поївши, [вони] лягають, ці штрафи - удвічі більше; [якщо] залишаються на ніч - учетверо більше. 24. [Якщо ж це] сільські бики, [присвячені] богу, або корова до 10 днів після того як отелиться або племінні бики - [вони] не піддаються покаранню. 25. За поїдання [худобою] зерна, обчисливши збиток зерна за врожаєм, нехай змусить сплатити удвоє. 26. З того, хто дозволяє худобі пастися, не повідомивши господаря, - штраф 24 пан; з того, хто [умисно] випускає [худобу] - 24 пани. 27. З пастухів - половинні штрафи. 28. Такий же [штраф нехай накладе за потраву городу. 29. За злам загородження - [штраф] удвічі більше; (теж саме) і за поїдання зерна, зібраного на току… 31. Худобі лісовій або домашній, що пасеться, слід, повідомивши господаря, завадити [пастися на чужій землі] так, щоб [їх] не забили. 32. Худобі слід завадити [пастися] при допомозі мотузок і палок з колючками. 3Якщо, діючи інакше, їм [буде завдано] ушкодження - штрафи [як] за образу дією. 34. Ті, хто чинять спротив або [ті, чиї] злочини очевидні, можуть бути вигнані будь-якими засобами.

35. Із землероба, зобов'язаного підкорятися селищу та не бажаючого [цього], нехай стягує саме селище. 36. [Якщо] не виконує роботу - у подвійному розмірі плати за роботу, [якщо] не дає гроші - нехай дасть удвічі більшу частку, і [якщо] не вносить їжу та питво під час свят - подвійну частку. 37. Той, хто не вносить частки на видовище нехай зі своїми домашніми не дивиться [його]. 38. [Якщо ж] таємно слухає [або] дивиться і [якщо] заважає у загальнокорисній справі, нехай дасть подвійну частку. 39. Нехай вони коряться одній [людині - главі селища], якщо він пропонує загальнокорисну [справу]. 40. При непокорі - штраф 12 пан. 41. Якщо ж відмовляються йому спільно - з кожного - удвічі більший штраф… 43. Старшинство серед них починається з брахмана. 44. І брахмани, котрі є серед них під час святкувань можуть, якщо не бажають, не коритися [не брати участь у роботах та платежах] і [все ж] отримують частку.

45. Це стосується й справ про невиконання угод місцевостей, каст, сімей, об'єднань.

Такий у третій книзі "Сфера діяльності суддів" десятий розділ: "Нерухомість: завдання шкоди пасовищу, полю, шляху та порушення угоди. "Нерухомість" завершена".

ІІІ. 11.

1. Законний місячний відсоток 1 ¹/₄ пани зі 100; торговий - 5 пан, для [товарів], що доставляються через ліси - 10 пан; [для товарів, що доставляються] морем - 20 пан. 2. З того, хто встановлює та спонукає до встановлення [відсотку] вище [цього] - штраф першого виду; з кожного зі свідків - у половину. 3. А [коли] цар не в змозі [забезпечити] порядок [в державі], слід дотримуватися звичаю, [прийнятого між] кредитором та боржником.

4. Відсоток в зерні [доходить] до половини позиченої суми під час урожаю …

7. [З кредитора, котрий], не встановив [величини] відсотку, стягує або, [встановивши], збільшує [його], чи оголошує позикою [суму], додавши до неї відсоток, - штраф у 4-кратному розмірі надбавки. 8. При повідомленні про неіснуючий [борг штраф дорівнює] неіснуючій [сумі] в 4-кратному розмірі. … 10. Не збільшується борг, [якщо є] перешкода [у вигляді] тривалого жертвопринесення, хвороби, [перебування] у домі учителя, [якщо боржник] - неповнолітній або незаможний.

11. З того, хто не бере борг, що сплачується - штраф 12 пан. 12. [У випадку] наведення ним поважної причини нехай помістить [позику] в іншому місці без збільшення відсотків. 13. Борг, [про який] не згадували 10 років, не може вимагатися, якщо лише [боржник] не малолітній, поважного віку, хворий, бідуючий, знаходиться у від'їзді, полишив країну [й у випадку] смути в державі. 14. За померлого нехай повернуть позику сини або спадкоємці… або ті, хто разом брав [позику] чи поручився… 17. Але [якщо] місце й час [повернення боргу] не визначені, нехай його повернуть сини, онуки або ті, хто отримує спадок. …

19. Але [якщо є] сукупність декількох боргів, нехай два кредитора не змушують [до сплати] одного [божника] одночасно, за виключенням [випадку його] від'їзду. 20. Але й тоді нехай поверне [позичене] в [тій] послідовності, [у якій воно] було взяте, або спочатку майно, [взяте] у царя [чи] вченого брахмана. 21. Неможна стягувати [через суд] борг, зроблений спільно: подружжям, батьком та сином і братами, тими, хто не розділив спадок. 22. Землероби та царські слуги не повинні притягуватися [за борговими зобов'язаннями] під час [їх] роботи. 23. І дружина, котра не [прийняла на себе] зобов'язань, - по боргу, зробленому чоловіком; за виключенням [дружин] пастухів [та] орендарів. 24. А чоловік може притягуватися через борг дружини, [якщо] поїхав, не забезпечивши [її засобами для існування].

25. [Якщо звинувачений] зізнався - це краще. 26. А [якщо], не зізнався, юридичним доказом [є] свідки - котрі заслуговують на довіру… не менше трьох. 27. Або двоє - за узгодженням сторін, але не один - [у справах] про борг.

28. Заборонено бути свідком: родичу, другу, кредитору, боржникові, ворогові, каліці, тому, хто несе покарання та недієздатним; 29. Цар, вчений брахман, сільський працівник, прокажений, вкритий виразками, виключений з касти, чандала, той, хто займається чорною роботою, сліпий, глухий, німий … жінка та царський слуга [не можуть бути свідками] за виключенням [справ] з подібними їм. 30. [У справах про] образу, крадіжку, перелюб [усі вони можуть бути допущені як свідки], крім ворога, родича. 31. У справах таємний одна жінка [чи] чоловік, котрі чули або бачили, нехай будуть свідками - за виключенням царя [та] аскета. 32. Хазяї - про слуг, жерці [й] вчителі - про учнів та батьки - про дітей; або навпаки… - нехай без примусу дають свідчення. 33. А при звинуваченні одним одного вищі з них, котрі дали неправдиві свідчення, нехай дадуть 10-у частку [позивної суми у якості штрафу], нижчі - 5-у частку.

Це - розділ про "свідків".

34. [Суддя] нехай приводить свідків [до присяги] за присутності брахмана [перед] посудиною з водою та вогнем. 35. Брахману нехай він скаже: "Кажи правду". 36. Кшатрію або вайш'ї: "[За неправдиве свідчення будуть] марними усі твої жертвопринесення та добрі справи; з черепком у руках підеш ти за милостинею у дім ворога". 37. Шудрі: "Який би не був ваш плід благочестивих справ, [здійснених] від народження до смерті, за неправдиве свідчення він піде царю, а гріх царя - вам; и, хоч би згодом, [коли] дізнаються, [буде] накладене покарання кажіть правду, як бачили [й] чули…".

38. З тих, хто не представляє [свідчень] як мине 7 діб - штраф 12 пан; як мине півтора місяця нехай дадуть суму позову.

39. Коли свідки кажуть нарізно, нехай вирішує більшість, або визнані найбільш чесними [свідки] чи нехай дотримуються середини.

40. Або те майно нехай візьме цар.

41. Якщо свідки кажуть [про суму] меншу, ніж та, за яку позиваються, позивач за надлишок нехай дасть відшкодування. 42. А [якщо] кажуть про більшу, цей надлишок нехай візьме цар. …

50. [Судді] слід представити у суд свідків, котрі перебувають недалеко за місцем й часом; ті, хто знаходяться далеко і не з'являються, слід привести [до суду] за розпорядженням царя.

Так у третій книзі "Сфера діяльності суддів" одинадцятий розділ: "Неповернення боргу".

ІІІ.12.

1. Сказане про борг [стосується й] внеску.

2. [Якщо] місто [чи] сільська місцевість розграбовані ворожим військом й лісовими племенами, або розбійниками пограбовані селище, караван [чи] стадо худоби, або пропав віз … чи завдано збиток пожежею [або] повінню у селищі … чи корабель затонув або був пограбований - [тримач внеску] [якщо] сам врятувався, може внесок не відшкодовувати. 3. Той, хто використовує внесок нехай дасть плату за користування у відповідності до місця [й] часу і штраф 12 пан. 4. Нехай [також] відшкодує втрачене або ушкоджене у результаті використання і [дасть] штраф 24 пани. … 5. Може не відшкодовувати внеску того, хто помер або потрапив у біду. 6. І при здісненні застави, продажу, заперечення його [отримання] - штраф в ⁴/₅ [ціни]. 7. За підміни або сприянні втечі [внеску - штраф], рівний ціні.

8. Це стосується [й] пропажі, використанню, продажу, застави [та] крадіжки застави.

9. Застава, що дає прибуток, не пропадає, і [надана] під неї позика зростає. 11. З того, хто не віддає заставу боржнику, котрий прийшов [її викупити] - штраф 12 пан. 12. Або, за відсутності кредитора, розмістив викупну суму у сільських старійшин, [боржник] нехай отримає заставу. 13. А якщо перестали зростати відсотки на термінову позику, [забезпечену] заставою, [за подвоєння позики], нехай [застава] залишиться там же [у домі кредитора], або буде у офіційних осіб заради запобіганню зникненню [чи] знищенню. 14. А якщо боржника немає, [кредитор] через побоювання знищення [застави] може продати [її] за підняту ціну з дозволу суддів або на розсуд тримача застави. 15. А "нерухома" застава, використовується вона через застосування праці чи споживання плодів, приносить відсоток на капітал [у вигляді] чистого прибутку на позику, без погашення позики. …17. Це ж стосується [й] [майна, врученого] з правом розпорядження й [довіреного] посереднику.

19. А [якщо той, хто йде] з караваном, [маючи] на руках довірене майно, не досяг вказаного місця чи був пограбований злодіями, може не відшкодовувати довірене майно. 20. Або ж [якщо він] помер в дорозі, спадкоємець також може не відшкодовувати. 21. Інше оголошено [як] про внесок.

22. [Майно], надане у займ чи винайм, в якому вигляді візьмуть, у такому нехай повернуть. 24. Інше оголошено [як] про внесок. 25. Про продаж через посередників: посередники, котрі продають товар у відповідності з місцем [і] часом, нехай віддадуть отриману ціну та прибуток. 26. Якщо буде збиток через порушення [умовлених] місця [й] часу, нехай дадуть ціну та прибуток по вартості під час передачі [товару на продаж]. 27. [Якщо] ті, хто продають, як було умовлено, не отримають прибутку, нехай дадуть [лише] ціну. 28. Через збиток від падіння цін нехай дадуть ціну, [що залишилася] за винятком збитку. 29. [Якщо] у торговців-посередників, котрі заслуговують на довіру… [товар] пропав чи було знищено в результаті псування і лиха, можуть не віддавати навіть ціну. … 31. Інше оголошено [як] про внесок.

32. Це стосується [й] продажу через посередників.

33. [Сказане] про внесок [стосується] й нікшепи. …

35. При крадіжці нікшепи вирішальним аргументом [є] колишня поведінка [ремісника] та [свідчення інших] осіб, котрі давали нікшепу. 36. Бо ремісники [бувають] нечесними. 37. У них [отримання] нікшепи не ґрунтується на оформленні [документу чи присутністю свідків]. 38. Той, хто дав нікшепу може змусити зізнатися того, хто заперечує [отримання] нікшепи, не оформлене [документом або присутністю свідків], молитвою наодинці, розмістивши свідків за таємною стіною або [викликавши] довіру [за допомогою] сп'яніння [під час] святкування на галявині лісу. 39. Який-небудь старий або хворий торговець, наодинці передавши до його рук річ, помічену особливим знаком, нехай піде. 40. За його вказівкою [його] син чи брат, прийшовши, нехай вимагає нікшепу. 41. Якщо дасть - [він] чесний; інакше нехай віддасть нікшепу та штраф за крадіжку. 42. Або хто-небудь, хто заслуговує на довіру, йдучи у мандри, передав до його рук річ, помічену особливим знаком, нехай піде. 43. Потім, через деякий час, нехай поставить вимогу повернути. 44. Якщо дасть - [то] чесний; інакше нехай дасть нікшепу та штраф за крадіжку. 45. Або нехай поверне [нікшепу] за річчю, поміченою особливим знаком. … 49. Після впізнання в його домі [такої речі] нехай вимагає у людини обидві [речі]. 50. [У випадку] якщо він не віддасть однієї з двох - як сказано раніше. 51. І нехай [суддя] розслідує його право власності на ці речі та свідчення про угоду з тим майном та справедливість позову позивача.

52. Це стосується [й] секретних угод, [не оформлених документом або присутністю свідків].

Так у третій книзі "Сфера діяльності суддів" дванадцятий розділ: "Те, що стосується внесків".

ІІІ.13.

1. З родича, котрий продає [або] закладає неповнолітнього арія: [якщо] шудру - штраф 12 пан; вайш'я - удвічі більше; кшатрія - утричі більше; брахмана - учетверо більше; це не стосується ударадаси. 2. Для чужинця [у відповідності до варни дитини] штрафи першого, середнього, найвищого виду [та] страта; теж для покупця [й] свідків.

3 - 4. Для варварів немає гріху продавати або закладати нащадків; але арій не може бути рабом.

5. Або ж, віддавши у заставу арія [у випадку] ув'язнення сім'ї, під час біди аріїв та набувши викуп, нехай вони перед усім викуплять дитину або того, хто надає допомогу.

6. [Якщо] "той, хто віддав себе у заставу" один раз втече, залишається назавжди у [кредитора]. [Якщо хтось] "відданий у заставу іншим" втече - залишається назавжди у [кредитора]; [теж саме, якщо] обидва, що один раз втекли, прямують до чужої країни або окрадуть майно. 7. З того, хто позбавляє раба статусу вільного - штраф уполовину. 8. Особа, котра дає заставу відшкодовує вартість втікача, померлого, того, хто потрапив у скруту. 9. [Примушування] "заставленого" [виносити] трупи, екскременти, сечу, сміття, жінок - до миття голого чоловіка, тілесне покарання та погане поводження - спричиняє втрату ціни; аналогічні дії щодо годувальниць, служанок, орендарок [і] прислужниць - звільнення. … 11. З особи, котра вступить у зв'язок з годувальницею, котра перебуває у його владі або "заставленою" проти [її] волі - штраф першого виду; [якщо вона перебуває] у чужій владі - середнього виду. 12. А для того, хто позбавляє цноти [заставлену] дівицю сам або [дозволяє це зробити] іншому, - втрата ціни, сплата шлюбного викупу та штраф у подвійному розмірі цього [викупу]. 13. Нащадків "того, хто продав сам себе" суддя нехай вважає вільними. 14. Він ["особа, котра продала себе"] може отримати набуте [ним] самим без збитку для справи господаря [майно] та батьківський спадок. 15. І [сплатою] вартості він отримує свободу. 16. Це стосується ударадаси та "відданого у заставу". 17. І викуп його відповідає позиці. 18. присуджений до сплати штрафу нехай відшкодовує штраф працею. 19. Схоплений на полі бою арій звільняється працею за відповідний час або за половинну ціну.

20. Штраф першого виду з того, хто продає [або] заставляє раба молодше 8 років - з числа народжених у домі, придбаних за спадком, отриманих, куплених - котрий не має родичів, проти бажання, на важкі роботи, на чужину; або вагітну рабиню без забезпечення вагітності; і [той же штраф] - з покупця [й] свідків. 21. Штраф 12 пан з того, хто не робить раба вільним [після отримання] відповідного викупу… 22. Спадкоємці майна раба - його родичі; за відсутності їх - господар. 23. Народженого господарем від власної рабині нехай вважають нерабом разом з матір'ю. 24. Якщо ця рабиня живе у домі, піклується про благо сім'ї, нерабами будуть її матір, брат та сестра. 25. З того, хто продає [або] віддає у заставу раба чи рабиню знову, після того, як звільнив [їх] за викуп - штраф 12 пан, якщо тільки [вони] самі [того] не бажають.

Це "статут про рабів".

27. [Найманий робітник] нехай отримає плату, як було домовлено; [якщо] плата на обумовлена - у відповідності з часом виконання роботи. 28. [Якщо] плата не погоджена, землероб отримує 10-у частину зерна, пастух - масла, торговець - товарів, [якими] сам торгував. 29. Проте [якщо] погоджена - у відповідності з угодою. 30. ремісники, майстри, актори, лікарі, оповідачі, слуги та інші з числа тих, хто сподівається [на винагороду] нехай отримають таку ж плату, як інші за аналогічну роботу, або як встановлять знаючі люди. 31. Свідчення свідків будуть [вирішальними у суперечці в цій справі]. 32. За відсутності свідків [суддя] нехай проводить розслідування тоді, коли робота [очевидна] . 33. За несплату - штраф, [що дорівнює] 10-ій частині [плати] або 6 пан. 34. Для того, хто заперечує [отримання плати призначається] штраф 12 пан або 5-а частина [плати].

35. [Якщо] той, хто потрапив у біду [у випадку] небезпеки: річкового потоку, вогню, крадіїв, диких звірів кличе рятувальника [на допомогу обіцянкою] дати все своє майно, дітей, дружину і себе самого, то, будучи врятованим, нехай дає винагороду, вказану знаючими людьми.

36. Це стосується [й] винагород для будь-кого, хто потрапив у біду.

Так у третій книзі "Сфера діяльності суддів" тринадцятий розділ: "Статут про рабів та робітників"; "Статут про рабів"; зі "Статуту про робітників" - розділ "Про господаря".

ІІІ.14.

1. З робітника, котрий не виконує роботу, після того як він отримав плату, - штраф 12 пан. … 2. Хто не в змозі [виконати роботу, коли] її ганять, [\у випадку] хвороби чи біди, отримує звільнення або [право] виконати [роботу] через іншого. 3. Або наймач отримує [право] виконати [роботу] через іншого за його рахунок. 4. "Ніхто інший нехай не залучається тобою до роботи, [крім мене], ні для кого іншого не повинна виконуватися робота мною" - за наявності обмеження такого роду штраф 12 пан - з господаря, котрий не дає виконувати роботу, або робітника, котрий не робить її. … 6. "Роботу слід вважати виконаною, якщо робітник готовий її виконати, а йому не дають це", - вважають вчителі. 7. "Ні" - каже Каутілья. 8. "Плата дається за виконану, а не за невиконану [роботу]. Якщо ж він, давши можливість трохи виконати, не дає роботи [далі], його роботу слід вважати виконаною". 10. [Якщо] робота виконана з порушенням [домовленості] про місце й час [її виконання] або інакше, [ніж про це було домовлено, господар, якщо] не бажає, нехай не вважає [її] виконаною. 11. [Якщо] зроблено більше того, що було обумовлено, не слід вважати [це] марним. 12. Це ж стосується робітників, котрі становлять об'єднання. 13. Робітник з їх числа нехай перебуває на роботі у господаря до тижня. 14. Потім [об'єднання] нехай надасть іншого робітника і [так] до завершення роботи. 15. Не помів домивши господаря, нехай об'єднання нікого не звільняє і не призначає [виконувати роботу]. 16. За порушення цього - штраф 24 пани. 17. Зі звільненого об'єднанням - штраф уполовину. 18. Робітники об'єднання або ті, хто спільно працює нехай ділять плату за угодою або порівну. 19. Землероби [й] торговці нехай дадуть частку [робітника], що вибув у проміжку між початком та закінченням [роботи з вирощення] зерна [або продажу] товарів, у відповідності до виконаної [ним] роботи. 20. При заміні людиною нехай дадуть повну частку. 21. [У випадку] вдалої реалізації товару нехай негайно дадуть частку того, хто вибув. 22. Тому що в дорозі спільне - і успіх, і неуспіх. 23. Зі здорового [робітника], котрий ухиляється [від роботи] після її початку, - штраф 12 пан. 24. І немає [йому] можливості ухилитися [від роботи]. …

28. Жерці, котрі здійснюють жертвоприношення нехай ділять плату за угодою або порівну, за виключенням предметів, [необхідних їм для виконання] власних функцій. 29. Жрець, котрий вибув під час агніштоми (у системі давньоіндійського релігійного культу багатоденне жертвоприношення богу Сомі - прим.) та інших жертвопринесень після церемонії посвячення, отримує ¹/₅ частки; після церемонії "продажу соми" - ¹/₄ частки; після обряду нагрівання посудини "праварт'я" [в день] мадхьямопасад - ¹/₃ частки; після [дня] мадхьямопасад - ¹/₂ частки; [в день] церемонії "віджимання соми" після вранішнього віджимання соми - ³/₄. 30. після віджимання соми опівдні він отримує всю частку. 31. Оскільки [в цей час] винагороди жерцям [вважаються] принесеними. … 33. Цим оголошено винагороди [за обряди, що здійснюються на протязі] декількох днів. 34. Роботу за тих, хто вибув [на строк] до 10 діб нехай виконують ті, хто залишився, найняті або інші, хто заявив про себе сам. 35. [Якщо] той, жертводавець вибув до закінчення церемонії, жерці, виконавши її, нехай візьмуть винагороду. 36. [Якщо ж] до закінчення церемонії жертводавець або здійснюючий жертвопринесення жрець залишать [один іншого, наступає] штраф першого виду.

37. [Якщо жертводавець або жрець], володіючи 100 корів, не підтримує священного вогню і, будучи власником тисячі, не здійснює жертвоприношень, [є] пияком, чоловіком нечистої жінки, вбивцею брахмана, таким, який осквернив ложе вчителя, 38. пов'язаним з отриманням дарів від порочних [людей], злодієм, таким, котрий здійснює жертвопринесення недостойним чином - немає гріху одному полишити іншого через очевидність нечистоти [здійснюваної сакральної] дії.

Так у третій книзі "Сфера діяльності суддів" чотирнадцятий розділ: "Статут про рабів та робітників: про робітників за наймом". "Спільна діяльність".

ІІІ.15.

1. З того, хто не відає товар, після того як він його продав, - штраф 12 пан, за виключенням [випадку, коли було помічено] недостачу, лиха. … 2. Недостача - нестача товару. 3. Лихо - перепона [з боку] царя, злодія, вогню, води. … 5. Для торговців [Термін] відмови [від] зобов'язань - доба; для землероба - 3 доби; для скотарів - 5 діб. … 9. з того, хто не бере товар, після того як придбав його, - штраф 12 пан, за виключенням [випадку, коли було помічено] недостачу, лиха … 10. [Умови] розірвання [угоди покупцем] аналогічні як у продавця.

11. [Якщо укладено] шлюби серед перших трьох варн - відмова можлива до [церемонії] "поєднання рук", проте для шудр - до статевих зносин. 12. [Але] навіть після [церемонії] "поєднання рук можлива відмова, після того як помічено недолік, що стосується статевих зносин.13. Проте не [в тому випадку, коли] обоє мають нащадків. 14. З того, хто видає дівчину [заміж], не повідомивши про недолік, який стосується статевих зносин, - штраф 96 пан та повернення шулки [й] стрідхани. 15. А з того, хто сватає, [і] котрий не повідомив про недолік жениха, - [штраф] удвічі більше, втрата шулки [та] стрідхани.

16. [Якщо про призначених на продаж] тупих, хворих, нечистих людях [й] тваринах, повідомляється, [що вони] енергійні, здорові, чисті, - штраф 12 пан. 17. До півтора місяця [можливе] розірвання [угоди, об'єктом якої є] тварини; до року - якщо [об'єктом угоди є] люди. 18. Бо [впродовж] такого часу можна упевнитися в чесності [або] нечесності [продавця].

19. Судді при даруванні чи купівлі нехай так розривають [угоди], щоб той, хто дає і той, хто отримує не зазнали збитків.

Так в третій книзі "Сфера діяльності суддів" п'ятнадцятий розділ: "Відмова від проданого [чи] купленого".

ІІІ.16.

1. Те, що сказано про "неповернення боргу", стосується й "неповернення того, що віддане". 2. [Якщо] віддане те, чим один не має права розпоряджатися, відбувається розірвання [угоди]. 3. Хто, пообіцявши всю власність, дітей, дружину та самого себе, відмовляється [виконати обіцянку, тому суддя] нехай надасть [можливість відмовитися]. 4. Або [якщо] дар дхарми [дано] негідним людям та за погані вчинки, дар артхи - тим, хто не приносить користі або завдає шкоду, і дар ками - недостойним. 5. Знаючі люди нехай так розірвуть [угоду], щоб ні той, хто дає, ні той, хто отримує не зазнали збитку. 6. З того, хто бере "дар, [який дається зі] страху": страху насилля, безчестя, нещастя - штраф за крадіжку; і з того, хто дає, [якщо дар приймається внаслідок страху]. 7 - 8. [Якщо] "дарування з гніву" для завдання шкоди іншому та "дарування з гордості" перевищить царів, то штраф найвищого виду. 9. Син чи наступник, котрий отримує спадок, може не віддавати, [якщо] не хоче, [борг] з поруки, залишок штрафу, шулки, ігровий [борг], пиятики, любовний дар.

Це - про "неповернення того, що віддане".

10. "Продаж невлансиком": виявивши втрачене [або] вкрадене [майно], власник нехай спонукає [суддю] узяти [його]. 11. Або, [якщо цього] не дозволяють місце [й] час, узявши самому, слід принести його [до суду]. 12. І суддя нехай запитає [теперішнього] власника: "Звідки тобі [це] дісталося?". 13. Якщо той вкаже правильний спосіб [купівлі речі, але] не продавця, він звільниться поверненням тієї речі. 14. Якщо вказується продавець, [останній] нехай дасть вартість [майна] та штраф за крадіжку. 15. Якщо той знаходить виправдання, нехай виправдовується до закінчення оправдання. 16. По закінченні нехай дасть вартість та штраф за крадіжку. 17. Господар втраченого, навівши доказ власності, отримає повернене втрачене [майно]. 18. За відсутності доказу власності - штраф ¹/₅ (ціни). 19. І те майно буде царським, згідно дхарми. 20. З власника, котрий забирає втрачене [або] вкрадене [майно], не повідомивши [владу] - штраф першого виду. 21. Віднайдене втрачене [або] вкрадене нехай перебуває у місці [збору] мита. 22. Через півтора місяці нехай візьме [майно], яке нікому не належить цар чи власник, [надавши] доказ власності.

23. Нехай власник дасть за викуп: за двоногого - 5 пан, однокопитне - 4 пани, корову [і] буйвола - 2 пани, дрібну худобу - ¹/₄ [пани]. 24. За коштовності, [вироби] цінні, дріб'язок, сировину нехай дасть він 5 % [вартості]. 25. Майно, забране чужим військом [або] лісовими племенами, цар, повернувши, нехай віддасть як власність [господарю]. 26. Якщо вкрадене злодіями пропало або цар не здатен [його] повернути, нехай відшкодує зі свого майна. … 28. Проте модна користуватися [майном], що надійшло завдяки хоробрості з чужої країни, як було вказано царем, за виключенням [захоплених] аріїв та майна богів, брахманів, аскетів.

Це - про "продаж невласникам".

29. "Відносини власності [та] власника": тривалість користування [розглядається] як доказ власності на майно, [яке, тим самим,] позбавлене [інших] доказів. 30. [Якщо хто-небудь] не звертає уваги 10 років [на те, що] будь-яке його майно використовується іншими, воно втрачене для нього, якщо лише [він] не дитина, старий, хворий, нужденний, перебуває у від'їзді, полишив країну [чи це відбулося внаслідок] безпорядків у державі. 31. Нехай не відкривається [справа з приводу] нерухомості, [якою власник] не користувався 20 років [і яка] була [в цей час] місцеперебуванням [інших]. 32. Родичі, вчені брахмани або пашанда, котрі займають чужу нерухомість … не отримають [її] завдяки користуванню; також [не можна набути право власності внаслідок користування] на внесок, заставу, скарб, нікшепу, жінку, межу, майно царя [і] вченого брахмана.

33. Самітники чи пашанда нехай живуть у просторому місці, не заважаючи один одному. 34. Незначні труднощі нехай вони переносять. Або той, хто прийде першим дає житло по черзі [іншим]. 36. того, хто не надає [місця] слід вигнати. 37. Вчителі, учні, брати по дхармі, співучні успадковують: лісовим відлюдникам, мандруючим аскетам, учням, котрі вивчають веди. 38. І [у випадку] підґрунтя для таких позовів проти них скільки пан [складуть] штрафи [за їх проступки], стільки діб нехай вони виконують для царя пости, обряди, [пов'язані] з поклонінням воді, вогню. … 39. Благочестиві пашанда не [мають] грошей [і] золота. 40. Їх слід змісити нести [спокуту провини] у відповідності зі своїми постами [й] обіцянками, за виключенням [випадків] неповаги, крадіжки, грабунку [та] перелюбу. 41. У цих [випадках] слід завдати покарань, які вказано.

42. Цар нехай стримує покаранням [тих] серед мандрівних аскетів, [котрі] ухиляються звичаїв, бо полишена без уваги [й] вражена адхармою дхарма убиває володаря.

Так у третій книзі "Сфера діяльності суддів" шістнадцятий розділ: "Неповернення відданого; продаж невласником; відносини власності та власника".

ІІІ.17.

1. Крадіжка - насильницька дія [привласнення] у присутності [власника]. 2. За [його] відсутності - крадіжка, і при запереченні [отриманні речі]. 3. Послідовники Ману вважають: "При крадіжці коштовностей, цінних, дріб'язкових предметів [та] сировини штраф дорівнює вартості [вкраденого]". 4. Послідовники Ушанаса вважають: "Удвічі більше вартості".. 5. Каутілья вважає: "У відповідності зі злочином". 6. "[При крадіжці] дрібних предметів: квітів, плодів, овочів, коріння, вареного, виробів зі шкіри, бамбуку, глиняного посуду - штраф від 12 до 24 пан. 7. [При крадіжці] більш цінних предметів: виробів з чавуну, дерева, мотузок, дрібної худоби, тканини - штраф від 24 до 48 пан. 8. [При крадіжці] таких предметів, як: вироби з міді, сталі, латуні, скла, слонової кістки - штраф першого виду - від 48 до 96 пан. 9. [При крадіжці] великої худоби, людей, полів, будинків, грошей, золота, тонкого одягу - штраф середнього виду - від 200 до 500 пан. 10. [Якщо, будь-хто] схопивши жінку чи чоловіка, зв'язує [їх], наказує зв'язати або звільнити від пут - штраф найвищого виду - від 500 до 1000 [пан]", - вважають вчителі.

11. "Хто підбурює до крадіжки, кажучи: "Я беру на себе [відповідальність]", той нехай дасть штраф удвоє більший. 12. Хто говорить: "Скільки грошей потрібно буде, стільки я дам", той нехай дасть вчетверо більший штраф. 13. Хто підбурює здійснити [крадіжку], кажучи: "Я дам стільки-то грошей", вказавши розмір [винагороди], той нехай дасть гроші, які обіцяв, і штраф, - так вважають послідовники Бріхаспаті. 14. "Якщо той посилається на гнів, сп'яніння чи втрату свідомості, [суддя] нехай накладе на нього штраф, який вказано", - вважає Каутілья.

15. Варто знати, [що додатковий штраф] у 8 пан на 100 при будь-якому накладенні штрафів [називається] "рупа", а [при штрафах] більших, ніж 100, [додатковий штраф] в 5 на 100 - "в'яджі".

16. Не відповідні дхармі "рупа" та "в'яджі" [застосовуються] через надмір гріхів підданих або через гріховність царів, але відповідним дхармі оголошено [лише] основний [штраф].

Так в третій книзі "Сфера діяльності суддів" сімнадцятий розділ: "Крадіжка".

ІІІ.18.

1. Образа словом - висміювання, осоромлення [та] погроза.

2. Про висміювання частин тіла, [суспільного] походження, вченості, способу життя, місцевості: за висміювання тіла - [словами] "одноокий, "кульгавий"" та іншими, [якщо це] правда, - штраф 3 пани; якщо воно брехливе, - штраф 6 пан. 3. За образу [у формі похвали однооких, кульгавих та інших, на кшталт: "О, володар прекрасних очей" - штраф 12 пан. 4. А за осоромлення [будь-кого, ніби той] - прокажений несповна розуму, імпотент тощо - [у залежності від того], правда [чи] брехня [та] іронічну похвальбу штрафи зростають, починаючи з 12 пан серед рівних [за становищем]. 5. [За осоромлення] вищого за положенням - [штрафи] подвійні; тих, хто нижче за становищем - у половину; чужих дружин - подвійні. [За образу з] необережності, сп'яніння, запаморочення тощо - половинні штрафи. 6. [У випадку якщо приводом для образи є] проказа та втрату розуму, юридичними доказами [цього є] свідчення лікарів та близьких людей; [а якщо приводом для образи є] статеве безсилля - [свідчення] жінок, піна у сечі та занурення випорожнень у воду. 7. За знеславлення походження брахманів, кшатріїв, вайш'їв, шудр [і] тих, хто "живе на околиці" [поза кастою] штрафи зростають, починаючи з 3 пан [за образу] вищого нижчим [і] зменшуються [за образу] нижчого вищим, починаючи з 2 пан; те ж за осоромлення типу "дурний брахман". 8. Це ж стосується [і] до висміювання вченості оповідачів, знеславлення способу життя ремісників [та] акторів, знеславлення батьківщини, типу … "гандхара". 9. Якщо хтось погрожує іншому дією, кажучи: "Я вчиню з тобою так і так", за невиконання [погрози] нехай дасть половинний штраф від штрафу, який [накладається] за її виконання. 10. [Якщо] неспроможний [здійснити погрозу] посилається на гнів, сп'яніння чи запаморочення розуму, нехай дасть штраф 12 пан.

12. За знеславлення своєї країни та селища [винуватий] заслуговує на штраф першого виду; касти та об'єднання - середнього; за знеславлення богів [та] святинь - найвищого.

Так у третій книзі "Сфера діяльності суддів" вісімнадцятий розділ: "Образа словом".

ІІІ.19.

1. Образа дією - доторк, погрозлива дія [та] удар.

2. З того, хто торкається до нижньої частини тіла [іншої людини] до пупа рукою, грязюкою, золою [та] пилюкою - штраф 3 пани; [за доторк] предметами, [якщо вони ритуально] нечисті, і [за торкання] ногою або плювання - 6 пан; [якщо було здійснено дію, коли постраждалий торкнувся] блювотиння, сечі, випорожнень тощо - 12 пан. 3. [Якщо доторк] вище пупа - [штрафи] подвійні; [за доторк] до голови - четвертні між рівними. 4. [За аналогічну дію стосовно] того, хто вище за становищем - подвійні; до тих, хто нижче за становищем - уполовину; [стосовно] чужих дружин - подвійні. [Якщо це наслідок] необережності, сп'яніння, запаморочення тощо, - штрафи уполовину. 5. За хапання за ногу, одяг, руку [й] волосся - штрафи підвищуються з 6 пан. 6. [Якщо хто-небудь іншого] душить, давить, сіпає, тягне [та] сидить [на ньому] - штраф першого виду. 7. З того, хто втікає, після того як він кинув [будь-кого на землю], - половинний штраф. 8. Ту частину тіла, котрою шудра вдарить брахмана, слід у нього відрубати … 11. За загрозливу дію рукою - штраф від 3 до 12 пан; ногою - удвічі більше; [предметом], що спричиняє біль, - штраф першого виду; [предметом] небезпечним для життя - середнього виду. 12. З того, хто завдає болю без [пролиття] крові, поліном, грудкою землі, каменем, залізом, палкою [або] мотузкою - штраф 24 пани; за завдання [болю з пролиття крові] - удвічі більше, якщо тільки кров не погана. 13. З того, хто завдає смертельного побиття [іншому] без крові або за спричиненні вивиху руки [чи] ноги - штраф першого виду; і [якщо] зламана рука чи нога, вибито зуби, відрізані вуха або ніс, роз'ятрюються рани, за виключенням поганих ран. 14. [Якщо хтось] зламає [іншому] стегно або шию чи виб'є око … - штраф середнього виду та [відшкодування] витрат на лікування. 15. [У випадку] смерті [справа] передається прадештарам. 16. [Якщо побиття здійснює] натовп, з кожного, хто бив - штраф удвічі більше [ніж, якби він сплатив, якби завдавав побиття один].

17. "За колишні бійки чи напади не варто притягувати до відповідальності", - вважають учителі. 18. "Немає звільнення для злочинців", - вважає Каутілья. 19. "Той, хто першим прийшов [до суду у випадку] бійки виграє [справу], бо [першим] приходить той, хто не може стерпіти", - вважають учителі. 20. "Ні", - вважає Каутілья. 21. "Для того, хто прийде першим або пізніше юридичним доказом [є] свідки; за відсутності таких [мають значення сліди] побоїв або ознаки бійки". 22. Той, хто не відповість у той же день на звинувачення [у завданні] побоїв [вважається] засудженим.

23. З того, хто вкраде [під час] бійки річ - штраф 10 пан; за ушкодження речі незначної цінності - її [відшкодування] та аналогічний штраф; за ушкодження більш цінної речі - відшкодування за неї та удвічі більший штраф; за ушкодження нарядів, прикрас. Золотих монет, золотих предметів - їх [відшкодування] та штраф першого виду. 24. З того, хто б'є кулаком у чужу стіну - штраф 3 пани; [якщо стіна] розколеться [або] розіб'ється - 6 пан та відшкодування збитку. 25. З того, хто кидає в чужий дім предмет, що завдає болю, - штраф 12 пан; [якщо предмет] небезпечний для життя, - штраф першого виду. 26. Завдання болю дрібній худобі дрючком і т.п. [карається] штрафом в 1 або 2 пани; якщо пролито кров - удвічі більше. 27. В аналогічних випадках [щодо] великої худоби - удвічі більший штраф та витрати на лікування.

28. За ламання в міських садах молодих дерев, що цвітуть, плодоносять [та] дають тінь - штраф 6 пан; за ламання невеликих гілок - 12 пан; за ламання товстих гілок - 24 пани; за ушкодження стовбура - штраф першого виду; за рубання - середнього виду. 29. [Ушкодження] кущів з квітами, плодами [та таких, що дають] тінь [карається] половинним штрафами; те ж саме щодо дерев у святилищах, лісах самітників [та] місцях спалення трупів.

30. [Ушкодження] межових дерев, священних та видатних слід карати такими з штрафами у подвійному [розмірі]; та [ушкодження дерев] у царських лісах.

Так у третій книзі "Сфера діяльності суддів" двадцятий розділ: "Образа дією".

ІІІ.20.

1. Наглядач за гральною справою нехай накаже проводити гру в одному місці.

2. З того, хто грає в іншому місці - штраф 12 пан. [Це необхідно] для впізнання шахраїв. 3. "При обвинуваченні [у шахрайстві] під час гри, з того, хто виграв - штраф першого виду; з того, хто програв - середнього виду. 4. Бо він - дурень, котрий бажає виграти, не терпить програшу", - вважають учителі. 5. "Ні", - вважає Каутілья. 6. "Якщо з того, хто програв стягується подвійний штраф, ніхто не стане приходити до царя. 7. Гравці ж бо, в основному, шахраюють в грі". 8. Наглядачі за ними нехай надають чесні раковини та кості. 9. За підміну раковини [чи] костей іншими - штраф 12 пан; за шахраювання - штраф першого виду [та] повернення виграного; і штраф за крадіжку - за обман [під час розрахунку]. 10. З виграного майна наглядач отримує 5 зі 100, а також плату за прокат раковин, костей, шкіряних стрічок, пластинок, плату за воду, місце [та здійснювані] дії. 11. Він може вчиняти заставу та продаж [отриманих] речей. 12. А за відсутності заборони [з його сторони] на шахрайство з костями, місцем [гри, рухами] рук - подвійний штраф.

13. Це ж стосується і парі, за виключенням змагань у знаннях [або] мистецтвах.

14. А [тепер] "різне": [у випадку], коли не буде віддано у відповідності з місцем [та] часом те, що взято в займи, напрокат, заставлено, нікшепи …; з того, хто змушує брахмана [платити за прохід] військових постів [чи] за переправу, а також за запрошення на [трапезу брахмана] через голову найближчих сусідів [брахмана] - штраф 12 пан. 15. З того, хто не дає довірене йому майно; хапає рукою дружину брата; йде до гетери, котра зайнята іншим; … продає товар, обіцяний іншому, входить в опечатаний дім та спричиняє клопіт 40 сусіднім сім'ям - штраф 48 пан. 16. З того, хто бере загальне майно [й] заперечує [це]; насильницьки бере одиноку вдову; з чандали, котрий торкається арійки; хто не йде [на допомогу до того, хто потрапив] у біду поблизу [від нього]; заставляє без причини бігти [на допомогу]; годує шак'їв, адживіків та інших низьких мандрівних аскетів [під час] жертвоприношень богам [й померлим] предкам - штраф 100 пан. 17. З того, хто влаштовує несанкціонований допит під присягою та [виконує] функції чиновника, не [будучи] ним; каструє племінну дрібну худобу та витравлює плід рабині [прижитий ним] - штраф першого виду. 18. З батька й сина. Подружжя, брата й сестри, дядька з материної сторони та племінника або учня й учителя, котрі кинули один одного, [якщо тільки вони] не вигнані з касти - штраф першого виду; [якщо] полишає у селищі [під час] мандрівки з караваном; [якщо] у лісі - середнього; [якщо полишений] з цієї причини зазнав збитку - найвищого; [за полишення] інших [осіб], котрі мандрують разом, - половинні штрафи. 19. З того, хто зв'язує або змушує зв'язувати людину, котру не слід зв'язувати, або звільняє [зв'язаного], зв'язує чи змушує зв'язувати неповнолітнього - штраф 1000 [пан]. 20. У відповідності з людиною [котра здійснила злочин] [й характером] злочину слід призначати різні штрафи.

21. …Відлюднику, хворому, голодуючому, спраглому, мандрівнику, чужоземцю … та бідняку слід допомогти.

22. Судді нехай ведуть справи богів, брахманів, самітників, жінок, дітей, старих, хворих - котрі не мають захисту [та] не вдаються [до суду]; і нехай вони не переносять [справи], неправдиво [відмовляючись] місцем, часом, користю.

23. І люди повинні вшановуватись [у відповідності] з перевагами знання, розуму, мужності, знатності походження [та] справ. 24. Таким чином судді нехай здійснюють справи. Чесно розглядаючи [їх], [будучи] до всіх безпристрасними, заслуговуючи ми на увагу [та] угодними людям.

Так в третій книзі "Сфера діяльності суддів" - двадцятий розділ: "Гра, парі, а також "різне". "Цим завершена третя книга "Артхашастри Каутільї": "Сера діяльності суддів".

Размещено на Allbest.ru